Анотація
У даній дипломній роботі вирішена задача оптимізації внутрішніх бізнес-процесів на промисловому підприємстві з використанням пакета прикладних програм «КІС: Бюджетування».Об'єктом вивчення є товариство з обмеженою відповідальністю «Брянскпромбетон» - підприємство промислової галузі, яке спеціалізується на виробництві будівельних конструкцій і матеріалів.
Для обгрунтування вибору ПМК «КІС: бюджетування» в дипломній роботі детально проаналізовано шість найбільш часто згадуються в сучасній літературі систем бюджетування.
У процесі написання даної дипломної роботи були використані підручники та навчальні посібники з теорії управління фінансами, статті у провідних бухгалтерських і фінансових виданнях, відкриті публікації з різних Інтернет - сайтів, а так само матеріали, зібрані в період проходження переддипломної практики в ТОВ «Брянскпромбетон».
ЗМІСТ \ t "Заголовок 3; 3; Тема 4; 4; Стиль Заголовок 2; 2"
ВСТУП. 6
1. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА. 8
1.1. Техніко-економічна характеристика ТОВ «Брянскпромбетон». 8
1.1.1.Общее опис підприємства. 8
1.1.2. Предмет діяльності підприємства. 9
1.1.3. Організаційна структура управління підприємством. 9
1.1.4. Апаратно-програмні засоби, що використовуються підприємством для вирішення економічних завдань. 11
1.2. Аналіз можливості і необхідності використання системи бюджетування для вирішення комплексу завдань. 13
1.2.1. Виявлені негативні чинники діяльності підприємства. 13
1.2.2 Цілі впровадження системи бюджетування. 16
1.2.3. Функції системи бюджетування. 17
1.3. Попереднє техніко-економічне обгрунтування впровадження системи бюджетування на ТОВ «Брянскпромбетон». 19
1.3.1.Обоснованіе використання спеціалізованої системи бюджетування 19
1.3.2. Попереднє економічне обгрунтування. 21
1.3.3 Критерії оцінки систем бюджетування. 24
1.3.4. Огляд і порівняльний аналіз програмних продуктів для вирішення завдань управління бюджетом організації. Вибір системи бюджетування. 28
2. ПРОЕКТНА ЧАСТИНА. 36
2.1. Логічна послідовність процесу бюджетування. 36
2.2. Методологія розрахунку зведеного бюджету підприємства. 37
2.2.1. Формування системи бізнес-прогнозів для розрахунку зведеного бюджету підприємства. 39
2.2.1.1. Бізнес-прогнози для розрахунку операційних бюджетів. 39
2.2.1.2. Бізнес-прогнози для розрахунку фінансового бюджету. 49
2.2.2. Формування операційних бюджетів організації. 54
2.2.3. Формування фінансових бюджетів організації. 60
2.3 Розробка які забезпечують підсистем реалізації комплексу завдань. 70
2.4. Розробка технологічних процесів вирішення комплексу завдань. 76
2.4.1. Формування нормативно-довідкової інформації. 76
2.4.2. Формування регламенту бюджету. 79
2.4.3. Формування вихідних бюджетних даних. 81
2.4.4. Виконання розрахунку бюджету підприємства. 89
2.4.5. Аналітичні форми .. 91
2.4.6. Введення даних для контролю виконання бюджету. 98
2.4.7. Аналітичні форми для контролю виконання бюджету. 100
2.4.8. Звітні друковані форми .. 102
3.1. Визначення факторів, що впливають на економічну ефективність вирішення комплексу завдань. 104
3.2. Розрахунок економічної ефективності. 106
3.3. Організаційні аспекти впровадження проектних рішень. 115
Висновок. 118
Література .. 119
Додаток 1 ................................................ ........................................ 124
Додаток 2 ................................................ ........................................ 126
Додаток 3 ................................................ ........................................ 127
Додаток 4 ................................................ ........................................ 128
Додаток 5 ................................................ ........................................ 129
Додаток 6 ................................................ ........................................ 130
ВСТУП
Вже на першому етапі трансформації російської економіки стало ясно, що за інших рівних умов шанси підприємства на успіх різко зростають, якщо воно використовує грамотну політику управління внутрішніми ресурсами. Кожне підприємство має певним капіталом, за рахунок якого воно і отримує основну частку прибутку. Помилки, пов'язані з вкладенням капіталу неминуче призводять до втрати фінансової стійкості і навіть банкрутства.Таким чином, система планування та управління внутрішніми ресурсами і є ключовим чинником успіху підприємства в умовах ринкової економіки.
Фінансове планування безпосередньо впливає на рівень активізації діяльності керівництва та апарату управління. Висока якість розроблених програм, особливо за допомогою ЕОМ та економіко-математичних методів, їх сувора ув'язка по всіх підрозділах організації і цехів, узгодженість з розташовуваними матеріальними, фінансовими та трудовими ресурсами дозволяє найбільш ефективно управляти підприємством.
Постійне прагнення до розробки системи фінансового планування, адекватно відповідає вимогам ринкової економіки, призвело керівництво багатьох господарюючих суб'єктів до впровадження системи бюджетування діяльності підприємства.
Сьогодні бюджетування використовується в російських компаніях вкрай рідко. Це пояснюється нестабільністю інфляційних процесів, податкового законодавства, високим ступенем невизначеності на російському ринку та іншими обмежуючими чинниками, а також, як це не сумно, небажанням багатьох керівників вкладати грошові кошти в малоефективний на їхню думку процес. Однак, загальновизнано, що ефективне управління фінансами підприємства можливе лише при плануванні всіх фінансових потоків, процесів і відносин господарюючого суб'єкта.
Методологія бюджетування призначена для організації системи аналізу і планування грошових потоків, заснованої на розробці і контролі виконання ієрархічної системи бюджетів підприємства, яка дозволить встановити жорсткий поточний і оперативний контроль за надходженням і витрачанням коштів, створити реальні умови для вироблення ефективної фінансової стратегії.
Ефективність процедури бюджетування значно підвищується при впровадженні комплексної автоматизованої системи бюджетного планування діяльності підприємства (на базі комп'ютерної локальної мережі), що дозволяє максимально оперативно отримувати інформацію про виконання бюджету і, відповідно, вносити необхідні корективи до бюджетів з метою підвищення ефективності оперативного управління фінансовими ресурсами підприємства.
Представлені на ринку системи бюджетування як іноземного, так і вітчизняного виробництва, різноманітні за своєю побудовою, застосовуваним інформаційним технологіям, глибині опрацювання функціональності та орієнтації на сферу діяльності і розмір підприємства. Не дивно, що багатьом потенційним користувачам складно розібратися, яка саме система бюджетування найбільш підходить їм з усіх систем, представлених на ринку.
Метою даного дипломного проекту є оптимізація внутрішніх бізнес-процесів ТОВ «Брянскпромбетон» з використанням програмно-методичного комплексу «КІС: Бюджетування».
Об'єктом вивчення в даній дипломній роботі є ТОВ «Брянскпромбетон» - підприємство промислової галузі, яке спеціалізується на виробництві будівельних конструкцій і матеріалів.
1. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА
1.1. Техніко-економічна характеристика ТОВ «Брянскпромбетон»1.1.1.Общее опис підприємства
Картка підприємства ТОВ «Брянскпромбетон:1. Організаційно-правова форма: Товариство з обмеженою відповідальністю;
2. Дата реєстрації: 15 квітня
3. Основні напрями діяльності: виробництво будівельних конструкцій і матеріалів;
4. Юридична адреса: м. Брянськ, вул. Шосейна, 1;
5. Чисельність промислово-виробничого персоналу: 410 чол.
В даний час до складу ТОВ «Брянскпромбетон» входять 3 територіально розташовані виробничі бази:
· Головний база ТОВ «Брянскпромбетон», що знаходиться в Бежицкого районі м. Брянська.
· Цех № 2 розташований у Радянському районі м. Брянська.
· Цех № 8, розташований у м. Фокіно на відстані 25км від основної бази.
На головний базі ТОВ «Брянскпромбетон» розташований:
1. Цех № 1 - формувальний цех
2. Цех № 7 - арматурний цех.
3. Цех № 10, що складається з бетонозмішувального вузла, однієї установки з випуску асфальтобетону, складу цементу, і складу заповнювачів.
4. Склад готової продукції
5. Склад металу
6. Об'єкти інженерного забезпечення: котельня, компресорна, три трансформаторних підстанції, електроцех, ремонтно-механічний цех.
На виробничій базі ТОВ «Брянскпромбетон» у м. Фокіно розташований цех № 8 складається:
- З бетонозмішувального ділянки
- Формувального ділянки
- Полігону
- Складу готової продукції
- Складу великого і дрібного заповнювача
- Складу цементу
- Об'єктів інженерного забезпечення: котельні, трансформаторної підстанції.
На виробничій базі ТОВ «Брянскпромбетон» цеху № 2 розташовані:
- Растворносмесітельное відділення
- Арматурний ділянку
- Відділення по підготовці вапняного молока
- Склад піску
- Склад цементу
- Полігон
- Склад ПММ
- Об'єкти інженерного забезпечення: трансформаторна підстанція та слюсарні майстерні.
1.1.2. Предмет діяльності підприємства
ТОВ «Брянскпромбетон» є багатогалузевим підприємством. Цілями діяльності товариства є розширення ринку товарів і послуг, а також отримання прибутку. Основними видами діяльності Товариства є:1. виробництво будівельних конструкцій і матеріалів, в тому числі, що впливають на несучу здатність будівель і споруд;
2. діяльність з проектування та будівництва будівель та споруд;
3. роботи з улаштування та ремонту зовнішніх інженерних мереж;
4. роботи з улаштування та ремонту автомобільних доріг;
5. роботи з благоустрою та озеленення територій;
6. інвестиційна діяльність;
7. організація і проведення науково-дослідних, проектно-вишукувальних, впроваджувальних, конструкторських і дослідно-конструкторських, пусконалагоджувальних робіт;
8. оптова та роздрібна торгівля, торговельно-закупівельна діяльність;
9. зовнішньоекономічна діяльність, включаючи посередницьку;
10. надання юридичних, інформаційних, консалтингових, маркетингових, представницьких, посередницьких, дистриб'юторських, консигнаційних, лізингових, комісійних, компенсаційних, рекламних, агентських, дилерських, транспортних, експедиторських та інших послуг;
11. організація і проведення рекламної діяльності, як у власних інтересах, так і на договірних засадах у інтереси партнерів і замовників;
12. товариство має право засновувати відокремлені підрозділи для здійснення охоронно-розшукової діяльності в інтересах власної безпеки.
1.1.3. Організаційна структура управління підприємством
Організаційна структура управління підприємством відноситься до лінійно-функціональним, представлена на рис.1.Центральною ланкою структури управління підприємством є заводоуправління, очолюване генеральним директором. Він призначається і звільняється з посади таємним голосуванням на звітно-виборних зборах засновників. Генеральний директор організовує всю роботу підприємства і несе повну відповідальність за його стан і діяльність.
Зосереджуючись на вирішенні основних питань діяльності підприємства, генеральний директор розподіляє обов'язки з виконання окремих функцій управління та керівництва управлінськими і виробничими підрозділами між своїми заступниками і надає їм необхідні права. Ті, у свою чергу, здійснюють управління і керівництво відповідними підрозділами підприємства (цехами, відділами, дільницями).
Рис.1. Організаційна структура управління ТОВ «Брянскпромбетон»
Модель інформаційної взаємодії між структурними підрозділами ТОВ «Брянскпромбетон», побудована з використанням CASE-засоби Computer Associates BPwin, представлена в додатку 3.
1.1.4. Апаратно-програмні засоби, що використовуються підприємством для вирішення економічних завдань.
Перелік обчислювальної техніки ТОВ «Брянскпромбетон» представлений в таблиці 1.Таблиця 1
Перелік обчислювальної техніки ТОВ «Брянскпромбетон»
| № п / п | Системний блок | Монітор | Завдання, які вирішуються |
| 1. | P4 / 1,7 GHz / 512 ОЗУ / 80Gb | SVGA | Сервер Novell NetWare 5.0 |
| 2. | P3 / 800Mhz / 512 Mb ОЗУ / 20Gb | SVGA | Сервер |
| 3. | P3 / 667Mhz / 128Mb ОЗУ / 20Gb | SVGA | Програміст: Розробка, впровадження, супровід ПЗ, адміністрування |
| 4. | P3 / 800Mhz / 128Mb ОЗУ / 14Gb | SVGA | ОТиЗ: СПС «Консультант +» |
| 5. | Celeron / 533Mhz / 64Mb ОЗУ / 8Gb | SVGA | Фінансовий відділ: формування БДіР |
| 6. | Celeron / 366Mhz / 32Mb ОЗУ / 4Gb | SVGA | Фінансовий відділ: Оперативна фінансова довідка. Підготовка договорів та ін фін докумен-в |
| 7. | Celeron / 533Mhz / 64Mb ОЗУ / 8Gb | SVGA | Бухгалтерія: Розрахунки з постачальниками. Каса. особи. Підготовка бухгалтерських документів |
| 8. | Celeron / 366Mhz / 64Mb ОЗУ / 8Gb | SVGA | Плановий відділ: формування виробничого бюджету |
| 9. | Celeron / 366Mhz / 64Mb ОЗУ / 8Gb | SVGA | Бухгалтерія: Калькуляція. Аналітика |
| 10. | Celeron / 533Mhz / 64Mb ОЗУ / 8Gb | SVGA | Головний бухгалтер: Контроль бухгалтерських робіт. Підготовка документів. Звіти |
| 11. | Celeron / 366Mhz / 64Mb ОЗУ / 8Gb | SVGA | ОТИЗ: Роботи ОТиЗ |
| 12. | Celeron / 533Mhz / 64Mb ОЗУ / 8Gb | SVGA | Плановий відділ: Планування. Обробка документів з випуску продукції. Звіти |
| 13. | Celeron / 533Mhz / 64Mb ОЗУ / 8Gb | SVGA | Начальник ПЕО |
| 14. | Celeron / 533Mhz / 64Mb ОЗУ / 8Gb | SVGA | Відділ збуту. Аналіз ринку |
Е = С Р 1 - З Р 2 + Д пд + Д нд, (1)
де С Р 1 - річні експлуатаційні витрати до впровадження системи, руб.;
З Р 2 - річні експлуатаційні витрати після впровадження системи, руб.;
Д пд - дохід від зниження втрат від факторів прямої дії, руб.;
Д нд - дохід від зниження втрат від факторів непрямої дії, руб.;
Річні експлуатаційні витрати до впровадження системи визначаються за формулою:
З Р 1 = С 1 + С 2, (2)
де С 1 - річні витрати машинного часу на вирішення завдання, руб.;
З 2 - річні витрати на заповнення документів, аналіз та коригування даних, руб.
Річні витрати машинного часу на вирішення завдання визначаються за формулою:
де S g - собівартість години роботи обладнання g при вирішенні завдання, руб.;
T g - час роботи обладнання g при вирішенні завдання протягом місяця до впровадження системи бюджетування, маш. / год.
n - кількість місяців протягом року, в які виконувалися дані роботи;
Собівартість години роботи обладнання при вирішенні завдання визначається за формулою:
S g = А м свт + Е н, (4)
де А м свт - амортизація засоби обчислювальної техніки, руб.;
Е н - вартість споживаної електроенергії, руб.;
Е н = М потр × К ісп × З ел, (5)
де С ел - вартість 1 кВт / год електроенергії, руб.;
М потр - максимальна споживана потужність ЕОМ, кВт;
До - коефіцієнт використання ЕОМ по потужності;
Річні витрати на заповнення документів, аналіз і коригування даних визначаються за формулою:
де З l - середньомісячна основна заробітна плата працівника l, руб.;
n - кількість місяців протягом року, в які виконувалися дані роботи;
T l - середньомісячні трудові витрати працівника, чол. / год;
α - коефіцієнт накладних витрат;
β - єдиний соціальний податок,%;
Q - середня кількість робочих годин у місяці, годину.
В даний час в ТОВ «Брянскпромбетон» здійснюється формування лише виробничого бюджету та бюджету доходів і витрат за допомогою табличного редактора MS Excel. Дану роботу здійснюють начальник ПЕО і економіст ПЕО на двох ЕОМ. Враховую даний факт і зводячи (5) ® (4); (4) ® (3), (3), (6) ® (2) і підставляючи вихідні дані, отримаємо річні експлуатаційні витрати до впровадження системи рівні:
Річні експлуатаційні витрати після впровадження системи визначаються за формулою:
З Р 2 = З 1бюд + С 2бюд + С 3бюд, (7)
де С 1бюд - річні витрати машинного часу на вирішення завдання після впровадження системи бюджетування на підприємстві, руб.;
З 2бюд - річні витрати на введення, аналіз і коригування даних після впровадження системи бюджетування на підприємстві, руб.
З 3бюд - річні витрати на настроювання обладнання, руб.
Річні витрати машинного часу на вирішення завдання після впровадження системи бюджетування на підприємстві визначаються за формулою:
Виходячи з формули (4) і вихідних даних про час на виконання робіт з бюджетного управління і кількості робочих місць в бюджетному комітеті одержуємо:
Річні витрати на введення, аналіз і коригування даних після впровадження системи бюджетування на підприємстві визначаються за формулою (6):
Річні витрати на настроювання обладнання при вирішенні завдання бюджетування визначаються за формулою:
де К 3 - одноразові витрати на навчання персоналу, адаптацію, налаштування обладнання під час вирішення завдання, руб.;
До 3 = До 31 + До 32 + До 33, (10)
де К 31 - одноразові витрати по заробітній платі персоналу на навчання, адаптацію, налаштування обладнання на рішення задачі, руб., визначаються за формулою (6);
До 32 - одноразові витрати машинного часу на навчання персоналу, адаптацію, налаштування обладнання під час вирішення завдання, руб., Визначаються за формулою (3);
До 33 - інші одноразові витрати, тис. руб.
До 33 = (К 31 + До 32) h, (11)
де h - коефіцієнт інших витрат з навчання та налаштування обладнання.
Зводячи (11) → (10) → (9) і підставляючи вихідні дані отримаємо:
З Р 2 = 1872руб. +122453,76 Руб. + 9884,4 руб. = 134210,16 руб.
Дохід від зниження втрат від факторів прямої дії визначається за формулою:
Д пд = Д збут + Д склад + Д забезпечений + Д фін.уп + Д уч.затр, (12)
де
Д збут - дохід від зниження втрат у сфері збуту, руб.
Д склад - дохід від зниження втрат у сфері управління складськими запасами руб.
Д забезпечений - дохід від зниження втрат в сфері постачання руб.
Д фін.уп - дохід від зниження втрат від недосконалого фінансового обліку руб.
Д уч.затр - дохід від зниження втрат в системі обліку витрат руб.
де Сб 1 - експертна оцінка зниження втрат збуту від зривів постачань продукції з-за збоїв і помилок в плануванні номенклатури виробництва,% (0,1%);
Сб 2 - експертна оцінка зниження втрат збуту через низьку швидкість проходження заявки по службах,% (0,05%);
Сб 3 - експертна оцінка зниження втрат збуту через невисоку гнучкості урахування потреб замовника,% (0,2);
V продажів - річний обсяг продажів, руб.
де Ск 1 - експертна оцінка зниження втрат від спотвореної інформації за рівнем складських запасів сировини і матеріалів,% (0,1%);
Ск 2 - експертна оцінка зниження втрат від помилок ведення обліку переміщень МТЦ між підрозділами,% (0,1%);
V склад - обсяг загальних запасів на складі та у виробництві, руб.
де Сп 1 - експертна оцінка зниження втрат від неефективного вибору постачальників,% (0,1%);
Сп 2 - оцінка зниження втрат від закупівель за невигідними цінами зв'язку з бартерними операціями,% (0,1%);
Сп 3 - експертна оцінка зниження втрат від низької швидкості проходження заявок по службах,% (0,1%);
Сп 4 - оцінка зниження втрат від помилок в обсягах закупівель,% (0,1%);
V забезпечений - річний обсяг закупівель сировини матеріалів, руб.
де Ф 1 - експертна оцінка зниження втрат від несвоєчасного відображення в обліку у фінансових документах,% (0,05%);
Ф 2 - експертна оцінка зниження втрат від низької оперативності контролю фінансових зобов'язань,% (0,01%);
V фін.уп - річний обсяг розрахунків підприємства, руб.
де З 1 - експертна оцінка втрат від неможливості співвіднесення витрат з центрами відповідальності,% (0,05%);
З 2 - експертна оцінка втрат від неточного визначення дійсної ефективності роботи конкретних підрозділів,% (0,05%);
З 3 - експертна оцінка втрат від неповного обліку накладних та інших витрат і місць їх виникнення,% (0,05%);
V уч.затр - річний обсяг витрат підприємства, руб.
Таким чином, зводячи (17), (16), (15), (14), (13) → (12), і підставляючи дані, отримуємо дохід від зниження втрат від факторів прямої дії дорівнює:
Дохід від зниження втрат від факторів непрямої дії визначається за формулою:
де Н 1 - зниження втрат від помилок в управлінських рішеннях,% (0,15%);
Н 2 - зниження втрат від втрати значущої інформації,% (0,05%);
Н 3 - зниження втрат від неефективного використання часу вищого керівництва,% (0,05%);
Н 4 - зниження втрат від помилок фінансового планування,% (0,15%);
Підставляючи дані, отримуємо:
Таким чином, річний ефект від впровадження системи бюджетіровнія на підприємстві дорівнює:
Е = 45 886,36 руб. - 134 210,16 руб. +2 017 000руб. +800 000руб. = 2728 676,14 руб.
Розрахунковий коефіцієнт економічної ефективності визначається наступним чином:
де Е Н - нормативний коефіцієнт ефективності витрат;
К - одноразові капітальні витрати, руб.
К = К 1 + К 2, (21)
де К 1 - вартість програмно-методичного комплексу "КІС: Бюджетування", руб.
До 2 - одноразові витрати на навчання персоналу, адаптацію, налаштування обладнання під час вирішення завдання, руб. розраховуються за формулою (10).
Таким чином, підставляючи вихідні дані, отримуємо одноразові капітальні витрати дорівнюють:
Отримуємо розрахунковий коефіцієнт економічної ефективності рівний:
Коефіцієнт економічної ефективності більше нормативний коефіцієнт ефективності витрат, отже, капіталовкладення економічно доцільні.
Термін окупності витрат визначається за формулою:
де T - термін окупності витрат, років.
Враховуючи, що економічний ефект від впровадження системи бюджетування на підприємстві можливий тільки при закінченні бюджетного циклу (у даному випадку 1 рік), термін окупності витрат приймається 1 рік.
3.3. Організаційні аспекти впровадження проектних рішень
Організація робіт з впровадження системи бюджетного планування є досить складною управлінською процедурою, тому що охоплює велику кількість співробітників і повинна забезпечувати їхню ефективну взаємодію.
Термін впровадження процедури бюджетного планування в залежності від складності бізнес-процесів підприємства складає в середньому 1 місяць
З метою найбільш ефективної організації робіт щодо впровадження автоматизованої системи бюджетного планування необхідно передбачити виконання наступних основних етапів:
1. Роботи по впровадженню системи бюджетного планування на підприємстві розпочинаються з визначення відділу, відповідального за координацію процедури бюджетування. Для управління бюджетним процесом на підприємстві, на базі планово-економічного створюється робоча група з бюджетування. У даному випадку до складу робочої групи будуть входити:, економіст ПЕО, бухгалтер, співробітник фінансового відділу. Функціональна модель автоматизованого робочого місця робочої групи з бюджетування представлена в додатку 5.
2. Вивчається існуюча процедура планування діяльності підприємства для подальшої налаштування автоматизованої системи.
3. Здійснюється розробка фінансово-економічної моделі підприємства (додаток 4). У цих цілях бюджету слід розглядати як систему організаційного взаємодії центрів планування (ЦП), центрів фінансової відповідальності (ЦФО) і центрів витрат (ЦЗ), спрямовану на складання обгрунтованих бізнес-прогнозів по функціональних областях діяльності підприємства і подальшого отримання на їх основі бізнес-завдань за допомогою фінансово-господарського моделювання.
4. Розробляється регламент бюджетування: визначаються необхідні бізнес - прогнози, їх призначення і зміст; по кожному бізнес - прогнозом призначаються центри планування;
5. Розробляється положення про систему бюджетного планування діяльності підприємства, в якому повинні міститися:
· Поняття та призначення бюджету підприємства;
· Загальна методологія бюджетного планування на підприємстві;
· Звітні форми бюджету підприємства;
· Загальна методологія виконання бюджету на підприємстві;
· Звітні форми по виконанню бюджету підприємства.
6. Узгоджуються і затверджуються положення про систему бюджетного планування діяльності підприємства, структура бюджету і регламент бюджетування.
7. Спільно з програмістом підприємства проводиться аналіз комп'ютерної техніки, чинного програмного забезпечення та локальної мережі підприємства. Визначається сервер для установки програми.
8. Проводиться первинний інструктаж співробітників робочої групи по роботі з автоматизованою системою бюджетного планування і призначенням довідників, бізнес-прогнозів і бізнес-завдань.
9. Складається розпорядження про відповідальність співробітників робочої групи з бюджетування за організацію робіт структурних підрозділів підприємства з конкретними бізнес-прогнозами і довідковою інформацією.
10. Спільно з програмістом проводиться аналіз нормативно-довідкової інформації в існуючих інформаційних системах підприємства і визначається можливість її подальшої синхронізації з програмою «КІС: Бюджетування» і періодичність її імпорту в систему «КІС: Бюджетування».
11. У систему вводиться організаційна структура підприємства (в довідник структурних підрозділів). У налаштуванні повноважень підрозділи наділяються правами виступати в бюджеті як ЦП, ЦФО відповідно до затвердженого регламенту. Настроюються права доступу для співробітників робочої групи з бюджетування. Створюється варіант бюджету.
12. Готується наказ і план-графік проведення навчання фахівців підприємства роботі з програмою «КІС: Бюджетування». Фахівцями групи впровадження проводиться навчання та атестація фахівців підприємства.
13. Організовується процес введення даних для розрахунку бюджету.
14. Проводиться розрахунок бюджету підприємства.
15. Здійснюється аналіз розрахункових даних, організується захист даних центрами планування, і вносяться необхідні корективи.
16. Стверджується остаточний варіант бюджету.
17. Розробляється механізм контролю виконання бюджету:
· Визначається перелік бюджетів, за якими вестиметься виконання бюджету в системі «КІС: Бюджетування». Визначається формат представлення даних.
· Створюється варіант виконання бюджету, пов'язаної з відповідним варіантом бюджету.
· Призначається регламент виконання бюджету: визначаються необхідні завдання на введення фактичних даних, за кожним завданням призначається ЦФО, описуються призначення і необхідний вміст кожного завдання.
· Форми по виконанню бюджету підприємства надаються для аналізу керівництву підприємства.
Таким чином, слід зазначити, що для постановки бюджетування необхідні не тільки грамотне рішення методологічних проблем, вдумливе осмислення потрібного інструментарію фінансового планування, але і розробка відповідних організаційних процедур, що регламентують всі питання взаємовідносин окремих структурних підрозділів з керівництвом підприємства.
У результаті проведеного в роботі аналізу з представлених на ринку систем бюджетування для моделювання діяльності промислового підприємства обрано програмно-методичний комплекс «КІС: Бюджетування», успішно апробований на ряді промислових підприємств. Методологія бюджетного планування, реалізована в ПМК КІС: Бюджетування, передбачає:
- Глибоке техніко-економічне обгрунтування економічних показників на основі детального розрахунку виробничої програми по кожній номенклатурі виробів з урахуванням обсягу замовлень, необхідного виробничого обладнання та потужностей, виробничого циклу виробів, норм і нормативів для випуску одиниці продукції і т.д. Розраховані таким чином фінансові показники лягають в основу собівартості, бюджету закупівель, бюджету продажів, бюджету заробітної плати, бюджетів підрозділів і бюджету доходів і витрат
- Розрахунок фінансових потоків на основі обгрунтованих економічних показників з урахуванням умов оплати та поставки, мінімальних партій постачальників; графіка фінансування нарахованих податкових платежів, сировини і матеріалів, заробітної плати і т.д. призводить до формування бюджету руху грошових коштів.
У третій частині дипломної роботі проаналізовано фактори, що впливають на економічну ефективність впровадження системи бюджетування. Розрахований річний економічний ефект від впровадження системи бюджетування в ТОВ «Брянскпромбетон», що склав 2728 676,14 руб. Розглянуто організаційні аспекти впровадження системи бюджетування на підприємстві.
2. Білолипецький В. Г. Фінанси фірми: Курс лекцій / За ред. І. П. Мерзлякова. - М.: Инфра-М, 1999. - 298 с.
3. Бізнес фірми і бюджетування потоку грошових коштів. / Воронова Т.А., Ляпунов С.І., Попов В.М. - Фінанси і статистика, 2003, с. - 256.
4. Бородіна Є.І. , Голікова Ю.С. , Колчина Н.В. , Смирнова З.М. Фінанси підприємств. - М.: Банки і біржі, 1995. - 208 с.
5. Бухалков М.І. "Внутріфірмове планування: Підручник", ИНФРА-М - 2002, с.400
6. Бикадаров В.Л., Алексєєв П.Д. Фінансово-економічний стан підприємства М.: "Вид. ПРІОР ", 2003 .- 96с.
7. Веретенникова О.Б., Майданик В.І. Розробка фінансової стратегії підприємства. Методичні вказівки. - К.: Видавництво Уральського державного економічного університету, 2002. С. 7.
8. Годін А.М. Бюджет і бюджетна система Видавничий дім Дашков і К - 2001, с.276
9. Ірвін Д. Фінансовий контроль: Пер. з англ. / під ред. І.І. Єлисєєвій. - М.: Фінанси і статистика, 2002. - 256 с.: Іл
10. Карпов О.В. "100% практичного бюджетування". Книга 1. "Бюджетування, як інструмент управління", Видавництво «Бізнес», 2003р., 392с.
11. Коласса Б. Управління фінансовою діяльністю підприємства. Проблеми, концепції і методи: Учеб. посібник для вузів / Пер. з франц. Під ред. Я.В. Соколова. - М.: Фінанси, ЮНИТИ, 1997. - 576 с.
12. Колесніков С.Н. Стаття «Бюджетування: теорія, реальність і реалізація«. З сайту Податкове, управлінське і фінансове консультування "- http://www.econ-profi.ru.
13. Куксов А. Планування діяльності підприємства / / Економіст - 1999 - № 6.-С 61-67.
14. Романовський М. М., Фінанси підприємств, Підручник - М.: Фінанси і статистика, 2002. - С.218.
15. Романовський М.В. та ін Бюджетна система, Юрайт - 2001, 621 стор
16. Савчук В. П. Навчальний посібник «Фінансове планування та розробка бюджету підприємства», Видавництво «Инфра-М», 2003р, 56с.
17. Савчук В.П., Винниченка М.М. Навчальний посібник. Система контролю виконання бюджету підприємства. Видавництво «Инфра-М» .2002 р. с.38-42.
18. Сайт «Business Intelligence & Performance Management Software Solutions - Cognos» http://www.adaytum.com/
19. Сайт «Geac Performance Management» http://www.comshare.ru/
20. Сайт «Hyperion - The Business Performance Management Software Leader» http://www.hyperion.com
21. Сайт «Intersoft Lab» http://www.iso.ru
22. Сайт «Комп'ютерні інформаційні системи» http://www.cis2000.ru
23. Сайт «Корпоративний Менеджмент» http://www.cfin.ru
24. Сайт «Фінансове планування, бюджетування і прогнозування» http://www.Budgeting.ru
25. Скалозубова Н.А. , Штейнман М.Я. Фінансове планування. - М.: Фінанси, 1998. - 413 с.
26. Фомін П.А. КІС: Бюджетування - теорія та практика виробничо-фінансового планування та аналізу. Фінанси та Кредит, 1 / 2003.
27. Фомін П.А. Методологія розрахунку бюджету руху грошових коштів промислового підприємства. Фінанси та Кредит, 4 / 2003.
28. Хруцький В.Є., Сизова Т.В. «Внутріфірмове бюджетування. Настільна книжка в постановці фінансового планування », Видавництво« Фінанси та статистика », 2002р, 400с.
29. Чаусов В. Стаття «Технологія бюджетування в управлінні бізнесом кредитної організації», Аналітичний банківський журнал, 2001р. № 1 с.15-28.
30. Шим Д.К., Сігел Д.Г. "Основи комерційного бюджетування. Покрокове керівництво. ", Абетка - 2001, с.496
31. Щіборщ К.В. Бюджетування діяльності промислових підприємств Росії. . М.: Видавництво «Справа і Сервіс», 2001р. 544 з.
Висновок
За останні роки, спеціалізовані системи бюджетування отримали широке розповсюдження і в даний час розглядаються як окремий клас автоматизованих інформаційних систем.У результаті проведеного в роботі аналізу з представлених на ринку систем бюджетування для моделювання діяльності промислового підприємства обрано програмно-методичний комплекс «КІС: Бюджетування», успішно апробований на ряді промислових підприємств. Методологія бюджетного планування, реалізована в ПМК КІС: Бюджетування, передбачає:
- Глибоке техніко-економічне обгрунтування економічних показників на основі детального розрахунку виробничої програми по кожній номенклатурі виробів з урахуванням обсягу замовлень, необхідного виробничого обладнання та потужностей, виробничого циклу виробів, норм і нормативів для випуску одиниці продукції і т.д. Розраховані таким чином фінансові показники лягають в основу собівартості, бюджету закупівель, бюджету продажів, бюджету заробітної плати, бюджетів підрозділів і бюджету доходів і витрат
- Розрахунок фінансових потоків на основі обгрунтованих економічних показників з урахуванням умов оплати та поставки, мінімальних партій постачальників; графіка фінансування нарахованих податкових платежів, сировини і матеріалів, заробітної плати і т.д. призводить до формування бюджету руху грошових коштів.
У третій частині дипломної роботі проаналізовано фактори, що впливають на економічну ефективність впровадження системи бюджетування. Розрахований річний економічний ефект від впровадження системи бюджетування в ТОВ «Брянскпромбетон», що склав 2728 676,14 руб. Розглянуто організаційні аспекти впровадження системи бюджетування на підприємстві.
Література
1. Батрин Ю.Д. Бюджетне планування діяльності промислових підприємств. Монографія. М.: Вища школа, 20012. Білолипецький В. Г. Фінанси фірми: Курс лекцій / За ред. І. П. Мерзлякова. - М.: Инфра-М, 1999. - 298 с.
3. Бізнес фірми і бюджетування потоку грошових коштів. / Воронова Т.А., Ляпунов С.І., Попов В.М. - Фінанси і статистика, 2003, с. - 256.
4. Бородіна Є.І. , Голікова Ю.С. , Колчина Н.В. , Смирнова З.М. Фінанси підприємств. - М.: Банки і біржі, 1995. - 208 с.
5. Бухалков М.І. "Внутріфірмове планування: Підручник", ИНФРА-М - 2002, с.400
6. Бикадаров В.Л., Алексєєв П.Д. Фінансово-економічний стан підприємства М.: "Вид. ПРІОР ", 2003 .- 96с.
7. Веретенникова О.Б., Майданик В.І. Розробка фінансової стратегії підприємства. Методичні вказівки. - К.: Видавництво Уральського державного економічного університету, 2002. С. 7.
8. Годін А.М. Бюджет і бюджетна система Видавничий дім Дашков і К - 2001, с.276
9. Ірвін Д. Фінансовий контроль: Пер. з англ. / під ред. І.І. Єлисєєвій. - М.: Фінанси і статистика, 2002. - 256 с.: Іл
10. Карпов О.В. "100% практичного бюджетування". Книга 1. "Бюджетування, як інструмент управління", Видавництво «Бізнес», 2003р., 392с.
11. Коласса Б. Управління фінансовою діяльністю підприємства. Проблеми, концепції і методи: Учеб. посібник для вузів / Пер. з франц. Під ред. Я.В. Соколова. - М.: Фінанси, ЮНИТИ, 1997. - 576 с.
12. Колесніков С.Н. Стаття «Бюджетування: теорія, реальність і реалізація«. З сайту Податкове, управлінське і фінансове консультування "- http://www.econ-profi.ru.
13. Куксов А. Планування діяльності підприємства / / Економіст - 1999 - № 6.-С 61-67.
14. Романовський М. М., Фінанси підприємств, Підручник - М.: Фінанси і статистика, 2002. - С.218.
15. Романовський М.В. та ін Бюджетна система, Юрайт - 2001, 621 стор
16. Савчук В. П. Навчальний посібник «Фінансове планування та розробка бюджету підприємства», Видавництво «Инфра-М», 2003р, 56с.
17. Савчук В.П., Винниченка М.М. Навчальний посібник. Система контролю виконання бюджету підприємства. Видавництво «Инфра-М» .2002 р. с.38-42.
18. Сайт «Business Intelligence & Performance Management Software Solutions - Cognos» http://www.adaytum.com/
19. Сайт «Geac Performance Management» http://www.comshare.ru/
20. Сайт «Hyperion - The Business Performance Management Software Leader» http://www.hyperion.com
21. Сайт «Intersoft Lab» http://www.iso.ru
22. Сайт «Комп'ютерні інформаційні системи» http://www.cis2000.ru
23. Сайт «Корпоративний Менеджмент» http://www.cfin.ru
24. Сайт «Фінансове планування, бюджетування і прогнозування» http://www.Budgeting.ru
25. Скалозубова Н.А. , Штейнман М.Я. Фінансове планування. - М.: Фінанси, 1998. - 413 с.
26. Фомін П.А. КІС: Бюджетування - теорія та практика виробничо-фінансового планування та аналізу. Фінанси та Кредит, 1 / 2003.
27. Фомін П.А. Методологія розрахунку бюджету руху грошових коштів промислового підприємства. Фінанси та Кредит, 4 / 2003.
28. Хруцький В.Є., Сизова Т.В. «Внутріфірмове бюджетування. Настільна книжка в постановці фінансового планування », Видавництво« Фінанси та статистика », 2002р, 400с.
29. Чаусов В. Стаття «Технологія бюджетування в управлінні бізнесом кредитної організації», Аналітичний банківський журнал, 2001р. № 1 с.15-28.
30. Шим Д.К., Сігел Д.Г. "Основи комерційного бюджетування. Покрокове керівництво. ", Абетка - 2001, с.496
31. Щіборщ К.В. Бюджетування діяльності промислових підприємств Росії. . М.: Видавництво «Справа і Сервіс», 2001р. 544 з.
Програми
| Код рядка | 4 кв. 2003 | 1 кв. 2004 | 2 кв. 2004 | 3 кв. 2004 | 4 кв. 2004 | 1 кв. 2005 | |||||||||||
| 1 | 2 | ||||||||||||||||
| I. Необоротні активи | |||||||||||||||||
| Нематеріальні активи | 110 | 1 032 | 1 021 | 1 047 | 1 058 | 1 034 | 1 065 | ||||||||||
| Основні засоби | 120 | 37 345 | 37 923 | 38 112 | 38 823 | 37 455 | 37 120 | ||||||||||
| Незавершене будівництво | 130 | 3 123 | 3 103 | 3 087 | 3 067 | 2 045 | 1 042 | ||||||||||
| Прибуткові вкладення в матеріальні цінності | 135 | ||||||||||||||||
| Довгострокові фінансові вкладення | 140 | ||||||||||||||||
| Відкладені податкові активи | 145 | ||||||||||||||||
| Інші необоротні активи | 150 | ||||||||||||||||
| РАЗОМ по розділу I | 190 | 41 500 | 42 047 | 42 246 | 42 948 | 40 534 | 39 227 | ||||||||||
| II. ОБОРОТНІ АКТИВИ | |||||||||||||||||
| Запаси | 210 | 16 958 | 16 957 | 17 865 | 18 428 | 17 152 | 16 360 | ||||||||||
| в тому числі: | |||||||||||||||||
| сировину, матеріали та інші аналогічні цінності | 15 983 | 16 394 | 17 021 | 17 450 | 16 349 |
| |||||||||||
| тварини на вирощуванні та відгодівлі | |||||||||||||||||
| витрати в незавершеному виробництві | |||||||||||||||||
| готова продукція і товари для перепродажу | |||||||||||||||||
| товари відвантажені | |||||||||||||||||
| витрати майбутніх періодів | 975 | 563 | 844 | 978 | 803 | 963 | |||||||||||
| інші запаси і витрати | |||||||||||||||||
| Податок на додану вартість по придбаних цінностей | 220 | 2 974 | 2 998 | 3 173 | 3 408 | 3 284 | 3 151 | ||||||||||
| Дебіторська заборгованість (платежі по якій очікуються більш ніж через 12 місяців після звітної дати) | 230 | 1 135 | 2 084 | 3 098 | 2 864 | 2 865 | 2 967 | ||||||||||
| в тому числі покупці і замовники | |||||||||||||||||
| Дебіторська заборгованість (платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати) | 240 | 8 354 | 7 341 | 7 331 | 7 034 | 8 597 |
| ||||||||||
| в тому числі покупці і замовники | |||||||||||||||||
| Короткострокові фінансові вкладення | 250 | 289 | 478 | 265 | 203 | 108 | 176 | ||||||||||
| Грошові кошти | 260 | 2 145 | 1 110 | 1 034 | 1 043 | 903 | 750 | ||||||||||
| Інші оборотні активи | 270 | ||||||||||||||||
| РАЗОМ по розділу II | 290 | 31 855 | 30 968 | 32 766 | 32 980 | 32 909 | 32 680 | ||||||||||
| БАЛАНС | 300 | 73 355 | 73 015 | 75 012 | 75 928 | 73 443 | 71 907 | ||||||||||
| Код рядка | 4 кв. 2003 | 1 кв. 2004 | 2 кв. 2004 | 3 кв. 2004 | 4 кв. 2004 | 1 кв. 2005 | |||||||||||
| 1 | 2 | ||||||||||||||||
| III. КАПІТАЛ І РЕЗЕРВИ | |||||||||||||||||
| Статутний капітал | 410 | 19 364 | 25 300 | 26 687 | 29 010 | 30 200 | 27 453 | ||||||||||
| Власні акції, викуплені в акціонерів | |||||||||||||||||
| Додатковий капітал | 420 | 30 731 | 30 800 | 31 366 | 32 141 | 32 160 | 32 180 | ||||||||||
| Резервний капітал | 430 | ||||||||||||||||
| Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) | 470 | 4 854 | 5 186 | 5 440 | 5 553 | 4 560 | 4 976 | ||||||||||
| РАЗОМ по розділу III | 490 | 54 949 | 61 286 | 63 493 | 66 704 | 66 920 | 64 609 | ||||||||||
| IV. ДОВГОСТРОКОВІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ | |||||||||||||||||
| Позики і кредити | 510 | 807 | 706 | 300 | 250 | ||||||||||||
| Відкладені податкові зобов'язання | 515 | ||||||||||||||||
| Інші довгострокові зобов'язання | 520 | ||||||||||||||||
| РАЗОМ за розділом IV | 590 | 807 | 706 | 300 | 250 | 0 | 0 | ||||||||||
| V. КОРОТКОСТРОКОВІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ |
| ||||||||||||||||
| Позики і кредити | 610 | 7 531 | 4 445 | 5 311 | 4 567 | 3 087 | 3 864 | ||||||||||
| Кредиторська заборгованість | 620 | 10 069 | 6 578 | 5 908 | 4 407 | 3 437 | 3 434 | ||||||||||
| в тому числі: | |||||||||||||||||
| постачальники та підрядники | 8 467 | 5 346 | 4 867 | 3 086 | 2 754 | 2 534 | |||||||||||
| заборгованість перед персоналом організації | 12 | 34 | 42 | 56 | 21 | 44 | |||||||||||
| заборгованість перед держ. позабюджетними фондами | 567 | 322 | 353 | 298 | 265 | 397 | |||||||||||
| заборгованість з податків і зборів | |||||||||||||||||
| інші кредитори | 1 023 | 876 | 646 | 967 | 397 | 459 | |||||||||||
| Заборгованість перед учасниками (засновниками) по виплаті доходів | 630 | ||||||||||||||||
| Доходи майбутніх періодів | 640 | ||||||||||||||||
| Резерви майбутніх витрат | 650 | ||||||||||||||||
| Інші короткострокові зобов'язання | 660 | ||||||||||||||||
| РАЗОМ по розділу V | |||||||||||||||||
| 690 | 17 600 | 11 023 | 11 219 | 8 974 | 6 524 | 7 298 | |||||||||||
| БАЛАНС | 700 | 73 356 | 73 015 | 75 012 | 75 928 | 73 444 | 71 907 | ||||||||||
| Звіт про прибутки та збитки | |||||||||||||||||
| Найменування показника | Код рядка | 4 кв. 2003 | 1 кв. 2004 | 2 кв. 2004 | 3 кв. 2004 | 4 кв. 2004 | 1 кв. 2005 | ||||||||||
| 1 | 2 | ||||||||||||||||
| Доходи і витрати по звичайних видах діяльності | |||||||||||||||||
| Виручка (нетто) від продажу товарів, продукції, робіт, послуг (за мінусом ПДВ, акцизів і аналогічних обов'язкових платежів) | 275 634 | 51 125 | 102 542 | 141 487 | 180 432 | 53 494 | |||||||||||
| Собівартість проданих товарів, продукції, робіт, послуг | 268 448 | 48 078 | 95 734 | 131 034 | 170 243 | 47 909 | |||||||||||
| Валовий прибуток | 7 186 | 3 047 | 6 808 | 10 453 | 10 189 | 5 585 | |||||||||||
| Комерційні витрати | 2 976 | 763 | 1 400 | 2 162 | 2 875 | 2 897 | |||||||||||
| Управлінські витрати | 2 984 | 765 | 1 440 | 2 233 | 3 026 | 3 819 | |||||||||||
| Прибуток (збиток) від продажу | 1 227 | 1 519 | 3 968 | 6 058 | 4 288 |
| |||||||||||
| Інші доходи і витрати | |||||||||||||||||
| Відсотки до отримання | 1 376 | 344 | 800 | 1 178 | 1 298 | 1 676 | |||||||||||
| Відсотки до сплати | 4 380 | 1 095 | 2 171 | 3 227 | 4 283 | 5 339 | |||||||||||
| Доходи від участі в інших організаціях | |||||||||||||||||
| Інші операційні доходи | 3 828 | 957 | 1 544 | 2 310 | 3 076 | 3 842 | |||||||||||
| Інші операційні витрати | |||||||||||||||||
| Позареалізаційні доходи | 2 556 | 639 | 1 425 | 2 213 | 3 001 |
| |||||||||||
| Позареалізаційні витрати | 1 288 | 322 | 567 | 890 | 1 213 | 1 536 | |||||||||||
| Прибуток (збиток) до оподаткування | 3 319 | 2 042 | 4 999 | 7 642 | 6 167 | 1 301 | |||||||||||
| Відкладені податкові активи | |||||||||||||||||
| Відкладені податкові зобов'язання | |||||||||||||||||
| Поточний податок на прибуток | 2 754 | 389 | 1 233 | 934 | 693 | 962 | |||||||||||
| Чистий прибуток (збиток) звітного періоду | 565 | 1 653 | 3 766 | 6 708 | 5 474 | 339 | |||||||||||
Додаток 3 |
Рис. 47. Інформаційна взаємодія структурних підрозділів ТОВ «Брянскпромбетон» |
127 |
Додаток 4
Рис. 49. Функціональна модель АРМ робочої групи з бюджетування |
129 |
Додаток 5 |
Додаток 6
Положення про бюджетування
Загальні положення
Бюджет - це фінансовий план, що охоплює всі сторони діяльності підприємства і (або) його структурного підрозділу (ЦФО) на конкретний період, в якому визначено ймовірні доходи і витрати, порядок здійснення розрахунків з постачальниками і клієнтами (умови надходження грошових коштів), витрачання надійшли грошових коштів за операціями, приріст вартості (капіталу) підприємства (ймовірна динаміка активів та зобов'язань).
Бюджет ЦФО - це план, в якому визначено мету ЦФО, нормативи (завдання) щодо їх реалізації, завдання по обсягах залучених ресурсів і усіх видів витрат, пов'язаних з виконанням завдань (прямі і накладні), завдання за нормами і масі одержуваного прибутку (валовий, операційної, балансової і чистої).
Бюджети розробляються для організації в цілому, для центрів фінансової відповідальності і окремих проектів (бізнес-планів), що характеризують комерційну оцінку конкретних нових напрямків господарської діяльності.
Центром фінансової відповідальності є будь-структурний підрозділ, який має відокремлений у фінансовому, організаційному (юридичному) або господарському (по продукту або регіону) відношенні вид діяльності (бізнесу), в стані контролювати (впливати на) доходи і витрати цього бізнесу і чиє керівництво має право приймати рішення з оперативних питань і несе відповідальність за фінансові результати їх виконання.
1. Призначення системи фінансового планування
Призначення системи фінансового планування полягає у:
· Підвищення фінансової стійкості і поліпшення фінансового стану ТОВ у цілому;
· Збільшення ефективності використання наявних у розпорядженні ТОВ активів (матеріальних і нематеріальних ресурсів), підвищення продуктивності праці;
· Підвищення обгрунтованості виділення фінансових ресурсів, перш за все кредитів, за окремими напрямами господарської діяльності ТОВ, видами контрактів (договорів);
· Проведення моніторингу фінансової ефективності окремих видів господарської діяльності;
· Прогнозуванні, аналізі та оцінці різних сценаріїв зміни фінансового стану ТОВ, його структурних підрозділів і видів діяльності для оперативного прийняття відповідних управлінських рішень;
· Визначенні найбільш ефективних (з урахуванням ситуації, кон'юнктури та інших чинників) видів і напрямків господарської діяльності ТОВ;
· Створенні основи для проведення структурної перебудови ТОВ, визначення тих програм і видів господарської діяльності які належить звернути в доступному для огляду майбутньому або, навпаки, розширити;
· Посилення стимулювання керівників та працівників структурних підрозділів ТОВ до підвищення рентабельності здійснюваних ними видів діяльності, підвищення відповідальності за пов'язані з цим доходи і витрати, за кінцеві фінансові результати;
· Навчанні керівників та працівників структурних підрозділів ТОВ, чия діяльність пов'язана з отриманням доходів, основ фінансового планування та фінансового менеджменту, краще зіставленню доходів і витрат, пов'язаних з господарською діяльністю їх підрозділів;
· Підвищення фінансової обгрунтованості прийнятих управлінських рішень;
· Забезпечення кращої взаємозв'язку між інтересами окремого підрозділу ТОВ та інтересами підприємства в цілому.
2. Структура бюджетів
Система фінансового планування для ТОВ розробляється у двох рівнях:
Рівень 1. Зведені бюджети (для ТОВ у цілому) у складі основних бюджетів:
· Доходів і витрат;
· Руху грошових коштів;
· Розрахунковий баланс;
і допоміжних:
· Первісних (капітальних) витрат (інвестиційний бюджет);
· Кредитний план.
Рівень 2. Бюджети ЦФО в складі основних бюджетів:
· Доходів і витрат;
· Руху грошових коштів;
· Розрахунковий баланс;
і допоміжних:
· Первісних (капітальних) витрат;
· Кредитний план.
Для ТОВ у цілому розробляються зведені бюджети доходів і витрат, бюджет руху грошових коштів, бюджет первісних (капітальних) витрат і зведений розрахунковий баланс. Для ЦФО розробляються бюджетів доходів і витрат, руху грошових коштів, бюджет первісних (капітальних) витрат та розрахункові баланси.
Система фінансового планування базується на наступних принципах:
· Уніфікація (однаковість) всіх бюджетних форм для всіх ЦФО, незалежно від специфіки їх господарської діяльності;
· Уніфікація (узгодженість) бюджетних періодів для ТОВ, ЦФО й інших структурних підрозділів;
· Уніфікація процедур розробки бюджетів різних рівнів;
· Сумісність бюджетних форм (форматів) з встановленими формами державної звітності;
· Сумісність допоміжних бюджетних документів з основними бюджетними формами (форматами);
· Забезпечення можливості складання зведеного бюджету;
· Стабільність (незмінність) процедур бюджетування і встановлених цільових нормативів (показників) протягом усього спочатку встановленого бюджетного періоду;
· Поділ накладних витрат до витрат ЦФО (загальноцехові) і ТОВ у цілому (загальнозаводські) за формулою, єдиною для всіх підрозділів;
· Безперервність процедури складання бюджетів, що передбачає регулярний перегляд і коригування раніше зроблених прогнозів на новий період, не чекаючи завершення діючого;
· Перед усіма підрозділами заздалегідь формулюються фінансові цілі у вигляді завдань визначених норм рентабельності (частки чистого (нерозподіленого) прибутку в чистій - нетто виручці від реалізації (в чистих продажах), операційного прибутку від реалізації в чистій - нетто виручці від реалізації (в чистих продажах) , що виявляються в розпорядженні ЦФО в бюджетний період, лімітів окремих видів витрат у вигляді відсотка від виручки від реалізації (чистих продажів) або фіксованих сум в абсолютних цифрах);
· Облік доходів і витрат, надходжень і списань грошових коштів необхідно проводити в порівнянних за часом (з поправкою на інфляцію) одиницях обліку;
· Детальний облік переважно найбільш важливих статей витрат, чия частка в чистих продажах досить велика в процентному відношенні.
3. Бюджетний регламент
З урахуванням специфіки ТОВ і нестабільності господарської кон'юнктури бюджетний період вводиться тривалістю 12 місяців з поквартальною та помісячною розбивкою.
За підсумками першого місяця I кварталу коригуються прогнози та оцінки на наступні місяці того ж (I) кварталу, а також на II-IV квартали.
За підсумками другого місяця I кварталу коригуються оцінки на третій місяць того ж кварталу, складаються прогнози на II квартал з помісячним (для БДіР і БРГК) і подекадно (для БРГК) розбивкою відповідно і коригуються оцінки на II-IV квартали.
За підсумками I кварталу коригуються дані на 1-3 місяці П кварталу і розробляється попередній загальний прогноз (проформа) на п'ятий (наступний за IV) квартал (тобто I квартал наступного року). ,
Бюджетні намітки (прогнози) на I-IV квартали в цілому нового року бюджетного періоду складаються і подаються до 10-го числа місяця, що передує першому місяцю відповідного кварталу.
Бюджетні намітки на 1-3 місяці I кварталу бюджетного періоду розробляються і подаються до 20-го числа місяця, що передує першому місяцю I кварталу. Одночасно подаються звіти про фактичне виконання бюджетів за минулі (минулі) періоди.
Порядок розробки бюджетів всередині бюджетного періоду.
1. До 20-го числа першого місяця I кварталу представляються скориговані бюджети на другий і третій місяці I кварталу і на II-IV квартали в цілому.
2. Підведення підсумків першого місяця I кварталу здійснюється до 10-го числа другого місяця I кварталу.
3. До 20-го числа другого місяця представляються скориговані бюджети на третій місяць I кварталу, на II квартал з помісячною розбивкою і на III-IV квартали в цілому.
4. Підведення підсумків другого місяця I кварталу здійснюється до 10-го числа третього місяця I кварталу.
5. До 20-го числа третього місяця представляються скориговані бюджети на II квартал з помісячною розбивкою і на III-IV квартали в цілому, а також складається загальний попередній прогноз (проформа) на I квартал нового бюджетного періоду (на новий календарний рік), тобто . на I квартал, наступний за IV кварталом поточного бюджетного періоду.
6. Підведення підсумків I кварталу здійснюється до 10-го числа першого місяця II кварталу.
Розробка відповідних бюджетів всередині II і III кварталів здійснюється згідно з пп. 1 - 6 бюджетного регламенту.
При підведенні підсумків за II квартал коригуються прогнози на Ш і IV квартали, проформа на I квартал наступного року і складаються проформи (попередні варіанти) на II квартал наступного року. Затвердження бюджету на новий рік здійснюється з урахуванням раніше підготовлених поквартальних проформ.
При коригуванні бюджетів представляються дані про фактичне виконання бюджетів (до 10-го числа місяця, наступного за звітним).
4. Організація бюджетного управління
4.1. Організація фінансового планування
При відсутності в ЦФО спеціального підрозділу, що займається фінансовим плануванням та аналізом, ці функції виконує спеціально виділена група працівників планово-економічного відділу у взаємодії з іншими службами, які повинні надавати інформацію, необхідну для складання бюджетів. Робоча група з бюджетування (плановики ЦФО) складають бюджети і коригує їх усередині бюджетного періоду. Бюджети капітальних (первісних) витрат, кредитний план і бюджет руху грошових коштів в цілому узгоджуються з відділом платежів (фінансовим відділом). Бухгалтерська служба (бухгалтери ЦФО) відповідають за підготовку звітів про виконання бюджетів та (або) надають необхідні дані.
4.2. Бюджетний контроль
Бюджетний контроль за правильністю заповнення бюджетних форм і достовірністю включеної в них інформації здійснюється бюджетним комітетом.
Результати виконання бюджетів ЦФО щомісячно доповідаються бюджетному комітету, який приймає рішення про заходи щодо виправлення негативних тенденцій і заохоченню тих ЦФО, які перевищили бізнес-завдання.
Положення про бюджетування
Загальні положення
Бюджет - це фінансовий план, що охоплює всі сторони діяльності підприємства і (або) його структурного підрозділу (ЦФО) на конкретний період, в якому визначено ймовірні доходи і витрати, порядок здійснення розрахунків з постачальниками і клієнтами (умови надходження грошових коштів), витрачання надійшли грошових коштів за операціями, приріст вартості (капіталу) підприємства (ймовірна динаміка активів та зобов'язань).
Бюджет ЦФО - це план, в якому визначено мету ЦФО, нормативи (завдання) щодо їх реалізації, завдання по обсягах залучених ресурсів і усіх видів витрат, пов'язаних з виконанням завдань (прямі і накладні), завдання за нормами і масі одержуваного прибутку (валовий, операційної, балансової і чистої).
Бюджети розробляються для організації в цілому, для центрів фінансової відповідальності і окремих проектів (бізнес-планів), що характеризують комерційну оцінку конкретних нових напрямків господарської діяльності.
Центром фінансової відповідальності є будь-структурний підрозділ, який має відокремлений у фінансовому, організаційному (юридичному) або господарському (по продукту або регіону) відношенні вид діяльності (бізнесу), в стані контролювати (впливати на) доходи і витрати цього бізнесу і чиє керівництво має право приймати рішення з оперативних питань і несе відповідальність за фінансові результати їх виконання.
1. Призначення системи фінансового планування
Призначення системи фінансового планування полягає у:
· Підвищення фінансової стійкості і поліпшення фінансового стану ТОВ у цілому;
· Збільшення ефективності використання наявних у розпорядженні ТОВ активів (матеріальних і нематеріальних ресурсів), підвищення продуктивності праці;
· Підвищення обгрунтованості виділення фінансових ресурсів, перш за все кредитів, за окремими напрямами господарської діяльності ТОВ, видами контрактів (договорів);
· Проведення моніторингу фінансової ефективності окремих видів господарської діяльності;
· Прогнозуванні, аналізі та оцінці різних сценаріїв зміни фінансового стану ТОВ, його структурних підрозділів і видів діяльності для оперативного прийняття відповідних управлінських рішень;
· Визначенні найбільш ефективних (з урахуванням ситуації, кон'юнктури та інших чинників) видів і напрямків господарської діяльності ТОВ;
· Створенні основи для проведення структурної перебудови ТОВ, визначення тих програм і видів господарської діяльності які належить звернути в доступному для огляду майбутньому або, навпаки, розширити;
· Посилення стимулювання керівників та працівників структурних підрозділів ТОВ до підвищення рентабельності здійснюваних ними видів діяльності, підвищення відповідальності за пов'язані з цим доходи і витрати, за кінцеві фінансові результати;
· Навчанні керівників та працівників структурних підрозділів ТОВ, чия діяльність пов'язана з отриманням доходів, основ фінансового планування та фінансового менеджменту, краще зіставленню доходів і витрат, пов'язаних з господарською діяльністю їх підрозділів;
· Підвищення фінансової обгрунтованості прийнятих управлінських рішень;
· Забезпечення кращої взаємозв'язку між інтересами окремого підрозділу ТОВ та інтересами підприємства в цілому.
2. Структура бюджетів
Система фінансового планування для ТОВ розробляється у двох рівнях:
Рівень 1. Зведені бюджети (для ТОВ у цілому) у складі основних бюджетів:
· Доходів і витрат;
· Руху грошових коштів;
· Розрахунковий баланс;
і допоміжних:
· Первісних (капітальних) витрат (інвестиційний бюджет);
· Кредитний план.
Рівень 2. Бюджети ЦФО в складі основних бюджетів:
· Доходів і витрат;
· Руху грошових коштів;
· Розрахунковий баланс;
і допоміжних:
· Первісних (капітальних) витрат;
· Кредитний план.
Для ТОВ у цілому розробляються зведені бюджети доходів і витрат, бюджет руху грошових коштів, бюджет первісних (капітальних) витрат і зведений розрахунковий баланс. Для ЦФО розробляються бюджетів доходів і витрат, руху грошових коштів, бюджет первісних (капітальних) витрат та розрахункові баланси.
Система фінансового планування базується на наступних принципах:
· Уніфікація (однаковість) всіх бюджетних форм для всіх ЦФО, незалежно від специфіки їх господарської діяльності;
· Уніфікація (узгодженість) бюджетних періодів для ТОВ, ЦФО й інших структурних підрозділів;
· Уніфікація процедур розробки бюджетів різних рівнів;
· Сумісність бюджетних форм (форматів) з встановленими формами державної звітності;
· Сумісність допоміжних бюджетних документів з основними бюджетними формами (форматами);
· Забезпечення можливості складання зведеного бюджету;
· Стабільність (незмінність) процедур бюджетування і встановлених цільових нормативів (показників) протягом усього спочатку встановленого бюджетного періоду;
· Поділ накладних витрат до витрат ЦФО (загальноцехові) і ТОВ у цілому (загальнозаводські) за формулою, єдиною для всіх підрозділів;
· Безперервність процедури складання бюджетів, що передбачає регулярний перегляд і коригування раніше зроблених прогнозів на новий період, не чекаючи завершення діючого;
· Перед усіма підрозділами заздалегідь формулюються фінансові цілі у вигляді завдань визначених норм рентабельності (частки чистого (нерозподіленого) прибутку в чистій - нетто виручці від реалізації (в чистих продажах), операційного прибутку від реалізації в чистій - нетто виручці від реалізації (в чистих продажах) , що виявляються в розпорядженні ЦФО в бюджетний період, лімітів окремих видів витрат у вигляді відсотка від виручки від реалізації (чистих продажів) або фіксованих сум в абсолютних цифрах);
· Облік доходів і витрат, надходжень і списань грошових коштів необхідно проводити в порівнянних за часом (з поправкою на інфляцію) одиницях обліку;
· Детальний облік переважно найбільш важливих статей витрат, чия частка в чистих продажах досить велика в процентному відношенні.
3. Бюджетний регламент
З урахуванням специфіки ТОВ і нестабільності господарської кон'юнктури бюджетний період вводиться тривалістю 12 місяців з поквартальною та помісячною розбивкою.
За підсумками першого місяця I кварталу коригуються прогнози та оцінки на наступні місяці того ж (I) кварталу, а також на II-IV квартали.
За підсумками другого місяця I кварталу коригуються оцінки на третій місяць того ж кварталу, складаються прогнози на II квартал з помісячним (для БДіР і БРГК) і подекадно (для БРГК) розбивкою відповідно і коригуються оцінки на II-IV квартали.
За підсумками I кварталу коригуються дані на 1-3 місяці П кварталу і розробляється попередній загальний прогноз (проформа) на п'ятий (наступний за IV) квартал (тобто I квартал наступного року). ,
Бюджетні намітки (прогнози) на I-IV квартали в цілому нового року бюджетного періоду складаються і подаються до 10-го числа місяця, що передує першому місяцю відповідного кварталу.
Бюджетні намітки на 1-3 місяці I кварталу бюджетного періоду розробляються і подаються до 20-го числа місяця, що передує першому місяцю I кварталу. Одночасно подаються звіти про фактичне виконання бюджетів за минулі (минулі) періоди.
Порядок розробки бюджетів всередині бюджетного періоду.
1. До 20-го числа першого місяця I кварталу представляються скориговані бюджети на другий і третій місяці I кварталу і на II-IV квартали в цілому.
2. Підведення підсумків першого місяця I кварталу здійснюється до 10-го числа другого місяця I кварталу.
3. До 20-го числа другого місяця представляються скориговані бюджети на третій місяць I кварталу, на II квартал з помісячною розбивкою і на III-IV квартали в цілому.
4. Підведення підсумків другого місяця I кварталу здійснюється до 10-го числа третього місяця I кварталу.
5. До 20-го числа третього місяця представляються скориговані бюджети на II квартал з помісячною розбивкою і на III-IV квартали в цілому, а також складається загальний попередній прогноз (проформа) на I квартал нового бюджетного періоду (на новий календарний рік), тобто . на I квартал, наступний за IV кварталом поточного бюджетного періоду.
6. Підведення підсумків I кварталу здійснюється до 10-го числа першого місяця II кварталу.
Розробка відповідних бюджетів всередині II і III кварталів здійснюється згідно з пп. 1 - 6 бюджетного регламенту.
При підведенні підсумків за II квартал коригуються прогнози на Ш і IV квартали, проформа на I квартал наступного року і складаються проформи (попередні варіанти) на II квартал наступного року. Затвердження бюджету на новий рік здійснюється з урахуванням раніше підготовлених поквартальних проформ.
При коригуванні бюджетів представляються дані про фактичне виконання бюджетів (до 10-го числа місяця, наступного за звітним).
4. Організація бюджетного управління
4.1. Організація фінансового планування
При відсутності в ЦФО спеціального підрозділу, що займається фінансовим плануванням та аналізом, ці функції виконує спеціально виділена група працівників планово-економічного відділу у взаємодії з іншими службами, які повинні надавати інформацію, необхідну для складання бюджетів. Робоча група з бюджетування (плановики ЦФО) складають бюджети і коригує їх усередині бюджетного періоду. Бюджети капітальних (первісних) витрат, кредитний план і бюджет руху грошових коштів в цілому узгоджуються з відділом платежів (фінансовим відділом). Бухгалтерська служба (бухгалтери ЦФО) відповідають за підготовку звітів про виконання бюджетів та (або) надають необхідні дані.
4.2. Бюджетний контроль
Бюджетний контроль за правильністю заповнення бюджетних форм і достовірністю включеної в них інформації здійснюється бюджетним комітетом.
Результати виконання бюджетів ЦФО щомісячно доповідаються бюджетному комітету, який приймає рішення про заходи щодо виправлення негативних тенденцій і заохоченню тих ЦФО, які перевищили бізнес-завдання.
Інформаційна взаємодія між структурними підрозділами здійснюється за допомогою комп'ютерної мережі з виділеним сервером. Загальна архітектура мережі представлена на малюнку 2.
Рис. 2. Загальна архітектура мережі ТОВ «Брянскпромбетон»
1.2. Аналіз можливості і необхідності використання системи бюджетування для вирішення комплексу завдань
Втрати від факторів прямої дії.
1. Втрати в сфері збуту
· Втрати збуту від зривів постачань продукції з-за збоїв і помилок в плануванні номенклатури виробництва
· Втрати збуту через низьку швидкість проходження заявки по службах
· Втрати збуту через невисоку гнучкості урахування потреб замовника
2. Втрати в сфері постачання
· Втрати від неефективного вибору постачальників
· Втрати від закупівель за невигідними цінами зв'язку з бартерними операціями
· Втрати від низької швидкості проходження заявок по службах
· Втрати від помилок у обсягах закупівель
3. Втрати в сфері управління складськими запасами
· Втрати від спотвореної інформації за рівнем складських запасів сировини і матеріалів
· Втрати від помилок ведення обліку переміщень МТЦ між підрозділами
4. Втрати від недосконалого фінансового обліку.
· Втрати від несвоєчасного відображення в обліку у фінансових документах
· Втрати від низької оперативності контролю фінансових зобов'язань
5. Втрати в системі обліку витрат.
· Втрати від неможливості співвіднесення витрат з центрами відповідальності
· Втрати від неточного визначення дійсної ефективності роботи конкретних підрозділів
· Втрати від неповного обліку накладних та інших витрат і місць їх виникнення
Втрати від факторів непрямої дії.
1. втрати від помилок в управлінських рішеннях
2. втрати від втрати значущої інформації
3. втрати від неефективного використання часу вищого керівництва
4. втрати від помилок фінансового планування
Наслідком перерахованих вище недоліків є низькі фінансові показники діяльності підприємства (таблиця 2), розрахунок яких був здійснений за допомогою програмного продукту МШП «Фінансовий аналіз».
Рис. 2. Загальна архітектура мережі ТОВ «Брянскпромбетон»
1.2. Аналіз можливості і необхідності використання системи бюджетування для вирішення комплексу завдань
1.2.1. Виявлені негативні чинники діяльності підприємства
Аналіз бізнес-процесів, що протікають на підприємстві, виявив ряд недоліків практично у всіх сферах діяльності ТОВ «Брянскпромбетон». У загальному випадку їх можна класифікувати за показником недоотримання прибутку від факторів прямого і непрямого дії. Більш деталізовано всі недоліки представлені нижче:Втрати від факторів прямої дії.
1. Втрати в сфері збуту
· Втрати збуту від зривів постачань продукції з-за збоїв і помилок в плануванні номенклатури виробництва
· Втрати збуту через низьку швидкість проходження заявки по службах
· Втрати збуту через невисоку гнучкості урахування потреб замовника
2. Втрати в сфері постачання
· Втрати від неефективного вибору постачальників
· Втрати від закупівель за невигідними цінами зв'язку з бартерними операціями
· Втрати від низької швидкості проходження заявок по службах
· Втрати від помилок у обсягах закупівель
3. Втрати в сфері управління складськими запасами
· Втрати від спотвореної інформації за рівнем складських запасів сировини і матеріалів
· Втрати від помилок ведення обліку переміщень МТЦ між підрозділами
4. Втрати від недосконалого фінансового обліку.
· Втрати від несвоєчасного відображення в обліку у фінансових документах
· Втрати від низької оперативності контролю фінансових зобов'язань
5. Втрати в системі обліку витрат.
· Втрати від неможливості співвіднесення витрат з центрами відповідальності
· Втрати від неточного визначення дійсної ефективності роботи конкретних підрозділів
· Втрати від неповного обліку накладних та інших витрат і місць їх виникнення
Втрати від факторів непрямої дії.
1. втрати від помилок в управлінських рішеннях
2. втрати від втрати значущої інформації
3. втрати від неефективного використання часу вищого керівництва
4. втрати від помилок фінансового планування
Наслідком перерахованих вище недоліків є низькі фінансові показники діяльності підприємства (таблиця 2), розрахунок яких був здійснений за допомогою програмного продукту МШП «Фінансовий аналіз».
Таблиця 2
Фінансові показники діяльності ТОВ «Брянскпромбетон»
Фінансові показники діяльності ТОВ «Брянскпромбетон»
| Фінансові показники | |||||||
| Найменування показника | 4 кв. 2003 | 1 кв. 2004 | 2 кв. 2004 | 3 кв. 2004 | 4 кв. 2004 | 1 кв. 2005 | |
| Коефіцієнти ліквідності | |||||||
| Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,14 | 0,14 | 0,12 | 0,14 | 0,15 | 0,13 | |
| Коефіцієнт швидкої ліквідності, QR | 0,85 | 1,27 | 1,33 | 1,62 | 2,42 | 2,24 | |
| Коефіцієнт поточної ліквідності, CR | 1,81 | 2,81 | 2,92 | 3,68 | 5,04 | 4,48 | |
| Чистий оборотний капітал, NWC | 14255 | 19945 | 21547 | 24006 | 26385 | 25382 | |
| Період самофінансування | дн. | 2,76 | 1,96 | 1,85 | 2,46 | 1,93 | 1,10 |
| Показники структури капіталу | |||||||
| Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) | 0,75 | 0,84 | 0,85 | 0,88 | 0,91 | 0,90 | |
| Фінансовий важіль, TD / EQ | 0,33 | 0,19 | 0,18 | 0,14 | 0,10 | 0,11 | |
| Коефіцієнт покриття відсотків, TIE | 1,76 | 2,86 | 3,75 | 3,50 | -0,40 | 1,24 | |
| Сумарні зобов'язання до сумарних активів | 0,25 | 0,16 | 0,15 | 0,12 | 0,09 | 0,10 | |
| Довгострокові зобов'язання до активів | 0,01 | 0,01 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | |
| Коефіцієнти рентабельності | |||||||
| Рентабельність продажів, ROS | % | 0,2% | 3,2% | 4,1% | 7,6% | -3,2% | 0,6% |
| Рентабельність власного капіталу, ROE | % | 1,0% | 10,8% | 13,3% | 17,6% | -7,4% | 2,1% |
| Рентабельність активів, ROA | % | 0,8% | 9,1% | 11,3% | 15,5% | -6,7% | 1,9% |
| Рентабельність оборотних коштів | % | 1,8% | 21,4% | 25,8% | 35,7% | -15,0% | 4,1% |
| Рентабельність інвестіцірованного капіталу, ROIC | % | 1,0% | 10,7% | 13,2% | 17,6% | -7,4% | 2,1% |
| Виручка на одного співробітника (на рік) | 672,28 | 501,23 | 501,63 | 386,55 | 382,75 | 533,61 | |
| Коефіцієнти ділової активності | |||||||
| Період збору дебіторської заборгованості, CP | дн. | 12,39 | 16,59 | 18,25 | 22,87 | 26,49 | 20,60 |
| Період збору кредиторської заборгованості, CP | дн. | 13,50 | 12,31 | 11,16 | 11,24 | 7,89 | 6,45 |
| Період оборотності запасів | дн. | 22,74 | 31,74 | 33,74 | 46,98 | 39,37 | 30,73 |
| Період оборотності активів | дн. | 95,81 | 128,53 | 131,30 | 175,47 | 169,72 | 120,98 |
| Період оборотності основних засобів | дн. | 54,20 | 74,02 | 73,95 | 99,25 | 93,67 | 66,00 |
1.2.2 Цілі впровадження системи бюджетування
В умовах ринку саме бюджетування стає основою планування - найважливішої функції управління. Вся система внутрішньофірмового планування повинна будуватися на основі бюджетування, тобто всі витрати і результати повинні мати строго фінансове, краще - грошовий вираз.Впровадження системи бюджетування на підприємстві переслідує такі цілі:
· Розробку системи координат для бізнесу, бази вихідних даних для фінансового аналізу і фінансового менеджменту; переведення системи планування з натуральних і фізичних одиниць виміру на фінансові показники; підвищення фінансової обгрунтованості прийнятих управлінських рішень на всіх рівнях управління.
· Зростання ефективності використання наявних у розпорядженні компанії та її окремих структурних підрозділів ресурсів, активів (матеріальних і нематеріальних) і відповідальності керівників різного рівня управління за надані в їхнє розпорядження ресурси та активи (за перевищення лімітів товарних запасів, за прострочення оплати товарних кредитів і т. п.).
· Створення можливості для оцінки інвестиційної привабливості окремих бізнесів (сфер господарської діяльності), які реалізує або якими збирається зайнятися в майбутньому підприємство або фірма.
· Підвищення обгрунтованості виділення фінансових (насамперед інвестицій і кредитів) і нефінансових ресурсів (товарних кредитів) за окремими напрямами господарської діяльності і видам бізнесу компанії; більш точне визначення напрямків інвестиційної політики, напрямків реструктуризації підприємства.
·-Перетворення компанії в "фінансово прозору", зрозумілу у фінансовому відношенні для тих, хто вклав у цей бізнес свої гроші.
·-Зміцнення фінансової дисципліни і поєднання стимулювання більш ефективної роботи структурних підрозділів в інтересах всієї організації.
· Проведення постійного моніторингу фінансової ефективності окремих видів господарської діяльності та структурних підрозділів.
· Контроль за зміною фінансової ситуації в компанії; підвищення фінансової стійкості і поліпшення фінансового стану компанії в цілому, окремих структурних підрозділів і видів бізнесу.
1.2.3. Функції системи бюджетування
Будучи комплексним управлінським процесом, бюджетування робить настільки комплексний вплив на діяльність апарату управління. Серед основних функцій системи бюджетування можна виділити наступні:1. Планування і координація. Це - основні функції системи бюджетування. З одного боку, бюджет конкретизує стратегічні корпоративні плани, а з іншого - консолідує інформацію тактичного та оперативного характеру. Таким чином, в бюджеті як би «зв'язуються» між собою стратегічна і оперативно-тактична площині планування. Тому корпоративний бюджет, по суті, встановлює певні рамки, всередині яких приймаються всі наступні управлінські рішення. Розвиток підприємства стає більш планомірним і передбачуваним, оскільки ймовірність неадекватних кроків і різного роду «перекосів» зводиться до мінімуму.
2. Прийняття рішень і делегування повноважень. Коректно поставлена система бюджетування передбачає чіткі процедури прийняття управлінських рішень і відповідне розмежування відповідальності. При цьому право (і обов'язок) прийняття рішень делегується саме тому менеджеру, який відповідає за відповідну область діяльності. При цьому знижується навантаження на керівників вищого рівня - їм більше не доводиться витрачати час на прийняття рішень, які знаходяться в компетенції підлеглих. Що стосується менеджерів середньої ланки, то в умовах відсутності зайвого втручання «зверху» вони отримують нові можливості для прояву ініціативи та реалізації свого потенціалу.
3. Оцінка діяльності. Показники виконання бюджету і можуть служити однією з характеристик поточної позиції підприємства та якості бізнесу. Досягнення запланованих показників і відсутність негативних відхилень факту від плану свідчать про стабільність і стійкості. Навпаки, суттєві відхилення факту від плану говорять або про недосконалість системи планування, або про недостатню передбачуваності самого бізнесу.
4. Оцінка та переоцінка тенденцій. Як відомо, побудова бюджетів грунтується на прогнозах, і перш за все на прогнозі продажів. Тому корпоративний бюджет багато в чому відображає стан "зовнішнього середовища", точніше - оцінку її динаміки в майбутньому. Моніторинг виконання бюджету та аналіз відхилень може надати неоціненну допомогу у випадках, коли базові очікування, прогнози і тренди потребують переосмислення. Це може статися як через похибки в початкових прогнозах, так і при зміні зовнішніх тенденцій.
5. Взаємодія і мотивація персоналу. Діяльність з формування, коригування, контролю та аналізу бюджету передбачає тісне спілкування співробітників практично всіх служб організації. Крім того, бюджет повинен надавати мобілізуюче вплив і забезпечувати зацікавленість персоналу у досягненні запланованих показників.
6. Контроль та аналіз. Регулярне зіставлення досягнутих результатів із запланованими дає можливість аналізувати відхилення і своєчасно приймати необхідні рішення. Зовнішні умови можуть змінюватися, при цьому в корпоративний бюджету також мають вноситися необхідні корективи. Причому варіації зовнішнього середовища повинні сприйматися системою бюджетування окремо від відхилень, що виникли через причини внутрішнього характеру.
1.3. Попереднє техніко-економічне обгрунтування впровадження системи бюджетування на ТОВ «Брянскпромбетон»
1.3.1.Обоснованіе використання спеціалізованої системи бюджетування
Часто для цілей бюджетування використовуються звичайні електронні таблиці. Це один з найбільш простих, доступних і популярних інструментів. Електронні таблиці незамінні для малого бізнесу; вони також можуть принести користь і на більш великих підприємствах, які тільки починають будувати свою систему бюджетування. Проте, в міру залучення в цей процес все нових і нових підрозділів, ускладнення методології і зростання обсягу даних, електронні таблиці (як інструмент бюджетування) швидко досягають межі своїх функціональних можливостей. Крім того, електронні таблиці не автоматизують процес взаємодії різних підрозділів при формуванні бюджету, що збільшує період підготовки планів.Ще одна категорія систем, що використовуються для бюджетування - корпоративні системи управління (ERP-системи).
ERP (Enterprise Resource Planning) - автоматизація і оптимізація внутрішніх бізнес-процесів, планування як матеріальних, так і фінансових ресурсів у масштабі підприємства; - використовується для опису компонентів "виробництво", "логістика", "фінанси". ERP-системи мають в основі принцип створення єдиного сховища даних, що містить всю ділову інформацію, накопичену організацією в процесі ведення бізнесу
Функціональність спеціалізованого програмного забезпечення дозволяє повністю подолати обмеженість корпоративних систем, оскільки воно спочатку розроблялася для задач бюджетування. Такий програмний продукт містить всю необхідну для бюджетування функціональність, у тому числі спеціальний. До спеціальних функцій програмних продуктів бюджетування, зокрема, відносяться: ведення аналітичних напрямків і класифікаторів, опис фінансової структури і принципів взаємодії, розрахунок показників діяльності, аналіз відхилень та інші. Причому реальна працездатність всіх цих функцій підтверджується досвідом численних підприємств - користувачів такої системи. Використовуючи спеціалізовану систему бюджетування, фінансовий менеджер може не побоюватися того, що рано чи пізно він зіткнеться з проблемами, вирішення яких система не зможе забезпечити.
Крім того, спеціалізована система бюджетування досить легко інтегрується з іншими системами управління, в тому числі з системами класу ERP. Адже саме ERP-система оперує внутрішніми даними відділів і департаментів і, таким чином, виконує роль постачальника інформації для системи бюджетування. Для забезпечення такої інтеграції існують різні способи. Наприклад, крім «традиційних» способів (імпорт / експорт через текстові файли, електронні таблиці, вбудований ODBC-драйвер), можна організувати «безшовну» інтеграцію з ERP-системами за допомогою спеціального пакету (через спеціальні адаптери).
Як показує досвід провідних міжнародних компаній, поєднання спеціалізованої системи бюджетування з корпоративною системою класу ERP, є найкращим рішенням, що забезпечує весь комплекс функцій бюджетування, таких необхідних для повноцінного управління сучасним підприємством.
1.3.2. Попереднє економічне обгрунтування
Впровадження сучасної системи бюджетного планування є ефективним засобом зниження негативного впливу негативних факторів на діяльність підприємства. При цьому джерелом додаткового доходу можна розглядати недопущення шкоди основної діяльності підприємства.При оцінці ефективності впровадження системи бюджетного планування діяльності підприємства з точки зору зниження втрат їх необхідно розділити на втрати від факторів прямої і непрямої дії.
Оцінку втрат підприємства можна отримати, якщо використовувати експертні оцінки ймовірностей настання несприятливих подій (ризиків) і масштаб впливу цієї події на відповідний показник діяльності підприємства.
Втрати від факторів прямої дії (оперативні втрати або упущені вигоди) безпосередньо пов'язані з діяльністю конкретної ланки в певному бізнес-процесі. Очікуваний прибуток в цьому випадку продемонстрована на рис. 3. Втрати від факторів непрямої дії (стратегічні втрати) пов'язані з ризиками втрати суттєвої інформації, управлінських рішень, кадровими ризиками, неефективного використання часу вищих менеджерів і ін Очікуваний прибуток в цьому випадку продемонстрована на рис. 4.
Впровадження системи бюджетного планування діяльності підприємства в частині виробничого планування, управління складськими запасами, постачання і збуту дозволяє проводити перевірку можливостей задовольнити кожну специфічну потребу клієнта в конкретні терміни.
Робота з формування замовлення клієнта може проводитися в присутності і навіть з безпосередньою участю клієнта, що практично виключає можливість його звернення в цей період до інших постачальників.
Рис. 3. Прибуток від зниження втрат від факторів прямої дії
Процес бюджетного планування також дозволяє простежити весь фінансовий контур операції і визначити її кінцеву ефективність, що дає можливість застосування відповідних систем стимулювання до відповідальних за здійснення даної операції.
Загальний ефект зниження втрат після впровадження системи бюджетного планування від недосконалості фінансового обліку становить приблизно 2-3% від загального обсягу розрахунків підприємства.
Система бюджетного планування дозволяє отримувати інформацію про відхилення від планового рівня витрат по кожній статті в розрізі як основних чинників, так і центрів відповідальності за дії або пом'якшення дії даних чинників.
Система бюджетного планування дозволяє відслідковувати реальні місця виникнення накладних витрат. У результаті стає можливим створення системи відносин, при якій керівники підрозділів замість «вибивання» додаткових ресурсів будуть прагнути до звільнення від неефективно використовуваних активів. Процес бюджетного планування дає можливість також розрахувати повну вартість конкретних управлінських функцій підприємства. У результаті з'являється база для зіставлення витрат на реалізацію конкретних функцій всередині підприємства з цінами подібних послуг спеціалізованих фірм на зовнішньому ринку і поставити завдання відповідним керівникам щодо скорочення витрат.
Система бюджетного планування дозволяє отримати інформацію про стан конкретного матеріального ресурсу в будь-якому місці зберігання у відповідності з усіма наявними зовнішніми і внутрішніми документами з його переміщення.
Впровадження системи бюджетного планування дозволяє практично повністю позбавитися від надлишкових виробничих запасів, породжуваних помилками традиційної системи планування. Вона дає можливість точно підрахувати потребу в кожному ресурсі на кожний період відповідно до наявного плану виробництва і затвердженими заявками за кошторисом.
Використання бюджетного планування практично виключає випадки недостатнього замовлення матеріальних ресурсів з відповідними втратами внаслідок їх подальшої закупівлі на строкових умовах за вищими цінами.
Зниження втрат від факторів непрямої дії утворюють резерв підвищення ефективності в роботі підприємства, значно перевищує розмір безпосереднього ефекту від впровадження системи бюджетного планування.
Першим напрямком з даної групи є підвищення ефективності використання часу вищих менеджерів компанії. При відсутності інтегрованої інформаційної системи керівники змушені отримувати більшість реальної інформації в процесі проведення нарад, в рамках яких проводиться взаємна перевірка відомостей, наданих різними службами. З досвіду відомо, що час даних нарад складає, принаймні, 25% від загального фонду робочого часу керівника. У рамках використання системи бюджетного планування діяльності підприємства керівники мають можливість миттєво отримати інформацію у будь-якому цікавить розрізі, на збір якої раніше довелося б витратити кілька днів групи співробітників різних підрозділів.
У сфері управління персоналом використання системи бюджетного планування дає можливість систематичного аналізу ефективності роботи кожного підрозділу і співробітника. Фактично формується інформація, необхідна як для прийняття організаційних рішень, пов'язаних з розстановкою кадрів.
1.3.3 Критерії оцінки систем бюджетування
Розглянемо критерії оцінки систем бюджетування та підходи у їх автоматизації з наступних позицій:Склад і властивості інформаційних об'єктів
1. Вимірювання бюджетних статей:
· Зберігання значень у тимчасових періодах - день, місяць, квартал, рік - для забезпечення різних режимів планування та обліку.
· Необмежена ієрархія статей бюджету.
· Власне і консолідоване стан, план, факт, відхилення - абсолютна і процентний.
· Можливість обліку значень статті у різних валютах та натуральному вимірі.
· Додаткова аналітика статей, необхідна для реалізації таких можливостей, як, наприклад, облік залишку невиконання плану в умовах його перевиконання позаплановими операціями.
· Проведення за бюджетними статтями, що дозволяють документувати зміна значень статей.
2. Плани статей бюджету. Їх має бути як мінімум три: бюджет доходів і витрат, бюджет руху грошових коштів, а також бюджет активів і пасивів (баланс).
3. Первинна інформація, яка використовується при розрахунку планових і фактичних значень бюджетних статей.
Функціональність і алгоритми системи бюджетування
1. Алгоритми планування:
· Розрахунок значень статей з тимчасового горизонту планування.
· Розрахунок значень статей по центрах фінансової відповідальності.
· Застосування статистичних методів розрахунку для відображення в бюджеті логіки об'ємних операцій, облік сезонних коливань.
· Розрахунок значень статей на підставі значень інших статей.
· Розрахунок значень статей по бюджетних документів та іншої первинної інформації.
· Реалізація технології «ковзного бюджету».
2. Алгоритми обліку виконання бюджету.
· Облік факту на підставі даних бухобліку.
· Розрахунок значень статей за даними позасистемного обліку, за бюджетними документів та іншої первинної інформації.
3. Аллокации та трансферти. Ці алгоритми покликані забезпечити перерозподіл доходів і витрат за центрами фінансової відповідальності у зв'язку з урахуванням загальнокорпоративних витрат, а також при застосуванні внутрішнього ціноутворення на ресурси, матеріальні цінності, товари і т.д.
4. Алгоритми розрахунку фінансових результатів. Ці алгоритми однаково важливі як при плануванні, так і при обліку виконання бюджету. Собівартість, маржа, рентабельність продуктів, активів, капіталу, прибуток, оборотність активів - все це показники технології фінансового управління, які є підсумками виконання тих чи інших етапів бюджетування.
Організація роботи користувачів з системою
1. Зручності в роботі з системою.
· Затвердження статей і планів.
· Візуалізація розбіжностей.
· Контроль помилок.
· Версійність планів. Підтримка декількох варіантів плану бюджету.
· Можливість одночасного планування в довільних тимчасових періодах.
· Можливість змінювати склад і структуру статей одночасно для плану і факту (виконання) бюджету.
· Засоби аналізу бюджету: ранжирування, кластерний аналіз, тренди, аналіз відхилень, часток і т.д.
2. Типи користувачів і права доступу. Типи користувачів і асоційовані з ними різні права доступу як до функцій (алгоритмах) системи, так і до даних системи повинні максимальним чином задовольняти вимогам до безпеки даних, прийнятим в конкретному підприємстві.
Архітектура, платформа, засоби інтеграції
1. Архітектура. Найважливішим питанням при розгляді архітектури системи є її побудова у вигляді файлової системи або системи з єдиною базою даних. Архітектура системи з єдиною базою даних передбачає застосування технології «клієнт-сервер». Ця архітектура може бути реалізована як дворівнева, так і багаторівнева (з виділеним сервером розрахунків, сервером для організації взаємодії з користувачами і т.д.)
2. Програмно-апаратна платформа - сервер бази даних і сервера додатків, платформа для організації робочих місць, вимоги до мережевих комунікацій.
3. Засоби розширення функцій системи:
· Наявність у системі генераторів звітів. До них можуть відноситися спеціалізовані конструктори звітів, OLAP-засоби, вбудовані генератори звітів типу «одна кнопка» для кінцевих користувачів.
· Наявність у системі мови формул і / або скриптової мови - для реалізації алгоритмів розрахунків.
4. Засоби інтеграції з іншими засобами автоматизації підприємства:
· Можливості щодо інтеграції з офісними додатками.
· Застосування XML для інтеграції з іншими системами автоматизації підприємства.
Вартість ліцензій
Виділимо три цінові діапазону по вартості системи: дешеві програмні продукти (до 1 000 дол США), продукти середньої вартості (від 1 до 10 тис. дол США) і дорогі системи (понад 10 000 USD). Під вартістю продукту при цьому розуміється середня вартість закуповуваних ліцензій системи типовою компанією-клієнтом
2. ПРОЕКТНА ЧАСТИНА
2.1. Логічна послідовність процесу бюджетуванняПослідовність формування основного бюджету зручно представити у вигляді блок-схеми (рис. 5). Дана блок-схема не відображає всіх можливих взаємозв'язків між бюджетами, але описує логічну послідовність процесу бюджетування.
Рис. 5. Блок-схема процесу бюджетування організації.
2.2. Методологія розрахунку зведеного бюджету підприємства
Загальний бюджет являє собою скоординований за всіма підрозділами або функціями план роботи для організації в цілому. Він складається з двох основних бюджетів - операційного та фінансового бюджетів.
Бюджет слід розглядати як систему організаційного взаємодії центрів планування (ЦП), центрів фінансової відповідальності (ЦФО) і центрів витрат (ЦЗ), спрямовану на складання обгрунтованих бізнес - прогнозів по функціональних областях діяльності підприємства і подальшого отримання на їх основі бізнес - завдань за допомогою фінансово- господарського моделювання.
Методологія формування загального бюджету організації представлена на рисунку 6.
2.2.1. Формування системи бізнес-прогнозів для розрахунку зведеного бюджету підприємства
Бюджетне планування на підприємствах багато в чому залежить від якості прогнозів основних показників їх виробничої діяльності, ринкової кон'юнктури, стану грошового обігу, курсу рубля і т.д.Бізнес-прогнози являють собою сукупність планових даних, що відображають особливості зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства на плановий період. Бізнес-прогнози диференціюються за напрямами прогнозування: попит, нормовані витрати, оподаткування, інфляція і т.д. Кожен центр планування відповідає за строго певний бізнес-прогноз
2.2.1.1. Бізнес-прогнози для розрахунку операційних бюджетів
Для того щоб виконати розрахунок операційних бюджетів підприємства необхідно підготувати наступні бізнес прогнози:1. Курси валют і інфляція
Методичний інструментарій прогнозування річного темпу та індексу інфляції грунтується на очікуваних середньомісячних її темпах. Така інформація міститься у публікованих прогнозах економічного і соціального розвитку країни на майбутній період. Результати прогнозування служать основою подальшого фактора інфляції фінансової діяльності підприємства.
При прогнозуванні річного темпу інфляції використовується наступна формула:
ТІ г = (1 + ТІ м) 12 -1, де
ТІ пана прогнозований річний темп інфляції, виражений десятковим дробом;
ТІ м - очікуваний середньомісячний темп інфляції в майбутньому періоді, виражений десятковим дробом.
За вказаною формулою може бути розрахований не тільки прогнозований річний темп інфляції, але й значення цього показника на кінець будь-якого місяця майбутнього року.
При прогнозуванні річного індексу інфляції використовуються наступні формули:
ШІ г = 1 + ТІ г;
або
ШІ г = (1 + ТІ м) 12, де
ШІ г - прогнозований річний індекс інфляції, виражений десятковим дробом;
ТІ г - прогнозований річний темп інфляції, виражений десятковим дробом (розрахований за раніше наведеною формулою);
ТІ м - очікуваний середньомісячний темп інфляції, виражений десятковим дробом.
При плануванні розрахунків в іноземній валюті російські компанії використовують прогнозний курс на майбутній період для формування зведених бюджетних форм.
Валютні курси формуються на світовому валютному ринку залежно від попиту і пропозиції, які визначаються багатьма чинниками. Безпосередньо на курс валюти впливають стан її платіжного балансу, різниці процентних ставок на міжнародних грошових ринках, ступінь використання валюти даної країни на євроринку і в міжнародних розрахунках, довіра до валюти країни та інші фактори.
2. Індекси зміни цін
На даному етапі необхідно скласти перелік цін по основних статтях бюджету підприємства: готова продукція; сировину та матеріали; енергетика і т.д., а також охарактеризувати прогнозні коливання вартості вищевказаних бюджетних статей. Найбільш важливе завдання етапу - визначення цінової політики підприємства
У сучасних умовах російські підприємства, здійснюючи планування реалізації товару з найбільшою вигодою, можуть застосовувати нормативно-параметричні методи ціноутворення:
· Порівняння питомих показників товару - відношення ціни товару до головного параметру, що визначає корисність споживчої цінності заміщаються товарів, відноситься до попередньої ("грубої") оцінки товару;
· Метод регресивного аналізу дозволяє знайти емпіричну формулу залежності ціни від техніко-економічних параметрів виробів за допомогою побудова системи нормальних рівнянь і розрахунку коефіцієнтів регресії. Ціна виступає як функція параметрів.
· Агрегатний метод порівняння і формування ціни полягає в підсумовуванні цін окремих конструктивних частин параметричного ряду продукції з додаванням вартості вузлів і комплектуючих;
· Бальний спосіб зіставлення цін встановлює число балів за значимістю параметрів виробів для споживачів на основі експертних оцінок, підсумовування яких визначає інтегральну оцінку техніко-економічного рівня виробу. Множенням суми балів за нового виду продукції на вартісну оцінку одного бала визначається загальна орієнтовна оцінка нового виробу;
· Методи експертної оцінки споживчих достоїнств і пропозиції на цій основі рівня його ціни засновані на результатах опиту або колективного судження експертів про можливу ринкову цінність товару, розмірах попиту на нього і виробленні пропозицій про ціну товару.
Індекс цін - показник динаміки, збільшення або зменшення цін, що характеризує відносну зміну цін на планований період.
Для розрахунку операційних бюджетів, встановлення прогнозних цін, необхідно:
1. сформувати групи за дохідними і видатковими статтями бюджету - реалізована продукція, сировина, енергоресурси та ін;
2. визначити рівень і неоднорідність інфляції - розходження темпів зростання цін за видами продукції і ресурсів.
Для обліку неоднорідності інфляції зручно ввести базисні коефіцієнти неоднорідності і коефіцієнти неоднорідності темпів зростання цін для кожного бюджетного елемента в конкретному планованому періоді. На підставі прогнозного рівня інфляції та коефіцієнтів неоднорідності визначити індекси цін на продукцію та матеріальні ресурси для розрахунку прогнозних цін.
3. Розрахунки з покупцями.
Даний етап призначений для визначення складу потенційних покупців продукції, а також основних напрямків політики підприємства в галузі комерційної діяльності. У цих цілях необхідно визначити становище підприємства на ринку, опрацювати положення постачальницько-збутової політики, а також забезпечити належну організацію та функціонування збутової служби організації. Визначається стратегія виходу підприємства на ринок, варіанти виходу на різні сектори і сегменти ринку, місткість ринку збуту, портфель замовлень, частка підприємства на ринку і її динаміка, цінова стратегія, зростання виробництва. Визначаються основні потреби споживачів, шляхи виходу на них, ймовірність появи нових споживачів, платоспроможність споживачів та їх обов'язковість в платежах, розташування споживачів, способи доставки продукції до них.
Прогноз збуту - найважливіший елемент планування діяльності підприємства. Використовуються дві групи методів прогнозу збуту:
1. аналіз тренду, аналіз частки на ринку, колективні оцінки фахівців або експертів, опитування споживачів та ін;
2. Метод послідовних співвідношень, метод нарощування ринку, методи статистичного аналізу.
Прогноз рекомендується складати на рік з розбивкою по місяцях або навіть тижнів. До уваги приймаються можливі сезонні коливання обсягів продажів (у натуральному та вартісному виразах). У зв'язку з цим прогноз систематично коригується залежно від реальних результатів продажів.
Прогнозована структура продажів розбивається по окремим асортиментним групам, споживачам, тимчасових періодах і т.д. При цьому визначається частка ринку, яку тримає підприємство на ринку певного виду продукції. Ринкові частки можуть встановлюватися за кількістю покупців, за обсягами продажів, за оборотом.
4. Складські запаси і незавершене виробництво.
Планування складських запасів в рамках загальної процедури бюджетування має важливе значення. Для промислового підприємства прогнозування складських запасів слід вести у двох напрямках:
· По запасах сировини і матеріалів;
· По запасах готової продукції
1. Прогноз запасів сировини і матеріалів необхідний для коректного формування бюджету закупівель, що розраховується з урахуванням потреби на виробничу програму, наявних залишків на складі і нормативного страхового запасу:
Планована величина закупівлі компонента = Планова потреба в компоненті за нормами на виробничу програму -
-Залишок компонента на початок періоду + Кількість компонента, необхідне для формування нормативного страхового запасу на складі
2. Прогноз запасів готової продукції впливає на правильне формування виробничої програми, що розраховується з урахуванням попиту на продукцію, наявних залишків на складі і виробничих можливостей підприємства
План виробництва продукту = Попит на продукт - Залишок продукту на початок періоду - Кількість продукту, що обмежуються виробничими можливостями + Кількість продукту, необхідне для формування нормативного страхового запасу на складі для забезпечення ритмічності відвантаження
У свою чергу, кожен з напрямків прогнозування необхідно розділяти на дві складові:
- Прогнозування залишків на початок планового періоду;
- Розрахунок нормативних величин страхових запасів.
Прогнозування залишків на початок планового періоду.
Якщо проведений аналіз динаміки складських запасів за фактичними даними показує, що на початок кожного місяця вони знаходяться приблизно на одному і тому ж рівні (така ситуація може виникати або при ритмічній роботі підприємства і підтримці на складі нормативних страхових запасів, або за наявності на складі "мертвих запасів "), то як залишків на початок планованого року можна взяти наявні відомості про залишки, наприклад, на 1 листопада або 1 грудня поточного року. Якщо рівень запасів не стабільний, а політика управління виробництвом прогнозовано призведе до зміни складських запасів до початку планового року, то для розрахунку залишків доцільно скористатися такими формулами:
Для розрахунку залишків сировини і матеріалів на початок планованого року:
Залишок компонента на початок планованого року = Залишок компонента на поточний момент + Величина закупівлі компонента у відповідності до плану поточного року - Плановий витрата компонента на виробничу програму
Для розрахунку залишків готової продукції на початок планованого року:
Залишок продукту на початок планованого року = Залишок продукту на поточний момент + Планована обсяг виробництва продукту - Планована відвантаження продукту
Розрахунок нормативних величин страхових запасів
Метою створення страхового запасу є забезпечення виробництва в разі будь-яких збоїв в процесі постачання. Розрахунок нормативного страхового запасу здійснюється за формулою:
Зстр = Мп (То + ТТР + Тпр + Тпод), де
Мп - середньомісячне споживання матеріалу;
То - час на відвантаження матеріалу постачальником;
ТТР - час транспортування;
Тпр - час на приймання матеріалу споживачем;
Тпод - час на підготовку матеріалу до виробництва.
Страховий запас готової продукції формується для компенсації коливань між попитом і пропозицією. Його величину можна задати у відсотках від місячного обсягу продажів, або в днях запасу.
Прогнозування незавершеного виробництва.
Розмір незавершеного виробництва у вартісному вираженні, планований при розробці виробничої програми, може розраховуватися за формулою:
НЗП = Тц х СТП х Кн.з. / Дп, де
Тц - тривалість виробничого циклу, днів;
СТП - собівартість випуску товарної продукції;
Кн.з. - Коефіцієнт наростання витрат;
Дп - кількість днів у плановому періоді.
Коефіцієнт наростання витрат визначається за формулою:
Кн.з. = (Розум + 1) / 2, де
Розум - питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції.
5. Виробничі потужності підприємства.
Виробнича потужність підприємства (цеху або виробничої ділянки) характеризується максимальною кількістю продукції відповідної якості та асортименту, що може бути зроблено їм в одиницю часу при повному використанні основних виробничих фондів в оптимальних умовах їх експлуатації.
Виробнича потужність - величина динамічна, що змінюється під впливом різних факторів. Тому вона розраховується стосовно до певного періоду часу і навіть календарну дату. Потужність визначається на початок планового періоду - вхідна потужність і на кінець планового періоду - вихідна потужність. Остання розраховується за формулою:
М к = М н + М с + M р + М о + М нз - М в, де
М до - Потужність на кінець планового періоду; М н - виробнича потужність на початок планового періоду; М с - введення потужностей в результаті будівництва нових, розширення діючих потужностей; М р - Приріст потужності внаслідок реконструкції; M о - збільшення потужності в результаті технічного переоснащення та проведення інших організаіонно-технічних заходів; М нз - Збільшення (зменшення) потужностей внаслідок зміни номенклатури продукції; М в - зменшення потужності внаслідок її вибуття. Крім вхідний і вихідний потужностей визначається також величина середньорічної потужності (М ср) за формулою:
М ср = М н + ((М с * Т с + М р * Т р + М о * Т о + М нз * Т нз - М в * Т в) / 12), (3.13.), Де
Т с, Т р, Т о, Т нз, Т в - терміни дії відповідних потужностей з моменту їх введення і до кінця планового року.
З метою визначення виробничих потужностей підприємства для розрахунку бюджету кожен продукт закріплюється за відповідною установкою, за якою визначається добова потужність випуску та заплановані зупинки, коли виробництво вироби припиняється.
Після внесення добової потужності відбувається розрахунок місячних потужностей випуску кожного продукту за такою формулою:
М м = М с * N, де
М с - добова потужність установки по продукту;
N - кількість робочих днів місяця.
6. Нормовані витрати.
Функцію нормування слід розглядати як процес розробки науково обгрунтованих розрахункових величин, які визначають кількісну та якісну оцінку різних елементів, які використовуються в процесі виробництва і управління. Ця функція впливає на поведінку об'єкта, чіткими й суворими нормами дисциплінує розробку і реалізацію виробничих завдань, забезпечуючи рівномірний і ритмічний хід виробництва, його високу ефективність. Розраховуються по цій функції календарно-планові нормативи (виробничі цикли, розміри партій, заділів деталей та ін) служать основою планування, визначають тривалість і порядок руху предметів праці в процесі виробництва.
Існують наступні види нормованих витрат:
· Норми оплати праці
· Норми витрат сировини і матеріалів
· Норми споживання енергоресурсів.
Нормовані витрати плануються для кожного продукту окремо за відповідними статтями витрат і беруть участь в розрахунку загальної потреби підприємства на виробничу програму і розрахунку собівартості продукції.
7. Умовно-постійні витрати.
Бізнес-прогноз «Умовно-постійні витрати» призначений для планування непрямих витрат, пов'язаних з виробництвом та реалізацією продукції, робіт, послуг і позареалізаційних витрат підприємства і взаємопов'язаний з додатковими прогнозами «Розподіл непрямих витрат» і «Генерація потреб».
До умовно-постійних витрат відносяться загальновиробничі та загальнозаводські витрати.
Прогноз загальновиробничих витрат являє собою деталізований план передбачуваних виробничих витрат, відмінних від прямих витрат матеріалів і прямих витрат праці, які повинні бути понесені для виконання виробничого плану в майбутньому періоді.
Цей прогноз має дві мети:
· Інтегрувати всі прогнози загальновиробничих витрат, розроблені менеджерами по виробництву і його обслуговування;
· Акумулюючи цю інформацію, надати дані для обчислення нормативів цих витрат на майбутній обліковий період.
Прогноз загальних адміністративних витрат являє собою деталізований план поточних операційних витрат, відмінних від витрат, безпосередньо пов'язаних з виробництвом і збутом, але необхідних для підтримки діяльності в цілому в майбутньому періоді. Розробка такого прогнозу потрібна для забезпечення інформації, для оцінки обсягу необхідних коштів, а також для цілей контролю цих витрат.
8. Розрахунки з постачальниками
Етап збору інформації про контрагентів в рамках бюджетного планування має на меті визначення складу потенційних постачальників сировини і матеріалів, а також основних напрямків політики підприємства в галузі постачання. З кожним постачальником підприємство може мати один або більше контрактів на купівлю сировини та матеріалів, що містять індивідуальні параметри: базову ціну; жорстко заданий зміна цін по місяцях (у разі якщо воно відмінно від індексу зміни цін по даній статті); обсяг пропозиції постачальника або зняття обмежень за обсягом, якщо пропозиція постачальника не обмежено або достатньо для підприємства; відстрочку платежу або потрібну передоплату; ймовірність здійснення угоди за даним контрактом (визначає пріоритетність покупок при формуванні бюджету закупівель підприємства); відсоток оплати грошима і т.д. Якщо за контрактом з постачальником потрібно виробляти передоплати, то необхідно вказати аванси на кінець періоду, щоб отримати правильний розрахунок виплат останнього місяця.
Для складання прогнозу можна вибрати один з наступних способів планування розрахунків з постачальниками:
- Проранжировать постачальників за обсягом поставок за минулі періоди, вибрати по кожній позиції закуповуваного матеріалу 1-3х постачальників, на частку яких припадає більша частина поставок, і внести їх в систему для участі у розрахунку бюджету.
- Об'єднати постачальників в умовні групи за ціновою ознакою, умовами оплати і поставки, тому що, як правило, в одній галузі під впливом конкуренції складаються схожі параметри пропозиції.
При цьому необхідно якомога точніше уявити і закласти в бюджет цінову політику взаєморозрахунків з постачальниками або на основі сформованих тенденцій за даними аналізу зміни цін минулих років, або на основі умов контракту або проведених переговорів.
2.2.1.2. Бізнес-прогнози для розрахунку фінансового бюджету
Для того щоб виконати розрахунок фінансового бюджету підприємства необхідно підготувати наступні бізнес прогнози:1. Дебіторська та кредиторська заборгованість минулих років
Формування політики управління дебіторською заборгованістю підприємства здійснюється за такими основними етапами.
1. Аналіз дебіторської заборгованості підприємства у попередньому періоді. На першому етапі аналізу оцінюється рівень дебіторської заборгованості підприємства та його динаміка в попередньому періоді.
На другому етапі аналізу визначаються середній період інкасації дебіторської заборгованості та кількість її оборотів в розглянутому періоді.
На третьому етапі аналізу докладно розглядається склад простроченої дебіторської заборгованості, виділяються сумнівна та безнадійна заборгованість. У процесі цього аналізу використовуються наступні показники: коефіцієнт простроченості дебіторської заборгованості і середній «вік» простроченої (сумнівної безнадійної) дебіторської заборгованості.
На четвертому етапі аналізу визначають суму ефекту, отриманого від інвестування коштів в дебіторську заборгованість.
2. Формування принципів кредитної політики по відношенню до покупців продукції. Тип кредитної політики характеризує принципові підходи до її здійснення з позиції співвідношення рівнів прибутковості і ризику кредитної діяльності підприємства. Розрізняють три основні типи кредитної політики підприємства: консервативний, помірний та агресивний.
3. Визначення можливої суми фінансових коштів, що інвестуються в дебіторську заборгованість за товарним (комерційним) і споживчим кредитом. Розрахунок необхідної суми фінансових коштів, що інвестуються в дебіторську заборгованість, здійснюється за наступною формулою:
І дз = (ОР к * До с / ц * (ППК ср + ПР с) / 360), де
І дз - необхідна сума фінансових коштів, що інвестуються в дебіторську заборгованість;
ОР до - планований обсяг реалізації продукції в кредит;
До с / ц - коефіцієнт співвідношення собівартості і ціни продукції, виражений десятковим дробом;
ППК ср - середній період надання кредиту покупцям, в днях;
ПР ср - середній період прострочення платежів за наданим кредитом, дні.
4. Формування системи кредитних умов. До складу цих умов входять наступні елементи: строк надання кредиту, розмір кредиту, що надається (кредитний ліміт), вартість надання кредиту, система штрафних санкції за прострочення виконання зобов'язань
5. Формування стандартів оцінки покупців і диференціація умов надання кредиту. Включає такі основні елементи:
· Визначення системи характеристик, що оцінюють кредитоспроможність окремих груп покупців;
· Формування та експертизу інформаційної бази проведення оцінки кредитоспроможності покупців;
· Вибір методів оцінки окремих характеристик кредитоспроможності покупців;
· Угрупування покупців продукції за рівнем кредитоспроможності;
· Диференціацію кредитних умов відповідно з рівнем кредитоспроможності покупців.
6. Формування процедури інкасації дебіторської заборгованості. У складі цієї процедури повинні бути передбачені: терміни і форми попереднього і наступного нагадувань покупцям про дату платежів; можливості та умови пролонгування боргу за наданим кредитом; умови порушення справи про банкрутство неспроможних дебіторів.
7. Побудова ефективних систем контролю за рухом і своєчасної інкасацією дебіторської заборгованості. Такий контроль організовується в рамках побудови загальної системи фінансового контролю на підприємстві як самостійний його блок.
Кредиторська заборгованість може бути внутрішньої і зовнішньої по відношенню до підприємства. У рамках підготовки даних для бюджетного планування необхідно оцінити розмір кредиторської заборгованості на початок планованого періоду і визначити період її передбачуваного погашення.
2. Інша діяльність
Інша діяльність підприємства визначається реалізацією основних засобів, реалізацією інших активів, а також різними позареалізаційними доходами та витратами підприємства, такими як: штрафи, пені та неустойки та інші економічні санкції; відсотки, отримані за сумами коштів, що значаться на рахунках підприємства і т.д.
Необхідність прогнозу цих видів діяльності викликана тим, що на деяких підприємствах питома вага доходів (витрат) від даних операцій досить великий і значно впливає на формування прибутку підприємства.
Деталізація доходів і витрат від інших видів діяльності залежить від їх специфіки на конкретному підприємстві.
3. Прогноз інвестицій.
Для того щоб визначити доцільність вкладення коштів підприємства необхідно опрацювати різні варіанти інвестиційних проектів. Робота з визначення економічної ефективності інвестиційного проекту є одним з найбільш відповідальних етапів, що включає детальний аналіз і інтегральну оцінку всієї техніко-економічної та фінансової інформації.
Для оцінки інвестиційної діяльності можуть застосовуватися наступні показники:
· Співвідношення капіталовкладень в об'єкти виробничого та невиробничого призначення характеризує відволікання коштів на невиробниче розвиток;
· Співвідношення позикових і власних коштів в інвестиційній діяльності, характеризує привабливість компанії для інвесторів і залежність від позикового капіталу в інвестиційній діяльності;
· Внутрішня норма прибутковості по кожному новому інвестиційному проекту, що визначає граничну ефективність капіталовкладень. Норма дисконту, при якій дисконтована вартість припливу реальних грошей (надходжень від проекту) дорівнює дисконтованій вартості відтоків (інвестицій);
· Співвідношення освоєння капіталовкладень та фінансування пріоритетних проектів (за основними проектами) характеризує ступінь використання коштів, виділених на пріоритетні проекти;
· Питомі капіталовкладення визначаю капіталомісткість вводяться потужностей.
4. Залучення позикових коштів.
Процес формування політики залучення підприємством позикових засобів включає наступні основні етапи.
1. Аналіз залучення і використання позикових коштів у попередньому періоді. Метою такого аналізу є виявлення обсягу, складу і форм залучення позикових засобів підприємством, а також оцінка ефективності їх використання.
2. Визначення цілей залучення позикових коштів у майбутньому періоді. Основними цілями залучення позикових коштів підприємствами є:
а) поповнення необхідного обсягу постійної частини оборотних активів.
б) забезпечення формування перемінної частини оборотних активів.
в) формування відсутнього обсягу інвестиційних ресурсів.
г) інші тимчасові потреби.
3. Визначення граничного обсягу залучення позикових коштів. Максимальний обсяг цього залучення диктується двома основними умовами;
а) граничним ефектом фінансового левериджу.
б) забезпеченням достатньої фінансової стійкості підприємства.
4. Оцінка вартості залучення позикового капіталу з різних джерел. Результати такої оцінки є основою розробки управлінських рішень щодо вибору альтернативних джерел залучення позикових засобів, що забезпечують задоволення потреб підприємства в позиковому капіталі.
5. Визначення співвідношення обсягу позикових засобів, що залучаються на коротко-і довгостроковій основі. Розрахунок потреби в обсягах коротко-і довгострокових позикових засобів грунтується на цілях їх використання в майбутньому періоді.
6. Визначення форм залучення позикових коштів: у розрізі фінансового кредиту, товарного (комерційного) кредиту, інших форм.
7. Визначення складу основних кредиторів. Визначається формами залучення позикових коштів.
8. Формування ефективних умов залучення кредитів:
термін надання кредиту, ставка відсотка за кредит, умови виплати суми відсотка, умови виплати суми основного боргу, інші умови.
9. Забезпечення ефективного використання кредитів. Критерієм такої ефективності виступають показники оборотності та рентабельності позикового капіталу.
10. Забезпечення своєчасних розрахунків за отриманими кредитами. З метою цього забезпечення за найбільш великими кредитами може заздалегідь резервуватися спеціальний поворотний фонд.
5. Основні фонди та нематеріальні активи.
Для планування амортизаційних відрахувань, розрахунку балансової вартості основних засобів і нематеріальних активів в бізнес-прогнозі «Амортизація» здійснюється:
· Визначення основних засобів за групами однорідних об'єктів;
· Рознесення основних засобів за центрами витрат;
· Розрахунок амортизаційних відрахувань відповідно до податкового та бухгалтерським обліком;
· Прогнозні надходження (введення) і вибуття основних засобів;
· Визначення первісної вартості та суми зносу на початок планового періоду;
· Встановлення річної норми амортизації.
Амортизаційні відрахування провадяться за нормами амортизації. Норма амортизації - відсоток перенесення вартості фондів на вартість продукції за період часу:
Ф о - початкова вартість основних фондів
Л - ліквідація вартість ОПФ,
Т см - термін служби.
2.2.2. Формування операційних бюджетів організації
Розрахунок бюджету продажів підприємстваБюджет продажів формується в натуральних і вартісних показниках на рік з місячною розбивкою і, як правило, визначає план відвантаження продукції. Даний бюджет формується на підставі бізнес - прогнозів розрахунки з покупцями, інша реалізація на стадії розрахунку виробничої програми підприємства за допомогою повного або часткового задоволення попиту клієнтів.
Порядок складання бюджету продажів:
1. Визначення обсягу продажів кожного продукту на перший місяць бюджетного періоду в натуральному вираженні;
2. Визначення ціни кожного продукту на перший місяць бюджетного періоду;
3. Розрахунок місячного обсягу продажу для кожного продукту шляхом множення значення в натуральних одиницях на ціну;
4. Визначення можливу динаміку цін (середньомісячний темп інфляції) та / або динаміку збуту (темп середньомісячного зростання обсягів продажів) на бюджетний період;
5. Розрахунок динаміки продажів кожного продукту по місяцях шляхом множення обсягу продажів за перший місяць бюджетного періоду на відповідний темп зростання. Необхідно враховувати сезонні коливання;
6. Розрахунок обсягу продажів по кожному продукту за весь рік шляхом підсумовування за всі місяці бюджетного періоду значення в кожному місяці;
7. Розрахунок обсягу продажів по всіх продуктах по місяцях бюджетного періоду шляхом підсумовування по кожному продукту значення плановані продажу;
Розрахунок виробничої програми
Розрахунок виробничої програми підприємства складається з наступних етапів:
1. Аналізується можливість випуску продуктів, які знаходяться на початок року в незавершеному виробництві. Такі продукти вважаються зумовленої виробничою програмою.
2. Збільшуються виробничі потужності підприємства на величину наднормативних запасів продукції підприємства.
3. Формується виробнича програма для задоволення потреб структурних підрозділів підприємства і забезпечення заданої величини нормованих залишків. Для цих цілей визначається програма випуску необхідних продуктів, необхідних напівфабрикатів і супутніх продуктів.
4. Аналізується можливість задоволення попиту клієнтів підприємства. Розрахунок проводиться послідовно в залежності від ранжирування контрактів: контракти задовольняються в міру зменшення рангу. Для кожного контракту визначається програма випуску продуктів, необхідних напівфабрикатів і супутніх продуктів і відбувається відповідне зменшення потужності. Наступний контракт розраховується вже за зменшеним потужностям.
5. Аналізується обмеження відвантаження:
· Нестача потужностей з конкретної продукції підприємства в будь-якому місяці періоду, то проводиться аналіз недовикористаних потужностей попередніх місяців, і в разі визначення резерву пропонується створити залишки продукції для задоволення майбутнього попиту. Якщо такого резерву не виявлено, то відбувається відмова від відвантаження за контрактом.
· Нестача потужностей з напівфабрикатів, то спочатку аналізується можливість закупівлі напівфабрикату (якщо це покупної напівфабрикат), потім - можливість його виробництва в попередні періоди. Якщо при аналізі не виявлено додаткових альтернатив, то розглядаються доступні на даний період рецептури продукту, що усувають виник дефіцит. Якщо такої можливості не знайдено відбувається відмова від відвантаження.
· Неможливість закупівлі необхідної кількості компонентів у постачальників підприємства. Проблема вирішується аналізом можливості закупівлі в попередні періоди в межах терміну зберігання компонента і ємності складів, а також перевіркою доступних рецептур виробництва продукту. У разі негативного результату пошуку відбувається відмова від відвантаження.
6. Перевірка випуску супутніх продуктів. Якщо супутній продукт не запитаний, не може бути утилізований (або занадто дорогий для утилізації), не може бути покладено на склад, якщо ємність складів недостатня або підприємство не може собі дозволити відволікати оборотні кошти в наднормативні запаси (даний критерій задається перед початком розрахунку), то відбувається відмова від відвантаження основного продукту, щоб зменшити випуск супутнього.
Розрахунок бюджету закупівлі сировини і матеріалів
Бюджет закупівлі формується як план служби матеріально-технічного постачання і визначає потребу в придбанні сировини, матеріалів, комплектуючих у натуральному та вартісному вираженні в планованому періоді
Для формування бюджету закупівлі сировини і матеріалів розраховується потреба в матеріалах для виконання виробничої програми:
R мат - потреба в матеріалах для виконання програми;
V вп - Обсяг валового випуску конкретного продукту,
N i - норма витрати матеріалу на одиницю продукції,
m - кількість продуктів.
У бюджеті закупівель потреба в матеріалах коригується на величину складських запасів і збільшується на обсяг випереджальних закупівель, обумовлених обмеженнями поставки. Враховуючи специфіку виробництва, при узгодженні планів обсягу випущеної продукції і часу, визначається потреба у витрачанні матеріальних ресурсів з урахуванням терміну забезпечення та незавершеного виробництва.
Загальний обсяг закупівель розраховується за формулою:
ΔVскл - приріст складських запасів матеріалів,
Δ Vнзп-приріст матеріалів для зміни незавершеного виробництва,
Vупз - потреба в матеріалах для умовно-постійних витрат підприємства,
Vбуд - обсяг випереджальних закупівель для задоволення майбутніх потреб.
Розрахунок бюджету закупівлі енергоресурсів
Бюджет закупівлі енергоресурсів розраховується в натуральному і вартісному вираженні аналогічно бюджету закупівлі сировини і матеріалів і коригується на величину можливого власного виробництва енергоресурсів.
Обсяг придбання енергоресурсів розраховується за наступною формулою:
Vвп - обсяг валового випуску j-продукту
m - кількість продуктів,
Ni - норма витрачання енергії на одиницю продукції
Vупзi - постійна потреба в i-енергоресурсі для господарських потреб
Vтрi - транзитна потреба суббабонентов в i-енергоресурсі
Vпотi - плановані втрати i-енергоресурсу
Vпрi - обсяг виробництва i-енергоресурсу
Бюджет закупівель енергоресурсів у вартісному вираженні розраховується аналогічно бюджету закупівель матеріалів, відповідно до тарифної політики, встановленої з постачальником енергії.
Розрахунок бюджету оплати праці
При розрахунку бюджету заробітної плати враховуються суми, обчислені за тарифними ставками, окладами, основним розцінками, а також всі види доплат. Підприємство само має право вибирати системи і форми оплати праці. Планування фонду заробітної плати проводиться на весь обліковий склад підприємства.
При розрахунку бюджетного процесу фонд заробітної плати формується на основі прогнозу виробничої програми та умовно-постійних витрат в бізнес - прогнозі «Умовно-постійні витрати».
Загальний фонд річної заробітної плати формується таким чином:
Заробітна плата, виплачувана відрядникам за розцінками і почасових за тарифними ставками, складає тарифний фонд.
Доплати до тарифного фонду - премії за виконання і перевиконання плану, надбавки за роботу в нічний час, за керівництво бригадою, навчання учнів, доплати підліткам - разом з тарифним фондом становлять фонд годинної заробітної плати.
Доплати за роботу в надурочний час, оплата скорочених годин годуючим матерям, оплата простоїв всередині робочого дня разом з годинниковим фондом утворюють фонд денної заробітної плати.
Доплати, встановлені законом за не повністю відпрацьований час - невиходів, викликаних виконанням громадських і державних обов'язків, відпусток і вихідних допомог, цілоденних простоїв, складають в сумі з фондом денної заробітної плати загальний фонд річної заробітної плати.
Розрахунок бюджету комерційних витрат
При складанні бюджету комерційних витрат визначаються витрати, що забезпечують своєчасність і повноту відвантаження продукції та просування її на ринку в прогнозному періоді.
Залежно від організації процесу бюджетування і деталізації системи планування, витрати на продаж можуть плануватися як в натуральних і вартісних величинах, так і в процентному відношенні від обсягу відвантаження.
Комерційні витрати поділяються на:
· Змінні витрати, залежні від обсягу продажів;
· Умовно-постійні витрати, пов'язані із здійсненням комерційної діяльності.
конкретного продукту, регіону, або в цілому відвантаження товарів по підприємству, і розраховані на підставі встановленого відсотка у прогнозі "Комерційні нормовані витрати";
Змінні комерційні витрати розраховуються лише після формування бюджету продажів, визначального асортимент і кількість продукції, що реалізовується на підставі встановленого відсотка у прогнозі "Комерційні нормовані витрати".
Умовно-постійні комерційні витрати розподіляються на продукти згідно встановленої облікової політики.
2.2.3. Формування фінансових бюджетів організації
Розрахунок собівартості продукціїНа першому етапі визначаються прямі змінні витрати на випуск продукції за всіма статтями виробничої собівартості шляхом твори видаткової норми на одиницю продукції, обсягу випуску та середньої ціни одиниці компонента. Відходи, отримані при виробництві, оприбутковуються на склад і відраховуються з прямих витрат щодо базових цін.
На другому етапі визначаються загальноцехові і загальнозаводські витрати, пов'язані на собівартість продукції. Цехові і загальнозаводські витрати розраховуються на підставі бізнес - прогнозів Амортизація, Умовно-постійні витрати і Податки. До цеховим витрат відносяться витрати на продукт або цех, який виробляє продукцію. Загальнозаводські витрати - це витрати на невиробничі підрозділи підприємства.
Додатково, собівартість продукції коригується витратами майбутніх періодів і зменшується на собівартість власних послуг, планованих у бізнес - прогнозі інша реалізація, з прогнозованою нормою прибутку. Для елементів власних послуг, визначених у структурі виробництва до конкретної установці цеху, зменшуються цехові витрати по цеху, інакше загальнозаводські.
Якщо продукт присутній у структурі виробництва в декількох цехах, то витрати розподіляться рівномірно по всіх цехах. Витрати цеху, який нічого не робив, переходять на загальнозаводські.
На третьому етапі відбувається розподіл цехових і загальнозаводських витрат по продуктах.
Цехові витрати будуть розподілятися між продуктами, виробленими в цеху, щодо базових статей:
· По цеху визначається загальна сума витрат за обраними статтями, як сума витрат на випуск кожного продукту цеху;
· Розраховується частка вибраних статей по кожному продукту в базовій цехової сумі;
· Визначається сума цехових витрат, які розподіляються на кожен конкретний продукт, як твір розрахованої частки по кожному продукту і величини цехових витрат.
Прямі постійні витрати на продукт збільшують суму розподілених цехових витрат на конкретний продукт.
Після розподілу цехових витрат, підраховуються заводські витрати, які розподіляються на всі продукти, випущені протягом місяця, аналогічно розподілу цехових.
Після розподілу загальнозаводських, розраховується собівартість продукції, як сума прямих, цехових і заводських витрат на продукт. Якщо загальна собівартість продуктів змінилася, то починається нова ітерація.
Завершальним етапом розрахунку собівартості є розподіл комерційних витрат, запланованих у бізнес - прогнозі «Комерційні витрати» на відвантажену продукцію, базою розподілу є позитивна прибуток продукту. У разі отримання збитків, комерційні розподіляються рівномірно на всі продукти.
Розрахунок бюджету інвестицій
На підставі прогнозу інвестицій формується інвестиційний бюджет підприємства і вибираються джерела фінансування: власні або позикові. Якщо на період вкладення коштів підприємство має в своєму розпорядженні достатньої величиною прибутку, то вкладення здійснюються за рахунок внутрішніх джерел, у противному випадку вибираються зовнішні джерела фінансування, зазначені в прогнозі залучення позикових коштів. Розрахунок відбувається окремо по кожному місяцю.
Здійснення ефективних проектів збільшує надходять у розпорядження підприємства доходи, які потім служать джерелами фінансування нових завдань. На різних стадіях розробки і здійснення проекту (обгрунтування інвестицій, ТЕО, вибір схеми фінансування, економічний моніторинг) його ефективність визначається заново, з різною глибиною опрацювання.
Розрахунок бюджету доходів і витрат підприємства
Бюджет доходів і витрат (БДВ) формується в структурі бюджету.
Формат бюджету доходів і витрат є довільною формою, затвердженою у системі бюджетування підприємства і показує співвідношення доходів від реалізації та витрат, необхідних для здійснення діяльності в планований період. Одним з форматів бюджету доходів і витрат може виступати форма № 2.
Угруповання статей бюджету доходів і витрат будується на основі єдиного бюджетного класифікатора, відображає завдання управління і грунтується на існуючих бізнес-процесах і їх актуальності.
Кожна дохідна і видаткова стаття бюджету може деталізуватися до різних рівнів (товарно-матеріальних цінностей, послуги, договори, проекту та інших бюджетних елементів) з урахуванням специфіки виробничо-збутової діяльності і на основі економічної обгрунтованості та доцільності.
Дохідна частина бюджету формується з урахуванням:
· Бюджету продажів основної продукції;
· Доходів від іншої діяльності;
· Прогнозу позареалізаційних доходів і розрахованої курсової різниці, отриманої в результаті передбачуваного зміни курсу валюти на період отримання грошових коштів за відвантажену продукцію;
· Прогнозу отриманих відсотків за надані кредити і позики.
Видаткова частина бюджету формується з показників:
· Прямі змінні витрати, розраховані на вироблену продукцію;
· Умовно-постійні витрати на підставі відповідного бізнес - прогнозу;
· Комерційні витрати на підставі бізнес-прогнозу «Комерційні витрати»;
· Розраховані і введені податки на бізнес - прогнозі «Податки»;
· Амортизація основних засобів і нематеріальних активів з бізнес - прогнозом «Амортизація»;
· Витрати на реалізацію - витрати на закупівлю товарів для перепродажу, планованих у бізнес - прогнозі «Інша реалізація», Супутні доходи і Розрахунки з покупцями;
· Відсотки за отриманими кредитами і позиками з відповідного бізнес - прогнозу;
Для розрахунку прибутку відвантаженої продукції при формуванні бюджету доходів і витрат видаткова частина додатково коригується на показники:
· Приріст готової продукції розраховується як різниця між вартістю приходу на склад продукції в результаті виробництва або закупівлі та вартістю витрат - відвантаження готової продукції покупцям;
· Приріст напівфабрикатів, використовуваних на внутрішнє споживання;
· Приріст незавершеного виробництва.
Розрахунок руху грошових коштів
Бюджет руху грошових коштів (БРГК) формується в структурі бюджету. Розрахунок проводиться для визначення обсягу надходжень коштів у кожному місяці і потреби у фінансових ресурсів на покриття витрат.
Принципи угруповання, склад і ступінь їх деталізації залежить від специфіки діяльності конкретної організації. Це дозволяє встановлювати статті, що впливають на платоспроможність компанії, і контролювати відхилення
Обсяг надходження грошових коштів визначається:
1. За відвантажену продукцію, товари і послуги - за контрактами з покупцями за допомогою визначення вартісного обсягу відвантаження за контрактом у даному місяці і зміщення частині оплати за межі місяця (пізніше або раніше) на підставі рівномірного розподілу відвантаження по місяцю і виділення частини відповідної відстрочення платежу з урахуванням ставки ПДВ. При плануванні отримання суми авансів за контрактами в попередньому періоді, обсяг надходжень за відвантажену продукцію зменшується до моменту погашення кредиторської заборгованості і збільшується від надходжень передоплати на кінець року;
2. Від позареалізаційної діяльності - надходження коштів плануються в бізнес - прогнозі «позареалізаційної діяльності»;
3. Надходження від дебіторської заборгованості минулих років - з бізнес - прогнозом «Дебіторська заборгованість» вказується місяць передбачуваного повернення коштів;
4. Від відшкодування ПДВ - у разі перевищення фактично сплаченого ПДВ над сумою ПДВ, належного до сплати. Період відшкодування визначається з бізнес - прогнозом «Податки», де вказується період платежів;
Обсяг витрачання коштів визначається:
1. На закупівлі прямих змінних, умовно-постійних витрат - за контрактами з постачальниками з визначення вартісного обсягу закупівлі за контрактом у даному місяці і зміщення частині оплати за межі місяця (пізніше або раніше) на підставі рівномірного розподілу закупівлі по місяцю і виділення частини відповідної відстрочення платежу з урахуванням ставки ПДВ. При плануванні суми авансів за контрактами з постачальниками в попередньому періоді, обсяг виплат зменшується до моменту погашення дебіторської заборгованості і збільшується від запланованих авансів на кінець року;
2. Для податкових виплат - оплата розрахованих і запланованих податків і відрахувань вказується в місяці з бізнес - прогнозом «Податки»;
3. На погашення кредиторської заборгованості минулих років - з бізнес - прогнозом «Кредиторська заборгованість минулих років», вказується місяць передбачуваного повернення коштів;
4. Виплати з інвестицій - плануються з бізнес - прогнозом «Інвестиції»;
Розрахунок прогнозного балансу
Як правило, прогнозний баланс будується в агрегованому вигляді. Він безпосередньо залежить від сукупності показників, що визначаються для оцінки господарської діяльності і фінансового аналізу, і складається з 2 розділів: активів і пасивів, які повинні в результаті бути рівні.
Укрупнені статті активів і пасивів формуються на основі розрахованих операційних бюджетів, бюджету доходів і витрат, бюджету руху грошових коштів та встановлених (передбачуваних) даних на початок бюджетного періоду.
У першому розділі активів прогнозного балансу відображаються показники, що характеризують наявність і величину необоротних активів підприємства. Це нематеріальні активи, основні засоби, незавершене будівництво та інші необоротні активи.
За статтями "Основні засоби" та "Нематеріальні активи" на початок року формується залишкова вартість на підставі первинної вартості і суми накопиченої амортизації за попередні періоди. З урахуванням норми амортизації і планованих надходжень і вибуття цих активів, визначених в прогнозах амортизаційних відрахуваннях, розраховується залишкова вартість по кожному періоду.
У статті "Незавершене будівництво" відображається сума капітальних витрат організації, за якими ще не завершено будівництво, не закінчений процес їх створення або введення в експлуатацію, а також витрати на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи. Сальдо за статтею збільшується на величину коштів, що плануються в інвестиційному бюджеті, і зменшується на суму введених в експлуатацію і списаних на рахунки основні засоби та нематеріальні активи.
"Інші необоротні активи" включають плановані дохідні вкладення в матеріальні цінності, довгострокові фінансові вкладення, відкладені податкові активи.
По другому розділу "Оборотні активи" відображається вартість запасів, дебіторська заборгованість, податок на додану вартість по придбаним цінностям, грошові кошти і короткострокові фінансові вкладення.
У расшіфровочних статтях "Запаси" показується вартість матеріально-виробничих запасів - залишків сировини, матеріалів, готової продукції, напівфабрикатів, товарних запасів на складі, вартість незавершеного виробництва і витрат майбутніх періодів. Плановані складські запаси розраховуються з урахуванням вартості на початок періоду, величини нормативних значень видаткових елементів, а також приросту складських запасів (надходження і витрачання коштів в прогнозному періоді по кожній групі: вироблена, але невідвантаженому продукція: зроблені, але не використані напівфабрикати; придбані, але невикористані запаси).
Витрати в незавершеному виробництві розраховуються на підставі планованої вартості на початок року та приросту незавершеного виробництва, визначається як продукція, яка не пройшла всіх стадій технологічного процесу.
До витрат майбутніх періодів відноситься сумарна вартість витрат, які передбачається оплачувати і здійснювати в одному періоді, але реально використовувати - в наступних періодах. Це можуть бути також витрати, доходи від яких організація отримає пізніше.
Податок на додану вартість по придбаних цінностей - це сума "вхідного" податку, який ще не прийнятий до відрахування. За статтею відображається сума податку на додану вартість по придбаних матеріально-виробничих запасів, об'єктів основних засобів, здійсненим капітальним вкладенням, робіт і послуг, що підлягає віднесенню у наступних періодах у зменшення сум податку для перерахування до бюджету або на списання на рахунок 91 "Інші доходи і витрати ".
Стаття "Дебіторська заборгованість" формується за даними прогнозу, що визначає величину заборгованості минулих періодів та поточної заборгованості сторонніх організацій перед підприємством за зобов'язаннями, які виникають з оплати відвантаженої готової продукції, товарів, виконаних робіт, а також у інших операціях.
За статтею "Короткострокові фінансові вкладення" відображаються суми передбачуваних короткострокових фінансових вкладень організації.
Грошові кошти складаються з розрахунку передбачуваного залишку грошових коштів на початок року, що знаходиться в наявності у підприємства в касі і на розрахункових рахунках і приросту грошових коштів. Стаття "Грошові кошти" визначається як сальдо на початок місяця по бюджету руху грошових коштів.
За статтею "Інші оборотні активи" відображаються суми, що не знайшли відображення в інших групах статей "Оборотні активи" балансу.
У пасиві прогнозного балансу формується третій розділ "Капітал і резерви", що включає статтю "Статутний капітал". За статтею відбивається визначається відповідно до установчих документів величина статутного капіталу організації. Слід зазначити, що збільшення та зменшення статутного капіталу здійснюється відповідно до встановленого порядку і відображається у бухгалтерському обліку тільки після внесення відповідних змін до установчих документів.
За статтею "Додатковий капітал" відображаються залишки коштів додаткового капіталу організації, який може включати суму в результаті переоцінки основних засобів і бути збільшений протягом прогнозного періоду за рахунок планування продажів акцій за ціною, що перевищує номінальну вартість.
Планування по статті "Резервний капітал" дозволяє відобразити величину резервного капіталу організації та використання суми утворених резервів на виплату доходів (дивідендів) учасникам при відсутності або недостатності прибутку або на покриття балансового збитку.
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) розраховується з урахуванням величини нерозподіленого прибутку або непокритого збитку організації минулих років (залишок по рахунку 84) і суми чистого прибутку (непокритого збитку), яка планується на прогнозний період. Чистий прибуток формується в бюджеті доходів і витрат і складається з фінансового результату за основними видами діяльності, сальдо інших доходів і витрат та зменшується на величину податку на прибуток.
При формуванні статті "Нерозподілений прибуток" необхідно враховувати прийняті підприємством рішення щодо погашення сум непокритого збитку минулих років або розподілу прибутку на збільшення сум резервного капіталу, виплату дивідендів.
При формуванні прогнозного балансу можна виділити четвертий розділ "Довгострокові зобов'язання", у якому демонструються відкладені податкові зобов'язання і непогашені суми отриманих організацією довгострокових кредитів і позик, що відображаються у бухгалтерському обліку на рахунку 67.
У п'ятому розділі прогнозного балансу "Короткострокові зобов'язання" виділяють статтю "Позики і кредити", в якій розраховується сума на початок періоду непогашених короткострокових кредитів і позик (на термін не більше 12 місяців) і приросту грошової маси, запланованої в результаті операції залучення коштів з урахуванням належних до сплати відсотків і погашення.
У даному розділі також можуть плануватися: величина доходів майбутніх періодів (отримані доходи, які відносяться до наступних періодів), резерви майбутніх витрат (стан зарезервованих сум для рівномірного включення витрат у витрати на виробництво і продаж) та інші короткострокові зобов'язання.
Бюджети підрозділів
Після завершення формування бюджету по підприємству в цілому, формуються бюджети підрозділів у вигляді прогнозів доходів і витрат, згрупованих за статтями. Як правило, бюджет структурних підрозділів складається з доходної та видаткової частини, що визначають розвиток конкретних напрямків діяльності та витрат на їх здійснення
Доходна частина складається з собівартості товарного випуску - продуктів, які випускалися підрозділом для реалізації за контрактами бізнес-прогнозу «Розрахунки з покупцями». Внутрішнє споживання - це собівартість продукції, що випускається цехами для потреб інших цехів, безпосередньо, без обробки по технологічним операціям. Розділ виробничої кооперації формується для цехів, обробних компоненти для продуктів за операціями, то вартість таких компонентів пройде в дохідній частині цеху по продуктах, на які вони використовувалися, з вказівка технологічної операції і цехи - споживача.
У видатковій частині підрозділи збираються всі витрати по компонентах для виробництва продукції даного підрозділу. Нормовані витрати на продукт, прямі постійні на продукт і постійні цехові витрати. Відходи, які утворилися при виробництві продукту, проходять у витратах цеху з мінусом. Формується розділ Внутрішня кооперація, для підрозділу, у якого технологічні операції виконувалися в інших цехах, у внутрішній кооперації буде вказано цех і вартість витрат, які на нього поставилися. У бюджеті підрозділів відображаються загальнозаводські витрати, які розподілилися на продукти даного цеху при розрахунку собівартості.
2.3 Розробка які забезпечують підсистем реалізації комплексу завдань
Інформаційне забезпечення
Інформаційне забезпечення включає в себе сукупність показників, довідкових даних, класифікаторів інформації, уніфіковані системи документації, спеціально організовані для автоматичного обслуговування, масиви інформації, на відповідних носіях.
Класифікатори:
Коди не повинні бути довше 12 символів і можуть включати будь-які латинські і російські літери, цифри, і такі символи: -+()[]_#@$*&|/ \.
Приклади коректних кодів:
· 010101
· РЕАЛІЗАЦІЯ
· ЦЕХ-01
Довідкові дані:
· Довідник одиниць виміру
· Довідник валют
· Довідник контрагентів
· Довідник бюджетних елементів
· Довідник структурних підрозділів
· Довідник продукції, робіт, послуг
· Довідник асортиментних груп
Організація імпорту даних у систему
Модуль «Синхронізація даних» (рис. 7) призначений для імпорту даних з різних зовнішніх джерел (Microsoft Excel, Microsoft Access та ін) та приведення їх у точну відповідність з даними, що містяться в таблицях системи КІС: Бюджетування, за допомогою шлюзів - перетворювачів даних. Існує можливість синхронізації наступних видів інформації:
· Довідкова інформація
· Регламент бюджету
· Бізнес-прогнози
· Бізнес-завдання
· Виконання бюджету
Рис. 7. Модуль «Синхронізація даних»
Використання шлюзів дозволяє зробити закачування та синхронізувати дані нескінченне число разів, при цьому видаляючи раніше закачані за допомогою шлюзу дані, не ушкоджуючи дані, занесені користувачем у програмі КІС: Бюджетування.
Для зручності використання шлюзи мають російські найменування реквізитів, а саме:
· Поле - найменування поля зовнішнього джерела даних
· Тип - тип даних:
o С (char) текстовий
o N (numeric) числової
o B (bit) логічний, 0 або 1
· Розмірність - допустима кількість знаків у клітинці
· Шлюз - встановлений прапорець у даній комірці вказує, чи міститься дане поле в запиті
· Опис - коротке позначення поля
Організація експорту даних із системи
Для зручності експорту даних із системи КІС: Бюджетування в базі даних існує набір уявлень, що дозволяють отримати дані в зручному для подальшого використання форматі. Всі вистави мають російське найменування і російські найменування полів.
Програмне та технічне забезпечення
Система КІС: Бюджетування є розрахованим на додаток, що володіє розвиненим для користувача інтерфейсом і виконане з використанням 2-х рівневої архітектури «клієнт-сервер». Вимоги до програмного і технічного забезпечення представлені в таблиці. 4
Таблиця 4
Вимоги до програмного і технічного забезпечення
| Забезпечення | Мінімальні вимоги | Рекомендований склад |
| Сервер баз даних | ||
| Процесор | Intel ® або сумісний Pentium 166 або вище | Intel ® або сумісний Pentium III 800 або вище |
| Оперативна пам'ять | 64 МБ | 512 МБ або більше |
| Простір на жорсткому диску | 250 МБ для розміщення SQL Server і від 50 МБ для розміщення бази даних системи | 250 МБ для розміщення SQL Server і від 400 МБ для розміщення бази даних системи |
| Монітор | VGA або вище | |
| Привід CD-ROM | Необхідний | |
| Мережевий адаптер | Необхідний при наявності ЛВС, 10 MBit | Необхідний при наявності ЛВС, 100 MBit |
| Операційна система | Microsoft Windows 98/ME (тільки для версії SQL Server Personal Edition), Windows NT Server 4.0, Windows 2000 Server (будь-яка версія), Windows XP Professional Edition | |
| Інше ПЗ | Microsoft Internet Explorer 5.0 | |
| СУБД | Microsoft SQL Server 2000 (Enterprise Edition, Standard Edition, Personal Edition, Developer Edition, Desktop Engine) або Microsoft Desktop Engine (MSDE) - постачається в складі КІС: Бюджетування | |
| Робоче місце (клієнтська частина) | ||
| Процесор | Intel ® або сумісний Pentium 200 або вище | Intel ® або сумісний Pentium II 450 або вище |
| Оперативна пам'ять | 64 МБ | 128 МБ або більше |
| Простір на жорсткому диску | 30 МБ для розміщення системи і 20 МБ для розміщення тимчасових файлів і файлів звітів | |
| Монітор | SVGA, дозвіл 800х600 | SVGA, дозвіл 1024х768 або вище |
| Привід CD-ROM | Необхідний для установки програмного забезпечення, якщо немає можливості забезпечити мережевий ресурс з вільним доступом | |
| Мережевий адаптер | Необхідний при наявності ЛВС, 10 MBit | Необхідний при наявності ЛВС, 100 MBit |
| Операційна система | Microsoft Windows 95/98/ME, Windows NT 4.0 Workstation, Windows 2000 Professional, Windows XP Professional Edition | |
| Інше ПЗ | Microsoft Internet Explorer 5.0, Microsoft Office 98 або вище | |
| Сервер розрахунків | ||
| Процесор | Intel ® або сумісний Pentium 200 або вище | Intel ® або сумісний Pentium II 450 або вище |
| Оперативна пам'ять | 128 МБ | 256 МБ або більше |
| Простір на жорсткому диску | 30 МБ для розміщення системи і від 100 МБ для розміщення тимчасових файлів | |
| Монітор | SVGA, дозвіл 800х600 | |
| Привід CD-ROM | Необхідний для установки програмного забезпечення, якщо немає можливості забезпечити мережевий ресурс з вільним доступом | |
| Мережевий адаптер | Необхідний при наявності ЛВС, 10 MBit | Необхідний при наявності ЛВС, 100 MBit |
| Операційна система | Microsoft Windows 95/98/ME, Windows NT 4.0 Workstation, Windows 2000 Professional, Windows XP Professional Edition, Windows NT Server 4.0, Windows 2000 Server (будь-яка версія) | |
План виробництва складається на підставі передбачуваного попиту і з урахуванням можливостей підприємства і служить базою для формування плану відвантаження. Обсяг відвантаженої продукції розраховується:
Vотг = Oнм + Vтп + Vзак - ОКМ,,
де:
Vот - обсяг відвантаженої продукції розраховується
ВПМ - залишки готової продукції на складі на початок місяця,
Vтп - обсяг товарної продукції,
Vзак - обсяг покупної продукції,
ОКМ - залишки готової продукції на складі на кінець місяця.
Потреба в матеріалах для виконання виробничої програми розраховується на підставі передбачуваного обсягу виробництва і обгрунтованих норм витрачання матеріальних ресурсів:
де:
Vвп - обсяг валового випуску конкретного продукту,
Ni - норма витрати матеріалу на одиницю продукції,
m-кількість продуктів.
У бюджеті закупівель потреба в матеріалах коригується на величину складських запасів і збільшується на обсяг випереджальних закупівель, обумовлених обмеженнями поставки. Враховуючи специфіку виробництва, при узгодженні планів обсягу випущеної продукції і часу, визначається потреба у витрачанні матеріальних ресурсів з урахуванням терміну забезпечення та незавершеного виробництва розраховується за формулою:
де:
дельта Vскл-приріст складських запасів матеріалів,
дельта Vнзп-приріст матеріалів для зміни незавершеного виробництва,
Vупз - потреба в матеріалах для умовно-постійних витрат підприємства,
Vбуд - обсяг випереджальних закупівель для задоволення майбутніх потреб.
Розраховуючи бюджет підприємства, за наявності виробничих можливостей, визначається вироблення і відпустку власних енергоресурсів:
Vвп - обсяг валового випуску j-продукту;
m-кількість продуктів;
Ni - норма витрачання на одиницю продукції;
Vупзi - постійна потреба в i-енергоресурсі для господарських потреб;
Vтрi - транзитна потреба суббабонентов в i-енергоресурсі;
Vпотi - плановані втрати i-енергоресурсу;
Vпрi - обсяг виробництва i-енергоресурсу.
Організаційно-методичне забезпечення
Організаційно-методичне забезпечення системи бюджетування представлено «Положенням про бюджетування» (додаток 6) - документом, що регламентує призначення системи бюджетування, структуру бюджетів, прінцип фінансового планування, бюджетний регламент, контроль за виконанням бюджету
2.4. Розробка технологічних процесів вирішення комплексу
завдань
Для реалізації системи бюджетування на підприємстві з використанням ПМК «КІС: бюджетування» необхідно виконати ряд операцій, описаних нижче.
2.4.1. Формування нормативно-довідкової інформації
Починаємо з формування довідкової системи - бази для всіх модулів програми необхідної для введення даних, що не залежать від варіантів бюджету. Для цього формуємо такі основні довідники:· Довідник одиниць вимірювання, призначений для забезпечення ідентичності всіх використовуваних одиниць виміру бюджетних статей.
· Довідник валют, призначений для забезпечення ідентичності валют бюджетних статей. Всі валюти, що використовуються підприємством, повинні бути внесені до довідника для подальшого використання в бізнес-прогнозах.
· Довідник контрагентів (рис 8), призначений для визначення контрагентів підприємства та поділу їх за різними ознаками. Список контрагентів необхідний для формування контрактів на продаж продукції і послуг, а також придбання різних компонентів.
Рис. 8. Довідник контрагентів
Екранна форма складається з 2-х частин. У лівій її частині містяться розділи довідника у вигляді чіткої ієрархії розділів. У правій частині відображаються контрагенти, що містяться в даному розділі.
· Довідник бюджетних елементів (рис. 9), призначений для визначення складових бюджетних статей. Елементи є основою для складання бюджету: всі планові дані відносяться безпосередньо до елементів. Надалі елементи групуються в статті бюджету. Зазвичай для визначення списку елементів спочатку необхідно укрупнено визначити статті бюджету. У довідник елементів вводиться термін зберігання елемента для розрахунку виробничої програми та операційних бюджетів.
· Довідник структурних підрозділів (рис), призначений для опису організаційної структури, що необхідно для подальшого розподілу повноважень між структурними підрозділами підприємства.
Рис. 9. Довідник структурних підрозділів
· Довідник продукції, робіт і послуг (рис. 10), необхідний для опису виробничої інфраструктури підприємства, а також визначення перетину технологічних маршрутів окремих видів виробів (конкуруючих продуктів). Кожен продукт закріплюється за відповідним цехом і обладнанням. У довіднику можна створювати бажану ієрархію виробництв, підрозділів, додавати в них обладнання і продукти, а також встановлювати кратність виробництва.
Рис. 10. Довідник продукції, робіт, послуг
· Довідник асортиментних груп, призначений для групування однорідних продуктів по розділах для подальшого формування укрупнених друкованих форм.
2.4.2. Формування регламенту бюджету
Для опису специфіки бюджетного процесу підприємства, а також розподілу обов'язків між структурними підрозділами формуємо регламент бюджетування. Для цього здійснюємо наступні дії:· Розподіляємо повноваження у бюджетному процесі між структурними підрозділами підприємства шляхом заповнення відповідної форми (рис 11). Для цього бюджету слід розглядати як систему організаційного взаємодії центрів планування та центрів фінансової відповідальності, спрямовану на складання обгрунтованих бізнес-прогнозів по функціональних областях діяльності підприємства і подальшого отримання на їх основі бізнес-завдань за допомогою фінансово-господарського моделювання.
Рис. 11. Форма «Розподіл повноважень у бюджетному процесі»
· Складаємо структуру бюджету (рис. 12) призначену для складання бюджетного класифікатора, що включає в себе статті та елементи. Для цього виконуємо наступні операції:
1. групуємо елементи бюджету в статті.
2. призначаємо центри фінансової відповідальності (ЦФО) за елементами.
3. Формуємо ієрархічну структуру статей і підстатей для формування бюджету доходів та витрат (БДР) і бюджету руху грошових коштів (БРГК).
4. призначаємо статтями класифікаційних атрибутів, для подальшої смислової ідентифікації в процесі складання бюджету.
Рис. 12. Форма «Структура бюджету»
· Складаємо структуру центрів витрат. Центри витрат необхідні для планування розподілу умовно-постійних витрат.
· Складаємо регламент введення вихідних даних (рис. 13). Регламент бюджетного процесу необхідний для організації робіт з бюджетного планування. У регламенті жорстко розподіляється відповідальність центрів планування за конкретні елементи, визначаються строки виконання завдань. Дана програма дозволить автоматично відстежувати ефективність виконання поставлених у процесі бюджетування завдань за допомогою зіставлення фактичних дій співробітників підприємства з регламентом бюджетного процесу.
Рис. 13. Форма «Регламент бюджету»
2.4.3. Формування вихідних бюджетних даних
Для формування сукупності планових даних, що відображають особливості зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства на плановий період виконуємо наступні дії:
· Складаємо бізнес-прогноз «Курси валют і інфляція». Даний бізнес-прогноз призначений для визначення можливої зміни курсів валют, в яких підприємство здійснює розрахунки та інфляції рубля.
· Складаємо бізнес-прогноз «Індекси зміни цін» (рис. 14), призначений для формування передбачуваних індексів їх зміни. Для встановлення прогнозних цін:
1. сформуємо групи за дохідними і видатковими статтями бюджету;
2. визначаємо неоднорідність інфляції;
3. На підставі прогнозного рівня інфляції та коефіцієнтів неоднорідності визначити індекси цін.
Рис. 14. Бізнес-прогноз «Індекси зміни цін»
Якщо прапорець Увімкнути варто, то базова ціна буде змінюватися на індекс інфляції з бізнес-прогнозу Курси валют і інфляція.
· Складаємо бізнес-прогноз «Розрахунки з покупцями» (рис. 15). Даний бізнес-прогноз призначений для визначення взаємин з контрагентами, пов'язаних з реалізацією продукції.
Рис. 15. Бізнес-прогноз «Розрахунки з покупцями»
Для складання бізнес-прогнозу заповнюємо контракт розрахунку з покупцями (рис. 16):
Рис. 16. Контракт розрахунку з покупцями
· Складаємо бізнес-прогноз «Інша реалізація», призначений для визначення обсягу доходів підприємства від іншої діяльності. У бізнес-прогнозі необхідно вказати такі дані: клієнт, товар, ціна, ставка ПДВ, аванси, попит, ймовірність, відстрочка платежу, тип оплати аналогічно бізнес-прогнозу Розрахунки з покупцями.
· Складаємо бізнес-прогноз «Доходи від позареалізаційних діяльності» (рис. 17), призначений для планування доходів від участі в діяльності інших організацій, доходів від операцій з цінними паперами, від інших фінансових вкладень. Дані використовуються для розрахунку доходів підприємства та надходження грошових коштів.
Рис. 17. Бізнес-прогноз «Доходи від позареалізаційних діяльності»
· Складаємо бізнес-прогноз "Виробничі потужності» (рис. 18), призначений для характеристики виробничої специфіки підприємства: визначення максимальних можливостей з випуску продукції в залежності від потужностей використовуваного обладнання, відкоригованих з урахуванням планованих зупинок. У бізнес-прогноз вводимо добову потужність кожної виробничої установки з початку планового періоду. У разі відсутності зміни потужності, для її опису досить однієї дати. Якщо за установкою закріплено декілька продуктів, вони вважаються конкуруючими, тобто не можуть проводитися одночасно. Потужність по конкуруючим продуктам вказується максимально можлива, без урахування виробництва інших виробів. У процесі розрахунку потужність автоматично перерозподіляється між конкуруючими продуктами на підставі пріоритетності потреб.
Рис. 18. Бізнес-прогноз "Виробничі потужності»
· Складаємо бізнес-прогноз «Складські запаси» (рис. 19), призначений для визначення величини передбачуваних запасів на початок планового періоду (за початковими запасами обов'язково необхідно вказати собівартість), а також нормованих запасів для забезпечення безперебійної роботи підприємства. При розрахунку буде аналізуватися різниця між передбачуваними і нормованими запасами, і, в міру необхідності, буде проводитися або витрата зі складу, або придбання чи вироблення на склад (нормовані запаси є обов'язковими для виконання).
Рис. 19. Бізнес-прогноз «Складські запаси»
· Складаємо бізнес-прогноз «Розрахунки з постачальниками», призначений для визначення взаємин з контрагентами, пов'язаних з купівлею сировини, матеріалів і т.д. У бізнес-прогнозі необхідно вказати такі дані: клієнт, товар, ціна, ставка ПДВ, аванси, відстрочка платежу, тип оплати аналогічно бізнес-прогнозу Розрахунки з покупцями.
· Складаємо бізнес-прогноз «Комерційні умовно-постійні витрати», призначений для планування витрат, пов'язаних з комерційною діяльністю підприємства. Комерційні витрати розподіляються на собівартість всієї товарної продукції пропорційно прибутку від кожного продукту.
· Складаємо бізнес-прогноз «Умовно-постійні витрати» (рис. 20), призначений для планування умовно-постійних витрат, до яких відносяться загальноцехові витрати і загальнозаводські витрати, а також позавиробничі витрати.
Рис. 20. Бізнес-прогноз «Умовно-постійні витрати по зарплаті»
· Складаємо бізнес-прогноз «Нормовані витрати» (рис. 21), призначений для планування нормованих витрат для кожного продукту окремо за відповідними статтями витрат з метою розрахунку загальної потреби підприємства на виробничу програму та розрахунку собівартості продукції. При плануванні нормованих витрат передбачена можливість враховувати, що один і той самий продукт може здійснюватися на різному обладнанні і мати кілька різних рецептур (маршрутів) в залежності від типу обладнання або використовуваних компонентів. Рецептури (маршрути) мають певний термін дії і пріоритетність використання. Окрему увагу приділяємо величиною виробничого циклу продукту, так як його виробництво повинно бути забезпечене необхідними компонентами до початку виробничого циклу або на який-небудь його стадії.
Рис. 21. Бізнес-прогноз «Нормовані витрати»
· Складаємо бізнес-прогноз "Амортизація", призначений для формування даних по основних засобах і нематеріальних активів підприємства з метою розрахунку амортизаційних відрахувань. Розрахунок відбувається на підставі первинної вартості, передбачуваного надходження або вибуття, зносу з вибуття, середньорічну норму амортизації та накопиченого зносу необоротних активів.
· Складаємо бізнес-прогноз «Податки», призначений для формування даних з податкових платежів підприємства: податковим ставкам, податковим пільгам, податкових періодів.
· Складаємо бізнес-прогноз «Дебіторська заборгованість минулих років» (рис. 22), призначений для планування надходжень і списань грошових коштів від дебіторської заборгованості минулих років з конкретним клієнтам. Дані формуємо на початок планового періоду, із зазначенням загальної суми заборгованості (включаючи ПДВ) та її планованого погашення з урахуванням виду оплати (гроші, взаємозалік, векселі).
Рис. 22. Бізнес-прогноз «Дебіторська заборгованість минулих років»
· Складаємо бізнес-прогноз «Кредити» (рис. 23), призначений для планування залучення кредитних ресурсів та витрачання фінансових коштів на виплату кредитів та погашення відсотків. Рух кредитних ресурсів розраховуємо на підставі залишку невиплаченого (неповерненого) кредиту, що плануються сум надходження (видачі) і погашення кредиту, а також планованої процентної ставки за кредитами і позиками.
Рис. 23. Бізнес-прогноз «Кредити»
Складаємо бізнес-прогноз «Розподіл непрямих витрат" (мал. 24) Даний бізнес-прогноз являє собою настройку віднесення непрямих витрат на собівартість окремих продуктів і складається з двох частин.
Верхня частина прогнозу призначена для визначення статей витрат із загальної структури бюджету, що відносяться до прямих витрат відповідно до 25-ї главою податкового кодексу. Не зазначені статті витрат відносяться до витрат періоду, вони не включаються у витрати на продукти, а зменшують маржинальної прибуток для цілей оподаткування.
Нижня частина призначена для визначення методики розподілу непрямої частині прямих витрат, тобто загальноцехових і загальнозаводських витрат на собівартість продукції пропорційно статтями прямих змінних витрат або коефіцієнтами. Налаштування дозволяє вибрати індивідуальну методику для будь-якого продукту в будь-якому цеху.
Рис. 24. Розподіл непрямих витрат
2.4.4. Виконання розрахунку бюджету підприємства
Розрахунок зведеного розрахунку бюджету і експорт розрахункових підсумкових даних у базу даних, розміщену на сервері бази даних здійснюємо самостійне застосування - сервер розрахунку.Сервер розрахунку може виконуватися на будь-якому комп'ютері, як на клієнтському робочому місці, так і на комп'ютері де встановлено сервер баз даних або на окремому виділеному комп'ютері.
Після запуску сервера розрахунку в списку вибираємо сервер баз даних і встановлює з ним з'єднання.
Потім, на закладці «Параметри розрахунку» налаштовуємо основні параметри розрахунку (рис. 25).
Рис. 25. Налаштування параметрів розрахунку
Сервер розрахунку може функціонувати в двох режимах.
§ Очікування завдань від користувачів і розрахунок за запитом.
§ Безпосередній запуск розрахунку з програми сервера розрахунків.
Перший варіант підходить, якщо сервер розрахунку виконується на окремому комп'ютері, і виконуються часті перерахунки бюджету. У цьому випадку користувачі з клієнтської програми КІС: Бюджетування можуть викликати виконання розрахунку. Сервер розрахунку повинен бути в цей момент запущений, приєднаний до відповідного серверу баз даних, і перебувати в режимі очікування завдань.
Другий варіант кращий за відсутності виділеного комп'ютера, коли розрахунки виконуються нечасто. У цьому випадку сервер розрахунку може запускатися в міру потреби і закриватися по закінченню розрахунку.
Під час виконання розрахунку інформацію про процес виконання можна побачити на закладці Моніторинг стану розрахунку (рис. 26).
Рис. 26. Розрахунок зведеного бюджету
По закінченню розрахунку сервером формується ряд файлів, що містять вхідні і проміжні вихідні розрахункові дані. Ці дані зберігаються до наступного розрахунку. Вони зберігаються в папці, куди був встановлений сервер розрахунку, у вкладених папках InputData і OutputData і можуть бути при необхідності видалені
2.4.5. Аналітичні форми
На підставі бізнес-прогнозів ПМК «КІС: бюджетування» розробляє в автоматичному режимі бізнес-завдання, призначені для визначення комплексу показників діяльності підприємства. Розглянемо основні розраховані бізнес-завдання.Бюджет доходів і витрат
Бюджет доходів і витрат може бути представлений у згорнутому (за статтями, по розділах - для користувальницького представлнія даних) або в розгорнутому (за елементами) вигляді (рис. 27).
Рис. 27. Бюджет доходів і витрат
Бюджет руху грошових коштів
Розрахунок руху грошових коштів проводиться на підставі розрахунку доходів і витрат підприємства за допомогою нарахування ПДВ за зазначеними ставками, визначення обсягу надходження коштів у кожному місяці і потреби у фінансових ресурсах для покриття витрат (рис. 28).
Рис. 28. Бюджет руху грошових коштів
Прогнозний баланс
Бізнес-завдання призначене для визначення загальної кількості та структури активів компанії, а також способу фінансування цих активів (рис. 29).
Рис. 29. Прогнозний баланс
Відвантаження
Аналітична форма «Відвантаження» (рис. 30) може бути представлена в наступних розрізах:
· Відвантаження з експорту, внутрішньому ринку або зведена.
· Відвантаження в різних одиницях вимірювання (нат.ед. і тис.руб.).
· Відвантаження по покупцям або зведена.
Рис. 30. Відвантаження
Виробнича програма
У аналітична формі «Виробнича програма» (рис. 31) може відображатися виробництво: валове, товарне пропозиція чи виробництво відходів. Виробнича програма обмежений випуск показує, скільки було потрібно випустити і скільки фактично було вироблено, а також вказується причина відмови від випуску по кожному продукту
Рис. 31. Виробнича програма
Бюджет закупівлі сировини і матеріалів
Аналітична форма «Бюджет закупівлі сировини і матеріалів» (рис. 32) може бути представлена в наступних розрізах:
· Бюджет закупівель в натуральному або вартісному вираженні
· Бюджет закупівель в розрізі постачальників або зведений
Рис. 32. Бюджет закупівлі сировини і матеріалів
Бюджет заробітної плати
Дане бізнес-завдання відображає заплановану заробітну плату з відрахуваннями у відповідності зі структурою бюджету як по підприємству в цілому, так і по підрозділах (рис. 33).
Рис. 33. Бюджет заробітної плати
Собівартість продукції і послуг
Результати розрахунку собівартості (рис. 34) можуть бути представлені в розрізі: собівартість: комерційна, виробнича (валового, товарного випуску та одиниці продукції) і повна.
Рис. 34. Собівартість продукції і послуг
Бюджети підрозділів
Після завершення формування бюджету по підприємству в цілому необхідно отримати бюджети до підрозділів. Для цього в програмі передбачений розділ Бюджети підрозділів (рис. 35) у вигляді прогнозів доходів і витрат, згрупованих за статтями або з розбивкою за елементами.
Рис. 35. Бюджети підрозділів
Динаміка складських запасів
Аналітична форма «Динаміка складських запасів» (рис. 36) може бути представлена в наступних розрізах:
· В натуральному або вартісному вираженні
· У розрізі груп: сировина та матеріали, готова продукція, відходи, напівфабрикати, інше.
Рис. 36. Динаміка складських запасів
Бюджет інвестицій
Аналітична форма «Бюджет інвестицій» (рис. 37) може бути представлена в наступних розрізах:
· У розрізі статей або деталізованим за елементами
· У розрізі центрів витрат
Рис. 37. Бюджет інвестицій
2.4.6. Введення даних для контролю виконання бюджету
Контрольні дані по виконанню бюджету призначені для характеристики фактичних результатів діяльності підприємства.Для організації робіт з виконання бюджету не обходимо скласти регламент введення фактичних даних (рис. 38). У регламенті жорстко визначаються центри введення даних (ЦВТ), що відповідають за введення показників, що характеризують діяльність підприємства в звітному періоді.
Рис. 38. Регламент введення фактичних даних
Фактичні дані щодо виконання бюджету вводяться відповідні форми визначені в регламенті введення фактичних даних.
Основні форми для введення даних представлені нижче.
Виробнича програма
Завдання призначено для відображення даних про виконання виробничої програми підприємства (рис 39).
Рис. 39. Фактична виробнича програма
Виробнича собівартість
Завдання призначено для відображення даних про формування виробничої собівартості підприємства (рис 40).
Рис. 40. Фактичні дані по виробничій собівартості
Стан дебіторської заборгованості
Завдання призначено для відображення утворилася у звітному періоді дебіторської заборгованості по конкретних клієнтів (рис. 41).
Рис. 41. Фактична дебіторська заборгованість
Сукупні доходи і витрати
Завдання призначено для відображення фактичних даних за сукупними доходами і видатками у звітному періоді. Дані представлені в розрізі структури бюджету (рис. 42)
Рис. 42. Фактичні дані за сукупними доходами і видатками
2.4.7. Аналітичні форми для контролю виконання бюджету
Аналітичні форми призначені для виявлення відхилень планових і фактичних показників діяльності підприємства, розрахунку очікуваних результатів і перерахунку фактичного випуску за плановим нормам.Основні форми виконання бюджетів представлені нижче.
Виконання бюджету доходів та витрат
Аналіз виконання БДР (мал. 43) формується на основі фактичні дані з наступних завдань: сукупні доходи та витрати, відвантаження продукції, виробнича собівартість, нарахування податків, нарахування відсотків за кредитами і позиками.
Рис. 43. Виконання бюджету доходів та витрат
Виконання виробничої програми
Форма «Виконання виробничої програми» (рис.44) може бути представлена в наступних розрізах:
· Виконання валовий або товарної виробничої програми
· Значення суми з розбивкою по місяцях
Рис. 44. Виконання виробничої програми
Виконання відвантаження продукції
Форма «Виконання відвантаження продукції» представлена на рис 45.
Рис. 45. Виконання відвантаження продукції
2.4.8. Звітні друковані форми
Звітні форми можна сформувати з двох розділів:1. Безпосередньо з розділу Звіти (ріс.46);
2. З відповідних бізнес-прогнозів.
Рис. 46. Звітні форми за плановими показниками
Звітні форми в системі представлені як в модулі Бюджет, так і у виконанні.
3.1. Визначення факторів, що впливають на економічну ефективність вирішення комплексу завдань
При оцінці ефективності впровадження системи бюджетного планування діяльності підприємства з точки зору зниження втрат їх необхідно розділити на втрати від факторів прямої і непрямої дії. Втрати від факторів прямої дії (оперативні втрати або упущені вигоди) безпосередньо пов'язані з діяльністю конкретної ланки в певному бізнес-процесі (обробка заявок клієнтів, вибір постачальників, відстеження графіків поставок і виконання фінансових зобов'язань і т.д.). Втрати від факторів непрямої дії (стратегічні втрати) пов'язані з ризиками втрати суттєвої інформації, управлінських рішень, кадровими ризиками, неефективного використання часу вищих менеджерів і ін
Система бюджетного планування діяльності підприємства дозволяє знизити збитки від чинників як прямого, так і непрямої дії
Зниження втрат від факторів прямої дії.
1. Зниження втрат у сфері збуту
· Зниження втрат збуту від зривів постачань продукції з-за збоїв і помилок в плануванні поставок, неповної або втраченої інформації з урахуванням можливої втрати замовника
· Зниження втрат збуту через низьку швидкість проходження заявки по службах
· Зниження втрат збуту через невисоку гнучкості урахування потреб замовника
2. Зниження втрат у сфері управління складськими запасами
· Зниження втрат від випадково чи свідомо перекрученої інформації за рівнем складських запасів МТЦ
· Зниження втрат від розкрадань різних видів
· Зниження втрат від випадкових або свідомо скоєних помилок ведення обліку переміщень МТЦ
3. Зниження втрат у сфері постачання
· Зниження втрат від неефективного вибору постачальників
· Зниження втрат закупівель за невигідними цінами
· Зниження втрат через низьку гнучкості обліку постачальників
· Зниження втрат від низької швидкості проходження заявок по службах
· Зниження втрат від помилок в обсягах закупівель
4. Зниження втрат від недосконалого фінансового обліку.
• зниження втрат від неточного, несвоєчасного відображення змін, доповнень, домовленостей у фінансових документах
· Зниження втрат від операційних помилок обліку та розрахунків за механізмом взаємозалікових схем
· Зниження втрат від порушення фінансових зобов'язань через відсутність належного контролю
5. Зниження втрат у системі обліку витрат.
· Зниження втрат від неточного визначення дійсної ефективності роботи конкретних підрозділів
· Зниження втрат від неповного обліку накладних витрат і місць їх виникнення
· Зниження втрат за рахунок визначення місць виникнення відхилень планових витрат від фактичних
· Зниження втрат від помилок планування управлінням виробництвом
· Зниження втрат від неможливості співвіднесення витрат з центрами відповідальності
Зниження втрат від факторів непрямої дії.
1. зниження втрат внаслідок недосконалості організаційної структури підприємства
2. зниження втрат від помилок в управлінських рішеннях
3. зниження втрат від втрати значущої інформації
4. зниження втрат від неефективного використання часу вищого керівництва
5. зниження втрат з кадрових ризиків
6. зниження втрат від помилок планування і управління виробництвом
7. зниження втрат від помилок фінансового планування
3.2. Розрахунок економічної ефективності
Для оцінки ступеня корисності впровадження системи бюджетування на підприємстві розрахуємо річний ефект, коефіцієнт економічної ефективності і термін окупності витрат на вирішення завдання.
Вихідні дані для розрахунку представлені в таблиці 5.
Таблиця 5
Вихідні дані для розрахунку
| Показник | Значення |
| Вартість 1 кВт / год електроенергії, руб. | 1,8 |
| Максимальна споживана потужність ЕОМ, кВт | 0,3 |
| Коефіцієнт використання ЕОМ по потужності | 0,5 |
| Годинна амортизація засоби обчислювальної техніки, руб. | 0,98 |
| Час роботи обладнання при вирішенні завдання протягом місяця до впровадження системи бюджетування, маш. / год | 20 |
| Середньомісячна заробітна плата працівника, який бере участь у вирішенні завдання до впровадження системи, руб. - Начальник ПЕО - Економіст ПЕО | 9000 6000 |
| Середньомісячна заробітна співробітників беруть участь у вирішенні завдання після впровадження системи, руб. - Економіст - Економіст - Бухгалтер - Економіст ОТиЗ - Співробітник фінансового відділу - Співробітник відділу збуту | 7500 7500 6000 6000 6000 6000 |
| Середньомісячні трудові витрати працівника до впровадження системи бюджетування на підприємстві, годину | 20 |
| Час на виконання робіт з бюджетного управління, год / міс. - Формування бюджетів (1,5 міс.) - Виконання бюджетів (12 міс.) - Контроль і коригування бюджетів (12 міс.) | 70,4 8 4 |
| Коефіцієнт накладних витрат | 1,8 |
| Єдиний соціальний податок,%; | 26,2 |
| Середня кількість робочих годин у місяці, годину | 176 |
| Коефіцієнт налаштування обладнання | 1,1 |
| Час роботи обладнання на навчання персоналу, адаптацію, налаштування обладнання при впровадженні системи, годину | 32 |
| Коефіцієнт інших витрат з навчання та налаштування обладнання | 0,1 |
| Річний обсяг продажів, руб. | 200000000 |
| Обсяг загальних запасів на складі та у виробництві, руб. | 150000000 |
| Річний обсяг закупівель сировини матеріалів, руб. | 110000000 |
| Річний обсяг розрахунків підприємства, руб. | 370000000 |
| Нормативний коефіцієнт ефективності витрат | 0,16 |
| Вартість програмно-методичного комплексу "КІС: Бюджетування", руб. | 30000 Цей текст може містити помилки. Програмування, комп'ютери, інформатика і кібернетика | Диплом Схожі роботи: Принципи розробки алгоритмів і програм для вирішення прикладних завдань Знаходження оптимального плану виробництва продукції з використанням пакетів прикладних програм Пакети прикладних програм Виконання прикладних завдань на комп`ютері Застосування пакетів прикладних програм в економіці Опис пакета прикладних програм Microsoft Office Розробка пакета прикладних програм для обчислення визначника матриці Рішення прикладних задач методом дихотомії Аналіз оцінка та вибір користувачем пакетів прикладних програм для автоматизації своєї діяльності |
© Усі права захищені
написати до нас
написати до нас