Завдання 1
Прочитайте наведені уривки і визначте, до яких функціональним стилям вони належать. Доведіть приналежність тексту до даного стилю (перерахуйте основні особливості даного стилю прикладами з тексту). Розставте розділові знаки.А. Бігти за допомогою горілки і наркотиків нині не модно. Натомість тисячі хлопців і дівчат вечора і навіть ночі безперервно проводять в обнімку з комп'ютером. На його екрані вони бачать те, що хочуть, а не те, що їм нав'язує суспільство в образі телевізора, молочного магазину або рідного інституту. Одна з найулюбленіших фішок молоді - хакерство. Можна забратися в Інтернет і завантажувати звідти реферати, курсовик, дипломні роботи. Година роботи в Інтернеті коштує від долара до п'яти, зате скільки кайфу. І ще, у світі комп'ютерних мрій ніхто не задає питань типу: "А яка ідея тобі близька?"
1. Стиль публіцистичний, "обслуговує" сферу політики; його головне функціональне призначення - впливати на громадську думку, формувати його. Мовна структура публіцистичного стилю на вираження політичних ідей, активної політичної і громадянської позиції, на політичну пропаганду, на висвітлення подій поточного життя, на тлумачення, оцінку діяльності громадських, політичних організацій, офіційних установ, на оцінку постулатів, заяв політиків, журналістів, державних діячів, діячів культури.
Підстиль, тобто різновид функціонального стилю, публіцистики-журнальна проза.
2. Жанр - проблемно (пізнавально) - аналітична стаття.
3. Основна функція публіцистичного стилю - функція впливу. Це громадська функція мови, висунута в даному стилі на перший план, виступає у взаємодії з функцією повідомлення, інформації, оскільки взаємодія функцій впливу та інформації пов'язано з тим, що вплив на громадську думку за допомогою мови спирається на словесно виражену інформацію про актуальні події, факти поточної життя - соціальної, політичної, культурної, наукової, духовної, економічної і т.п. У своїй мовної структурі публіцистичний текст укладає інформацію про що-небудь актуальному, істотному й інтерпретацію змісту такої інформації. Причому інтерпретацію зацікавлене, супроводжувану, як правило, досить виразним в емоційно-експресивному відношенні стилістичному оформленні.
4. Лексика. Функціональне, суспільне призначення публіцистики визначає склад, семантику та експресивно-емоційний характер лексики і фразеології публіцистичного стилю.
У цьому стилі, як і в інших функціональних варіантах російської літературної мови, широко представлена:
Обгрунтовано (нейтрально-стилістична) лексика (вечора, ночі, проводять, варто, питання);
слова і терміни суспільно-політичного змісту (суспільство, інститут, долар);
термінологічна лексика (комп'ютер, Інтернет, реферат, дипломна робота). Ці лексичні та лексико-фразеологічні одиниці, взяті переважно з термінологічного або виробничого фонду відповідних спеціальностей, використовуються зазвичай у своїх номінативних значеннях;
слова, що містять оцінку подій, явищ, понять, осіб, ситуацій. З їх допомогою автор висловлює своє ставлення до описуваних подій (тисячі хлопців і дівчат, вечори і навіть ночі безперервно, нині не модно);
емоційно забарвлені слова розмовного характеру (курсовик, молочний магазин, проводять в обнімку);
різноманітні прийоми метафоричного використання слів, головним чином нейтрально-стилістичних, термінологічних. Ці слова набувають узагальнені значення, стають емоційно забарвленими (бігти за допомогою горілки і наркотиків, забратися в Інтернет, світ комп'ютерних мрій, суспільство в образі телевізора);
поряд з експресивними мовними засобами в публіцистичному стилі функціонують і стандартизовані засоби вираження, різноманітні кліше (нав'язує суспільство, рідний інститут);
для публіцистичного стилю характерне перетворення значень експресивних властивостей слів, що втягуються в його мовну структуру практично з усіх розрядів літературної лексики, зі спеціальної термінології, з народно-розмовної мови, в тому числі і з жаргонної мови, що особливо характерно для останніх 10-15 років ( фішка, хакерство, кайф, скачувати).
Морфологія:
вживання форм однини іменників зі значенням збірності (в обнімку з комп'ютером, телевізор, молочний магазин, рідний інститут);
використання форм ейфорію (найулюбленіших фішок);
субстантивація й оцінне використання числівників, прикметників, дієприкметників (тисячі хлопців і дівчат);
використання отименние прийменників і союзів.
Синтаксис:
особливе вживання однорідних членів пропозицій, часто попарно, повторюються, градуюються, використовуються з підсилювальними займенниками, прислівниками, частками (вечора і навіть ночі безперервно, в образі телевізора, молочного магазину або рідного інституту, скачувати реферати, курсовик, дипломні роботи);
вживання антитез (коштує від долара до п'яти, зате скільки кайфу, бачать те, що хочуть, а не те, що їм нав'язує суспільство, нині не модно. ... Зате ...);
інверсія (зміна порядку слів у реченні);
Единопочаток;
паралельні конструкції.
запитання й оклику пропозиції, риторичні питання (зате скільки кайфу, "А яка ідея тобі близька?");
мета номінативних речень;
введення прямої мови та розмовних конструкцій (І ще, у світі комп'ютерних мрій ніхто не задає питань типу: "А яка ідея тобі близька?").
Отже, проведений аналіз мовних засобів показав, що даний уривок належить до жанру пізнавально-аналітичної статті публіцистично-журнальному підстиль публіцистичного стилю.
Б. Додаткове припущення про те, що корисність або прибуток кожного економічного суб'єкта максимізує, закладене в якості передумови в неокласичну економічну теорію, необхідно для того, щоб предметом аналізу було стійке, а значить оптимальне для всіх стан, коли подальший обмін або подальше виробництво приведуть до зниження добробуту будь-кого з учасників. Перевірити, чи відповідає поведінка споживача або керуючого максимізації корисності, звичайно неможливо, оскільки його функція корисності нам заздалегідь невідома.
1. Стиль - науковий. Науковий стиль прагне до об'єктивної, точної, логічно стрункої і суворої, цілеспрямованої передачі наукової інформації. У наукових текстах відзначається стійка тенденція до оптимальної організації мовних засобів при необхідною і достатньою інформативності тексту. Наукового викладу притаманний узагальнено-абстрактний і підкреслено логічний характер. Підстиль - власне-науковий, який характеризується суворим академічним викладом, орієнтованим на фахівців.
2. Жанр - стаття в науковому журналі.
3. Функціональне призначення наукового стилю полягає в тому, щоб забезпечити адекватну передачу наукової інформації, аргументований виклад сучасного знання. У текстах даного стилю реалізується функція повідомлення.
Академічне виклад передбачає логічну стрункість, систему аргументації, систематизацію наукових фактів і явищ, максимальну інформативну насиченість відомими і новими для науки даними.
4. Лексика. Підмови, що входять до складу власне наукового стилю, являють собою звичні для фахівців набори лексико-фразеологічних засобів:
переважання термінологічної лексики (неокласична економічна теорія, предмет аналізу, функція);
мовної базою є Обгрунтовано лексика (додаткове, учасник, невідома);
багатозначні слова вживаються не в тих значеннях, які частотним в інших стилях ("сталий" - постійне);
модифікуються синонімічні відношення загальновживаних слів під впливом контекстів (корисність або прибуток);
активні слова, які в інших функціональних різновидах зустрічаються рідко (корисність, а не користь).
5. Морфологія:
основне смислове навантаження в тексті несуть іменники, що обумовлено номінативним характером викладу (прибуток, суб'єкт, предмет, добробут);
тенденція до узагальненості, звичайно іменники, що позначають раховані предмети вживаються в однині (поведінка споживача або управителя);
вживання речових і абстрактних іменників у множині (кислоти, луги);
широко представлені іменники середнього роду на-ние,-ство,-нення (припущення, якість, виробництво, стан);
дієслова виступають під допоміжної функції (Додаткове припущення про те, що корисність або прибуток кожного економічного суб'єкта максимізується - всього одне дієслово у складі пропозиції).
6. Синтаксис:
серед простих речень переважають поширені, нерідко з цілими серіями однорідних членів (корисність або прибуток кожного економічного суб'єкта, подальший обмін або подальше виробництво, поведінка споживача або управителя);
переважання невизначено-особистих, безособових і узагальнено-особових речень (Перевірити ... зазвичай неможливо);
переважання пасивних конструкцій (функція корисності невідома);
складнопідрядні конструкції, так як зазвичай виражаються причинні, тимчасові, слідчі відносини. (Додаткове припущення про те, що ..., закладене ..., необхідно для того, щоб ..., а значить ..., коли ...);
вступні слова і словосполучення (стійке, а значить оптимальне для всіх стан).
В. При пред'явленні претензій за кількістю і якістю поставленого товару, що поставляє Сторона в обов'язковому порядку додає до заяви про претензії наступні, що обгрунтовують її документи:
транспортний документ а, у відповідних випадках, і комерційний акт, складений органами транспорту;
рекламаційний акт, складений за участю представника Сторони, що одержує товар, якої офіційної контрольної організації або інший, компетентної незацікавленої, організації Сторони, що одержує товар.
1. Наведений уривок відноситься до офіційно-діловому стилю. У даному стилі панує факт, об'єктивне, чітке, без зайвих деталей опис, представлення фактів, обставин події, справи і т.д.
Офіційно-діловий стиль обслуговує законодавство, діловодство, сферу юридичних відносин, в ньому знаходить своє вираження функція повідомлення (інформація). Підстиль - адміністративно-канцелярський, або діловодний.
2. Жанр - договір.
3. Функціональне призначення офіційно-ділового стилю - облуживание законодавства, діловодства, сфери юридичних відносин, в ньому знаходить своє вираження функція повідомлення. В офіційно-діловому стилі очевидно простежується тенденція до об'єктивності, узагальненості, логічної організованості викладу, до його смислової ясності, однозначності та визначеності, до суворої системі докази (у разі необхідності в деяких жанрах).
4. Лексика:
значне місце займають номенклатурні позначення посад, установ, частин території, всіляких юридичних дій, юридичних та адміністративних актів, абревіатури (Сторона, органи транспорту, рекламаційний акт, транспортний документ, комерційний акт);
безліч одиниць з абстрактними значеннями (кількість і якість, претензії);
стандартизовані словосполучення (постачає сторона, заява про претензії, офіційна контрольна організація);
канцеляризми (при пред'явленні претензій, в обов'язковому порядку, іншої компетентної, незацікавленої організації);
общекніжная лексика (заява, представник, документи);
однозначність, відсутність емоційно-експресивного забарвлення лексичних одиниць.
5. Морфологія:
переважання дієслів НСВ у жанрах загального характеру (докладає);
відсутність форм 1-го і 2-ї особи і відповідних займенників;
використання форм 3-ї особи і відповідних займенників (поставляє Сторона докладає);
вживання збірних іменників (товар);
іменний характер мови при великій кількості віддієслівних іменників (пред'явлення, заяву, випадок);
використання іменників чоловічого роду для позначення осіб жіночого роду за професією.
6. Синтаксис:
широко представлені ускладнені синтаксичні побудови в рамках в рамках простого і складного речення. Це пояснюється прагненням врахувати всі обставини справи, представити як можна більш повно умови, обставини, мети, причини, наслідки і т.д. Причому важливо всі ці моменти звести під узагальнене формулювання (При пред'явленні претензій за кількістю і якістю поставленого товару, що поставляє Сторона в обов'язковому порядку додає до заяви про претензії наступні, що обгрунтовують її документи);
активно використовуються інфінітивні конструкції;
віддієслівні іменники та конструкції з цими іменниками (при пред'явленні претензій);
синтаксичні конструкції, призначені для різного роду перерахувань (складений за участю представника Сторони, що одержує товар, якої офіційної контрольної організації або інший, компетентної незацікавленої, організації ...);
однорідні члени речення (за кількістю і якістю, ... інший, компетентної незацікавленої організації);
наявність у тексті ключових слів, що відносяться до теми документа (Сторона, товар, претензія, транспорт, документи, акт).
Завдання 2
Підберіть більш точні синоніми до виділених слів; виправте пропозиції.1. Літак піддається дії перепадів холоду і тепла.2. Родовища нафти в Середньому Приобье знаходяться далеко від залізних дорог.3. З інтересом ми дізнавалися свою групу крові.4. До цих пір у нас застосовується бензиновий двигун, який витрачає дороге паливо у значних размерах.5. Це перешкода нелегко подолати.
Завдання 3
Вкажіть у газетних текстах мовні помилки, що виникли внаслідок невиправданого вживання запозичених слів. Виправте пропозиції.1. Довірчі операції широко розвинені за кордоном (trust - довір'я). Потреба в трастових послугах, які гарантують цілісність ваших заощаджень, у Росії виникла у зв'язку з накопиченням окремими громадянами та організаціями значних фінансових ресурсів і необхідністю вміло розпорядитися цими средствамі.2. Давні наші міста з'явилися колискою російської національної зодчества.3. Спеціальні скідкі.4. Разом з керівником прес-служби Ігорем Ігнатьєвим ми придумали інтер'єр кімнати для брифінгів, з'явилася стійка, емблема, створено свій телерадіокомплекс.
Завдання 4
Виправте стилістичні недоліки в спожитих іменників, прикметників, числівників.1. Під час перерви в холі продовжують сперечатися. Підійдемо ближче до цих трьом студентам, послухаємо, що вони говорят.2. Ці двісті метрів, що відокремлюють два інститути, навчальний та дослідницький, подолати не так вже трудно.3. Побутові умови в селищі виявилися кращими, ніж у леспромхозе.4. Це найбільш характерне захворювання у дітей такого віку.
Завдання 5
Дайте стилістичну оцінку координації головних членів речення в наведених прикладах. У разі необхідності усуньте мовні помилки, відредагуйте текст.1. Більшість гірників, що отримали зарплату за перше півріччя, залишилися незадоволеними компенсаціей.2. Кілька книг з бібліотеки мого батька виявилося утеряни.3. Операцію зробила молодий хірург Іванова М.С., нещодавно захистила кандидатську діссертацію.4. "Не в свої сани не сідай" вийшла у світ в 1853 году.5. Живим організмам необхідні однаково як волога, так і тепло.
Список літератури:
1. Власова З.М. Англо-російський словник з ілюстраціями, М.: 1964.2. Голуб І.Б. Стилістика російської мови, М.: 1997.
3. Ожегов С.І., Шведова Н.Ю. Т Тлумачний словник російської мови, К.: 2001.
4. Розенталь Д.Е. Довідник з правопису та літературної правки, М.: 1999.
5. Сучасна російська мова: уч. сел., під. ред. Бєлошапкова В.А., М.: 1999.