Професійна діяльність, пов'язана з викладанням вітчизняної історії та культури у Держ. Інституті російської мови ім. А.С. Пушкіна, привела автора цих рядків у Сіань - стародавню столицю Китаю. Працюючи на запрошення китайських колег у Сіаньском університеті іноземних мов, автор мав щасливу нагоду познайомитися не тільки з діяльністю цього великого вузу, життям студентів, їхніми інтересами, але і з сучасним життям стародавнього Сіаня, з багатою історією, культурою та традиціями китайського народу. Деякі враження від побаченого і лягли в основу публікується статті.
Трохи історії: г.Сіань, що в перекладі означає "Західний світ", розташований в центрі східної частини Китаю, на річці Вей (притоці Хуанхе), яка живить водою родючі грунти рівнини Гуаньчжун, що стала одним з найдавніших осередків китайської цивілізації. Саме тут близько трьох тисячоліть тому виникли ранньофеодальні князівства, об'єднані в кінці 111 в. до н.е. першим імператором Китаю Цинь Шихуань. Протягом майже 1200 років Сиань (до Х1У ст. Чаньань) був столицею багатьох китайських династій, з яких епохи династій Хань і Тан були періодами найвищого розквіту Китаю в минулому. В епоху Тан місто налічував близько одного мільйона жителів. Тут починався знаменитий "шовковий шлях". Звідси в середині У11 ст. почалося поширення буддизму в Китаї.
Якщо Пекін - центр всієї державного життя, чиновні столиця країни, то Сіань, розташований в самому серці країни, - це звернення всередину. Тут зосереджена більшість вузів міста: нафтової, геолого-розвідувальний, педагогічний, іноземних мов, медична, юридична, автодорожній і ін, в яких навчаються десятки тисяч студентів. Університети займають великі території з розвиненою інфраструктурою. У Китаї проводиться реформа системи вищої освіти. Сенс її полягає в тому, щоб забезпечити більшу самостійність університетів. Вузам надається, наприклад, право самостійно вирішувати, як і яких фахівців їм потрібно готувати в залежності від соціальних запитів. Одна з важливих проблем в сучасних умовах - форми оплати за навчання. Вони можуть бути самими різними: у деяких вузах навчання студентів здійснюється в основному за рахунок державних коштів, а плата за навчання та соціальна допомога займають другорядне місце; в інших же навпаки - плата за навчання та соціальні субсидії є основними, а державні дотації - додатковими. Проте вже зараз у більшості вузів платне навчання (4-5 тис. юанів або 500-600 дол США). Стипендії студентам встановлюються залежно від успіхів у навчанні (приблизно, 150-200 юанів). Практикується також оплата навчання за рахунок потенційних роботодавців. Чимало й підприємців-меценатів, які допомагають навчальним закладам. Так, в Сіаньском університеті іноземних мов з коштів, наданих одним з підприємців (до речі, випускника російської факультету), виплачуються стипендії кільком студентам. Подібна система дозволяє розширювати сферу вищої освіти. Зараз у Китаї налічується більше 1000 вузів, в яких навчається понад 3 млн. студентів. Крім того, сьогодні Китай багато молоді відправляє на навчання в інші країни, зокрема до Росії. Китайські вузи і самі приймають на навчання велику кількість іноземних студентів.
Сіаньські університет іноземних мов - один із найбільших у своїй області вузів країни. Створений на початку 50-х років він починався як навчальний заклад з викладання російської мови, і перші невеликі навчальні корпуси були побудовані в ті роки з допомогою СРСР. Сьогодні в Університеті навчається близько трьох тисяч студентів, які навчаються тут англійської, іспанської, німецької, російської, французької, японської та ін іноземним мовам. Є тут і іноземні студенти, що вивчають китайську мову, а навчання ведуть не тільки китайські викладачі, а й близько 50 іноземних фахівців. В останні роки, на основі Договору про співробітництво, одного фахівця спрямовує до Університету та Держ. Інститут російської мови ім. А.С. Пушкіна.
За кількістю студентів перше місце в Університеті займає англійський, на другому - російська факультет, де на чотирьох курсах навчається близько 150 осіб. Вони приїжджають до Університету з різних міст і провінцій Китаю. Після закінчення Університету більшість з них працює в школах, деякі стають перекладачами, зокрема в турагентствах, інші трудяться в митній службі, в газетах, на радіо, беруть участь у підприємницькій діяльності. Як правило, абсолютна більшість випускників знаходить собі роботу за фахом.
Цікаво, що в університетському сквері недавно був побудований красивий фонтан, в центрі якого стела у вигляді книг, покладених під різним кутом один на одного, а на корінці кожної книги назва відповідної мови, що вивчається в Університеті. Причому книга з написом "Російська мова" поміщена в самому низу. Я запитав своїх студентів: "Чому не зверху або в середині?", Де краще видно напис. "А це тому, - відповідали вони в один голос, - що російська мова - основа, фундамент, завдяки якому став можливий сам Університет". Поряд зі сквером галерея скульптурних зображень видатних представників світової культури, і відкриває її бюст А.С. Пушкіна, як данину поваги до російського національному генієві. Поряд з такими дисциплінами, як фонетика, граматика, розвиток усного і писемного мовлення, переклад, аудіовізуальний курс, навчальний план підготовки русистів включає також історію Росії, країнознавство, російську та радянську літературу, а в аспірантів ще й історію російської культури, аналіз художнього тексту, лінгвокраїнознавство. Китайські студенти дуже працьовиті й дисципліновані. До пізнього вечора не гасне світло у вікнах факультетського будівлі - це студенти готуються до занять, розучують вірші й пісні, дивляться по телевізору фільми та інформаційні програми російською мовою. Керівництво університету та деканат російського факультету, з метою надання допомоги студентам у вивченні російської мови і задоволення їх інтересу до життя нашої країни, вишукали можливість встановити супутникову антену і організувати трансляцію програм російського телебачення.
Звичайно, у вузі і на факультеті, як в будь-якому живому і складній справі, чимало невирішених ще питань: матеріальних, фінансових, навчально-методичних та ін Так, поки дуже не вистачає сучасних навчальних, методичних, країнознавчих та аудіовізульних матеріалів (хоча книг на російською мовою в університетській бібліотеці досить багато). Але ця проблема поступово вирішується, в тому числі за допомогою російських фахівців. Тільки за останні три - чотири роки було створено кілька навчальних посібників, підручник з історії Росії, словники суспільно-політичної та соціально-економічної лексики (думається, створення спільних авторських колективів для підготовки сучасних навчальних матеріалів могло б стати одним з важливих напрямків нашої співпраці).
Університет щорічно відправляє студентів, аспірантів, викладачів на навчання та стажування у Держ. Інститут російської мови ім. А.С. Пушкіна, МДУ, інші вузи Москви і Санкт-Петербурга. Російською факультеті сьогодні, поряд зі старими, досвідченими викладачами, працюють молоді, здатні русисти, частина з яких навчалася або проходила стажування в Росії. Та й сам проректор з навчальної роботи (колишній декан факультету російської) проф. Ван Янчжень захищав кандидатську дисертацію в МДУ, не раз бував на науковому стажуванні в Москві, постійно підтримує професійні та творчі зв'язки із російськими колегами, у тому числі і по лінії Китайської асоціації викладачів російської мови і літератури (КАПРЯЛ), віце-президентом якої він є . Зараз розширюється і аспірантура, в якій російською факультеті навчається 6-8 чоловік. Одна з аспіранток - Олена (що взяла за традицією на час навчання в університеті це російське ім'я) - переможниця національної олімпіади школярів з російської мови. Через три роки після закінчення школи талановита і працелюбна дівчина, захоплена російською літературою, приїхала в Сіань з далекого південного міста Наньнін, вступила до аспірантури. Ось, що писала вона сама в одному з своїх творів, які ми практикували досить часто: "Моє захоплення - російська література ... Коли я була маленькою дівчинкою, то дивилася по телевізору радянські фільми" Тихий Дон "," Доля людини "та ін . Телевізор був чорно-білим. Тому, згадуючи російську літературу, я уявляла її темною і похмурою. А потім, після того як прочитала Пушкіна і Лермонтова, я палко покохала російську літературу за її ліричність і тональність ... П'ятниця стала моїм улюбленим днем, тому що по п'ятницях у нас "Історія російської літератури" та "Аналіз художнього тексту". Просто насолода! ". Темою своєї дисертаційної роботи Олена вибрала дослідження творчості поетів "срібного століття".
Сьогодні Китайська Народна Республіка на підйомі. Вона впевнено набирає ХХ1 століття. Розвиваються і відносини двох наших країн і народів, у тому числі в галузі російської мови. Побажаємо нашим китайським друзям успіхів у досягненні поставлених ними цілей, у вирішенні тих непростих завдань, які стоять сьогодні перед китайським суспільством. Тим більше, що 2000-ий рік - це рік Дракона, традиційного покровителя Китаю.
Ю.А. В'юнів (Москва)