Роль музичних здібностей у формуванні професійних якостей вчителя музики

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Роль музичних здібностей у формуванні
професійних якостей вчителя музики

Андрющенко В.П. кандидат

педагогічних наук, завкафедрою теорії,
історії музики та гри на
музичних інструментах КДУ
Проблема музично-естетичної діяльності підростаючого покоління актуальна на сьогодні, про що свідчать дослідження ряду вчених (О. А. Апраксіна, Н. А. Ветлугіна, І. Л. Дзержинська, О. П. Рудницька, А. Ф. Ліненко, Г. М. Падалка, Л. О. Хлєбнікова, Г. П. Шевченко).
Дана проблема вивчалась в декількох напрямках: дослідження емоційної регуляції музично-виконавської діяльності (Т. С. Кононенко, Н. І. Миронова, Д. П. Орлова) [203]; емоційно - естетичний розвиток студентів у процесі навчально-музичної діяльності (А . Д. Перепелиця, К. С. Цепколенко, Д.Д Половская); структура і рівень естетичної підготовки студентів до майбутньої професійної діяльності (Л. П. Аладова, Т. Ф. Брайченко, Л.. В. Годик, Л.Г . Коваль, Т. П. Корольова)
У психолого-педагогічній літературі накопичений певний досвід у розробці основних теоретичних передумов до структури діяльності (Л. І. Божович, А. Н. Леонтьєв, В. Н. Мясищев, Н. А. Менчинська, К. К. Платонов).
Однак, незважаючи на наявні дослідження в даній області, можливості ефективного формування готовності студентів у системі музично-естетичної діяльності недостатньо повно вивчені.
Музично-естетична діяльність учнів сприяє виявленню їх нахилів та здібностей. Вона об'єднує в собі такі види діяльності, як сприйняття художнього твору, його переживання, інтерпретацію у виконанні.
Художній образ відіграє спрямовуючу роль у відборі виконавчих дій, їх аналізі, узагальненні.
Успішна художньо - творча діяльність залежить від індивідуальних здібностей особистості учня. До здібностей можна віднести як спеціальні музичні (слух, ритм, емоційне сприйняття і т. д.), так і общепсихологические особливості людини.
Музичні здібності відносяться в психології до спеціальних здібностей. Але чіткий поділ на загальні і спеціальні здібності є одностороннім підходом до цієї проблеми. Б.М. Теплов підкреслював, що спеціальні музичні здібності несуть в собі загальні здібності, «... точніше було б говорити не про загальної та спеціальної обдарованості, а про загальні і спеціальних моментах в обдарованості ». [1]
У вітчизняній психології проблема здібностей розглядається в руслі теорії діяльності. Б. М. Теплов розуміє під здібностями індивідуальні психологічні особливості, що відрізняють однієї людини від іншої. Навички, знання, вміння людини ще не характеризують його здібності.
Про здібності, як вроджених, так і придбаних і формуються в процесі діяльності, єдиного погляду в науковій літературі немає. Так В. Н. Мясищев негативно ставиться до поняття здібностей як уроджених задатків анотомо - фізіологічних умов для здібностей. Здібності він розуміє як індивідуальні особливості, які допомагають оволодінню тією чи іншою діяльністю. [2]
С. І. Науменко підкреслює, що здібності є вроджені якості індивідуальності. Свою позицію вона обгрунтовує раннім проявом обдарованості (В. А. Моцарт 3 роки, Й. Гайдн 4 роки, К. Сенсанс 2 роки та ін.) Вона посилається на те, що за такий короткий час здатності сформувати неможливо. [3] Б. М. Теплов констатує «... ми не можемо розуміти здатності як уроджені можливості індивідуума, тому що здатності ми визначили як індивідуально-психологічні особливості людини, а ці останні по самій істоті справи не можуть бути природженими» [4], але він не відкидає, що в основі розвитку здібностей лежать деякі уроджені особливості, задатки, і розвиток здібностей здійснюється як процес тієї чи іншої практичної чи теоретичної діяльності.
Отже, здібності не можуть виникнути поза конкретної діяльності.
У формуванні і розвитку індивідуальних здібностей велику роль відіграє цілеспрямоване вплив ззовні. Для цього потрібно знати індивідуальні особливості учнів та їх взаємозв'язок з об'єктивною середовищем.
Досягти значних творчих результатів у навчальній художньо - естетичної діяльності можна лише з огляду на їх індивідуальні психічні особливості, естетичну спрямованість, інтереси, мотивацію.
У роботах А. Н. Леонтьєва висуваються положення, що можна вести дослідження розвитку здібностей експериментально вивчаючи механізми їх формування. Основою для цього є роботи І.П. Павлова, А.А. Ухтомського про розвиток вищої нервової діяльності людини і питання формування та будови вищих психічних функцій людини. [5]
Специфічні людські здібності не передаються в біологічній спадковості, але з іншого боку, здатність є властивість готове до функціонування, прояву, значить воно має матеріальний субстракт.
Виходячи з вищевикладеного можна зробити висновок, що дилема про природу здібностей дозволяється з положення, що в процесі людської діяльності, адекватної предметів і явищ втілюють людські здібності у людини прижиттєво формуються здібності здійснювати цю діяльність. Це стійке рефлексні об'єднання (новоутворення), властиві лише людині, забезпечують цілісність і гармонійність функціонування психіки учня і зумовлюють можливість у його творчій діяльності.
Потреба в музично-естетичної діяльності виражається в естетичному відношенні учнів до мистецтва і навколишньої дійсності. Вона являє собою єдність їх природних задатків, їх художньо - естетичну спрямованість, в результаті якої у них формується естетичне ставлення до самого себе, своєї поведінки, праці, природи, до своєї творчої діяльності.
Характеризуючи формування та розвиток творчих здібностей, слід підкреслити особливу роль в цьому всебічного та гармонійного розвитку особистості студента.
Так І. П. Волков підкреслює, що творча діяльність розглядається, в першу чергу, як діяльність, яка сприяє розвитку цілого комплексу якостей творчої особистості: розумової активності, кмітливості, мобільності пам'яті, жвавості уяви, терплячості, тонкої чутливості [6].
Ряд авторів (О. А. Апраксіна, Л. Г. Арчажнікова, О. І. Борденюк) вказують на те, що в музично-естетичної діяльності творчий елемент ще більше посилюється [7,8,9]. Тут синтезуються риси музично-естетичної творчості, які проявляються в різних формах.
Даючи характеристику численним видами музично-естетичної діяльності, їх призначенням, змістом, слід підкреслити її численні взаємозв'язки та взаємообумовленість. Особливо слід вказати на важливу роль в музично-естетичної діяльності сприйняття музики. Так, К.В. Тарасова відзначає, що сприйняття і аналіз музики є найбільш всеохоплюючою музичною діяльністю. Вона важлива як самостійна діяльність слухання і розуміння музики, і як складова частина будь-якого музикування. У зв'язку з цим даним видом діяльності необхідно виділяти провідну роль у музичному вихованні [10].
Великий внесок у розробку проблеми музичного сприйняття внесли Б.В. Асафьев, В.М. Шацька, А.Д. Костальскій, Є.В. Назайкинский. Так, Є.В. Назайкинский зазначав, що сприйняття направлено на осягнення та осмислення тих значень, якими володіє музика як мистецтво, як особлива форма відображення дійсності, як естетично художній феномен [11].
У сучасному підході проблема музичного сприйняття представляється не як пасивний процес розуміння музики, а як активне осягнення особистістю сенсу музичного твору.
Воно припускає введення в осягнення та інтерпретацію музичного твору глибоко особистісного сенсу, тому готовності студентів до музично-естетичної діяльності та його формування на різних етапах цього виду діяльності приділяється провідне значення в подальшому дослідженні.
Естетичне сприйняття в художньому образі як би є тією призмою, через яку він дивиться на об'єкт, як на естетичну цінність. Це допомагає студентам в досвіді емоційного переживання визначити своє ставлення до соціальних об'єктів, до людей, до навколишньої дійсності.
У структурі музично-естетичної діяльності студентів виділяється такий компонент як сприйняття музики в різних полюсах: для слухання; для її виконання; на розвиток сенсорних здібностей; сприйняття як музично-освітня діяльність загального характеру.
Естетичне сприйняття художнього образу пов'язане з педагогічною діяльністю вчителя музики і займає визначальне значення в структурі музично-естетичної діяльності.
Музично-естетична діяльність спрямована на формування у підростаючого покоління емоційно-позитивного і діяльнісного ставлення до музики, навичок творчого музикування, свідомого її сприйняття, розуміння характеру і логіки її розвитку.
При розгляді напряму і змісту процесу формування професійної готовності вчителя музики великого значення набувають такі фактори, як:
Þвладеніе високим рівнем професійної підготовленості в різноманітних сферах музичного мистецтва, на яких базується його професія;
Þвладеніе широким спектром творчих умінь і навичок у сфері музичного мистецтва;
Þуменіе використовувати різноманітні форми роботи, що сприяють створенню на уроках музики творчої активності, зацікавленості;
Þуменіе застосовувати різні види творчої діяльності на кожному занятті, виходячи з головних завдань естетичного виховання школярів;
Музично-естетична діяльність вчителя пов'язана, в основному, з вивченням музичних творів, знанням характеру музичних творів, їх засобів, умінням їх творчого виконання. Специфіка творчих умінь і навичок вчителя виступає в якості підвищення ефективності виховання школярів.
Провідним мотивом творчої діяльності вчителя музики на думку Л.Г. Арчажнікова є інтерес до педагогіки і до музичного мистецтва, які виявляються як потреба сприйняття, розуміння у виконанні музичних творів, прагнення до глибоких емоційних переживань, бажання долучити школярів до музичного мистецтва, навчити їх любити і розуміти музику [8].
З цих позицій творчому розвитку студентів, як невід'ємної частини формування професійної готовності до майбутньої музично-естетичної діяльності потрібно відводити одне з провідних місць.
Як зазначає Л.А. Рапацкі, система підготовки вчителя музики повинна функціонувати не тільки в контексті сьогоднішнього дня, але і прогнозувати завдання музично-естетичного виховання школярів на майбутнє [12].
Тому вирішення проблеми діяльнісного підходу до навчання музики передбачає формування професійно компетентного, методично підготовленого студента.
Формування професійної готовності до музично-естетичної діяльності передбачає також адаптацію до майбутньої педагогічної професії, підвищення ефективності загального та музично-естетичної освіти; формування умінь самовдосконалення, що можливо, як нам видається, тільки за умови творчого характеру діяльності.
Для вирішення завдань дослідження проблеми формування готовності студентів до музично-естетичної діяльності передбачається побудувати навчання з широким використанням музичної творчості в різних видах музично-естетичної діяльності, здійснення усередині дисциплінарної та міждисциплінарної інтеграції різних видів навчальної діяльності студентів.
Це передбачає формування готовності студентів до організації творчої музично-естетичної діяльності школярів, як цього вимагають нові програми викладання шкільного предмета «Музика», оскільки сучасний вчитель - це сучасний погляд на роль музики в суспільстві, це відкриття музично-естетичної краси школярам

Література
1. Теплов Б. М. Здібності та обдарованість. / / В кн. Хрестоматія з вікової та педагогічної психології .- М., 1982 .- С. 31 - 34.
2. Мясищев В. М. Структура особистості і ставлення людини до дійсності. / / В кн. Психологія особистості .- М., 1982 .- С. 36 - 37.
3. Науменко С. І. Музично - естетична виховання дошкiльнят. - К., 1996 .- С. 12
4. Теплов Б. М. Указ. соч. - С. 32 - 33.
5. Леонтьєв А. М. Про формування здібностей. - М., 1981. - С. 35 - 43.
6. Волков І.П. Вчимо творчості. - М.: Педагогіка, 1989 .- 110 с.
8. Арчажнікова Л.Г. Професія - вчитель музики. - М., Освіта, 1984. - 109 с.
9. Борденюк О. І. Психологічні чинники професійного самовдосконалення майбутніх вчителів: Дис. ... канд. психол. наук. - Київ, 1983 .- 157. с.
10. Тараова К.В. Онтегенес музичним способностей.-М.: Педагогіка, 1988.-175с.
11. Назайкинский Е Про психології музичного сприйняття. - M..: Музика, 1972 ..- 383 с.
12. Рапацкі Л.А. Культурологічні чинники вдосконалення підготовки вчителів музики. - Ярославль, 1986 .- с.48.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Педагогіка | Стаття
25.8кб. | скачати


Схожі роботи:
Роль суспільної державної підготовки у формуванні професійних якостей військовослужбовців
Роль музики у формуванні молодіжних субкультур
Роль уроків музики у формуванні екологічної культури школярів
Педагогічне спілкування і роль вчителя у формуванні дитячого колективу
Соціокультурні функції та роль фізичної культури у формуванні основних якостей і властивостей особистості
Психологія музичних здібностей
Розвиток музичних здібностей
Діагностика професійних якостей
Поняття про музичних формах і стилях Лади народної музики
© Усі права захищені
написати до нас