Роль дидактичних ігор і вправ у розвитку уявлень про геометричні фігури

А.І. Сорокіна розробила іншу класифікацію дидактичних ігор (18, 16):
Дидактичні ігри:
1) Ігри - 2) Ігри - 3) Ігри-
подорожі доручення припущення:
4) Ігри-загадки 5) Ігри-бесіди
(Ігри-діалоги)
Ігри-подорожі. Це цільове рух кудись, навіщо-те. Це може бути і подорож в намічене місце, подолання простору і часу, вчинення практичних дій. Але може бути й подорож "не сходячи з місця" - подорож думки, уяви.
Ці ігри мають схожість з казкою, її розвитком, чудесами. Гра-подорож відображає реальні факти або події, але звичайне розкриває через незвичайне, просте - через загадкове, важке - через преодолимое, необхідне - через цікаве. Се це відбувається в грі, в ігрових діях, стає близьким дитині, радує його. Мета гри-подорожі - посилити враження, надати пізнавальному змісту трохи казкову незвичність звернути увагу дітей на те, що знаходиться поруч, але не помічається ними. Ігри загострюють увагу, спостережливість, осмислення ігрових завдань, полегшують подолання труднощів і досягнення успіху.
Роль педагога в грі складна, вимагає знань, готовності відповісти на питання дітей, граючи з ними, вести процес навчання непомітно.
Ігри-доручення мають ті ж структурні елементи, що і ігри-подорожі, але за змістом вони простіше і за тривалістю коротша. В основі їх лежать дії з предметами, іграшками, словесними дорученнями.
Ігри-пропозиції "Що було б ...?" або "Що б я зробив ...", "Ким би хотів бути і чому?". Ці ігри вимагають уміння співвіднести знання з обставинами, встановлення причинних зв'язків. Ігри, в яких зріють паростки майбутнього, корисні. Педагогічна цінність їх в тому, що діти починають думати, вчаться слухати один одного.
Ігри-загадки. Виникнення загадок сягає в далеке минуле. Загадки створювалися самим народом і відображають мудрість народу. Вони використовувалися для перевірки знань, винахідливості. У цьому і полягає очевидна педагогічна спрямованість і популярність загадок як розумного розваги.
В даний час загадка, загадування і відгадування розглядаються як вид навчальної гри.
Головною особливістю загадок є логічна завдання. Способи побудови логічних завдань різні, але всі вони активізують розумову діяльність дитини. Дітям старшого віку подобаються ігри-загадки. Необхідність порівнювати, пригадувати, думати, здогадуватися доставляє їм радість розумової праці. Розгадування загадок розвиває здатність до аналізу, узагальнення, формує уміння міркувати, робити висновки, умовиводи.
Ігри-бесіди (діалоги). В основі гри-бесіди лежить спілкування вихователя з дітьми, дітей з вихователем і дітей один з одним. Це спілкування має особливий характер ігрового навчання та ігрової діяльності дітей. Вихователь часто йде не від себе, а від близького дітям персонажа і тим самим не тільки зберігає ігрове спілкування, але і підсилює радість його, бажання повторити гру.
Дітям потрібно зробити відкриття або в результаті чого щось дізнатися нове, а це в той же час активізує емоційно-розумові процеси. Гра-бесіда виховує уміння слухати і чути питання педагога, дітей, виховує бути зосередженим, доповнювати сказане, висловлювати судження.
Розвиваючі ігри:
1) Сприйняття
2) Мова і
3) Увага
4) Пам'ять
мислення
кольори форми
якостей
величини
Ігри, що розвивають сприйняття кольору. Усвідомлене, цілеспрямоване сприйняття кольору не є вродженою якістю. Тільки дорослі можуть допомогти дітям побачити світ фарб, вловити різноманітність колірних тонів, сформувати стійкий зоровий образ кольору. Завдання цих ігор відрізняються від завдань образотворчої діяльності, де розрізнення, порівняння колірних тонів виконує допоміжну роль і не усвідомлюється дитиною. Дуже важливо, щоб розрізнення колірних тонів було значуще для самої дитини. Тому знайомство з кольором слід пов'язувати з активними діями дітей і з привабливими для них предметами (смужки кольорового паперу, кольорові коробочки, іграшки, пофарбовані в чисті тони, різнокольорові олівці, прапорці тощо).
Ігри, що розвивають сприйняття форми. Сприйняття форми предметів є сенсорною основою будь-якої практичної діяльності. Дитину треба вчити сприйняття і виділенню форми, починаючи з молодшої групи дитячого саду. Граючи, малюк освоює раціональні прийоми обстеження форми руками й очима. У процесі цих ігор дошкільнята освоюють геометричні фігури.
Ігри, що розвивають сприйняття якостей величини. У дітей необхідно розвивати вміння сприймати величину предметів шляхом порівняння по довжині, ширині, висоті. Знайомство здійснюється на заняттях з використанням поширених ігрових прийомів. На додаток до цих прийомів можна використовувати ігри на розвиток сприйняття величини та її ознак за допомогою іграшок, трафаретів, різноманітних карток. В іграх дитина освоює раціональні прийоми порівняльної оцінки величини (накладання і прикладання предметів).
Ігри, що формують цілеспрямоване увагу. Необхідна умова будь-ігрової, навчальної, пізнавальної діяльності є увага. Без стійкої уваги неможливі ні самостійна діяльність дитини, ні виконання ним завдань вихователя, тому дітям необхідно своєчасно допомогти навчитися керувати своєю увагою.
Ігри, що розвивають мову і мислення. Мова і мислення - два психічних процесу, нерозривно пов'язані один з одним. Засвоєння значення основних прийменників і прислівників, що позначають просторові відношення предметів, відбувається за допомогою ігор. Діти порівнюють предмети за сукупністю ознак. Гра вчить міркувати і робити висновки.
Ігри, що розвивають пам'ять. Діти не народжуються з готовою пам'яттю, вона розвивається поступово з розвитком дитини, і якщо у дітей слабка пам'ять, то це означає, що дорослі не приділяли дитині належної уваги. Основною умовою розвитку пам'яті є запам'ятовування, а потім пригадування чого-небудь дитиною. За допомогою ігор у дітей виникає необхідність у навмисному запам'ятовуванні і передаються раціональні прийоми осмисленого запам'ятовування і пригадування засобу оволодіння своєю пам'яттю.
У всіх іграх провідна і направляюча роль належить дорослому. Дуже важливо, щоб педагог володіючи емоційним спілкуванням з дітьми, умів залучити до гри, міг дати чітке формулювання навчальної задачі, постійно активізував розумову діяльність дитини. Тільки за цих умов гри будуть сприяти розвитку пам'яті у дітей.
Інтелектуальні дидактичні ігри спрямовані насамперед на розвиток елементарних розумових операцій, формування спільної інтелектуальної розкутості та відпрацювання засобів, що забезпечують загальну організованість розумового процесу. Дидактичні ігри формують здатність знаходити в предметі як можна більше властивостей і використовувати їх для пошуку предметів з протилежними властивостями.
Класифікація дидактичних ігор з Д.В. Менджеріцкой (13, 19).
Дидактичні ігри (в залежності від матеріалу)
1) Ігри з предметами
2) Настільно-друковані
3) Словесні ігри
Ігри
Ігри з предметами найбільш доступні дітям, так як вони засновані на безпосередньому сприйнятті, відповідають прагненню дитини діяти з речами і таким чином знайомитися з ними. У молодшому дошкільному віці гри з іграшками супроводжуються рухами, що відповідає особливостям сприйняття і мислення дитини. Наприклад, в іграх, за допомогою яких дітей вчать розрізняти і правильно називати кольори, малята бігають з кольоровими прапорцями, показують кольорові кульки, ходять по кімнаті, розшукуючи іграшки певного кольору.
Настільно-друковані ігри засновані на принципі наочності, але в цих іграх дітям дається не сам предмет, а його зображення. Зміст настільних ігор різноманітно. Деякі види лото і парні картинки знайомлять дітей з окремими предметами (посуд, меблі), з тваринами, птахами, овочами, фруктами, їх якостями і властивостями. Інші уточнюють уявлення про сезонні явища природи, про різні професії. Настільно-друкарська гра хороша в тому випадку, коли вона вимагає самостійної розумової роботи.
Найбільш складні словесні ігри: вони не пов'язані з безпосереднім сприйняттям предмета, в них діти повинні оперувати уявленнями. Ці ігри мають велике значення для розвитку мислення дитини, так як в них діти вчаться висловлювати судження, робити висновки й умовиводи, не покладаючись на судження інших, помічати логічні помилки. Крім мовного розвитку, формування слухового уваги за допомогою словесних ігор створюється емоційний настрій, вдосконалюються розумові операції, виробляються швидкість реакції, вміння розуміти гумор.

2.2 Структура дидактичних ігор

Структура дидактичних ігор:
1) Дидактична
2) Ігрова
3) Ігрові
4) Правила гри
5) Результат завдання дії
Дидактична гра - явище складне, але в ній чітко виявляється структура, тобто основні елементи, що характеризують гру як форму навчання і ігрову діяльність одночасно.
Один з основних елементів гри - дидактична гра, яка визначається метою навчального та виховного впливу.
Наявність дидактичної задачі або декількох задач підкреслює навчальний характер гри, спрямованість повчального змісту на процеси пізнавальної діяльності дітей. Дидактична задача визначається вихователем і відображає його повчальну діяльність.
Структурним елементом гри є ігрова задача, здійснювана дітьми в ігровій діяльності. На відміну від прямої постановки дидактичної задачі на заняттях в дидактичній грі вона здійснюється через ігрову завдання, визначає ігрові дії, стає завданням самої дитини.
Ігрова задача і пізнавальна спрямованість майбутнього ігрового дії іноді закладені в назві гри: "Дізнаємося, що в чудовому мішечку", "Хто в якому будиночку живе?", "Хто швидше назве предмети з паперу, дерева, металу?" і т.д.
Дидактична задача реалізується протягом всієї гри через здійснення ігрової задачі, ігрових дій, а підсумок її вирішення виявляється у фіналі. Тільки за цієї умови дидактична гра може виконати функцію навчання і, разом з тим, буде розвиватися як ігрова діяльність.
Ігрові дії становлять основу дидактичної гри: без них неможлива сама гра. Вони є як би малюнком сюжету гри. Чим різноманітніше і змістовніше для дітей сама гра, тим успішніше вирішуються пізнавальні і ігрові завдання. Ігрові дії іноді і не є тотожними реальним: вони розкривають лише як би їх зовнішню сторону навіть при відображенні реальних явищ і реальних дій.
Ігровим діям дитину треба вчити. Лише за цієї умови гра набуває навчальний характер і стає змістовною. Навчання ігровим діям частіше за все не є прямим, а дається через пробний хід, через показ дій при розкритті тієї чи іншої ролі. В ігрових діях проявляється мотив ігрової діяльності, активне бажання вирішувати поставлену ігрову задачу. По своїй складності вони різні та обумовлені складністю пізнавального змісту та ігрової задачі.
Ігрові дії - це не завжди практичні зовнішні дії, коли треба щось ретельно розглянути, порівняти, розібрати та ін Це і складні розумові дії. Висловлені у процесах цілеспрямованого сприйняття, спостереження, порівняння, пригадування раніше засвоєного, - розумові дії, виражені в процесах мислення.
У різних іграх ігрові дії різні за їх спрямованості і по відношенню до граючих.
В іграх, в яких беруть участь діти і виконують однакові ролі, ігрові дії однакові для всіх. При поділі дітей у грі на групи ігрові дії різні.
Ігрові дії не обов'язково слідують один за іншими в якійсь системі, послідовності: вони по-різному взаємодіють, поєднуються, підкріплюються одні іншими в процесі розвитку гри і засвоєння пізнавального змісту. Їх обсяг також буває різний: у молодшій групі це найчастіше повторювані один-два дії; у старшій - вже п'ять-шість.
Одним з основних елементів дидактичної гри є правила гри. Їх зміст і спрямованість обумовлені загальними завданнями формування особистості дитини і колективу дітей, пізнавальним змістом, ігровими завданнями і ігровими діями в їх розвитку та збагачення. Правила містять моральні вимоги до взаємин дітей, до виконання ними норм поведінки. У дидактичній грі правила є заданими.
Правила гри мають повчальний, організаційний, дисциплінуючий характер, і найчастіше вони різноманітно поєднуються між собою. Навчальні правила допомагають розкрити перед дітьми, що і як потрібно робити. Правила організують пізнавальну діяльність дітей: щось розглянути, подумати, порівняти, знайти спосіб вирішення поставленої ігрової задачі.
Організуючі правила визначають порядок, послідовність ігрових дій і взаємин дітей. У грі формуються ігрові відносини і реальні відносини між дітьми. Іноді їм не відповідають реальні відносини між дітьми. Іноді їм не відповідають реальні відносини і взаємини між дітьми: у грі з виконуваної ролі діти доброзичливі, доброзичливі, ввічливі, поступливі і уважні, і поза грою в реальних відносинах, вони іноді допускають грубість, жадібність, заздрісність, не проявляють дружніх відносин, турботи про товариша і ін Правила гри і повинні бути спрямовані на виховання позитивних ігрових відносин і реальних в їх взаємозв'язку. У цьому їх виховний вплив.
Дотримання правил у ході гри викликає необхідність прояву вмінь, оволодіння способами спілкування в грі і поза грою і формування не тільки знань, але й різноманітних почуттів, накопичення добрих емоцій і традицій.
Потрібно ставити дітей в такі умови, за яких вони отримують радість від виконання правил. Діти самі усвідомлюють своє зростання, виражений в оцінці вихователя, заохочення їх зусиль та досягнення.
Ігрові правила не завжди пред'являються в прямій формі вказівки. Багато хто з них укладені в ігрових діях і можуть грати свою регулюючу роль при направленні ігрової дії, керівництві його розвитку.
"Чим правила жорсткіші, тим гра стає напруженішою, гостріше ... Факт створення уявної ситуації з точки зору розвитку можна розглядати як шлях до розвитку абстрактного мислення, пов'язане ж з цим правило, мені здається, веде до розвитку дій дитини, на основі яких взагалі стає можливим то поділ гри та праці, з яким ми зустрічаємося в шкільному віці як з основним чинником ". (Л. С. Вигодський) [3, 19].
Результат дидактичної гри - показник рівня досягнення дітей у засвоєнні знань, у розвитку розумової діяльності, взаємовідносин, а не просто у виграші, отриманим будь-яким шляхом.
Ігрові завдання, дії, правила, результат гри взаємопов'язані, і відсутність хоча б однієї з цих складових частин порушує її цінність, знижує виховний вплив.

2.3 Вимоги до підбору і використання дидактичних ігор та вправ

Дидактичні ігри організуються за планом у години занять. Крім того, в години, відведені для гри; в розпорядження дітей дається різноманітний матеріал, з яким вони можуть грати за своїм бажанням. Якщо дидактична гра проводиться всі заняття, то вона повинна бути пов'язана за змістом з попереднім заняттям.
Керівництво дидактичної грою вимагає великої педагогічної майстерності, такту. Вирішуючи через гру і в грі дидактичні завдання, вихователь повинен зберегти гру - діяльність цікаву, близьку дітям, що радують їх, що сприяє спілкуванню дітей, виникненню і зміцненню дружби, симпатії, формуванню колективу, який живе за законами "дитячого суспільства".
У дидактичних іграх застосовуються різні прийоми навчання: наочні, словесні, практичні. Дидактичні ігри короткочасні (10 - 20 хвилин), тому важливо, щоб весь цей час не знижувалася розумова активність грають, не падав інтерес до поставленого завдання.
Основні вимоги до планування дидактичних ігор: вибираючи гру, педагог повинен враховувати і зміст і ступінь складності та новизни для дітей. Облік вікових можливостей вимагає більш широкого використання в молодшому віці дидактичних ігор з іграшками та предметами для розвитку у дітей сенсорних і розумових здібностей; в старшому віці збільшується значення настільно-друкованих та словесних ігор.
Щоб уникнути одноманітності, в плані вказують зміни, які вносяться в різні варіанти однієї і тієї ж гри.
У грі проявляються особливості характеру дитини, виявляється рівень його розвитку, тому гра вимагає індивідуального підходу до дітей. Вихователь повинен зважати при виборі завдання, постановки питання з індивідуальними особливостями кожної дитини. Особливої ​​уваги потребують діти боязкі, сором'язливі: іноді така дитина знає, як відгадати загадку, але від боязкості не вирішується відповісти, зніяковіло мовчить. Вихователь допомагає подолати йому сором'язливість, підбадьорює його, хвалить за найменшу удачу, намагається його частіше викликати, щоб виступати перед колективом.
Д.В. Менджеріцкая виділила наступні вимоги до дидактичних ігор (13, 118):
Кожна дидактична гра повинна давати вправи, корисні дя розумового розвитку дітей та їх виховання.
У дидактичній грі обов'язково наявність захоплюючій завдання, вирішення якої потребує розумового зусилля, подолання деяких труднощів. До дидактичної гри, як і до всякої іншої, відносяться слова А.С. Макаренко: "Гра без зусиль, гра без активної діяльності - завжди погана гра".
Дидактизм в грі повинен поєднуватися з цікавістю, жартом, гумором. Захоплення грою мобілізує розумову діяльність, полегшує виконання завдання.

2.4 Методика організації та проведення дидактичних ігор та вправ

Організація дидактичних ігор педагогом здійснюється в трьох основних напрямках: підготовка до проведення дидактичної гри, її проведення і аналіз.
У підготовку до проведення дидактичної гри входять:
відбір ігри відповідно до завдань виховання і навчання: поглиблення і узагальнення знань, розвиток сенсорних здібностей, активізація психічних процесів (пам'ять, увага, мислення, мова);
встановлення відповідності відібраної гри програмним вимогам виховання і навчання дітей певної вікової групи;
визначення найбільш зручного часу проведення дидактичної гри;
вибір місця для гри, де діти можуть спокійно грати, не заважати іншим;
визначення кількості граючих;
підготовка необхідного дидактичного матеріалу для вибраної гри;
підготовка до гри самого вихователя: він повинен вивчити і осмислити весь хід гри, своє місце в грі, методи керівництва грою;
підготовка до гри дітей: збагачення їх знаннями, уявленнями про предмети, необхідними для вирішення ігрової задачі.
Проведення дидактичних ігор включає:
ознайомлення дітей з змістом гри, з дидактичним матеріалом, який буде використаний в грі;
пояснення ходу і правил гри;
показ ігрових дій, у процесі якого вихователь вчить дітей правильно виконувати дію, доводячи, що в іншому випадку гра не призведе до потрібного результату;
визначення ролі вихователя в грі, його участь в якості граючого, вболівальника чи арбітра (визначається віком дітей, рівень їх підготовки, ігрових правил);
проведення підсумків гри - це відповідальний момент в керівництві нею, т.к за результатами, яких діти домагаються в грі можна судити про її ефективність, про те, чи буде вона з інтересом використовуватися в самостійній ігровій діяльності хлопців.
Аналіз проведеної гри спрямований на виявлення прийомів її підготовки та проведення: які прийоми виявилися ефективними в досягненні поставленої мети, що не спрацювало і чому. Крім того, аналіз дозволить виявити індивідуальні особливості в поведінці та характері дітей і, значить, правильно організувати індивідуальну роботу з ними.
Керуючи грою вихователь здійснює дидактичні завдання через привабливі для дітей ігрові завдання, ігрові дії, ігрові правила. Одночасно він є учасником гри, причому процес навчання для самих дітей непомітний, так як вони вчаться грати.
Дидактична гра представляє поєднання наочності, слова, вихователя та дії самих дітей з іграшками, ігровими посібниками, предметами і т.д. Наочність у вигляді гри перш за все і представлена ​​в предметах, якими грають діти, які складають матеріал центр гри. Початковий показ ігрових дій вихователем, "пробний хід" в грі, використання заохочувально-контрольних значків, жетончик, фішок - все це становить наочний фонд коштів, які використовує вихователь, організовуючи гру і керуючи нею. Іграшки і предмети вихователь демонструє в наочному дії, в русі. При поясненні гри, ігрових дій і правил педагог наочно, на прикладі, показує дітям, особливо молодшого віку, як потрібно виконувати те чи інше ігрове дію.
Величезне значення в керівництві іграми має слово вихователя. Звернення до дітей, пояснення, короткі сюжетні розповіді, які розкривають зміст гри і поведінку персонажів, образні пояснення ігрових дій, питання до дітей - все це розкриває зміст гри та участь дітей у ній, сприяє розумінню дітьми включених у гру завдань.
За допомогою словесних пояснень, вказівок, створення образних уявлень вихователь спрямовує увагу дітей, впорядковує, уточнює їх подання, розширює досвід. Речь должны быть понятной детьми, образной и вместе с тем, краткой, подробные и многословные объяснения недопустимы. Мешают развитию игры, проявлению детской непосредственности многочисленные направляющие вопросы воспитателя. Разрушает игру замечания, указания на ошибки, стремление воспитателя довести их до сознания детей, его желания выправить игру.
Дидактическая игра характеризуется разнообразными формами деятельности детей в их сочетании. Воспитатель учит детей целесообразным игровым действиям, используя зрение, слух, двигательно-моторный и осязательный анализаторы. Двигательная активность детей сочетается с речевой, т.к воспитатель обозначает словом качества предметов, действия. Движения, и повторяя слово в разных условиях, закрепляет его в словаре ребенка. Для развития интереса к дидактическим игам у старших детей педагог включает более сложные интеллектуально-волевые задачи, не спешит подсказывать игровые действия, а предлагает детям определить их самостоятельно. Практическая деятельность детей в игре становится более осознанной: она в большей мере направлена на достижение результата, а не на сам процесс.
Игра должна сохранять эмоциональный настрой детей, их непринужденность, переживание радости от решения поставленных в ней задач.
Развитию игры чаще всего способствуют не прямые, а косвенные приемы: интригующий и направляющий игру вопрос; удивление, высказанное воспитателем, направляющее игровые действия; шутка, оживляющая игру и помогающая заметить то, на что дети не обратили внимание; доброжелательный юмор, неожиданные для детей ситуации в игре; элемент ожидания.
В руководстве игрой и в развитии ее важное значение имеет темп. Он определяется темпом умственной активности, темпом речи, большей или меньшей активностью игровых действий, усвоением игровых правил. Темп игры обусловлен и эмоциональными переживаниями, большей или меньшей увлеченностью детей.
Прискорення темпу викликає іноді розгубленість дітей, невпевненість, несвоєчасне виконання ігрових дій, порушення правил. Дети как бы не успевают "втянуться в игру". Слишком быстрый темп игры возбуждает детей.
Руководя дидактической игрой, воспитатель имеет широкие возможности использовать разнообразные формы организации детей и тем самым усиливать моторно-двигательную активность. Контакт педагога с детьми, детей между собою достигается легче и быстрее, если дети сидят кружком или полукругом, а воспитатель в центре круга или полукруга. Иногда дети делятся на группы, занимающие разные места, а иногда "едут путешествовать" и покидают пределы группы.
В дидактических играх действующими лицами являются и педагог и дети. В этом отношении игра открывает несравненно большие возможности для повышения инициативы, обогащения замысла, возникновения со стороны детей вопросов, предложений. Держать игру в пределах предлагаемого времени - большое искусство. Ясность, краткость описаний, рассказов, реплик детей является условием развития игры.
Каждая игра - это общение ребенка со взрослым, с другими детьми; это школа сотрудничества, в которой ребенок учится и радоваться успеху сверстника, и стойко переносить свои неудачи.
Доброжелательность, поддержка, радостная обстановка, выдумка и фантазия - только в этом случае дидактические игры будут полезны для развития ребенка.

2.5.1 Організація дидактичної гри у ii молодшій групі

При организации дидактических игр детей от 3-х до 4-х лет воспитателю необходимо хорошо знать их возрастные особенности: ребенок становится активнее, действия его сложнее и многообразнее, возрастает стремление утверждаться "Я сам". Но внимание малыша пока еще неустойчиво, он быстро отвлекается.
Известные детям игры становятся более интересными, если в их содержание вносится что-то новое и более сложное, требующее активной умственной работы. Поэтому рекомендуется повторить игры в разных вариантах с постепенным их усложнением.
Для детей четвертого года жизни характерно преобладание чувственного познания окружающего мира. Учитывая это, воспитатель подбирает такой дидактический материал (игрушки), который все дети могли обследовать и активно действовать им.
При проведении дидактической игры с детьми младшего возраста воспитатель объясняет правила по ходу игры. Например, в игре "Собери пирамидку" воспитатель объясняет правило при сборе игрушки. У каждого ребенка в руках пирамидка. Дети собирают пирамидку по показу воспитателя. Игра повторяется до тех пор, пока ее участники не усвоят основное правило. Можно ввести и элемент соревнования: Кто быстрее соберет пирамидку?
Дидактические игры математического характера содержат большие возможности расширять и закреплять знания о количестве, о равенстве предметов, определить форму: круг, квадрат, треугольник. Игры могут проводиться в этом возрасте утром как вне занятия так и как часть его, и во второй половине дня.
Когда дети на занятиях получают знания о круге, квадрате, треугольнике, с ними можно будет провести дидактическую игру "Чудесный мешочек". Дидактическая задача - выбрать заданную фигуру на ощупь, вынуть ее из мешочка и назвать. Вначале в мешочек можно положить плоскостные фигуры, затем объемные, а потом плоскостные и объемные можно смешать.
Каждая дидактическая игра, которую проводит воспитатель с целью закрепления у детей знаний о форме, может принести пользу только в том случае, если будет заранее продумана последовательность усложнения дидактической задачи и правил игры. Например, знакомя детей с формой сначала предлагаем детям простую задачу, подобрать предметы одинаковой формы (круг или треугольник) и сложить их в коробочку. Выбирая из определенного количества разнообразных по форме фигур, только фигуры указанной формы, ребенок, путем одинаковых, много раз повторяемых правил игры, закрепляет представление о форме. Следующее задание в игре на закрепление представлений о форме дается на разнообразных предметах.
Большую требовательность нужно предъявлять к своим жестам, мимике. Маленький ребенок чутко реагирует на выражение глаз, мимику, улыбку воспитателя: педагог широко открывает глаза от удивления, дети подражают ему. При объяснении правил игры воспитателю надо обращать свой взгляд то на одного, то на другого играющего, чтобы каждому казалось, что ему рассказывают об игре.
Чтобы игра проходила успешнее, педагог готовит детей к игре: обязательно до игры знакомит их с предметами, которые будут использованы, их свойствами, упражнениями на картинках.
Подводя итоги игры с детьми младшего возраста, воспитатель, как правило, отмечает только положительные стороны: играли дружно, научились делать (указать конкретно что), убрали на место игрушки. Необходимо и у маленьких детей создавать интерес к новым играм: "Сегодня мы хорошо играли в "чудесный мешочек". А в следующий раз в мешочке будут другие игрушки. И мы их будет отгадывать". Интерес к игре усиливается, если воспитатель детям поиграть с теми игрушками, которые находились в мешочке, о которых рассказывали дети во время игры.

2.5.2 Організація дидактичних ігор у середній групі

Для детей в возрасте от 4-х до 5-ти лет характерны: большая устойчивость внимания, интенсивное развитие процессов предназначенного запоминания и припоминания, более совершенное зрительное, слуховое, осязательное восприятие. Они начинают различать довольно сложные формы предметов, звукосочетания. В этом возрасте увеличивается запас слов, развивается мышление: наряду с обобщением по внешним признакам дети начинают группировать предметы по материалу, качеству и назначению, устанавливают простейшие причинные связи в знакомых явлениях.
Дидактические игры в сочетании с движениями хорошо проводить со всей группой. В таких играх, как "Найди свою пару", "Найди свой домик", дети бегают, разыскивая тот домик, к которому прикреплена одинаковая по форме фигура. В таких случаях труднее найти, скажем, свою пару, а это повышает интерес к игре, вызывает радость при достижении цели.
Роль воспитателя в организации игры детей средней группы меняется, хотя и здесь он продолжает наблюдать за ней и сам включается в игру. Все чаще роль ведущего поручается детям, правила игры теперь объясняются до ее начала. Ребята запоминают правила, если они даются четко, понятно, эмоционально, как и в младшей группе.
В первые дни учебного года в средней группе целесообразно проводить дидактические игры, в которые дети играли еще в младшей группе, с целью закрепления знаний и умений и повторения по элементарным математическим представлениям в младшей группе.
Особое внимание следует уделить тем детям, которые не посещали дошкольное учреждение. С ними необходимо более широко использовать дидактические игры в индивидуальной работе.
В процессе игры педагог внимательно следит за ее ходом, поведение детей, выявляет индивидуальные особенности ребят, что позволяет ему планировать индивидуальную работу не только в игре, но и в других видах деятельности.
При проведении итогов игры акцентируется внимание ребенка на их успехах, если даже они были у кого-то незначительными. Например, у одного следует отметить быстроту решения задания, у другого - старательность, настойчивость, у третьего - желание играть вместе с товарищами, договариваться, что будут вместе делать.
Анализ проведенной игры помогает воспитателю продумать усложнение ее содержания за счет включения новых материалов, а также правил игры: объединять играющих детей в звенья.
Нужно добиваться, чтобы к концу года темп игры был более быстрым.
Таким образом, руководя играми детей, воспитатель и в этой группе использует разнообразные их виды, направленные на дальнейшее развитие сенсорных способностей ребят, психических процессов, восприятия ощущений, мышления, речи, памяти, воли. У детей постепенно накапливаются качества отвлеченного, логического мышления. И этому во многом помогают используемые на протяжении всего учебного года дидактические игры.

2.5.3 Організація дидактичних ігор у старшій групі

Педагог, руководя играми воспитанников старшей группы, учитывает их возрастные возможности. В этом возрасте детям свойственна любознательность, наблюдательность, интерес ко всему новому, необычному: самому отгадать загадку, высказать суждение, найти правильное решение задачи. Дети 5 - 6 лет выполняют это с большим увлечением.
Через игровое действие, правила дидактических игр необходимо подводить детей к логическому мышлению, заставлять больше рассуждать, делать обобщения, уточнять представления.
В играх детей важное место занимают мотивы соревнования, им представляется большая самостоятельность как выборе игры, так и в творческом решении ее задач.
При проведении самой игры роль воспитателя тоже меняется. Но и здесь он четко, эмоционально знакомит детей с новой игрой, ее содержанием, правилами и действиями, уточняет их понимание играющими, вместе с ними участвуют в игре, чтобы выяснить, насколько ее правила усвоены. Затем предлагает детям поиграть самостоятельно, при этом на первых порах следит за ходом игры, выступает в качестве арбитра в конфликтных ситуациях.
В играх детей старшей группы правила становятся сложнее, их больше и по количеству. Поэтому педагог, прежде чем предложить детям игру, должен сам хорошо усвоить эти правила, последовательность игровых действий.
Важно, как будет закончена эта игра (для того, чтобы дети вновь захотели в нее поиграть): разыгрыванием фантов, чествованием победителей, сообщением о новом варианте игры, которая будет в следующий раз.
Очень важно самому воспитателю проанализировать игру: удачно ли подобрана, есть ли у детей необходимые знания, представления, умения играть в нее, все ли было предусмотрено в организации обстановки и достаточно ли активны были в игре все дети, какие нравственные качества проявились: умение подчинить свое поведение правилам игры, желание общаться со сверстниками.
В конце игры воспитатель оценит как правильные решения детьми игровых задач, так и их нравственные поступки, поведение, отметит успехи, поддержит тех, у кого еще что-то не получилось.
Организация дидактических игр детей старшей группы требует от воспитателя, таким образом, большой, продуманной работы и в процессе подготовки к их проведению: обогащение детей соответствующими знаниями, подбор материала, а иногда и его изготовление вместе с детьми, организацию обстановки для игры, и в процессе проведения самой игры, где нужно четко определить свою роль от начала и до конца.

2.5.4 Організація дидактичних ігор у підготовчій школі групі

Особенностями умственного развития детей седьмого года жизни являются их взрослые способности к более углубленному анализу и синтезу: умения выделить как общие так и индивидуальные признаки предметов и явлений, сравнивать их по различным признакам, делать обобщения, высказывать суждения, умозаключения. Шестирічні діти виявляють великий інтерес до навчання, бажання вчитися в школі.
Руководя дидактическим играми детей 6 лет, воспитатель опирается на возрастные особенности. Чаще отбирают игры, в которых дети учатся связно и последовательно излагать свои мысли, выразительно рассказывать, в которых развиваются математические представления, сообразительность, выдержка, воля.
Роль ведущего в играх поручается кому-либо из участвующих, они более самостоятельны в выборе дидактических игр, организация обстановки, подборе партнеров по игре. Воспитатель следит за играющими, выступает в случае надобности в качестве советчика, справедливого судьи во время самостоятельной игровой деятельности.
Дети в этом возрасте с удовольствием играют в дидактические игры как на занятия, так и в свободные часы. Воспитатель может делать новые игры в том случае, если у ребят имеются необходимые для решения игровых задач знания. Принципы отбора игр остаются постоянными: доступность правил, материала, возможность варьирования заданий, эмоциональное воздействие на детей.
При анализе проведенной игры педагог обязательно отмечает нравственное поведение детей, как они помогали друг другу во время игры, хвалились ли за свои успехи, были ли нетерпеливыми, не перебивали ли своих товарищей.
К изготовлению дидактических игр воспитатель может подключить детей этого возраста, очень важно педагогу продумать, какой иллюстративный материал будет нужен, какие предметы предстоит детям сделать. При помощи этой работы у детей воспитывается трудолюбие, развиваются навыки ручного труда и, может быть, самое главное, формируется чувство ответственности за порученное дело, а это очень важно при учебе в школе.
Дидактические игры являются одним из путей создания игрового замысла в творческой игре. Предметы, атрибуты, эмблемы, с которыми дети знакомятся в дидактической игре, они используют затем в своих самостоятельных играх, а это, в свою очередь, повышает интерес к другим занятиям.
Таким образом, и в подготовительной группе воспитатель активно руководит дидактической игрой. Здесь игра шире используется: как средство формирования детского общения, закрепления норм и правил поведения не только в игре, но и вне ее, как средство воспитания у детей интереса к явлениям окружающей жизни.

Висновок

В дидактических играх перед детьми ставятся те или иные задачи, решение которых требует сосредоточенности, внимания, умственного усилия, умения осмысливать правила, последовательности действий, преодоления трудностей. Дидактические игры формируют у детей память, наблюдательность, сообразительность. Игры учат детей применять имеющиеся знания в различных игровых ситуациях, активизируют разнообразные психические процессы и доставляют эмоциональную радость ребятам - в этом их развивающая роль.
А.В. Запорожец, оценивая роль дидактической игры, пишет: "Нам необходимо добиваться того, чтобы дидактическая игра, она не только формой усвоения отдельных знаний и умений, но и способствовала бы общему развитию ребенка, служила формированию его способностей". (7, 318).
Игра содействует решению задач нравственного воспитания, развитию у детей общительности, воспитанию правильных взаимоотношений между детьми (воспитание коллективизма).
Дидактические игры четкой классификации и группировки по видам пока не имеют. Их различают по обучающему содержанию, познавательной деятельности детей, игровым действиям и правилам, организации и взаимоотношениям детей, по роли воспитателя. Но эти игры имеют четкую структуру: дидактическая задача, игровая задача - цель игры для детей, правила игры, игровые действия, результат.
Дидактические игры создает педагог - в этом характерная особенность этих игр. Они помогают усвоению математических представлений.

Глава 3. Експериментальне подтвержение ефективності використання ігор у розвитку уявленні про геометричний фігурах

Цель: определить и выявить значимость использования дидактических игр и упражнений в развитии геометрических представлений у старших дошкольников.
Гипотеза: Я предполагаю, что правильно подобранная система дидактических игр и упражнений является эффективным средством в развитии представлений о геометрических фигурах.
Завдання:
Выявить уровень знаний по определению выявлять свойства геометрических фигур, используя специально подобранную систему дидактических игр и упражнений;
Подобрать и провести серию дидактических игр и упражнений по формированию выделять форму в пространстве.
Изучить полученные результаты наблюдений и продуктивной детской деятельности, оформить их в соответствующие таблицы.
Определить эффективность проделанной работы.
Продолжать учить дошкольников видеть геометрическую фигуру в окружающих предметах.
База исследования - Подготовительная группа д/с.
Сроки исследования - с 04.12.09. по 17.02.10 г.
Методи дослідження:
наблюдения;
эксперименты;
изучение продуктивной деятельности.

3.1 Констатуючий експеримент № 1

Цель: Выявить уровень знаний и умений детей по определению выявлять свойства геометрических фигур.
Завдання:
Определить уровень умений выявлять и абстрагировать свойства.
Выявить умения сравнивать предметы по их свойствам.
Выявить уровень практических умений в определении классификации и обобщения; способностей к логическим действиям и операциям.
Методи дослідження:
проведение дидактических игр и упражнений;
обследование продуктивной деятельности детей;
наблюдение.
Организация детей:
В свободное, отведенное для игры время (утренние часы до завтрака, во второй половине дня);
Небольшими подгруппами до пяти человек, индивидуально.
С детьми был проведен констатирующий эксперимент, с помощью которого выявила уровень знаний по определению выявлять свойства геометрических фигур. Для этого использовались следующие дидактические игры и упражнения "Построй дорожку", "Коледоскоп", "Отремонтируй робота", "Домино", "Чем похожи домики", "Из каких фигур сложены предметы", "Закрась лишнюю фигуру", "Какая геометрическая фигура лишняя?", "Где чей гараж", "Где спрятался мышонок?", "Придумай свой орнамент".
Д/и "Построй дорожку"
Цель: Развитие умений выявлять свойства в предметах, абстрагировать эти свойства от других, следовать определенным правилам при решении практических задач.
Материал: логические блоки, таблица с правилами построения дорог. См. Приложение № 1.
Хід гри:
Ребята, давайте построим дорогу из дворца Снежной Королевы, чтобы помочь убежать Каю и Герде. Правила построения дороги записаны в таблице, в ней стрелки показывают, какая за какой: по форме т по цвету; по форме и величине, или по форме и толщине блок должен идти.
Д/у "Коледоскоп"
Цель: Выявление умений воспринимать и воспроизводить рисунок из фигур, соблюдая определенное их сочетание и расположение; пользоваться словом "внутри" и предлогом "в".
Материал: см. Приложение № 2.
Хід гри:
Рассмотрите калейдоскоп и скажите, из скольки и каких фигур составлен его рисунок?
Возьмите фигуры и составьте такой же рисунок.
Проверьте, получился ли у вас точно такой же рисунок?
Д/у "Отремонтируй робота"
Цель: выявление проявлений догадки в процессе воссоздания фигур из элементов, умения устанавливать связи между элементами и целой фигуры.
Материал: Робот, таблица с изображением фигур деталей.3 цветных фломастера. См. Приложение № 3.
Хід гри:
Ребята, роботу необходима ваша помощь. Три важных детали: локоть-шарнир (круг), пульт управления (шестиугольник) и башмак (четырехугольник) раскололись пополам на три части каждая. Их нужно восстановить - склеить суперклеем "моментом". Детали нарисованы сверху, а их элементы (части) - слева. Рассмотрите их. Используйте элементы для сборки целых деталей. Раскрасьте фломастером одного цвета детали и его части, фломастером другого цвета раскрасить следующую деталь и ее часть и т.д.
Д/у "Домино"
Цель: Развитие умений выделять и абстрагировать цвет, форму, размер; сравнивать предметы по заданным свойствам.
Материал: логические фигуры.
Хід гри:
Фигуры делятся между игроками поровну. В правилах игры указываются три свойства: ходить фигурами такого же цвета, но другими по размеру и форме, или фигурами такого же размера, но другими по форме и цвету; фигурами другого цвета, размера и формы.
Д/у "Чем похожи домики?"
Цель: Упражнять детей в самостоятельном решении задач, в умении доказывать его правильность или ошибочность с помощью анализа групп фигур, сопоставления обобщенных признаков одной и другой групп.
Материал: См. Приложение № 4.
Хід гри:
Ребята, рассмотрите домики и ответьте, из каких фигур они построены.
Чим вони схожі?
Д/у "Из каких фигур сложены предметы?"
Цель: Учить различать геометрические фигуры по форме, путем сопоставления элементарных фигур; узнавание знакомых форм в рисунке.
Материал: См. Приложение № 5.
Хід гри:
Рассмотрите рисунок и назовите все фигуры, из которых сложены дом, машина, ракета, качель.
Д/у "Закрась лишнюю фигуру"
Цель: учить решать логическую задачу на сходства и различие.
Материал: См. Приложение № 6.
Хід гри:
Закрасьте лишнюю фигуру.
Почему закрасили именно ее?
Как называется геометрическая фигура, которую вы закрасили?
А как называются остальные фигуры?
8. Д/у "Какая геометрическая фигура лишняя".
Цель: Учить решать логическую задачу на сходства и различие, на нахождение пропущенной фигуры.
Материал: См. Приложение № 7.
Хід гри:
Которая из геометрических фигур здесь лишняя и почему?
9. Д/и "Где чей гараж"
Цель: Развитие умений классифицировать.
Материал: Логические фигуры, таблицы с изображением дорог и гаражей. См. Приложение № 8.
Хід гри:
Ребята, у вас у каждого таблица и блоки. Таблица - это гараж, а блоки - машины. Нужно поставить каждую машину в свой гараж. Знаки на развилке дорог показывают, на какую дорогу должна свернуть машина.
Д/и "Где спрятался мышонок?"
Цель: Развитие логического мышления, умение кодировать информацию о свойствах предметов с помощью знаков - символов.
Материал: фланелеграф, логические блоки, карточки с обозначением свойств, мышонок. См. Приложение № 9.
Хід гри:
Я с помощью карточек обозначаю три свойства того блока, под которым спрятался мышонок. Свойства блока я обозначаю перечеркнутыми и неперечеркнутыми знаками.
Д/и "Придумай свой орнамент"
Цель: Учить детей анализировать способ расположения частей, составлять фигуры - силуэт, ориентируясь на образец.
Материал: набор фигур к игре "Танграм"; образец См. Приложение № 10.
Хід гри:
Посмотрите внимательно на фигуры-силуэты, которые составлены из 7 фигур. Из каких геометрических фигур они составлены?
Возьмите фигуры и составьте свой орнамент.
ФОРМИРУЮЩИЙ ЭКСПЕРИМЕНТ
Цель: Закрепить и расширить знания детей по определению выявлять свойства геометрических фигур.
Завдання:
Закрепить и расширить знания и умения выявлять и абстрагировать свойства.
Продолжать учить и закреплять умения сравнивать предметы по их свойствам.
Продолжать обучать детей практическим умениям в определении классификации и обобщений; способности к логическим действиям и операциям.
Методи дослідження:
дидактические игры;
дидактические упражнения;
Организация детей:
на занятиях;
в свободное для игры, время;
небольшими подгруппами до пяти человек и индивидуально.
Для формирования знаний по определению выявлять свойства геометрических фигур были проведены следующие дидактические игры и упражнения.
"Построй дом", "Две дорожки", "Найди кошку", "Засели домики", "Игра с двумя обручами", "Загадки без слов", "Найди и закрась", "Закрась правильно", "Чудесный мешочек", "Выложи предмет".
Д/и "Построй дом"
Цель: Развитие способности к абстрагированию, анализу, декодированию.
Материал: логические блоки, мешочек, карточки-домики, прямоугольники по размеру клеток на карточке. См. Приложение № 11.
Хід гри:
Сейчас мы с вами будем строителями. У каждого из вас карточки-домики и прямоугольники-"кирпичики". Ваша задача - построить свой дом. Я по очереди буду вынимать фигуры из мешочка, а тот кто найдет соответствующее обозначение на своей карточке, закрывает его прямоугольником-"кирпичиком".
Д/и "Две дорожки"
Цель: Развитие умений выделять и абстрагировать свойства; сравнивать предметы по самостоятельно выделенным свойствам.
Материал: логические блоки.
Хід гри:
Каждый участник берет себе из набора 12 разных фигур, перемешивает и складывает стопкой. Играющие по очереди строят дорожки из своих фигур. Сначала первый игрок выкладывает все фигуры перед собой в ряд, начиная с верхней в стопке. Получается дорожка. Второй игрок по порядку к каждой фигуре соперника приставляет свою, начиная с верхней фигуры в своей стопке. Если он находит отличие от его собственной тремя свойствами (формой, цветом и размером), то забирает себе его фигуру. Побеждает тот, кто наберет больше фигур.
Д/у "Найди кошку"
Цель: Учить решать логическую задачу путем зрительного и мыслительного анализа рядов фигур и из 6 предложенных фигур. Упражнять в доказательстве решения.
Материал: См. Приложение № 12.
Хід гри:
Посмотрите внимательно на эту задачу, она нарисована. В третьем ряду, нижнем, одно кошки не хватает, на ее месте стоит знак вопроса. Будем находить кошку по признакам: форме туловища, головы, количество усов и направления головы.
А теперь выберите из 6 предложенных изображений.
Д/и "Засели домики"
Цель: Развитие классификационных умений.
Материал: Логические блоки, карточки с изображением домов. См. Приложение № 13.
Хід гри:
Перед вами - таблица. На ней нарисован новый дом в городе логических фигур. Но жители города - фигуры - никак не могут расселиться в нем. И добрый домовой решил помочь жителям. Он нарисовал вокруг дома знаки подсказки. Знаки показывают, какие фигуры должны поселиться на каждом этаже и в каждом подъезде дома.
Назовите, какие фигуры оказались в каждой клеточке.
Д/и "Игра с двумя обручами"
Цель: Формирование логической операции, обозначаемой союзом "и", классификация по двум свойствам.
Материал: игровой лист с двумя пересекающими обручами, логически блоки. См. Приложение № 14.
Хід гри:
Перед вами игровой лист с двумя пересекающимися обручами и блоки. Сначала надо выяснить, сколько получится мест?
Давайте превратим обручи в клумбы, а блоки в цветы. Внутри красного обруча - клумбы все блоки - цветы красного цвета, а внутри синего - все круглые блоки - цветы.
Какие блоки-цветы лежат внутри двух обручей?
Какие блоки-цветы оказались вне обоих обручей?
Д/и "Загадки без слов"
Цель: Развитие умений расшифровывать (декодировать) информацию о наличии или отсутствии определенных свойств у предметов по их знаково-символическим обозначениям.