A. Смирнов
Роланд (Rollant, Rollanz) - герой франц. феодального епосу, образ якої набув середні століття міжнародне значення внаслідок особливо яскравого вираження в ньому ідеалів доблесті й честі в їх феодально-лицарському розумінні. Сказання про Р. та його загибелі в Ронсевальській ущелині існувало безсумнівно у великій кількості редакцій, з яких лише дуже деякі дійшли до нас. Найбільш давньої і разом з тим художньо-значною поетичної обробкою цього сказання є написана ассонансірованнимі строфами нерівномірної довжини і виникла в самому кінці XI ст. «Пісня про Роланда» невідомого автора. Крім неї ми маємо латинську хроніку Псевдо-Турпіна (нібито одного з учасників Ронсевальській побоїща) XII ст., Латинську поему «Carmen de proditione Guenonis» (Пісня про зраду Гвенона, тобто Ганелона) також XII в. і ряд римованих редакцій поеми про загибель Р., що виникли в XIII і XIV ст.
В основі «Пісні про Роланда», що оповідає про героїчну загибель графа Р., племінника Карла Великого, під час бою з «невірними» в Ронсевальській ущелині, лежить історичний факт. У 778 Карл Великий, покликаний одним з мавританських царьків Іспанії, ворогували з еміром Сарагоси, вторгся в Іспанію і завоював декілька міст, але незабаром пішов, причому при відступі його армії баски в Піренеях напали на її ар'єргард і в цієї незначної сутичці в числі трьох знатних баронів упав Р. (Hruotlandus), маркграф Бретані. Безсумнівно, що незабаром після смерті Р. склалися перші пісні про його трагічну загибель, і пісні ці, поступово розвиваючись і розширюючись, послужили тим матеріалом, яким скористалися жонглери X-XI ст. для своїх поем про Р. Розвиток це йшло по лінії поступового ускладнення сюжету та ідеалізації образу Р. у зв'язку з мінливими культурними умовами і поглядами. У результаті цього процесу баски були замінені маврами, образ Р. і картина Ронсевальській битви вкрай гіперболізовано, прісочінена була вся історія зради Ганелона і нарешті експедиції Карла було надано релігійний пафос «боротьби хреста з півмісяцем».
Архаїчні риси, які доводять наступність перекази, чітко виступають у «Пісні про Роланда». Одна з них - розуміння терміну «France» в значенні не національної Франції, як вона склалася після розділу 843, а «країни франків», включаючи і німецькі області, тобто в сенсі імперії Карла Великого. Сюди ж належать і риси суворої простоти вдач і почуттів, відповідні докуртуазному періоду лицарської культури (напр. відсутність мотивів любові і нерозробленість жіночих образів). Якщо пізнішої своєю популярністю поема про Р. зобов'язана ідеології Хрестових походів (XII ст.), То для виникнення її тематики були вже в кінці VIII і на початку IX ст. всі передумови у вигляді відбувалася на півдні Франції боротьби з арабами, осмислюється духовенством як «подвиг благочестя». Проте в поемі переважають культурні погляди кінця XI ст., В яких відбилося зростання соціальної ваги лицарства і формування його суспільних ідеалів. Звідси - надзвичайно розвинена концепція лицарської вірності і благородства Р., який протиставляється зраднику Ганелона.
Релігійний елемент, вельми сильний у поемі, позбавлений проте тієї специфіки, яка вказувала б на приналежність автора до духовного звання, і пояснюється характерним для ідеології панівних класів епохи тісним об'єднанням світсько-лицарських та духовних ідеалів. Зрілість вираження цієї широкої лицарської концепції в поемі про Р. у зв'язку з її великими художніми достоїнствами забезпечила переказом про Р. величезну популярність, що виразилася: 1. у створенні ряду інших французьких редакцій поеми про загибель Р. (XIII-XIV ст.); 2. у виникненні інших французьких поем, присвячених Р., на тему про його юнацьких подвиги, про участь його в походах Карла Великого в Італію і т. п. (XII-XIV ст.); 3. в численних перекладах і обробках сказання про Р. на майже всіх інших європейських мовах, оскільки на грунті інтернаціонального спілкування лицарства під час Хрестових походів образ Р. був освоєний як вираз загальноєвропейського лицарського ідеалу. До нас збереглися редакції сказання про Р. мовами - німецькою (поеми Конрада, XII ст., І Стріккер, XIII ст.), Італійською (поеми Миколи Падуанського «Вступ до Іспанії» і «Взяття Пампелуни», XIII ст.), Іспанською (відображення в хроніках XIII ст. й у пізніших романсах), англійською («Облога Мілона», XIV ст.), скандінавських («Карламагнуссага», XIII ст.), кельтських (валлійська роман «Походи Карла Великого», XIII-XIV ст .) і т. п.
Знову і вже зовсім в іншій формі оповіді про Р. оживають в Італії XV-XVI ст., Де у зв'язку з починається рефеодалізаціей і розквітом пишною придворної лицарської культури (у північних областях Італії, особливо у Феррарі) знову прокидається інтерес до середньовічних героїчним сказанням, але вже в куртуазної їх перелицовке. Р. зображується тут як закоханий лицар, який переживає всілякі авантюри. Паралельно, у зв'язку з розвитком буржуазної культури, відбувається насичення оповіді елементами гротеску та пародії. Зачатки обох цих тенденцій (які іноді своєрідно поєднуються) можна виявити вже в пізніх середньовічних французьких і франко-італійських версіях поем про Р., але тільки в італійському Ренесансі вони отримують повне свій розвиток. Поема Пульчі «Морганті» (1485) - суцільний бурлеск, в якому фігура Роланда сильно відтісняється образами комічного велетня Морганті і його супутника пройдисвіта Маргутте. Навпаки, у поемі Боярдо «Закоханий Роланд» (бл. 1494) гумор лише злегка забарвлює романтичну екзотику фабули. Завершенням поеми Боярдо є «Несамовитий Роланд» (вид. 1516) Аріосто, який малює пристрасну любов Р. до Анджеліко, що віддає перевагу йому красеня мавра Медор; тут поряд з пишністю фарб і багатством фантазії іронічна трактування сюжету проступає дуже виразно. Остання ланка в історії розвитку оповіді - гостро-пародійна поема Аретіно «Орландіні», в якій всі герої старої епопеї зображені хвальками, трусами, ненажерами і т. п.
У пізніші епохи сказання про Р. послужило темою лише дуже небагатьох творів: так, Р. зустрічається у віршах В. Гюго, Уланда (балада «Юний Роланд», перев. Жуковського) і т. п.
Список літератури
I. La chanson de Roland, texte critique, traduction et commentaire par Léon Gautier, 6-e éd., Tours, 1876
La chanson de Roland, Oxford version, ed. by TA Jenkins, L., sa (фактично 1924)
La chanson de Roland, texte et commentaires par J. Bédier, P., 1927
Пісня про Роланда, перев. Б. Алмазова, M., 1868 (вільне віршований переклад)
Пісня про Роланда, Французький народний епос, СПБ, 1896 («Російська класна біб-ка», серія 2, вип. I, прозаїчний переклад А. Н. Чудінова)
Пісня про Роланда, перев. Ф. Г. Де-Ла-Барта, з предисл. А. Н. Веселовського, СПБ, 1897 (білий п'ятистопний ямб)
Те ж, перєїзд. з предисл. П. С. Когана, Гіз, М.-Л., 1929 («Росіяни і світові класики»)
Пісня про Роланда по Оксфордському тексту, вид. «Academia», M.-Л., 1934. II. Paris G., Histoire poétique de Charlemagne, P., 1865, 2-e éd., P., 1905
Gautier L., Les épopées françaises, tt. II-III, P., 1880-1892
Tavernier W., Zur Vorgeschichte des altfranzösischen Rolandsliedes, Berlin, 1903
Bédier J., Les légendes épiques, v. III, P., 1912
Winkler E., Das Rolandslied, Hdlb., 1919
Boissonade P., Du nouveau sur la Chanson de Roland, P., 1923
Fawtier R., La chanson de Roland, étude historique, P., 1933
Pauphilet A., Sur la Chanson de Roland, «Romania», LIX, 1933
La chanson de Roland, Reprod. phototypique du manuscrit Digby 23 de la Bodleian Library d'Oxford, Étude historique et paléographique de Ch. Samaran, P., 1933
Faral E., La chanson de Roland, P., sa, (1934).
III. Baquière J., Bibliographie de la chanson de Roland, Heilbronn, 1877
Seelmann W., Bibliographie des altfranzösischen Rolandsliedes, Heilbronn, 1888
Gautier L., Bibliographie des chansons de geste (complément des «Épopées françaises»), P., 1897
Geddes J., jr., La chanson de Roland, New York, 1907 (стор. XCI-CLX).
Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://feb-web.ru