Курсова робота
Податки і податкова політика
Розробка методичних аспектів податкової політики компанії
Москва, 2009 р.
Зміст
1. Вихідні дані
2. Порядок заповнення балансу
3. Облікова політика як спосіб оптимізації оподаткування в 2008 році
4.Положение про облікову політику для цілей оподаткування
4.1 Організаційні аспекти податкової політики з податку на прибуток
4.1.1 Особи, відповідальні за організацію та ведення податкового обліку, та взаємодію з податковими органами
4.1.2 Зміна облікової політики з метою оподаткування
4.1.3 Основні принципи організації і ведення податкового обліку
4.1.4 Система формування регістрів податкового обліку
4.2 Методологічні аспекти податкової політики з податку на прибуток
4.2.1 Загальні положення
4.2.2 Порядок визнання доходів для цілей оподаткування
4.2.2.1 Доходи від реалізації
4.2.2.2 Позареалізаційні доходи
4.2.3 Порядок визнання витрат для цілей оподаткування
4.2.3.1 Визнання витрат в податковому обліку
4.2.3.2 Економічна обгрунтованість витрат
4.2.3.3 Документальне підтвердження витрат
4.2.4 Податковий облік об'єктів основних засобів
4.2.4.1 Визначення терміну корисного використання для основних засобів
4.2.4.2 Метод нарахування амортизації по об'єктах основних засобів
4.2.4.3 Включення амортизації основних засобів до складу витрат з торговельних операцій
4.2.4.4 Витрати на ремонт основних засобів
4.2.4.5 Критерії віднесення робіт з відновлення об'єктів основних засобів до ремонту модернізації, реконструкції, тех. переозброєння
4.2.5 Податковий облік товарів
4.2.5.1 Одиниця обліку товарів
4.2.5.2 Облік придбання товарів
4.2.5.3 Порядок визнання витрат на купівлю товарів, куплених для перепродажу
4.2.5.4 Порядок визначення транспортних витрат, що підлягають включенню до витрат
4.2.5.5 Порядок відображення в податковому обліку витрат на доставку товарів (меблів) до покупця, на умовах доставки франко станція відправлення і франко станція призначення
4.2.6 Облік з метою оподаткування інструменту, спеціальних пристосувань, спеціального обладнання та спеціального одягу
4.2.6.1 Критерії віднесення інструменту, спеціальних пристосувань, спеціального обладнання та спеціального одягу до амортизується майну або матеріальних витрат
4.2.6.2 Особливості податкового обліку вибуття спеціального одягу та спеціального оснащення
4.2.6.3 Відображення в податковому обліку витрат на ремонт та обслуговування інструменту, спеціальних пристосувань, спеціального обладнання та спеціального одягу
4.2.7 Податковий облік нематеріальних активів
4.2.7.1 Критерії віднесення об'єктів до нематеріальних активів
4.2.7.2 Порядок визначення первісної вартості нематеріальних активів
4.2.7.3 Метод нарахування амортизації нематеріальних активів
4.2.7.4 Визначення терміну корисного використання
4.2.7.5 Облік витрат по амортизації нематеріальних активів
4.2.8 Податковий облік витрат на оплату праці
4.2.8.1 Склад витрат на оплату праці, що враховуються при оподаткуванні прибутку
4.2.8.2 Облік витрат на оплату праці
4.2.9. Деякі види інших і позареалізаційних витрат у податковому обліку.
4.2.9.1 Витрати на забезпечення нормальних умов праці
4.2.9.2 Витрати у вигляді відсотків за борговими зобов'язаннями
4.2.10 Визнання витрат у податковому обліку протягом кількох звітних (податкових) періодів
4.2.11 Момент визнання орендних платежів у складі витрат
4.2.12 Податковий облік нормованих витрат
4.2.13 Облік резервів майбутніх витрат
4.2.14 Облік лізингових операцій
4.2.15 Облік витрат по міжміських і міжнародних переговорів
4.2.16 Звітний період з податку на прибуток. Сплата авансових платежів
4.3 Організаційні аспекти облікової політики з ПДВ
4.3.1 Посадові особи, які мають право підпису на рахунках-фактурах виданих
4.3.2 Посадова особа, відповідальна за ведення податкових регістрів з ПДВ
4.4 Методичні аспекти податкової облікової політики ПДВ
4.4.1 Метод визначення виручки для обчислення ПДВ
4.4.2 Порядок підготовки документів для обліку з податку на додану вартість
4.4.3 Організація при виконанні транспортно-експедиторських послуг з перевезення товарів, вивезених у митному режимі експорту користується правом на отримання відшкодування при оподаткуванні по податковій ставці 0 відсотків ПДВ
4.4.4 Порядок підтвердження права на отримання відшкодування при оподаткуванні по податковій ставці 0 відсотків ПДВ
4.4.5 Особливості податкового обліку, пов'язані з наявністю відокремлених підрозділів
4.4.6 Порядок сплати ПДВ
4.5 Методичні аспекти податкової облікової політики з податку на майно
4.5.1 Порядок визначення податкової бази
4.5.2 Облік майна, який вивільняється від оподаткування
4.5.3 Особливості обчислення податку на майно, пов'язані з наявністю відокремлених підрозділів
4.5.4 Облік нерухомого майна, за місцем знаходження нерухомого майна
4.6 Методичні аспекти податкової облікової політики з транспортного податку
4.6.1 Порядок обчислення суми податку і сум авансових платежів з податку
4.6.2 Порядок сплати сум податку і сум авансових платежів з податку
5. Зміни в обліковій політиці на 2009 рік
5.1 Метод амортизації
5.2 Амортизаційна премія
5.3 Порядок нормування відсотків за позиками
5.4 Розподіл податку на прибуток між відокремленими підрозділами
5.5 Затвердження змін
5.6 Резерв по сумнівних боргах
6. Амортизація як джерело фінансування
7. Переваги лізингу на придбання і оновлення обладнання
1. Вихідні дані
ЗАТ "Вимпел" виробляє меблі (основний вид діяльності), а також веде оптову торгівлю покупними товарами. Реквізити організації наведено в табл. 1. Для заповнення бухгалтерського балансу необхідні також дані залишків за рахунками на початок і кінець 2008 р. (табл. 2).
Таблиця 1. Дані ЗАТ "Вимпел"
Таблиця 2. Залишки по рахунках бухгалтерського обліку ЗАТ "Вимпел" за 2008 рік
2. Порядок заповнення балансу
Спочатку складемо актив балансу. Заповнимо розділ "Необоротні активи". (Нумерація рядків відповідає кодам, затвердженим Наказом Держкомстату Росії і Мінфіну Росії від 14.11.2003 N 475/102н.)
Рядок 110. В обліку організації значиться нематеріальний актив - зареєстрований товарний знак. Його вартість враховується на рахунку 04, а амортизація - на рахунку 05. Залишкова вартість за даними бухобліку на початок періоду склала 32 000 руб. (80 000 руб. - 48 000 руб.). Ця сума відображається в графі 3 рядка 110. За рік нарахована амортизація в розмірі 16 000 руб., Тобто на кінець періоду залишкова вартість нематеріальних активів дорівнює 16 000 руб. (32 000 руб. - 16 000 руб.). Вона вказується в графі 4 цього рядка.
Рядок 120. Залишкова вартість основних засобів організації на 1 січня 2008 р. - 596 600 руб. (950 000 руб. - 353 400 руб.). У 2008 р. придбано та введено в експлуатацію комп'ютер первісною вартістю 50 000 руб. За звітний період нарахована амортизація - 177 700 руб. (Обороти по кредиту рахунку 02). Залишкова вартість основних засобів на 31 грудня 2008 р. склала 468 900 руб. (950 000 руб. + 50 000 руб. - 531 100 крб.).
Рядок 130. У грудні 2008 р. ЗАТ "Вимпел" придбало верстат, який у звітному періоді не був введений в експлуатацію. Його вартість (68 500 руб.) Обліковується на рахунку 08. У складі незавершеного будівництва на кінець року буде відображена вартість верстата - 68 500 руб. (Дебетове сальдо по рахунку 08).
Рядок 140. У січні ЗАТ "Вимпел" надало іншій організації процентну позику до 31 грудня 2010 р. Сума позики - 100 000 руб. (Враховується на рахунку 58 "Фінансові вкладення" субрахунок 3 "Надані позики").
Даний актив є довгостроковим фінансовим вкладенням, тому що термін повернення позики перевищує 12 місяців.
Рядок 145. На початок і кінець періоду в організації є відкладені податкові активи (дебетове сальдо по рахунку 09). У графі 3 цього рядка вказується 2000 руб., А в графі 4 - 6000 руб.
У рядок 190 потрібно вписати загальну величину необоротних активів. З урахуванням округлення до тисячі рублів на початок періоду цей показник дорівнює 631 000 руб. (32 000 руб. + 597 000 руб. + 2000 руб.), А на кінець періоду - 660 000 руб. (16 000 руб. + 469 000 руб. + 69 000 руб. + 100 000 руб. + 6000 руб.).
Перейдемо до розділу "Оборотні активи".
Спочатку необхідно розшифрувати запаси, наявні в організації, за видами.
У рядку 211 відображаються залишки за дебетом рахунка 10. На 1 січня 2007 р. їх сума становила 158 900 руб., А на 31 грудня 2007 р. - 58 900 руб.
Рядок 213. У ньому вказують витрати в незавершеному виробництві. У даному випадку це дебетові залишки рахунків 20 і 44. На початок періоду витрати в незавершеному виробництві обчислювалися 16 660 руб. (15660 руб. + 1000 руб.), На кінець періоду - 40 460 руб. (38660 руб. + 1800 руб.).
У рядок 214 вписують вартість готової продукції (рахунок 43), а також товарів для перепродажу (рахунок 41). В організації є залишки по обох рахунках. Отже, у графі 3 треба вказати 59 800 руб. (12 000 руб. + 47 800 руб.), А в графі 4 - 195 200 руб. (137 000 руб. + 58 200 руб.).
Рядок 216. На рахунку 97 "Витрати майбутніх періодів" організація враховує вартість бухгалтерської програми: на початок періоду - 50 000 руб., На кінець періоду - 10 000 руб.
У рядку 210 наводиться загальна величина запасів (сума показників за кодами рядків 211, 213, 214 і 216). На 1 січня 2008 р. вона становила 286 000 руб. (159 000 руб. + 17 000 руб. + 60 000 руб. + 50 000 руб.), А на 31 грудня 2008 р. - 304 000 руб. (59 000 руб. + 40 000 руб. + 195 000 руб. + 10 000 руб.).
Рядок 220. Податок на додану вартість по придбаним цінностям. Сума ПДВ по придбаному верстата, не введеного в експлуатацію, становить на 31 грудня 2008 р. 12 330 руб.
У рядку 230 відображається довгострокова дебіторська заборгованість (платежі по якій очікуються більш ніж через 12 місяців після звітної дати). На початок періоду така "дебіторка" відсутня. У червні 2007 р. ЗАТ "Вимпел" надало іншій організації безвідсоткову позику 45 000 руб. на два роки. Він не є фінансовим вкладенням і враховується у складі дебіторської заборгованості (на рахунку 76). Дебіторська заборгованість на кінець звітного періоду склала 45 000 руб.
Рядок 240. Короткострокова дебіторська заборгованість на 1 січня 2008 р. - 20 512 руб. (Дебетове сальдо по рахунку 62 - 18 972 руб. Та рахунком 71 - 1540 руб.). На 31 грудня 2008 р. вона склала: Податки і податкова політика
Розробка методичних аспектів податкової політики компанії
Москва, 2009 р.
Зміст
1. Вихідні дані
2. Порядок заповнення балансу
3. Облікова політика як спосіб оптимізації оподаткування в 2008 році
4.Положение про облікову політику для цілей оподаткування
4.1 Організаційні аспекти податкової політики з податку на прибуток
4.1.1 Особи, відповідальні за організацію та ведення податкового обліку, та взаємодію з податковими органами
4.1.2 Зміна облікової політики з метою оподаткування
4.1.3 Основні принципи організації і ведення податкового обліку
4.1.4 Система формування регістрів податкового обліку
4.2 Методологічні аспекти податкової політики з податку на прибуток
4.2.1 Загальні положення
4.2.2 Порядок визнання доходів для цілей оподаткування
4.2.2.1 Доходи від реалізації
4.2.2.2 Позареалізаційні доходи
4.2.3 Порядок визнання витрат для цілей оподаткування
4.2.3.1 Визнання витрат в податковому обліку
4.2.3.2 Економічна обгрунтованість витрат
4.2.3.3 Документальне підтвердження витрат
4.2.4 Податковий облік об'єктів основних засобів
4.2.4.1 Визначення терміну корисного використання для основних засобів
4.2.4.2 Метод нарахування амортизації по об'єктах основних засобів
4.2.4.3 Включення амортизації основних засобів до складу витрат з торговельних операцій
4.2.4.4 Витрати на ремонт основних засобів
4.2.4.5 Критерії віднесення робіт з відновлення об'єктів основних засобів до ремонту модернізації, реконструкції, тех. переозброєння
4.2.5 Податковий облік товарів
4.2.5.1 Одиниця обліку товарів
4.2.5.2 Облік придбання товарів
4.2.5.3 Порядок визнання витрат на купівлю товарів, куплених для перепродажу
4.2.5.4 Порядок визначення транспортних витрат, що підлягають включенню до витрат
4.2.5.5 Порядок відображення в податковому обліку витрат на доставку товарів (меблів) до покупця, на умовах доставки франко станція відправлення і франко станція призначення
4.2.6 Облік з метою оподаткування інструменту, спеціальних пристосувань, спеціального обладнання та спеціального одягу
4.2.6.1 Критерії віднесення інструменту, спеціальних пристосувань, спеціального обладнання та спеціального одягу до амортизується майну або матеріальних витрат
4.2.6.2 Особливості податкового обліку вибуття спеціального одягу та спеціального оснащення
4.2.6.3 Відображення в податковому обліку витрат на ремонт та обслуговування інструменту, спеціальних пристосувань, спеціального обладнання та спеціального одягу
4.2.7 Податковий облік нематеріальних активів
4.2.7.1 Критерії віднесення об'єктів до нематеріальних активів
4.2.7.2 Порядок визначення первісної вартості нематеріальних активів
4.2.7.3 Метод нарахування амортизації нематеріальних активів
4.2.7.4 Визначення терміну корисного використання
4.2.7.5 Облік витрат по амортизації нематеріальних активів
4.2.8 Податковий облік витрат на оплату праці
4.2.8.1 Склад витрат на оплату праці, що враховуються при оподаткуванні прибутку
4.2.8.2 Облік витрат на оплату праці
4.2.9. Деякі види інших і позареалізаційних витрат у податковому обліку.
4.2.9.1 Витрати на забезпечення нормальних умов праці
4.2.9.2 Витрати у вигляді відсотків за борговими зобов'язаннями
4.2.10 Визнання витрат у податковому обліку протягом кількох звітних (податкових) періодів
4.2.11 Момент визнання орендних платежів у складі витрат
4.2.12 Податковий облік нормованих витрат
4.2.13 Облік резервів майбутніх витрат
4.2.14 Облік лізингових операцій
4.2.15 Облік витрат по міжміських і міжнародних переговорів
4.2.16 Звітний період з податку на прибуток. Сплата авансових платежів
4.3 Організаційні аспекти облікової політики з ПДВ
4.3.1 Посадові особи, які мають право підпису на рахунках-фактурах виданих
4.3.2 Посадова особа, відповідальна за ведення податкових регістрів з ПДВ
4.4 Методичні аспекти податкової облікової політики ПДВ
4.4.1 Метод визначення виручки для обчислення ПДВ
4.4.2 Порядок підготовки документів для обліку з податку на додану вартість
4.4.3 Організація при виконанні транспортно-експедиторських послуг з перевезення товарів, вивезених у митному режимі експорту користується правом на отримання відшкодування при оподаткуванні по податковій ставці 0 відсотків ПДВ
4.4.4 Порядок підтвердження права на отримання відшкодування при оподаткуванні по податковій ставці 0 відсотків ПДВ
4.4.5 Особливості податкового обліку, пов'язані з наявністю відокремлених підрозділів
4.4.6 Порядок сплати ПДВ
4.5 Методичні аспекти податкової облікової політики з податку на майно
4.5.1 Порядок визначення податкової бази
4.5.2 Облік майна, який вивільняється від оподаткування
4.5.3 Особливості обчислення податку на майно, пов'язані з наявністю відокремлених підрозділів
4.5.4 Облік нерухомого майна, за місцем знаходження нерухомого майна
4.6 Методичні аспекти податкової облікової політики з транспортного податку
4.6.1 Порядок обчислення суми податку і сум авансових платежів з податку
4.6.2 Порядок сплати сум податку і сум авансових платежів з податку
5. Зміни в обліковій політиці на 2009 рік
5.1 Метод амортизації
5.2 Амортизаційна премія
5.3 Порядок нормування відсотків за позиками
5.4 Розподіл податку на прибуток між відокремленими підрозділами
5.5 Затвердження змін
5.6 Резерв по сумнівних боргах
6. Амортизація як джерело фінансування
7. Переваги лізингу на придбання і оновлення обладнання
1. Вихідні дані
ЗАТ "Вимпел" виробляє меблі (основний вид діяльності), а також веде оптову торгівлю покупними товарами. Реквізити організації наведено в табл. 1. Для заповнення бухгалтерського балансу необхідні також дані залишків за рахунками на початок і кінець 2008 р. (табл. 2).
Таблиця 1. Дані ЗАТ "Вимпел"
| Організацією | ЗАТ "Вимпел" |
| Керівник | В.І. Уткін |
| Головний бухгалтер | А.К. Перова |
| ІПН | 7704123456 |
| ОКПО | 14569802 |
| КВЕД | 36.13 (виробництво кухонних меблів), 51.47.11 (оптова торгівля побутовою меблями) |
| Організаційно-правова форма (ОКОПФ) | ЗАТ (67) |
| Форма власності (ОКФС) | Приватна (16) |
| Місцезнаходження (адреса) | 117189, м. Москва, вул. Спортивна, д. 28, будівля 4, офіс 2 |
| Рахунок, субрахунок | Сальдо | |||
| на 01.01.2008 | на 31.12.2008 | |||
| дебет | кредит | дебет | кредит | |
| 01 "Основні засоби" | 950 000,00 | - | 1 000 000,00 | - |
| 02 "Амортизація основних засобів" | - | 353 400,00 | - | 531 100,00 |
| 04 "НМА" | 80 000,00 | - | 80 000,00 | - |
| 05 "Амортизація НМА" | - | 48 000,00 | - | 64 000,00 |
| 08 "Вкладення у необоротні активи" | - | - | 68 500,00 | - |
| 09 "Відкладені податкові активи" | 2 000,00 | - | 6 000,00 | - |
| 10 "Матеріали" | 158 900,00 | - | 58 900,00 | - |
| 19 "ПДВ по придбаних цінностях" | - | - | 12 330,00 | - |
| 20 "Основне виробництво" | 15 660,00 | - | 38 660,00 | - |
| 41 "Товари" | 12 000,00 | - | 137 000,00 | - |
| 43 "Готова продукція" | 47 800,00 | - | 58 200,00 | - |
| 44 "Витрати на продаж" | 1 000,00 | - | 1 800,00 | - |
| 50 "Каса" | 890,00 | - | 1 390,00 | - |
| 51 "Розрахунковий рахунок" | 879 472,00 | - | 921 377,00 | - |
| 55 "Спеціальні рахунки в банках" | 200 000,00 | - | - | - |
| 55-3 "Депозитний рахунок" | 200 000,00 | - | - | - |
| 58 "Фінансові вкладення" | - | - | 100 000,00 | - |
| 58-3 "Надані позики" | - | - | 100 000,00 | - |
| 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" | - | 1 589 670,00 | 364 090,00 | 1923 440,00 |
| 60-1 "Розрахунки по придбаних товарах, послугах" | - | 1 589 670,00 | - | 1 923 440,00 |
| 60-2 "Аванси видані" | - | - | 364 090,00 | - |
| 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками" | 18 972,00 | 56 900,00 | 457 834,00 | 210 900,00 |
| 62-1 "Розрахунки за проданими ТМЦ" | 18 972,00 | - | 457 834,00 | - |
| 62-2 "Аванси отримані" | - | 56 900,00 | - | 210 900,00 |
| 68 "Розрахунки з податків і зборів" | - | 21 756,00 | - | 16 104,80 |
| 68-1 "ПДФО" | - | 2 856,00 | - | 2 596,00 |
| 68-2 "ПДВ" | - | 12 823,00 | - | 9 485,00 |
| 68-4 "Розрахунки з податку на прибуток" | - | 4 587,00 | - | 3 113,80 |
| 68-5 "Податок на майно" | - | 1 490,00 | - | 910,00 |
| 69 "Розрахунки по соціальному страхуванню забезпечення" | - | 15 890,00 | - | 27 835,00 |
| 69-1 "ЕСН" | - | 6 110,00 | - | 15 663,00 |
| 69-2 "Внески до ПФР" | - | 7 830,00 | - | 11 982,00 |
| 69-3 "Внески на травматизм" | - | 1 950,00 | - | 190,00 |
| 70 "Розрахунки з персоналом" | - | 38 954,00 | - | 35 714,00 |
| 71 "Розрахунки з підзвітними особами" | 1 540,00 | - | 1 420,00 | - |
| 76 "Розрахунки з іншими дебіторами і кредиторами" | - | - | 45 000,00 | - |
| 76-1 "Наданий безвідсоткову позику" | - | - | 45 000,00 | - |
| 77 "Відкладені податкові зобов'язання" | - | 14 789,00 | - | 11 919,00 |
| 80 "Статутний капітал" | - | 100 000,00 | - | 150 000,00 |
| 82 "Резервний капітал" | - | 20 000,00 | - | 20 000,00 |
| 83 "Додатковий капітал" | - | 2 000,00 | - | 12 000,00 |
| 84 "Нерозподілений прибуток" | - | 156 875,00 | - | 359 488,20 |
| 97 "Витрати майбутніх періодів" | 50 000,00 | - | 10 000,00 | - |
2. Порядок заповнення балансу
Спочатку складемо актив балансу. Заповнимо розділ "Необоротні активи". (Нумерація рядків відповідає кодам, затвердженим Наказом Держкомстату Росії і Мінфіну Росії від 14.11.2003 N 475/102н.)
Рядок 110. В обліку організації значиться нематеріальний актив - зареєстрований товарний знак. Його вартість враховується на рахунку 04, а амортизація - на рахунку 05. Залишкова вартість за даними бухобліку на початок періоду склала 32 000 руб. (80 000 руб. - 48 000 руб.). Ця сума відображається в графі 3 рядка 110. За рік нарахована амортизація в розмірі 16 000 руб., Тобто на кінець періоду залишкова вартість нематеріальних активів дорівнює 16 000 руб. (32 000 руб. - 16 000 руб.). Вона вказується в графі 4 цього рядка.
Рядок 120. Залишкова вартість основних засобів організації на 1 січня 2008 р. - 596 600 руб. (950 000 руб. - 353 400 руб.). У 2008 р. придбано та введено в експлуатацію комп'ютер первісною вартістю 50 000 руб. За звітний період нарахована амортизація - 177 700 руб. (Обороти по кредиту рахунку 02). Залишкова вартість основних засобів на 31 грудня 2008 р. склала 468 900 руб. (950 000 руб. + 50 000 руб. - 531 100 крб.).
Рядок 130. У грудні 2008 р. ЗАТ "Вимпел" придбало верстат, який у звітному періоді не був введений в експлуатацію. Його вартість (68 500 руб.) Обліковується на рахунку 08. У складі незавершеного будівництва на кінець року буде відображена вартість верстата - 68 500 руб. (Дебетове сальдо по рахунку 08).
Рядок 140. У січні ЗАТ "Вимпел" надало іншій організації процентну позику до 31 грудня 2010 р. Сума позики - 100 000 руб. (Враховується на рахунку 58 "Фінансові вкладення" субрахунок 3 "Надані позики").
Даний актив є довгостроковим фінансовим вкладенням, тому що термін повернення позики перевищує 12 місяців.
Рядок 145. На початок і кінець періоду в організації є відкладені податкові активи (дебетове сальдо по рахунку 09). У графі 3 цього рядка вказується 2000 руб., А в графі 4 - 6000 руб.
У рядок 190 потрібно вписати загальну величину необоротних активів. З урахуванням округлення до тисячі рублів на початок періоду цей показник дорівнює 631 000 руб. (32 000 руб. + 597 000 руб. + 2000 руб.), А на кінець періоду - 660 000 руб. (16 000 руб. + 469 000 руб. + 69 000 руб. + 100 000 руб. + 6000 руб.).
Перейдемо до розділу "Оборотні активи".
Спочатку необхідно розшифрувати запаси, наявні в організації, за видами.
У рядку 211 відображаються залишки за дебетом рахунка 10. На 1 січня 2007 р. їх сума становила 158 900 руб., А на 31 грудня 2007 р. - 58 900 руб.
Рядок 213. У ньому вказують витрати в незавершеному виробництві. У даному випадку це дебетові залишки рахунків 20 і 44. На початок періоду витрати в незавершеному виробництві обчислювалися 16 660 руб. (15660 руб. + 1000 руб.), На кінець періоду - 40 460 руб. (38660 руб. + 1800 руб.).
У рядок 214 вписують вартість готової продукції (рахунок 43), а також товарів для перепродажу (рахунок 41). В організації є залишки по обох рахунках. Отже, у графі 3 треба вказати 59 800 руб. (12 000 руб. + 47 800 руб.), А в графі 4 - 195 200 руб. (137 000 руб. + 58 200 руб.).
Рядок 216. На рахунку 97 "Витрати майбутніх періодів" організація враховує вартість бухгалтерської програми: на початок періоду - 50 000 руб., На кінець періоду - 10 000 руб.
У рядку 210 наводиться загальна величина запасів (сума показників за кодами рядків 211, 213, 214 і 216). На 1 січня 2008 р. вона становила 286 000 руб. (159 000 руб. + 17 000 руб. + 60 000 руб. + 50 000 руб.), А на 31 грудня 2008 р. - 304 000 руб. (59 000 руб. + 40 000 руб. + 195 000 руб. + 10 000 руб.).
Рядок 220. Податок на додану вартість по придбаним цінностям. Сума ПДВ по придбаному верстата, не введеного в експлуатацію, становить на 31 грудня 2008 р. 12 330 руб.
У рядку 230 відображається довгострокова дебіторська заборгованість (платежі по якій очікуються більш ніж через 12 місяців після звітної дати). На початок періоду така "дебіторка" відсутня. У червні 2007 р. ЗАТ "Вимпел" надало іншій організації безвідсоткову позику 45 000 руб. на два роки. Він не є фінансовим вкладенням і враховується у складі дебіторської заборгованості (на рахунку 76). Дебіторська заборгованість на кінець звітного періоду склала 45 000 руб.
- З авансів, виданих постачальникам (субрахунок 60-2), - 364 090 руб.;
- Боргу покупців за куплену продукцію і товари (субрахунок 62-1) - 457 834 руб.;
- Заборгованості підзвітної особи (рахунок 71) - 1420 руб.
Загальна величина - 823 344 руб.
У рядку 241 окремо розшифровується заборгованість покупців і замовників (рахунок 62). На початок періоду вона дорівнює 18 972 руб., На кінець періоду - 457 834 руб.
Рядок 250. У листопаді 2007 р. організація відкрила депозитний рахунок на п'ять місяців (до березня 2008-го). Сума вкладу - 200 000 руб. У бухгалтерському обліку депозитний внесок обліковується на окремому субрахунку рахунку 55. Відповідно до п. 3 ПБУ 19/02 депозитні вклади в кредитних організаціях є фінансовими вкладеннями. У графі 3 рядка 250 вказується 200 000 руб.
Рядок 260. Величина грошових коштів організації - це сума залишків за рахунками 50 і 51. На початок періоду грошові кошти становили 880 362 крб. (890 руб. + 879 472 руб.), На кінець періоду - 922 767 руб. (1390 руб. + 921 377 руб.).
У рядку 290 наводиться загальна величина оборотних активів (сума показників рядків 210, 220, 230, 240, 250 і 260). На 1 січня 2008 р. Підсумки по розділу - 1387000 крб. (286 000 руб. + 21 000 руб. + 200 000 руб. + 880 000 руб.), На 31 грудня 2008 р. - 2107000 крб. (304 000 руб. +12 000 руб. + 45 000 руб. + 823 000 руб. + 923 000 руб.).
Рядок 300. Загальна величина активів (валюта балансу) на початок звітного року - 2018000 крб. (631 000 руб. + 1387000 крб.), На кінець звітного періоду - 2767000 крб. (660 000 руб. + 2107000 крб.).
Тепер заповнимо другу частину балансу - пасив. Почнемо з розділу "Капітал і резерви".
Рядок 410. Статутний капітал ЗАТ "Вимпел" становив 100 000 руб. У 2008 р. він був збільшений в результаті додаткової емісії акцій на суму 50 000 руб. Таким чином, у графі 3 вказується 100 000 руб., У графі 4 - 150 000 руб. (Кредитове сальдо рахунку 80).
Рядок 420. Інформація про додатковий капіталі відображається на рахунку 83. Додатково випущені в 2008 р. акції викуплені акціонерами за ціною вище номінальної вартості - за 60 000 руб. Емісійний дохід 10 000 руб. (60 000 руб. - 50 000 руб.) Віднесено на збільшення додаткового капіталу. Його величина на початок періоду - 2000 руб., На кінець періоду - 12 000 руб. (2000 руб. + 10 000 руб.).
Рядок 430. Відповідно до п. 1 ст. 35 Федерального закону від 26.12.1995 N 208-ФЗ акціонерні товариства повинні створювати резервний фонд. У статуті ЗАТ "Вимпел" передбачена його величина - 20 000 руб. До 2008 р. резервний фонд повністю сформований. Він відбивається на рахунку 82. У графи 3 і 4 вписується величина 20 000 руб.
Рядок 431. Резервний фонд організації утворена відповідно до законодавства. Тому величина резервного капіталу (20 000 руб.) Наводиться і по рядку 431.
У рядку 470 фіксують величину нерозподіленого прибутку (сальдо по кредиту рахунку 84): 156 875 руб. на початок і 359 488,2 руб. на кінець періоду.
Рядок 490. Загальна величина по цьому розділу на 1 січня 2008 р. - 279 000 руб. (100 000 руб. + 2000 руб. + 20 000 руб. + 157 000 руб.), А на 31 грудня 2008 р. - 541 000 руб. (150 000 руб. + 12 000 руб. + 20 000 руб. + 359 000 руб.).
Далі заповнимо розділ "Довгострокові зобов'язання".
Рядок 515. Відкладені податкові зобов'язання враховуються на рахунку 77. На початок періоду їх величина становила 14 789 руб., На кінець періоду - 11 919 руб.
Рядок 590. Загальний підсумок за розділом на початок року - 15 000 руб., На кінець - 12 000 руб.
Перейдемо до розділу "Короткострокові зобов'язання". Кредиторську заборгованість організації слід розшифрувати.
У рядку 621 вказується заборгованість перед постачальниками та підрядниками (кредитове сальдо рахунку 60). У графу 3 вписується 1590000 крб., В графу 4 - 1923000 крб.
Рядок 622. У розглянутому прикладі заборгованість перед персоналом організації відповідає кредитовим залишкам за рахунком 70 (депоновані суми відсутні). На початок звітного року така заборгованість складала 38 954 руб., На кінець року - 35 714 руб.
У рядку 623 відображається заборгованість по страхових внесках на обов'язкове пенсійне страхування та соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, яка обліковується за кредитом відповідних субрахунків рахунку 69. На початок періоду показник дорівнює 9780 крб. (7830 руб. + 1950 руб.), На кінець періоду - 12 172 руб. (11982 руб. + 190 руб.).
Рядок 624. Заборгованість з податків і зборів складається з суми величин, відображених по кредиту субрахунків рахунку 68, а також ЕСН без обліку страхових внесків в ПФР (субрахунок рахунку 69). На 1 січня 2008 р. заборгованість з податків і зборів становила 27 866 руб. (21 756 руб. + 6110 руб.), На 31 грудня 2007 р. - 31 767,8 руб. (16 104,8 руб. + 15 663 руб.).
Рядок 625. У складі інших кредиторів бухгалтер ЗАТ "Вимпел" вказав суму отриманих авансів (кредитове сальдо рахунку 62). По графі 3 записується 56 900 руб., По графі 4 - 210 900 руб.
Рядок 620. Загальна сума кредиторської заборгованості на початок року дорівнює 1724000 крб. (1590000 крб. + 39 000 руб. + 10 000 руб. + 28 000 руб. + 57 000 руб.), А на кінець року - 2214000 крб. (1923000 крб. + 36 000 руб. + 12 000 руб. + 32 000 руб. + 211 000 руб.).
У рядку 690 наводять величину короткострокових зобов'язань: на 1 січня 2008 р. - 1724000 крб., На 31 грудня 2008 р. - 2214000 крб.
Рядок 700. Величина пасивів дорівнює величині активів. Тобто сума, зазначена по цьому рядку, повинна відповідати значенню рядка 300. Показник розраховується як сума значень рядків 490, 590 і 690. На початок періоду валюта балансу дорівнює 2018000 крб. (279 000 руб. + 15 000 руб. + 1724000 крб.), На кінець року - 2767000 крб. (541 000 руб. + 12 000 руб. + 2214000 крб.).
І нарешті, заповнимо Довідку про наявність цінностей, які обліковуються на позабалансових рахунках.
Рядок 910. Організація орендує офісне приміщення. У договорі оренди зазначено його вартість - 1586900 крб. Ця сума відображена на позабалансовому рахунку 001. У рядку 910 вона вказується на початок і на кінець звітного періоду.
Наводжу зразок заповнення бухгалтерського балансу.
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ БАЛАНС
| 31 8 грудня ┌ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┐ | ||||
| на ------------- 200 - р. │ Коди │ | ||||
| ├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤ | ||||
| Форма N 1 по ОКУД │ 0710001 │ | ||||
| ├ ─ ─ ─ ─ ┬ ─ ─ ┬ ─ ─ ┤ | ||||
| Дата (рік, місяць, число) │ 2009 │ 03 │ 14 │ | ||||
| ├ ─ ─ ─ ─ ┴ ─ ─ ┴ ─ ─ ┤ | ||||
| ЗАТ "Вимпел" │ │ | ||||
| Організація --------------------------------- по ОКПО 14569802 │ │ | ||||
| ├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤ | ||||
| Ідентифікаційний номер платника податків ІПН │ 7704123456 │ | ||||
| ├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤ | ||||
| виробництво кухонних │ │ | ||||
| меблів │ │ | ||||
| Вид діяльності --------------------------- по КВЕД │ 36.13 │ | ||||
| ├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┬ ─ ─ ─ ┤ | ||||
| │ │ │ | ||||
| Організаційно-правова форма / форма власності ____ │ │ │ | ||||
| ЗАТ / приватна │ │ │ | ||||
| --------------------------------------- По ОКОПФ / ОКФС │ 67 │ 16 │ | ||||
| ├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┴ ─ ─ ─ ┤ | ||||
| Одиниця виміру: тис. руб. /-млн руб .- по ОКЕІ │ 384/385 │ | ||||
| (Непотрібне закреслити) └ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┘ | ||||
| 117189, м. Москва, вул. Спортивна, д. 28, | ||||
| Місцезнаходження (адреса) ------------------------------------------ | ||||
| будова 4, офіс 2 | ||||
| -------------------------------------------------- ---------------- | ||||
| ┌ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┐ | ||||
| Дата затвердження │ 14.03.2009 │ | ||||
| ├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤ | ||||
| Дата відправлення (прийняття) │ 17.03.2009 │ | ||||
| └ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┘ | ||||
| ┌ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┬ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┬ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┬ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┐ | ||||
| │ АКТИВ │ Код │ На початок │ На кінець │ | ||||
| │ │ поки-│ звітного │ звітного │ | ||||
| │ │ показника │ року │ періоду │ | ||||
| ├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤ | ||||
| │ 1 │ 2 │ 3 │ 4 │ | ||||
| ├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤ | ||||
| │ I. Необоротні активи │ │ │ │ | ||||
| │ │ │ │ │ | ||||
| │ Нематеріальні активи │ 110 │ 32 │ 16 │ | ||||
| ├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤ | ||||
| │ Основні засоби │ 120 │ 597 │ 469 │ | ||||
| ├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤ | ||||
| │ Незавершене будівництво │ 130 │ - │ 69 │ | ||||
| ├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤ | ||||
| │ Довгострокові фінансові вкладення │ 140 │ - │ 100 │ | ||||
| ├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤ | ||||
| │ Відкладені податкові активи │ 145 │ 2 │ 6 │ | ||||
| ├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤ | ||||
| │ РАЗОМ по розділу I │ 190 │ 631 │ 660 │ | ||||
| ├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤ | ||||
| │ II. ОБОРОТНІ АКТИВИ │ │ │ │ | ||||
| │ │ │ │ │ | ||||
| │ Запаси │ 210 │ 286 │ 304 │ | ||||
| ├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤ | ||||
| │ в тому числі: │ │ │ │ | ||||
| │ сировину, матеріали та інші │ │ │ │ | ||||
| │ аналогічні цінності │ 211 │ 159 │ 59 │ | ||||
| ├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤ | ||||
| │ витрати в незавершеному │ │ │ │ | ||||
| │ виробництві │ 213 │ 17 │ 40 │ | ||||
| ├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤ | ||||
| │ готова продукція і товари для │ │ │ │ | ||||
| │ перепродажу │ 214 │ 60 │ 195 │ | ||||
|
| │ БАЛАНС │ 700 │ 2018 │ 2767 │ |
| ├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤ |
| │ ДОВІДКА про наявність цінностей, │ │ │ │ |
| │ обліковуються на позабалансових рахунках │ │ │ │ |
| │ │ │ │ │ |
| │ Орендовані основні засоби │ 910 │ 1587 │ 1587 │ |
(Підпис) (розшифровка (підпис) (розшифровка
підпису) підпису)
14 9 березня
"-" ------------- 200 - р.
3. Облікова політика як спосіб оптимізації оподаткування в 2008 році
Протягом 2008 р., тобто в той період, який відображається в наведеному вище балансі, організацією застосовувалося податкове планування, засноване на наступних теоретичних викладках.
Податкове планування - один із способів управління оподаткуванням. Податкове планування організації грунтується на трьох підходах до мінімізації податкових платежів:
- Використанню пільг при сплаті податків;
- Розробки облікової політики;
- Контролю термінів сплати податків.
Продумана облікова політика допоможе оптимізувати оподаткування. Однак перш ніж вибрати той або інший спосіб обліку, необхідно обгрунтувати свій вибір за допомогою розрахунків податків, розмір яких залежить від альтернативного способу обліку, і переконатися в правильності зробленого вибору.
Нижче наведено перелік методів обліку, які допоможуть при їх грамотному використанні знизити розмір податкових зобов'язань, а також виключити необгрунтовану переплату податків до бюджету:
1) З метою податкового обліку обрати нелінійний спосіб нарахування амортизації по амортизується майну (для майна, за яким термін корисного використання складає до 20 років включно).
2) По можливості використовувати у своїй діяльності лізингове обладнання. Якщо обладнання знаходиться на балансі організації, то може бути використаний спеціальний коефіцієнт 3 для амортизаційних відрахувань, причому в цілях як бухгалтерського (способом зменшуваного залишку), так і податкового обліку.
3) Застосовувати договору на зворотний лізинг. Організація може своє ж устаткування отримати в лізинг і тим самим використовувати у своїй роботі всі переваги лізингу, зазначені вище.
4) Якщо в організації мається амортизується майно, використовуване цілодобово, то необхідно оформити первинні облікові документи, що включають перелік цього майна і місця їх експлуатації. Використовувати за такого майна спеціальний коефіцієнт амортизації, що дорівнює 2.
5) Затвердити порядок обліку витрат на ремонт неамортізіруемого майна відповідно до підпункту 2 пункту 1 статті 253 НК РФ.
6) Розглянути можливість оформлення при отриманні майна безоплатно від акціонерів (учасників), чия частка в капіталі товариства перевищує 50%.
7) Для обгрунтування наявності майна (не призначеного на продаж) в приміщеннях організації можна документально оформити його надходження з підстав, передбачених статтею 251 НК РФ або іншими договорами (наприклад, договором відповідального зберігання).
8) Обгрунтувати будь-які витрати, спрямовані на вилучення доходу, особливо звичні для діяльності організації (бюджет, бізнес-план, навіть збитковий в перші роки).
9) Включити до системні положення про персонал (колективний договір, трудовий контракт, положення про преміювання) пункти, які надають найбільш широкі можливості. Слід передбачити будь-які варіанти в частині періодичності виплати винагород (одноразові, щоквартальні, за підсумками року), умов виплат (за виробничі результати, фінансові показники діяльності організації, відсутність скарг та нарікань, виконання функцій в необхідні терміни), видів та величини винагород (заробітна плата , премії, компенсації). Проте якщо організація враховує витрати з метою оподаткування прибутку за статтею «Витрати на оплату праці», то виникає обкладання ЕСН, що після зниження ставки ЄСП економічно доцільно.
10) Затвердити критерії віднесення витрат до поточних витрат, а не до витрат майбутніх періодів.
11) При підписанні договорів, за якими організація має витрати, по можливості включати в текст договору ті види витрат, які прямо вказані в главі 25 НК РФ.
12) Передбачити в обліковій політиці формування резервів.
13) Перетворити безнадійні борги в сумнівні для збільшення суми резерву по сумнівних боргах. Наприклад, отримати від боржника будь-який документ (протокол, лист, повідомлення), що містить відомості про те, що боржник визнає заборгованість. У зв'язку з отриманням такого документа термін позовної давності переривається і починається новий (тобто плюс три роки) відповідно до статті 203 ЦК РФ.
14) Якщо організація використовує метод нарахування з метою глави 25 НК РФ, то в договорах із замовниками треба по можливості передбачити перехід права власності з моменту оплати (згідно з пунктом 1 статті 39 НК РФ) дату реалізації товарів (робіт, послуг) відповідає дата переходу права власності на ці товари (роботи, послуги)).
15) По можливості виключити з договорів умови про штрафні санкції. При цьому податкова база не буде збільшуватися (підпункт 13 пункту 1 статті 265 НК РФ). Санкції можуть стягуватися кредитором у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання відповідно до чинного законодавства (статті 330-333 ЦК України).
16) Вибрати найбільш «вигідний» спосіб сплати авансових платежів, попередньо проаналізувавши закономірність сплати авансових платежів протягом попереднього року.
17) Розглянути можливість застосування спрощеної системи оподаткування, якщо дохід організації за підсумками 9 місяців року, в якому подається заява про перехід на спрощену систему оподаткування, не перевищує 15 млн руб. Даний метод обліку найбільш кращий для організацій, що працюють з покупцями, яким не потрібен «вхідний» ПДВ, наприклад, роздрібної торгівлі.
18) Використовувати податковий календар для оптимального розподілу податкових платежів у часі, контролю правильності їх обчислення та дотримання термінів сплати, а також надання звітності та запобігання сплати пені за прострочення виконання обов'язку зі сплати податку.
4. Положення про облікову політику для цілей оподаткування
Податковий облік - це система узагальнення інформації для визначення податкової бази по податку на прибуток на основі даних первинних документів, згрупованих відповідно до порядку, передбачених главою 25 НК РФ.
4.1 Організаційні аспекти податкової політики з податку на прибуток
4.1.1 Особи, відповідальні за організацію та ведення податкового обліку, та взаємодію з податковими органами
Обов'язки з ведення податкового обліку в організації покладаються на бухгалтерію.
4.1.2 Зміна облікової політики з метою оподаткування
Підставою для змін облікової політики для цілей оподаткування можуть бути наступні події:
· Зміна законодавства з податків і зборів (відповідні зміни можуть прийматися протягом року);
· Суттєва зміна умов діяльності організації (відповідні зміни приймаються, починаючи з наступного звітного року).
· Початок здійснення нових видів діяльності (з моменту початку здійснення нових видів діяльності).
4.1.3 Основні принципи організації і ведення податкового обліку
Податковий облік ведеться за принципом максимального зближення податкового обліку з існуючої в організації системою бухгалтерського обліку.
Податковий облік ведеться в рамках єдиної облікової системи бухгалтерського обліку та податкового обліку. План рахунків бухгалтерського обліку адаптований для податкового обліку на рівні організації аналітичного обліку доходів і витрат. При формуванні робочого плану рахунків, витрати, які визнаються для цілей бухгалтерського і податкового обліку в різному порядку, обліковуються на відокремлених субрахунках (стаття 313 НК РФ).
Податковий облік ведеться в рамках бухгалтерського обліку та введенням частини окремих облікових регістрів для цілей податкового обліку (податкові регістри додаються).
4.1.4 Система формування регістрів податкового обліку
Аналітичні регістри податкового обліку - зведені форми систематизації даних податкового обліку за звітний (податковий) період, згрупованих у відповідності з вимогами гл.25 НК РФ. Аналітичними регістрами податкового обліку є регістри бухгалтерського обліку за всіма рахунками з номером субрахунки, забезпечені додатковою інформацією. В окремих випадках ведуться самостійні регістри податкового обліку. В якості податкових регістрів по зарплаті використовуються форми звітів, складені автоматизованим способом у системі «1С: Підприємство». Крім того, обліковий регістр «Щомісячний розрахунок суми амортизації основних засобів" ведеться в програмі «EXCEL», що наведений у додатку до цієї облікову політику. Після закінчення податкового періоду (року) регістри роздруковуються.
Реквізити регістрів податкового обліку:
· Найменування регістру;
· Період (дату) складання;
· Вимірювачі операції в натуральному (коли це потрібно) і в грошовому вираженні;
· Найменування господарських операцій;
· Підпис (розшифрування підпису) особи, відповідальної за складання зазначених регістрів.
4.2 Методологічні аспекти податкової політики з податку на прибуток
4.2.1 Загальні положення
Податковий облік на підприємстві ведеться відповідно до вимог Податкового Кодексу Російської Федерації.
Відповідно до статті 313 гл.25 НК РФ податковий облік здійснюється з метою формування повної та достовірної інформації про порядок обліку для цілей оподаткування господарських операцій, здійснених платником податку протягом звітного (податкового) періоду, а також забезпечення інформацією внутрішніх і зовнішніх користувачів для контролю за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю обчислення та сплати до бюджету податку на прибуток.
Підтвердженням даних податкового обліку є:
1. первинні облікові документи (включаючи довідку бухгалтера);
2. аналітичні регістри податкового обліку;
3. розрахунок податкової бази
4.2.2 Порядок визнання доходів для цілей оподаткування
Доходи визнаються в тому звітному (податковому) періоді, в якому вони мали місце, незалежно від фактичного надходження грошових коштів, іншого майна (робіт, послуг) і (або) майнових прав - метод нарахування (стаття 271 НК РФ).
4.2.2.1 Доходи від реалізації
Доходом від реалізації визнаються виручка від реалізації товарів, робіт, послуг.
Основним видом діяльності є виробництво кухонних меблів та оптова торгівля побутовою меблями. Крім того, до звичайних видів діяльності відноситься надання транспортно-експедиторських послуг.
Для доходів від реалізації, якщо інше не передбачено главою 25 НК РФ, датою отримання доходу визнається дата реалізації товарів (робіт, послуг, майнових прав), що визначається відповідно до пункту 1 статті 39 НК РФ.
Для доходів від реалізація транспортно-експедиційних послуг, датою отримання доходу визнається дата пред'явлення покупцеві (замовникові) документів, які є підставою для проведення розрахунків.
4.2.2.2 Позареалізаційні доходи
Позареалізаційні доходи визнаються в обліку організації відповідно до вимог статті 271 НК РФ.
4.2.3 Порядок визнання витрат для цілей оподаткування
Витрати визнаються у тому звітному (податковому) періоді, в якому вони мали місце, незалежно від фактичної виплати грошових коштів та (або) іншої форми з оплати - метод нарахування (стаття 272 НК РФ).
Витрати визнаються у тому звітному (податковому) періоді, в якому ці витрати виникають виходячи із умов угод і згідно з вимогою відповідності визнання доходів і витрат.
4.2.3.1 Визнання витрат в податковому обліку
Витратами визнаються обгрунтовані і документально підтверджені витрати (а у випадках, передбачених статтею 265 НК РФ збитки, здійснені (понесені) платником податків).
4.2.3.2 Економічна обгрунтованість витрат
Під обгрунтованими витратами розуміються економічно виправдані витрати. Витратами визнаються будь-які витрати за умови, що вони зроблені для здійснення діяльності, спрямованої на одержання доходу.
Під економічно виправданими витратами розуміються витрати, зумовлені цілями одержання доходів, що задовольняють принципу раціональності й обумовлені звичаями ділового обороту.
Підставою для визнання в цілях податкового обліку деяких витрат є наявність візи керівника організації на їх вчинення.
Підставою для визнання в цілях податкового обліку деяких витрат може бути також наказ керівника організації із зазначенням мети вироблених витрат або іншої уповноваженої особи.
У випадку, коли раціональність будь-яких витрат потребує доведення або підтвердження, рішення про включення зазначених витрат у зменшення оподатковуваного прибутку приймається на підставі спеціальних розрахунків або іншого обгрунтування.
4.2.3.3 Документальне підтвердження витрат
«Під документально підтвердженими видатками розуміються витрати, підтверджені документами, оформленими відповідно до законодавства Російської Федерації,« або документами, оформленими відповідно до звичаїв ділового обороту, застосовуваними в іноземній державі, на території якого були зроблені відповідні видатки, і (або) документами, побічно підтверджують зроблені витрати (у тому числі митною декларацією, наказом про відрядження, проїзними документами, звітом про виконану роботу відповідно до договору) ». (Пункт 1 статті 252 НК РФ). Порядок оформлення документів передбачений нормативними правовими актами відповідних органів виконавчої влади, яким відповідно до законодавства Російської Федерації надано право затверджувати порядок складання та форми первинних документів, якими оформляються господарські операції. Організація має право підтверджувати зроблені витрати будь-якими документами, складеними у довільній формі з дотриманням обов'язкових реквізитів, якщо законодавством не встановлена уніфікована форма. Обов'язковими реквізитами є наступне:
· Найменування документа;
· Дата складання документа;
· Найменування організації, від імені якої складено документ;
· Зміст господарської операції;
· Вимірювачі господарської операції в натуральному і грошовому виразі;
· Найменування посад осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
· Особисті підписи зазначених осіб та їх розшифровки.
У випадках, коли постачальником (виконавцем, орендодавцем) або іншою особою, що реалізують товари (надають послуги, виконують роботи) не складається акт наданих послуг (виконаних робіт) документом, що підтверджує факт і величину зроблених витрат, є договір і документ, складений у формі рахунку -фактури, затвердженої Постановою Уряду РФ від 2 грудня 2000 року № 914.
4.2.4 Податковий облік об'єктів основних засобів
До основних засобів належить майно зі строком корисного використання, що перевищує 12 місяців, що використовується в якості засобів праці для реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг або для управління організацією (пункт 1 статті 256, пункт 1 статті 257 НК РФ).
Майно, первісна вартість якого становить до 20 000руб. включно, не входить до складу майна, що амортизується. Вартість такого майна включаються до складу непрямих витрат у повній сумі в міру введення його в експлуатацію (пункт 1 статті 256 НК РФ).
4.2.4.1 Визначення терміну корисного використання для основних засобів
Амортизується майно розподіляється по амортизируемим групам у відповідності з термінами його корисного використання, на підставі статті 258 НК та Постанови Уряду РФ № 1 від 1 січня 2002 року (пункт 1 статті 258 НК РФ). Розподіл об'єктів за групами здійснюється на підставі коду Загальноросійського класифікатора основних фондів (ОКОФ). Віднесення об'єкта до конкретному коду ОКОФ здійснюється за ознаками призначення, пов'язаних з видами діяльності, що здійснюються з використанням цих об'єктів і виробленими в результаті цієї діяльності продукцією та послугами. Для знову придбаних і введених в експлуатацію об'єктів основних засобів, строки корисного використання для нарахування амортизації, затверджувані наказом керівника, встановлено такі:
| Номер групи | Строк корисного використання (кількість років) | Строк корисного використання (кількість місяців) |
| I група | Від 1 року до 2-х років | Від 13 до 24 міс. (Включітел.) |
| II група | Від 2-х до 3-х років | Від 25 до 36 міс. (Включітел.) |
| III група | Від 3-х до 5-ти років | Від 37 до 60 міс. (Включітел.) |
| IV група | Від 5-ти до 7-ми років | Від 61 до 84 міс. (Включітел.) |
| V група | Від 7-ми до 10-ти років | Від 85 до 120 міс. (Включітел.) |
| VI група | Від 10-ти до 15-ти років | Від 121 до 180 міс. (Включіт.) |
| VII група | Від 15-ти до 20-ти років | Від 181 до 240 міс. (Включіт.) |
| VIII група | Від 20-ти до 25-ти років | Від 241 до 300 міс. (Включіт.) |
| IX група | Від 25-ти до 30-ти років | Від 301 до 360 міс. (Включіт.) |
| X група | Понад 30 років | Понад 361 міс. |
Для тих видів основних засобів, які не вказані в амортизаційних групах, строк корисного використання встановлюється платником податку самостійно відповідно до технічних умов або рекомендаціями організацій-виробників (пункт 5 статті 258 НК РФ) на підставі наказу керівника. У разі придбання основних засобів, що були у вжитку, організація визначає норму амортизації по цьому майну з урахуванням строку корисного використання, зменшеного на кількість років (місяців) експлуатації такого майна попереднім власником.
4.2.4.2 Метод нарахування амортизації по об'єктах основних засобів
Амортизація нараховується лінійним методом виходячи з терміну служби майна, що амортизується (пункт 1 статті 259 НК РФ)
4.2.4.3 Включення амортизації основних засобів до складу витрат з торговельних операцій
Амортизація основних засобів відноситься до складу непрямих витрат і зменшує доходи від реалізації поточного місяця (стаття 320 НК РФ). Нарахування амортизації для цілей податкового обліку провадиться в ТОВ з використанням податкового регістра Податковий регістр: «Розрахунок суми амортизації основних засобів ТОВ за _______месяц р. (за податковим обліком)», оформленого згідно з додатком до цієї Облікової політики.
4.2.4.4 Витрати на ремонт основних засобів
Облік витрат на ремонт основних засобів здійснюється без створення ремонтного фонду.
До витрат на ремонт відносяться також витрати на ремонт амортизованих основних засобів, якщо договором між орендарем та орендодавцем відшкодування зазначених витрат орендодавцем не передбачено.
Витрати на ремонт основних засобів включаються до витрат по мірі виконання ремонтних робіт у тому звітному періоді, до якого вони відносяться. До витрат на ремонт відносяться всі витрати понесені організацією як при ремонті, здійснене господарським способом, так і при залученні сторонніх осіб на підставі договору підряду.
4.2.4.5 Критерії віднесення робіт з відновлення об'єктів основних засобів до ремонту модернізації, реконструкції, тех. переозброєння
Відновлення об'єкта основних засобів може здійснюватися за допомогою ремонту, модернізації та реконструкції. Може здійснюватися також добудова, дообладнання, технічне переозброєння.
До робіт з добудови, дообладнання, модернізації ставляться роботи, викликані зміною технологічного або службового призначення устаткування, будівлі, споруди чи іншого об'єкта амортизованих основних засобів, підвищеними навантаженнями і (або) іншими новими якостями.
До реконструкції відноситься перебудову існуючих об'єктів основних засобів, пов'язане з удосконаленням виробництва та підвищенням його техніко-економічних показників і здійснюється за проектом реконструкції основних засобів з метою збільшення виробничих потужностей, поліпшення якості та зміни номенклатури продукції.
До технічного переозброєння відноситься комплекс заходів щодо підвищення техніко-економічних показників основних засобів або їх окремих частин на основі впровадження передової техніки і технології, механізації та автоматизації виробництва, модернізації та заміни морально застарілого і фізично зношеного устаткування новим, більш продуктивним. Ремонт являє собою комплекс технічних заходів, спрямованих на підтримку або відновлення початкових або експлуатаційних якостей об'єкта. Ремонт може бути поточним, середнім і капітальним. У процесі капітального ремонту проводиться заміна зношених конструкцій і деталей або заміна їх на більш міцні й економічні, що поліпшують експлуатаційні можливості об'єкта, за винятком повної зміни або заміни основних конструкцій, термін служби яких є найбільшим. Примірний перелік робіт, що здійснюються в рамках поточного та капітального ремонту, визначається Положенням про проведення планово-попереджувального ремонту виробничих будівель і споруд (затвердженим Постановою Держбуду СРСР від 29 грудня 1973 року № 279), який носить рекомендаційний характер. Крім того, підприємство керується Містобудівною Кодексом РФ. Роботи, що здійснюються при новому будівництві, розширенні, реконструкції і технічному переозброєнні, визначені листом Мінфіну СРСР від 29 травня 1984 року № 80, а також Листом Держплану СРСР № НБ-36-Д, Держбуду СРСР № 23-Д, Будбанку СРСР № 144, ЦСУ СРСР № 6-14 від 8 травня 1984 року, які носять рекомендаційний характер. Крім того, підприємство керується Містобудівною Кодексом Російської Федерації.
4.2.5 Податковий облік товарів
4.2.5.1 Одиниця обліку товарів
Організація приймає за одиницю обліку товарів найменування одиниці товару.
4.2.5.2 Облік придбання товарів
Товари, придбані для продажу, обліковуються за вартістю їх придбання. Вартість придбання товарів у податковому обліку формується виходячи з вимог формування вартості придбання в бухгалтерському обліку. Тобто, вартість товарів у податковому обліку дорівнює вартості в бухгалтерському обліку (стаття 320 НК РФ).
4.2.5.3 Порядок визнання витрат на купівлю товарів, куплених для перепродажу
Витрати на придбання товарів, куплених для перепродажу, визнаються в момент визнання доходу (виручки) від продажу товарів за вартістю одиниці товару (фактичної собівартості) (підпункт 3 пункту 1 статті 268 НК РФ).
4.2.5.4 Порядок визначення транспортних витрат, що підлягають включенню до витрат
Сума прямих витрат у частині транспортних витрат, що відноситься до залишків нереалізованих товарів, визначається за середнім відсотком за поточний місяць з урахуванням перехідного залишку на початок місяця у наступному порядку:
1) визначається сума прямих витрат, що припадають на залишок нереалізованих товарів на початок місяця і здійснених у поточному місяці;
2) визначається вартість придбання товарів, реалізованих в поточному місяці, і вартість придбання залишку нереалізованих товарів на кінець місяця;
3) розраховується середній відсоток як відношення суми прямих витрат (пункт 1 цієї частини) до вартості товарів (пункт 2 цієї частини);
4) визначається сума прямих витрат, що відноситься до залишку нереалізованих товарів, як добуток середнього відсотка і вартості залишку товарів на кінець місяця.
4.2.5.5 Порядок відображення в податковому обліку витрат на доставку товарів (меблів) до покупця, на умовах доставки франко станція відправлення і франко станція призначення
1) Умови договору доставки товару (меблів) франко станція відправлення.
Відвантаження товару на умовах «франко станція відправлення» передбачає, що організація-продавець оплачує витрати на транспортування товару тільки до залізничної станції, а за перевезення товару по залізниці повинен платити покупець. Іноді організація за деякими постачання сама оплачує вартість транспортування товару по залізниці, а потім покупець відшкодовує їй дану суму. За таких умов поставки вартість перевезення товару по залізниці, яка відшкодовується покупцем понад договірної вартості товару, не включається до виручки від реалізації даного товару покупцеві, а є компенсацією витрат організації, вироблених нею в інтересах покупця.
Плата за таке перевезення, вироблена організацією і згодом відшкодовується покупцем, не визнається витратами організації.
Дані витрати для цілей оподаткування прибутку не враховуються (пункт 49 статті 270 НК РФ).
2) Умови договору доставки товару (меблів) франко станція призначення.
За умовами договору право власності на товар переходить після його доставки на склад покупця. Доставка товару на склад покупця входить в обов'язки постачальника. Транспортні витрати включені в ціну товару.
Ціна реалізації товару формується з урахуванням вартості доставки (причому ця вартість у відвантажувальних документах окремим рядком не виділяється).
Доставку товарів продавець може здійснити самостійно або із залученням транспортної організації.
Для цілей податкового обліку дохід від надання транспортних послуг окремо не відображається. Постачальник може зменшити базу оподаткування з податку на прибуток на величину транспортних витрат при дотриманні умов, прописаних у статті 252 НК РФ: витрати повинні бути обгрунтовані (економічно виправдані) і документально підтверджені. Економічна виправданість витрат на доставку товару випливає з умов договору з покупцем - не забезпечивши доставку товару, його неможливо продати.
У даній ситуації, незалежно від того, використовується транспорт сторонньої організації або власний, транспортні витрати є непрямими (статті 318, 320 НК РФ), і в кінці місяця одноразово списуються у зменшення податкової бази.
Якщо організація використовує «чужий» транспорт, то сума ПДВ, сплачена транспортної організації за доставку товару покупцеві, підлягає відрахуванню на підставі підпункту 1 пункту 2 статті 171 НК РФ (за умови дотримання положень статті 172 НК РФ).
4.2.6 Облік з метою оподаткування інструменту, спеціальних пристосувань, спеціального обладнання та спеціального одягу
4.2.6.1 Критерії віднесення інструменту, спеціальних пристосувань, спеціального обладнання та спеціального одягу до амортизується майну або матеріальних витрат
Якщо вартість спеціального одягу перевищує 20 000,00 руб., Тоді спеціальний одяг відноситься до амортизується майну (пункт 1 статті 256 НК РФ). Амортизація по таких об'єктах нараховується лінійним способом.
Якщо вартість спеціального одягу не перевищує 20 000,00 руб. вартість спеціального одягу списується на витрати в момент її видачі одноразово (підпункт 3 пункту 1 статті 254 НК РФ).
4.2.6.2 Особливості податкового обліку вибуття спеціального одягу та спеціального оснащення
Якщо спеціальне оснащення і (або) спеціальний одяг у податковому обліку є об'єктами основних засобів, тоді збиток, отриманий від їх реалізації включається до складу інших витрат рівними частками протягом терміну, який визначається як різниця між терміном корисного використання цього майна і фактичним терміном його експлуатації до моменту реалізації (пункт 3 статті 268 НК РФ).
Витрати на ліквідацію виведених з експлуатації основних засобів, включаючи суми недонарахованої амортизації одноразово включаються до складу позареалізаційних витрат (підпункт 8 пункту 1 статті 265 НК РФ). Що стосується матеріалів, отриманих при ліквідації виведених з експлуатації основних засобів, то їх вартість включається до складу позареалізаційних доходів (пункт 13 статті 250 НК РФ).
Вартість безоплатно переданої спеціального одягу та витрати, пов'язані з такою передачею не враховуються в складі витрат для розрахунку податку на прибуток (пункт 16 статті 270 НК РФ).
4.2.6.3 Відображення в податковому обліку витрат на ремонт та обслуговування інструменту, спеціальних пристосувань, спеціального обладнання та спеціального одягу
Витрати організації з ремонту та обслуговування спеціального оснащення і спеціального одягу (наприклад, заточка спеціального інструменту, заміна окремих вузлів і деталей) включаються до витрат, що враховуються для цілей оподаткування за відповідними статтями у разі, якщо організований облік наявності ремонтованих об'єктів по місцях експлуатації. Дані витрати включаються до складу інших витрат, пов'язаних з виробництвом і реалізацією.
4.2.7 Податковий облік нематеріальних активів
4.2.7.1 Критерії віднесення об'єктів до нематеріальних активів
Нематеріальними активами визнаються придбані і (або) створені платником податку результати інтелектуальної діяльності та інші об'єкти інтелектуальної власності (виключні права на них), що використовуються у виробництві продукції (виконанні робіт, наданні послуг) або для управлінських потреб організації протягом тривалого часу (тривалістю понад 12 місяців ).
Для визнання нематеріального активу необхідно наявність здатності приносити платнику податків економічні вигоди (дохід), а також наявність належно оформлених документів, що підтверджують існування самого нематеріального активу і (або) виключного права у платника податків на результати інтелектуальної діяльності (у тому числі патенти, свідоцтва, інші охоронні документи , договір поступки (придбання) патенту, товарного знаку).
До нематеріальних активів, зокрема, відносяться:
1) виключне право патентовласника на винахід, промисловий зразок, корисну модель;
2) виключне право автора та іншого правовласника на використання програми для ЕОМ, бази даних;
3) виключне право автора чи іншого власника авторських прав на використання топології інтегральних мікросхем;
4) виключне право на товарний знак, знак обслуговування, найменування місця походження товарів і фірмове найменування;
5) виключне право патентовласника на селекційні досягнення;
6) володіння «ноу-хау», секретною формулою або процесом, інформацією щодо промислового, комерційного або наукового досвіду. (Пункт 3 статті 257 НК РФ).
4.2.7.2 Порядок визначення первісної вартості нематеріальних активів
Первісна вартість амортизуються нематеріальних активів визначається як сума витрат на їх придбання (створення) і доведення їх до стану, в якому вони придатні для використання, за винятком податку на додану вартість і акцизів, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Вартість нематеріальних активів, створених самою організацією, визначається як сума фактичних витрат на їх створення, виготовлення (в тому числі матеріальних витрат, витрат на оплату праці, витрат на послуги сторонніх організацій, патентні мита, пов'язані з одержанням патентів, свідоцтв), за винятком сум податків, що враховуються в складі витрат відповідно до цього Кодексу.
До нематеріальних активів не належать:
1) не дали позитивного результату науково-дослідні, дослідно-конструкторські та технологічні роботи;
2) інтелектуальні та ділові якості працівників організації, їх кваліфікація і здатність до праці.
4.2.7.3 Метод нарахування амортизації нематеріальних активів
Амортизація нараховується лінійним методом за нормами, визначеними виходячи з терміну корисного використання.
Метод нарахування амортизації не змінюється протягом усього періоду нарахування амортизації по відповідному об'єкту (пункт 3 статті 259 НК РФ.
Порядок нарахування амортизації лінійним методом, по об'єктах нематеріальних активів аналогічні відповідним положенням, встановленим для основних засобів.
4.2.7.4 Визначення терміну корисного використання
Визначення терміну корисного використання об'єкта нематеріальних активів проводиться виходячи з терміну дії патенту, свідоцтва і (або) з інших обмежень строків використання об'єктів інтелектуальної власності відповідно до законодавства Російської Федерації та укладеними законодавством іноземної держави, а також виходячи з корисного строку використання нематеріальних активів, зумовленого відповідними договорами.
За нематеріальних активів, за якими неможливо визначити термін корисного використання об'єкта нематеріальних активів, норми амортизації встановлюються у розрахунку на двадцять років.
4.2.7.5 Облік витрат по амортизації нематеріальних активів
Суми нарахованої амортизації по нематеріальних активів враховуються в складі непрямих витрат.
4.2.8 Податковий облік витрат на оплату праці
4.2.8.1 Склад витрат на оплату праці, що враховуються при оподаткуванні прибутку
До витрат платника податку на оплату праці включаються будь-які нарахування працівникам у грошовій і (або) натуральної формах, стимулюють нарахування і надбавки, компенсаційні нарахування, пов'язані з режимом роботи або умовами праці, премії й одноразові заохочувальні нарахування, витрати, пов'язані з утриманням цих працівників, передбачені нормами законодавства Російської Федерації, трудовими договорами (контрактами) або колективними договорами.
У трудовому договорі допускаються (крім істотних умов трудового договору) посилання на норми колективного договору, правила внутрішнього трудового розпорядку організації, положення про преміювання і (або) інших локальних нормативних актів без конкретної їх розшифровки в трудовому договорі. У цьому разі зазначені локальні нормативні акти будуть поширюватися на конкретного працівника.
У складі витрат, що не враховуються для цілей оподаткування прибутку, відображаються витрати на будь-які види винагород, що надаються керівництву або працівникам, крім винагород, що виплачуються на підставі трудових договорів (контрактів) (пункт 21 статті 270 НК РФ).
Якщо в трудовий договір, укладений з конкретним працівником, не включені ті або інші винагороди передбачені у згаданих колективному договорі і (або) локальних нормативних актах, або на них немає посилань, то такі нарахування не можуть бути прийняті для цілей оподаткування прибутку. Даний порядок не поширюється на суми компенсацій та інші виплати, в тому числі виплати за ліцензійними договорами, вироблених у відповідність до законодавства.
4.2.8.2 Облік витрат на оплату праці
За торговельної діяльності витрати на оплату праці визнаються непрямими і зменшують доходи від реалізації поточного місяця.
За транспортно-експедиторської діяльності витрати на оплату праці водіїв, а також персоналу, обслуговуючого транспортний підрозділ організації (транспортні засоби) і ЄСП, нарахований на ці суми, визнаються в складі прямих витрат.
4.2.9 Деякі види інших і позареалізаційних витрат у податковому обліку
4.2.9.1 Витрати на забезпечення нормальних умов праці
До складу інших витрат включаються у тому числі витрати на забезпечення нормальних умов праці та заходів з техніки безпеки, передбачені законодавством Російської Федерації і колективним договором.
При цьому відповідно до статті 209 ТК РФ безпечні умови праці - умови праці, при яких вплив на працюючих шкідливих і (або) небезпечних виробничих факторів виключено або рівні їх впливу не перевищують встановлених нормативів.
Під нормативами розуміється діюча система нормативних правових актів, що містять державні нормативні вимоги охорони праці, яка складається з міжгалузевих і галузевих правил і типових інструкцій з охорони праці, будівельних та санітарних норм і правил, правил та інструкцій з безпеки, правил будови і безпечної експлуатації, склепіння правил з проектування та будівництва, гігієнічних нормативів та державних стандартів безпеки праці (Постанова Уряду від 23 травня 2000 року № 399 «Про нормативних правових актах, що містять державні нормативні вимоги охорони праці»).
4.2.9.2 Витрати у вигляді відсотків за борговими зобов'язаннями
Для цілей визначення витрат, що враховуються при оподаткуванні прибутку, гранична величина відсотків, визнаних витратою, приймається рівній ставці рефінансування Центрального банку Російської Федерації, збільшеної в 1,1 рази, - при оформленні боргового зобов'язання в рублях, і дорівнює 15 відсоткам - за борговими зобов'язаннями в іноземній валюті.
З метою цього пункту під ставкою рефінансування Центрального банку Російської Федерації розуміється:
- Щодо боргових зобов'язань, що не містять умову про зміну процентної ставки протягом усього терміну дії боргового зобов'язання, - ставка рефінансування Центрального банку Російської Федерації, що діяла на дату залучення грошових коштів;
- У відношенні інших боргових зобов'язань - ставка рефінансування Центрального банку Російської Федерації, що діє на дату визнання витрат у вигляді відсотків.
Витрати у вигляді відсотків за борговими зобов'язаннями враховуються для цілей податкового обліку відповідно до статті 269 НК РФ.
4.2.10 Визнання витрат у податковому обліку протягом кількох звітних (податкових) періодів
При здійсненні видатків період їх обліку (виникнення) визначається документом, відповідно до якого подібні витрати здійснені.
Порядок визнання таких витрат визначається на підставі договорів, або на підставі інших документів, що містять відомості про термін часу використання того, що було сплачено цими витратами.
Зокрема, при придбанні ліцензії на строк три роки подібні витрати включаються до складу витрат поточного періоду щомісяця рівномірно по одній тридцять шостий від загальної вартості ліцензії.
Якщо період, до якого витрати ставляться, не може бути визначений виходячи з документів, відповідно до яких подібні витрати здійснені, то цей період визначається організацією самостійно і затверджуються наказом керівника.
4.2.11 Момент визнання орендних платежів у складі витрат
У випадку, якщо орендодавець не виробляє виставлення щомісячних актів, витрати по оренді визнаються на підставі акту прийому-передачі орендованого майна, договори, рахунки-фактури в останній день звітного (податкового) періоду.
4.2.12 Податковий облік нормованих витрат
Для цілей оподаткування нормуються, зокрема, такі витрати:
· Витрати на відрядження в частині добових або польового забезпечення (підпункт 12 пункту 1 статті 264 НК РФ), в межах норм, установлених Постановою Уряду РФ від 8 лютого 2002 року № 93);
· Витрати на списання ПММ, згідно з Нормами витрати палив і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затвердженими Міністерством транспорту РФ 29 квітня 2003 року (Р3112194-0366-03).
· Витрати на компенсацію за використання для службових поїздок особистих легкових автомобілів і мотоциклів (підпункт 11 пункту 1 статті 264 НК РФ), в межах норм, установлених Постановою Уряду РФ від 8 лютого 2002 року № 92;
· Представницькі витрати (пункт 2 статті 264 НК РФ) включаються до складу інших витрат у розмірі, що не перевищує 4 відсотки від витрат платника податку на оплату праці за цей звітний податковий період;
· Витрати на інші види реклами, не пойменовані в абзаці 2 - 4 пункту 4 статті 264 НК РФ, здійснені протягом звітного (податкового) періоду, для цілей оподаткування визнаються в розмірі, що не перевищує 1 відсотка виручки від реалізації, яка визначається відповідно до статті 249 НК РФ;
· Втрати від нестачі та (або) псування при зберіганні і транспортуванні товарно-матеріальних цінностей (підпункт 2 пункту 7 статті 254 НК РФ), в межах норм природних втрат, затверджених у порядку встановленому Урядом РФ;
· Витрати на наукові дослідження та (або) дослідно - конструкторські розробки (стаття 262 НК РФ);
· Витрати на обов'язкове страхування майна (пункт 2 статті 263 НК РФ) у межах страхових тарифів, затверджених відповідно до законодавства РФ;
· Витрати на добровільне страхування працівників (пункт 16 статті 255 НК РФ):
Сукупна сума платежів (внесків) роботодавців, що виплачується за договорами довгострокового страхування життя працівників, добровільного пенсійного страхування та (або) недержавного пенсійного забезпечення працівників, враховується в цілях оподаткування у розмірі, що не перевищує 12 відсотків від суми витрат на оплату праці.
Внески за договорами добровільного особистого страхування, які передбачають оплату страховиками медичних витрат застрахованих працівників, включаються до складу витрат у розмірі, що не перевищує 3 відсотків від суми витрат на оплату праці.
Внески за договорами добровільного особистого страхування, що укладаються виключно на випадок настання смерті застрахованого працівника або втрати застрахованим працівником працездатності у зв'язку з виконанням ним трудових обов'язків, включаються до складу витрат у розмірі, що не перевищує десяти тисяч рублів на рік на одного застрахованого працівника.
Розрахунок величини зазначених витрат, що підлягає обліку з метою оподаткування у складі витрат, проводиться в аналітичних регістрах податкового обліку.
Наднормативні витрати на ПММ, членські внески в АСМАП, МТС та інші наднормативні витрати не враховуються в складі витрат при розрахунку податку на прибуток.
4.2.13 Облік резервів майбутніх витрат
Резерви майбутніх витрат для податкового обліку не створюються.
4.2.14 Облік лізингових операцій
Первісною вартістю майна, що є предметом лізингу, визнається сума витрат лізингодавця на його придбання, спорудження, доставку, виготовлення і доведення до стану, в якому вона є придатною для використання, за винятком сум податків, що підлягають вирахуванню або враховуються в складі витрат відповідно до Податковим Кодексом (пункт 1 статті 257 НК РФ). Після сплати викупної ціни предмета лізингу предмет лізингу переходить у власність лізингоодержувача. Документальним підтвердженням переходу права власності на предмет лізингу до лізингоотримувача є, зокрема, договір лізингу, документи, що підтверджують сплату викупної ціни, акт переходу права власності на предмет лізингу. У лізингоодержувача придбання у власність лізингового майна відбивається як придбання майна, що амортизується, якщо предмет лізингу є амортизируемим майном відповідно до пункту 1 статті 256 НК РФ, або як матеріальні витрати, якщо викупна ціна предмету лізингу менше 10 000 руб. У разі якщо викуповується майно, що обліковуються на балансі лізингодавця, визнається для лізингоодержувача амортизируемим майном, його первісна вартість визначається відповідно до пункту 1 статті 257 НК РФ. Враховуючи, що предмет лізингу вже експлуатується лізингоотримувачем, його первісну вартість включаються тільки витрати на його придбання (викупна ціна). (Лист Мінфіну РФ від 6 лютого 2006 року № 03-03-04/1/90). Підпункт 10 пункту 1 статті 264 НК РФ встановлює, що лізингові платежі за прийняте в лізинг майно, що враховується у лізингодавця, відносяться до інших витрат, пов'язаних з виробництвом і реалізацією. Проте даний порядок не поширюється на ту частину лізингових платежів, яку складає викупна ціна предмету лізингу, якщо договором лізингу передбачено перехід права власності на предмет лізингу до лізингоотримувача. (Лист Мінфіну РФ від 24 травня 2005 року № 03-03-01-04/1/288). Нараховані лізингові платежі списуються на собівартість і включаються до складу витрат, що зменшують оподатковуваний прибуток. Податок на додану вартість, пред'явлений лізингодавцем, відшкодовується в звичайному порядку. Витрати, для яких передбачено спеціальний порядок обліку, до первісної вартості предмета лізингу не включаються. Суми податків, митних зборів і зборів, нараховані у встановленому законодавством РФ порядку, до первісної вартості предмета лізингу не включаються, а враховуються у складі інших витрат за підпунктом 1 пункту 1 статті 264 НК РФ. Наприклад, збір за реєстрацію автомобіля в ГИБДД списується лізингодавцем на інші витрати (Лист Мінфіну Росії від 30 березня 2005 року № 03-03-01-04/1/137) і до первісної вартості автомобіля, що є предметом лізингу, не включається.
Облік витрат з послуг зв'язку
При використанні мобільного телефону співробітника.
Згідно ст.188 Трудового кодексу Російської Федерації при використанні працівником за згодою або з відома роботодавця та в його інтересах особистого майна працівникові виплачується компенсація за використання, знос (амортизацію) інструменту, особистого транспорту, обладнання та інших технічних засобів і матеріалів, що належать працівнику. З урахуванням викладеного грошова компенсація за використання мобільного телефону, який належить працівникові, не обкладається податком на доходи фізичних осіб і єдиним соціальним податком у межах норм амортизаційних відрахувань. Відповідно до зазначеної статті Трудового кодексу Російської Федерації при використанні працівником особистого майна з метою виконання трудових обов'язків роботодавцем також відшкодовуються витрати, пов'язані з використанням даного майна. Розмір відшкодування витрат, пов'язаних з використанням такого майна, не оподатковуваний податком на доходи фізичних осіб і єдиним соціальним податком, визначається угодою сторін трудового договору, вираженим у письмовій формі. Розмір відшкодування витрат повинен відповідати економічно обгрунтованим витратам, пов'язаним з фактичним використанням майна для цілей трудової діяльності. При цьому в організації повинні зберігатися документи (або їх завірені в установленому порядку копії), що підтверджують право власності працівника на використовуване майно, а також документи, що підтверджують витрати, понесені ним при використанні майна для виконання трудових обов'язків. (Листи Мінфіну РФ від 3 вересня 2004 року № 03-05-01-04 / 9 і від 2 листопада 2004 року № 03-05-01-04/72). Для економічного обгрунтування та документального підтвердження витрат використовуються наступні документи (Лист УМНС по м. Москві від 9 лютого 2005 року № 20-12/8153).:
- Договори з операторами мобільного зв'язку на надання послуг мобільного зв'язку; деталізовані рахунки операторів мобільного зв'язку із зазначенням у них усіх номерів телефонів абонентів, кодів міст (країн), дат і часу переговорів, тривалості і вартості розмови;
- Накази по організації, які стверджують переліки співробітників із зазначенням причин, за якими їх особисті мобільні телефони повинні будуть використовуватися у виробничих цілях, а також номери телефонів абонентів (з зазначенням найменувань абонентів - організацій і службових посад їх співробітників), зв'язок з якими здійснюється в рамках виробничої діяльності;
- Інші документи, що підтверджують виробничий характер відносин з абонентом.
При цьому облік витрат на телефонні переговори по мобільних телефонах за приблизними середньорічним нормам не може застосовуватися для цілей оподаткування прибутку.
Якщо документи, що підтверджують виробничий характер переговорів, проведених співробітниками за їх особистими мобільних телефонів, відсутні, такі переговори розглядаються як дзвінки приватного характеру та виплачена співробітникам компенсація не враховується для цілей оподаткування прибутку.
4.2.15 Облік витрат по міжміських і міжнародних переговорів
Для обгрунтованого визнання витрат на оплату послуг зв'язку в якості витрат по звичайних видах діяльності, витрат з міжнародним і міжміським телефонним розмовам або розмов, проведених з використанням інших видів зв'язку (незалежно від місця знаходження абонента й приналежності абонентського номера), необхідно документальне підтвердження виробничого характеру розмови . До таких документів можуть бути віднесені:
- Рахунок телефонної станції;
- Розшифровка АТС із зазначенням номерів телефонів, з якими велися переговори;
- Деталізація (розшифровка) рахунки, надана операторами стільникового зв'язку, із зазначенням номерів абонентів;
- Договори, укладені з діловими партнерами, з обов'язковим зазначенням у графі «Реквізити» номерів їх телефонів;
- Внутрішні звіти працівників організації. (Лист МНС РФ від 22.05.2000г. № ВГ-9-02/174).
ПДВ, по міжміським та міжнародним розмов, які належать до оподатковуваних ПДВ операцій, організація може взяти в залік при наявності рахунку-фактури (пп. 1 п. 2 ст. 171 НК РФ). Якщо витрати на зв'язок, в тому числі на міжнародні та міжміські переговори, економічно обгрунтовані і документально підтверджені, то вони зменшують оподатковуваний прибуток (п. 1 ст. 252 НК РФ). Для цілей оподаткування податком на прибуток відповідно до пп. 25 п. 1 ст. 264 НК РФ витрати на поштові, телефонні, телеграфні та інші подібні послуги, витрати на оплату послуг зв'язку, обчислювальних центрів і банків, включаючи витрати на послуги факсимільного і супутникового зв'язку, електронної пошти, а також інформаційних систем (СВІФТ, Інтернет та інші аналогічні системи ) визнаються іншими витратами, пов'язаними з виробництвом і (або) реалізацією. При перевищенні витрат на мобільні телефони, а також на міжнародні та міжміські переговори встановлених в організації лімітів, працівники організації відшкодовують суми таких перевитрат, при умови наявності в трудових договорах відповідних умов. Відшкодуванням працівником понадлімітні суми здійснюється внесенням грошових коштів до каси організації та оформленням відповідного прибуткового касового ордера.
4.2.16 Звітний період з податку на прибуток. Сплата авансових платежів
Звітними періодами для платників податків, обчислюється щомісяця авансові платежі виходячи з фактично одержаного прибутку, визнаються місяць, два місяці, три місяці і так далі до закінчення календарного року (пункт 2 статті 285 НК РФ). Обчислення і сплата податку на прибуток за місцем відокремлених підрозділів. Організація має в своєму складі відокремлені підрозділи, які не виділяються на окремий баланс. Обчислення та сплата до федерального бюджету сум авансових платежів, а також сум податку, обчисленого за наслідками податкового періоду, виробляють за місцем знаходження головного підрозділу. Обчислення та сплата авансових платежів, а також сум податку, що підлягають зарахуванню до доходної частини бюджетів суб'єктів Російської Федерації та бюджетів муніципальних утворень, провадиться за місцем знаходження головного підрозділу, а також за місцем знаходження кожного з відокремлених підрозділів виходячи з частки прибутку, що припадає на ці відокремлені підрозділи, що визначається як середня арифметична величина питомої ваги середньооблікової чисельності працівників і питомої ваги залишкової вартості майна, що амортизується цього відокремленого підрозділу відповідно в середньооблікової чисельності працівників і залишкової вартості майна, що амортизується, визначеної відповідно до пункту 1 статті 257 НК РФ, в цілому по платнику податків. Обчислення та сплата авансових платежів, а також сум податку, що підлягають зарахуванню до доходної частини бюджетів суб'єктів Російської Федерації та бюджетів муніципальних утворень, провадиться за місцем знаходження головного підрозділу, а також за місцем знаходження кожного з відокремлених підрозділів виходячи з частки прибутку, що припадає на ці відокремлені підрозділи, що визначається як середня арифметична величина питомої ваги витрат на оплату праці та питомої ваги залишкової вартості майна, що амортизується цього відокремленого підрозділу відповідно у витратах на оплату праці і залишкової вартості майна, що амортизується, визначеної відповідно до пункту 1 статті 257 Податкового Кодексу, в цілому по платнику податків . За наявності декількох відособлених підрозділів на території одного суб'єкта Російської Федерації, розподіл прибутку по кожному з цих підрозділів може не проводитися. При цьому організацією вибирається те відокремлений підрозділ, через яке здійснюється сплата податку до бюджету цього суб'єкта Російської Федерації. У даному випадку організація повідомляє про прийняте рішення податкові органи, в яких відокремлені підрозділи стоять на податковому обліку.
4.3 Організаційні аспекти облікової політики з ПДВ
4.3.1 Посадові особи, які мають право підпису на рахунках-фактурах виданих
В організації право підпису на рахунках-фактурах виданих належить директору та головному бухгалтеру.
Інші особи мають право підписувати рахунки-фактури, якщо такі повноваження покладені на них наказом керівника.
4.3.2 Посадова особа, відповідальна за ведення податкових регістрів з ПДВ
Податковими регістрами з ПДВ є:
§ журнал реєстрації рахунків-фактур виданих;
§ журнал реєстрації рахунків-фактур отриманих;
§ книга покупок;
§ книга продажів.
Посадова особа, відповідальна за ведення податкових регістрів з ПДВ, встановлюється наказом керівника відповідно до посадових інструкцій виконавців.
4.4 Методичні аспекти податкової облікової політики ПДВ
4.4.1 Метод визначення виручки для обчислення ПДВ
З метою обчислення податку на додану вартість моментом визначення податкової бази є день відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг) покупцеві - «метод нарахування».
4.4.2 Порядок підготовки документів для обліку з податку на додану вартість
Організація при здійсненні операцій, визнаних об'єктом оподаткування, включаючи операції, які не підлягають оподаткуванню, а також при отриманні авансів і в інших випадках:
· Складає рахунок-фактуру;
· Веде журнал обліку отриманих і виставлених рахунків-фактур;
· Веде книгу покупок і книгу продажу.
Порядок ведення журналу обліку отриманих і виставлених рахунків-фактур, книги покупок і книги продажів встановлюється Урядом РФ (Постанова Уряду РФ від 2 грудня 2001 року № 914).
4.4.3 Організація при виконанні транспортно - експедиційних послуг з перевезення товарів, вивезених у митному режимі експорту, користується правом на отримання відшкодування при оподаткуванні по податковій ставці 0 відсотків ПДВ
Оподаткування проводиться у разі податкової ставці 0 відсотків при реалізації:
робіт (послуг), безпосередньо пов'язаних з виробництвом і реалізацією товарів, вивезених в режимі експорту,
Положення цього підпункту поширюється на роботи (послуги) з організації і супроводу перевезень, перевезення або транспортування, організації, супроводу, навантаження і перевантаження вивозяться за межі території Російської Федерації або ввозяться на територію Російської Федерації товарів, що виконуються (надаються) російськими організаціями чи індивідуальними підприємцями ( за винятком російських перевізників на залізничному транспорті), та інші подібні роботи (послуги) (підпункт 2, пункту 1 статті 164 НК РФ).
4.4.4 Порядок підтвердження права на отримання відшкодування при оподаткуванні по податковій ставці 0 відсотків ПДВ
При реалізації робіт (послуг), безпосередньо пов'язаних з виробництвом і реалізацією товарів, вивезених в режимі експорту, для підтвердження обгрунтованості застосування податкової ставки 0 відсотків (або особливостей оподаткування) і податкових відрахувань у податкові органи подаються такі документи:
1) контракт (копія контракту) платника податків з іноземним чи російським особою на виконання зазначених робіт (надання зазначених послуг);
2) виписка банку, що підтверджує фактичне надходження виручки від іноземного чи російського особи - покупця зазначених робіт (послуг) на рахунок платника податків в російському банку.
У випадку, якщо контрактом передбачено розрахунок готівкою грошовими засобами, до податкового органу подаються виписка банку, що підтверджує внесення отриманих платником податку сум на його рахунок у російському банку, а також копії прибуткових касових ордерів, що підтверджують фактичне надходження виручки від іноземного чи російського особи - покупця зазначених робіт (послуг).
У випадку, якщо незарахування валютної виручки від реалізації робіт (послуг) на території Російської Федерації здійснюється відповідно до порядку, передбаченого валютним законодавством Російської Федерації, платник податку подає до податкових органів документи (їх копії), що підтверджують право на незарахування валютної виручки на території Російської Федерації ;
3) митна декларація (її копія) з відмітками російського митного органу, яка провадила митне оформлення вивозу і (або) ввезення товарів, і прикордонного митного органу, через який товар був вивезений за межі території України та (або) ввезено на територію Російської Федерації.
4) копії транспортних, товаросупровідних і (або) інших документів, що підтверджують вивезення товарів за межі митної території Російської Федерації з відмітками прикордонних митних органів (пункт 4 статті 165 НК РФ).
4.4.5 Особливості податкового обліку, пов'язані з наявністю відокремлених підрозділів
Організація має в своєму складі відокремлені підрозділи, які не виділяються на окремий баланс.
Рахунки-фактури на реалізацію товарів (робіт, послуг) через відокремлені підрозділи, виставляються покупцям самою організацією, відповідно до встановленого в організації порядком нумерації рахунків фактур.
4.4.6 Порядок сплати ПДВ
Податковий період для обчислення податку на додану вартість встановлюється як квартал (пункт 1 статті 163 НК РФ).
4.5 Методичні аспекти податкової облікової політики з податку на майно
4.5.1 Порядок визначення податкової бази
Податкова база визначається організацією самостійно відповідно до НК РФ і Законом міста Москви № 64 від 5 листопада 2003 року.
Податок на майно організацій сплачується до бюджету тим учасником договору лізингу, на балансі якого враховується предмет лізингу відповідно до умов договору. Якщо предмет лізингу обліковується на балансі лізингодавця, податок на майно організацій сплачується лізингодавцем, і навпаки, якщо предмет лізингу обліковується на балансі лізингоодержувача, то податок на майно організацій сплачується лізингоодержувачем.
4.5.2 Облік майна, який вивільняється від оподаткування
Організація не користується пільгами з податку на майно у відповідності з главою 30 НК РФ і Законом міста Москви від 5 листопада 2003 року № 64. У разі, якщо протягом календарного року частина майна не буде обкладатися податком на майно, організація забезпечить ведення окремого обліку такого майна у розрізі відповідних субрахунків Робочого плану рахунків організації, а також у первинному і аналітичному обліку.
4.5.3 Особливості обчислення податку на майно, пов'язані з наявністю відокремлених підрозділів
Організація має в своєму складі відокремлені підрозділи, які не виділяються на окремий баланс. Враховуючи те, що податкова база по податку на майно визначається окремо стосовно майна, що підлягає оподаткуванню за місцезнаходженням організації і щодо майна кожного відокремленого підрозділу організації, що має окремий баланс, то в організації, що має відокремлені підрозділи не виділені на окремий баланс, податкова база по податку на майно визначається в цілому по організації.
МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ЛИСТ ВІД 29 БЕРЕЗНЯ 2004 РОКУ № 04-05-06/27 «Про ФОРМУВАННІ ОКРЕМОГО БАЛАНСУ ПІДРОЗДІЛИ ОРГАНІЗАЦІЇ»
«Департамент податкової політики спільно з Департаментом методології бухгалтерського обліку та звітності повідомляє наступне.
Відповідно до п. 8 Положення з бухгалтерського обліку «Бухгалтерська звітність організації» ПБУ 4 / 99, затвердженим Наказом Міністерства фінансів Російської Федерації від 6 липня 1999 р. № 43н, бухгалтерська звітність повинна включати показники діяльності всіх філій, представництв та інших підрозділів (включаючи виділені на окремі баланси). При цьому організація самостійно встановлює конкретний перелік показників для формування окремого балансу підрозділи організації та відображення майнового і фінансового положення підрозділу на звітну дату для потреб управління організацією. Враховуючи, що таке поняття, як «окремий баланс», було виключено з ПБУ 4 / 99 «Бухгалтерська звітність організації», вважаємо, що для цілей застосування глави 30 «Податок на майно організацій» Податкового кодексу Російської Федерації під окремим балансом слід розуміти перелік показників , встановлених організацією для своїх підрозділів, виділених на окремий баланс ».
Таким чином, організація не поділяє суму податку за відокремленими підрозділами та сплачує податок за місцезнаходженням головного підрозділу.
4.5.4 Облік нерухомого майна, за місцем знаходження нерухомого майна
Податкова база з податку на майно організацій визначається окремо стосовно
- Кожного об'єкта нерухомого майна, що перебуває поза місцезнаходженням організації або відокремленого підрозділу, що має окремий баланс (стаття 376 НК РФ).
Податкові декларації (податкові розрахунки за авансовими платежами) представляються за місцезнаходженням нерухомого майна, що перебуває поза місцезнаходженням організації.
Враховуючи, що податок на майно організацій відноситься до регіональних податків, право щодо встановлення пільг надано законодавчим (представницьким) органам суб'єктів Російської Федерації.
Згідно зі статтею 2 Закону Московської області від 21 листопада 2003 року № 150/2003-ОЗ «Про податок на майно організацій в Московській області» протягом податкового періоду платники податків сплачують авансові платежі з податку. Після закінчення податкового періоду платники податків сплачують суму податку. Податок, що підлягає сплаті після закінчення податкового періоду, сплачується не пізніше 30 березня року, наступного за минулим податковим періодом. Авансові платежі з податку за підсумками звітного періоду сплачуються не пізніше 30 днів з дати закінчення відповідного звітного періоду.
Відповідно до статті 379 НК РФ:
1. Податковим періодом визнається календарний рік.
2. Звітними періодами зізнаються перший квартал, півріччя і дев'ять місяців календарного року.
3. Законодавчий (представницький) орган суб'єкта Російської Федерації при встановленні податку має право не встановлювати звітні періоди.
4.6 Методичні аспекти податкової облікової політики з транспортного податку
4.6.1 Порядок обчислення суми податку і сум авансових платежів з податку
1. Організація, обчислює суму податку і суму авансового платежу з податку самостійно;
2. Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету за підсумками податкового періоду, обчислюється відносно кожного транспортного засобу як добуток відповідної податкової бази та податкової ставки;
3. Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету організацією, визначається як різниця між обчисленою сумою податку і сумами авансових платежів з податку, що підлягають сплаті протягом податкового періоду;
4. Організація обчислює суми авансових платежів з податку після закінчення кожного звітного періоду в розмірі однієї четвертої твори відповідної податкової бази та податкової ставки.
У разі реєстрації транспортного засобу та (або) зняття транспортного засобу з реєстрації (зняття з обліку, виключення з державного судового реєстру і так далі) протягом податкового (звітного) періоду обчислення суми податку (суми авансового платежу з податку) проводиться з урахуванням коефіцієнта, визначається як відношення числа повних місяців, протягом яких даний транспортний засіб було зареєстровано на платника податків, до числа календарних місяців у податковому (звітному) періоді. При цьому місяць реєстрації транспортного засобу, а також місяць зняття транспортного засобу з реєстрації приймається за повний місяць. У разі реєстрації та зняття з реєстрації транспортного засобу протягом одного календарного місяця вказаний місяць приймається як один повний місяць.
4.6.2 Порядок сплати сум податку і сум авансових платежів з податку
Сплата податку та авансових платежів з податку проводиться організацією за місцем перебування транспортних засобів у порядку і строки, які встановлені законами суб'єктів Російської Федерації;
Протягом податкового періоду організація, сплачує авансові платежі з податку, якщо законами суб'єктів Російської Федерації не передбачено інше;
Відповідно до статті 8 Закону міста Москви від 23 жовтня 2002 року № 48 «Про транспортний податок»:
1. Сплата податку проводиться організацією, не пізніше 5 лютого року, наступного за минулим податковим періодом;
2. Податок за кожний транспортний засіб сплачується в повних рублях (50 копійок і більше округлюються до цілого рубля, а менше 50 копійок не враховуються).
3. Зайве внесені суми податку зараховуються в рахунок чергових платежів або повертаються платнику податку відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом Російської Федерації.
4. Податок повністю зараховується до бюджету міста Москви.
5. Зміни в обліковій політиці на 2009 рік
На 2009 рік, на мою думку, фірмі необхідно було внести зміни у свою облікову політику перш за все із-за змін, внесених до Податкового кодексу, які почали діяти з 2009 р. Вони торкнулися наступних моментів.
5.1 Метод амортизації
Головна зміна в НК РФ пов'язане з новим порядком нарахування амортизації в податковому обліку, який буде діяти з 2009 р. Необхідно було обрати єдиний метод амортизації (лінійний або нелінійний) для всього майна, що амортизується (НМА та основних засобів), причому як нових, так і вже використовуваних <1>. Виключення одне: не можна застосовувати нелінійний метод (якщо ми вибрали саме його) за основними засобами, які відносяться до 8 - 10-й амортизаційних групах <2>. Вони як і раніше повинні амортизуватися тільки лінійно.
Тому з 2009 р. можна не змінювати метод амортизації, тільки якщо ви в 2008 р. застосовували єдиний метод амортизації ОЗ і НМА (лінійний або нелінійний) і збираєтеся надалі використовувати саме його <3>. При цьому не має значення, що новий нелінійний метод сильно відрізняється від старого.
<1> Стаття 6 Федерального закону від 22.07.2008 N 158-ФЗ.
<2> Пункти 1, 3 ст. 259 НК РФ (ред., що діє з 01.01.2009).
<3> Пункт 9 ст. 259 НК РФ.
Фірмі необхідно було вибрати нелінійний метод нарахування амортизації для всього майна, що амортизується.
5.2 Амортизаційна премія
З 2009 р. змінився розмір амортизаційної премії, яку можна відразу списувати на витрати <4>.
Її максимальний розмір у 2009 р. становить:
(Якщо) основний засіб відноситься до 1 - 2-й амортизаційних групах (термін використання від 1 року до 5 років), то 10%;
(Якщо) основний засіб належить до 3 - 7-й амортизаційних групах (термін використання понад 5 до 20 років), то 30%;
(Якщо) основний засіб належить до 8 - 10-й амортизаційних групах (термін використання понад 20 років), то 10%.
Я вважаю, що з питання застосування амортизаційної премії в 2009 році, фірмі необхідно було вказати в обліковій політиці, що можливість застосування амортизаційної премії та її конкретний розмір визначається керівником організації індивідуально по кожному основному засобу. Це збільшить кількість папірців (доведеться на кожне капвкладень робити наказ керівника), але зате дасть свободу вибору - зрозуміло, в межах, встановлених Податковим кодексом.
5.3 Порядок нормування відсотків за позиками
Тепер у вас немає вибору, як унормувати відсотки за позиками і кредитами (включаючи відсотки і сумові різниці по зобов'язаннях, вираженим в умовних грошових одиницях за встановленим угодою сторін курсом) <4>. До виходу в світ будь-яких роз'яснень Мінфіну з податкової облікової політики не варто вводити положення, які стосуються нормування відсотків.
<4> Пункт 22 ст. 2, ст. 8 Федерального закону від 26.11.2008 N 224-ФЗ.
5.4 Розподіл податку на прибуток між відокремленими підрозділами
У разі вибору нелінійного методу нарахування амортизації в податковому обліку потрібно вибрати, який показник залишкової вартості майна, що амортизується потрібно враховувати при розподілі між відокремленими підрозділами податку на прибуток, що зараховується до регіонального бюджету:
(Або) за даними бухгалтерського обліку;
(Або) за даними податкового обліку.
Для нашої фірми при розподілі податку потрібно орієнтуватися на "бухучетную" залишкову вартість майна, що амортизується, це потрібно було закріпити в обліковій політиці для цілей оподаткування на 2009 р. Якщо ми нічого не пропишемо в обліковій політиці, нам доведеться використовувати показник залишкової вартості майна, що амортизується за даними податкового обліку, що більш трудомістке.
Також необхідно було врахувати, що на 2009 рік ми могли заново вирішити, який з двох показників (середньоспискову чисельність працівників або суму витрат на оплату праці) ми будетм враховувати при розподілі податку на прибуток <5>.
<5> Стаття 288 НК РФ.
5.5 Затвердження змін
Після внесеія змін до облікової політики для цілей оподаткування, можна (але ми не зобов'язані) проінформувати свою податкову інспекцію про обрані варіантах порядку обчислення податків. Зазвичай бухгалтери представляють разом з річною бухзвітності і податкову облікову політику на наступний рік.
Податкова не зможе оштрафувати за те, що ми не представили їй разом зі звітністю (податкової чи бухгалтерської) відомості про зміну облікової політики для цілей оподаткування. Нас не можуть оштрафувати і за сам факт невнесення змін до облікової політики, якщо вони передбачені законодавством. Проте штрафи можуть бути потім - за неправильний розрахунок податків.
Також інспекція може вимагати у нас облікову політику для цілей оподаткування при проведенні податкової перевірки, причому як при проведенні виїзної, так, в певних випадках, і при проведенні камеральної перевірки. І якщо ми її не надамо, то податкова може оштрафувати організацію на 50 руб. , А головного бухгалтера або директора - на суму від 300 до 500 руб.
Тому для того, щоб уникнути податкових ризиків, краще повідомити свою інспекцію про зміни, які ми внесли в облікову політику для цілей оподаткування на 2009 р., подавши в ИФНС оновлену політику разом з річною звітністю.
5.6 Резерв по сумнівних боргах
5.6.1 Порядок формування резервів по сумнівних боргах в податковому обліку
Порядок формування резервів по сумнівним боргам у податковому обліку встановлено ст. 266 Податкового кодексу Російської Федерації (далі - Кодекс).
Відповідно до п. 1 ст. 266 Кодексу сумнівним боргом визнається будь-яка заборгованість перед платником податку, що виникла у зв'язку з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, у разі якщо ця заборгованість не погашена в терміни, встановлені договором, і не забезпечена заставою, поручительством, банківською гарантією.
5.6.2 Організація системи податкового обліку
Відповідно до ст. 313 Кодексу система податкового обліку організується платником податку самостійно виходячи з принципу послідовності застосування норм і правил податкового обліку, тобто застосовується послідовно від одного податкового періоду до іншого. Порядок ведення податкового обліку встановлюється платником податків в обліковій політиці для цілей оподаткування, затверджуваною відповідним наказом (розпорядженням) керівника.
Рішення про внесення змін до облікової політики для оподаткування при зміні застосовуваних методів обліку приймається з початку нового податкового періоду.
При ухваленні рішення про формування резерву по сумнівних боргах для цілей оподаткування прибутку в облікову політику організації повинні бути внесені відповідні зміни. Таким чином, формування зазначеного резерву для цілей оподаткування може бути здійснене тільки з початку нового податкового періоду. Думка Департаменту, наведене в цьому листі, не містить правових норм або загальних правил, що конкретизують нормативні приписи, і не є нормативним правовим актом. Відповідно до Листа Мінфіну Росії від 07.08.2007 N 03-02-07/2-138 направляється думку Департаменту має інформаційно-роз'яснювальний характер з питань застосування законодавства Російської Федерації про податки і збори і не перешкоджає керуватися нормами законодавства про податки і збори в розумінні , що відрізняється від трактування, викладеної у цьому листі. На мою думку, організації необхідно було внести до облікової політики на 2009 р. з метою оподаткування пункт про формування резерву по сумнівних боргах.
6. Амортизація як джерело фінансування
Наведу обгрунтування для зміни в обліковій політиці для цілей оподаткування фірми на 2009 рік способу нарахування амортизації
Амортизаційні відрахування призначаються для відшкодування вартості основних фондів, накопичення коштів на їх оновлення і списуються на собівартість продукції. Але на відміну від інших статей собівартості (матеріальні витрати, заробітна плата, відрахування та ін) процес амортизації не веде до відтоку фінансових коштів, тобто як витрати амортизаційні відрахування відшкодовуються через виручку. Але при цьому вони не залишаються на підприємстві, а накопичуються на окремому рахунку. Оскільки безпосередньо для заміни зношеного устаткування ці кошти знадобляться лише через досить тривалий час і накопичувати їх спеціально недоцільно, вони (як і прибуток) можуть служити джерелом фінансування розвитку підприємства (див. рис.).
Фінансування
| │ Власне │ │ З вивільняється капіталу │ │ З боку │ |
| └ ─ ─ ─ ─ ─ ┬ ─ ─ ─ ─ ─ ┘ │ (зміна структури майна) │ └ ─ ─ ─ ─ ┬ ─ ─ ─ ─ ─ ┘ |
| ┌ ─ ─ ─ ┴ ─ ─ ─ ─ ─ ┐ └ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┬ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┘ ┌ ─ ─ ─ ─ ─ ┴ ─ ─ ─ ─ ┐ |
| │ │ ┌ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┐ │ │ |
| ┌ ─ ─ ─ ┴ ─ ─ ─ ┐ ┌ ─ ─ ─ ─ ┴ ─ ─ ─ ─ ─ ┐ ┌ ─ ─ ─ ┴ ─ ─ ─ ─ ─ ┐ │ ┌ ─ ─ ─ ─ ─ ┴ ─ ─ ─ ─ ┐ ┌ ─ ─ ─ ─ ┴ ─ ─ ─ ─ ┐ ┌ ─ ─ ─ ─ ┴ ─ ─ ─ ┐ |
| │ Статут-│ │ Накопичення │ │ З аморті-│ │ │ Цессии, │ │ Резерви │ │ Кредити, │ |
| │ ний │ │ прибутку, │ │ заційну │ │ │ факторинг, │ │ фондів │ │ позики, │ |
| │ капітал │ │ резервний │ │ відрахувань │ │ │ форфейтинг │ │ спеціаль-│ │ позики │ |
| └ ─ ─ ┬ ─ ─ ─ ─ ┘ │ фонд │ └ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┘ │ └ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┘ │ ного на-│ └ ─ ─ ─ ─ ┬ ─ ─ ─ ┘ |
| │ │ (відкриті │ │ │ значення │ │ |
| │ │ резерви) │ │ └ ─ ─ ─ ─ ┬ ─ ─ ─ ─ ┘ │ |
| │ └ ─ ─ ─ ─ ─ ┬ ─ ─ ─ ─ ┘ ┌ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┴ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┐ │ │ |
| │ │ │ Додатковий капітал │ │ │ |
| │ │ └ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┘ │ │ |
| │ │ │ │ |
| │ └ ─ ─ ─ Внутрішнє фінансування ─ ─ ─ ─ ─ ┘ │ |
| │ │ |
| └ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ Зовнішнє фінансування ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┘ |
Використання цього внутрішнього джерела фінансування призводить до вивільнення коштів, зміні структури активів підприємства і дозволяє купувати нове обладнання без залучення капіталу ззовні. Тому передові підприємства в умовах стійкого зростання попиту на свої товари або послуги, нарощуючи виробничі потужності, збільшуючи обсяг реалізації і прибуток, можуть дозволити собі замінювати обладнання, не чекаючи його нормативного і тим більше фізичного зносу. Прогресивні обладнання і технологія, в свою чергу, забезпечують необхідну якість продукції, дозволяють знизити витрати на її виготовлення і тим самим дають переваги перед конкурентами у виборі маркетингової стратегії, в ціноутворенні.
Важливість амортизації для формування фінансових результатів діяльності підприємства можна проілюструвати на наступному спрощеному прикладі.
Припустимо, що при лінійній амортизації виручка підприємства за якийсь період склала 1000 тис. руб., Поточні витрати - 800 тис.руб., В тому числі амортизаційні відрахування - 100 тис.руб. У цьому випадку балансовий прибуток підприємства дорівнюватиме 200 тис.руб., Податок на прибуток - 40 тис.руб., А на рахунках підприємства залишиться 160 тис.руб. чистого прибутку і 100 тис.руб. амортизаційних відрахувань. Загальний фінансовий результат діяльності підприємства складе 260 тис.руб.
Якби на підприємстві застосовувалася прискорена амортизація і за статтею "амортизаційні відрахування" списувалася в 2 рази більша сума (200 тис. грн.), То при тій же виручці в 1000 тис.руб.текущіе витрати становили б 900 тис.руб. Тоді балансовий прибуток підприємства дорівнюватиме 100 тис.руб., Податок на прибуток зменшиться до 20 тис.руб., А фінансовий результат складе 280 тис.руб.: (100 - 20 + 200 = 280).
Як бачимо, "витратне" збільшення сум амортизації вигідно підприємству, це призводить до економії коштів при сплаті податків, дозволяє швидше відшкодувати вартість основних фондів. Наприклад, застосовуючи спосіб списання вартості основних засобів по сумі кількості років терміну корисного використання (спосіб 3), можна в перші роки експлуатації машин і устаткування нараховувати великі суми амортизації, ніж при використанні лінійного способу. Так, при 5-річного терміну корисного використання основних засобів в перший рік експлуатації списується при лінійному способі 20% їх початкової вартості, а при способі 3 - 33,3%, тобто 5: (1 + 2 + 3 + 4 + 5) = 0,333.
Норми амортизації при використанні способу списання вартості основних засобів по сумі кількості років терміну корисного використання наведено в табл. 1.
Таблиця 1. Норми амортизації,%
| Рік лужба | Число років корисного використання | |||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 1 | |
| 1 | 1,00 | 66,67 | 50,00 | 40,00 | 33,33 | 28,57 | 25,00 | 22,22 | 20,00 | 18,18 |
| 2 | 33,33 | 33,33 | 30,00 | 26,67 | 23,81 | 21,43 | 19,44 | 17,78 | 16,36 | |
| 3 | 16,67 | 20,00 | 20,00 | 19,05 | 17,86 | 16,67 | 15,56 | 14,55 | ||
| 4 | 10,00 | 13,33 | 14,29 | 14,29 | 13,89 | 13,33 | 12,73 | |||
| 5 | 6,67 | 9,52 | 10,71 | 11,11 | 11,11 | 10,91 | ||||
| 6 | 4,76 | 7,14 | 8,33 | 8,89 | 9,09 | |||||
| 7 | 3,57 | 5,56 | 6,67 | 7,27 | ||||||
| 8 | 2,78 | 4,44 | 5,45 | |||||||
| 9 | 2,22 | 3,51 | ||||||||
| 10 | 1,75 | |||||||||
7. Переваги лізингу на придбання і оновлення обладнання
Широкі можливості економії при сплаті податків, використанні прогресивної техніки і оновлення обладнання незалежно від на нормативного терміну служби дає лізинг. Його доцільно застосовувати у випадках, коли період використання обладнання коротшим від строку амортизації. Переваги лізингу приваблюють у першу чергу дрібні та середні фірми.
При використанні лізингу досягається більш раціональний розподіл витрат за часом, так як сума початкового внеску за лізинг набагато менше величини необхідних витрат на покупку. Крім того, зменшуються неминучі при сучасних темпах науково - технічного прогресу втрати від морального старіння устаткування. А використовуючи можливість перегляду терміну лізингу, можна уникнути довголітньої експлуатації влаштовує техніки, так як конкурентоспроможність обладнання постійно оцінюється завдяки оперативній інформації про недоліки в його використанні. Важливим фактором економії при використанні міжнародного лізингу є зниження митних зборів, які при покупці і ввезення імпортної техніки значно збільшують купівельну ціну.
У цифрах переваги лізингу можна висловити, використовуючи наведений вище приклад, тільки потрібно мати на увазі, що на поточні витрати за статтею "плата за лізинг" відноситься не тільки сума амортизації, але й відсотки за кредит, податок на майно, страхові внески та ін Крім того, лізингова компанія має право амортизувати що значаться в неї на балансі лізингові об'єкти швидше, ніж підприємство при купівлі основних фондів - збільшувати встановлені лінійні норми амортизації до трьох разів згідно з Федеральним законом від 29.10.1998 N 164-ФЗ (ст.31).
Наприклад, нашому підприємству необхідно придбати 2 автомобілі загальною вартістю 610 тис.руб .. Для купівлі його можна отримати кредит під 14% річних. Норма амортизації (лінійна) - 12%. Ставка податку на прибуток - 20%. Якщо ж використовувати лізинг і відповідно збільшені в 2 рази норми амортизації, щорічно потрібно буде платити 200 тис.руб лізингових платежів (умовний розрахунок наведений у табл. 2).
Таблиця 2. Розрахунок лізингових платежів, тис.руб.
| │ Вартість │ Рік │ Склад лізингових платежів │ |
| │ на кінець року, │ ├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┬ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┬ ─ ─ ─ ─ ┬ |
| │ залишкова │ │ АТ - 24% │ ПК - 14% │ КВ - 6% │ Усього ЛП │ |
| │ 610 │ │ │ │ │ │ |
| ├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ┼ |
| │ 463,6 │ 1-й │ 146,4 │ 75,152 │ 32,208 │ 253,76 │ |
| ├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ┼ |
| │ 317,2 │ 2-й │ 146,4 │ 54,656 │ 23,424 │ 224,48 │ |
| ├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ┼ |
| │ 170,8 │ третього │ 146,4 │ 34,16 │ 14,64 │ 195,2 │ |
| ├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ┼ |
| │ 24,4 │ 4-й │ 146,4 │ 13,664 │ 5,856 │ 165,92 │ |
| ├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┴ ─ ─ ─ ─ ─ ┴ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┴ ─ ─ ─ ┤ |
| │ Усього │ 76,128 │ 839,36 │ |
| │ Аванс 24,4 + 39,36 │ |
| │ Щорічні платежі 200 │ |
Заощаджені на податках засоби (табл. 3) можуть бути направлені на розвиток виробництва, придбання нового обладнання. А застосування прогресивної техніки дозволяє або знижувати собівартість, або підвищувати якість продукції і рівнозначно - ціну, що в будь-якому випадку призводить до зростання доходів.
Таблиця 3. Розрахунок економії на податках, тис.руб.
| 1-й рік | 2-й рік | 3-й рік | 4-й рік | Всього | Розрахунок | |
| А. Лізинг | ||||||
| 1. Лизинго ші платежі | 200 | 200 | 200 | 200 | ||
| 2. Економія на податках | 40 | 40 | 40 | 40 | 160 | Стор. 1 х 0,2 |
| Б. Купівля | ||||||
| 3. Аморті зація 12% | 73,2 | 73,2 | 73,2 | 73,2 | ||
| 4. Відсотки за кредит | 85,4 | 57,4 | 29,4 | 1,4 | Стор. 7 х 0,14 | |
| 5. Економія на податках | 31,72 | 26,12 | 20,52 | 14,92 | 93,28 | (Стор. 3 + стор 4) х 0,2 |
| 6. Погашено ня кредиту | 200 | 200 | 200 | 10 | ||
| 7. Борг на початок року | 610 | 410 | 210 | 10 |
Цей текст може містити помилки.
Фінанси, гроші і податки | Курсова
Схожі роботи:
Аналіз психолого-педагогічних і методичних аспектів формування творчої особистості молодшого
Аналіз психолого педагогічних і методичних аспектів формування творчої особистості молодшого
Вивчення теоретичних аспектів інфляції та заходів практичної реалізації антиінфляційної політики
Концепція податкової стратегії компанії
Розкриття та розробка методичних і практичних рекомендацій щодо вдосконалення споживчого
Державне регулювання податкової політики
Питання податкової та фінансової політики
Розробка організаційно-методичних документів процесу постачання на прикладі ВАТ ресторан
Співвідношення облікової та податкової політики організації