Розробка бізнес-плану із закупівлі обладнання на прикладі ТОВ Саланг-Б

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст

Введення

Глава 1. Сучасні проблеми планування і етапи розробки бізнес-плану

1.1 Бізнес планування на підприємстві

1.2 Основні етапи і проблеми розробки бізнес-плану

1.3 Структура бізнес-плану і зміст його основних розділів

Глава 2. Аналіз бізнес-планування на ТОВ "Саланг-Б"

2.1 Техніко-економічна характеристика ТОВ "Саланг-Б"

2.2 Опис обладнання

2.3 Ринок і конкуренція

2.4 План маркетингу

2.5 План виробництва

Глава 3. Фінансово-економічне обгрунтування плану

Висновок

Список літератури

Введення

Ефективна діяльність підприємств в умовах ринкової економіки значною мірою залежить від того наскільки достовірно вони передбачають далеку і ближню перспективу свого розвитку, звідси виникає проблема курсової роботи, тобто проблема прогнозування і планування підприємницької діяльності.

Одна з основних проблем, з якою стикається сучасна компанія, - організація та підтримку життєздатного бізнесу в умовах стрімко мінливого ринку і ділового середовища. Планування - процес визначення цілей, стратегій, а також заходів з їх досягнення за певний період часу виходячи з припущень про майбутні ймовірних умов виконання плану. У випадку можна говорити про розробку стратегічних, як правило, довгострокових, планів і тактичних, річних планів.

У кожній компанії на кожному рівні продукту (виробництво, торгова марка) повинен бути розроблений бізнес-план. Бізнес-план - один з найважливіших результатів маркетингового процесу, який містить такі елементи: короткий огляд і зміст; огляд поточної маркетингової ситуації; аналіз можливостей і проблем ; фінансові і маркетингові цілі; огляд маркетингової стратегії; програми дій, визначення передбачуваних прибутків і збитків і короткий огляд заходів по контролю за реалізацією плану. Орієнтоване на ринок стратегічне планування є управлінський процес досягнення і підтримки стабільної рівноваги цілей, можливостей і ресурсів організації і нових ринкових можливостей. Мета стратегічного планування - створення і реформування бізнесу і продукту компанії, спрямовані на успішний її розвиток і досягнення поставлених цілей. Стратегічне планування здійснюється на чотирьох рівнях: корпорації, підрозділи, бізнес-одиниць та виробничої лінії.

Актуальність обраної теми курсової роботи полягає в тому, що в міру розвитку ринкових реформ зростає потреба у грамотній підготовці бізнес-планів та формуванні необхідних для цього умов.

Планування підприємницької діяльності, широко застосовується в зарубіжній, а тепер і у вітчизняній практиці засноване на бізнес плані.

Розробка бізнес-планів дозволяє прогнозувати різні сценарії розвитку подій і виявляти перешкоди які можуть виникнути на шляху розвитку підприємства.

Метою даної роботи полягає в обгрунтуванні необхідності бізнес - планування на ТОВ "Саланг-Б" та розробці шляхів зміцнення позицій підприємства на ринку на основі бізнес-планування.

Виходячи з поставленої мети в роботі, ставляться наступні завдання:

розкрити основні цілі та етапи розробки бізнес-плану;

розглянути основні етапи і структуру бізнес - плану;

проаналізувати систему бізнес-планування на ТОВ "Саланг-Б";

запропонувати методи щодо вдосконалення бізнес-планування для зміцнення позицій підприємства на ринку;

обгрунтувати необхідність правильного вибору ТОВ "Саланг-Б" інвестиційного проекту зміцнення позицій підприємства на ринку.

Об'єктом дослідження виступають підприємницька діяльність ТОВ "Саланг-Б".

Предметом дослідження є організація бізнес-планування на підприємстві "Саланг-Б".

Структура курсової роботи складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури.

Глава 1. Сучасні проблеми планування і етапи розробки бізнес-плану

1.1 Бізнес планування на підприємстві

Кожен підприємець, починаючи свою діяльність, повинен ясно представляти потребу на перспективу у фінансовий, матеріальних, трудових та інтелектуальних ресурсах, джерела їх отримання, а також вміти чітко розрахувати ефективність використання ресурсів у процесі роботи фірми.

У ринковій економіці підприємці не зможуть домогтися стабільного успіху, якщо не будуть чітко й ефективно планувати свою діяльність, постійно збирати й акумулювати інформацію як про стан цільових ринків, положенні на них конкурентів, так і про власні перспективи і можливості.

При всьому різноманітті форм підприємництва існують ключові положення, застосовні практично у всіх областях комерційної діяльності і для різних фірм, але необхідні для того, щоб своєчасно підготуватися і обійти потенційні труднощі і небезпеки, тим самим зменшити ризик у досягненні поставлених цілей.

Важливим завданням є проблема залучення інвестицій, у тому числі і зарубіжних, у чинні і ті підприємства. Для цього необхідно аргументувати й обгрунтувати оформлення проектів (пропозицій), потребують інвестицій. Для цих і деяких інших цілей застосовується бізнес-план 1.

Практика вітчизняного бізнесу свідчить, що багато фірм ще працюють, не маючи офіційно прийнятих планів. У більшості фірмах-новачках керуючі виявляються настільки зайнятими, що у них просто немає часу займатися плануванням. У невеликих фірмах, які накопичили певний досвід роботи, керівники, інтуїтивно відчуваючи необхідність у наявності плану, в той же час вважають, що можна обходитися і без формального планування, а стало бути, воно не може мати істотного значення. Вони не хочуть витрачати час на підготовку плану в письмовому вигляді. За їхніми словами, ситуація на ринку міняється занадто стрімко, щоб від плану була якась користь, і зрештою він буде просто припадати пилом на полиці. Саме з цих та ряду інших причин багато фірм і не застосовують у себе формального планування. Зовсім по-іншому оцінюють значення плану великі фірми.

Бізнес-план розробляє підприємець (особа або група осіб). У ньому мова йде про сутність проекту (вид діяльності, пропоновані до виробництва і реалізації товари або послуги), його обгрунтуванні (результати ринкових досліджень - стан попиту та пропозиції, споживачі, конкуренти, "ніші" на ринку, НТП і т.д.) , забезпеченні (виробничий, маркетинговий та організаційні плани), необхідних для реалізації проекту засобах (обсяг, графік та напрями використання капітальних вкладень, поточні витрати) і кінцевих фінансові підсумки здійснення проекту.

Коло користувачів бізнес-плану дуже широкий.

По-перше, це самі розробники, коли їм доводиться продумувати і вирішувати конкретні питання, пов'язані з налагодженням виробництва, розробкою комплексу маркетингу, організацією управління та контролю, пошуком партнерів та джерел фінансування і т.д.

По-друге, це співробітники підприємств, які можуть брати участь у підготовці бізнес-плану. Знайомство з документом дозволяє їм отримати чітке уявлення про стратегічні напрямки розвитку, а також про тактичні прийоми. На цій основі кожен фахівець визначає свій діапазон робочих обов'язків у вирішенні спільних проблем 'підприємства;

По-третє, це потенційні інвестори. Як зазначалося, для реалізації проекту необхідні перспективна ідея, програма дій щодо її реалізації та джерела фінансування. Перші два елементи є результатом пошуків і розробок підприємців, але далеко не завжди у них є необхідні грошові кошти. Тоді доводиться залучати капітали ззовні, для чого необхідно переконати потенційних інвесторів у високому ступені надійності, перспективності, опрацьованості і окупності проекту. Саме це завдання і повинен вирішувати бізнес-план 2.

Бізнес-план є документом, який систематично оновлюється, у нього вносяться зміни, пов'язані як зі змінами, що відбуваються всередині фірми, так змінами на ринку, де діє фірма, і в економіці в цілому.

У зв'язку з тим, що бізнес - план являє собою результат досліджень і організаційної роботи, що має на меті вивчення конкретного напрямку діяльності фірми (продукту або послуг) на певному ринку й у сформованих організаційно-економічних умовах він спирається на:

конкретний проект виробництва певного товару (послуг) - створення нового типу виробів або надання нових послуг (особливості задоволення потреб і т.д.);

всебічний аналіз виробничо - господарської та комерційної діяльності організації, метою якої є виділення її сильних і слабких сторін, специфіки і відмінностей від інших аналогічних фірм;

вивчення конкретних фінансових, техніко-економічних та організаційних механізмів, використовуваних в економіці для реалізації конкретних завдань.

Бізнес - план є одним із складових документів, що визначають стратегію розвитку фірми. Разом з тим він базується на загальній концепції розвитку фірми. Більш докладно розробляє економічний і фінансовий аспект стратегії, дає техніко-економічне обгрунтування конкретним заходам. Реалізація стратегії грунтується на широких інвестиційних програмах, складених як ціла система взаємопов'язаних, технічних, організаційних та економічних змін на певний період часу.

Бізнес - план охоплює одну з частин інвестиційної програми, термін реалізації якої звичайно обмежений 1 або декількома роками (часто кореспондуючими з термінами середньо і довгострокових кредитів), що дозволяє дати достатньо чітку економічну оцінку наміченим заходам.

Особливістю бізнес-плану як стратегічного документа є збалансованість по постановці завдань з урахуванням реальних фінансових можливостей фірми. Щоб бізнес-план був прийнятий, він повинен бути забезпечений необхідними фінансовими ресурсами. Це значною мірою визначає характер проектів (концепції), які вивчають при розробці бізнес-плану. Ці проекти повинні бути не тільки інноваційними, тобто відрізнятися науково-технічної новизною, але і бути досить повно пропрацювали, показувати які витрати необхідні на їх реалізацію і що економічно дасть (який дохід принесе).

Ступінь інноваційності та ризикованості проекту визначає способи залучення капіталу. У той же час включення самого проекту в бізнес - план ставати можливим лише в тому випадку, якщо визначені джерела фінансування.

Таким чином, розробка бізнес-плану необхідна для вирішення наступних завдань: чіткого формулювання цілей підприємства, визначення конкретних кількісних показників їх реалізації і термінів досягнення; розробки взаємопов'язаних виробничих, маркетингових і організаційних програм, що забезпечують досягнення поставлених цілей; визначення необхідних обсягів фінансування і пошуку його джерел ; виявлення труднощів і проблем, з якими доведеться зіткнутися в ході реалізації проекту; організації системи контролю за ходом здійснення проекту; підготовки розгорнутого обгрунтування, необхідного для залучення інвесторів до фінансування проекту.

Для того щоб бізнес-план міг повною мірою виконувати свої функції, він повинен відповідати ряду вимог 3: бути написаний простою і зрозумілою мовою з допомогою коротких і чітких формулювань; його обсяг не повинен перевищувати 20-25 машинописних сторінок; носити всеосяжний характер, т . е. включати всю інформацію по проекту, що представляє інтерес для інвестора; спиратися на реальні факти та обгрунтовані пропозиції; мати завершений характер, тобто містити стратегію досягнення поставлених цілей; володіти комплексністю, тобто утримувати виробниче, маркетингове, організаційне, фінансове забезпечення; мати перспективний характер, тобто забезпечувати можливість розробки на його основі подальших планів із збереженням наступності розвитку; володіти гнучкістю, що забезпечує можливість внесення коригувань в розроблені програми; мати контролюючий характер, пов'язаний з чіткою характеристикою графіків робіт, контрольних термінів і показників.

Ясно, що виконання всіх вимог можливе лише при певній структурі і логіці побудови бізнес-плану.

1.2 Основні етапи і проблеми розробки бізнес-плану

За структурою бізнес-плану та змісту його основних розділів можна зробити висновок, що при відносно невеликих розмірах підготовка цього документа вимагає значного часу.

Класичний процес підготовки бізнес-плану розбитий на ряд етапів. Перш ніж приступити до створення бізнес-плану, необхідно отримати весь комплекс необхідної інформації.

Перший крок у підготовці бізнес-плану передбачає визначення методології потрібної інформації.

Ними можуть стати:

підручники з бізнес-планування; урядові установи (у тому числі займаються проблемами малого бізнесу); фірми з управлінського консультування та інші подібні організації; галузеві видання; курси зі складання бізнес-планів; аудиторські фірми;

Другим кроком робіт над бізнес-планом стає визначення цілей його розробки. Цілі визначаються тим переліком проблем, які покликаний вирішити бізнес-план. Дуже важливо зрозуміти, що внутрішні і зовнішні цілі організації можуть бути досягнуті, тільки якщо створений по-справжньому добротний і якісний план.

Визначаючи внутрішні і зовнішні проблеми бізнес-планування, варто задуматися про можливість їх взаємопроникнення. Наприклад, зовнішні мети - залучення інвесторів можуть бути краще досягнуті, якщо запропонувати, скажімо, комерційним банкам стати не просто кредиторами, а повноправними учасниками підприємницького проекту. По-перше, це приверне до проекту додаткову увагу. Як показали дослідження, для російських комерційних банків більш привабливим представляється не просте виділення кредитів під бізнес-план, а поєднання кредиту з безпосередньою участю в його здійсненні: спільна діяльність, пайова участь в акціонерному капіталі, розподілі прибутку, операції і т.д. Якщо дані моменти будуть виділені в бізнес-плані, це допоможе легше отримати необхідні фінансові ресурси. По-друге, фахівці комерційних банків та інших фінансових компаній, як правило, володіють необхідними навичками в оцінці інвестиційних проектів. В інвестиційних управліннях комерційних банків, враховуючи відсутність потрібного досвіду і знань у російських підприємців, створюють спеціальні підрозділи, експерти яких допомагають розібратися в складних проблемах оцінки майбутніх перспектив бізнесу. Таким чином, підприємці можуть розраховувати на серйозну допомогу у вирішенні внутрішніх проблем нового бізнесу на рівні сучасних наукових методів з застосуванням складного економіко-математичного апарату.

Коли внутрішні і зовнішні цілі бізнес-планування з'ясовані, можна приступити до третього кроку - точному визначенню своїх цільових читачів - будуть це лише внутрішні учасники організації (що вкрай малоймовірно) або також зовнішні особи, яких організація хотіла б бачити своїми інвесторами, - майбутні акціонери , комерційні банки, венчурні фонди.

Венчурні, або ризикові, фонди комерційні організації, що спеціалізуються в області фінансування підприємницьких проектів на різних стадіях їх здійснення (як на етапі становлення, так і на етапах розширення та модернізації), а також фінансування окремих ризикових підрозділів - видів бізнесу, що входять у велику господарську організацію . Венчурні капіталісти беруть участь у фінансуванні бізнесу через систему боргових розписок, придбання акцій та інших цінних паперів фірми, яка потребує фінансування, мета діяльності венчурного капіталу - вкладення коштів у ризиковані підприємства для отримання високого прибутку 4.

Вибір кола читачів визначає специфіку змісту бізнес-плану, необхідність виділення тих чи інших сторін діяльності фірми, економічних показників (фірма, орієнтована на фінансування в першу чергу за рахунок випуску і продажу акцій, повинна підкреслити розміри дивідендів, порядок їх виплат; якщо організація розраховує на отримання банківського кредиту, у бізнес-плані потрібно вказати величину відсотків, маючи на увазі їх типові розміри на ринку взагалі і на ринку банківських кредитів зокрема).

Коли автор майбутнього бізнес-плану окреслив коло своїх майбутніх читачів, він може перейти до наступного, четвертому кроці - встановлення загальної структури створюваного документа.

Зазвичай бізнес-план включає в себе такі складові частини: титульний аркуш; резюме; історію свого бізнесу (якщо підприємство вже діє); опис продуктів (послуг); опис справ у галузі, товарні ринки; конкурентів: оцінку і вибір конкурентної стратегії; виробничий план ; план маркетингу; організаційний план, фінансовий план та оцінка ризику; план досліджень і розробок; оцінку та страхування ризику; програми.

П'ятий крок бізнес-планування передбачає збір інформації для підготовки кожного з намічених розділів бізнес-плану. На цьому етапі необхідно заручитися підтримкою тих людей, які мають необхідні досвід і знання для складання бізнес-плану. Це можуть бути внутрішні учасники - працівники організації, які мають досвід і добре знання внутрішнього середовища. Бажано залучити також зовнішніх консультантів, особливо для використання їх в сферах фінансового прогнозування і маркетингових досліджень ринку. Крім фінансистів, бухгалтерів, маркетологів в роботу над бізнес-планом можуть бути залучені економісти широкого профілю (в тому числі спеціалізуються на макроекономічних проблемах), консультанти з управління.

Перед тим як зайнятися збором інформації, корисно скласти запитальник, який включає істотні питання по кожному з розділів бізнес-плану.

Наступний, шостий крок у бізнес-плануванні - це безпосереднє написання бізнес-плану. Це дуже відповідальний і трудомісткий етап.

Важливе правило тут: підприємець повинен самостійно написати бізнес-план, навіть якщо це вимагає великої кількості часу і у підприємця немає навичок такого роду роботи.

Допомога консультантів підприємцю завершується на попередньому етапі, коли внутрішні і зовнішні консультанти допомагають зібрати необхідну інформацію і здійснюють її первинну обробку. На кінцевому етапі консультанти можуть асистувати підприємцеві.

Шостий етап, загалом, завершує процес бізнес-планування, однак для поліпшення плану корисно зробити ще один, сьомий крок. Він полягає в тому, що підприємець пропонує готовий бізнес-план для прочитання кому-небудь з авторитетних, але незацікавлених осіб, хто здатний оцінити його роботу на основі конструктивної критики.

Перед тим як передати бізнес-план зацікавленим читачам, необхідно ретельно продумати і скласти їх список.

1.3 Структура бізнес-плану і зміст його основних розділів

У світовій практиці підготовка бізнес-плану відбувається на основі стандартних вимог до оформлення. У зв'язку з цим розроблена типова структура бізнес-плану.

Титульний лист і зміст.

Призначення розділу - дати уявлення про проект. На його основі потенційний інвестор може відразу визначити, чи представляє для нього інтерес участь у проекті.

Резюме.

Резюме пишеться в останню чергу, після того як бізнес-план в цілому складений. Воно повинно включати в себе основні положення та ідеї бізнес-плану, висновки, до яких прийшов підприємець.

Структура резюме повинна складатися з трьох частин:

введення: включає цілі плану, коротко виражену суть проекту;

основний зміст: стислий опис всіх ключових елементів бізнес-плану та його основних частин: рід діяльності, прогноз попиту, вартість проекту, джерела фінансування і тд.;

висновок: підсумовує фактори майбутнього успіху підприємця, може включати опис основних способів дій підприємця.

Історія бізнесу.

Цей розділ складається в тому випадку, якщо підприємство вже існує і пройшло певний шлях розвитку. Інформація даного розділу в основному призначена для зовнішніх читачів, тому, обговорюючи історію бізнесу, потрібно назвати реальні успіхи, яких фірма досягла в минулому, досягнення працівників фірми.

Опис продуктів / послуг.

І сам підприємець, і його інвестор повинні точно знати, що, які продукти і послуги планується пропонувати ринку. Тобто бізнес-план повинен включати детальний опис майбутнього товару.

Аналіз стану справ у галузі.

Описуючи галузь, важливо показати абсолютні розміри ринку, чи схильний цей ринок до росту або застою, основні сегменти ринку (групи споживачів). Потрібно визначити, наскільки чутливий ринок до різних внутрішніх і зовнішніх факторів, схильний він циклічним і сезонним коливанням і т.д. Необхідно описати своїх конкурентів, долю ринку, яку вони захопили, сегменти, на які орієнтуються, врахувати інші галузеві фактори.

Оцінка конкурентів та вибір конкурентної стратегії.

Багато російські підприємці схильні недооцінювати небезпеку конкуренції, зазначаючи: "У нас немає конкурентів". Почасти це вірно (у вузькому сенсі слова), оскільки російська, а раніше радянська економіка була сверхспеціалізірована і, як наслідок, сверхмонополізірована.

План виробництва.

Головне правило при написанні цього розділу: виклад має бути гранично простим, не потрібно зловживати застосуванням технічного жаргону, так як читати цей розділ, швидше за все, будуть люди без спеціальної інженерної освіти.

Крім технічного опису план виробництва повинен включати економічні розрахунки витрат виробництва.

План маркетингу.

Для того щоб досягти успіху, фірма повинна створити ефективний ринок для свого товару. Основні кроки зі створення такого ринку описує маркетинговий розділ бізнес-плану.

Організаційний план.

Організаційний план знайомить із формою власності, обраної фірмою, питаннями керівництва, розподілу повноважень і відповідальності, типом організаційної структури фірми.

Фінансовий план.

Як і всякий фінансовий план, фінансовий розділ бізнес-плану включає в себе три основних планових документа: баланс організації, план прибутків і збитків і прогноз руху готівки.

план грошових надходжень і витрат з такою ж періодичністю (сумарні надходження, платежі за напрямами, залишок готівки);

балансовий план на кінець першого року в його традиційній формі (активи, пасиви, власний капітал);

план за джерелами (доходи від операцій, позички, власні кошти, амортизація) та використання коштів (покупка обладнання, будівництво, приріст запасів, погашення позик, придбання акцій, виплата дивідендів).

План досліджень і розробок.

Не кожна фірма володіє необхідними можливостями для проведення наукових досліджень і розробок (НДДКР). Адже ця сфера діяльності вимагає значних вкладень капіталу, наявності висококваліфікованих фахівців і менеджерів, високого ступеня спеціалізації виробництва. Тому невеликі фірми, тільки освоюють бізнес, часто задовольняються використанням вже існуючих розробок, імітація й тих чи інших технологій виробництва і товарів.

Глава 2. Аналіз бізнес-планування на ТОВ "Саланг-Б"

2.1 Техніко-економічна характеристика ТОВ "Саланг-Б"

Прискорення науково-технічного прогресу в народному господарстві тісно пов'язано з розвитком і подальшою індустріалізацією будівництва. У будівництво необхідно постійно вкладати капітальні вкладення для того, щоб воно було здатне вирішувати найскладніші завдання з технічного переозброєння всіх галузей народного господарства та інфраструктури.

Будівництво - галузь матеріального виробництва, яка здійснює введення і реконструкцію будівель, споруд різного призначення, облаштування території для проведення робіт. У більш широкому сенсі будівництво - процес створення та матеріалізації прогресивних ідей зодчества, науки і виробництва.

Продукція будівництва ТОВ "Саланг-Б" - закінчені і підготовлені до експлуатації виробничі підприємства, житлові будинки, громадські будівлі, споруди та інші об'єкти.

ТОВ "Саланг-Б" виконує будівельно-монтажні роботи підрядним та господарським способами.

Підприємство оснащене будівельними машинами і транспортними засобами, має ремонтною базою, іншими виробничими і допоміжними підрозділами, що забезпечують будівельне виробництво.

ТОВ "Саланг-Б" володіє потужною виробничою базою. У складі будівельної індустрії сукупність будівельних і монтажних організацій, що здійснюють індустріальними методами роботи зі зведення будинків і споруд, їх реконструкції та розширення, а також монтажу обладнання.

Зведемо основні трудові показники в таблицю 1.

Таблиця 1

Оцінка ефективності праці персоналу

п / п

Показники

Од. виміру

2006

2007

2008

2008

до 2006 р.

2008

до 2007 р.

2007

до 2006 р.

1.

Обсяг виробництва

тис. руб.

40000

42400

51250

128%

121%

106%

2.

Продуктивність праці

тис. руб.

285,7

273,5

318,3

111%

116%

96%

3.

Чисельність працівників

чол.

150

163

172

115%

106%

109%

4.

Середня заробітна плата

руб.

2316,6

2780

3600

155%

129%

120%

5.

Фонд заробітної плати

руб.

450000

489000

688000

153%

141%

109%

З таблиці 1 можна бачити, яким чином змінюються основні показники в ТОВ "Саланг". В основному, всі показники змінюються в більшу сторону, що підтверджує розрахунок темпу зростання показників.

2.2 Опис обладнання

Для всіх типових завдань з нанесення пінополіуретанової теплоізоляції, в якості обладнання обрана установка "ПІНА-98 П20УМ" - модель, призначена для професійних робіт. Хоча вона і є найбільш дорогою установкою, але має ряд переваг, які дозволяють зменшити втрати при напиленні, ефективно вибирати режим роботи для кожного конкретного об'єкта, домагаючись максимальної якості при мінімальних витратах часу.

Саме ця модель дозволяє однаково якісно і без втрат виконувати будь-які роботи: напилюють на площі від лічених одиниць до декількох тисяч квадратних метрів. Установка дозволяє зменшити втрати при несприятливих зовнішніх чинниках: вітер, холодна поверхню, а також знизити втрати через рикошету.

Крім вибору моделі установки надзвичайно важливо правильно вибрати марку ППУ-системи. При цьому слід виходити з необхідної щільності кінцевого продукту.

Наприклад, якщо ізолюються стіни, то досить щільності 40-60 кг/м3. Якщо ізолюються покрівлі, по яких згодом передбачається пересування, то бажано, щоб щільність була 60-80 кг/м3. Крім цього, після теплоізоляції, плоску покрівлю можна покрити гідроізоляційної кіркою (шар не більше 10мм), щільність якої 120-200 кг/м3. Якщо робиться напилення зсередини на стельову поверхню, де можливість механічної дії дорівнює практично нулю, щільність кінцевого продукту досить мати 40-50 кг/м3. Як показує практика, отримати теплоізоляційний шар методом напилення щільністю менш, ніж 40-45 кг/м3 не можливо.

Постачальник сировини при продажу компонентів заявляє гадану щільність пінопласту, який вийде при змішанні двох рідин. Це щільність матеріалу, отриманого в ідеальних, лабораторних умовах. В реальних же умовах щільність матеріалу вийде вище за рахунок впливу ряду факторів, описаних нижче.

Наприклад, уявна щільність композиції марки ППУ-17 становить 35 кг/м3. Це означає, що теоретично з тонни такої системи можна отримати 28,5 м3 пінополіуретану (1000/35 = 28,5). Але на практиці реальний вихід ППУ в кубатурою при напиленні буде менше.

Щільність 35 кг/м3, навіть якщо вона не просто заявлена, але і підтверджена експериментом - це щільність вільного спінювання, коли на процес утворення пінопласту не впливають зовнішні фактори.

При напиленні завжди має місце рикошет аерозолі від ізольованої поверхні, таким чином, частина сировини просто втрачається. Також до безповоротних втрат відноситься "знесення" факела, наприклад, сильним боковим вітром (взагалі, якщо погодні умови негативно впливають на процес (дощ, сніг, вітер), то виконання робіт по ізоляції поверхні слід відкласти). Якщо має напилити трубопровід, слід бути готовим до того, що частина факела буде "йти" повз труби. Однак такі втрати можна мінімізувати, зменшимо продуктивність установки.

Як показує практика, безповоротні втрати становлять від 4% до 10% (залежно від майстерності оператора та продуктивності установки). Таким чином, реально (в гіршому випадку) на освіту матеріалу буде використано з кожної тонни не 1000 кг сировини, а 900 кг.

Пінополіуретан слід напилюють у кілька шарів. Як правило, за один прохід наноситься теплоізоляція товщиною від 10 до 20 мм. На різних ділянках поверхні вона може виявитися різною. Другим і наступними шарами (якщо необхідно) товщина покриття "вирівнюється". Крім цього багатошарове напилення дозволяє створити додаткові гідроізолюючі шари в пінопласт (верхня плівка, що утворюється на пінопласт при контакті з повітрям, має 100% закритих пор).

Однак саме технологія напилення в декілька шарів призводить до фактичного переущільнення. Коли другий шар ППУ наноситься поверх попереднього, завжди має місце ефект "умінанія" першого шару. Під впливом тиску повітряно-рідинної суміші, і тиску полістиролу другого шару, вже нанесена теплоізоляція уминаються, її щільність при цьому підвищується. Більш того, і другий шар спінюється гірше, тому що частина енергії витрачається на стиснення нижнього шару. Між тим, якщо нанесення декількох шарів рознести значно за часом, це може привести до погіршення адгезії між шарами. Реальне значення втрат (не утворився обсягу ППУ) внаслідок переущільнення становить від 10% до 25 %, залежно від майстерності оператора, рельєфу ізольованої поверхні (западини, ями, кути, пази, перепади площин, зміни кутів нахилу площин - все це призводить до того, що спінення композиції відбувається в різних напрямках під різним тиском), її температури (на холодної поверхні коефіцієнт спінювання менше).

2.3 Ринок і конкуренція

Характеристика ТОВ "Саланг-Б" в частині участі його на ринку розглянута в таблиці 2.

Таким чином, за виробленим розрахунками середній відсоток продажу будівельних послуг на ринку Дзержинського району становить 52,5%.

Таблиця 2. Характеристика виробництва і реалізації ТОВ "Саланг-Б" за 2006-2008 рр..

Види продукції

Обсяг виробництва, млн. крб.

Обсяг поставки

Послуг на ринок Дзержинського району, млн. руб.

Частка на ринку у відсотках до загального обсягу виробництва,%

2006

Зведення об'єктів

101,274

55,7007

55

Будівельні роботи

95,321

60,0522

63

Ремонтні роботи

115,236

67,9892

59

Сантехнічні роботи

65,234

16,3085

25

ВСЬОГО

377,065

200,0506

53,1

2007

Зведення об'єктів

89,857

53,0156

59

Будівельні роботи

85,693

50,5589

59

Ремонтні роботи

111,254

70,0900

63

Сантехнічні роботи

65,892

13,1784

20

ВСЬОГО

352,696

186,8429

52,9

2008

Зведення об'єктів

91,256

55,6662

61

Будівельні роботи

101,698

64,0697

63

Ремонтні роботи

120,356

68,6029

57

Сантехнічні роботи

95,687

22,0080

23

ВСЬОГО

408,997

210,3468

51,4

Проаналізуємо основних конкурентів підприємства.

Спорудження житлових будинків в місті в основному ведуть місцеві компанії: ЗАТ "Житлобуд", ХСТК "Фобос", Думпе "ФСК". Для них Дзержинський - рідний і улюблене місто, і вони забудовують його красивими, сучасними, добротними будинками.

Основний напрямок діяльності госпрозрахункової будівельно-технологічної фірми "Фобос" - монолітне домобудівництво, виконане по "стільникового" технології. Це єдина організація в столиці і області, яка зводить будівлі з вітчизняної технології, створеної для російських кліматичних умов. Компанія виконує функції генерального підрядника, замовника, проектувальника і, володіючи власною потужною виробничою базою, здійснює всі види робіт від закладки фундаменту до обробки та продажу квартир у власних новобудовах. Багато уваги фірма приділяє благоустрою прибудинкових територій: по завершенні будівництва висаджують чагарники, розбивають квітники і газони, споруджують дитячі ігрові та спортивні майданчики і навіть фонтани. Для забезпечення гідного обслуговування новобудов "Фобос" створює товариства власників житла (ТСЖ). Вони працюють у будинках № 19 по вулиці Лісовій та № 30 по вулиці Угрешской, які неодноразово визнавали кращими в місті. До речі, будівля на Лісовій за архітектурну виразність у 2003 році визнали ще й кращим в області.

Велику лепту в будівництво нового Дзержинського свого часу внесла компанія "Житлобуд", якій у минулому році виповнилося 48 років. Будинки, зведені нею в 2001-2003 роках в четвертому мікрорайоні (вулиці Лісова і Угрешскій), не тільки прикрашають місто, але і є свого роду візитною карткою фірми.

2.4 План маркетингу

Сегментація ринку.

Сегментом ринку для послуг, вироблених фірмою "Саланг-Б", з географічної точки зору буде ринок міста Кондрова і близько розташованих до нього міст в яких не існує фірм, що займаються виробництвом аналогічних послуг.

Далі, вже в рамках виділеного сегмента ринку, можна визначити покупців послуг. Це будуть:

1. Державні будівельні фірми, що займаються будівництвом будівель промислового призначення, житлових багатоповерхових будинків, мостів, естакад тощо;

2. Комерційні будівельні фірми, що займаються аналогічною діяльністю;

3. Люди, що ведуть будівництво для себе (дуже маленький сегмент, як правило, багаті люди, що будують великі будинки).

Просування і реклама.

Таблиця 3. Витрати на рекламу

Статті витрат

Сума витрат тис. руб.

Газета "Моя реклама"

Реклама на транспорті

Щити

80

1800

700


2580

Послуги необхідно поширювати по каналу прямого маркетингу.

2.5 План виробництва

Підприємство обрало порівняно правильну політику реалізації продукції.

Основними резервами зниження собівартості продукції є:

збільшення обсягу виробництва послуг;

скорочення витрат на їх виробництво за рахунок підвищення рівня продуктивності праці, економного використання матеріальних ресурсів, скорочення непродуктивних витрат, втрат і т.д.

На основі даних можна робити прогноз реалізації на майбутнє: спланувати обсяги продажів по кожному каналу реалізації і в цілому.

Але для цього спочатку необхідно вивчити виробничу програму підприємства (табл.4).

Таблиця 4. Виробнича програма ТОВ "Саланг-Б" (прогноз на 2009 рік)

Види послуг

2009


I квартал

II квартал

III квартал

IV квартал

Зведення об'єктів

23000

23000

23000

23000

Будівельні роботи

25000

26000

26000

25000

Ремонтні роботи

30000

30000

25000

25000

Сантехнічні роботи

20000

15000

20000

15000

Після аналізу виробничої програми підприємства можна планувати обсяги реалізації продукції (табл.5).

Таблиця 5

Планований обсяг продажів послуг на 2009 рік у ТОВ "Саланг-Б"

Види

продукції

Млн. руб.

Канали реалізації



Ринок

Оплата праці

Г. Калуга

На виробництво

Інші



Ціна, тис. руб.

Кількість, т

Ціна, тис. руб.

Кількість, т

Ціна, тис. руб.

Кількість, т

Ціна, тис. руб.

Кількість, т

Ціна, тис. руб.

Кількість, т

Зведення об'єктів

92

90

53,6

60

9,2

80

9,2

60

12,8

75

7,2

Будівельні роботи

102

85

56,8

50

9,2

75

10,2

45

20,4

64

5,4

Ремонтні роботи

110

76

66

47

5,5

60

11,0

40

17,5

56

10

Сантехнічні роботи

70

60

16,5

39

10

50

3,5

35

18

46

22

Оцінений щорічного зростання цін на продукцію грунтується на макроекономічних та галузевих дослідженнях, а також на даних про зростання цін у минулі роки.

Глава 3. Фінансово-економічне обгрунтування плану

Розрахуємо ефективність проекту по закупівлі цього обладнання.

Ефективність проекту повинна оцінюватися з різних точок зору. Основними методами оцінки економічної ефективності є:

метод чистого дисконтованого доходу (ЧДД);

метод терміну окупності;

метод індексу прибутковості і рентабельності проекту;

метод внутрішньої норми прибутковості;

розрахунок точки беззбитковості проекту.

Основні показники, для визначення ефективності інноваційного проекту наведені в таблиці 5:

Таблиця 5. Основні показники для визначення ефективності проекту

Показники

Од. змін.

Значення

Одноразові витрати

тис. руб.

348,1

Термін роботи устаткування після введення

років

10

Обсяг відвантаження продукції



I етап

тис. руб.

7787

II етап

тис. руб.

18 540

Постійні витрати

тис. руб.

35,5

У т. ч. амортизація

тис. руб.

27,5

Змінні витрати

% Від відвантаження

68

Умовно-постійні витрати:



I етап

тис. руб.

9,83

II етап

тис. руб.

28,8

Річна відвантаження замовлень



I етап

тис. шт.

23

- В 1 рік реалізації проекту

тис. шт.

6

II етап

тис. шт.

69

Валютний депозит

%

9

Рівень ризику проекту

%

35

Інфляція на валютному ринку

%

11

Чистий дисконтний дохід.

Реалізація даного довгострокового проекту, що вносить докорінні зміни в існуючу технологію роботи, пов'язана з великим ризиком, тому в подальших розрахунках премію за ризик візьмемо рівну 35%.

Рівень річної інфляції візьмемо рівним 11%.

Таблиця 6. Класифікації нововведень та інноваційних процесів за групами ризику

п / п

Ознаки поділу на групи

Значення ознак, що визначають групу ризику

Клас за ознакою


За змістом нововведення

Нова технологія (метод)

6


Тип новатора

(Сфера створення нововведення)

Виробничі фірми та відділення

7


Тип новатора

(Область знань і функцій)

Організація і управління

4


Тип інноватора

(Сфера нововведення)

Промислові ланки

6


Рівень інноватора

Підрозділ фірми

7


Територіальний масштаб нововведення

Російська федерація, ближнє зарубіжжя

6


Масштаб поширення нововведення

Одинична реалізація

5


За ступенем радикальності (новизни)

Ординарні (винаходи, нові розробки)

4


За глибиною перетворень інноватора

Комплексні

4


Причина появи нового (ініціатива)

Потреби виробництва

5


Етап ЖЦ попиту на новий продукт

Прискорення зростання

3


Характер кривої ЖЦ товару

Типова, класична крива

1


Етапи ЖЦ товару

(За типовою кривої)

Зростання

4


Рівень мінливості технології

"Плідна" технологія

5


Етапи ЖЦ технології

Зародження

8


Етапи ЖЦ організації-інноватора

Становлення

6


Тривалість інноваційного процесу

Довгострокові (більше 3 років)

8

Сума рядків:

89

Таким чином, значення коефіцієнта дисконтування, для розрахунку економічної ефективності даного проекту:

Таблиця 7. Співвідношення середнього класу інновації і середній премії за ризик, яка встановлюється для інновації даного класу

Середній клас інновації

1

2

3

4

5

6

7

8

Премія за ризик,%

0,0

0,5

1,0

2,0

5,0

10,0

20,0

50,0

Щоб визначити чистий дисконтний дохід даного проекту, на підставі даних з таблиці 20, необхідно розрахувати загальні поточні витрати по кожному періоду.

Таблиця 8. Розрахунок поточних витрат за періодами, тис. руб.

Етап

0

I

II

Період

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Змінні витрати

0

816

3056

5295

6340

7384

8429

9473

10518

11563

12607

Постійні витрати

0

35,5

35,5

35,5

35,5

35,5

35,5

35,5

35,5

35,5

35,5

Умовно-постійні

0

9,83

9,83

9,83

28,8

28,8

28,8

28,8

28,8

28,8

28,8

Разом

0

861

3101

5340

6404

7449

8493

9538

10582

11627

12672

Тепер, на підставі отриманих даних, можна розрахувати витрати (таблиця 9), надходження від проекту (таблиця 10) і потоки грошових коштів (таблиця 11) для кожного року реалізації даного проекту.

Таблиця 9. Витрати на проект, тис. руб.

Етап

0

I

II

Період

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Одноразові витрати

348

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

Поточні

витрати

0

861

3101

5340

6404

7449

8493

9538

10582

11627

12672

Разом

348

861

3101

5340

6404

7449

8493

9538

10582

11627

12672

Можна бачити величину одноразових витрат, а також величини поточних витрат за періодами. Можна бачити, що витрати збільшуються.

Таблиця 10. Надходження від проекту, тис. руб.

Етап

0

I

II

Період

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Амортизація

0

27,5

27,5

27,5

27,5

27,5

27,5

27,5

27,5

27,5

27,5

Разом

0

1228

4521

7815

9351

10887

12423

13959

15495

17031

18568

Надходження починаються з першого періоду і збільшуються поступово до 18568 тис. доларів, у той же час витрати склали 12672 тис. доларів. Таким чином, можна бачити, що проект приносить прибуток.

Таблиця 11. Потоки грошових коштів

Етап

0

I

II

Період

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Приплив

0

1228

4521

7815

9351

10887

12423

13959

15495

17031

18568

Відтік

348

861

3101

5340

6404

7449

8493

9538

10582

11627

12672

Разом

-348

366

1420

2474

2947

3438

3930

4421

4913

5404

5896

Чистий дисконтний дохід (ЧДД) розраховується, як різниця накопиченого дисконтованого доходу від реалізації проекту і дисконтованих одноразових витрат на впровадження інновації:

(12)

де

дисконтований дохід i-го періоду реалізації проекту

кількість періодів реалізації проекту

Поточна вартість певного періоду розраховується за формулою:

(13)

Де доходи i-го періоду реалізації проекту, витрати i-го періоду реалізації проекту, коефіцієнт дисконтування

Результати розрахунків ЧДД і ДД для кожного періоду реалізації проекту наведені в таблиці 12:

Таблиця 12. Розрахунок чистого дисконтного доходу

Етап

Період

ДД

ЧДД

0

0

0

348

1,00

0,00

348,1

-348,10

-348,10

I

1

366

0

0,65

236,24

0

236,24

-111,86


2

1420

0

0,42

591,09

0

591,09

479,23


3

2474

0

0,27

664,36

0

664,36

1 143,59

II

4

2947

0

0,17

510,50

0

510,50

1 654,09


5

3438

0

0,11

384,30

0

384,30

2 038,39


6

3930

0

0,07

283,38

0

283,38

2 321,77


7

4421

0

0,05

205,70

0

205,70

2 527,47


8

4913

0

0,03

147,46

0

147,46

2 674,93


9

5404

0

0,02

104,66

0

104,66

2 779,59


10

5896

0

0,01

73,66

0

73,66

2 853,25

Разом

35209

348

3 201,35

348,1

2 853,25

18012,35

Так як ЧДД за весь період реалізації проекту має позитивне значення, отже, даний проект є економічно ефективним.

Термін окупності.

Термін окупності проекту, є розрахункову дату, починаючи з якої чистий дисконтований дохід приймає стійке позитивне значення.

Математично термін окупності перебувати при вирішенні експоненціального рівняння розрахунку ЧДД з невідомим періодом реалізації (X), при цьому значення ЧДД приймається рівним 0, тобто коли поточна вартість дорівнює (покрив) дисконтовані витрати:

(14)

(15)

Однак на практиці застосовують метод приблизною оцінки терміну окупності:

(16)

Де останній період реалізації проекту, при якому різниця накопиченого дисконтованого доходу і дисконтованих витрат приймають негативне значення

Останнім від'ємне значення ЧДД

перше позитивне значення ЧДД

Таким чином:

Таким чином, даний проект окупається на четвертий місяць, після впровадження на підприємстві. Це не перевищує термін реалізації даного проекту, а, отже, підтверджує економічну ефективність даного проекту.

Прибутковість і рентабельність

Індекс прибутковості - це відношення сумарного дисконтованого доходу до сумарних дисконтованих витрат:

(17)

де

доходи i-го періоду реалізації проекту

витрати i-го періоду реалізації проекту

коефіцієнт дисконтування

кількість періодів реалізації проекту

Таким чином:

У даному випадку індекс дохідності більше 1, отже, даний проект економічно ефективний. Середньорічна рентабельність проекту є різновидом індексу прибутковості, співвіднесеного з терміном реалізації проекту. Цей показник показує, який прибуток приносить вкладена в проект одиниця інвестицій:

(18)

де

індекс прибутковості

кількість періодів реалізації проекту

Таким чином:

Критерієм економічної ефективності інноваційного проекту є позитивна рентабельність проекту.

Внутрішня норма прибутковості.

Внутрішня норма прибутковості - це таке значення дисконту, при якому ЧДД приймає значення, рівне 0. Математично, внутрішня норма прибутковості знаходиться при вирішенні експоненціального рівняння розрахунку ЧДД з невідомим дисконтом (X), при цьому значення ЧДД приймається рівним 0, тобто:

(19)

Однак на практиці застосовують метод приблизною оцінки внутрішньої норми прибутковості (ВНД). Для цього роблять ряд обчислень ЧДД з поступовим збільшенням дисконту до тих пір, поки ЧДД не стане негативним. І потім розраховується близьке значення ВНД за формулою:

(20)

де

останнє значення дисконту, при якому ЧДД приймав позитивне значення

перше значення дисконту, при якому ЧДД приймав негативно значення значення ЧДД при дисконтах, рівних відповідно і

Т.к. даний проект окупається в перший же рік своєї реалізації, а термін реалізації досить великий, то для розрахунку ВНД пропонується збільшити коефіцієнт дисконтування відразу в кілька разів. Результати обчислень наведені в таблицях 26 і 27.

Таким чином:

Таблиця 13. Розрахунок ЧДД для визначення ВНД при d = 2,3.

Етап

Період

ДД

ЧДД

0

0

0

348

1,00

0,00

348,1

-348,10

-348,10

I

1

366

0

0,30

110,96

0

110,96

-237,14


2

1420

0

0,09

130,40

0

130,40

-106,74


3

2474

0

0,03

68,84

0

68,84

-37,89

II

4

2947

0

0,01

24,85

0

24,85

-13,05


5

3438

0

0,00

8,79

0

8,79

-4,26


6

3930

0

0,00

3,04

0

3,04

-1,22


7

4421

0

0,00

1,04

0

1,04

-0,18


8

4913

0

0,00

0,35

0

0,35

0,17


9

5404

0

0,00

0,12

0

0,12

0,28


10

5896

0

0,00

0,04

0

0,04

0,32

Разом

35209

348

348,42

348,1

0,32

-747,81

Таблиця 14. Розрахунок ЧДД для визначення ВНД при d = 2,35.

Етап

Період

ДД

ЧДД

0

0

0

348

1,00

0,00

348,1

-348,10

-348,10

I

1

366

0

0,30

109,30

0

109,30

-238,80


2

1420

0

0,09

126,54

0

126,54

-112,26


3

2474

0

0,03

65,81

0

65,81

-46,45

II

4

2947

0

0,01

23,40

0

23,40

-23,05


5

3438

0

0,00

8,15

0

8,15

-14,90


6

3930

0

0,00

2,78

0

2,78

-12,12


7

4421

0

0,00

0,93

0

0,93

-11, 19


8

4913

0

0,00

0,31

0

0,31

-10,88


9

5404

0

0,00

0,10

0

0,10

-10,78


10

5896

0

0,00

0,03

0

0,03

-10,75

Разом

35209

348


337,35

348,1

-10,75

-747,81

Отриманий результат розрахунку ВНД (230,14%), що перевищує коефіцієнт дисконтування (55%), який використовується для розрахунку ЧДД проекту, більш ніж в чотири рази, говорить про високу економічну ефективність даного інноваційного проекту.

Сума маржинального доходу = Чистий прибуток - змінні витрати обігу.

Коефіцієнт маржинального доходу у виручці - це співвідношення між перемінними витратами і товарооборотом.

Коефіцієнт маржинального доходу = Сума маржинального доходу

Чистий прибуток

Межа беззбитковості (безприбутковий оборот) відповідає такому обсягу реалізації, у якому величина прибутку підприємства дорівнює нулю.

Межа беззбитковості = постійні витрати х 100%

Частка маржинального доходу

Запас фінансової стійкості підприємства (ЗФУ):

ЗФУ = виручка - беззбитковий обсяг продажів х 100%

Виручка

Таблиця 15 Визначення краю беззбитковості.

Показники (руб)

2009


На місяць

У рік

Чиста виручка

159900

1918800

Балансова прибуток

17078,2

354337,6

Повна собівартість реалізованої продукції

143823,5

1612337,6

Постійні витрати

89361,8

1072342,4

Змінні витрати

53460

492120

Сума маржинального доходу

106440

1426680

Частка маржинального доходу у виручці

0,66

0,74

Межа беззбитковості

135396,6

1449111,3

Запас фінансової стійкості підприємства (%)

15%

24%

Малюнок 1. Графік беззбитковості підприємства на кінець 2004 року.

З таблиці 15 і рисунка 1 видно, що межа беззбитковості настає при обсязі реалізації рівному 1377072 крб.

Аналіз ризиків.

1 Можливі ризики і джерела їх виникнення:

1 Комерційні ризики:

ризик, пов'язаний з реалізацією товару

ризик, пов'язаний з доставкою товару

2 Політичні ризики:

ризик, пов'язаний з політичною обстановкою в країні (страйки, війни)

2 Джерела виникнення ризиків:

недостатнє вивчення ринку збуту

недооцінка конкурентів

падіння попиту на товар

3 заходи по скороченню ризику

детальне вивчення ринку

аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства

страхування майна

Висновок: в цілому можна сказати, що даний проект інвестиційною привабливістю.

Висновок

У ринковій економіці підприємці не зможуть домогтися стабільного успіху, якщо не будуть чітко й ефективно планувати свою діяльність, постійно збирати й акумулювати інформацію як про стан цільових ринків, положенні на них конкурентів, так і про власні перспективи і можливості.

Основним документом планують діяльність фірми є бізнес-план. Бізнес-план - це план розвитку підприємства, необхідний для освоєння нових сфер діяльності фірми, створення нових видів бізнесу. Бізнес-план може бути розроблений як для нового, тільки створюється підприємства, так і для вже існуючих економічних організацій на черговому етапі їхнього розвитку.

Бізнес планування на підприємстві вирішує такі важливі проблеми:

визначає ступінь життєздатності та майбутньої стійкості підприємства, знижує ризик підприємницької діяльності;

конкретизує перспективи бізнесу у вигляді кількісних і якісних показників розвитку;

привертає увагу та інтерес, забезпечує підтримку з боку потенційних інвесторів фірми;

допомагає отримати цінний досвід планування, розвиває перспективний погляд на організацію та її робоче середовище.

Бізнес-план є одним із складових документів, що визначають стратегію розвитку фірми. Разом з тим він базується на загальній концепції розвитку фірми. Більш докладно розробляє економічний і фінансовий аспект стратегії, дає техніко-економічне обгрунтування конкретним заходам. Реалізація стратегії грунтується на широких інвестиційних програмах, складених як ціла система взаємопов'язаних, технічних, організаційних та економічних змін на певний період часу.

За результатами проведеного дослідження можна зазначити, що ТОВ "Саланг-Б" є в цілому благополучним, що розвиваються підприємством.

Планування комерційної діяльності підприємства входить в систему організації управління фірмою і визначається його метою. Планування в умовах ринку - безперервно-циклічний процес, що має метою приведення можливості фірми у відповідність з тими факторами ринку, які і піддаються контролю. Здійснюються стратегічне, середньострокове і короткострокове планування.

На підприємстві забезпечується координація планів зверху донизу по всій організації і між основними розділами планів, а також організовуються взаємини між головними плануючими підрозділами з метою їх ув'язування. Центральним об'єктом планування є спрямування господарської діяльності підприємства - продукція, служби, програми капітальних вкладень групуються виходячи із спільності вимог, що пред'являються споживачам, технологій, методами виробництва за окремими напрямами господарської діяльності.

Для поліпшення механізму фінансування інвестицій на ТОВ "Саланг-Б", а, отже. поліпшення управління інвестиційним процесом доцільною розробка бізнес-плану, що є невід'ємною складовою частиною проектних матеріалів. Саме в разі позитивних результатів його експертизи зацікавленими учасниками проекту формується організаційно-економічний механізм його реалізації.

Впровадження моделі стратегічного планування дозволяє вибудувати систему взаємопов'язаних і взаємозалежних елементів. Це дозволить звести до мінімуму невизначеність, авральності початковій стадії виробничого процесу.

Отже, будуть скорочені часові рамки введення в дію цеху, а значить і зведені до мінімуму втрати. Це відчутна вигода у вигляді додатково заробленого прибутку.

Для більшої ефективності бізнес-планування ТОВ "Саланг-Б" можна порекомендувати інтегрувати всі плани, підготовлені у підрозділах, в загальний бізнес-план. Якщо цього не зробити, то план продажів може бути не узгоджений із планом виробництва: відділ з продажу планує роботу з певним набором продукції за певним календарним планом, а в цей час виробничий відділ може випускати або зовсім інший асортимент, або робити це по іншому календарним планом .

На планування та оцінку варіантів розвитку витрачається недостатньо часу в ТОВ "Саланг-Б". Між тим, складання бюджету при всій його важливості має завершувати процес стратегічного планування.

Необхідно ретельніше аналізувати альтернативи і забезпечувати єдність запланованих дій і програм для всіх важливих функціональних служб і підрозділів компанії.

Численні посередники між виробляє компанією і кінцевим покупцем зменшують її шанси на гарний прибуток, оскільки у виробництві немає великої додаткової вартості. Тому необхідно скоротити кількість посередників на шляху продукції до споживача.

Не слід занадто захоплюватися плануванням там, де не можна отримати інформацію про реальний стан справ. Безглуздо планувати продати певний обсяг продукції на певному ринку, якщо відсутня інформація про дійсні продажах.

Щоб зробити виробництво ефективнішим ТОВ "Саланг-Б" можна порекомендувати написання детального проміжного плану.

При складанні бізнес-плану ТОВ "Саланг-Б" має враховувати, що потреби в ресурсах та пов'язані з ними витрати повинні включати як прямі, так і непрямі витрати на створення продукту. Останні неминуче супроводжують прямим витратам, за обсягом здатні перевищувати їх.

У завершальному розділі бізнес-плану необхідно дати зведену характеристику ефективності проведеного бізнесу, угоди. У ньому в першу чергу слід обгрунтувати прибутковість угоди. Слід приділити увагу її соціальної і науково-технічної ефективності. У цьому ж розділі доцільно проаналізувати довготривалі наслідки угоди, включаючи сприятливі і несприятливі, а також пов'язані з ними додаткові доходи і втрати.

Важливим питанням для будь-якого будівельного підприємства є процес правильного вибору інвестиційного проекту.

Список літератури

  1. Цивільний кодекс Російської Федерації. Повний текст. - М.: Акаліс, 2006

  2. Апішев А.А. Фактор підприємництва в економіці. - М.: Луч, 2005.

  3. Аркін П.А. Холдинг. Організація і управління. - СПб.: Друкарню, 2004.

  4. Армстронг Ш. Ділове планування і підприємництво: Пер. з англ. - М.: Дело, 2005.

  5. Балабанов І.Т. Основи фінансового менеджменту. - М.: Фінанси і статистика, 2005.

  6. Васильєв Г.А., Осипова Л.В. Комерційна діяльність промислової фірми. - М.: Економічна освіта, 2005.

  7. Веснин В.Р., Основи менеджменту. М.: ІМП, 2005.

  8. Виханский В.Р., Наумов А.І., Менеджмент. М.: Фірма Гардарика, 2006.

  9. Bop ет І., Ревентлоу П. Економіка фірми. - М.: Вища школа, 2006.

  10. Голубков Є.П., Голубкова Е.Н., Секерин В.Д., Маркетинг: вибір кращого рішення. М.: Економіка, 1998.

  11. Грейсон Дж. О `Делл К., Американський менеджмент на порозі 21 століття. М.: Економіка, 2005.

  12. Дашков Л.П., Данилов О.І., Тютюкін Е.Б. Підприємництво і бізнес. - М.: ІОЦ "Маркетинг", 2006.

  13. Євенко Л.І. Організаційні структури управління промисловими корпораціями США. - М.: Наука, 2004.

  14. Єфімова О.В. Як аналізувати фінансове становище підприємства. - М., 20 квітня

  15. Котлер Ф. Основи маркетингу. М.: Прогрес, 1998.

  16. Коуз Р. Фірма, ринок і право Пер. з англ. - М.: Дело ЛТД, 2004.

  17. Кромптон А., Майстерня рекламного тексту. Лондон: 1998.

  18. Маркова В.Д., Маркетинг послуг. М.: Фінанси і статистика, 2004

  19. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоурі Ф., Основи менеджменту: реферат-дайджест. М.: 2005.

  20. Мінгазов Х.Х. Сучасні організаційні структури в промисловості / / Російський економічний журнал, 2004.

  21. Миколаєва Т.І. Адаптація торгівлі до умов ринку. - Єкатеринбург: УГЕУ, 2004.

  22. Панкратов Ф.Г., Серьогіна Т.К. Комерційна діяльність. - М.: ІОЦ "Маркетинг", 2005.

  23. Пелих А. Бізнес-план або як організувати власний бізнес. - М.: Ось-89, 2006.

  24. Плас А., Практичний маркетинг: книга 2. Точка зору споживача. Жуковський: МЦДО ЛІНК, 2005.

  25. Покровська В.В. Міжнародні комерційні операції і їх регламентація. Зовнішньоторговельний практикум. - М.: Инфра-М, 2005.

  26. Поллард А., Практичний маркетинг: книга 6. Реакція на фактори зовнішнього середовища, Жуковський: МЦДО ЛІНК, 2004.

  27. Прилуцький Л. Лізинг. Правові питання лізингової діяльності. - М.: Ось-89, 2005.

  28. Роджерс Л., Маркетинг у малому бізнесі. М.: Аудит, ЮНИТИ, 2005.

  29. Румянцева З.П., Саломатина Н.А., Менеджмент організації. Навчальний посібник. М.: Инфра-М, 2005.

  30. Смирнов А.Д., Максимова В.Д., Ринкова економіка: підручник у 3т. Т2, ч.2. Основи бізнесу. М.: СОМІНТЕК, 2005.

  31. Сміт А., Френк Дж., Практичний маркетинг: книга 8. Планування гарних відносин, Жуковський: МЦДО ЛІНК, 2004.

  32. Хісрік Р.Д., Джексон Р.Д. Торгівля і менеджмент продажів. - М.: Філін, 2005.

  33. Хоскинг А., Курс підприємництва: практичний посібник. М.: Міжнародні відносини, 2004.

  34. Шмален Г. Основи і проблеми економіки підприємства. - М.: Фінанси і статистика, 2005.

  35. Економіка та організація ринкового господарства. - М.: Прогрес, 2005.

1 Хоскинг А., Курс підприємництва: практичний посібник. М.: Міжнародні відносини, 2004. С. 67.

2 Дашков Л.П., Данилов О.І., Тютюкін Е.Б. Підприємництво і бізнес. - М.: ІОЦ "Маркетинг", 2005. С. 129.

3 Хоскинг А., Курс підприємництва: практичний посібник. М.: Міжнародні відносини, 2004. С. 145.

4 Хоскинг А., Курс підприємництва: практичний посібник. М.: Міжнародні відносини. М., 2004. С. 146 - 147.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Маркетинг, реклама и торгівля | Курсова
229.2кб. | скачати


Схожі роботи:
Розробка бізнес плану із закупівлі обладнання на прикладі ТОВ Саланг Б
Розробка бізнес плану на прикладі ТОВ Макін і компанія
Розробка бізнес-плану ТОВ Піцерія
Розробка бізнес-плану ТОВ Поліграф-принт
Розробка бізнес-плану ТОВ Поляна з виробництва морозива
Розробка бізнес-плану на підприємство ТОВ Кафе Молодіжне
Розробка бізнес плану ТОВ Поляна з виробництва морозива
Розробка бізнес-плану фінансового оздоровлення підприємства ТОВ СельхозПрод
Розробка бізнес плану фінансового оздоровлення підприємства ТОВ СельхозПрод
© Усі права захищені
написати до нас