МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ
Державна освітня установа вищої професійної освіти
АСТРАХАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра економічної теорії
Курсова робота
Ринковий механізм і ринкова рівновага
(З дисципліни "Мікроекономіка")
ВИКОНАЛА: студентка II курсу
гр. ФН-21
факультету світової економіки та управління
П.І.Б.
НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:
ас. Морозова Н.О.
АСТРАХАНЬ 2006
1.1.1 Крива, функція попиту
1.1.2 Еластичність попиту за ціною
1.2 Ринкова пропозиція
1.1.3 Крива, функція пропозиції
1.1.4 Еластичність пропозиції за ціною
Глава 2. Ринкова рівновага
2.1 Рівноважна ціна та рівноважний обсяг
2.2 Існування та єдиність ринкової рівноваги
2.3 Стійкість рівноваги
2.4 Моделі рівноваги за Л. Вальраса і по А. Маршаллу
2.5 Причини і механізми зрушень ринкової рівноваги
2.6 паутинообразная модель
2.7 Рівновага в миттєвому, короткому і тривалому періоді
Висновок
Список використаної літератури
У відповідності з поставленою метою необхідно вирішити завдання:
1. визначити поняття ринку;
2. визначити ринкові попит і пропозиція;
3. визначити рівноважну ціну і рівноважний кількість;
4. встановити причини і механізми зрушень ринкової рівноваги;
5. розглянути моделі ринкової рівноваги;
6. розглянути рівновагу в миттєвому, короткому, тривалому періодах.
Структура роботи: дана робота складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, що містить 15 джерел.
Перша глава присвячена поняттю ринку і його елементів - ринковому попиту і пропозиції. Друга глава присвячена ринковій рівновазі, його властивостям, моделям його встановлення.
Рівноважні моделі застосовуються при вивченні взаємовідносин між економічними агентами. Ці моделі виступають окремим випадком більш загального класу моделей взаємодії економічних агентів. За допомогою рівноважних моделей вивчаються і рівноважний і нерівноважний стан економічної системи. У мікроекономічної теорії моделі ринкової рівноваги мають особливе значення тому, що економічні агенти можуть ефективно здійснювати свою господарську діяльність лише за умови, що вони мають достовірну інформацію про всі ціни і на споживані ними ресурси, і на пропоновані їм блага. Оскільки кожен окремий економічний агент не може мати таку інформацію, то оптимальним способом вивчення ціноутворюючих факторів може стати допущення про рівноважний положенні і незначних змінах однієї конкретної ціни.
Першим, хто взявся за побудову моделі загальної рівноваги був швейцарський економіст Леон Марі Еспрі Вальрас (1834-1910). Л. Вальрас використав для доказу досягнення рівноваги теорію намацування. Попередником Л. Вальраса в побудові моделі загальної рівноваги був представник французької школи економістів-інженерів А.-Н.Існар (1749-1803). Головна робота А.-Н.Існара - «Трактат про багатство», що вийшов у 1781р. Робота А.-Н.Існара справила вплив на Л. Вальраса, виявилося багато спільного в роботі того й іншого, включаючи спільність аналітичного інструментарію аж до використання тим і іншим одного зі всієї безлічі товарів як рахункового товару - numeraire.
У свою чергу взаємодія попиту і пропозиції розглядав англійський економіст Альфред Маршалл (1842-1924), його концепція ринкової рівноваги отримала назву «компроміс А. Маршалла». А. Маршалл ввів поняття еластичності попиту, що характеризує кількісну залежність попиту від трьох чинників: граничної корисності, ринкової ціни і грошового доходу, який використовується на споживання. Від аналізу попиту А. Маршалл перейшов до аналізу пропозиції товарів і взаємодії між пропозицією і попитом при встановленні ціни. Він визначив залежність впливу попиту і пропозиції на ціну від фактора часу. При цьому він виходив з того, що в короткостроковому періоді головним ціноутворюючим фактором є попит, а в довгостроковому - пропозицію.
Пізніше в 30-х рр.. перший строгий доказ існування загальної рівноваги здійснив німецький математик і статистик А. Вальд (1902-1950). Надалі це доказ удосконалив К. Ерроу і Ж. Дебре. Вони встановили, що існує єдиної стан загальної рівноваги з невід'ємними цінами і обсягами, якщо виконуються дві умови: 1) існує постійна або спадна віддача від масштабу; 2) для будь-якого блага існує одне або декілька інших благ, що у відношенні заміщення.
Дана тема є актуальною і в наші дні, так як з проблемами, які розглядаються в ній, економісти стикаються досить часто. Розуміння ринкової рівноваги і ринкового механізму в цілому дає можливість правильної оцінки ситуації на конкурентному ринку.
У наступних двох розділах буде докладно розглянуто ринкова рівновага і механізм її встановлення.
Ринок і його основні елементи
Ринок [1] - це механізм, що зводить разом покупців (пред'явників попиту) і продавців (постачальників) товарів та послуг.
Логіку поведінки головних суб'єктів ринку - покупців і продавців - відбивають дві ринкові сили - попит і пропозиція. Підсумком їх взаємодії стає угода - угода сторін про купівлю-продаж товару або послуги в певній кількості і за визначеною ціною.
Всі ринкові операції взаємопов'язані між собою. Якщо якийсь товар продається будь-якому охочому за певною ціною, то аналогічний товар не може при тих же умовах коштувати дорожче або дешевше. Одна угода впливає на іншу, що з'явився в одному місці попит (пропозицію) впливає на загальний стан ринку. Іншими словами, конкурентне ціноутворення акумулює в ціні величезний обсяг різноманітної інформації про кількісні та якісні характеристики економічних процесів, формує інформаційно-спонукальну основу ринкової економіки.
В економічному сенсі в основі попиту лежить не просто потреба, або потреба в тому чи іншому благо, а готовність і здатність платити за нього. Загальний попит покупців на благо знаходить своє відображення на кривій попиту.
Попит виявляється і в обсязі попиту, що означає ту кількість блага, яке було б куплено за деякою ціною при незмінності інших факторів, що впливають на попит.
Зв'язок між ціною блага та обсягом попиту на нього виражається в законі попиту.
Відповідно до закону попиту споживачами, при інших рівних умовах, буде куплено тим більша кількість товарів, що нижчою їх ринкова ціна. Тобто закон попиту полягає в зворотній залежності між рівнем цін і кількістю продукції, що купується.
Прийнято розрізняти індивідуальний попит як попит окремого покупця на певний товар і ринковий попит, тобто сумарний попит усіх покупців для кожної ціни товару. Якщо позначити через q ij попит на i - тий товар j - того покупця, то ринковий попит можна виразити як
Q D = Σ q ij [3]
Між ціною товару і тією його кількістю, на яке пред'являється попит, завжди існує певне співвідношення. Цей взаємозв'язок називається кривою попиту.
Рис.1.1. Ринок покупця; Крива попиту. [4]
Бажання покупців придбати якийсь товар залежить від цілого ряду факторів: від ціни даного товару (P) і цін інших товарів (P a, P b ...), Залежність обсягу попиту від визначальних його факторів називається в економіці функцією попиту. Ця функція може бути представлена наступним чином:
Q D = f (P, P a, P b ... I, T, N, W) [5],
де Q D - обсяг попиту на даний товар, I - грошовий дохід, T - смаки і переваги споживачів, N - загальне число покупців або розмір ринку, W - накопичене майно.
Якщо допустити, що всі названі фактори, що впливають на обсяг попиту, залишаються незмінними, за винятком одного - ціни аналізованого товару. Тоді кожному значенню ціни відповідає певне значення обсягу попиту. Така залежність носить назву функції попиту від ціни:
Q = f (P) [6]
Логічно припустити, що за інших незмінних умов зі збільшенням ціни обсяг попиту зменшується. Така залежність обсягу попиту від ціни представлена на рис.1.2. ціною P 1 відповідає обсяг попиту Q 1, ціною P 2> P 1 відповідає обсяг попиту Q 2 <Q 1, тобто чим більше ціна, тим менше об'єм попиту.
Рис.1.2. Крива попиту [7]
До числа факторів, що зміщують криву попиту, відносяться: зміна смаків покупців, їхньої кількості, зміна доходів і цін на зв'язані товари.
На величину попиту також впливають зміни в очікуваннях майбутніх цін. Ці очікування відіграють важливу роль у визначенні положення лінії попиту. Якщо очікується збільшення ціни, то за інших рівних умовах лінія попиту зміститься вправо. Якщо очікується зменшення ціни, лінія попиту зміститься вліво.
Якщо невелика зміна ціни сильно змінює обсяг покупок, то говорять, що попит еластичний. Але якщо навіть велика зміна ціни лише небагато змінює обсяг покупок, то попит нееластичний.
Еластичність попиту за ціною
Еластичність показує, на скільки відсотків зміниться одна змінна економічна величина при зміні іншої на 1%.
Еластичність попиту за ціною [8] - це ступінь зміни величини попиту (ΔQ D) у відповідь на зміну ринкової ціни (Δp). Розраховується вона за формулою:
E D = ΔQ D% / Δp% [9]
Еластичність попиту за ціною виступає в наступних основних формах:
· Еластичний попит (E D> 1). Ситуація, при якій величина попиту змінюється більшою мірою, ніж ціна, рис.1.5 а);
· Нееластичний попит (E D <1). Ситуація, при якій величина попиту змінюється меншою мірою, ніж ціна, рис. 1.5 б);
· Одинична еластичність попиту (E D = 1). Вона виникає в тому випадку, коли величина попиту і ціна змінюються на одну і ту ж величину, рис.1.5 в);
· Абсолютно еластичний попит (E D = ∞). Ситуація, при якій величина попиту нескінченно змінюється при малій зміні ціни, рис.1.5 г);
· Абсолютно нееластичний попит (E D = 0). Ситуація, при якій величина попиту абсолютна, не змінюється при зміні ціни, рис.1.5 д).
Рис. 1.3. а) еластичний попит; б) нееластичний попит, в) одинична еластичність попиту; г) абсолютно еластичний попит; д) абсолютно нееластичний попит. [10]
Еластичність попиту за ціною залежить від ряду факторів:
1. незамінність. Якщо товар має замінники (товари-субститути), то попит буде більш еластичним, протилежним чином впливає відсутність таких;
2. значимість товару для споживача. Як правило, нееластичним є попит на товари першої необхідності, а більш еластичним - на всі інші групи товарів; Державна освітня установа вищої професійної освіти
АСТРАХАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра економічної теорії
Курсова робота
Ринковий механізм і ринкова рівновага
(З дисципліни "Мікроекономіка")
ВИКОНАЛА: студентка II курсу
гр. ФН-21
факультету світової економіки та управління
П.І.Б.
НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:
ас. Морозова Н.О.
АСТРАХАНЬ 2006
Зміст
ВведенняГлава 1. Ринковий механізм
1.1 Ринковий попит1.1.1 Крива, функція попиту
1.1.2 Еластичність попиту за ціною
1.2 Ринкова пропозиція
1.1.3 Крива, функція пропозиції
1.1.4 Еластичність пропозиції за ціною
Глава 2. Ринкова рівновага
2.1 Рівноважна ціна та рівноважний обсяг
2.2 Існування та єдиність ринкової рівноваги
2.3 Стійкість рівноваги
2.4 Моделі рівноваги за Л. Вальраса і по А. Маршаллу
2.5 Причини і механізми зрушень ринкової рівноваги
2.6 паутинообразная модель
2.7 Рівновага в миттєвому, короткому і тривалому періоді
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Мета роботи: охарактеризувати ринкові елементи і вивчити механізм встановлення ринкової рівноваги.У відповідності з поставленою метою необхідно вирішити завдання:
1. визначити поняття ринку;
2. визначити ринкові попит і пропозиція;
3. визначити рівноважну ціну і рівноважний кількість;
4. встановити причини і механізми зрушень ринкової рівноваги;
5. розглянути моделі ринкової рівноваги;
6. розглянути рівновагу в миттєвому, короткому, тривалому періодах.
Структура роботи: дана робота складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, що містить 15 джерел.
Перша глава присвячена поняттю ринку і його елементів - ринковому попиту і пропозиції. Друга глава присвячена ринковій рівновазі, його властивостям, моделям його встановлення.
Рівноважні моделі застосовуються при вивченні взаємовідносин між економічними агентами. Ці моделі виступають окремим випадком більш загального класу моделей взаємодії економічних агентів. За допомогою рівноважних моделей вивчаються і рівноважний і нерівноважний стан економічної системи. У мікроекономічної теорії моделі ринкової рівноваги мають особливе значення тому, що економічні агенти можуть ефективно здійснювати свою господарську діяльність лише за умови, що вони мають достовірну інформацію про всі ціни і на споживані ними ресурси, і на пропоновані їм блага. Оскільки кожен окремий економічний агент не може мати таку інформацію, то оптимальним способом вивчення ціноутворюючих факторів може стати допущення про рівноважний положенні і незначних змінах однієї конкретної ціни.
Першим, хто взявся за побудову моделі загальної рівноваги був швейцарський економіст Леон Марі Еспрі Вальрас (1834-1910). Л. Вальрас використав для доказу досягнення рівноваги теорію намацування. Попередником Л. Вальраса в побудові моделі загальної рівноваги був представник французької школи економістів-інженерів А.-Н.Існар (1749-1803). Головна робота А.-Н.Існара - «Трактат про багатство», що вийшов у 1781р. Робота А.-Н.Існара справила вплив на Л. Вальраса, виявилося багато спільного в роботі того й іншого, включаючи спільність аналітичного інструментарію аж до використання тим і іншим одного зі всієї безлічі товарів як рахункового товару - numeraire.
У свою чергу взаємодія попиту і пропозиції розглядав англійський економіст Альфред Маршалл (1842-1924), його концепція ринкової рівноваги отримала назву «компроміс А. Маршалла». А. Маршалл ввів поняття еластичності попиту, що характеризує кількісну залежність попиту від трьох чинників: граничної корисності, ринкової ціни і грошового доходу, який використовується на споживання. Від аналізу попиту А. Маршалл перейшов до аналізу пропозиції товарів і взаємодії між пропозицією і попитом при встановленні ціни. Він визначив залежність впливу попиту і пропозиції на ціну від фактора часу. При цьому він виходив з того, що в короткостроковому періоді головним ціноутворюючим фактором є попит, а в довгостроковому - пропозицію.
Пізніше в 30-х рр.. перший строгий доказ існування загальної рівноваги здійснив німецький математик і статистик А. Вальд (1902-1950). Надалі це доказ удосконалив К. Ерроу і Ж. Дебре. Вони встановили, що існує єдиної стан загальної рівноваги з невід'ємними цінами і обсягами, якщо виконуються дві умови: 1) існує постійна або спадна віддача від масштабу; 2) для будь-якого блага існує одне або декілька інших благ, що у відношенні заміщення.
Дана тема є актуальною і в наші дні, так як з проблемами, які розглядаються в ній, економісти стикаються досить часто. Розуміння ринкової рівноваги і ринкового механізму в цілому дає можливість правильної оцінки ситуації на конкурентному ринку.
У наступних двох розділах буде докладно розглянуто ринкова рівновага і механізм її встановлення.
Ринковий механізм
Щоб зрозуміти ринковий механізм необхідно спочатку визначити поняття ринку, охарактеризувати елементи його функціонування - попит і пропозиція, розглянути окремо кожен з елементів, проаналізувати їх зміни в залежності від певних чинників.Ринок і його основні елементи
Ринок [1] - це механізм, що зводить разом покупців (пред'явників попиту) і продавців (постачальників) товарів та послуг.
Логіку поведінки головних суб'єктів ринку - покупців і продавців - відбивають дві ринкові сили - попит і пропозиція. Підсумком їх взаємодії стає угода - угода сторін про купівлю-продаж товару або послуги в певній кількості і за визначеною ціною.
Всі ринкові операції взаємопов'язані між собою. Якщо якийсь товар продається будь-якому охочому за певною ціною, то аналогічний товар не може при тих же умовах коштувати дорожче або дешевше. Одна угода впливає на іншу, що з'явився в одному місці попит (пропозицію) впливає на загальний стан ринку. Іншими словами, конкурентне ціноутворення акумулює в ціні величезний обсяг різноманітної інформації про кількісні та якісні характеристики економічних процесів, формує інформаційно-спонукальну основу ринкової економіки.
Ринковий попит
Попит [2] - Відношення між ціною блага та його кількістю, яку покупці хочуть і в змозі придбати.В економічному сенсі в основі попиту лежить не просто потреба, або потреба в тому чи іншому благо, а готовність і здатність платити за нього. Загальний попит покупців на благо знаходить своє відображення на кривій попиту.
Попит виявляється і в обсязі попиту, що означає ту кількість блага, яке було б куплено за деякою ціною при незмінності інших факторів, що впливають на попит.
Зв'язок між ціною блага та обсягом попиту на нього виражається в законі попиту.
Відповідно до закону попиту споживачами, при інших рівних умовах, буде куплено тим більша кількість товарів, що нижчою їх ринкова ціна. Тобто закон попиту полягає в зворотній залежності між рівнем цін і кількістю продукції, що купується.
|
Q D = Σ q ij [3]
Між ціною товару і тією його кількістю, на яке пред'являється попит, завжди існує певне співвідношення. Цей взаємозв'язок називається кривою попиту.
Крива, функція попиту
Залежність між ціною блага та обсягом попиту називається кривою попиту. Вона відбиває назад пропорційну залежність між ціною і кількістю блага, яку покупці хочуть і можуть придбати в одиницю часу. На рис. 1.1 показана крива попиту (D), на якій по горизонтальній осі відкладені величини попиту на якийсь товар (Q), а по вертикальній - ціна на нього (P). З рис.1.1 видно, чим вище ціна товару, тим на менше його кількість пред'являється попит. Покупцеві вигідно здійснювати операції лише в лівій нижній зоні, тому що лінія попиту демонструє безліч максимальних цін для споживача. Ціни і обсяги вище лінії попиту для покупця недоступні. P |
D |
Q |
Рис.1.1. Ринок покупця; Крива попиту. [4]
|
Q D = f (P, P a, P b ... I, T, N, W) [5],
де Q D - обсяг попиту на даний товар, I - грошовий дохід, T - смаки і переваги споживачів, N - загальне число покупців або розмір ринку, W - накопичене майно.
|
Q = f (P) [6]
Логічно припустити, що за інших незмінних умов зі збільшенням ціни обсяг попиту зменшується. Така залежність обсягу попиту від ціни представлена на рис.1.2. ціною P 1 відповідає обсяг попиту Q 1, ціною P 2> P 1 відповідає обсяг попиту Q 2 <Q 1, тобто чим більше ціна, тим менше об'єм попиту.
P 2 |
Q |
D |
Q 2 |
Q 1 |
P 1 |
P |
Рис.1.2. Крива попиту [7]
До числа факторів, що зміщують криву попиту, відносяться: зміна смаків покупців, їхньої кількості, зміна доходів і цін на зв'язані товари.
На величину попиту також впливають зміни в очікуваннях майбутніх цін. Ці очікування відіграють важливу роль у визначенні положення лінії попиту. Якщо очікується збільшення ціни, то за інших рівних умовах лінія попиту зміститься вправо. Якщо очікується зменшення ціни, лінія попиту зміститься вліво.
Якщо невелика зміна ціни сильно змінює обсяг покупок, то говорять, що попит еластичний. Але якщо навіть велика зміна ціни лише небагато змінює обсяг покупок, то попит нееластичний.
Еластичність попиту за ціною
Еластичність показує, на скільки відсотків зміниться одна змінна економічна величина при зміні іншої на 1%.
|
E D = ΔQ D% / Δp% [9]
Еластичність попиту за ціною виступає в наступних основних формах:
· Еластичний попит (E D> 1). Ситуація, при якій величина попиту змінюється більшою мірою, ніж ціна, рис.1.5 а);
· Нееластичний попит (E D <1). Ситуація, при якій величина попиту змінюється меншою мірою, ніж ціна, рис. 1.5 б);
· Одинична еластичність попиту (E D = 1). Вона виникає в тому випадку, коли величина попиту і ціна змінюються на одну і ту ж величину, рис.1.5 в);
· Абсолютно еластичний попит (E D = ∞). Ситуація, при якій величина попиту нескінченно змінюється при малій зміні ціни, рис.1.5 г);
· Абсолютно нееластичний попит (E D = 0). Ситуація, при якій величина попиту абсолютна, не змінюється при зміні ціни, рис.1.5 д).
д) |
P |
Q |
D |
P |
Q |
а) |
D |
P |
Q |
б) |
D |
P |
Q |
в) |
D |
г) |
P |
Q |
D |
Рис. 1.3. а) еластичний попит; б) нееластичний попит, в) одинична еластичність попиту; г) абсолютно еластичний попит; д) абсолютно нееластичний попит. [10]
Еластичність попиту за ціною залежить від ряду факторів:
1. незамінність. Якщо товар має замінники (товари-субститути), то попит буде більш еластичним, протилежним чином впливає відсутність таких;
3. питома вага в доходах і витратах. Товари, на які витрачається значна частка коштів, еластичні, а займають незначну частку бюджету - нееластичні;
4. тимчасові рамки. Еластичність попиту збільшується в довгостроковому періоді і стає менш еластичною на коротких проміжках часу.
Ринкова пропозиція
Пропозиція [11] - кількість благ, які пропонуються для продажу на ринку в певний момент чи період часу. А обсяг пропозиції - це кількість товару, яку продавці готові виробити і продати протягом певного проміжку часу.
Обсяг пропонованого до продажу товару за інших рівних умов буде тим менше, чим вища ціна на товар, тобто між пропозицією і ціною існує пряма залежність. Ця залежність називається законом пропозиції.
|
Між ціною товару і тією його кількістю, яку пропонують виробники, існує залежність, яка називається кривою пропозиції.
Крива, функція пропозиції
Кількість товару, яку виробники готові продати при кожному даному рівні цін показує крива пропозиції рис.1.4. Продавцеві вигідно робити продавати лише у лівій верхній зоні, але збитково - у правій нижній, так як крива пропозиції демонструє безліч мінімальних цін для продавця.
S |
Q |
P |
Рис.1.4. Ринок продавця; Крива пропозиції. [13]
|
Q S = f (P, P a, P b, ... K, C, Z) [14],
де Q S - Обсяг пропозиції даного товару; K - характер застосовуваної технології; C - податки та дотації; Z - природно-кліматичні умови.
Якщо всі фактори, що визначають обсяг пропозиції, крім ціни даного товару (P), припустити незмінними, то від функції пропозиції (5) можна перейти до функції пропозиції від ціни, яка характеризує залежність обсягу пропозиції даного товару лише від його ціни:
|
За більш високій ціні на ринку пропонується більша кількість одиниць товару, тобто обсяг пропозиції збільшується, коли збільшується ціна. На рис.1.5 зображена крива пропозиції (S) деякого товару. При русі вздовж цієї лінії вправо вгору підвищення цін відповідає збільшення обсягу пропозиції. Ціні P 2> P 1 відповідає обсяг пропозиції Q 2> Q 1. чим вища ціна товару, тим прибутковіше його виробництво, тим більша кількість його виробники готові виробити і продати на ринку.
P 2 |
Q |
Q 2 |
Q 1 |
P 1 |
P |
S |
Рис.1.5. Крива пропозиції. [16]
Реакція пропозиції на зміну ціни також характеризується еластичністю.
Еластичність пропозиції за ціною
|
E S = ΔQ S% / Δp% [18]
Розрізняють такі форми еластичності пропозиції:
· Еластична пропозиція (E S> 1) - величина пропозиції змінюється на більший відсоток, ніж ціна.
· Нееластичне пропозиція (E S <1) - величина пропозиції змінюється на менший відсоток, ніж ціна.
· Абсолютно еластична пропозиція (E S = ∞) має місце тоді, коли величина пропозиції нескінченно змінюється при малій зміні ціни.
· Зовсім не еластична пропозиція (E S = 0) має місце тоді, коли величина пропозиції дорівнює нулю, тобто величина пропозиції абсолютно не змінюється при зміні ціни.
а) еластична пропозиція |
P |
Q |
S |
б) нееластичне пропозицію |
P |
Q |
S |
в) зовсім еластична пропозиція |
P |
Q |
S |
г) абсолютно нееластичне пропозицію |
P |
Q |
S |
Рис.1.6. Форми еластичності пропозиції за ціною. [19]
На еластичність пропозиції впливають різні чинники: ціни на сировину і рівень заробітної плати, ставка відсотка, наявність резервних виробничих потужностей, характер продукції. Найважливіше значення для еластичності пропозиції має фактор часу, тобто період, протягом якого виробники мають можливість пристосовувати обсяг пропозиції до зміни ціни. Розрізняють три тимчасових інтервалу:
· Найкоротший ринковий період, який настільки малий, що виробники не встигають відреагувати на зміну попиту і ціни. У цьому періоді всі фактори виробництва постійні, а значить, і обсяг пропозиції фіксований;
· Короткостроковий період, коли виробничі потужності залишаються незмінними, але може змінюватися інтенсивність їх використання, тобто змінними стають деякі фактори виробництва - сировина, робоча сила та інші;
· Довгостроковий період, достатній для зміни виробничих потужностей, організації нових підприємств, коли змінними стають всі фактори виробництва.
Проаналізувавши ринкові складові, можна перейти до їх безпосереднього взаємодії.
Ринкова рівновага
Вище були розглянуті попит і пропозиція по окремо. Тепер належить об'єднати ці дві сторони ринку. Взаємодія попиту і пропозиції породжує рівноважну ціну і рівноважний обсяг або ринкова рівновага.
Іншими словами, ринкова рівновага - це положення на ринку, при якому попит на товар дорівнює його пропозиції.
Сумісний лінії попиту і пропозиції на одному графіку рис.2.1. і покупцеві і продавцеві вигідно здійснювати операції лише в зоні, розташованої під кривою попиту, але над кривою пропозиції. Данная зона демонстрирует все возможные на данном рынке ситуации обмена. Это и есть рынок одновременно как продавцов, так и покупателей. Любая точка, принадлежащая данному пространству, может выражать сделку купли-продажи. Причем все точки, кроме одной, в этой зоне характеризуют неоптимальные условия обмена, то есть такие условия, которые больше выгодны для одной из сторон торговой сделки. И лишь точка E, которая лежит на пересечении спроса и предложения, иллюстрирует ситуацию, максимально выгодную как для продавца, так и для покупателя одновременно. Данная точка E на пересечении спроса и предложения называется точкой равновесия. Точка P E - цена, при которой спрос и предложение находятся в равновесии в результате действия рыночных конкурентных сил. Точка Q E – величина товарной массы, при которой спрос и предложение находятся в равновесии в результате действия рыночных конкурентных сил.
Q |
P |
S |
D |
Q E |
P E |
E |
Рис.2.1. Рыночное равновесие[20]
Рассмотрим подробнее равновесную цену и равновесный объем.Равновесная цена и равновесный объем
Равновесная цена является одним из механизмов установления рыночного равновесия. Равновесная цена – это цена, при которой объем спроса равен объему предложения, иначе говоря, это единственная цена, соответствующая условию:P E = P D = P S
При данной цене на рынке устанавливается и равновесное количество предлагаемых на рынке товаров: Q E = Q D = Q S
Равновесная цена выполняет важнейшие функции:
· информационную – ее величина служит ориентиром для всех субъектов рынка;
· нормирующую – она нормирует распределение товаров, давая сигнал потребителю о том, доступен ли ему данный товар и на какой объем предложения товара он может рассчитывать при данном уровне дохода. Одновременно она воздействует на производителя, показывая, сможет ли он окупить свои расходы или ему следует воздержаться от производства. Тем самым нормируется спрос производителя на ресурсы;
· стимулирующую – она вынуждает производителя расширять или сокращать производство, менять технологию и ассортимент, чтобы издержки «уложились» в цену и осталась еще какая-то прибыль.
Чтобы окончательно определить понятие рыночного равновесия нужно рассмотреть его свойства.
Существование и единственность равновесия
Из выше сказанного неявно предполагались следующие допущения:
· на рынке отдельного товара равновесие существует;
· равновесие существует только при единственном сочетании значений цены и объема.
Однако можно привести примеры, в которых эти допущения нарушаются:
· Объем предложения и объем спроса не равны между собой при любом неотрицательном значении цены;
· Существует более чем одно сочетание цена-объем, при котором достигается равновесие на рынке.
Рассмотрим существование равновесия на рынке. Оно возможно, если имеется одна или более неотрицательных цен, при которых объемы спроса и предложения равны и неотрицательны. При графическом изображении это означает, что равновесие будет существовать, если линия спроса и предложения имеют, по крайней мере, одну общую точку.
На рис.2.2 изображены две ситуации, в которых линии спроса и предложения не имеют общих точек.
На рис.2.2 а) объем предложения превышает объем спроса при любой неотрицательной цене.
На рис.2.2 б) цена спроса меньше цены предложения[21] при любом неотрицательном объеме выпуска; сумма денег, которую потребители готовы заплатить за данный товар недостаточна, чтобы компенсировать затраты на его производство. Производство такого товара технологически вполне возможно, но экономически нецелесообразно.
S |
D |
P |
Q |
S |
D |
P |
Q |
а) |
б) |
Рис.2.2. Объем предложения превышает объем спроса при любой неотрицательной цене а); цена предложения превышает цену спроса при любом неотрицательном объеме б).[22]
Перейдем к рассмотрению вопроса о единственности равновесия.
На рис.2.3 а) линия спроса имеет нормальный вид, то есть характерный отрицательный наклон. В то же время линия предложения меняет знак наклона при росте цены, что приводит к существованию двух положений равновесия – в точках E 1 и E 2 .
На рис.2.3 б) представлен случай, когда кривые спроса и предложения совпадают в отрезке NM. Равновесие на рынке достигается при любой цене в диапазоне от P 1 до P 2 и равновесном объеме Q E . Изменение цены в указанном диапазоне недостаточно чувствительно, чтобы вызвать у потребителей изменение объема спроса, а у производителей – изменение объема предложения.
На рис.2.3 в) кривые спроса и предложения также имеют общий отрезок: в этом случае равновесие устанавливается при любом объеме в интервале от Q 1 до Q 2 и равновесной цене P E . Изменение объема в этом интервале не вызывает изменения цены спроса и равной ей цене предложения.
D |
S |
S |
D |
P E |
P |
Q 1 Q 2 Q |
в) |
S |
Q |
P |
D |
P 2 P 1 |
а) |
S |
D |
P |
Q |
D |
S |
M |
N |
P 2 P 1 |
б) |
Рис.2.3. Неединственность равновесия. а) линия спроса и предложения имеют две общие точки; б) линия спроса и предложения имеют общий отрезок; в) равновесие устанавливается при любом объеме в интервале от Q 1 до Q 2 .[23]
Определив свойства равновесия необходимо установить является ли равновесие устойчивым или подвержено изменениям.
Устойчивость равновесия
Устойчивое равновесие достигается тогда, когда отклонение цен спроса от цен предложения постепенно погашается, стремясь к равновесной цене P E , а объем предложения приспосабливается к объему спроса. В точке равновесия цена спроса совпадает с ценой предложения (P D = P S ) и объем спроса равен объему предложения (Q D = Q S ). Равновесие может быть устойчивым и неустойчивым, локальным и глобальным. Устойчивое равновесие, в свою очередь, бывает абсолютным и относительным. Отложим на оси абсцисс время T, а на оси ординат цену P. Когда отклонения от равновесной цены (например, P 1 ,P 2 ) постепенно выравниваются на уровне P E , на рынке складывается устойчивое равновесие. Абсолютное равновесие имеет место в случае установления единой равновесной цены рис.2.4 а), относительное – при небольших отклонениях от нее рис.2.4 б).
Если равновесие достигается лишь в определенных пределах колебания цены, то говорят о локальной устойчивости. Но при этом рис. а) устойчивость достигается лишь в интервале от P 2 до P 3 . Если же равновесие устанавливается при любых отклонениях цен от равновесной цены рис.2.4 б), то устойчивость носит глобальный характер.
T |
а) |
T |
б) |
P P 1 P 2 P E P 3 P 4 |
P P 1 P 2 P E P 3 P 4 |
Рис.2.4. Локальная а) и глобальная б) устойчивость равновесия[24]
Анализ рыночного равновесия с точки зрения его устойчивости требует определенного представления о том механизме, посредством которого устанавливается равновесие на рынке. По-разному понимали действие этого механизма два крупнейших экономиста – Л.Вальрас и А.Маршалл.
Модели равновесия по Л.Вальрасу и по А.Маршаллу
Существует два подхода к исследованию установления равновесной цены: Л.Вальраса и А.Маршалла.
Главным в подходе Л.Вальраса является разница в объемах спроса и предложения рис. 2.5. Если рыночная цена P 1 > P E , то величина предложения больше величины спроса Q S 1 >Q D 1 , на рынке – избыток предложения (при цене P 1 ), избыток равняется Q S 1 - Q D 1 . В результате конкуренции продавцов происходит понижение цены P E и избыток исчезает. Если рыночная цена P 2 > P E , то величина спроса больше величины предложения Q D 2 > Q S 2 , на рынке избыток спроса (при цене P 2 ), то есть дефицит равен Q D 2 - Q S 2 . в результате конкуренции покупателей происходит повышение цены до P E и дефицит исчезает.
P P 2 P E P 1 |
Q 2 D Q 1 S Q E Q 2 S Q 1 D Q |
D |
S |
| |||
Рис.2.5. Рыночное равновесие по Л.Вальрасу.[25]
Главным в подходе А.Маршалла является разность цен P 1 и P 2 рис. 2.6. А.Маршалл исходит из того, что продавцы, прежде всего, реагируют на разность цены спроса и цены предложения. Чем больше этот разрыв, тем больше стимулов для роста (или сокращения) предложения. Увеличение (или сокращение) объема предложения уменьшает эту разницу и тем самым способствует достижению равновесной цены. По версии Л.Вальраса, в условиях дефицита активно действуют покупатели, а в условиях излишка товаров – продавцы. Согласно версии А.Маршалла, доминирующей силой в формировании рыночной конъюнктуры всегда являются предприниматели.
Q E Q |
S |
D |
P P 1 P E P 2 |
Рис.2.6. Рыночное равновесие по А.Маршаллу.[26]
Цена равновесия обычно ниже максимально предполагаемой потребителями цены, на величину излишка потребителя, который составляет излишек, прежде всего для состоятельных потребителей, которые могли бы приобрести товар выше равновесной цены P E вплоть до самой максимальной P max , но приобретают товар именно по рыночной цене рис.2.7.
Графически излишек потребителя, можно изобразить через площадь фигуры, ограниченной кривой спроса, осью ординат и равновесной ценой P E , то есть площадь P max EP E . Излишек потребителя – это часть общественного излишка от существования рыночного механизма. В свою очередь, равновесная цена обычна выше минимальной цены, которую могли бы предложить наиболее эффективные фирмы. Следовательно, совокупные издержки производителей равны площади фигуры P min EQ E , а излишек производителя составляет площадь P E EP min . Это излишек наиболее эффективных фирм, которые могут предложить товар на рынок ниже равновесной цены P E , но предлагают товара по более высокой рыночной цене. Общественный излишек от существования рынка равен сумме излишка потребителя и излишка производителя.
D |
S |
E |
P P max P E P min |
Q S Q |
Рис.2.7. Излишек производителя и потребителя.[27]
Причины и механизмы сдвигов рыночного равновесия
Изменения в рыночном равновесии происходят вследствие изменений неценовых факторов.· Реакция рынка на изменение спроса D рис.2.8 а) ;
Предположим, что объем предложения возрастает. Значит, возрастает спрос на данный товар. Дефицит Q E 1 Q E 2 продукта Q при цене P E 1 повысит цену до P E 2 в результате установится новое равновесие в точке E 2 .
· Реакция рынка на изменение предложения рис.2.8 б):
Предположим, что в результате применения новых технологий сократились издержки производства у производителей и как следствие, возросло предложение товара Q на рынке. Излишек E 1 B предложение товара при Q при цене P E 1 вызовет падение цены до P E 2 . в результате установится новое равновесие в точке E 2 . размеры изменения цены при изменении отраслевого спроса (предложения) зависят от величины сдвига линии D (S) и наклона графиков D и S.
· При одновременном движении спроса и предложения. (если растет доход потребителей и сокращаются издержки у производителей) возможно цена равновесия P E и не изменится, но равновесный объем продаж непременно увеличится рис. 2.8 в).
D 2 |
P |
Q |
S |
D 1 |
P E 2 |
P E 1 |
Q E 1 Q E 2 |
а) |
D 2 |
P |
Q |
S 1 |
D 1 |
P E 1 |
P E 2 |
Q E 1 Q E 2 |
б) |
S 2 |
D 2 |
P |
Q |
S 1 |
D 1 |
P E 1 |
Q E 1 Q E 2 |
в) |
S 2 |
Рис. 2.8. Рыночное равновесие а) при росте спроса; б) при росте предложения; в) при одновременном и однонаправленном изменении спроса и предложения.[28]
Паутинообразная модельПаутинообразная модель – модель, изображающая траекторию движения к состоянию равновесия, когда реакция предложения или спроса запаздывает. Она описывает динамический процесс: траекторию корректировки цен и объема производства при движении от одного состояния равновесия к другому; используется для описания колебаний цен на рынках сельскохозяйственной продукции; на биржевом рынке, где предложение реагирует на изменение цен с некоторым запозданием.
Рассмотрим вариант динамической модели рынка одного продукта. Допустим, что объем спроса зависит от уровня цен текущего периода, тогда как объем предложения – от уровня цен предыдущего периода:
Q i S = Q i S (P t-1 ),[29]
где t – определенный период времени (t = 0,1,2,…,T). Это значит, что производители определяют в период t-1 объем предложения следующего периода, предполагая, что цены периода t-1 сохраняются и в период t (P t -1 = P t ).
В этом случае график спроса и предложения будет иметь вид паутинообразной модели.
Равновесие в паутинообразной модели зависит от углов наклона кривой спроса и
предложения. Равновесие устойчиво, если угол наклона предложения S круче кривой спроса D. Движение к общему равновесию проходит ряд циклов. Избыток предложения (AB) толкает цены вниз (BC), и в результате возникает избыток спроса (CF), который поднимает цены вверх (FG). Это приводит к новому избытку предложения (GH) и так далее до тех пор, пока не устанавливается равновесие в точке E. Колебания носят затухающий характер. Движение может, однако, приобрести иное направление, если угол наклона кривой D круче угла наклона кривой предложения S. В этом случае колебания носят взрывной характер и равновесие не наступает.
б) |
Q |
P |
D |
S |
в) |
Q |
P |
S |
D |
а) |
Q |
P |
D |
S |
Рис.2.9. Устойчивое (а) и неустойчивое (в) равновесие в паутинообразной модели и регулярные колебания (б) вокруг него.[30]
Возможен, наконец, и такой вариант, когда цена совершает регулярные колебательные движения вокруг положения равновесия. Это возможно в том случае, если углы наклона кривых спроса и предложения равны.
Паутинообразная модель наводит на мысль о том, что углы наклона кривых спроса и предложения имеют существенное значение для понимания механизма рыночного равновесия, определения закономерностей поведения на рынке покупателей и продавцов.
Равновесие в мгновенном, коротком и длительном периодах
Рассмотрим статистические модели рыночного равновесия, в которых фактор времени не учитывается явно: динамические процессы в данном случае представляют собой как бы мгновенные «фотокадры». Можно проиллюстрировать динамические процессы методом сравнительной статики, при котором сдвиг показан соответственным перемещением линии спроса или предложения.
Такой сдвиг показан на рис. 2.10, где линии спроса и предложения имеют нормальный (соответственно отрицательный и положительный наклон) на рис. 2.10 а), сдвиг линии спроса приводит к росту равновесной цены с P 1 до P 2 при одновременном увеличении равновесных объемов с Q 1 до Q 2 . На рис. 2.10 б) сдвиг линии предложения влево ведет к повышению равновесной цены при одновременном сокращении равновесного объема.
Q |
P |
S 1 |
S 2 |
P 2 |
P 1 |
Q 2 Q 1 |
P |
Q |
P 2 |
P 1 |
S |
D 1 |
D 2 |
Q 1 Q 2 |
a) |
б) |
Ріс.2.10. Сдвиг равновесия.[31]
Хотя метод сравнительной статики не учитывает в явном виде фактор времени, косвенное его включение становится возможным посредством учета различий в скорости приспособления предложения к изменениям в спросе.
Для этого при использовании метода сравнительной статики принято различать три периода. Первый, в котором все факторы производства рассматриваются как постоянные, называют мгновенным периодом. Другой, в котором одна группа факторов рассматривается как постоянная, а другая как переменная, называют коротким периодом. Третий, в котором все факторы производства рассматриваются как переменные, называют длительным периодом. Некоторые экономисты выделяют еще и четвертый, очень длительный, в течение которого может меняться не только объем применяемых ресурсов и интенсивность их использования, но и характер применяемой технологии.
В мгновенном периоде продавец вообще лишен возможности приспособить объем предложения к объему спроса, поскольку количество производственных ресурсов и интенсивность их использования заданы. Однако тот факт, что продавец обладает фиксированным количеством товара, не означает, что все это количество должно быть обязательно продано независимо от уровня цены. Многое зависит от природы данного товара. Если товар скоропортящийся и не подлежит хранению, линия предложения будет строго вертикальна. Как видно из рис.2.11 а), в этом случае равновесная цена определяется исключительно спросом, точнее, совпадает с ценой спроса, тогда как объем продаж однозначно задан объемом предложения и не зависит от функции спроса.
Если товар не подлежит порче и может быть сохранен, то кривая предложения может быть представлена состоящей из двух сегментов: одного, имеющего положительный наклон, и второго, представленного вертикальным отрезком, рис.2.11б). При цене P 0 продавец предложит к продаже весь фиксированный объем товара Q K . Точно так же поступит и в том случае, если цена превысит уровень P 0 , например P 1 . однако при цене ниже P 0 , например P 2 , объем предложения составит Q 2 , тогда как количество товара в размере Q K - Q 2 , может быть сохранено до наступления более благоприятной конъюнктуры. Если же хранение избытка затруднено или связано с высокими затратами, не возмещаемыми ожидаемым повышением цены, соответствующее количество товара может быть распродано по бросовым ценам.
S |
P 1 |
P |
P 0 |
P 2 |
D 1 |
D 0 |
D 2 |
Q |
Q 2 Q K |
б) |
S |
P 1 |
P |
P 0 |
P 2 |
D 1 |
D 0 |
D 2 |
Q |
Q K |
a) |
Рис.2.11 Равновесие в мгновенном периоде, а) – товары, не подлежащие хранению; б) – товары, подлежащие хранению.[32]
В течение короткого периода неизменными считаются производственные мощности предприятия, но их использование, а значит, и объем продукции могут изменяться за счет изменения объема применения переменных факторов. Эти изменения, однако, не могут выходить за пределы технической производственной мощности.
В коротком периоде кривая предложения также состоит из двух сегментов, рис.2.12 первый, имеющий положительный наклон, ограничен по оси абсцисс точкой, соответствующей производственной мощности Q K . Второй участок кривой предложения представлен вертикальным отрезком, что указывает на невозможность выйти в условиях короткого периода за пределы, ограниченные наличной производственной мощностью. Вплоть до этой границы равновесный объем и цена определяются пересечением кривых спроса и предложения, а за ее пределами, как и в мгновенном периоде, цена определяется спросом, тогда как объем предложения – размером производственных мощностей.
Q |
P |
P 1 |
S |
P 2 |
P 3 |
Q 1 Q K |
D 3 |
D 2 |
D 1 |
Рис.2.12. Равновесие в коротком периоде.[33]
Наконец, в длительном периоде производитель может не только варьировать интенсивность использования производственных мощностей, но и изменять их размеры, а значит, и масштабы производства. На рис.2.9. представлены три ситуации, возможные в длительном периоде. В первом случае, когда изменение масштаба производства происходит при неизменных затратах, рост равновесного объема происходит без изменения равновесной цены. Во втором, когда изменение масштаба производства происходит при возрастающих затратах, рост равновесного объема сопровождается снижением равновесной цены.
Q E1 Q E2 Q |
P |
P E |
D 2 |
S |
а) |
Q E1 Q E2 Q |
P |
P E2 P E1 |
S |
D 1 |
D 2 |
б) |
Q E1 Q E2 Q |
P |
P E1 P E2 |
S |
D 1 |
D 2 |
в) |
Рис.2.13. Равновесие в длительном периоде. а) при неизменных затратах; б) при возрастающих затратах; в) при снижающихся затратах.
На рис.2.14 показано приспособление предложения к изменившемуся спросу в длительном периоде. Здесь S 0 – кривая предложения, а D 0 – кривая спроса в коротком периоде. Как видно, спрос и предложение сбалансированы при цене P 0 на уровне полного использования производственной мощности Q K .
Допустим, что спрос внезапно вырос и представлен теперь кривой D 1 , лежащей правее кривой D 0 . поскольку резерв мощности отсутствует, новое равновесие достигается исключительно за счет повышения цены до P 1 при сохранении прежнего объема продаж Q K . В длительном периоде масштаб производства увеличивается за счет ввода новых мощностей и кривая предложения смещается в положение S 1 . новое равновесие достигается при цене P 2 , более высокой, чем P 0 , но ниже, чем P 1 , и объеме производства Q 2 , большем, чем Q K .
Различие ситуаций равновесия, представленных на рис.2.14 важно при оценке уровней цен на различных рынках.
Q |
S 0 |
P P 1 P 2 P 0 |
D 1 |
D 0 |
Q K Q 2 |
S 1 |
Рис.2.14. Переход от короткого к длительному периоду.[34]
Вывод состоит в том, что для анализа устойчивости рыночного равновесия могут применяться различные динамические модели, причем эти модели приводят к различным условиям устойчивости.
Висновок
Из выше сказанного следует, что при характеристике рынка как экономической категории следует учитывать конкретные формы рыночных отношений, проявляющиеся в количественных и качественных соотношениях элементов рынка – спроса, предложения, цены. Эти главные элементы характеризуют конкретные формы взаимосвязи и количественные пропорции между производством и потреблением.
Рыночный механизм обладает существенным потенциалом самонастройки, то есть стремлением к оптимальному состоянию, рыночному равновесию. Повышение цен на некоторые товары при значительном росте спроса на них – явление довольно обычное для рыночной экономики. Но также обычным является и последующее наращивание предложения этих товаров. В нормально функционирующей экономике рост цены товара устанавливает равновесие между спросом и предложением лишь в краткосрочном периоде, а в более длительном – оно достигается путем роста производства (предложения) подорожавшего товара. Увеличение предложения – основной способ достижения рыночного равновесия. Поэтому в развитом рыночном хозяйстве рост цен на товары не может быть постоянным, что обеспечивает минимальные темпы инфляции, социальную направленность экономики.
Рынок замечателен тем, что при любом отклонении от равновесия он стремится к нему возвратится. И в ситуации неудовлетворенного спроса, и в ситуации избыточного предложения, взаимодействуя друг с другом, приводят рынок к равновесию.
Список використаної літератури
Вэриан Х.Р. Мікроекономіка. Промежуточный уровень. (перевод с англ. под ред. Фроловой Н.Л.) М.: ЮНИТИ, 1997.- 767с.
Вечканов Г.С., Вечканова Г.Р. Мікроекономіка. М.: ПИТЕР,2003. - 367с.
Гальперин В.М., Игнатьев С.М., Моргунов В.И. Мікроекономіка. СПб.: Экономическая школа, 1997. – 497с.
Джуха В.М., Панфилова Е.А. Мікроекономіка. Ростов н/Д.: МарТ, 2004. – 364с.
Емцов Р.Г., Лунин М.Ю. Мікроекономіка. М.: Дело и Сервис, 1999.- 323с.
Котерова Н.П. Мікроекономіка. М.: Мастерство, 2003. – 204с.
Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Економікс. М.: Республика, 1992. – 559с.
Мэнкью Н. Г. Принципы экономикс. М.: ПИТЕР,2004.- 623 с.
Нуреев Р.М. Курс мікроекономіки. М.: НОРМА-ИНФРА• М, 1999. – 357с.
Пиндайк Р.С., Рубинфельд Д.Л. Мікроекономіка. М.: Дело, 2000. – 807с.
Селищев А.С. Мікроекономіка. СПб.: Питер,2003. - 447с.
Тироль Ж. Рынки и рыночная власть: теория организации промышленности. СПб.: Экономическая школа, 2000. - 423с.
50 лекций по микроэкономике./ Аникин И.В., Баранов И.Н., Бухвалов А.В., Ватник П.А., Гальперин В.М., Игнатьев С.М./ СПб.: Экономическая школа, 2000. - 622с.
Вестник МГУ. сер.6. Экономика, 2005. - №1 – 83с.
Финансы и кредит,2004 - №9 – 76с.
Экономист, 2005-№11-89с.
[1] Селищев А.С. Мікроекономіка. СПб.: ПИТЕР, 2003. – с.43.
[2] Вечканов Г.С., Вечканова Г.Р. Мікроекономіка. М.: ПИТЕР,2003. - С. 56.
[3] Нуреев Р.М. Курс мікроекономіки. М.: НОРМА-ИНФРА• М, 1999. - С. 84.
[4] Емцов Р.Г., Лунин М.Ю. Мікроекономіка. М.: Дело и Сервис, 1999.- 57с.
[5] Котерова Н.П. Мікроекономіка. М.: Мастерство, 2003. - 150с.
[6]50 лекций по микроэкономике./ Аникин И.В., Баранов И.Н., Бухвалов А.В., Ватник П.А., Гальперин В.М., Игнатьев С.М./ СПб.: Экономическая школа, 2000. - 21с.
[7] Селищев А.С. Мікроекономіка. СПб.: Питер,2003. - 58С.
[8] Джуха В.М., Панфилова Е.А. Мікроекономіка. Ростов н/Д.: МарТ, 2004.- с.44.
[9] Вечканов Г.С., Вечканова Г.Р. Мікроекономіка. М.: ПИТЕР,2003. – 57с.
[10] Джуха В.М., Панфилова Е.А. Мікроекономіка. Ростов н/Д.: МарТ, 2004. - 45с.
[11] Гальперин В.М., Игнатьев С.М., Моргунов В.И. Мікроекономіка. СПб.: Экономическая школа, 1997. - 48с.
[12] Котерова Н.П. Мікроекономіка. М.: Мастерство, 2003. – 155с.
[13] Нуреев Р.М. Курс мікроекономіки. М.: НОРМА-ИНФРА• М, 1999. - 152с.
[14] Джуха В.М., Панфилова Е.А. Мікроекономіка. Ростов н/Д.: МарТ, 2004. - 62С.
[15] 50 лекций по микроэкономике./ Аникин И.В., Баранов И.Н., Бухвалов А.В., Ватник П.А., Гальперин В.М., Игнатьев С.М./ СПб.: Экономическая школа, 2000. - 31с.
[16] Джуха В.М., Панфилова Е.А. Мікроекономіка. Ростов н/Д.: МарТ, 2004. – 65с.
[17] Емцов Р.Г., Лунин М.Ю. Мікроекономіка. М.: Дело и Сервис, 1999.- 58с.
[18] Котерова Н.П. Мікроекономіка. М.: Мастерство, 2003. - 159с.
[19] Нуреев Р.М. Курс мікроекономіки. М.: НОРМА-ИНФРА• М, 1999. - 121с.
[20] Пиндайк Р.С., Рубинфельд Д.Л. Мікроекономіка. М.: Дело, 2000. – 53с.
[21] цена спроса определяется на графике как ордината точки на линии спроса и означает максимальную цену, которую покупатели согласны заплатить за определенный объем предлагаемого товара. В свою очередь цена предложения определяется на графике как ордината точки на линии предложения и означает минимальную цену, по которой продавцы готовы предложить определенное количество товара.
[22] Тироль Ж. Рынки и рыночная власть: теория организации промышленности. СПб.: Экономическая школа, 2000. - 48с.
[23]Тироль Ж. Рынки и рыночная власть: теория организации промышленности. СПб.: Экономическая школа, 2000. – 49с.
[24] Нуреев Р.М. Курс мікроекономіки. М.: НОРМА-ИНФРА• М, 1999. – 94с.
[25] Гальперин В.М., Игнатьев С.М., Моргунов В.И. Мікроекономіка. СПб.: Экономическая школа, 1997. - 78с.
[26] Гальперин В.М., Игнатьев С.М., Моргунов В.И. Мікроекономіка. СПб.: Экономическая школа, 1997. - 78с.
[27] Гальперин В.М., Игнатьев С.М., Моргунов В.И. Мікроекономіка. СПб.: Экономическая школа, 1997. – 79с.
[28] Нуреев Р.М. Курс мікроекономіки. М.: НОРМА-ИНФРА• М, 1999. - 149с.
[29] Селищев А.С. Мікроекономіка. СПб.: Питер,2003. – 125с.
[30] Селищев А.С. Мікроекономіка. СПб.: Питер,2003. – 126с.
[31] 50 лекций по микроэкономике./ Аникин И.В., Баранов И.Н., Бухвалов А.В., Ватник П.А., Гальперин В.М., Игнатьев С.М./ СПб.: Экономическая школа, 2000. – 54с.
[32] 50 лекций по микроэкономике./ Аникин И.В., Баранов И.Н., Бухвалов А.В., Ватник П.А., Гальперин В.М., Игнатьев С.М./ СПб.: Экономическая школа, 2000. – 55с.
[33]50 лекций по микроэкономике./ Аникин И.В., Баранов И.Н., Бухвалов А.В., Ватник П.А., Гальперин В.М., Игнатьев С.М./ СПб.: Экономическая школа, 2000. – 56с.
[34] 50 лекций по микроэкономике./ Аникин И.В., Баранов И.Н., Бухвалов А.В., Ватник П.А., Гальперин В.М., Игнатьев С.М./ СПб.: Экономическая школа, 2000. – 57с.
Цей текст може містити помилки.
Міжнародні відносини та світова економіка | Курсова
Схожі роботи:
Механізм дії закону попиту і пропозиції ринкова рівновага
Ринкова рівновага
Ринковий механізм ціноутворення
Ринковий механізм та командна економіка
Ринковий механізм і його функції
Ринковий механізм і елементи його функціонування
Ринковий попит
Ринковий соціалізм Л Абалкін
Ринковий попит та його еластичність