, Його форма власності, програма розвитку і державної підтримки в Республіці Білорусь
Світовий досвід показує, що підприємництво - це один з найважливіших чинників формування і розвитку ринкової економіки. У розвинених країнах малий бізнес втягнув у свою діяльність 50 - 60% працездатного населення і сформував 70 - 80% нових робочих місць, на його частку доводиться від 20 до 60% валового національного продукту.
Підприємництво є складовим і основним компонентом ринкової економіки. Без ринкової економіки немає підприємництва, так само як без підприємництва немає і самої ринкової економіки. Така ж форма взаємодії має місце і при розгляді взаємозв'язків між підприємництвом і конкуренцією. Підприємництво є однією з найважливіших передумов формування конкурентного середовища, розвитку ініціативи населення, соціальної стабілізації в суспільстві.
За визначенням багатьох авторів, підприємництво - це процес створення чогось нового, що володіє цінністю; процес, який поглинає час і сили, який передбачає прийняття на себе фінансової, моральної та соціальної відповідальності; процес, що приносить в результаті грошовий дохід та особисте задоволення досягнутим [11, c.12].
Сталий розвиток підприємництва є необхідною умовою ефективного функціонування економіки країни, багато в чому визначає темпи економічного зростання, стан зайнятості населення.
Закон РБ "Про підприємства в РБ" проводить класифікацію створюються в Білорусі підприємств за формами власності [2]:
засновані на державній власності;
засновані на колективній власності;
засновані на приватній власності;
засновані на спільній власності;
засновані на змішаних формах власності.
Відповідно до Закону РБ "Про підприємства в РБ" органи Республіки Білорусь, уповноважені управляти державним майном можуть створювати державні підприємства. Держпідприємства можуть перебувати як у республіканській, так і в комунальній власності [2].
Особливістю підприємств громадських об'єднань є те, що вони здійснюють свою господарську діяльність лише для досягнення статутних цілей самого суспільного об'єднання.
Великого поширення в Білорусі отримали унітарні підприємства, тобто комерційні організації не наділені правом власності на закріплене за ними власником майно. Майно унітарного підприємства є неподільним. У формі унітарних підприємств можуть бути створені державні (республіканські і комунальні) унітарні підприємства або приватні унітарні підприємства. Майно приватного унітарного підприємства перебуває у приватній власності фізичної або юридичної особи, або членів селянського (фермерського) господарства.
Господарське товариство є об'єднанням осіб (як юридичних, так, і індивідуальних підприємців) для досягнення спільної комерційної мети, причому, як правило, особиста участь кожного з них у діяльності товариства обов'язково. Господарські товариства в РБ можуть створюватися у формі повного товариства і командитного товариства [2].
Повним визнається товариство, учасники якого (повні товариші), відповідно до укладеного між ними договором займаються підприємницькою діяльністю від імені товариства і солідарно один з одним несуть субсидіарну відповідальність своїм особистим майном за зобов'язаннями товариства.
На відміну від повного командитним визнається товариство, в якому разом з повними товаришами, є один або кілька учасників (вкладників, коммандистов), які несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах сум внесених ними вкладів, і не беруть участі в здійсненні товариством підприємницької діяльності (як у ТОВ).
Товариством з обмеженою відповідальністю визнається засноване двома і більше особами товариство, статутний фонд якого розділений на частки визначених статутними документами розмірів. Учасники ТОВ не відповідають за його зобов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства в межах переданих ними вкладів. У товаристві з додатковою відповідальністю на відміну від ТОВ учасники солідарно несуть субсидіарну відповідальність за його зобов'язаннями своїм особистим майном в межах, визначених установчими документами товариства.
Акціонерним товариством є товариство, статутний фонд якого розділений на певне число акцій рівної номінальної вартості. Існує два види акціонерних товариств. Акціонерним товариством відкритого типу є товариство, акції якого розповсюджуються шляхом відкритої підписки на них і мають вільне ходіння. На відміну від ВАТ в акціонерному товаристві закритого типу акції перерозподіляються за згодою інших акціонерів і / або обмеженому колу осіб. Акції такого суспільства не можуть вільно обертатися на ринку цінних паперів [2].
У республіці можуть утворюватися виробничі кооперативи (артілі) - комерційні організації, учасники яких зобов'язані внести майновий пайовий внесок, брати особисту трудову участь у діяльності кооперативу і несуть субсидіарну відповідальність за його зобов'язаннями в рівних частках, якщо інше не визначено в статуті.
До недавнього часу в Білорусі велике поширення мали орендні колективні підприємства. Проте новий Цивільний Кодекс зобов'язав засновників таких підприємств перетворити їх в інші форми або ліквідувати.
Сільськогосподарські підприємства Білорусі здійснюють свою діяльність у формі радгоспів, колгоспів і селянських (фермерських) господарств.
У процесі формування статутного фонду перерахованих форм підприємств одним із засновників може виступати іноземний суб'єкт. У даному випадку буде утворено спільне підприємство, якщо статутний фонд буде частково утворений за рахунок іноземного капіталу, або іноземне підприємство, якщо його статутний фонд на всі 100% буде складатися з іноземного капіталу.
Питання ефективної державної політики у сфері підтримки малого бізнесу, особливо для постсоціалістичних країн, як і раніше дуже актуальне.
Для вироблення державної політики в галузі розвитку і підтримки підприємництва та вирішення нагальних проблем цього сектору економіки Указом Президента від 19 липня 1996 р. № 260 було створено Міністерство (Департамент) підприємництва та інвестицій Республіки Білорусь, а потім і територіальні комітети. Свою роботу вони визначали згідно законів "Про підприємництво в Республіці Білорусь", "Про державну підтримку малого підприємництва в Республіці Білорусь", а також відповідних указів Президента нашої країни [5, с.29].
Закон РБ «Про державну підтримку малого підприємництва РБ» від 16.10.1996 визначає загальні положення в області державної підтримки малого підприємництва в РБ, спрямованої на створення нових робочих місць за допомогою активізації виробничо-господарської діяльності населення, встановлює форми і методи державного регулювання діяльності суб'єктів малого підприємництва [3].
З метою розвитку в республіці інституту малого підприємництва держава здійснює підтримку даного виду, ініціативної діяльності громадян відповідно до державної програми підтримки малого підприємництва, а також на підставі галузевих регіональних програм, що розробляються відповідно Урядом та центральними органами управління, місцевими виконавчо-розпорядчими органами. Метою Програм державної підтримки малого підприємництва в Республіці Білорусь є забезпечення сталого розвитку малого підприємництва, в тому числі науково-інноваційного, у виробничій, науково-технічній та інших сферах економіки Республіки Білорусь на основі ефективних інституційних перетворень, вдосконалення та розвитку інфраструктури, фінансового, інформаційного та науково-методичного забезпечення та підготовки кадрів підприємницького сектора [5, c.30].
Практично всі програми державної підтримки малого підприємництва в республіці як пріоритети називають експортно-орієнтовані та импортозамещающие виробництва.
До 1996 року державна підтримка підприємництва здійснювалась через Білоруський фонд фінансової підтримки підприємництва (БФФПП), заснований в 1992 році, відповідно до постанови уряду. Будучи державно-громадською організацією, БФФПП фінансувався як за рахунок надходжень з держбюджету, так і за рахунок коштів різних зарубіжних та міжнародних організацій (TACIS, IFC, Transform і ін), причому надходження з держбюджету становили в різні роки від 30 до 65% доходної частини бюджету БФФПП. Кошти, виділені з бюджету кошти разом з іншими залученими джерелами дозволили надати кредитну підтримку 235 підприємствам [5, c.30].
Існують міжнародні спільні програми підтримки малого підприємництва. Однією з таких програм є програма ООН / ПРООН та Уряду РБ «Формування інфраструктури підтримки і розвитку малого підприємництва»:
Проектами, складовими цю програму є:
- Проект «розвиток мікрокредитування»;
- Конкурс проектів створення національної мережі інкубаторів малого підприємництва;
- Проект підтримки приватного підприємництва в Білорусі, який фінансується Британським Фондом Ноу Хау.
Основною метою програми Малих Проектів ТАСІС з прикордонного співробітництва є сприяння розвитку зв'язків між регіонами, містами, місцевими органами влади у відповідних прикордонних зонах, а також підвищення ролі регіонів.
Таким чином, підприємництво - це один з найважливіших чинників формування і розвитку ринкової економіки. Підприємництво може мати державну, колективну, приватну, спільну і змішану форми власності. З метою розвитку в республіці інституту малого підприємництва держава здійснює підтримку даного вигляду згідно з державною програмою підтримки малого підприємництва, а також на підставі галузевих регіональних програм.
Список літератури
Цивільний кодекс Республіки Білорусь від 7.12.1998г. № 218-З / / Відомості Національних зборів Республіки Білорусь. -1999. - № 7-9. -Ст.101
Закон Республіки Білорусь "Про підприємства в Республіці Білорусь" від 14.12.1990г. № 462-XII зі змінами та доповненнями. / / Відомості Верховної ради Республіки Білорусь. -1991р. - № 3. -Ст.13
Указ президента Республіки Білорусь "Про державну підтримку малого підприємництва" від 19.07.1996г. № 262. / / Збірник указів Президента. -1996р. - № 21. -Ст.514
Брюммер К. Система підтримки підприємств малого та середнього бізнесу в Німеччині. / / Проблеми теорії і практики управління. -2002р. № 2. -С.58-63
Колесникова І. Державна підтримка малого бізнесу в Білорусі: доцільність, спрямованість, основні форми. / / Управління капіталом. - 1998. - № 8 - С.28 -30.
Макєєв Д. Малий бізнес у Великобританії. / / Сучасна Європа. -2003р. - № 2. -С.72-79
Малий бізнес в Казахстані - використання досвіду США. / / США, Канада: економіка, політика, культура. -1999р. - № 3-4. -С.147-158
Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С. Фінанси підприємств. 0м.: ИНФРА-М, 1999. -343с.
Економіка підприємства. / Под ред. О.І. Волкова. -М.: ИНФРА-М, 1997. -416с.
Юсупова М. Державна підтримка малого бізнесу в США. / / Менеджмент у Росії і за кордоном. -1999р. - № 5. -С.115-121
Догіль Л.Ф., Семенов Б.Д.. Підприємництво та малий бізнес. -Мн.: Вишейшая школа, 1997р. -375с.