Міністерство освіти і науки РФ
ГОУ ВПО «Кемеровський державний університет»
Економічний факультет
Кафедра загальної та регіональної економіки
Контрольна робота
з документування управлінської діяльності
на тему:
"Підготовка та оформлення організаційно-розпорядчої документації"
Кемерово 2008
Зміст
Введення
1. Основні положення з документування управлінської діяльністю
1.1 Організаційно-правові документи. Основні поняття і види
1.2 Мова і стиль
2. Порядок підготовки та оформлення організаційно-розпорядчих документів
2.1 Загальні положення
2.2 Основні вимоги до складання організаційно-розпорядчих документів
2.3 Порядок підготовки та оформлення наказу
2.4 Вимоги до складання та оформлення протоколів
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Документи супроводжують людину вже кілька століть. За цей час вони невпізнанно змінилися.
З найдавніших часів дійшли до нас різні види документів, за допомогою яких ми дізнаємося історію своєї країни, особливості побуту і різних відносин, що складаються в ті далекі часи. Документи виникли разом із писемністю, спочатку як засіб закріплення майнових відносин, а потім, з розвитком писемності, стали засобом спілкування, передачі інформації. Документи є одним з найважливіших сховищ людської пам'яті.
В давнину документи складалися на самих різних матеріалах. В Ассирії - на глиняних табличках, в Індії та Цейлоні - на пальмових листках, в Єгипті - на кам'яних плитах та папірусах, у Древньому Новгороді - на бересті. Винайдена в 105 р. в Китаї папір відкрила нову еру в життя документів. На багато століть вона стала практично єдиним матеріалом для оформлення. Реальна альтернатива документів на паперовій основі виникла лише кілька десятиліть тому з появою комп'ютера. Не потрібно доводити, що знання діловодства, вміння документально оформити управлінське рішення поряд з етикою ділового спілкування для менеджера будь-якого рівня, спеціаліста стало невід'ємною ознакою професіоналізму.
Основна мета роботи полягає у вивченні та аналізі роботи з організаційно-розпорядчими документами, що сприяють вдосконаленню і правильної організації праці. Робота визначає єдину систему організації діловодства, встановлює єдині вимоги до документів, їх оформлення на підприємство та його структурних підрозділів, єдині вимоги до обліку, використання і зберігання документів.
1. Основні положення з документування управлінської діяльністю
1.1 Організаційно-правові документи. Основні поняття і види
Діяльність підприємства забезпечується системою взаємопов'язаних управлінських документів, що складають його документаційне базу. Склад документаційною бази визначається компетенцією керуючою компанією, колом управлінських функцій, порядком вирішення питань (одноосібний чи колегіальний), обсягом і характером взаємозв'язків відокремлених підрозділів та керуючої компанії. Документування управлінської діяльності охоплює всі процеси, пов'язані з запису та оформлення документів за встановленими правилами.
Всі документи діляться на 2-е великі групи:
- Перша - документи з загальних питань, які можуть готуватися працівниками всіх структурних підрозділів компанії;
- Друга - документи з функцій управління, які готуються функціональними підрозділами відокремленими підрозділами.
Управлінські документи поділяються на організаційні і розпорядчі.
Організаційні документи - комплекс взаємопов'язаних документів, що регламентують структуру, завдання і функції підрозділів підприємства, організацію їх роботи, права, обов'язки та відповідальність керівників і фахівців;
Розпорядчі документи - документи, які вирішують найважливіші питання управління і відображають як результат колегіальної діяльності компанії, так і прийняті в порядку єдиноначальності.
Організаційні та розпорядчі документи класифікуються за найменуваннями:
- Постанови;
- Розпорядження;
- Ділові, службові листи, рішення, протоколи;
- Накази, інструкції, доручення;
- Акти та інші, які фіксують рішення адміністративних і організаційних питань, в т.ч. питань управління, взаємодії, забезпечення і регулювання діяльності структурних підрозділів адміністрації.
Документи класифікуються також:
- За місцем складання (внутрішні та зовнішні);
- За формою (індивідуальні, трафаретні та типові);
- За термінами виконання (термінові і нетермінові);
- За походженням (службові та особисті);
- За видом оформлення: оригінали, копії, виписки, дублікати.
1.2 Мова і стиль
Мові службових документів повинна бути властива стилістична суворість. Службові документи підприємства пов'язані з правовою нормою, тому об'єктивність в стилі викладу підкреслюється стверджують і розпорядчим характером документа. В офіційно - діловому стилі не повинно бути емоційності, суб'єктивної оцінності та разговорности. Офіційно - діловий стиль документів повинен відповідати вимогам:
- Стислість і компактність викладу офіційного документа;
- Точність і визначеність формулювань;
- Однозначність і одноманітність термінів;
- Послідовність.
В офіційно-ділових документах повинні використовуватися загальноприйняті скорочення (одиниці виміру, назви установ, територій і т.д.). Основні вимоги при використанні скорочень слів в офіційних документах:
- Скорочені написання повинні бути зрозумілі;
- Не повинно бути різнобою у назвах імен, територіальних назвах, термінів, посад, установ і т.д., тобто написання скорочень має бути уніфіковано.
2. Порядок підготовки та оформлення організаційно-розпорядчих документів
2.1 Загальні положення
Для здійснення управлінської діяльності підприємство, відповідно до Статуту, видає розпорядження і приймає постанови, які обов'язкові до виконання у всіх підрозділах, а так само всіма посадовими особами.
Відповідно до Регламенту роботи компанії правом представлення Генеральному директору Керуючої компанії (далі КК) постанов і розпоряджень мають директора відокремлених підрозділів. Підготовка проектів постанов і розпоряджень директора відокремлених підрозділів (далі ВП), а також інших розпорядчих документів (накази, вказівки, доручення, інструкції) може бути доручено керівникам структурних підрозділів ВП, а також здійснено ними самостійно з власної ініціативи. Постанови видаються з питань нормативного характеру і питань, розрахованим на постійне і багаторазове дію, призначення та звільнення з посади заступників директорів структурних підрозділів.
Розпорядження видаються по всіх інших питань, в тому числі оперативних, організаційних і кадрових.
При оформленні і складанні розпорядчих та інших службових документів необхідно дотримуватись вимог, що забезпечують юридичну силу документів, оперативне і якісне їх виконання і пошук, можливість обробки документів за допомогою засобів обчислювальної техніки.
Розпорядчі документи адміністрації міста: постанови, розпорядження, накази та службові листи оформляються на бланках, відповідних ГОСТу Р.6.30-2003.
Бланки зазначених документів виготовляються друкарським способом на папері білого кольору вищої якості форматів А4 (210 х 297 мм) або А5 (210 х 148 мм) відповідно до ГОСТу Р.6.30-2003.
2.2 Основні вимоги до складання організаційно-розпорядчих документів
Назва документа повинне бути присутнім на будь-якому документі, крім листа; воно визначається укладачем документа, виходячи з призначення та змісту останнього, і повинно відповідати виду даного документа (постанова, розпорядження, наказ, акт, інструкція і т.д.). Залежно від назви документа вибирається потрібна форма викладу тексту, визначаються характер і ступінь обов'язковості реалізації його змісту.
Назва документа служить цілям зручності класифікації, контролю та зберігання документів. Виходячи з назви документа, встановлюється і перелік необхідних для його оформлення інших реквізитів.
Заголовок документа складається до будь-якого документа формату А4 (210 х 297 мм), незалежно від його призначення. Тема відображає зміст документа і повинен бути максимально точним, узгоджуватися з видом документа. Розкриває зміст документа заголовок дозволяє економити час при його розгляді, а головне - усуває можливість помилки або варіантності його тлумачення при введенні відомостей про документи в інформаційно - пошукову систему, полегшує пошук і проходження документів.
Тема до текстів постанов, розпоряджень, наказів, положень, актів, довідок, звітів та ін будується на основі іменника у формі місцевого відмінка, наприклад:
«Про заохочення ...»,
«Про виплату ...»,
(Про що?).
Правила, Статут, список, реєстр і інші документи вимагають родового відмінка стрижневого іменника в заголовку до тексту, наприклад:
Правила «оформлення документів»
(З відповіддю на питання «чого?")
Заголовок до тексту Інструкції формується на основі іменника в давальному відмінку, наприклад:
Інструкція «по експлуатації ...»
(Чому?)
Якщо зміст тексту включає ряд питань, заголовок повинен бути узагальненим, наприклад:
«Про заходи ...»,
в цьому випадку поряд з заголовком
складаються підзаголовки. Їх пишуть
в лівій частині аркуша, не перериваючи тексту.
Датування документа обов'язково для надання йому юридичної сили. Датою документа є дата його підписання або затвердження:
- Датою видання (прийняття) постанови, розпорядження, наказу є дата їх підписання Головою міста, керівником структурного підрозділу;
- Датою протоколу є дата засідання (прийняття рішення);
- Датою акту - дата події;
- Датою звіту, плану та інших вимагають затвердження - дата їх затвердження;
- Датою набрання чинності розпорядчого документа вважається дата його підписання, якщо інше не зазначено в самому документі.
До складу дати входить вказівка числа, місяця, року.
наприклад:
12 вересня 2008
Усі службові відмітки на документі, пов'язані з його створенням, проходженням і виконанням (візування, погодження, реєстрація) і т.д. в обов'язковому порядку датуються.
Дата повинна проставлятися особою, підписує або затверджує документ. На документах, складених спільно кількома організаціями або юридичними особами, проставляється єдина дата підписання. Місце розміщення дати залежить від виду документа і визначено у формі бланків.
Індекс надає документу юридичну силу, підтверджуючи факт складання та відправлення документа, і призначений для обліку, контролю за своєчасним виконанням та організації системи пошуку надходять або створюваних документів. Індекс документа повинен складатися з порядкового номера, який при необхідності доповнюється літерними позначеннями, індексом за номенклатурою справ або іншому класифікатора - назв документів, питань діяльності, кореспондентів, виконавців і ін Складові частини індексів відокремлюються косою рисою, наприклад:
148/12-15,
де: 148 - порядковий номер кореспонденції,
12-15 - індекс справи, де зберігається документ.
Текстом документа є виражене засобами ділової мови зміст будь-яких дій чи подій. Його зміст має бути пов'язане з раніше виданими з цього питання документами та відображати точне і правильне освітлення подій. Текст документа складається на основі уніфікованих форм, уніфікованих збірок текстів, типових нормативних документів, що визначають зміст конкретних документів. Тексти документів оформляються у вигляді зв'язного тексту, анкети, таблиці або поєднання цих форм.
Рекомендується розділяти тексти на дві основні частини. У першій частині вказується підстава складання документа. У другій частині викладаються висновки, пропозиції, рішення, розпорядження або прохання. Якщо документ складається з однієї фрази, то в першій частині також рекомендується повідомляти підстави або причини створення документа, а в другій - рішення, розпорядження, прохання.
При підготовці розпорядчих документів нормативно - правового характеру (положень, правил, порядку, інструкцій) керуватися наступними вимогами в структурному оформленні тексту даних документів.
Структурне оформлення тексту положень, порядку, правил, інструкцій
Найменування (положення, порядку, правил, інструкцій)
1. Загальні положення
1.1. Нормативно-правове забезпечення, що дає підстави для прийняття даного документа.
1.2. Цілі і завдання документа.
1.3. Основні поняття (терміни), що використовуються в документі.
2. Зміст документа
2.1. Розділи за напрямами з чітким викладом.
2.2. Пункти, підпункти в розділах.
3. Додаток
3.1. У додатки виносити договори, акти, довідки, таблиці і т.п.
3.2. До нормативного документа додається коротка пояснювальна записка, що відображає короткий огляд чи роз'яснення існуючого положення, за яким розробляється документ. Характеристика проблем.
Структура тексту постанов (розпоряджень) нормативно-правового документа.
1. Точне, юридично правильна назва документа.
2. Коротка преамбула, при необхідності з посиланням на нормативно-правові акти.
3. Визначення конкретної мети прийнятого документа.
4. При необхідності вказувати визнання втратили чинність раніше прийнятих з цього питання документів.
5. Якщо в документі містяться вказівки про виділення фінансових коштів - джерело фінансування.
6. Необхідність опублікування документа в засобах масової інформації.
7. Визначення посадових осіб, органів, на яких покладено контроль за виконанням, і терміни виконання.
Примітка. В окремих випадках текст документа може містити одну заключну частину: розпорядження, накази - розпорядчу частину без преамбули, листи - без пояснень і т.д.
У розпорядчих документах, що діють на принципах єдиноначальності або адресованих керівництву або органам влади, суду і прокуратури, використовуються форми викладу тексту від першої особи однини, наприклад:
«Постановляю», «пропоную»,
«Прошу», «зобов'язую».
У розпорядчих документах, що видаються на принципах колегіальності, форма викладу тексту від третьої особи однини, наприклад:
«Постановляє», «вирішив».
У спільних документах використовується форма викладення тексту від першої особи множини, наприклад:
«Пропонуємо», «вирішили» і т.д.
Документи, що містять інформацію з різних питань діяльності установ, організацій і в ній кілька рішень, висновків (у доповідях, положеннях, оглядах), діляться на розділи, глави, пункти, підпункти, які нумерують арабськими цифрами. Розділи повинні мати заголовки, що виражають істота змісту документа.
Текст протоколу викладається від третьої особи множини, наприклад:
«Слухали», «Виступили»,
«Ухвалили».
У документах, які визначають права і обов'язки (положення, посадові обов'язки, інструкція), а також містять опис або оцінку фактів (акт, довідка), використовується форма викладення тексту від третьої особи однини чи множини, наприклад:
«Відділ здійснює функції»,
«До складу об'єднання входять»,
«Комісія встановила».
Документи - додатки можуть бути трьох видів:
- Затверджуються або вводяться в дію відповідним документом (додаток до правових актів);
- Пояснюють зміст іншого документа;
- Направляються із супровідним документом адресату.
В організаційно-розпорядчих документах, зміст яких доповнюється або пояснюється додатками, відомості про наявність додатків зазначаються у тексті, наприклад:
«Затвердити інструкцію з обліку
та зберігання документів
(Додаток № 1)
або (згідно з додатком) »
На самому документі - додатку повинна бути зроблена відмітка, що з'єднує його з основним документом і надає йому юридичну силу. Розміщується відмітка в правому верхньому куті першого аркуша додатка і включає найменування нормативного акту (постанови, розпорядження тощо), його дату і номер, наприклад:
Додаток № 1
до постанови Глави міста
№ 154 від 8 жовтня 2008
У додатках повинні бути всі необхідні для документа елементи: найменування, заголовок, підпис керуючого справами адміністрації міста. Якщо документ має додатки, названі в тексті, після тексту робиться відмітка, яка включає в себе відомості про кількість аркушів програми та кількості додаються примірників. Якщо в документі програми інформаційно - довідкового характеру не названі, то їх найменування необхідно перерахувати після тексту із зазначенням кількості аркушів кожного додатка і кількості примірників. За наявності декількох додатків до розпорядчого документа, на них проставляється порядковий номер.
Узгодження є способом попереднього розгляду та оцінки проекту документа. Узгодження проектів документів проводиться при необхідності оцінки доцільності документа, його обгрунтованості та відповідності чинному законодавству та правовим актам. Узгодження може проводитися як у КК, її структурних підрозділах, так і поза її з підвідомчими та непідвідомчість організаціями, установами.
Внутрішнє погодження проектів розпорядчих документів називається візуванням.
Візування проводиться в такій послідовності:
- З функціональними підрозділами;
- З дорадчими органами;
- З громадськими організаціями;
- З юридичною службою;
- З фінансовою службою;
- Із заступниками Голови міста, які відають питаннями, що містяться в проекті документа.
Першим проект документа візує його виконавець на підтвердження того, що він несе відповідальність за його якість. Віза включає в себе особистий підпис візує і дату погодження. При необхідності можуть бути вказані посада візує, дата і розшифровка його підпису (ініціали та прізвище) і розташовується зліва направо на всю ширину аркуша. Віза проставляється на першому примірнику і розташовується на останньому аркуші оригіналу розпорядчого документа нижче реквізиту «підпис». Відмова посадової особи від візування не допускається. При наявності розбіжностей точка зору візує викладається перед візою або на окремому аркуші з зазначенням про це у формі: «зауваження додаються».
Зовнішнє узгодження можна оформляти грифом узгодження, довідкою погодження або поданням протоколу обговорення проекту документа на засіданні колегіального органу.
Гриф узгодження включає в себе наступні елементи:
- Слово Погоджено (друкується прописними літерами);
- Повне найменування посади та назва установи;
- Особистий підпис;
- Ініціали та прізвище особи, з якою документ погоджується;
- Дату узгодження.
Гриф узгодження мають нижче реквізиту «підпис» або на окремому аркуші погодження, якщо зміст документа зачіпає інтереси декількох організацій, то узгодження може бути на окремому «листі узгодження». На документі робиться запис «Лист узгодження додається». При наявності зауважень по документу візу оформлюють таким чином:
«Зауваження додаються»
(Особистий підпис) С.І. Іванов
Посвідчення документів є формою вираження відповідальності за їх зміст і законність. Основними способами посвідчення документів є підписання, затвердження та проставлення печатки. Підпис - обов'язковий реквізит документа. До складу підпису входить: найменування посади підписує документ, особистий підпис і його розшифрування. Оригінали постанов і розпоряджень підписує генеральним директором КК (директором ВП), а в його відсутність - посадова особа, яка виконує його обов'язки. Документи, направлені на вищі законодавчі та виконавчі органи влади і управління, підписує лише генеральним директором КК, в його відсутність - або його перший заступник, або виконуючий його обов'язки. Підписується, як правило, один перший примірник документа.
Затвердження документа - особливий спосіб посвідчення документа після його підписання, що санкціонує поширення дії документа на певне коло установ, посадових осіб і громадян. Документ, що підлягає затвердженню, набуває юридичної чинності лише з моменту його затвердження. Документи затверджуються органами або посадовими особами, до компетенції яких входить вирішення питань, викладених у документі.
Затвердження проводиться двома способами:
- Грифом затвердження та затверджується або генеральним директором, або посадовими особами, до компетенції яких входять вирішення питань, викладених у документах;
- Стверджується виданням відповідного розпорядчого документа (постанови, розпорядження, наказу).
Обидва способи мають однакову юридичну силу.
Затверджуються наступні документи: положення, правила, порядок, Статути структурних підрозділів, звіти, плани, штати і штатні розписи, акти прийому та передачі справ та контрольно - ревізійного порядку, акти прийому в експлуатацію закінчених будівництвом або реконструкцією будівель і споруд, окремі різновиди протоколів і т.д.
Друк засвідчує справжність підпису посадовця на документах, передбачених спеціальними нормативними актами, що засвідчують права осіб, фіксують факти, пов'язані з фінансовими засобами. Прості круглі печатки (без зображення державної символіки) з найменуванням структурних підрозділів адміністрації міста виготовляються також в одному примірнику, зберігаються у керівників відповідних підрозділів адміністрації міста. Простий друк ставиться на документах структурних підрозділів, які потребують підтвердження автентичності факту трудової діяльності, копіях документів і т.д.
Відбиток печатки повинен проставлятися так, щоб їм були захоплені частині найменування посади підписала документ особи і частина його особистого підпису.
2.3 Порядок підготовки та оформлення наказів
Наказ є правовим актом, що видається керівником компанії, керівниками відокремлених підрозділів, що діють на основі єдиноначальності, з метою розв'язання основних і оперативних завдань, що стоять перед даними структурним підрозділом.
Наказ може стосуватися широкого кола організацій та посадових осіб, відображати основну виконавчо - розпорядчу діяльність даного структурного підрозділу. Накази можуть видаватися на підставі та на виконання законів РФ і з основних питань внутрішньої діяльності компанії і її підрозділів.
Накази, що стосуються основної діяльності особового складу, видаються окремо. Проекти наказів готуються структурним підрозділом чи посадовим особою за дорученням керівника. Посадова особа, що готують проект наказу:
- Переглядає всі накази, раніше видавалися з даного питання;
- Погоджує з усіма зацікавленими керівниками структурних підрозділів або окремими посадовими особами.
Проект візується на першому примірнику наказу. Проект наказу друкується на чистому білому аркуші паперу формату А4. Формуляр наказу має відповідні реквізити: заголовок, текст, підпис. Текст наказу з основної діяльності, як правило, складається з двох частин:
- Констатуючої
- Розпорядчої.
У констатуючій частині зазначаються фактичні обставини та мотиви, що послужили підставою видання наказу відповідно до якого він приймається.
Розпорядча частина наказу видається в наказовій формі і починається словом Наказую, яке друкується прописними літерами з окремого рядка. Формулювання розпорядчої частини наказу повинні бути конкретними, чіткими, ясними і не допускати різних тлумачень. Кожне намічений захід оформляється окремим пунктом. По кожному пункту вказується виконавець - посадова особа або структурний підрозділ (у давальному відмінку), приписувані дії та термін виконання. Закінчується розпорядча частина наказу вказівкою в адресу тих, на кого покладено контроль за виконанням даного наказу.
Датою наказу є день його підписання. Підписується першого виготовлений на бланку примірник наказу керівником апарату, керівником структурного підрозділу: управління, комітету або відділу (що мають юридичний статус).
2.4 Вимоги до складання та оформлення протоколів
Протокол - організаційно-розпорядчий документ, що фіксує хід обговорення питань та прийняття рішень на зборах, нарадах, конференціях і засіданнях колегіальних органів. Протокол оформляється на загальному бланку формату А4. У протоколі зазначаються:
- Найменування органу, вид документа, номер і дата проведеного заходу, місце проведення, загальна кількість присутніх на засіданні, зборах, конференції і т.д.;
- Голова і секретар проведеного заходу;
- Порядок денний (із зазначенням кількості питань по порядку і їх назвою);
- Основний текст протоколу;
- Підпис.
Основний текст протоколу поділяється на розділи відповідно до пунктів порядку денного засідання. Розділи нумеруються арабськими цифрами. Текст кожного розділу складається з позицій: Слухали, Виступили, Вирішили, що пишуться прописними літерами, після них ставиться двокрапка. У позиції «Виступили» вказуються ініціали, прізвища та посади виступили по даному пункту порядку денного. У позиції «Вирішили» викладаються прийняті на нараді рішення. Якщо рішення оформляється окремим документом, то пишеться: "рішення з даного питання додається».
До протоколу додається список присутніх із зазначенням:
- Порядкового номера;
- Прізвища, ім'я, по батькові, посади і місця роботи;
- Стенограми;
- При необхідності, покажчика, розсилки, виписки з протоколу, рішень.
Протокол реєструється упорядником, йому присвоюється порядковий номер у межах календарного року, дата проведеного заходу. Термін оформлення протоколу до 3 днів. Оригінал протоколу разом з покажчиком розсилки, в якому зроблено відмітку про дату відправки необхідних матеріалів виконавцям, залишається в структурному підрозділі, що підготували його і підлягає зберіганню згідно номенклатури справ. Облік протоколів здійснюється поекземплярно. Протокольні рішення доводяться до виконавців у вигляді виписок з відповідних протоколів, які оформляються на бланку «Виписка з протоколу», або з допомогою розсильних листів. Виписки з протоколів завіряються підписом і враховуються поекземплярно.
Висновок
Документи супроводжують людину протягом кількох століть. За цей час вони, природно, невпізнанно змінилися.
Підводячи підсумок, хотілося б відзначити, що процес державної регламентації правил ведення діловодства, підготовки та оформлення документів, склад видів документів, якими документується те чи інше управлінське дію, не є чимось новим. В історії дореволюційної Росії діловодство, форми документів і технології роботи з ними встановлювалися з VII століття.
В даний час в Російській Федерації діє ряд загальнодержавних нормативно-правових актів, що регламентують найбільш загальні правила підготовки, оформлення та організації роботи з документами в організаціях і установах. Взаємовідносини організацій, установ, ділове документної спілкування, як показує історичний досвід, на всіх рівнях має здійснюватися за єдиними загальноприйнятим правилам.
Саме тому вся робота з документами, починаючи з моменту їх створення, одержання, відправлення або здачі в архів, регулюється законами, комплексами нормативно-правових та методичних документів, які й становлять державну нормативно-методичну базу діловодства.
Список використаної літератури
ГОСТ Р 6.30-2003 Уніфіковані системи документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. - М.: Держстандарт Росії, 2004. - 20 с.
Державна система документаційного забезпечення управління. Основні Положення. Загальні вимоги до документів і служб документаційного забезпечення. - М.: Головархів, 1994. - С. 3 - 44.
Андрєєва, В.І. Діловодство. - М.: АТ «Бізнес-школа», 1997. - 192 с.
Салазкіна, Л.П. Основи діловодства. Вимоги до тексту документа. - Кемерово, 2000. - С. 13 - 20.
Стенюков, М.В. Документи, діловодство. - М., 1995. - 144 с.