Підводний човен Краб

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Тип "Морж"

Підводний човен "Краб", перший у світі підводний мінний загороджувач, спроектований Михайлом Петровичем Налетовим, за освітою техніком шляхів сполучення, талановитим винахідником, енергійним та ініціативним конструктором.

Ідея створення підводного мінного загороджувача з'явилася у М.П. Нальотова в день загибелі броненосця "Петропавловськ", що підірвався на японській міні 31 березня 1904. Він перебував у той час в Порт-Артурі М.П. Нальотів вирішив побудувати підводний човен - мінний загороджувач для постановки мін у ворожих берегів. Цю підводний човен Нальотов будував на свої власні заощадження; місцеве військово-морське начальство ставилося до ідеї Нальотова недовірливо, але дозволило йому користуватися майстернями і "вільними верстатами".

Водотоннажність будувався підводного мінного загороджувача повинно було бути близько 25 тонн, на ньому передбачалося розмістити 4 міни або 2 торпеди Шварцкопфа. Ставити міни передбачалося через люк в нижній частині корпусу - "під себе".

Корпус загороджувача був побудований, для занурення на палубі вкладалися чавунні чушки (балластіни), для спливання вони знімалися плавучим краном. У зв'язку зі здачею Порт-Артура японцям, недобудований загороджувач був підірваний.

У 1906 році М.П. Нальотів представив Морському технічному комітету проект підводного мінного загороджувача водотоннажністю близько 300 тонн. Проект мав ряд недоробок і не був прийнятий. Після розгляду зауважень Налетовим були розроблені другий варіант підводного загороджувача водотоннажністю 450 тонн і третій - водотоннажністю 470 тонн.

Четвертий, останній варіант загороджувача був розроблений Налетовим в 1907 році. 2 жовтня 1907 специфікація з кресленнями і проект контракту були представлені Миколаївським заводом "Наваль" на затвердження Морського міністерства. У 1908 р. Морське міністерство видало заводу "Наваль" замовлення на будівництво підводного мінного загороджувача.

Улітку 1909 року, після випробування моделей підводного човна в дослідний басейні, завод представив остаточні креслення підводного мінного загороджувача, які разом зі специфікацією були затверджені 11 липня 1909. До кінця 1909 року була почата збірка корпусу. М.П. Нальотів був призначений консультантом при будівництві підводного човна.

Паралельно з будівництвом підводного загороджувача велися виготовлення та випробування хв, сконструйованих М.П. Налетовим, які повинні були мати нульовий плавучістю, при цьому виникла суперечка між Налетовим і мінною відділом Морського технічного комітету про пріоритет у винаході хв подібного типу.

У проекті підводного човна виявився ряд недоробок, основною з яких з'явився зайвий обсяг кормової баластної цистерни. Коригування проекту тривала до 1912 року, коли було укладено новий контракт на будівництво одного підводного мінного загороджувача водотоннажністю близько 500 тонн при надводному плаванні.

9 серпня 1912 підводному загороджувач було присвоєно найменування "Краб", 12 серпня 1912 року "Краб" був спущений на воду.

У червні 1913 року почалися заводські випробування "Краб", а 22 червня відбулося перше пробне занурення. Першим командиром "Краб" був призначений старший лейтенант А.А. Андрєєв.

Під час приймальних випробувань виявилася недостатня остійність підводного човна, що зажадало установки свинцевого кіля вагою 28 тонн і установки булей (бортових "витиснювачів") для компенсації його ваги. Переробки були закінчені восени 1914 року, випробування закінчилися тільки в липні 1915 р.

Перший бойовий похід підводний мінний загороджувач "Краб" здійснив 25 червня 1915. З 58 мінами і 4 торпедами "Краб" вийшов у супроводі підводних човнів "Морж", "Нерпа" і "Тюлень" до Босфору. 27 червня міни були виставлені в районі маяків Анатолі-Фенер і Румелі-Фенер. Загородження було виявлено турецьким флотом з сплив мінах, після чого почалося тралення, а проте на виставлених мінах підірвалася турецька канонерський човен "Іса-Рейс".

Друга постановка хв була зроблена в тому ж районі 18 липня 1916, третя - 1 вересня 1916 року. У вересні 1916 року "Краб" був поставлений в ремонт у майстерні Севастопольського порту.

У червні 1918 року "Краб" потрапив до рук німецького, а потім англо-французького морського командування. 26 квітня 1919 "Краб", в лівому борту якого була зроблена пробоїна розміром близько 0,5 кв. м, був затоплений на зовнішньому рейді Севастопольської бухти.

У 1934 році "Краб" виявили під час підготовчих робіт з підйому підводного човна "Кіт". "Краб" лежав на глибині 57-59 метрів без крену. Кормова частина підводного мінного загороджувача глибоко увійшла в грунт і диферент на корму складав 12 градусів. Носовий люк був відкритий, рубочний люк закритий.

У травні 1935 року почалися суднопідіймальні роботи. Планувалося підняти підводний мінний загороджувач в кілька етапів. Завдання першого етапу полягала в отриманні "Краб" з грунту. Для цього передбачалося підняти понтонами носову край на 12 метрів, підвести рушники під в корму й опустити човен на грунт. На другому етапі над човном повинні були остропіть два 200-тонних понтона, два 80-тонних понтона і два 40-тонних м'яких понтона і східчастою способом підняти човен і перевести її в Стрілецьку бухту на глибину 17 метрів. На третьому етапі планувалося остропіть 200-тонні понтони безпосередньо до бортів човна, після чого підняти її на поверхню.

Цей проект суворо витримати не вдалося. При підйомі носа корми "Краб" ще більше занурилася в грунт і підвести під неї рушники не вдалося. Спроби підйому носа тривали кілька разів, при цьому диферент човни на корму сягав 50 градусів, але результат залишався незмінним.

У цій ситуації вся тяжкість подальших робіт на першому етапі лягла на водолазів. До кінця вересня вони розмили під кормою котлован глибиною 9-10 метрів. Неодноразово його стінки обвалювалися на водолазів, але, на щастя, щоразу їм вдавалося благополучно вибратися із завалу. Після того, як з грунту здалися гребні вали, відмивання котловану припинили. За вали закріпили два 80-тонних понтона і висмикнули човен з грунту. Далі роботи пішли виключно швидко. З 4 по 7 жовтня човен послідовно підняли на 12, 15 і 17 метрів і завели в Стрілецьку бухту, а через місяць "Краб" був витягнутий на поверхню. Закривши пробоїну і осушивши відсіки, ЕПРОНівці передали мінний загороджувач Чорноморському флоту.

Дізнавшись про підйом "Краб", М.П. Нальотів виступив з проектом відновлення і модернізації "Краб". Проект був відхилений, "Краб" не відновлювався і був зданий на металобрухт.

Тактико-технічні елементи

Довжина, м близько 53
Ширина, м 4,3
Осаду, м 4,0
Водотоннажність надводна / підводне, т 533 / 736
Потужність двигунів надводного / підводного ходу, к.с. 4х300 / 2х330
Швидкість надводного / підводного ходу, вузл. 11,8 / 7,07
Дальність плавання надводним / підводним ходом, миль 2500 / 30
Глибина занурення, м 50

Озброєння

37 мм артилерійське знаряддя (встановлено на початку світової війни) 1
Кулемети 2
Торпеди в трубчастих носових торпедних апаратах калібром 45 мм 2
Запасні торпеди 2
Міни загородження 60
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Історія та історичні особистості | Доповідь
16.4кб. | скачати


Схожі роботи:
Підводний човен Поштовий
Підводний човен КА Шильдера
Підводний човен У Бауера
Підводний човен Акула
Підводний човен Форель
Підводний човен Алігатор
Підводний човен ІФ Олександрівського
Підводний човен Дельфін
Підводний човен Ластівка
© Усі права захищені
написати до нас