Зазвичай увагу читачів привертають головні герої літературних творів - доблесні, відважні, великодушні, готові до подвигу. Мені ж після прочитання повісті А. С. Пушкіна «Капітанська дочка» найбільше сподобалася Маша Миронова.
На початку нашого знайомства з нею ми дізнаємося від її матері, що вона «боягузка», а від Швабрина - що Маша «досконала дурочка». Однак минає зовсім небагато часу, і Петро Гриньов переконується, що Маша Миронова - дівчина «розсудлива й чутлива». Її щирість і простота залучають оточуючих. Не залишився байдужим до переваг Маші і Гриньов.
Надалі ми дізнаємося, що Маша Миронова - не така вже й боягузка, як про неї відгукувався Швабрін. Ні погрозами, ні силою не вдається зламати тверду волю дівчини, яка бажає стати дружиною негідника і зрадника. Нещастя і втрати, що обрушилися відразу на Машу, загартували її серце і душу. Вона готова боротися за свою любов. В душі Маші зародилася велика сила, яка допомагає їй, що веде її крізь випробування до перемоги. Ось чому, не вагаючись, дівчина вирішила відправитися в Петербург до самої імператриці, щоб виправдати в її очах свого майбутнього чоловіка. Вона вірила у чесність Петра навіть тоді, коли Гриньов-старший червонів при згадці його імені. І Маша домоглася свого - її відкритість, переконаність, мила простота у спілкуванні зробили те, що було не під силу нікому більше.
Маша Миронова здається мені ідеалом жінки - одночасно слабкої і сильної, покірної і вольовий, чутливою і розумною. Мені б хотілося бути схожою на цю героїню повісті А. С. Пушкіна «Капітанська дочка».