Процес управління організаційними комунікаціями на підприємстві машинобудування

Зміст
Введення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 3
1. Поняття і сутність комунікації ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 5
1.1 Комунікації та їх значення у процесі діяльності підприємстві ... ... .5
1.2 Основні етапи та елементи комунікаційного процесу ... ... ... ... ... .... 9
2. Аналіз комунікативного процесу та його елементів у ВАТ «НПК Уралвагонзавод» ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 18
2.1. Загальна характеристика підприємства ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 18
2.2. Аналіз діяльності та комунікаційного процесу на Уралвагонзаводі ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 19
3. Шляхи поліпшення комунікаційного процесу на підприємстві ... ... ... .... 26
Висновок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .29
Список використаної літератури ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 31
Програми ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 33

Введення
Комунікації в організаційному контексті включають взаємодію між людьми. Внутрішні комунікації відіграють особливу роль в груповій динаміці. Без комунікацій немає спілкування, обміну інформацією, а без цього не може бути і групи. Таким чином, комунікації виступають як визначальна умова для формування групи та її життєдіяльності. Комунікація є життєво важливою системою організації: якщо якимось чином ліквідувати потоки повідомлень в організації, то вона припинить своє існування.
Один з перших теоретиків організаційної поведінки Ч. Бернард зазначав, що в будь-який досить повної теорії організації комунікація займе центральне місце, тому що структура, розміри і масштаби діяльності організацій майже повністю визначаються засобами комунікацій. Пізніше Д. Кац та Р. Кан писали, що комунікація є соціальним процесом, що має найважливіше значення для функціонування будь-якої групи, організації або товариства, і що вона утворює саму суть соціальної системи чи організації. Тому дана тема є досить актуальною.
Комунікація надає кошти для вироблення і виконання рішень, здійснення зворотного зв'язку і коректування цілей і процедур діяльності організації відповідно до вимог ситуації. Тому й менеджери, і виконавці повинні розуміти основні концепції та способи застосування комунікаційних технологій і бути здатними приймати важливі рішення щодо їх використання.
Всі види управлінської діяльності засновані на обміні інформацією, тому комунікації і називають сполучними процесами. Керівникові доводиться осмислювати великі обсяги інформації, серед якої є інформація, що не впливає на процес управління. Тому в роботі робиться акцент на ефективність комунікацій, тобто обмін інформацією, яка має безпосередній вплив на управління організацією. Ефективний менеджер - це той, хто із загального потоку комунікацій вміє швидко відібрати ефективні, тобто корисні для процесу управління.
Внутрішні комунікації - це сполучні нитки, що поєднують взаємозалежні частини організації. Це підкреслює важливість вивчення комунікаційних зв'язків всередині організації в період становлення цивілізованої ринкової економіки. Тому я вибрала для своєї дипломної роботи цю найголовніших тему і, що найголовніше - це дасть мені можливість грамотно застосовувати і користуватися отриманими знаннями в моїй подальшій роботі.
Об'єктом дослідження є ВАТ «НПК Уралвагонзавод". Основними методами дослідження внутрішніх організаційних комунікацій виступили: опитування, спостереження.
Предметом даної дипломної роботи є процес управління організаційними комунікаціями на підприємстві машинобудування.
У даній роботі була поставлена наступна мета: проаналізувати сутність, елементи та етапи комунікаційного процесу всередині організації на прикладі підприємства машинобудування.
Для досягнення даної мети були поставлені задачі:
Проаналізувати сутність комунікацій в організації;
Дослідити елементи та етапи комунікаційного процесу
Проаналізувати процес комунікації на ВАТ «НПК Уралвагонзавод», застосовуючи метод опитування та анкетування;
Виявити недоліки організаційних комунікацій на підприємстві;
Запропонувати заходи щодо вдосконалення комунікаційних процесів у досліджуваному підприємстві.

1. Поняття і сутність комунікації
1.1 Комунікації та їх значення у процесі діяльності підприємстві
Комунікації - це обмін інформацією між двома людьми і більше. На комунікації керівники витрачають від 50 до 90% часу [6, с. 72]. І це зрозуміло, якщо врахувати, що керівнику необхідно реалізувати свою роль в міжособистісних відносинах, брати участь у прийнятті рішень і виконувати управлінські функції планування, організації, мотивації, координації, регулювання і контролю. Всі види управлінської діяльності засновані на обміні інформацією, тому комунікації і називають сполучними процесами.
Керівникові доводиться осмислювати великі обсяги інформації, серед якої є інформація, що не впливає на процес управління. Обмін інформацією, яка впливає на процес управління, носить назву ефективних комунікацій. Ефективний менеджер - це той, хто із загального потоку комунікацій вміє швидко відібрати ефективні, тобто корисні для процесу управління.
Комунікації здійснюються в повсякденній роботі при спілкуванні з підлеглими керівниками, на зборах, при читанні документів, розмовах по телефону, складанні документів. Комунікаціями визнаний весь процес виробництва і управління.
Комунікації поділяються на дві великі групи: між організацією і її середовищем і між рівнями управління і підрозділами [3, с. 112].
До першої групи належать комунікації, які представляють собою інформаційну взаємодію із зовнішнім середовищем: це засоби масової інформації, споживачі, нагляд за якістю продукції, органи державного регулювання, політичні групи, комітети, постачальники і т.п. Виникнення комунікацій усередині підприємства у вигляді зібраної, обговорень, телефонних переговорах, звітів і т.д., як правило, є реакцією на вплив зовнішнього середовища.
В якості комунікацій для організації використовуються різні форми. Так, для реалізації товару використовуються програми маркетингу і реклами. Для дотримання норм державного регулювання потрібна письмова оформлення документів. Вивчення ринку ведеться за допомогою спеціальних організацій, тобто існує безліч способів комунікацій.
До другої групи належать міжрівневі комунікації, комунікації між різними підрозділами, комунікації «керівник - підлеглий», комунікації між керівником робочої групою, неформальні комунікації [9, с. 46].
У процесі управління здійснюються комунікації по вертикалі і по горизонталі між підрозділами. По низхідній передається інформація про прийняті рішення на вищих рівнях (поточні завдання, конкретні завдання, рекомендації). Ця інформація може передаватися з одного рівня на інший аж до робочих виконавців.
Не менш важливими є комунікації і по висхідній лінії. Підприємство не може функціонувати без інформації про хід виробничого процесу. По висхідній передається інформація про завантаження обладнання, кількості працюючих, надходжень сировини, випуску продукції і т.д. Іноді виникає ситуація, коли для вирішення питання на низовому рівні потрібно втручання керівників вищої ланки. І тоді інформація по щаблях управління знизу передається на самий високий рівень. Так, наприклад, питання про зміну технології, що виник на виробничій ділянці, повинен вирішувати керівник організації.
Для координації завдань і дій підрозділів організації потрібно обмін інформацією між ними, тому встановлюються потоки інформації між підрозділами по горизонталі. Таким чином координується діяльність робочих груп з контролю за витратами, розподілом ресурсами, збутом продукції. Керівники різних підрозділів інформують один одного про хід впровадження нової техніки. Крім координації дій горизонтальні комунікації сприяють встановленню рівноправних відносин між підрозділами, що позитивно позначається на роботі всієї організації.
Дві третини всієї діяльності на підприємстві - це діяльність, заснована на комунікаціях «керівник - підлеглий» [17, с.45]. Вони відносяться до комунікацій по вертикалі, але виділяються в окрему групу, тому що безпосередньо впливають на виробничий процес. Це обмін інформацією про способи діяльності, ефективності роботи, винагороди, здібностях працівників, проблеми, зміни, результати, вдосконалення і т.д.
Оскільки підлеглі об'єднані в робочі групи, то комунікації з ними керівника є важливим компонентом для досягнення ефективності управління. Участь в обміні інформацією кожного члена робочої групи дозволяє виробити більш правильні відносини групи з керівником, а керівнику більш активно залучати підлеглих у справи організації.
Певну роль відіграють також комунікації з неформальними групами. Часто думки, що складаються в неформальних групах і що надходять до керівників неформальними каналами, дають можливість розуміти більш правильні рішення або попереджати конфліктні ситуації.
Інформаційний процес охоплює всі підрозділи і всі сторони діяльності підприємства, тому природно, що його діяльність в значній мірі залежить від ефективності комунікаційного процесу. Але в процесі комунікацій інформація може бути перекручена, неправильно зрозуміла або сприйнята. Ефективність обміну інформацією досягається тільки в тому випадку, коли одна сторона передає інформацію, а інша - правильно її сприймає. Тому головним завданням комунікаційного процесу є забезпечення розуміння і правильного сприйняття переданої інформації.
Комунікації відіграють особливу роль в груповій динаміці. Без комунікацій немає спілкування, а без спілкування не може бути і групи. Таким чином, комунікації виступають як визначальна умова для формування групи та її життєдіяльності [1, с. 62].
Сутність комунікаційного менеджменту полягає в його двоєдиної природі. З одного боку, комунікаційний менеджмент розглядається як самостійна професійна діяльність з використання комунікаційних засобів, методів, інструментів, механізмів, що забезпечують формування та ефективний розвиток усіх видів капіталу організації. Саме ця професійна діяльність допомагає керівникам розробляти стратегію ефективного розвитку, формувати організаційну культуру, вибирати ефективні канали комунікації і т. д. З іншого боку, комунікаційний менеджмент є наука про це управління. Вона вивчає взаємодію і взаємозв'язок у часі та просторі елементів, які формують і ефективно використовують усі види капіталу організації, а також пізнає закономірності обміну інформацією, знаннями й інтелектуальною власністю у процесі створення та розвитку організації [13].
Комунікаційний менеджмент як свого роду технологія обміну інформацією для бізнесу в менеджменті знань забезпечує організації ефективний результат за кількома напрямками. У їх числі:
• розробка стратегії ефективності організації;
• формування корпоративної культури;
• формування каналів комунікації всередині організації;
• формування каналів комунікації у зовнішньому середовищі організації.
Виділимо наступні критерії вкладу комунікації в фінансовий добробут організації.
1. Просування іміджу організації відкриває шляхи новим ідеям і продукції.
2. Внутрішня мотивація працівників сприяє створенню здорового морального клімату в організації, готовність до інновацій.
3. Виняток двоїстого тлумачення політики організації допомагає уникнути небажаних суперечок і конфліктів.
4. Підтримка істинних цінностей організації її співробітниками допомагає їй зберегти досягнуте знання в період криз.
5. Обмін інформацією дає можливість керівництву зрозуміти, що відбувається насправді.
6. Зв'язки з працівниками організації допомагають подолати їх опір необхідним змінам [7].
Таким чином, комунікації мають колосальне значення в управлінні, оскільки надають необхідні кошти для вироблення і виконання рішень, здійснення зворотного зв'язку і коректування цілей і процедур діяльності організації. Тому й менеджери, і виконавці повинні знати основні методи і способи застосування комунікаційних технологій і бути здатними приймати важливі рішення щодо їх використання.
1.2 Основні етапи та елементи комунікаційного процесу
Комунікації за своєю природою - це контакт, зв'язок з метою обміну ідеями, думками та інформацією в усному або письмовому вигляді за допомогою символів або дій. Передана інформація повинна бути значущою для учасників комунікації. Мета комунікації - домогтися від приймаючої сторони точного розуміння відправленого повідомлення. У комунікаціях завжди беруть участь елементи, без яких комунікаційний процес не може відбуватися.
Принаймні, необхідно дві особи - відправник та одержувач. Відправник - це будь-який індивід (співробітник), що має певні ідеї, наміри, інформацію і мета комунікації. Відправник формулює зміст того, що і чому він хоче передати іншому учаснику процесу комунікації.
Кодування - переклад інформації відправника в комплекс комунікаційних символів (слів, дій, виразу обличчя тощо). Основною формою кодування виступає мова комунікацій.
Повідомлення - інформація, яку відправник передає бажаного одержувачу, формується в результаті кодування. Відправник ставить своєю метою вираз повідомлення у вербальній чи невербальній формі [18].
Канали, по яких передається повідомлення в організації, різні. Інформація може передаватися шляхом особистого спілкування, телефонних переговорів, групових зустрічей, передачі повідомлень по факсу, доповідних і службових записок, документів, графіками виробництва і відвантаження продукції і т.д.
Одержувач - індивід, що сприймає повідомлення відправника.
Декодування - процес перетворення повідомлення в має сенс форму. Комунікація успішна, коли одержувач отримав і зрозумів відправлене повідомлення. Чим ближче декодувати повідомлення до наміру, вираженого відправником, тим ефективніша комунікація. Не слід ототожнювати відправку повідомлення та його передачу. Передача здійснюється тільки у разі, коли одержувач реально отримав повідомлення. Результати декодування залежать від навичок, установок, знань, очікувань, соціокультурного середовища одержувача.
Зворотній зв'язок - присутній, коли одержувач демонструє реакцію на отримане повідомлення. Це може бути будь-який сигнал одержувача відправнику - кивок, що припускає розуміння питання, швидку відповідь по електронній пошті і т.д. Дає можливість відправнику встановити, чи отримали повідомлення і викликало воно очікувану реакцію [5].
Коли адресат, який одержав повідомлення, відповідає відправнику, ролі сторін змінюються. Між ними формується взаємний інформаційний потік, реакція кожної сторони виражається у зворотному зв'язку на повідомлення. У цьому випадку встановлюється двосторонній, комунікативний процес (Додаток 1).
За видами комунікації розрізняють:
По суб'єкту і засобів комунікацій: а) Міжособистісні; б) Комунікації за допомогою технічних засобів, інформаційних технологій
За формою спілкування: а) Вербальні; б) Невербальні
По каналах спілкування: а) Формальні; б) Неформальні
За організаційною ознакою (по просторовому розташуванню каналів):
а) Вертикальні; б) Горизонтальні; в) Діагональні
По спрямованості спілкування: а) Спадні; б) Висхідні
Міжособистісні комунікації - комунікації, що здійснюються між людьми в ситуаціях «віч-на-віч» і в групах за допомогою слів і несловесних засобів спілкування.
Комунікації, здійснювані за допомогою технічних засобів, інформаційних технологій в сучасних умовах набувають найважливіше значення. Здійснюються за допомогою електронної пошти, телекомунікаційних систем, управлінських інформаційних технологій (УІС) і ін Менеджери з допомогою УІС можуть, наприклад, звернутися до інших співробітників за інформацією, потрібною для вирішення проблем, а можуть також вивчити літературу про сучасні досягнення в якій-небудь цікавить їх області.
Вербальні комунікації - комунікації, здійснювані за допомогою усної мови як системи кодування.
Велику частину робочого часу багато людей витрачають на особисте спілкування з іншими індивідами. Достоїнствами усних комунікацій є швидкість, спонтанність і можливість широкого використання невербальних сигналів одночасно зі словами. За даними А. Мейрабіана лише 7% повідомлень визначено їх вербальним змістом, 93% має невербальну природу, з яких 38% визначено модуляцією голосу, а 55% - виразом обличчя [15, с. 54].

Невербальні комунікації - повідомлення, послані відправником без використання усного мовлення як системи кодування, за допомогою жестів, міміки, поз, погляду, манер і т.д. Вони виступають як засобу комунікації в тій мірі, в якій їх зміст може бути інтерпретовано іншими. За допомогою вербальних комунікацій передається інформація, а невербальні комунікації передають ставлення до партнера за повідомленням.
Формальні комунікації - дозволяють упорядковувати і обмежувати інформаційні потоки; визначаються існуючими правилами:
• організаційними (схема організаційної структури),
• функціональними (положення про відділи та служби, що містить розділ «Взаємозв'язки між підрозділами»).
Формальні комунікативні канали широко використовуються в організаціях, що мають ієрархічну структуру управління.
Неформальні комунікації - соціальні взаємодії між людьми, вираз людської потреби в спілкуванні; доповнюють формальні комунікації. Неформальну систему комунікацій часто називають «виноградною лозою», інформація в ній часто поширюється за допомогою чуток.
За даними деяких дослідників, чутки, щонайменше, на 75% є точними.
Інформація по каналах передається по вертикалі - зверху вниз, знизу вгору, а також в горизонтальній площині. Способи неформальної комунікації представлені до Додатку 2. Неформальне спілкування також несе в собі різну мотивацію (Додаток 3).
Спадні комунікації - комунікації, спрямовані зверху вниз від керівника до підлеглих.
Висхідні комунікації - комунікації, спрямовані знизу вгору від підлеглих до керівника.
Горизонтальні комунікації - комунікації, спрямовані на координацію і інтеграцію діяльності співробітників різних відділів і підрозділів на одних і тих же рівнях ієрархії для досягнення цілей організації; сприяють підвищенню ефективності використання всіх видів ресурсів організації.
Діагональні комунікації - комунікації, що здійснюються працівниками відділів і підрозділів різних рівнів ієрархії. Вони використовуються у випадках, коли комунікації працівників організації іншими способами утруднено. Існують також вертикальні комунікації, які розглянуті в таблиці (Додаток 4).
Міжособистісні комунікації. Ефективність міжособистісних комунікацій залежить насамперед від зворотного зв'язку. З її допомогою відправник розуміє, передано чи повідомлення, отримано воно і чи правильно зрозуміле одержувачем. Саме наявність зворотного зв'язку перетворює комунікацію в двосторонній процес [16, с. 78].
Одержувач повинен бути переконаний в компетентності відправника. Залежно від своєї компетентності, попереднього досвіду різні люди по-різному можуть інтерпретувати одне й те саме повідомлення, що обумовлює різні підходи до кодування і декодування інформації. При некомпетентності відправника комунікація може не відбутися.
На міжособистісні комунікації впливають такі фактори, представлені на малюнку 1.1.
SHAPE \ * MERGEFORMAT

МІЖОСОБИСТІСНІ КОМУНІКАЦІЇ

Компетент
ність

Зворотній зв'язок

Поєднай
тість

Статус

Право
відправника

Очікування

Довіра

Соціокуль
турне середу

Рис. 1.1 Фактори, що впливають на міжособистісні комунікації [4, с. 92]
Довіра одержувачів до відправника як до керівника, так і до особистості - також важлива умова здійснення комунікації. При цьому одержувач повинен визнавати право відправника на передачу повідомлення.
У відношенні очікувань одержувача важливо відзначити, що люди добре сприймають тільки те, що вони готові сприйняти. Несподівана інформація може не сприйматися.
На ефективність міжособистісних комунікацій впливає сумісність будь-якого роду. Психологічна несумісність відправника і одержувача, неприйняття одержувачем цілей і завдань, які формулюються в повідомленні руйнують комунікацію.
Статус відправника може бути по-різному сприйнятий одержувачем. Одержувач може визнавати його і виконує вказівки вантажовідправника, передані в повідомленні, а може сприймати статус як особисту загрозу, що перешкоджає комунікації і навіть перериває її.
Міжособистісні комунікації залежать від соціокультурного середовища, в якій вони здійснюються, що включає традиції, звичаї, системи цінностей і т.д. При спілкуванні представників різних національних культур необхідно враховувати цей фактор. Культурні відмінності виявляються як у вербальному, так і в невербальному спілкуванні.
Характеристики ефективного зворотного зв'язку наступні:
1. Спрямованість. Мета ефективного зворотного зв'язку - поліпшення якості роботи кожного окремого працівника, підвищення його цінності. Вона не повинна принижувати почуття власної гідності чи зачіпати репутацію людини.
2. Конкретність, конструктивність. Ефективна зворотній зв'язок повинен забезпечити одержувачів конкретною інформацією про стан справ, завдяки якій вони можуть зрозуміти, як виправити ситуацію, що склалася.
3. Описовий характер. Ефективна зворотній зв'язок повинен не оцінювати діяльність працівника, а об'єктивно описувати, що він реально зробив.
4. Корисність. Ефективна зворотній зв'язок надає інформацію, яку працівник може використовувати для поліпшення якості своєї праці.
5. Своєчасність. Чим швидше здійснюється зворотний зв'язок, тим краще для справи.
6. Бажання і готовність працівників до сприйняття зворотного зв'язку. Якщо працівникам нав'язують зворотний зв'язок, вона виявляється значно менш ефективною.
7. Ясність, чіткість висловлювання, зрозумілість одержувачу. Одержувач зворотного зв'язку повинен ясно її розуміти. При візуальному контакті відправник може стежити за виразом обличчя її одержувача.
8. Надійність і достовірність характеризують, наскільки одержувач довіряє отриманої по зворотній зв'язок інформації та наскільки вірно вона відображає реальний стан справ. Спотворення при передачі може спричинити за собою як невірну реакцію керівника, так і подальші невірні вимірювання в діях підлеглого [11].
У процесі спілкування в різних ситуаціях і між різними учасниками комунікаційного процесу завжди присутні бар'єри на шляху ефективних комунікацій. Розглянемо деякі можливі з них у таблиці 1.1.

Приклади комунікативних бар'єрів. Тип бар'єру	Приклади проявів
Особистісні	психологічна несумісність відправника і одержувача. Відмінності в ціннісних судженнях; компетентність відправника і одержувача (знання, кваліфікація, навички, досвід); негативний минулий досвід комунікацій; селективне сприйняття інформації; невміння слухати співрозмовника; фільтрація інформації; шкідливі вербальні звички (слова і звуки-«паразити»: «так сказать», «е-е», «це саме» і т.д. шкідливі звички невербальні (жести, міміка і т.д.)
Фізичні	відволікаючий шум, тимчасово заглушає голос, що передає повідомлення; відстань між людьми під час спілкування; «Стіни»; перешкоди під час радіопередачі.
Семантичні	Різне розуміння слів, малюнків, дій (міміки, жестів, пантоміміки).
Мовні	різне розуміння одних і тих же слів і виразів; жаргон, який використовується в даній групі; сленг.
Організаційні	багаторівневість; рарушеніе норми керованості; надмірна централізація, що призводить до інформаційного перевантаження центру; зайва диференціація підрозділів, в результаті чого їх співробітники замикаються на вирішенні проблем власного підрозділу та обмін інформацією між ними обмежується; невизначеність обов'язків і прав.
Культурні відмінності	Культурні відмінності, які проявляються, наприклад, в: пунктуальності, точності початку нарад, переговорів і т.п.; дистанції між спілкуються людьми; використанні вульгаризмів у діловій розмові; прихильності своєї мови при проведенні переговорів; манерах триматися, наприклад, при японцях не можна тримати руки в кишенях; використанні різних жестів; тоні, гучності голосу при переговорах і т.п.
Тимчасові	Дефіцит часу спілкування.
Комунікаційні перевантаження	частина повідомлень відсівається, навіть не декодується труднощі або неможливість упорядкувати інформацію, що міститься на різноманітних носіях.
Відмінності у статусі	Один з учасників комунікації боїться висловити свою думку, боїться поставити запитання, не бажаючи виглядати некомпетентним.

Таблиця 1.1 Комунікативні бар'єри [3]
Таким чином, з розглянутого вище можна зробити висновок, що комунікації здійснюються у різних видах і формах, дослідження яких дозволяє визначити способи підвищення їх ефективності.
Особливої уваги заслуговують міжособистісні комунікації, які залежать від безлічі факторів. Вивчення впливу різних факторів, таких, як, зворотній зв'язок, статусні відмінності, компетентність, довіру і сумісність працівників, культурні відмінності і багато інших, дозволить вивчити процеси міжособистісних комунікацій.

2. Аналіз комунікативного процесу та його елементів У ВАТ «НПК Уралвагонзавод"
2.1 Загальна характеристика підприємства
Фірмове найменування Товариства.
Повне: Відкрите акціонерне товариство «Науково-виробнича корпорація" Уралвагонзавод "імені Ф.Е. Дзержинського »;
Скорочене: ВАТ «НПК" Уралвагонзавод ";
Найменування Товариства англійською мовою: OPEN JOINT STOCK COMPANY «RESEARCH AND PRODUCTION CORPORATION« URALVAGONZAVOD »;
Скорочене найменування Товариства на англійській мові: OJSC «RPC« URALVAGONZAVOD ».
Місце знаходження Товариства: 622007, Російська Федерація, Свердловська область, м. Нижній Тагіл, Східне шосе, 28.
Товариство є юридичною особою. Товариство має у власності відокремлене майно, що враховується на його самостійному балансі, може від свого імені набувати і здійснювати майнові та особисті немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді, в арбітражному і третейському судах.
Товариство набуває прав юридичної особи з моменту його державної реєстрації. У своїй діяльності Товариство керується законодавством Російської Федерації, а також цим Статутом.
Товариство має круглу печатку, що містить його повне фірмове найменування російською мовою і вказівка на місце знаходження. У пресі може бути також зазначено фірмове найменування товариства на будь-якій іноземній мовою або мовою народів РФ. Суспільство може мати штампи і бланки зі своїм найменуванням, власну емблему, а також зареєстрований у встановленому порядку товарний знак та інші засоби візуальної ідентифікації.
Засновником Товариства є Російська Федерація в особі Федерального агентства з управління федеральним майном.
Товариство є комерційною організацією, основною метою діяльності якої є отримання максимального сукупного прибутку Товариства та підтримки її фінансової стійкості в умовах конкуренції на світовому ринку.
Товариство здійснює в установленому законодавством Російської Федерації порядку наступні види діяльності:
Розробка, виробництво, реалізація, гарантійне та сервісне обслуговування, ремонт і утилізація комплексів бронетанкової та артилерійської техніки та комплектуючих до них, в тому числі поставляються на експорт;
Виробництво і реалізація залізничного рухомого складу різного призначення, дорожньо-будівельної та сільськогосподарської техніки та іншої продукції;
Технічне обслуговування та ремонт залізничного рухомого складу, в тому числі для перевезення небезпечних вантажів, дорожньо - будівельної техніки, сільськогосподарської техніки, в тому числі тракторів, різних видів автотранспортних засобів; пожежної техніки та пожежно-технічного озброєння, технічний контроль автотранспортних засобів;
Експлуатація вибухонебезпечних, пожежонебезпечних і хімічно небезпечних виробничих об'єктів;
Діяльність по збору, використання, знешкодження, транспортування і розміщення небезпечних відходів, видалення і обробка твердих відходів;
Виробництво і реалізація електричної і теплової енергії, експлуатація, забезпечення працездатності електричних і теплових мереж;
Виконання робіт, пов'язаних з використанням відомостей, що становлять державну таємницю;
Виконання робіт, пов'язаних із здійсненням заходів та (або) наданням послуг із захисту державної таємниці;
Статутний капітал Товариства становить 14286796000 (Чотирнадцять мільярдів 286000000796000) рублів і розділений на 14286796 (Чотирнадцять мільйонів двісті вісімдесят шість тисяч сімсот дев'яносто шість) звичайних іменних бездокументарних акцій. Номінальна вартість однієї акції становить 1 000 (Одну тисячу) рублів. Всі акції мають однакову номінальну вартість.
Органами управління Товариства є:
Загальні збори акціонерів;
Рада директорів;
Генеральний директор (одноособовий виконавчий орган);
2.2 Аналіз діяльності та комунікаційного процесу на Уралвагонзаводі
У першому розділі ми докладно зупинялися на етапах і елементах комунікаційного процесу. Цими етапами є: формування ідеї, кодування і вибір каналу передачі, передача, декодування, зворотний зв'язок. Основними елементами комунікацій є: відправник, повідомлення, канал і одержувач.
У практиці управління заводом присутні всі вищеназвані комунікаційні складові. Проте на кожному етапі комунікаційного процесу в окремо взятій організації є свої особливості. Розглянемо ці особливості виходячи з елементів, етапів комунікаційної процесу, видів комунікацій властивих ВАТ «НПК Уралвагонзавод".
Залучення акціонерного капіталу дозволило ВАТ «НПК Уралвагонзавод" створити більш конкурентоспроможне виробництво на відносно високою базі, тому, що сталася централізація капіталу акціонерів, а безпосередньо зацікавлена участь акціонерів стимулює економне використання ресурсів, всемірне перевищення ефективності виробництва.
В умовах акціонерного підприємства відбувається злиття особистих і колективних інтересів трудящих. З одного боку, тут реалізується колективна форма власності і кожний зацікавлений у найвищих кінцевих результатах своєї праці. З іншого боку, беручи участь своєю часткою акцій у капіталі товариства, кожен акціонер виявляє творчу активність у міру своїх можливостей - господарську заповзятливість, що сприяє підвищенню ефективності виробництва і реалізації продукції, дозволяє матеріально заохотити кожного. Акціонерна форма господарювання розкриває широкі можливості участі кожного працівника в управлінні справами підприємства. В умовах акціонерного підприємства з'являється можливість розвитку найрізноманітніших форм самоврядування, виховання почуття справжнього господаря виробництва. Стає можливим прийняття оригінальних рішень, розвиток творчої ініціативи.
Важливим аспектом роботи повинні стати підготовка та підвищення кваліфікації керівників і фахівців акціонерних підприємств, систематичний обмін досвідом акціонерного підприємництва, підготовка і внесення до державних органів пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства в галузі акціонерної діяльності.
Основні умови успішної діяльності акціонерного товариства це: кваліфіковано, компетентно готувати і вести справи, залучити до активної діяльності кожного працівника підприємства, максимально дотримуватися принципів соціальної справедливості, удосконалювати комунікаційний процес в управлінні виробництвом, постійно інформувати пайовиків про стан справ.
Середня заробітна плата на підприємстві машинобудування істотно збільшилася, судячи з показниками останніх трьох років, але, пам'ятаючи про темпи зростання інфляції, можна сказати, що це збільшення зведено нанівець. Є деяке збільшення чисельності робітників, і в той же час зменшення чисельності інженерно-технічний працівників.

Забезпечення підприємства технологічним обладнанням знаходиться на недостатньому рівні. Проглядається явна тенденція до зменшення його кількості. В наявності є велика кількість обладнання з терміном більше 10-ти років, що показує великий відсоток його зношеності. За останні два роки завод не займався оновленням своєї технічної бази, що, безсумнівно, позначиться в подальшому на випущеної продукції. Але завод знаходиться у творчому пошуку по випуску нових виробів і ринку їх збуту.
Головна мета Відкритого Акціонерного Товариства «НПК Уралвагонзавод» - підвищення рентабельності. А це досягається завдяки добре налагодженим комунікацій у системі управління. Завод має інформаційною системою управління технологічним процесором - це комп'ютерна інформаційна система, що забезпечує підтримку прийняття рішень з управління технологічним процесами із заданою дискретністю і в рамках певного періоду управління.
Завод відраховує більше кошти для вдосконалення комунікаційних систем, надійність устаткування і, що дуже важливо на захист своєї інформації.
Технічне забезпечення Акціонерного Товариства знаходиться на високому рівні. Це дозволяє заводу забезпечити:
Організацію ефектною зв'язку між підрозділами заводу, розміщених у різних район міста;
Організацію ефектною зв'язку між підрозділами заводу і мобільними групами;
Забезпечення координованої розподіленої обробки всієї документації.
Для аналізу комунікаційних систем у сфері управління ВАТ «НПК Уралвагонзавод», було проведено анкетування працівників інженерно-технічного відділу. У ньому брало участь 5 осіб, яким було запропоновано відповісти на 13 запитань, які впливають на їх професійну діяльність:
Керівник економічної групи.
Заст. головного бухгалтера.
Інженер-програміст.
Бухгалтер.
Інженер з інформатики.
Проаналізувавши отримані відповіді, можна зробити висновки: що більше навантаження лягає на заступника головного бухгалтера, якому доводиться виконувати великий обсяг робіт, (згідно анкеті) вона виконує 5 пунктів із 6, коли в її обов'язки входить тільки 3 пункти (відповідь на 1-ий питання анкети). Для поліпшення забезпечення інформацією у відділі, було висловлено бажання підключення до Інтернету (12-е питання анкети).
Бухгалтер висловила бажання, щоб у кваліфікованих працівників не було багато відволікань. Для цього потрібно створити спеціальний підрозділ, яке б виконувало всі допоміжні функції. Для повного забезпечення інформацією бухгалтер висловила побажання про додаткову виписці економічних журналів.
Інженер програміст побажав призначити у відділ друкарку, і поскаржився на неправильний режим робочого дня, а так само він висловив побажання підключиться до Інтернету.
Керівник економічної групи так само згоден, що потрібно створити спеціальний підрозділ, щоб звільнити кваліфікованих працівників від занять, які не виходять в їх обов'язковості.
Він зазначив, що інформація, яка надходить до них, недостатня, а саме:
Відсутня інформація та добірки з конкретних тем;
Недолік літератури по вітчизняному і зарубіжному досвіду;
Несучасне надходження інформації;
Для поліпшення забезпечення інформацією необхідно придбання літератури.
Інженер з інформатики вказала, що її дуже часто відволікають від роботи (більше трьох разів на день) з причини: наради / позапланові /; виклик до керівника; виклик до цехів і інші відділи.
Аналіз даних, отриманих в результаті проведеного мною анкетування на ВАТ «НПК Уралвагонзавод" (Додаток 5) для виявлення стану організаційних комунікацій і шляхів їх удосконалення показав, що інженерно-технічні працівники багато зайняті побічної, не властивою їх кваліфікації роботі, і троє з п'яти фахівців висловили побажання звільнити їх від зайвих робіт, шляхом передачі їх спеціальному підрозділу. І, що найголовніше, майже всі співробітники вказали на недостатньо забезпечення інформацією.
У результаті проведених спостережень за комунікаціями на державному підприємстві Уралвагонзавод, виявлено, що переважаючими бар'єрами у встановлення контактів між суб'єктами організації при передачі і сприйнятті інформації є наступні:
1. Неуважність, причиною якої є втома, і часте занурення у свої думки працівників через рутинний характеру діяльності (75%).
2. Втрати в процесі передачі або зберігання, пов'язані з недостатнім присутністю необхідного етапу комунікацій - зворотного зв'язку (20%).
3. Відсутність передачі і нераз'ясненние припущення, що полягає в тому, що керівник, на думку персоналу, не завжди вважає за потрібне інформувати колектив про тих чи інших рішеннях або причини, що спонукали його приймати їх (4%).
4. Страх, який, швидше за все, пов'язаний не з особистими якостями керівника, а з тимчасовим психологічним самопочуттям комунікатора і реципієнта (близько 1%).

3. Шляхи поліпшення комунікаційного процесу на підприємстві
Бар'єри комунікацій перешкоджають успішній комунікації в конкретних вузьких сферах. До них можна віднести ставлення комунікатора інформації до реципієнта; ставлення комунікатора до джерела інформації; сприйняття одержувачем інформації багатозначних слів; відсутність зворотного зв'язку [17, с. 81].
У зв'язку з цим потрібно врахувати деякі способи профілактики негативних явищ у комунікаційному процесі організації:
1. Регулювання інформаційних потоків. Потрібно оцінювати якісну і кількісну сторони своїх і підлеглих інформаційних потреб. Інформаційні потреби в значній мірі залежать від цілей керівника, прийнятих ним рішень і характеру показників оцінки результатів його роботи.
2. Управлінські дії. Додаткові дії: обговорення та прояснення нових планів, варіантів стратегії, цілей і призначень, необхідних для більш ефективної реалізації наміченого, контроль ходу робіт за планом-графіком, звіти за результатами такого контролю.
3. Системи зворотного зв'язку. Удосконалення в організації систем зворотного зв'язку. Один з варіантів - переміщення людей з однієї частини організації в іншу для обговорення певних питань. Інший - опитування працівників для отримання різної інформації.
4. Системи збору пропозицій. Мета - зниження гостроти тенденції фільтрації або ігнорування ідей на шляху знизу вгору. Ящик для пропозицій, зборів трудового колективу для передачі повідомлень. Гуртки якості.
5. Інформаційні бюлетені та публікації організації. Статті з оглядом пропозицій з приводу управління, нового виду продукції, відповіді керівництва на питання рядових співробітників і т.п.
6. Сучасна інформаційна технологія. ПК, електронна пошта, які зменшують потік телефонних розмов [10].
Можна позначити основні пункти для поліпшення роботи в управлінні підприємством - це:
Створити спеціальний підрозділ (для звільнення ІТП від невластивої їх кваліфікації роботі);
Підняти на належний рівень забезпечення інформацією;
Підключення до Інтернету;
Виключити відволікання від основної роботи.
Тут можна висловлювати ряд рекомендацій для покращення роботи, тому, що ми бачимо - велике значення має система комунікацій, яка дає можливість проведення заочних нарад, летючок (учасники яких можуть знаходитися один від одного на значних відстанях), оперативної інформації.
Ефектність роботи ВАТ також має досягатися за рахунок гарних інформаційних систем: системи обробки текстів, платіжних відомостей, рахунків, бази даних покупців, поліпшення доступу до основної виробничої інформації для всіх, надання фінансової інформації про кожного діловому секторі, бази даних та зворотного зв'язку з покупцем.
Розглянемо цінності організації і потреби її співробітників. За даними аналітиків російського ринку, сучасні працівники не схильні сліпо коритися наказам керівництва. Професіонали сьогодні мають більшу незалежністю: не замислюючись, вони йдуть з організації, якщо їх щось не влаштовує. У кінцевому рахунку, тільки від них залежить, скільки зусиль докладають працівники при виконанні тієї чи іншої роботи. Вони хочуть бути впевнені в тому, що роботодавці дбають про них. На жаль, цього не беруть до уваги деякі керівники. Спроби керівництва впоратися з корпоративними проблемами малими засобами, впровадження оплати за результатами, розробка більш ефективної мети, періодичні командні тренінги не завжди дають негативний ефект. Людям часто бракує простого, людського ставлення.
Для того, щоб втілити всі очікування працівників потрібно мати не тільки сформульовану мету, але і ясно виражені принципи, корпоративні цінності. Називаючи їх, керівник демонструє своїм працівникам, як саме він має намір завоювати довіру персоналу.
Для розвитку внутрішніх комунікацій пропонується, перш за все, приділяти більше уваги емоційної складової, не обмежуючись схемою «місія - стратегія - цілі - тактика - оцінка ефективності». Люди йдуть місії, виконуючи наказ керівника, але можна очікувати зовсім іншого результату, якщо керівник має талант надихати співробітників. Крім того, для людини важливо знати, що стоїть за вибраною стратегією, які її передумови [14].
Розглядаючи ефективність комунікацій, потрібно привести найбільш прості і поширені способи її поліпшення.
Ящик пропозицій і загальні збори - два найпоширеніші способи здійснення комунікацій між працівниками та керівником. Але вони стають неефективними, якщо пропозиції, що надходять від працівників, які не знаходять відповіді. Нерідко це відбувається від того, що повідомлень буває досить багато і відповісти на всі з них не представляється можливим. І навпаки, повідомлення бувають дуже рідко і спочатку вони приймаються до уваги, а потім поступово не беруться до уваги. Що стосується зборів, то вони не повинні перетворюватися на монолог однієї особи.
Безсумнівно, що комунікації є життєво важливою системою будь-якої організації, вони пронизують всі види діяльності підприємств, це самий головний робочий інструмент для забезпечення сприйняття людьми своїх організаційних ролей і для інтеграції організаційних підрозділів.

Висновок
У курсовій роботі ми розглянули теоретичні аспекти комунікаційного процесу, досліджували елементи та етапи.
Комунікації - це обмін інформацією між двома людьми і більше. Комунікації здійснюються в повсякденній роботі при спілкуванні з підлеглими керівниками, на зборах, при читанні документів, розмовах по телефону, складанні документів. Комунікаціями визнаний весь процес виробництва і управління. Комунікації поділяються на дві великі групи: між організацією і її середовищем і між рівнями управління і підрозділами.
Значення комунікацій важко переоцінити, вони важливі для керівників з наступних причин:
Керівники витрачають велику частину часу на комунікації. Згідно з даними багатьох експертів, на це йде 75-95% часу керівників. Тому вони повинні бути зацікавлені у поліпшенні даного виду діяльності;
Комунікації необхідні для ефективності управління;
Комунікації необхідні для Твердження авторитету і вираження волі керівника;
Добре налагоджені комунікації сприяють забезпеченню організаційної ефективності. Якщо організація ефективна в області комунікацій, вона ефективна і у всіх інших видах діяльності.
Як вже було описано вище, внутрішньоорганізаційні комунікації повинні володіти рядом характеристик:
1. Бути ясними і точними.
2. Прозорими, а повідомляються відомості - заснованими на достовірних фактах.
3. Повинні волати до кращих інтересам людей і допомагати боротися з атмосферою недовіри в колективі.
В ідеалі інформація про прийняте рішення повинна доходити до працівників ще на стадії його підготовки, так як витік інформації, її неформальне обговорення неминучі. Оголосивши про рішення, слід знову і знову повертатися до його обговорення, надаючи додаткові відомості і допомагаючи людям сприйняти нововведення.
Що стосується комунікативних бар'єрів, потрібно зауважити, що крім об'єктивних причин ускладнюють комунікації і суб'єктивні чинники. Наприклад, упереджені уявлення людей, що відкидають нові ідеї в силу їхньої новизни, що здається з першого сумнівною, або в силу стереотипів. В результаті спотворюється сприйняття повідомлення і як наслідок знижується його результативність, сповільнюється процес зворотного зв'язку.
У роботі було проаналізовано комунікативний процес на підприємстві машинобудування методом спостереження та анкетування, виявлені недоліки комунікацій і представлені висновки.
В якості заходів щодо удосконалення комунікацій були запропоновані:
Регулювання інформаційних потоків;
Додаткові дії: обговорення та прояснення нових планів, варіантів стратегії, цілей і призначень;
Удосконалення в організації систем зворотного зв'язку;
Удосконалення системи збору пропозицій
Створити спеціальний підрозділ (для звільнення ІТП від невластивої їх кваліфікації роботі);
Підняти на належний рівень забезпечення інформацією;
Підключення до Інтернету;
Виключити відволікання від основної роботи.

Список використаної літератури
1. Виханский О.С., Наумов А.І. Менеджмент: Підручник - М: «Вища школа», 2004 р .
2. Перчнікова І.М. Менеджмент, Підручник, 4-е видання - М: Банк ЮНИТИ, 2005 р .
3. Дункан У. Джек. Основні ідеї в менеджменті. Пер. з англ. - М: Справа 2002 р .
4. Євланов Л.Г. Теорія і практика прийняття рішень. - М: Економіка 2003 р .
5. Жізнін С.Е. Підприємництво і гроші. 2001
6. Зайцева О.А., Радугин А.А. та ін Основи менеджменту - М: Центр 2003 р .
7. Іенекенс Ж. Менеджмент в умовах ринкової економіки. Теорія і практика - М: 2005 р .
8. Кунц Г.О., Доннел С. Управління: системний і ситуаційний аналіз управлінського рішення Т.1-2. - М: Прогрес, 2004 р .
9. Ленд П. Менеджмент - мистецтво управляти. - М: інфа-М, 2002 р .
10. Мільнер Б.З. Проблеми управління в сучасній Америці. - М: Знання, 2002 р .
11. Пітерс Т., Уотермен Р. У пошуках ефективного управління, досвід кращих компаній. Пер. з анг. - М: Прогрес, 2003р.
12. Румянцева З.П., Соломатін Н.А., Акбнрдін Р.З. та ін Менеджмент організації: Підручник посібник. - М: ИНФРА-М, 2002 р .
13. Страссман П. Інформація в століття електроніки. Пер. з анг. - М: Економіка 2003 р .
14. Таусенд Р. Секрети управління, або як утримати компанію від придушення прибутку. - М. Прогрес-М: Прогрес 2004 р .
15. Уотерман Р. Фактор відновлення. - М: 2002 р .
16. Хачатуров С.Є. Організація виробничих систем / теоретичну підставу організаційної науки / - Тула: Куля, 2001 р .
17. Чекурова М.В. Попирін В.І. Внешекономіческая діяльність підприємства. Під ред. Є.Г. Іщенко. Новосибірськ 2001р.
18. Шамхалов Ф.І. Американський менеджмент, теорія та практика - М: Наука 2003 р
19. Якова М. Кар'єра менеджера / пров. з анг. - М: Прогрес 2004 р .

Додаток 1
Етапи комунікації та її основні елементи

ВІДПРАВНИК

КОДУВАННЯ

Види чуток	Коротка характеристика
«Мрії і сподівання»	Відображають бажання і надії людей, що ініціюють чутки. Це найбільш позитивні чутки, що сприяють творчості працівників
Чутки-«лякало»	Виникають на грунті страхів і побоювань працівників, викликаючи занепокоєння в колективі, можуть завдати шкоди
«Забивання клинів»	Продиктовані агресивністю, часом і ненавистю, найбільш агресивний тип. Завдають шкоду як репутації компанії, так і окремих працівників
Фінальний слух	Викликаний передбачуваними діями в майбутньому, тривалий час очікуваними співробітниками

Вид комунікації	Цілі	Види переданої в повідомленні інформації
Спадні	Поставити підлеглим конкретні завдання по виконанню роботи. Оперативно повідомити новини про діяльність організації. Здійснити інструктування по виконанню роботи. Забезпечити зворотний зв'язок з підлеглими за результатами діяльності. Надати всю інформацію, необхідну для виконання роботи. Забезпечити соціальну підтримку підлеглим.	Про зміни в політиці організації. Про бюджет організації, її зміні, виконанні. Директиви вищестоящих органів управління. Про нові системах і процедурах. Інструкції, інформація для виконання завдань. Про кадрові переміщення і реорганізаціях.
Висхідні	Отримати достовірну інформацію про хід виконання роботи і кінцевих результатах. Забезпечити зворотний зв'язок з керівником про отримані завданнях. Вивчити думку підлеглих з потрібних питань. Отримати уявлення про поліпшення діяльності організації	Звіти про виконання роботи, що виникли в ході роботи проблемах. Звернення з проханням отримати консультації з питань, що цікавлять. Скарги підлеглих. Пропозиції підлеглих

Друкування ПК	Рахункову	Роботу кор-їй	Оформлення звітів	Роботу кур'єра	Не доводиться
1	2	3	4	5	6

Один-два рази на день	Три рази і більше на день	Не переривають
1	2	3

Перша половина дня	Друга половина дня	У першу і другу половину дня
1	2	3