Профілактика дитячого травматизму в школі

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Державна освітня установа вищої НАУКИ
ДИПЛОМНА РОБОТА
на тему:
Профілактика дитячого травматизму в школі
Виконала студентка
Науковий керівник
Мурманськ
2009

ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Шкільного травматизму ЯК ОДНА З ПРОБЛЕМ ОСВІТНЬОГО УСТАНОВИ
1.1 ВИДИ, СТАТИСТИКА І ВІКОВА СТРУКТУРА ШКІЛЬНОГО ТРАВМАТИЗМУ
1.2 ОСНОВНІ ПСИХОЛОГІЧНІ ПРИЧИНИ ТРАВМАТИЗМУ. СПОСОБИ ЇХ УСУНЕННЯ
РОЗДІЛ 2. ФОРМИ І МЕТОДИ ПРОФІЛАКТИКИ ДИТЯЧОГО ТРАВМАТИЗМУ В ШКОЛІ
2.1 ОРГАНІЗАЦІЯ СЛУЖБИ ОХОРОНИ ПРАЦІ У освітні установи як ОСНОВНИЙ МЕТОД ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
2.2 НАВЧАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ УЧНІВ
2.3 ступенева система АДМІНІСТРАТИВНО-ГРОМАДСЬКОГО КОНТРОЛЮ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ В ШКОЛІ
2.4 МОНІТОРИНГ ОСВІТНЬОЇ СЕРЕДОВИЩА ЯК МЕТОД ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТРАВМАТИЗМУ
2.5 ПРОПАГАНДА БЕЗПЕЧНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ
РОЗДІЛ 3. ВИВЧЕННЯ ДОСВІДУ ПРОФІЛАКТИКИ ДИТЯЧОГО ТРАВМАТИЗМУ В ОСВІТНІХ УСТАНОВАХ
3.1 ПРОГРАМА ВИВЧЕННЯ ФОРМ І МЕТОДІВ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ДИТЯЧОГО ТРАВМАТИЗМУ В ШКОЛІ
3.2 ОПИС РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ
ГЛАВА IV. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ІНСТРУКТАЖ УЧНІВ ЯК МЕТОДУ ПРОФІЛАКТИКИ ДИТЯЧОГО ТРАВМАТИЗМУ
4.1 ПРОГРАМА ДОСЛІДЖЕННЯ
4.2 ОПИС МЕТОДИК ДОСЛІДЖЕННЯ
4.3 ОПИС РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ
4.4 ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ
ВИСНОВОК
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТОК 1. ПЕРЕЛІК ІНСТРУКЦІЙ З ОХОРОНИ ПРАЦІ І ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ
ДОДАТОК 2. ЖУРНАЛ інструктаж учнів, ВИХОВАНЦІВ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
ДОДАТОК 3. ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ З ОХОРОНИ ПРАЦІ У КЕРІВНИКІВ УСТАНОВИ ОСВІТИ
ДОДАТОК 4. Рекомендований перелік НЕОБХІДНИХ ДОКУМЕНТІВ ПО КЕРІВНИЦТВУ ТА КОНТРОЛЮ ЗА ОРГАНІЗАЦІЄЮ РОБОТИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ В УСТАНОВАХ СИСТЕМИ ОСВІТИ

ВСТУП
Кожен день у світі в результаті нещасних випадків гине 2270 дітей, це 830 000 дитячих смертей на рік, ще кілька десятків мільйонів дітей потрапляють до лікарень з травмами різного ступеня тяжкості. Такі дані містяться у «Всесвітньому доповіді ВООЗ і ЮНІСЕФ щодо профілактики дитячого травматизму», презентація якого пройшла 19 лютого 2009 р . в Москві в рамках з'їзду педіатрів Росії.
Рівень дитячої смертності, пов'язаної з травмами, в Росії - найвищий в Європі і складає більше 13 000 дітей на рік або 35 в день. За даними ВООЗ та ЮНІСЕФ, 5 з 6 нещасних випадків з летальним результатом (або 11 000 на рік) можна запобігти. За даними доповіді, нещасні випадки є основною причиною смерті дітей старше 9 років, 95% з них відбувається в країнах, що розвиваються. В останні роки в розвинених країнах спостерігається значне підвищення ефективності заходів щодо профілактики дитячого травматизму. Але і там нещасні випадки становлять 40% від усіх випадків смерті дітей.
Аналіз літературних даних показав, що в наявних роботах з проблеми дитячого травматизму, в основному знаходить відображення дорожньо-транспортний травматизм. Безумовно, цього аспекту необхідно приділяти особливу увагу, але, на думку ряду дослідників, (цит. за Спиридонов, 2007, с.3) даний вид травм становить у структурі травматизму всього 3-6%, а найпоширенішими серед дітей і дорослих є побутові і вуличні, шкільні займають у структурі травм від 80% до 86%.
Найбільш несприятлива ситуація з травматизмом складається у великих містах, де частка дитячого населення серед постраждалих становить понад 40% (там же).
Одночасно із зростанням травм серед міського дитячого населення відмічається тенденція збільшення їх тяжкості (там же).
Серед населення побутує думка про те, що лікування пошкоджень у дітей закінчується благополучно. Це не так. Наслідки ряду травм (після опікові рубці, звуження стравоходу після хімічних опіків, пошкодження очей, ушкодження росткових зон кістки) в 18-20% випадків призводять до інвалідності дітей. Легкі травми також нерідко викликають патологічні зміни в організмі і в тій чи іншій мірі обмежують функціональні можливості дитини.
Актуальність проблеми посилює факт того, що високі показники поширеності дитячого травматизму супроводжуються відсутністю сучасних підходів до профілактики травм.
Організація діяльності освітнього закладу інноваційного за своїм задумом, цільовим призначенням, характером та функціонування, повинна бути дієвою, результативною і БЕЗПЕЧНОЇ.
Грамотна організація служби охорони праці в загальноосвітньому закладі є обов'язковою умовою ефективного освітнього процесу.
Мета даної роботи: вивчення форм і методів профілактики дитячого травматизму в школі.
Завданнями цієї роботи є:
- Проведення аналізу літератури з проблеми попередження дитячого травматизму в школі;
- Розгляд наступних питань:
а). статистика і вікові особливості травм дітей у школі;
б). психологічні причини травматизму та способів їх усунення;
в). особливості організації служби охорони праці в освітньому закладі;
г). інструктаж, як метод забезпечення безпеки навчального процесу;
- Розробити рекомендації щодо зниження травматизму в школі
Об'єкт дослідження: дитячий травматизм.
Предмет дослідження: профілактика та методи попередження шкільного травматизму.
Методика дослідження: анкета, спрямована на виявлення рівня знань учнів у галузі безпеки життєдіяльності та аналіз літератури.
Етапи дослідження:
визначення вибірки;
- Підбір адекватних методів дослідження;
- Реалізація дослідження на практиці;
- Обробка та аналіз отриманих результатів;
- Узагальнення отриманих результатів;
- Складання висновків і рекомендацій.
Теоретична значущість цієї роботи полягає в актуалізації проблеми профілактики дитячого травматизму в школі.
Практична значимість даної роботи полягає в тому, що результати роботи та висновки, зроблені на основі даних результатів, дають можливість обгрунтувати значущість організації служби охорони праці в загальноосвітньому закладі як основного методу забезпечення безпеки навчального процесу та профілактики дитячого травматизму в школі.
Дослідження проводилося на базі середніх шкіл № 31 і № 45 м. Мурманська.
У даній роботі була висунута наступна гіпотеза: припускаємо, що створюючи систему контролю травматизму в освітніх установах, розробляючи методи попередження травматизму, проводячи санітарно-просвітницьку роботу серед школярів та їх батьків виробляючи навички безпеки у школярів можна знизити тенденцію шкільного травматизму.
Робота складається зі змісту, вступу, трьох розділів, висновків, літератури і додатків.

РОЗДІЛ 1. Шкільного травматизму ЯК ОДНА З ПРОБЛЕМ ОСВІТНЬОГО УСТАНОВИ
1.1 Види, статистика і вікова структура шкільного травматизму
Відомо, що будь-яка травма у дитини - це стрес (та ж травма!) Для його батьків. Якщо ж дитина була травмована в школі, серйозним переживань піддається педагог, на уроці якого сталася НП, адміністрація, а часом і весь шкільний колектив. Крім того, відповідно до Закону РФ «Про освіту» освітній заклад несе у відповідальність за життя і здоров'я учнів, вихованців і працівників освітнього закладу під час освітнього процесу (ст. 32, п. 22).
Травмою (грец. trauma - пошкодження, поранення) називають порушення анатомічної цілісності чи фізіологічних функцій тканин чи органів людини, викликане раптовим зовнішнім впливом.
Відповідно до виду впливу травми поділяють на:
1. механічні (удари, переломи, рани та ін);
2. теплові (опіки, обмороження, теплові удари);
3. хімічні (хімічні опіки, гостре отруєння, ядуха);
4. електричні, комбіновані та ін (наприклад, спричинені будь-яким випромінюванням) [11, с. 38].
Так, за даними щорічної статистичної звітності про нещасні випадки в Мурманській області, що сталися з учнями та вихованцями під час навчально-виховного процесу та проведення заходів, у період з 2004 по 2007 рік отримали травми 1656 дітей, що становить 0,2% від загальної кількості учнів і вихованців - (див. рис. 1), в тому числі: у 2004 - 446, 2005 - 494, 2006 - 361, 2007 - 355. У той же час, кількість травм, оформлених актом за формою Н-2, відповідно склало: 357 (80%), 337 (68%), 287 (79,5%), 307 (86,5%).
Щорічно проводиться аналіз причин нещасних випадків свідчить про те, що за останні чотири роки в їх структурі не відбулося жодних змін. Високим залишається рівень травматизму під час:
- Перерв, у т.ч. час до початку і закінчення занять (заходи) від 46 до 51%;
- Занять з фізичної культури від 20 до 17%; - екскурсій, походів, прогулянок, експедицій від 9,4 до 14%;
- Навчальних та виховних занять за освітньою програмою від 8,7 до 7,9%;
- Змагань, тренувань від 8,3 до 5,4%;
- В інших місцях події нещасного випадку кількість постраждалих не перевищує 1 - 2% від загальної кількості травмованих.
Абсолютна більшість травм - результат незадовільної організації навчально-виховного процесу, трудової і виробничої дисципліни, що нерідко є правовим нігілізмом і повсюдним зневагою виконання вимог охорони праці. У віковому аспекті найбільш «травмуються» є вік від 6 до 14 років, що пов'язано з підвищеною емоційністю і недостатньо розвиненою здатністю до самоконтролю. Найбільша кількість травм падає на критичні вікові періоди (3, 7, 11-12 років), коли діти стають примхливими, дратівливими, часто вступають в конфлікт з оточуючими, у них виникає негативне ставлення до раніше виконували, що призводить до впертості і негативізму.
Разом з тим, крім віку, існує ряд повторюваних особливостей, що характеризують часто травмуються дітей. За даними О.В. Воробйової (1990), це діти, які мають високу схильність до ризику, рухово розгальмованих, збудливі, емоційно нестійкі, схильні до частих змін настрою, неадекватно ведуть себе в стресових ситуаціях. Як правило, такі діти несамокритично, часто переоцінюють свої здібності та можливості.
Аналіз джерел, присвячених вивченню травматизму, виявив деякі загальні показники схильності до небезпеки. За даними Г.К. Єрмакової (1981), до таких показників слід віднести в першу чергу емоційні властивості і якості темпераменту. Схильності нещасних випадків сприяють низький рівень уваги (концентрація, розподіл і переключення), недостатня сенсомоторна координація, мала спостережливість (обачність), низька витривалість, а також надмірно висока (або низька) схильність до ризику. Більшість цих дітей мали з фізкультури оцінку «три».
Для аналізу психофізіологічних особливостей травмованих дітей шкільного віку важливі частота повторних травм та їх взаємозв'язок з віком дитини. Найбільш високий відсоток повторних травм відзначається у дітей у віці від 7 до 10 років. Це, мабуть, пояснюється тим, що в перші роки навчання в школі діти менш пристосовані до нових умов, у тому числі щодо складним фізичним вправам [6; 8].
Більшість вітчизняних дослідників вважають, що особистісні якості розвиваються і формуються в діяльності, під безпосереднім впливом соціального середовища. Тому показник захищеності людини або, навпаки, його схильності до небезпеки є не стільки вродженою якістю, скільки результатом розвитку цих особистісних якостей.
З точки зору В.П. Немсадзе, ситуації, в яких діти отримують травми, залишаються незмінними, тому можна назвати кілька десятків типових ситуацій, що призводять до найбільш важкої травми. Необхідно всю роботу організувати так, щоб у цілого покоління людей був вироблений стійкий стереотип поведінки в таких ситуаціях, займатися профілактикою головним чином тих видів травм, які призводять до найбільш тяжких наслідків, і лише тих механізмів, які є найбільш типовими [4, 5].
1.2 Основні психологічні причини травматизму. Способи їх усунення
Причинами травм можуть бути порушення правил та інструкцій з безпеки, небажання виконувати вимоги безпеки, нездатність їх виконати. В основі цих причин травматизму лежать психологічні причини.
Психологічні причини виникнення небезпечних ситуацій можна підрозділити на кілька типів:
1.Порушення мотиваційній частині дій людини, яке проявляється в небажанні дії, забезпечує безпеку. Ці порушення виникають, якщо людина недооцінює небезпеку, схильний до ризику, критично ставиться до технічних рекомендацій, що забезпечує безпеку. Причини цих порушень діють, як правило, протягом тривалого часу або постійно, якщо не вжити спеціальних заходів для їх усунення.
2. Порушення мотиваційної частини дій можуть мати тимчасовий характер, пов'язаний, наприклад, з станом депресії чи алкогольного сп'яніння.
3. Порушення орієнтовної частини дій людини, яке проявляється в незнанні норм і способів забезпечення безпеки, правил експлуатації устаткування.
4. Порушення виконавської частини дій людини, яка виявляється у невиконанні правил та інструкцій з безпеки через невідповідність психофізичних можливостей людини (недостатня координація руху і швидкість рухових реакцій, поганий зір, невідповідність зростання габаритах устаткування і т. д.) вимогам даної роботи.
Такий підрозділ психофізіологічних (психофізичних) причин дозволяє намітити основні способи їх усунення.
Для усунення причин мотиваційної частини необхідно здійснювати пропаганду, виховання і освіту в галузі безпеки.
Для усунення причин орієнтовної частини - навчання, вироблення навичок і прийомів безпечних дій.
У чималому ступені психологічною причиною підвищеного травматизму є та обставина, що в молодому віці люди схильні до недооцінки небезпеки, підвищеному ризику, необдуманих вчинків.
Однак, незважаючи на різноманітність психологічних причин, слід акцентувати увагу на причинах усвідомленого порушення правил безпеки.
Економія сил - властиве людині бажання досягати мети з найменшою витратою сил, енергії.
Економія часу - прагнення швидше виконати доручену роботу, а зекономлений час використати в особистих цілях.
Безкарність (економічна та адміністративна) порушень вимог і правил безпеки з боку керівництва.
Безкарність (фізична та соціальна) - відсутність у працівника травм протягом тривалого часу і засудження порушень правил безпеки з боку інших членів трудового колективу призводить до усвідомленого зневажливому ставленню до небезпеки.
Самоствердження в очах оточуючих, бажання подобатися їм змушують людину нехтувати небезпекою і навіть хизуватися цим. Такі розхожі фрази, як «ризик - благородна справа», «хто не ризикує, той не живе», «хто не ризикує, той не п'є шампанського» сприяють зневажливому ставленню до небезпек.
Прагнення слідувати груповим інтересам і нормам. Це відбувається, якщо в класному колективі порушення правил безпеки заохочується.
Орієнтація на ідеали, причому ідеалами можуть бути і порушники вимог безпеки.
Звичка працювати з порушеннями, яка може бути придбана людиною поза школою.
Самоствердження у власних очах, як правило, характерно для невпевнених у собі людей.
Переоцінка власного досвіду призводить до того, що людина нехтує правилами безпеки в надії, що досвід допоможе йому швидко вжити заходів для запобігання аварії та нещасного випадку, залишити небезпечну зону.
Стресові стани людини змушують його навмисне робити ризиковані дії, які, як він вважає, допоможуть зняти стрес. Людиною в такі моменти більшою мірою рухають емоції, а не розум.
Схильність до ризику, потреба ризику характерна психологічної структурі деяких людей. Вони відчувають задоволення від почуття ризику.
Перераховані психологічні причини травматизму повинні враховуватися при розробці організаційних заходів з попередження дитячого травматизму [10, с. 313-316].

РОЗДІЛ 2. ФОРМИ І МЕТОДИ ПРОФІЛАКТИКИ ДИТЯЧОГО ТРАВМАТИЗМУ В ШКОЛІ
2.1 Організація служби охорони праці в навчальному закладі як основний метод забезпечення безпеки навчального процесу
Грамотна організація служби охорони праці в загальноосвітньому закладі є обов'язковою умовою ефективного освітнього процесу, сприяє профілактики дитячого травматизму.
Основною умовою грамотної, отже, і ефективної, організації служби охорони праці в загальноосвітньому закладі є розподіл обов'язків серед адміністрації та педагогічного колективу.
Розглянемо обов'язки адміністрації та педагогічного колективу освітньої установи щодо забезпечення безпечних умов навчального процесу.
1. Рада. Піклувальна рада. Педагогічна рада освітньої установи:
- Розглядає перспективні питання забезпечення безпеки життєдіяльності працівників, учнів і вихованців, приймає програми практичних заходів щодо покращення і оздоровлення умов проведення освітнього процесу;
- Заслуховує керівника освітньої установи про виконання угод, плану роботи із забезпечення безпеки життєдіяльності працівників, учнів та вихованців.
2. Керівник освітньої установи:
- Організовує роботу зі створення та забезпечення умов проведення освітнього процесу відповідно до чинного законодавства про працю, міжгалузевими і відомчими нормативними документами та іншими локальними актами з охорони праці і Статуту освітнього закладу;
- Забезпечує безпечну експлуатацію інженерно-технічних комунікацій, обладнання і вживає заходів щодо приведення їх у відповідність з діючими стандартами, правилами і нормами з охорони праці. Своєчасно організовує огляди й ремонт приміщень освітнього закладу;
- Призначає наказом відповідальних осіб за дотримання вимог охорони праці в навчальних кабінетах, майстернях, спортзалі тощо, а також у підсобних приміщеннях;
- Затверджує посадові обов'язки із забезпечення безпеки життєдіяльності для педагогічного колективу та інструкції з охорони для працюючих і службовців освітнього закладу;
- Вживає заходів із впровадження пропозицій членів колективу, спрямованих на подальше поліпшення та оздоровлення умов проведення освітнього процесу;
- Виносить на обговорення ради (педагогічної, піклувальної), виробничої наради або зборів трудового колективу питання організації з охорони праці;
- Звітує на зборах трудового колективу про стан охорони праці, виконання заходів з оздоровлення працюючих, учнів і вихованців, покращення умов освітнього процесу, а також прийняті заходи щодо усунення виявлених недоліків;
- Організовує забезпечення працівників освітньої установи спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до діючих Типових норм та інструкцій, а також учнів і вихованців при проведенні суспільно корисного і продуктивної праці, практичних та лабораторних робіт тощо;
- Здійснює заохочення працівників освітніх установ за активну роботу зі створення та забезпечення здорових і безпечних умов при проведенні освітнього процесу, а також притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про працю, правил і норм з охорони праці:
- Проводить профілактичну роботу щодо попередження травматизму і зниження захворюваності працівників, учнів і вихованців;
- Оформляє прийом нових працівників тільки за наявності позитивного висновку медичного закладу. Контролює своєчасне проведення диспансеризації працівників, учнів і вихованців;
- Організовує в установленому порядку роботу комісії з приймання освітнього закладу до нового навчального року. Підписує акти приймання освітнього закладу;
- Забезпечує виконання директивних і нормативних документів з охорони праці, приписів органів управління освітою, державного нагляду і технічної інспекції праці;
- Негайно повідомляє про груповий важкий нещасний випадок із смертельним наслідком безпосередньо керівникові органу управління освітою, батькам потерпілого (потерпілих) або особам, що їх замінюють, вживає всіх можливих заходів до усунення причин, що викликали нещасний випадок, забезпечує необхідні умови для проведення своєчасного та об'єктивного розслідування відповідно до чинних положень;
- Укладає та організовує спільно з профкомом виконання щорічних угод з охорони праці. Підводить підсумки виконання угоди з охорони праці один раз на півріччя;
- Затверджує за погодженням з профспілковим комітетом інструкції з охорони праці для працюючих, учнів та вихованців. У встановленому порядку організовує перегляд чинних інструкцій
- Проводить вступний інструктаж з охорони праці з знову вступниками на роботу особами, інструктаж на робочому місці з працівниками освітнього закладу. Оформляє проведення інструктажів у журналі;
- Планує в установленому порядку періодичне навчання працівників освітньої установи з питань забезпечення безпеки життєдіяльності на короткотермінових курсах і семінарах, що організовуються органами управління освітою та охороною праці;
- Вживає заходів спільно з профкомом, батьківською громадськістю щодо поліпшення організації харчування, асортименту продуктів, створення умов для якісного приготування їжі в їдальні, буфеті;
- Вживає заходів спільно з медичними працівниками щодо покращення медичного обслуговування та оздоровчої роботи;
- Забезпечує навчально-трудове навантаження працюючих, учнів і вихованців з урахуванням їхніх психофізіологічних можливостей, забезпечує оптимальні режими праці та відпочинку;
- Забороняє проведення освітнього процесу за наявності небезпечних умов для здоров'я учнів чи працюючих;
- Визначає фінансування заходів щодо забезпечення безпеки життєдіяльності, проводить оплату лікарняних листів непрацездатності та доплату особам, які працюють у несприятливих умовах праці;
- Несе персональну відповідальність за забезпечення здорових і безпечних умов освітнього процесу [14, с. 40].
3. Заступник директора з навчально-виховної (навчальної) роботи:
- Організовує роботу з дотримання в навчальному процесі норм і правил охорони праці;
- Забезпечує контроль за безпекою які використовуються в навчальному процесі обладнання, приладів, технічних і наочних засобів навчання;
- Дозволяє проведення навчального процесу з учнями, вихованцями за наявності обладнаних для таких цілей навчальних приміщень, що відповідають правилам і нормам безпеки життєдіяльності і прийняті за актом в експлуатацію;
- Організовує за участю заст. директора з адміністративно-господарської роботи своєчасне та якісне проведення паспортизації навчальних кабінетів, майстерень, спортзалу, а також підсобних приміщень;
- Складає на підставі отриманих від медичного закладу, списки осіб, які підлягають періодичним медичним оглядам, із зазначенням факторів, які зумовлюють необхідність проведення періодичного медичного огляду;
- Організовує розробку і періодичний перегляд не рідше 1 разу на 5 років інструкцій з охорони праці, а також розділів вимог безпеки життєдіяльності в методичних вказівках до виконання практичних та лабораторних робіт;
- Контролює своєчасне проведення інструктажів для учнів, вихованців, їх реєстрацію у журналі;
- Визначає методику, порядок навчання правил дорожнього руху, поведінки на воді й вулиці, пожежної безпеки. Здійснює перевірку знань учнів, вихованців;
- Проводить спільно з профкомом адміністративно-громадський контроль безпеки використання, зберігання навчальних приладів та обладнання, хімічних реактивів, наочних посібників, шкільних меблів. Своєчасно вживає заходів щодо вилучення хімічних реактивів, навчального обладнання, приладів, не передбачених Типовими переліками, в тому числі саморобних, встановлених у майстернях, навчальних та інших приміщеннях без відповідного акту-дозволу, призупиняє освітній процес у приміщеннях навчального закладу, якщо там створюються небезпечні умови для здоров'я працівників, учнів і вихованців;
- Виявляє обставини нещасних випадків, що сталися з працюючими, які навчаються, вихованцями;
- Несе відповідальність за виконання посадової інструкції в частині забезпечення безпеки життєдіяльності.
В освітньому закладі, де зазначеної посади немає, ці обов'язки виконує керівник (директор, завідувач) освітнього закладу.
4. Заступник (помічник) директора з адміністративно-господарської роботи:
- Забезпечує дотримання вимог охорони праці при експлуатації основного будівлі та інших приміщень освітнього закладу, технологічного, енергетичного обладнання, здійснює їх періодичний огляд і організовує їх поточний ремонт;
- Забезпечує безпеку під час переміщення вантажів, вантажно-розвантажувальних робіт, експлуатації транспортних засобів на Території освітнього закладу;
- Організовує дотримання вимог пожежної безпеки будівель і споруд, слідкує за справністю засобів пожежогасіння;
- Забезпечує поточний контроль за санітарно-гігієнічним станом навчальних кабінетів, майстерень, спортзалу, житлових та інших приміщень, а також їдальнею буфету відповідно до вимог норм і правил безпеки життєдіяльності;
- Несе відповідальність за складання паспорта санітарно-технічного стану освітнього закладу;
- Забезпечує навчальні кабінети, майстерні, побутові, господарські та інші приміщення обладнанням та інвентарем, які відповідають вимогам правил і норм безпеки життєдіяльності, стандартам безпеки праці;
- Організовує проведення щорічних замірів опору ізоляції електроустановок та електропроводки, заземлювальних пристроїв, періодичних випробувань і оглядів водогрійних і парових котлів, посудин, що працюють під тиском, балонів для стислих і зріджених газів, аналіз повітряного середовища на вміст пилу, газів і парів шкідливих речовин, вимірювання освітленості, радіації, шуму в приміщеннях навчального закладу відповідно до правил і норм щодо забезпечення безпеки життєдіяльності;
- Організовує не рідше 1 разу на 5 років розробку інструкцій з охорони праці за видами робіт для технічного персоналу;
- Організовує навчання, проводить інструктажі на робочому місці (первинний і періодичний) технічного та обслуговуючого персоналу, обладнує куточок безпеки життєдіяльності;
- Набуває згідно з заявкою спецодяг, спецобвувь та інші засоби індивідуального захисту для працівників, учнів і вихованців навчального закладу;
- Забезпечує облік, зберігання протипожежного обладнання, просушування, прання, ремонт і знезараження спецодягу, спецвзуття та засобів індивідуального захисту;
- Зобов'язаний мати 4 групу допуску з електробезпеки, якщо в штаті немає електрика [14, с.43].
5. Голова профкому освітньої установи:
- Організовує громадський контроль за станом безпеки життєдіяльності, діяльністю адміністрації щодо створення та забезпечення здорових умов праці, побуту і відпочинку працюючих, учнів і вихованців;
- Приймає участь у розробці перспективних і поточних планів роботи, інструкцій щодо забезпечення безпеки життєдіяльності, підписує їх і сприяє втіленню в життя;
- Контролює виконання колективних договорів, угод щодо поліпшення умов і охорони праці;
- Здійснює захист соціальних прав працюючих, учнів і вихованців навчального закладу;
- Проводить аналіз травматизму і захворюваності, бере участь у розробці та реалізації заходів щодо їх попередження і зниження;
- Представляє спільно з членами органів, уповноважених навчаються, вихованцями та їх батьками, інтереси членів профспілки у спільній з адміністрацією комісії з охорони праці, включаючи і участь у розслідуванні нещасних випадків.
6. Заступник директора з виховної роботи:
- Забезпечує виконання класними керівниками, вихователями покладених на них обов'язків щодо забезпечення безпеки життєдіяльності;
- Бере участь у проведенні адміністративно-громадського контролю з питань забезпечення безпеки життєдіяльності, у розслідуванні нещасних випадків, що сталися з працівниками, які навчаються або вихованцями;
- Несе відповідальність за організацію виховної роботи, суспільно корисної праці учнів, вихованців у суворій відповідності до норм і правил охорони праці;
- Надає методичну допомогу класним керівникам, керівникам груп, гуртків, спортсекцій, походів, екскурсій, трудових об'єднань, суспільно корисного, продуктивної праці тощо з питань забезпечення охорони праці учнів, вихованців, попередження травматизму та інших нещасних випадків, організовує їх інструктаж;
-Контролює дотримання і вживає заходів щодо виконання санітарно-гігієнічних норм, вимог, правил з охорони праці, пожежної безпеки при проведенні виховних заходів та робіт поза освітнього закладу з учнями, вихованцями;
- Організовує з учнями, вихованцями та їх батьками (особами, які їх замінюють) заходи щодо попередження травматизму, дорожньо-транспортних пригод, нещасних випадків, що відбуваються на вулиці, воді і т. д.
7. Завідувач навчальним кабінетом, майстерні, керівник суспільно корисної праці, гуртка, спортсекцій тощо:
- Здійснює організацію безпеки і контроль за станом робочих місць, навчального обладнання, наочних посібників, спортивного інвентарю;
- Не допускає проведення навчальних занять, роботи гуртків, секцій в необладнаних для цих цілей і не прийнятих в експлуатацію приміщеннях, а учнів, вихованців до проведення занять чи робіт без передбаченої спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту;
- Розробляє і періодично переглядає (не рідше 1 разу на 5 років) інструкції з охорони праці, подає їх на затвердження керівнику навчального закладу;
- Контролює оснащення навчального приміщення протипожежним майном, медичними та індивідуальними засобами захисту, а кожного робочого місця - інструкцією, наочною агітацією з питань забезпечення безпеки життєдіяльності;
- Проводить або організовує проведення викладачем інструктажу з охорони праці учнів, вихованців з обов'язковою реєстрацією в класному журналі або журналі встановленого зразка;
- Вносить пропозиції щодо покращення і оздоровлення умов проведення освітнього процесу (для включення їх в угоду з охорони праці), а також доводить до відома керівника освітньої установи про всі недоліки в забезпеченні навчального процесу, які знижують працездатність організму працюючих, учнів та вихованців (заниженість освітленості, шум пускорегулювальної апаратури, люмінесцентних ламп, порушення екології на робочих місцях та ін);
- Подає у встановленому порядку заявки на спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту для працівників, учнів, вихованців,
- Негайно повідомляє керівництво, профкомітету про кожний нещасний випадок, що трапився з працівником, які навчаються або вихованцем;
- Несе відповідальність згідно з чинним законодавством про працю за нещасні випадки, що сталися з працівниками, учнями, вихованцями під час освітнього процесу в результаті порушення норм і правил охорони праці.
8. Викладач, класний керівник, вихователь:
- Забезпечує безпечне проведення освітнього процесу;
- Оперативно повідомляє керівників освітньої установи про кожний нещасний випадок, вживає заходів щодо надання першої долікарської допомоги:
- Вносить пропозиції щодо покращення і оздоровлення умов проведення освітнього процесу, а також доводить до відома завідувача кабінетом, керівництва про всі недоліки в забезпеченні навчального процесу, які знижують працездатність учнів, вихованців;
- Проводить інструктаж учнів, вихованців з безпеки праці під час навчальних занять, виховних заходів з обов'язковою реєстрацією в класному журналі чи журналі реєстрації інструктажу;
- Організовує вивчення учнями, вихованцями правил з охорони праці, правил дорожнього руху, поведінки в побуті, на воді і т. д.;
- Несе відповідальність за збереження життя і здоров'я учнів, вихованців під час навчального процесу;
- Здійснює контроль за дотриманням правил (інструкції) з охорони праці.
9. Викладач-організатор основ безпеки життєдіяльності:
- У своїй роботі керується законами Російської Федерації "Про освіту", "Про оборону", "Про цивільну оборону". Статутом освітньої установи. Положенням про службу охорони праці;
- Здійснює освітній процес з урахуванням специфіки курсу "Основи безпеки життєдіяльності", забезпечує дотримання учнями, вихованцями правил безпеки при проведенні освітнього процесу;
- Бере участь у плануванні заходів з охорони праці, життя і здоров'я учнів, вихованців і працівників;
- Взаємодіє з зацікавленими установами та організаціями з питань забезпечення безпеки життєдіяльності;
- Забезпечує зберігання індивідуальних засобів захисту працюючих, учнів, вихованців, удосконалення навчально-матеріальної бази з курсу "Безпека життєдіяльності";
- Розробляє план цивільної оборони освітнього закладу, проводить заняття і об'єктові заходи (навчання) з цивільної оборони відповідно до вимог охорони праці;
- Забезпечує готовність колективних засобів захисту і правильне їх використання;
- Проводить навчання, консультації, інструктажі працюючих, учнів, вихованців з питань безпеки життєдіяльності;
- Бере участь у роботі комісії з розслідування нещасних випадків, що сталися з працівниками, учнями, вихованцями, адміністративно-громадського контролю з питань охорони праці;
- Несе особисту відповідальність за життя, здоров'я учнів, вихованців під час освітнього процесу [14, с. 40-45].
Так само в організаціях з чисельністю понад 10 працівників у відповідність до ст. 218 Трудового кодексу РФ, ст. 13 Федерального закону від 17 липня 1999 року № 181-ФЗ «Про основи охорони праці в Російській Федерації» [1, с. 73] роботодавцями створюються комітети (комісії) з охорони праці. До їх складу на паритетній основі входять представники роботодавців, професійних інженерів з охорони праці союзів або іншого уповноваженого працівниками представницького органу.
Комітет (комісія) з охорони праці організовує розробку розділу колективного договору (угоди) про охорону праці, спільні дії роботодавця та працівників щодо забезпечення вимог охорони праці, попередження виробничого травматизму і професійних захворювань; а також проведення перевірок умов та охорони праці на робочих местax та інформування працівників про результати зазначених перевірок [15, с. 17; 22, с. 252.].
Своєчасне і узгоджене виконання адміністрацією, педагогічним колективом своїх обов'язків з питань охорони праці, дотримання адміністрацією, педагогічним колективом, учнями інструкцій з охорони праці та техніки безпеки сприяє попередження дитячого травматизму в освітніх установах.
2.2 Навчання охорони праці учнів
З усіма, студентами, школярами, вчителями, викладачами, обслуговуючим персоналом відповідно до законодавства проводять інструктаж з охорони праці та техніки безпеки, виробничої санітарії і пожежної безпеки.
Інструкції з охорони праці в освітньому, установі є важливим елементом навчання та забезпечення безпеки навчального процесу.
Інструкція з охорони праці - це нормативний акт, що встановлює вимоги з охорони праці.
Розробку інструкцій в освітньому закладі організовує директор. Безпосередніми розробниками є призначені ним посадові особи. Облік наявності інструкцій і контроль їх своєчасного перегляду здійснює служба охорони праці установи.
Варіанти основних інструкцій з техніки безпеки в освітньому закладі наведені в методичному посібнику «Інструкції з охорони праці та техніки безпеки в школі», автор-упорядник Огарков А.А. [12].
Відповідно до ГОСТ 12.0.004-90 передбачено проведення п'яти видів інструктажу:
• вступний;
• первинний;
• повторний;
• позаплановий;
• цільовий.
Вступний інструктаж проводиться при вступі на роботу службою охорони праці підприємства, в даному випадку освітнім закладом. Мета цього інструктажу - ознайомлення учнів, студентів із загальними правилами охорони праці і техніки безпеки, пожежної безпеки, виробничої санітарії, з правилами внутрішнього розпорядку, поведінки на території навчального закладу, з питаннями профілактики виробничого травматизму, організацією роботи в навчальному закладі з охорони праці [г , с. 24].
Первинний інструктаж проводиться перед першим допуском до роботи. Інструктаж проводиться безпосередньо на робочому місці. Мета цього інструктажу - ознайомлення учнів, студентів до вимог безпеки при виконанні конкретної роботи. Проводять інструктаж індивідуально з учнем (студентом), співробітником у вигляді бесіди і з практичним показом безпечних прийомів і методів роботи [там же, с. 26]. У школі первинний інструктаж проводиться з учнями, наприклад, на початку уроку праці.
Повторний інструктаж проводиться не рідше разу на півроку, а для робіт підвищеної небезпеки - разу на квартал. Мета цього інструктажу - нагадування про безпечні прийоми та методи роботи, повторення і закріплення правил та інструктажів з охорони праці. Проводиться він може як індивідуально, так і з групою учнів, студентів однаковою спеціальності, а закінчуватися інструктаж має опитуванням інструктуються. В освітніх установах доцільно проводити інструктаж з учнями кожного разу перед роботою, екскурсіями і т.д. Журнал інструктажів для учнів з охорони праці заповнюється при організації суспільно корисної, продуктивної праці та проведення позакласних та позашкільних заходів (див. додаток 2). При навчальному процесі заповнюється класний журнал, в якому підписи учнів не потрібні [14, с. 73].
Позаплановий інструктаж проводиться в наступних випадках:
• при введенні в дію нових або перероблених стандартів, правил, інструкцій з охорони праці, а також змін і доповнень до них;
• при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації обладнання, пристроїв та інструменту, сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на безпеку;
• при перервах в роботі для робіт, до яких пред'являються підвищені вимоги безпеки, більш ніж на 30 календарних днів, а для решти - 60 днів;
• на вимогу органів нагляду.
Цільовий інструктаж з учнями проводиться при проведенні екскурсії на підприємстві, організації масових заходів з учнями (спортивні заходи, походи та ін.)
Реєстрація інструктажів. Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередній керівник робіт. Про проведення зазначених інструктажів робить запис у журналі реєстрації. При реєстрації позапланового інструктажу вказують причину його проведення.
Перевірка знань є необхідною складовою навчання та інструктажу. Перевірка знань педагогічного колективу, отриманих в результаті навчання і підвищення кваліфікації, здійснюється у вигляді іспитів, заліків, тестів. Результати інструктажу перевіряються усним опитуванням або за допомогою технічних засобів навчання, а також перевіркою набутих навичок безпечних способів роботи. Особи, які показали незадовільні знання, до роботи не допускаються і зобов'язані знову пройти навчання або інструктаж [10, с. 338-341].
Отже, інструктаж є важливою умовою забезпечення безпеки навчального процесу і, отже, попередження травматизму.
2.3 Ступенева система адміністративно-громадського контролю за охороною праці в школі
З метою більш чіткої організації праці та дотримання техніки безпеки в школах існує ступенева система контролю:
1 ступінь. Лаборант щодня до початку занять перевіряє стан робочих місць учнів, газових і водяних комунікацій, електроживлення та електрообладнання і виявляє відхилення від правил з техніки безпеки, виробничої санітарії і пожежної безпеки.
Недоліки, які можуть бути усунені відразу, ліквідуються негайно, решта записуються до журналу обліку стану охорони праці в кабінеті. Лаборант доповідає про них вчителю.
2 ступінь. Вчитель, завідувач кабінетом, один раз на тиждень проводить ретельний огляд приміщень кабінету і лаборантської для виявлення недоліків в організації охорони праці, техніки безпеки та пожежної безпеки, не помічених лаборантом. Щодня перевіряє записи лаборанта про виявлені порушення правил з охорони праці, техніки безпеки і пожежної безпеки та про вжиті заходи щодо усунення цих порушень. Проводить позаплановий інструктаж у разі порушення лаборантом та учнями правил техніки безпеки. Учитель так само стежить за правильним використанням лаборантом засобів індивідуального захисту під час роботи. Проводить інструктаж з техніки безпеки з учнями і лаборантом у встановлені терміни. На підставі виявлених порушень робить приписи лаборанту із зазначенням терміну виконання. Розробляє план профілактичних заходів з охорони праці та техніки безпеки і вносить пропозиції адміністрації з поліпшення умов праці.
3 ступінь. Завідувач навчальною частиною (завуч), завідувач господарською частиною (завгосп) не рідше одного разу на квартал проводять перевірку стану охорони праці та техніки безпеки у всіх навчальних приміщеннях школи. Результат перевірки обговорюється на педрадах, де розробляю заходи щодо усунення зазначених недоліків і подальшого поліпшення умов праці вчителів і обслуговуючого персоналу, створення безпечних умов роботи учнів.
4 щабель. Директор школи, голова профспілкової організації один раз на квартал проводять перевірку стану охорони праці та техніки безпеки у всіх приміщеннях на території школи. За результатами перевірки проводять нараду за участю вчителів, завідувача навчальною частиною та завідуючого господарською частиною. На нараді заслуховують звіт про виконання угоди та приписів щодо охорони праці, обговорюють сталися нещасні випадки і намічають конкретні заходи по виключенню повторення подібних випадків і складають акт за результатами перевірки.
2.4 Моніторинг освітнього середовища як метод попередження травматизму
Робота щодо профілактики дитячого травматизму повинна вестися у двох основних напрямках:
1) гігієнічне навчання і виховання дітей, мета якого вироблення в них навичок безпечної поведінки в різних життєвих ситуаціях;
2) робота зі створення безпечного середовища проживання дітей.
Заходи з профілактики травматизму повинні включатися до плану виховної роботи, який контролюється завідувачем навчальною частиною і директором школи, а також до плану санітарно-освітньої роботи відповідальні за його виконання медичні працівники шкіл.
У школах найчастіше плануються заходи щодо профілактики дорожньо-транспортного травматизму, в той час як питанням, пов'язаним з ушкодженнями у школі не приділяється належної уваги. Разом з тим, у планах повинен бути представлений весь комплекс заходів з профілактики всіх видів травматизму. Планувати роботу слід окремо для учнів молодших, середніх і старших класів. Питання з профілактики травматизму повинні знайти відображення в планах виховної роботи вчителів і класних керівників. Вчителям фізкультури, праці необхідно включати елементи навчання дітей безпечній поведінці в програмний матеріал. Планування роботи допомагає суворий облік травм, що виникли у дітей на території школи і поза нею. Аналіз цих випадків обговорюється в педагогічному колективі і є відправною точкою для планування конкретних загальношкільних і класних заходів. Кожен випадок отримання травми необхідно розбирати в класі, а деякі випадки в присутності учнів всієї школи. Одночасно обговорення випадків травм, аналіз їх причин слід проводити і в педагогічному колективі.
Робота з профілактики травматизму неможлива без точного обліку й аналізу всіх нещасних випадків в учнів, що відбуваються в школі і поза нею. Це допомагає виявити основні причини травм (порушення санітарно-гігієнічних норм; відсутність необхідних знань у дітей; халатність дорослих і т. д.) і цілеспрямовано вести профілактичну роботу. Медичні працівники зобов'язані інформувати всіх працівників школи про випадки травм. Але об'єктивно існуючі шкільні фактори ризику, найважливіший з яких - неминуча скупченість дітей, непереборні в принципі. Тому черепно-мозкові травми і переломи серед хлопчиків у школі під час перерви або на шкільному дворі - далеко не рідкість. Обставини кожного конкретного випадку, коли дитина отримала травму, потрібно розглядати суто індивідуально.
Нерідка причина травм - порушення санітарно-гігієнічних норм навчального процесу в школі. Тому медичні працівники зобов'язані здійснювати систематичний контроль за станом усіх шкільних приміщень, їх освітленістю, станом шкільного ділянки, організатором шкільних змін, уроків фізкультури і т. д. Природно, що до цієї складної роботи медики повинні залучати весь педагогічний та технічний персонал шкіл.
У планах роботи шкіл повинні бути пункти, що передбачають підготовку педагогічного та технічного персоналу шкіл, батьків. У планах зазначаються завдання, заходи, терміни їх виконання, забезпечення методичними, наочними матеріалами
2.5 Пропаганда безпечних методів навчання
Мета пропаганди вимог охорони праці - впровадження в навчально-виховний процес сучасних засобів техніки безпеки, створення на кожному робочому місці умов для продуктивної і безпечної праці.
Для цього розробляють пам'ятки та інструкції з охорони праці та техніки безпеки, використовують різні плакати, попереджувальні написи, створюють кабінети і куточки з охорони праці. Ефективність цієї роботи багато в чому залежить від знань та ініціативи вчителя.
Інструкції та пам'ятки бувають двох видів: одні призначені для видачі на руки учням, інші для ознайомлення на робочих місцях. У них коротко викладено вимоги правил праці та техніки безпеки з окремих видів робіт і професій.
Головними організуючими центрами охорони праці в установах системи освіти повинні стати кабінети охорони праці, доцільно в навчальних кабінетах організувати куточки охорони праці.
Велике значення у боротьбі з травматизмом мають різні форми агітаційно-масової роботи з охорони праці: громадські огляди охорони праці, конкурси, лекції бесіди, наради, масові рейди, взаємні перевірки, обстеження, екскурсії в інші установи та на спеціальні тематичні виставки. Ці форми особливо ефективні тоді, коли до їх виконання приваблюють самих учнів.

РОЗДІЛ 3. ВИВЧЕННЯ ДОСВІДУ ПРОФІЛАКТИКИ ДИТЯЧОГО ТРАВМАТИЗМУ В ОСВІТНІХ УСТАНОВАХ
3.1 Програма вивчення форм і методів попередження дитячого травматизму в школі
Мета дослідження: вивчити форми і методи профілактики дитячого травматизму в школі
Об'єкт дослідження: дитячий травматизм.
Предмет дослідження: форми і методи профілактики дитячого травматизму в школі.
Завдання дослідження:
- Вивчення основних форм і методів попередження дитячого травматизму, використовуваних в освітніх установах.
Вивчення досвіду профілактики дитячого травматизму проводилося на базі загальноосвітньої школи № 31 і спеціальної корекційної загальноосвітньої школи-інтернату № 3 м. Мурманська.
У процесі вивчення досвіду профілактики дитячого травматизму використовувалися наступні методи:
- Вивчення та аналіз документів;
- Бесіда з інженером з охорони праці.
Потім був проведений аналіз та узагальнення досвіду профілактики дитячого травматизму в школі.
3.2 Опис результатів дослідження
У процесі вивчення досвіду роботи з попередження дитячого травматизму в освітніх установах на прикладі загальноосвітньої школи № 31 і спеціальної корекційної загальноосвітній школі-інтернату № 3 м. Мурманська були отримані наступні результати.
У спеціальній корекційної загальноосвітній школі-інтернаті № 3 введено посаду інженера з охорони праці, основними обов'язками якого з питань попередження дитячого травматизму, є:
- Здійснення контролю за відповідністю умов навчання санітарно-епідеміологічним правилам [9];
- Проведення інструктажу працівників установи.
Розроблені інструкції з охорони праці та техніки безпеки (див. додаток 1).
Дане освітній заклад має свою специфіку. Учні сироти проживають в освітньому закладі. Педагоги та вихователі проводять виховно-профілактичні бесіди з учнями з питань техніки безпеки, правил дорожнього руху. Регулярно проводяться інструктажі учнів, проведення яких фіксується в журналі інструктажів для учнів або в класному журналі.
У загальноосвітній школі № 31 робота з попередження дитячого травматизму розподілена між завучами з виховної та навчальної частини.
Основною формою профілактики дитячого травматизму так само є інструктаж і педагогів, і учнів.
З метою профілактики дитячого травматизму в МОУ СЗШ № 31 регулярно проводиться наступна робота:
- Бесіди з батьками на батьківських зборах і з учнями на класних годинах про необхідність дотримання правил поведінки в школі і вимог до одягу і взуття учнів;
- Класні години з учнями за темами: «Спорт-це життя», «Правила поведінки в школі», «Статут школи - основний закон для школяра», «Дружба в нашому житті», «Вчимося прощати» та ін;
- Інструктування педагогічних працівників на робочих нарадах, педагогічних радах по «Посадовим обов'язків», заступниками директора школи;
- Визначення графіка чергування вчителів та учнів старших класів у коридорах та рекреаціях школи;
- Постійний контроль за виконанням ІОТ № 40 «Чергового вчителя" та виконанням посадових обов'язків вихователями ГПД, ПДО, черговим адміністратором;
- Систематична індивідуальна робота соціального педагога, педагога-психолога і класного керівника з порушниками дисципліни;
- Заборона виходу учнів зі стін школи під час навчальних занять без поважної причини.
Так само в навчальному закладі створена комісія з охорони праці. Основне завдання цієї комісії з проблеми попередження дитячого травматизму полягає у здійснення контролю за відповідністю умов навчання санітарно-епідеміологічним правилам.
Висновки
1. Основною формою профілактики дитячого травматизму в школі є інструктування з техніки безпеки і педагогів, і учнів.
2. Регулярне проведення профілактичних бесід з учнями та батьками учнів про необхідність дотримання правил поведінки в школі і вимог до одягу і взуття, що навчаються.
3. Визначення графіка чергування вчителів та учнів старших класів у коридорах та рекреаціях школи.
4. Здійснення контролю за відповідністю умов навчання санітарно-епідеміологічним правилам.
Рекомендації
1. З метою профілактики дитячого травматизму на перервах з учнями школи першого ступеня необхідно організовувати рухливі ігри, які дозволять учням порухатися і відпочити в прийнятною і безпечній формі. Залучати до організації даних заходів старшокласників.
2. Розробити бальну систему оцінки поведінки на перервах учнів школи другого ступеня. За порушення дисципліни, техніки безпеки учнями нараховувати або знімати бали з усього класу. У кінці кожної чверті проводити підбиття підсумків і нагороджувати клас, серед учнів якого не були відзначені порушення техніки безпеки.
3. Стресові стани людини змушують його навмисне робити ризиковані дії, які, як він вважає, допоможуть зняти стрес. Отже, необхідно навчати учнів конструктивним навичкам зняття напруги та подолання стресу.
4. В освітніх установах обладнати кабінети або куточки з техніки безпеки, де розміщуються плакати, схеми, інструктивні матеріали з техніки безпеки.
5. Регулярне проведення бесід, інструктажів учнів з використанням таких наочних посібників як кінофільми, телепередачі.

ГЛАВА IV. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ІНСТРУКТАЖ УЧНІВ ЯК МЕТОДУ ПРОФІЛАКТИКИ ДИТЯЧОГО ТРАВМАТИЗМУ
4.1 Програма дослідження
Мета дослідження: виявити вплив інструктажу учнів на рівень грамотності учнів у галузі техніки безпеки.
Завдання дослідження полягають у визначенні рівня знань учнів з питань охорони праці та техніки безпеки.
У даній роботі була висунута наступна гіпотеза: рівень знань з питань охорони праці та техніки безпеки у школярів, які брали участь в інструктажі з техніки безпеки, вище, ніж у школярів, які не брали участь в даному інструктажі.
Дослідження проводилося на базі середніх шкіл м. Мурманська № 31 і № 3. Випробувані виступили 44 учнів 9 класів, у віці 15-16. З них 22 школяра брали участь в інструктажі з техніки безпеки (учні школи № 31), 22 школяра не брали участь в інструктажі (учні школи № 3).
У дослідженні використовувалася анкета, як основна методика, спрямована на виявлення рівня знань учнів у галузі техніки безпеки.
Реалізація дослідження відбувалася у термін з 13.05.09 по 15.05.09.
4.2 Опис методик дослідження
Для дослідження рівня грамотності учнів у певних областях забезпечення безпеки життєдіяльності була складена анкета, що складається з 15 питань, які розкривають зміст комплексу заходів щодо захисту населення, в тому числі заходів радіаційного, хімічного і медичного захисту.
Варіанти відповідей були запропоновані.
Людям пропонувалося відповідна інструкція: «Хлопці, небезпечні ситуації, що підстерігають нас щодня, вимагають знань, умінь навичок, що забезпечують безпечне існування в сучасному світі.
Вам пропонується взяти участь в дослідженні, метою якого є визначення рівня готовності учнів до дій у різних екстремальних ситуаціях. Для цього Вам необхідно відповісти на запропоновані питання. Тестування проводиться анонімно. Після здачі робіт будуть зачитані правильні відповіді, і ви самі зможете оцінити свої знання ".
У процесі обробки отриманих даних за правильну відповідь нараховувався 1 бал. У 10-одинадцятих питаннях правильних відповідей було кілька, тому 1 бал нараховувався, якщо в 10 питанні було відзначено 2 правильних відповіді, а в 11 - 3. У разі вибору 2 правильних і 1 неправильного дії по 10 питанню бал не нараховувався ..
Питання анкети були умовно розділені на наступні групи: питання № 2, 3, 6, 8, 9 належать до групи заходів з хімічного захисту населення, № 1, 4, 5, 7, 12 - до групи заходів з радіаційного захисту населення, № 10 , 11 - до заходів медичного захисту.
4.3 Опис результатів дослідження
Умовно позначимо: перша група піддослідних - школярів не брали участь в зльотах - змаганнях «Юний рятувальник»; школярі, які брали участь в зльотах - змаганнях - друга група.
У процесі обробки отриманих даних обчислювався відсоток випробуваних, які дали правильні відповіді на запропоновані питання, в кожній групі.
Потім були прораховані відсотки правильних відповідей по виділених факторів у кожній групі.
У результаті проведеного дослідження були отримані наступні дані.
Розглянемо результати по кожному питанню анкети окремо.
На 1-ий питання (Як діяти за сигналом «Увага всім!»?) Правильно відповіли 55% досліджуваних першої групи і 75% піддослідних другої групи.
На 2-ой питання (При аварії на хімічно небезпечному об'єкті стався витік хлору, вам загрожує небезпека опинитися в зоні зараження. Ви живете на 1-му поверсі 9-поверхового будинку. Як ви вчините?) Правильно відповіли 63% і 100% піддослідних першу і другої групи відповідно.
Відсоток школярів відповіли правильно на 3-ій питання (Пари якого з перерахованих речовин є найбільш токсичними?) У другій групі вище, ніж у першій (100% і 86% відповідно).
Частка піддослідних відповіли правильно на 4-ий питання (Вплив якого вражаючого фактора ядерного вибуху може викликати опіки шкіри, ураження очей людини і пожежі?) Значно вище у другій групі, ніж у першій (100% і 32% відповідно).
На п'ятому питання (Що таке дезактивація?) Правильно відповіли 50% піддослідних першої групи і 94% піддослідних другої групи.
Відсоток школярів відповіли правильно на 6-ій питання (При аварії з витоком аміаку в якості засобів індивідуального захисту ви вирішили застосувати ватно-марлеву пов'язку. Яким розчином її слід змочити?) У другій групі вище, ніж у першій (81% і 18% відповідно ).
На 7-й питання (Що відноситься до індивідуальних засобів захисту органів дихання?) Правильно відповіли 68% досліджуваних першої групи і 100% піддослідних другої групи.
Частка піддослідних відповіли правильно на 8-ий питання (Від чого залежить тривалість хімічного зараження?) Вище у другій групі, ніж у першій (88% і 45% відповідно).
Частка піддослідних відповіли правильно на дев'ятому питання (При аварії на хімічно небезпечному об'єкті вам загрожує небезпека опинитися в зоні зараження. У якому напрямі слід залишити цю зону?) Значно вище у другій групі, ніж у першій (100% і 23% відповідно) .
На 10-й питання (Які з перерахованих дій необхідно виконати при наданні першої допомоги в разі термічного опіку?) Правильно відповіли 41% досліджуваних першої групи і 88% піддослідних другої групи.
Частка піддослідних відповіли правильно на одинадцятий питання (Які з перерахованих дій необхідно виконати при наданні першої допомоги при отруєнні грибами?) Значно вище у другій групі, ніж у першій (100% і 18% відповідно).
На дванадцятому питання (Які профілактичні заходи приймаються при загрозі впливу радіоактивних речовин на організм людини при радіаційної аварії?) Правильно відповіли 77% досліджуваних першої групи і 75% піддослідних другої групи. (Див. додаток № 1).
Розглянемо результати дослідження за групами заходів захисту населення, в тому числі радіаційної, хімічної та медичного захисту.
На питання щодо заходів хімічного захисту населення було отримано 47,3% і 83,3% правильних відповідей у ​​першій і другій групі піддослідних відповідно.
З питань заходів радіаційного захисту населення отримано 56,4% правильних відповідей у ​​першій групі піддослідних та 78,9% у другій.
З питань заходів медичного захисту населення піддослідними було дано 29,5% і 93,7% правильних відповідей у ​​першій і другій групі піддослідних відповідно (див. додаток № 2).
Ще раз відзначимо, що в групі випробуваних, що брали участь в зльотах - змаганнях «Юний рятувальник» відсоток правильних відповідей з питань забезпечення безпеки вище, ніж у групі випробовуваних, що не брали участі в зльотах
4.4 Висновки та рекомендації
1. Зліт - змагання «Юний рятувальник» є ефективним методом формування якостей особистості безпечного типу поведінки.
2. Рівень знань у галузі забезпечення безпеки життєдіяльності у школярів, які брали участь в зльотах - змаганнях «Юний рятувальник», вище, ніж у школярів, які не брали участь в даних зльотах.
З питань заходів медичного захисту населення школярі, які брали участь в зльотах - змаганнях «Юний рятувальник», більш грамотні, ніж школярі, які не брали участь в даних зльотах.
З питань заходів радіаційного захисту населення рівень знань у школярів, які брали участь в зльотах - змаганнях «Юний рятувальник», вище, ніж у школярів, які не брали участь в даних зльотах.
З питань заходів хімічного захисту населення рівень знань у школярів, які брали участь в зльотах - змаганнях «Юний рятувальник», вище, ніж у школярів, які не брали участь в даних зльотах.
Рекомендації.
Педагогам з метою виховання в учнів якостей особистості безпечного типу необхідно використовувати на заняттях у класах, секціях «Юний рятувальник» та на уроках в традиційних класах такі методи і засоби:
1. Ігрове моделювання або імітація різних проблемних ситуацій і відповідних дій у них.
Для більш ефективного навчання навичкам безпечної поведінки, забезпечення особистої, майнової і громадської безпеки, перш за все, необхідно помістити учнів у ситуацію, близьку до реальної.
Заняття з будь-якого розділу БЖ і ОБЖ може і повинно починатися з практичної «розминки» - ігрового моделювання або імітації різних проблемних ситуацій і відповідних дій. А після відпрацювання ситуації вже легше перейти до освоєння понять, теорії і методів з даного питання. Основна мета подібних занять - засвоєння практично значущих умінь і навичок, правильна оцінка інформації, оповіщення рятувальних служб, мобілізація всіх сил і резервів, прийняття раціональних рішень у складних умовах (темрява, дощ, холод, відсутність необхідних засобів порятунку) [42, с. 40].
Наведемо приклади двох підходів до побудови заняття з питань захисту від грабежів та насильства.
У першому випадку після докладної розповіді про грабежі та способи їх запобігання автор пропонував учнем показати різні способи можливої ​​поведінки і опору при інсценуванні пограбування прямо в аудиторії. Незважаючи на тільки що отримані знання, приблизно 90% учнів не змогли виконати найпростіших дій: закричати, відштовхнути нападаючого, надати допомогу іншій жертві, втекти. Вони правильно все переказували, але нічого не робили, а якщо робили, то неправильно, невміло, неефективно.
В іншій аудиторії був застосований інший порядок занять. На початку 15 хв. під керівництвом і за участю вчителя школярі відпрацьовували (прямо в проходах між столами) навички крику, відштовхування, тікання, силовий допомоги жертві, а потім 15 хв. слухали і обговорювали інформацію про грабежі і способи їх запобігання. Подальші 10 хв. контролю та закріплення матеріалів уроку дали зовсім інший результат, ніж при традиційній методиці викладання. При цьому навчаються не втомилися від занять, багато рухалися, отримали позитивні емоції, з інтересом поставилися до домашнього завдання: законспектувати фрагмент підручника, підготувати аналіз конкретного випадку з власного досвіду чи повідомлень ЗМІ. Дисципліна, увагу, запам'ятовування і ставлення до педагога були на найвищому рівні [42, с. 41].
2. Інтенсивний метод контролю якості знань.
Здатність до швидкої оцінці непередбачених подій визначається якостями оперативного мислення. Навички цього мислення, вміння швидко і правильно реагувати на незвичну, непередбачену обстановку, коли потрібно самостійне, нестандартне прийняття рішення, є найважливішими якостями підготовки до екстремальних ситуацій.
По суті, інтенсивний метод перевірки знань є спеціальною тренуванням мислення для швидкого прийняття рішення.
Контролюючі питання повинні бути одночасно й навчальними. На кожне питання пропонуються три варіанти відповідей, серед яких лише один правильний.
Питання та варіанти відповідей зачитуються усно. Деякі педагоги і психологи не згодні з цим, справедливо стверджуючи, що багато людей погано сприймають усну інформацію тому, що у них сильніше розвинене зорове сприйняття і зорова пам'ять. Але на жаль, при екстремальних ситуаціях найчастіше людина змушена сприймати і реагувати тільки на слухові сигнали про небезпеку. Іншої інформації може просто не бути. Тому, якщо ми хочемо підготувати дитину до екстремальних ситуацій, то повинні розвивати і тренувати його слухові канали.
Хлопці записують лише номери питань і вибраних відповідей. Якщо учень відзначає два варіанти відповідей або виправляє неправильний варіант на правильний, відповідь не може вважатися позитивним. Причиною таких відповідей може бути те, що учень підглянув правильний варіант відповіді у сусіда чи не впевнений в правильному варіанті і сумнівається у прийнятті рішення. Така поведінка дуже небезпечно при попаданні в екстремальну ситуацію. У народі говорять: «За двома зайцями поженешся - жодного не зловиш!» У стресовій ситуації точніше цієї народної мудрості і не скажеш. Таких сумніваються людей можна побачити під час переходу проїзної частини, коли вони починають метатися і у результаті виявляються збитими машинами. Водій думає, що горе-пішохід покинув його бік проїзної частини, і він не встигає зреагувати.
Питання зачитуються голосно і виразно. На першому етапі навчання питання доцільно повторювати і добиватися того, щоб учні його зрозуміли. Варіанти відповідей також повторюються двічі.
У подальшому питання і варіанти відповідей не повторюються, а темп їх озвучування змінюється від повільного до більш швидкого.
Для поточного контролю досить запропонувати п'ять питань. При цьому кожне питання оцінюється одним балом.
Оцінка «5» ставиться за п'ять правильних відповідей, «4» - за чотири і т.д. В кінці навчання на проведення такого тестування відводиться 3-5 хв. Таким чином, можна на кожному занятті кожній дитині виставляти загальну оцінку.
При здійсненні тематичного контролю (по одній або декількох темах) пропонуються десять питань. На проведення такої роботи відводиться від 5 до 10 хв. У даному випадку оцінка «5» ставиться за 9-10 правильних відповідей, «4» - за 7-8 і «3» - за 5-6.
При рубіжному або підсумковому контролі (за великим розділу або за рік навчання) пропонуються від 15 до 25 питань. Робота виконується за 10-15 хв. Якщо буде запропоновано 20 питань, то оцінка «5» ставиться за 18-20 правильних відповідей, оцінка «4» - за 14-17, оцінка «3» через 10-13.
Наявність знань такий метод контролю виявляє з достатнім ступенем точності.
Слід дотримуватися певних умов укладання тестових завдань:
- Питання формулювати чітко, конкретно, лаконічно і простими словами;
- Питання повинні бути достатньо докладними;
- Питання повинні розуміти таку відповідь, який не має декілька рівноправних тлумачень;
- Питання і відповіді мають відповідати тим джерелам інформації, які застосовуються при вивченні курсу ОБЖ, так як в різних підручниках та навчальних посібниках можуть даватися різні формулювання тих чи інших понять;
- Тексти відповідей не повинні сильно відрізнятися за кількістю слів у них, оскільки учні часто обирають найбільш багатослівний відповідь;
- Відповіді не повинні бути явно правильними або, навпаки, абсурдними і очевидно неправильними;
- Якщо відповіді обмежуються тільки цифровими даними, то бажано, щоб вони відрізнялися один від одного не менше, ніж у два рази.
Дану технологію можна і потрібно використовувати і як методику навчання основам безпеки життєдіяльності.
Інтенсивний метод, у порівнянні зі звичайним методом тестування, ніяк не впливає на підсумкову оцінку, але розвиває інтуїцію і оперативне мислення, зміцнює емоційну стійкість [16, с. 52-54].
3. Аналіз реальних небезпечних і надзвичайних ситуацій.
Підлітки часто не вміють виявляти і прогнозувати можливі небезпеки, не завжди грамотно діють у критичних ситуаціях. Тому на класних годинах, уроках ОБЖ педагоги разом з учнями повинні заповнити прогалини навчальної програми, показавши на конкретних прикладах причини і наслідки необдуманих, спонтанних дій. На уроках можна використовувати доступні матеріали з преси свого регіону. Як правило, уроки, засновані на активному обговоренні реальних епізодів, проходять дуже жваво, залишаючи глибокий слід в душах учнів, налаштовуючи їх на правильну безпечну стратегію поведінки в аналогічних ситуаціях.
На початку уроку, після позначення теми та її актуальності для кожного, викладач пропонує учням прочитати вголос заздалегідь підготовлені тексти (вирізки) з газети, журналу. Після завершення читання матеріалу дайте школярам одну хвилину на прояв природної реакції, обговорення, переговори, емоції і т.п. Запитайте думку того учня, хто читав фрагмент. Допоможіть йому сформулювати правильні висновки або хоча б правильний напрямок думки. Потім переходьте до організованого обговорення, використовую заздалегідь підготовлені запитання. Залучайте в розмову найменш підготовлених учнів. На кожне питання відводите 1-2 хвилини і переходите до наступного. Якщо учень не може, піднімайте наступного. Тримайте високий темп, адже в небезпечних ситуаціях доведеться швидко реагувати. А таке заняття - це та модель ситуації, і тренінг.
Висновки і корисні рекомендації доцільно відразу або в кінці заняття записати в зошит. Сам епізод досить записати однієї - двома фразами. Запропонуйте учням скласти ці короткі фрази. Навичка короткого викладу суті справи, потім стане в нагоді в будь-якій установі.
Закінчуючи заняття, позначте тему наступного уроку, дайте завдання підібрати факти, рекомендації [44, с. 36-37].
4. У процесі виховання особистості безпеки типу не можна забувати про моральну готовність людини до виживання в небезпечних ситуаціях.
З метою формування в учнів даної моральної готовності на уроках ОБЖ можна використовувати наступний метод.
На початку заняття учням пропонуються наступні питання:
1.Як злочинці ставляться до оточуючих законослухняним людям? Як вони ставляться один до одного?
2.Які моральні якості притаманні багатьом злочинцям?
3.Какие моральні якості зазвичай виявляють злочинці по відношенню до своїх жертв?
4.Як шляхетними якостями людей нерідко вдається скористатися злочинцям?
5.Какие моральні якості збільшують ризик піддатися нападу злочинців?
6.Какие моральні якості допомагають людині убезпечити себе від зловмисників?
Потім на основі знайомства з конкретними подіями учням пропонується подумати над сформульованими питаннями.
Приклади подій повинні бути самі різні. Наприклад, «Допоможіть!» - Кричав хтось у під'їзді, Микола, не роздумуючи, відчинив двері і зробив крок у темряву, намацав кнопку вимикача. У цей момент негідники, затаєні у двері, зробили свою чорну справу: удар обрізком труби був точним і сильним. Заволокли в квартиру господаря і стали збирати добро того, хто виявив благородство, бажаючи допомогти невідомій людині.
- «Гроші у батьків є?» - Запитав у Діми хлопчисько з сусіднього двору. «Є. Папа щовечора приносить з ринку по кілька товстих пачок », - була відповідь. Через кілька днів Дімин тато був пограбований в темному під'їзді свого власного будинку. І не має значення - чесність, балакучість чи хвалькуватість сина тому причина [30, с. 19].
З метою закріплення матеріалу учням можна запропонувати такі завдання.
1. Проаналізуйте поведінку відомих вам злочинців (за фільмами, книжками, з газет). Які моральні якості для них характерні?
2. Дайте аналіз власних моральних якостей. Якими вашими моральними якостями можуть скористатися зловмисники? Як можна перешкодити злочинцям скористатися вашими шляхетними якостями?
3. Подумайте самокритично, чи немає у вас якостей, які знижують рівень вашої безпеки. Якщо такі моральні якості у вас є, визначте, яке з них слід подолати у своєму характері в першу чергу. Подумайте, від чого вам треба відмовитися для цього. Які звички слід у себе сформувати? Що конкретно для досягнення цієї мети важливо робити найближчим часом?
4. Які моральні якості, важливі для виживання, у вас сформовані недостатньо? При наявності таких якостей подумайте, які з них треба вдосконалювати в першу чергу. Які конкретно вчинки вам слід робити, щоб ці якості удосконалювалися і закріплювалися у вашому характері? Намітьте конкретні ситуації, в яких ви будете так діяти.
5. Уявіть, що близький вам людина (молодший брат, однокласник) не розуміє, що його моральні вади (лінь, хвалькуватість, грубість, зарозумілість, брехливість, скупість, необов'язковість, жадібність, егоїзм) можуть при вести до біди. Подумайте, які приклади з життя можна привести, щоб показати, як цими якостями людей користуються зловмисники. Підберіть такі випадки, які ваш слухач сприйняв би як переконливі.
6. Уявіть ситуацію. Ви бачите, як озброєні злочинці напали на перехожого у темному провулку. Що ви зробите в цьому випадку? Обговоріть можливі варіанти розвитку подій з батьками, однокласниками. Збіглися ваші думки? [30, с. 22].

ВИСНОВОК
У даній роботі були розглянуті основні питання, що стосуються профілактики дитячого травматизму в школі. Проаналізовано відповідну література. Слід зазначити, що літератури з питань охорони праці достатньо, а конкретно з попередження дитячого травматизму в школі дуже мало. Працівникам освітніх установ, які відповідають за профілактику дитячого травматизму, доводиться самостійно розробляти систему заходів, що сприяють попередження дитячого травматизму.
У процесі роботи проведено аналіз досвіду профілактики дитячого травматизму в середній загальноосвітній школі та спеціальної корекційної загальноосвітній школі-інтернаті.
Складено рекомендації з проблеми профілактики дитячого травматизму в школі.
Отже, завдання, позначені на початку роботи, виконані.
Але проблема дитячого травматизму буде актуальною завжди, значить необхідно регулярно проводити заходи щодо профілактики дитячого травматизму, розробляти нові форми і методи.

ЛІТЕРАТУРА
1 Абрамов Н.Р. Керівництво з охорони праці. Посібник з навчання окремих категорій застрахованих. - М.: Изд-во «Безпека праці і життя», 2004.
2 Безпека життєдіяльності: Підручник для студентів середніх спец. навч. закладів / Під загальною ред. С.В. Бєлова .- М.: Вищ. шк., 2002.
3 Безпека життєдіяльності. Виробнича безпека та охорона праці / П.П. Кукін, В.Л. Лапін, Н.Л. Пономарьов та ін Учеб. Посібник для студентів середніх спец. Учеб. Закладів. М.: Вищ. шк., 2001.
4 Безпека життєдіяльності. Учеб. Посібник. Частина 2. / / За ред. проф. Е.А. Арустамова. - М.: Інформаційно-впроваджувальний центр «Маркетинг», 1999.
5 Безпека та охорона праці: Учеб. Посібник для вузів / Під ред. О.Н. Русака. СПб.: Вид-во МАНЕБ, 2001.
6 Бібліотечка інженера з охорони праці. Частина 2. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, що сталися в організаціях. - СПб.: ЦОТПБСППО, 2007.
7 Вавілін А.Я. Охорона праці на підприємстві громадського харчування .- М.: Економіка, 1988.
8 Гейцю І.В. Охорона праці: Навчально-практичний посібник. - М.: Видавництво «Справа і Сервіс», 2004.
9 Гігієнічні вимоги до умов навчання в загальноосвітніх закладах: санітарно-епідеміологічні правила і нормативи. - М.: Федеральний центр держсанепідемнагляду МОЗ Росії, 2003.
10 Девісілов В.А. Охорона праці: Підручник. - М.: ФОРУМ: ИНФРА-М, 2003.
11 Денисенко Г.Ф. Охорона праці: Учеб. посібник для інж.-екон. спец. вузів. - М.: Вищ. шк., 1985.
12 Інструкції з охорони праці та техніки безпеки в школі. Методичний посібник / Автор - укладач Огарков А.А. - М.: Педагогічна спільнота Росії, 2005.
13 Забезпечення пожежної безпеки підприємства. Практичний посібник для керівника / під заг. ред. д-ра техн. наук професора О.М. Проценко. - М.: ІРБ, 2003.
14 Охорона праці. Довідковий посібник. - Мурманськ, 2003.
15 Охорона праці в освітній установі: Методичні рекомендації / Укл. Н.В. Полозова. - Мурманськ: НДЦ «Пазорі», 2003.
16 Пожежно-технічний мінімум. Методичний посібник для керівників і відповідальних за пожежну безпеку на підприємствах, в установах і організаціях. Під заг. ред. Л.А. Коротчіка. - М.: ІРБ, 2003.
17 Правила пожежної безпеки в Російській Федерації. ППБ 01-03. - СПб.: Вид. Деан, 2003.
18 Русак О.Н. Безпека та охорона праці. - СПб.: Видавництво МАНЕБ, 2001.
19 Санітарно-епідеміологічні вимоги до установ додаткової освіти дітей: санітарно - епідеміологічні правила і нормативи Сан ПиН 2.4.4. 1251-03 .- М.: Федеральний центр держсанепідемнагляду МОЗ Росії, 2003.
20 Сапронов Ю.Г. Безпека життєдіяльності. Учеб. Посібник для студ. установ середовищ. проф. освіти. - М.: Изд. Центр «Академія», 2003.
21 Збірник документів з пожежної безпеки. - М.: ІРБ, 2003.
22 Збірник нормативних документів з охорони праці. - М: Изд-во НЦ ЕНАС, 2006.
23 Сергєєва А.П., Толстой Ю.К. Цивільне право. Підручник. - М.: Проспект, 1999.
24 Типове положення про комітет (комісії) з охорони праці. Затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я Росії від 29 травня 2006 р . № 413.
25. Шкрабак В.С. Охорона праці. - М.: Агропромиздат. Ленінгр. отд-ня, 1990.
26. Дік Н.Ф. Безпека освітнього процесу та охорона праці в школі, ліцеї. - М.: Фенікс, 2007. - 344 с.
27. Масленников М.М. Організація роботи з охорони праці в навчальному закладі. - М.: АРКСТІ, 2003.
28. Недоступний Ю.К. Охорона праці в освітніх установах. Частина I: Довідник для керівників і фахівців. - М., 2002.
29. Огарков А.А. Інструкції з охорони праці та техніки безпеки в школі. - М., 2005.
30. Охорона праці в освітніх установах: Довідник. Кн.1. - М.: ІФ «Освіта в документах», 2004.
31. Циганков С.М. Охорона праці в школі. Система роботи керівника. - М.: Учителю, 2007. - 303 с.
32. Виголова О.В. Травматизм дітей шкільного віку м. Вологда і його профілактика. Медико-педагогічні аспекти здоров'я дитячого населення. - Вологда: Міжвузівський збірник наукових праць, 1995.
33. Горлов М.М. Система профілактики травматизму у дітей: психологічні аспекти / / Педіатрія. - 1991, № 1.
34. Муравйов В.А., Созінова Н.А. Техніка безпеки на уроках фізичної культури. - М., 2001.
35. Немсадзе В.П., Амбернаді Г. Дитячий травматизм. - М., 1999.
36. Немсадзе В.П., Шастіна. Про методичні основи профілактики дитячого травматизму / / Школа здоров'я. - 1997, № 2.
37. Родіонов А.В., Родіонов В.А. Фізичний розвиток і психічне здоров'я. - М., 1997.
38. Родіонов В.А., Ступницька М.А. Взаємодія психолога і педагога в навчальному процесі. - Ярославль, 2001.
39. Ступницька М.А. Травматизм у дітей шкільного віку: причина і профілактика / / Школа здоров'я. - 2001, № 4.
40. Спиридонов А. В. Медико-соціальна профілактика дитячого травматизму у великому місті з урахуванням типу родини: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук. - Казань, 2007.
41. Доповідь про профілактику дитячого травматизму в Європі, ВООЗ, 2008.
Кравченя Е.М., і Козел Р.Н., Свирид І.П. Охорона праці та основи енергозбереження. - Мінськ, 2008.
42. Безпека життєдіяльності: Учеб. для середніх спец. навч. закладів / С.В. Бєлов, В.А. Девісілов, А.Ф. Козьяков і ін; За заг. ред. С. В. Бєлова. - 3-е изд., Испр. і доп. - М.: Вища шк., 2003. - 357 с.
43. Безпека життєдіяльності: [підручник для вузів] / Л. А. Михайлов [и др.]; під ред. Л. А. Михайлова. - СПб [и др.]: Пітер, 2007. - 302 с.
44. Безпека життєдіяльності. Безпека технологічних процесів і виробництв. Охорона праці: [навчальний посібник для студентів вузів] / П. П. Кукін [и др.] .- Вид. 3-є, випр. - М.: Вища школа, 2004.
45. Михайлов Л.А. Теоретичні та методичні підходи до підготовки фахівця в галузі безпеки життєдіяльності в педагогічному вузі. - СПб.: Вид-во «Союз», 2003.
46. Ільїн В. С. Формування особистості школяра (цілісний процес). М., 1984
47. Трибуна Л. Формування культури безпеки в школі. / / ОБЖ. Основи безпеки життя. - 2004. - № 2.
48. Абульханова-Славська К. А. Розвиток особистості в процесі життєдіяльності. Психологія формування та розвитку особистості. М.: Наука, 1981. С. 19-45.
49. Безпека життєдіяльності / За ред. СВ. Бєлова. М.: Вища школа, 1999.
50.Безопасность життєдіяльності. (Підручник) Під ред. Е.А. Арустамова (2006, 10-е вид., 476с.)

Додаток 1
Перелік інструкцій з охорони праці та техніки безпеки Скоша № 3. \
Інструкція № 1 з охорони праці в кабінеті хімії.
Інструкція № 2 з охорони праці при проведенні демонстраційних дослідів з хімії.
Інструкція № 3 з охорони праці при проведенні дослідів і практичних занять з хімії.
Інструкція № 4 по охороні праці в кабінеті фізики.
Інструкція № 5 з охорони праці при проведенні лабораторних робіт з фізики.
Інструкція № 6 по охороні праці при проведенні демонстраційних дослідів з фізики.
Інструкція № 7 з охорони праці при роботі на токарному верстаті по дереву.
Інструкція № 8 з охорони праці при роботі на круглопилковому верстаті.
Інструкція № 9 по охороні праці при роботі на фрезерному верстаті.
Інструкція № 10 по охороні праці при роботі на токарному верстаті по металу.
Інструкція № 11 по охороні праці при ручній обробці деревини.
Інструкція № 12 по охороні праці при виконанні електромонтажних робіт.
Інструкція № 13 по охороні праці при електропаяніі.
Інструкція № 14 з охорони праці при роботі із застосуванням електроінструментів.
Інструкція № 15 по охороні праці при роботі на заточний верстаті.
Інструкція № 16 по охороні праці при ручній обробці металу.
Інструкція № 17 по охороні праці при роботі на свердлильному верстаті.
Інструкція № 18 по охороні праці при швейних роботах у кабінеті праці.
Інструкція № 19 по охороні праці при кулінарних роботах у кабінеті обслуговуючої праці.
Інструкція № 21 по охороні праці при роботі в кабінеті інформатики.
Інструкція № 23 по охороні праці для працівників бібліотеки.
Інструкція № 24 по охороні праці для діловода.
Інструкція № 25 по охороні праці для бухгалтера.
Інструкція № 26 по охороні праці для педагогічного працівника.
Інструкція № 27 по охороні праці для техніка ЗУА.
Інструкція № 28 по охороні праці для техніка з обслуговування комп'ютерів.
Інструкція № 29 по охороні праці для помічника вихователя.
Інструкція № 30 по охороні праці для прибиральника службових і виробничих приміщень.
Інструкція № 31 по охороні праці для кухонного робітника.
Інструкція № 32 по охороні праці для мийника посуду.
Інструкція № 33 по охороні праці для працівника, що виконує роботу з очищення коренеплодів і картоплі.
Інструкція № 34 по охороні праці для кухаря.
Інструкція № 35 по охороні праці для завідувача складом.
Інструкція № 36 по охороні праці для виробника харчових напівфабрикатів.
Інструкція № 37 по охороні праці для прибиральників території (двірників).
Інструкція № 38 по охороні праці для сторожа.
Інструкція № 39 по охороні праці для робітника з прання та ремонту одягу.
Інструкція № 40 по охороні праці для кастелянші.
Інструкція № 41 по охороні праці для робітника з обслуговування будівлі.
Інструкція № 42 по охороні праці при виконанні слюсарно-сантехнічних робіт.
Інструкція № 43 по охороні праці для робітника, який виконує скляні роботи.
Інструкція № 44 по охороні праці при вантажно-розвантажувальних роботах, переміщенні та складуванні матеріалів.
Інструкція № 45 по охороні праці для оператора теплового пункту.
Інструкція № 46 по охороні праці для вахтера.
Інструкція № 50 визначає дії з евакуації учнів та працівників школи-інтернату в надзвичайних ситуаціях.
Інструкція № 51 про надання першої долікарської допомоги при ураженні електричним струмом в установках до 1000 В.
Інструкція № 53 по охороні праці з електробезпеки для персоналу I кваліфікованої групи.
Інструкція № 54 по охороні праці з електробезпеки при експлуатації електроустановок до 1000В.
Інструкція № 55 по охороні праці при роботі з комп'ютерами, принтерами, ксероксами та іншими електричними приладами.
Інструкція № 56 щодо забезпечення безпеки дітей при перевезеннях.
Інструкція № 60 по техніці безпеки при проведенні позакласних заходів (походів, туристичних зльотів та ін.)
Інструкція № 61 по техніці безпеки для учнів на заняттях лижним спортом.
Інструкція № 62 по техніці безпеки для учнів на заняттях спортивними іграми.
Інструкція № 63 по техніці безпеки при заняттях легкою атлетикою.
Інструкція № 64 по техніці безпеки для учнів на заняттях гімнастикою і акробатикою.

Додаток 2
(Навчальний заклад)
ЖУРНАЛ
інструктажів для учнів, вихованців з охорони праці
Начат______________________________
Закінчено
Дата
Прізвище
інструктуємо. студента, вихованця
Клас
Інструкція
або її зміст
Прізвище
посаду
інструктує
Підпис
інструктує
інструктували
Примітка. Цей журнал заповнюється при організації суспільно корисної, продуктивної праці та проведення позакласних та позашкільних заходів. При навчальному процесі заповнюється класний журнал, в якому підписи учнів не потрібні.

Додаток 3
Перелік документів з охорони праці у керівників установи освіти
1.Пріказ про покладання обов'язків з охорони праці та дотримання правил техніки безпеки в установі з призначенням осіб, відповідальних за організацію безпечних умов праці та навчання. Видається щорічно на початку навчального року.
2.Пріказ про пожежну безпеку в установі з призначенням осіб, відповідальних за цю роботу.
3.Пріказ про призначення особи, відповідальної за електрогосподарство, та особи його замінює з 4-ю групою допуску з електробезпеки.
4.Пріказ про затвердження переліку інструкцій з ОП.
5.Пріказ про створення комітету (комісії) з охорони праці.
6. Правила внутрішнього трудового розпорядку, що передбачають відповідальність працівників за дотримання правил охорони праці.
7. Колективний договір керівника з профспілковим комітетом, в якому є окремий розділ заходів з охорони праці.
8. Акт приймання освітнього закладу до нового навчального року з підписами представників служб Держпожнагляду і Держсанепіднагляду.
9.Акти результатів розслідування нещасних випадків під час навчального процесу.
10.Акти щорічного випробування спортінвентарю, обладнання навчальних майстерень.
11.Акти перевірок стану захисного заземлення та ізоляції електричних мереж, випробувань електрозахисних засобів; стану протипожежної безпеки, санітарно-гігієнічних умов.
12.Плани евакуації людей і майна у разі виникнення пожежі.
13.План роботи служби охорони праці.
14.Інструкціі з охорони праці в кабінетах фізики, хімії, біології, інформатики та обчислювальної техніки, технології, навчальних майстерень, спортивному залі.
15.Журнал реєстрації вступного інструктажу. (До журналу має бути розроблена Програма вступного інструктажу).
16.Журнали реєстрації інструктажу на робочому місці.
17.Журнали реєстрації інструктажів з охорони праці при організації суспільно корисної, продуктивної праці та проведення позакласних та позашкільних заходів.
18.Журнал перевірки знань з охорони праці у персоналу з 1-ю групою допуску з електробезпеки.
19.Журнал перевірки знань "Правил експлуатації електроустановок споживачів" та "Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів" ПТБ.
20.Журнал обліку видачі інструкцій з охорони праці.
21.Журнал реєстрації нещасних випадків на виробництві. (Форма Н-1).
22.Журнал реєстрації нещасних випадків з учнями під час навчального процесу. (Форма Н-2).
23.Журнали реєстрації випробувань спортінвентарю, обладнання навчальних майстерень.
24.Журнал реєстрації проведення триступеневого контролю стану охорони праці та безпеки навчального процесу.

Додаток 4
Рекомендований перелік необхідних документів з керівництва та контролю за організацією роботи з охорони праці в установах системи освіти
1. Трудовий кодекс РФ. 2002 р .
2.Федеральний закон РФ № 181-ФЗ від 17.07.99 р. "Про основи охорони праці в Російській Федерації".
3. Федеральний закон РФ № 125-ФЗ від 24.07.98 р. "Про обов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань".
4. Постанова Міністерства праці та соціального розвитку РФ № 30 від 6 квітня 2001 р . "Про затвердження Методичних рекомендацій з розробки державних нормативних вимог охорони праці". (Порядок розробки, оформлення та обліку інструкцій з охорони праці).
5. Постанова Мінпраці і соціального розвитку РФ № 73 від 24 жовтня 2002 р . "Про затвердження форм документів, необхідних для розслідування та обліку нещасних випадків на виробництві та положення про особливості розслідування нещасних випадків на виробництві в окремих галузях і організаціях".
6. Постанова Міністерства праці та соціального розвитку РФ № 14 від 08 лютого 2000 р . "Про затвердження рекомендацій з організації роботи служби охорони праці в організації".
7. Постанова Губернатора Мурманської області № 237-ПГ від 03.07.01 р. "Про порядок навчання та перевірки знань з охорони праці керівників і спеціалістів установ, підприємств і організацій на території Мурманської області".
8. Постанова Міністерства праці та соціального розвитку РФ № 12 від 14 березня 1997 р . "Про затвердження Положення про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці".
9. Постанова Губернатора Мурманської області № 51 від 09.02.98 р. "Про проведення атестації робочих місць за умовами праці в організаціях, розташованих на території Мурманської області".
10. Постанова Мінпраці і соціального розвитку та Міносвіти РФ від 13 січня 2003 р . № 1 / 29 "Про затвердження Порядку навчання з охорони праці і перевірки знань вимог охорони праці працівників організацій".
11. Наказ Міносвіти РФ № 662 від 11.03.98 р. "Про службу охорони праці освітньої установи". (Для освітньої установи вищої, середньої та початкової професійної освіти системи Міносвіти Росії).
12. Наказ № 2535 від 06.10.98 р. Міносвіти РФ "Про організацію навчання та перевірки знань з електробезпеки працівників освітніх установ системи Міносвіти Росії".
13. Наказ № 639 від 01.10.90 р. Держосвіти СРСР "Про введення в дію Положення про розслідування та облік нещасних випадків з учнівською молоддю і вихованцями в системі Держосвіти СРСР" (Форма Н-2).
14. Наказ № 405 від 10.12.96 р. МОЗ РФ "Про проведення попередніх і періодичних медичних оглядів працівників".
15. ГОСТ 12.0.004-90 "Система стандартів безпеки праці. Організація навчання безпеки праці". (Види інструктажів, періодичність їх проведення).
16. Правила пожежної безпеки для загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних училищ, шкіл-інтернатів, дитячих будинків, дошкільних, позашкільних та інших навчально-виховних установ ППБ-101-89.
17. Міжгалузеві правила безпеки з охорони праці (правила безпеки) при експлуатації електроустановок. ПОТ РМ-016- 2001 р ., РД 153-34.0-03.015.00.
18. Гігієнічні вимоги до умов навчання в загальноосвітніх установах. Санітарно-епідеміологічні правила Сан ПиН 2.4.2.1178-02.
19. Гігієнічні критерії оцінки та класифікація умов праці за показниками шкідливості і небезпеки факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу. Р2.2.755- 99. М .: МОЗ Росії, 1999.
20. Санітарні правила і норми (СанПіН 2.2.2.542-96). "Гігієнічні вимоги до відеодисплейних терміналів, персональних ЕОМ".
21. Санітарно-епідеміологічні правила і нормативи СанПіН 2.4.3.1186-03 "Санітарно-епідеміологічні вимоги до організації навчально-виробничого процесу в освітніх установах початкової професійної освіти".
22. Галузева програма поліпшення умов праці, навчання та охорони праці на 2001-2003 роки. Наказ Міносвіти № 76 від 15.01.2002 р.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Безпека життєдіяльності та охорона праці | Диплом
184.5кб. | скачати


Схожі роботи:
Травматизм Профілактика травматизму
Робота соціального педагога з профілактики дитячого травматизму на дорогах
Проблеми правового регулювання профілактики дитячого дорожньо-транспортного травматизму в Україні
Методика проведення позакласних заходів щодо профілактики дитячого дорожньо-транспортного травматизму
Профілактика професійних захворювань і травматизму засобами фізкультури
Навчання з питань охорони праці Аналіз прогнозування та профілактика травматизму і професійних захворювань
Умови формування готовності дітей до навчання в школі в умовах дитячого саду
Статистика виробничого травматизму
Проблема травматизму у будівництві
© Усі права захищені
написати до нас