Проектування навчально-виховного процесу в контексті сучасної казахстанської моделі освіти
Кудайбердіев Темірхан Кожабаевіч -
проректор з розвитку освіти
регіону Карагандинського ІПКіПГСРО,
к.психол.н., доцент психології
На наш погляд, обговорення питань проектування навчально-виховного процесу в контексті сучасної казахстанської моделі освіти необхідно починати з визначення навчально-виховного процесу та його характеристик (Слайд № 2).
Слайд № 2
Наш аналіз робіт з організації освітнього процесу показав, що в більшості з них освітній процес розглядається вузько - тільки як технології (навчальний матеріал, способи, прийоми, форми організації навчального процесу), що використовуються для досягнення намічених результатів (це так звана усвідомлювана цілеспрямована діяльність педагога) .
Але таке вузьке розуміння відриває роботу з організації освітнього процесу від контексту, в якому ця робота протікає, і в якому всі ми працюємо і живемо. Але саме контекст визначає основні вимоги, як до системи освіти Республіки в цілому, так і до організації освітнього процесу: до цінностей, цілям - результатам, технологіям, д еятельность педагога та учня, критеріями досягнення освітніх результатів, процедур оцінки, системі управління.
Отже, контекст нашої життєдіяльності, перш за все, характеризується викликами (вимогами) часу і відповідями на них Республіки. Перш за все, це глобальна економічна криза і форсоване індустріально-інноваційний розвиток Республіки як казахстанський шлях до посткризового розвитку та лідерства [1].
Яким має бути освіта в цьому контексті? На слайді № 3 показана динаміка розвитку цінностей і політик освіти або моделей освіти у світовому співтоваристві.
Слайд № 3
Ця тенденція розвитку світової освіти показує, що в сучасних умовах освіта повинна відповідати вимогам, які пред'являються до нього з боку держави і суспільства, а значить виступати як соціально-адаптивний механізм, здатний реагувати на соціальні перетворення. А сучасна модель освіти має функціонувати як динамічна і гнучка система, здатна реагувати на соціальні зміни і забезпечувати їх ефективність.
Як показує досвід інших країн, реалізація цієї вимоги до утворення забезпечує формування інвестиційної привабливості країни та її технологічний прорив.
Очевидно, що дисциплінарна (предметна) модель освіти не здатна реалізувати цю вимогу. Так як в умовах швидкоплинних світу і збільшення потоків інформації (особливо в періоди криз) фундаментальні предметні знання є обов'язковою, але не достатньою метою освіти. Набагато важливіше і складніше прищепити учням уміння самостійно добувати, аналізувати, структурувати і ефективно використовувати інформацію для максимальної самореалізації та корисної участі в житті суспільства (тобто бути компетентним) [2].
Це означає, що забезпечення «форсованого індустріально-інноваційного розвитку» Республіки з необхідністю вимагає інноваційної стратегії розвитку освіти для сталого розвитку держави, суспільства і особистості. На наш погляд, тільки інноваційна стратегія розвитку освіти дозволить збагатити дисциплінарну (предметну) модель освіти, зберігши все цінне, що в ній є і здійснити перехід на якісно новий рівень - до компетентнісно-орієнтованої моделі освіти.
Унікальність нашої ситуації в тому, що ми вже реалізуємо паралельно ще одну інноваційну модель освіти, орієнтовану на дитину. Вона знайшла відображення у програмі духовно-морального освіти «Самопізнання». Зміст програми орієнтовано на:
1. Залучення дітей до духовних цінностей нашого народу та загальнолюдським цінностям.
2. Осмислення життєвих орієнтирів.
3. Самореалізацію дитини.
Що буде сприяти набуттю учнем духовної і душевної цілісності, яка надійно захистить його від деструктивних сил і впливів [3].
Саме ці дві інноваційні складові 12 літньої моделі навчання забезпечать її здатність реагувати на здійснювані в Республіці перетворення і забезпечувати їх соціальну ефективність. Тобто забезпечити адекватну відповідь системи освіти Республіки викликам часу і замовлення держави. Таким чином, 12-річна модель навчання в Республіці - це модель компетентнісно-орієнтованого та духовно-морального освіти.
Саме ця модель повинна визначити нові вимоги до організації нового освітнього процесу.
Ну, а саме проектування його необхідно починати з виявлення зон невідповідності існуючого освітнього процесу новим вимогам 12 річної моделі навчання (Слайд № 4).
Слайд № 4
На слайді показані основні недоліки в організації освітнього процесу в казахстанських школах. Саме вони повинні визначити основні напрямки проектування нового освітнього процесу.
Перелічені недоліки свідчать про наявність основного протиріччя в нашій освіті, яке буде заважати виконанню завдання, поставленого Президентом: забезпечити успішне функціонування 12 літньої моделі навчання до 2020 року [1]. Суть цієї суперечності в наступному: з одного боку, сучасне Казахстанське суспільство потребує вихованні самостійного, відповідального, думаючого, морального людини, тобто конкурентоспроможного. А з іншого - у вітчизняній системі освіти переважаючим, як і раніше залишається формалізований підхід до учня, від якого потрібно, щоб він був зручний для школи, а не школа для нього.
12-річна модель навчання повинна зняти це протиріччя.
На що ж, в першу чергу, повинно бути направлено проектування освітнього процесу в новій моделі?
Перш за все - на с творення «розвиваючого середовища» (Слайд № 5), під якою розуміється не тільки культурне середовище, як у М. Монтессорі або створення проблемних ситуацій, як у Д. Дьюї.
Слайд № 5
Створення розвиваючого середовища це в першу чергу зміна основних установок педагогів і їх відносин з дітьми. Розвиваюче середовище це головним чином сукупність соціальних відносин, загальний клімат організації освіти, що позитивно впливають на розвиток мотивації навчання. Так як саме мотивація є основним «компонентом» компетенцій, то впливу середовища на їх формування надається особливо важливе значення [4].
Ідея створення сприятливого розвивального середовища має ту перевагу, що її можна реалізовувати поступово, не роблячи відразу радикальних змін в традиційній організації навчання [5].
По-друге - на пошук нових форм організації навчання викликаний тим, що т радиционному форми створюють лише обмежені можливості для створення розвиваючого середовища (Слайд № 6).
Слайд № 6
Навпаки, проектні форми навчання, уроки-дискусії, уроки-дослідження, позашкільні заняття та інші сприяють самореалізації учня та формування його компетенцій. Але це можливо, якщо дотримані наступні умови:
ü Реалізовано діяльнісний характер навчання,
ü форми організації навчального процесу орієнтовані на розвиток самостійності і відповідальності учня за процес і результати своєї діяльності,
ü створено умови для розуміння учнями власних цінностей та набуття досвіду досягнення мети,
ü забезпечена чіткість, і зрозумілість всім сторонам навчального процесу правил атестації.
Як побічний ефект введення нових методів досягається значна розвантаження вчителів.
По-третє - на облік факторів, що перешкоджають розвитку компетенції цій і самореалізації учнів (Слайд № 7).
Слайд № 7
Як ви бачите, шановні колеги, це складний комплекс, що складається із суб'єктивних та об'єктивних чинників. Однак, головним чинником, що перешкоджає створенню умов, що сприяють розвитку особистості та компетенцій, є небажання дорослих (батьків та вчителів), щоб у дітей розвивалися незалежність, впевненість в собі і допитливість. Існує побоювання, що розвиток таких форм поведінки може зашкодити самим дітям в житті, так як повсякденний досвід дорослих показує, що форми незалежного та ініціативного поведінки не заохочуються в тій життєвій середовищі, в якій існують вони самі.
Таким чином, шановні колеги, 12-річна модель навчання вимагає по суті перепроектування всього укладу шкільного життя. Завдання наскільки цікава настільки і складне, але вирішуване. Важливо визначити кроки її здійснення (Слайд № 8) і крок за кроком рухатися до мети.
Слайд № 8
Для забезпечення ефективності руху необхідно створити ряд першочергових умов на республіканському рівні:
1. Розробити компетентнісно-орієнтовані стандарти освіти (досвід їх розробки у нас вже є: стандарт дошкільного виховання і навчання, стандарт навчальних предметів, стандарт з предмету «самопізнання» та ін.)
2. Розробити національний куррікуллум, в якому детально були б прописані особливості результатів, процесу та умов реалізації 12 річної моделі навчання в Республіці. По суті куррікуллум став би нормативно-правовим документом, що описує і закріплює 12 річну модель навчання в Республіці.
3. Сформувати нормативну, кадрову, ресурсну, методичної бази та організаційно-управлінські умови переходу на компетентнісно-орієнтована освіта.
4. Розробити програму розвитку змісту освіти та переходу системи освіти Республіки на 12 річну модель навчання.
5. Розробити програму психолого-педагогічного супроводу розвитку освітнього процесу з метою систематичного моніторингу, проектування та експертизи його розвитку [6].
6. Необхідні так само узагальнення та систематизація інноваційної діяльності всіх регіонів Республіки і рівнів системи освіти в світлі інноваційної стратегії розвитку освіти для сталого розвитку держави, суспільства і особистості. Досвід інноваційної діяльності в освіті Республіки, на наш погляд, достатній для науково-методичного супроводу перехідного етапу.
Наприклад, в Карагандинській області у рамках програми розвитку змісту регіональної освіти ми вже почали розробку регіональної програми переходу на 12 річну модель навчання (сучасну казахстанську модель освіти) кожного рівня і підсистеми регіональної системи освіти.
Програма грунтується на узагальнених нами концептуальних положеннях сучасної казахстанської моделі освіти (12 річної моделі навчання) і результати моніторингу готовності кожного рівня і підсистеми регіонального освіти до її реалізації. Рівні готовності до реалізації моделі висвітили западаючі зони в діяльності кожного рівня і підсистеми і стали основою стратегій розвитку змісту регіональної освіти і переходу її на 12 річну модель навчання.
Програма стане основою для розробки програм переходу на 12 річну модель навчання систем освіти міст і районів і кожної організації освіти області. А результати реалізації обласних інноваційних проектів стануть основою науково-методичного забезпечення цього переходу.
Спасибі за увагу!
Літературні джерела
1. «Нове десятиріччя - новий економічний підйом - нові можливості Казахстану» Послання Президента Республіки Казахстан Н.А. Назарбаєва народу Казахстану. м.Астана 2010
2. Державна програма розвитку освіти в Республіці Казахстан на 2005-2010 роки Астана. 2004р.
3. Альмухамбетов Б.А., Кудишева Б.К. Самопізнання як основа сталого розвитку суспільства та особистості / / Відкрита школа № 6 (67) 2007р.
4. Компетентнісний підхід як спосіб досягнення нової якості освіти. Москва 2002 рік.
5. Д. Дорівнює. «Компетентність у сучасному суспільстві, виявлення, розвиток і реалізація». М., 2002.
6. Битянова М.Р. Психолого - педагогічний супровід: ідеологія, метод, модель / / Інтернет-проект "СОМ - На допомогу вчителю" http://som.fio.ru.
Кудайбердіев Темірхан Кожабаевіч -
проректор з розвитку освіти
регіону Карагандинського ІПКіПГСРО,
к.психол.н., доцент психології
На наш погляд, обговорення питань проектування навчально-виховного процесу в контексті сучасної казахстанської моделі освіти необхідно починати з визначення навчально-виховного процесу та його характеристик (Слайд № 2).
Слайд № 2
Наш аналіз робіт з організації освітнього процесу показав, що в більшості з них освітній процес розглядається вузько - тільки як технології (навчальний матеріал, способи, прийоми, форми організації навчального процесу), що використовуються для досягнення намічених результатів (це так звана усвідомлювана цілеспрямована діяльність педагога) .
Але таке вузьке розуміння відриває роботу з організації освітнього процесу від контексту, в якому ця робота протікає, і в якому всі ми працюємо і живемо. Але саме контекст визначає основні вимоги, як до системи освіти Республіки в цілому, так і до організації освітнього процесу: до цінностей, цілям - результатам, технологіям, д еятельность педагога та учня, критеріями досягнення освітніх результатів, процедур оцінки, системі управління.
Отже, контекст нашої життєдіяльності, перш за все, характеризується викликами (вимогами) часу і відповідями на них Республіки. Перш за все, це глобальна економічна криза і форсоване індустріально-інноваційний розвиток Республіки як казахстанський шлях до посткризового розвитку та лідерства [1].
Яким має бути освіта в цьому контексті? На слайді № 3 показана динаміка розвитку цінностей і політик освіти або моделей освіти у світовому співтоваристві.
Слайд № 3
Ця тенденція розвитку світової освіти показує, що в сучасних умовах освіта повинна відповідати вимогам, які пред'являються до нього з боку держави і суспільства, а значить виступати як соціально-адаптивний механізм, здатний реагувати на соціальні перетворення. А сучасна модель освіти має функціонувати як динамічна і гнучка система, здатна реагувати на соціальні зміни і забезпечувати їх ефективність.
Як показує досвід інших країн, реалізація цієї вимоги до утворення забезпечує формування інвестиційної привабливості країни та її технологічний прорив.
Очевидно, що дисциплінарна (предметна) модель освіти не здатна реалізувати цю вимогу. Так як в умовах швидкоплинних світу і збільшення потоків інформації (особливо в періоди криз) фундаментальні предметні знання є обов'язковою, але не достатньою метою освіти. Набагато важливіше і складніше прищепити учням уміння самостійно добувати, аналізувати, структурувати і ефективно використовувати інформацію для максимальної самореалізації та корисної участі в житті суспільства (тобто бути компетентним) [2].
Це означає, що забезпечення «форсованого індустріально-інноваційного розвитку» Республіки з необхідністю вимагає інноваційної стратегії розвитку освіти для сталого розвитку держави, суспільства і особистості. На наш погляд, тільки інноваційна стратегія розвитку освіти дозволить збагатити дисциплінарну (предметну) модель освіти, зберігши все цінне, що в ній є і здійснити перехід на якісно новий рівень - до компетентнісно-орієнтованої моделі освіти.
Унікальність нашої ситуації в тому, що ми вже реалізуємо паралельно ще одну інноваційну модель освіти, орієнтовану на дитину. Вона знайшла відображення у програмі духовно-морального освіти «Самопізнання». Зміст програми орієнтовано на:
1. Залучення дітей до духовних цінностей нашого народу та загальнолюдським цінностям.
2. Осмислення життєвих орієнтирів.
3. Самореалізацію дитини.
Що буде сприяти набуттю учнем духовної і душевної цілісності, яка надійно захистить його від деструктивних сил і впливів [3].
Саме ці дві інноваційні складові 12 літньої моделі навчання забезпечать її здатність реагувати на здійснювані в Республіці перетворення і забезпечувати їх соціальну ефективність. Тобто забезпечити адекватну відповідь системи освіти Республіки викликам часу і замовлення держави. Таким чином, 12-річна модель навчання в Республіці - це модель компетентнісно-орієнтованого та духовно-морального освіти.
Саме ця модель повинна визначити нові вимоги до організації нового освітнього процесу.
Ну, а саме проектування його необхідно починати з виявлення зон невідповідності існуючого освітнього процесу новим вимогам 12 річної моделі навчання (Слайд № 4).
Слайд № 4
На слайді показані основні недоліки в організації освітнього процесу в казахстанських школах. Саме вони повинні визначити основні напрямки проектування нового освітнього процесу.
Перелічені недоліки свідчать про наявність основного протиріччя в нашій освіті, яке буде заважати виконанню завдання, поставленого Президентом: забезпечити успішне функціонування 12 літньої моделі навчання до 2020 року [1]. Суть цієї суперечності в наступному: з одного боку, сучасне Казахстанське суспільство потребує вихованні самостійного, відповідального, думаючого, морального людини, тобто конкурентоспроможного. А з іншого - у вітчизняній системі освіти переважаючим, як і раніше залишається формалізований підхід до учня, від якого потрібно, щоб він був зручний для школи, а не школа для нього.
12-річна модель навчання повинна зняти це протиріччя.
На що ж, в першу чергу, повинно бути направлено проектування освітнього процесу в новій моделі?
Перш за все - на с творення «розвиваючого середовища» (Слайд № 5), під якою розуміється не тільки культурне середовище, як у М. Монтессорі або створення проблемних ситуацій, як у Д. Дьюї.
Слайд № 5
Створення розвиваючого середовища це в першу чергу зміна основних установок педагогів і їх відносин з дітьми. Розвиваюче середовище це головним чином сукупність соціальних відносин, загальний клімат організації освіти, що позитивно впливають на розвиток мотивації навчання. Так як саме мотивація є основним «компонентом» компетенцій, то впливу середовища на їх формування надається особливо важливе значення [4].
Ідея створення сприятливого розвивального середовища має ту перевагу, що її можна реалізовувати поступово, не роблячи відразу радикальних змін в традиційній організації навчання [5].
По-друге - на пошук нових форм організації навчання викликаний тим, що т радиционному форми створюють лише обмежені можливості для створення розвиваючого середовища (Слайд № 6).
Слайд № 6
Навпаки, проектні форми навчання, уроки-дискусії, уроки-дослідження, позашкільні заняття та інші сприяють самореалізації учня та формування його компетенцій. Але це можливо, якщо дотримані наступні умови:
ü Реалізовано діяльнісний характер навчання,
ü форми організації навчального процесу орієнтовані на розвиток самостійності і відповідальності учня за процес і результати своєї діяльності,
ü створено умови для розуміння учнями власних цінностей та набуття досвіду досягнення мети,
ü забезпечена чіткість, і зрозумілість всім сторонам навчального процесу правил атестації.
Як побічний ефект введення нових методів досягається значна розвантаження вчителів.
По-третє - на облік факторів, що перешкоджають розвитку компетенції цій і самореалізації учнів (Слайд № 7).
Слайд № 7
Як ви бачите, шановні колеги, це складний комплекс, що складається із суб'єктивних та об'єктивних чинників. Однак, головним чинником, що перешкоджає створенню умов, що сприяють розвитку особистості та компетенцій, є небажання дорослих (батьків та вчителів), щоб у дітей розвивалися незалежність, впевненість в собі і допитливість. Існує побоювання, що розвиток таких форм поведінки може зашкодити самим дітям в житті, так як повсякденний досвід дорослих показує, що форми незалежного та ініціативного поведінки не заохочуються в тій життєвій середовищі, в якій існують вони самі.
Таким чином, шановні колеги, 12-річна модель навчання вимагає по суті перепроектування всього укладу шкільного життя. Завдання наскільки цікава настільки і складне, але вирішуване. Важливо визначити кроки її здійснення (Слайд № 8) і крок за кроком рухатися до мети.
Слайд № 8
Для забезпечення ефективності руху необхідно створити ряд першочергових умов на республіканському рівні:
1. Розробити компетентнісно-орієнтовані стандарти освіти (досвід їх розробки у нас вже є: стандарт дошкільного виховання і навчання, стандарт навчальних предметів, стандарт з предмету «самопізнання» та ін.)
2. Розробити національний куррікуллум, в якому детально були б прописані особливості результатів, процесу та умов реалізації 12 річної моделі навчання в Республіці. По суті куррікуллум став би нормативно-правовим документом, що описує і закріплює 12 річну модель навчання в Республіці.
3. Сформувати нормативну, кадрову, ресурсну, методичної бази та організаційно-управлінські умови переходу на компетентнісно-орієнтована освіта.
4. Розробити програму розвитку змісту освіти та переходу системи освіти Республіки на 12 річну модель навчання.
5. Розробити програму психолого-педагогічного супроводу розвитку освітнього процесу з метою систематичного моніторингу, проектування та експертизи його розвитку [6].
6. Необхідні так само узагальнення та систематизація інноваційної діяльності всіх регіонів Республіки і рівнів системи освіти в світлі інноваційної стратегії розвитку освіти для сталого розвитку держави, суспільства і особистості. Досвід інноваційної діяльності в освіті Республіки, на наш погляд, достатній для науково-методичного супроводу перехідного етапу.
Наприклад, в Карагандинській області у рамках програми розвитку змісту регіональної освіти ми вже почали розробку регіональної програми переходу на 12 річну модель навчання (сучасну казахстанську модель освіти) кожного рівня і підсистеми регіональної системи освіти.
Програма грунтується на узагальнених нами концептуальних положеннях сучасної казахстанської моделі освіти (12 річної моделі навчання) і результати моніторингу готовності кожного рівня і підсистеми регіонального освіти до її реалізації. Рівні готовності до реалізації моделі висвітили западаючі зони в діяльності кожного рівня і підсистеми і стали основою стратегій розвитку змісту регіональної освіти і переходу її на 12 річну модель навчання.
Програма стане основою для розробки програм переходу на 12 річну модель навчання систем освіти міст і районів і кожної організації освіти області. А результати реалізації обласних інноваційних проектів стануть основою науково-методичного забезпечення цього переходу.
Спасибі за увагу!
Літературні джерела
1. «Нове десятиріччя - новий економічний підйом - нові можливості Казахстану» Послання Президента Республіки Казахстан Н.А. Назарбаєва народу Казахстану. м.Астана 2010
2. Державна програма розвитку освіти в Республіці Казахстан на 2005-2010 роки Астана. 2004р.
3. Альмухамбетов Б.А., Кудишева Б.К. Самопізнання як основа сталого розвитку суспільства та особистості / / Відкрита школа № 6 (67) 2007р.
4. Компетентнісний підхід як спосіб досягнення нової якості освіти. Москва 2002 рік.
5. Д. Дорівнює. «Компетентність у сучасному суспільстві, виявлення, розвиток і реалізація». М., 2002.
6. Битянова М.Р. Психолого - педагогічний супровід: ідеологія, метод, модель / / Інтернет-проект "СОМ - На допомогу вчителю" http://som.fio.ru.