Необхідно дотримуватися наступні параметри монітора:
- Частота кадрів монітора не повинна бути нижче 75 Гц;
- Повинна бути достатня яскравість і контрастність монітора, щоб була можливість отримання інформації з монітора без напруги для очей;
З ергономічної точки зору необхідно наступне:
- Зручний доступ до дисковода, CD-ROM;
- Зручність роботи з методичною літературою;
- Зручне положення (по висоті) клавіатури, або стілець, регульований по висоті.
Практичні роботи повинні проводитися за комп'ютером на обчислювальному центрі, наприклад аудиторії 205. Загальне освітлення даної аудиторії достатньо для проведення лекцій, але не для роботи за комп'ютером і читанням літератури. Тому потрібне використання додаткового місцевого освітлення.
Для роботи з літературою, наприклад, методичного посібника, потрібний додатковий простір на робочому столі. Його можна звільнити, прибравши зі столу системний блок в стіл і застосувавши спеціальну конструкцію столу, показану на малюнку 7. Стілець має бути обертовим для зручності маневрування, а також з регулюванням по висоті, щоб забезпечити оптимальні умови при роботі з клавіатурою і монітором.
Примірне робоче місце студента показано на малюнку 7.

2

4

5

6

1

3

Малюнок 7 - Робоче місце студента
1 - монітор, 2 - системний блок, 3 - клавіатура, 4 - стілець, 5 - методичний матеріал, 6 - стіл.

Висновок

Результатом виконаної роботи стало створення навчального комплексу складається з двох програм LEXAN і SINAN, відповідно програма лексичного та граматичного розбору. При цьому була розроблена загальна схема компілятора з описом структур та їх взаємодії.
При роботі над проектом були створені алгоритми, що дозволяють виробляти синтаксичний розбір за допомогою таблиць, що дозволяє наочно зрозуміти один із способів формування дерев граматичного розбору.
Розробка включає в себе перші два з чотирьох етапів навчального комплексу по створенню компілятора. Розроблена структура дозволяє реалізувати наступні етапи, тому що визначені подальші напрямки і описані способи взаємодії між етапами. На наступних етапах повинні формуватися проміжний і асемблерний коди.
Даний проект дозволить розібратися студентам з методами аналізу програми і на практиці перевірити знання, отримані при вивченні предмета «Системне програмне забезпечення». Також є основою для подальшої розробки навчального комплексу.
Був виконаний економічний розрахунок, в результаті якого були підраховані загальні витрати на виконання дипломного проекту, вони склали 7000 рублів.

Список використаних джерел

1. Бек Л. Введення в системне програмування.: Пер. з англ. - М.: Світ, 1998.
2. Гріс Д. Конструювання компіляторів для цифрових обчислювальних машин. - М.: Світ, 1975.
3. Карпов В.Е. Класична теорія компіляторів. - Http://itlab.net.ru/ materials / compiler / compiler.html
4. Конспект лекцій з теми "Перекладачі". - Http://www.kulichki.net/ kit / library / transl.zip
5. Креншоу Д. Давайте створимо компілятор! - Http://kit.kulichki.net/ crenshaw / crenshaw.html
6. Лабораторні роботи з курсу Системне ПЗ. - Http://www.fi.ru/ ~ mill / LabFl-97.htm
7. Основи компіляції. http://structur.h1.ru/compil.htm
8. Романов Є.Л. Основи побудови трансляторів. - Http://www.kulichki. net / kit / library / nstu_trans.zip.
9. Пратт Т. Мови програмування. Розробка і реалізація.: Пер. з англ. - М.: Світ, 1979.
10. Типові норми часу на програмування задач для ЕОМ. - М.: Економіка, 1989.
11. Типові норми часу на розробку конструкторської документації. - М.: Економіка, 1991.
12. Фаронов В.В. Турбо Паскаль. Книга1. Основи Турбо Паскаля. - М.: Навчально-інженерний центр «МВТУ-ФЕСТО Дидактика», 1992.
13. Шаньгін В. Ф., Ілюшечкин В. М., Тимофєєв П. А. Програмування мікропроцесорних систем. / Под ред. В. Ф. Шаньгіна. - М.: Вищ. шк., 1990.

Додаток А
Приклад виконання завдання по роботі зі сканером LEXAN
Дана наступна граматика мови:
1. <prog>:: = PROGRAM <prog-name> VAR <dec-list> BEGIN <stmt-list> END.
2. <prog-name>:: = id
3. <dec-list>:: = <dec> | <dec-list>; <dec>
4. <dec>:: = <id-list>: <type>
5. <type>:: = INTEGER
6. <id-list>:: = id | <id-list>, id
7. <stmt-list>:: = <stmt> | <stmt-list>; <stmt>
8. <stmt>:: = <assign> | <for>
9. <assign>:: = id: = <exp>
10. <exp>:: = <term> | <exp> + <term> | <exp> - <term>
11. <term>:: = id | int | (<exp>)
12. <for>:: = FOR <index-exp> DO <body>
13. <index-exp>:: = id: = <exp> TO <exp>
14. <body>:: = <stmt> | BEGIN <begin-list> END
Використовуючи програму LEXAN зробити наступні дії:
1. Вибрати елементи з таблиці термінальних символів, при бажанні можна змінити назви ключових слів (таблиця 1);
2. Написати вихідний текст на навчальному мовою з використанням заданої граматики;
3. Заповнити таблиці: - символьних імен (таблиця 2);
- Літералів (таблиця 3);
- Лексичного аналізу (вихідних символів);
4. Перевірити правильність заповнення таблиць вбудованим аналізатором;
5. При наявності помилок, виправити наявні, і повторно обробити програмою LEXAN;
6. Отримати лістинг отриманих результатів.
7. Зберегти результат у файл.
Спочатку проводиться аналіз, які термінальні символи входять в граматику: "PROGRAM", "VAR", "BEGIN", "END", ".", "INTEGER", ";", ":=", "+", "- "," FOR "," DO "," TO ".
Вихідна програма, написана з використанням термінів вихідної граматики:
program prog1;
var
i, x: integer;
begin
x: = 0;
for i: = 1 to 10 do
x: = x + i;
end.
Далі вибираються термінальні символи, використані в програмі, заповнюється таблиця вибраних термінальних символів. Приблизне уявлення таблиці вибраних термінальних символів показано в таблиці 19.
Таблиця 19

№ стор	Термінальний символ	Коментар (позначення)	Код
1	PROGRAM		1
2	;		27
3	VAR		2
4	,		29

Продовження таблиці 19

№ стор	Термінальний символ	Коментар (позначення)	Код
5	:		31
6	INTEGER		5
7	BEGIN		3
8	: =		28
9	FOR		8
10	TO		9
11	DO		10
12	+		32
13	END		4
14	.		30

Визначаються символічні імена, що зустрічаються в програмі, і заповнюється таблиця 20 в порядку їх появи в тексті
Таблиця 20

Специф	Ідентифікатор	Тип	Розмір, яку він обіймав в пам'яті, байт	Відносний адреса в пам'яті
1	prog1
2	i
3	x

У тексті визначаються літерали і заносяться в таблицю 21 в порядку їх появи.
Таблиця 21

Специф	Літерал	Тип	Розмір, яку він обіймав в пам'яті, байт
1	0	Integer	2
2	1	Integer	2
3	10	Integer	2

Під час заповнення цих трьох таблиць заповнюється четверта - таблиця 22 (таблиця вихідних кодів лексем): у полі «Таблиця» підставляються номери таблиць (таблиця термінальних символів - № 1, таблиця символічних імен - № 2, таблиця літералів - № 3), в полі рядок - код елемента (з таблиці 1), специфікатор (з таблиці 2 і 3). Поле «№ п.п.» заповнюється автоматично.

Таблиця 22

№ п.п.	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
Таблиця	1	2	1	1	2	1	2	1	1	1	1	2	1	3	1
Рядок	1	1	27	2	2	29	3	31	5	27	3	3	28	1	27

№ п.п.	16	17	18	19	20	21	22	23	24	25	26	27	28	29	30
Таблиця	1
№ п.п.	Термінальний символ	Коментар (позначення)
1	PROGRAM	Тема програми
2	VAR	Опис змінних
3	BEGIN	Початок тіла програми
4	END	Кінець тіла програми
5	INTEGER	Цілий тип даних
6	FOR	Лічильний оператор циклу (для)
7	TO	Ключове слово рахункового оператора циклу (до)
8	DO	Ключове слово (виконати)

Продовження таблиці 1

№ п.п.	Термінальний символ	Коментар (позначення)
9	WHILE	Оператор циклу з передумовою (поки що)
10	DIV	Розподіл цілочисельне
11	MOD	Залишок від цілочисельного ділення
12	AND	Логічне І
13	OR	Логічне АБО
14	: =	Присвоїти значення

Спочатку заповнюється таблиця лексем (термінальних символів), потім починається зчитування та обробка вхідного тексту програми користувача. При роботі сканера відбувається заповнення таблиць символічних імен та літералів.
Дані таблиці можуть виглядати наступним чином:
Таблиця 2 - Таблиця символічних імен

№ п.п.	Ідентифікатор	Тип	Розмір, яку він обіймав в пам'яті, байт	Відносний адреса в пам'яті
1	I	INTEGER
2	Y	REAL
3	X1	REAL
...

Таблиця 3 - Таблиця літералів

№ п.п.	Літерал	Тип	Розмір, яку він обіймав в пам'яті, байт	Відносний адреса в пам'яті
1	1	INTEGER	2	0
2	100	INTEGER	2	2
...

Результатом роботи сканера є послідовність кодів лексем. Кожен код лексеми зазвичай представляється кодом таблиці і специфікатором (порядковий номер в таблиці, куди занесена лексема). Це дозволяє уникнути додаткового пошуку за таблицями на наступних етапах трансляції. Наприклад в результаті обробки сканером наступного речення мови Паскаль
FOR I: = 1 TO 100 DO Y: = X1
буде отримана рядок:
<1,06> <2,1> <1,14> <3,1> <1,07> <3,2> <1,08> <2,2> <1,14> <2,3> ,
де в кутових дужках пара чисел задає код таблиці і специфікатор. Можна оформити і у вигляді таблиці.
Таблиця 4 - Таблиця вихідних символів

№ п.п.	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Таблиця	1	2	1	3	1	3	1	2	1	2
Рядок	6	1	14	1	7	2	8	2	14	3

Функціонально в сканері можуть бути виділені наступні модулі [4]:
1) виділення з вхідного рядка чергового слова;
2) пошук в таблицях лексем та визначення коду лексеми;
3) формування та виведення вихідний рядка.
Для модуля виділення слова важлива інформація про те, які символи можуть бути ознаками початку або кінця слова. Наприклад, у мові Паскаль ключові слова відокремлюються від інших елементів пропозиції пробілами. Складніше йде справа з виділенням ідентифікаторів і чисел, оскільки роздільником для них може служити будь-який інший символ, що не входить за визначенням в ідентифікатор або число.
При заповненні таблиць виконується перевірка на наявність в ній елемента, що збігається з виділеним ідентифікатором або константою, і при збігу занесення у таблицю не виконується.
До завдань останнього модуля входить занесення у вихідну рядок кодів лексем.
На додаток до своєї основної функції, розпізнаванню лексем, сканер зазвичай також виконує читання рядків вихідної програми і, можливо, друк лістингу вихідної програми. Коментарі ігноруються сканером, за винятком того випадку, коли вони повинні бути надруковані і, таким чином, ефективно віддаляються з вихідної програми до початку процесу граматичного розбору.
Наступною стадією аналізу є синтаксичний розбір.
Лексичний та синтаксичний аналізатори взаємодіють між собою. Існує два основних способи взаємодії:
1) реалізується на основі прямого лексичного аналізу. Від синтаксичного аналізатора надходить запит «дати лексему» і вказується тип лексеми;
2) непрямий лексичний аналіз. Синтаксичний аналізатор видає запит «дати лексему», тип лексеми не вказується. Ні вирішального блоку, вважаємо, що працює група паралельних автоматів.

1.4 Синтаксичний і семантичний аналіз

Синтаксичний аналіз - це процес, в якому досліджується ланцюжок лексем і встановлюється, чи задовольняє вона структурним умов, явно сформульованим у визначенні синтаксису мови. Це - найскладніша частина компілятора.
Синтаксичний аналізатор розчленовує вихідну програму на складові частини, формує її внутрішнє представлення, заносить інформацію в таблицю символів та інші таблиці. При цьому проводиться повний синтаксичний і, по можливості, семантичний контроль програми. Фактично, це - синтаксично керована програма. При цьому зазвичай прагнуть відокремити синтаксис від семантики наскільки це можливо - коли синтаксичний аналізатор розпізнає конструкцію вихідного мови, він викликає семантичну процедуру, яка контролює цю конструкцію, заносить інформацію куди треба, перевіряє на дублювання опису змінних, перевіряє відповідність типів і т.п.
Процес синтаксичного аналізу може розглядатися як побудова дерева граматичного розбору для трансльованих пропозицій. Граматики можуть використовуватися як для породження так і для розпізнавання речень мови. Породження починається з початкового поняття (або аксіоми граматики). При розпізнаванні з допомогою граматичних правил породжується пропозицію, яка потім порівнюється з вхідними рядком. При цьому застосування правил підстановки для породження чергового символу пропозиції залежить від результатів порівняння попередніх символів з відповідними символами вхідного рядка. Результат аналізу вихідного пропозиції в термінах граматичних конструкцій зручно представляти у вигляді дерева. Такі дерева зазвичай називаються деревами граматичного розбору або синтаксичними деревами. На малюнку 3 зображено дерево граматичного розбору для пропозиції READ (VALUE).

<read>

READ (id) {VALUE}

Рисунок 3 - Дерево граматичного розбору
Методи граматичного розбору розбиваються на два великих класи висхідні та низхідні - відповідно до порядку побудови дерева граматичного розбору. Спадні (методи зверху-вниз) починаються з аксіоми граматики, з кореня дерева і намагаються так його нарощувати, щоб наступні вузли дерева відповідали синтаксису аналізованого виразу. Висхідні (методи знизу-вверх) починають з елементів пропозиції (з "листя") і відшукують у граматиці якого поняття вони відповідають, тобто визначають батьківську вершину для цих елементів, і т.д. поки не приходять до кореня дерева (аксіомі граматики). У сучасних компіляторах застосовуються як спадні, так і висхідні методи.
Перевагою висхідного методу є його безсумнівна простота, а також висока швидкість виконання (не витрачається час на пошук правила редукції).
Проте всі ці достоїнства геть меркнуть перед головним недоліком даного методу. Справа в тому, що тут практично відсутня яка б то не була діагностика (і тим більше - локалізація) помилок. По-друге, деякі помилки у вихідному виразі не діагностуються зовсім. Наприклад, вирази, в яких зустрічаються йдуть підряд дужки "(" і ")".
Тому при подальшому розгляді буде розглядатися спадний розбір, як найбільш придатний метод при ручному написанні компілятора [4].
Крім цього, алгоритми синтаксичного (граматичного) розбору (контролю) ділять на синтаксично-орієнтовані та синтаксично-неорієнтовані. Синтаксично-орієнтовані алгоритми є універсальними для деякого сімейства мов і перехід до розпізнавання пропозицій іншої мови виконується шляхом зміни граматики, тобто граматика виконує роль якоїсь "програми" розпізнавання речень мови. Головною перевагою цього класу алгоритмів є їх універсальність, а недоліком - наявність надмірності внаслідок орієнтації на сімейство мов.
Синтаксично-неоpіентіpованние алгоритми відрізняються тим, що порядок дій у них визначається правилами граматики даного конкретного мови. Перевагою цього класу алгоритмів є відсутність надмірності, а недоліком - неможливість перенастроювання на розпізнавання пропозицій іншої мови.
Надалі ми будемо працювати з синтаксично-неорієнтованим алгоритмами, тому що будемо працювати лише з однією мовою - навчальний мову на основі мови Паскаль.

1.5 Граматики

Граматика мови програмування є формальним описом його синтаксису або форми, в якій записані окремі пропозиції програми або вся програма. Граматика не описує семантику або значення різних пропозицій. Інформація про семантику міститься у програмах генерації об'єктного коду. В якості ілюстрації різниці між синтаксисом і семантикою розглянемо дві пропозиції:
I: = J + K
і
I: = X + Y
де Х і Y є дійсними змінними, a I, J, К - цілими змінними. Ці дві пропозиції мають однаковий синтаксис. Обидва є операторами присвоювання, в яких привласнюється значення визначається виразом, що складається з двох імен змінних, розділених оператором складання. Однак семантика цих двох пропозицій абсолютно різна. Перше речення говорить про те, що змінні у виразі повинні бути складені з використанням цілих арифметичних операцій, а результат складання повинен бути присвоєний змінній I. Друга пропозиція задає додавання з плаваючою точкою, результат якого має бути перетворений в ціле число перед присвоюванням. Очевидно, ці дві пропозиції будуть скомпільовані в різні послідовності машинних команд, хоча їх граматичне опис однаково. Відмінності між ними виявляться на етапі генерації об'єктного коду.
На малюнку 4 показані БНФ граматики, використовувані в дипломному проекті. Підкреслені хвилястою лінією елементи можуть опускатися (не використовуватися).
1. <prog>:: = PROGRAM <prog-name> VAR <dec-list> BEGIN <stmt-list> END.
2. <prog-name>:: = id   ;
3. <dec-list>:: = <dec> {; <dec>};
4. <dec>:: = <id-list>: <type>
5. <type>:: = INTEGER | REAL | STRING
6. <id-list>:: = id {, id}
7. <stmt-list>:: = <stmt> {; <stmt>};
8. <stmt>:: = <assign> | <for> | <read> | <write> | <while> | <repeat> | <if>
9. <assign>:: = id: = <exp>
10. <exp>:: = - <term> {+ <term> | - <term>}
11. <term>:: = <factor> {* <factor> | DIV <factor> | / <factor>}
12. <factor>:: = id | int | real | <text-val> | (<exp>)
13. <read>:: = READ (<id-list>)
14. <write>:: = WRITE (<value> {, <value>})
15. <for>:: = FOR <index-exp> DO <body>
16. <index-exp>:: = id: = <exp> TO | DOWNTO <exp>
17. <body>:: = <stmt> | BEGIN <stmt-list> END
18. <value>:: = <id-list> | <text-val>
19. <text-val>:: = '<text>'
20. <text>:: = string
21. <if>:: = IF <порівняння>; THEN <body> ELSE <body>
22. <Порівняння>:: = <factor> <умова> <factor>
23. <Умова>:: => | <| = |> = | <= | <>
24. <while>:: = WHILE <порівняння> DO <body>
25. <repeat>:: = REPEAT <body> UNTIL <порівняння>
Рисунок 4 - Спрощена граматика мови Паскаль
Існує кілька різних форм запису граматик, серед яких ми розглянемо форму Бекуса-Наура (БНФ). БНФ не саме потужне з відомих засобів опису синтаксису. Проте ця форма досить проста, широко використовується і надавати відповідні для більшості додатків кошти. На рис.4 зображена одна з можливих граматик БНФ.
Граматика БНФ складається з безлічі правил виведення, кожне з яких визначає синтаксис деякої конструкції мови програмування. Розглянемо, наприклад, правило 13 на рис. 4:
<read>:: = READ (<id-list>)
Це визначення синтаксису пропозиції READ мови Паскаль, що зазначена у граматиці як <read>. Символ:: = можна читати як «є за визначенням». З лівого боку від цього символу знаходиться обумовлена ​​конструкція мови (у нашому випадку-<read>), а з правої-опис синтаксису цієї конструкції. Рядки символів, укладені в кутові дужки <і>, називаються нетермінальним символами (тобто є іменами конструкцій, певними всередині граматики). Те, що не укладено в кутові дужки, називається термінальними символами граматики (лексемами). У цьому правилі виводу нетермінальним символами є <read> і <id-list>. Термінальними символами є лексеми READ, (,). Таким чином, це правило визначає, що конструкція <read> складається з лексеми READ, за якою слідує лексема (, за нею йде конструкція мови, звана <id-list>, за якою слідує лексема). Прогалини при описі граматичних правил не істотні і вставляються лише для наочності.
Для розпізнавання нетермінального символу <read> необхідно щоб було визначення для нетермінального символу <id-list>. Це визначення дається правилом 6 на рис. 4:
<id-list>:: = id {, id}
Ця нотація, означає, що конструкція, укладена у фігурні дужки, може бути або опущена, або повторюватися один або більше число разів. Таким чином, правило 6 визначає нетермінальний символ <id-list> як складається з єдиної лексеми id або ж з довільного числа наступних один за одним лексем id, розділених комою. Відповідно до цього новим визначенням процедура, відповідна нетермінальному символу <id-list>, спочатку шукає лексему id, а потім продовжує сканувати вхідний текст до тих пір, поки наступна пара лексем не співпаде з комою і id. Такий запис усуває проблему лівої рекурсії.

1.6 Формування проміжного коду

Можливі різні форми внутрішнього подання синтаксичних конструкцій вихідної програми в компіляторі. Дерево граматичного розбору виявляється незручним у роботі при роботі при генерації й оптимізації об'єктного коду. Тому перед оптимізацією і безпосередньо генерацією об'єктного коду внутрішнє представлення програми перетвориться в одну з відповідних форм запису.
Прикладами таких форм запису є:
- Зворотна польський запис операцій;
- Тетради операцій;
- Тріади операцій;
- Власне команди асемблера.
Зворотний польський запис - це постфіксній запис операцій. Перевагою її є те, що всі операції записуються безпосередньо в порядку їх виконання. Вона надзвичайно ефективна в тих випадках, коли для обчислень використовується стек.
Тетради представляють собою запис операцій у формі з чотирьох складових:
<Операція> (<операнд1>, <операнд2>, <результат>).
Тетради використовуються рідко, так як вимагають більше пам'яті для свого представлення, ніж тріади, не відображають взаємозв'язку операцій і, крім того, погано відображаються в команди асемблера і машинні коди, тому що в наборах команд більшості сучасних машин не зустрічаються операції з трьома операндами.
Тріади представляють собою запис операцій у формі з трьох складових: <операція> (<операнд1>, <операнд2>), при цьому один або обидва операнди можуть бути посиланнями на іншу тріаду в тому випадку, якщо в якості операнда даної тріади виступає результат виконання іншою тріади. Тому тріади при записі послідовно номеруют для зручності вказівки посилань одних тріад на інші. Наприклад, вираз A: = B * C + D - B * 10, записане у вигляді тріад буде мати вигляд:
1) * (B, C)
2) + (^ 1, D)
3) * (B, 10)
4) - (^ 2, ^ 3)
5): = (A, ^ 4)
Тут операції позначені відповідним знаком (при цьому присвоєння також є операцією), а знак ^ означає посилання операнда однієї тріади на результат інший.
Команди асемблера зручні тим, що при їх використанні внутрішнє представлення програми повністю відповідає об'єктного коду і складні перетворення не потрібні. Проте використання команд асемблера вимагає додаткових структур для відображення їх взаємозв'язку. Крім того, внутрішнє представлення програми виходить залежним від результуючого коду, а це значить, що при орієнтації компілятора на інший результуючий код потрібно перебудовувати як саме внутрішнє представлення програми, так і методи його обробки в алгоритмах оптимізації (при використанні тріад або тетрад цього не потрібно) .
Для побудови внутрішнього подання об'єктного коду (надалі - просто коду) по дереву висновку може використовуватися найпростіша рекурсивна процедура. Ця процедура перш за все повинна визначити тип вузла дерева - він відповідає типу операції, символ якої знаходиться в листі дерева для поточного вузла. Цей лист є середнім листом вузла дерева для бінарних операцій і крайнім лівим листом - для унарних операцій. Після визначення типу процедура будує код для вузла дерева відповідно до типу операції. Якщо всі вузли наступного рівня для поточного вузла є листя дерева, то в код включаються операнди, що відповідають цим листю, і код, стає результатом виконання процедури. Інакше процедура повинна рекурсивно викликати сама себе для генерації коду нижележащих вузлів дерева і результат виконання включити в свій породжений код.
Тому для побудови внутрішнього подання об'єктного коду по дереву виведення в першу чергу необхідно розробити форми подання об'єктного коду для чотирьох випадків, відповідних видів поточного вузла дерева виведення:
обидва нижележащих вузла дерева - листя (термінальні символи граматики);
тільки лівий нижележащий вузол є листом дерева;
тільки правий нижележащий вузол є листом дерева:
обидва нижележащих вузла не є листям дерева.

Метод четвірок

Кожна четвірка записується у вигляді:
операція, op1, op2, результат,
де операція - це виконувана об'єктним кодом функція
op1, op2 - операнди цієї операції
Наприклад,
(-A + b) * (c + d)
буде відповідати такій послідовності четвірок
- A, T1
+ T1, b T2
+ C, d T3
* T2, T3, T4
З сформованих четвірок неважко згенерувати машинний код.

1.7 Обгрунтування створення навчального комплексу

Створення навчального комплексу обгрунтовано складністю предметної області створення компіляторів і відсутністю подібного наочного матеріалу, що дозволяє поетапно відстежити процеси, що відбуваються в компіляторі (робота аналізаторів, заповнення таблиць).
З описаного вище матеріалу видно, що компілятори мають дуже багато варіантів побудови, це визначає додаткову складність при виборі оптимальної структури компілятора. Процес компіляції досить складний і важкий для сприйняття в цілому. Він містить у собі безліч понять, підходів обробки, методів розбору, таблиць, формальні граматики. Тому доцільно розбиття комплексу на ряд лабораторних робіт, в яких будуть описані практичні методики вивчення різних етапів компіляції на основі спеціальних навчальних програм.

1.8 Огляд існуючих розробок

На поточний момент існує безліч розробок, пов'язаних зі створенням компіляторів. В основному це методичні, навчальні посібники з проектування компіляторів, де розглядаються основні принципи аналізу тексту програми і синтезу об'єктного коду. В основному в цих матеріалах наводяться приклади як написати оптимальну програму компіляції за швидкістю, використовуючи стеки, таблиці передування і т.п. структури, що не дозволяють або ускладнюють передавати дані між етапами як потрібно в навчальному комплексі.
Робота з методичним (теоретичним) матеріалом увазі виконання завдання з подальшою перевіркою викладачем, що витрачає його час і сили. Програмна реалізація дає можливість самому проконтролювати себе на правильність проведеного аналізу або коректність синтезованого коду.
Керівництво з написання компіляторів Креншоу [5] дозволяє створити свій компілятор, але його особливістю є прямий переклад зчитаного тексту у вихідний код, що не дає наочності внутрішнього подання компілятора. Цей компілятор є однопрохідним, він не зберігає і створює в пам'яті таблиць, вся обробка описується в процедурах.
Існуючі компілятори не дають наочне уявлення внутрішніх структур, а зазвичай мають один виконуваний файл, який реалізує переклад тексту програми в об'єктний або виконуваний файл. Ставка зазвичай робиться або на швидкість компіляції, або на мінімальний розмір генерованого файлу.
Компілятори компіляторів в основній своїй масі створюють лише лексичні аналізатори, залишаючи допрацьовувати синтаксичну частину самому програмісту. При огляді не було знайдено російських розробок компіляторів компіляторів, що так само говорить про те, що при роботі з існуючими розробками додасться ще одна проблема - проблема мови.

1.9 Обгрунтування розробки

Розробка є навчальним комплексом, що включає в себе лабораторні роботи з вивчення процесу компіляції. Це програма, що дозволяє без керівника виконувати і перевіряти видані завдання (перевіряти виконані завдання). Теоретичний матеріал для проведення лабораторної роботи сформований у методичній (описової) частини.
Особливість даної розробки в тому, що спроектований компілятор побудований поетапно (модульно). Результат роботи кожного з етапів може бути зафіксований (збережено) у вигляді файлу з певною структурою. Це файл з проміжним кодом, що отримується від сканера, файл з формованої таблицею переходів (зберігає структуру дерева), файл з проміжним кодом (тетради), асемблерний код. На кожному з етапів є можливість генерації файлу звіту зі структурами, з описом і зазначенням помилок, а також додаткової службовою інформацією.
Даний комплекс служить для ознайомлення з принципами компіляції, отримання практичних навичок лексичного аналізу та граматичного розбору (синтаксичний аналіз), формування проміжного коду. Комплекс побудований таким чином, щоб по можливості охопити всі етапи компіляції, наочно представляючи формовані таблиці.
При проектуванні (розробці, плануванні) комплексу ставка робилася на наочність, що відбуваються і доступність для розуміння правил формування і заповнення безлічі таблиць. При роботі з програмним продуктом не показано роботу зі стеком, тому що вся реалізація, весь аналіз відбувається тільки з таблицями і тільки в таблицях, виняток становить хіба що вхідний текст програми і вихідний код.
Навчальний посібник складається з:
- Вступної частини (теоретичні відомості):
1) опис компіляторів, їх суть, призначення;
2) лексичний аналізатор (сканер);
3) синтаксичний аналізатор, дерево граматичного розбору;
4) отримання проміжного коду;
- Практичній (робота з програмами):
1) огляд компіляторів (Паскаль, C, Delphi);
2) робота з програмою LexAn;
3) робота з програмою SinAn;
4) робота з програмою SinAn;
- Перевірка отриманих знань за допомогою контрольних запитань і завдань.
Навчальний комплекс служить для полегшення роботи викладача, можливості самостійно вивчення матеріалу, отримання практичних навичок з дисципліни, що вивчається, можливості більш наочного подання інформації тощо
Навчальний комплекс включає в себе кілька взаємопов'язаних лабораторних робіт, що охоплюють всю предметну область або основну її частину, наприклад навчання процесу компіляції. При цьому при виконанні кожної лабораторної роботи відбувається поетапне вивчення предметної області.
Лабораторні роботи зазвичай включає в себе:
- Теоретичні відомості;
- Порядок виконання роботи;
- Контрольні запитання та завдання.
Теоретичні відомості дають уявлення про досліджуваної області, ознайомлення з її основними принципами, структурами і характерними особливостями. При цьому часто проводиться розбір якого-небудь наочного прикладу.
Для проведення лабораторних робіт можуть використовуватися різні технічні засоби. Це можуть бути різного роду стенди, що імітують роботу реальних пристроїв, самі пристрої, які виступають в ролі досліджуваного об'єкта, комп'ютер, з набором необхідних для роботи програм, а також інші пристрої й устаткування, що підходять для цієї мети.
Використання в лабораторних роботах обладнання дозволяє отримувати додаткові практичні навички, коли студент може впливати на роботу досліджуваного об'єкта, змінюючи різні вхідні і керуючі параметри. При цьому учень краще розуміє всю картину того, що відбувається, досліджувані процеси.
Під час виконання лабораторних робіт часто доводиться знімати показання з приладів, отримувати різні дані від датчиків, програм тощо, заносити їх в таблиці і обробляти відповідним чином. При цьому проводяться розрахунки, пов'язані з роботою, оформляється звіт, який і здається викладачу на перевірку.
Контрольні питання формують виходячи з мети проведення лабораторної роботи й того, що повинен винести навчається в результаті її виконання: визначення терміни, поняття, пов'язані з досліджуваним об'єктом, принципи його роботи, будову.

2 Створення навчальної розробки

2.1 Короткий опис навчального компілятора

Навчальний компілятор складається з чотирьох окремих модулів, це:
1) лексичний аналізатор (сканер) LEXAN;
2) синтаксичний аналізатор (парсер) SYNAN;
3) генератор проміжного коду PROMKOD;
4) генератор ассемблерного коду ASMKOD.
На даному етапі реалізовані перші два. Ці модулі (етапи) взаємодіють між собою за допомогою проміжних файлів.
Середа LEXAN генерує файл з розширенням LEX, в якому зберігаються таблиці, отримані в результаті розбору тексту програми: таблиця вибраних термінальних символів, таблиця символічних імен, таблиця лексем і таблиця вихідних кодів лексем, яка і являє собою програму у вигляді посилань на три попередні таблиці. Даний файл є вхідним на етапі синтаксичного аналізу.
Середа SINAN генерує файл з розширенням SYN, що зберігає в собі формовану таблицю переходів, що представляє собою граматичне дерево в табличному вигляді. У цьому ж файлі зберігаються таблиці вибраних термінальних символів, символічних імен і лексем. Даний файл є вхідним на етапі генерації проміжного коду.
Середа PROMKOD генерує файл PRK, що зберігає в собі спрощене дерево граматичного розбору, представлене у вигляді таблиці тріад.
Середа ASMKOD генерує файл ASK, що представляє собою програму на асемблері.
У результаті проведеного аналізу було обрано багатопрохідних схема перегляду компілятора. На кожному етапі (лексичний аналіз, синтаксичний аналіз, формування проміжного коду, формування ассемблерного коду) відбувається новий перегляд (прохід) за програмою, представленої в різному вигляді. На першому етапі (сканер) - у вигляді тексту програми, на другому (парсер) - у вигляді кодів лексем, на третьому - дерево граматичного розбору, на четвертому - таблиця проміжного коду. Це зроблено для поетапного навчання процесу компіляції і можливості роботи з внутрішнім поданням програми.
Всі дані, крім вхідного тексту програми поміщаються в таблиці. Це зроблено для того, щоб не використовувати стек і всі дані представляти по можливості в одному місці.

2.4.4 Формована таблиця переходів. Правила заповнення

Таблиця являє собою набір осередків. Стовпці та рядки нумеруються. Стовпці визначають номер розпізнаної лексеми (елементу конструкції), рядки визначають номер отриманої конструкції.
У таблиці можуть існувати тільки два види даних: покажчики на таблиці та переходи.
Покажчики на таблиці складаються з символу ознаки посилання на таблицю «$», номера таблиці і, через кому, коду (для термінального символу) або специфікатора. Номери таблиць: 1 - таблиця термінальних символів, 2 - таблиця символічних імен, 3 - таблиця літералів.
Покажчики на клітинки складаються з символу «@» і наступних за ним через кому адрес стовпця і рядка, куди слід перейти, опинившись в цій комірці.
Всі осередки першого стовпця зарезервовані для значень посилань зворотного переходу на клітинку, наступну за викликала перехід у даний рядок і називаються осередками повернення.
Щоб заповнити формовану таблицю переходів необхідно знати наступні правила.
Таблиця заповнюється в точності за БНФ, показаної на малюнку 4, при цьому рядки таблиці є елементами конструкцій даної граматики. Розбір робиться за даними, отриманими з таблиць термінальних символів, символічних імен, літералів, вихідних кодів лексем.
1) Заповнення таблиці починається з лівого верхнього осередку, кожного разу зміщуючись на наступну, більш праву.
2) При наявності вкладеності конструкції (знайдений нетермінальний символ) створюється (заповнюється) новий рядок, де в першій клітинці вказується адреса повернення: покажчик переходу «@», номер рядка, номер стовпця, звідки здійснено перехід плюс один (тобто перехід на наступну комірку за тією, з якої був зроблений виклик).
3) За наявності декількох елементів, розділених знаком «|», здійснюється перебір варіантів, які підходять значенням, вказаним у таблиці вихідних кодів.
4) За відповідності значення клітинки або одного з елементів АБО терміналу символу вказується ознака посилання на таблицю «$», потім номер таблиці - 1 і код елемента в таблиці термінальних символів (номер таблиці і код береться з таблиці кодів лексем).
5) За відповідності значення клітинки або одного з елементів АБО ідентифікатору вказується ознака посилання на таблицю «$», потім номер таблиці - 2 і специфікатор (номер таблиці і специфікатор береться з таблиці кодів лексем).
6) За відповідності значення клітинки або одного з елементів АБО літерали вказується ознака посилання на таблицю «$», потім номер таблиці - 3 і специфікатор (номер таблиці і специфікатор також береться з таблиці кодів лексем).
7) Підкреслені елементи в БНФ граматиці не обов'язкові (вони можуть бути відсутніми).

2.4.5 Правила заповнення формованої таблиці переходів

Розбір робиться за даними, отриманими від БНФ граматик, з таблиць термінальних символів, вихідних кодів лексем.
Заповнення формованої таблиці переходів починається з другої осередку першого рядка.
Для термінальних символів алгоритм може виглядати таким чином.
Припустимо, робиться аналіз першого елемента таблиці кодів лексем.
1) Номер позиції у таблиці кодів лексем дорівнює 1. Проводиться читання даних з першого стовпця таблиці кодів лексем. Отримане значення номера таблиці - 1 (таблиця термінальних символів), код дорівнює 1 (за таблицею кодів - «оголошення програми»).
2) Розглядається перший елемент БНФ граматики, їм є ключове слово PROGRAM, воно належить таблиці термінальних символів - 1, за таблицею кодів визначається код, він дорівнює 1.
3) Проводиться порівняння номерів таблиць, отриманих на етапі 1 та етапі 2. Значення збіглися.
4) Проводиться порівняння кодів таблиць. Значення збіглися.
5) У другу клітинку першого рядка формованої таблиці переходів заноситься покажчик на таблицю 1, код 1 - «$ 1,1».
6) Номер позиції у таблиці кодів лексем збільшується на 1 (стає рівним 2).
7) У граматиці БНФ починає розглядатися наступний елемент конструкції - нетермінальний символ <prog-name>.
8) Нове значення у формовану таблицю переходів буде заноситися в праву осередок від поточної (номер стовпця збільшився на 1).
При розбіжності значень на етапах 3 і 4 відбувається припинення розбору, якщо тільки термінальний символ не є елементів масиву АБО - «|» (наприклад <type>:: = INTEGER | REAL | STRING) або не є необов'язковим елементом конструкції (наприклад, PROGRAM < prog - name>), тоді здійснюється перехід на наступний елемент масиву АБО або перехід до наступного елементу конструкції не входить до цієї групи необов'язкових елементів (підкреслюються однією загальною лінією).
Для нетермінальних символів алгоритм приблизно такий.
Припустимо, робиться аналіз другого елементу таблиці кодів лексем. Поточна розбирається лексема у граматиці БНФ є нетермінальним символом. У формованої таблиці переходів дані заносяться в третю клітинку першого рядка.
1) Номер позиції у таблиці кодів лексем дорівнює 2. Проводиться читання даних з другого стовпця таблиці кодів лексем. Отримане значення номера таблиці - 2 (таблиця символічних імен), специфікатор дорівнює 1.
2) Конструкція, що визначає структуру нетермінального символу <prog-name>, у граматиці БНФ має номер 2.
3) У формованої таблиці переходів додається новий рядок, де в першу клітинку заноситься адреса повернення на клітинку, що викликала перехід, зміщену на 1 вправо (у даному випадку вказується перехід на четверту клітинку першого рядка - «@ 1,4»).
4) Номер позиції у таблиці кодів лексем не змінюється (залишається рівним 2).
5) У граматиці БНФ починає розглядатися наступний елемент конструкції - id (ідентифікатор).
6) Нове значення у формовану таблицю переходів буде заноситися в праву осередок від поточної (в даному прикладі рядок 2, стовпець 2).
Для ідентифікаторів алгоритм приблизно такий.
Припустимо, робиться аналіз другого елементу таблиці кодів лексем. Поточна розбирається лексема у граматиці БНФ знаходиться в конструкції <prog-name> є першим її елементом. У формованої таблиці переходів дані заносяться в другий осередок другого рядка.
1) Номер позиції у таблиці кодів лексем дорівнює 2. Проводиться читання даних з другого стовпця таблиці кодів лексем. Отримане значення номера таблиці - 2 (таблиця символічних імен), специфікатор дорівнює 1.
2) Розглядається перший елемент БНФ граматики конструкції <prog-name>, цей елемент є ідентифікатором, отже є елементом таблиці символічних імен - таблиці 2.
3) Проводиться порівняння номерів таблиць. Значення збіглися.
4) У другий осередок другого рядка заноситься покажчик на таблицю 2, специфікатор 1 (його значення береться з таблиці кодів лексем) - «$ 2,1»
5) Номер позиції у таблиці кодів лексем збільшується на 1 (стає рівним 3).
6) У граматиці БНФ починає розглядатися наступний елемент конструкції <prog-name> - термінальний символ «;».
7) Нове значення у формовану таблицю переходів буде заноситися в праву осередок від поточної (номер стовпця збільшився на 1) - другий рядок, третя клітинка.
При розбіжності значень на етапі 3, відбувається припинення розбору, якщо тільки поточний елемент не є елементів масиву АБО - «|» (наприклад <factor>:: = id | int | real | <text-val> | (<exp>)) або не є необов'язковим елементом конструкції (наприклад, PROGRAM <prog - name>), тоді здійснюється перехід на наступний елемент масиву АБО або перехід до наступного елементу конструкції не входить до цієї групи необов'язкових елементів (підкреслюються однією загальною лінією).
Якщо конструкція закінчилася, то здійснюється перехід на першу клітинку (осередок повернення) поточного рядка в формованої таблиці переходу. За значенням адреси, що міститься у клітинці повернення активної (готової для внесення даних) стає осередок із зазначеним номером рядка та номером стовпця. У граматиці БНФ здійснюється перехід до елемента, наступного за елементом конструкції, який був визначений в поточній конструкції. Наприклад, після визначення останнього елемента конструкції <prog-name> «;» здійснюється повернення до елемента, наступного за елементом, що викликав цю конструкцію. Повернення здійснене на рядок 1 граматики БНФ, до елементу VAR, наступного за нетермінальним символом <prog-name>.
Для літералів алгоритм приблизно такий.
Припустимо, робиться аналіз шістнадцятого елемента таблиці кодів лексем. Поточна розбирається лексема у граматиці БНФ знаходиться в конструкції <factor> є другим елементом конструкції АБО. У формованої таблиці переходів дані заносяться в другий осередок десятого рядка.
1) Номер позиції у таблиці кодів лексем дорівнює 16. Проводиться читання даних з шістнадцятого стовпця таблиці кодів лексем. Отримане значення номера таблиці - 3 (таблиця літералів), специфікатор дорівнює 1.
2) Розглядається другий елемент безлічі АБО БНФ граматики конструкції <factor>, цей елемент є літералом цілого типу, отже є елементом таблиці літералів - таблиці 3.
3) Проводиться порівняння номерів таблиць. Значення збіглися.
4) У другу клітинку десятого рядка заноситься покажчик на таблицю 3, специфікатор 1 (його значення береться з таблиці кодів лексем) - «$ 3,1»
5) Номер позиції у таблиці кодів лексем збільшується на 1 (стає рівним 17).
6) У граматиці БНФ починає розглядатися наступний елемент конструкції <factor>, тому що він відсутній це говорить про те, що кінець конструкції.
7) Викликається обробка кінця конструкції.
При розбіжності значень на етапі 3, відбувається припинення розбору, якщо тільки поточний елемент не є елементів масиву АБО - «|» (наприклад <factor>:: = id | int | real | <text-val> | (<exp>)) або не є необов'язковим елементом конструкції (наприклад, PROGRAM <prog - name>), тоді здійснюється перехід на наступний елемент масиву АБО або перехід до наступного елементу конструкції не входить до цієї групи необов'язкових елементів (підкреслюються однією загальною лінією).
Опис роботи з елементами масиву АБО БНФ граматики.
Якщо в БНФ граматиці зустрічається масив АБО, перебір значень здійснюється з лівого.
При виникненні помилки при роботі з одним з елементів масиву АБО здійснюється перехід до наступного, що знаходиться правіше.
У разі, коли останній (крайній правий) елемент масиву АБО або значення у клітинці не задовільно, відбувається припинення розбору програми.
У разі позитивного результату (порівняння одного з елементів вдало або порівняння з кінцевим результатом переходів вдало) відбувається перехід на наступну лексему граматики БНФ, на наступний елемент таблиці кодів лексем, на наступну комірку (на 1 правіше) формованої таблиці переходів.
Нижче розглядається приклад програми.
Program prog1;
var a, b, c: integer;
begin
a: = 1 + b * (a-c);
end.
Отримана послідовність символів від програми LEXAN представлена ​​в таблиці 12.
Таблиця 12 - Таблиця вихідних символів

№ п.п.	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
Таблиця	1	2	1	1	2	1	2	1	2	1	1	1	1	2	1
Рядок	1	1	27	2	2	29	3	29	4	31	5	27	3	2	28

№ п.п.	16	17	18	19	20	21	22	23	24	25	26	27
Таблиця	3	1	2	1	1	2	1	2	1	1	1	1
Рядок	1	32	3	34	35	2	33	4	36	27	4	30

За вихідними даними, також використовуючи таблицю кодів термінальних символів, заповнюється таблиця побудов.
Для кращого розуміння заповнення формованої таблиці переходів заповнюється таблиця побудов. Обробка даних і заповнення таблиці процес досить трудомісткий, однак, треба розуміти, що і для машини даний розбір є самою трудомісткою завданням. Тут же процес розбору програми максимально уніфікований. Дається можливість відстежити всі можливі (вихідні) параметри (значення). Перервати заповнення таблиці побудов можна в будь-який момент часу, а потім продовжити, не втрачаючи логіку переходів (побудови).
Таблиця побудов складається з декількох розділів, вони називаються: кроки, таблиця кодів лексем, ім'я в програмі, елемент граматики БНФ, результат порівняння, формована таблиця переходів, виконану дію.
У розділі «Кроки» перераховуються номери вироблених кроків. Розділ «Таблиця кодів лексем» служить для відстеження позиції у таблиці кодів лексем і зберігає значення таблиці та коду (або специфікатора) з якими надалі відбувається порівняння поточного елемента граматики БНФ. Розділ «Елемент граматики БНФ» містить ім'я елемента, ім'я конструкції, в яку він входить, тип поточного елемента граматики, номер таблиці, відповідної йому, а також код (для термінальних символів), визначений за таблицею кодів термінальних символів. У розділі «Формована таблиця переходів» відстежується поточна комірка формованої таблиці переходів, куди заноситься сформоване значення, а також позиція наступної комірки, з якої буде проводитися робота на наступному кроці. У розділі «Виконана дія» вказується виконану дію.
Таблиця побудови пропонується як допоміжний засіб для заповнення формованої таблиці переходів. Заповнювати всі кроки і осередки в ній не обов'язково, головне зрозуміти логіку заповнення формованої таблиці переходів. Набувши досвіду, в подальшому, можна обходитися без таблиці побудов, заповнюючи формовану таблицю переходів по БНФ граматиці, тексту програми, таблиці кодів термінальних символів, таблиці кодів лексем.
З даних, отриманих в розділі «Формована таблиця переходів, поточна позиція» таблиці побудови, заповнюється формована таблиця переходів. У результаті повинна вийти таблиця 14.
Прийняті скорочення в таблиці побудов.
НС - нетермінальний символ
ТЗ - термінальний символ
ВД - ідентифікатор
Лх - літерал, де х: Ц - цілий тип, В - дійсний тип, З - рядковий тип.
Л - літерал будь-якого типу.
Наявність знаку «-» попереду типу в елемента граматики БНФ показує, що даний елемент у розборі може не брати участь.
При заповненні таблиці побудов особливу складність представляє робота з переходами. Нижче описується робота з ними.
При виявленні термінального символу у граматиці БНФ, необхідно здійснити перехід на перший елемент конструкції з тим же ім'ям. У таблиці побудов визначається номер останньої не зайнятою рядка в формованої таблиці переходів. Номером наступній позиції вказується номер цього рядка, номер стовпця - 1. Значення внесеного значення має вказувати на другий осередок останньої порожнього рядка. Наступним кроком заповнюється значення поточний позиції, адреса повернення і адреса наступної позиції. Наприклад. Після знаходження термінального символу <prog-name> починає розглядатися перший елемент конструкції <prog-name> - id. У формованої таблиці переходів останньої вільної рядком є ​​рядок 2, на неї і здійснюється перехід, наступна позиція вказує на рядок 2, стовпець 1 (крок 2). На третьому кроці в клітинку повернення 2,1 (де 2 - номер рядка, 1 - номер стовпця) буде внесена значення, яке вказує на клітинку 1,4, тому що перехід здійснено з комірки 1,3. Поточна позиція - 2,1, наступна позиція - 2,2.
При поверненні виникають інші труднощі. Наприклад, при закінченні конструкції відбувається перехід на порожню клітинку, потім здійснюється перехід на клітинку повернення. Значення, заповнене у клітинці повернення шукається по таблиці. За отриманого значення здійснюється перехід. Наприклад, при закінченні конструкції <id-list> (крок 20), поточної осередком виявляється осередок 5,7. Потім здійснюється перехід в клітинку 5,1 (крок 21). За таблицею визначаємо, що адреса повернення @ 4,3 (значення з кроку 14), тобто перейти на четвертий рядок, третій стовпець.

Продовження таблиці 13

Кроки	Таблиця кодів лексем				Ім'я в програмі	Елемент граматики БНФ					Результат порівняння	Формована таблиця переходів					Виконане дію
												поточна позиція			наступна позиція
	позиція	табл	код, специф	тип		ім'я	поточна конструкція	тип	табл	код (Для ТЗ)		рядок	стовпець	вноситься значення	рядок	стовпець
79												18	1	@ 17,3	18	2
80	21	2	2	ВД	а	id	<factor>	ВД	2		+	18	2	$ 2,2	18	3
81	22	1	33	ТЗ	-							18	3		18	1	кінець конструкції
82	22	1	33	ТЗ	-							18	1		17	3	перехід
83	22	1	33	ТЗ	-	*	<term>	ТЗ Додати в блог або на сайт Цей текст може містити помилки. Програмування, комп'ютери, інформатика і кібернетика | Диплом 949.7кб. | скачати Схожі роботи: Програмно-апаратний комплекс для тестування інтегральних мікросхем 155 серії Стародавній Схід Стародавня Греція Стародавній Рим Навчально-методичний комплекс для студентів I курсу заочного Створення програми для автоматизації процесу нарахування заробітної плати Створення математичної моделі процесу обробки кінцевими фрезами для прогнозування параметрів Науково-методичний супровід створення систем фізичного захисту об`єктів Навчально методичний посібник для адаптаційної практики Навчально-методичний посібник для адаптаційної практики Навчально-методичний посібник для самостійної роботи