Проблеми перекладу російських реалій на Бретонська мова

Ганна Мурадова

Проблема перекладу художніх текстів на мову нечисленного народу, в якому остаточно не встановилася норма літературної мови. представляє велику трудність. Досить часто в таких випадках прямий переклад неможливий в силу відсутності фахівців, що володіють мовою оригіналу та регіональною мовою, на яке належить перекласти текст. У таких випадках використовується непрямий (вторинний) переклад з мови - посередника, відомого носію регіональної мови. Подібну ситуацію ми спостерігаємо у випадку перекладу творів російських письменників на Бретонська мова

До початку 20 століття як Бретонська мова, так і традиційна Бретонська література продовжували існувати в закритому середовищі - в селах, невеликих містах, носії мови часто впродовж всього життя не покидали меж своєї області. Проте з часом політика французької держави, спрямована на централізацію і на знищення регіональних мов, дала свої плоди і привела до того, що не володіють французькою виявлялися відрізаними від зовнішнього світу і не мали можливості займати більш-менш значне становище в суспільстві.

На початку 20 століття ряд подій поклав кінець закритості цього середовища: перша світова війна, мобілізація чоловічої частини населення у французьку армію, відділення церкви від держави і введення обов'язкового навчання в державних школах, де викладання велося виключно французькою, - все це сприяло ослаблення позицій бретонського мови. Природно, що традиційна Бретонська література не відповідала вимогам сучасного суспільства, представлялася освіченим людям грубуватою, наївною, малохудожньою. Ентузіасти, ратували за збереження національної мови та культури зробили спробу відродити бретонський літературу, підняти її до рівня французької, англійської та інших. З цією метою на початку 20 ст було засноване літературне об'єднання «Гваларн». Одним із завдань цього об'єднання було створення практично відсутньої донині перекладацької традиції (до цього іншомовні твори, наприклад, п'єси і житія святих не переводилися, а переказувалися). Проте відразу ж перекладачі зіткнулися з рядом труднощів. По-перше, більшість перекладачів володіло, крім кельтських мов лише французькою та англійською, рідше - німецькою. Тому прагнення познайомити читаючих по-Бретонська з шедеврами російської літератури наражалося на природні перешкоди. Щоб обійти їх, члени об'єднання «Гваларн» пішли на певний ризик - вони переводили на рідну мову французькі та англійські переклади, російських текстів, так само як текстів на інших екзотичних для Бретані мовами. Практично всі твори російських письменників до початку 90-х років переводилися через посередництво англійської чи французької. Єдиним винятком був бретонський письменник Жарль Приїлося (1885-1965), який прожив декілька років у Росії і добре знав російську мову.

Природно, що при вторинному виникали різні неточності і ненавмисне перекручення сенсу. Іноді зміни вносилися умисно, так як другою проблемою, що стояла перед перекладачами був менталітет їх публіки.

Як вже було сказано вище, в першій половині 20 століття Бретонська село, природний «ареал проживання» бретонського мови, була надзвичайно закритою і консервативною середовищем. Поведінка бретонського селянина регламентувалося в кожній області своєрідним місцевим етикетом, і відмінності в говірці, і способі життя мешканців сусідніх областей, часом віддалених один від одного всього на 10-15 км були настільки великі, що іноді породжували нерозуміння. Не дивно, що часом бретонці просто не могли адекватно сприйняти літературний твір, написаний іноземцем, тим більше російською.

Наочним прикладом може служить «багатоступінчастий» переклад П'єси А.П. Чехова «Пропозиція». У 1922 році вона була переведена на французьку мову A. Chaboseau («Une demande en mariage»). Цей не зовсім вдалий переклад спочатку містив ряд неточностей, часом дуже показових (деякі помилки перекладача будуть розглянуті нижче). Цей переклад послужив основою для перекладання на Бретонська мова зробленого О. Керавелем і що вийшов в 1947 році в серії журналу «Ar falz» під назвою «Ar goulenn-dimezi», і увійшов до складу репертуару бретонського народного театру. Ця п'єса, яка швидше представляє з себе новий художній твір, ніж переклад, настільки полюбилася публіці, що багаторазово виконувалася на сцені з 1946 р. аж до нашого часу і була перевидана журналом «Brud nevez» у 1987р.

З іншого боку, переклад з англійської тієї ж п'єси під назвою «Ar goulenn-eured» був зроблений одним з лідерів об'єднання «Гваларн», Р Емон (1900 - 1978). На жаль, автору дослідження не вдалося розшукати те саме видання, з якого був зроблений цей досить точний переклад, виданий в 1966 р в журналі «Ar bed Keltiek», і перевиданий в 1988 журналом. «Skrid». Таким чином, п'єса Чехова проникла в бретонський літературу різними шляхами під різними назвами.

Особливо цікавий «переклад» Керавеля, де збережена лише основна сюжетна лінія п'єси. Місце дії перенесено в Бретань, персонажі отримують нові - бретонські - імена, навіть віддалено не нагадують російські.

Нижче приведені всі варіанти перекладів імен (крім англійської):

Російський (А. П. Чехов)

1. Степан Степанович Чубуков, поміщик.

2. Наталя Степанівна, його дочка, 25 років

3. Іван Васильович Ломов, сусід Чубукова, здоровий, вгодований, але дуже недовірливий поміщик.

А Шабосо (Une demande en mariage)

1. Stйpan Stйpanovitch Tchйboukof, gentilhomme campagnard, veuf;

2. Natalia Stйpanovna, sa fille, vingt-cinq ans

3. Ivan Vassilievitch Lomof, autre gentilhomme campagnard, voisin des prйcйdents, trente-cinq ans, personnage dйbordant de santй

Р. Емон (Ar goulenn-eured)

1. Stepan, perc'henn-douar. - Степане, землевласник

2. Natalia, e verc'h, 25 bloaz - Наталія, його дочка, 25 років

3. Ivan, perc'henn-douar, amezeg da Stepan, yac'h-pesk, maget-mat hag imoret-fall. - Іван, землевласник, сусід Степана здоровий як бик, дебелий і вічно в поганому настрої

А. Керавель (Ar goulenn-dimezi)

1. Stefen Skragn, intaсv, 60 bloaz - Стефен Скрань (букв. - Скупий Стефен), вдівець, 60 років

2. Katellig, merc'h Stefen, 25 bloaz - Кателлік, дочка Стефена, 25 років

3. Lom Bouzellok, 35 bloaz, anezaс un den maget-mat, liou ar yec'hed war e zioujod - Лом Бузеллок (букв. - Лом Кішкастий), 35 років, дебелий і рум'яний

Крім імен, у п'єсу Керавеля привнесені знайомі глядачам географічні назви. Замість однієї з перших реплік п'єси, де Чубуков звертається до Ломову зі словами:

Хіба куди їдете, дорогоцінний мій?

У бретонський тексті ми маємо:

... Emaoc'h o vont da friko eur mondian bennak da Gemper marteze?

... Ви що, їдете в Кемпер на банкет до якого-небудь вельможі?

Такі заміни обумовлені специфікою бретонського народного театру, і бретонського менталітету першої половини 20 століття. Мета цього перекладу-перекладання цілком виправдовувала таке вільне поводження з іноземним класиком. П'єса повинна була бути зрозуміла глядачам мають слабке уявлення не тільки про Росію, але і про сусідні з Бретанню областях Франції. Нагромадження дивно звучать російських імен і назв тільки налякало б глядачів і, цілком можливо, порушило б сприйняття п'єси. Для бретонців того часу взагалі було характерно насторожене ставлення до інших країн і іноземцям.

Перенесення дії п'єси в Бретань, природно, спричинило з собою і наближення психології героїв до психології глядачів. Наприклад, у першій дії добавлена ​​сцена, цілком типова для бретонського селянського побуту: Стефен (Чубуков) не відразу розуміє, навіщо Лом (Ломов) з'явився в його будинок і, думаючи, що той почне просити у нього грошей у борг прикидається збанкрутілим і детально описує занепад свого господарства.

Цей приклад показує, наскільки потрібно було змінити російську п'єсу, щоб зробити її зрозумілою для пересічного бретонського селянина. Можна, звичайно, послатися на те, що переклад Шабосо, сам по собі недосконалий, в якійсь мірі спровокував зміни, внесені Керавелем, але ось приклад прямого перекладу іншого твору, зробленого вже згадуваним Жарлем приївся безпосередньо з російської. Цей письменник і перекладач задався метою надати бретонського читачеві можливість познайомитися з творчістю Бабеля і в 1954 р. перевів на Бретонська мова оповідання «Лист» з книги «Конармія». Однак і цей переклад можна назвати перекладом з деякою натяжкою. Оскільки тексти Бабеля складні для сприйняття іноземцем через велику кількість в них різних зменшувальних форм імені, по батькові і т. п., Ж. Приїлося вирішив полегшити зусилля читача, не завжди добре освіченого і часом читає на рідній мові з працею, давав пояснення і уточнення прямо в тексті, як, наприклад, в цих фразах:

Ось лист Курдюкова ні в одному слові не змінене.

Бретонська ваіант:

Sed aze llizher kaset d'ar gкr gant ... Kourdioukov; netra, na zoken ur pik, n'am eus kemmet, pe lemet dioutaс.

(Ось лист, надісланий додому Курдюкова, і нічого, жодної точки я в ньому ні змінив і не пропустив).

І далі:

Мамка, доглядайте до Степко, і Бог вас не залишить.

Ha diwallit, va mamm garet, d'ankounac'hat plediс gant va ebeul Stiopka, rak Doue d'ho paeo evit se.

(І дивіться, дорога моя матінка, не забувайте стежити за моїм лошам Стьопкою, і Бог Вас не залишить).

У наші дні тексти, написані по-Бретонська призначені для іншої публіки. Зараз у Бретані практично не залишилося людей, які б проживали все життя, не залишаючи ферми і обмежувалися б елементарним освітою і не володіли б французькою мовою. Серед говорять і пишуть по-Бретонська є достатня кількість кваліфікованих перекладачів з різних мов, у тому числі з японської та китайської. Бретонська література не тільки досягла високого рівня, але і породила чимало талановитих творів, деякі з них були переведені на інші мови (французька, англійська, валлійська). Однак проблема передачі іноземних реалій на Бретонська мова не зникає і не може зникнути.

Найбільш складний переклад реалій там, де перекладачеві не з чим співвіднести лексичну одиницю, що зустрічається в російській тексті, коли у власному досвіді перекладача не чиниться жодного образу, відповідного іншомовного слова.

В якості прикладу розглянемо особливості перекладу назв частин будинку. Будинок як житло є в кожного народу, але типове для одного народу житло буде екзотичним для іншого. Так, російська хата в корені відрізняється від бретонського сільського будинку, що породжує низку труднощів при перекладі.

Слово хата відомо далеко за межами Росії. Воно вже увійшло у багато іноземних мов, у тому числі і в бретонський. Його часто вживає Ж. Приїлося у своїх спогадах

Feurmet e oa bet dimp un tiig koad, un izba gwirion ...

Ми зняли маленький дерев'яний будинок, справжню хату ...

Не випадково Ж. Приїлося визначає хату як дерев'яний будинок. У Бретані всі будинки кам'яні. З дерева робляться тільки несуча конструкція даху. Природно, що бретонці важко уявити собі внутрішній устрій хати. У скрутну ситуацію потрапив перекладач, якому довелося переводити опис Матренин хати з розповіді А.І. Солженіцина «Матренин двір». Розглянемо наступний уривок:

Будинок Мотрони стояв тут же, неподалік, з чотирма віконцями в ряд на холодну некрасную бік, критий щепою, на два скати і з прикрашеним під теремок горищним віконцем. Будинок не низький - вісімнадцять вінців. Дворик був не критий, але в будинку багато що було під одним зв'язком. За вхідними дверима внутрішні сходи піднімалися на просторі мости, високо осяяні дахом. Ліворуч ще сходинки вели вгору в світлицю - окремий зруб без печі, і сходинки вниз, в подклеть, а направо йшла сама хата, з горищем і підпіллям.

Ті слова, які відносяться до внутрішнього поділу хати відзначені курсивом. Тепер залишається тільки простежити, як вони були переведені спочатку на французьку, а потім - на бретонський.

Французький текст:

La maison de Matriona йtait dans le mкme coin, toute proche: quatre fenкtres alignйes donnant sur le cфtй frais, de derriіre, une toiture de copeau а deux pentes, avec une lucarne de grenier amйnagйe en faзon de tйrіme. La petite cour n'йtait pas couverte, mais il y avait beaucoup de dйpendances d'un tenant avec la maison. Franchie l'entrйe, un escalier intйrieur qui menait а de vastes pontйes que la toiture surplombait а la grande hauteur. A gauche d'autres marches montaient а la belle chambre, un bвtis sans cheminйe, indйpendant; d'autres encore descendaient а la soupente. A droite, c'йtait l'izba prodivment dite avec grenier et sous-sol.

Бретонська текст:

Tostik alese e oa ti Vatriona: pevar brenestr hed-ha-hed war an diadreсv, an tu freskaс, un doenn skolpoщ e daou bezh gant ul lomber war ar c'hrignol. Ar porzh bihan ne oa ket goloet; met a-hend-all e oa kevier stag ouzh an ti. En diabarzh, ur viсs a gase betek pondalezioщ bras gant un doenn uhel a-us; a-gleiz un toullad derezioщ all a save betek ar «gambr gaer» a oa hep siminal ha distag diouzh an ti, derezioщ a oa adarre evit diskenn dindan an doenn; a-zehou neuze edo an izba hec'h-unan gant ur solier hag ar c'hav.

Трохи далі знову в оповіданні трапляються назви частин будинку:

Цю хату він хлопчиною сам будував колись з батьком, цю світлицю для нього, старшого сина, і рубали, щоб він оселився тут з молодою, а тепер він яро розбивав її по реберцям, щоб відвезти з чужого двору.

Перемет номерами вінці зрубу і дошки стельового настилу, світлицю з подклеть розібрали, а хату саму з укороченими мостами відсікли тимчасової тесової стінкою.

Французький переклад

Cette izba, il l'avait construite lui-mкme encore gamin, autrefois, avec son pіre; c'est pour lui, l'aоnй, qu'on avait taillй et montй cette chambre, afin qu'il s'y йtablisse avec sa femme. Et maintenant il la dйsarticulait os par os, avec fureur, pour l'emmener de chez les autres.

Aprіs avoir numйrotй les poutres faоtiіres et les planches du plafond ils dйmontіrent la chambre avec la soupente; l'izba elle-mкme avec ses pontйes racornies, ils isolіrent par une murette de voliges.

Бретонська переклад:

Pa oa krennard en doa sikouret e dad da reiс tro d'an ti-se. Ar gambr a oa bet ijinet evitaс; evitaс hag e wreg da zont. Bremaс na oa ken dezhaс, e tibeze anezhi didruez evit he skrapaс digant ar re all.

Goude bezaс niverennet treustoщ an doenn ha plenk ar plaсchod, e voe divarc'het an eil tamm diwar egile adalek krec'h betek traoс evit stouvaс an toull a oa en izba bremaс ne voe ket pell hon labourerien o tachaс plenk tanav faout-difaout.

Простежити те, як переводилися (або не переводилися) зазначені курсивом слова, допоможе таблиця.

Слова в таблиці розміщені в міру наростання труднощі перекладу:

(1), (2) - Чи не становлять ніякої складності для перекладу. Ці частини будинку є і в Бретані і в Росії.

(3) - Слово «хата» увійшло в іноземні мови і може залишатися без перекладу, або замінюватися словом «будинок».

(4) - Слово «світлиця» перекладачеві незнайоме, але воно зустрічається в оповіданні дуже часто, більше того, без її згадки обійтися неможливо, тому що весь сюжет побудований на проблемі перенесення світлиці в інше місце. Перекладач не може у всіх випадках перевести її нейтральним «кімната», до того ж з тексту ясно, що світлиця представляє собою окрему частину будинку, тому перекладачі (француз, а слідом за ним і бретонец) зробили спробу підкреслити особливе значення цієї кімнати за допомогою словосполучення belle chambre, kambr gaer 'гарна кімната'.

(5) - Ця частина будинку не грає такої важливої ​​ролі, як світлиця, в оповіданні, а тому перекладач обмежився дуже приблизно відповідним словом (pondalez - брет. 'Сходова майданчик')

(6) - Перекладач-француз, вдався до транскрипції російського слова, нічого не говорить французькому читачеві. Бретонська перекладач це слово просто-напросто опустив.

(7), (8) - Ні у французів, ні у бретонців немає не тільки відповідний слів для позначення цих частин будинку, а й самі поняття повністю відсутні в силу того, що будинки будуються не з дерева, а з каменю .. Але якщо у французькій мові були знайдені слова для перекладу російських реалій, то бретонський перекладач вирішив обійтися без нік. Ще в одному фрагменті розповіді ми зустрічаємо слово «зруб» (фр. «bвtis», «cage»:

Страждаючи від недуг і чаю недалеку смерть, тоді ж оголосила Мотрона свою волю: окремий зруб світлиці, розташований під загальним зв'язком з ізбою, після смерті віддати у спадок Кірі.

Французький переклад:

Souffrant de ses douleurs, sentant la mort s'approcher, Matriona dit sa volontй derniіre: le corps sйparй de la belle chambre placй sous la mкme toiture irait aprіs sa mort а Kira.

Бретонська переклад:

Evel ma c'houzaсve alies ha ma sante he marv o tostaat, he doa gourc'hemennet Matriona ar pezh a felle dezhi ... Ar rann dispartiet diouzh an ti, met dindan ar memes toenn, «ar gambr gaer» e vefe da Gira

У даному випадку зворотний переклад з бретонського цікавить нас частини цитати виглядає так: ... частина, відокремлену від будинку, але є під тим же дахом, після смерті віддати у спадок Кірі

У французькому, і, в ще більшому ступені, в бретонський перекладі словосполучення зруб світлиці замінено розгорнутим поясненням. Та й сам дієслово «рубати, зрубати» у значенні «зводити, будувати» не може бути переведений на мови тих країн, де будинки не рубають, а кладуть з каменю чи цегли.

(9) - Це слово викликало найбільші труднощі. У французькому перекладі воно зазвичай опускалося, тільки в одному місці переказано - помилково - як «poutres faоtiіres» 'крокви'. У бретонський тексті, відповідно - точний переклад з французької treustoщ an doenn 'балки даху'. Очевидно, що ні той, ні інший перекладач просто не змогли собі уявити, що можна розбирати стіни будинку по колоди, незважаючи на те, що саме цей епізод має ключове значення в оповіданні.

У тому ж «Матренин дворі» зустрічається слово «рогач». Так як сам предмет - російська реалія, і ніяких відповідностей йому у французькому або бретонський немає, перекладачі намагаються обходитися без вживання цього слова

... Матрьоніна сестри снували в російської печі з рогачем.

Французький переклад:

... Les soeurs de Matriona s'activaient prіs du poкle russe ...

Бретонська переклад:

... C'hoarezed Matriona a rae war-dro ar fornigell rusian ...

І далі:

. ... З першого послебрачний ранку Мотрона взялася за рогач

Французький переклад:

... Le lendemain de ses noces Matriona avait du mettre la main а la pвte

Бретонська переклад:

... E teuas da chom en ti-MAС o kregiс raktal el labour

В останньому прикладі вираз «взятися за рогач» перекладається близьким за змістом (у французькому варіанті «почати місити тісто» бретонський варіанті - «взятися за роботу»)

В останньому прикладі «взятися за рогач» можна розглядати як фразеологізм із значенням «почати роботу». Таким чином, у даному контексті перекладач вельми доречно обійшовся без згадки чужої французові і бретонці реалії

Однак деякі фразеологізми, обігравати росіян авторами переведені неточно як при прямому, так і при вторинному перекладі з-за незнання перекладачем російських звичаїв. Так, наприклад, відбулося при перекладі вимовної в Росії під час сватання фрази «У нас купець, у вас товар». У результаті, переклад одного з епізодів «Пропозиції», в якому Наталія Степанівна звертається до прийшов до неї в будинок нареченого анекдотічен. В оригіналі:

Наталя Степанівна (входить) Ну, от! Це ви, а тато каже: піди, там купець за товаром прийшов.

Найбільш близький до оригіналу переклад Р. Емона:

Natalia: O! C'hwi eo! Va zad en deus lavaret din e oa un den deuet da brenaс ar varc'hadourezh.

(Наталія: О! Це ви! А батько мені сказав, що прийшов якийсь чоловік, який хоче купити товар)

У перекладі О. Шабосо ця фраза піддалася деяким змінам:

Natalia, entrant. Ah! c'est vous? et papa qui me dit: «Va au salon, tu y trouveras un nйgociant en je ne sais pas quoi, qui tient а t'offrir ses services».

(Наталія, входить. Ах! Це ви? А тато мені каже: Піди до вітальні, тебе там чекає торговець я не знаю чим, він хоче запропонувати тобі свої послуги).

Слідом за ним, А Керавель придумує ще більш заплутане пояснення:

Katell, o tont tre. - A! c'houi an hini eo, Lom Bouzellok? Va zad hag a lavare d'in: «Kerz 'ta da welout en ti: eur marc'hadour n'ouzon ket petra zo eno, deut da ginnig eun dra hag a blijo kenan-kenan d'it hervez va soсj.»

(Кателль, входить. А! Це Ви, Лом Бузеллок? А мій батько мені сказав: «Піди до дому, прийшов продавець я не знаю чого, він хоче запропонувати тобі щось, що тобі дуже сподобається!")

Велику труднощі для перекладу представляють собою радянські реалії, відповідності яким в країнах Західної Європи не було і немає. Найчастіше перекладачі знаходять більш-менш задовільний варіант, постачають текст виносками і поясненнями. Проте трудність радянських реалій в тому, що а) не завжди іноземець може зрозуміти зміст того чи іншого слова, назви, скорочення і б) навіть розуміючи значення, не завжди можуть дохідливо його пояснити. Додаткові складнощі виникають при вторинному перекладі у разі якщо в первинному радянські реалії не пояснені або їх переклад двозначне. В оповіданні «Матренин двір» згадуються відразу дві адміністративні реалії - скорочення «облвно» а також «відділ кадрів»:

Коли я піднявся сходами Володимирського облвно і запитав, де відділ кадрів, то з подивом побачив, то кадри вже не сиділи тут за чорній шкіряній дверима, а за заскленою перегородкою, як в аптеці.

Очевидно, що при перекладі на французьку, слово «облвно» викликало труднощі і перекладач, мабуть, розумів значення реалії, але не знаходила для неї еквівалента в рідній мові, вдався до французького бюрократичному терміну Acadйmie (округ, де розташовується навчальний заклад), употребляемому в системі французької освіти. При цьому він допустив (навмисну?) Неточність, назвавши «Acadйmie d'X», цілком конкретне Володимирське облвно:

Lorsque j'ai montй l'escalier de l'Acadйmie d'X et que j'ai demandй oщ йtait le service du personnel, j'ai vu avec йtonnement que les «cadres» n'йtaient plus, ici, а l'abri d'une porte noire de cuir capitonnй, mais derriіre une cloison vitrйe comme dans la pharmacie.

Для «відділу кадрів» перекладач знайшов точну відповідність у французькому: «service du personnel». Але далі «кадри» (тобто службовці відділу кадрів) були переведені французьким cadres, що призвело до спотворення сенсу, так як французьке cadres позначає чиновників вищого рангу, а не простих службовців. Але це спотворення - ніщо в порівнянні з тими, які були допущені в бретонський перекладі:

Pa'z on savet gant ar viсs en Akademiezh ha p'am eus goulennet renerezh ar gelennerien em eus gwelet gant souezh ne oa ket klenket amaс an implijidi veur a-drek un nor vourell du, met gwelet e vezent en tu all d'ar speurenn evel en apotikerdi.

(Коли я піднявся по гвинтових сходах будівлі Академії і запитав, де знаходиться відділ вчителів, то з подивом побачив, що важливі чиновники вже не сиділи за дверима, оббитими чорною шкірою, але сиділи за скляною перегородкою, як в аптеці).

Бретонська перекладач сприйняв «Acadйmie d'X» як якусь Академію, а французьке cadres навело його на думку про те, що мова йшла про місце, де працюють «важливі чиновники».

Крім подібних неусвідомлених спотворень, деякі зміни свідомо вносяться перекладачами навіть там, де їх можна було б легко уникнути, в наступних цілях: (1) Прибрати іншомовне слово для полегшення сприйняття, (2) Зберегти іншомовне слово для збереження національного колориту.

обох випадках можливі надмірності. Часто для створення «російського» колориту, перекладачі (не тільки бретонські) намагаються зберегти якомога більше російських слів, які не завжди є реаліями. Особливою увагою користується слово «степ». У перекладі «Русалки» Пушкіна слово «поле» передано словом «степ» - «steppen». Таки чином заклик русалок:

Що сестриці? У полі чистому / Не наздогнати їх скоріше?

Звучить по-Бретонська як:

Arsa, va c'hoarezed! / Mont a raimp d'o heul er stepenn divevenn ...

(Що сестриці! Не наздогнати чи їх нам в безкрайньому степу?)

Не найкращий ефект дає і заміна іноземній реалії на реалію мови перекладу, навіть якщо іноземна реалія може утруднити розуміння тексту. У наступному прикладі перекладач замінив гуслі Садко на арфу (telenn) - улюблений інструмент кельтських бардів:

Ах скажуть, ти майстер грати у гуслі під яровчати / А пограй-но мені як у гуслі під яровчати ...

Бретоснкій переклад:

Lavaret 'vez ez out mestr da hoari / Gand an delenn zikomor / C'hoari din' ta gand an delenn zikomor.

(Кажуть, що ти майстер грати / На арфі з смоківниці / Пограй ж нам на арфі з смоківниці)

Найбільші труднощі у перекладачів викликають російські імена, по батькові і різні зменшувально-пестливі форми. Питання про батькові, який задає господиня Незнайомці (А, Блок. "Незнайомка") для читача просто незрозумілий:

Господиня

... Марія ... вибачте, я не розчула, як вас називати?

Незнайомка

Марія.

Господиня

Але ... як вас по батькові?

У бретонський перекладі цей діалог перетворюється на безглуздя:

An ostizez: ... Maria ... va digarezit, n'em eus ket klevet mat hoc'h anv.

Ar plac'h dianav: Maria.

An ostizez: Hogen, hoc'h anv all?

Буквально:

Господиня: Марія ... Вибачте, я не розчула Ваше ім'я.

Незнайомка: Марія.

Господиня: А як ваше інше ім'я?

Господиня знаходиться в замішанні, зрозумілою російському читачеві: їй важко називати незнайомку просто на ім'я. Нарешті вона знаходить вихід:

Добре, любонько. Я буду звати вас Мері.

Тобто незнайомку стануть називати іноземним - англійською-ім'ям, з яким по батькові не поєднується. Однак і ця фраза стає позбавленою сенсу, коли текст перекладають англійською. Тому у вторинному, бретонський перекладі, зробленому з англійського, читаємо:

Mat-tre, va mignonez. Mari a rin ac'hanoc'h.

Добре, люба, я буду називати Вас Марі

Mari - бретонська форма від імені «Марія», більш поширена ніж Maria. Таким чином, в бретонський перекладі господиня, не згодна називати незнайомку Марією, і замінює її ім'я на більш поширений в Бретані варіант.

Іноді перекладач всіма способами намагається уникнути появи в тексті перекладу по батькові. У бретонський перекладі пушкінської «Заметілі» жодного разу не згадується ім'я Параски Петрівни - матері головної героїні, хоча у Пушкіна вона згадується досить часто і завжди називається по імені та по батькові. (Чоловік Параски Петрівни, Гаріла Гаврилович названий Габріелем):

... Гаврило Гаврилович в ковпаку і байкової куртці, Парасковія Петрівна в шлафріоке на ваті.

... Gabriel gant e voned-noz war e benn, hag e wreg en he dilhad-noz gloanaded.

(... Габріель в ковпаку і його дружина в нічний одязі на ваті).

«Ти, мабуть, Машенька Вчерась вчаділа», сказала Параска Петрівна.

«Te zo bet klaсv, a dra sur» eme ar vamm.

(«Ти напевно, захворіла», - сказала мати)

Але спадок не тішило її, вона розділяла щиро гіркоту Параски Петрівни, клянучись ніколи з нею не розлучатися ...

Dont evel-se da berc'hennez war madou bras ne voe ket evit laouenaat tamm ebet ha c'halonn. Toui a reas chom atao gant he mamm

(Вона стала власницею великої стану, але це не втішило її серця. Вона поклялася ніколи не розлучатися зі своєю матір'ю)

... Добра Парасковія Петрівна раділа, що донька нарешті знайшла собі гідного нареченого.

... Ar vamm dener a oa laouen holl; pa he doa he merc'h kavet un danvez-pried en diwez.

(Ніжна мати раділа, що донька нарешті знайшла собі нареченого).

Часто перекладач на бретонський всього лише повторює помилки першого перекладача, а також його вольності. У результаті замість російських реалій у бретонський версію потрапляють французькі чи англійські. Іноді за російське зменшувальне ім'я приймається зменшувальна форма першого перекладу:

Це Коля Грінченка сказав ...

(Б. Окуджава «Будь здоровий, школяр»)

Nick Grinchenko an hini eo ... (Це був Нік Грінченка)

До труднощів, пов'язаних з переведенням реалій потрібно додати і суто лінгвістичні труднощі, пов'язані з особливостями бретонського мови. Дуже багато пласти лексики (наприклад, наукова термінологія, багато слів, що позначають абстрактні поняття), часто вживається росіянами чи французами в бретонський відсутній за рахунок того, що ця мова довгий час обслуговував лише селян, рибалок і дрібних ремісників. Природно, що в бретонський дуже багата сільськогосподарська лексика, дуже багато морських термінів. У бретоснокм мові відсутні споконвічні слова для позначення предметів розкоші, що також веде до труднощів при перекладі. Так, в «Пікової Дами» в оповіданні про молодість баби-графині зустрічається згадка деталей жіночого туалету 18 століття:

Приїхавши додому, бабуся, отлеплівая з лиця мушки і і отвязивая фіжми ...

Перекласти цю фразу на французький легко, тому що мода формувалася у Франції і відзначені курсивом термінів існують у французькому:

Rentrйe chez elle, tout en dйcollant ses mouches et en dйgrafant ses paniers ....

У бретонського перекладача виникли труднощі, тому що до середини 20 століття в Бретані була своя, особлива селянська мода, яка не знала ні мушок, ні фіжм. Все ж таки без винятку дами, навіть народилися в Бретані, які носили міський одяг, говорили по-французьки. Тому перекладачеві довелося обмежитися лаконічною фразою:

Deuet en-dro d'ar ger, p'edo oc'h en em ziwiska ...

(Приїхавши додому і роздягаючись ...)

Ще важче передавати по-Бретонська індивідуальні особливості письменницького стилю, авторські неологізми, оказзіоналізми і вкраплення діалектної і просторічної лексики .. По-перше, переклад на бретонський робиться з іншого перекладу, де авторський стиль вже стертий, і по-друге - грають свою роль особливості мови та мовної норми. Сам по собі індивідуальний стиль письменника важко буває зберегти в перекладі. Як, наприклад, передати на будь-якому іншому мовою фразу Солженіцина:

Без помилки я міг припустити, що ввечері під дверима клубу буде надриватися радіола, а по вулиці пображівать п'яні і попирівать один одного ножами. (Матренин двір)

Усі своєрідність цієї фрази губиться в безумовно точному перекладі французькою:

Je pouvais supposer sans risque d'erreur que, le soir, un diffuseur s'йpoumonerait au-dessus de la porte du club et que des ivrognes erraient par les rues et que cela se terminerait par des coups de couteaux.

Той же нейтральний стиль зберігається в бретонський перекладі:

A-raok bezaс klevet anezhaс, e ouien e vefe, d'an abardaez-noz, un dasskigner-son a-us da zor ar c'helc'h, tud mezv a vefe o kantreal er streadoщ, ha taolioщ kontell a vefe ivez muioc'h pe nebeutoc'h.

(Заздалегідь я знав, що вечорами буде звучати гучномовець над дверима клубу, по вулицях будуть хитатися п'яні, і ще досить часто траплятиметься поножовщина).

При цьому будь-який перекладач на бретонський свідомо «згладжує гострі кути», і не може допустити ніяких неправильностей у перекладі, навіть якщо такі були в оригінальному тексті. Справа в тому, що літературна норма бретонського мови знаходиться в стадії становлення і будь-яке відхилення від неї може бути розцінено як незнання перекладачем цієї норми. Тому фраза Мотрони («Матренин двір»):

- Не умемші, не варемші, - як утрафішь?

неправильна з точки зору російської літературної мови не може бути переведена «неправильно» по-Бретонська. І якщо у французькому перекладі вона стилізована під просторіччя:

- Quand c'est qu'on sait pas, qu'on cuisine pas, comment voulez-vous faire l'affaire?

То в бретонський варіанті вона відноситься до розмовної, але правильного мовлення.

«Pa ne oar ket an nen, 'keta, pa ne reer tamm kegin ebet, penaos ec'hellfed degemer unan-bennak?»

(Коли не знаєш людину, і коли не готуєш їжу, як приймати когось у будинок на постій?)

Там же, де сам автор підкреслює «неправильну» мова Мотрони:

Що на сніданок, вона не оголошує, та це й так здогадатися було легко: картових необлупленная, або суп картонний (так вимовляли всі в селі) ...

Перекладачі змушені вигадувати еквіваленти в своїй мові. І якщо француз перекручує свою мову:

Ce qu'il y avait а dйjeuner, elle ne le disait pas, mais c'йtait facile а deviner: de la podterre dans sa peau ou de la soupe de terre (c'est ainsi que disait tout le village) ...

то бретонец знову вдається до правильних форм:

Ar pezh e veze da lein, ne lavare ket, met aes e oa gouzout ... avaloщ-douar gant o flusk pe soubenn ar patatez ...

Або, у крайньому випадку, вдається до слів з бретонського просторіччя:

Ne oa nemet un ton d'ar ganaouenn: avaloщ-douar dibeilh pe soub ar pato.

Висновок

Дані приклади наочно показують:

А) Труднощі непрямого перекладу, при якому неминучі неточності, а часом і повне спотворення сенсу.

Б) Труднощі перекладу на регіональну мову, ще не до кінця виробив літературну норму, в якому відсутні деякі пласти лексики, наявні в мові оригіналу.

В) Проблеми передачі російських реалій на мову народу, погано знайомого з російської культури, народу довгий час знаходився в своєрідної культурної ізоляції.

Список літератури

Верещагін Є. М., Костомаров В. Г., Мова і Культура, Москва, Російська Мова, 1983.

Влахов С., Флорин С., Неперекладне в перекладі, Москва, Міжнародні відносини, 1980.

Гак В. Г., Курс перекладу, Москва, Міжнародні відносини, 1980.

Федоров А. В. Проблеми загальної теорії перекладу, Москва, Вища школа, 1983.

Babel, I, Ul lizher (Konarmia) / / Al liamm, 1954

Blok A. Ar plac'h dianav / / Hor Yezh, 1991

Okudjava B. Chaсs vat dit paotrig / / Al Liamm, 1978

Pouchkin AS, An Damez bikez / / Gwalarn, 1928

Pouchkin AS, Ar Barrad-erc'h / / Gwalarn, 1935

Pouchkin AS, Ar Rousalka / / Al Liamm, 1948

Priel J. Va buhez e Rusia, Brest, Al Liamm; 1955

Satko ha roue ar mor, / / ​​Brud nevez, 1990

Soljenitsyn AI Ti Vatriona / / Al liamm, 1976