Проблема розвитку малого бізнесу загальнодержавні та регіональні аспекти

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ЕКОНОМІКИ І ПРАВА
 
КАФЕДРА ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ
 
 
 

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

 
НА ТЕМУ:
 
 
 
ПРОБЛЕМА РОЗВИТКУ МАЛОГО БІЗНЕСУ: ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНІ І РЕГІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ
 
 
Виконав:
студент гр.
 
Перевірив:
 
 
 
Дніпропетровськ 2005
 
 
 
 

ПЛАН


1. Малий бізнес.
2. Місце малого бізнесу в економіці промишленого розвитку країни.
3. Державна підтримка малого бізнесу в України.
1. Малий бізнес.
У сучасний період переходу від планової економіки до ринкового господарства особливого значення набувають розвиток середнього та малого підприємництва, салого бізнесу. Саме малі підприємства, які потребують великих стартових інвестицій і гарантують високу швидкість обороту ресурсів, здатні найшвидше і економічно вирішувати проблеми реструктуризації економіки, формування і насичення ринку споживчих товарів в умовах дістабілізаціі економіки та обмеженості фінансових ресурсів.
Мале предпінімательство, оперативно реагує на імененіе кон'юнктури ринку, додає економіці необхідну гнучкість. Малі компанії здатні оперативно реагувати на зміни споживчого попиту і за рахунок цього забезпечувати необхідну рівновагу на споживчому ринку. Малий бізнес вносить істотний внесок у формуванні конкурентного середовища. Це один з провідних секторів, багато в чому визначає темпи економічного зростання, стан зайнятості населення, структуру і якість валового національного продукту.
Розвиток малого і середнього бізнесу несе в собі безліч перспектив:
- Збільшення числа власників, отже, формування середнього класу - головного гаранта політичної сабільності в демократичному суспільстві;
- Зростання частки економічно активного населення, чтто збільшує доходи громадян і згладжує диспропорції в добробуті різних соціальних груп;
- Створення нових робочих місць з відносно низькими? витратами, особливо в сфері обслуговування;
- Підготовка кадрів за рахунок використання працівників з обмеженим формальним освітою, які набувають свою кваліфікацію на місці роботи;
- Ліквідація монополії виробників, створення конкурентного середовища;
- Поліпшення взаємозв'язку між різними секторами економіки.
Необхідно відзначити, що економічний ризик у сфері малого підприємництва, як правило, вище і "життєвий цикл" малих підприємств звичайно коротше, ніж великих компаній. Навіть у благополучних промислово розвинених країн невеликі підприємства випробовують цілий ряд характерних труднощів.
Так, малі фірми найчастіше програють великим у боротьбі за кредити. Банки відмовляють малим фірмам в позиках, а якщо і дають то під високі відсотки, що призводить до зростання себистоимость продукції і ускладнює модернізацію виробництва з - через нестачу коштів. Невеликі фірми гірше великих справляються з експортними і валютними операціями, маркетингом, як в часності вивчення спросана свою продукцію, так і проведення рекланмих кампаній. Вони частіше відчувають недолік у кваліфікованості робочої сили і більш чутливі до стану економічного середовища: якщо у зв'язку з інфляцією рівень витрат випереджає рівень доходів, фірма неминуче зазнає краху. Серйозніше проблему для малих фірм представляє імітування діяльності. Лише частина з них здійснює виробниче імітування і ще менше -?
2. Місце малого бізнесу в економіці промишленого розвитку країни.
Мале підприємництво відіграє виключно важливу роль в економічному і соціальному житті промислово розвинених країн, де на його частку доводиться до 70% валового національного подукт.
У США, до категорії малих належать підприємства з кількістю зайнятих до 500 осіб. Подібні фірми складають 99% всіх американських компаній.
Основна маса припадає на дрібні кімнатні підприємства: у 87% усіх фірм працює не більше 20 осіб, у 80% менше 10 людей.
На початку 1989 року загальна кількість американських фірм за даними податкової інспекції досягло, 19 млн., без сільського господарства; з яких 3978 тис. Представляють собою корпоряціі, 1831 тис, - партнерства, і 13238 тис - фірми знаходяться в одноосібному володінні. З них лише 7 тис. фірм класіфіціровалісь як великі з числом зайнятих понад 10 тис. чоловік.
Нині в США функціонує понад 15 мільйонів малих підприємств, які виробляють близько 40% валового національного продукту і половину валового продукту приватного сектору.
У Японії на початок 1990 - х років малі підприємства та середніх підприємств в галузях виробничої та невиробничої сфери (крім добувної промисловості) становили 99,1%, а чисельність зайнятих на них 79,2%. На частку пободних фірм припадає 78% річної виручки у торгівлі і 62,1% - в оптовій торгівлі.
У Велікобрітаніігде, нагадаємо, розряду дрібних фірм относятсяяя фірми з числом зайнятих до 24 осіб. У 1990 році їх було майже 2,4 мільйона (96% загальної кількості малих компаній). На них працювало 36% всіх найманих працівників, і давали ці підприємства 21% загального товарообігу.
У 1980 - 1989 роках було зареєстровано 1,9 мільйона нових компаній, а припинило існування 1,5 мільйона. Таким чином, чистий приріст склав 29%.
Розширенню сфери малого бізнесу дуже сприяла активна денаціоналізація і приватизація, яка до кінця 1989 року охопила близько 113 підприємств госектора, а також податкова розпродаж муніципальних будинків і квартир.
Мале підприємництво розширює можливості працевлаштування британців. Перед малого бізнесу припадає 48% приросту нових робочих місць. У 1985 - 1987 роках дрібні фірми забезпечили роботою 290 тисяч людей.
У Португалії малі та середні фірми виробляють основну масу промислової продукції. Вже в 1982 році компанії з числом заняятих менше 10 осіб становили тут 70% всіх промислових підприємств, а фірми з числом зайнятих 500 осіб - лише 0,4%.
Сказане дозволяє зробити висновок про певну залежність великого бізнесу від малого. Наприклад, на частку комплектуючих виробів у загальній вартості легкових автомобілів, що випускаються німецькими корпоряціямі "Фольцваген" та "Даймлер - Бенц" припадає 60%. Аналогічний показник у американських корпорацій "Форд" і "Дженерал моторс" дорівнює 50%, а у провідних компаній Японії "Тойота" і "Нісан" перевищує 70%. У Німеччині на частку субпідрядників припадало 45% загального обсягу виробництва в транспортному машинобудуванні, 70 - 80% - в сталеливарній промисловості, а в цілому в обробній промисловості більше 25%.
3. Державна підтримка розвитку малого бізнесу в України.
Мета державної підтримки бізнесу - створення рівних умов для всіх об'єктів господарювання, зайнятих у сфері бізнесу, а також вираніваніе предпріімательскіх структур порівняно з іншими сферами суспільного виробництва. Особливо в такій підтримки потребує дрібний та середній бізнес.
Україна, як самостійна, суверенна держава гарантує нині всім підприємцям, незалежно від обрання ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права створює рівні можливості для функціонування, доступу до матеріально - ТЕХНІЧНА, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів, за умови виконання робіт і поставок для державних потреб.
Державна політика бізнесу в Україні здійснюється на основі закону "Про підприємництво".
Дані положення закону стали відправною точкою стимулювання, створення підприємств, фірм, особливо малих форм бізнесу. Так за даними Мінфіну в Україну в 1992 році зі створених підприємств 88,8% знову зареєстрованих і лише 11,2% створених шляхом реорганізації діючих. Із загального числа дрібних підприємств лише 18,8% являються чесних, 0,3% - викуплених трудовими колективами. Найбільшу питому вагу займають підприємства, фірми, по виробництву товарів народного споживання - 18%, будівельні та ремонтно - технологічні - 17%, науково - впроваджувальні - 10%, з виробництва будматеріалів 15,7%, з виробництва та переробки сільськогосподарської продукції 14,4 %.
Підтримку виробництва дрібного та середнього бізнесу здійснюють державні органи управління, які мають спеціальні служби, органи регіонального та месной управління, м також держадміністрації.
Спеціальним органом державної підтримки бізнесу в Україну являетс Державний комітет України по сприянню малим підприємствам і підприємництву, Держпідприємництво України, з відповідними структурами на місцях.
Державне підприємництво організує розробку проектів законів і нормативних актів, призваних сприяти розвитку бізнесу, виступає з пропозиціями про внесення поправок до чинного законодавства; за дорученням Верховног Ради та Кабінету Міністрів України готує проекти і реалізують програми підтримки виробництва; взаємодіє з фондом підтримки розвитку малих підприємств і розвитку конкуренції; фондом держмайна України; міністерствами та відомствами, які на підставі законодавчих актів здійснюють підтримку, регулювання та контроль у різних сферах діяльності бізнесу.
Існує союз малих підприємств Україні. Він здійснює їх правовий захист, аудиторське консультування, формує фонд взаємного кредитування; проводить семінари, конференції, школи предпрініматеьства; розробку документів, методичних посібників; огранізовивает роботу власної товарної біржі; створює конпьютерно - інформаційний банк даних про малі підприємства України; займається редакційно - видавничої діяльністю ; содкйствует розвитку зовнішньоекономічних зв'язків підприємців, і, нарешті, забезпечує соціальний захист працівників малих підприємств. Позитивною оцінки заслуговує і діяльність регіональної асоціації малих та середніх підприємств "Львівська гільдія", в структурі якої створено інформаційно - обслуговуючий цент і інші підрозділи інфраструктури колективного користування.
Разом з тим сьогодні в Україні відсутня діючий механізм підтримки, розвитку та захисту бізнесу. Про це свідетельстуют недоліки і труднощі, що зустрічаються в процесі функціонування підприємств бізнесу. Тому перед урядом, зацікавленими організаціями відкривається широке поле діяльності. При цьому синхронно слід розвивати як державну систему підтримки бізнесу, так і Ініціативу підприємців, малих, середніх підприємств з об'єднання зусиль у сфері державно - фінансової діяльності.
Література:
1. Муравйов А.І., Ігнатьєв А.М., Крушік А.Б. Малий бізнес, економіка, організація, фінанси / навчальний посібник для вузів - 2-ге вид перероб. і доп. - СПб.: "Видавничий дім" Бізнес - преса "1999 - 608с.
2. А.П. Кисельов Теорія і практика сучасного бізнесу (або як створити фірму і працювати на себе) - К.: Видавництво ЛІМБРА, 1995. - 248с.
3. Зодоя А.А., Петруня Ю.Є. Основи економічної теорії. навч. посібник. - М.: Рибар, 2000. - 479с.: Іл.
4. Шаповал В.М., Аврамчук Р.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Контрольна робота
24кб. | скачати


Схожі роботи:
Регіональні особливості розвитку малого підприємництва в Росії
Регіональні особливості розвитку малого підприємництва на прикладі Саратовської і Самарської області
Регіональні особливості розвитку малого підприємництва на прикладі Саратовської і Самарської області 2
Проблема оподаткування малого бізнесу в сучасній Росії
Проблеми розвитку малого бізнесу в Росії
Економічні проблеми розвитку малого бізнесу
Проблеми та перспективи розвитку малого бізнесу в Росії
Подальші перспективи розвитку малого бізнесу в Росії
Поняття малого бізнесу і особливості його розвитку
© Усі права захищені
написати до нас