ПІВДЕННИЙ ФІЛІЯ НАЦІОНАЛЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
Біоресурсів і природокористування УКРАЇНА
«Кримський агротехнологічний університет»
Економічний факультет
Кафедра бухгалтерського обліку
РЕФЕРАТ
На тему «Проблема розвитку аудиту в Україну»
З дисципліни: «Аудит»
Виконала
студентка 4-го курсу
групи Б-43
економічного факультету
Абдушаева Л.З.
Сімферополь, 2009р.
Проблеми розвитку аудиту є досить різні, всі вони пов'язані з розвитком аудиторської діяльності в Україні, і потребують нагального вирішення. Окрему увагу приділено питанню якості аудиту та аудиторських послуг, показано можливість удосконалення методики визначення вартості аудиторських послуг.
За аналізом останніх досліджень на початковому етапі розвитку вітчизняного аудиту в 1993-1994 роках, значення такому виду діяльності ніхто з потенційних замовників не надавав. Аудит був нав'язаний державними органами під тиском Світового банку та Міжнародного валютного фонду. Такі обставини певною мірою уповільнювали розвиток вітчизняного аудиту.
У 1999-2001 роках ситуація змінилася. Складність, заплутаність обліку, особливо податкового, зміна фінансового обліку, істотна суперечливість законодавства, реальність значних фінансових санкцій підштовхують менеджерів, які прагнуть застрахуватися від відповідальності і можливих фінансових втрат, до вирішення скористатися послугами аудиторської фірми.
Таким чином, у суспільстві виникла об'єктивна необхідність в незалежному професійному контролі за діяльністю підприємств та її результатами.
Однак, незважаючи на це, реальної потреби в послугах аудитора як захисника інтересів існуючого чи потенційного інвестора сьогодні, на жаль не існує. Незважаючи на законодавчу вимогу щодо обов'язкового підтвердження незалежним аудитором показників річної фінансової звітності, інвестори та інші користувачі звітності і не відносяться з належною довірою до висновку аудитора про достовірність показників фінансової звітності.
Ситуація, що склалася в Україні, потребує вирішення ряду проблем, що мають місце у професійній діяльності аудиторів, аудиторських фірм і роблять неможливим успішний розвиток аудиту.
Одна з таких проблем - це проблема сучасного аудитора та довіри до нього. Питання вибору аудитора - це, по - перше, питання довіри. Тобто перед тим як клієнт вирішить надати інформацію аудитору, він повинен бути впевнений, що у аудитора вистачить сил і можливостей зберегти її в конфіденційності. Це, звичайно, пов'язано з професіоналізмом аудитора і юридичним захистом його діяльності.
Серйозну стурбованість також викликає якість роботи більшості українських аудиторських фірм. Це питання піднімається не лише користувачами аудиторських послуг і державними органами, а й самими аудиторами, які зацікавлені в стабільному розвитку ринку аудиторських послуг, підвищення престижу аудиторської професії.
Критерієм якості при проведенні аудиту вважається, насамперед, виконання аудиторами вимог національних нормативів аудиту. Однак суворе дотримання нормативів пов'язано зі збільшенням трудовитрат аудиторів, збором додаткової інформації, документуванням процесу перевірки, розрахунками. Але такі витрати рідко відшкодовуються замовником.
Для вирішення такого роду проблем аудиторські фірми намагаються враховувати рівень професійної компетентності співробітників у вигляді кваліфікаційних вимог, що висуваються до посад, передбачених структурою їх управління.
Поряд з цим обов'язковими умовами якісного проведення аудиту, планування та документування цього процесу. Аудиторською палатою Росії затверджені вимоги обов'язковості таких елементів організації процесу аудиту.
Ще одним з основних напрямів підвищення якості аудиту є розробка внутрішньофірмових методик аудиту, робочої документації, оформлення у вигляді внутрішньофірмових стандартів.
Поряд з перерахованими вище існує серйозна проблема формування ціни на аудиторські послуги, а саме в частині методики її визначення.
Єдиної системи розрахунку вартості послуг аудиторської фірми в Україні не існує, тому аудитори часто використовують власну систему формування ціни. Найчастіше така система заснована на визначенні кількості відпрацьованих людино-годин або обсягу виконаних робіт.
Основною проблемою при проведенні оцінки послуг аудитора є можливість завищення або заниження їх вартості, але це певною мірою насторожує замовника, особливо, при його першому зверненні до аудиторської фірми.
Також однією з проблем є спроби з боку законодавців скасувати або значно звузити аудиторську діяльність, обов'язковість аудиту, усунути від аудиту приватних підприємців та малі приватні фірми і т.д.
Ще однією проблемою є перманентні спроби гармонізувати Російський аудит на предмет його міжнародної теорії та практики, перш за все, спираючись на досвід США.
Однією з найбільш примітивних проблем є змішування понять "аудит" та "бухгалтерський облік". Причому деякі вчені відзначають, що в науковій літературі немає єдності щодо їх визначення, їх нараховують близько 73. Навряд чи така "різноманітність" збагачує науку. До того ж ця ситуація заплутує і практиків.
Цій проблемі присвятив певну увагу доктор економічних наук В.В. Сопко. Він зазначив, що, незважаючи на нерозривний зв'язок цих категорій на практиці - "не знаючи бухгалтерського обліку, неможливо провести аудит", - ототожнювати їх все - таки можна.
Проблеми розвитку аудиту, як науки висвітлюється багатьма вченими, зокрема Ф.Ф. Бутинця, В.В. Сопках, М.В. Кужельним, Г.М. Давидовим та іншими. Багато з них зазначають, що аудит як наука, вже себе затвердив і за цією наукою буде майбутнє, але існує багато проблем, особливо це підвищення рівня професійної компетентності аудиторів, організація контролю якості аудиторських робіт та послуг, розвиток правового поля аудиту в підприємництві, забезпечення реальної професійної незалежності аудитора та ін
Незважаючи на те, що для розвитку аудиту в Україні вже зроблено дуже багато, ще залишаються проблеми, від правильного, успішного вирішення яких залежить перспективи його подальшого розвитку. Так що, першочергового роз'яснення потребує удосконалення законодавчого регулювання аудиту в Україні; подальша розробка та впровадження національних нормативів аудиту; покращення методики і організації аудиторських перевірок, їх якості та розробка оптимальної методики визначення вартості аудиту, аудиторських послуг, питання аудиторської етики, підготовки і підвищення кваліфікації аудиторів та інші. Вирішення зазначених проблем спрямоване зміцненню позицій та авторитету аудиту, удосконалення аудиторської діяльності в Україні.
Таким чином, можна зробити висновки, що вчорашній аудит - це невизначеність обов'язковості, невпевненість у майбутньому (чи існуватиме аудит взагалі), не вирішення питання про віднесення чи заборону віднесення витрат на аудит на валові витрати підприємства, практично відсутність регулярного та обов'язкового підвищення кваліфікації аудиторів , розпорошення аудиторів по різних професійних об'єднаннях. Все це є певними ознаками становлення цивілізованого ринку аудиту в країні.
Так що аудит в Україні перебуває на стадії певного розвитку і далеко не помер, як вважають непрофесіонали. Роботи вистачить усім. При цьому якість роботи повинна відповідати її вартості, а результати - надійності аудиторських суджень.
Є зміни і серед складу замовників на аудиторські послуги. Якщо вчора їх цікавили виняткова перевірка огляду на її обов'язковість та штрафи за неподання аудиторського висновку, і лише частково - стан бухгалтерського обліку, то сьогодні, за спостереженнями контрольно ревізійного комітету Аудиторської палати України, аудит звітності відкритих акціонерних товариств залишається основним замовленням. Є тенденція до зростання таких замовлень, як оцінка фінансового стану підприємства, консультації з покращення діяльності управлінського персоналу. Однак, все ще спостерігається «антифіскальним» характер замовлень - всі побоюються відповідальності за порушення податкового законодавства, що це цілком однозначно визначає сучасний Український аудит як винятково підтверджуючий.
В Україні аудит існує всього дванадцять років - це вкрай незначний термін для визначення суспільством його значення та мети за сучасної ринкової економіки. Тому він потребує широкої реклами, насамперед, серед потенційних замовників, з одного боку, і серед громадськості з іншого. Це і контрольно-правове супроводження діяльності, і консультування з питань правового та договірного забезпечення, і розробка системи внутрішнього аудиту, і бізнес планування, і науково-методичні розробки з питань економіки, управління та права, і робота з персоналом (навчання, підвищення кваліфікації т . п.).
Так що аудит, як і весь фінансово-економічний контроль, тісно пов'язаний з бухгалтерським обліком. Завдяки обліку визначаються різні види матеріальної відповідальності та зберігання і витрачання коштів власника. Контроль стає головним знаряддям приватної власності. Пізніше на перше місце виходить функція управління господарськими процесами, а звідси об'єктами контролю стають сировина та її витрачання на виробництво продукції, праця та заробітна плата робітників, використання механізмів тощо
Список використаної літератури
1 Курс лекцій "Аудит". Коломия 2004р.
2. Редько О. Генезис аудиту в Україні - між вчора та сьогодні. 2002р.
3. Інформація з сайту в інтернеті компанії УКРАУДИТ / http:/ / web. Kiev. Ua / ~ uadt / doctr _ u. Htm. Ru
4. Інформація з сайту аудиторської фірми "Де візу" / http:/ / www. Devisu. Kiev. Ua / histori. Htm
5. Бутинець Ф.Ф., Усач Б.Ф., Виговська Н.Г. та інші. Аудит і ревізія підприємницької діяльності / за редакцією проф. Ф.Ф. Бутинця - Житомир: 2001 р.