Проблема оптимізації вартості майна в податковій менеджменті

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ
Державні освітні установи
ВИЩОЇ ОСВІТИ
НОВОСИБІРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра: Фінанси і податкова політика
Курсова робота
З дисципліни: "Податковий менеджмент"
на тему:
"Проблема оптимізації вартості майна в податковій менеджменті"
Автор: Харевская Т.В.
Група: ОТЗ-202
Шифр: 31602110
Дата здачі роботи: 25 квітня 2007
Викладач: Куликова М.М.
Дата перевірки роботи: ____ квітня 2007
Новосибірськ - 2007 р.

Зміст
Введення
1. Податковий менеджмент як складна система
1.1 Основні поняття та положення
1.2 Методи, використовувані в корпоративному податковому менеджменті
2. Оптимізація вартості майна в податковій менеджменті
2.1 Майно, як об'єкт оподаткування
2.2 Методи переоцінки основних засобів
3. Розрахунок податкових зобов'язань підприємства та оптимізація податкових платежів
3.1 Розрахунок податкових зобов'язань типового умовного підприємства
3.2 Нараховано і перераховано податкові зобов'язання до бюджету
3.2 Розрахунок планованих податкових зобов'язань з урахуванням оптимізації вартості майна
3.3 Порівняльний аналіз податкових навантажень двох підприємств
Висновок
Список використаної літератури

Введення

Складність податкового законодавства, надані їм пільги, які є в нормативних актах суперечності, а також вагомість податкового тягаря створили необхідне середовище для виділення взаємовідносин підприємств і організацій з державою в самостійну функцію податкового менеджменту.
Мінливість ж законодавства, а також необхідність постійного пошуку нових сфер докладання виник в країні приватного капіталу роблять цю функцію життєво необхідною не тільки в оперативній господарської діяльності, але й у стратегічному менеджменті, т.к без грамотного урахування податків неможливо розробити скільки-небудь коректний бізнес- план або інвестиційний проект.
Одне з найбільш проблемних для платників податків обтяження - це податок на майно організацій (НДО), що сплачується відповідно до глави 30 НК РФ.
Проблема оптимізації вартості майна підприємства полягає в тому, що будучи основною складовою вартості активів компанії, з одного боку визначає його кредитоспроможність, інвестиційну привабливість, а з іншого боку, є об'єктом оподаткування.
Складність оптимізації даного податку полягає в тому, що він є "прямим" податком, тобто обкладання їм не передбачає можливості зменшення його на суми будь-яких відрахувань. Та й список пільговиків по НДВ дуже незначний. Вищевикладене зумовлює актуальність розгляду даної теми.
Мета роботи: теоретичне та практичне дослідження оптимізації вартості майна в податковій менеджменті на прикладі умовного підприємства, з метою зниження податкового навантаження.
Завдання даної роботи:
вивчити основні поняття та положення податкового менеджменту;
систематизувати методи, використовувані в корпоративному податковому менеджменті, виявити їх відповідність ролі та значенню податкового менеджменту в системі управління організацією;
розглянути майно підприємства, як об'єкт оподаткування та основні методи оптимізації його вартості;
розрахувати податкові зобов'язання типового умовного підприємства протягом року за податковими періодами;
спланувати фінансово-господарську діяльність умовного підприємства і його податкові платежі, відповідно до оптимізацією вартості майна;
розрахувати плановані податкові зобов'язання умовного підприємства протягом року за податковими періодами;
провести порівняльний аналіз податкових навантажень двох підприємств.
Об'єкт дослідження: функціонування умовного підприємства в області здійснення діяльності з управління податками.
Предмет дослідження - відносини, що виникають з приводу управління господарюючим суб'єктом своїми податковими платежами.
Інформаційна база: федеральне законодавство, навчальні посібники, періодичні видання, бухгалтерська звітність умовного підприємства, ресурси Internet.
Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, 15 таблиць, 3 формул, 7 рисунків. У 1-му розділі основну увагу приділено теоретичним формулюванням, розглядаються поняття податкового менеджменту, основні методи мінімізації податкових відрахувань. У 2-му розділі розглядається майно, як об'єкт оподаткування та основні методи оптимізації його вартості. Під 3-му розділі на прикладі умовного підприємства проводиться розрахунок податкових зобов'язань протягом року за податковими періодами, планується фінансово-господарська діяльність умовного підприємства і його податкові платежі, відповідно до оптимізацією вартості майна і проводиться порівняльний аналіз податкових навантажень.

1. Податковий менеджмент як складна система

1.1 Основні поняття та положення

Податковий менеджмент формується одночасно з керуванням фінансами, він не існує окремо як інструмент управління бізнесом, а є лише невід'ємною частиною всього фінансового менеджменту. При цьому однією з яскраво виражених особливостей є те, що в податковій сфері законодавство змінюється набагато швидше, ніж в будь-якій іншій області регулювання. З цих позицій податковий менеджмент можна розглядати як особливу науково-практичний напрямок, зорієнтоване на рішення двоякою завдання: по-перше, це підвищення ефективності виробництва і, по-друге, - дотримання податкового законодавства.
Суб'єктами у сфері оподаткування виступають державні податкові органи, платники податків та інші учасники податкових відносин. Головну роль відіграють два з них - держава і підприємницький сектор (юридичні та фізичні особи). Інтереси їх збігаються не завжди. Тому загальну систему управління оподаткуванням, що має в певному сенсі різнопланові цілі, необхідно розглядати як дворівневу систему:
верхній рівень - управління податками та зборами як частиною публічних фінансових ресурсів, тобто фінансів державних органів управління;
нижній рівень - управління податками та зборами господарюючих суб'єктів.
На державному рівні основна мета при проведенні податкової політики зводиться, по-перше, до формування доходної частини бюджетів і, по-друге, до стимулювання розвитку економічного потенціалу країни. Реалізується ця мета шляхом забезпечення відносної рівноваги між функціями оподаткування: фіскальної і регулюючої.
Завдання управління податками на підприємствах і в організаціях інша: оптимізація податкових платежів з метою збільшення розміру прибутку; причому мова йде як про тактику скорочення податків, так і про сталий скорочення їх на довгострокову перспективу. Незважаючи на те, що господарюючі суб'єкти значно відрізняються за видами діяльності, розмірами, структурі й іншим параметрам, що прямо накладає відбиток на побудову системи управління, логіка і принципи управління фінансовими ресурсами (в тому числі і податками) залишаються незмінними.
З розглянутих позицій система податкового менеджменту в цілому повинна бути організована таким чином, щоб забезпечити процес управління, як на державному рівні, так і на рівні господарюючих суб'єктів. Тому в даний час правомірно введення в науковий та практичний обіг понять "державний податковий менеджмент" і "корпоративний податковий менеджмент" [4, с.25].
Податковий менеджмент виконує специфічну функцію в системі управління господарюючого суб'єкта, і є в силу цього однією з підсистем внутрішньофірмового (корпоративного) менеджменту. Його можна охарактеризувати як управління податками підприємств-платників податків, що регулює їх фінансові взаємовідносини з державою в процесі перерозподілу доходів господарюючих суб'єктів і формування доходів бюджету.
Структурні елементи системи корпоративного податкового менеджменту визначені наступним чином: податкове планування - сукупність економічних відносин, що проявляються у здійсненні управлінських дій за визначенням бажаного майбутнього фінансового та податкового стану організації та найкращих способів його досягнення на основі аналізу поточного фінансового та податкового стану організації; податкове регулювання - сукупність економічних відносин, що проявляються у здійсненні управлінських дій з впровадження у фінансово-господарської діяльності організації обраних податковим плануванням способів оптимізації податкових платежів; податковий контроль - сукупність економічних відносин, що проявляються у здійсненні управлінських дій зі встановлення ступеня досягнення запланованого фінансового та податкового стану організації на основі аналізу та оцінки результатів податкового регулювання (малюнок 1).
Система корпоративного податкового менеджменту
Податкове планування
Податкове регулювання
Податковий
контроль


Рисунок 1 - Структурні елементи системи корпоративного податкового менеджменту
Щодо кожної з вищенаведених елементів системи корпоративного податкового менеджменту характеризується його зміст, предмет, етапи, цілі та завдання. Взаємозв'язок системних елементів виражається в наступному: виконання функції контролю повертає нас до початку циклу управління податками організації - до планування. Тобто процес управління податками полягає в послідовно змінюють один одного циклах управлінських дій: планування - регулювання - контроль - планування ... і т.д. [14].
Предметом податкового менеджменту є податкова політика, що визначає рівень оподаткування, і її практична реалізація.
Основним об'єктом податкового менеджменту є господарюючі суб'єкти-платники податків.
Інформаційна база податкового менеджменту формується в системі фінансового, податкового та управлінського обліку. Це, зокрема, обумовлює тісний взаємозв'язок податкового менеджменту з такими підсистемами управління, як фінансовий менеджмент, бухгалтерський облік, управління витратами [18].
Як науковий напрямок податковий менеджмент вимагає розкриття своїх концептуальних засад, як галузь практичної діяльності він грунтується на конкретних прийомах і способах прийняття рішень з управління оподаткуванням. Цими двома взаємопов'язаними установками визначається багатозначність податкового менеджменту, його методологічні основи.
Розглянуте науковий напрямок характеризується своїм предметом і методом. При їх трактуванні повинна бути прийнята до уваги двоїста природа податку, тобто податок послідовно розкривається як правова та економіко-вартісна категорія. З урахуванням цього предметом податкового менеджменту є (малюнок 2).
Предмет податкового менеджменту
відносини з приводу встановлення, введення та справляння податків
податкові ресурси
фінансові потоки


Рисунок 2 - Предмет податкового менеджменту
Податкові відносини, що складаються між державою, платниками податків та іншими особами, становлять предмет податкового права; вони завжди пов'язані з вилученням у юридичних і фізичних осіб частини їхніх доходів до відповідного бюджету та у передбачених випадках - до позабюджетних цільових фондів. Тому суспільні відносини у сфері податків безпосередньо пов'язані з державним податковим контролем та управлінням економічним і соціальним розвитком суспільства через механізм оподаткування. Зміст податкового менеджменту (крім цих відносин) включає різні види податкових платежів і зборів, а також процедури податкового виробництва.
Метод податкового менеджменту охоплює: способи впливу права на суспільні відносини з питань оподаткування та сукупність прийомів, елементів податкового механізму. Податкове законодавство регулює владні відносини з приводу оподаткування та здійснення податкового контролю. По суті, тут мова йде про метод податкового права, який характеризується як владно-майновий, зумовлений необхідністю застосування однозначних, що не допускають вибору (імперативних) норм з метою формування державного бюджету. При цьому податковий механізм використовує методи бюджетного регулювання, податкові пільги і т.д.
Головне методологічне підгрунтя для податкового менеджменту зв'язано з загальною теорією управління. Оскільки податковий менеджмент є частиною теорії управління, в його основу повинні бути покладені принципи системного підходу та системного аналізу. Крім того, податковий менеджмент як багатопланова система характеризується можливістю декомпозиції його по різних підставах з метою виділення концептуальних образів, що дозволяють висвітлити ті чи інші сторони цієї системи.
В даний час створено певний доробок теоретико-методологічних основ податкового менеджменту стосовно до різних рівнів управління. Більшість дослідників сходиться в тому, що податковий менеджмент являє собою частину загальної теорії управління. Іншим методологічним підгрунтям для нього слід вважати фінансову науку та її науково-практичний напрямок - фінансовий менеджмент. Тому управління оподаткуванням є невід'ємною частиною всього процесу управління об'єктом, воно повинно розглядатися в загальному контексті управління фінансами. У той же час особливості процесу оподаткування і його значущість у формуванні дохідної частини бюджетів викликають необхідність виділення податкового менеджменту в якості самостійної системи, при тому що відноситься до класу складних систем спеціального призначення. Саме з цих позицій необхідно підійти до вивчення податкового менеджменту, характеристиці його концептуальних засад.
Таким чином, оподаткування (включаючи процес управління податками) - поняття багатоаспектне і ієрархічно складне, система оподаткування з повною підставою може бути віднесена до класу так званих складних систем. Податковий менеджмент як складна система характеризується можливістю декомпозиції його по різних підставах з метою виділення концептуальних образів (частин, підсистем), що дозволяють висвітлити окремі сторони цієї системи. Іншими словами, з системних позицій процес управління податками вимагає розгляду кількох різнопланових уявлень (аспектів), що мають полііерархіческій характер [4, с.14-15].

1.2 Методи, використовувані в корпоративному податковому менеджменті

Заходи, що проводяться на поточному рівні планування, називають способами, методами і "схемами" податкової мінімізації. Вони як правило різні за своєю природою вузьконаправлений на певний сегмент податкових відносин і не зачіпають весь комплекс податкових проблем.
Методи корпоративного податкового менеджменту можна розділити на загальні та спеціальні (методи управління податково-фінансовими потоками).
До загальних методів віднесені:
розрахунково-аналітичний метод;
нормативний метод;
метод оптимізації планових рішень;
балансовий метод;
економіко-математичні методи.
До числа спеціальних методів увійшли:
методи аналізу та оцінки податково-фінансового стану фірми;
методи постановки мети і завдань;
методи вибору способів податкової оптимізації;
методів податкової оптимізації;
методи встановлення ступеня досягнення мети [18].
Для систематизації спеціальних методів управління податковими платежами звернутися до наведеного опису системи корпоративного податкового менеджменту з використанням функціонального підходу. З вказаної позиції система корпоративного податкового менеджменту являє собою три блоки взаємопов'язаних управлінських дій:
1) податкове планування;
2) податкове регулювання;
3) податковий контроль.
Кожному з цих блоків притаманні свої етапи, і кожному етапу відповідають свої методи, до числа яких запропоновано включити:
1) методи аналізу та оцінки податково-фінансового стану фірми;
2) методи постановки мети і завдань;
3) методи вибору способів податкової оптимізації;
4) методи податкової оптимізації;
5) методи встановлення ступеня досягнення мети.
Оскільки управління податками розглядається в тісному зв'язку з управлінням фінансами, а управління фінансами організації здійснюється за допомогою методів управління фінансовими потоками, то спеціальні методи можна умовно назвати методами управління податково-фінансовими потоками і схематично представити наступним чином:
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Методи корпоративного податкового менеджменту
Методи податкового планування
Методи податкового регулювання
Методи податкового контролю
Методи аналізу фінансового
і податкового стану фірми
Методи вибору способів
податкової оптимізації
Методи постановки мети
Методи постановки завдань
Методи постановки
завдань
Методи податкової оптимізації
Методи постановки
завдань
Методи аналізу та оцінки результатів
Методи встановлення
ступеня досягнення мети
Організаційна діаграма
Рисунок 3 - Систематизація спеціальних методів корпоративного податкового менеджменту
Таким чином, система спеціальних методів корпоративного податкового менеджменту являє собою взаємопов'язані і взаємозалежні групи методів, структуровані відповідно до етапів трьох функціональних ланок управління податками на фірмі (планування, регулювання, контролю).
Розгляд методики податкового планування починається з етапу аналізу та оцінки поточного податково-фінансового стану фірми. На даному етапі можна використовувати методи фінансового аналізу, конкретна сукупність яких залежить від досліджуваного господарського суб'єкта.
Наступним етапом податкового планування є постановка мети - тобто визначення того майбутнього податково-фінансового стану фірми, якого необхідно досягти. Постановка мети податкового планування безпосередньо залежить від оцінки податково-фінансового стану організації, яку у результаті проведеного аналізу, тому запропоновано побудувати модель залежності цілей податкового планування від оцінок податково-фінансового стану фірми, використовуючи метод побудови дерева рішень.
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Оцінка податково-фінансового стану організації
податково-фінансовий стан організації є незадовільним, баланс інтересів зміщений у бік держави
податково-фінансовий стан організації є задовільним
податково-фінансовий стан організації є незадовільним, баланс інтересів зміщений у бік організації
відновити баланс інтересів на користь організації
відновити баланс інтересів на користь держави
підтримати поточний податково-фінансовий стан
ц і л і н а л о г о в о г о п л а н і р о в а н і я

Рисунок 4 - Залежність цілей податкового планування від результатів оцінки податково-фінансового стану організації.
Після постановки мети податкового планування формулюються завдання, можливі варіанти, постановки яких представлені на рис.3.
SHAPE \ * MERGEFORMAT
забезпечити відповідність темпу зростання податкових витрат темпу зростання доданої вартості
забезпечити дотримання податкової дисципліни
збільшення фінансових потоків в сегменті з більш висо-ким рівнем податкових витрат
скорочення фінансових потоків у сегменті з більш низьким рівнем податкових витрат
забезпечення збереження темпів роз-ку фірми, закладених фінансовим плануванням
збільшення фінансових потоків в сегменті з більш низьким рівнем податкових витрат
скорочення фінансових потоків у сегменті з більш високим рівнем податкових витрат
забезпечення збереження темпів розвитку фірми, закладених фінансовим плануванням
Завдання податкового планування

Малюнок 5 - Варіанти постановки завдань залежно від цілей податкового планування
Після постановки завдань податкового планування, відповідно до логіки побудови етапів даного системного ланки корпоративного податкового менеджменту, здійснюється вибір способів вирішення поставлених завдань, тобто методів оптимізації податкових платежів. При виборі методів податкової оптимізації запропоновано виходити з мети і завдань податкового планування, що стоять перед конкретним господарюючим суб'єктом, що схематично представлено на рисунку 6.
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Цілі податкового планування
підтримати поточний податково-фінансовий стан
відновити баланс інтересів (у разі його усунення на користь організації) (фірма Б)
забезпечити відповідність темпу зростання податкових витрат темпу зростання доданої вартості
забезпечити дотримання податкової дисципліни
збільшення фінансових потоків в сегменті з більш висо-ким рівнем податкових витрат
скорочення фінансових потоків у сегменті з більш низьким рівнем податкових витрат
забезпечення збереження темпів роз-ку фірми, закладених фінансовим плануванням
відновити баланс інтересів (у разі його усунення на користь держави) (фірма А)
збільшення фінансових потоків в сегменті з більш низьким рівнем податкових витрат
скорочення фінансових потоків у сегменті з більш висо-ким рівнем податкових витрат
забезпечення збереження темпів роз-ку фірми, закладених фінансовим плануванням
із а д а ч і н а л о г о в о г о п л а н і р о в а н і я
немає необхідності у виборі методів податкової оптимізації, дії з управління податками зводяться до підтримки поточного рівня податкових платежів
- Відмова від послуг додаткових організацій-контрагентів;
- Скорочення матеріальних витрат;
- Зміна складу витрат фірми;
- Скорочення частки інших витрат у доданої вартості; і ін
- Формування оптимальної облікової політики;
- Оптимізація господарських договорів;
- Заміна правового оформлення господарських відносин;
- Залучення додаткових організацій-контрагентів; та ін
м е т о д и н а л о г о в о ї про п т і м і з а ц і й

Малюнок 6 - Відповідність методів податкової оптимізації цілям і завданням податкового планування
Розгляд методів податкового регулювання розділені на наступні етапи:
формулювання завдань;
впровадження вибраних податковим плануванням методів податкової оптимізації.
На етапі податкового регулювання при впровадженні сукупності оптимізаційних методів у фінансово-господарські процеси фірми запропоновано здійснити ряд конкретних дій щодо перерозподілу фінансових потоків.
Вибір тих чи інших методів податкового регулювання повинен грунтуватися на таких критеріях: методи повинні бути законними, їх застосування повинно забезпечувати баланс інтересів "бізнес-держава" в частині сплати податків. Тобто зниження податкового навантаження на організацію має бути досягнуто не заради самого зниження як такого, а заради вивільнення додаткових фінансових ресурсів з метою використання їх для розвитку і розширення виробництва і, як наслідок, збільшення абсолютного розміру податкових платежів до бюджету, що відповідає як інтересам бізнесу , так і інтересам держави.
У відношенні методів податкового контролю можна побудувати залежність цих методів від етапів даного системного ланки корпоративного податкового менеджменту.
До етапів податкового контролю належать такі сукупності управлінських дій:
формулювання завдань;
аналіз і оцінка результатів податкового регулювання;
встановлення ступеня досягнення запланованої мети.
На етапі податкового контролю процес управління податками на фірмі не закінчується, він лише повертається до своїх "витоків", а саме - до податкового планування.
Таким чином, з урахуванням вищевикладених особливостей побудови методів трьох системних ланок корпоративного податкового менеджменту, загальну схему управління податками в організації можна представити наступним чином (рисунок 7) [15].

2. Оптимізація вартості майна в податковій менеджменті

Одне з найбільш проблемних для платників податків обтяження - це податок на майно організацій (НДО), що сплачується відповідно до глави 30 НК РФ. Складність оптимізації даного податку полягає в тому, що він є "прямим" податком, тобто обкладання їм не передбачає можливості зменшення його на суми будь-яких відрахувань. Та й список пільговиків по НДВ дуже незначний.
Тому законна оптимізація даного податку (НДВ) є на сьогоднішній день єдиним ефективним способом його зниження [10].

2.1 Майно, як об'єкт оподаткування

Об'єктом оподаткування податком на майно визнається рухоме і нерухоме майно (включаючи майно, передане в тимчасове володіння, користування, розпорядження або довірче управління, внесене у спільну діяльність), що обліковується на балансі організації в якості основних засобів відповідно до встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку ( п.1 ст.374 НК РФ).
Згідно з п.4 ПБО 6 / 01 "Облік основних засобів" майно приймається до бухгалтерського обліку як основного засобу, якщо одночасно виконуються наступні умови:
майно використовується у виробництві продукції, при виконанні робіт чи наданні послуг або для управлінських потреб організації;
майно використовується протягом тривалого часу, тобто строку корисного використання, тривалістю понад 12 місяців, або звичайного операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців;
організацією не передбачається подальший перепродаж цих активів;
майно здатне приносити організації економічні вигоди (дохід) у майбутньому.
Якщо майно не відповідає даним умовам, то воно не може бути зараховано до складу основних засобів. Його необхідно продовжувати обліковувати на рахунку 08 "Вкладення у необоротні активи".
У розрахунку податку на майно не бере участь майно, яке:
спочатку не визнається в бухгалтерському обліку основними засобами;
вибуває зі складу основних засобів або не здатне приносити організації економічні вигоди (дохід) у майбутньому (тобто вартість якого списується з рахунку 01).
У період реконструкції (модернізації), так само як і при консервації, майно продовжує числитися в складі основних засобів (п.20 Методичних вказівок з бухгалтерського обліку основних засобів). Вибуття ОС має місце у випадках, перерахованих у п.29 ПБО 6 / 01. Отже, вартість таких ОС з балансу не списується, а самі ці основні засоби розглядаються як об'єкт оподаткування податком на майно (див. лист Мінфіну Росії від 15.05.2006 N 03-06-01-04/101). У період реконструкції об'єкта ОЗ, що триває більше року, або консервації його на термін більше трьох місяців амортизація по цьому об'єкту в бухгалтерському обліку не нараховується (п.23 ПБУ 6 / 01). Тому залишкова вартість такого об'єкта в зазначений період буде дорівнює його залишковій вартості на дату початку реконструкції або консервації.
Об'єкти, переведені на консервацію, реконструкцію та модернізацію, не виключаються з податкової бази по податку на майно.
З 1 січня 2006 р. до основних засобів віднесені також активи, призначені виключно для надання організацією за плату в тимчасове володіння і користування (у тимчасове користування) з метою отримання доходу, обліковуються на рахунку 03 "Прибуткові вкладення в матеріальні цінності" (відповідні зміни в п.5 ПБУ 6 / 01 внесені Наказом Мінфіну Росії від 12.12.2005 N 147н).
Починаючи з 2006 р. зазначені активи обкладаються податком на майно незалежно від того, коли вони були прийняті до обліку: до 1 січня 2006 р. або після цієї дати (див., зокрема, листи Мінфіну Росії від 08.02.2006 N 03-06 -01-04/11, від 14.02.2006 N 03-06-01-04/36, від 14.04.2006 N 03-06-01-04/86).
Склад дохідних вкладень у матеріальні цінності в 2006 р. не змінився: на рахунку 03, так само як і раніше, відбивається майно, яке організація набуває з метою передачі його в оренду (лізинг) [16].
Облік нерухомості ПБУ 6 / 01, що є основним нормативним документом з бухгалтерського обліку основних засобів, не передбачає для об'єктів нерухомості спеціального порядку прийняття до обліку як ОС.
На цій підставі податкові органи роблять висновок: об'єкт нерухомості підлягає зарахуванню до складу основних засобів на дату виконання всіх умов, перерахованих в п.4 ПБО 6 / 01. Тобто фактично об'єкт нерухомості пропонується включати до складу основних засобів з моменту введення його в експлуатацію.
Крім ПБУ 6 / 01 порядок ведення бухгалтерського обліку основних засобів регулюють також наступні документи:
Становище ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності в Російській Федерації (затверджено Наказом Мінфіну Росії від 29.07.1998 N 34н, далі - Положення з ведення бухобліку);
Методичні вказівки з бухгалтерського обліку основних засобів (затверджено Наказом Мінфіну Росії від 13.10.2003 N 91н);
Пункт 41 Положення ведення бухобліку наказує враховувати витрати на придбання або спорудження об'єктів нерухомості у складі незавершених капітальних вкладень (на рахунку 08) до моменту оформлення документів, що підтверджують державну реєстрацію цих об'єктів у встановлених законодавством випадках;
Відповідно до п.52 Методичних вказівок допускається приймати до бухгалтерського обліку в якості основних засобів фактично експлуатовані об'єкти нерухомості, по яких закінчені капітальні вкладення, оформлені відповідні первинні облікові документи з приймання-передачі, документи передані на державну реєстрацію.
Як випливає з наведених норм, нерухомість, введена в експлуатацію, може бути зарахована до складу основних засобів на одну з наступних дат:
подання документів на державну реєстрацію прав;
державної реєстрації прав.
Формально "лояльність" формулювання п. 52 Методичних вказівок дозволяє платнику податків самостійно вирішувати питання про те, як обліковувати об'єкт нерухомості в період між зазначеними датами: на рахунку 01 або на рахунку 08. Але в цьому випадку віднесення нерухомості до об'єктів оподаткування податком на майно визначається, по суті, волевиявленням платника податків.
У 2006 р. з'явилися свіжі роз'яснення Мінфіну Росії про порядок обліку об'єктів нерухомості, придбаних (побудованих) організацією, а також отриманих від засновника в якості внеску до статутного капіталу для цілей обчислення податку на майно (див. листи від 09.09.2006 N 03-06 -01-04/154, від 03.08.2006 N 03-06-01-04/151, від 27.06.2006 N 03-06-01-02/28).
На думку фінансового відомства, фактично експлуатований об'єкт нерухомості (незалежно від способу його надходження в організацію) визнається об'єктом обкладення податком на майно з дати подання документів на державну реєстрацію. Якщо до цього моменту об'єкт введений в експлуатацію і використовується в господарській діяльності організації, його первісна вартість сформована, то він має всі ознаки основного засобу, встановленими п.4 ПБО 6 / 01.
Аналогічним чином його класифікує і п.52 Методичних вказівок з бухгалтерського обліку ОС. Тому такий об'єкт нерухомості повинен бути оприбуткований організацією на рахунку 01, а його вартість повинна бути включена в податкову базу по податку на майно організацій.
На думку Мінфіну, фактично експлуатований об'єкт нерухомості визнається об'єктом обкладення податком на майно з дати подання документів на державну реєстрацію.
Якщо організація тривалий час не реєструє права на фактично експлуатовані об'єкти нерухомості, то цей факт, на думку Мінфіну Росії, повинен розглядатися як ухилення від оподаткування. Податковим органам листом ФНС Росії від 25.08.2004 N ШС-14-21-121 (ДСП) дані вказівки стягувати з таких платників податків податок на майно в судовому порядку, а також залучати їх до відповідальності, передбаченої ст.122 НК РФ.
Зі складу об'єктів оподаткування виключено майно, що належить на праві господарського відання або оперативного управління федеральним органам виконавчої влади, в яких законодавчо передбачена військова та (або) прирівняна до неї служба, що використовується цими органами для потреб оборони, цивільної оборони, забезпечення безпеки та охорони правопорядку в Російської Федерації (подп.2 п.4 ст.374 НК РФ).
Скористатися зазначеним звільненням можуть лише органи та підрозділи відповідного федерального органу виконавчої влади (наприклад, Міноборони Росії). Платник податків, підвідомчий Міноборони Росії, але що є самостійною юридичною особою, не належить до федеральним органам виконавчої влади. Тому він повинен сплачувати податок на майно в загальновстановленому порядку (лист Мінфіну Росії від 10.04.2006 N 03-06-04-04/12).
Податкова база визначається як середньорічна вартість майна, яке визнається об'єктом оподаткування. При цьому майно враховується за залишковою вартістю, сформованої відповідно до порядку бухгалтерського обліку, затвердженого в обліковій політиці організації (п.1 ст.375 НК РФ).
Залишкова вартість об'єкта ОЗ за звітний період дорівнює різниці між його первісною вартістю та сумою нарахованої по ньому за цей період амортизації [9].
Основні способи оптимізації вартості майна
У деяких випадках вартість основного засобу можна звести до нуля і зовсім не платити податок на майно.

2.2 Методи переоцінки основних засобів

Як відомо, за допомогою переоцінки багато підприємства знижують платежі з податку на майно. Така оптимізація можлива і в світлі поправок, внесених до ПБО 6 / 01. Єдиною зміною є те, що законодавці прибрали з п.15 способи проведення переоцінки та надали бухгалтерам право самим вирішувати, яким чином змінювати вартість основних засобів.
Переоцінювати основні засоби слід регулярно, щоб вартість об'єктів основних засобів у бухгалтерському обліку суттєво не відрізнялася від ринкової.
Відобразити в обліковій політиці, що переоцінка проводиться комбінованим способом. По одній групі основних засобів - індексним методом, а по другій - за допомогою залучення незалежного оцінювача.
При цьому в першу групу потрібно включити однорідні об'єкти основних засобів, вартість яких більшою мірою впливає на величину податку на майно. І уцінити їх за допомогою коефіцієнтів, розроблених самостійно на основі прайс-листів заводів-виробників або продавців аналогічного майна, листів органів статистики, довідників із зазначенням цін. Таке право платникам податків надають Листа Мінфіну Росії від 31 липня 2003 р. N 04-02-05/3/63 та від 30 листопада 2004 р. N 03-06-01-04/150.
У другу ж групу потрібно включити дорогі основні засоби (наприклад, нерухомість або виробниче обладнання). Їх вартість краще перераховувати за допомогою професійного оцінювача. Адже це рідкісні індивідуальні об'єкти.
Інформацію про їх реальної вартості неможливо отримати з довідника цін або з газети з безкоштовними оголошеннями. Та й підтвердження уцінки незалежним фахівцем допоможе вам довести свою правоту в разі спору з податківцями [12].
Багатоликий знос.
Різноманіття варіантів нарахування амортизації у бухгалтерському обліку дозволяє оптимізувати податок на майно.
Податковий кодекс дозволяє списувати амортизацію одним з двох методів: лінійним або нелінійним (п.1 ст.259 НК РФ). У бухгалтерському обліку способів нарахування амортизації рівно в два рази більше (п.18 ПБУ 6 / 01 "Облік основних засобів"). Це лінійний спосіб, спосіб зменшуваного залишку, спосіб списання вартості пропорційно сумі чисел років терміну корисного використання і спосіб списання вартості пропорційно обсягу продукції (робіт).
У більшості випадків бухгалтери намагаються нараховувати амортизацію і в бухгалтерському, і в податковому обліку однаково, тобто лінійним способом. Причина: небажання відображати різниці, що виникають по ПБУ 18/02 "Облік розрахунків з податку на прибуток".
Однак використання в бухгалтерському обліку інших методів нарахування амортизації дозволить швидше списати вартість основного засобу. Тим самим компанія може заощадити на платежах з податку на майно. Оскільки цим податком обкладаються об'єкти, що обліковуються за правилами бухгалтерського обліку як основних засобів (п.1 ст.374 НК РФ).
На практиці найпопулярнішим є лінійний спосіб. Він простіше і зрозуміліше інших. До того ж він єдиний, який можна застосовувати одночасно і в бухгалтерському, і в податковому обліку. Якщо вартість основних засобів і в тому, і в іншому обліку однакова, то й амортизація по них при лінійному способі буде одна й та ж.
Лінійний спосіб. При цьому методі амортизація нараховується рівномірно протягом усього строку корисного використання верстата.
Спосіб зменшуваного залишку. Амортизація розраховується виходячи із залишкової вартості основного засобу на початок кожного звітного року та норми амортизації. Норму визначають виходячи з терміну корисного використання основного засобу і коефіцієнта прискорення, встановленого законодавством. Малі підприємства можуть застосовувати коефіцієнт, що дорівнює 2. Про це сказано в пункті 54 Методичних вказівок з бухгалтерського обліку основних засобів (затв. наказом Мінфіну РФ від 10 жовтня 2003 року № 91н).
Прискорену амортизацію можна застосовувати і при лізингу, якщо основний засіб значиться у вас на балансі. Це дозволено статтею 31 Федерального закону від 29 жовтня 1998 р. № 164-ФЗ "Про фінансову оренду (лізингу)". По рухомому майну, яке відноситься до активної частини основних засобів, можна застосовувати коефіцієнт прискорення до 3 (лист Мінфіну РФ від 18 грудня 2003 року № 04-02-03/2/81).
Коефіцієнти прискорення можна застосовувати тільки при способі зменшуваного залишку.
Якщо вважати амортизацію цим способом суворо за ПБО 6 / 01, то робити це доведеться нескінченно довго. І навіть найвищий коефіцієнт прискорення не допоможе повністю замортизувати основний засіб протягом строку корисного використання. Тому слід керуватися здоровим глуздом. Раз у основного засобу є строк корисного використання, то до кінця цього терміну вона повинна бути повністю замортизовано. Так що в останній рік використання об'єкта залишкову вартість треба списати лінійним методом. До речі, аналогічний підхід пропонує Податковий кодекс для нелінійного методу амортизації (п.5 ст.259).
За сумою чисел років терміну корисного використання. При цьому способі амортизація нараховується виходячи з початкової (або відбудовної) вартості основного засобу за формулою:
А г = С ОС * чл, (1)
де А г - річна амортизація;
З ОС - вартість основних засобів;
Чл - число років, що залишилися до кінця корисного використання об'єкта.
Пропорційно обсягу продукції. При цьому способі фірма не призначає термін використання основного засобу. Вона визначає, скільки продукції (робіт) на ньому буде зроблено за час застосування. Причому в натуральному вимірі (тонни, погонні або квадратні метри і т.д.).
Амортизацію розраховують за формулою:
А м = З ос * ФВП м, (2)
Де А м - сума амортизації за місяць;
З ос - вартість основного засобу (плановий випуск продукції (робіт) за весь час використання);
ФВП м - фактичний випуск продукції (робіт) за місяць.
Цей спосіб не варто застосовувати при рівномірному випуску продукції. У цьому випадку результат буде близький до лінійного методу. Але якщо виробництво сезонне, то нараховувати амортизацію пропорційно обсягу продукції цілком розумно.
Як бачимо, застосовуваний у більшості випадків бухгалтерами лінійний метод нарахування амортизації у бухгалтерському обліку самий невигідний з точки зору оптимізації податку на майно. При використанні інших способів нарахування амортизації компанія може істотно заощадити на платежах з цього податку [13].
Суть схеми з "упрощенщіком".
Як же позбутися від податку на майно в нових умовах? Це можна зробити, якщо організація, яка стане лізингодавцем, застосовує спрощену систему оподаткування. Опишемо цю схему детально.
Перший крок: створення майбутнього лізингодавця, якщо це необхідно. Не варто забувати, що частка участі підприємства в новій організації не повинна становити більше 25 відсотків. З моменту відкриття організація починає застосовувати спрощену систему.
Другий крок: постачання "упрощенщіка" коштами на покупку майна. Зробити це можна по-різному:
внести гроші в статутний капітал організації як її засновник;
перевести майбутньому лізингодавцю цільові кошти на купівлю об'єкта;
видати новій фірмі позику, який вона буде повертати з лізингових платежів.
Якщо "упрощенщік" вже працює і має свої кошти, то він може придбати майно за свій рахунок. А потім вартість основного засобу компенсується йому лізинговими платежами. Відзначимо, що використовувати позики і особливо цільові кошти треба дуже обережно. Така угода напевно зверне на себе пильну увагу інспекторів, і вони можуть заявити, що вона проведена з метою ухилення від податків. Адже фактично підприємство оплачує покупку майна, яке потім буде передано йому ж у оренду.
Третій крок: підприємство укладає з організацією договір лізингу на куплене основний засіб. У результаті податок на майно підприємство не платить. Але така схема обіцяє інші податкові наслідки, як позитивні, так і негативні. Розглянемо їх [7].
Вплив схеми з "упрощенщіком" на інші податки. Складніше за все розібратися з єдиним податком. Адже у підприємства, яке користується майном, лізингові платежі зменшують податок на прибуток, що обчислюється за ставкою 24 відсотки. А для "упрощенщіка" вони є доходами, оподатковуваними єдиним податком. І тут все залежить від того, яку податкову базу бере в розрахунок лізингодавець - "доходи" або ж "доходи мінус витрати".
Єдиний податок з бази "доходи". У цьому випадку сума єдиного податку становить 6 відсотків від лізингового платежу. Виходить, що сума, яку користується майном підприємство заощаджує на податку на прибуток, більше, ніж єдиний податок "упрощенщіка".
Єдиний податок з бази "доходи мінус витрати". У такій ситуації доходами також є лізингові платежі.
За загальним правилом основні засоби списуються при "спрощенці" на витрати одноразово. Проте Мінфін Росії в Листі від 16 вересня 2005 р. N 03-11-04/2/79 стверджує, що майно, передане в лізинг, списати на витрати на підставі п.3 ст.346.16 НК РФ не можна. Адже воно обліковується на рахунку 03. До матеріальних затрат такий об'єкт теж не віднести, так як це капітальні вкладення.
Тому мінфінівці впевнені, що оподатковувану базу "упрощенщіка" можна зменшити на вартість об'єкта лише в тому періоді, коли лізингоодержувач викупить основний засіб.
Відзначимо, що цю точку зору можна вважати спірною. Адже виходячи з поняття основних засобів, яке дано в ПБО 6 / 01, об'єкти, передані в лізинг, можна також вважати основними засобами, а тому списувати їх одноразово на витрати при "спрощенці". Однак правомірність даного підходу напевно доведеться обстоювати в суді. Але якщо Мінфін реалізує свої плани щодо внесення змін до ПБУ 6 / 01, то ця проблема повинна зникнути. Адже якщо дохідні вкладення в матеріальні активи будуть чітко прирівняні до основних засобів, то й витрати організації-лізингодавця можна враховувати так само, як витрати на придбання основних засобів. А саме списувати всю суму в момент введення майна в експлуатацію - на практиці це день, коли об'єкт передається лізингоодержувачу.
Але треба враховувати наступне. Вартість основного засобу більше, ніж річний лізинговий платіж. Тому якщо організація не займається іншою діяльністю, крім передачі майна в лізинг за описуваної схемою, то податкова база у неї вийде негативною. У такому випадку їй доведеться сплатити мінімальний податок, як того вимагає п.6 ст.346.18 Податкового кодексу РФ. Це 1% від доходів. А на суму збитку, яка буде числитися за "упрощенщіком", можна зменшити його податкову базу наступних періодів (п.7 ст.346.18 НК РФ). Але не більше ніж на 30%.
Яка система більш вигідна для застосування, можна визначити тільки в кожному конкретному випадку. Зокрема, це залежить від того, чи є у "упрощенщіка" інші доходи і витрати, крім лізингових платежів і витрат на основний засіб. Якщо у організації вступу набагато перевищують витрати, то вигідніше вибрати базу "доходи". У випадку, коли різниця між доходами та витратами невелика, то краще платити податок з цієї різниці. Але тут ще треба враховувати пенсійні внески. Адже фірми, які платять податок за схемою "доходи мінус витрати", просто включають пенсійні внески до складу витрат. А організації, які вважають єдиний податок з доходу, має право зменшити сам податок на внески до ПФР, але не більше ніж на 50 відсотків.
ПДВ. Організації, які застосовують спрощену систему оподаткування, не є платниками цього податку. Тому "вхідний" ПДВ при купівлі майна прийняти до відрахування неможливо. Тобто виникають додаткові втрати. Але в той же час цей ПДВ буде зменшувати єдиний податок у тих, хто використовує базу "доходи мінус витрати" [10].
Оптимізація за допомогою зворотного лізингу. У принципі знизити податок на майно можна, навіть якщо підприємство вже володіє основним засобом. Зробити це дозволяє договір поворотного лізингу, в рамках якого відбувається наступне. Підприємство передає гроші організації-"упрощенщіку", а потім продає їй своє майно. Таким чином, актив виводять з балансу підприємства. І тут же організація за договором лізингу передає об'єкт його колишньому господарю.
Право здійснювати подібні операції прописано в п.1 ст.4 Федерального закону від 29 жовтня 1998 р. N 164-ФЗ "Про фінансову оренду (лізингу)". Однак ця схема зацікавить податківців, особливо якщо гроші передаються за допомогою цільового фінансування або позики.
Мінуси лізингових схем. Податковий облік лізингових платежів. Мінфін Росії у своєму Листі від 9 листопада 2005 р. N 03-03-04/1/348 дотримується наступної позиції. Кошти, спрямовані на викуп майна, підприємство не може включати в поточні витрати. Такі суми збираються на рахунку 08. І тільки коли до орендаря перейде право власності на об'єкт, його починають амортизувати у звичайному порядку, передбаченому ст.256-259 НК РФ. Але дана ситуація законодавством прописана недостатньо чітко. Адже в п.1 ст.264 Податкового кодексу РФ сказано, що лізингові платежі відносяться до інших витрат, пов'язаних з реалізацією. А п.1 ст.28 Федерального закону від 29 жовтня 1998 р. N 164-ФЗ "Про фінансову оренду (лізингу)" дозволяє включати викупну ціну до складу лізингових платежів. Тому платник податків може заперечити думку чиновників. Але не виключено, що в цьому випадку свою правоту доведеться обстоювати в суді.
Розмір лізингових платежів і викупної ціни. Ефективність оптимізації залежить від розміру лізингового платежу, тому має сенс його збільшити. Але при цьому не можна забувати, що до занадто високої вартості лізингу інспектори можуть застосувати ст.40 Податкового кодексу РФ і донарахувати підприємству податок, пені та штрафи виходячи з ринкової ціни. Проте відзначимо, що насправді в даній ситуації застосувати ст.40 перевіряючим буде дуже складно. Адже сума лізингових платежів залежить від багатьох факторів. Наприклад, це вид майна, термін лізингу, комісія лізингодавця і т.д. Тому визначити ринкову ціну такої послуги, як лізинг, непросто. Але негативним моментом є той факт, що дії інспекторів, можливо, доведеться оскаржувати в суді [3, с.108].
Обмеження "упрощенщіка". Необхідно відслідковувати, яка вартість перейшли до майбутнього лізингодавцю активів, щоб організація не втратила права застосовувати "спрощенку". Дохід за підсумками звітного або податкового періоду не повинен перевищувати 15 000 000 руб. (З 1 січня 2006 р. - 20 000 000 крб.), А залишкова вартість основних засобів - 100 000 000 руб. Інакше доведеться перевести організацію на загальну систему оподаткування.
Останнім часом договори лізингу потрапили під пильну увагу податківців. Є ймовірність того, що таку лізингову угоду інспектори визнають удаваною. Правда, законодавчо ухилення від сплати податків не визначено. І діє принцип: "що не заборонено, те дозволено". Проте варто бути готовим довести економічну доцільність угоди. А тому спочатку треба прорахувати всі можливі ризики і співвіднести їх з вигодами. І тільки потім приймати рішення про втілення схеми в життя [5, с.96].

3. Розрахунок податкових зобов'язань підприємства та оптимізація податкових платежів

3.1 Розрахунок податкових зобов'язань типового умовного підприємства

ВИХІДНІ ДАНІ: Основним напрямком діяльності підприємства - виробництво виробів з бетону для використання в будівництві.
На сьогоднішній день підприємство працює по декількох напрямках:
виробництво виробів з бетону (тротуарної плитки);
виробництво та продаж обладнання, витратних матеріалів, компонентів;
продаж добавок для бетону, будівельного обладнання для бетонного виробництва та укладання бруківки та іншого обладнання.
Фірма постійно вивчає потреби будівельного ринку, постійно бере участь у міжнародних та національних виставках, активно впроваджує нові технології з виробництва будівельних матеріалів, і проводить широку рекламну кампанію з просування їх на ринку.
Таблиця 1 - Штатний розклад підприємства (варіант 2110):

Посада
ПІБ
Оклад
Варіант 2119
Р / к 25%
Разом оклад
1
Директор
Іванов І.І.
5559,00
7669,00
1917,25
9586,25
2
Заступник директора
Петров П.П.
4449,00
6559,00
1639,75
8198,75
3
Головний бухгалтер
Сидоров С.С.
4399,00
6509,00
1627,25
8136,25
4
Завідувач складом
Степанова С.С.
1199,00
3309,00
827,25
4136,25
5
Начальник цеху
Семенов С.С.
3369,00
5479,00
1369,75
6848,75
6
Майстер
Сергєєва С.С.
2229,00
4339,00
1084,75
5423,75
7
Робочий
Гаврилов Г.Г.
1199,00
3309,00
827,25
4136,25
8
Робочий
Александрова О.А.
1199,00
3309,00
827,25
4136,25
9
Робочий
Алексєєв А.А.
1179,00
3289,00
822,25
4111,25
10
Робочий
Федорова Ф.Ф.
1179,00
3289,00
822,25
4111,25
Разом

25960,00
47060,00
11765,00
58825,00
Таблиця 2 - Баланс підприємства на 01 січня
АКТИВ
ПАСИВ
статті
тис.
руб.
статті
тис.
руб.
1. Необоротні активи
4. КАПІТАЛ І РЕЗЕРВИ
- Основні засоби
5 000
- Статутний капітал
10 000
в т. ч будівлі
2 300
обладнання
2 000
транспортні засоби
700
- Нематеріальні активи
50
- Резервний капітал
- Незавершені капітальні вкладення
550
- Спеціальні фонди
- Довгострокові фінансові вкладення
1 000
- Нерозподілений прибуток
500
2. ОБОРОТНІ АКТИВИ
6. КОРОТКОСТРОКОВІ ПАСИВИ
- Матеріали
2 000
- Малоцінні та швидкозношувані предмети
- Розрахунки з постачальниками і підрядниками
2000
- Незавершене виробництво
2 500
- Інші зобов'язання
- Податок на додану вартість по придбаних матеріальних цінностей
333
- Каса
100
- Розрахунковий рахунок
467
- Короткострокові фінансові вкладення
200
- Дебіторська заборгованість
300
БАЛАНС
12 500
БАЛАНС
12 500

Таблиця 3 - Підприємство щомісяця здійснює такі господарські операції:

Господарські операції
Сума
(Сума р. -
2110)
1
2
3
4
1
Нараховано максимально можлива виплата заробітної плати працівникам (виплата 10 числа кожного місяця)
58825
56715
2
Придбано матеріали, всього
117999
115509
Без ПДВ
99999
97889
ПДВ
18000
17620
3
Виготовлена ​​продукція (на виготовлення якої йде 90% придбаних матеріалів)
89999
87889
4
Списується зарплата і відповідні податкові нарахування
74120
71910
5
Знос основних фондів (норма 10%), амортизація нематеріальних активів (термін використання 10 років)
42 083
42 083
6
Реалізація всієї виготовленої продукції з отриманням грошових коштів на розрахунковий рахунок (останній робочий день місяця)
340888
338280
Без ПДВ
288888
286678
ПДВ
51600
51602
7
Нараховано і перераховано податкові зобов'язання до бюджету у т. ч.
Єдиний соціальний податок 26% ​​в т. ч.
15295
14746
У Федеральний бюджет 20%
11765
11343
До Фонду соціального страхування 2,9%
1706
1645
До Фонду ФОМС 1,1%
647
624
До Фонду Томс 2%
1177
1134
Податок на додану вартість
34000
33982
Пояснення за розрахунком господарських операцій:
1. Нарахування і максимально можлива виплата заробітної плати працівникам:
ФОП = (Оклад + № варіанту) * 1,25
ФОП всіх працівників = 47060 * 1,25 = 58 825 - № варіанту = 56 715 (руб)
2. Отримання матеріалів від постачальника (перший робочий день місяця):
Без ПДВ = 99 999 - № варіанту = 97 889 (руб)
ПДВ = 97 889 * 0,18 = 17 620 (руб)
3. Виробництво продукції:
а) у виробництві продукції використовується 90% придбаних матеріалів
(99 999,00 * 0,9) - № варіанту = 87 889,10 руб.
б) списується зарплата і відповідні податкові та ін нарахування
ФОП + ЕСН = 58 825,00 + (0,26 * ФОП) = 74 120 (руб)
в) знос основних фондів (норма - 10%), амортизація нематеріальних активів (термін використання - 10 років)
Знос основних фондів вважаємо лінійним методом:
АТ ОС = ПС ОС * Н / 12
де АТ ОС - амортизаційні відрахування (місяць);
ПС ОС - первісна вартість основних засобів;
Н - норма амортизації = 10%.
АТ ОС = 5 000 000 * 0,1 / 12 = 41 667 (руб)
Амортизацію нематеріальних активів вважаємо лінійним методом:
АТ НА = ПС НА * К а,
де АТ НА - амортизаційні відрахування (місяць);
ПС НА - первісна вартість нематеріальних активів;
К а - коефіцієнт амортизації.
АТ НА = 50 000 * 0,1 / 12 = 417 (руб)
АТ ос, на = 41 667 + 417 = 42 084 (руб)
6. Реалізація всієї виготовленої продукції з отриманням грошових коштів на розрахунковий рахунок (останній робочий день місяця):
Без ПДВ = 288 888 - № варіанту = 286778 (грн.)
ПДВ = 286 778 * 0,18 = 51 620 (грн.)

3.2 Нараховано і перераховано податкові зобов'язання до бюджету

1. Єдиний соціальний податок - протягом звітного періоду за підсумками кожного календарного місяця відбувається вирахування щомісячних авансових платежів з податку, виходячи з величини виплат і інших винагород, нарахованих з початку податкового періоду до закінчення відповідного календарного місяця, і ставки податку. Сума щомісячного авансового платежу з податку, що підлягає сплаті за звітний період, визначається з урахуванням раніше сплачених сум щомісячних авансових платежів. Сплата щомісячних авансових платежів здійснюється не пізніше 15-го числа наступного місяця [1].
ЕСН = ФОП (з урахуванням № варіанту) * 0,26
ЄСП січня = 56715 * 0,26 = 14 746 (грн.) - нараховане
ЕСН = 14 746 (грн.) - перераховано
ЄСП Лютого = 113 430 * 0,26 = 29 492 (грн.) - нараховане
ЕСН = 29 492 (грн.) - перераховано і т.д.
ЄСП рік = 176 952 - нараховано
2. Податок на доходи фізичних осіб - податковим періодом визнається календарний рік.
Стандартний податкове вирахування надається на кожного працівника 400 рублів, поки дохід працівника наростаючим підсумком не перевищив 20 000 руб.
Обчислення сум податку проводиться податковими агентами наростаючим підсумком з початку податкового періоду за підсумками кожного місяця стосовно всіх доходів, щодо яких застосовується податкова ставка.
Перерахування суми обчисленого й утриманого податку відбувається не пізніше дня фактичного отримання у банку готівкових грошових коштів на виплату доходу, а також дня перерахування доходу з рахунків податкових агентів у банку на рахунку платника податків або за його дорученням на рахунки третіх осіб у банках [1].
ПДФО = (ФОП - відрахування) * 0,13
Таблиця 4. Розрахунок з ПДФО
№ п / п
ПІБ
ФОП
Відрахування
(ЗП * 1,25)
місяць
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
1
Іванов І.І.
9 375
в
в
2
Петрова П.П.
7 988
в
в
3
Сидоров С.С.
7 925
в
в
4
Степанова С.С.
3 925
в
в
в
в
5
Семенов С.С.
6 638
в
в
в
6
Сергєєва С.С.
5 213
в
в
в
7
Гаврилов Г.Г.
3 925
в
в
в
в
8
Александрова О.А.
3 925
в
в
в
в
9
Алексєєв А.А.
3 900
в
в
в
в
10
Федорова Ф.Ф.
3 900
в
в
в
в
РАЗОМ:
56 715
ПДФО січня = 6 852 (руб) - нараховано
ПДФО = 6 852 (руб) - перераховано
ПДФО лютого = 13 708 (руб) - нараховано
ПДФО = 6 856 (руб) - перераховано
ПДФО рік = 88 598 (руб) - нараховано
Податок на додану вартість - податковий період календарний місяць. Загальна сума податку обчислюється за підсумками кожного податкового періоду стосовно до всіх операцій, визнаним об'єктом оподаткування. Сплата податку за операціями, визнаним об'єктом оподаткування проводиться за підсумками кожного податкового періоду виходячи з фактичної реалізації (передачі) товарів за минулий податковий період не пізніше 20-го числа місяця [1].
ПДВ бюджет = ПДВ отриманий - ПДВ сплачений
ПДВ получ. за 1 міс. = ПДВ з обсягу реалізації
ПДВ уплач. за 1 міс. = ПДВ за приобрет. матеріали
ПДВ за 1 міс. = ПДВ получ. міс. - ПДВ уплач. міс.

Таблиця 5 - Розрахунок загальної суми податку:
Податкова база
Ставка ПДВ
Сума ПДВ
Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету щомісяця
Реалізація товарів (робіт, послуг)
338 280,04
18%
51602,04
33 982,02
Сума податку, пред'явлена ​​платнику податків і сплачена ним при придбанні на території Російської Федерації товарів (робіт, послуг), що підлягає відрахуванню у т. ч.:
115 509,02
18%
17620,02
стосовно товарів (робіт, послуг), придбаних для виконання будівельно-монтажних робіт для власного споживання
115 509,02
18%
17620,02
4. Податок на майно - податкова база визначається як середньорічна вартість майна, яке визнається об'єктом оподаткування.
Податковим періодом визнається календарний рік. Звітними періодами зізнаються перший квартал, півріччя і дев'ять місяців календарного року Податкова ставка - 2,2 відсотка.
Сума податку обчислюється за підсумками податкового періоду як добуток відповідної податкової ставки і податкової бази, визначеної за податковий період [1].
АТ ОС = ПС ОС * Н / 12
де АТ ОС - амортизаційні відрахування (місяць);
ПС ОС - первісна вартість основних засобів;
Н - норма амортизації = 10%.

Таблиця 6 - Розрахунок амортизації основних фондів

Найменування основного засобу
Строк корисного використання, років
Норма амортизації
Первісна вартість, грн.
Річна сума амортизації
Щомісячна сума амортизації
1
Будинки
10
10,00%
2 300 000
230000
19166,67
2
Обладнання
10
10,00%
2 000 000
200000
16666,67
3
Транспортні засоби
10
10,00%
700 000
70000
5833,33
Разом
5 000 000,00
500 000,00
41 666,67
Таблиця 7 - Розрахунок середньорічної (середньої) вартості майна за податковий (звітний) період
За станом на:
Залишкова вартість основних засобів за податковий (звітний) період для цілей оподаткування
Всього
У тому числі вартість нерухомого майна
01. Січень
5 000 000,00
4 300 000,00
01. Лютий
4 958 333,33
4 264 166,67
01. Березень
4 916 666,67
4 228 333,33
01. Квітень
4 875 000,00
4 192 500,00
за 1 кв
4 937 500,00
4 246 250,00
01. Травень
4 833 333,33
4 210 416,67
01. Червень
4 791 666,67
4 174 583,33
01. Липень
4 750 000,00
4 138 750,00
за півріччя
4 875 000,00
4 215 535,71
01. Серпень
4 708 333,33
4 179 702,38
01. Вересень
4 666 666,67
4 143 869,05
01. Жовтень
4 625 000,00
4 108 035,71
за 9 міс
4 812 500,00
4 194 035,71
01. Листопад
4 583 333,33
4 158 202,38
01. Грудень
4 541 666,67
4 122 369,05
01. Січень
4 500 000,00
4 086 535,71
за рік
4 750 000,00
4 177 497,25

Таблиця 8 - Розрахунок суми податку (авансового платежу з податку)

1 квартал
Півріччя
9 місяців
Рік
Податкова база
4 937 500,00
4 875 000,00
4 812 500,00
4 750 000,00
Податкова ставка (%)
2, 20%
2, 20%
2, 20%
2, 20%
Сума податку за податковий період
108625,00
107250,00
105875,00
104500,00
Сума авансового платежу
27156,25
26812,50
26468,75
24062,50
5. Податок на прибуток - податковий період календарний рік. Звітними періодами є перший квартал, півріччя і дев'ять місяців календарного року.
За підсумками кожного звітного (податкового) періоду - обчислюють суму авансового платежу, виходячи із ставки податку і прибутку, що підлягає оподаткуванню, розрахованої наростаючим підсумком з початку податкового періоду до закінчення звітного (податкового) періоду (таблиця 9).
Приймемо допущення, що у аналізованого підприємства за попередні чотири квартали доходи від реалізації, не перевищували в середньому трьох мільйонів рублів за кожний квартал, і перерахування податку будемо виробляти квартальними авансовими платежами за підсумками звітного періоду [1].
Таблиця 9 - Розрахунок податку на прибуток організації

1 квартал
2 квартал
3 квартал
4 кварта
разом
Доходи від реалізації
860 034
1 720 068
2 580 102
3 440 136
3 440 136
Витрати, що зменшують суму доходів від реалізації
661 456
1 322 569
1 983 338
2 641 700
2 641 700
Разом прибуток (збиток)
198 578
397 499
596 764
798 436
798 436
Податкова база





у федеральний бюджет
198 578
397 499
596 764
798 436
798 436
до бюджету суб'єкта Російської Федерації
198 578
397 499
596 764
798 436
798 436
до місцевого бюджету
198 578
397 499
596 764
798 436
798 436
Ставка податку на прибуток - всього (%)
24%
24%
24%
24%
24%
в тому числі:





у федеральний бюджет
6,50%
6,50%
6,50%
6,50%
6,50%
до бюджету суб'єкта Російської Федерації
17,50%
17,50%
17,50%
17,50%
17,50%
Сума обчисленого податку на прибуток - всього
47 659
95 400
143 223
191 625
191 625
в тому числі:





у федеральний бюджет
12 908
25 837
38 790
51 898
51 898
до бюджету суб'єкта Російської Федерації
34 751
69 562
104 434
139 726
139 726
Сума нарахованих авансових платежів за звітний (податковий) період - всього
47 659
95 400
143 223
191 625
191 625
Сума авансових платежів підлягає сплаті за звітний (податковий період) - всього
47 659
47 741
47 824
48 401
191 625
Таблиця 10 - Графік податкових зобов'язань та податкових платежів
1 квартал
2 квартал
3 квартал
4 квартал
1 кв. слід. року
Всього за рік (р)
Податок Дата
Січень
Лютий
Березень
Квітень
Травень
Червень
Липень
Серпень
Вересень
Жовтень
Листопад
Грудень
Січень
Вид
ПДВ
33982
33982
33982
33982
33982
33982
33982
33982
33982
33982
33982
33982
407784
зобов'язання
33982
33982
33982
33982
33982
33982
33982
33982
33982
33982
33982
33982
407784
платіж
Податок на прибуток
47659
95400
146223
191625
191625
зобов'язання
47659
47741
47824
48401
191625
платіж
ПДФО
6852
13708
20767
27908
35251
42626
50288
57950
65612
73274
80936
88598
88598
зобов'язання
6852
6856
7059
7141
7343
7375
7662
7662
7662
7662
7662
7662
88598
платіж
Податок на майно
27156,25
53969
80438
104500
104500
зобов'язання
27156,25
26812,50
26468,75
24062,50
104500
платіж
ЄСП
14746
29492
44238
58984
73730
88476
103222
117968
132714
147460
162206
176952
176952
зобов'язання
14746
29492
44238
58984
73730
88476
103222
117968
132714
147460
162206
176952
176952
платіж
РАЗОМ
969459
зобов'язання
969459
платіж

3.2 Розрахунок планованих податкових зобов'язань з урахуванням оптимізації вартості майна

Для даного підприємства можна застосувати наступні методи оптимізації вартість майна:
1. Методи переоцінки основних засобів - відобразимо в обліковій політиці, що переоцінка проводиться за допомогою залучення незалежного оцінювача.
На балансі підприємства значиться основні кошти на суму 5 000 тис. руб. Вони розділені на три однорідні групи, одну з них складає - обладнання на суму 2 000 тис. руб.
Переоцінка даного майна склала 1 500 тис. руб., Тобто його вартість приведена до ринкової.
2. Нарахування амортизації способом зменшуваного залишку з коефіцієнтом прискорення рівним 2 (підприємство належить до числа малих).
Потрібно звернути увагу на те, що для оподаткування прибутку переоцінка основних засобів не враховується. Збільшилася в результаті переоцінки вартість основних засобів або зменшилася, амортизацію в податковому обліку нараховують виходячи з їх колишньої вартості (табл.14) [1].
Податком на майно обкладається залишкова вартість основних засобів вже з урахуванням їх переоцінки, тобто необхідно перерахувати амортизацію (таблиці 11).
Таблиця 11. Розрахунок амортизації основних фондів з урахуванням переоцінки

Найменування основного засобу
Строк корисного використання, років
На. * До прискорення
Первісна вартість, грн.
Річна сума амортизації
Щомісячна сума амортизації
1
Будівля заводоуправління
10
20%
2 300 000
460000
38333,33
2
Будівля цеху
10
20%
1 500 000
300000
25000
3
Обладнання
10
20%
700 000
140000
11666,67
Разом
5 000 000
900 000
75 000
Таблиця 12 - Розрахунок середньорічної (середньої) вартості майна за податковий (звітний) період з урахуванням переоцінки
За станом на:
Залишкова вартість основних засобів за податковий (звітний) період для цілей оподаткування
Всього
У тому числі вартість нерухомого майна
01. Січень
4 500 000,00
3 800 000,00
01. Лютий
4 425 000,00
3 736 666,67
01. Березень
4 350 000,00
3 673 333,33
01. Квітень
4 275 000,00
3 610 000,00
за 1 кв
4 387 500,00
3 705 000,00
01. Травень
4 200 000,00
3 641 666,67
01. Червень
4 125 000,00
3 578 333,33
01. Липень
4 050 000,00
3 515 000,00
за півріччя
4 275 000,00
3 650 714,29
01. Серпень
3 975 000,00
3 587 380,95
01. Вересень
3 900 000,00
3 524 047,62
01. Жовтень
3 825 000,00
3 460 714,29
за 9 міс
4 162 500,00
3 612 714,29
01. Листопад
3 750 000,00
3 549 380,95
01. Грудень
3 675 000,00
3 486 047,62
01. Січень
3 600 000,00
3 422 714,29
за рік
4 050 000,00
3 583 483,52
Таблиця 13 - Розрахунок суми податку (авансового платежу з податку)

1 квартал
Півріччя
9 місяців
Рік
Податкова база
4 387 500,00
4 275 000,00
4 162 500,00
4 050 000,00
Податкова ставка (%)
2, 20%
2, 20%
2, 20%
2, 20%
Сума податку за податковий період
96525,00
94050,00
91575,00
89100,00
Сума авансового платежу
24131,25
23512,50
22893,75
18562,50
Таблиця 14 - Розрахунок суми податку на прибуток організації

1 квартал
2 квартал
3 квартал
4 кварта
разом
1
2
3
4
5
6
Доходи від реалізації
860 034
1 720 068
2 580 102
3 440 136
3 440 136
Витрати, що зменшують суму доходів від реалізації
783 431
1 566 244
2 348 438
3 126 300
3 126 300
Разом прибуток (збиток)
76 603
153 824
231 665
313 836
313 836
Податкова база
у федеральний бюджет
76 603
153 824
231 665
313 836
313 836
до бюджету суб'єкта Російської Федерації
76 603
153 824
231 665
313 836
313 836
до місцевого бюджету
76 603
153 824
231 665
313 836
313 836
Ставка податку на прибуток - всього (%)
24%
24%
24%
24%
24%
в тому числі:





у федеральний бюджет
6,50%
6,50%
6,50%
6,50%
6,50%
до бюджету суб'єкта Російської Федерації
17,50%
17,50%
17,50%
17,50%
17,50%
Сума обчисленого податку на прибуток - всього
18 385
36 918
55 599
75 321
75 321
в тому числі:





у федеральний бюджет
4 979
9 999
15 058
20 399
20 399
до бюджету суб'єкта Російської Федерації
13 405
26 919
40 541
54 921
54 921
Сума нарахованих авансових платежів за звітний (податковий) період - всього
18 385
36 918
55 599
75 321
75 321
Сума авансових платежів підлягає сплаті за звітний (податковий період) - всього
18 385
18 533
18 682
19 721
75 321
Отримуємо, що після оптимізації вартості майна податок на майно знизився на 15 400 руб. і склала 89 100 руб., а податок на прибуток знизився на 116 304 руб. і склав 75 ​​321 руб. (Таблиця 15).
Таблиця 15 - Графік податкових зобов'язань та податкових платежів
1 квартал
2 квартал
3 квартал
4 квартал
1 кв. слід. року
Всього за рік (р)
Податок Дата
Січень
Лютий
Березень
Квітень
Травень
Червень
Липень
Серпень
Вересень
Жовтень
Листопад
Грудень
Січень
Вид
ПДВ
33982
33982
33982
33982
33982
33982
33982
33982
33982
33982
33982
33982
407784
зобов'язання
33982
33982
33982
33982
33982
33982
33982
33982
33982
33982
33982
33982
407784
платіж
Податок на прибуток
18 385
36 918
55 599
75 321
75321
зобов'язання
18 385
18 533
18 682
19 721
75321
платіж
ПДФО
6852
13708
20767
27908
35251
42626
50288
57950
65612
73274
80936
88598
88598
зобов'язання
6852
6856
7059
7141
7343
7375
7662
7662
7662
7662
7662
7662
88598
платіж
Податок на майно
24131
47644
70538
89100
89100
зобов'язання
24131
23513
22894
18563
89100
платіж
ЄСП
14746
29492
44238
58984
73730
88476
103222
117968
132714
147460
162206
176952
176952
зобов'язання
14746
29492
44238
58984
73730
88476
103222
117968
132714
147460
162206
176952
176952
платіж
РАЗОМ
837755
зобов'язання
837755
платіж

3.3 Порівняльний аналіз податкових навантажень двох підприємств

Податкове навантаження на суб'єктів господарювання є наслідком податкової політики держави, якісною характеристикою системи податків. Сьогодні в Росії немає загальноприйнятої методології обчислення величини податкового навантаження на суб'єктів господарювання.
Світовий досвід оподаткування свідчить про те, що оптимальний рівень податкового навантаження на платника податків повинен становити не більше 30-40% від доходу.
Рівень податкового тягаря в Російській Федерації підприємств, що працюють за загальною системою оподаткування складає від 2 до 70% від суми виручки. Такі особливості загальної системи оподаткування. І це пояснюється не помилками обліку. Податкова ціна отриманої виручки у кожного підприємства своя і залежить від показників, що визначають бази оподаткування по податках, що сплачуються підприємством.
Для визначення податкового навантаження на підприємства Департаментом податкової політики Мінфіну РФ розроблена власна методика. Важкість податкового тягаря, за цією методикою, прийнято оцінювати відносинах всіх податків, що сплачуються до виручки від реалізації, включаючи виручку від іншої реалізації (у відсотках).
ПН орн = НП / (В + ВД) * 100%, (3)
де НН орн - податкове навантаження на підприємство при застосуванні загального режиму оподаткування;
НП - загальна сума всіх нарахованих податків;
В - доходи від реалізації товарів (робіт, послуг) та майнових прав;
ВД - позареалізаційні доходи.
Переваги: ​​виявляє частку податків у виручці від реалізації Недолік: не характеризує вплив податків на фінансовий стан підприємства, так як не враховує структуру податків у виручці.
Розрахунок податкового навантаження (ПН) до оптимізації податкових зобов'язань:
ПН орн = 969 459 / (338 280 * 12) * 100% = (969 459 / 4 059 360) * 100 = 23,9%
Розрахунок податкового навантаження (НН) після оптимізації податкових зобов'язань:
ПН орн = 969 459 / (338 280 * 12) * 100% = (837 755 / 4 059 360) * 100 = 20,6%
Висновок: Податкове навантаження до оптимізації податкових зобов'язань становила 23,9%. У результаті оптимізації вартості майна цього підприємства податкове навантаження знизилася до 20,3%.

Висновок

Метою цієї роботи було теоретичне та практичне дослідження оптимізації вартості майна в податковій менеджменті на прикладі умовного підприємства, з метою зниження податкового навантаження.
У першій частині курсової роботи розглянуто поняття податкового менеджменту його завдання, функції, структурні елементи, основні методи мінімізації податкових відрахувань. У другій частині розглянуто майно як об'єкт оподаткування, способи оптимізація вартості майна, такі як переоцінка майна, різні способи нарахування амортизації, операції лізингу.
У третій частині подано коротку характеристику підприємства, описана його організаційно-правова форма, структура, дана характеристика послуг, що надаються.
Розраховані податкові зобов'язання підприємства з наступним податкам: ЕСН, ПДВ, ПДФО, податок на прибуток, податок на майно. Складено графік податкових зобов'язань та податкових платежів. Потім проведено розрахунок планованих податкових зобов'язань з урахуванням оптимізації вартості майна, за допомогою переоцінки основних засобів підприємства та перерахунку амортизації за допомогою методу зменшуваного залишку. Знову складено графік податкових зобов'язань та податкових платежів.
Визначено податкове навантаження до і після оптимізації вартості майна. У результаті проведеної роботи було виявлено, що підприємство працює за загальною схемою сплати податків. Сума нарахованих податків до оптимізації вартості майна становила 969 459 руб., У тому числі 104 500 руб. податок на майно і 191 625 руб. податок на прибуток.
Податкове навантаження відповідала 23,9%, що прийнятно для торговельних підприємств. Після проведення оптимізації вартості майна загальна сума податків знизився до 837 755 руб., У тому числі 89 100 руб. податок на майно і 75 321 руб. податок на прибуток. Податкове навантаження знизилася до 20,6%.

Список використаної літератури

1. Податковий кодекс Російської Федерації від 5 серпня 2000 року № 117-ФЗ (ред. від 18.12.2006 № 232-ФЗ, від 29.12.2006 № 257-ФЗ)
2. Акчуріна Є.В. Оптимізація оподаткування: Навчально-практичний посібник - М.: Вісь, 2003. - 496 с.: Іл.
3. Катаєв В.І. Аналіз та оптимізація бази оподаткування: Навчально-методичний комплекс - К.: УлГТУ, 2005. - 127 с.: Іл.
4. Мельник Д.Ю. Податковий менеджмент. - М.: Фінанси і статистика, 1999.
5. Оптимізація і мінімізація оподаткування: Практичне керівництво / За ред. Білоусова С.В. - М.: Вершина, 2006. - 128 с.: Іл.
6. Фінансовий менеджмент: Підручник для вузів / Під ред. акад. Поляка Г.Б. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2006. - 527 с.
7. Данілін В.В. Оптимізація податку на майно організації через договори / / "Податковий облік для бухгалтера", 2005р - № 4
8. Ілюшечкин А. Коли зближення податків невигідно / / "Облік. Податки. Право", 2006р. - № 25
9. Кирюшина Податок на майно - 2006: що приніс нам рік, що минає / / Щомісячний журнал "Нова бухгалтерія" - 2006 р. № 11.
10. Леонов Ю. В Оптимізація податку на майно за допомогою договорів лізингу / / "Головбух", 2005р. - № 24 вересня
11. Мітюкова Е.С. Податок на майно за новими правилами / / "Головбух". Додаток "Облік у виробництві", 2006р. - № 2
12. Парфус В.О. Безпека в майбутньому як головний критерій ефективності податкової оптимізації в сьогоденні / / Фінансовий менеджмент, 2006р. - № 6, с.88-99
13. Петров А.В. Бережіть власність від податків / / "Московський бухгалтер", - 2006р. - № 17
14. Підкопаєв А.П. Поняття, місце і роль податкового менеджменту в системі управління корпоративними фінансами / / "Здобувач" - додаток журналу "Праця і соціальні відносини". - 2007. № 1. - 0,5 п. л.
15. Підкопаєв А.П. Огляд та оцінка методів, використовуваних в корпоративному податковому менеджменті / / Економіка і управління в сучасних російських умовах: теоретичні та практичні аспекти: Зб. наукових статей. - М.: Видавництво "Перспектива", 2006. - 0,5 п. л.
16. Сучков В. Оптимізація податку на майно підприємств / / Журнал "Фінансовий директор", 2004р. - № 6
17. Трунін Т.М. Операції з амортизируемим майном: бухгалтерський і податковий облік / / "Аудитор" - 2005р. - № 10
18. Хотинська Г.І. Податковий менеджмент і його ефективність / / Фінансовий менеджмент. 2002. - № 2
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Фінанси, гроші і податки | Курсова
548.2кб. | скачати


Схожі роботи:
Оцінка вартості майна
Структура вартості майна підприємства
Оцінка вартості майна підприємства у процедурі банкрутства
Визначення вартості майна отриманого за договором міни
Проблема підвищення вартості навчання у КГАСУ
Арешт та вилучення майна боржника Порядок зберігання арештованого майна
Оцінка ринкової вартості і вартості відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ-21070
Закон вартості сутність та функції Еволюція теорії вартості
Податковий контроль і управління в податковій сфері
© Усі права захищені
написати до нас