Проблема вправ у навчанні іноземної мови

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

МІНІСТЕРСТВО АГЕНСТВО ДО ОСВІТИ
ДЕРЖАВНОГО ОСВІТНЬОГО УСТАНОВИ
ВИЩОЇ ОСВІТИ
«ІРКУТСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
Кафедра методики викладання іноземних мов
Реферат
Проблема вправ у навчанні іноземної мови
Виконала: студентка
4 курсу ФЗН
Мозгутова Н.С.
Іркутськ, 2009

Зміст
Введення
Глава 1. Класифікація вправ
Глава 2. Які проблеми виникають стосовно до вправ
Висновок
Список літератури

Введення
Вправи є основним безпосереднім матеріальним засобом організації діяльності учнів і вчителя, учнів один з одним або учня і підручника при самостійній роботі. Тому визначення статусу вправ, їх структури і функцій, їх типологія - одна з найважливіших завдань методики.
У зв'язку з уточненням статусу вправ згадується про його різному тлумаченні.
У дидактиці цей термін вживається як синонім до слова «тренування». Це значення було перенесено і в методику. Крім того, у методиці поряд з терміном «вправу» в тому ж значенні вживаються терміни «завдання», «завдання». У психології під вправою розуміється багаторазове виконання дій або видів діяльності, що має на меті їх освоєння, що спирається на розуміння, свідомий контроль і їх коректування.
Вправа - це як би маленький сценарій акту спілкування, в якому задана програма дій мовця і слухача, а також читає.

Глава 1. Класифікація вправ
Спроб класифікацій вправ зроблено не мало. Частина методистів пропонує в основу будь-якої один критерій: ступінь перетворення інформації (Н. І. Гез), можливість забезпечити вживання елементів мови (Б. А. Лапідус), підготовленість висловлювання (Н. С. Обносов) та ін Але яким би правильним такий критерій не був сам по собі, висувати лише один критерій невірно методично.
Інші методисти пропонують два або три, чотири критерії. Але їх набір нічим суворо не обумовлений: в один з них входить відмінність монологічного або діалогічного форм мовлення, в іншій - ні, в одні входять розумові операції, види опор або навіть місце виконання, вправ, в інших цього немає.
Всі вправи, перш за все, слід розділити на дві великі групи: вправи для формування навичок і вправи для розвитку мовного вміння. Такими вправами відповідно є умовно - мовні і мовні. Вони виступають в класифікації в ранзі типу. Кожен тип повинен бути адекватний тієї мети, який він служить. Це означає, що якості вправ кожної категорії повинні співвідноситися зі змістом наміченої мети.
Різні якості вправ по-різному важливі для їх адекватності, бо наявність або відсутність яких-небудь якостей визначає різну міру «оречевленності» вправи. Під «оречевленностью» ми розуміємо міру адекватності вправи того, що має місце в реальному процесі спілкування. Цей захід «оречевленності» можна визначати головним чином за чотирма параметрами:
1) наявність мовної завдання;
2) наявність ситуативної віднесеності фраз;
3) заданість мовленнєвої діяльності;
4) наявність опор різного характеру.
Кожен з параметрів за своїм характером може бути різний, а вправа - володіти різним набором параметрів.
В умовно-мовленнєвих вправах репліка мовця задана, обумовлена, опори мають місце, але вони мають ситуативностью, мають мовної завданням. Тим самим створюються основні умови, адекватні мовним, що і дозволяє формувати навик, здатний до перенесення.
Однак на етапі формування навичок можуть бути використані і такі вправи, які володіють усім набором зазначених ознак, але ситуативність їх умовна. Тим не менше їх можна назвати умовно-мовними, бо вони виконуються за наявності мовної завдання. Таким, наприклад, є вправу, що виконується за допомогою подстановочной таблиці, якщо дана установка «Уяви, тобі потрібно когось попросити про щось. Як ти це зробиш? ».
Цілком можливо, що учні будуть співвідносити свої фрази у свідомості з якимись реальними ситуаціями. Але навіть якщо цього немає, форма наказового способу асоціюється з мовною задачею («попросити когось зробити що-то») і з умовної ситуацією, що створює хоча б мінімум адекватності реальному процесу спілкування.
Такі вправи можна віднести до умовно-мовним першого виду. Тоді справжні умовно-мовленнєві, де є і мовна завдання, і реальна ситуативність, можна віднести до другого виду.
Спробу більш докладної класифікації зробив П.Б. Гуревич. Він розрізняє змістовно-формальні і змістовні вправи. Тут же він пропонує розрізняти умовно-комунікативні та реально-комунікативні вправи (критерій-наявність природної умотивованості та інформативності). Якщо вправа не інформативне, то його взагалі не можна вважати мовним.

Глава 2. Які проблеми виникають стосовно до вправ
Що ж дозволяє здійснювати функцію управління діяльністю вчителя і учнів та їх взаємодія?
1. Вправа має конкретну спрямованість на навчання певного виду мовленнєвої діяльності і має за допомогою завдання мотивувати учнів.
2. У ньому зафіксовано конкретне завдання, що співвідносяться з ближніми і далекими цілями розвитку певного виду РД.
3. У ньому задано конкретне мовне дію та визначено умови його здійснення.
4. У ньому задано предмет дії: матеріал - текст, що підлягає розпізнанню, і ідеальний - думка, хоча остання також може бути до певної міри матеріалізована в завданні, якщо в ньому намічений предметний план мови (при говорінні).
5. У ньому прогнозується мовної продукт, планований результат і можливе використання мови в інших видах діяльності: мовленнєвої і неречевой.
Тим самим вправу зумовлює діяльність учнів, практично моделює її. Воно повинно апелювати до потребностно - мотиваційної сфері, до знань, навичок і умінь, матеріально забезпечуючи їх конкретну реалізацію.

Висновок
Для того щоб грамотно використовувати підручник як основний засіб навчання іноземних мов, необхідно більш глибоке розуміння його функцій, особливостей його змісту і структури, розуміння значущості вправ, вміння орієнтуватися в них. Зокрема, слід знати, що ні один матеріальний компонент змісту підручника не може мати сам по собі методичної значущості, якщо він не співвіднесений з тими діями, які на його основі повинні формуватися.
Так, наприклад, істотно, чи реалізуються при навчанні говорінню або читанню всі основні функції спілкування - пізнавальна, ціннісно-орієнтаційна, регулятивна і конвенціональна, бо без цього не можна досягти запланованого результату.
Отже, система вправ для розвитку кожного виду РД повинна бути спрямована на реалізацію всіх зазначених функцій спілкування, якщо цілі, зафіксовані в програмі, не вносять до них обмеження.
На практиці, проте, часто трапляється, що розвиток мови йде тільки в руслі пізнавальної функції, коли переважають вправи на інформування.
У зв'язку з посиленням комунікативної спрямованості навчання можна намітити об'єктивну тенденцію в редукції зазначених ланок системи вправ, до їх зближення і навіть суміщенням.
На жаль, слід відзначити, що проблема вправ ні в теорії, ні в практиці не отримала достатньо задовільної розробки. Представляється, що не створена ще така теорія засвоєння, яка в повній мірі враховувала б специфіку формованих видів РД з урахуванням її багатогранності та ієрархічності.

Список літератури
1. Гальскова Н.Д. Сучасна методика навчання іноземних мов [Текст]: навч. посібник / Н.Д. Гальскова. - М.: аркто-Глоса, 2000. - 165с.
2. Пасів Є.І. Комунікативний метод навчання іншомовного говорінню [Текст]: навч. посібник / Є.І. Пасів. - М.: Просвещение, 1991. - С.142-159.
3. Пасів Є.І. Комунікативні вправи [Текст]: навч. посібник / Є.І. Пасів. - Л.: Просвіта, 1967. - 185с.
4. Пасів Є.І. Умовно-мовленнєві вправи для формування граматичного досвіду [Текст]: навч. посібник / Є.І. Пасів - М.: Просвещение, 1978. - 168с.
5. Пасів Є.І. Системність вправ для навчання говорінню / Є.І. Пасів / / Иностр. яз. в шк. - 1977. № 6. - С.12-15.
6. Рогова Г.В. Комунікативні вправи англійською мовою [Текст] / Г.В. Рогова / / Иностр. яз. в шк. - 1984. - № 5. - С.83-86.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Педагогіка | Реферат
16.7кб. | скачати


Схожі роботи:
Роль усної мови в навчанні іноземної мови
Контроль у навчанні іноземної мови
Регіональний компонент у навчанні іноземної мови
Використання Інтернету в навчанні іноземної мови
Особистісно-орієнтований підхід у навчанні іноземної мови
Особистісно-орієнтований підхід у навчанні іноземної мови 2
Особистісно орієнтований підхід у навчанні іноземної мови
Розвиток пізнавального інтересу при навчанні іноземної мови
Використання комп`ютерних програм у навчанні іноземної мови
© Усі права захищені
написати до нас