Ю. А. Бєльчик
Немає ніякого сумніву в тому, що ті деструктивні процеси, які відбуваються в кінці XX століття на території колишнього СРСР і пострадянської Росії, що охопили буквально всі сфери життя російського суспільства від економіки до побуту, - всі ці процеси зробили і роблять переважно негативний вплив на російську літературну мову і на мовну культуру.
Система літературних норм відчуває велику напругу; в мовному спілкуванні носіїв російської літературної мови (усному та письмовому) набрали чинності такі негативні тенденції і явища, як огрубіння літературної мови, детабуізація грубопросторечного (у тому числі - громадської) лексики і фразеології, наплив жаргонізмів, невмотивоване вживання варваризмів (переважно англомовного походження).
Разом з тим у російській літературній мові не можна ігнорувати і позитивні тенденції, співіснуючі з перерахованими негативними.
Безсумнівно як позитивний кваліфікується процес «повернення» в активну зону російської мовної комунікації багатьох слів і фразеологічних одиниць, актуальних у російській літературній мові кінця XIX - початку XX ст. Мається на увазі в першу чергу релігійна лексика і фразеологія, яка виступає в її споконвічній семантикою та узусі. Потім повертаються слова і словосполучення «гуманітарного» змісту і призначення з семантикою «благочестя». Це такі слова, як благодійний, добродійність, милосердний, милосердя, меценат, меценатство, філантроп, філантропія і под.
Продовжують розвиватися процеси, властиві мовної еволюції взагалі і властиві також розвитку російської літературної мови в XX ст. за радянських часів (це спеціальна тема, порівняно докладно освітлена в обширній бібліографії питання).
Відбувається також відмова від слів і формул політичної мови радянського часу або їх критичне - переважно контрарного-іронічне - переосмислення. Такого роду слова і вирази в своїй більшості виявляються в пасивному запасі словника.
Повертаючись до негативних явищ у сучасній мовної комунікації, принципово важливо підкреслити намітилася наприкінці 90-х рр.. тенденцію до відомого упорядкування слововживання, до стабілізації у сфері російської літературної мови.
Ці стабілізаційні явища і процеси відбуваються головним чином завдяки дії механізму літературних норм, перш за все норм стилістичних (за термінологією Л. В. Щерби), а також в силу відомої адаптації в літературних текстах мовних інновацій до літературних норм і зустрічних процесів «пом'якшення» літературних норм під впливом потужних процесів демократизації російської літературної мови, які спостерігаються в кінці XX століття.
Які ж факти, мовні явища свідчать про стабілізаційних процесах в сучасній російській літературній мові?
1. Спостереження над сучасними словниками російської мови (маються на увазі «Тлумачний словник російської загального жаргону: Слова, з якими ми всі зустрічалися», складений О. П. Єрмакової, Є. А. Земської, Р. І. Розіною під загальним керівництвом Р. І . Розіною (М., 1999), «Тлумачний словник російської мови» С. І. Ожегова і Н. Ю. Шведової (4-е вид. М., 1997) і 1-й том «Російського семантичного словника» під загальною редакцією академіка Н. Ю. Шведової (М., 1998)) переконують в динамічності, рухливості системи літературних норм, яка чутливо реагує на традиційні для російської літературної мови послепушкинского періоду процеси демократизації, особливо після того, як сформувалося так зване літературне просторіччя.
Предмет опису «Тлумачного словника російської загального жаргону» - той пласт жаргонної лексики, який в даний час включено в сферу активного вживання як у ЗМІ, так і в невимушеному мовному спілкуванні жителів (у тому числі і освічених) сучасного великого міста (див. [Земська , Розіна 1994: IV]). Такий пласт лексики автори Словника називають «загальний жаргон». У нього не входять мовні одиниці «жаргонів ... соціальних, зокрема, кримінальних, і професійних груп» (Там же). Ознакою приналежності лексико-фразеологічних одиниць до загального жаргону автори вважають їх вживання в друкованій та електронній пресі, орієнтованої на широку аудиторію.
Сам факт видання в кінці 90-х рр.. словника, корпус якого становить таким чином відібрана лексика, - важливе, багатозначне свідоцтво результативності відбуваються в надрах літературної мови процесів освоєння нових мовних явищ - «прибульців» з народно-розмовної мови. Ці процеси обумовлені активним ставленням літературних норм до таких мовленнєвих фактів (в даному випадку - до напливу жаргонної мови в російську літературну мову 90-х рр..), Активним впливом норм на жаргонні мовні елементи.
Присутність у даному словнику слова, словоформи - вже свідчення того, що ця мовна одиниця на шляху до нормалізації. Потрапляючи в контексти і ситуації літературної мови, слова і фразеологічні вирази ненормованої (у даному випадку - жаргонної) промови здобувають нові осмислення, нові синтагматичні зв'язки, вступають у парадигматичні відношення з одиницями літературної мови, врешті-решт «відриваються» від їхнього «рідний» соціокультурної середовища і дискурсу відповідного жаргону, зберігаючи разом з тим семантичне, коннотативное, експресивно-стилістична своєрідність, незвичайність, «свіжість» номінацій і оцінок породила їх середовища на фоні традиційної літературної лексики і фразеології (що, власне, і приваблює в них носіїв літературної мови) .
Незаперечним доказом процесу нормалізації представлених у словнику одиниць російського загального жаргону, їх включення і включеності (!) До складу літературного просторіччя (нижнього пласта розмовній літературній мові) служить той вельми примітний і показовий факт, що майже четверта частина (23,1%) словникових одиниць цього словника зафіксована в «Тлумачному словнику російської мови» С. І. Ожегова і Н. Ю. Шведової (М., 1997). Такі одиниці з повною підставою можна (і слід) розглядати як належать літературному просторечию, тим більше що всі вони (за поодиноким винятком) мають кодла «простий». Літературне просторіччя - ще раз нагадаємо - сфера літературної мови, сфера компетенції літературних норм.
2. Система способів «обробки» позалітературних елементів у російській літературній мові склалася ще в другій половині XIX ст. (Див. хоча б [Чернишов 1970; Копорський 1957; Бєльчик 1974] та ін дослідження).
Одним з найбільш продуктивних шляхів залучення в даному випадку жаргонного мовного елемента до літературної мови представляється включення ненормованої мовної одиниці в роз'яснюють контексти (в рамках літературного тексту).
Серед таких контекстів виділяються, з одного боку, так звані оцінки промови: хто говорить, що пише дає пряму, безпосередню оцінку вводиться їм слова, підкреслюючи незвичайність такого слова, в даному випадку - приналежність до відомого соціокультурного мовному вжитку (за рамками літературної мови) або вже отримав деяку поширеність в літературній мові, проте, не властиве автору як носію літературної мови. Часто такі оцінки промови супроводжуються роз'ясненнями відповідного слова. Див, наприклад, у статті Л. Вольперт «Пам'яті Вадима Еразмович Вацуро» (НЛО. № 42 (2000). С. 54); «У всіх цих містах, природно, йшла і напружена робота (доповіді, дискусії, багатогодинні засідання) , але було й те, що інакше позначається апетитним, але кілька легковажним слівцем «тусовка», спілкування, хоч і святкове, але далеко не даремне (обмін думками, виникнення задумів, знайомство і впізнавання один одного) ».
З іншого боку, звичайно позалітературних мовна одиниця включається в широкий контекст або «монтується» з текстовим фрагментом, в якому (контексті або фрагменті) так чи інакше розкривається її смисловий зміст, експресивна забарвлення. Див роз'яснюють контексти слова прибамбаси з неясною, аморфної семантикою і разом з тим з дуже виразним експресивним забарвленням несхвально-іронічного характеру: «А ось« Щастя », ще один зразок нового альтернативного кіно ... На кону всі основні« прибамбаси »нинішньої американської цивілізації ... Чоловіка і жінку тягне один до одного, а зблизитися все-таки страшно: раптом хтось до суду встигне подати? Але сексом одержимі все: і старий, і малий ... І розповідає режисер про усього цього життя з цинічною усмішечкою. Тільки регіт в залі стоїть всі два з гаком години ... »(Світ за тиж. 1999. № 7);« На жаль чи, на щастя чи, але зміна моди в нашому мистецтві не за горами. Попит на прибамбаси закінчується в міру зростання соціальної напруженості в країні. Скоро суспільство знову зажадає: «Хліба!» - Тобто змісту. Чарівна свобода забавно писати ні про що вичерпується »(Е. Радзінський. Інтерв'ю в Комі. Пр. 21.01.2000). СР вживання дієслова кинути у значенні "обдурити 'і що роз'яснюють контекст цього слова в інтерв'ю з, А. П. Юрков:
«(Журналіст) - Я правильно вас зрозумів: Лужков особисто вам ... пообіцяв фінансування спец. випуску «Московська влада», але ні копійки не заплатив?
(А. Ю.) - Саме так. Ми на всю країну поширювали московський досвід, а нас, висловлюючись сучасними термінами, кинули. Відверто, безсовісно кинули »(Світ за тиж. 2000. № 1).
3. Освоєння нової мовної одиниці в літературній мові сприяє встановлення співвідносних зв'язків, парадигматичних, словотворчих, стилістичних, у літературних текстах з нормованими одиницями, перш за все - синонімічних відносин. Див, наприклад: братки - злочинні (кримінальні) авторитети (Світ за тиж. 1999. № 7); «Вас можуть« кинути »(обдурити)" (АіФ. 1995. № 30). СР контекст, в якому встановлюється синонімічна зв'язок між дієсловом здати в значенні "відмовитися від члена своєї групи, команди з яких-небудь інтересів ',' зрадити '(з кримінального жаргону: здати -' зрадити ':' зрадити співучасника при допиті '- [Дубягін, Бронніков 1991: 158] ) і стійким поєднанням принести в жертву (кого-л., что-л.): «... перед московським градоначальником замаячила реальна загроза спіткнутися в ході виборів мера ... через невдоволення соратників Юрія Михайловича (візьмуть та здадуть).
Зі свого боку. Кремль, як видається, прийняв остаточне рішення принести в жертву одну зі своїх найбільш одіозних фігур - Бориса Абрамовича Березовського »(Коме. пр. 15.10.1999).
Аналогічне явище спостерігається й у сфері іншомовних запозичень. Так, іменник брокер визначено включено в синонімічний ряд і складається у відомих стилістичних співвідношеннях зі словами посередник і маклер, порівн. співвідношення слова спонсор з іменниками благодійник, меценат і філантроп.
4. Співвідносні зв'язки нової мовної одиниці, а тим самим її місце в системі літературних норм, в семантико-стилістичної структурі літературної мови, встановлюються і в силу словотвірного спорідненості ненормованого слова з традиційними словниковими одиницями літературної мови, а також в силу тієї чи іншою мірою прозорості внутрішньої форми даного слова, обумовленої цією спорідненістю (що усвідомлюється носіями літературної мови).
Найбільш показовою ілюстрацією результативного освоєння загальнолітературні мовним побутом останнього десятиліття XX століття (з самого початку 90-х років) жаргонного слова служить іменник свавілля (з кримінального жаргону), його швидке і безкомпромісне входження в літературні тексти найрізноманітнішого призначення, усних (від розмовних діалогів до промов політиків і матеріалів електронних ЗМІ) та письмових (від публіцистичних - газетних і журнальних - текстів, економічних і політологічних досліджень до художньо-белетристичних творів). Вже в 1994 р. газета «Сегодня» охарактеризувала це слово як «кримінальний, але міцно вкоренився в нашому житті термін» (Сег. 21.12.1994). У відомому сенсі беззаконня стало одним з ключових слів першого періоду історії пострадянської Росії. «Так і піде наше століття, зробивши на світ головне своє фірмове слово« беззаконня »», - писали «Известия» 26 червня 1997
Іменник свавілля вживається з узагальненим значенням 'крайня ступінь беззаконня, безладдя' (у ЗШ-1997 реєструється це значення - з позначкою «разг.«). У словотвірному плані свавілля співвідноситься з такими словами, як межа, безмежний, безмежно, безмежність. Це іменник включається і в певний синонімічний ряд слів, що позначають вищу ступінь прояву чого-небудь, винятковість, надзвичайність за силою вираження чого-небудь: безмежність, безмежність, безмір, нескінченність і под. І відповідно - в силу семантичного зв'язку однокореневих слів, - з прикметниками безмежний, безмірний, нескінченний ... При орієнтації ж на узагальнене значення ('крайня ступінь беззаконня, безладдя') слова свавілля воно чітко співвідноситься з таким поруч прикметників, як нещадний, моторошний, звірячий , немилосердний, страшний, жахливий і под. Ідеографічні свавілля як 'повне беззаконня, свавілля; розвал всякого суспільного порядку і влади; непристойність' (саме так осмислюється це слово в сучасному його вживанні) співвіднесений зі словом і поняттям закон, котрий виступає в російській мовній свідомості як концепт національної культури (пор.: «« Закон є межа »- ось ядро концепту 'Закон' в російській свідомості» [Степанов 1997: 427]). Завдяки цим співвідносні зв'язки зі словами літературної мови прояснюється внутрішня форма іменника беззаконня і воно порівняно швидко приживається в усній та письмовій літературної мови 90-х рр..
4. У процесі освоєння нового мовного явища літературною мовою діє, як правило, одночасно ряд факторів, в тому числі і що роз'яснюють контекст і живі співвідносні зв'язки ненормованої одиниці з нормативними явищами. Саме такий синергетичний чинник пристосування, адаптації до літературних норм одиниці народно-розмовної мови проявляє свою дію в процесі освоєння літературною мовою нашого часу слова свавілля, а також іменника розбирання.
Вживання слова свавілля (поряд з тим, що воно має живі співвідносні зв'язки, словотворчі та лексико-семантичні, з літературною лексикою) супроводжується часто роз'яснювальними контекстами. Див, наприклад: «В одному випадку онук вбиває бабусю, в іншому - мати з дочкою вбивають сестру, в третьому мати з сином вбивають брата. І чим більше здійснюється таких вбивств, тим більше я дивуюся відбувається беспределу »(Сег. 02.04.1994);« Повне беззаконня твориться в комерційних кіосках. Там запросто можна купити вже використану спіраль - і без будь-якої упаковки »(Моск. комі. 09.07.1993).
У процесі адаптації іменника розбирання (взятого з кримінального жаргону) до літературної мови взаємодіють два фактори: живі словотворчі зв'язки цього слова і роз'яснюють контексти його придбання. Очевидні живі словотворчі зв'язку розглянутого слова з дієсловами розбирати / розібрати, розбиратися / розібратися і обумовлена цим обставиною його семантична співвіднесеність з деякими непрямими значеннями зазначених дієслів (Розібратися (у кому-л., Ніж-л.; Разг.: З ким-л. , ніж-л.) 'вивчивши, добре зрозуміти кого-що-небудь'; Розбирати 'критично обговорювати (чиє-небудь поведінку, вчинки)) і їх вживання в певних (юридичних, службових) ситуаціях. За спостереженнями Сл. ЕЗР (у статті «Розбиратися»), можливо - зв'язок з розбором справи в суді »[Сл. ЕЗР: 172], а також обговорення, розгляд поведінки будь-кого на зборах або з'ясування у начальника помилок, прорахунків в роботі підлеглого або цілого підрозділу. Вживання дієслів у таких ситуаціях відображено в СО (М., 1988). Слово ж розбирання до 90-х рр.. виступає як похідне від дієслів розібрати і розібратися в їх конкретних значеннях.
З початку 90-х років іменник розбирання в значенні "з'ясування відносин між злочинними групами із застосуванням зброї, фізичного насильства '(запозичення, як уже зазначалося, з кримінального жаргону) активно використовується в ЗМІ при інформуванні про організовану злочинність, в численних детективних романах і повістях (у зв'язку зі зростанням злочинності у пострадянській Росії). Це чітко показано в Сл. ЕЗР (див. статті «Розбиратися», «Розбирання» [Сл. ЕЗР: 172-174]). У цьому словнику дані ілюстрації, в яких представлений контекст, що роз'яснюють слова, розбиратися і розбирання. Див, наприклад: «Мафіозні розбірки в Москві стали відбуватися в найнесподіваніших місцях. У четвер вдень перестрілка зав'язалася в невеликому кафе на вулиці Гіляровського. Під час бою один з відвідувачів був убитий »(Моск. комі. 23.07.1994). У такому вживанні розбирання виступає протягом 90-х рр.. Див, наприклад, підзаголовок матеріалу в «Комсомольській правді» 19 травня 2000 р. «Як не стати жертвою розбірок на дорогах», що розповідає про «з'ясуванні відносин» між бандитськими групами.
Поряд з цим виникає розширення вказаного значення слова розбирання. Воно починає позначати з'ясування відносин (між якими-небудь групами, які протистоять один одному), що супроводжується гучними скандалами суспільного характеру. Наприклад: «Виступи народної улюблениці [мається на увазі популярна співачка Земфіра] закінчилися крутими розбираннями» (Коме. пр. 19.05.2000); «Віце-прем'єр Геннадій Кулик вважає, що уряд не буде займатися розслідуванням звинувачень Явлінського. «Розборками ми займатися не будемо - уряду не до цього», - сказав він »(Ізв. 05.11.1998). Як бачимо, вживання слова розбирання в цьому значенні супроводжується роз'яснюють контекстом.
Функціонування слова розбирання в такому осмисленні в 90-і рр.. настільки активно, що ЗШ-1997 реєструє окреме значення цього слова (з позначкою «разг.«): 'велика сварка з бійкою між ворогуючими групами (зазвичай злочинними)'. Цікаво відзначити, що наприкінці 80-х років тлумачні словники такого або схожого значення слова розбирання не реєструють - див СО (М, 1988).
Потрібно відзначити, що розширення значення слова розбирання триває. Їм вже позначають будь-яке з'ясування стосунків, супроводжуване великої сваркою, нерозумінням один одного учасниками діалогу. Див, наприклад: «Дистанція, яка була між нами [дочкою і матір'ю] від того, що вона збудувала її, коли я була маленькою і психологічно потребувала її, вона [матір] віртуозно скорочувала розбірками. Емоційне життя уявлялося їй як суцільне з'ясування стосунків ... »(М. Арбатова. Візит нестарої дами. 1999).
Питання про долю елементів жаргонної мови (як і іншомовних запозичень) у сучасній російській літературній мові, як очевидно, вимагає спеціального грунтовного розгляду. У невеликій за обсягом статті показані лише деякі явища, що відображають процеси, які намітилися останнім часом у нашої літературної мови. Це скоріше симптоми стабілізаційних процесів, які вселяли здоровий оптимізм при вивченні проблем подальшої еволюції російської літературної мови.
Такий оптимізм зміцнюється, підтримується історичним поглядом на долі російської літературної мови XIX-XX ст., Згідно з яким і в даний час наша мова розвивається за генеральним шляху, визначеному Пушкіним.
Одна з магістральних ліній розвитку російської літературної мови після Пушкіна характеризується саме процесами зближення літературної мови - мови книжкової культури - з народно-розмовною мовою.
Проте з усіх цих оптимістичних міркувань аж ніяк не випливає, що можна заспокоїтися і не робити ніяких охоронних зусиль, кроків у просвітницькій роботі з лінгвістичного освіті носіїв російської мови, в тому числі і носіїв літературної мови, у науково-дослідницької діяльності щодо зміцнення, утвердження сучасних літературних норм, свідоме дотримання яких і забезпечує «доцільне функціонування» (термін Л. В. Щерби) мови.
Результатом цих зусиль (просвітницьких та науково-дослідницьких) стане (повинно стати) переважна «старанне і обережне» (як казали у XVIII ст.), А ми б сказали: відповідальне, обачне, вдумливе вживання російської мови. «І Російська мова [за словом М. В. Ломоносова], - в повній силі, красу і багатство змін і занепаду несхильний утвердиться» [Ломоносов 1898: 230].
Прийняті скорочення
АіФ - Аргументи і факти
Комі. пр. - Комсомольская правда
Світ за тиж. - Світ за тиждень
Изв. - Известия
НГ - Незалежна газета
НЛО - Новий літературний огляд
Моск. комі. - Московський комсомолець
Сьог. - Сьогодні
Сл. ЕЗР - Єрмакова О. П., Земська Е. А., Разіна Р. І.; Слова, з якими ми всі зустрічалися: Тлумачний словник російської загального жаргону / Під загальним рук. Р. І. Розіною. М., 1999.
ОШ-1997 - Ожегов С. І., Шведова Н. Ю.; Тлумачний словник російської мови. 4-е вид., Доп. М., 1997.
СО - Ожегов С. І., Словник російської мови. М., 1988.
Список літератури
Бєльчик 1974 - Бєльчик Ю. А.; Російський літературну мову в другій половині XIX століття. М., 1974.
Дубягін, Бронніков 1991 - Тлумачний словник кримінальних жаргонів / За заг. ред. Ю. П. Дубягіна і, А. Г. Броннікова. М., 1991.
Земська, Розіна 1994 - Земська Е. А., Разіна Р. І. Про словник сучасної російської жаргону. Принципи складання та зразки словникових статей / / Русистика = Russistik. 1994. № 1-2.
Копорський 1957 - Копорський С. А. О; деякі особливості лексики творів письменників-демократів М. Успенського, Слєпцова і Решетнікова / / Учений. зап. МОПІ ім. Н. К. Крупської. Т. 48. М., 1957.
Ломоносов 1898 - Ломоносов М. В.; Твори. Т. 4. Ч. 1. СПб., 1898.
Степанов 1997 - Степанов Ю. С.; Константи: Словник російської культури. Досвід дослідження. М., 1997.
Чернишов 1970 - Чернишов В. І.; Російська мова в творах І. С. Тургенєва / / Чернишов В. І.; Вибрані праці. Т. 2. М., 1970.