Про один віршованому маніфесті акмеїзму

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Олег Лекманов

Дослідники справедливо називають мандельштамовской вірш «Notre Dame» (1912) поетичним маніфестом акмеїзму 1. Їм завершується добірка "дійсно акмеістіческім віршів" 2, що з'явилася в третьому номері петербурзького журналу «Аполлон» за 1913 рік.

Де римський суддя судив чужий народ,

Варто базиліка, - і, радісний і перший,

Як колись Адам, распластивая нерви,

Грає м'язами хрестовий легкий звід.

Але видає себе зовні таємний план:

Тут подбала підпружних арок сила,

Щоб маса огрядна стіни не розтрощила,

І зводу зухвалого не діє таран.

Стихійний лабіринт, незбагненний ліс,

Душі готичної розумова прірву,

Єгипетська міць і християнства боязкість,

З тростиною поруч - дуб і всюди цар - схил.

Але чим уважніше, твердиня Notre Dame,

Я вивчав твої жахливі ребра,

Тим частіше думав я: з тяжкості недоброї

І я коли-небудь прекрасне створю.

Ударне - фінальне - місце займає вірш «Notre Dame» і в першій поетичній книзі Мандельштама «Камінь» (1913). Тут воно разом з «лютеранином» (1912) і «Айя-Софія» (1912) вміщено після декількох мандельштамовски віршів 1913 року. Важливо звернути увагу не тільки на ту обставину, що ці три тексти сукупно утворюють "триптих про релігії Європи - Протестантизмі, Православ'ї і католицтво" 3, але і на те, що в «Notre Dame» зібрані воєдино мало не всі просторові майданчики, на яких розгортається дія віршів «Каменя». Погляд на приміщення зсередини змінюється в «Notre Dame» поглядом на нього ж зовні; насичене професійної архітектурної термінологією опис міського собору сусідить (у третій строфі) з вкрапленнями елементів природних, первозданних пейзажів.

Зіставлення природи та архітектури - тема цілого ряду акмеістіческім текстів Мандельштама 1912-1915 років. Можна навіть, не ризикуючи впасти в сильне перебільшення, сказати, що саме це співвідношення - центральне для мандельштамовской концепції акмеїзму. Чому?

Нагадаємо, що в свій ранній, доакмеістіческій період поет більше писав про природні пейзажах, ніж про архітектурні ландшафтах. Навколишня природа лякала і в той же час притягала Мандельштама-символіста.

Я бачу місяць бездиханний

І небо мертвотної полотна;

Твій світ хворобливий і дивний

Я приймаю, порожнеча!

(«Слух чуйний вітрило напружує ...», 1910)

Енігматіческому світу природи (погляд ззовні) у перших віршах «Каменя» протиставлена ​​обжита, затишна кімната (погляд зсередини), предметний світ якої звичний і підвладний ліричного героя:

Вся кімната напоєна

Істоми - солодке ліки!

Таке маленьке царство

Так багато поглинуло сну.

(«Невимовна туга ...», 1909)

Незабаром після того як Мандельштам у Наприкінці 1911 року став членом першого «Цеху поетів», а потім приєднався до акмеїзму, в його віршах і статтях вперше з'явилися архітектурні мотиви.

Традиційно із сторіччя в сторіччя природний хаос протиставлявся архітектурному космосу. Серед актуальних для Мандельштама і для концепції вірша «Notre Dame» прикладів такого протиставлення - роман Ж. К. Гюїсманса «Собор». П. Стейнер встановив, що цей роман став одним із підтекстів мандельштамовского поетичного маніфесту акмеїзму 4. А ключовою для «Notre Dame» образ готичної душі сходить до замітці В'ячеслава Іванова «Екскурс I. Про Верлена і Гейсмансе ", вперше опублікованої в іванівської книзі статей« За Зіркам ». Тут йдеться про те, що великий французький декадент "показав вперше, під лупою своєї підвищеної чутливості, найтонші тканини готичної душі" 5. (Нагадаємо, що вперше собор Notre Dame згадується у Мандельштама саме в тому місці його юнацького листа до В'ячеславу Іванову, де обговорюється книга «За Зіркам»: "Ви дозволите мені спочатку - кілька міркувань про вашу книзі. Мені здається, її не можна заперечувати - вона чарівна і призначена для підкорення сердець. Хіба, вступаючи під склепіння Notre Dame, людина розмірковує про правду католицизму і не стає католиком просто в силу свого перебування під цими склепіннями? Ваша книга прекрасна красою великих архітектурних творінь і астрономічних систем ") 6.

Але, мабуть, найбільш виразно протиставлення неорганізованої природи жорстко структурованої архітектурі простежується в тому фрагменті передмови Валерія Брюсова до книги учасника «Цеху поетів» Миколи Клюєва «сосен передзвін» (1911) 7, в якому нам бачиться чи не головний полемічний підтекст мандельштамовского «Notre Dame ». Якщо в заголовку Клюєвське книги сосни метафорично уподібнені передзвонюємося дзвіницям, в Брюсовском передмові природа і архітектура жорстко розведені (причому Клюєвська поезія, зрозуміло, віднесена до природного полюса): "Прекрасні гігантські готичні собори, що будувалися цілий ряд століть, по одному, глибоко обдуманого плану. Потужні колони вставали там, де їм вказав бути задум художника, важкі камені, громадить один на інший, утворювали легкі зведення, і ціле понині вражає нас своєю закінченістю, стрункістю, домірністю усіх своїх частин. Але прекрасний і дикий ліс, розрісся, як потрапило, за полян, по схилах, по ярах. Нічого в ньому не передбачено, не вирішено заздалегідь, на кожному кроці чекає несподіванка - то химерний пень, то давно повалився, оброслий мохом стовбур, то випадкова оболоню, але в ньому є сила і краса вільного життя Поезія М. Клюєва схожа на цей дикий, вільний ліс, не знає жодних «планів», ніяких «правил». Вірші Клюєва виростали теж «абияк», як виростають дерева в лісі "8.

Переклички мандельштамовского вірші з брюсовскіе передмовою здаються разючими. І там і там оспівані "готичні собори". І там і там "важкі камені", підкоряючись "задумом художника", утворюють "легкі зведення". Настільки ж разючим виявляється в результаті відмінність поглядів Брюсова і Мандельштама на співвідношення природи та архітектури. У Брюсова "дикий ліс", у якому ніщо "не передбачено, не вирішено заздалегідь", постає антиподом готичних храмів, що будувалися "цілий ряд століть, по одному, глибоко обдуманого плану". У Мандельштама "стихійний лабіринт, незбагненний ліс" описаний як органічна частина готичного собору, в пристрої якого все підпорядковано "таємного плану".

Ключем до розуміння співвідношення архітектури та природи у Мандельштама-акмеиста можуть послужити початкові рядки його вірша 1914 року, де між природою та архітектурою поставлений знак рівності.

Природа - той же Рим і відбилася в ньому.

Ми бачимо образи його цивільної мощі

У прозорому повітрі, як у цирку блакитному,

На форумі полів і в колонаді гаї.

У природі, згідно оптимістичній концепції Мандельштама, ніщо не влаштовано "як попало", але все підпорядковане "таємного плану" Архітектора-Творця. Природа є відображення, продовження культури. Позитивісти говорили, що природа це не храм, а майстерня. Символісти стверджували, що «Природа - храм» (заголовок вірша В'ячеслава Іванова). Мандельштам-акмеист вважав, що кожному належить займатися своєю справою: природа - це майстерня Творця; храм - це майстерня архітектора; вірш і віршована книга - це майстерня поета. Недарма в одному з мандельштамовски віршів 1914 паралель "природа - архітектура" легко підміняється паралеллю "природа - поезія". При цьому Мандельштам знов вдається до "професійної" термінології, підкреслюючи структурну організованість поезії, її підпорядкування "таємного плану" (зазначимо в дужках, що в цьому вірші, як і в «Notre Dame», виникає тютчевской-паскалевскій мотив тростини) 9.

Є іволги в лісах, і голосних довгота

У тонічних віршах єдина міра.

Але тільки раз на рік буває розлита

У природі тривалість, як у метриці Гомера.

Як би цезурою зяє цей день:

Вже з ранку спокій і важкі длінноти;

Воли на пасовищі, і золота лінь

З очерету витягти багатство цілої ноти.

Подібна точка зору на світоустрій дозволила Мандельштаму на деякий час звільнитися від того лякає відчуття хаосу навколишнього життя, яке переслідувало автора вірша «Notre Dame» в юності.

Тому не повинно дивувати, що Мандельштам дав своїй дебютній книзі віршів "архітектурне" заголовок «Камінь», яка прийшла первісний, "природний" варіант назви - «Мушля».

Примітки

1 Серед численних праць про мандельштамовском вірші «Notre Dame» особливо виділимо наступні: Steiner P. Poem as manifesto: Mandelstam's «Notre Dame» / / Russian Literature. Amsterdam, 1977. T. 5. Vol. 3; Кантор Е. У теплокрилатом повітрі картин. Мистецтво і архітектура у творчості О. Е. Мандельштама / / Літературний огляд. 1991. № 1; Гаспаров М.Л. Поет і суспільство: дві готики і два Єгипту в поезії О. Мандельштама / / Збережи мою мову. Вип. 3. Частина I. Публікації. Статті. М., 2000.

2 Так ця добірка охарактеризована в листі М. С. Гумільова до В. Я. Брюсову від 28 березня 1913 року. Див: Листування з Н.С.Гумілевим / Вступ. стаття і комент. Р. Д. Тіменчік і Р. Л. Щербакова. Публікація Р. Л. Щербакова / / Літературна спадщина. Т. 98. Валерій Брюсов і його кореспонденти. Кн. 2. М., 1994. С. 75.

3 Brown C. Mandelstam. Cambrige, 1973. P. 189.

4 Див: Steiner P. Poem as manifesto: Mandelstam's «Notre Dame». Р.243.

5 Цит. по: ІвановВ.І. Лик і личини Росії. Естетика і літературна теорія. М., 1995. С.136.

6 Мандельштам О. Е. Соч.: В 4 т. М., 1997. Т. 4. С. 14.

7 На обкладинці книги Клюєва - 1912 рік, хоча вийшла вона у листопаді 1911 року.

8 Цит. по: Брюсов В.Я. Серед віршів. 1894-1924. М., 1990. С. 376.

9 Детальніше про це мотив у «Notre Dame» див: Гаспаров М.Л. Поет і суспільство: дві готики і два Єгипту в поезії О. Мандельштама. С.28.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Іноземні мови і мовознавство | Твір
20.6кб. | скачати


Схожі роботи:
Роман Уласа Самоука Марія один з найдовершеніших творів про трагічну долю України про голод
Про один кулісні-важільному механізмі
Про один байронічні мотиві у Пушкіна
Про один мотив у повісті ІШмелева Невипивана чаша
Повість про те як один мужик двох генералів прогодував
Про один спосіб векторного і аналітичного подання контуру зображення
Колірна лексика у віршованому збірнику МЦветаевой Лебединий стан
Колірна лексика у віршованому збірнику М Цвєтаєвої Лебединий стан
Про один аналог завдання Біцадзе Самарського для змішано складеного рівняння
© Усі права захищені
написати до нас