Причини безробіття та міграції населення

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Безробіття - це соціально-економічне явище, при якому-частина робочої сили (економічно активного населення) не зайнята у виробництві товарів і послуг. Безробітні поряд із зайнятими формують робочу силу країни. У реальному економічному житті безробіття виступає як перевищення пропозиції робочої сили над попитом на неї. До безробітних, відповідно до соціальної статистикою багатьох розвинених країн, відносяться особи, які не зайняті на момент проведення опитування щодо статусу їхніх зайнятості, що робить спроби знайти роботу протягом попередніх чотирьох тижнів та зареєстровані на біржі праці.

Важливо підкреслити, що до безробітних зазвичай відносять не тільки звільнених з різних причин, а й осіб, добровільно залишили роботу і вживають спробу знайти нову. Структура безробіття за її причин включає чотири основні категорії робочої сили: 1.) Втратили роботу в результаті звільнення, 2.) Добровільно залишили роботу, 3.) Прийшли на ринок праці після перерви, 4.) Вперше прийшли на ринок праці. Співвідношення цих категорій залежить насамперед від фази економічного циклу.

Існує кілька концепцій, котрі тлумачать феномен безробіття. У марксистській теорії її зазвичай пов'язують з процесом накопичення капіталу, при якому потреба в живому працю (змінному капіталі) збільшується повільніше, ніж у машинах і обладнанні (постійному капіталі). У західній економічній науці панує точка зору, відповідно до якого безробіття в своїй основі відбиває економічну доцільність використання ресурсів, подібно до того як, скажімо, ступінь завантаження виробничих потужностей відображає доцільність і ефективність використання основного капіталу. Про це каже так званий природний рівень безробіття, який відбиває структурні диспропорції на ринку праці (між структурою попиту та пропозиції робочої сили за кваліфікацією, за демографічними, географічним та іншими критеріями). До природною безробіттю відносять також так звану фрикційне безробіття, пов'язану головним чином з добровільним переходом трудящих з однієї роботи на іншу і з сезонними коливаннями в попиті на робочу силу.

На динаміку безробіття впливають, крім того, економічна і соціальна політика держави, демографічні фактори, зміни в структурі економіки, стан зовнішньої торгівлі і вивіз капіталу, масштаби військових витрат, позиції і активність профспілок.

Зрозуміло, на практиці важко відокремити вплив структурних чинників від циклічних, і тому дефініції, використовувані наукою (фрикційна, структурна, циклічна та інша безробіття), досить умовні. Тим не менше вони можуть бути корисні, наприклад, для виявлення довгострокових і короткострокових факторів, що впливають га ринок праці.

В даний час одним їх проявів інтернаціоналізації господарського і соціально-культурного життя людства, а також можливих наслідків гострих міжнаціональних протиріч, прямих зіткнень між народами і країнами, надзвичайних ситуацій і стихійних лих є великомасштабні переміщення населення і трудових ресурсів у різноманітних формах Отже, масова міграція населення стала одним з найбільш характерних явищ життя світового співтовариства другої половини XX ст. Поняття «міграції ція населення» передбачає переміщення людей через кордони певних територій зі зміною постійного місця проживання або поверненням до нього. Крім того, фахівці виділяють і міжнародну (зовнішню) міграцію, здійснювану в різних формах: трудовий, сімейної, туристичної та ін

Переміщаючись з однієї країни в іншу, робоча сила пропонує себе в якості товару, здійснює міжнародну трудову міграцію.

Сучасний міжнародний ринок робочої сили включає різноспрямовані потоки трудових ресурсів, що перетинають національні кордони. Міжнародний ринок праці поєднує національні і регіональні ринки робочої сили й існує у формі трудової міграції.

Перший центр імміграції сформувався в країнах Західної Європи, де іноземну робочу силу стали використовувати на постійній основі. Тільки ЄС нараховує 13 млн. іммігрантів.

Другим центром імміграції є США, де трудові ресурси склалися за рахунок іммігрантів. Приїжджаючи раб сила становить близько 5%

Третій центр - нафтовидобувні країни Близького ВостокаЧетвертий центр - Латинська Америка.

Серед найважливіших спонукальних мотивів і причин міжнародної міграції трудових ресурсів знаходяться різні фактори економічного і неекономічного характеру.

До причин економічного характеру слід віднести такі:

• розбіжності в рівні економічного і, зокрема, промислового розвитку окремих країн. (Як свідчить практичний досвід, робоча сила мігрує в основному з країн з низьким рівнем життя в країни з більш високим рівнем.);

• наявність національних відмінностей у розмірах заробітної плати;

існування органічної безробіття в деяких країнах,

• перш за все в слабо розвинених;

міжнародний рух капіталу і функціонування міжнародних корпорацій.

Фахівці відносять до причин міграції робочої сили неекономічного характеру політичні, національні, релігійні, расові, сімейні та ін

Те, що відбувалося останнім часом, помітний розвиток засобів зв'язку і транспорту, у свою чергу, зробило стимулюючий вплив на активізацію процесів сучасної міжнародної трудової міграції.

Як свідчить світова практика, трудова міграція забезпечує безсумнівні переваги країнам, як приймають робочу силу, так і поставляють її. (Але не виключена й поява гострих соціально-економічних проблем).

Нині до позитивних наслідків трудової міграції фахівці відносять: вкладення повернулися назад зароблених ними коштів в сферу малого бізнесу, що сприяє створенню додаткових робочих місць.

Негативні наслідки трудової міграції:

тенденції зростання споживання зароблених за кордоном коштів; • бажання приховати одержувані доходи; • «витік умів»; • зниження кваліфікації працюючих мігрантів.

Тому не випадково останнім часом досить широко в інтересах нейтралізації негативних наслідків і посилення позитивного ефекту, одержуваного країною в результаті трудової міграції, використовують кошти державної політики. У цій сфері особливо очевидні неефективність жорстких, директивних заходів і, навпаки, необхідність непрямих, координуючих впливів з боку держав і правітельств.На протягом десятиліть повоєнного періоду спостерігалося істотне зростання міграційних потоків робочої сили між країнами, що розвиваються. У період 50-70 рр.. відбувався прискорений промисловий розвиток «периферійних» регіонів світу, які домагалися згодом певних результатів у своєму промисловому розвитку. До них ставилися країни Латинської Америки, Південь Африки, Близький Схід і Південно-Східна Азія.

Фахівці вважають першим (за тимчасовим принципом) серед таких центрів «тяжіння» іноземної робочої сили Південну Африку, яка ще з другої половини 50-х рр.. активно залучала «зайву» робочу силу із сусідніх африканських країн. Послідувала потім хвиля набуття багатьма африканським державами політичної незалежності сприяло розвитку цього процесу.

Пізніше, вже в 60-і рр.., Став формуватися міжнародний центр тяжіння робочої сили в Південній Америці в складі найбільш розвинених країн: Аргентини, Бразилії, Венесуели та Мексики. Країни регіону, економічно відсталі країни, а також азіатські і африканські країни стають експортерами низькокваліфікованих працівників і фахівців високої кваліфікації.

Далі формування близькосхідного центру тяжіння робочої сили пов'язане з бурхливим розвитком нафтовидобувної промисловості в 70-х рр.. Вже в кінці 70-х рр.. в Саудівській Аравії, Кувейті, Омані, ОАЕ працювало понад 3 млн. іноземних робітників і фахівців як з сусідніх арабських країн, так і з Азії, особливо з Індії і Пакистану, почасти з Республіки Кореї.

Останні десятиліття цього століття з'явилися періодом становлення ще одного регіону як центру тяжіння робочої сили з різних країн - Південно-Східна Азії, де з 70-х рр.. відбувався процес прискореного промислового розвитку та інтернаціоналізації господарського життя країн цього гігантського регіону.

На сучасному етапі існує міграція робочої сили з промислово розвинених в країни, що розвиваються, представляючи собою порівняно невеликий потік кваліфікованих кадрів з країн Європи та Північної Америки в країни, що розвиваються. Причинами такої трудової міграції виступає як економічні (досить високі у викладачів, інженерів, інструкторів та інших фахівців, зокрема, в країнах арабського регіону), так і часто побутові.

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.shpori4all.narod.ru/


Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Доповідь
18.8кб. | скачати


Схожі роботи:
Міграції населення
Трудові міграції населення
Зайнятість Міграції населення
Причини і наслідки зовнішньої трудової міграції
Статистика міграції населення України
Статистичне вивчення міграції населення
Статистика міграції населення України
Статистичний аналіз міграції населення
Міграції населення в сучасному світі
© Усі права захищені
написати до нас