ВСТУП
У літературі втілюється не тільки і не стільки раціональне, скільки художнє та естетичне пізнання дійсності. Від того, як і в якій формі матеріалізується зміст, залежить естетична цінність твору і рівень емоційно-експресивного впливу на читача. У художніх текстах використовуються одиниці і засоби всіх стилів, але всі ці стильові елементи включаються в особливу літературну систему і набувають нову, естетичну функцію. При перекладі постійно виникають втрати, спотворення чи додавання інформації, що обумовлено відмінностями між мовами.
Е лліптіческіе пропозиції та конструкції вживаються не тільки в діалозі, діалогічному єдності, вони можуть зустрічатися і в описах-ремарка до п'єс, в складних реченнях, а також у заголовках газет. Вивчення особливостей вже виданих перекладів художніх текстів можуть лягти в основу удосконалення самої технології перекладу , саме в цьому і полягає практична значущість даної теми.
Мета даної роботи полягає у вивченні прийомів перекладу еліптичних конструкцій на основі роману Джерома Селінджера «Над прірвою в житі».
Відповідно до мети були поставлені наступні завдання:
Розглянути поняття еліпсис і види еліптичних конструкцій;
Вивчити прийоми перекладу еліптичних конструкцій
Зробити аналіз перекладу еліптичних конструкцій на матеріалі роману Дж. Селінджера «Над прірвою в житі»
У ході дослідження були використані наступні методи:
- Аналіз, інтерпретація та компіляція матеріалів з теорії та практики перекладу з різних джерел;
- Порівняльний аналіз тексту оригіналу і тексту перекладу роману «Над прірвою в житі» на російську мову.
Глава I. Еліптичні конструкції і прийоми їх перекладу.
Головна сфера вживання еліптичних конструкцій - діалог: саме в репліках діалогу частина пропозиції як правило опускається, тому що або вона вже зрозуміла з попередньої репліки, що належить співрозмовнику; або в тому випадку, коли частина пропозиції можна легко опустити, якщо вона не є суттєво важливою.
Приклад:
- And by the way, before I forget it, I hope you'll come to supper to-night - here. Will you? After the opera. (Друге речення означає: «Will you come to supper tonight? »- І до речі, поки я не забула, я сподіваюся, Ви прийдете сьогодні на вечерю. Прийдете? Після опери.)
- Delighted! - Згоден! (Відповідь капітана має на увазі: «I shall be delighted to come! ")
Проблема полягає в тому, що без контексту зрозуміти сенс еліптичних конструкцій буває складно, іноді при відсутності даного і зовсім неможливо. Існують характерні для певної мови особливості, на підставі яких будується діалогічну єдність, побудови якого супроводжують правильне й доречне вживання конструкцій з використанням еліптичних речень - ті конструкції, які використовуються в російській мові, часто виявляються неправильно вжитих в англійській мові.
Еліпс (грец.. Ἔ λλειψις - недолік) в лінгвістиці - навмисний пропуск несуттєвих слів у реченні без спотворення його змісту, а часто - для посилення сенсу і ефекту.
Проблема еліпсис є однією з найбільш спірних в лінгвістиці, і та чи інша її трактування залежить від розуміння дослідником сутності мовних одиниць взагалі. Для традиційної шкільно-нормативної граматики англійської мови уявлялося безсумнівним, що будь-яке пропозицію характеризується, перш за все, наявністю подлежащно-сказуемостной структури і що всяке позірна відхилення від цієї структури слід пояснювати як явище еліпса, тобто «опущення» або «подразумеванія» тих чи інших елементів структури речення. [7, c. 248]
Будь-яке еліптичне пропозицію слід трактувати як трансформа пропозиції неелліптіческого, утворений за допомогою трансформації еліпса або «стирання», суть якої полягає в заміні експліцитного варіанту будь-якого слова або слів нульовим варіантом того ж слова. Цієї операції еліпсис може бути піддано будь-яке слово - як знаменна, так і службове.
Аналіз еліптичних пропозицій показує, що між повними і неповними пропозиціями немає чітких кордонів. Структурні схеми пропозицій створюються в мові і при стабілізації стають мовними моделями. Факторами, що визначають місце таких конструкцій на «шкалою перехідності", є наявність синонімічного та модально-часового рядів, а також лексико-граматичні значення словоформ та ін До еліптичним пропозиціям примикають конструкції, що представляють собою стійкі фразеологічні сполучення, а також деякі звичні словоформи: Merry Christmas; Happy New Year; Many happy returns і т. п. Такі структурно-неповні конструкції семантично повні.
Бархударов виділяє класифікацію еліптичних конструкцій на підставі способу експлікації слова, представленого нульовим варіантом. Під «експлікацією» або «заповненням» мається на увазі перетворення, зворотне еліпсис («стирання»), а саме, заміну нульового варіанта того чи іншого слова експліцитно вираженим варіантом. Якщо подані нульовим варіантом слово або слова експлікується, тобто відновлюються у своєму звучить варіанті з навколишнього контексту, тобто з попереднього або наступного тексту, то таке еліптична конструкція називається синтагматичні заповнювати. Якщо ж експлікація даного слова або слів можлива тільки на основі інших аналогічних конструкцій, зустрічаються в мові, але не зареєстровані безпосередньо в контекстуальному оточенні даного еліптичної конструкції, то така еліптична конструкція називається парадигматичні заповнювати. [2; c. 190]
1.1 Синтагматичні поновлювані "еліптичні конструкції
У пропозиціях цього підтипу зазнали еліпсис слова можуть бути відновлені як з даної пропозиції, так (частіше) і з будь-якого іншого пропозиції, попереднього чи наступного. Приклад
- Еліпсис відновлюється з того ж пропозиції:
She was proud of her father having been an officer and her husband a colonel.
Вона пишалася тим, що її батько був офіцером, а чоловік - полковником.
- Еліпсис відновлюється з попереднього пропозиції. Це може бути пропозиція, вимовлене тим же мовцем особою (або що знаходиться в межах мови одного автора):
Sam was in her blood. Had always been. Would always be.
Сем був у її крові. Завжди був. Завжди буде.
Пропозиція, з якого відновлюється еліпс, може також вимовлятися іншим мовцем особою (учасником діалогу):
- I wish you didn't have to do it. - Краще вам НЕ довелося цього робити.
- I don 't. - Я не стану.
- Еліпсис відновлюється з наступного пропозиції. Це - більш рідкісний випадок, а проте в англійській мові такого роду конструкції все ж зустрічаються:
"Nice letter, isn't it? - Чудове лист, чи не так?
Ці конструкції цікаві тим, що в них є два еліптичних пропозиції, взаємно заповнюють один одного; так, в нашому прикладі в першому реченні нульовими варіантами представлено підмет it і дієслово-зв'язка is, поновлювані "з наступного пропозиції, але це наступна пропозиція, у свою чергу , саме є еліптичним - у ньому нульовими варіантами представлено ядро субстантивного словосполучення (a) letter і його ад'юнкт nice, відновлювані з попереднього пропозиції.
1.2 Парадигматичні поновлювані "еліптичні конструкції
Іноді представлені нульовим варіантом слова еліптичного пропозиції не можуть бути відновлені з навколишнього контексту, але вимагають для своєї експлікації звернення до інших аналогічних конструкцій, зустрічаються в мові, хоча і не зареєстрованим у безпосередньому контекстуальному оточенні даного еліптичного пропозиції. Оскільки в цьому випадку заповнення проводиться на підставі вже не синтагматичних, а парадигматичних зв'язків, остільки ми даємо такого роду еліптичним пропозиціям назва парадигматичні заповнюваних.
- "Married?" [Are you ...] - Одружені?
- "Widower, sir. [I am a. ..] Two children." [I have ...] - Вдівець, сер. Двоє дітей.
A sunny midsummer day. [It was ...] - Сонячний липневий день.
Різні типи неповних та еліптичних речень як факт живої розмовної мови в останні роки широко застосовуються у мові газети. Ці конструкції дають багатий матеріал для вироблення структури заголовків, численні еліпсиси тут - це вже свого роду стандарт. Мова газети прагне до динамічності, яскравості. Цьому сприяють, зокрема, гранично короткі речення з пропуском надлишкових в інформаційному відношенні слів. Ось приклади заголовків з газет: Girl Gymnast - Next Title; Another Woman on Ice. Такі еліпсиси надзвичайно економні з точки зору засобів вираження. У заголовку називаються лише ті члени речення, які є цільовими в даному висловлюванні, все інше логічно заповнюється текстом, мовленнєвою ситуацією, що рятує від необхідності в називання всіх ланок граматичної структури. У неповних реченнях-заголовках відсутність одного або кількох членів структури в більшості випадків є синтаксичної нормою, що створює стилістичну та експресивне забарвлення речень-заголовків. Газетні заголовки, що рясніють такими побудовами, висловлюють думку в максимально стислій формі. Цікаво, що серед пропозицій-заголовків формуються специфічні структури, прийнятні тільки в сфері назв і неможливі в самому тексті статті, замітки. [6; c. 167]
Еліптичні конструкції типу if any, if anything мають експресивно-підсилювальний значення і передаються на російську мову підрядними умовними пропозиціями, а також словами майже, мабуть, зовсім, взагалі і ін
Objections to this plan, if any, should be reported to the committee at once. Якщо і є заперечення проти цього плану, то вони повинні бути негайно представлені комітету. (Твердження, якщо вони є ...).
Very little, if anything, could be advanced in the defense of his policy.
Майже нічого не можна було сказати на підтримку його політики.
Примітка. If anything може перекладатися також словосполученням у всякому випадку.
If anything it will be in their interests to follow this course.
Bo усякому разі, в їхніх інтересах слідувати цим курсом.
До еліптичним конструкцій відносяться також уступітельние придаткові пропозиції, що вводяться сполучниками whatever, however, в яких відсутній присудок (іноді підмет). На російську мову такі уступітельние придаткові пропозиції переводяться повними допустово підрядними реченнями з спілками якою б не, яким би не (відновлюється присудок і підлягає повного пропозиції).
The British people have to submit to new taxation, however high. - Англійському народу доводиться примиритися з новими податками, якими б високими вони не були.
Союз though може стояти в кінці простого речення, наступного за іншим простим пропозицією, тісно пов'язаним з ним за змістом. Кінцеве though відповідає російським тим не менше, все ж, все одно, все-таки:
Чи не didn't tell ті where he had been, but I know, though.
Він не сказав мені, де він був, але я все одно знаю.
У такій же функції може вживатися наріччя however як в кінцевій, так і початкової позиції:
Чи не is very busy. He will see you, however.
До еліптичним конструкціям відноситься і поєднання If + дієприкметник II (або прикметник). На російську мову це поєднання перекладається підрядним допустово пропозицією.
If considered from this point of view, the problem takes on a new aspect. - Якщо розглядати проблему з цієї точки зору, то вона набуває (приймає) інший характер.
But the decision, if logical, requires a measure of courage. - Але це рішення, хоча воно й логічно, вимагає відомої мужності.
Значення допустово також передаються займенниками і прислівниками з компонентом ever - However, whoever, whatever, wherever, whenever. Ці слова додають відтінок додаткової можливості:
Whoever told you this was wrong - Хто б тобі це не сказав, він був не правий.
However often I tried I couldn 't find the answer - Скільки б я не намагався, я не міг знайти відповіді. [3; с. 109 - 110]
1.3 Прийоми перекладу еліптичних конструкцій
Прийом перекладу - конкретна дія або конкретні операції, викликані виниклими труднощами в процесі перекладу.
Синтаксичне уподібнення
Синтаксичне уподібнення чи дослівний переклад - такий вид перекладу, при якому синтаксична структура оригіналу перетворюється на абсолютно аналогічну структуру переказного мови.
Though exhausted, he went to bed very late.
Яким би змученим він не був, він ліг спати дуже пізно.
However far it is, I intend to drive there tonight.
Як би далеко це не було, я маю намір поїхати туди сьогодні ввечері.
Тим не менш, за словами А.В. Федорова "усякого роду спроби перекласти дослівно той чи інший текст чи відрізок тексту призводять якщо не до повної незрозумілості цього тексту, то в усякому разі до ваговитості і неясності. Це те, що може бути названо" перекладацьким стилем "(або, як іноді кажуть, "перекладацьким мовою"). [8; c. 159]
Об'єднання пропозицій
Об'єднання пропозицій - спосіб перекладу, при якому синтаксична структура в оригіналі перетвориться шляхом з'єднання двох або більше простих речень.
Об'єднання застосовується, як правило, в умовах відмінності синтаксичних або стилістичних традицій:
He should follow my advice. If anything it's in his interests.
Він повинен наслідувати мій раді, у всякому разі, це в його інтересах.
I've decided to buy this car. Even if it takes all my money.
Я вирішив купити цю машину, навіть якщо це буде коштувати мені всіх моїх грошей. [5; c. 215]
Членування пропозиції
Відмінності, пов'язані з мовною вибірковістю, знаходять своє втілення й у ступеня дискретності в описі предметної ситуації. Ситуація, яка в одному мовою описується за допомогою однієї ознаки, в іншій мові вимагає для свого висловлювання двох чи більше ознак. У описуваної мною парі мов, російською та англійською, англійської притаманні економні способи вираження думки, ніж це має місце у російській мові.
Разом з тим є чимало випадків, коли саме російська мова є більш дискретним, ніж англійська, що веде до розширення обсягу перекладного тексту.
Членування пропозиції - це спосіб перекладу, при якому синтаксична структура іноземних мов перетворюється на дві або більше предикативні структури мови перекладу.
У російській мові є тенденція до об'єднання в рамках однієї пропозиції як можна більшої кількості предметних ситуацій. Це призводить до утворення пропозицій, які включають кілька однорідних підлягають, присудків або доповнень, а також придаткових пропозицій, визначальних, дієприкметникових і причетних обертів. Не можна сказати, що в англійській таких пропозицій немає, але частотність їх вживання і, що ще важливіше, перевантаженість структури однорідними і визначальними елементами, безумовно, менше, ніж у російській. Внаслідок цього при перекладі ті ж предметні ситуації отримують вираз не у вигляді однорідних членів речення або всіляких означальних оборотів, а в окремих незалежних пропозицій.
If anything, he continued and companies remained more determined than ever to fight.
У всякому разі, він продовжив. Компанії, як ніколи раніше, залишалися налаштованими на боротьбу.
However long was the period of its coming to being and development, the results were quite satisfying, even excellent.
Результати були дуже задовільними. Навіть відмінними. І це незважаючи на тривалий етап становлення і розвитку. [9; c. 136]
Конкретизація
Конкретизація - це спосіб перекладу, при якому станься заміна слова або словосполучення іноземних мов з ширшим предметно-логічним значенням на слово в перекладі з більш вузьким значенням. Конкретизація вихідного значення використовується в тих випадках, коли міра інформаційної упорядкованості вихідної одиниці нижче, ніж міра упорядкованості відповідної їй за змістом одиниці в переводящем мовою.
Досить широко цей прийом використовується при перекладі таких слів, як: to be, to have, to get, to do, to take, to give, to make, to come, to go.
Yes, we had a talk. We really did.
Так, у нас була розмова. Поговорили.
Генералізація
Генералізація (процес, зворотний конкретизації) вихідного значення має місце в тих випадках, коли міра інформаційної упорядкованості вихідної одиниці вище заходи упорядкованості відповідної їй за змістом одиниці в переводящем мовою і полягає в заміні приватного загальним, видового поняття родовим. При перекладі з англійської на російську цей прийом застосовується набагато рідше, ніж конкретизація. Це пов'язано з особливостями англійської лексики. Слова цієї мови частіше мають більш абстрактний характер, ніж російські слова, пов'язані з того ж поняття.
That smell all over the place. Vicks Nose Drops.
Тут ще пахне грипозними краплями на весь будинок.
Необхідність генералізації може бути викликана і небезпекою спотворення сенсу при перекладі слова або словосполучення його словниковим відповідністю.
Слід зазначити, що в процесі перекладу один і той же слово може піддаватися лексичної трансформації в протилежних напрямках: у бік звуження і значення, тобто може бути як об'єктом конкретизації, так і генералізації. [11; c. 216]
Антонімічний переклад
В основі антонімічного перекладу лежить логічне правило, згідно з яким заперечення будь-якого поняття може бути прирівняне до утвердження семантично протиставленого йому протилежного поняття. По суті справи, на внутрішньомовні антонімічний переклад засновані такі словникові еквіваленти, як невірний / помилковий, невисокий / низький, недалекий / близький. Наиболее часто антонимический перевод реализуется как замена языкового выражения (слова, словосочетания) его антонимом с одновременной заменой утвердительной конструкции отрицательной и наоборот.
Антонимический перевод – это замена отрицательной или вопросительной формы предложения на утвердительную или наоборот. Условия применения такого преобразования, как правило, связаны с лексико-семантическим составом сказуемого. При переводе на русский язык с английского чаще всего отрицательная форма предложения меняется на утвердительную, реже на отрицательную:
Very little, if anything, could be advanced in the defense of his policy.
Почти ничего нельзя было сказать в поддержку его политики.
In general she has changed little, if at all, in the two years of her absence.
В целом, за два года отсутствия она почти не изменилась. [8; c . 159]
Компенсація
Сущность компенсации в процессе перевода достаточно полно раскрыта в книге А.В. Федорова.
"В практике перевода встречается ряд случаев, когда не воспроизводится совсем или заменяется формально далеким тот или иной элемент подлинника, пропускается то или иное слово, словосочетание и т.п., но невозможность передать отдельный элемент, отдельную особенность оригинала тоже не противоречит принципу переводимости, поскольку последний относится ко всему произведению, как целому. Конечно, целое существует не как какое-то абстрактное понятие, - оно состоит из конкретных элементов, которые, однако, существенны не каждый в отдельности и не в механической своей совокупности, а в системе, образуемой их сочетанием и составляющей единство с содержанием произведения. Отсюда – возможность замен и компенсаций в системе целого, открывающей для этого разнообразные пути; таким образом, утрата отдельного элемента, не играющего организующей роли, может не ощущаться на фоне обширного целого, он как бы растворяется в этом целом или заменяется другими элементами, иногда и не заданными оригиналом.
Отправным моментом для определения роли отдельного элемента в подлиннике, необходимости точной его передачи, а также возможности или закономерности его пропуска или замены является соотношение содержания и формы в их единстве".
Таким образом, компенсацией в переводе следует считать замену непередаваемого элемента подлинника элементом иного порядка в соответствии с общим идейно-художественным характером подлинника и там, где это представляется удобным по условиям русского языка. Компенсация может иметь семантический или стилистический характер. В первом случае восполняется пропущенный непередаваемый в переводе компонент для полноты смысла. [13, c. 303]
Семантическая компенсация часто применяется для восполнения пробелов, вызванных так называемой "безэквивалентной" лексикой. Это прежде всего обозначения реалий, характерных для страны иностранного языка и чуждых другому языку и иной действительности. Если эти детали не имеют принципиального значения, то не будет потери для читателя, если их опустить в переводе.
The amendment received 3.622.000 votes, while the Executive resolution received 4.090.000. If anything, Executive majority was only 468.000 in a vote of nearly eight million.
В этом тексте, где речь идет о результатах голосования на конгрессе английских тред-юнионов, выделенные сочетания являются семантически эллиптическими. Английский читатель без труда восстанавливает их полную форму Executive Committee resolution , т.е. резолюция, предложенная исполнительным комитетом , и Executive Committee resolution majority , т.е. большинство голосов, поданных за резолюцию исполкома . В таком, дополненном виде эти сочетания и будут переданы на русском языке, где эллиптические формы исполнительная резолюция или исполнительное большинство оказались бы совершенно непонятными для читателя или были бы неправильно им интерпретированы.
A little table with a dinner was laid out – and wine and plate.
Маленький стол был накрыт для обеда — на нем поблескивало серебро и графины.
Дословный перевод «и вино, и серебро» совершенно недопустим, т.к. в данном случае такая эллиптическая конструкция с многосоюзием по экспрессивности не соответствует английской и не передает заключенного в ней смысла.
Таким образом, компенсация используется для передачи элементов смысла, утраченных при переводе, причем это осуществляется другим способом, либо позднее в тексте. [ 14, c. 215]
Модуляция или смысловое развитие
Прием смыслового развития заключается в замене словарного соответствия при переводе контекстуальным, логически связанным с ним. Сюда относятся различные метафорические и метонимические замены, производимые на основе категории скрещивания.
Если учесть, что все знаменательные части речи делятся на три категории: предметы, процессы и признаки, то в ходе перевода наблюдается поразительное разнообразие замен как внутри каждой категории, так и между различными категориями. Для передачи одного и того же содержания средствами другого языка часто безразлично, какой формой слова будет выражено это содержание. Предмет может быть заменен его признаком, процесс предметом, признак предметом или процессом и т.д.
Модуляция или смысловое развитие – это замена слова или словосочетания иностранного языка, значения которых можно вывести логическим путем из начального значения:
– Then this girl gets killed , because she's always speeding.
– Gets killed ?
– А потом девушка гибнет, потому что вечно нарушает правила.
– Гибнет? [4, c. 420]
Глава II. Особенности перевода эллиптических конструкций при переводе на русский язык романа Джерома Сэлиджера «Над пропастью во ржи».
Джером Дэвид Сэлинджер (англ. Jerome David Salinger ; род. 1919) — американский писатель, классик литературы США XX века, наиболее известен как автор романа «Над пропастью во ржи».
Сэлинджер родился 1 января 1919 г. в Нью-Йорке. В молодости учился в военной академии в г. Вэлли-Фордж. Получил образование в нью-йоркских школах, военном училище и трех колледжах. Писательская карьера началась с публикации коротких рассказов в нью-йоркских журналах. Во время второй мировой войны писатель принял участие в военных действиях американских войск в Европе.
Его первый рассказ «Молодые люди» ( The Young Folks ) был опубликован в журнале «Стори» в 1940. Первую серьезную известность Сэлинджеру принёс короткий рассказ «Хорошо ловится рыбка-бананка» ( A Perfect Day for Bananafish , 1948) — история одного дня в жизни молодого человека, Симура Гласса, и его жены. Одиннадцать лет спустя после первой публикации , Сэлинджер выпустил свой единственный роман «Над пропастью во ржи» ( The Catcher in the Rye , 1951), который встретил дружное одобрение критики и остается особенно популярным среди старшеклассников и студентов, находящих во взглядах и поведении героя, Холдена Колфилда, близкий отзвук собственным настроениям. Книга была запрещена в нескольких странах и кое-где в США за депрессивность и употребление бранной лексики, но сейчас во многих американских школах входит в списки рекомендованной для чтения литературы.
В 1953 напечатан сборник «Девять рассказов». В 60-е годы выходят новеллы «Фрэнни и Зуи» ( Franny and Zooey ) и повесть «Выше стропила, плотники» ( Raise High the Roof Beam , Carpenters ).
После того как повесть «Над пропастью во ржи» завоевала оглушительную популярность, Сэлинджер начал вести жизнь затворника, отказываясь давать интервью. После 1965 прекратил печататься, сочиняя только для себя. В последние годы он практически никак не взаимодействует с внешним миром, живя за высокой оградой в особняке в городке Корниш, штат Нью-Хэмпшир.
В СССР и России его произведения переводились и издавались, и завоевали популярность, прежде всего среди интеллигенции. Наиболее удачный и известный – перевод Риты Райт-Ковалёвой.
Специфический стиль и наличие сленга делают перевод произведения одновременно сложным и интересным.
2.1 Характеристика романа Джерома Сэлинджера «Над пропастью во ржи» и его особенности с точки зрения переводчика
Семнадцатилетний Холден Колфилд, находящийся в санатории, вспоминает «ту сумасшедшую историю, которая случилась прошлым Рождеством», после чего он «чуть не отдал концы», долго болел, а теперь вот проходит курс лечения и вскоре надеется вернуться домой.
Его воспоминания начинаются с того самого дня, когда он ушел из Пэнси, закрытой средней школы в Эгерстауне, штат Пенсильвания. Собственно ушел он не по своей воле — его отчислили за академическую неуспеваемость — из девяти предметов в ту четверть он завалил пять. Положение осложняется тем, что Пэнси — не первая школа, которую оставляет юный герой. До этого он уже бросил Элктон-хилл, поскольку, по его убеждению, «там была одна сплошная липа». Впрочем, ощущение того, что вокруг него «липа» — фальшь, притворство и показуха, — не отпускает Колфилда на протяжении всего романа. И взрослые, и сверстники, с которыми он встречается, вызывают в нем раздражение, но и одному ему оставаться невмоготу.
Последний день в школе изобилует конфликтами. Он возвращается в Пэнси из Нью-Йорка, куда ездил в качестве капитана фехтовальной команды на матч, который не состоялся по его вине — он забыл в вагоне метро спортивное снаряжение.
Оказавшись в Нью-Йорке, он понимает, что не может явиться домой и сообщить родителям о том, что его исключили. Он садится в такси и едет в отель. По дороге он задает свой излюбленный вопрос, который не дает ему покоя: «Куда деваются утки в Центральном парке, когда пруд замерзает?» Таксист, разумеется, удивлен вопросом и интересуется, не смеется ли над ним пассажир. Но тот и не думает издеваться, впрочем, вопрос насчет уток, скорее, проявление растерянности Холдена Колфилда перед сложностью окружающего мира, нежели интерес к зоологии.
Этот мир и гнетет его, и притягивает. С людьми ему тяжело, без них — невыносимо. Он пытается развлечься в ночном клубе при гостинице, но ничего хорошего из этого не выходит, да и официант отказывается подать ему спиртное как несовершеннолетнему. Он отправляется в ночной бар в Гринич-Виллидж, где любил бывать его старший брат Д. Б., талантливый писатель, соблазнившийся большими гонорарами сценариста в Голливуде. По дороге он задает вопрос про уток очередному таксисту, снова не получая вразумительного ответа. В баре он встречает знакомую Д. Б. с каким-то моряком. Девица эта вызывает в нем такую неприязнь, что он поскорее покидает бар и отправляется пешком в отель.
Наутро он договаривается о встрече с Салли Хейс, покидает негостеприимный отель, сдает чемоданы в камеру хранения и начинает жизнь бездомного. В красной охотничьей шапке задом наперед, купленной в Нью-Йорке в тот злосчастный день, когда он забыл в метро фехтовальное снаряжение, Холден Колфилд слоняется по холодным улицам большого города. Посещение театра с Салли не приносит ему радости. Пьеса кажется дурацкой, публика, восхищающаяся знаменитыми актерами Лантами, кошмарной. Спутница тоже раздражает его все больше и больше.
Вскоре, как и следовало ожидать, случается ссора. После спектакля Холден и Салли отправляются покататься на коньках, и потом, в баре, герой дает волю переполнявшим его истерзанную душу чувствам. Объясняясь в нелюбви ко всему, что его окружает: «Я ненавижу… Господи, до чего я все это ненавижу! И не только школу, все ненавижу. Такси ненавижу, автобусы, где кондуктор орет на тебя, чтобы ты выходил через заднюю площадку, ненавижу знакомиться с ломаками, которые называют Лантов «ангелами», ненавижу ездить в лифтах, когда просто хочется выйти на улицу, ненавижу мерить костюмы у Брукса…»
Его порядком раздражает, что Салли не разделяет его негативного отношения к тому, что ему столь немило, а главное, к школе. Когда же он предлагает ей взять машину и уехать недельки на две покататься по новым местам, а она отвечает отказом, рассудительно напоминая, что «мы, в сущности, еще дети», происходит непоправимое: Холден произносит оскорбительные слова, и Салли удаляется в слезах. Новая встреча — новые разочарования. Холден оставшись один, напивается, звонит Салли, просит у нее прощения, а потом бредет по холодному Нью-Йорку и в Центральном парке, возле того самого пруда с утками, роняет пластинку, купленную в подарок младшей сестренке Фиби.
Вернувшись-таки домой — и к своему облегчению, обнаружив, что родители ушли в гости, — он вручает Фиби лишь осколки. Но она не сердится. Она вообще, несмотря на свои малые годы, отлично понимает состояние брата и догадывается, почему он вернулся домой раньше срока. Именно в разговоре с Фиби Холден выражает свою мечту: «Я себе представляю, как маленькие ребятишки играют вечером в огромном поле во ржи. Тысячи малышей, а кругом ни души, ни одного взрослого, кроме меня… И мое дело – ловить ребятишек, чтобы они не сорвались в пропасть».
Размышляя, как жить дальше, Холден принимает решение податься куда-нибудь на Запад и там в соответствии с давней американской традицией постараться начать все сначала. Он посылает Фиби записку, где сообщает о своем намерении уехать, и просит её прийти в условленное место, так как хочет вернуть одолженные у нее деньги. Но сестренка появляется с чемоданом и заявляет, что едет на Запад с братом. Вольно или невольно маленькая Фиби разыгрывает перед Холденом его самого — она заявляет, что и в школу больше не пойдет, и вообще эта жизнь ей надоела. Холдену, напротив, приходится поневоле стать на точку зрения здравого смысла, забыв на время о своем всеотрицании. Он проявляет благоразумие и ответственность и убеждает сестренку отказаться от своего намерения, уверяя её, что сам никуда не поедет. Он ведет Фиби в зоосад, и там она катается на карусели, а он любуется ею.
Характерные особенности художественной литературы, проявление индивидуальности писателя, обусловленной его мировоззрением, разнообразие как лексических, так и грамматических средств языка, многообразие сочетаний книжно-письменной и устной речи в стилистических разновидностях той и другой, - все это, вместе взятое, делает вопрос о художественном переводе чрезвычайно сложным.
Основная трудность художественного перевода заключается не в воспроизведении структурно-языковых элементов чужой речи, а в художественном воссоздании совокупности образов подлинника, как единого целого.
Особенности русского и английского языков часто встают на пути полноценной передачи манеры письма Джерома Сэлиджера. К одной из особенностей можно отнести и перевод эллиптических конструкций, на которые обращается особое внимание в данной работе.
2.2 Анализ перевода эллиптических конструкций в романе Джерома Сэлинджера «Над пропастью во ржи».
Синтаксическое уподобление
В тексте встречается перевод эллиптических конструкций с помощью синтаксического уподобления (т.е. синтаксическая структура оригинала преобразуется в аналогичную структуру языка перевода с сохранением набора полнозначных слов и порядка их расположения в оригинале и переводе).
Whatever the conversation, she knows exactly what you're talking about.
О чем бы ни был разговор, она всегда понимает, о чем ты с ней говоришь.
However nice your little note at the bottom of the page, but we studied the Egyptians from November 4 th to December 2 nd.
Какой милой ни была бы твоя маленькая приписка внизу страницы, но мы изучали Египет с четвертого ноября по второе декабря.
I doubt very much if you opened your textbook even once the whole term.
Did you?
Я очень сомневаюсь, открывал ли ты учебник хотя бы раз в четверть. Открывал?
Таким образом, и в языке оригинала, и в языке перевода есть параллельные синтаксические структуры, которые позволяют сделать перевод с нулевой трансформацией.
Кроме того, в последнем примере при переводе эллиптической конструкции did you ? используется прием конкретизации.
Объединение предложений
При объединении предложений синтаксическая структура в оригинале преобразуется путем соединения двух простых предложений в одно сложное предложение:
She ran bought her ticket and got back on the carrousel . Just in time. Then she walked all the way round it till got her own horse back . Then she got on it. She waved to me and I waved back .
Она побежала, купила билет и в последнюю секунду вернулась к карусели. И опять обежала все кругом, пока не нашла свою прежнюю лошадь. Села на нее, помахала мне, и я ей тоже помахал
I told him I was a real moron. All stuff. I told him how I would've done exactly the same thing if I'd been in his place, and how most people didn't appreciate how tough it is being a teacher.
Говорил, что я умственно отсталый, вообще кретин, что я сам на его месте поступил бы точно так же и что многие не понимают, до чего трудно быть преподавателем.
Объединение применяется, как правило, в условиях различия синтаксических или стилистических традиций.
Членение предложений
Синтаксическая структура предложения в оригинале преобразуется в две или более предикативные структуры в языке перевода.
But I just couldn't hang around there any longer, however his requests, the way we were on opposite sides of pole, and the way he kept missing the bed whenever he chucked something at it, and his sad old bathrobe with his chest showing, and that grippy smell of Vicks Nose Drops all over the place.
Но не мог же я торчать у него весь век, как бы он меня не просил, да и тянули мы в разные стороны. И вечно он бросал что-нибудь на кровать и промахивался, и этот его жалкий халат, вся грудь видна, а тут еще пахнет гриппозными каплями на весь дом.
Этот прием обусловлен как соображениями грамматическими (различия в допустимости набора синтаксических оборотов), так и прагматическими (если предложение претерпевает целый ряд преобразований, приводящих к избыточному или стилистически неадекватному количеству придаточных или иных синтаксических оборотов).
Антонимический перевод
Антонимический перевод – это замена отрицательной или вопросительной формы предложения на утвердительную или наоборот.
Hurry up.
Только не копайся!
No kidding. I appreciate it. I really do .
Честное слово, я очень это ценю, правда!
If anything, it is all right with me if you flunk me though as I am flunking everything else except English anyway.
Во всяком случае, ничего страшного, если Вы меня провалите – я и так уже провалился по всем предметам, кроме английского.
Наиболее часто антонимический перевод реализуется как замена языкового выражения (слова, словосочетания) его антонимом с одновременной заменой утвердительной конструкции отрицательной и наоборот.
Конкретизация
Конкретизация – это способ перевода, при котором происходи замена слова или словосочетания иностранного языка с более широким предметно-логическим значением на слово в переводе с более узким значением. Конкретизация исходного значения используется в тех случаях, когда мера информационной упорядоченности исходной единицы ниже, чем мера упорядоченности соответствующей ей по смыслу единицы в переводящем языке.
Досить широко цей прием используется при переводе таких слов , как : to be, to have, to get, to do, to take, to give, to make, to come, to go.
Yes, we had a talk. We really did .
Да, у нас был разговор. Поговорили.
Генерализация
Генерализация (процесс, обратный конкретизации) исходного значения имеет место в тех случаях, когда мера информационной упорядоченности исходной единицы выше меры упорядоченности соответствующей ей по смыслу единицы в переводящем языке и заключается в замене частного общим, видового понятия родовым.
That smell all over the place. Vicks Nose Drops.
Тут еще пахнет гриппозными каплями на весь дом.
Необходимость генерализации может быть вызвана и опасностью искажения смысла при переводе слова или словосочетания его словарным соответствием.
Следует отметить, что в процессе перевода одно и то же слово может подвергаться лексической трансформации в противоположных направлениях: в сторону сужения и расширения значения, т.е. может быть как объектом конкретизации, так и генерализации.
Модуляция или смысловое развитие
Прием смыслового развития заключается в замене словарного соответствия при переводе контекстуальным, логически связанным с ним. Сюда относятся различные метафорические и метонимические замены, производимые на основе категории скрещивания.
Если учесть, что все знаменательные части речи делятся на три категории: предметы, процессы и признаки, то в ходе перевода наблюдается поразительное разнообразие замен как внутри каждой категории, так и между различными категориями. Для передачи одного и того же содержания средствами другого языка часто безразлично, какой формой слова будет выражено это содержание. Предмет может быть заменен его признаком, процесс предметом, признак предметом или процессом и т.д.
Модуляция или смысловое развитие – это замена слова или словосочетания иностранного языка, значения которых можно вывести логическим путем из начального значения:
– Then this girl gets killed, because she's always speeding.
– Gets killed ?
– А потом девушка гибнет, потому что вечно нарушает правила.
– Гибнет?
Компенсация
Автор намеренно приводит абсурдный набор слов, чтобы подчеркнуть пародийность текста, в переводе нет словарных соответствий подлиннику. При переводе в таком случае используется сплошная компенсация.
That kind of stuff . The old bull .
Словом, наворачивал как надо.
It ' s awful .
Страшное дело.
Boy! I also say "Boy!" quite a lot. Partly because I have a lousy vocabulary
and partly because I act quite young for my age sometimes.
Ух ты! Это тоже привычка – говорить "Эх!" или "Ух ты!", отчасти потому, что у меня не хватает слов, а отчасти потому, то я иногда веду себя совсем не по возрасту.
Компенсация используется там, где необходимо передать чисто языковые особенности подлинника, которые не всегда имеют соответствие в языке перевода. Приём компенсации показателен тем, что он четко иллюстрирует одно из положений теории перевода - адекватно переводятся не отдельные элементы текста, а весь текст в целом. Иными словами существуют непереводимые частности, но нет непереводимых текстов.
Висновок
В данной работе были рассмотрены различные эллиптические конструкции и приемы их перевода, а также был проведен анализ перевода эллиптических конструкций. С помощью этого мы смогли изучить некоторые особенности перевода романа «Над пропастью во ржи» на русский язык.
Следует обратить внимание на то, что при работе с текстами художественной литературы переводчик должен пытаться отразить в переводе индивидуальный стиль автора. Эта задача представляется наиболее сложной, когда речь идет о переводе текста на язык, сильно отличающийся по своей структуре и нормам от языка оригинала.
Даже значительная часть формально полных предложений связной речи, взятых вне контекста, не выражает той полноты мысли, которой они обладают в контексте. Смысловая связь предложений и относительная неполнозначность отдельно взятого предложения находят и формальное выражение: это личные и указательные местоимения, указательные местоименные слова, союзные частицы («тоже», «также» и др.), вводные слова, указывающие на отношение к предшествующей речи. И хотя такое предложение - грамматически полное, полнота эта - формальная и относительная, поскольку реальный смысл сообщения выясняется лишь из контекста. Таким образом, даже формально полные предложения представляют собой целый ступенчатый ряд более или менее полных или достаточных в смысловом отношении высказываний. Эллиптические конструкции и предложения используются для того, чтобы избежать избыточного или стилистически неадекватного количества придаточных или иных синтаксических оборотов. Знание приемов перевода позволяет лучше понимать, анализировать, и, следовательно, создавать эквивалентные высказывания на языке перевода.
Бібліографічний список
Salinger J . D . The Catcher in the Rye : Книга для чтения на английском языке. – Киев.: Издательство "Знание" – 1999. – 276с.
Бархударов Л.С. Мова і переклад. М.: Международные отношения, 1975 – 190с.
Голікова Ж.А. Перевод с английского на русский – Мн., издательство “Новое знание”, 2004г., ISBN : 5-94735-051-3, с. 109 - 110
Казакова Т.А. Практичні основи перекладу. English ó Russia .- Серія: Вивчаємо іноземні мови. - СПб.: "Видавництво Союз", - 2000, - 320с.
Комісарів В.Н. Слово о переводе – М.: Международные отношения – 1973 – 215с.
Комісарів В.Н. Лінгвістика перекладу - М.: Міжнародні відносини - 1980 - 167с.
Латишев Л.К. Курс перекладу: Еквівалентність перекладу та способи її досягнення. - М.: Міжнародні відносини, 1981 - 248с.
Латишев Л.К. Перевод: проблемы теории, практики и методики преподавания. - М.: Просвещение - 1988. - 159с.
Левицька Т.Р., Фитерман А.М. Допомога з перекладу з англійської мови на російську. - М.: Вища школа, 1973. - 136с.
Міньяр-Белоручев Р.К. Теорія і методи перекладу - М.: Московський ліцей, 1996. - 208с.
Рецкер Я.І. Теорія перекладу і перекладацька практика. - М.: Міжнародні відносини, - 1974. - 216с.
Сэлинджер Дж.Д. Твори. В 2-х т. Т.1. Рассказы (1940-1948); Над пропастью во ржи: Пер. з англ. /Прим. А.М. Зверева; Харьков: Фолио; Белгород: Фолио-Транзит, 1997. – 339с.
Федоров А.В. Основи загальної теорії перекладу (лінгвістичні проблеми): Для ин-тов і фак. іноз. яз. Навчальний посібник - М.: Вища школа. 1983. - 303с.
Швейцер А.Д. Теорія перекладу. Статус, проблеми, аспекти - М.: Наука. 1988. - 215с.