Введення
Торгівля - це область господарства, що обслуговує обіг товарів. Економічний зміст даного виду діяльності полягає в доведенні продукту, створеного в матеріальній сфері виробництва, до його споживача. Основним завданням торгівлі є задоволення попиту споживача, тобто надання останньому товару певної властивості і якості в певному місці, в певний час і за певну плату.
Торгівля - одна з головних галузей національної економіки будь-якої держави, зокрема, і Республіки Білорусь. Показник товарообігу, що характеризує обсяг продажу (в тому числі в оптовій і роздрібній торгівлі), є найважливішим показником господарської діяльності торгових організацій. Оптовий товарообіг характеризує обсяг товарної маси, реалізованої одними організаціями іншим з метою подальшого продажу або переробки. Роздрібний товарообіг виражає економічні відносини, що виникають на заключній стадії руху товарів зі сфери обігу в сферу споживання шляхом їх обміну на грошові доходи. У будь-якому випадку це показник, що характеризує масштаби діяльності будь-якої організації, що займається торгівлею товарами і послугами.
Товарообіг відображає стан національної економіки, ефективність виробництва і управління процесом товароруху, ступінь розвиненості ринку та його кон'юнктуру.
Він є основою для визначення потреби у всіх видах ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових) і разом з тим займає супідрядне положення по відношенню до прибутку.
Від обсягу реалізації товарів (робіт, послуг) (товарообігу) залежать багато показників ефективності роботи організацій торгівлі (чим вище товарообіг, тим, як правило, нижче витрати обігу), вище рентабельність, стійкіше фінансове положення організації. Правильна організована реалізація товару має величезне значення як для самої організації торгівлі в частині визначення результатів її господарської діяльності, так і для держави в цілому, що одержує податки від реалізації товарів, які сплачують суб'єкти господарювання. Налагоджена система аналізу товарообігу, дозволяє виявляти резерви збільшення його обсягу і приймати обгрунтовані управлінські рішення щодо підвищення ефективності роботи організацій.
Таким чином, можна зробити висновок: товарообіг визнається одним з основних показників соціально-економічного розвитку країни, і розглядається на макрорівні в числі найважливіших цільових орієнтирів, поступальна динаміка яких характеризує стабілізацію економічної ситуації на ринку, здатність економіки до сталого розвитку. Слід зазначити, що вивчення правових форм реалізації товарів і аналіз товарообігу, повинні бути невід'ємною і обов'язковою частиною діяльності всіх торгових організацій.
Метою даної курсової роботи є правове, комплексне вивчення форм реалізації товарів у господарському обороті, оцінка та визначення найважливішого показника товарообігу торгової організації, правильне застосування норм законодавства у сфері підприємницької діяльності, як на теоретичному, так і на практичному рівнях.
Для досягнення поставленої мети необхідне виконання наступних завдань:
- Розкрити механізм правового регулювання підприємницької (господарської) діяльності;
- Довести взаємозв'язок таких теоретичних понять як «господарська діяльність» та «економічна діяльність»;
- Розкрити юридичну сутність підприємницької діяльності та визначити її ознаки;
- Охарактеризувати і дати оцінку правовими формами реалізації товару в господарському обороті;
- Провести дослідження державного регулювання і контролю у сфері торгівлі та ведення підприємницької (господарської) діяльності і т.п.
1. Механізм правового регулювання підприємницької (господарської) діяльності
1.1 Поняття, види і значення господарської діяльності
У нормах права та літератури - економічної, юридичної - використовуються такі поняття як «господарська діяльність», економічна діяльність »,« підприємницька діяльність »,« комерційна діяльність »,« торгова діяльність ». Очевидно, що об'єднуючим елементом цих понять виступає термін «діяльність», яким позначається «специфічний для людини спосіб ставлення до зовнішнього світу, що складається в перетворенні і підпорядкуванні його людським цілям». За своїм змістом діяльність є виробництво матеріальних і духовних благ, форм спілкування людей, перетворення суспільних умов і відносин, розвитку самої людини, його здібностей, умінь, знань [17, с. 179].
При розгляді будь-якого виду діяльності людини необхідно виходити з того, що її зміст полягає в максимально можливому задоволенні існуючих і майбутніх потреб людини в умовах обмеженої кількості благ, які можуть бути використані для досягнення зазначеної мети. Таким чином, основна проблема економіки - забезпечення максимального результату при мінімальних витратах - може бути вирішена тільки в ході постійного пошуку способів найбільш ефективного використання обмежених ресурсів з метою задоволення потреб членів суспільства в максимальному ступені.
Відповідно до ст. 13 Конституції Республіки Білорусь, «держава надає всім рівні права для здійснення господарської та іншої діяльності, крім забороненої законом" ..., «держава гарантує всім рівні можливості вільного використання здібностей і майна для підприємницької та іншої не забороненої законом економічної діяльності» [1, ст. 13].
Як бачимо, в законодавстві не склався єдиний підхід до визначення змісту розглянутих понять. Однак і наведені вище приклади, і конструкція норм ст. 13 Конституції Республіки Білорусь свідчать про відсутність будь-яких законодавчо закріплених підстав для розмежування понять «господарська діяльність і« економічна діяльність ».
Яким чином вирішується питання про співвідношення даних понять в економічній та юридичній літературі? З моєї точки зору, перш за все, необхідно звернутися до економічного аспекту досліджуваних явищ. При такому підході ми виявляємо такі поняття: "економіка" - народне господарство, що включає галузі матеріального виробництва та невиробничої сфери »,« господарство »- виробництво, економіка, тобто з економічної точки зору господарство і економіка мають однаковий зміст.
У загальному вигляді економічна діяльність являє собою діяльність вартісного характеру, спрямовану на створення матеріальних і нематеріальних благ [16]. При цьому, якщо в результаті економічної діяльності створюється матеріальне або нематеріальне благо, призначене для задоволення майнових потреб його творця або третіх осіб, то в її основі лежить майновий інтерес.
Якщо ж метою створення зазначених благ була реалізація людиною своїх творчих здібностей (художника, скульптора, поета і т.п.), то майновий інтерес в основі здійснення діяльності відсутня, що, однак не позбавляє її статусу економічної. У даному випадку в результаті створення, наприклад, твори науки, літератури, мистецтва з метою задоволення естетичних потреб у його автора згодом може з'явитися майновий інтерес, що виражається в діях по реалізації твори третім особам. Отже, економічна діяльність може мати і не мати в своїй основі майновий інтерес.
Як зазначалося вище, видом економічної діяльності виступає підприємницька діяльність, визначення якої закріплено в ч. 1 п. 1 ст. 1 ЦК Республіки Білорусь: є самостійна діяльність організацій зі статусом юридичної особи і фізичних осіб, що здійснюється ними в цивільному обороті від свого імені, на свій ризик і під свою майнову відповідальність і спрямована на систематичне отримання прибутку від користування майном, продажу речей, вироблених, перероблених або придбаних зазначеними особами для продажу, а також від виконання робіт або надання послуг, якщо ці роботи або послуги призначаються для реалізації іншим особам і не використовується для власного споживання.
Торговельна діяльність - це вид підприємницької діяльності, суть якого полягає у продажу вироблених, перероблених чи придбаних товарів, а також у виконанні робіт, наданні послуг, пов'язаних з продажем товарів [4, ст. 2].
Основна маса благ, необхідних для задоволення індивідуальних і суспільних потреб, є кінцевим продуктом саме підприємницької діяльності, в рамках якої з урахуванням різноманітності цих потреб (матеріальні і нематеріальні) здійснюється реалізація речей, вироблених, перероблених, або придбаних для продажу, виконання робіт і надання послуг . У зв'язку з цим, у цій курсової роботі основну увагу буде приділено відносинам, що складались у процесі організації та здійснення підприємницької діяльності, формам реалізації товарів у господарському обороті, як основного виду економічної (господарської) діяльності [14, c. 29].
1.2 Правова характеристика підприємницької діяльності
Для розкриття юридичної сутності підприємницької діяльності необхідно розглянути її ознаки, тобто властивості, кожне з яких необхідно, а всі разом - достатні для того, щоб та чи інша діяльність могла визнаватися підприємницькою. Такими є:
· Участь особи в цивільному обороті. Згідно з нормою ч. 2 п. 1 ст. 1 ЦК Республіки Білорусь, здійснюючи підприємницьку діяльність, особа бере участь у цивільному обороті. Під цивільним оборотом слід розуміти процес переходу речових прав на цивільно-правові об'єкти від одних осіб до інших в результаті виконання зобов'язань. [13, с. 226-227].
На перший погляд це визначення не враховує ситуацію, коли предметом зобов'язання виступають послуги.
Однак, якщо розглядати нематеріальні блага в якості товарів в економічному сенсі, то наведене визначення буде охоплювати все, що входить в цивільний оборот.
· Самостійний характер діяльності. Громадяни та юридичні особи своїм волевиявленням і в своєму інтересі здійснюють
підприємницьку діяльність на свій розсуд, що однак не виключає регулювання з боку держави. Ця ознака вказує на так званий «вольовий джерело» підприємницької діяльності. Слід зазначити, що це не просто самостійна, але ще й ініціативна діяльність, спрямована на реалізацію своїх здібностей та задоволення різноманітних потреб інших осіб і суспільства в цілому. Умовно можна виділити майнову та організаційну самостійність. Майнова самостійність передбачає наявність у підприємця відокремленого майна як економічної бази діяльності.
Обсяг майнової самостійності організацій зі статусом юридичної особи визначається тим видом речового права, на якому за ними закріплено майно. Більше можливостей у здійсненні підприємницької діяльності в організацій-власників і індивідуальних підприємців, менше - у організацій, за якими майно закріплено на праві господарського відання та оперативного управління.
Організаційна самостійність має на увазі можливість прийняття підприємцем самостійних рішень в процесі здійснення діяльності. Необхідна передумова такої самостійності - наявність правоздатності, яка в організації зі статусом юридичної особи виникає з моменту державної реєстрації (п. 3 ст. 45 ЦК РБ).
· Особа діє від свого імені. У сучасних умовах і в окремих випадках підприємець, наприклад, комерційний представник, може діяти від імені та в інтересах іншої особи (ст. 186 ЦК РБ). Однак у відносинах з акредитуючою, такий підприємець діє від свого імені.
· Підприємницький ризик. Є логічним продовженням самостійності підприємця. Свобода діяльності передбачає і несення ризику наслідків відповідних дій (бездіяльності), можливість настання несприятливих наслідків для підприємця [11, с. 27]. Відповідно до п. 2 ст. 819 ЦК Республіки Білорусь підприємницький ризик являє собою ризик збитків від підприємницької діяльності, викликаних наступними подіями:
- Порушеннями своїх зобов'язань контрагентами підприємця (наприклад, невиконання контрагентом підприємця зобов'язань з поставки оплачених товарів, оплату поставлених товарів, забезпечення необхідної кількості і якості поставлених товарів; невиконання або
неналежне виконання зобов'язань щодо своєчасного повернення грошових коштів (основної суми боргу без урахування відсотків)) за кредитним договором.
- Змінами умов підприємницької діяльності з незалежних від підприємця обставинам (зупинка виробництва у разі пошкодження, знищення (загибелі) майна внаслідок пожежі, вибуху, стихійного лиха або інших надзвичайних ситуацій).
Розглядаючи ризиковий характер підприємницької діяльності, слід зазначити, що у разі настання несприятливих результатів діяльності підприємець ризикує лише погіршити своє майнове становище.
· Самостійна майнова відповідальність. Знаходиться в безперервного зв'язку з підприємницьким ризиком. Відмітна особливість відповідальності підприємця полягає в тому, що вона настає незалежно від вини. Порушник зобов'язання звільняється від відповідальності, якщо він доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних за даних умов обставин як природні (землетрус, ураган т т. п.), так і суспільні (військові дії, страйки тощо) явища [12].
· Мета діяльності - систематичне одержання прибутку. Прибуток - це кінцева мета здійснення підприємницької діяльності, але не обов'язковий результат. Навіть якщо спочатку підприємець ставив метою отримання доходу, а в підсумку зазнав збитків (результат підприємницького ризику), його діяльність все одно буде вважатися підприємницькою, тобто для віднесення економічної діяльності до підприємницької принципове значення має не фактичне систематичне отримання прибутку, а вчинення дій, спрямованих на її систематичне отримання.
· Спосіб здійснення підприємницької діяльності.
До таких згідно з нормою ч. 2 п. 1 ст. 1 ЦК Республіки Білорусь відносяться:
1. Користування майном;
2. Продаж речей, вироблених, перероблених чи придбаних для продажу;
3. Надання послуг, за умови, що ці роботи і послуги призначаються для реалізації іншим особам і не використовуються для власного споживання;
2. Правові форми реалізації товарів у господарському товарооборот
2.1 Поняття, форми та види торгівлі
Реалізація різних груп вироблених, перероблених чи придбаних товарів (оптова і (чи) роздрібна торгівля товарами) з метою отримання прибутку є одним з найбільш поширених видів підприємницької діяльності, що дозволяє підприємцю з найменшими витратами отримати максимальний прибуток. Зазначена діяльність іменується торгівлею, визначення якої закріплено у ст. 2 Закону «Про торгівлю». Згідно зі ст. 2 Закону «Про торгівлю» під торгівлею розуміється підприємницька діяльність торговельних організацій і індивідуальних підприємців, в основі якої лежать відносини з продажу вироблених, перероблених чи придбаних товарів, а також з виконання робіт, надання послуг, пов'язаних з продажем товарів.
Торгівля - це область господарства, що обслуговує обіг товарів. Економічний зміст даного виду діяльності полягає в доведенні продукту, створеного в матеріальній сфері виробництва, до його споживача. Основним завданням торгівлі є задоволення попиту споживача, тобто надання останньому товару певної властивості і якості в певному місці, в певний час і за певну плату.
Торгівля - одна з головних галузей національної економіки будь-якої держави, зокрема, і Республіки Білорусь. Показник товарообігу, що характеризує обсяг продажу (в тому числі в оптовій і роздрібній торгівлі), є найважливішим показником господарської діяльності торгових організацій. Оптовий товарообіг характеризує обсяг товарної маси, реалізованої одними організаціями іншим з метою подальшого продажу або переробки. Роздрібний товарообіг виражає економічні відносини, що виникають на заключній стадії руху товарів зі сфери обігу в сферу споживання шляхом їх обміну на грошові доходи. У будь-якому випадку це показник, що характеризує масштаби діяльності будь-якої організації, що займається торгівлею товарами і послугами.
Товарообіг відображає стан національної економіки, ефективність виробництва і управління процесом товароруху, ступінь розвиненості ринку та його кон'юнктуру.
Він є основою для визначення потреби у всіх видах ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових) і разом з тим займає супідрядне положення по відношенню до прибутку.
Від обсягу реалізації товарів (робіт, послуг) (товарообігу) залежать багато показників ефективності роботи організацій торгівлі (чим вище товарообіг, тим, як правило, нижче витрати обігу), вище рентабельність, стійкіше фінансове положення організації. Правильна організована реалізація товару має величезне значення як для самої організації торгівлі в частині визначення результатів її господарської діяльності, так і для держави в цілому, що одержує податки від реалізації товарів, які сплачують суб'єкти господарювання. Налагоджена система аналізу товарообігу, дозволяє виявляти резерви збільшення його обсягу і приймати обгрунтовані управлінські рішення щодо підвищення ефективності роботи організацій.
Таким чином, можна зробити висновок: товарообіг визнається одним з основних показників соціально-економічного розвитку країни, і розглядається на макрорівні в числі найважливіших цільових орієнтирів, поступальна динаміка яких характеризує стабілізацію економічної ситуації на ринку, здатність економіки до сталого розвитку. Слід зазначити, що вивчення правових форм реалізації товарів і аналіз товарообігу, повинні бути невід'ємною і обов'язковою частиною діяльності всіх торгових організацій.
Метою даної курсової роботи є правове, комплексне вивчення форм реалізації товарів у господарському обороті, оцінка та визначення найважливішого показника товарообігу торгової організації, правильне застосування норм законодавства у сфері підприємницької діяльності, як на теоретичному, так і на практичному рівнях.
Для досягнення поставленої мети необхідне виконання наступних завдань:
- Розкрити механізм правового регулювання підприємницької (господарської) діяльності;
- Довести взаємозв'язок таких теоретичних понять як «господарська діяльність» та «економічна діяльність»;
- Розкрити юридичну сутність підприємницької діяльності та визначити її ознаки;
- Охарактеризувати і дати оцінку правовими формами реалізації товару в господарському обороті;
- Провести дослідження державного регулювання і контролю у сфері торгівлі та ведення підприємницької (господарської) діяльності і т.п.
1. Механізм правового регулювання підприємницької (господарської) діяльності
1.1 Поняття, види і значення господарської діяльності
У нормах права та літератури - економічної, юридичної - використовуються такі поняття як «господарська діяльність», економічна діяльність »,« підприємницька діяльність »,« комерційна діяльність »,« торгова діяльність ». Очевидно, що об'єднуючим елементом цих понять виступає термін «діяльність», яким позначається «специфічний для людини спосіб ставлення до зовнішнього світу, що складається в перетворенні і підпорядкуванні його людським цілям». За своїм змістом діяльність є виробництво матеріальних і духовних благ, форм спілкування людей, перетворення суспільних умов і відносин, розвитку самої людини, його здібностей, умінь, знань [17, с. 179].
При розгляді будь-якого виду діяльності людини необхідно виходити з того, що її зміст полягає в максимально можливому задоволенні існуючих і майбутніх потреб людини в умовах обмеженої кількості благ, які можуть бути використані для досягнення зазначеної мети. Таким чином, основна проблема економіки - забезпечення максимального результату при мінімальних витратах - може бути вирішена тільки в ході постійного пошуку способів найбільш ефективного використання обмежених ресурсів з метою задоволення потреб членів суспільства в максимальному ступені.
Відповідно до ст. 13 Конституції Республіки Білорусь, «держава надає всім рівні права для здійснення господарської та іншої діяльності, крім забороненої законом" ..., «держава гарантує всім рівні можливості вільного використання здібностей і майна для підприємницької та іншої не забороненої законом економічної діяльності» [1, ст. 13].
Як бачимо, в законодавстві не склався єдиний підхід до визначення змісту розглянутих понять. Однак і наведені вище приклади, і конструкція норм ст. 13 Конституції Республіки Білорусь свідчать про відсутність будь-яких законодавчо закріплених підстав для розмежування понять «господарська діяльність і« економічна діяльність ».
Яким чином вирішується питання про співвідношення даних понять в економічній та юридичній літературі? З моєї точки зору, перш за все, необхідно звернутися до економічного аспекту досліджуваних явищ. При такому підході ми виявляємо такі поняття: "економіка" - народне господарство, що включає галузі матеріального виробництва та невиробничої сфери »,« господарство »- виробництво, економіка, тобто з економічної точки зору господарство і економіка мають однаковий зміст.
У загальному вигляді економічна діяльність являє собою діяльність вартісного характеру, спрямовану на створення матеріальних і нематеріальних благ [16]. При цьому, якщо в результаті економічної діяльності створюється матеріальне або нематеріальне благо, призначене для задоволення майнових потреб його творця або третіх осіб, то в її основі лежить майновий інтерес.
Якщо ж метою створення зазначених благ була реалізація людиною своїх творчих здібностей (художника, скульптора, поета і т.п.), то майновий інтерес в основі здійснення діяльності відсутня, що, однак не позбавляє її статусу економічної. У даному випадку в результаті створення, наприклад, твори науки, літератури, мистецтва з метою задоволення естетичних потреб у його автора згодом може з'явитися майновий інтерес, що виражається в діях по реалізації твори третім особам. Отже, економічна діяльність може мати і не мати в своїй основі майновий інтерес.
Як зазначалося вище, видом економічної діяльності виступає підприємницька діяльність, визначення якої закріплено в ч. 1 п. 1 ст. 1 ЦК Республіки Білорусь: є самостійна діяльність організацій зі статусом юридичної особи і фізичних осіб, що здійснюється ними в цивільному обороті від свого імені, на свій ризик і під свою майнову відповідальність і спрямована на систематичне отримання прибутку від користування майном, продажу речей, вироблених, перероблених або придбаних зазначеними особами для продажу, а також від виконання робіт або надання послуг, якщо ці роботи або послуги призначаються для реалізації іншим особам і не використовується для власного споживання.
Торговельна діяльність - це вид підприємницької діяльності, суть якого полягає у продажу вироблених, перероблених чи придбаних товарів, а також у виконанні робіт, наданні послуг, пов'язаних з продажем товарів [4, ст. 2].
Основна маса благ, необхідних для задоволення індивідуальних і суспільних потреб, є кінцевим продуктом саме підприємницької діяльності, в рамках якої з урахуванням різноманітності цих потреб (матеріальні і нематеріальні) здійснюється реалізація речей, вироблених, перероблених, або придбаних для продажу, виконання робіт і надання послуг . У зв'язку з цим, у цій курсової роботі основну увагу буде приділено відносинам, що складались у процесі організації та здійснення підприємницької діяльності, формам реалізації товарів у господарському обороті, як основного виду економічної (господарської) діяльності [14, c. 29].
1.2 Правова характеристика підприємницької діяльності
Для розкриття юридичної сутності підприємницької діяльності необхідно розглянути її ознаки, тобто властивості, кожне з яких необхідно, а всі разом - достатні для того, щоб та чи інша діяльність могла визнаватися підприємницькою. Такими є:
· Участь особи в цивільному обороті. Згідно з нормою ч. 2 п. 1 ст. 1 ЦК Республіки Білорусь, здійснюючи підприємницьку діяльність, особа бере участь у цивільному обороті. Під цивільним оборотом слід розуміти процес переходу речових прав на цивільно-правові об'єкти від одних осіб до інших в результаті виконання зобов'язань. [13, с. 226-227].
На перший погляд це визначення не враховує ситуацію, коли предметом зобов'язання виступають послуги.
Однак, якщо розглядати нематеріальні блага в якості товарів в економічному сенсі, то наведене визначення буде охоплювати все, що входить в цивільний оборот.
· Самостійний характер діяльності. Громадяни та юридичні особи своїм волевиявленням і в своєму інтересі здійснюють
підприємницьку діяльність на свій розсуд, що однак не виключає регулювання з боку держави. Ця ознака вказує на так званий «вольовий джерело» підприємницької діяльності. Слід зазначити, що це не просто самостійна, але ще й ініціативна діяльність, спрямована на реалізацію своїх здібностей та задоволення різноманітних потреб інших осіб і суспільства в цілому. Умовно можна виділити майнову та організаційну самостійність. Майнова самостійність передбачає наявність у підприємця відокремленого майна як економічної бази діяльності.
Обсяг майнової самостійності організацій зі статусом юридичної особи визначається тим видом речового права, на якому за ними закріплено майно. Більше можливостей у здійсненні підприємницької діяльності в організацій-власників і індивідуальних підприємців, менше - у організацій, за якими майно закріплено на праві господарського відання та оперативного управління.
Організаційна самостійність має на увазі можливість прийняття підприємцем самостійних рішень в процесі здійснення діяльності. Необхідна передумова такої самостійності - наявність правоздатності, яка в організації зі статусом юридичної особи виникає з моменту державної реєстрації (п. 3 ст. 45 ЦК РБ).
· Особа діє від свого імені. У сучасних умовах і в окремих випадках підприємець, наприклад, комерційний представник, може діяти від імені та в інтересах іншої особи (ст. 186 ЦК РБ). Однак у відносинах з акредитуючою, такий підприємець діє від свого імені.
· Підприємницький ризик. Є логічним продовженням самостійності підприємця. Свобода діяльності передбачає і несення ризику наслідків відповідних дій (бездіяльності), можливість настання несприятливих наслідків для підприємця [11, с. 27]. Відповідно до п. 2 ст. 819 ЦК Республіки Білорусь підприємницький ризик являє собою ризик збитків від підприємницької діяльності, викликаних наступними подіями:
- Порушеннями своїх зобов'язань контрагентами підприємця (наприклад, невиконання контрагентом підприємця зобов'язань з поставки оплачених товарів, оплату поставлених товарів, забезпечення необхідної кількості і якості поставлених товарів; невиконання або
неналежне виконання зобов'язань щодо своєчасного повернення грошових коштів (основної суми боргу без урахування відсотків)) за кредитним договором.
- Змінами умов підприємницької діяльності з незалежних від підприємця обставинам (зупинка виробництва у разі пошкодження, знищення (загибелі) майна внаслідок пожежі, вибуху, стихійного лиха або інших надзвичайних ситуацій).
Розглядаючи ризиковий характер підприємницької діяльності, слід зазначити, що у разі настання несприятливих результатів діяльності підприємець ризикує лише погіршити своє майнове становище.
· Самостійна майнова відповідальність. Знаходиться в безперервного зв'язку з підприємницьким ризиком. Відмітна особливість відповідальності підприємця полягає в тому, що вона настає незалежно від вини. Порушник зобов'язання звільняється від відповідальності, якщо він доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних за даних умов обставин як природні (землетрус, ураган т т. п.), так і суспільні (військові дії, страйки тощо) явища [12].
· Мета діяльності - систематичне одержання прибутку. Прибуток - це кінцева мета здійснення підприємницької діяльності, але не обов'язковий результат. Навіть якщо спочатку підприємець ставив метою отримання доходу, а в підсумку зазнав збитків (результат підприємницького ризику), його діяльність все одно буде вважатися підприємницькою, тобто для віднесення економічної діяльності до підприємницької принципове значення має не фактичне систематичне отримання прибутку, а вчинення дій, спрямованих на її систематичне отримання.
· Спосіб здійснення підприємницької діяльності.
До таких згідно з нормою ч. 2 п. 1 ст. 1 ЦК Республіки Білорусь відносяться:
1. Користування майном;
2. Продаж речей, вироблених, перероблених чи придбаних для продажу;
3. Надання послуг, за умови, що ці роботи і послуги призначаються для реалізації іншим особам і не використовуються для власного споживання;
2. Правові форми реалізації товарів у господарському товарооборот
2.1 Поняття, форми та види торгівлі
Реалізація різних груп вироблених, перероблених чи придбаних товарів (оптова і (чи) роздрібна торгівля товарами) з метою отримання прибутку є одним з найбільш поширених видів підприємницької діяльності, що дозволяє підприємцю з найменшими витратами отримати максимальний прибуток. Зазначена діяльність іменується торгівлею, визначення якої закріплено у ст. 2 Закону «Про торгівлю». Згідно зі ст. 2 Закону «Про торгівлю» під торгівлею розуміється підприємницька діяльність торговельних організацій і індивідуальних підприємців, в основі якої лежать відносини з продажу вироблених, перероблених чи придбаних товарів, а також з виконання робіт, надання послуг, пов'язаних з продажем товарів.
Згідно зі ст. 5 закону «Про торгівлю» суб'єктами торгівлі та є торгові організації та індивідуальні підприємці, що здійснюють торгівлю на території Республіки Білорусь. Об'єктами торгівлі є товари, а також роботи і послуги, пов'язані з продажем товарів.
Торгівля згідно з нормою ст. 7 Закону «Про торгівлю» підрозділяється на наступні види:
Ø Оптова торгівля;
Ø Роздрібна торгівля;
Ø Громадське харчування (торгово-виробнича діяльність)
1. Оптова торгівля - вид торгівлі, здійснюваної з метою подальшого використання товарів у підприємницькій діяльності або інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім споживанням та іншим подібним використанням.
Торговые организации и индивидуальные предприниматели, осуществляющие оптовую торговлю, могут иметь товарные склады (общетоварные, специализированные), организовывать хранение и переработку товаров, формировать их запасы в объеме и ассортименте, необходимых для бесперебойной торговли, оказывать информационные, транспортные и иные услуги, связанные с торговлей.
2. Розничная торговля – вид торговли товарами, предназначенными для личного, семейного, домашнего потребления и иного подобного использования, не связанного с предпринимательской деятельностью.
Розничная торговля осуществляется через торговые объекты (фирменный магазин, павильон, киоск, палатку, лоток, торговый автомат, автолавку, автомагазин и иные торговые объекты) на основании заключаемых договоров розничной купли-продажи.
Фирменным магазином считается розничное торговое предприятие, учредителем (учредителями) которого является субъект (субъекты) хозяйствования, выпускающий товары, и реализующее преимущественно товары учредителя, а также отвечающее требованиям законодательства.
Фирменный магазин является составной частью розничной торговой сети региона и осуществляет свою деятельность в условиях конкуренции с другими субъектами хозяйствования. [8, п. 2,4]. Фирменный магазин не имеет права осуществлять оптовую торговлю, за исключением мелкооптовых операций по продаже продукции его учредителей для использования (потребления) на территории Республики Беларусь.
Основными задачами фирменного магазина являются:
· обеспечение высокого уровня торгового обслуживания населения, реализация в широком ассортименте товаров, произведенных учредителем, а также сопутствующих товаров, внедрение прогрессивных форм и методов организации торговли;
· изучение покупательского спроса, подготовка предложений учредителю по обновлению ассортимента выпускаемых товаров, улучшению качества и повышению их конкурентоспособности.
3. Общественное питание – (торгово-производственная деятельность) – вид торговли, включающей производство, переработку, реализацию, организацию потребления продуктов питания с оказанием либо без оказания сопутствующих услуг населению.
Общественное питание осуществляется торговыми организациями, индивидуальными предпринимателями, специализирующимися на оказании услуг общественного питания, либо иными организациями, имеющими в своем составе соответствующие структурные подразделения.
Общественное питание осуществляется через торговые объекты общественного питания, которые подразделяются на типы (столовая, ресторан, кафе, бар, кафетерий, закусочная и т.п.), имеющие наценочные категории (люкс, высшая, первая, вторая, третья), либо не имеющие наценочных категорий.
Подразделение торговых объектов общественного питания на определенные типы и отнесение их к наценочным категориям осуществляются собственником этих объектов или уполномоченным им лицом.
Субъекты торговли, осуществляющие общественное питание, в соответствии с требованиями, установленными Министерством торговли Республики Беларусь для торговых объектов общественного питания определенных типов и наценочных категорий, определяют меню, ассортиментный перечень продукции и минимальный перечень оказываемых услуг, методы обслуживания, квалификацию персонала и качество обслуживания, а также обеспечивают техническую оснащенность помещений. Субъекты торговли, осуществляющие общественное питание, обеспечивают наличие продуктов питания, блюд, указанных в меню, в течение рабочего дня или периода, предназначенного для их реализации (завтрак, обед, ужин).
2.2 Формы осуществления торговли и их особенности
Згідно зі ст. 11 Закона Республики Беларусь «О торговле» формами осуществления торговли являются:
v Комиссионная торговля;
v Торговля на конкурсах;
v Торговля на аукционах;
v Торговля по образцам;
v Торговля с использованием автоматов;
v Выездная торговля;
v Посылочная торговля;
v Биржевая торговля;
v Торговля на ярмарке;
v Электронная торговля;
v Торговля на рынке
v Иные формы торговли, не запрещенные законодательством;
1. Комиссионная торговля – оптовая, розничная торговля, осуществляемая на основании заключенных договоров комиссии.
2. Торговля на конкурсах – оптовая торговля, характеризующаяся заключением на торгах договора купли-продажи с претендентом, предложившим наилучшие условия.
3. Торговля на аукционах – оптовая, розничная торговля, характеризующаяся реализацией товаров на торгах в заранее установленное время и в назначенном месте тому из присутствующих, кто предложил за них наивысшую цену.
4. Торговля по образцам – оптовая, розничная торговля с выбором товаров покупателем по образцам, описаниям товаров, содержащимся в каталогах, проспектах, рекламе, буклетах или представленным в фотографиях
и иных информационных источниках. Розничная торговля по образцам осуществляется в двух формах:
v В торговом объекте – путем демонстрации образцов товаров и (или) описаний товаров, содержащихся в каталогах, проспектах, рекламе, буклетах или представленных в фотографиях или иных информационных источниках.
v Вне торгового объекта – путем предоставления описаний товаров, содержащихся в каталогах, проспектах, рекламе, буклетах или представленных в фотографиях или иных информационных источниках, рассылаемых продавцом неопределенному кругу лиц с использованием услуг организаций почтовой связи или распространяемых в средствах массовой информации или любыми другими способами, не запрещенными законодательством, в том числе в глобальной компьютерной сети Интернет через интернет-магазин [7, п. 3,4,5].
При торговле по образцам покупателю предоставляется возможность самостоятельно или с помощью продавца ознакомиться с демонстрируемыми образцами или предложенными описаниями товаров, выбрать и оплатить необходимые товары, которые передаются покупателю после их доставки в указанное им место, если иное не предусмотрено договором розничной купли-продажи.
При торговле по образцам продавец может предложить покупателю услуги по доставке товаров путем их пересылки почтовыми отправлениями или перевозки любыми видами транспорта, а также по сборке, установке, подключению, наладке и сервисному обслуживанию товаров.
Перечень товаров, реализуемых по образцам, и оказываемых услуг определяется продавцом, если иное не установлено законодательством. Покупатель вправе отказаться от услуг, предлагаемых продавцом при заключении договора.
При торговле по образцам в торговом объекте продавец обязан довести до сведения покупателя на вывеске и (или) информационной табличке, расположенной на входных дверях или фасаде здания (сооружения, помещения) торгового объекта, свое наименование (фирменное наименование), наименование торгового объекта , если такое наименование не совпадает с наименованием (фирменным наименованием) продавца, а если продавцом является индивидуальный предприниматель, – фамилию, собственное имя, отчество, наименование торгового объекта индивидуального предпринимателя (при наличии такого наименования), а также режим работы.
Продавец также обязан довести до сведения покупателя иным доступным способом, принятым в торговом обслуживании потребителей:
Ø информацию о номере специального разрешения (лицензии), сроке его действия, государственном органе или государственной организации, выдавших это специальное разрешение (лицензию), если вид деятельности, осуществляемой продавцом, подлежит лицензированию, а также по требованию покупателя предоставить возможность ознакомления с подлинником или копией специального разрешения (лицензии), оформленной в установленном порядке;
Если продавцом является организация, ее филиал, представительство, иное обособленное подразделение, расположенное вне места нахождения организации, – также информацию о его месте нахождения;
Если продавцом является индивидуальный предприниматель, – также информацию о его государственной регистрации и наименовании органа, осуществившего его государственную регистрацию в качестве индивидуального предпринимателя, месте жительства.
Продавец обязан своевременно в доступной форме довести до сведения покупателя необходимую и достоверную информацию о товарах и об их изготовителях, обеспечивающую возможность правильного выбора товаров:
· о наименовании товара;
· указания на нормативные документы, устанавливающие требования к качеству товара;
· сведения об основных потребительских свойствах товара;
· о цене и условиях оплаты товаров;
· о гарантийном сроке, если он установлен;
· о количестве или комплектности товара;
· сведения о сроке доставки товара, цене и об условиях оплаты доставки товара;
· штриховой идентификационный код, если законодательством предусмотрено обязательное маркирование товаров таким кодом.
5. Торговля с использованием автоматов – розничная торговля, осуществляемая с использованием торговых автоматов.
6 . Выездная торговля – оптовая, розничная торговля, осуществляемая в установленных местах или на определенной территории вне постоянного места расположения торгового объекта.
7. Посылочная торговля – оптовая, розничная торговля, характеризующаяся доставкой товаров с использованием посылок, бандеролей и иных почтовых отправлений и выбором товаров при помощи каталогов и иных информационных источников.
8. Биржевая торговля – оптовая, розничная торговля, характеризующаяся заключением на биржевых торгах договора купли-продажи. При осуществлении биржевой торговли ее участники обязаны соблюдать требования Закона Республики Беларусь от 13 марта 1992 года «О товарных биржах» (Ведамасцi Вярхоўнага Савета Рэспублiкi Беларусь, 1992 г., №11, ст. 196), иных актов законодательства, а также выполнять правила биржевой торговли, действующие на товарной бирже.
9. Торговля на ярмарке – оптовая, розничная торговля, проводимая в определенном месте и в определенное время. Оптовая торговля на ярмарке организуется и проводится на местном, республиканском, межгосударственном уровнях соответствующими уполномоченными государственными органами, торговыми и иными организациями, индивидуальными предпринимателями в целях реализации и рекламы товаров, формирования хозяйственных связей.
Розничная торговля на ярмарке организуется местными исполнительными и распорядительными органами, торговыми и иными организациями, индивидуальными предпринимателями.
Реализация товаров на ярмарках может осуществляться по образцам, описаниям товаров, содержащимся в каталогах, проспектах и иных информационных источниках.
Порядок организации и проведения торговли на ярмарке определяется Министерством торговли Республики Беларусь.
10. Электронная торговля – оптовая, розничная торговля, характеризующаяся заказом, покупкой, продажей товаров с использованием информационных систем и сетей. При осуществлении электронной торговли договор купли-продажи заключается путем оформления электронного документа в соответствии с Законом Республики Беларусь от 10 января 2000 года «Об электронном документе».
11. Торговля на рынках. На рынке осуществляется оптовая, розничная торговля сельскохозяйственной продукцией, дикорастущими плодами, ягодами и иными продовольственными и непродовольственными товарами, а также животными.
Торговля на рынке осуществляется в торговых объектах с созданием необходимых условий для приобретения товаров, выполнения работ, оказания услуг и использованием торгового и торгово-технологического оборудования (пристежных и островных горок, витрин, холодильного и другого оборудования) в соответствии с санитарно-гигиеническими, противопожарными, природоохранными и иными требованиями, установленными законодательством.
Режим работы рынка устанавливается органами управления (руководителем) рынка по согласованию с соответствующим местным исполнительным и распорядительным органом.
Не допускается взимание платы с граждан за вход на рынок.
2.3 Продажа товаров из розничной торговой сети юридическим лицам и индивидуальным предпринимателям
Продажа товаров из розничной торговой сети юридическим лицам и индивидуальным предпринимателям производится при условии обеспечения бесперебойной продажи их населению.
Реализация из торговой сети товаров учреждениям, предприятиям и организациям называется мелкооптовым оборотом. В розничном товарообороте торговли он занимает, приблизительно, около 5% в общем товарообороте.
Запрещается продажа из розничной торговой сети юридическим лицам и индивидуальным предпринимателям товаров для целей оптовой и (или) розничной торговли.
Продажа товаров из розничной торговой сети юридическим лицам и индивидуальным предпринимателям осуществляется по розничным ценам, сформированным в установленном законодательством Республики Беларусь порядке.
При отпуске товаров, оплата которых осуществляется в безналичном порядке, продавец выписывает счет-фактуру в трех экземплярах, один из которых передается покупателю, два экземпляра остаются у продавца.
Срок действия счета-фактуры устанавливается продавцом, но не менее чем на пять рабочих дней с даты его оформления. [6, п. 6].
Оформление иных документов взамен счета-фактуры не допускается.
Отпуск товаров, оплата которых осуществлялась в безналичном порядке, производится после поступления денег на счет продавца, если иное не установлено договором розничной купли-продажи, покупателю либо лицу, предъявившему оформленную в установленном порядке доверенность покупателя на получение товаров.
По соглашению сторон оплата товара в безналичном порядке может осуществляться в согласованные сторонами сроки после передачи товара покупателю.
На отпущенные товары покупателю оформляется в установленном порядке товарно-транспортная накладная (форма ТТН‑1) или товарная накладная на отпуск и оприходование товарно-материальных ценностей (форма ТН‑2).
При отпуске товаров, оплата которых осуществляется наличными денежными средствами, покупателю выдается кассовый чек либо иной документ, подтверждающий прием наличных денежных средств, утвержденный в установленном порядке, в которых указываются сведения о номере документа, наименовании продавца, дате продажи, наименовании, количестве и цене товара, сумме покупки, подпись лица, непосредственно осуществившего продажу товаров, и его должность, фамилия и инициалы. Следует отметить, что реализация товаров в хозяйственном обороте невозможна без заключения гражданско-правовых договоров, а именно договора розничной купли – продажи, договора поставки, контрактации, договора поставки для государственных нужд, договора энергоснабжения, продажи предприятия и т.п.).
В договоре розничной купли-продажи, оформленном в письменной форме, либо в документах, подтверждающих отпуск товаров, в качестве существенного условия договора должна быть указана в соответствии с законодательством цель приобретения товара и к экземпляру договора покупателя либо документам, подтверждающим отпуск товаров, приложена копия (ксерокопия) специального разрешения (лицензии) на осуществление розничной торговли (включая алкогольные напитки и табачные изделия) и общественного питания продавца и копия (ксерокопия) листа, являющегося составляющей частью лицензии, содержащего сведения о торговом объекте продавца, в котором производился отпуск товаров, без засвидетельствования. [6, п. 9].
2.4 Государственное регулирование торговли
Правовое регулирование торговой деятельности на территории Республики Беларусь осуществляется в соответствии с закрепленными в ст. 16 Закона Республики Беларусь «О торговле» основными принципами государственного регулирования торговли, к которым относятся: соблюдение
равенства прав субъектов торговли на осуществление торговли; исключение неправомерного вмешательства государственных органов в деятельность субъектов торговли; приоритет экономических методов государственного регулирования торговли; обеспечение условий реализации права на свободу выбора торгового партнера и товара; ограничение, пресечение и предупреждение монополистической деятельности, создание равных условий для развития свободной конкуренции; защита государством прав и законных интересов субъектов торговли и потребителей.
Основными формами государственного регулирования торговли являются:
· Техническое нормирование;
· Стандартизация;
· Подтверждение соответствия требованиям технических нормативных правовых актов в области технического нормирования и стандартизации;
· Государственная гигиеническая регламентация и регистрация товаров;
· Лицензирование торговли в случаях и порядке, предусмотренных законодательством;
· Квотирование поставок товаров;
· Формирование товарных ресурсов;
· Проведение закупочных и товарных интервенций;
Закупочная интервенция – закупка товаров у юридических лиц и индивидуальных предпринимателей Республики Беларусь в установленном порядке в целях обеспечения сбалансированности спроса и предложения.
Товарная интервенция – продажа товаров торговым организациям и индивидуальным предпринимателям, осуществляющим торговлю на территории Республики Беларусь, в установленном порядке в целях стабилизации предложения и ликвидации товарного дефицита.
2.5 Государственный контроль в области торговли
Государственный контроль в области торговли осуществляется Советом Министров Республики Беларусь, Комитетом государственного контроля Республики Беларусь, иными уполномоченными государственными органами в пределах их компетенции.
Должностные лица контролирующих органов в целях осуществления государственного контроля в пределах своей компетенции имеют право беспрепятственно посещать служебные и производственные помещения субъектов торговли с учетом режима их работы в случаях:
– поступления от физического или юридического лица в письменной форме жалобы или заявления о нарушениях законодательства Республики Беларусь о торговле;
– проведения не более одного раза в год плановой проверки (ревизии) финансово-хозяйственной деятельности или проведения внеплановых проверок (ревизий) по поручению уполномоченных органов. [4, п. 3 ст. 26].
Должностные лица контролирующих органов имеют право в установленном законодательством порядке производить отбор проб и образцов товаров для проведения испытаний (анализов) и осуществлять контрольные покупки в целях проверки соответствия отпускаемых потребителям товаров техническим нормативным правовым актам, устанавливающим обязательные требования к качеству, технологии и безопасности товаров, полному весу (мере).
Должностные лица контролирующих органов по результатам проверки (ревизии) финансово-хозяйственной деятельности, в ходе которой выявлены нарушения законодательства Республики Беларусь о торговле, составляют акт. Результаты проверки (ревизии), в ходе которой не выявлено нарушений законодательства Республики Беларусь о торговле, оформляются справкой. Один экземпляр акта или справки представляется субъекту торговли, подвергшемуся проверке (ревизии).
На основании ч. 1 ст. 27 Закона Республики Беларусь «О торговле» в случаях выявления в ходе проверки (ревизии) реализации товаров, не соответствующих техническим нормативным правовым актам, устанавливающим обязательные требования к качеству, технологии и безопасности товаров, отсутствия необходимой и достоверной информации о товаре, а также реализации товаров без предусмотренных законодательством приходных документов и (или) документов, подтверждающих качество и безопасность товаров, либо с истекшими сроками годности (сроками службы) или без указания сроков годности (сроков службы), если установление этих сроков обязательно, а равным образом в случае отказа субъекта торговли допустить должностных лиц уполномоченных контролирующих органов к проведению проверки (ревизии) контролирующие органы приостанавливают или прекращают реализацию этих товаров.
Руководителю субъекта торговли, допустившего вышеперечисленные нарушения, выдается предписание о приостановлении реализации товаров до устранения выявленных нарушений или предписание о прекращении их реализации.
Административная ответственность за нарушение правил торговли установлена ст. 12.17 Кодекса Республики Беларусь об административных правонарушениях [3, ст. 12.7].
Нарушение законодательства Республики Беларусь о торговле влечет дисциплинарную, гражданско-правовую, административную или уголовную ответственность в соответствии с законодательством.
Висновок
Развитие рыночных отношений повышает ответственность и самостоятельность работников предприятий в выработке и принятии управленческих решений по обеспечению эффективной их работы. Предприятиям предоставлено право самостоятельно планировать свою деятельность и определять перспективы развития, исходя из спроса на товары, уровня конкурентоспособности, самостоятельно определять численность и состав работников, выбирать формы и системы оплаты труда, определять размер фонда оплаты труда и фонда потребления.
Товарооборот признаётся одним из основных показателей социально-экономического развития страны, и рассматривается на макроуровне в числе важнейших целевых ориентиров.
Для эффективной деятельности субъектов хозяйствования в условиях рынка необходима полная информация, позволяющая правильно ориентироваться в выборе различного рода решений. В создании такой информации заметную роль играет правильное применение норм законодательства в области торговых отношений.
Розничный товарооборот – один из важнейших показателей качества торгового обслуживания населения.
В процессе исследования тематики данной курсовой работы я сделал вывод, что розничный товарооборот – один из основных показателей, по которому оценивается деятельность предприятий и организаций торговли. Он включает в себя продажу товаров населению для личного потребления, а так же предприятиям, организациям и учреждениям для коллективного потребления и текущих хозяйственных нужд. В настоящее время население страны расходует на покупки товаров 77% своих денежных доходов и через розничный товарооборот получает более 90% фонда личного потребления.
В Республике Беларусь согласно Закону «О торговле» основными формами реализации товаров в хозяйственном обороте являются: оптовая и розничная торговля .
Оптовая торговля – это реализация товаров, как правило, крупными партиями, что предполагает их дальнейшую перепродажу или переработку. Товары в результаты оптового товарооборота в конечное потребление не поступают;
Розничная торговля – реализация товаров конечному потребителю, что является завершающим звеном движения товара в сфере обращения. В розничной торговле заканчивается процесс обращения товаров. Они переходят в сферу личного потребления в обмен на денежные доходы населения. Розничную продажу товаров ведут предприятия всех форм собственности различных торговых систем.
С моей точки зрения, розничный товарооборот существенно влияет на денежное обращение в стране и устойчивость валюты, поскольку обращение наличных денег связано главным образом с обслуживанием розничного товарооборота и является основной правовой формой реализации товаров.
Государство со своей стороны, в частности, в виде законодательства в области торговли, обеспечивает равные возможности всем субъектам хозяйствования осуществлять реализацию предпринимательской деятельности. Однако, субъекты предпринимательской деятельности, помимо реализации своих прав и законных интересов в хозяйственной деятельности, несут и обязанности не только по отношению к потребителям (покупателям), но и по отношению к государству (например, обязанность всех субъектов хозяйствования оплачивать налоги и сборы вне зависимости от формы собственности и осуществления хозяйственной деятельности).
На основе вышеизложенного, сделаем вывод о том, какие функции осуществляет торговля.
Функции торговли во многом определены ее сущностью как формы товарного обращения. Важнейшими функциями торговли являются:
– реализация произведенной потребительной стоимости (товаров). Исполнение этой функции создает экономическую предпосылку воспроизводства совокупного общественного продукта, связывая производство с потреблением;
– доведение предметов потребления до потребителей. Выполняя данную функцию, торговля организует пространственное перемещение товаров от производителей к потребителям, осуществляя при этом ряд операций по продолжению процесса производства в сфере обращения (например, транспортировку, хранение);
– поддержание баланса между предложением и спросом с одновременным активным воздействием на производство в части объема и ассортимента выпускаемой продукции;
Список використаних джерел
1. Конституция Республики Беларусь (с изм. и доп., принятыми на респ. референдумах от 24 ноября 1996 г., 17 октября 2004 г.) // Нац. реестр правовых актов Республики Беларусь. - 1999. – 1/0, 2004. – №188. – 1/6032.
2. Гражданский кодекс Республики Беларусь: Закон Республики Беларусь от 28 декабря 1998 г. №218‑З (с изм. и доп.: Законы Республики Беларусь от 26 декабря 2007 г. №300‑З, от 26 декабря 2007 г. №301‑З, от 20 июня 2008 г. №347‑З) // Национальный центр правовых актов Республики Беларусь. - 2007. – №305.2/1397, №305.2/1398, №157.2/1444.
3. Кодекс Республики Беларусь об административных правонарушениях. – Минск: Нац. центр правовой информ. Республики Беларусь, 2009. – 301, [3] с.
4. О торговле: Закон Республики Беларусь от 28 июля 2003 г. №231‑З (с изм. и доп.: Закон Республики Беларусь от 26 ноября 2003 г. №247‑З, от 20 июля 2006 г. №90‑З).
5. О защите прав потребителя: Закон Республики Беларусь от 9 января 2002 г. №90‑З (с изм. и доп.: Закон Республики Беларусь от 8 июля 2008 г. №366‑З).
6. Об утверждении инструкции о порядке продажи товаров из розничной торговой сети юридическим лицам и индивидуальным предпринимателям: Постановление Министерства торговли Республики Беларусь от 8 июня 2005 г. №22.
7. Об утверждении правил осуществления розничной торговли по образцам: Постановление Совета Министров Республики Беларусь от 15 января 2009 г. №31 (с изм. и доп.: Постановление Совета Министров Республики Беларусь от 19 августа 2009 г. №1091) // Нац. реестр правовых актов Республики Беларусь. - 2009. – №29135.
8. Об утверждении типового положения о фирменном магазине предприятия (объединения): Приказ министерства торговли Республики Беларусь от 27 октября 1998 г. №138 (с изм. и доп.: Приказ от 31 мая 1999 г. №58, от 2 ноября 1999 г. №119.: Постановление от 2 октября 2003 г. №47) // Нац. реестр правовых актов Республики Беларусь. - 1999. – №8/460, 1999. – №8/1419, 2003. – №8/10069.
9. О некоторых вопросах порядка осуществления оптовой торговли: Постановление Министерства экономики Республики Беларусь, Министерства торговли Республики Беларусь от 25 июля 2000 г. №143/11. // Нац. реестр правовых актов Республики Беларусь. – 2000 г. – 8/3794.
10. Господарське право (правове регулювання господарської діяльності). // С.С. Вабищевич, І.А. Маньковський. – 5‑е изд., перераб. і доп. – Мн: Молодежное, 2008. - 416 с.
11. Хозяйственное право: курс лекций // С.П. Кацубо. – Мн.: Дикта, 2009 г. – 272 с.
12. Цивільне право: Учеб. – В 3 т. – 4‑е изд., перераб. і доп. / / За ред. А.П. Сергєєва, Ю.К. Толстого. - М.: Проспект, 1999. – Т.1 – 566 с.
13. Маньковский И.А. Курс гражданского права. Общая часть: В 3 т. – Мн: Молодежн. наук. общество, 2006. – Т.1. - С. 226–227.
14. Ершова И.В. Предпринимательское право: Учеб. - М.: Юриспруденція, 2002. - С. 29.
15. Реуцкая Є.А. Хозяйственное право: курс интенсивной подготовки. – Мн.: Тетрасистемс, 2007. - С. 24.
16. Российская юридическая энциклопедия. – М.: Инфра – М, 1999. - С. 211.
17. Большой экономический словарь // Под ред. А.М. Азрилияна. – 4‑е изд., перераб. і доп. – М.: Институт новой экономики, 1999. - С. 179.
Торгівля згідно з нормою ст. 7 Закону «Про торгівлю» підрозділяється на наступні види:
Ø Оптова торгівля;
Ø Роздрібна торгівля;
Ø Громадське харчування (торгово-виробнича діяльність)
1. Оптова торгівля - вид торгівлі, здійснюваної з метою подальшого використання товарів у підприємницькій діяльності або інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім споживанням та іншим подібним використанням.
Торговые организации и индивидуальные предприниматели, осуществляющие оптовую торговлю, могут иметь товарные склады (общетоварные, специализированные), организовывать хранение и переработку товаров, формировать их запасы в объеме и ассортименте, необходимых для бесперебойной торговли, оказывать информационные, транспортные и иные услуги, связанные с торговлей.
2. Розничная торговля – вид торговли товарами, предназначенными для личного, семейного, домашнего потребления и иного подобного использования, не связанного с предпринимательской деятельностью.
Розничная торговля осуществляется через торговые объекты (фирменный магазин, павильон, киоск, палатку, лоток, торговый автомат, автолавку, автомагазин и иные торговые объекты) на основании заключаемых договоров розничной купли-продажи.
Фирменным магазином считается розничное торговое предприятие, учредителем (учредителями) которого является субъект (субъекты) хозяйствования, выпускающий товары, и реализующее преимущественно товары учредителя, а также отвечающее требованиям законодательства.
Фирменный магазин является составной частью розничной торговой сети региона и осуществляет свою деятельность в условиях конкуренции с другими субъектами хозяйствования. [8, п. 2,4]. Фирменный магазин не имеет права осуществлять оптовую торговлю, за исключением мелкооптовых операций по продаже продукции его учредителей для использования (потребления) на территории Республики Беларусь.
Основными задачами фирменного магазина являются:
· обеспечение высокого уровня торгового обслуживания населения, реализация в широком ассортименте товаров, произведенных учредителем, а также сопутствующих товаров, внедрение прогрессивных форм и методов организации торговли;
· изучение покупательского спроса, подготовка предложений учредителю по обновлению ассортимента выпускаемых товаров, улучшению качества и повышению их конкурентоспособности.
3. Общественное питание – (торгово-производственная деятельность) – вид торговли, включающей производство, переработку, реализацию, организацию потребления продуктов питания с оказанием либо без оказания сопутствующих услуг населению.
Общественное питание осуществляется торговыми организациями, индивидуальными предпринимателями, специализирующимися на оказании услуг общественного питания, либо иными организациями, имеющими в своем составе соответствующие структурные подразделения.
Общественное питание осуществляется через торговые объекты общественного питания, которые подразделяются на типы (столовая, ресторан, кафе, бар, кафетерий, закусочная и т.п.), имеющие наценочные категории (люкс, высшая, первая, вторая, третья), либо не имеющие наценочных категорий.
Подразделение торговых объектов общественного питания на определенные типы и отнесение их к наценочным категориям осуществляются собственником этих объектов или уполномоченным им лицом.
Субъекты торговли, осуществляющие общественное питание, в соответствии с требованиями, установленными Министерством торговли Республики Беларусь для торговых объектов общественного питания определенных типов и наценочных категорий, определяют меню, ассортиментный перечень продукции и минимальный перечень оказываемых услуг, методы обслуживания, квалификацию персонала и качество обслуживания, а также обеспечивают техническую оснащенность помещений. Субъекты торговли, осуществляющие общественное питание, обеспечивают наличие продуктов питания, блюд, указанных в меню, в течение рабочего дня или периода, предназначенного для их реализации (завтрак, обед, ужин).
2.2 Формы осуществления торговли и их особенности
Згідно зі ст. 11 Закона Республики Беларусь «О торговле» формами осуществления торговли являются:
v Комиссионная торговля;
v Торговля на конкурсах;
v Торговля на аукционах;
v Торговля по образцам;
v Торговля с использованием автоматов;
v Выездная торговля;
v Посылочная торговля;
v Биржевая торговля;
v Торговля на ярмарке;
v Электронная торговля;
v Торговля на рынке
v Иные формы торговли, не запрещенные законодательством;
1. Комиссионная торговля – оптовая, розничная торговля, осуществляемая на основании заключенных договоров комиссии.
2. Торговля на конкурсах – оптовая торговля, характеризующаяся заключением на торгах договора купли-продажи с претендентом, предложившим наилучшие условия.
3. Торговля на аукционах – оптовая, розничная торговля, характеризующаяся реализацией товаров на торгах в заранее установленное время и в назначенном месте тому из присутствующих, кто предложил за них наивысшую цену.
4. Торговля по образцам – оптовая, розничная торговля с выбором товаров покупателем по образцам, описаниям товаров, содержащимся в каталогах, проспектах, рекламе, буклетах или представленным в фотографиях
и иных информационных источниках. Розничная торговля по образцам осуществляется в двух формах:
v В торговом объекте – путем демонстрации образцов товаров и (или) описаний товаров, содержащихся в каталогах, проспектах, рекламе, буклетах или представленных в фотографиях или иных информационных источниках.
v Вне торгового объекта – путем предоставления описаний товаров, содержащихся в каталогах, проспектах, рекламе, буклетах или представленных в фотографиях или иных информационных источниках, рассылаемых продавцом неопределенному кругу лиц с использованием услуг организаций почтовой связи или распространяемых в средствах массовой информации или любыми другими способами, не запрещенными законодательством, в том числе в глобальной компьютерной сети Интернет через интернет-магазин [7, п. 3,4,5].
При торговле по образцам покупателю предоставляется возможность самостоятельно или с помощью продавца ознакомиться с демонстрируемыми образцами или предложенными описаниями товаров, выбрать и оплатить необходимые товары, которые передаются покупателю после их доставки в указанное им место, если иное не предусмотрено договором розничной купли-продажи.
При торговле по образцам продавец может предложить покупателю услуги по доставке товаров путем их пересылки почтовыми отправлениями или перевозки любыми видами транспорта, а также по сборке, установке, подключению, наладке и сервисному обслуживанию товаров.
Перечень товаров, реализуемых по образцам, и оказываемых услуг определяется продавцом, если иное не установлено законодательством. Покупатель вправе отказаться от услуг, предлагаемых продавцом при заключении договора.
При торговле по образцам в торговом объекте продавец обязан довести до сведения покупателя на вывеске и (или) информационной табличке, расположенной на входных дверях или фасаде здания (сооружения, помещения) торгового объекта, свое наименование (фирменное наименование), наименование торгового объекта , если такое наименование не совпадает с наименованием (фирменным наименованием) продавца, а если продавцом является индивидуальный предприниматель, – фамилию, собственное имя, отчество, наименование торгового объекта индивидуального предпринимателя (при наличии такого наименования), а также режим работы.
Продавец также обязан довести до сведения покупателя иным доступным способом, принятым в торговом обслуживании потребителей:
Ø информацию о номере специального разрешения (лицензии), сроке его действия, государственном органе или государственной организации, выдавших это специальное разрешение (лицензию), если вид деятельности, осуществляемой продавцом, подлежит лицензированию, а также по требованию покупателя предоставить возможность ознакомления с подлинником или копией специального разрешения (лицензии), оформленной в установленном порядке;
Если продавцом является организация, ее филиал, представительство, иное обособленное подразделение, расположенное вне места нахождения организации, – также информацию о его месте нахождения;
Если продавцом является индивидуальный предприниматель, – также информацию о его государственной регистрации и наименовании органа, осуществившего его государственную регистрацию в качестве индивидуального предпринимателя, месте жительства.
Продавец обязан своевременно в доступной форме довести до сведения покупателя необходимую и достоверную информацию о товарах и об их изготовителях, обеспечивающую возможность правильного выбора товаров:
· о наименовании товара;
· указания на нормативные документы, устанавливающие требования к качеству товара;
· сведения об основных потребительских свойствах товара;
· о цене и условиях оплаты товаров;
· о гарантийном сроке, если он установлен;
· о количестве или комплектности товара;
· сведения о сроке доставки товара, цене и об условиях оплаты доставки товара;
· штриховой идентификационный код, если законодательством предусмотрено обязательное маркирование товаров таким кодом.
5. Торговля с использованием автоматов – розничная торговля, осуществляемая с использованием торговых автоматов.
6 . Выездная торговля – оптовая, розничная торговля, осуществляемая в установленных местах или на определенной территории вне постоянного места расположения торгового объекта.
7. Посылочная торговля – оптовая, розничная торговля, характеризующаяся доставкой товаров с использованием посылок, бандеролей и иных почтовых отправлений и выбором товаров при помощи каталогов и иных информационных источников.
8. Биржевая торговля – оптовая, розничная торговля, характеризующаяся заключением на биржевых торгах договора купли-продажи. При осуществлении биржевой торговли ее участники обязаны соблюдать требования Закона Республики Беларусь от 13 марта 1992 года «О товарных биржах» (Ведамасцi Вярхоўнага Савета Рэспублiкi Беларусь, 1992 г., №11, ст. 196), иных актов законодательства, а также выполнять правила биржевой торговли, действующие на товарной бирже.
9. Торговля на ярмарке – оптовая, розничная торговля, проводимая в определенном месте и в определенное время. Оптовая торговля на ярмарке организуется и проводится на местном, республиканском, межгосударственном уровнях соответствующими уполномоченными государственными органами, торговыми и иными организациями, индивидуальными предпринимателями в целях реализации и рекламы товаров, формирования хозяйственных связей.
Розничная торговля на ярмарке организуется местными исполнительными и распорядительными органами, торговыми и иными организациями, индивидуальными предпринимателями.
Реализация товаров на ярмарках может осуществляться по образцам, описаниям товаров, содержащимся в каталогах, проспектах и иных информационных источниках.
Порядок организации и проведения торговли на ярмарке определяется Министерством торговли Республики Беларусь.
10. Электронная торговля – оптовая, розничная торговля, характеризующаяся заказом, покупкой, продажей товаров с использованием информационных систем и сетей. При осуществлении электронной торговли договор купли-продажи заключается путем оформления электронного документа в соответствии с Законом Республики Беларусь от 10 января 2000 года «Об электронном документе».
11. Торговля на рынках. На рынке осуществляется оптовая, розничная торговля сельскохозяйственной продукцией, дикорастущими плодами, ягодами и иными продовольственными и непродовольственными товарами, а также животными.
Торговля на рынке осуществляется в торговых объектах с созданием необходимых условий для приобретения товаров, выполнения работ, оказания услуг и использованием торгового и торгово-технологического оборудования (пристежных и островных горок, витрин, холодильного и другого оборудования) в соответствии с санитарно-гигиеническими, противопожарными, природоохранными и иными требованиями, установленными законодательством.
Режим работы рынка устанавливается органами управления (руководителем) рынка по согласованию с соответствующим местным исполнительным и распорядительным органом.
Не допускается взимание платы с граждан за вход на рынок.
2.3 Продажа товаров из розничной торговой сети юридическим лицам и индивидуальным предпринимателям
Продажа товаров из розничной торговой сети юридическим лицам и индивидуальным предпринимателям производится при условии обеспечения бесперебойной продажи их населению.
Реализация из торговой сети товаров учреждениям, предприятиям и организациям называется мелкооптовым оборотом. В розничном товарообороте торговли он занимает, приблизительно, около 5% в общем товарообороте.
Запрещается продажа из розничной торговой сети юридическим лицам и индивидуальным предпринимателям товаров для целей оптовой и (или) розничной торговли.
Продажа товаров из розничной торговой сети юридическим лицам и индивидуальным предпринимателям осуществляется по розничным ценам, сформированным в установленном законодательством Республики Беларусь порядке.
При отпуске товаров, оплата которых осуществляется в безналичном порядке, продавец выписывает счет-фактуру в трех экземплярах, один из которых передается покупателю, два экземпляра остаются у продавца.
Срок действия счета-фактуры устанавливается продавцом, но не менее чем на пять рабочих дней с даты его оформления. [6, п. 6].
Оформление иных документов взамен счета-фактуры не допускается.
Отпуск товаров, оплата которых осуществлялась в безналичном порядке, производится после поступления денег на счет продавца, если иное не установлено договором розничной купли-продажи, покупателю либо лицу, предъявившему оформленную в установленном порядке доверенность покупателя на получение товаров.
По соглашению сторон оплата товара в безналичном порядке может осуществляться в согласованные сторонами сроки после передачи товара покупателю.
На отпущенные товары покупателю оформляется в установленном порядке товарно-транспортная накладная (форма ТТН‑1) или товарная накладная на отпуск и оприходование товарно-материальных ценностей (форма ТН‑2).
При отпуске товаров, оплата которых осуществляется наличными денежными средствами, покупателю выдается кассовый чек либо иной документ, подтверждающий прием наличных денежных средств, утвержденный в установленном порядке, в которых указываются сведения о номере документа, наименовании продавца, дате продажи, наименовании, количестве и цене товара, сумме покупки, подпись лица, непосредственно осуществившего продажу товаров, и его должность, фамилия и инициалы. Следует отметить, что реализация товаров в хозяйственном обороте невозможна без заключения гражданско-правовых договоров, а именно договора розничной купли – продажи, договора поставки, контрактации, договора поставки для государственных нужд, договора энергоснабжения, продажи предприятия и т.п.).
В договоре розничной купли-продажи, оформленном в письменной форме, либо в документах, подтверждающих отпуск товаров, в качестве существенного условия договора должна быть указана в соответствии с законодательством цель приобретения товара и к экземпляру договора покупателя либо документам, подтверждающим отпуск товаров, приложена копия (ксерокопия) специального разрешения (лицензии) на осуществление розничной торговли (включая алкогольные напитки и табачные изделия) и общественного питания продавца и копия (ксерокопия) листа, являющегося составляющей частью лицензии, содержащего сведения о торговом объекте продавца, в котором производился отпуск товаров, без засвидетельствования. [6, п. 9].
2.4 Государственное регулирование торговли
Правовое регулирование торговой деятельности на территории Республики Беларусь осуществляется в соответствии с закрепленными в ст. 16 Закона Республики Беларусь «О торговле» основными принципами государственного регулирования торговли, к которым относятся: соблюдение
равенства прав субъектов торговли на осуществление торговли; исключение неправомерного вмешательства государственных органов в деятельность субъектов торговли; приоритет экономических методов государственного регулирования торговли; обеспечение условий реализации права на свободу выбора торгового партнера и товара; ограничение, пресечение и предупреждение монополистической деятельности, создание равных условий для развития свободной конкуренции; защита государством прав и законных интересов субъектов торговли и потребителей.
Основными формами государственного регулирования торговли являются:
· Техническое нормирование;
· Стандартизация;
· Подтверждение соответствия требованиям технических нормативных правовых актов в области технического нормирования и стандартизации;
· Государственная гигиеническая регламентация и регистрация товаров;
· Лицензирование торговли в случаях и порядке, предусмотренных законодательством;
· Квотирование поставок товаров;
· Формирование товарных ресурсов;
· Проведение закупочных и товарных интервенций;
Закупочная интервенция – закупка товаров у юридических лиц и индивидуальных предпринимателей Республики Беларусь в установленном порядке в целях обеспечения сбалансированности спроса и предложения.
Товарная интервенция – продажа товаров торговым организациям и индивидуальным предпринимателям, осуществляющим торговлю на территории Республики Беларусь, в установленном порядке в целях стабилизации предложения и ликвидации товарного дефицита.
2.5 Государственный контроль в области торговли
Государственный контроль в области торговли осуществляется Советом Министров Республики Беларусь, Комитетом государственного контроля Республики Беларусь, иными уполномоченными государственными органами в пределах их компетенции.
Должностные лица контролирующих органов в целях осуществления государственного контроля в пределах своей компетенции имеют право беспрепятственно посещать служебные и производственные помещения субъектов торговли с учетом режима их работы в случаях:
– поступления от физического или юридического лица в письменной форме жалобы или заявления о нарушениях законодательства Республики Беларусь о торговле;
– проведения не более одного раза в год плановой проверки (ревизии) финансово-хозяйственной деятельности или проведения внеплановых проверок (ревизий) по поручению уполномоченных органов. [4, п. 3 ст. 26].
Должностные лица контролирующих органов имеют право в установленном законодательством порядке производить отбор проб и образцов товаров для проведения испытаний (анализов) и осуществлять контрольные покупки в целях проверки соответствия отпускаемых потребителям товаров техническим нормативным правовым актам, устанавливающим обязательные требования к качеству, технологии и безопасности товаров, полному весу (мере).
Должностные лица контролирующих органов по результатам проверки (ревизии) финансово-хозяйственной деятельности, в ходе которой выявлены нарушения законодательства Республики Беларусь о торговле, составляют акт. Результаты проверки (ревизии), в ходе которой не выявлено нарушений законодательства Республики Беларусь о торговле, оформляются справкой. Один экземпляр акта или справки представляется субъекту торговли, подвергшемуся проверке (ревизии).
На основании ч. 1 ст. 27 Закона Республики Беларусь «О торговле» в случаях выявления в ходе проверки (ревизии) реализации товаров, не соответствующих техническим нормативным правовым актам, устанавливающим обязательные требования к качеству, технологии и безопасности товаров, отсутствия необходимой и достоверной информации о товаре, а также реализации товаров без предусмотренных законодательством приходных документов и (или) документов, подтверждающих качество и безопасность товаров, либо с истекшими сроками годности (сроками службы) или без указания сроков годности (сроков службы), если установление этих сроков обязательно, а равным образом в случае отказа субъекта торговли допустить должностных лиц уполномоченных контролирующих органов к проведению проверки (ревизии) контролирующие органы приостанавливают или прекращают реализацию этих товаров.
Руководителю субъекта торговли, допустившего вышеперечисленные нарушения, выдается предписание о приостановлении реализации товаров до устранения выявленных нарушений или предписание о прекращении их реализации.
Административная ответственность за нарушение правил торговли установлена ст. 12.17 Кодекса Республики Беларусь об административных правонарушениях [3, ст. 12.7].
Нарушение законодательства Республики Беларусь о торговле влечет дисциплинарную, гражданско-правовую, административную или уголовную ответственность в соответствии с законодательством.
Висновок
Развитие рыночных отношений повышает ответственность и самостоятельность работников предприятий в выработке и принятии управленческих решений по обеспечению эффективной их работы. Предприятиям предоставлено право самостоятельно планировать свою деятельность и определять перспективы развития, исходя из спроса на товары, уровня конкурентоспособности, самостоятельно определять численность и состав работников, выбирать формы и системы оплаты труда, определять размер фонда оплаты труда и фонда потребления.
Товарооборот признаётся одним из основных показателей социально-экономического развития страны, и рассматривается на макроуровне в числе важнейших целевых ориентиров.
Для эффективной деятельности субъектов хозяйствования в условиях рынка необходима полная информация, позволяющая правильно ориентироваться в выборе различного рода решений. В создании такой информации заметную роль играет правильное применение норм законодательства в области торговых отношений.
Розничный товарооборот – один из важнейших показателей качества торгового обслуживания населения.
В процессе исследования тематики данной курсовой работы я сделал вывод, что розничный товарооборот – один из основных показателей, по которому оценивается деятельность предприятий и организаций торговли. Он включает в себя продажу товаров населению для личного потребления, а так же предприятиям, организациям и учреждениям для коллективного потребления и текущих хозяйственных нужд. В настоящее время население страны расходует на покупки товаров 77% своих денежных доходов и через розничный товарооборот получает более 90% фонда личного потребления.
В Республике Беларусь согласно Закону «О торговле» основными формами реализации товаров в хозяйственном обороте являются: оптовая и розничная торговля .
Оптовая торговля – это реализация товаров, как правило, крупными партиями, что предполагает их дальнейшую перепродажу или переработку. Товары в результаты оптового товарооборота в конечное потребление не поступают;
Розничная торговля – реализация товаров конечному потребителю, что является завершающим звеном движения товара в сфере обращения. В розничной торговле заканчивается процесс обращения товаров. Они переходят в сферу личного потребления в обмен на денежные доходы населения. Розничную продажу товаров ведут предприятия всех форм собственности различных торговых систем.
С моей точки зрения, розничный товарооборот существенно влияет на денежное обращение в стране и устойчивость валюты, поскольку обращение наличных денег связано главным образом с обслуживанием розничного товарооборота и является основной правовой формой реализации товаров.
Государство со своей стороны, в частности, в виде законодательства в области торговли, обеспечивает равные возможности всем субъектам хозяйствования осуществлять реализацию предпринимательской деятельности. Однако, субъекты предпринимательской деятельности, помимо реализации своих прав и законных интересов в хозяйственной деятельности, несут и обязанности не только по отношению к потребителям (покупателям), но и по отношению к государству (например, обязанность всех субъектов хозяйствования оплачивать налоги и сборы вне зависимости от формы собственности и осуществления хозяйственной деятельности).
На основе вышеизложенного, сделаем вывод о том, какие функции осуществляет торговля.
Функции торговли во многом определены ее сущностью как формы товарного обращения. Важнейшими функциями торговли являются:
– реализация произведенной потребительной стоимости (товаров). Исполнение этой функции создает экономическую предпосылку воспроизводства совокупного общественного продукта, связывая производство с потреблением;
– доведение предметов потребления до потребителей. Выполняя данную функцию, торговля организует пространственное перемещение товаров от производителей к потребителям, осуществляя при этом ряд операций по продолжению процесса производства в сфере обращения (например, транспортировку, хранение);
– поддержание баланса между предложением и спросом с одновременным активным воздействием на производство в части объема и ассортимента выпускаемой продукции;
Список використаних джерел
1. Конституция Республики Беларусь (с изм. и доп., принятыми на респ. референдумах от 24 ноября 1996 г., 17 октября 2004 г.) // Нац. реестр правовых актов Республики Беларусь. - 1999. – 1/0, 2004. – №188. – 1/6032.
2. Гражданский кодекс Республики Беларусь: Закон Республики Беларусь от 28 декабря 1998 г. №218‑З (с изм. и доп.: Законы Республики Беларусь от 26 декабря 2007 г. №300‑З, от 26 декабря 2007 г. №301‑З, от 20 июня 2008 г. №347‑З) // Национальный центр правовых актов Республики Беларусь. - 2007. – №305.2/1397, №305.2/1398, №157.2/1444.
3. Кодекс Республики Беларусь об административных правонарушениях. – Минск: Нац. центр правовой информ. Республики Беларусь, 2009. – 301, [3] с.
4. О торговле: Закон Республики Беларусь от 28 июля 2003 г. №231‑З (с изм. и доп.: Закон Республики Беларусь от 26 ноября 2003 г. №247‑З, от 20 июля 2006 г. №90‑З).
5. О защите прав потребителя: Закон Республики Беларусь от 9 января 2002 г. №90‑З (с изм. и доп.: Закон Республики Беларусь от 8 июля 2008 г. №366‑З).
6. Об утверждении инструкции о порядке продажи товаров из розничной торговой сети юридическим лицам и индивидуальным предпринимателям: Постановление Министерства торговли Республики Беларусь от 8 июня 2005 г. №22.
7. Об утверждении правил осуществления розничной торговли по образцам: Постановление Совета Министров Республики Беларусь от 15 января 2009 г. №31 (с изм. и доп.: Постановление Совета Министров Республики Беларусь от 19 августа 2009 г. №1091) // Нац. реестр правовых актов Республики Беларусь. - 2009. – №29135.
8. Об утверждении типового положения о фирменном магазине предприятия (объединения): Приказ министерства торговли Республики Беларусь от 27 октября 1998 г. №138 (с изм. и доп.: Приказ от 31 мая 1999 г. №58, от 2 ноября 1999 г. №119.: Постановление от 2 октября 2003 г. №47) // Нац. реестр правовых актов Республики Беларусь. - 1999. – №8/460, 1999. – №8/1419, 2003. – №8/10069.
9. О некоторых вопросах порядка осуществления оптовой торговли: Постановление Министерства экономики Республики Беларусь, Министерства торговли Республики Беларусь от 25 июля 2000 г. №143/11. // Нац. реестр правовых актов Республики Беларусь. – 2000 г. – 8/3794.
10. Господарське право (правове регулювання господарської діяльності). // С.С. Вабищевич, І.А. Маньковський. – 5‑е изд., перераб. і доп. – Мн: Молодежное, 2008. - 416 с.
11. Хозяйственное право: курс лекций // С.П. Кацубо. – Мн.: Дикта, 2009 г. – 272 с.
12. Цивільне право: Учеб. – В 3 т. – 4‑е изд., перераб. і доп. / / За ред. А.П. Сергєєва, Ю.К. Толстого. - М.: Проспект, 1999. – Т.1 – 566 с.
13. Маньковский И.А. Курс гражданского права. Общая часть: В 3 т. – Мн: Молодежн. наук. общество, 2006. – Т.1. - С. 226–227.
14. Ершова И.В. Предпринимательское право: Учеб. - М.: Юриспруденція, 2002. - С. 29.
15. Реуцкая Є.А. Хозяйственное право: курс интенсивной подготовки. – Мн.: Тетрасистемс, 2007. - С. 24.
16. Российская юридическая энциклопедия. – М.: Инфра – М, 1999. - С. 211.
17. Большой экономический словарь // Под ред. А.М. Азрилияна. – 4‑е изд., перераб. і доп. – М.: Институт новой экономики, 1999. - С. 179.