Правове регулювання оренди земельних ділянок в Республіці Білорусь

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

ВСТУП

Поряд із зобов'язаннями з передачі земельних ділянок у власність або в інше право, Цивільний кодекс передбачає зобов'язання по передачі землі в користування. Ці зобов'язання становлять самостійну групу правовідносин, особливістю яких є їх строковий характер і збереження за первісним власником права власності або іншого речового права на земельну ділянку. Саме в цьому полягає їх істотна відмінність від зобов'язань, що виникають у зв'язку з укладенням договору купівлі-продажу та інших договорів з відчуження майна Специфічний і сам предмет даних зобов'язань. Такого роду зобов'язання породжуються договорами оренди.

Актуальність обраної теми курсової роботи полягає в тому, що оренда, зберігаючи за власником право верховного розпорядження, припускає передачу орендарю господарських компетенцій управління, володіння, користування земельною ділянкою, внаслідок чого у нього виникає економічний інтерес по його ефективному використанню.

Мета написання роботи - розглянути правові відносини, пов'язані з орендою земельних ділянок в Республіці Білорусь.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

  1. дати характеристику земельної ділянки, як об'єкту земельних відносин, а саме: поняття, ознаки та склад земельних ділянок Республіки Білорусь як об'єктів права; загальні положення про оренду земельних ділянок в Республіці Білорусь;

  2. розглянути правову організацію оренди земельних ділянок в Республіці Білорусь: поняття і характеристику оренди землі; зміст договору оренди землі; відповідальність сторін договору і розірвання договору оренди землі; орендну плату; заставу права оренди земельної ділянки;

  3. запропонувати можливі шляхи вдосконалення правового регулювання відносин, пов'язаних з орендою земельних ділянок в Республіці Білорусь.

При написанні роботи використовувалися кошти MS Word, нормативно-довідкова інформація. Періодичні видання, а також навчальні посібники білоруських і російських авторів.

1. ЗЕМЕЛЬНА ДІЛЯНКА ЯК ОБ'ЄКТ ОРЕНДНИХ ВІДНОСИН

1.1 Поняття та ознаки земельної ділянки як об'єкта права

Земельна ділянка - це частина поверхні землі, що має встановлені межі, площа, місце розташування, правовий статус та інші характеристики, що відображаються у державному земельному кадастрі і документах державної реєстрації. [8, с. 11]

Земельній ділянці, що є об'єктом права власності, притаманні такі ознаки: [8, с.11]

1) оборотоздатність, тобто можливість відчуження земельної ділянки шляхом здійснення цивільно-правових угод або перехід ділянки від однієї особи до іншої в порядку спадкування чи правонаступництва, якщо земельна ділянка не вилучений з обороту або не обмежений в обороті;

2) плоди, продукція, доходи, що отримані в результаті використання земельної ділянки, є власністю суб'єкта, що використовує дану ділянку на законній підставі;

3) земельна ділянка може бути визнаний діленим або неподільним виходячи з того, чи можливий її поділ або немає. Цей ознака набуває особливої ​​актуальності у разі, коли ділянка перебуває у спільній власності і виникає питання про виділ частини ділянки, наприклад, при її відчуженні. У разі визнання ділянки неподільним власникові не може бути виділена частина ділянки в натурі. Натомість він має право отримати грошову компенсацію. Земельна ділянка не може бути розділений на частини, якщо при цільовому використанні тієї чи іншої частини будуть мати замість порушення протипожежних, санітарних, екологічних, будівельних та інших норм і правил;

4) в якості об'єкта права власності виступає. Обмежений у просторі земельну ділянку, межі та місце розташування якої встановлені в порядку землеустрою. Межа земельної ділянки - це лінія і проходить по цій лінії вертикальна площину, що розділяє земельні ділянки;

5) земельну ділянку відноситься до нерухомого майна;

6) всі земельні ділянки повинні використовуватися у відповідності з основним цільовим призначенням, встановленим при наданні земельної ділянки.

При характеристиці землі як об'єкта права власності необхідно враховувати екологічне значення землі. Виходячи з цього в правовому регулюванні земельних відносин значне місце займають норми, що обмежують правомочності власника з метою охорони землі як природного ресурсу.

1.2 Склад земель Республіки Білорусь

У відповідності з основним цільовим призначенням і незалежно від форм власності всі землі в Республіці Білорусь поділяються на категорії: [5, с.303]

1) землі сільськогосподарського призначення;

2) землі населених пунктів (міст, селищ міського типу і сільських населених пунктів), садівничих товариств і дачного будівництва;

3) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення;

4) землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

5) землі лісового фонду;

6) землі водного фонду;

7) землі запасу.

Віднесення земель до категорій, зазначених вище, здійснюється відповідно до основного цільового призначення земель.

Переведення земель з однієї категорії в іншу провадиться у випадках зміни основного цільового призначення цих земель.

Віднесення земель до зазначених категорій і переведення їх з однієї категорії в іншу проводяться органами, які приймають рішення про надання цих земель, а у випадках, не пов'язаних з наданням земель в користування, довічне успадковане володіння, у власність, - органами, затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про утворення об'єктів природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення, якщо інший порядок не передбачений законодавством Республіки Білорусь.

1.3 Загальні положення про оренду земельних ділянок

Орендарями земельних ділянок можуть бути юридичні та фізичні особи Республіки Білорусь, особи без громадянства, іноземні юридичні та фізичні особи, іноземні держави, міжнародні організації. [9, с.29]

Орендодавцями земельних ділянок є сільські (селищні), міські (міст обласного підпорядкування і міста Мінська), районні виконавчі і розпорядчі органи в межах своєї компетенції, а також громадяни та юридичні особи Республіки Білорусь, які мають земельні ділянки в приватній власності. [9, с. 30]

Терміни оренди земельної ділянки визначаються договором. При цьому терміни оренди земельних ділянок не повинні перевищувати 99 років, а оренда земельних ділянок для сільськогосподарського використання не може бути менше п'яти років. [9, с.30]

Умови оренди земельної ділянки і розмір орендної плати визначаються за згодою сторін і закріплюються у договорі.

Громадяни Республіки Білорусь, у приватній власності яких перебувають земельні ділянки, придбані для ведення особистого підсобного господарства, будівництва та обслуговування житлового будинку, колективного садівництва і дачного будівництва, можуть передавати їх в оренду громадянам Республіки Білорусь за умови збереження цільового призначення цих земельних ділянок, а також з урахуванням того, що житлові будинки, дачі і садові будиночки можуть передаватися в оренду тільки разом із земельною ділянкою.

У випадках спадкування таких земельних ділянок неповнолітніми спадкоємцями допускається передача ділянок в оренду іншим громадянам законними представниками спадкоємців під контролем сільських (селищних), міських (міст обласного підпорядкування і міста Мінська), районних виконавчих і розпорядчих органів до придбання спадкоємцями повної дієздатності.

На земельних ділянках, переданих в оренду у відповідності з частиною першою цієї статті, будівництво житлових будинків, дач, садових будиночків, інших будівель і споруд не допускається.

Договір оренди земельної ділянки розривається на підставах, передбачених законодавством Республіки Білорусь або договором, у тому числі при невнесенні орендної плати у строки, встановлені договором оренди.

2. ОРЕНДА ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК В РЕСПУБЛІЦІ БІЛОРУСЬ

2.1 Поняття і характеристика оренди землі

Чинний Кодекс про землю не дає визначення оренди земель. У силу частини третьої п. 1 ст. 1 Цивільного Кодексу Республіки Білорусь та на підставі ст. 577 Цивільного Кодексу Республіки Білорусь можна зробити висновок, що оренда земельної ділянки-це надання земельної ділянки у тимчасове користування за певну плату на основі договору. [4, с.339].

Виходячи з вищевикладеного основу законодавчого регулювання оренди землі становить Цивільний Кодекс Республіки Білорусь.

Надання земельних ділянок в оренду здійснюється на основі договору. Одним з істотних умов договору оренди земельної ділянки є предмет договору, тобто сторони повинні чітко визначити місце розташування земельної ділянки (адреса земельної ділянки), її цільове призначення, межі, кадастровий номер та інші ознаки, які дозволять точно ідентифікувати земельну ділянку. При відсутності цих даних у договорі умова про об'єкт вважається неузгодженим і, отже, договір не вважається укладеним. На умовах оренди на відміну, наприклад, від права довічного наслідуваного володіння можуть бути надані земельні ділянки із земель будь-якої категорії, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Існування двох форм власності на землю зумовлює наявність двох різновидів оренди землі: [18, с.126]

  • оренди державних земель

  • оренди земель, що знаходяться в приватній власності громадян і юридичних лип.

Ст. 44 Кодексу про землю встановлює дві категорії орендодавців земельних ділянок. Орендодавцями земельних ділянок можуть бути: [9, с. 30]

1) сільські, селищні, районні та міські виконавчі і розпорядчі органи в межах своєї компетенції - при оренді державних земель;

2) громадяни та юридичні особи Республіки Білорусь - при оренді приватних земель,

Власники та користувачі земельних ділянок не можуть передавати земельні ділянки в оренду. Орендарем земельних ділянок, що перебувають у державній власності, може бути будь-який суб'єкт - іноземна держава, міжнародні організації, юридичні та фізичні особи як Білорусь, так і іноземних держав. Це робить даний інститут гнучким стосовно різним суб'єктам. Не ясний позиція законодавця щодо оренди земель, що знаходяться у власності юридичних осіб.

Земельне законодавство встановлює специфіку оренди земельних ділянок, що перебувають у приватній власності громадян Республіки Білорусь. Вишеобозначенние суб'єкти можуть передавати земельні ділянки в оренду громадянам Республіки Білорусь за умови збереження цільового призначення цих земельних ділянок, а також з урахуванням того, що житлові будинки, дачі і садові будиночки можуть передаватися в оренду тільки разом із земельною ділянкою у передбачених законодавством розмірах. При спадкуванні земельних ділянок неповнолітніми спадкоємцями допускається надання цих ділянок в оренду іншим громадянам законними представниками спадкоємців під контролем міських (міст обласного підпорядкування та м. Мінська), районних виконавчих і розпорядчих органів до придбання спадкоємцями повної дієздатності.

При знаходженні ділянки у спільній сумісній або частковій власності він може бути зданий в оренду лише за згодою всіх власників.

Кодекс про землю не містить будь-яких вказівок щодо форми договору оренди земельних ділянок, незважаючи на актуальність даного питання - п. 2 ст. 580 Цивільного Кодексу Республіки Білорусь передбачає державну реєстрацію договору оренди нерухомого майна, тобто і земельних ділянок. Саме необхідність державної реєстрації зумовлює його письмову форму шляхом складання одного документа, що підписується сторонами або їх представниками.

Ст. 586 Цивільного Кодексу Республіки Білорусь допускає можливість для орендаря здавати орендоване майно в суборенду за згодою орендодавця. Відносини суборенди оформляються договором суборенди земельної ділянки, що укладається на термін, що не перевищує відповідно строку основного договору оренди. На договори суборенди землі повністю поширюються правила про договори оренди, якщо інше не передбачено законодавством. У випадку, якщо договір оренди відповідно до законодавства був визнаний нікчемним, незначним є і договір суборенди.

Загальне правило, передбачене ст. 45 Кодексу про землю, надає сторонам можливість самостійно в договорі врегулювати терміни оренди. При цьому максимальний термін оренди земельної ділянки не повинен перевищувати 99 років (для всіх без винятку земель). Мінімальний термін оренди передбачений тільки для ділянок для сільськогосподарського використання - не менше 5 років. Необхідно враховувати, що якщо сторони уклали договір оренди земельної ділянки на строк більше 99 років, то він все одно вважається укладеним на 99 років. [9, с.30]

Таким чином, при оренді можливе звуження цільового призначення земельної ділянки, його уточнення, але не розширення. Оренда допускає трансформацію цільового призначення ділянки в бік більш точної деталізації, оскільки в оренду ділянка надається для конкретної мети.

Орендар самостійний у здійсненні господарської діяльності в рамках цільового призначення використовуваного ділянки та умов договору оренди. До особливостей оренди слід віднести збереження за орендодавцем титулу власника, а значить і всієї повноти відповідальності за стан орендованого земельної ділянки.

2.2 Зміст договору оренди землі

Ст. 592 Цивільного Кодексу Республіки Білорусь закріплює за орендарем переважне право на укладення договору оренди земельної ділянки на новий термін. Для реалізації даного права орендареві необхідно належним чином виконувати свої обов'язки за договором і письмово повідомити орендодавця про бажання укласти такий договір у строк, зазначений у договорі оренди, а якщо в договорі такий термін не зазначений, - в розумний строк до закінчення дії договору. Дане право може бути реалізоване за інших рівних умовах. Якщо орендодавець відмовив орендарю в укладенні договору на новий термін, але протягом року з дня закінчення терміну договору з ним уклав договір оренди з іншою особою, орендар має право за своїм вибором вимагати в суді переведення на себе прав та обов'язків за укладеним договором та відшкодування збитків, завданих відмовою поновити з ним договір оренди, або тільки відшкодування таких збитків. Якщо орендар продовжує користуватися майном після закінчення строку договору при відсутності заперечень з боку орендодавця, договір вважається поновленим на тих самих умовах на невизначений термін. Разом з тим необхідно мати на увазі таку обставину. Постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь від 28 лютого 2006 р. № 292 затверджено форму договору оренди земельної ділянки (Додаток 1), в якому на стороні Орендодавця виступає виконком. П. 8 зазначеної форми договору передбачає, що орендар, який бажає продовжити договір на новий строк, зобов'язаний повідомити про це Орендодавця не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну дії договору. Якщо орендар письмово не повідомив Орендодавця про своє бажання продовжити договір оренди на новий термін, договірні відносини сторін після закінчення терміну оренди припиняються. [13, с.201]

Права і обов'язки орендаря земельної ділянки визначаються в договорі оренди і в Цивільному Кодексі Республіки Білорусь. Орендар має правомочностями щодо володіння та користування орендованим земельною ділянкою, при цьому плоди, продукція та доходи, що отримані в результаті використання земельної ділянки, є його власністю. До основних прав орендаря можна віднести: [14, с.441]

1) право вимагати надання земельної ділянки та відшкодування збитків, завданих затримкою виконання, або розірвання договору та відшкодування збитків, завданих його невиконанням у разі, якщо орендодавець не надав зданий в оренду земельну ділянку в зазначений у договорі оренди строк;

2) право здати ділянку в суборенду за згодою орендодавця;

3) право використовувати ділянку відповідно до мети і умовами його надання (для будівництва та експлуатації будівель, споруд, установок) при наявності затвердженого в установленому порядку проекту.

Орендодавець зобов'язаний надати орендарю земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди та цільовим призначенням ділянки. Якщо інше не передбачено договором, то ділянка передається в оренду разом з його приладдям і відносяться до нього (наприклад, свідоцтвом (посвідченням про державну реєстрацію).

Орендар є власником вироблених ним відокремлюваних поліпшень земельної ділянки, якщо інше не передбачено договором оренди. Доля невіддільних поліпшень земельної ділянки, вироблених орендарем, визначається в залежності від наявності згоди на ці покращення з боку орендодавця. У разі, якщо на виробництво даних поліпшень була згода орендодавця і орендар зробив їх за рахунок власних коштів, то орендар має право після припинення договору на відшкодування вартості цих поліпшень, якщо інше не передбачено договором оренди. Невіддільні поліпшення земельної ділянки, проведені без згоди орендодавця, відшкодуванню не підлягають, якщо інше не передбачено законодавством.

Здача в оренду земельної ділянки не припиняє і не змінює прав третіх осіб на нього (права застави, права сервітуту, переважні права перед іншими особами і т. п.). Однак при укладанні договору оренди орендодавець повинен попередити орендаря про всі права третіх осіб на що здається в оренду майно. Порушення цього правила дає можливість орендарю вимагати зменшення орендної плати або розірвання договору та відшкодування збитків. Таким чином, ст. 584 Цивільного Кодексу Республіки Білорусь покликана гарантувати права третіх осіб на що здається в оренду земельну ділянку.

2.3 Відповідальність сторін договору і розірвання договору оренди землі

Орендодавець відповідає за недоліки зданого в оренду земельної ділянки, якщо ці недоліки повністю або частково перешкоджають користуванню ним, навіть якщо під час укладення договору оренди він не знав про ці недоліки. У разі виявлення таких недоліків орендар за своїм вибором вправі: [11, с.62]

1) вимагати від орендодавця або безоплатного усунення недоліків земельної ділянки, або відповідного зменшення орендної плати, або відшкодування своїх витрат на усунення недоліків земельної ділянки;

2) безпосередньо утримати суму понесених ним витрат на усунення даних недоліків з орендної плати, попередньо повідомивши про це орендодавця;

3) вимагати дострокового розірвання договору. Орендодавець, сповіщений про вимогу орендаря про його наміри усунути недоліки земельної ділянки за рахунок орендодавця, може без зволікання безоплатно усунути недоліки земельної ділянки. Якщо задоволення вимог орендаря або утриманням витрат на усунення недоліків із орендної плати не покриває завданих орендарю збитків, то він має право зажадати відшкодування непокритої частини збитків. Разом з тим орендодавець не відповідає за недоліки зданого в оренду земельної ділянки, які: [11, с.63]

1) були обумовлені ним при укладенні договору оренди;

2) були заздалегідь відомі орендарю;

3) повинні були бути виявлені орендарем у вре-1я огляду земельної ділянки при укладенні договору або передачу ділянки в оренду.

На вимогу орендодавця договір оренди земельної ділянки може бути достроково розірваний судом у випадках, коли орендар: [11. с.63]

1) користується земельною ділянкою з істотним порушенням умов договору або призначення земельної ділянки або з неодноразовими порушеннями;

2) істотно погіршує земельну ділянку;

3) більше двох разів поспіль після закінчення встановленого ^ договором терміну платежу не вносить орендну плату.

Договором оренди можуть бути встановлені й інші (Підстави дострокового розірвання договору на вимогу орендодавця. Для реалізації свого права на дострокове розірвання договору орендодавцю необхідно попередньо направити орендарю письмове попередження про необхідність виконання ним зобов'язання в розумний термін.

Цивільний Кодекс Республіки Білорусь передбачає захист прав орендаря шляхом використання механізму дострокового розірвання договору оренди на його вимогу. У даній ситуації достроково розірвати договір можна у випадках, коли: [5, с.187]

1) орендодавець не надає земельну ділянку в користування орендарю або створює перешкоди користування земельною ділянкою у відповідності з умовами договору або призначенням земельної ділянки;

2) переданий орендарю земельну ділянку має перешкоджають користуванню ним недоліки, які не були обумовлені орендодавцем при укладенні договору, не були заздалегідь відомі орендарю і не могли бути виявлені орендарем під час огляду земельної ділянки;

3) земельну ділянку в силу обставин, за які орендар не відповідає, виявиться в стані, не придатному для використання.

Договір оренди земельної ділянки може встановлювати й інші підстави дострокового розірвання договору на вимогу орендаря.

На підставі ст. 593 Цивільного Кодексу Республіки Білорусь при припиненні договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку в тому стані, в якому він його отримав. Якщо орендар не повернув земельну ділянку або повернув його несвоєчасно, орендодавець має право вимагати внесення орендної плати за весь час прострочення. У випадку, коли зазначена плата не покриває завданих орендодавцю збитків, він може вимагати їх відшкодування. При цьому якщо за несвоєчасне повернення земельної ділянки договором передбачена неустойка, збитки можуть бути стягнуті в повній сумі понад неустойку, якщо інше не передбачено договором.

Стабільності правовідносин з оренди земельних ділянок сприяє і принцип збереження договору в силі при зміні сторін, закріплений ст. 588 Цивільного Кодексу Республіки Білорусь. Так, перехід права власності на зданий в оренду земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни або розірвання договору оренди. У випадку смерті громадянина - орендаря земельної ділянки його права та обов'язки за договором переходять до спадкоємця, якщо законодавством або договором не передбачено інше. При цьому орендодавець не має права відмовити такому спадкоємцю у вступі в договір на що залишилася термін його дії, за винятком випадків, коли укладення договору було обумовлене особистими якостями орендаря.

2.4 Орендна плата

Оренда відноситься до числа відплатних угод, оскільки істотною умовою будь-якого договору оренди є орендна плата за орендовані об'єкти, яку користувач даним об'єктом (орендар) зобов'язаний виплачувати власнику (орендодавцю).

Орендна плата стягується у розмірі, визначеному договором. Відповідно до Указу Президента Республіки Білорусь від 7 лютого 2006 р. N 74 "Про вдосконалення порядку визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній власності» базові ставки щорічної орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній власності, визначаються місцевими виконавчими і розпорядчими органами виходячи з кадастрової вартості цих ділянок із застосуванням коефіцієнтів залежно від їх цільового призначення (Додаток 2). [13, с.202]

Місцевим виконавчим і розпорядчим органам при укладанні договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній власності, надано право підвищувати або знижувати базові ставки щорічної орендної плати за дані ділянки, але не більше ніж у два рази. При вирішенні питання про підвищення або зниження базових ставок орендної плати до уваги приймаються наступні фактори: [11, с.65]

1) строк оренди

2) розміри земельних ділянок

3) вартість поліпшень, зроблених орендарями їх ділянок і (або) передбачених названими договорами

4) наявність обмежень (обтяжень) у використанні ділянок

5) соціальна значущість діяльності орендарів для адміністративно-територіальних і територіальних одиниць

6) сезонність, час (денний, нічний) і вид здійснюваної орендарями діяльності, джерела її фінансування.

Як правило, орендна плата встановлюється в цілому за всю земельну ділянку, але може встановлюватися окремо по кожній з його складових частин. Цивільний Кодекс Республіки Білорусь передбачає такі форми орендної плати: [4, с.341]

1) визначені в твердій сумі платежі, що вносяться періодично або одноразово;

2) встановлена ​​частка отриманих в результаті використання земельної ділянки продукції, плодів або доходів;

3) надання орендарем певних послуг;

4) передача орендарем орендодавцю обумовленої договором речі у власність або в оренду;

5) покладання на орендаря обумовлених договором витрат на поліпшення орендованої земельної ділянки.

Найбільш поширеною є грошова форма оплати. Але сторони можуть передбачати будь-які форми оплати, зручні для них або поєднання кількох форм. За орендовані земельні ділянки, що перебувають у державній власності, орендна плата стягується тільки в грошовій формі і перераховується до місцевого бюджету.

Орендна плата сплачується в терміни, передбачені договором. Такі строки мають бути встановлені починаючи з місяця, наступного за місяцем, з якого земельна ділянка надана в оренду згідно з укладеним договором.

2.5 Застава права оренди земельної ділянки

Новелою земельного законодавства є правове регулювання застави права оренди земельної ділянки. У ст. 321 Цивільного Кодексу Республіки Білорусь прямо зазначено, що іпотека будівлі або споруди можлива тільки з одночасною іпотекою за тим же договором земельної ділянки, на якій знаходиться ця будівля або споруда, якої частини цієї ділянки, функціонально забезпечують закладається об'єкт, або належить заставодавцю права оренди цієї ділянки або його відповідної частини.

Згідно з Положенням про порядок передачі в заставу права оренди земельних ділянок при іпотеці будівель і споруд юридичними особами (затверджено постановою Державного комітету із земельних ресурсів, геодезії і картографії Республіки Білорусь від 3 квітня 2000 р. № 2 передача в заставу права оренди відбувається в наступному порядку: [13, с.203]

1) отримання згоди орендодавця (виконавчого та розпорядчого органу за місцем знаходження земельної ділянки) на передачу в заставу права оренди;

2) складання договору про іпотеку і його нотаріальне посвідчення;

3) реєстрація застави права оренди в державному земельному кадастрі;

4) державна реєстрація застави права оренди в спеціально уповноваженому органі реєстрації.

Позитивне рішення орендодавця гарантує при зверненні стягнення на закладене майно новому власнику будівель і споруд отримання в оренду в установленому порядку відповідної земельної ділянки. Конструкція застави права оренди виглядає наступним чином: [13, с.203]

1) допускається заставу права оренди тільки забудованих земельних ділянок;

2) заставу права оренди земельної ділянки можливий тільки у випадку, якщо будівля або споруда належать тільки юридичній особі;

3) заставу права оренди земельної ділянки можливий лише стосовно державних земель.

3. УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН, ПОВ'ЯЗАНИХ З оренди земельних ділянок в РЕСПУБЛІЦІ БІЛОРУСЬ

Проблема вдосконалення правового регулювання земельних відносин в Білорусії (в тому числі і оренди земельних ділянок) останнім часом стала однією з найбільш актуальних і широко обговорюваних не тільки серед юристів, законодавців і політиків, але і в суспільстві в цілому. Думки що беруть участь у дискусії сторін полярні, але всі сходяться в одному: чинне земельне законодавство не відповідає сучасним потребам регулювання земельних відносин.

Новим Цивільним кодексом внесені принципові зміни в регулювання терміну оренди. Раніше термін договору оренди розглядався як істотна умова договору, і при відсутності вказівки про термін договір вважався неукладеним. Зараз діють інші правила. Відповідно до Цивільного Кодексу Республіки Білорусь договір оренди укладається на термін, визначений договором. Якщо строк оренди в договорі не визначений, договір оренди вважається укладеним на невизначений строк. У цьому випадку кожна зі сторін має право у будь-який час відмовитися від договору, попередивши про це іншу сторону за один місяць, а при оренді нерухомого майна - за три місяці. Законом або договором може бути встановлений інший строк для попередження про припинення договору оренди, укладеного на невизначений строк. Законом можуть встановлюватися максимальні (граничні) строки договору для окремих видів оренди, а також для оренди окремих видів майна. У цих випадках, якщо термін оренди в договорі не визначений і жодна із сторін не відмовилася від договору до закінчення граничного строку, встановленого законом, договір після закінчення граничного терміну припиняється. Договір оренди, укладений на термін, що перевищує встановлений законом максимальний строк, вважається укладеним на строк, що дорівнює граничному терміну.

ВИСНОВОК

Земля, її надра, ліси, тваринний світ та інші ресурси складають основу життєдіяльності людей.

Білорусія має унікальні багатствами, створеними самою природою, і ці багатства її землі. Підводячи підсумки, хочеться сказати, що результатом переходу на нові форми господарювання в Республіці Білорусь має стати створення багатоукладної економіки, відмова від державного монополізму на власність і створення умов для їхнього рівноправного існування різних форм власності. Необхідно розвивати приватну і колективну форми власності, образно кажучи, з нуля і шляхом роздержавлення і приватизації, які повинні вилитися в ламання і трансформацію існуючої системи виробничих відносин, і відразу формувати якісно нову суспільну (державну і муніципальну) власність, але при цьому не можна не враховувати інтереси трудових колективів, для яких оренда на даному етапі означає найбільш прийнятний варіант переходу до ринкової системи господарювання. Подальший розвиток економіки багато в чому залежить від становлення різних форм господарювання, в тому числі й орендної, що, у наслідку, дозволить Білорусії стати однією з провідних країн Європи.

В даний час практично у всьому світі з кожним роком спостерігається поступове глобальне погіршення стану навколишнього природного середовища. Особливо яскраво це виявляється в нашій країні так як, і рівень технічного розвитку залишає бажати кращого, і ступінь захищеності підприємств нікуди не годиться. Це відбувається під впливом різних факторів, в основному це обумовлена ​​життєвою необхідністю зростаюча активна діяльність людини по пристосовування навколишнього середовища для себе і своїх потреб. І все це призводить до необхідності вжиття заходів щодо збереження, як самих земель, так і їх цінних якостей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Антокольская М.В. Лекції по праву, - М.: Юрист, 2005.-432с.

  2. Боголюбов С.О. Земельне право: Підручник для вузів. - М.: Инфра-М, 2003. - 400 с.

  3. Васьковський Є.В. Курс цивільного процесу. -Мн.: Вища школа, 2002. -518 С.

  4. Цивільний кодекс Республіки Білорусь. -Мн.: Амалфея, 2006. - 712 с.

  5. Цивільний право. / Абрамова С.М.. - Мн.: «Нове знання», 2004. - 483 с.

  6. Цивільне право. / Шакарян М.С. - М.: Билина, 2006. - 504 с.

  7. Закон Республіки Білорусь «Про право власності на землю» № 2417-XII. / / Відомості Верховної Ради Республіки Білорусь, 1997. - № 36.

  8. Земельне право. / Власова Г.П. - Мн.: Амалфея, 2005. -419 С.

  9. Кодекс Республіки Білорусь про землю: Текст К55 Кодексу за станом на 18 серпня. 2006р. - Мн.: Амалфея, 2006. -120 С.

  10. Коментар до Цивільного кодексу. / Крашеніннікова П.М. - Мн.: НОРМА. 2002. -287 С.

  11. Красів О.І. Право приватної власності на землю: купівля-продаж, оренда, приватизація, судовий захист. - М.: Білі альви, 2005. - 144 с.

  12. Нечаєва О. М. Цивільне право. Курс лекцій. - М., «МАУП» 2000. - 365 с.

  13. Про землю. Збірник нормативних актів Республіки Білорусь за станом на 20 січня 2006р. / Сторожева Н.В., Кацуба С.П. - Мн.: Амалфея, 2007. - 512 с.

  14. Основи права. / Котової О.Р. -Мн.: «Вища школа», 2003. -697 С.

  15. Разумов Н.Д. Земельне право Республіки Білорусь. -Мн.: Вища школа, 2004. -612 С.

  16. Станкевич Н.Г. Земельне право Республіки Білорусь. -Мн.: Амалфея, 2000. - 480 с.

  17. Станкевич Н.Г. Коментар до законодавства Республіки Білорусь про землю. - Мн.: Амалфея, 2006. - 400 с.

  18. Господарське право. / Федорова К.Г. - М.: «Юридична література», 2003. -420 С.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Держава і право | Курсова
79.2кб. | скачати


Схожі роботи:
Правове регулювання земельних питань у Республіці Білорусь
Вилучення земельних ділянок для державних і суспільних потреб у Республіці Білорусь
Договір оренди земельних ділянок
Правове регулювання франчайзингу в Республіці Білорусь
Правове регулювання рибальства в Республіці Білорусь
Правове регулювання ринку землі в Республіці Білорусь
Правове регулювання нотаріальної діяльності в Республіці Білорусь
Адміністративно-правове регулювання діяльності нотаріату в Республіці Білорусь
Факторинг і його правове регулювання в Республіці Білорусь Право
© Усі права захищені
написати до нас