Порівняльний аналіз термінів спорідненості в російській і німецькій мови

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст
Введення ................................................. .................................................. ............. .3
Глава 1. Поняття терміна і родинних відносин ....................................... 6
1.1. Термін і його істотні ознаки ............................................. ............. 6
1.2. Поняття споріднення у російській і німецькій мовах ......................................... 13
Глава 2. Аналіз термінів спорідненості в німецькій і російській мовах .................. 23
2.1. Лексикографічне відображення родової термінології .......................... 22
2.2. Функціональне навантаження стилістичних кластерів в родовій термінології ........................................... .................................................. ........... 31
2.3. Джерела поповнення регістру родової термінології ......................... 41
Висновок ................................................. .................................................. ......... 51
Список літератури ................................................ ............................................... 53

Введення
Антропоцентризм як принцип про те, що людина є центр і вища мета світобудови, завойовує все більш міцні позиції в якості провідного принципу в різних галузях наукових досліджень. Стосовно до філології ця тенденція виявляється у зверненні інтересів сучасних дослідників до живої розмовної мови, до дискурсу в його щоденному, побутовому виразі. Експресивність, образність, жвавість, рухливість складу, деяка соціального кодування - всі ці якості розмовного пласта сучасної лексики залучали і залучають багатьох учених, серед яких необхідно назвати імена Г. Еман, В.Д. Девкина, Б.А. Ларіна, Т.Г. Нікітіної, Г.В. Бикової та інших.
В даний час не можна сказати, що питання виділення, класифікації, дослідження і «регулювання» споживання в дискурсі родової лексики відноситься тільки до лінгвістичної проблематики. Цією проблемою займаються такі науки, як психологія, соціологія, педагогіка, група юридичних наук, а також, як показав досвід останніх років, цим питанням займаються навіть парламенти різних країн.
Соціальні зміни, пов'язані зі змінами в структурі суспільства, призвели до певного розхитування традиційних літературних норм. Це знаходить відображення не лише в збільшенні кількості мовних помилок, а й у суттєвій зміні словникового складу мови. У науковій літературі досить часто наводять слова Б.А. Ларіна (пов'язані з 1928 року, коли лінгвісти спостерігали подібну з сьогоднішньої за інтенсивністю прояву мовну картину) про те, що історична еволюція будь-якого літературної мови може бути представлена ​​як ряд послідовних «знижень», варваризації, але краще сказати - як ряд «концентричних розгортань» .
На тлі зростаючого негативізму в суспільстві, прагнення до звільнення від звичних норм розвивається і зміцнюється тенденція до відчуження від «формалізованого» суспільства і його установок, у тому числі й мовних, лексичних, формується социализированное антагоністичне свідомість - бути не як усі, що знаходить своє відображення , насамперед у мові найбільш сприйнятливою до нових віянь культури соціальної групи - у термінології, що є об'єктом даного дослідження.
Однією з особливостей термінів спорідненості в російській і німецькій мовах є широке використання родової лексики, якої і присвячена дана робота.
Без знання розмовно забарвленої лексики, на думку В. Д. Девкина, при вивченні іноземної мови обійтися неможливо. Ця лексика становить достатньо вагому, абсолютно невід'ємну частину лексикону. Знайомство з розмовною лексикою потрібно, щоб розуміти повсякденну мову, щоб опанувати важливою частиною лінгвокраїнознавства, щоб вміти розшифрувати підтекст, гостроти, асоціативний план висловлювань.
Мета даного дослідження - проведення порівняльного аналізу родової лексики російської та німецької мов.
Для досягнення поставленої нами мети необхідно вирішити ряд завдань:
· Розглянути деякі теоретичні положення, що стосуються визначення таких понять, як «родинний лексика», «терміни спорідненості», «родинні слова» в різних дефініціях, серед яких немає єдності;
· Внести свій внесок у вирішення проблеми лексикографічного відображення родової лексики;
· Виявити найбільш характерні риси родової термінології;
· Виявити функціональне навантаження знижених лексичних одиниць;
· Виявити основні джерела поповнення регістру спорідненої лексики.
У даній роботі нами були використані такі методи дослідження, як суцільна вибірка фактичного матеріалу і побудову його класифікації. До методики роботи відноситься, насамперед, контекстуальний аналіз, що полягає у виявленні прагматичного контексту, що впливає безпосередньо на функціональне навантаження родової лексики в усному мовленні.

Глава 1. Поняття терміна і родинних відносин
1.1. Термін і його істотні ознаки
Існують різноманітні визначення поняття «термін» і важко виділити серед них одне загальноприйняте, яке б влаштувало всіх. На думку В. М. Лейчика, «кількість різноманітних визначень, очевидно, пояснюється не тільки тим фактом, що до моменту їх формування не склалася наукова дисципліна, предметом якої є термін (термінознавство), але і тим, що термін - це приналежність, і об'єкт цілого ряду наук, і кожна наука прагне виділити в терміні ознаки, істотні з її точки зору »[Лейчик 1987, 135]. Аналогічно міркують і А. В. Суперанская, Н. В. Подольська, Н. В. Васильєва. Вони відзначають, що логік розглядає як термін будь-яке слово, співвіднесені з суворою дефініцією; філософ ототожнює дефініцію і термін, визначаючи термін як скорочення дефініції; для соціолога будь-яке спеціальне слово є терміном; п редставителем професійного знання вважає термінами всі слова, пов'язані з його професією ; для лінгвіста термін - це, перш за все, ім'я поняття [Суперанская, Подільська, Васильєва 1989, 11-12].
Труднощі визначення і дослідження терміна пов'язані також з його двоєдиної сутністю; понятійної та мовною. З одного боку, термін є одиницею певної системи наукових понять, з іншого боку, він є одиницею загальномовних, оскільки належить до лексичної системи природної мови [про двоєдиної сутності терміна див. Реформатський 1968, 122; Новічкова 1985, 9; Богомолова 1993, 15; Володіна 1996 (1), 90].
Розглянемо найбільш відомі визначення терміна, що містять, на наш погляд, більшість його суттєвих ознак:
«Термін - це слово (чи словосполучення) є єдністю звукового знаку та співвіднесеного (зв'язаного) з ним відповідного поняття в системі понять даної галузі науки і техніки» [Климовицький 1967, 34]. У цьому визначенні відзначені важливі ознаки терміна: 1) те, що термін являє собою слово або словосполучення, 2) те, що термін співвідноситься з поняттям, 3) те, що терміну характерна системність, тобто зв'язок з іншими термінами терміносистеми.
Широко використовується також визначення терміна, запропоноване О С Ахмановой: «слово чи словосполучення спеціальної (наукової, технічної і т. п.) мови, створюване (прийняте, заімствуемие і т. п.) для точного вираження спеціальних понять і позначення спеціальних предметів» [ Ахманова 1969, 474]. З цього визначення випливає те, що термін: 1) має форму слова або словосполучення, 2) належить спеціальним мови; 3) має цілеспрямований характер появи; 4) співвідноситься з поняттям; 5) виконує номінативну функцію.
Відомий термінологи Т. Л. Канделакі під терміном розуміє «слово або лексікалізованное словосполучення, що вимагає для встановлення свого значення у відповідній системі понять побудови дефініції» [Канделакі 1977, 7]. В основу цього визначення покладено такі властивості терміна: 1) те, що термін являє собою слово або лексікалізованное словосполучення; 2) потреба в дефініції, 3) співвіднесеність з поняттям, 4) системність.
В. П. Даниленко вважає, що «термін - це слово чи словосполучення спеціальної сфери вживання, що є найменуванням наукового або виробничо-технологічного поняття і має дефініцію» [Даниленко 1971, 11]. Тут відзначені такі властивості терміна: 1) це слово чи словосполучення; 2) приналежність до певної галузі знання; 3) номінація спеціального поняття; 4) наявність дефініції.
Аналіз визначень терміну показує, що вчені єдині в тому, що термін являє собою слово або словосполучення, співвіднесені зі спеціальним поняттям (тобто з поняттям якої-небудь галузі техніки або галузі знання). Усвідомлення нерозривного зв'язку терміна з позначається їм поняттям дозволяє на практиці безперешкодно виділяти термін із спеціального тексту [порівн. Шелов 1982, 1]. За іншими ознаками терміна думки вчених розходяться.
Як нам видається, до основних (обов'язкових та постійним) ознаками терміна слід відносити: 1) співвіднесеність зі спеціальним поняттям; 2) системність, тобто взаємозв'язок з іншими термінами терміносистеми; 3) потреба в дефініції [Шарафутдінова 2000 (2)]. Ці властивості є одночасно і відмінними, оскільки вони дозволяють відмежувати термін від загальновживаних слів і інших розрядів спеціальної лексики.
Такі властивості, як однозначність у межах однієї галузевої термінології, стилістична нейтральність, зараховувані найчастіше до основних властивостей терміна [порівн. Волкова 1984, 69-84; Комлєв 1988; Реформатський 1967, 110-111; 1986, 166; Васильєва 1990, 508-509], є, на наш погляд, лише його бажаними ознаками, але не обов'язковими. Метою обгрунтування сказаного розглянемо кожен з вище названих ознак терміна, як істотних, так і бажаних.
Співвіднесеність терміна зі спеціальним поняттям.
Термін - це словесне найменування поняття, тобто його ім'я. свого словесного імені поняття залишилося б в розумовій сфері і могло б бути використане людьми в комунікативних цілях.
Будь-який термін, як науковий, так і технічний, має безпосередній зв'язок з поняттям. У наукового терміна цей зв'язок найтісніший, а у технічного терміна вона слабшає у зв'язку з тим, що за ним стоїть об'єкт реального світу! Але зв'язок між предметом технічної думки і терміном здійснюється лише через поняття. Той факт, що поза зв'язку з поняттям термін неможливий,] є очевидним [см. Климовицький 1967, 34; Климовицький 1976, 107-114;! Лотте 1961, 8; Суперанская, Подільська, Васильєва 1989, 35; Новічкова 1985, 8; Головін, Кобрін 1987, 37; Гриньов 1993 (1), 29; Татаринов 1988, 7; 264; | Володіна 1996 (2), 58; и др.].
Зв'язаність з поняттям - основа специфічних властивостей терміна і його головний диференціальний ознака. Інші критерії виявлення терміна можуть бути використані як допоміжні при співвіднесенні слова (словосполучення) зі спеціальним (професійним) поняттям. Термін співвідноситься з поняттям (науковим), в той час як загальновживане слово - із загальним уявленням або побутовим поняттям. Інакше кажучи, термін виражає наукове (спеціальне) поняття, а загальновживане слово-загальне уявлення або побутове поняття. У чому ж різниця між науковим поняттям і уявленням?
«Поняття - думка, яка фіксує ознаки відображуваних у ній предметів і явищ, що дозволяють відрізняти ці предмети і явища від суміжних з ними. <...>. У наукових поняттях відображаються та узагальнюються відмітні ознаки, що є істотними ... »[Короткий словник за логікою 1991, 150-151; див. також Горський 1957, 85]. «У вузькому сенсі подання є з'являється у свідомості образ раніше сприйнятого предмета або процесу зовнішнього світу, після того як представляється, об'єктивно вже не присутній ...» [Філософський енциклопедичний словник 1997, 361]. Порівняння цих дефініцій дозволяє зробити висновок, що загальні уявлення відображають переважно зовнішні зв'язки і відносини предметів і явищ, оскільки істотне ще не виділилося з маси несуттєвого, в той час як наукове поняття відображає суттєві ознаки предмета [см. Головін, Кобрін 1987, 37].
На цьому особливому властивості терміна-співвідноситися з поняттям, грунтується особлива функція терміна. Особлива функція терміна-найменування спеціальних понять [см.Вінокур1939, 5; Піотровський, Рахуба, Хажінская 1981, 29; Даниленко 1979, 91; 1986, 21; Головін, Кобрін 1987, 35; Антонова, Лейчік1990, 2; Лейчік1990; Гриньов 1993 ( 1), 53; Прохорова 1996, 6]. Особливість терміна полягає не в тому, що він виконує номінативну функцію (номінативний властива всім знаменною словами), а втом, що він позначає поняття, причому спеціальне (наукове або технічна). СВ. Гриньов справедливо зауважує, що нові терміни, поки не зафіксовані існуючими словниками, виділяються з джерел саме «на основі виконуваної в тексті функції називання спеціальних понять даної області» [Гриньов 1993 (1), 53].
На основі виконуваної в тексті функції визначається статус і так званих «консубстанціональних слів», які є надбанням не тільки даної галузі знання, а й побутової мови (наприклад, літак, крило, вертоліт). При зустрічі з терміном ми замислюємося над змістом відповідного поняття, а. при буденних словах ми обмежуємося поданням найбільш поверхневих, побутових властивостей об'єкта [Гриньов 1993 (2), 10]. Використання терміну для найменування спеціальних понять обумовлює його приналежність до певної спеціальної галузі знання.
Системність терміна
Необхідною умовою для того, щоб слово чи словосполучення отримало статус терміна, є включення його десігната в якусь систему, що представляє організовану сукупність спеціальних понять і зв'язків. Цю систему називають термінополем. Термінополю, планом змісту, відповідає в плані вираження терміносистема [Піотровський. Рахуба, Хажінская 1981, 36-37]. Терміносистема - «це співвіднесення з певною галуззю знання сукупність термінів, пов'язаних один з одним на понятійному лексико-семантичному, словотвірному (дсріватологіческом) і граматичному« рівнях »[Березин, Головин 1979, 270]. Тобто термін, як представник поняття, який стає очевидним лише в системі понять даної галузі знання, не існує ізольовано і може бути правильно сприйнятий лише будучи членом відповідної системи, тобто термінології [про системність терміна див. Лотте 1961, 14; Будагов 1965, 31; Бархударов 1970, 9; Перетрухін 1972 , 152; Даниленко 1977, 7; Бондалетов 1978, 60; Даниленко 1986, 11; Бутрим 1986, 24-36; Суперанская, Подільська, Васильєва 1993,246].
Як відомо, системність властива і загальновживаним словами семантичному полі. Однак ступінь системності термінів загальновживаних слів різна. Терміни відрізняються високою ступінь * системної організованості, т. е.оні тісно взаємопов'язані з іншими термінами даної терміносистеми. «Це пояснюється тим, що зв'язки междунаучнимі і побутовими поняттями різні (причиною розходження зв'язків є специфіка наукового поняття). Зв'язки між науковими поняттями * сильніше зв'язків між повсякденними поняттями. Наукові поняття як би утримують свої знаки (терміни) на своєму місці (у системі) і не дають їм такої свободи, якою володіють загальновживані слова »[Косів 1980,1 19].
Потреба терміна в дефініції
«Дефініція - це логічне визначення поняття, встановлення змісту поняття, його характерних ознак. Дефініції містяться в термінологічних словниках різних типів, навчальних посібниках, рідше - в оригінальній наукової і технічної літератури »[Головін, Кобрін 1987, 62].
Термін потребує співвіднесенні з дефініцією, оскільки постійно існує потреба в інформації про обсяг змісту і місце поняття, що позначається терміном. Ці дані можна отримати лише в дефініції, яка одночасно є і визначенням значення терміна.
Загальновживане слово також має визначення, але дефініція терміна (особливо вузлового, родового) відрізняється від визначення загальновживаного слова логічної строгістю, впорядкованістю і вказівкою точних меж спеціального поняття. Це стає наочним при зіставленні дефініції терміна та визначення загальновживаного слова, представлених однієї і тієї ж лексичної формою [Головін 1980, 5; Гриньов 1993 (1), 30]. Наприклад, дефініція терміна «літак» у «Короткому словнику авіаційних термінів»: «літак - літальний апарат важчий за повітря для польотів в атмосфері за допомогою двигунів і крил» [Короткий словник авіаційних термінів, 1992, 48; підкреслено нами - Н. Ш.] ; визначення слова «літак-» у тлумачному словнику російської мови; «літак - літальний апарат важчий за повітря, аероплан» [Ожегов 1985, 604]. У першому визначенні, на відміну від другого, відображені всі суттєві ознаки професійного поняття, що дозволяють розмежувати його від інших собі подібних: 1) літальний апарат, 2) важчий за повітря, на відміну від літальних апаратів, які легше повітря; 3) призначений для польотів у атмосфері, а не в космосі; 4) за допомогою двигунів, на відміну від повітроплавних апаратів (дирижаблів, аеростатів), у яких підйомна сила здійснюється за допомогою підйомного газу; 5) за допомогою крил, на відміну від вертольота. Отже, дефініція даного терміна дозволяє визначити місце поняття «літак» у системі понять авіаційної галузі, чого не може зробити визначення загальновживаного слова.
На обов'язковість дефінірованія (наявності дефініції) для термінів вказує більшість вчених. [Морозова 1970; Котелова 1970, 125; Канделакі 1977, 7; Даниленко 1971; 1977; Городникова, Фігон, Широкова 1982, 35; Татаринов 1988, 10; 1996, 164; 2006, 47-48; Суперанская, Подільська, Васильєва 1989, 14; Фоміна 1990, 216; Цвіллінг 1990, 108; Гриньов 1993 (1), 272; Buhlmatm, Fearns 1991, 34; Reirmardt, КбИег, Neubert 1992, 5; Володіна 1996 (1), 90-91; Володіна 1996 (2 ), 58; Прохорова 1996,107; Шелов 1996,74].
Однак ряд лінгвістів, наприклад, К. Ю. Діброва, Л. П. Ступін [1987, 70], В. М. Лейчик [1987,135-137], не вважає наявність дефініції необхідною умовою терміна, аргументуючи тим, що не всі терміни можуть мати суворі дефініції. Як нам видається, причиною розбіжності з цієї проблеми є різноманіття типів дефініції, яких об'єднує лише мета - розкрити обсяг змісту поняття. Досягається ця мета і тими дефініціями, які не зафіксовані у спеціальній літературі. «Іноді досить контекстуального або остенсивно визначення, щоб встановити обсяг змісту терміна» [Татаринов 1988, 10]. Недостатню вивченість
термінологічних дефініцій підкреслює і Т. Л. Канделакі: «Більшість методичних посібників і досліджень з упорядкування та стандартизації термінології обмежується формулюванням вимог до визначень, а структуру і процедури їх побудови не розглядає» [Канделакі 1986,140].
Отже, термін без дефініції не існує, питання лише в тому, який тип дефініції [см. Татаринов 1996,164].
Деякі лінгвісти, як С. Д. Шелов, С. В. Гриньов, М. Н. Володіна, вважають наявність дефініції критерієм термінологічним. В. М. Лейчик, Б. Н. ГоловініР. Ю. Кобрин справедливо відзначають, що зустрічаються не терміни, теж допускають дефінірованія, тому в якості відмітної ознаки терміна слід використовувати формулювання «термін вимагає дефініцію» замість «термін має дефініцію», оскільки потреба в дефініції відчувають лише терміни [Лейчик 1987, 135-137 ; Головін, Кобрін 1987, 43; див. також Канделакі 1977, 7]. Потреба терміна у співвідношенні з дефініцією грунтується на такому важливому властивості терміна, як його співвіднесеність з науковим поняттям, яке може бути розкрито (хоча й частково) лише в дефініції.
1.2. Поняття споріднення у німецькій та російській мовах
При всіх відмінностях німецької та російської мов вони мають багато схожих рис у своїй структурі, що значною мірою пояснюється їх генетичним спорідненістю, тобто походженням з загального джерела.
Міркування про подібність і навіть спорідненість окремих слів або форм різних європейських мов висловлювалися ще в XV-XVI ст. З кінця XVIII століття у зв'язку з відкриттям санскриту (один з давньоіндійських мов, що набули поширення в Північній Індії з середини 1-го тисячоліття до н.е.) увагу вчених було залучено також до рис подібності між європейськими мовами і санскритом. На початку XIX століття з'явилося дослідження німецького лінгвіста Франца Боппа, в якому порівнювалися граматичні особливості санскриту, грецької, латинської, перської та германських мов ( 1816 р .). За ним пішов працю данця Расмуса Раска, який додатково залучив до порівняння балто-слов'янські мови і висунув ідею про спорідненість всіх згаданих мов ( 1818 р .). У середині XIX ст. з'явилися знамениті роботи Якоба Грімма, де вперше було дано порівняльно-історичний опис германських мов як єдиної групи мов. Цими працями були закладені основи порівняльно-історичного мовознавства, що вивчає мови під кутом зору їх походження з єдиного джерела.
Завдяки подальшому розвитку порівняльно-історичного мовознавства, особливо в Німеччині, протягом XIX і XX ст. були виявлені подібні елементи в великій групі мов, здавна мали широке розповсюдження в Європі та Азії. Було доведено, що це разюча схожість не є випадковим - воно зумовлене генетичним спорідненістю мов. Споріднені мови отримали умовну назву індоєвропейських і були об'єднані в індоєвропейську сім'ю мов. Загальний джерело, що представляв собою швидше за все групу близькоспоріднених діалектів, був названий Індоєвропейська прамова.
У новітній час в результаті археологічних розкопок стали відомі найдавніші письмові мови в Передній і Центральній Азії (починаючи з III тисячоліття до н.е.) - хітіті, лувійська, тохарский та інші, які також були включені в індоєвропейську сім'ю мов. (Індоєвропейська сім'я є, у свою чергу, однією з 23-х сімей мов, на яких говорить населення земної кулі).
Індоєвропейські мови об'єднуються в загальну сім'ю на основі закономірних граматичних, лексичних і фонетичних відповідностей. За прийнятою генеалогічної класифікації, тобто за походженням, до сім'ї індоєвропейських мов зараховуються приблизно дев'яносто живих і мертвих мов. У їх число входять також німецьку та російську мови. Індоєвропейська сім'я ділиться, у свою чергу, на 17 груп на основі більш близького мовного споріднення, обумовленого історичною спільнотою та територіальними контактами народів, що говорили і говорять близьких мовах. Німецька мова належить до групи германських мов, російська мова - до групи слов'янських мов.
До індоєвропейської сім'ї, крім німецьких і слов'янських мов, відносяться мови балтійські (литовська, латиська, давньопруське), кельтські, італійські (у тому числі латинська), романські (французька, італійська, іспанська та ін), грецька, албанська, вірменська; в Азії - мови індійські та іранські. (Не названі деякі групи мертвих мов).
У німецьку групу мов, до якої належить німецьку мову, входять: англійська, нідерландська, фризька, африкаанс, їдиш (західна підгрупа); шведська, датська, норвезька, ісландська, фарерська (північна підгрупа); готський - мертва мова (східна підгрупа). Сучасні германські мови мають багато спільного в граматичному ладі, лексиці і фонетиці, що, як правило, дозволяє володіє однією з мов зрозуміти загальний зміст текстів чи висловлювань на іншій мові.
Слов'янська група також ділиться на 3 підгрупи. Східна: російська, українська, білоруська; південна: болгарська, македонська, сербохорватська, словенська; західна: чеська, словацька, польська, лужицька та інші говірки.
Зарахування певних мов до індоєвропейської сім'ї, а також їх об'єднання в групи і підгрупи вимагало залучення не тільки лінгвістичного матеріалу, а й археологічного, історичного, етнографічного, антропологічного, філософсько-міфологічного і т.д. Не всі гіпотези, що висувалися дослідниками, знаходили підтвердження: наприклад, зазнала невдачі спроба зарахувати в індоєвропейську сім'ю грузинську мову; спростована була також ідея об'єднання слов'янських та балтійських мов в загальну групу. Однак була доведена особлива близькість декількох цікавлять нас груп мов, зокрема, балто-слов'яно-німецьких та німецько-кельто-італійських.
Виникає питання, в якому напрямі можна було шукати докази індоєвропейського спорідненості мов?
Між Індоєвропейська прамова і сучасними мовами лежить, здавалося б, непереборна временнáя прірву як мінімум в 5-6 тисяч років, тому що вже в 3-му тисячолітті до н.е., як свідчать наукові дані, індоєвропейський прамова розпався. У всякому разі, найдавніші писемні пам'ятки 2-го і початку 1-го тисячоліть до н.е. вже представляють собою самостійні мови розвинених цивілізацій. Отже, щоб співвіднести не тільки конкретні мови, але й цілу родину мов з загальним джерелом необхідно було крок за кроком пройти відстань у 5-6 тисяч років і реконструіроват ь стан індоєвропейської прамови до його розпаду. Дослідження відповідностей між мовами та їх інтерпретація повинні були мати ретроспективний характер, оскільки всі пояснення лежали в минулому. Цим обумовлено першорядне значення архаїчних мов і найдавніших пам'яток писемності для порівняльно-історичного мовознавства.
Звертаючись у зв'язку з цим до німецьких і слов'янських мов, до німецької та російської, зупинимося на датуванні перших дійшли до нас пам'ятників писемності на цих мовах. Найдавніші пам'ятники писемності є найважливішою точкою відліку для вивчення історичного розвитку конкретної мови та групи споріднених мов, для реконструкції дописемного стану даного мови та відповідної групи мов, а також для реконструкції індоєвропейської прамови.
Найдавнішим і найважливішим пам'ятником германської писемності є так званий готський «Срібний кодекс», який містить переклади з грецької на готську євангелій від Матвія, Іоанна, Луки і Марка. Переказ приписує цей переклад, як і винахід готського листа (на основі грецького), готській єпископу Вульфілою (прибл. 311-383 рр..). Кодекс дійшов до нас в рукописі V-го століття, що складалася з 187 збережених великих листів. (Ця унікальна рукопис було знайдено в Верденському монастирі під Ессеном. Сьогодні там можна побачити копію). Були знайдені й інші пам'ятники готської писемності. Тексти на готській мові стали найважливішою базою для розвитку германського мовознавства та індоєвропеїстики.
Початковий етап письмово засвідченої історії німецької мови відноситься до VIII-XI ст. Найбільш ранні тексти були записані на основі латинського алфавіту в другій половині VIII-го - на початку IX ст., В тому числі, так звані «глоси» - німецькі переклади окремих латинських слів або пропозицій (бл. 750 г .); «Давньоверхньонімецька Ісидор» - переклад латинського богословського трактату (бл. 770 г .); «Пісня про Хільтібранте» - уривок древнегерманской народної епічної поезії (810-820 рр..); «Страсбурзькі клятви» - тексти клятв Карла Лисого та Людовика Німецького, виголошені ними перед двома військами в 842 році при укладенні союзу проти Лотара. Ці та інші пам'ятки відбивають риси окремих територіальних діалектів Німеччини і дозволяють судити про загальні особливості давньоверхньонімецького і його співвіднесеності з іншими стародавніми німецькими мовами та діалектами.
Історія російської мови як одного зі слов'янських мов відрізняється складною взаємодією з мовами різних етносів в допісьменний період, тривалим єдністю з іншими східнослов'янськими мовами, впливом книжкового церковнослов'янської мови, діалектної нерозчленованістю аж до відокремлення среднерусских (великоруських) говірок, на основі яких сформувався національний російську мову.
Слов'янська писемність (кирилиця і глаголиця) була створена в 60-ті роки IX століття братами Кирилом і Мефодієм. Вони перевели з грецької мови на слов'янську літургійні тексти. Основу мови перекладу склав південно-македонський діалект, який отримав подальший розвиток у Болгарії. Найбільш ранні тексти мовою, який пізніше став називатися старослов'янською, не збереглися. Від Х століття є лише окремі написи, а від XI - перші рукописні богослужбові тексти.
Давньоруським називається спільний для східних слов'ян мову, що сформувався в Давньоруській державі і існував до XIV-XV ст., Коли він розпався на 3 окремих східнослов'янські мови - російська, українська і білоруська. Ранні давньоруські пам'ятки, написані кирилицею, відносяться до XII-XIII ст.: Окремі написи; листа на бересті; грамоти (найстаріші новгородські грамоти - XII ст., Смоленські - XIII ст., Московські - XIV ст.); Найдавніші рукописні богослужбові книги ( старослов'янської походження), знайдені на території Стародавньої Русі, відомі за списками XI-XIV ст.
Початковий етап формування мови власне російської народності охоплює ХIV-XVII ст. (Староруський період); початок формування національного російської мови відноситься до середини XVII-XVIII ст., А етап його остаточного становлення пов'язаний з творчістю А.С. Пушкіна.
Наведені дані про історію розвитку російської мови важливі для кращого розуміння хронологічній співвіднесеності зіставляються мовних явищ.
Найбільше схильна до змін фонетична (звукова) система мови. Наведу, наприклад, деякі давньоверхньонімецька слова (за рукописом IX століття) та їх сучасні відповідники: min = mein, zit = Zeit, inti = und, thaz = das, uuas = war, muoter = Mutter, thiu = die, zi = zu, her = er, brutigomo = Bräutigam і т.д. У древневерхненемецком не було багатьох звуків, що розвилися пізніше і наявних у сучасній мові: не було голосних з умлаута ä, ö, ü (пор.: mahtig = mächtig, mohti = möchte, kunig = König); не було дифтонгів ei, au, eu , (пор.: sin = sein, uf = auf, hiute = heute); не було звуку, зображуваного як sch (пор.: smerzo = Schmerz, sconi = schön) і т.д.
Простежуючи крок за кроком ретроспективну картину змін, що відбувалися з кожним звуком кожної мови, вчені визначили закономірні звукові відповідності між різними індоєвропейськими мовами (для кожного періоду їх розвитку). Наприклад, було встановлено, що на початку слова санскритського bh-відповідають: грец. Ph -, лат., Ром. F-, герм. B -, слав. Б-. Ця закономірність випливала із зіставлення численних слів за мовами. Порівняйте: санкр. Bhratar, грец. Phrāt ō r, лат. Frāter, франц. Frère, італ. Fratello, Готського. Brōþar, нім. Bruder, англ. Brother, датською. broder, рос. брат і т.д. Інший приклад: рос. Береш, санкр. Bharasi, грец. Phereis, лат. Fers, Готського. Bairis, двн. Biris, нім. (Ge) bierst, (ge) bärst.
Найбільш стійкою складової мовної системи є граматичний лад, який найменше піддається змінам. Тому відповідності граматичного ладу виступають в якості найбільш надійного критерію віднесення аналізованих мов до індоєвропейської сім'ї, бо збігу тут не можуть бути випадковими. Зверніть увагу на разючу ідентичність наведеній нижче загальної схеми дієвідміни згаданого дієслова «брати» в теперішньому часі (Презенс) для різних індоєвропейських мов:
Рос.
Санскр.
Греч.
Лат.
Готського.
Двн.
Одн.
1.
беру
bharami
pherō
fero
baira
biru
2.
береш
bharasi
phereis
fers
bairis
biris
3.
бере
bharati
pherei
fert
bairiþ
birit
Мн.ч.
1.
беремо
bharamas
pheromen
ferimus
bairam
berames
2.
берете
bharatha
pherete
fertis
bairiþ
beret
3.
беруть
bharanti
pherusi
ferunt
bairand
berant
З таблиці видно, що різні індоєвропейські мови користуються подібними стройовими елементами при відмінюванні в теперішньому часі: за коренем слід голосний елемент, що є за походженням спеціальним суфіксом теперішнього часу, до нього приєднуються особисті закінчення, які за мовами в основному збігаються (відмінності обумовлені закономірними фонетичними відповідностями ). Ср: рос. Бер-е-м, санкр. Bhar-a-mas, грец. Pher-o-men, лат. Fer-i-mus, Готського. Bair-am, двн. Ber-a-mes, ( совр.нем. gebären). Подальші перетворення цієї схеми в сучасних мовах були пов'язані з фонетичними змінами.
Реконструйовані дані про граматичному ладі індоєвропейської прамови свідчать про досить високому рівні абстрактного мислення її носіїв. У мові древніх індоєвропейців вже були відображені такі граматичні поняття, значення і категорії, як частини мови, рід, число, відмінок, схилення і відмінювання, зміна дієслів за часами, способу, застав, підрозділ дієслів на перехідні, неперехідні, поворотні і т.п . Найважливіші граматичні категорії німецької та російської мов сходять до індоєвропейської прамови. (Ця теза буде докладніше розглянуто в заключному розділі даної статті).
Словниковий фонд, успадкований від індоєвропейської мовної спільноти, утворює найдавнішу структурно-смислову основу, на якій надалі розвивався словниковий склад і німецького, і російської мов. За даними відомого німецького лінгвіста В. Шмідта, кореневі слова індоєвропейського походження складають приблизно четверту частину основного словникового фонду німецької мови, а якщо враховувати величезну кількість утворених від них похідних і складних слів, то мова може йти про половину основного словникового фонду. (До нього зараховуються найнеобхідніші загальновживані слова).
Наведемо деякі приклади індоєвропейських за походженням слів у німецькій та російській мовах: du - ти, uns - нас, das - то; zwei - два, drei - три, sechs - шість; Mutter - мати, Schwester - сестра, Bruder - брат, Sohn - син, Witwe - вдова, Nase - ніс, Auge - око, Knie - коліно, Bart - борода, Gans - гусак, Wolf - вовк, Schwein - свиня, Maus - миша, Lachs - лосось, Buche - бук, Birke - береза , Lein - льон, Same - насіння, Milch - молоко, Sonne - сонце, Schnee - сніг; neu - новий, voll - повний, jung - юний, dünn - тонкий; stehen - стояти, sitzen - сидіти, liegen - лежати, essen - є, wissen - знати, пор. відати, säen - сіяти, mahlen - молоти і т.д.
Слід, звичайно, мати на увазі, що далеко не завжди індоєвропейські за походженням слова бувають схожі за звучанням (результат звукових змін у кожній мові). Ср, наприклад, mich - мене, dich - тебе, sich - себе; ein - один, hundert - сто, zehn - десять; Tochter - дочка, Nacht - ніч, Herz - серце, Tür - двері, Name - ім'я; flechten - плести, saugen - смоктати і ін
Зауважимо також, що в процесі мовного розвитку значення слів схильні до змін, тому в спільних за походженням коренях можливі розбіжності значень. Ср, наприклад, російські переклади та етимологічні відповідності: Bär - ведмідь відповідає корені слова бурий; Kuh - корова відповідає корені слова яловичина; Faust - кулак соотв. П'ясток, зап'ястя; sauer - кислий соотв. Сирої; fahren - їхати соотв. Парúть; schlafen - спати соотв. слабшати, слабкий слабкий.
Незважаючи на тисячолітні міграції племен і народів в дописемних часи, на контакти з аборигенами інших етнічних спільнот, на мовні зміни вже після виникнення писемності і на інші «незважаючи», в граматичному ладі німецьких і слов'янських мов, у тому числі в німецькій і російській, збереглися (і отримали подальший розвиток) основні граматичні поняття і категорії, властиві индоевропейскому прамови.
Більші або мéньшіе зміни в ході історичного розвитку мов зазнали способи і засоби вираження відповідних граматичних значень. Так, наприклад, у німецькій мові значно спростилося відмінювання імен і відмінювання дієслів. Змінилася структура слова і в російській мові. Разом з тим, окремі «виключення» нагадують про особливості успадкованої від індоєвропейської прамови структури.К наприклад, при відмінюванні російських іменників мати і дочка раптом з'являються форми матері і дочки з колишнім суфіксом-r, властивим індоєвропейським іменам споріднення (пор. Mutter, Tochter) ; а в словах типу ім'я - імені - імена або насіння - насіння - насіння з'являється суфікс-n, як і в німецьких Name - Namens - Namen або Same - Samens - Samen. До індоєвропейської прамови походять також чергування голосних у формах слів везу - віз - возив або несу - ніс-носив, як і в німецьких сильних дієсловах nehmen - nahm - genommen або sdivchen - sprach - gesprochen.
Як вже зазначалося, від індоєвропейської спільності успадковано більшість граматичних понять, категорій і значень, властивих сучасним німецької та російської мов. Звідси випливає, що для російськомовних читачів, які вивчають німецьку мову, важливо володіти основною термінологією, яка використовується в граматиці рідної мови.
Досвід викладання показує, що в основі нерозуміння граматичних явищ німецької мови часто лежить незнання елементарних граматичних понять російської мови. Перевірте себе, чи знаєте ви, наприклад, основні значення відмінків; різницю між вказівними, відносними, присвійними займенниками; між кількісними і порядковими числівниками; між перехідними і неперехідних дієслів; між підрядним і сочінітельнимі спілками і т.д. Що розуміється під категоріями способу, застави, виду? Що таке інфінітив, причастя, дієприслівники? Які елементи входять до складеного дієслівне й іменну присудок? У чому різниця між словотвором і формоутворенням? Що таке корінь слова, основа, суфікс, префікс (приставка), закінчення? Перелік подібних питань може бути істотно розширений. Слід при цьому підкреслити, що всі без винятку названі граматичні явища, притаманні і німецькому, і російській мовам, сходять до індоєвропейської прамови.
При всій важливості знання спільних рис у граматичній структурі німецької та російської мов першорядне значення для успішного оволодіння німецькою мовою має розуміння основних відмінностей у граматичному ладі обох мов.

Глава 2. Аналіз термінів спорідненості в німецькій і російській мовах
2.1. Лексикографічне відображення родової термінології
До того ж слід додати, що словника прийнято довіряти, його сприймають інструктивно, тоді як іноді не слід було б брати на віру пропонований варіант. Сліпа довіра може підвести.
В.Д. Девкин
Будь-яке слово багатомірна. Його природу визначають такі фактори, як граматика, словотворча структура, реєстрова характеристика (піднесеність, нейтральність, сниженность), місце у номинативной системі (в тематичному полі, в синонімічному ряду, в рамках логічних зв'язків: конкретність / абстрактність, родове / видове поняття, частина / ціле), наявність / відсутність оцінки і тип її вираження, здатність до стилізації мови, комунікативно-ситуативний фактор (хто говорить, кому, з якою метою, за яких обставин), етика (роль слова в міжособистісних відносинах: рівноправність, підпорядкування / підпорядкованість , конформізм), естетика (виразність / невиразність, комізм), ступінь і характер вираженості тієї чи іншої змістовної сторони (експліцитно / імпліцитність, подразумеваніе, підтекст), генетичний момент (споконвічне / запозичене слово), діахронія (неологізм / архаїзм, відсутність відчуття віку слова), ареальная приналежність (загальнонаціональне / регіональне, діалектне слово), взаємодія з паралельними кодами: звуковим і жестовою. Перерахованого досить, щоб уявити собі повноту і складність інформації, закладеної в слові. І якщо під причиною вживання родової лексики ми розуміємо сукупність загальних соціально-психологічних процесів, що знаходять своє відображення в мові соціуму, то функціональне навантаження слова, з нашої точки зору, невіддільна від конкретної мовної ситуації, тобто від контексту.
Для нашої роботи представляється необхідним ввести поняття «стилістичного кластеру». Слово «кластер» англійського походження і в буквальному перекладі означає: пучок, сукупність. Професор А.Т. Хроленко у роботі «Лінгвокультуроведеніе» услід за Н.Г. Комлєвим так визначає поняття «кластер»: «Кластер - це об'єднання мовних елементів, що володіють декількома загальними ознаками».
Ми, у свою чергу, під стилістичним кластером будемо розуміти наступне: стилістичний кластер - це сукупність стилістичних послід однієї лексичної одиниці.
Але перш за все ми хотіли б звернутися до словників і розглянути запропоновані ними переліки стилістичних послід розмовної лексики. У першу чергу звернемося до неспеціалізованими двомовному словнику. «Великий німецько-російський словник, видання 6-е, стереотипне» (К. Лейн, Д. Г. Мальцева та ін) пропонує наступні стилістичні поноси розмовної лексики (в алфавітному порядку), які ілюструються прикладами з цього ж словника:
бран. (Schimpfwort), лайливе слово, вираз;
грубий. (derb), грубе слово, вираз: Scheiss 'лайно, погань', Scheissdreck, das geht dich einen Scheissdreck an 'не твоє собаче діло ", fressen' жерти ';
неодобр. (abwertend), несхвально: Bumsmusik 'музика на танцюльках';
презр. (verächtlich), презирливо: Kerl 'суб'єкт, як і', Weibervolk 'баби, бабине';
пренебр. (geringschätzig), зневажливо: Klapperkaster 'стара посудина (про корабель)';
разг. (umgangssprachlich), розмовне слово, вираз: fies 'огидний, бридкий', Dudelei 'дудіння, погана гра на духовому інструменті';
фам. (salopp-umgangssprachlich), фамільярне слово, вираз: schlackern 'трястися', schlabbern 'хлебтати, шумно сьорбати', Fresser 'ненажера';
шутл. (scherzhaft), жартома: Figaro 'цирульник, перукар', die holde Weiblichkeit 'жіноча стать'.
Одночасно в словникових статтях словника К. Лейн і Д.Г. Мальцевої для більш повного відображення стилістичних відтінків зустрічається використання відразу декількох послід:
Мuschkote m-n,-n фам. пренебр. рядовий, служивий (солдат); ≈ сіра худоба.
Filius m =, .. lii і-se разг. шутл. син, нащадок.
«Німецько-російський словник розмовної лексики» (В. Д. Девкин), у свою чергу, дає докладне тлумачення стилістичних послід. Автор попереджає, що відсутність поноси у статті вказує на незначний ступінь сниженности, в той час як:
1) посліду фам. Маркує фамільярність, фривольність, підкреслену "несалонні" вирази, типову для середовища близьких знайомих;
2) посліду грубий. Вказує на те, що неестетичне, етичне дискваліфіковані, те, що прийнято заміняти евфемізмами, названо без прикрас прямо в лоб (Popel, pissen, Arsch);
3) посліду вульг. Позначає застосування брутальних слів не за прямим їх призначенням, а для негативних характеристик того, що в нормі називається нейтрально, пристойно (ich scheisse drauf, einen Dreck geht das mich an);
4) посліду шутл. Характеризує гумористичну, дистанційовану, зазвичай образну алегоричність критичного властивості (Kurschatten, bessere Hälfte, Lötkolben);
5) посліду ірон. передбачає протилежність оцінки;
6) посліду бран. Супроводжує лайливу лексику, що має, як правило, нечіткий, общенегатівний контур значення (Mist про все поганому);
7) поноси пренебр., Презр., Неодобр. Наводяться тільки тоді, коли негативність не очевидна з перекладу.
Багато поноси, наведені в цих двох розглянутих нами словниках, не збігаються. Так, Scheiss у «Великому німецько-російською словнику» К. Лейн і Д.Г. Мальцевої маркується як грубе, в той час як В.Д. Девкин відносить дане слово до вульгаризмам. Pissen в словнику К. Лейн і Д.Г. Мальцевої - фамільярне, словник В.Д. Девкина маркує як грубе.
Сам В.Д. Девкин зауважує тенденцію зміни стилістичних послід в словниках різних років. За його словами, найчастіше те, що в WDG маркується як разг. (Umg.), в Duden-GWB дається вже без поноси, тобто як нейтральне; фам. (Salopp) у WDG часто в Duden-GWB вже відповідає разг (umg.). Це спостереження стосується не абсолютно всіх слів, але тільки більшої їх частини.
Автор пояснює це тим, що розмовно забарвлене слово, якщо воно потрібне і актуально в предметно-понятійному відношенні і відповідає вимогам «називних техніки», в міру чітко, зручно, своєрідно, неповторно, легко розуміється і запам'ятовується, то в майбутньому не уникне кодифікації.
В.Д. Девкин вказує на ряд «контрастних лексичних одиниць», які зберігають у згаданих вище словниках однакові або близькі поноси. Це лексика, в самій семантичній структурі якої відображена негативна оцінка, так звана «табуйована лексика» (ficken, vögeln). Практично всі лексеми цього мовного регістру зберігають у словниках різних років подібну стилістичну маркування (груб.).
Однак навіть тут питання законності будь-якої однієї стилістичної поноси для тієї чи іншої лексеми залишається спірним. Як такі стилістичні поноси є відображенням функції лексичної одиниці в мові, що відображено і в дефініції стилістичних послід В.Д. Девкина. Але в рамках певної ситуації (як і в рамках певного идиолекта) навіть табуйована лексика може не мати зовсім експресивного навантаження, а зважаючи на культурного рівня (роду занять, віку) носія мови негативізм, закладений в самій семантиці, може бути невідчутним для людини, що вживає дане слово, наприклад, у функції вигуки.
З іншого боку, і незначно знижена лексика може виступати у функції, яку найчастіше приписують лексиці-табу, тобто в инвективной (образливою). Так, психолог, лінгвіст і філософ Ф. Ніцше зауважує, що навіть фамільярність вищестоящих ображає людини, так як він не має ніякої можливості повною мірою відповісти на неї тим же.
Дані процеси рідко знаходять відображення навіть у спеціалізованих словниках. Найчастіше маркування лексичної одиниці виробляється без урахування того, що В.Д. Девкин називає «ідеолектной нетерпимістю», тобто при неприйнятті і спочатку негативному ставленні до лексичному фонду, який лежить поза сферою вживання самого укладача або ж основної частини інформантів. Це призводить до різночитань стилістичного маркера однієї і тієї ж лексичної одиниці у словниках, випущених приблизно в один часовий проміжок. Однак при наявності хоча б в одному випадку контексту стає ясно, що в першій і в другій статті ми спостерігаємо приклади, наведені різними (соціальними, віковими) групами інформантів, або ж (частіше всього) ми спостерігаємо звуження функціональних можливостей лексеми до одного контексту. Так:
Mistwetter ns грубий. чертовски кепська (мерзосвітна) погода [Лейн, Мальцева та ін 1999: 600]; без контексту.
Mistwetter ns, o. Pl. Фам. Мерзосвітна погода. So ein Mistwetter, es nieselt und regnet in einem fort.
У першому випадку автори не дають можливого контексту, як би виводячи стилістичний маркер з самої семантики лексичної одиниці, тобто наявність компонента Mist 'лайно \ "вже має вказувати на грубість всього слова. Проте цікаво те, що сама лексема Mist в словнику К. Лейн і Д.Г. Мальцевої маркується як фам.
В.Д. Девкин, у свою чергу, призводить контекст. Тут немає всієї ситуації, проте вже по одному представленому пропозиції ми можемо судити про те, що тут наявний неформальний, несалонні розмова близьких (добре знайомих) людей. Фамільярність подібного висловлювання не викликає сумніву. Але виникає питання: чи не буде це висловлювання грубим, якщо припустити, що воно належить вчителю і виголошено в класі в присутності учнів?
Умовність наведених у словниках стилістичних послід доводить наступний приклад. Нами були проаналізовані контексти, в яких вживається лексема Scheisse / Scheiss 'лайно' в романі Юлі Це «Орел і янгол». Грунтуючись на діфеніціі стилістичних послід В.Д. Девкина, ми з'ясували, що дана лексична одиниця може бути маркована по-різному. У наведеному нижче прикладі вона має фамільярно забарвлення:
Ohne Eile richtet sie sich auf.
Oh, Scheisse, sage ich. Komm rein. Wie geht's.
Gut, sagt sie, hast du vielleicht Orangensanft da?
Не поспішаючи, вона випросталась.
«От чорт, - сказав я, - Проходь. Як справи? »
«Нормально, - відповіла вона, - У тебе тут знайдеться, мабуть, апельсиновий сік?»
Тут у наявності фривольність, вираз, за ​​допомогою якого головний герой, що познайомився з героїнею по телефону і до цього ще не зустрічався з нею наживо, намагається позбутися від незручності ситуації (він змусив дівчину чекати у двері), тим самим вже показавши бажаність неформальності майбутньої розмови, як би відразу зарахувавши її до кола своїх. Найбільш відповідними для перекладу російськими ідіомами тут будуть 'млинець' або 'чорт'. Відповідна реакція героїні, яка тут же переходить до справи, як давня знайома, нітрохи не образившись на "неввічливість» героя, підтверджує цю думку і дає нам право стверджувати, що тут лексема Scheisse може бути маркована тільки як фамільярно.
Під впливом контексту лексема Scheisse може набувати грубу забарвлення:
Manchmal, wenn ich in die Luft starrte, anstatt zu arbeiten, stellte ich mir zum Spass vor, ihr perfeckt rosafarbener Mund würde sich plötzlich verspannen und durch die aufeinandergedivssten Lippen würde sich aus ihren Gesicht heraus eine dicke braune Wurst Scheisse schieben [Zeh 2003: 36 ].
Іноді, коли замість того, щоб працювати, я витріщався в повітря, заради забави я уявляв собі, як її ідеальний рожевий ротик раптом розчалити і прямо з її обличчя, розтискаючи стиснуті губи, полізе товста коричнева ковбаска лайна.
«Без прикрас в лоб» тут названо продукт відправлення природних людських потреб, то, що майже у всіх європейських культурах вважається непристойним і замінюється евфемізмами. У наявності грубість висловлювання, що характеризує приховане негативне ставлення головного героя до своєї колеги.
Вульгарну забарвлення лексема Scheisse має в наступному прикладі:
Mit einem lauten Knacken hielt sie das Gerät an und stand auf.
Maaaann, nörgelte eine Stimme im Nebenzimmer. Funkzioniert der Scheiss auch mal oder was.
Max, sagte sie, ich freue mich .
C гучним клацанням вона вимкнула апарат і встала.
«Ееееей, - пролунав незадоволений голос із сусіднього кабінету, - Хрень працює чи як?»
«Макс, - сказала вона, - рада бачити».
Тут лексема der Scheiss використовується для позначення цілком нейтрального поняття - das Gerät 'апарат / пристрій', тим самим, з одного боку, передається роздратування говорить, з іншого боку, можливе використання даної лексеми з прагматичного аспекту: хто говорить економить час, не прагнучи згадати назву апарату, оскільки він упевнений, що його зрозуміють. Відповідною російської ідіомою буде 'хрень / херня'. Враховуючи формалізовану обстановку (робоче місце, офіс) і звернення до колеги жіночої статі, ми можемо говорити в даному випадку про вульгарності вираження.
Засобом вираження іронії лексема Scheisse є в наступному прикладі:
Er zog einen Frischhaltebeutel aus der Schublade, oben mit einem roten Haushaltsgummi verschlossen.
Ach Quatsch, sagte Shershah.
Heilige Scheisse, sagte ich.
C 17 H 21 NO 4, sagte Herbert.
Він вийняв із шухляди згорток, перетягнутий червоною господарської гумкою.
«Не може бути», - сказав Шерша.
«Срань Господня», - сказав я.
«C 17 H 21 NO 4», - сказав Герберт.
Тут явно простежується противоположенность оцінки, так як герой захоплений, він ніколи до цього не бачив такої кількості кокаїну, однак перше, що приходить йому в голову, - лайка, яке за самою своєю структурою носить ще і жартівливий відтінок: Heilige Scheisse - 'святе дерьмо ', суміщення несумісного; найбільш близька російська ідіома -' срань Господня '.
Як лайливе слово лексема Scheisse вживається у такому прикладі:
Du willst, dass ich irgendeinen Scheiss auf deine Bänder qwuatsche, sage ich, und das mach ich. Damit gut.
Aber wenn der Prof es nicht akzeptiert, sagt sie, brauche ich auch nicht
weiterzumachen.
«Ти хотіла, щоб я наговорив якесь лайно на твої касети, - сказав я, - і я це роблю. З цим немає проблем ».
«Але якщо мою профі не сподобатися, - сказала вона, - то й мені теж не потрібно буде продовжувати цю роботу».
Тут лексема Scheiss висловлює негативне ставлення головного героя до того, що він робить. Загальний тон діалогу (героїня в депресії, вона відмовляється від роботи над історією Макса, наявний напругу і одночасно відчуження між героями) дозволяє нам перевести дане вираження як 'якесь лайно ", так як загальний негативізм ситуації вказує на лайливий характер вираження.
(Варто зауважити, що при перекладі ми виходили з твердження известногопереводчиказападной кінопродукції В. Горчакова щодо дослівного перекладу родової лексики. На його думку, ступінь експресії іншомовної ідіоматики не завжди збігається зі ступенем експресії російської. Тому при перекладі ми вибирали ті висловлювання, які були б характерні в подібних ситуаціях для носія російської мови, намагаючись максимально близько передати емоційний фон оригіналу.)
Повною мірою лексема Scheisse, в самій семантиці якої закладена негативна конотація, передає відтінки зневаги, презирства, несхвалення:
Ich bin einfach nur ein willenloses Stück Scheisse, das sich in die eine oder andere Ecke schaufeln lässt, ganz egal.
Das mit der Scheisse stimmt schon mal, sagt er, aber ...
«Я просто безвольний шматок лайна, що дозволяє кидати себе лопатою з кута в кут, мені на все начхати».
«Щодо лайна, - сказав він, - це вірно, але ...»
Незважаючи на те, що семантикою слова і обумовлюється отнесенность даної лексичної одиниці до регістру родової лексики, проте, як видно з наведених вище прикладів, ми не можемо говорити про який-небудь конкретному маркері лексеми, так як в конкретній мовленнєвій ситуації її функціональне навантаження може бути різною. Таким чином, стилістичним кластером лексеми Scheisse буде сукупність стилістичних маркерів, що відображають функціональні можливості даної лексеми у контексті. Велика частина знижених лексичних одиниць, на нашу думку, буде мати, щонайменше, 2-3 стилістичні поноси.
Ймовірно, саме неможливість визначення єдино можливу стилістичну калу змушує авторів сучасних словників розмовної лексики (при їх бажанні бути максимально об'єктивними) уникати використання стилістичних послід як таких. Так, Германн Еман, автор "Voll konkret. Das neueste Lexikon der Jugendsprache "(2000р.), віддає перевагу в словникових статтях замість стилістичних послід давати можливий контекст, одночасно приділяючи значну увагу семантиці аналізованої лексичної одиниці:
lullig / Lulle
langweilig; von "einlullen" abgeleitete jugendsprachliche Adjektivierung; häufig auch als Nomen ("Lulle"); Bsp.: Mann, bist du lullig. Spiel hier bloB nicht die abgehippte Lulle!
На нашу думку, такий підхід до складання словникових статей найбільше прийнятний при роботі з регістром родової лексики, так як вирішує проблему плутанини при спробі класифікації і повною мірою показує вивчає іноземну мову можливі сфери застосування аналізованої лексичної одиниці.
Традиційно, розглядаючи функціональне навантаження родової лексики, функції пов'язують зі стилістичним маркером лексеми. У нашій роботі при розгляді функціонального навантаження родової лексики в термінологічних характеристиках ми будемо розглядати лексеми, не виділяючи їх маркери, тобто розглядати функцію всього стилістичного кластеру цікавить нас лексеми.
2.2. Функціональне навантаження стилістичних кластерів в родовій термінології
Bleibt noch zu klären - warum gibt es überhaupt eine Jugendsprache?
H. Ehmann
Так як в останні роки серйозно зросла активність родової лексики і фразеології в розмовній мові, в умовах міжособистісної комунікації при неформальному спілкуванні, то мовна манера, властива так званого нон-стандарту, супроводжувана актуалізацією родової лексики, охоплює все більш широкі, так би мовити, нетрадиційні групи населення, включаючи жінок і школярок-підлітків, до недавнього часу найбільш консервативні по відношенню до родової лексиці соціогруппи. Ці процеси знаходять своє відображення і в книжкової мови, переважно у ЗМІ (у пресі, електронних ЗМІ, кінофільмах), в усній публічної промови політичного характеру, в художній (і близько художньої) літературі постмодерністського напрямку, зокрема в новій хвилі драматургії і відповідно в театральних виставах. Головний аргумент, що приводиться письменниками «нової хвилі» у своє виправдання, на думку перекладача і педагога Г. Михайлова, - це протест проти «замовчувань», «умовностей» і «лицемірства» в літературі минулих років. Г. Михайлов негативно відгукується про подібні літературних тенденції, однак не варто забувати, що літературний твір (тим більше твір автора, що відноситься до течії натуралізму) є культурним та мовним пам'ятником епохи, дає досліднику-лінгвісту можливість досліджувати мовні явища, зафіксовані в мові героїв.
Невипадково для аналізу функцій родової лексики ми вибрали твір молодий німецької письменниці Юлі Ц., герої якої говорять не книжною мовою, що має мало спільного з реальною підліткової комунікацією, а живим, багатим родової термінологією, просторечиями і табуйованою лексикою, мовою, властивою їх віковій групі ( дія роману охоплює часовий проміжок від навчання головного героя в школі-інтернаті, 17-18 років, до подій, пов'язаних з загибеллю його подруги, 30 років).
Використання в романі зниженого лексичного матеріалу ні в якій мірі не применшує достоїнств цього твору. Воно, на наш погляд, естетично і комунікативно вмотивовано, оскільки лексика і фразеологія з кримінального спорідненого слова, а також з пологового терміна широко використовується в текстах самої різної тематики, що належать ЗМІ, усній політичної промови; вона фігурує в офіційній і неофіційній мові людей різного соціального статусу, віку, культурного рівня. Без неї вже просто не можливо достовірно відобразити сучасну дійсність, як би негативно не сприймалися подібні лексеми консервативним колом читачів.
І хоча численні родствоізми привносять в сучасну комунікативну середу негативне сприйняття життя, грубі, натуралістичні номінації та оцінки, примітивне, приземлене вираз думки і емоцій, тим не менше, найбільш частою причиною вживання в родовій термінології знижених лексичних одиниць є прагматичний аспект: потрібно сказати швидко, точно передати значення інформації, витрачаючи мінімум часу, мінімум слів, при цьому бути зрозумілим відразу, зрозумілим правильно. Звідси прагнення до скорочень, акронімів, до більш коротким родинним і територіальним дублетам, який перейшов з идиолекта в загальновживану сферу: der Prof замість der Professor 'професор', die D-Mark замість die Deutsche Mark 'німецька марка', nix замість nichts 'ніщо' , Koks замість Kokain 'кокаїн'.
Не в останню чергу з мовним прагматизмом пов'язано вживання знижених лексичних одиниць у когерентної функції, тобто у функції вигукові слів і слів - заповнювачів мовних пауз, «зв'язки» промови в єдине мовленнєвий твір. При втрати логічного ланцюжка говорить необхідний час, щоб зорієнтуватися і правильно закінчити думку. Заповнити виникла паузу найзручніше родової лексикою, так як вона завжди в активному словниковому запасі носія мови; її можна порівняти з патроном, який завжди в стовбурі, тоді як інші слова ще тільки в магазині. При цьому вона може бути як позбавленої експресії або ж зі слабко вираженими емоційними характеристиками (Oh, Scheisse, sage ich. Komm rein. Wie geht's.), Так і нести на собі яскраве емоційне навантаження:
Meine Liebe, sagе ich, was mich so unendlich gefährlich macht für dich, ist die Tatsache, dass ich auf mein Leben scheisse und du nicht auf deins. Also gib verdammt noch mal acht, was du sagst.
«Моя дорога, - сказав я, - що робить мене нескінченно небезпечним для тебе, так це той факт, що мені на моє життя насрати, а тобі на твою - немає. Тому стеж-ка, чорт візьми, за тим, чтó говориш ».
У тісному зв'язку з когерентної знаходиться дейктіческая функція родової лексики. Функція вигукові ситуативних позначень предмета розмови або адресата мовлення (при цьому такі слова майже завжди мають аморфну ​​семантику, обумовлену даною ситуацією спілкування) - теж у неофіційному спілкуванні або у виробничій ситуації:
Also wer, fragt Clara.
Schau Zeiserl, sagt er, hast amal den James Bond "Goldfinger" gsehn?
«Хто?» - Запитала Клара.
«Чуєш, дурненька, - сказав він, - Джеймса Бонда« Голдфінгер »жодного разу не бачила?»
Maaaann, nörgelte eine Stimme im Nebenzimmer. Funkzioniert der Scheiss auch mal oder was.
Max, sagte sie, ich freue mich .
В останньому прикладі, як було розглянуто нами вище, вживання подібного вигуки, враховуючи ситуацію, може мати інвективним ефект. Однак у науковій літературі знижений (часом і обсценний) текст часто розглядається в першу чергу в контексті гри. З цієї точки зору формування в процесі гри іншого, альтернативного реального, світу послаблює культурний заборона на використання лайливих виразів. Иллокутивная (впливає) сила родової лексики в ігровому контексті виявляється спрямованої на інший світ, на уявний, а не на реальних учасників спілкування. Гра, принаймні, частково, дозволяє зняти з говорить можливі звинувачення в порушенні табу, наприклад на обсценний вираження, коли знижена лексика використовується в мові як реакція на систему заборон «формалізованого» суспільства (der Protestaspekt Г. Еман): з одного боку, провіщає «зневажає основи», з іншого боку, він залишає собі шляхи до відступу, втілюючи свій протест у кілька ігрову форму.
Саме ця функція найчастіше реалізується в мові підлітків та молоді, і саме наявність ігрового моменту допомагає уникнути контрреакція з боку «попираемого». Цікавим прикладом може служити розмова молодого фахівця зі служить бюро при прийомі на нове місце роботи, де головний герой повинен займатися цивільним правом (до цього він працював тільки в галузі міжнародного права):
Es wird schwierig werden zu entscheiden, sagte sie, ob Sie ein Genie sind oder ein Idiot.
Scheisse, sagte ich.
Ach kommen Sie, Max, sagte sie, hier lässt sich auch aushalten. Man schafft sich Freiräume für die wirklich interessanten Fälle.
Was zur Hölle, fragte ich, gibt's hier für die interessante Fälle??
Immerhin, sagte sie bedächtig, haben wir mit echten Menschen zu tun.
«Буде важко вирішити, - сказала вона, - хто ви - геній чи ідіот».
«Лайно», - сказав я.
«Ну, ж, Макс, приєднуйтесь, - сказала вона, - Тут цілком можна працювати. Повний простір для дійсно цікавих справ ».
«Які до бісу, - сказав я, - можуть бути тут цікаві справи?!»
«Принаймні, - сказала вона спокійно, - ми маємо справу з справжніми людьми».
Незважаючи на свою молодість, він працював у головному бюро над Балканським питанням, що змушує його співрозмовницю підозрювати в ньому генія, але зовнішній вигляд героя і його манера триматися говорять про зворотне. Проте достатньо було служить висловити свій сумнів, як герой відразу приймає гру і поводиться відповідно до тому, що було про нього сказано. З одного боку, тут виражається негативне ставлення до того місця, куди він потрапив, але з іншого боку, поза всяких сумнівів, з огляду на вже висловлене про нього думку, він може не сумніватися в спокійній реакції на свої слова.
Тут же виявляється тісно пов'язана з попередньою функція використання родової лексики як своєрідної бравадою вседозволеністю. Герой не сильно дорожить новою роботою і, крім усього іншого, є протеже господаря фірми. Для молодого максималіста (Mäx der Maximale 'Макс Максимальний', як охрестив його начальник) цього цілком достатньо, щоб дозволити собі подібну браваду.
Професор Т. Дж. Галлино вважає, що у спробі утвердитися в очах однолітків і самоствердитися молоді люди часто «бравують в порожнечу», тобто вживають інвективним лексику тоді, коли адресат вже не може їх чути, але чують їхні друзі, однокласники:
An der Grenze winkte man uns durch. Kaum waren die Zöllner auBer Sichtweite, hob Shershah, den ich für tot gehalten hatte, beide Arme, steckte die Mittelfinger durch das Schiebedach und brüllte: FUCK YOU.
На кордоні нас пропустили без догляду. Ледве митники стали зникати з зони видимості, Шерша, якого я до цього вважав мертвецьки п'яним, супроводивши свої слова відповідним жестом, пробурмотів: FUCK YOU.
Проте більший інтерес, безперечно, являє номінативні (називних) функція, яка у родинних стосунках часто невіддільна від инвективной (образлива) функції. У цьому випадку комунікація є завжди адресної, має місце персоналізація родової, а найчастіше родової = инвективной, лексики і фразеології. «Назвати» тут одно «обізвати», а вміння відповісти агресією на агресію, образою на образу цінуватися в підлітковому середовищі вище за все. Психологи підкреслюють, що жодна соціальна група (навіть кримінальна середа) не може похвалитися настільки майстерним умінням давати людині образливі і влучні прізвиська, як підліткові колективи. У зв'язку з цим цікаві діалоги між двома героями роману - Шерша і Максом, які вважаються кращими друзями, але не втрачають можливості при першому зручному випадку виявити один одному «респект», тому що між ними стоїть їх спільна знайома - Джесі. Так, вже при знайомстві Макса і Джессі Шерша з легкістю показує, хто головний в кімнаті гуртожитку інтернату, яку він ділить на двох з Максом:
Shershah legte mir die Hand auf die Stirn.
Max, sagte er, ist mein privater Philosoph.
Шерша поклав мені руку на чоло.
«Макс, - сказав він, - мій особистий філософ».
І хоча тут номінація здійснюється за допомогою нейтральної лексики ('особистий філософ'), однак вже сам жест, що передував фразі (покласти руку можна на особисту річ, але не на людину) інвективі за своєю суттю. Загострення взаємовідносин знаходить своє відображення в посиленні ступеня експресії номінативних лексем (тут номінативна функція невіддільна від психологічної функції, де знижена лексика виступає як засіб розрядки психологічної напруги індивіда):
Du hast den Schlüssel stecken lassen, flüsterte Shershah, du verdammter
Schwanzlutscher.
«Ти залишив ключ у замку запалювання, - прошепотів Шерша, - проклятий членосос».
Або при кінцевій розстановці акцентів, коли Макс хоче знати, чи збирається Шерша працювати на наркоторговця Герберта (батька Джессі) і яке ставлення Шерша до самої дівчини:
Du willst in Zukunft für Herbert arbeiten, fragte ich mühsam.
Das ist der beste Job auf der Welt, sagte er.
Deshalb hängst du mit Jessie rum, fragte ich.
Das Mädel liebt mich , Sagte er, und Liebe ist immer egoistisch. So haben wir alle gewonnen.
Du bist ein verdammtes Schwein, sagte ich.
«Ти і в майбутньому хочеш працювати на Герберта?» - Запитав я втомлено.
«Це найкраща робота у світі», - відповів він.
«Тому ти возишся з Джессі?» - Запитав я.
«Дівчинка любить мене, - сказав він, - а любов завжди егоїстична. Так всі задоволені, всім добре ».
«Ти - погана свиня», - сказав я.
Найчастіше номінативна функція реалізується і в публічній сфері мовної комунікації, в тому числі може фігурувати у ЗМІ (у пресі та електронних ЗМІ). Прикладом може бути звернення Клари, провідною радіо-шоу, до своїх слухачів:
Ich bin ganz für euch da, wer einen Tripp braucht, kann mich anrufen. Die Sendung für Verzweifelte, für Nihilisten, Zurückgebliebene und Einsame, für Atomforscher, Diktatoren und das einfache Arschloch von der StraBe. Hier reden wir gemeinsam ÜBER EINE KARGE WELT. Wer ich bin, wisst ihr.
«Я тут і вся для вас, і кому потрібна порада, той може зателефонувати мені. Це передача для тих, хто сумнівається, для нігілістів, невдах і самотніх, для дослідників атома, диктаторів і для звичайної дупи з вулиці. Тут ми разом обговорюємо це жалюгідний світ. Хто я така, вам відомо ».
Тут же ми можемо говорити про експресивної функції. Знижена лексика виступає в цьому випадку як досить сильний експресивна (стилістичне) засіб оживити, зробити більш емоційною мова говорить, рідше - пише. C однієї сторони, це може мати місце у дружній бесіді, у застілля і т.д.
(Hast du einen Musikwunsch, fragt Clara mich . - Musik geht mir am Arsch vorbei, sage ich.
«Хочеш послухати якусь музику?» - Запитала мене Клара. - «Музика мені до дупи», - сказав я.),
а з іншого боку - в обстановці публічності: на мітингу, під час зустрічі з аудиторією, часто в популістських цілях.
Так, вміло граючи на мазохізм середньостатистичного обивателя-невдахи, дівчина-модератор дозволяє собі ненормативну лексику на адресу певної частини своїх слухачів, одночасно підкреслюючи свій демократизм: я така ж, як і ви, я теж не люблю цей світ, я кажу на тому ж мовою, що і ви, ви ж не образити, якщо я назву вас так, як ви найчастіше самі називаєте один одного?
Цей приклад ілюструє одночасно з номинативной і експресивній і наступну функцію родової лексики - індентіфіцірующую. Тут лексика виступає в якості коду - сигналу оточуючим, що промовець, органічно вживає знижену лексику і фразеологію, - свій. Найчастіше цю функцію виконують терміни:
Ich arbeite an einem Bericht für den Kultursender der Radio-Kooperation Mitteldeutschland, leiert Clara.
Ja, ja, sagt Erwin, und der Hefenbruader do sitzt im Öl und schlogt Wellen.
Er zeigt auf mich .
Wie bitte, sagt Clara.
Der Kleinkriminelle, sage ich, ist wohl zum SpaB hier.
«Я працюю над доповіддю для Вісника культури Об'єднання радіостанцій Центральної Німеччини», - забубонів Клара.
«Ага-ага, - сказав Ервін, - а малюк-шушера тута для телевізора».
Він показав на мене.
«Вибачте, що?» - Сказала Клара.
«А дрібний злочинець, - сказав я, - тут просто для задоволення».
У даному випадку художник Ервін вживає не просто діалектну лексику, а й злодійський рідної, так що Макс змушений «перекладати» сказане їм для Клари, яка до цього моменту без праці розуміла мова Ервіна.
Більше інших індефіцірующій аспект характерний для мови Джесі. Душевнохвора дівчина - приклад вічного дитини. Її мова рясніє виразами, які зрозумілі тільки близьким їй людям:
Cooooper, sagte sie, ich glaube, die Tiger sind wieder da.
Das ist doch Unsinn, sage ich, hör auf damit.
«Кууууупер, - сказала вона, - я думаю, тигри повернулися».
«Ось дурість, - сказав я, - ти припиняй з цим!»
Вона знаходить задоволення в тому, щоб називати Макса Купером (ім'я, на яке в дитинстві він хотів поміняти своє), адже тільки їй дозволено так звертатися до нього. Die Tiger 'тигри' - позначення для кримінальних компаньйонів її батька, weiBe Wölfe 'білі вовки' - брат і батько, Goldfische 'золоті рибки' - божевільні, безтурботні люди.
Цікаво те, що назви розділів роману, в яких головний герой поринає у спогади про загиблу дівчину, практично повністю повторює мову-код Джессі, побудований на найменуваннях представників тваринного світу: Tieger, Von Zugvögeln 'перелітних птахів', WeiBe Wölfe і так далі. Інтимність дитячого кодованого мови служить в цьому випадку літературним прийомом, ще раз показує нам всю значимість спогадів про Джессі для головного героя, його бажання не просто піти у ці спогади, а й так позначити їх, щоб це було зрозуміло тільки йому і його загиблої коханої.
У цьому випадку ми можемо говорити про естетичну функцію родової лексики, яка знаходить своє застосування не в усній комунікації, а в літературі - як реалізація естетичної функції «неканонізованому мови» в художньому тексті. (Традиції «мовного натуралізму» у німецькій літературі сходять до першої половини двадцятого століття і пов'язані з проблематикою двох світових воєн, учасницею яких була Німеччина:
Hat einen ganz schönen Balkon. Kann man auf Kaffe trinken, sagte Timm [Borchert].
«У неї прекрасний балкон (тут: груди). На такому можна сидіти і пити каву », - сказав Тімм.
Sperren Sie doch Ihre Augen auf, Sie bockender Strohwisch! [Remarque]
«Протріть-ка очі, опудало городнє!")
Ми можемо сказати, що всі перераховані вище нами приклади в обраному нами творі-джерелі виконують естетичну функцію, і з цією метою і були використані автором.
Таким чином, ми можемо зробити наступні висновки.
1. Стилістичні кластери родової лексики і фразеології виконують різні функції в мові молоді. Носій мови сам несвідомо визначає функціональне навантаження вживається їм у процесі спілкування лексеми. Інтенція говорить (пише) може бути найрізноманітнішою: від дружньо-грубо фамільярний до явно образливих.
2. Експресивно забарвлена ​​лексика і фразеологія, наділена емоційно-оцінної конотацією, характеризуються відомої аморфністю значення, рухливістю його оціночних рамок, аж до протилежних оцінок. Таке значення в сильному ступені забарвлене суб'єктивним ставленням говорить (пише) до навколишньої дійсності.
3. Тільки контекст або аналіз ситуації мовлення може допомогти в розшифровці експресивного забарвлення, емоційно-оцінного змісту висловлювання, експресивно забарвлених, оцінних слів цього висловлювання.
2.3. Джерела поповнення регістру родової термінології
У розглянутих нами в попередній частині роботи прикладах представлена ​​знижена лексика, різна (спочатку) за сферою свого вживання (студентський, злодійський, діалект) і за своїм походженням (запозичена лексика, переосмислені поняття тощо). Найбільш повне уявлення про будь-якому лексичному регістрі неможливо без розгляду джерел його поповнення. Регістр родової лексики німецької мови відрізняється своєю «всеїдністю» щодо використовуваного лексичного фонду, яскравістю створюваних тут неологізмів, оригінальним переосмисленням існуючих лексем, але, на думку більшості сучасних дослідників, в сучасному родинному намічається тенденція прагнення до «примітивізації мовного матеріалу». Г. Еман пов'язує цей процес із пониженням квалітету родової поп-культури, яка є одним з основних факторів впливу на підростаюче покоління. Через п'ятнадцять років після таких кумирів, як Штефан Реммлер, Нена, "Extrabreit" і Фалько, молодь отримала нових героїв "Big Brother-Generation": Штефанa Раабa, "Freundeskreis", "Die Fantastischen Vier", "Massive Tone", "Fettes Brot "та ін Обходячись мінімальною кількістю слів, вони тим не менш висловлюють почуття молоді, що дозволяє лінгвістам говорити про« прагматично банальної лексиці при позитивній валентності (здатності поєднуватися / позитивно сприймати) з боку реципієнтів ».
Говорячи про загальні особливості термінів спорідненості, ми згадали про те вплив, який чинить на сучасний німецька мова і особливо на мову молоді англомовна ПК продукція та розвиток web-комунікацій. У тій же мірі на молодіжну мову впливає і популяризація англійської мови в музичній культурі (багато німецькі виконавці вважають за краще співати англійською мовою).
Jetzt nehme ich die Musik dahinter wahr, das ist Claras Lieblingsstück, watch me like a game-show, you're sick and beautiful, ich dreh mich zur Bar um.
Тепер крізь ці голоси до мене стала доходити музика, це була улюблена пісня Клари: "Watch me like a game - show, you 're sick and beautiful "; я повернувся до бару.
При настільки активного впливу іншомовної культури одним з основних джерел поповнення регістру родової лексики залишаються запозичення. Лідируючі позиції тут займають запозичення з англійської мови:
Joint 'сигарета (з марихуаною)',
konnäckten 'з'єднувати / ся (за допомогою електронних засобів зв'язку)',
auf Double-Timer "правильно розподіливши свій час ',
faxen 'здійснювати дурості',
Lessness 'мистецтво з малого отримувати багато',
Looser 'ненадійний людей / терятель',
Mega-Deal 'великий бізнес і водночас велика, хороша річ ",
Mc-Job 'непрестижна, низькооплачувана робота',
hi-heissen 'зватися (про ім'я, уживаний при привітанні)',
Hunk 'проблемний суб'єкт',
happyenden 'добре закінчувати / ся',
Antibabypille 'протизаплідні засоби',
peaken 'піднятися на гору (рідна сноу-бордистів)',
Handy 'стільниковий телефон' і т.д.
Майже повністю втратили свою актуальність італійська та французька мова. Практично всі лексеми французького та італійського походження, що використовуються на сьогоднішній день є родичами, були запозичені в кінці дев'ятнадцятого - на початку двадцятого століття: der Louis 'сутенер', busirieren 'содоміровать', die Razzia 'облава', Bambino 'дитинка' - і ставляться вже до «високого стилю» внесалонной лексики.
Традиційно активним джерелом поповнення регістру родової лексики, на думку Л. Сокола, залишається ідиш, що пояснюється тісному дифузією германської та гебраістской культур. На запозичення з ідиш хотілося б зупинитися докладніше в зв'язку з численністю цієї лексичної групи.
Відомо, що мова ідиш, на якому говорять євреї-ашкеназі, багато в чому сформувався на основі німецької та інших європейських мов. У німецькій мові (як, втім, і в англійській, і у французькому) деякі терміни Тапаха увійшли до вживання дуже рано. Багато були запозичені через праці церковних письменників. Більшою мірою, ніж інші західноєвропейські мови, не виключаючи англійської, німецька мова багатий словами і виразами, головним чином в частині арго, які увійшли мова з мов ідиш і Juden-Deutsch (західного ідиш, розмовної мови німецьких євреїв).
Незважаючи на періодичне «очищення» німецької мови (включаючи «боротьбу за чистоту німецької мови», що супроводжували етнічним чисткам у фашистській Німеччині), велика кількість гебраїзмів і ідішізмов все ще присутній в німецьких словниках і іншій літературі. Єврейські слова і вирази часто можна зустріти у творах німецьких класиків, таких, як Гейне, Шаміссо та ін
Поряд із зафіксованими в словниках лексемами: StuВ 'марення', Kaffer 'дурень', Schmonzes 'порожня балаканина' - зустрічаються і досить цікаві випадки словотворення, такі як Schickserl 'бікс, дурна баба', де Schickse, слово єврейського походження, набуває діалектне звучання завдяки закінчення-rl.
Schickserl, sagt er, geh scheissen. I kenn den Typen.
«Бабо, - сказав він, - йди на фіг. Я знаю цього тіпá ».
Загалом же, вживання багатьох гебраїзмів не обмежувалося і не обмежується тільки єврейськими носіями через тісному зв'язку єврейських громад з кримінальними колами німецького суспільства. Схожі процеси відбувалися в дореволюційній Росії, і з нині існуючі молодіжні родствоізми мають кримінально-гебраістскіе коріння: пацан (від єврейського 'потц' - статевий член).
З запозиченнями з інших мов через кримінальну та навколокримінальна середу пов'язана нова тенденція в мові сучасної німецької молоді, а саме поява мови Kanakisch. Слово 'Kanakе' полінезійського походження і означає «людина». У Німеччині воно стало лайкою, застосовуваним на адресу іноземців, особливо турецьких емігрантів, що значно підвищують криміногенну обстановку у ФРН. Однак на сьогоднішній день німецькі турки другого і третього покоління не без гордості самі називають себе подібним чином. Kanakisch (строката суміш турецького та німецької мов) перетворився в новий молодіжний мова Німеччини, він звучить на шкільному дворі, по телебаченню, в кафе, в кіно та літератури. Німецько-турецькі вираження швидко розширюють сферу свого вживання. Нерідко німецькі батьки можуть почути від розгніваного чада подібну тираду:
"Was guckst - Bin isch Kino, oder was?"
«Чого втупилася? Я тобі що кіно чи як?! »
Словник мови Kanakisch складається приблизно з 300 слів. Майже третина цих слів належить до виразів, які пов'язані з відправленням природних потреб та сексуальною сферою. Друга третина - до автомобільних марок, їх моделей і варіантів. Третина, що залишилася - до моделей стільникових телефонів і до словникового мінімуму, необхідного для того, щоб тебе зрозуміли німці.
Особливою любов'ю носіїв Kanakisch користується давальний відмінок: "Alder, dem is dem Problem, weisstu?"
«Старий, це проблема, розумієш?»
Дієслово в запитальному пропозиції закінчуються на-tu або-su: "Raussu?" Замість "Rauchst du?" - 'Куриш?', "Hastu Problem, oder was?" - 'Проблеми є, чи як?'. На Kanakisch прийнято обговорювати «по-справжньому важливі питання» - жінок, машини і бійки:
"Siehssu dem Tuss? "
«Телицю бачиш?»
"Dem Ampel is grun, aber wenn rot is, fahr isch trotzdem druber, isch schwör, Alder!"
«Ліхтар зелений, але якщо буде червоний, все одно поїду, клянуся, чувак!»
На Kanakisch кажуть турки, росіяни та німці, за які найчастіше негативного ставлення їх батьків до емігрантським колам використання мови «цих самих» - ще один спосіб висловити свій протест світу дорослих.
Другим за значимістю джерелом поповнення регістру розмовної лексики в молодіжному спорідненості є словотвір. На думку В.Д. Девкина, розмовне словотвір практично не має у своєму розпорядженні своїм власним арсеналом засобів і скільки б то не було значною вибірковістю словотворчих типів. Проте саме «нерозбірливість у засобах» (вільне словотвір), а не наявність власних коштів є відмінною рисою народного словотворчості, його фірмовою маркою. Так часто запозичена лексика, що була у вихідному мовою нейтральною і перейшла в приймаючий мова без переосмислення поняття або з розширенням / звуженням поняття, набуває розмовну забарвлення зважаючи звукового онімечення або фонологічної германізації (засіб, якого літературна мова намагається уникати):
Monnis ← англ. Money 'гроші',
Workmän ← англ. Workman 'Робочий',
worken / wörken ← англ. to work 'працювати',
konnäckten ← англ. to connect 'з'єднуватися'.
Тут у наявності фонологізація за принципом: «Говори й пиши так, як чуєш ти сам». (Можна сміливо стверджувати, що цей же принцип закладений і в основу мови Kanakisch: так, наприклад, асиміляція по глухість rauchs t _ d u, при якій звук [d] оглушается і стає нечутний для турецького вуха, призводить до появи звуконаслідувальний форм с - su і-tu, в чомусь копіюють просторічне-ste для питальній форми третьої особи допоміжних дієслів: haste? ← hast du?)
Поряд з онімечення запозичених лексем спостерігається і зворотний процес, пов'язаний з таким засобом словотворення як «словоіскаженіе» або лексична мутація:
laschi 'лінивий, нудний'lasch 'млявий, ледачий',
alleinsam 'самотній'allein 'один' і einsam 'самотній',
vordergestern '(аж) позавчора'vorgestern 'позавчора' (посилюється наявністю всередині лексеми компонента der - форми давального відмінка означеного артикля die),
Randalo 'скандаліст (о)'randalieren 'скандальнічать',
radikalo 'радикальний'radikal 'радикальний'.
При цьому запозиченим лексемам в останніх двох прикладах (Randale, radikal) «повертається» їх «споконвічне» романське звучання шляхом додавання італійського афікса-о. У першому випадку (Randalo) для посилення вираження антісімпатій, у другому (radikalo) - особливий анархічно-екзотичний елемент посилення значення слова.
Всі наведені вище приклади поряд з лексичної мутацією ілюструють і таку словотворчу можливість як «творча словоігра» (kreatives Wortspiel). Більшою мірою сюди відносяться слова, утворені не по якій-небудь словотворчої моделі (з порушенням семантичної сполучуваності або ж при транспозиції), а спонтанні фонологічні уподібнення (а іноді й помилки-застереження), зважаючи на свою несподіваною оригінальності закріпилися в мові:
labundig 'живий'lebendig 'живий',
hoppeldihopp 'швидко, опа-оп'hoppel 'стрибати, скакати' і hopp 'гоп',
doppeldidoch 'подвійно'doppel 'подвійно' і doch 'так, дійсно'.
У всіх трьох випадках ми можемо говорити про неологізації, яка дозволяє мовцеві (спочатку - автору) виділитися, показати свою оригінальність (der Aspekt der Credibility за Г. Еман [Ehmann 2001: 11]). Ряд неологізмів у сучасному спорідненість досить широкий: Halbbomber 'недоумкуватий', fluffig 'приємно м'який, повітряний', Heizkeks 'заводила, запалювала на вечірці', alken 'нажертися, напитися', Toffel 'дурень', Proggi 'прога, програма', Poli 'поліція'.
Якщо розглядати лексему alken ← Alki 'алкаш', то вона ілюструє нерідкий для родового словотворення прийом - вербалізацію імен іменників:
festen 'святкувати' ← Fest 'свято',
müllen 'базікати нісенітницю' ← M ü ll 'сміття / нісенітниця, хрень',
zoffen 'сперечатися' ← Zoff 'суперечка'.
У випадках же з Proggi і Poli мова йде про неологізми, утворених шляхом «економізації» - скороченням нейтральних лексем Programm і Polizei. Суфікс-i В.Д. Девкин відносить до аффиксам, які не мають виняткову розмовної і ділять свої функції з літературними:
-Chen,-lein,-e,-er,-ling,-ei,-erei,-o. Так, щодо лексеми Proggi Г. Еман зауважує, що негативна конотація чітко простежується лише в контексті:
Lass mal dein Proggi reparieren, ja! Heute fährst du echt'n astreines Proggi!
«Зміни платівку! Сьогодні ти несеш повну нісенітницю! »
Тут інтернет-роднізм Proggi 'прога' переосмислений і отримує значення 'образ думки / поведінки'. Загалом, по зміні значення можна виділити наступні варіанти:
1) повна зміна значення (семантична варіація): fundamental / fundi 'супер, клас, кльово', Massage 'бійка, удар', Tomate 'башка, ріпа', Melone "голова, башка ';
2) розширення значення (семантична еддіція): fett 'жирний, супер, дуже хороший', cool 'спокійно, розслаблено, дуже добре', schoppen 'робити покупки, вживати алкоголь';
3) звуження значення: Looser 'ненадійний людина', Mega-Deal "велика, хороша річ",
4) повернення початкового значення (семантичний парадокс): Massage 'повідомлення', ätzend 'їдкий', Korkenknaller 'млява жарт, нудне спілкування'.
Як видно з наведених нами вище прикладів, нерідко переосмислення в родинному піддаються слова, що прийшли з родової термінології. Найчастіше це Інтернет-родноізми: Massage, Proggi, Looser і т.д. Дослідники комп'ютерного спорідненості підкреслюють, що постійним користувачам Мережі притаманне своєрідне почуття гумору, що відбивається в експресії що існують у Нackerese (мова хакерів) номінацій:
Whois - 'системна команда',
Bagbiter - 'програміст, який допустив помилки',
Cruftsmanship - 'незрозуміле властивість програми',
Two-Spot - 'двокрапка',
Flatworm - 'підкреслення',
user-friendly/freundlich - 'система з зручними засобами спілкування',
Hacker - 'програміст-фанатик',
kludgy - 'зроблений наспіх',
hackish - 'майстерний, хакерський',
Ezine - 'електронна версія популярного видання (газети, журналу) ".
Кожен носій того або іншого спорідненості несвідомо переносить родинну лексику на ту сферу спілкування, яка не пов'язана з «ареалом побутування» стерпного родноізма. Новизна звучання, а, отже, й експресивна привабливість закріплюють слово у родинних стосунках, де воно може поміняти своє значення з огляду на вживання носіями, незнайомими з початковим значенням або ж мають про нього опосередковане / невірне уявлення.
Ступенем своєї експресії виділяються солдатський і кримінальний родинні терміни. Загальна військова повинність і процеси криміналізації сучасного німецького товариства вносять свою лепту у формування родового терміну, поповнюючи його словник мілітаризму і арготизмами:
Kanone (воєн. жар.) 'Шишка, начальник',
einen Marsch machen (воєн. жар.) 'задати кому-небудь прочухана ',
jm den Marsch blasen (воєн. жар.) "поставити кого - небудь на місце ',
der alte Marschierer (воєн. жар.) 'вояка, солдафон',
Knasti (крім. жар.) 'Зек',
knasten (крім. жар.) 'запроторити, посадити',
Hefenbruder (крім. жар.) 'Шушера, дрібний злочинець'.
Незважаючи на слабшає роль діалектів зустрічаються досить цікаві запозичення з діалектної лексики:
Fickfack / Fickfackerei 'відмовка / (в якості лайки) прокляття!' ← средневерхненем. fickfacken 'показувати фокуси, робити дурниці' за наявності алюзії на англійське (американське) 'to fuck ';
knuspern 'спати з чоловіком / жінкою' ← северонем. knuspern 'гризти, є що-небудь солодке'; на думку Г. Еман, у родинних стосунках, висловлює іронію стосовно Гансу і Гретта, ("knusper kusper knäuchen") які, ймовірно , «шукали в лісі не лише бабусю».
Таким чином, можна сказати, що основними джерелами поповнення регістру родової лексики в молодіжному спорідненість явяляются:
1) запозичення з інших мов (переважно з англіського);
2) запозичення з роднойов (кримінальний, комп'ютери);
3) заімствоанія з загальнолітературної мови з переосмисленням значення;
4) словотвір.

Висновок
Таким чином, можна сказати, що поставлені перед початком даного дослідження задачі нами досягнуто.
Не можна не відзначити різночитання серед лінгвістів-укладачів словників при спробі дати точне лексикографічне відображення знижених словникових одиниць, причину якого ми бачимо в невірному підході до даного лексичному матеріалу, тобто у спробі «для зручності» дати тій чи іншій лексеме будь-якої стилістичний маркер, в той час як стилістичний маркер - відображення функціонального навантаження лексеми у конкретної мовної ситуації і може змінюватись в залежності від сфери вживання слова та інтенції мовця. З нашої точки зору, доречніше говорити про стилістичному кластері лексеми, тобто про сукупність стилістичних маркерів однієї родової лексичної одиниці, здатної виконувати ряд функцій:
1) когерентну;
2) дейктіческую;
3) номінативну;
4) інвективним;
5) психологічну;
6) ідентифікує;
7) експресивну.
Особливо слід виділити естетичну функцію, так як вона проявляється не в усному мовленні як такої, а в літературі (про молодь) з метою надати діалогам в тексті живе, розмовне звучання, відрізняє «знижений мову», який завжди конкретніше і яскравіше, ніж манірний і занадто абстрактний літературна мова, економічніше і зручніше, висловлює суб'єктивні відчуття і створює невимушену атмосферу спілкування.
Говорячи про джерела поповнення родової лексики, ми підкреслюємо зрослу актуальність запозичень з англійської мови, що пояснюється мовної модою, культурними стандартами, що вноситься в Німеччину з США через поп-ідустрію і комп'ютерну продукцію.
Слід зазначити і нову тенденцію - запозичення з турецької мови, що пояснюється вже тісною взаємодією власне німецької та емігрантських (в даному випадку турецької) культур.
Одночасно можна говорити про що слабшає ролі діалектної лексики в мові, а також про незначне запозиченні з європейських мов.
Розглядаючи словотвір як джерело поповнення регістру родової лексики, ми не знаходимо власне «знижених словотворчих моделей», так як словотвір розмовної мови ділить кошти з літературною мовою. Тим не менш, мова може йти про низку таких характерних для родового мови прийомів, як:
1) фонологічна германізація (при запозиченні);
2) лексична мутація;
3) творча словоігра;
4) неологізація;
5) вербалізація іменників;
6) зміна значення слова.
На закінчення хотілося б сказати, що дана робота ні в якій мері не претендує на повноту зважаючи на деяку обмеженість фактичного матеріалу, яким є не жива мова носіїв мови, а художня література, а також у зв'язку з різноманіттям аспектів дослідження родової лексики, охопити які в одній роботі не представляється можливим. Однією з перспектив подальшого дослідження могла б стати проблема перекладу родової лексики на іншу мову.

Список літератури
1. Алексєєва, Л. М. Термінопорожденіе як основа наукової творчості / / Термінознавство. - М.: Московський ліцей, 1998 (1). - № l-з. ^ _
С. 19-27.
2. Алексєєва, Л. М. Термінологічна метафоризації як процес породження подібності / / Термінознавство. - М.: Московський ліцей, 1998 (2). _ № 1-3.-С. 34-43.
3. Антонова, М. В., Лейчик, В. М. Функції науково-технічного терміна та їх застосування в інформаційних процесах / / Науково-технічна інформація. Серія 2. Інформаційні процеси та системи, ВІНІТІ. -1990 .- № 11.-С. 2-8.
4. Арапова, Н. С. професіоналізму / / Мовознавство. Великий енциклопедичний словник / Гол. ред. В. Н. Ярцева. - М.: Велика Російська енциклопедія, 1998. - С. 403.
5. Арутюнова, М. Д., Ширяєв, Є. М. Російське пропозицію. - М.: Російська мова, 1983.-198 с.
6. Архипов, І, К. Семантика похідного слова англійської мови. -М.: Освіта. 1984.
7. Ахманова, О. С. Словник лінгвістичних термінів. Вид. 2-е, стереотипне. - М.: Сов. енциклопедія, 1969, - 606 с.
8. Ахманова, О. С. Термінологія лінгвістична / / Лінгвістичний енциклопедичний словник / Гол. ред. В. Н. Ярцева. - М.: Сов. енциклопедія, 1990.-С. 509.
9. Ахунзянов, Е. М. Загальне мовознавство. - К.: вид. КДУ, 1981. -256 С.
10. Байрамова, Л. К. Введення в контрастивної лінгвістики: навч. посібник для студентів вузів, що навчаються за напрямом і спеціальністю «Лінгвістика». - К.: вид. КДУ, 1994. - 119 с.
11. Балін, Б. М. Німецький аспектологіческій контекст (досвід опису мовної маніфестації однієї мовної понятійної категорії). Дис ... докт. філол. наук. -Липецьк, 1971.-567 с.
12. Баранов, О. М., Добровольський, Д. О. Постулати когнітивної семантики. / / Изв. АН. Серія літератури та мови. - 1997. - Том 56. - № 1 --С. 11-21.
13. Баранникова, Л. І. Вступ до мовознавства .. - Саратов: изд. Саратовського університету, 1973. - 384 с.
14. Бархударов, С. Г. Про значення та завдання наукових досліджень у оо ласті термінології / / Лінгвістичні проблеми науково-технічного * термінології. СБ наук. праць. - М.: Наука, 1970. - С. 7-10. 15. Бєлова, ало. Роль мотивації у формуванні термінологічних нормативних одиниць / / Значення і функціонування мовних одиниць: Збірник / Редколегія: Баранникова Л. І. (відп. ред.) Та ін - Саратов, 1993. -С. 27-33.
16. Березін, Ф. М., Головін, Б. Н. Загальне мовознавство. - М.: Просвещение, 1979.-416 с.
17. Богданов, В. В. Семантико-синтаксична організація пропозиції. - Л.: вид. Ленінградського університету, 1977. - 205 с.
18.Богомолова, СІ. Витоки і принципи організації знов розвиваються терміносистем (на матер, термінологічної системи математичної кібернетики російської та французької мов). Дис. ... канд. філол. наук. - Саратов, 1993. - 111 с.
19. Божний, Л. І. Технічні терміни в німецькій мові. Посібник для викладачів. -М.: Вища школа, 1961. - 78 с.
20. Божний, Л. І. Науково-технічна термінологія як один з об'єктів вивчення закономірностей розвитку мови / / Філологічні науки. - 1971. - № 5.-С. 102-108.
21. Бондалетов, В. Д. Науково-технічна революція і мова / / Русская речь. - 1978 .- № 3.-С. 58-62.
22. Бондарко, О. В. Граматична категорія і контекст. - Л.: Наука, 1971.-115 с.
23. Бондарко, О. В. Понятійні категорії та мовні семантичні функції у граматиці / / Універсалії і типологічні дослідження. - М., 1974.-С. 54-80.
24. Бондарко, О. В. Граматичне значення і сенс. - Л.: Наука, 1978. - 175 с.
25. Бондарко, О. В. Принципи функціональної граматики і питання аспектологія. - Л.: Наука, 1983. - 208 с.
26. Будагов, Р. А. Введення в науку про мову. 2 - перероблене і доповнене вид. - М.: Просвещение, 1965. - 492 с.
27. Буслаєв, Ф. І. Про викладання вітчизняного мови / / Хрестоматія з історії російського мовознавства / Укл. Ф. М. Березін. - М.: Вища школа, 1977.-С. 112-117.
28. Бутру, В. Є. Особливості семантики термінів категорії властивості / / Сучасні проблеми російської термінології. - М.: Наука, 1986. - С. 24-36.
29. Варшавська, А. І. Смислові відношення в структурі мови (на матеріалі суч. Англ. Мови). - Л.: Вид. Ленінградського унів-та, 1984. - 134 с.
30. Васильєва, М. В. Термін / / Лінгвістичний енциклопедичний словник / Гол. ред. В. Н. Ярцева. -М.: Рад. енциклопедія, 1990. - С. 508-509.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Іноземні мови і мовознавство | Курсова
203.6кб. | скачати


Схожі роботи:
Порівняльний аналіз фразеологізмів з анімалізму у німецькій та російській мовах
Правові проблеми черговості спадкування за законом в Російській Федерації та встановлення спорідненості
Порівняльний аналіз вживання розділових знаків у російській і англійській мовах
Порівняльний аналіз вживання перформативних дієслів у російській та англійській мовах
Порядок прийняття зміни і скасування Конституції в Російській Федерації порівняльний аналіз
Порівняльний аналіз лінгвістичного наповнення концепту КОЛІР в російській та англійській культурах
Порівняльний аналіз головних понять аскетичної антропології та феномена мови
Порівняльний аналіз форм соціальної підтримки юних матерів за кордоном і в Російській Федерації
Принципи класифікації частин мови в німецькій мові Спірні питання в теорії частин мови
© Усі права захищені
написати до нас