Порушення чинних на транспорті правил Пошкодження об єктів магістральних нафто- газо-та нафтоп

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Реферат на тему:
Порушення чинних на транспорті правил. Пошкодження об’єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів

Порушення чинних на транспорті правил, що убезпечують рух, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки,—

карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до п’яти років.

1. Основний безпосередній об’єкт порушення чинних на транспорті правил — безпека руху та експлуатації всіх влдів транспорту від неправомірних дій пасажирів та інших осіб. Додатковим обов’язковим його об’єктом є життя, здоров’я особи, власність, інші блага.

2. Об’єктивна сторона злочину включає в себе як обов’язкові ознаки діяння, наслідки та причинний зв’язок між ними.

Діяння при вчиненні цього злочину полягає у порушенні діючих на транспорті правил — нормативно-правових актів, які регламентують дотримання пасажирами, пішоходами, іншими учасниками руху вимог безпеки руху та експлуатації транспорту. Порушення чинних на транспорті правил може вчинятися шляхом дії або бездіяльності і полягати в: 1) порушенні правил дорожнього руху велосипедистами; 2) переході вулиць в умовах, коли це заборонено правилами дорожнього руху (у невстановлених місцях чи при забороняючому сигналі світлофора або регулювальника); 3) прогоні тварин через залізничну колію з порушенням правил безпеки; 4) недотриманні правил безпеки при користуванні водними мотоциклами, маломірними суднами.

Кримінальна відповідальність за ст. 291 настає лише у разі, коли зазначені в ній порушення спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки. Про поняття загибелі людей див. коментар до ст. 276. До інших тяжких наслідків у складі цього злочину належать, зокрема, тяжкі тілесні ушкодження, велика матеріальна шкода.

Злочин вважається закінченим з моменту настання вказаних у ст. 291 наслідків.

3. Суб’єкт злочину загальний. Відповідальності за ст. 291 не підлягають особи, які є спеціальними суб’єктами інших злочинів, передбачених розділом XI Особливої частини КК.

4. Суб’єктивна сторона злочину визначається ставленням винного до наслідків і характеризується необережністю.

Правила поведінки громадян на залізничному транспорті. Затверджені постановою КМ № 903 від 10листопада 1995 р.

Правила користування трамваєм і тролейбусом в містах України. Затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 22 від 18 листопада 1997р.

Пошкодження об’єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів

1. Пошкодження або руйнування магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів, відводів від них, а також технологічно пов’язаних з ними об’єктів, споруд, засобів автоматики, зв’язку, сигналізації, якщо це призвело до порушення нормальної роботи зазначених трубопроводів або спричинило небезпеку для життя людей,—

карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до п’яти років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, а також загальнонебезпечним способом,—

караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей, інші нещасні випадки з людьми або призвели до аварії, пожежі, значного забруднення довкілля чи інших тяжких наслідків, або вчинені організованою групою,—

караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.

1. Основним безпосереднім об’єктом злочину є безпека експлуатації трубопровідного транспорту. Його додатковим об’єктом можуть виступати життя та здоров’я особи, власність, довкілля, інші блага.

2. Предметом злочину є: 1) магістральні нафто-, газо- та нафто-продуктопроводи; 2) відводи від магістральних нафто-, газо- та на-фтопродуктопроводів; 3) об’єкти і споруди, технологічно пов’язані з магістральними нафто-, газо- та нафтопродуктопроводами; 4) засоби автоматики, зв’язку, сигналізації.

Магістральні нафто-, газо- та нафтопродуктопроводи — це технологічні комплекси, що функціонують як’ єдина система і до яких входять окремий трубопровід з усіма об’єктами і спорудами, пов’язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам, або інші трубопроводи, спроектовані та побудовані згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів.

Відводи від магістральних нафто-, газо- та нафтопродукто-проводів — це такі, що відходять вбік від основної трубопровідної магістралі трубопроводи та пов’язані з ними споруди для транспортування нафти, газу, продуктів їх переробки від місць їх знаходження, видобутку, виготовлення або зберігання в місця їх переробки, споживання, перевантаження чи подальшого транспортування.

Об’єкти І споруди, технологічно пов’язані з магістральними нафто-, газо- та нафтопродуктопроводами, — це елементи технологічного комплексу трубопроводу, якими переміщуються газ, нафта чи нафтопродукти (сховища газу і нафти^ насосні станції, розподільні пристрої, засувки, відстійники, нагрівальні пристрої тощо).

Засоби автоматики, зв’язку, сигналізації — це сукупність пристосувань, які забезпечують безперебійну і безаварійну роботу трубопроводу (регулювання тиску, режим роботи насосів та засувок, попередження про небезпечні режими), включаючи датчики, виконавчі пристосування, інформаційні прилади, управляючі системи і т.п.

3. Об’єктивна сторона пошкодження магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів як обов’язкові ознаки включає: 1) діяння, 2) наслідки та 3) причинний зв’язок між ними.

Діяння може виконуватися шляхом дії або бездіяльності і полягає у пошкодженні або руйнуванні предметів, описаних вище. Про поняття пошкодження, руйнування див. коментар до ст. ст. 113, 194, 263.

Наслідки як обов’язкова ознака об’єктивної сторони цього злочину полягають у порушенні нормальної роботи зазначених трубопроводів або спричиненні небезпеки для життя людей. За юридичною природою вони споріднені з наслідками, характерними для злочину, передбаченого ст. 277 (див. коментар до цієї статті).

Порушення нормальної роботи трубопроводів означає як повне припинення подачі через них продукту, який транспортується, так і зниження потужності, аварійні зупинки, необхідність застосовувати резервне обладнання тощо.

Спричинення небезпеки для життя людей або інших тяжких наслідків — це створення реальної загрози загибелі однієї чи кількох осіб, заподіяння тілесних ушкоджень, великої матеріальної шкоди, значної перерви в роботі трубопроводу.

Причинний зв’язок у цьому злочині має специфіку, обумовлену характером наслідків, і складається з двох ланок (ланцюгів) причинності. Такий зв’язок потрібно встановити: а) між діянням суб’єкта і змінами в об’єктах трубопроводу, тобто довести, що саме поведінка особи потягла за собою їх руйнування, пошкодження; б) між руйнуванням, пошкодженням об’єктів трубопроводу і наслідками, вказаними в диспозиції відповідної частини ст. 292.

4. Суб’єкт злочину загальний.

5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується різним ставленням особи до проміжних і остаточних наслідків свого діяння. До руйнування, пошкодження об’єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів винний ставиться завжди з прямим чи непрямими умислом. Що ж до остаточних наслідків, то вина може виражатися тільки в необережності.

Якщо пошкодження об’єктів магістральних нафто-, газо- та наф-топродуктопррводів умисно вчиняється з метою ослаблення держави і спрямоване на масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їхньому здоров’ю, то вчинене, за наявності підстав, повинно кваліфікуватися за ст. 113.

Пошкодження магістральних трубопроводів, яке вчиняється з метою викрадення нафти, газу, нафтопродуктів, кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених ст. 292 і відповідною статтею розділу VI Особливої частини КК.

6. Кваліфікованими видами злочину закон визначає вчинення його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) загальнонебезпечним способом (ч. 2 ст. 292).

Про поняття повторності див. ст. 32 і коментар до неї, про поняття вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб — ст. 28 і коментар до неї, про поняття загальнонебезпечного способу — коментар до ст. ст. 67, 194.

Особливо кваліфіковані види злочину мають місце, якщо дії, передбачені ч. ч. 1 або 2 ст. 292, спричинили: 1) загибель людей; 2) інші нещасні випадки з людьми; 3) аварію, пожежу чи значне забруднення довкілля; 4) інші тяжкі наслідки або 5) були вчинені організованою групою (ч. З ст. 292).

Про загибель людей див. коментар до ст. 276. Інші нещасні випадки з людьми охоплюють заподіяння потерпілому середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження.

Аварія — це руйнування або пошкодження об’єктів трубопровідного транспорту в процесі їх роботи, яке призвело до його зупинки (зупинки ділянки) упродовж 8 і більше годин. Пожежа — це не контрольоване горіння за межами спеціального вогнища, викликане руйнуванням або пошкодженням об’єктів магістральних трубопроводів. Під значним забрудненням довкілля розуміються шкідливі зміни в стані водойм, атмосфери, землі, викликані попаданням у них продуктів, які транспортуються зруйнованим чи пошкодженим трубопроводом. Питання про те, чи є забруднення довкілля значним, вирішується з урахуванням кількості нафти, газу, нафтопродуктів, які викинуті в навколишнє середовище, ступеня їх шкідливості, площі забруднення тощо.

Інші тяжкі наслідки — це будь-яка інша значна шкода, викликана зруйнуванням чи пошкодженням трубопроводу. Вони можуть полягати в припиненні постачання споживачів нафтою, газом чи нафтопродуктами, необхідністю великих матеріальних затрат на ремонт магістрального трубопроводу та відновлення його роботи тощо. Тяжкість наслідків визначається з урахуванням розміру матеріальних збитків, часу, на який перервана робота об’єктів трубопроводу, інших обставин справи.

Закон України “Про транспорт” від 10 листопада 1994р.

Закон України “Про трубопровідний транспорт” від 15 травня 1996р.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Астрономія | Реферат
28кб. | скачати


Схожі роботи:
Порушення ветеринарних правил Умисне знищення або пошкодження територій взятих під охорону дер
Порушення правил кораблеводіння Порушення статутних правил вартової служби чи патрулювання
Порушення правил водіння або експлуатації машин Порушення правил польотів або підготовки до них
Порушення статутних правил несення прикордонної служби Порушення статутних правил внутріш
Порушення правил міжнародних польоте
Кримінальна відповідальність за порушення правил дорожнього руху і
Кримінальна відповідальність за порушення правил дорожнього руху і 2
Провадження у справах про порушення митних правил 2
Провадження у справах про порушення митних правил
© Усі права захищені
написати до нас