Державна освітня установа
вищої професійної освіти
Курсова робота
На тему:
«Показники роботи рухомого складу»
студент гр.
Виконав:
Перевірив:
науковий керівник,
Ростов-на-Дону
2009
Розміри прийому суховантажного порожняка по станції В прийняти рівними 18% від суми здачі навантажених вагонів по цій станції на сусідні відділу мережі та цистерн - відповідно 82% від зданих в завантаженому стані.
Склад порожнього поїзда для всіх варіантів прийняти виходячи з довжини приймально-відправних шляхів (1250 м), довжини локомотива (50 м) і довжини вагона (16 м).
У розрахунках прийняти, що протягом усього часу простою збірного поїзда на проміжних станціях локомотив зайнятий маневровою роботою.
За діючими нормами 1 год маневрової роботи прирівнюється до 5 км умовного пробігу, а 1 год простою локомотивів - до 1 км умовного пробігу.
1 Розрахунок об'ємних показників використання рухомого складу
Розміри прийому і вивантаження будівельних вантажів станціями відділення дані в табл. 1 (завдання). Перевезення визначається за допомогою середньої статичного навантаження, яка розраховується за формулою:
, = 100 / 0,9 +3,1 +0,04 = 25р тв
де , , - Питома вага вагонів i-го типу, (табл. 1 завдання);
, , - Середня статичне навантаження по мінеральних будівельним вантажам вагонів i - го типу (табл. 2 завдання).
На підставі середньої статичного навантаження визначається прийом вантажів по станції :
, = 6600/25 = 264 тис.ваг \ км
де - Прийом мінеральних будівельних вантажів, тис. ваг.
Аналогічно розраховується вивантаження будівельних вантажів по станціях А, Б, В:
780/25 = 31
740/25 = 30
600/25 = 24
400/25 = 16
550 \ 25 = 22
Отримані дані слід занести в табл. 1 і закінчити її.
Таблиця 1
Потім слід визначити обсяг прийому і здачі навантажених вагонів по станціях А і В, що є стиковими з іншими відділеннями. Розрахунок зробити в табл. 2.
Для перевірки правильності отриманих результатів необхідно розрахувати роботу відділення за рік:
U = + = + .
1762 +890 +257 = 810 +1518 +581
Прийом і здача приймаються тільки по стикових станціях відділення А та В, навантаження і вивантаження - по всіх.
Таблиця 2
План прийому і здачі завантажених вагонів, тис. вагонів на рік
Наявність цих даних дозволяє визначити добову роботу відділення:
або U
U .= 2909/365 * 1000 = 7970т.ваг
Схему слід скласти для трьох вантажів (вантажні, нафту, мінеральні-будівельні вантажі). Стрілками показати напрямок вагонопотоків. Прийом від інших відділень і здача на інші відділення виробляється тільки по стикових станціям А і В. Навантаження (відправлення) та вивантаження (прибуття) проводиться на станціях А, Б, В і станціях ділянок А-Б і Б-В. У курсовому проекті навантаження (відправлення) слід записати зі знаком (+), а вивантаження (прибуття) зі знаком (-). Густота руху вагонів (Г) визначається по ділянках і напрямках (А-Б, Б-В, В-Б, Б-А) як середня арифметична величина між відправленням з однієї дільничної станції і прибуттям на сусідню. Середню густоту вагонопотоків по кожній ділянці (туди і назад) слід занести в табл. 3 та потім розрахувати пробіги навантажених вагонів.
Пробіги порожніх вагонів по відділенню утворюються з пробігів місцевого порожняка і пробігів порожняка, наступного за регулювальним завданням. Для визначення пробігу місцевого порожняка слід побудувати баланс порожніх вагонів з метою виявлення його надлишку та нестачі по видах вагонів на кожній станції і дільниці.
Таблиця 3
Густота руху по ділянках і пробіг завантажених вагонів
Для спрощення розрахунків приймається, що суховантажні вагони всіх типів, що звільняються з-під вантажу на станціях і ділянках відділення, є взаємозамінними і тут же використовуються під навантаження у міру потреби в порожніх вагонах. Всі цистерни, які звільняються на відділенні, слідують в порожньому стані у зворотному напрямку.
Річний баланс порожніх вагонів зробити за формою табл. 4.
Дані з навантаження і вивантаження наведено в табл. 1 (завдання).
Якщо вивантаження переважає над вантаженням, то на станції або дільниці утворюється надлишок порожніх вагонів, і навпаки. Відповідно до вихідних даних суховантажний регулювальний порожняк приймається по станції В у розмірі, що дорівнює 18% від величини суми зданих завантажених вагонів, а цистерни - відповідно 82%.
На основі даних табл. 4 і розмірів прийому регулювального порожняка складається схема густоти руху порожніх вагонів на відділенні без підрозділи за видами (рис. 2). Весь порожняк слід тільки в напрямку По-Б-А.
Густину порожніх вагонопотоків по кожній ділянці слід занести в табл. 5 і розрахувати пробіги порожніх вагонів на відділенні.
495 +378 / 2 = 437
На основі рис. 1 і 2 визначити величину прийому завантажених та порожніх вагонів з сусідніх відділень і здачі на сусідні відділення і занести ці дані в табл. 6.
Потім, використовуючи дані табл. 3 і 5, слід визначити загальну густоту і загальний пробіг вантажних і порожніх вагонів на відділенні (у таб. 7).
Таблиця 7
Після розрахунку пробігу вагонів на відділенні і роботи відділення слід розрахувати повний рейс вагона , Який складається з навантаженого і порожнього рейсів і розраховується за формулами:
U рік = 2909 ; = 1793120/2909 = 617 км
; = 1531850/2909 = 527 км
, = 261270/2909 = 90 км
де , , - Пробіг вагонів відповідно загальний, завантажених, порожніх, тис. вагоно-км. Для перевірки використовується формула
.= 527 +90 = 617
Тут же слід розрахувати коефіцієнт порожнього пробігу вагонів до груженому пробігу вагонів ( ) І до загального пробігу вагонів ( ) За формулами:
; 261270/1531850 = 0,17
.= 261270/1793120 = 0,14
Середню динамічне навантаження навантаженого вагона ( ) По відділенню можна розрахувати, використовуючи дані табл. 8:
.= 64337/1531850 * 1000 = 40
Динамічне навантаження робочого вагона ( ) Визначають за формулою:
=.= 64337/1793120 * 1000 = 30
Далі слід розрахувати обсяг вантажних перевезень в експлуатаційних тонно-кілометрах (нетто).
Середню динамічне навантаження навантаженого вагона прийняти відповідно до табл. 2 (завдання) або за індивідуальним завданням консультанта.
Розрахунок зробити в табл. 8.
* Дані взяти з табл. 7.
** Дані взяти з табл. 2 (завдання).
За результатами табл. 8 слід визначити середню густоту вантажопотоку (G) на відділенні:
, = 64337/620 = 104 млн.ваг \ км
де - Експлуатаційна довжина відділення залізниці, км.
Отримане значення вантажонапруженості порівняти зі среднесетевой даними і дати висновок про ступінь інтенсивності використання технічних засобів та їх характеристику.
Тонно-кілометри брутто враховують пробіг вантажу (тонно-кілометри нетто) і тари вагонів (тонно-кілометри завантажених та порожніх вагонів) і визначають обсяг перевізної роботи локомотивів.
Величину тонно-кілометрів визначити за формулою:
, = 105340
де - Вага тари вагона, т (за завданням консультанта).
Розрахунок пробігів брутто зробити за формою табл. 9.
* Дані взяти з табл. 6.
На підставі даних табл. 9 можна розрахувати коефіцієнт брутто:
.= 105340/64337 = 1,6
Для визначення пробігів поїздів у поездо-кілометрах, необхідно розрахувати середній вагу порожнього поїзда за формулою:
.= 75 * 25 = 1875 т.
Склад поїзда можна визначити діленням середньої довжини приймально-відправних шляхів за вирахуванням довжини локомотива на середню довжину вагона (див. вихідні дані).
Середня вага брутто завантажених поїздів по варіантах приймається з табл. 2 завдання (або за завданням консультанта).
Розрахунок пробігу поїздів зробити в табл. 10.
Таблиця 10
вищої професійної освіти
Курсова робота
На тему:
«Показники роботи рухомого складу»
студент гр.
Виконав:
Перевірив:
науковий керівник,
Ростов-на-Дону
2009
Вихідні дані
Середню статистичне навантаження для визначення плану перевезень будівельних вантажів у вагонах розрахувати на основі даних про типи вагонів, що використовуються для їх перевезення та технічних норм завантаження фіз. вагонів.Розміри прийому суховантажного порожняка по станції В прийняти рівними 18% від суми здачі навантажених вагонів по цій станції на сусідні відділу мережі та цистерн - відповідно 82% від зданих в завантаженому стані.
Склад порожнього поїзда для всіх варіантів прийняти виходячи з довжини приймально-відправних шляхів (1250 м), довжини локомотива (50 м) і довжини вагона (16 м).
У розрахунках прийняти, що протягом усього часу простою збірного поїзда на проміжних станціях локомотив зайнятий маневровою роботою.
За діючими нормами 1 год маневрової роботи прирівнюється до 5 км умовного пробігу, а 1 год простою локомотивів - до 1 км умовного пробігу.
1 Розрахунок об'ємних показників використання рухомого складу
Розміри прийому
де
На підставі середньої статичного навантаження визначається прийом вантажів по станції
де
Аналогічно розраховується вивантаження будівельних вантажів по станціях А, Б, В:
780/25 = 31
740/25 = 30
600/25 = 24
400/25 = 16
550 \ 25 = 22
Отримані дані слід занести в табл. 1 і закінчити її.
Таблиця 1
План перевезень відділення дороги, тис. вагонів на рік
Станція, ділянку | Навантаження (+) | Вивантаження (-) | ||||||
будівельних вантажів | інших суховантажів | нафти | всього | будівельних вантажів | інших суховантажів | нафти | всього | |
А | 28 | 28 | 31 | 48 | 10 | 89 | ||
А-Б | 39 | 38 | 31 | 40 | 22 | 93 | ||
Б-А | 37 | 37 | ------ | 57 | ------ | 57 | ||
Б | 42 | 42 | 24 | 32 | 27 | 83 | ||
Б-В | 52 | 52 | 16 | 32 | 22 | 70 | ||
По-Б | 25 | 25 | ------ | 85 | ------ | 89 | ||
У | 35 | 35 | 22 | 51 | 32 | 196 | ||
Разом | 257 | 257 | 121 | 345 | 113 | 581 |
Для перевірки правильності отриманих результатів необхідно розрахувати роботу відділення за рік:
U
1762 +890 +257 = 810 +1518 +581
Прийом і здача приймаються тільки по стикових станціях відділення А та В, навантаження і вивантаження - по всіх.
Таблиця 2
План прийому і здачі завантажених вагонів, тис. вагонів на рік
Стиковий пункт | Прийом з інших відділень | Здача на інші відділення | ||||||
будівельних вантажів | суховантажів без будівельних вантажів | нафти | всього | будівельних вантажів | суховантажів без будівельних вантажів | нафти | всього | |
Станція А | 264 | 1320 | 178 | 1762 | ------ | 1312 | ------ | 1312 |
Станція В | ------ | 890 | ----- | 890 | 141 | 810 | 65 | 1013 |
Разом | 264 | 2210 | 178 | 2652 | 141 | 2120 | 65 | 2325 |
U
Схему слід скласти для трьох вантажів (вантажні, нафту, мінеральні-будівельні вантажі). Стрілками показати напрямок вагонопотоків. Прийом від інших відділень
Пробіги порожніх вагонів по відділенню утворюються з пробігів місцевого порожняка і пробігів порожняка, наступного за регулювальним завданням. Для визначення пробігу місцевого порожняка слід побудувати баланс порожніх вагонів з метою виявлення його надлишку та нестачі по видах вагонів на кожній станції і дільниці.
Таблиця 3
Густота руху по ділянках і пробіг завантажених вагонів
Ділянка | Протяжність ділянки, км | Густота руху, тис. ваг. | Пробіг вагонів, тис. вагоно-км | ||
туди | назад | туди | назад | ||
А-Б | 230 | 1674 | 820 | 385020 | 188600 |
Б-В | 390 | 1597 | 860 | 622830 | 335400 |
Разом по відділенню | розрахунок | розрахунок |
Річний баланс порожніх вагонів зробити за формою табл. 4.
Дані з навантаження і вивантаження наведено в табл. 1 (завдання).
Якщо вивантаження переважає над вантаженням, то на станції або дільниці утворюється надлишок порожніх вагонів, і навпаки. Відповідно до вихідних даних суховантажний регулювальний порожняк приймається по станції В у розмірі, що дорівнює 18% від величини суми зданих завантажених вагонів, а цистерни - відповідно 82%.
На основі даних табл. 4 і розмірів прийому регулювального порожняка складається схема густоти руху порожніх вагонів на відділенні без підрозділи за видами (рис. 2). Весь порожняк слід тільки в напрямку По-Б-А.
Таблиця 4
Побудова річного балансу порожніх вагонів по відділенню, тис. вагонів на рік Станція або ділянку | Суховантажі (включаючи будівельні вантажі) | Наливні вантажі | ||||
вантаження | вивантаження | надлишок (+), нестача (-) порожніх вагонів | вантаження | вивантаження | надлишок (+), нестача (-) порожніх вагонів | |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
А | 29 | 79 | 51 | 11 | 10 | |
А-Б і Б-А | 75 | 127 | 52 | 22 | 22 | |
Б | 42 | 56 | 14 | 27 | 27 | |
Б-В і В-Б | 77 | 133 | 56 | 22 | 23 | |
У | 35 | 51 | 19 | 32 | 32 | |
Разом | 257 | 446 | 189 | 113 | 113 |
Таблиця 5
Густота руху по ділянках і пробіг порожніх вагонів
Ділянка | Протяжність ділянки, км | Густота руху, тис. вагонів | Пробіг вагонів, тис. вагонів |
Б-А | 230 | 495 | 113850 |
По-Б | 390 | 378 | 147420 |
Разом | Розрахунок 437 |
На основі рис. 1 і 2 визначити величину прийому завантажених та порожніх вагонів з сусідніх відділень і здачі на сусідні відділення і занести ці дані в табл. 6.
Таблиця 6
Прийом і здача завантажених та порожніх вагонів, тис. вагонів на рік
Пункти переходу | Прийом вагонів | Здача вагонів | ||
завантажених | порожніх | завантажених | порожніх | |
Станція А | 1762 | --- | 810 | 593 |
Станція Б | 890 | 288 | 1518 | --- |
Разом |
Таблиця 7
Розрахунок загальної густоти руху по ділянках і загального пробігу вагонів
Ділянка | Протяжність ділянки, км | Густота руху, тис. вагонів | Пробіг вагонів, тис. вагоно-км | ||||
завантажених | порожніх | Всього | завантажених | порожніх | всього | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
А-Б | 230 | 1674 | --- | 1674 | 385020 | ---- | 385020 |
Б-А | 820 | 495 | 1315 | 188600 | 113850 | 302450 | |
Разом | 2494 | 2989 | 687470 | ||||
Б-В | 1597 | --- | 1597 | 622830 | ---- | 622830 | |
По-Б | 378 | 378 | 335400 | 147420 | 482820 | ||
Разом | 390 | 2457 | 1975 | 958230 | |||
Всього по відділенню | 620 | 4951 | 873 | 5824 | 1531850 | 261270 | 1793120 |
U рік = 2909
де
Тут же слід розрахувати коефіцієнт порожнього пробігу вагонів до груженому пробігу вагонів (
Середню динамічне навантаження навантаженого вагона (
Динамічне навантаження робочого вагона (
Далі слід розрахувати обсяг вантажних перевезень в експлуатаційних тонно-кілометрах (нетто).
Середню динамічне навантаження навантаженого вагона прийняти відповідно до табл. 2 (завдання) або за індивідуальним завданням консультанта.
Розрахунок зробити в табл. 8.
Таблиця 8
Розрахунок експлуатаційних тонно-кілометрів (нетто), млн Ділянка | Протяжність ділянки, км | Пробіг навантажених вагонів, тис. вагоно-км * | Динамічна навантаження **, т / вагон | Тонно-кілометрів нетто Pl, млн. |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
А-Б | 230 | 385020 | 42 | 16171 |
Б-А | 188600 | 7921 | ||
Разом | 573620 | 24092 | ||
Б-В | 390 | 622830 | 42 | 26159 |
По-Б | 335400 | 14087 | ||
Разом | 958230 | 40245 | ||
Всього по відділенню | 620 | 1531850 | 42 | 64337 |
** Дані взяти з табл. 2 (завдання).
За результатами табл. 8 слід визначити середню густоту вантажопотоку (G) на відділенні:
де
Отримане значення вантажонапруженості порівняти зі среднесетевой даними і дати висновок про ступінь інтенсивності використання технічних засобів та їх характеристику.
Тонно-кілометри брутто враховують пробіг вантажу (тонно-кілометри нетто) і тари вагонів (тонно-кілометри завантажених та порожніх вагонів) і визначають обсяг перевізної роботи локомотивів.
Величину тонно-кілометрів визначити за формулою:
де
Розрахунок пробігів брутто зробити за формою табл. 9.
Таблиця 9
Ділянка | Тонно-км нетто, млн Таб.8 | Вагоно-км, тис. | Вага тари на вагон *, т | Тонно-км тари завантажених вагонів, млн | Тонно-км брутто завантажених вагонів | Тонно-км тари (брутто) порожніх вагонів, млн | Тонно-км брутто загальні | |
навантажених вагонів Таб.8 | порожніх вагонів Таб.7 | |||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
А-Б | 16171 | 385020 | ---- | 23 | 8556 | 24727 | --- | 24727 |
Б-А | 7921 | 188600 | 113850 | 4338 | 12259 | 2619 | 14878 | |
Разом | 24092 | 573620 | 113850 | 12894 | 36986 | 2619 | 39665 | |
Б-В | 26159 | 622830 | ---- | 23 | 14325 | 40484 | --- | 40484 |
По-Б | 14087 | 335400 | 147420 | 7714 | 21801 | 3390 | 25191 | |
Разом | 40245 | 958230 | 147420 | 22039 | 62985 | 3390 | 65675 | |
Всього по відділенню | 64337 | 1531850 | 261270 | 23 | 35788 | 99251 | 6009 | 105340 |
На підставі даних табл. 9 можна розрахувати коефіцієнт брутто:
Для визначення пробігів поїздів у поездо-кілометрах, необхідно розрахувати середній вагу порожнього поїзда за формулою:
Склад поїзда
Середня вага брутто завантажених поїздів по варіантах приймається з табл. 2 завдання (або за завданням консультанта).
Розрахунок пробігу поїздів зробити в табл. 10.
Таблиця 10
Визначення пробігу вантажних поїздів
Ділянка | Протяжність ділянки, км | Тонно-км брутто, млн 7 серпня | Навантажені поїзда 3 / 5 * 1000 | Порожні поїзда 4 / 7 * 1000 | Загальні поездо-км | |||
навантажені поїзда | порожні поїзда | вага поїзда | поездо-км | вага поїзда | поездо-км | 6 +8 | ||
А-Б | 230 | 24727 | --- | 3100 | 7976 | 1875 | --- | 7976 |
Б-А | 12259 | 2619 | 3100 | 3954 | 1875 | 1396 | 5350 | |
Б-В | 390 | 40487 | ---- | 3100 | 13059 | 1875 | --- | 13059 |
По-Б | 21801 | 3390 | 3100 | 7033 | 1875 | 1808 | 8841 | |
Разом по відділенню | 620 | 99251 | 6009 | Розрахунок | 32022 | Розрахунок | 3204 | 35226 |
Далі проводиться розрахунок лінійного пробігу локомотивів, який складається з пробігу локомотивів на чолі поїздів (відповідає поездо-кілометрів) і одиночного проходження. Пробіги поїзних локомотивів в одиночному проходженні при відсутності подвійної тяги дорівнюють різниці між пробігами потягів «туди» і «назад».
Розрахунок лінійного пробігу локомотивів зробити в табл. 11.
Таблиця 11
Визначення лінійного пробігу поїзних локомотивів
Ділянка | Пробіг локомотивів на чолі поїздів, тис. локомотиво-км | Локомотиво-кілометри одиночного проходження 2-3 | Лінійний пробіг локомотивів | ||
туди 9 | назад | Всього | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
А-Б | 7976 | 5350 | 13326 | 2626 | 15952 |
Б-В | 13059 | 8841 | 21900 | 4218 | 96118 |
Разом по відділенню | 21035 | 14191 | 35226 | 6844 | 42070 |
- Коефіцієнт допоміжного лінійного пробігу локомотивів до пробігу на чолі поїздів:
5 / 4 п
- Коефіцієнт використання локомотивів:
4 / 6 п
Розрахунок розмірів руху в поїздах по ділянках відділення та напрямками зробити в табл. 12.
Для розрахунку пробігу збірних поїздів враховуються з табл. 1, 4 обсяги місцевої роботи.
При визначенні кількості збірних поїздів рекомендується умовно прийняти, що пробіги збірних поїздів становлять 1-3% від пробігу завантажених та порожніх поїздів окремо.
Величина збірних задається консультантом.
Таблиця 12
Визначення добових розмірів руху в поїздах, по ділянках і напрямках (приклад)
Ділянка | Протяжність ділянки | Поездо-км за рік, тис. | Поездо-км за добу | Кількість потягів на добу | |||||||
збірних | наскрізних порожніх | наскрізних завантажених | збірних | наскрізних порожніх | наскрізних завантажених | збірних | наскрізних порожніх | наскрізних завантажених | всього | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
А-Б | 230 | 79 | --- | 7897 | 216 | --- | 21635 | 1 | - | 94 | 95 |
Б-А | 39/13 | 1383 | 3915 | 142 | 3789 | 10726 | 1 | 17 | 47 | 65 | |
Б-В | 130 | --- | 12989 | 356 | --- | 35586 | 1 | - | 92 | 93 | |
По-Б | 390 | 70/18 | 1790 | 7013 | 242 | 4905 | 19214 | 1 | 13 | 50 | 64 |
Разом | 620 | 320 | 3173 | 31814 | 956 | 8694 | 87161 | 4 | 30 | 283 | 317 |
2. Розрахунок якісних показників використання локомотивного парку
Потрібних експлуатаційний парк локомотивів визначаємо способом підрахунку сумарного часу роботи локомотива на пересування поїздів, на стоянки на проміжних станціях, на стоянки у пунктах основного (станція Б) та оборотного депо (станція А), в пунктах зміни локомотивних бригад.
Експлуатованих парк локомотивів
де
Час, що витрачається локомотивами в русі дорівнює довжині ділянки, поділеній на технічну швидкість
Різниця в часі на ділянці і в русі визначає простий локомотивів на проміжних станціях. Швидкість для різних видів поїздів неоднакова (див. табл. 2 завдання), тому необхідно витрату часу локомотивів визначити окремо для наскрізних і збірних поїздів, а також для окремих локомотивів.
Час простою на деповських станціях і в пункті зміни бригад одно нормі простою на одну пару поїздів (див. завдання табл. 2), помноженої на кількість поїздів і поділеній на 2.
Для скорочення розрахунків можна в табл. 13 зазначити норму простою на один потяг, тобто норму на одну пару, поділену на 2.
Кількість окремих локомотивів, що прямують по ділянці на добу, визначається як різниця між числом потягів «туди» і числом поїздів «назад» (див. табл. 12).
При визначенні часу простою локомотивів на деповських станціях і в пунктах зміни бригад слід виходити з їх розміщення на відділенні за прийнятою схемою (рис. 1).
При проходженні по ділянці А-Б поїзні локомотиви будуть простоювати в оборотному депо на станції А (зміна бригад, очікування потягів) і в основному депо на станції Б (із заходом у депо). При проходженні по ділянці Б-В поїзні локомотиви будуть простоювати на станції В (пункт зміни бригад).
Таблиця 13
Розрахунок експлуатованого парку локомотивів (приклад)
Ділянка | Протяжність ділянки, км | Рід поїздів | Число поїздів на добу | Тих. швидкість V т, км / год | Дільнична швидкість V уч, км / год | Час в чистому русі, год | Загальний час на уч-ке, локомотиво-год | Час простою на проміжних станціях, локомотиво-год | Час у пунктах зміни бригад, локомотиво-год | Час простою на станціях основного депо, лок.-год | Час простою на станціях оборот. депо, лок.-год | Загальна витрата лок-по-год на добу | Експлуатований парк лок., Лок-по-добу | ||||||
на один поїзд | на всі потяги | на один поїзд | на всі потяги | на один поїзд | на всі потяги | на один поїзд | на всі потяги | на один поїзд | на всі потяги | на один поїзд | на всі потяги | ||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 |
А-Б | 230 | Наскрізні | 158 | 55 | 40 | 4,2 | 660,8 | 5,75 | 909 | 1,6 | 248 | - | - | 1,6 | 252 | 1,2 | 189,6 | ||
230 | Одначе. слід. | 30 | 60 | 45 | 3,9 | 115 | 5,2 | 153 | 1,3 | 39 | - | - | 1,6 | 48 | 1,2 | 36 | |||
230 | Збірні | 2 | 65 | 30 | 3,6 | 7,08 | 7,7 | 15,3 | 4,13 | 8,3 | - | - | 1,6 | 3,2 | 1,2 | 2,4 | |||
Разом | 190 | 11,6 | 782,9 | 18,6 | 1077 | 6,9 | 294,4 | - | - | 1,6 | 304 | 228 | |||||||
Б-В | 390 | Наскрізні | 155 | 50 | 40 | 7,8 | 1209 | 9,75 | 1511 | 1,9 | 302,3 | 0,3 | 46,5 | 1,6 | 248 | - | - | ||
390 | Одначе. слід. | 29 | 60 | 45 | 6,5 | 188,5 | 8,7 | 251 | 2,2 | 62,9 | 0,3 | 8,7 | 1,6 | 46,4 | - | - | |||
390 | Збірні | 2 | 65 | 30 | 6 | 12 | 13 | 26 | 7 | 14 | 0,3 | 0,6 | 1,6 | 3,2 | - | - | |||
Разом | 186 | 20,3 | 1409,5 | 31,5 | 1789 | 11,2 | 379,1 | 1,6 | 297,6 | - | - | ||||||||
Всього | 376 | 32 | 2192 | 50 | 2865 | 19 | 674 | 56 | 228 | 3751,4 | 156,4 |
Таблиця 14
Розрахунок умовного пробігу спеціально-маневрових локомотивів
Вид локомотивів | Парк локомотивів | Час роботи на добу, год | Кількість годин роботи | Умовний пробіг на рік, тис. км (1 локомотиво-ч = 5 локомотиво-км) | |
на добу | на рік | ||||
Спеціально-маневрові локомотиви, | 5 | 23,5 | 23,5 117,5 | 42887,5 | 214437,5 / 1000 = 214,5 |
Крім того, необхідно розрахувати умовний пробіг спеціально-маневрових локомотивів за час екіпіровки за формулою:
Записати в тис. локомотиво-км і локомотиво-годин у рядку «решту простого» (умовний пробіг) - табл. 18.
Таблиця 15
Маневрова робота і умовний пробіг поїзних локомотивів (зі збірними поїздами) (приклад)
Ділянка | Час знаходження збірних поїздів на проміжних станціях за добу, год * | Локомотиво-години маневрової роботи на рік, год | Локомотиво-км умовного пробігу на рік, тис. (1 локомотиво-ч = 5 локомотиво-км) |
А-Б 8 | 8 | 2920 | 14600 |
Б-У 14 | 14 | 5110 | 25550 |
Разом 22 | 22 | 8030 | 40150 |
Таблиця 16
Розрахунок умовного пробігу інших локомотивів (наскрізних поїздів і окремих локомотивів) (приклад)
Ділянка | Час простою на проміжних станціях на добу, год * | Локомотиво-години простою в рік | Локомотиво-км умовного пробігу на рік, тис. (1 локомотиво-ч = 1 локомотиво-км) |
А-Б | 285 | 104025 | 104025 |
Б-В | 364 | 132860 | 132860 |
Разом | 649 | 236885 | 236885 |
Таблиця 17
Розрахунок умовного пробігу локомотивів, що простоюють в пунктах зміни бригад, основного і оборотного депо (приклад) Ділянка | Час простою локомотивів на станціях, локомотиво-год, за добу | Локомотиво-км умовного пробігу на рік, тис. (1 локомотиво-ч = 1 локомотиво-км) * 365 | ||
зміни бригад * | основного депо * | оборотного депо * | ||
А-Б | ---- | 304 | 228 | 194180 |
Б-В | 56 | 298 | --- | 129210 |
Разом | 56 | 602 | 228 | 323390/1000 |
Дані табл. 11, 13-17 слід узагальнити в табл. 18.
Потім слід розрахувати парк локомотивів за формулою
Перевірку правильності розрахунку роботи локомотивів на відділенні можна провести за формулою
Таблиця 18
Зведені дані про роботу локомотивного парку на відділенні
Вид роботи | Локомотиво-години на добу | Локомотиво-км за рік |
1 Потягова робота: - Лінійний пробіг локомотивів *; - У тому числі одиночне слідування 2 Умовний пробіг, в тому числі: - Маневрова робота; - Поїзними локомотивами; - Маневрова робота спеціально-маневровими локомотивами; - Решту простого ** (Умовний пробіг) | 2192 303 1674,5 139,5 22 117,5 1535 | 6844 42070 842 281,55 40,15 214,4 560 |
Разом | 3866,5 | 7686 |
За даними табл. 18 розрахувати коефіцієнт загального допоміжного пробігу локомотивів
Середньодобовий пробіг локомотивів
Середню масу брутто
Комплексним показником ефективності використання локомотивів є їх продуктивність
Для самоперевірки слід розрахувати продуктивність локомотива за формулою
Всі розраховані показники використання локомотивного парку на відділенні слід звести в табл. 19.
1850> 2011
Таблиця 19
Показники використання локомотивів
Показники | Умовні позначення | Значення за планом |
Середня технічна швидкість по відділенню, км / год | 28 | |
Середня дільнична швидкість, км / год | 29 | |
Середньодобовий пробіг локомотива, км / добу | 0,8 | |
Коефіцієнт допоміжного лінійного пробігу локомотивів | 0,19 | |
Коефіцієнт загального допоміжного пробігу локомотивів | 300 | |
Середня маса вантажного поїзда брутто, т | 2990 | |
Продуктивність локомотива, тис. ткм брутто на один локомотив на добу | 2011 | |
Коефіцієнт дільничної швидкості | 0,8 |
Таблиця 20
Розрахунок середнього простою під однією вантажною операцією (приклад) Ділянка або станція | Криті та відкриті вагони | Цистерни, тис. | Число вагонів зі здвоєними операціями, тис. | Число вагонів з поодинокими операціями, тис. | Норма простою вагонів, год | Витрати вагоно-годин за рік, тис. | Витрати вагоно-годин за добу | |||||||||||
вантаження | вивантаження | вантаження | вивантаження | криті та відкриті | цистерни | всього | криті та відкриті | цистерни | всього | з поодинокими операціями | зі здвоєними операціями | з поодинокими операціями | зі здвоєними операціями | всього | з поодинокими операціями | зі здвоєними операціями | всього | |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |
А | 28 | 79 | - | 10 | 28 | - | 28 | 51 | 10 | 61 | 13 | 24 | 793 | 672 | 1465 | |||
А-Б | 75 | 127 | - | 22 | 75 | - | 75 | 52 | 22 | 74 | 13 | 24 | 962 | 1800 | 2762 | |||
Б | 45 | 56 | - | 27 | 42 | - | 42 | 14 | 27 | 41 | 13 | 24 | 533 | 1008 | 1514 | |||
Б-В | 77 | 133 | - | 22 | 77 | - | 77 | 56 | 22 | 78 | 13 | 24 | 1014 | 1848 | 2862 | |||
У | 35 | 73 | - | 32 | 35 | - | 35 | 38 | 32 | 70 | 13 | 24 | 910 | 840 | 1750 | |||
Разом | 257 | 468 | - | 113 | 257 | - | 257 | 211 | 113 | 324 | --- | --- | 4212 | 6168 | 10380 | 11540 | 16899 | 28439 |
Перевірка правильності розрахунку кількості вантажних операцій, тис.
= = 267 +468 +113 = 2 +258 +324 = 838 = 838
3 Розрахунок якісних показників використання вантажних вагонів
Розрахунок вагоно-годин під вантажними операціями проводиться на основі даних табл. 4, схеми 1 (вантаження і вивантаження) і табл. 2 (норми простою під поодинокими і здвоєними операціями).
Число здвоєних операцій для суховантажних вагонів визначають, виходячи з умов, що всі вагони, що звільняються з-під вантажу на станціях, можна тут же використовувати під навантаження. Оформити розрахунок в табл. 20 (див. наведений в таблиці приклад розрахунку кількості вантажних операцій).
Простій під однією вантажною операцією
, = 10380/838 = 12,4 год
Де - Вагоно-години простою під вантажними операціями;
- Кількість вантажних операцій.
Для розрахунку витрат вагоно-годин на технічних станціях спочатку визначають кількість вагонів, що проходять через кожну технічну станцію. Це число дорівнює сумі всіх завантажених та порожніх вагонів, прийнятих станцією за рік з усіх напрямків (див. схеми 1, 2).
Із загальної кількості вагонів, які приймаються станцією, необхідно виключити місцеві вагони. У результаті отримують число транзитних вагонів, які прямують через дану станцію. Розрахунок слід провести за схемою рис. 3. На основі даних схеми 3 можна зробити висновок, що через станцію А слід ____ тис. транзитних вагонів на рік; ____ тис. вагонів беруть участь у вантажних операціях (місцеві вагони).
Норми простою транзитних вагонів задані окремо для кожної станції. Вагоно-години на технічних станціях визначають множенням числа транзитних вагонів на середню норму простою транзитного вагона (див. табл. 2 завдання або за завданням консультанта).
Оформити розрахунок простою транзитних вагонів у табл. 21 і 22.
= 1118 +1485 = 2603
= 28 +89 = 117 тис.В-В
= 42 +83 = 125
= 35 +105 = 140
Середній по відділенню простий транзитного вагона на одній технічній станції визначається з виразу
= 67415/8429 = 8
де - Вагоно-години транзитних вагонів на технічних станціях за рік, тис.;
- У транзитних вагонів, які пройшли за рік, тис. вагонів.
Зроблені розрахунки дозволяють визначити робочий парк вантажних вагонів. Розрахунок робочого парку вагонів для забезпечення планового обсягу перевезень здійснюється за формулою
= 67415 +10380 +169 / 24 = 3249
Вагоно-години в русі приймаються за добу (табл. 20, 22)
= 1793120/365 * 29 = 169
Розрахунок часу обороту вантажного вагона проводиться за формулою
3249/2909 = 1,1
Найважливіший показник використання вагонів у просторі і часі (оборот вагону) слід розрахувати і по аналітичної формулою:
= 1 / 24 * 16,2 + (21,3-16,2) +23,2 +3,7 = 4,9
Попередньо слід визначити коефіцієнт місцевої роботи, що показує кількість вантажних операцій, що припадають на один робочий вагон:
= 257 +581 / 2909 = 0,3
Середнє число технічних станцій, прохідних вагоном за оборот, знаходиться як
; , = 617/213 = 2,9
де - Вагонне плече.
= 1793120/8429 = 213
Зрозуміло, що значення обігу вагона в усіх формах розрахунку має бути однаковим.
Тут же слід зробити розрахунок середньодобового пробігу вантажного вагона з аналітичної формулою:
= 617 / 1,1 = 561
Середньодобова продуктивність вагона робочого парку є комплексним показником інтенсивності використання вантажних вагонів:
= 64337 * 10 6 / 365 * 324,9 = 54252
Перевірочний розрахунок слід виконати з аналітичної формулою:
= 40 * 561 / 1 +0,17 = 19179
Решта якісні показники використання вагонів розраховані після табл. 7, 8.
Якісні показники використання вагонів і локомотивів безпосередньо впливають на експлуатаційні витрати та собівартість перевезень, рентабельність і ефективність роботи залізничного транспорту. Комплексна оцінка впливу всіх якісних показників використання вагонів і локомотивів розглядається в дисципліні «Управління витратами». У даному курсовому проекті наводиться розрахунок економічної ефективності прискоренню обороту вагонів і збільшення маси поїзда брутто.
4 Економічна оцінка поліпшення використання рухомого складу
4.1 Економічна ефективність прискорення обігу вагона
Оборот вагону - цей час у добі від навантаження до наступної навантаження вагона. Це комплексний показник, який включає час в русі і простої на проміжних, технічних і вантажних станціях. Величина визначає величину робочого парку вагона
= 3249
Прискорення обігу вагона - один з основних напрямків скорочень експлуатаційних витрат залізниць.
У виконаному вище розрахунку (розділ 3) найбільшу питому вагу займає час простою під вантажними операціями.
Скорочення часу простою під завантаженням (за завданням консультанта) забезпечує скорочення обігу вагона.
= 1,5 / 24 * 0,3 = 0,02
де - Скорочення часу простою під вантажною операцією, год;
- Коефіцієнт місцевої роботи.
, = 0,02 * 7970 = 159,4
де - Робота відділення дороги (добова).
1 Економія капітальних вкладень у реквізит парк вагонів складе:
415 * 10 3 * 159,4 * 1,04 * 1,1 = 75676744 крб
де - Ціна вагона, тис. руб.; = 415 тис.
, - Коефіцієнти, що враховують вагони, які знаходяться в ремонті і запасі,
= 1,04; = 1,1
2 Економія експлуатаційних витрат включає:
- Амортизаційні відрахування на повне відновлення вагонного порту
= 3,7 * 75676744 = 280003953
де - Річна норма амортизаційних відрахувань за рік у% від вартості вагонів .= 3,7
- Витрати на капремонт вагонів
= 0,49 * 280003953 = 137201937
де - Норматив витрат на капремонт вагонів у% .= 4,95%
= 0,15 * 665 281 485 = 99792223
де - Видаткова ставка на один вагоно-км, руб; = 0,15
- Скорочення пробігу вагонів за рік.
= 3249 * 365 * 561 = 665281485
де - Середньодобовий пробіг вагона.
Загальна економія експлуатаційних витрат складе:
.= 5169988113
Економічний ефект від прискорення обігу вагона складе:
= 5283449624
де - Нормативний коефіцієнт порівняльної ефективності.
4.2 Економічна оцінка збільшення маси поїзда брутто
Середня маса поїзда - Один з найважливіших показників використання потужності локомотивів.
Збільшення маси поїзда ( ): = 120 т.
1 Забезпечує зростання продуктивності локомотива
;
, = (2990 +120) * 800 / 1 +0,19 = 2090756
2 Скорочення експлуатованого парку локомотивів
= 143,5-138 = 5,5
де - Експлуатаційний парк локомотивів при збільшенні маси поїзда.
; , Од .= 105340 * 10 6 / 2090756 * 365 = 138
3 Економію капітальних вкладень в парк локомотивів
, 22 * 10 6 * 5,5 * 1,1 * 1,04 = 138 424 000
де - Ціна локомотива, тис. руб.; = 22 млн. руб.
, - Коефіцієнти, що збільшують ремонт і запас локомотивів.
4 Економію експлуатаційних витрат на рік:
- По амортизаційних відрахуваннях
= 138424000 * 0,357 = 49417368
де - Річна норма амортизаційних відрахувань на повне відновлення локомотивів у% до вартості локомотивів.
- По електроенергії (палива) на тягу поїздів
, = 0,33 * 105340 * 10 6 * 1,60 = 5561952
де - Зниження норми витрати електроенергії в кВт.год на 10 квітня ткм брутто, зі збільшенням на 1% скорочується норма витрати електроенергії на (0,1 ¸ 0,17)% (за завданням консультанта).
Крім того, скорочується чисельність локомотивних бригад і досягається економія по заробітній платі і відрахуванням єдиного соціального податку.
- Із заробітної плати
= 46,5 * 329 = 15298,5 крб.
де - Скорочення бригадо-годин за рік (прийняти за величиною поездо-годин на ділянці АБВ для наскрізних поїздів);
- Видаткова ставка на один бригадо-год.
- З відрахувань єдиного соціального податку
= 26,2 * 15298,5 = 400820,7
де - Відсоток єдиного соціального податку від економії заробітної плати .= 26,2
Економія експлуатаційних витрат від збільшення маси поїзда брутто становить
= 55395439
Річний економічний ефект від збільшення маси поїзда складе:
= 76159039
Розрахунок вагоно-годин під вантажними операціями проводиться на основі даних табл. 4, схеми 1 (вантаження і вивантаження) і табл. 2 (норми простою під поодинокими і здвоєними операціями).
Число здвоєних операцій для суховантажних вагонів визначають, виходячи з умов, що всі вагони, що звільняються з-під вантажу на станціях, можна тут же використовувати під навантаження. Оформити розрахунок в табл. 20 (див. наведений в таблиці приклад розрахунку кількості вантажних операцій).
Простій під однією вантажною операцією
Де
Для розрахунку витрат вагоно-годин на технічних станціях спочатку визначають кількість вагонів, що проходять через кожну технічну станцію. Це число дорівнює сумі всіх завантажених та порожніх вагонів, прийнятих станцією за рік з усіх напрямків (див. схеми 1, 2).
Із загальної кількості вагонів, які приймаються станцією, необхідно виключити місцеві вагони. У результаті отримують число транзитних вагонів, які прямують через дану станцію. Розрахунок слід провести за схемою рис. 3. На основі даних схеми 3 можна зробити висновок, що через станцію А слід ____ тис. транзитних вагонів на рік; ____ тис. вагонів беруть участь у вантажних операціях (місцеві вагони).
Норми простою транзитних вагонів задані окремо для кожної станції. Вагоно-години на технічних станціях визначають множенням числа транзитних вагонів на середню норму простою транзитного вагона (див. табл. 2 завдання або за завданням консультанта).
Оформити розрахунок простою транзитних вагонів у табл. 21 і 22.
= 1673 +1342 = 3015 тис.В-В
= Тисячу п'ятсот шістьдесят-чотири +12474= 1118 +1485 = 2603
= 28 +89 = 117 тис.В-В
= 42 +83 = 125
= 35 +105 = 140
Таблиця 21
Визначення кількості транзитних вагонів, які прямують через станції відділення Показники | Станції | Всього | ||
А | Б | У | ||
Загальна к-сть вагонів, які пройшли за рік, тис. | 3132 | 2936 | 2743 | 8811 |
У тому числі: | ||||
- Місцевих вагонів за рік, тис.; | 117 | 125 | 140 | 382 |
- Місцевих вагонів у середньому за добу; | 321 | 342 | 384 | 1047 |
- Транзитних вагонів за рік, тис.; | 3015 | 2811 | 2603 | 8429 |
- Транзитних вагонів у середньому за добу | 8260 | 7132 | 7132 | 23093 |
Таблиця 22
Розрахунок вагоно-годин простою на технічних станціях транзитних вагонів з переробкою і без переробки (приклад) Станція | Кількість транзитних вагонів за рік, тис. | Норма простою одного транзитного вагона, год | Вагоно-години за рік, тис. | Вагоно-години за добу |
А Б У | 3015 2811 2603 | 14,2 4,4 4,7 | 42813 12368 12234 | 117296 33885 33518 |
Разом | 8429 | 8 | 67415 | 184699 |
Середній по відділенню простий транзитного вагона на одній технічній станції
де
Зроблені розрахунки дозволяють визначити робочий парк вантажних вагонів. Розрахунок робочого парку вагонів для забезпечення планового обсягу перевезень здійснюється за формулою
Вагоно-години в русі приймаються за добу (табл. 20, 22)
Розрахунок часу обороту вантажного вагона проводиться за формулою
Найважливіший показник використання вагонів у просторі і часі (оборот вагону) слід розрахувати і по аналітичної формулою:
Попередньо слід визначити коефіцієнт місцевої роботи, що показує кількість вантажних операцій, що припадають на один робочий вагон:
Середнє число технічних станцій, прохідних вагоном за оборот, знаходиться як
де
Зрозуміло, що значення обігу вагона в усіх формах розрахунку має бути однаковим.
Тут же слід зробити розрахунок середньодобового пробігу вантажного вагона з аналітичної формулою:
Середньодобова продуктивність вагона робочого парку
Перевірочний розрахунок слід виконати з аналітичної формулою:
Решта якісні показники використання вагонів розраховані після табл. 7, 8.
Таблиця 23
Якісні показники використання вагонів
Показники | Умовні позначення | Значення за планом |
1 | 2 | 3 |
Простий вагона під вантажною операцією, год | 12,4 | |
Середній простій транзитного вагона на одній технічній станції, год | 8 | |
Коефіцієнт порожнього пробігу до груженому пробігу вагонів | 0,17 | |
Те ж, до загального пробігу вагонів | 0,14 | |
Динамічна навантаження на навантажений вагон, т / вагон | 40 | |
Динамічна навантаження на робочий вагон, т / вагон | 30 | |
Коефіцієнт місцевої роботи | 0,3 | |
Оборот вагону, діб. | 1,1 | |
Середньодобовий пробіг вагона, км / добу. | 561 | |
Продуктивність вантажного вагона, експлуатаційні ткм, нетто на один вагон в добу | 54252 |
4 Економічна оцінка поліпшення використання рухомого складу
4.1 Економічна ефективність прискорення обігу вагона
Оборот вагону - цей час у добі від навантаження до наступної навантаження вагона. Це комплексний показник, який включає час в русі і простої на проміжних, технічних і вантажних станціях. Величина
Прискорення обігу вагона - один з основних напрямків скорочень експлуатаційних витрат залізниць.
У виконаному вище розрахунку (розділ 3) найбільшу питому вагу займає час простою під вантажними операціями.
Скорочення часу простою під завантаженням (за завданням консультанта) забезпечує скорочення обігу вагона.
де
Зменшення потрібного парку вагонів по відділенню дороги складе
де
1 Економія капітальних вкладень у реквізит парк вагонів складе:
де
2 Економія експлуатаційних витрат включає:
- Амортизаційні відрахування на повне відновлення вагонного порту
де
- Витрати на капремонт вагонів
де
- Витрати на утримання та поточного ремонту вагонів
де
де
Загальна економія експлуатаційних витрат складе:
Економічний ефект від прискорення обігу вагона складе:
де
4.2 Економічна оцінка збільшення маси поїзда брутто
Середня маса поїзда
Збільшення маси поїзда (
1 Забезпечує зростання продуктивності локомотива
2 Скорочення експлуатованого парку локомотивів
де
3 Економію капітальних вкладень в парк локомотивів
де
4 Економію експлуатаційних витрат на рік:
- По амортизаційних відрахуваннях
де
- По електроенергії (палива) на тягу поїздів
де
Крім того, скорочується чисельність локомотивних бригад і досягається економія по заробітній платі і відрахуванням єдиного соціального податку.
- Із заробітної плати
де
- З відрахувань єдиного соціального податку
де
Економія експлуатаційних витрат від збільшення маси поїзда брутто становить
Річний економічний ефект від збільшення маси поїзда складе: