Планування організація та економіка ветеринарних заходів з ліквідації вірусного лейкозу

з навчальної дисципліни «Організація ветеринарної справи»

на тему:

ПЛАНУВАННЯ, ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЕКОНОМІКА ВЕТЕРИНАРНИХ ЗАХОДІВ ЩОДО ЛІКВІДАЦІЇ ВІРУСНОГО Лейкоз великої рогатої худоби

У СПК «Інтернаціонал» Ішимбайський РАЙОНУ

Республіки Башкортостан

Роботу виконала:

Спеціальність: 111201 «Ветеринарія»

Роботу перевірив викладач:

Дата виконання: 2009 р.

Дата перевірки: 2009р.

Оцінка: 5 (відмінно)

2009

Зміст

Введення

1. Огляд літератури

2. Власні дослідження

2.1 Матеріали і методи досліджень

2.2 Аналіз стану тваринництва в господарстві

2.3 Характеристика діяльності ветеринарної служби господарства

2.4 Характеристика ветеринарно-санітарного стану господарства

2.5 Заходи щодо профілактики та ліквідації вірусного лейкозу великої рогатої худоби в СВК «Інтернаціонал» Ішимбайського району Республіки Башкортостан

2.6 Економічна ефективність ветеринарних заходів в господарстві

3. Охорона праці. Техніка безпеки

3.1 Організація виробничої санітарії

3.2 Електрична безпека

3.3 Пожежна безпека

Висновок

Список літератури

ВСТУП

Лейкози відносяться до захворювань пухлинної природи, основною ознакою яких є злоякісне розростання клітин кровотворної тканини і порушення їх дозрівання. Серед них вірусний лейкоз великої рогатої худоби (ВЛКРС) заподіює істотний економічний збиток сільському господарству, який складається із загибелі та вимушеного забою хворої худоби, недоотримання приплоду, зниження продуктивності, порушення процесів відтворення у племінному та промисловому тваринництві. Це захворювання досить часто реєструється в багатьох країнах світу, що висуває проблему пухлинного росту в число найбільш складних завдань не тільки у ветеринарії, але і медицини (5).

Лейкози і інші злоякісні захворювання кровотворної тканини, що об'єднуються в групу гемобластозів - одна з найбільш гострих і актуальних проблем сучасної онкології. Повсюдно росте число хворих на лейкоз людей, особливо дітей, а також сільськогосподарських та домашніх тварин. Хвороба протікає дуже важко і, до недавнього часу, вважалася невиліковною. Зараз з'явилися обнадійливі результати при лікуванні новими комплексними методами, що включають імунотерапію. У тварин на перший план виходить профілактика лейкозів (11).

Численні публікації і дані офіційної ветеринарної статистики свідчить про те, що серед інфекційних хвороб великої рогатої худоби лейкоз по важкості ураження органів, тканин, масовості прояви і економічних наслідків займає лідируюче місце і складає 57% від інших нозологій.

Багато дослідників вважають, що проблема лейкозів - найбільш інтенсивна точка зростання наших знань про причини та механізми пухлинної трансформації клітин і розвитку пухлинного процесу. Дійсно, отримані при глибоких дослідженнях лейкозної трансформації клітин дані збагачують біологію принципово новими положеннями.

Широке поширення захворювання у багатьох країнах світу, відсутність засобів терапії та специфічної профілактики визначають актуальність теми і висувають проблему лейкозу великої рогатої худоби до числа складних завдань не тільки ветеринарії, але і біології в цілому.

Вірусний лейкоз великої рогатої худоби (ВЛКРС) в даний час поширений у всіх суб'єктах Російської Федерації. За офіційними даними в Російській Федерації є понад 3 тисячі неблагополучних пунктів по лейкозу великої рогатої худоби. Рівень інфікованості становить 12 - 15% (в окремих регіонах значно вище), а рівень захворюваності 3 - 4%. Така епізоотична ситуація зберігається вже протягом кількох років. З 1997 р ця хвороба займає перше місце в структурі інфекційної патології (6).

Економічний збиток, що заподіюється лейкоз тваринництву досягає значних розмірів внаслідок широкого розповсюдження хвороби, вимушеної вибракування або падежу хворих тварин, утилізації туш і органів з пухлинними змінами, проведення діагностичних та протіволейкозних заходів, обмежень у реалізації племінної худоби і здачі його на м'ясокомбінат, порушення племінної роботи та т.д.

В організації заходів профілактики і боротьби з лейкозом вирішальне значення набувають заходи з охорони стад від завезення тварин з неблагополучних щодо цього захворювання господарств, виявлення та створенню стійких до лейкозу ліній, споріднених груп, родин і стад великої рогатої худоби з високою продуктивністю. У раніше благополучних стадах вірусна інфекція виникає при контакті з інфікованим поголів'ям, завезеним з неблагополучних але лейкозу господарств (12).

Лейкозом в сильній мірі уражені високопродуктивні породи худоби, наприклад чорно-строката. У більшості своїй молодняк цих порід продається для підвищення продуктивності місцевих тварин, що сприяє поширенню лейкозу в раніше благополучні господарства.

У неблагополучних по лейкозу господарствах збереженню певного числа корів, вільних від вірусу, сприяє постійне оновлення тварин. Однак при тривалому спільному утриманні гематологічних хворих та інфікованих тварин число останніх може досягати 80-90% (11).

У цій роботі розглядається питання про ліквідацію вірусного лейкозу великої рогатої худоби в раніше неблагополучному господарстві СПК «Інтернаціонал» Ішимбайського району Республіки Башкортостан, де завдяки проведеним заходам, інфікованість вірусом лейкозу у сприйнятливого поголів'я впала з 87% у 2004 році до 3,7% у 2008 році.

Метою курсової роботи є аналіз ефективності заходів щодо ліквідації та профілактики вірусного лейкозу великої рогатої худоби та економічне обгрунтування їх. Завданням курсової роботи є розробка практичних пропозицій господарству з профілактики та недопущення надалі поширення вірусного лейкозу великої рогатої худоби.

1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Вірусний лейкоз великої рогатої худоби (ВЛКРС) - хронічна інфекційна хвороба пухлинної природи, протікає безсимптомно або проявляється лимфоцитозом, злоякісними утвореннями в органах гемопоезу та в інших тканинах і органах.

Збудник - РНК містить вірус лейкозу великої рогатої худоби з сімейства окорновірусов.

Епізоотологія. Найчастіше вражаються тварини високопродуктивних порід у віці старше 4 років. Зараженню сприяють генетична схильність і імунологічна недостатність організму, спільне утримання хворих і здорових тварин. Сприяти зараженню може порушення асептики і антисептики при ветеринарних і зоотехнічних обробках тварин (взяття крові, гемотерапії, лікування, Обезроживание, кастрація, обрізання хвостів, вакцинація, запліднення). Не виключена роль кровосисних комах у перенесенні ВЛКРС.

Симптоми. Спостерігається прогресуюче збільшення поверхневих лімфатичних вузлів, ослаблення серцевої діяльності, збільшення селезінки, печінки, нерідко спостерігається екзофтальм, а у телят - пухлинні разрости в зобної залозі.

При ректальному дослідженні у корів знаходять помітне збільшення вузлів тазової порожнини, глибоких пахвинних, потовщення стінок матки. При цьому треба диференціювати лейкоз від ендометритів, атонії преджелудков, туберкульозу, актиномікозу і ін

Діагностика. Враховують результати дослідження крові. У хворої тварини в периферичної крові підвищується кількість лейкоцитів, в основному лімфоїдного ряду, і слабодіфференцірованних клітин (лімфобластів та ін.) Тварини з позитивною реакцією РІД обов'язково досліджують гематологічних один раз на рік у віці 2-х років і старше (11).

Малюнок 1. Послідовність діагностичних досліджень на лейкоз.

Тварин, підозрілих на захворювання, піддають додатковим гематологічним дослідженням з «лейкозної ключу» кожні 2-3 міс. до отримання поспіль двох якісно однакових результатів, на підставі яких їх визнають здоровими або хворими на лейкоз.

Серологічний метод дослідження здійснюється за допомогою реакції иммунодиффузии (РІД) у сироватці крові тварин специфічних преципитирующих антитіл до вірусу лейкозу великої рогатої худоби.

Патологоанатомічні зміни. При розтині трупів або огляді туш на м'ясокомбінатах звертають увагу на величину органів, поширеність пухлинних розростань, ураженість лімфатичних вузлів. Слід враховувати, що при лімфолейкозі лімфатичні вузли збільшені рівномірно, не зростаються з навколишніми тканинами, капсула знімається легко, поверхню розрізу сіро-біла, консистенція вузлів саловідная, соковита. Лімфатичні вузли при лімфогранулематозі, лимфосаркоме горбисті, капсула зрощена з паренхімою, на поверхні розрізу крововиливи та некрози; в органах черевної, тазової порожнин, на серозних оболонках знаходять пухлиноподібні розростання жовтуватого кольору.

Селезінка при лімфоїдного лейкозу збільшена в 3-5 разів, гіперплазовані фолікули чітко виступають, консистенція гумоподібний, нерідко капсули різко збільшеного органу розриваються. При мієлолейкозі селезінка червоно-малинового кольору, фолікули погано помітні, консистенція органу рихла.

При лейкозі знаходять осередкові чи дифузні пухлиноподібні розростання сіро-білого кольору в паренхімі печінки, нирок, в товщі серцевого м'яза, органах травлення, матці, скелетних м'язах і інших органах. На гістологічне дослідження при лейкозі направляють шматочки селезінки, лімфатичних вузлів, печінки, легенів, серця, стінки уражених органів травлення (частіше сичуга), матки і скелетних м'язів.

При гістологічному дослідженні при лімфоїдного лейкозу знаходять стирання характерного будови органа в результаті бурхливої ​​вогнищевою або дифузною лімфоїдної-клітинної інфільтрації. Серед клітин переважають зрілі лімфоцити і в меншій мірі пролімфоціти, лімфобластів. При мієлолейкозі (зустрічається рідко) в селезінці знаходять незрілі мегакаріоцити, гематоцітобласти, а в лімфатичних вузлах, печінці, нирках - вогнищеві або дифузні розростання мієлоїдних елементів (10).

Лікування не розроблено.

Профілактика і заходи боротьби. У неблагополучних щодо лейкозам господарствах вводять обмеження, що забороняють продаж і вивіз тварин для племінних і користувальних цілей. Заборонено використовувати для відтворення стада тварин, в родоводі яких є хворі на лейкоз предки, утримувати тварин у загальному стаді після встановлення у них лейкозу. Таких тварин здають на м'ясокомбінат, внутрішні органи досліджують. Молоко від хворих тварин кип'ятять і використовують для відгодівлі. При виявленні характерних для лейкозу змін туші та органи направляють на технічну утилізацію. Ветеринарний лікар м'ясокомбінату (забійного пункту, бойні), що виявило лейкозні зміни в туші або органах, зобов'язаний направити патологічний матеріал у ветеринарну лабораторію на гістологічне дослідження і повідомити результати ветеринарного фахівця господарства, з якого надійшли на забій тварини.

Обов'язково серологічне дослідження всіх тварин, призначених для племінної роботи. Позитивно реагують по РІД до вивезення з господарства не підлягають.

У неблагополучних по лейкозу господарствах дезінфікують приміщення та обладнання згідно діючої інструкції (1).

2. ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

При написанні даної курсової роботи я користувалася ветеринарним законодавством том 4 (інструкція по боротьбі з лейкозом ВРХ), а також наказом № 359 від 11 травня 1999 «Про затвердження Правил з профілактики та боротьби з лейкозом великої рогатої худоби. Відповідно до пункту 6 «Положення про Міністерство сільського господарства і продовольства Російської Федерації», затвердженого постановою Уряду Російської Федерації від 11.09.98 р. № 10901. Економічну ефективність проведених протіволейкозних заходів визначали за методикою, затвердженою Департаментом ветеринарії МСГіП РФ від 21 лютого 1997 року.

Для написання курсової роботи також використовувалися журнали для реєстрації хворих тварин, записи протиепізоотичного стану району, дані первинного зоотехнічного обліку (журнали поголів'я тварин, продуктивності худоби), бюлетень про рух, захворюваності та падежу тварин, результати лабораторної діагностики лейкозу за РІД районної ветеринарної лабораторії.

Витрати на ветеринарні заходи складалися з прямих і непрямих, до яких відносили трудові та матеріальні засоби, необхідні для проведення гематологічних і серологічних досліджень тварин, витрати на діагностичні засоби і витрачені матеріали, на виплату заробітної плати додатково залучаються робітників для фіксації тварин, доставки матеріалу в лабораторію . Витрати визначали на основі бухгалтерського і оперативного ветеринарного обліку, а також за діючими нормативами вартості ветеринарних заходів.

Для визначення економічної шкоди, витрат та економічної ефективності протіволейкозних профілактичних та оздоровчих заходів використано такі вихідні дані:

- Поголів'я тварин сприйнятливих до лейкозу;

- Кількість хворих, полеглих, вимушено забитих і знищених тварин;

- Продуктивність тварин;

- Валове виробництво і фактична виручка від реалізації продукції тваринництва;

- Кількість тварин, підданих діагностичних досліджень;

- Річний обсяг ветеринарних обробок з урахуванням застосування різних методів (гематологічних і серологічних);

- Витрати трудових і матеріальних коштів на проведення ветеринарних заходів з профілактики та ліквідації хвороби;

- Журнали для реєстрації хворих тварин, записи протиепізоотичних заходів у господарстві;

- Дані первинного зоотехнічного обліку (журнали обліку поголів'я тварин, продуктивності худоби);

- Бюлетень про рух захворюваності і падежу тварин;

- Довідник закупівельних цін на продукцію тваринництва (за цінами на грудень 2008 року);

- Річні звіти господарств, виробничо-фінансові плани і дані бухгалтерського обліку;

- Нормативи вартості ветеринарних заходів при інфекційних та інвазійних хворобах тварин;

- Прайс-лист Стерлітамацького відділення зооветснабе за станом на грудень 2008 року.

2.2 АНАЛІЗ СТАНУ ТВАРИННИЦТВА В ГОСПОДАРСТВІ

СПК «Інтернаціонал» знаходиться в Ішимбайським районі Республіки Башкортостан. Центральна садиба знаходиться в селі Ішеево, яке розташоване в 12 км від міста Стерлітамак, в 25 км від міст Салават і Ішимбай і в 180 км від міста Уфи.

Ішимбайський район розташований в правобережжі середньої течії річки Біла. Територія - 4006 кв. км, населення станом на 1 січня 2008 року становить 94,5 тис. чол. Район витягнутий із заходу на схід на 85 км, з півночі на південь - на 95 км.

Адміністративний центр - місто Ішимбай, розташований в 160 км на південь від міста Уфи. Сусідом на півночі є Гафурійський, на сході - Бєлорєцький і Бурзянський, на півдні - Мелеузовський, на заході - Стерлітамацький райони.

По району протікають понад 40 річок з довжиною понад 8 км. З півдня на північ протікає річка Біла. Річка Селеук протікає з південного сходу на північний захід, впадає в р.. Білу, як і річка Зіга. Дві третини території району покриті лісами, різноманітний і багатий тваринний і рослинний світ.

Ішимбайський район знаходиться в зоні з помірним кліматом, середньо річна температура становить 10,8 ° С, середньорічна кількість опадів складає 580 мм, коливання атмосферного тиску в межах року 714-750 мм рт.ст. рельєф горбистий, степовий.

Територія, на якій розташовується район, за кліматичними умовами належить до центральної агрокліматичній зоні області, з хорошою зволоженістю, тривалою зимою, пізньої холодної навесні, і ранньої дощової осені. Тривалість безморозного періоду в середньому 120-130 днів. Грунт різноманітна, в основному дерново-підзолисті, підзолисті і чорнозем.

Місто Ішимбай розташований в південно-західній частині республіки, в лісостеповій зоні, на берегах річки Білої. На лівому березі значна територія зайнята великими промисловими підприємствами. Тут же розташована залізнична тупикова станція "Ішимбаєво", що обслуговує вантажні та пасажирські перевезення міста.

Автодорогою Уфа - Оренбург Ішимбай пов'язаний зі столицею республіки і регіонами Російської Федерації.

Виникнення і економічний розвиток Ішимбая пов'язано з відкриттям нафтових родовищ. У 1932 році біля села Ішимбаєво зі свердловини № 702 ударив нафтовий фонтан. Був утворений перший в республіці нафтопромисел. З 1934 року Ішимбай - селище міського типу, з 1940 року - місто.

У 1936 році споруджено перше в Башкортостані нафтопереробне підприємство - Ішимбайський перегінний завод, перетворений у 1990 році в спеціалізований хімічний завод каталізаторів, на якому випускаються цеоліти різних марок NаX, NаА, Саа, АЦД-М, адсорбент А-4М.

Сучасне господарство міста представлено підприємствами паливної, нафтохімічної, легкої та харчової промисловості, машинобудування. Промисловістю міста за 1997 рік вироблено продукції на 534 200 000 руб., 47,8% складає обсяг виробництва нафтогазовидобувного управління «Ішімбайнефть» АНК «Башнефть», яким видобуто 658,9 тис. т нафти і 194 200 000 куб. м газу (14).

У СПК «Інтернаціонал» основною галуззю сільського господарства є тваринництво, рослинництво можна розглядати як допоміжну галузь, так як вся рослинницька продукція йде на згодовування тваринам. Господарство на 100% забезпечує себе соковитими і грубими кормами, концентратами. У господарстві вирощують овочі: картопля, морква, кормові коренеплоди, а також такі зернові культури, як жито, пшениця, овес, ячмінь, горох, гречка, соя. Господарство спеціалізується з виробництва молока і м'яса, є пекарня на черзі ковбасний цех. Середньорічний удій на фуражну корову за 1996 рік - 3552 кг, за 1997 рік -3500 кг, середня кількість жиру - 3,5%. Продаж м'яса за 1997 рік - 556 тонн, продаж молока - 3719 кг. Витрата кормів на одиницю товарної продукції склав 1,2 к.од.

У СПК «Інтернаціонал» велика рогата худоба утримується на молочному комплексі в 4 чотирирядний корівниках і в 2-х телятниках, всі приміщення побудовані в період 1970-1980-х років, у відділенні «Заливне» - 2 корпуси і один телятник, відділення «Басмановское »- 4 корпуси і один телятник. Молочне поголів'я міститься на прив'язному утриманні, молодняк міститься безприв'язно. У корівниках вентиляція відбувається природним припливно-витяжною способом. Підлога на фермах бетоновані. З метою підстилки використовують тирсу і солому. Прибирання гною проводиться за допомогою стрічкових скребкових і шнекових транспортерів. Для напування використовують автоматичні поїлки. Роздачу кормів виробляють за допомогою тракторів та коней.

Табун коней міститься на конеферму в селі Ішеево. У літній період часу на конеферму проводиться традиційний напій башкир кумис.

Доїння на всіх підприємствах виробляється за допомогою доїльних апаратів. Корми заготовляють безпосередньо на полях, також в силосних ямах на 4 тис. тонн, сіносховищі знаходяться на території ферм.

Мікроклімат у приміщеннях задовольняє всім зоогигиеническим нормам, нормують його ветфельдшер і ветеринарний лікар, за допомогою застосування необхідних приладів (газоаналізатор типу М-21А, анемометр, термограф, психрометр, іпрограф типу УТ-2, термоанемометр). На відстані 500-600 метрів від ферми знаходиться ставок, в якому в літній час (пасовищний період) організовується водопій. Поголів'я худоби ферми в достатній мірі забезпечено пасовищами (низовинні, піднесені, лугові, а також площі після збирання кормових і злаково-бобових культур).

Годування поголів'я здійснюють скотарський і доярки. Раціон розробляють зоотехнік, ветфельдшер, стверджує його головний ветеринарний лікар господарства.

Структура раціону: на одну молочну корову витрачається - 10 кг сіна (разнотравное); 7 кг соломи (ячмінна), силос доброї якості 6 кг, 2 кг концентратів (подрібнений ячмінь, пшениця, овес), мінеральні підгодівлі: крейда, сіль у вигляді Лизуна . Додатково проводиться вітамінізація (препаратами тривит, тетравіт). Вихід молодняку ​​на 100 корів - 96 голів телят.

2.3 ХАРАКТЕРИСТИКА ВЕТЕРИНАРНОЇ СЛУЖБИ ГОСПОДАРСТВА

Весь штат ветработніков СПК «Інтернаціонал» становить 3 особи, з яких з вищою освітою головний ветеринарний лікар Зайкін Л.М., решта - зі спеціальним технічним.

Ветеринарний персонал складається з:

- Головного ветеринарного лікаря. У його обов'язки входить планування ветеринарних заходів на території господарства, а також контроль за їх використанням; постачання ветеринарних фельдшерів медикаментами, біопрепаратами, обладнанням і контроль за їх витратою; складання місячних звітів по заразним і незаразних захворювань у господарстві для надання їх у районну ветеринарну станцію; організація масових обробок, діагностичних досліджень та інших ветеринарних заходів у громадському та приватному секторі, участь в комісіях з перекладу, перегрупування, вибракуванню поголів'я.

- Закріплені до ферм ветеринарні фельдшери 2 людини, за одним закріплена МТФ № 1 і молочний комплекс, за іншими МТФ № 2; та відділення «Басмановское». До їхніх обов'язків входить проведення масових обробок, діагностичних досліджень та інших ветеринарних заходів на територіях закріплених ферм, а також лікування, контроль за мікрокліматом, технологією виробництва молока і м'яса, дотриманням ветеринарно-санітарних вимог; складання звіту по захворюваннях і падежу худоби, витраті медикаментів, біопрепаратів і т.д. для надання головному ветеринарному лікарю, проведення дезінфекції, дезінсекції, дератизації, введення документацій.

Звіт про всіх ветеринарних заходів становить головний ветеринарний лікар і представляє в районну ветеринарну станцію головному ветеринарному лікарю району. Усі ветеринарні свідоцтва, довідки видаються головним ветеринарним лікарем господарства, а акти всі бланки, супровідні листи, акти обробок складають ветеринарні фельдшери.

Всі медикаменти, обладнання, біопрепарати головний ветеринарний лікар набуває в Стерлітамакському філії державного унітарного підприємства «Башзооветснаб». Зберігає у себе в кабінеті в сейфах, шафах, самостійно веде облік про витрату і списуванні препаратів та обладнання.

Фінансування ветеринарної служби проводить саме господарство за рахунок виручених грошей від реалізації м'яса.

У СПК «Інтернаціонал» на молочному комплексі є ветеринарний пункт, ветеринарна аптека, в телятнику є ізолятор для хворих телят, в решті відділень - це «Заливне» і «Басмановка» є тільки необладнані кімнати для персоналу ферми. Забезпеченість медикаментами, інструментами та біопрепаратами недостатня. Є потреба в антибіотиках, сироватках, хірургічних інструментах. Забезпеченість вакцинами проти особливо небезпечних інфекцій (сибірська виразка, емфізематозний карбункул, грип птахів, сказ) 100% завдяки районної ветеринарної станції.

Ветеринарними фахівцями регулярно складаються звіти - щоквартальний, піврічний і річний, ведеться необхідна документація. На фермах і в телятниках є плани протиепізоотичних заходів з попередження інфекційних захворювань, вітамінізації і профілактичним обробкам.

Розрахунок штатної чисельності ветеринарних фахівців

Таблиця 1.

Річний план ветеринарних заходів та обсяги ветеринарних робіт.

2. Робочий час, необхідний для виконання річного обсягу ветеринарних робіт, переводимо в людино-години шляхом ділення на 60 хвилин;

37111,2: 60 = 2311,825 люд.-год.

3. Загальне робочий час встановимо шляхом складання робочого часу на всі види ветеринарних робіт і витрат праці на ветеринарний облік, звітність, планування тощо

2311,825 + 4000 = 6311,825 чол .- година.

4. Штатну чисельність ветеринарних працівників господарства розрахуємо шляхом ділення загального робочого часу на річний фонд робочого часу одного спеціаліста, який становить 1845ч;

6311,825: 1845 = 3,42 чол.

Штат ветеринарних працівників в СВК «Інтернаціонал» не відповідає розрахунковим потребам і становить 3 людини. Необхідно прийняти на роботу ще одного ветеринарного фельдшера на 0,5 ставки.

2.4 ХАРАКТЕРИСТИКА ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНОГО СТАНУ ГОСПОДАРСТВА

Масові діагностичні дослідження заплановані по наступним хвороб: туберкульоз, бруцельоз та лейкоз великої рогатої худоби і сап коней.

Алергічного дослідженню на туберкульоз піддають велику рогату худобу з двох місячного віку один раз на рік. Для цього використовують туберкулін очищений (ППД) для ссавців у вигляді стандартного розчину, готового для вживання.

Туберкулінізації тварин проводять ветеринарні фельдшери господарства. Перед дослідженням все поголів'я піддають клінічному огляду та вибіркової термометрії для виключення псевдоаллергических реакцій на туберкулін. Для введення туберкуліну використовують голки № 0606 та шприци місткістю 2 мл з бігунком. Під час туберкулінізації ін'єкційні голки змінюють перед кожним наповненням, а в паузах між ін'єкціями голку тримають у ватним тампоном, змоченим в 70% етиловому спирті. Туберкулін вводять внутрішньошкірно, великій рогатій худобі в середній третині шиї в дозі 0,2 мл. Перед введенням шерсть в місці ін'єкції вистригають, шкіру обробляють 70% етиловим спиртом. Облік і оцінку реакції на введення туберкуліну проводять через 72 години після введення; при обліку реакції у кожної тварини пальпують і оглядають місце введення туберкуліну.

Позитивна реакція проявляється у вигляді розлитої припухлості тестоватой консистенції, що не має чітких меж з навколишньою тканиною. Освітою набряку супроводжується підвищенням місцевої температури, гіперемією і хворобливістю запальної ділянки шкіри. При сильно вираженої шкірної реакції може збільшиться предлопаточний лімфатичний вузол. При виявленні змін у місці введення туберкуліну вимірюють кутіметром товщину складки в міліметрах і визначають величину її потовщення порівнювання з товщиною складки незміненій шкіри поблизу місця введення.

Корів вважають що реагують на туберкулін при потовщенні шкірної складки на 3 мм. З реагують тваринами надходять у порядку, передбаченому інструкцією про заходи з профілактики та ліквідації туберкульозу тварин. По закінченню роботи складають акт і опис всього поголів'я досліджених тварин (див. Додаток). Документація зберігається в справах ветеринарної станції. Протягом останніх 10 років позитивна реакція на туберкулін жодного разу не реєструвалася.

На бруцельоз і лейкоз досліджують тварин серологічно, для цього в Ішимбайським районну ветеринарну лабораторію направляють сироватку крові тварин. Дослідженню на бруцельоз піддаються тварини з 3-х місячного віку, на лейкоз з 6 місяців; два рази на рік.

У лабораторії для діагностики бруцельозу ставлять реакцію аглютинації та реакцію зв'язування комплементу, на лейкоз - реакцію иммунодиффузии. У разі позитивної реакції тварин ізолюють і досліджують повторно через 30 днів.

Дослідження коней на сап (маллеінізацію) планують щорічно (один раз на рік) з охопленням всього поголів'я. Позапланову маллеінізацію проводять перед забоєм коней і перед транспортуванням, а також новоприбулих тварин. Для діагностики застосовують маллеін. Маллеін наносять на кон'юнктиву здорового ока в кількості 5 крапель. Проводять пробу вранці, враховують її на 3-6-9 години і на наступний ранок. Позитивна реакція характеризується гнійним кон'юнктивітом. Кон'юнктива інтенсивно червоніє, набрякає, спостерігається припухання повік і закриття очі. При слабо вираженої реакції гній є тільки у внутрішнього кута ока. Сумнівна реакція - інтенсивне почервоніння кон'юнктиви, припухлість повік та сльозотеча. При відсутності реакції очей залишається нормальним або спостерігається легке почервоніння кон'юнктиви і сльозотеча. У разі сумнівної реакції пробу виробляють повторно через 5-6 днів у той же очей. Повторна реакція настає вже через 2-5 годин і звичайно більш різко виражена.

Аналіз захворюваності з інфекційних хвороб за останні три роки показав, що в 2006 році по господарству зареєстровано:

- Пастерельоз - 12 випадків захворювання телят - 1,28% (від усіх виявлених випадків захворювання тварин на інфекційні хвороби в господарстві);

- Емфізематозний карбункул - 2 випадки захворювання корів -0,21%

- Сказ-1 випадок захворювання бика - 0,1%;

- Парувальної хвороба коней - 5 голів (один жеребець і чотири кобили) - 0,53%;

- Лейкоз - виявлено 915 РІД-позитивних корів - 97,86%.

У 2007 році захворюваність з інфекційних хвороб склала:

- Пастерельоз - 10 випадків захворюваності телят - 1,73%;

- Парувальної хвороба коней - одна голова (кобила) - 0,17%;

- Лейкоз - виявлено 565 РІД-позитивних корів - 98,09%.

У 2008 році захворюваність склала:

- Сальмонельоз - 23 випадки захворювання поросят - 9.7%;

- Сказ - 1 корова - 0,42%;

- Лейкоз - 213 РІД-позитивних корів - 89,87%.

Осіннє дослідження крові по РІД в районній ветеринарній лабораторії показало всього 32 позитивно реагують корови, що склало 3,7% від загального поголів'я корів та телиць старше 6-місячного віку.

Таблиця 2.

Захворюваність, відмінок і вимушений забій великої рогатої худоби від вірусного лейкозу

Необхідно зазначити, що господарство, як і район в цілому знаходиться в загрозливій зоні по сказу, відзначаються спорадичні випадки захворювання собак, кішок в місті та районі. Природним вогнищем сказу є лисиці, які у великій кількості водяться у місцевих лісах. Районна ветеринарна станція веде постійну боротьбу зі сказом.

У 2005 році в господарстві було зареєстровано спалах парувальної хвороби коней. Джерелом інфекції була завезена кобила з сусіднього Кармаскалінський району, що не пройшла належний ветеринарний контроль, і належала приватній особі.

2.5 ЗАХОДИ З ПРОФІЛАКТИКИ ТА ЛІКВІДАЦІЇ ВІРУСНОГО Лейкоз великої рогатої худоби У СПК «Інтернаціонал» Ішимбайський РАЙОНУ

Республіки Башкортостан

Відповідно до вимог законодавства у неблагополучних господарствах проводяться наступні заходи:

1. Оздоровчі заходи в неблагополучних по лейкозу господарствах, в т.ч. фермерських (відділення, ферма, обори), проводять шляхом ізоляції заражених ВЛКРС і негайної здачі на забій хворих тварин.

За результатами серологічного дослідження, отриманими перед початком оздоровчих заходів, визначають варіанти боротьби з лейкозом.

2. У господарствах, де виявлено до 10% заражених і хворих на лейкоз тварин, їх негайно здають на забій.

Наступні серологічні дослідження тварин цього стада проводять через кожні 3 місяці з обов'язковим видаленням інфікованих тварин.

3. У господарстві, де виявлено до 30% корів і нетелей, заражених ВЛКРС, останніх розміщують окремо від здорових тварин на відділень, фермі, оборі.

Інфікованих тварин через кожні 6 місяців досліджують гематологічним методом на лейкоз. Тварин із змінами крові, характерними для лейкозу, визнають хворими, ізолюють і здають на забій.

Корів і нетелів, не інфікованих вірусом лейкозу, в подальшому досліджують тільки серологічним методом з інтервалом 3 місяці. Після кожного дослідження нововиявлених позитивно реагуючих тварин переводять у групу інфікованих корів.

4. У господарстві, де виявляють понад 30% корів і нетелей, заражених ВЛКРС і немає умов проводити оздоровчі заходи згідно з п. 3, всіх дорослих тварин досліджують тільки гематологічним методом через кожні 6 місяців.

Одночасно організовують роботу зі створення стада, вільного від ВЛКРС, шляхом заміни інфікованих корів здоровими тваринами.

5. У всіх категоріях господарств, де встановлена ​​інфекція, що викликається вірусом лейкозу, організовують вирощування племінних і ремонтних телиць окремо від дорослого поголів'я на спеціалізованих фермах або у відособлених телятниках, контролюючи їх благополуччя по відношенню до інфекції серологічним методом.

Перше серологічне дослідження сироваток крові тварин проводять у 6-місячному віці, а наступні - через кожні 6 місяців.

При виявленні тварин, заражених ВЛКРС, їх переводять у групу відгодівлі.

6. З відділень, ферм, господарств, оздоровлюємо від лейкозу, дозволяється реалізація тварин у віці не молодше 9 місяців за умови, що їх вирощували ізольовано від дорослих тварин у відокремлених приміщеннях і досліджували їх серологічним методом з отриманням негативних результатів.

7. Для трансплантації зигот відбирають корів - донорів та реципієнтів, вільних від вірусу лейкозу великої рогатої худоби.

8. При виявленні хворих тварин в індивідуальних господарствах їх піддають забій, а решту поголів'я містять ізольовано від тварин, що належать іншим власникам неблагополучного населеного пункту.

Молоко та молочні продукти забороняється реалізовувати у вільному продажу.

9. У оздоровлюємо від лейкозу господарствах (фермах) проводять дезінфекцію тваринницьких приміщень та обладнання за визначеним порядком проведення ветеринарної дезінфекції об'єктів тваринництва. Для дезінфекції застосовують 2%-ний гарячий розчин формальдегіду, 2%-ний гарячий розчин їдкого натру та ін Особливо увагу звертають на місця і предмети, забруднені кров'ю. Гній і стічні води утилізують у встановленому порядку.

10. Господарства, в тому числі господарства громадян, вважають оздоровленим після виведення всіх хворих та інфікованих тварин та отримання двох поспіль, з інтервалом в 3 місяці, негативних результатів при серологічному дослідженні всього поголів'я тварин старше 6-місячного віку, а також виконання заходів щодо санації приміщень і території ферм (1, 10, 11, 12, 13).

У СПК «Інтернаціонал» робота з ліквідації лейкозу великої рогатої худоби почалася в 2005 році, коли при дослідженні крові було виявлено 87,14% заражених корів. У ліквідації лейкозу в господарстві активно брав участь професор кафедри «Паразитологія, мікробіологія і вірусологія» ФГТУ ВПО «Башкирський державний аграрний університет» Галєєв Р.Ф., який застосував нові технології в ліквідації лейкозу великої рогатої худоби.

На молочному комплексі, де містилося 678 голів великої рогатої худоби, зібрали в один корпус корів, вільних від ВЛКРС в кількості 135 голів. У подальшому ці корови стали ядром для відновлення стада. Організували окремий вигул для цієї групи з метою уникнути можливих контактів хворих і здорових корів. Биков зібрали в окреме стадо і перевели в групу відгодівлі. Повністю перейшли на штучне запліднення. Одночасно відокремили молодняк до 6 місяців в окрему ферму у відділенні Басмановка, де утримували як ремонтний молодняк до проведення серологічних досліджень після досягнення 6 місячного віку. РІД-негативних телиць переводили в молочний комплекс, формуючи з них групу ремонтного молодняка для поповнення стада. РІД-позитивних переводили в групи відгодівлі. Серопозитивних корови молочного комплексу поступово замінялися тьолками вільними від ВЛКРС. Серологічні і гематологічні дослідження всього поголів'я проводилися регулярно два рази на рік. Особливістю запропонованої методики є своєчасне випоювання молозива від вірусінфікованих корів з наступним окремим утриманням телят, отриманих від корів-матерів позитивних по гематологічним показниками.

Паралельно цій роботі йшло оздоровлення приватного стада, де на 2005 рік було зареєстровано 37% заражених ВЛКРС тварин. Завдяки підтримці директора СПК «Інтернаціонал» Галлямова Айрат Агзамович громадяни мали можливість безоплатно обміняти ВЛКРС позитивних корів і телиць на незаражених з основного стада господарства. Завдяки вжитим зусиллям вдалося повністю звільнити від лейкозу два з трьох відділів господарства, поголів'я великої рогатої худоби, що належить жителям села Ішеева, повністю оздоровилося від лейкозу. На сьогоднішній день у відділенні «Заливне» є 32 позитивно реагують по РІД корови, які незабаром підуть на забій. В даний час вирішується питання про присвоєння господарству статусу племінного господарства по розведенню чорно-рябої породи великої рогатої худоби.

ПЛАН заходів з оздоровлення СПК «Інтернаціонал» ВІД ВІРУСНОГО Лейкоз великої рогатої худоби НА 2009 РІК

I. Загальні відомості

Кількість тварин у господарстві: велику рогату худобу - 861.

Дата виявлення захворювання тварин: 15 листопада 2005

Яким методом встановлено діагноз: серологічне, гістологічне, гематологічне дослідження.

Кількість виявлених тварин: 32 голови (2008 р.).

Умови утримання: задовільні, задовольняють всім зоотехнічним нормам.

II. Заходи з оздоровлення господарства

А. Дослідження тварин на лейкоз.

2.6 ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВЕТЕРИНАРНИХ ЗАХОДІВ У ГОСПОДАРСТВІ

Проведено аналіз економічних збитків та витрат на проведення оздоровчих заходів за період неблагополуччя щодо лейкозу.

Збиток від падежу склав: У = 1 * 400 * 50-50 = 19 950 руб. - Збиток від падежу однієї корови у 2005 році.

400 кг - маса тварини

50 руб. - Закупівельна ціна одиниці продукції

50 руб. - Грошова виручка від реалізації продуктів забою або трупного сировини (шкура)

Збиток від вимушеного забою в 2005 році склав: У = 67 * 400 * 50-1005000 = 335000 руб. - Збиток від вимушеного забою корів у 2004 році.

67 - кількість вимушено убитих тварин у 2005 р.

400 кг. - Середня маса однієї тварини

50 руб. - Закупівельна ціна одиниці продукції

1005000 - грошова виручка від реалізації продуктів забою (75руб/кг * 13400 кг м'яса)

Збиток від вимушеного забою в 2006 році склав: У = 88 * 400 * 50-1320000 = 440000 руб. - Збиток від вимушеного забою корів у 2005 році.

88 - кількість вимушено убитих тварин у 2006 р.

400 кг. - Середня маса однієї тварини

50 руб. - Закупівельна ціна одиниці продукції

1320000 - грошова виручка від реалізації продуктів забою (75руб/кг * 17600 кг м'яса)

Збиток від вимушеного забою в 2007 році склав: У = 57 * 400 * 50-855000 = 285000 руб. - Збиток від вимушеного забою корів у 2007 році.

57 - кількість вимушено убитих тварин у 2007 р.

400 кг. - Середня маса однієї тварини

50 руб. - Закупівельна ціна одиниці продукції

855000 - грошова виручка від реалізації продуктів забою (75руб/кг * 11400 кг м'яса)

Збиток від вимушеного забою в 2008 році склав: У = 15 * 400 * 50-225000 = 75000 руб. - Збиток від вимушеного забою корів у 2008 році.

15 - кількість вимушено убитих тварин у 2008 р.

400 кг. - Середня маса однієї тварини

50 руб. - Закупівельна ціна одиниці продукції

225000 - грошова виручка від реалізації продуктів забою (75руб/кг * 3000 кг м'яса)

У + У + У + У = 1135000 крб. - Збиток від вимушеного забою за останні 4 роки

Збиток від недоотримання молока в 2005 році склав:

У = 915 * (12-9) * 300 * 10 = 8235000 крб.

915 кількість корів хворих ВЛКРС

12 л. - Середньодобова продуктивність від однієї здорової корови

9л. - Середньодобова продуктивність від однієї хворої корови

300дн. - Тривалість лактації

10 руб. - Закупівельна ціна літра молока

Збиток від недоотримання молока в 2006 році склав:

У = 565 * (12-9) * 300 * 10 = 5085000 крб.

565 кількість корів хворих ВЛКРС

12 л. - Середньодобова продуктивність від однієї здорової корови

9л. - Середньодобова продуктивність від однієї хворої корови

300дн. - Тривалість лактації

10 руб. - Закупівельна ціна літра молока

Збиток від недоотримання молока в 2007 році склав:

У = 213 * (12-9) * 300 * 10 = 1917000 крб.

213 - кількість корів хворих ВЛКРС

12 л. - Середньодобова продуктивність від однієї здорової корови

9л. - Середньодобова продуктивність від однієї хворої корови

300дн. - Тривалість лактації

10 руб. - Закупівельна ціна літра молока

Збиток від недоотримання молока в 2008 році склав:

У = 32 * (12-9) * 300 * 10 = 288 000 руб.

32 - кількість корів хворих ВЛКРС

12 л. - Середньодобова продуктивність від однієї здорової корови

9л. - Середньодобова продуктивність від однієї хворої корови

300дн. - Тривалість лактації

10 руб. - Закупівельна ціна літра молока

У + У + У + У = 15525000 руб. - Збиток від недоотримання молока за останні 4 роки

Збиток від недоотримання приплоду в 2005 році склав:

У = (1 * 982-687) * 1500 = 442500

1 - коефіцієнт для великої рогатої худоби

982 - можливий контингент маток для розплоду

687 - кількість фактично народжених телят

1500 руб. - Вартість приплоду при народженні

Збиток від недоотримання приплоду в 2006 році склав:

У = (1 * 862-603) * 1500 = 388500

1 - коефіцієнт для великої рогатої худоби

862 - можливий контингент маток для розплоду

603 - кількість фактично народжених телят

1500 руб. - Вартість приплоду при народженні

Збиток від недоотримання приплоду в 2007 році склав:

У = (1 * 875-612) * 1500 = 394500

1 - коефіцієнт для великої рогатої худоби

875 - можливий контингент маток для розплоду

612 - кількість фактично народжених телят

1500 руб. - Вартість приплоду при народженні

Збиток від недоотримання приплоду в 2008 році склав:

У = (1 * 829-580) * 1500 = 373500

1 - коефіцієнт для великої рогатої худоби

829 - можливий контингент маток для розплоду

580 - кількість фактично народжених телят

1500 руб. - Вартість приплоду при народженні

У + У + У + У = 1599000 крб. - Збиток від недоотримання приплоду за останні 4 роки

Таблиця 3.

Економічний збиток, заподіяний вірусним лейкоз великої рогатої худоби.

Визначення витрат на ветеринарні заходи

Джерелом отримання вихідних даних для визначення витрат на ветеринарні заходи є нормативи вартості ветеринарних препаратів за цінами зооветснабе за станом на грудень 2008 року, оплата праці ветеринарних спеціалістів у СПК «Інтернаціонал», документи бухгалтерського обліку.

Таблиця 4.

Витрати на проведення заходів

з ліквідації вірусного лейкозу великої рогатої худоби

Визначення ймовірного економічного збитку:

7586 * 0,22 * 24,09 = 4016356,1152 руб.

7586 - загальна кількість тварин, підданих профілактиці

1725/7586 = 0,22 - потенційний коефіцієнт захворюваності

18278950/7586 = 2409,56 коефіцієнт економічного збитку в розрахунку на одну захворіла тварина при природному перебігу хвороби

Фактичний економічний збиток: - 19950 руб. від падежу однієї корови.

Запобігання економічний збиток склав:

4016356,1152 - 19950 = 3996406,1152 руб.

Економічний збиток ветеринарних заходів склав:

3996406,1152-132235 = 3864171,1152 руб.

Економічна ефективність на один рубль ветеринарних витрат склала: 3864171,1152 / 132235 = 29,22 руб.

3. ОХОРОНА ПРАЦІ. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ

3.1 ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЧОЇ САНІТАРІЇ

Виробнича санітарія - система організаційних, гігієнічних та санітарно - технічних заходів і засобів, що запобігають вплив на працюючих шкідливих виробничих факторів, ГОСТ 12.02.002-82.

Мікроклімат оцінюється наступними параметрами: температурою повітря, відносною вологістю, швидкістю руху повітря на робочому місці, барометричним тиском. За системою чотирирівневого нормування мікроклімат у тваринницьких приміщеннях СПК «Інтернаціонал» прирівнюється до відносно дискомфортного - забезпечується оптимальна працездатність, але виникають неприємні відчуття, що пов'язано з підвищенням вологості повітря (85%) і скупченням аміаку, внаслідок недостатньої вентиляції. Параметри вимірів показників мікроклімату представлені в таблиці 5

Таблиця 5

Параметри мікроклімату

Висновок: дані параметри не відповідають встановленим нормам. Підвищена вологість повітря та швидкість руху повітря. У літній період, коли тварини знаходяться на пасовищі, обслуговуючий персонал відкриває вікна для провітрювання приміщення і поліпшення повітрообміну.

3.2 ЕЛЕКТРИЧНА БЕЗПЕКА

Електробезпека - система організаційних і технічних заходів і засобів, що забезпечує захист людей від шкідливого і небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля чи статичної електрики.

Електрослюсар, обслуговуючий комплекс СПК «Інтернаціонал» має стаж роботи на електричних установках більше 10 років, він є основним відповідальним особою, яка відповідає за електробезпечність.

Всі електроустановки тваринницького комплексу мають ізоляцію, виконаної з гумових і пластмасових матеріалів. Перевірка міцності ізоляції перевіряється спеціальним приладом мегомметром - один раз на півтора року.

Знеструмоведучі металеві частини, які можуть надаватися під напруженням, мають захисні заземлення - навмисне електричне з'єднання з землею.

При виникненні в електроустановці небезпеки ураження струмом, виникає захисне відключення - швидкодіюча захист, що забезпечує автоматичне відключення.

3.3 ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

Горіння - складний фізико-хімічний процес взаємодії горючої речовини і окислювача, що супроводжується виділенням теплоти і випромінюванням світла.

Щоб виникло горіння, необхідне джерело теплоти, горючою речовиною і не менше 14% кисню в повітрі. Отже, система запобігання та ліквідації пожеж заснована на тому, щоб не допустити одночасного впливу цих трьох факторів.

Основний фактор пожежної безпеки на тваринницьких комплексах - спорудження будівель, будівельних конструкцій, несучих стін, перегородок, настилів, навісних панелей - з вогнетривких матеріалів з ​​межею вогнестійкості від 2 до 10 годин.

Тваринницький комплекс СПК «Інтернаціонал» з пожежної небезпеки технологічного процесу відноситься до категорії Д.

Пожежна профілактика - комплекс заходів, спрямованих на попередження пожеж, запобігання поширення вогню, пристрій шляхів евакуації людей і матеріальних цінностей та створення умов для швидкої ліквідації пожежі.

У тваринницькому комплексі СПК «Інтернаціонал» за останні 20 років не було зафіксовано жодного спалаху, завдяки своєчасним профілактичним заходам:

1. правильне планування будівель;

2. правильний монтаж електромережі;

3. запобігання самозаймання сіна, соломи, тирси, торфу, вугілля;

4. дотримання правил пожежної безпеки.

4. ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Охорона навколишнього середовища полягає в правильній утилізації гною і трупів тварин. Гній з тваринницьких приміщень СПК «Інтернаціонал» збирається в гноєсховище, де він знезаражується біотеміческім способом протягом місяця. Після знезараження гній вивозиться на поля як добриво для підвищення продуктивності вирощування культур.

Відповідальний за своєчасну утилізацію трупів тварин на тваринницькому комплексі - ветеринарний лікар тваринницької ферми. До попереднього року, як було сказано раніше, трупи тварин, що загинули від інфекційних хвороб, вивозили працівники утильзавод на своєму транспорті для переробки в м'ясо-кісткове борошно. В даний час трупи утилізуються в скотомогильнику господарства.

ВИСНОВОК

У результаті проведених заходів з ліквідації вірусного лейкозу великої рогатої худоби в СВК «Інтернаціонал» знизилася захворюваність з 87,14% до 3,7%. Вивчено економічну ефективність проведених профілактичних і протіволейкозних заходів у неблагополучному по ВЛКРС господарстві. Проведено комплекс ветеринарно-санітарних та організаційно-господарських заходів з ліквідації вірусного лейкозу великої рогатої худоби. Проведені заходи ефективні і вони забезпечують скорочення захворюваності худоби лейкозом при високій окупності проведених витрат. Так, в результаті загальних і спеціальних профілактичних заходів, що проводяться в неблагополучному по лейкозу господарстві запобігли економічного збитку на суму 3996406 крб., Економічна ефективність на один рубль ветеринарних витрат склала 29,22 руб.

ПРОПОЗИЦІЇ ГОСПОДАРСТВУ

1. Своєчасно ізолювати і робити вимушений забій нововиявлених заражених ВЛКРС тварин.

2. Проводити серологічні дослідження крові у телят з 6-місячного віку, з подальшим окремим утриманням інфікованих і неінфікованих тварин.

3. Карантініровать і проводити серологічні дослідження крові на лейкоз знову надійшли в господарство корів та телиць.

4. Продовжити роботу з присвоєння господарству статусу племінного репродуктора.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Ветеринарне законодавство / під ред. А.Д. Третьякова. - М.: Колос, т.1-2, 1972; Т.3, 1981; Т.4, 1988.

2. Гінсбург А.Г., Іванов А.Д. Організація ветеринарної справи. - М.: Сільськогосподарська література, 1970.

3. Гінсбург А.Г. Ветеринарна служба в господарстві. - М: Россельхозіз-дат, 1977.

4. Гінзбург А.Г. Організація і планування ветеринарної справи. - М: Колос, 1979.

5. Гулюкін М.І. Шляхи передачі вірусу лейкозу великої рогатої худоби / М.І. Гулюкін, А.В. Васін, Н.В. Замараєва / / Ветеринарія, 1990, № 1.

6. Гулюкін М.І., Симонян Г.А., Іванова Л.А. та ін Система моніторингу лейкозу великої рогатої худоби в Російській Федерації / / Ветеринарний консультант, 2007, № 17.

7. Організація і економіка ветеринарної справи. / Підручник під редакцією А.Д. Третьякова. - М.: Колос, 1987.

8. Нікітін І.Н., Воскобойник В.Ф. Організація і економіка ветеринарної справи. - М.: Владос, 1999.

9. Нікітін І.Н. Практикум з організації та економіки ветеринарної справи. - М.: Колос, 1998.

10. Довідник ветеринарного лікаря. / Н.М. Алтухов, Б.А. Афанасьєв, Б.А. Башкіров та ін - М.: Колос, 1996.

11. Галєєв Р.Ф. Вірус лейкозу великої рогатої худоби (культуральні, інфекційні та імуногенні властивості) .- Уфа.: Новий стиль, 2003.

12. Галєєв Р.Ф. Лейкоз великої рогатої худоби. - Уфа.: Новий стиль, 2006.

13. Епізоотологія та інфекційні хвороби. / Под ред. А.А. Конопаткіна. - М.: Колос, 1993.

14. http://www.ishimbay.ru/