Планування виробництва і реалізація продукції в системі контролінгу

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Введення

Актуальність теми полягає в тому, що планування серед всіх функцій управління займає центральне місце, тому що покликане суворо регламентувати поведінку об'єкта в процесі реалізації поставлених перед ним цілей.
Функція планування передбачає визначення конкретних завдань кожному підрозділу на різні планові періоди та розробку виробничих програм. Планування набуває важливе економічне значення, так як при формуванні виробничих програм необхідно враховувати всі види наявних ресурсів, вартість їх придбання, постачання, розподіл і раціональне використання. Планування є однією з функцій контролінгу, при цьому завданнями контролінгу є надання інформаційної підтримки при розробці базисних планів, формування і вдосконалення всієї системи планування, а так само перевірка запропонованих планів на повноту і реалізацію.
Контролінг виробництва надає інформацію не тільки про сукупну сумі витрат, випуску і прибутку, а й дає можливість встановити фактори, від яких залежить величина витрат і приріст прибутку.
У рамках процесу оперативного планування контролінг виробництва займається питаннями узгодження виробничих планів з планами по збуту, потужностями, закупівлями, запасами, персоналу.
Основна мета роботи у дослідженні можливостей використання контролінгу в плануванні виробництва і реалізації продукції з урахуванням планування витрат підприємства. Об'єктом дослідження слугують підприємства, ристовують контролінг в своїй системі управління.
Предметом дослідження є управлінські відносини, що виникають в процесі використання контролінгу на підприємствах.

1. Особливості контролінгу в системі планування виробництва та реалізації продукції

1.1 Сутність контролінгу на виробництві

Цільова завдання контролінгу виробництва - управління виробничими витратами.
До завдань КП належать:
оптимізація виробничих витрат, у тому числі програми їх зниження;
формування умов ефективності виробничого процесу;
надання інформації іншим підрозділам про виробничих витратах, завантаження потужностей, параметрах виконання виробничої програми та ін [17, 91с.]
Керівнику важливо знати не тільки сукупну суму витрат, загальний випуск і прибуток, але і встановити фактори, від яких залежить величина витрат і приріст прибутку. Отримати таку інформацію можна через контролінг виробництва. На відміну від виробничого обліку, контролінг виробництва не зобов'язаний враховувати всі види витрат. Контролер виробництва повинен працювати у першу чергу з тими видами витрат, які найбільшою мірою впливають на ефективність діяльності підприємства.
Основними критеріями оцінки виробництва служать рентабельність і продуктивність ресурсів у вартісному і натуральному вираженні.
Якщо контролер виявляє негативні тенденції з контрольованим видам витрат, то він повинен ініціювати заходи щодо їх усунення. Які при цьому будуть прийняті заходи, залежить від керівника виробництва. В обов'язки контролера може входити підготовка альтернативних варіантів заходів щодо зниження виробничих витрат.
До завдань контролінгу виробництва також входить управління рентабельністю капіталу, задіяного у виробничому процесі. З цією метою контролери повинні стежити за тим, щоб купується обладнання було максимально гнучким. Це дозволить у разі зміни обсягів випуску або асортименту підвищити завантаження обладнання, а отже, знизити постійні витрати на одиницю продукції.
У рамках процесу оперативного планування контролінг виробництва займається питаннями узгодження виробничих планів з планами по збуту, потужностями, закупівлями, запасами, персоналу. Ця робота повинна здійснюватися в тісному взаємозв'язку з центральним контролінгом, який займається контролінгом витрат, рентабельності, ліквідності по підприємству в цілому. [17, 92с.]
Основними напрямками контролінгу у сфері планування виробництва є управління витратами на виробництво і реалізацію продукції.
У системі управління витратами під контролінгом розуміється сукупність функцій, що складається з ряду послідовних кроків, що дозволяють отримувати, контролювати і аналізувати інформацію, необхідну для прийняття рішень щодо регулювання рівня витрат у цілому і за окремими напрямами їх формування. Виходячи з цього, в контролінгу управління витратами ключове значення має структура поділу витрат на колектори, інформаційні блоки, що відповідають певним ознаками процесу витрачання ресурсів.
Основою побудови контролінгу витрат та інструментарію їх збору та аналізу повинна служити ієрархія цих колекторів та їх взаємна ув'язка. У складі зазначеної ієрархії на першому рівні знаходяться витрати підприємства в цілому, на другому - витрати підрозділів, на третьому - витрати, розподілені по продуктах (для виробничих підрозділів), і, далі, витрати, розподілені відповідно до класифікації, прийнятої в системі управлінського обліку з принципами їх віднесення на певні статті собівартості.
Контролінг включає в собі наступні компоненти обліку витрат, які повинні бути представлені на кожному рівні ієрархії:
Облік витрат за місцями виникнення (МВВ), який дозволяє ефективно контролювати непрямі витрати, а також служить проміжним етапом для розподілу витрат на продукт;
Облік за видами витрат, який служить для мети визначення витрат, що виникли в процесі виробництва і дозволяє аналізувати структуру цих витрат;
Облік витрат за внутрішніми замовленнями, який аналогічний обліку витрат за місцями виникнення витрат з тією різницею, що витрати, що обліковуються за замовленнями, носять разовий характер;
Облік результатів витрачання ресурсів, який дозволяє побудувати аналіз звіт про прибутки і збитки та розрахувати рентабельність конкретного продукту;
Облік витрат на продукт, який відповідно до обраного методу розподілу відносить виробничі витрати на конкретний кінцевий продукт.
Основою контролінгу є облік витрат за місцями виникнення, що дозволяє групувати найбільш складні з точки зору їх непрямі витрати згідно з різними критеріями. Витрати, зібрані за місцем виникнення витрат, можуть бути потім розподілені на носії витрат (продукт). З метою аналізу та коректності обліку МВВ можуть бути розподілені по виробничих функцій, з фізичного знаходження, за сферами відповідальності. Логіка побудови схем розподілу витрат повинна бути сформована, виходячи з економічної стратегії управління [19,132 с.].
Облік витрат по продуктах є підсумком контролінгу та слугує потужним інструментом аналізу, що дозволяє виявить найбільш значимі види або елементи витрат у собівартості кінцевого продукту.
Застосування контролінгу в системі управління витратами дозволяє об'єктивно оцінювати економічну ситуацію і ефективно застосовувати основні принципи, закладені в систему управління витратами конкретного підприємства. При цьому в процес управління повинні бути включені всі без винятку служби, перед керівниками яких повинні ставитися конкретні, зрозумілі для них мети в області мінімізації витрат, а відповідальні за витрачання ресурсів виконавці повинні чітко і однозначно розуміти свої завдання.
Тільки в цьому випадку можливе прийняття і реалізація збалансованих і адекватних управлінських рішень. Впровадження контролінгу як особливої ​​групи функцій в системі управління витратами призводить до того, що через складність перерахунків (подання витрат у різних проекціях) багаторазово зросте число необхідних операцій, виконання яких неможливе без застосування інформаційних технологій.
Конкретна структура та методи побудови системи контролінгу залежать від виробничої (технологічної) специфіки підприємства, складу та різноманітності споживаних матеріальних ресурсів, рівня підготовки персоналу і поставлених стратегічних цілей.

1.2 Взаємозв'язок плану виробництва та реалізації продукції

Планування - вид управлінської діяльності, пов'язаний з формуванням планів організацій в цілому, її підрозділів, функціональних підсистем, відділів і служб, зокрема (1, стр.82). Будучи органічною частиною процесу управління підприємством, планування задає параметри та основні напрямки майбутнього розвитку організації. Воно охоплює основні напрямки господарської діяльності - продажу, виробництво, закупівлі, фінанси, а також їх взаємодію між собою і координацію.
Суть планування полягає у формулюванні цілей і завдань діяльності підприємства на певний період часу, визначення стратегії і досягнення поставлених цілей, їх ресурсного забезпечення та доведення планів до всіх виконавців та осіб, відповідальних за їх реалізацію.
Планування продажів
Планування виробничого процесу
Планування закупівельної діяльності

Планування передбачає розробку цілого комплексу заходів, які визначають послідовність дій задля досягнення поставлених цілей з урахуванням можливостей підприємства. В результаті вдається знизити рівень простою обладнання і фахівців, скоротити терміни виконання замовлень, оптимізувати рух матеріалів і складські залишки, зробити процес виробництва прозорим і керованим, в цілому підвищити ефективність роботи підприємства. Єдиний економічний процес, для здійснення якого, будь-виробниче підприємство, складається з трьох етапів: закупівля сировини, матеріалів і комплектуючих, виробництво продукції, її реалізація.
Малюнок 1. Етапи процесу планування
Найважливішими в системі планів, які розробляються на підприємстві, є плани виробництва і реалізації продукції. Вони повинні бути збалансованими, узгодженими і взаємопов'язаними з витратами, необхідними для здійснення запланованих обсягів робіт. У цілому вони покликані дати відповідь на одне з найважливіших питань економічної теорії: як найкращим чином використовувати наявні в розпорядженні підприємства ресурси?
Планування виробництва продукції, робіт та послуг повинна задовольняти на всіх діючих підприємствах конкретні потреби покупців, замовників чи споживачів і бути тісно пов'язаним з розроблюваної загальною стратегією розвитку підприємства, проектуванням конкурентоспроможної продукції, організацією її виробництва і реалізації, а також з виконанням інших функцій і видів внутрішньогосподарської діяльності [18,93 с.].
У плані виробництва кожного підприємства міститься взаємопов'язана система наступних планових показників:
основна мета виробничої діяльності підприємства та її окремих підрозділів на плановий період;
обсяг і терміни виробництва продукції, робіт і послуг із зазначенням конкретних кількісних і якісних показників по всій номенклатурі товарів;
розрахунок виробничої потужності підприємства, цехів і дільниць, які підтверджують її збалансованість з річними обсягами виробництва, рівноваги попиту та пропозиції;
визначення потреби ресурсів на виконання річної виробничої програми підприємства і його підрозділів, розрахунок балансу напівфабрикатів і комплектуючих;
розподіл планованих робіт по основних цехах, а також строком виготовлення і постачання продукції на ринок;
вибір засобів і методів досягнення запланованих показників, розрахунок обсягів незавершеного виробництва, коефіцієнтів завантаження технологічного обладнання та виробничих площ;
обгрунтування методів і форм організації виробництва запланованих товарів, робіт і послуг, контролю виконання планів виробництва і реалізації продукції.
У річних планах виробництва і реалізації продукції вирішують такі основні завдання:
визначення основних планових завдань кожному підрозділу підприємства;
виявлення та усунення виникаючих нестиковок в міжцехових планах;
взаємодія основних показників довгострокових та поточних планів виробництва;
розподіл виробництва ресурсів між підрозділами підприємства.
План виробництва є провідним розділом плану розвитку підприємства. Від кількості і асортименту продукції, що випускається залежать всі основні показники роботи підприємства. На основі виробничої програми планується кількість і вартість сировини, матеріалів, палива та електроенергії, споживаних на технологічні цілі, розраховується чисельність працівників промислово-виробничого персоналу, фонд оплати праці, собівартість продукції. Від обсягу реалізації виробленої продукції залежить величина прибутку, одержуваної підприємством [17,85 с.].
Показниками плану виробництва (виробничої програми) є темпи зростання виробництва товарної продукції, виробництво найважливіших видів продукції в натуральному вираженні (з вказівкою "у тому числі продукції для експорту"), включаючи показник якості продукції.
Вихідними даними для складання плану виробництва і реалізації продукції є:
результати вивчення попиту споживача на продукцію;
договори з постачальниками сировинних і матеріальних ресурсів та покупцями;
дані про сировинні ресурси з урахуванням їх якості;
наявність виробничих потужностей з урахуванням їхнього введення і вибуття;
затверджені норми і нормативи;
режим роботи підприємства;
заходи щодо підвищення ефективності виробництва;
забезпечення робочою силою;
визначення залишків готової продукції на складі і реалізованої, але неоплаченої на початок і кінець планованого року;
ціни на матеріально-технічні ресурси і готову продукцію.
В умовах ринку підприємство може переслідувати різні цілі. Вибір їх залежить від ситуації, що склалася до цього часу на ринку і від стану справ на самому підприємстві. Як правило, керівництво підприємства обирає одну з наступних стратегій поведінки [16, 12 c]:
виживання в довгостроковому періоді (особливо в кризовій ситуації);
завоювання більшої частки ринку або вихід на новий ринок;
максимізація прибутку;
Очевидно, що стосовно до промислового підприємства будь-яка з цих стратегій має на увазі ведення виробничої діяльності.
Виробництво ж, як відомо, характеризується цілеспрямованими витратами ресурсів для отримання певних результатів, причому понесені витрати вимагають постійного порівняння з досягаються при цьому виробничими результатами. Таким чином, перш ніж приступати до випуску продукції потрібно економічно обгрунтовано розрахувати обсяги випуску та реалізації за кожним видом продукції. Для цього потрібен план, який дозволив би відповісти на два питання:
1) Що і в яких обсягах виробляти?
2) Скільки ресурсів і в якій кількості необхідно використовувати у виробничих процесах? [12,99 с.]
Обсяг виробництва продукції планується на підставі даних:
Планований обсяг продажів, розрахований виходячи з ринкової потреби у виробленому товарі;
Виробничі потужності підприємства;
Наявні фінансові ресурси та можливість залучення додаткових позикових коштів;
плановані запаси продукції на початок і кінець періоду, покликані забезпечити безперебійний процес збуту товару і т.д.
Розрахувавши обсяг виробництва, можна визначити потребу підприємства в матеріальних ресурсах, собівартість продукції, кінцевий прибуток. Правильно запланувати обсяг виробництва - одна з найважливіших задач економічної служби підприємства, т.к обсяг виробництва, ціни на продукцію і виробничі витрати взаємозалежні, а отримання максимального фінансового результату можливо лише при певному поєднанні зазначених величин [2,230 с.].
Обсяги виробництва і реалізації продукції є взаємозалежними показниками. В умовах обмежених виробничих можливостей і необмеженому попиті на перше місце висувається обсяг виробництва продукції. Але в міру насичення ринку і посилення конкуренції не виробництво визначає обсяг продажів, а навпаки, можливий обсяг продажів є основою розробки виробничої програми.
Підприємство має розробляти тільки ті програми, які воно може реально реалізувати. Їли встановлювати виробничу програму виходячи лише з потреб, вона може виявитися незабезпеченої можливостями виробництва, а отже нереальною. Якщо ж її встановлювати тільки по можливостях виробництва, можуть виявитися незадоволеними будь-які потреби.

2. Інструменти контролінгу виробництва і реалізації продукції та методи планування обсягів виробництва

2.1 Аналіз відхилень, вплив відхилень витрат і чистої виручки на величину алгоритму "витрати - прибуток"

Оцінка діяльності підприємства, його структурних підрозділів, а також дій менеджерів проводиться за допомогою аналізу відхилень, який є одним з основних інструментів оперативного контролінгу. Інформація про відхилення від плану (нормативу) сприяє підвищенню рівню аналізу фактичного стану справ на промислових підприємствах, а також забезпечує в обліковій системі підприємства основу для контролю бюджетів. Формування та використання інформації з відхиленням від плану дозволяє підвищити аналітичність та оперативність обліку витрат, скоротити витрати на виробництво продукції, оптимізувати прибуток.
Виходячи із сутності алгоритму "витрати - прибуток", в основі якої лежить взаємозв'язок витрат і виручки (доходу), виділимо основні напрямки дослідження відхилень від плану (нормативу). Це розрахунок відхилень витрат на сировину і основні матеріали і розрахунок відхилень чистої виручки від реалізації продукції [8,74 с.].
Розрахунок відхилень витрат на сировину і матеріали.
Відхилення витрат на сировину і основні матеріали являє собою різницю між величиною загальних нормативних і фактичних витрат даних статей на фактично вироблену продукцію. Загальна величина відхилень з матеріальних витрат, у свою чергу складається зі складових:
кількісних відхилень, що виникають у силу того, що фактична кількість матеріалів, використане для випуску готової продукції, відмінно про нормативної кількості;
відхилення за ціною, що виникають у силу того, що фактична ціна кожної одиниці вихідних матеріалів відмінна від нормативної ціни [8,76 с.].
Сума значень цих складових дає величину загального відхилення витрат сировини й основних матеріалів, що можна представити наступною формулою:
(2.1)
де СМ - загальне відхилення витрат сировини й основних матеріалів;
К - відхилення за кількістю:
Ц - відхилення за ціною.
Норматив кількості матеріальних витрат на одиницю продукції має відображати загальну суму витрат сировини і матеріалів, що йде на виробництво виробу, включаючи неминучі втрати (шлюб, виробничі відходи, технологічні втрати) у допустимих межах, встановлених нормативом.
Специфікація видів і кількості необхідного матеріалу повідомляється в накладній або матеріальному вимозі на предмет постачання. Документ є постійно діючим і міняється тільки тоді, коли змінюються технічні характеристики продукту або сталися зміни у виробничому процесі, що зачіпають специфіку необхідних матеріалів [8,78 с.].
Найчастіше на підприємстві складається така ситуація, коли виділених матеріалів виявляється недостатньо або виникає необхідність заміни матеріалів та інше. Характер цих недоліків значною мірою залежить від особливостей виробничого процесу та технологій. У подібних випадках виписуються сигнальні вимоги із зазначенням періоду їх дії, причин і винуватця відхилення від норм. Формалізація можливих причин і відповідальних за відхилення від норм по витраті матеріалів представлена ​​в таблиці 2.1
Таблиця 2.1. Формалізація причин і відповідальних за відхилення щодо витрат на сировину та матеріали (умовний приклад)
Причина відхилень
Код
Вид документа
Відповідальний за відхилення
Код
1. Заміна сировини і матеріалів (за кількістю, ціною, найменуванням)
110
Сигнальне вимога
персонал відділу матеріально технічного постачання
Постачальники
Бухгалтерія
Виробничі робітники
Технологи
Складські робочі
Персонал планово - економічного відділу
Адміністрація основного цеху
Робочі комплектуючих цехів
Допоміжні робітники
Адміністрація ремонтної дільниці
Робочі ремонтної дільниці
Технічний персонал
Майстер цеху
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
2. Нераціональне використання відходів
120
Накладна на внутрішнє переміщення
3. Відходи виробництва
130
Вимоги на додатковий матеріал
4. Виробничий брак
140
Акт про наявність шлюбу
5. Зайвий витрата матеріалів у зв'язку з поверненням продукції на доопрацювання
150
Акт про додаткову видачу коштів
6. Порушення технологічного процесу при виготовленні продукції
160
Наряд
7. Непоправність обладнання виробничих ліній
170
Наряд на ремонт обладнання
8. Повернення матеріалів на виправлення браку
180
Акт на доопрацювання
Використання даної системи має певні переваги, сутність яких полягає в тому, що відповідальні посадові особи мають можливість враховувати попередні та поточні відхилення. За допомогою виписки сигнальних вимог менеджери служб наперед знають про економію (перевитраті) сировини і матеріалів, про причини і винуватців відхилень. А це в свою чергу дає можливість визначати ступінь негативності або позитивності конкретній ситуації і вчасно впливати на неї.
У ході звітного періоду і по його завершенні вся інформації про відхилення надходить у відділ контролінгу, де проводиться визначення собівартості виробничої продукції за методом "директ-кост", а також встановлюється ступінь впливу мають місце відхилень на величину кінцевого показника. Результатом роботи відділу контролінгу служить вироблення альтернативних варіантів управлінських рішень щодо регулювання виробничого процесу.
Розрахунок відхилень чистої виручки від реалізації продукції.
Іншим важливим напрямком дослідження відхилень є розрахунок відхилень чистої виручки від реалізації продукції. Чиста виручка від реалізації - це підконтрольний показник, що розглядається підсистемою оперативного контролінгу [6,73 с.].
Процес реалізації продукції завершує операційний цикл на підприємстві (рисунок 2.1), що дозволяє йому виконувати зобов'язання перед державою, працівниками постачальниками і відшкодовувати виробничі витрати.
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Грошові кошти
Отримання грошей
Виробничі витрати
Договору - постачання і рахунки до отримання
Отримані доходи
Готова продукція, товарні запаси

Малюнок 2.1 Операційний цикл на підприємстві.

Дослідження показали, що найбільш вагомими наслідками невиконання плану реалізації можуть бути: уповільнення оборотності оборотних коштів, зниження прибутку, що в свою чергу вплине на значення показника рентабельності використовуваного капіталу. Крім того, за цим слідує штрафні санкції за невиконання договірних зобов'язань перед покупцями, витрати платежів і в цілому погіршення фінансового стану підприємства [7,47 с.].
Всі ці аргументи говорять про необхідність здійснення відхилень чистої виручки від запланованої суми з метою оперативного впливу на фактори її формування.
Відхилення чистої виручки від запланованої суми може бути розкладено на наступні складові:
кількісні відхилення, що виникли в результаті невідповідності фактичної кількості реалізованої продукції плановому кількості;
відхилення в ціні, виявлені в результаті зіставлення фактичної і планової облікової ціни.
Сумарне відхилення вказаних складових визначає загальне відхилення чистої виручки від реалізації продукції і може бути представлена ​​формулою [5,99 с.]:
(2.2)
де В - загальне відхилення виручки від реалізації продукції;
В (к) - відхилення виручки за кількістю;
В (ц) - відхилення виручки за ціною.
Одна з причин виникнення відхилень чистої виручки від реалізації полягає у проведеній підприємством політиці в області збуту продукції. Стратегія підприємства в області збуту полягає в тому, що продукція відпускається великим споживачам на підставі укладених з ними договорів - поставок. Відповідно до цього завданнями оперативного контролінгу у сфері збуту є:
контроль виробництва, випуску готової продукції та запасів на складі;
контроль виконання планів договорів поставок за обсягом та асортиментом продукції;
контроль розрахунків за реалізовану продукцію;
забезпечення злагодженості взаємодій структурних одиниць підприємства в процесі досягнення цілей;
збір поточної інформації (моніторинг) і визначення відхилень фактичних підконтрольних величин від заданих параметрів, причин і відповідальних за виникнення суттєвих відхилень, а також визначення ступеня впливу цих відхилень на показники рентабельності продажів і оборотності активів, а в кінцевому підсумку - на величину показника рентабельності коштів, вкладених в поточну діяльність підприємства;
вироблення рекомендацій щодо регулювання ситуації, що склалася на підприємстві, в окремому структурному підрозділі.
Процедура визначення відхилень фактичної величини від запланованої суми чистого виторгу в підсистемі оперативного контролінгу передбачає поетапне проходження інформації через відділи, дільниці та цехи підприємства [4,96 с.]. Планово - економічний відділ розробляє програму випуску готової продукції з розбивкою її на рік, квартали, місяці і дні. Контроль над виконанням цього документа покладається на диспетчерську службу підприємства, а також на менеджерів структурних підрозділів. В умовах безперервного виробництва здача готової продукції з виробничих цехів на склад здійснюється щодня. Для оперативного виявлення відхилень при випуску продукції необхідною умовою є оформлення цього процесу первинними документами - здавальними ордерами. Про хід виконання плану випуску готової продукції і причини відхилень, планово - економічний відділ повинен щодня інформувати контролінгу.
З метою здійснення оперативного аналізу відвантаження продукції і відхилень, що виникли бухгалтерія щодня приймає зі складу всі первинні документи за минулий день, на підставі яких веде оперативний облік відхилень. При цьому облік відвантаження та реалізації організовується за видами продукції і в розрізі договорів і платіжних документів.
Послідовність робіт по здійсненню процедур визначення впливу відхилень чистої виручки від реалізації продукції на величину алгоритму "витрати - прибуток" представлена ​​на малюнку 2.2 [4,55 с.].
Реалізації вище описаних процедур контролінгу в практичній діяльності промислових підприємств України дозволить оперативно формувати інформацію про виникаючі відхиленнях з метою своєчасного прийняття управлінських рішень щодо регулювання (перегрупування) витрат, по реконструкції, переозброєння технічних ліній або окремих вузлів, з оптимізації процесів постачання сировини і матеріалів та ін ., що в цілому забезпечує вдосконалення процесів виробництва та сприяє більш повному розкриттю потенційних можливостей кожного конкретного підприємства в реалізації намічених цілей.
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Планово-економічний відділ
Програма випуску готової продукції
Графік виконання плану
Планово-диспетчерська служба
Основне виробництво
Склад готової продукції
Пл. Ек.Отд.
Здавальний ордер
інформація про відхилення
Відділ контролінгу
Вироблення рекомендацій
накопичувальна відомість випуску готової продукції
З ф е р а п р о і з в о д с т в а
З ф е р а про б р а щ е н і я
Склад готової продукції
Наказ-накладна
Товарно-транспортна накладна
Приймально-здавальна накладна
Наказ
Відділ збуту
Бухгалтерія
Планово-економічний відділ
Інформація про відхилення
Відділ контролінгу
Вироблення рекомендацій
Звітність і зведення про обсяг реалізованої продукції
Узагальнений облік відхилень

Малюнок 2.2. Організаційна модель послідовності здійснення процедур по визначенню впливу відхилень чистої виручки від реалізації продукції на величину алгоритму "витрати - прибуток"

2.2 Аналіз використання потужностей

Цей метод доцільно використовувати при оцінці ступеня завантаження устаткування.
Виробнича потужність - це максимально можливий випуск продукції, передбачений на відповідний період (декаду, місяць, квартал, рік) в заданій номенклатурі і асортименті з урахуванням оптимального використання наявного обладнання і виробничих площ, прогресивної технології, передової організації виробництва і праці [19,65 с. ].
При формуванні виробничої потужності враховується вплив таких чинників, як номенклатура, асортимент, якість продукції, парк основного технологічного обладнання, середній вік обладнання і ефективний річний фонд часу його роботи при встановленому режимі, рівень спряженості парку, розмір виробничих площ і т.п.
Від виробничої потужності залежить ступінь задоволення ринкового попиту, який може змінюватися за обсягом, номенклатурі і асортименту, тому виробнича потужність повинна передбачати гнучкість всіх технологічних операцій, тобто можливість вчасно перебудувати виробничий процес в залежності від зростання конкурентоспроможності продукції, зміни обсягу, номенклатури і асортименту.
При визначенні виробничої потужності не враховуються простої обладнання або недовикористання виробничих площ, викликане дефіцитом робочої сили і виробничих запасів, відхиленнями в організації виробництва і т.п. Виробнича потужність - величина змінна. Вона змінюється протягом звітного періоду і визначається, як правило, на початок і кінець року [6,105 с.].
Виробнича потужність визначається в тих же одиницях, в яких вимірюється обсяг виробництва продукції. Широка номенклатура наводиться до одного або декількох видів однорідної продукції.
Виробнича потужність залежить від ряду факторів. Найважливіші з них такі:
кількість і продуктивність обладнання;
якісний склад обладнання, рівень фізичного і морального зносу;
ступінь прогресивності техніки і технології виробництва;
якість сировини, матеріалів, своєчасність їх постачання;
рівень спеціалізації підприємства;
рівень організації виробництва і праці;
фонд часу роботи обладнання.
Вибуття потужності відбувається з наступних причин:
знос обладнання;
зменшення годин роботи обладнання;
зміна номенклатури або збільшення трудомісткості продукції;
закінчення терміну лізингу обладнання.
Вимірюється виробнича потужність, як правило, в натуральних або умовно-натуральних одиницях [7,65 с.].
Для розрахунку виробничої потужності необхідно мати такі вихідні дані:
плановий фонд робочого часу одного верстата:
кількість машин;
продуктивність обладнання;
трудомісткість виробничої програми;
досягнутий відсоток виконання норм виробітку.
Виробнича потужність ведучих підрозділів визначається за формулою:
(2.3)
де ПМ - виробнича потужність підрозділу (цеху, дільниці); n - кількість одиниць однойменного ведучого обладнання, од.; Н т - годинна технічна (паспортна) потужність одиниці обладнання, од.; Ф - фонд часу роботи обладнання, годин. [19,46 с.]
При цьому необхідно врахувати все обладнання, закріплене за цехом, включаючи недіюче внаслідок несправності, знаходиться в ремонті і підлягає установці в плановому періоді. Не враховується тільки обладнання, що знаходиться в резерві, а також на дослідно-експериментальних і спеціальних дільницях для професійно-технічного навчання.

2.3 Управління по "вузьких місць" або критичним ресурсів

Метод управління по вузьких місць надзвичайно ефективний для підприємств, що мають яскраво виражені критичні ресурси, тобто об'єкти управління, що обмежують обсяг випуску.
У разі якщо збут не є "вузьким місцем", тобто попит на певні види продукції перевищує виробничі потужності, необхідно виявити "вузькі місця" у виробничому процесі. Ними можуть бути:
не гармонізовані потужності виробничого устаткування;
дефіцит матеріалів
дефіцит певних категорій працівників та ін
Під "вузьким місцем" розуміється невідповідність потужності окремих цехів, дільниць, груп обладнання мінімальної потужності відповідного підрозділу, дільниці або групи обладнання. Виникнення вузького місця є наслідком не спряженості між цехами, дільницями або групами обладнання. Коефіцієнт спряженості розраховується за формулою:
(2.4)
де К з - коефіцієнт спряженості; M 1 і М 2 - потужність ведучих цехів і ділянок, од.; Р у - питома витрата продукції першої операції (цеху, дільниці) для вироблення продукції другий, шт., т, і т.п.
Основний принцип управління по "вузьких місць" полягає в тому, що для поліпшення роботи всього підприємства немає необхідності детально управляти всім виробництвом - досить зосередитися тільки на критичних ресурсах, оптимізуючи їх, поки вони не перестануть бути "вузькими місцями".
Складність зазвичай полягає у визначенні цих критичних ресурсів, адже такими можуть бути не конкретне устаткування, а процедури управління, наприклад планування. [12,7 з.]
Усунення "вузького місця" здійснюється за планом організаційно-технічних заходів, який розробляється у двох напрямках, тобто з урахуванням і без урахування залучення додаткових капітальних вкладень. До другого напрямку належать заходи з введення невстановленого обладнання, збільшенню змінності роботи обладнання, залучення додаткової робочої сили, розширенню багатоверстатного обслуговування, скорочення внутрізмінних простоїв, перерозподілу деталей на взаємозамінне обладнання з меншим рівнем його використання. [7,60 c.]
Зокрема, якщо "вузьким місцем" є продуктивність обладнання, то можуть змінюватися критерії при прийнятті управлінських рішень щодо обсягу та структури випуску продукції. При наявності у виробництві одного "вузького місця" - це питома маржинальний прибуток на одиницю "вузького місця" (години роботи обладнання); при безлічі "вузьких місць" упущена вигода може обчислюватися за допомогою лінійного програмування. Слід рекомендувати випуск того виду продукції, який забезпечує максимальне завантаження "вузького місця". Аналогічним чином можуть прийматися управлінські рішення у випадку дефіциту матеріалів, робочої сили і т.д.

3. Контролінг як інструмент вдосконалення системи управління витратами і підприємства в цілому

Однією з головних причин виникнення та впровадження контролінгу стала необхідність в системній інтеграції та координації різних аспектів управління бізнес-процесами підприємства. В даний час існує необхідність впровадження контролінгу на підприємствах, т.к залишаються проблеми в галузі управління, низька оперативність інформації; процес планування від виробництва, а не від реалізації продукції; змішання понять управління прибутком і управління грошовими потоками; немає обліку з центам прибутку; складності з поділом змінних і постійних витрат; відсутність контролю за досягненням цілей підприємства; брак інформації для прийняття управлінських рішень, найчастіше інформація залишається незатребуваною, отримання прибутку часто є єдиною метою підприємства [9,85 c.].
Однією з головних помилок на підприємствах є відсутність стратегічних цілей розвитку, закріплених за кожним структурним підрозділом підприємства.
Важливим є постановка такої системи управлінського обліку яка змогла б зробити прозорими дані по досягненню цих цілей. В даний час середнє промислове підприємство не володіє грамотно розробленою стратегією розвитку і не завжди можна точно визначити, які показники, крім прибутку, відстежуються і аналізуються в центрах відповідальності, а іноді підприємство і не має цих центрів відповідальності взагалі. У таких умовах підприємства є неконкурентоспроможними і неспроможними, щоб приймати ефективні управлінські рішення для виживання в жорсткому конкурентному середовищі.
Тому одним з головних рішень існуючих проблем є впровадження системи контролінгу.
Ефективне управління і спостереження неможливе без постановки цілей і планування заходів з реалізації цих цілей. Контролінг включає в себе комплекс завдань з планування, регулювання і спостереження. В даний час контролінг являє собою інформаційне забезпечення орієнтованого на результат управління підприємством. Мета контролінгу є похідною від цілей підприємства, які можна розділити на: матеріальні, вартісні і соціальні. Контролінг сприяє досягненню головної вартісної мети підприємства - оптимізації фінансового результату через максимізацію прибутку і цінності капіталу при гарантованій ліквідності [18,89 с]. Досягнення даної мети координується з досягненням матеріальних і соціальних цілей. Отже, головною метою контролінгу є оптимізація фінансового результату при гарантованій ліквідності. Для реалізації цієї мети контролінг повинен орієнтувати керівництво на прийняття рішень і необхідні дії шляхом підготовки і надання необхідної управлінської інформації [10,75 c.]. Таким чином, основна функція контролінгу полягає у підтримці керівництва підприємства, отже, контролінг є однією з найважливіших функцій управління підприємством. Основне завдання контролінгу полягає в інформаційному забезпеченні орієнтованих на результат процесів планування, регулювання і контролю на підприємстві у взаємозв'язку з функціями інтегрування, організації та координування. З основної задачі можна виділити спеціальні: планування і контроль на підприємстві; координування всіх приватних планів; облік і звітність; обробка інформації, прийняття рішень.
Для виконання цих завдань контролінг формує систему планування та контролю з інтегрованими планово-контрольними розрахунками на базі інформації управлінського і фінансового обліку, а також використовує орієнтовані на результат і ліквідність планово-контрольні розрахунки в рамках системи планування і контролю. Інструментом контролінгу є система планування і контролю з інтегрованими, орієнтованими на результат і ліквідність розрахунками. Такі розрахунки вимагають інформаційної системи, організованої на базі управлінського і фінансового обліку. При організації контролінгу його завдання, пов'язані з обліком, формуються в залежності від того, яка концепція контролінгу береться за його основу: американська - до контролінгу належать завдання і зовнішнього, і внутрішнього обліку.
Для здійснення контролінгу як функції управління на підприємстві мають бути створені структурні одиниці, які здійснюють централізовано розробку планів і контроль за їх реалізацією, тобто виявлення та аналіз відхилень. Такими службами є відділ контролінгу та / або відділ планування. Фахівці, що реалізують функції контролінгу на підприємстві, називаються контролерами. Вони відповідають за правильність використання методів та інструментів планування, контролю, аналізу і прийняття рішень, а також за прозорість та наочність представлення досягнутих результатів [11, 203с]. Служба контролінгу не визначає що планувати, а радить, як і коли планувати і оцінює можливість реалізації запланованих заходів.
Як було зазначено вище, контролінг - це система управління досягненням цілей і невід'ємна частина управління підприємством [7, 72]. У системі управління підприємством цілі підприємства діляться на дві групи: оперативні (короткострокові) та стратегічні (довгострокові, перспективні). Відповідно, і контролінг, як інструмент управління, поділяється на:
стратегічний (робити правильну справу);
оперативний (робити справу правильно);
диспозитивний (що робити, якщо справа робиться не правильно).
Подальший розвиток теорії і практики управління витратами і забезпечення прибуткової діяльності підприємств призвело до формування в 1970-х рр.. у Німеччині та США контролінгу як цілісної концепції економічного управління підприємством, орієнтує керівників на виявлення всіх шансів і ризиків, які пов'язані з отриманням прибутку.
Контролінг заснований на принципах "директ-костинг", але може також включати в себе елементи системи "стандарт-костс" і подібних їй. Він ширше двох названих систем, різноманітніше за призначенням, функціям, методам планування, обліку і аналізу, ступеня використання інформації. [25]
Контролінг не обмежується контролем витрат і рентабельності випуску і реалізації продукції - він також забезпечує досягнення поставленої підприємством цілі, як правило, отримання максимального прибутку, хоча в певні періоди можуть бути обрані й інші орієнтири, наприклад, завоювання ринку, усунення конкурента.
Контролінг на підприємстві виконує функції внутрішнього контролю і забезпечує ефективність роботи кожного підрозділу і організації в цілому. [6,54 c.]
На відміну від ревізії, він орієнтований на поточні результати діяльності і не пов'язаний з документальною перевіркою, необхідністю виходу на місця скоєння господарських актів і операцій. Специфічним інструментом контролінгу є сума покриття, яка показує, яка частина виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) за ринковими цінами залишається у підприємства після вирахування з неї прямих змінних витрат на виробництво продукції, виконання робіт і надання послуг. Сума покриття включає постійні витрати підприємства і прибуток. Постійні (умовно-постійні) витрати в основному відомі. Вони включають загальновиробничі, загальногосподарські та комерційні витрати. Їх без великої праці можна визначити по виробах (робіт, послуг) і виробничим підрозділам, так як їх найчастіше розраховують у відсотках до основної заробітної плати виробничих робітників.
Віднімаючи з суми покриття, обчисленої для конкретного виробу, постійні (накладні) витрати, можна оперативно визначити прибуток від виробництва і реалізації цього виробу. Таким чином, можна без виконання трудомістких облікових операцій і розрахунків оцінити той внесок, який вносить в покриття постійних витрат і формування прибутку підприємства кожний виріб або виробничий підрозділ. Різні вироби, продуктові групи або виробничі підрозділи підприємства вносять роздрібний внесок і суми покриття підприємства. Зважаючи на сказане, цей ідеальний показник, виражений у відсотках, є важливим критерієм при плануванні виробництва і збуту продукції в цілях досягнення максимального економічного результату підприємства - прибутку. [6,57 c.]
З точки зору особливостей формування постійних витрат можна
виділити такі рівні:
• вироби (роботи, послуги);
• групи виробів (робіт, послуг);
• місця виникнення витрат;
• виробничі підрозділи;
• підприємство в цілому.
Такий поділ правомірно для досить великих підприємств.
На дрібних та середніх підприємствах досить виділяти дві групи постійних витрат - загальновиробничі і загальногосподарські, щоб прискорити процес прийняття господарських рішень. Контролінг особливо ефективний, коли функції управління підприємством делеговані його відділам і службам. У цьому випадку він допомагає досягти максимально можливого загального результату діяльності. У сукупності функцій контролінгу можна виділити надання інформації, необхідної для управління, і функцію обгрунтування управлінських рішень та їх координації. Інформацію для контролінгу поставляють планування, нормування, облік і контроль, орієнтовані на досягнення мети, кінцевого результату діяльності підприємства. Ця інформація включає в себе задані (нормативні, планові) і фактичні дані, відхилення, виявлені засобами обліку в розрізі підрозділів.
Функція обгрунтування рішень полягає у використанні даних аналізу відхилень, ставок покриття, загальних результатів діяльності для вироблення управлінських заходів. Таким чином, контролінг - це діяльність об'єднаних у певну структуру суб'єктів (органів, керівників, виконавців), яка спрямована на гарантоване досягнення найбільш ефективним способом поставлених цілей шляхом усунення "вузьких місць", виявлених при дослідженнях.
У ринкових умовах обсяги продажів і ціни можуть коливатися, тому ступінь покриття витрат доходами варіюється і за видами продукції (покупцям), і по групах витрат, і по звітних періодах.
У вмінні передбачати господарську та комерційну кон'юнктуру, визначити очікуваний прибуток, виявити причини відхилення фактичних витрат від запланованих, своєчасно вжити заходів щодо регулювання цих відхилень і оптимізації співвідношення витрат і результатів і полягає мистецтво економічного управління. Контролінг - одна зі складових цього мистецтва. [10,85 c.]
Існують два рівні контролінгу: стратегічний та оперативний.
Стратегічний контролінг спрямований на створення потенціалу успіху, тобто забезпечення довгострокового існування підприємства.
Основне його завдання - відстеження ступеня адаптації підприємства до навколишнього середовища, тобто виявлення доцільності продовження намічених стратегічних заходів протягом терміну реалізації стратегічного плану.
Оперативний контролінг спрямований на досягнення запланованого рівня доходу (прибутку). Його головним завданням є оцінка економічної ефективності виробничих процесів, виявлення "вузьких місць", що викликали відхилення очікуваної (фактичної) прибутку від запланованої.
Контролінгу притаманний специфічний інструментарій тобто взаємопов'язана сукупність методів одержання, обробки, агрегування, аналізу, представлення і використання різноманітної економічної інформації. [10,89 c.]
Фахівці, що займаються контролінгом на підприємстві, називаються контролерами.
Головними завданнями контролера є:
• формування цілей підприємства;
• пошук альтернативних рішень на основі наявної інформації;
• аналіз економічної ефективності (особливо інвестицій і
інновацій);
• координація розробки оперативних планових кошторисів;
• порівняння планових показників з фактичними та розробка
пропозицій з подолання відхилень;
• визначення "вузьких місць";
• створення систем інформації для планування і управління;
консультування керівників підприємства з виробничо-економічних питань;
• виробничо-економічне обгрунтування інформацією інших спеціалізованих відділів.
У сучасних умовах недолік інформації про поточний стан і про перспективи діяльності підприємства вимагають формування нових підходів до управління та інструментів їх впровадження. Підприємства мають можливість добитися успіхів і визнання на ринку, впроваджуючи в практику управління сучасний і ефективний інструмент управління - контролінг. Контролінг не є альтернативою менеджменту і не звільняє менеджерів від виконання своїх обов'язків. Контролінг - це сукупність методів оперативного і стратегічного менеджменту, обліку, планування, аналізу та контролю, єдина система, спрямована на досягнення стратегічних цілей підприємства. Контролінг є однією з функцій управління, що інтегрує, координує та забезпечує інформацією планування та регулювання діяльності підприємства.
В даний час контролінг як концепція економічного управління підприємством, спрямована на виявлення всіх можливостей і ризиків, пов'язаних з оптимізацією фінансового результату, широко застосовується в зарубіжних країнах. У нашій країні контролінг тільки зароджується, і в основному застосовується тільки оперативний і диспозитивний контролінг в управлінні фінансами та виробництвом.

Висновок

Найважливішими в системі планів, які розробляються на підприємстві, є плани виробництва і реалізації продукції. Вони повинні бути збалансованими, внутрішньо узгодженими і взаємопов'язаними з витратами, необхідними для здійснення запланованих обсягів робіт. У цілому вони покликані дати відповідь на одне з найважливіших питань економічної теорії: як найкращим чином використовувати наявні в розпорядженні підприємства ресурси?
В умовах ринку підприємство може переслідувати різні цілі.
Вибір їх залежить від ситуації, що склалася до цього часу на ринку і від стану справ на самому підприємстві. Як правило, керівництво підприємства обирає одну з наступних стратегій поведінки:
виживання в довгостроковому періоді (особливо в кризовій
ситуації);
завоювання більшої частки ринку або вихід на новий ринок;
максимізація прибутку;
Очевидно, що стосовно до промислового підприємства будь-яка з цих стратегій має на увазі ведення виробничої діяльності.
Виробництво характеризується цілеспрямованими витратами ресурсів для отримання певних результатів, причому понесені витрати вимагають постійного порівняння з досягаються при цьому виробничими результатами. Таким чином, перш ніж приступати до випуску продукції потрібно економічно обгрунтовано розрахувати обсяги випуску та реалізації за кожним видом продукції. Для цього потрібен план, який дозволив би відповісти на два питання:
1) Що і в яких обсягах виробляти?
2) Скільки ресурсів і в якій кількості необхідно використовувати у виробничих процесах?
Обсяги виробництва і реалізації продукції є взаємозалежними показниками. В умовах обмежених виробничих можливостей і необмеженому попиті на перше місце висувається обсяг виробництва продукції. Але в міру насичення ринку і посилення конкуренції не виробництво визначає обсяг продажів, а навпаки, можливий обсяг продажів є основою розробки виробничої програми.

Розрахункова частина

АТ "Лугань" здійснює виробництво та реалізацію одного виробу, з умовним позначенням "АВС". Наведено такі дані.
Баланс АТ "Лугань" на 1 січня 2007 р., грн.
Актив
Пасив
Основні засоби:
Статутний капітал
11 748 000
- Первісна вартість
12 740 000
Нерозподілений прибуток
84 600
- Знос
3 420 000
- Залишкова вартість
9 320 000
Кредиторська
заборгованість:
Матеріали
84 348
- За товари, роботи,
послуги *
350 800
Готова продукція
481 300
Дебіторська
заборгованість
201 000
- З оплати праці
303 248
Грошові кошти
2 400 000
БАЛАНС
12 486 648
БАЛАНС
12 486 648
* Заборгованість за товари, роботи, послуги включає: за сировину - 210 600 грн., За комунальні послуги - 140 200 грн.
Фахівці підприємства підготували такий прогноз реалізації та цін:
Період
Кількість, одиниць
Ціна за одиницю, грн.
2007
1 квартал
88 100
36
2 квартал
66 100
36
3 квартал
117 100
37,5
4 квартал
124 100
39
2008
1 квартал
133 100
40
2 квартал
184 100
38
Для виготовлення одного виробу "АВС" необхідно 3 кг сировини "МММ", середня ціна якого - 2,8 грн. за 1 кг. Проте в 2007 р. ціна сировини "МММ" зростає на 0,1 грн. на квартал.
Запаси сировини і готової продукції на складі 1 січня 2007 були такими:
Вид запасів
Кількість, одиниць
Готова продукція "АВС"
15 150
Матеріали "МММ"
38 140
Підприємства постійно підтримує залишки запасів на рівні 25% квартальної потреби. Незавершене виробництво становить 10%. Для виробництва одного виробу "АВС" необхідно 20 хвилин, а тарифна ставка робітника становить 25 грн. на годину.
Заплановані виробничі накладні витрати (загальновиробничі витрати):

Стаття
Постійні витрати
Змінні витрати
Всього
1
Заробітна плата
380 100
280 100
660 200
2
Оренда
340 100
-
340 100
3
Освітлення та опалення
170 900
64 100
235 000
4
Амортизація
460 640
-
460 640
5
Ремонт і обслуговування устаткування
320 800
465 100
785 900
6
Інші
52 530
110 550
163 080
ВСЬОГО
1 725 070
919 850
2 644 920
Загальногосподарські витрати (загальні та адміністративні) та витрати на збут заплановані в таких розмірах:
Стаття
Загальногосподарські витрати
Витрати на збут
Заробітна плата
1 920 000
96 600
Комісійні
-
4% від реалізації
Оренда
240 000
30 300
Реклама
-
44 850
Амортизація
72 000
18 100
Комунальні послуги
48 000
-
Відрядження
80 000
24 400
Інші
16 000
27 700
Планові платежі з податку на прибуток становлять 2649544 грн. і проводиться поквартально рівними частинами.
Оплата поточних витрат здійснюється наступним чином:
60% придбаних матеріалів оплачується у тому кварталі, в якому вони були придбані, а інші 40% - у наступному;
85% грошових надходжень від реалізації ДП очікується в тому кварталі, в якому вони були продані, а 15% - у наступному;
80% витрат на комунальні послуги сплачується у тому кварталі, в якому вони виникли (нараховані), а інші 20% - у наступному;
5 / 6 нарахованої заробітної плати виплачується в тому кварталі, в якому вона була нарахована, а залишок - у першому місяці наступного кварталу;
всі інші витрати повністю оплачуються в тому періоді (кварталі), в якому вони виникли (нараховані).
Дивіденди виплачуються в останній день кожного кварталу в сумі 750 000 грн.
Номінальна вартість акцій АТ "Лугань" - 50 грн.
Капітальні вкладення для придбання устаткування заплановані в таких розмірах:
Квартал
Сума, грн.
1
145 000
2
180 000
3
25000
4
42 800
Підприємство вважає за необхідне постійно мати на розрахунковий рахунок залишок не менше 500 000 грн.
Фахівці підприємства прогнозують такий рівень зниження рівня постійних витрат.
Варіант
17
Зниження,%
6
На основі наведеної інформації необхідно послідовно скласти операційні та фінансові бюджети, а також скласти касовий план АТ "Лугань".
1. БЮДЖЕТ ПРОДАЖУ
Показник
Квартал
Всього за рік
1
2
3
4
Обсяг продажів, одиниць
88400
66400
117400
124200
396600
Ціна за одиницю, грн.
36
36
36
36
Дохід від продажу, грн.
3182400
2390400
4226400
4478400
14277600
Дохід від продажів = Обсяг виробництва * Ціна за одиницю
Дохід від продажів (1кв) = 88400 * 40 = 3536000
2. ГРАФІК ОЧІКУВАНИХ ГРОШОВИХ НАДХОДЖЕНЬ, грн.
Показник
Квартал
Всього за рік
1
2
3
4
Дебіторська заборгованість на 1 січня 2007
201000
201000
Реалізація в кварталі 1
2705040
2705040
477360
477360
Реалізація в кварталі 2
2031840
2031840
358560
358560
Реалізація в кварталі 3
3592440
3592440
1675485
633960
Реалізація в кварталі 4
3471390
3806640
Всього грошових надходжень
2906040
2509200
3951000
4440600
13806840
85% грошових надходжень від реалізації очікується в тому кварталі, в якому вони були продані, а 15% - у наступному
Реалізація в 1кв. = 3182400 * 85% = 2705040
3182400 * 15% = 477360
3. БЮДЖЕТ ВИРОБНИЦТВА, одиниць
Показник
Квартал
1
2
3
4
1
Обсяг продажів
88400
66400
117400
124400
133400
Необхідний запас готової продукції на кінець періоду
16600
29350
31100
33350
46100
Всього
105000
95750
148500
157750
179500
Запас готової продукції на початок періоду
15150
16600
29350
31100
33350
Обсяг виробництва
89850
79150
119150
126650
146150
Необхідний запас готової продукції на кінець періоду (1кв) = Обсяг продажів (2кв) * рівень залишків запасів = 66 400 * 25% = 16600
Всього = обсяг продажів (1кв) + необхідний запас готової продукції на кінець періоду = 88400 +16600 = 105000
Запас гот. Продукції на початок періоду (2кв) = обсяг продажів (2кв) * рівень залишків запасів = 66 400 * 25% = 16600
4. БЮДЖЕТ ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛІВ
Показник
Квартал
Всього за рік
1
2
3
4
Обсяг виробництва, одиниць
89850
79150
119150
126650
414800
146150
Матеріальні витрати на одиницю, кг
3
3
3
3
3
Виробнича необхідність в матеріалах, кг
269550
237450
357450
379950
1244400
438450
Середньозважена ціна за кг, грн.
2,95
2,95
2,95
2,95
Прямі матеріальні витрати на виробництво продукції, грн.
795172,5
700477,5
1054477,5
1120852,5
3670980
Виробнича необхідність в матеріалах (1кв) = обсяг виробництва (1кв) * матеріальні витрати на Єдинці = 89850 * 3 = 269 550
Середньозважена ціна за кг = (2,8 +2,9 +3 +3,1) / 4 = 2,95
Прямі матеріальні витрати (1кв) = середньозважена ціна * виробнича необхідність в матеріалах = 2,95 * 269550 = 795172,5
5. БЮДЖЕТ ПРИДБАННЯ МАТЕРІАЛІВ
Показник
Квартал
Всього за рік
1
2
3
4
Обсяг виробництва, одиниць
89850
79150
119150
126650
146150
Матеріальні витрати на одиницю, кг
3
3
3
3
Виробнича потреба, кг
269550
237450
357450
379950
1244400
Необхідний запас на кінець періоду, кг
59362,5
89362,5
94987,5
109612,5
353325
Загальна потреба, кг
328912,5
326812,5
452437,5
489562,5
1597725
Початковий запас, кг
38140
59362,5
89362,5
94987,5
281852,5
Обсяг закупівлі матеріалів
290772,5
267450
363075
394575
1315872,5
Необхідний запас на кінець (1кв) = виробнича потреба (2кв) * рівень залишків запасів = 237450 * 25% = 59362,5
Загальна потреба (1кв) = виробнича потреба (1кв) + необхідний запас на кінець = 269 550 +593,62 = 328912,5
Початковий запас (1кв) з умови
Початковий запас (2кв) = 25% від виробничої потреби 2 кв = 25% * 237450 = 38140
Обсяг закупівлі (1кв) = загальна потреба - початковий запас = 328912,5-38140
6. ГРАФІК ОЧІКУВАНИХ платежу за придбання МАТЕРІАЛИ
Показник
Квартал
Всього за рік
1
2
3
4
Обсяг закупівлі матеріалів, од.
290772,5
267450
363075
394575
1315873
Витрати на закупівлю 1 кг, грн.
2,8
2,9
3
3,1

Загальні витрати на придбання матеріалів, грн.
814163
775605
1089225
1223182,5
3902176
Кредиторська заборгованість (постачальникам) на 1 січня, грн.
210600
210600
Закупівля в кварталі 1
488497,8
488497,8
325665,2
325665,2
Закупівля в кварталі 2
465363
465363
310242
310242
Закупівля в кварталі 3
653535
653535
435690
435690
Закупівля в кварталі 4
733909,5
733909,5
Всього платежі за матеріали
699097,8
791028,2
963777
1169599,5
3623503
Витрати на придбання = обсяг закупівлі * витрати на закупівлю = 290772,5 * 2,8 = 814163
60% куплених матеріалів оплачується в тому кварталі в котом вони були придбані, а 40% у наступному.
7. БЮДЖЕТ ПРЯМИХ ВИТРАТ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ
Показник
Квартал
Всього за рік
1
2
3
4
Обсяг виробництва, од.
89850
79150
119150
126650
414800
Витрати праці на одиницю, годин
0,33
0,33
0,33
0,33
Загальні витрати праці, годин
29650,5
26119,5
39319,5
41794,5
136884
Тарифна ставка за годину, грн.
25
25
25
25
Загальні витрати на оплату праці, грн.
741262,5
652987,5
982987,5
1044863
3422100
Витрати праці одиницю = 20 мнуть = 0,33 години
Загальні витрати = обсяг виробництва * витрати праці = 89850 * 0,33 = 29650,5
Загальні витрати на оплату праці = загальні витрати праці * тарифна ставка = 29650,5 * 25 = 741262,5
8. БЮДЖЕТ Виробничі накладні витрати
Показник
Квартал
Всього за рік
1
2
3
4
Обсяг виробництва, од.
89850
79150
119150
126650
414800
Виробничі накладні витрати, грн.
- Заробітна плата
60737,56
53504,48
80544,02
85613,93
280400
- Освітлення та опалення
13949,71
12288,48
18498,70
19663,11
13949,71
- Ремонт та обслуговування обладнання
100810,49
88805,23
133684,69
142099,59
100810,49
- Інші
24011,26
21151,83
31841,32
33845,59
24011,26
Всього змінних витрат
199509,02
175750,02
264568,73
281222,23
199509,02
Постійні витрати, грн.
- Заробітна плата
95100
95100
95100
95100
380400
- Оренда
77441
77441
77441
77441
340400
- Освітлення та опалення
42737,5
42737,5
42737,5
42737,5
170950

- Амортизація
115210
115210
115210
115210
460840
- Ремонт та обслуговування обладнання
802375
802375
802375
802375
320950
- Інші
13207,5
13207,5
13207,5
13207,5
52830
Всього постійних витрат
43151792,5
43151792,5
43151792,5
43151792,5
1726370
Всього виробничих накладних витрат, грн.
593365,56
582978,7
683661,32
697064,4
2647420
Змінні накладні виробничі витрати:
Заробітна плата (1кв) = обсяг зарплати всього за рік / Всього за рік обсяг виробництва * обсяг виробництва 1 кв і т.д. всі змінні витрати
280400/414800 * 89850 = 60737,56 і т.д.
Постійні:
Зарплата за 1кв = всього по зарплаті за рік / 4 = 380 400 / 4 = 95 100
8.1. БЮДЖЕТ Виробничі накладні витрати
(З урахуванням зниження рівня змінних витрат на 9%)
Показник
Квартал
Всього за рік
1
2
3
4
Обсяг виробництва, од.
76290
71400
118800
125110
391600
Виробничі накладні витрати, грн.
- Заробітна плата
31946,34
29898,66
49747,35
52389,65
163982
- Освітлення та опалення
7144,4923
6686,548
11125,52
11716,44
36673
- Ремонт та обслуговування обладнання
92257,91
86344,41
143665,5
151296,2
473564
- Інші
16114,996
15082,06
25094,53
26427,41
82719
Всього змінних витрат
147463,74
138011,7
229632,9
241829,7
756938
Постійні витрати, грн.
- Заробітна плата
94245
94245
94245
94245
376980
- Оренда
77441
77441
77441
77441
309764

- Освітлення та опалення
38891,13
38891,13
38891,13
38891,13
155564,5
- Амортизація
108250,40
108250,40
108250,40
108250,4
433001,6
- Ремонт та обслуговування обладнання
73016,13
73016,13
73016,13
73016,13
292064,5
- Інші
12344,55
12344,55
12344,55
12344,55
49378,2
Всього постійних витрат
404188, 20
404188, 20
404188, 20
404188,2
1616752,8
Всього виробничих накладних витрат, грн.
603697,22
579938,22
668756,93
685410,43
2537802,8
Змінні накладні виробничі витрати:
Всі раннє розраховані змінні витрати зменшуємо на 9%
Заробітна плата (1кв) = (380400-38000 * 0,09) / 4 = 94245
9. БЮДЖЕТ собівартість виготовленої продукції, грн.
Показник
Квартал
Всього за рік
1
2
3
4
Незавершене виробництво на початок періоду
214013,22
193340,32
270622, 19
677975,7
Витрати на виробництво
- Прямі матеріали
795172,5
700477,5
1054477,5
1120852,5
3670980
- Пряма зарплата
741262,5
652987,5
982987,5
1044862,5
3422100
- Виробничі накладні витрати
603697,22
579938,22
668756,93
685410,43
2537803
Всього
2140132,2
1933403,2
2706221,9
2851125,4
9630883
Незавершене виробництво на кінець періоду
214013,22
193340,32
270622, 19
285112,54
963088,3
Собівартість виробленої продукції
1926119
1954076,1
2628940,1
2836635,1
9345770
Витрати дані.
Незавершене виробництво на кінець періоду (1кв) = витрати всього * 10% (так як незавершене виробництво складає 10%). це цифра буде незавершеним виробництвом на початок періоду 2кв і т.д.
Собівартість дорівнює незавершене виробництво на початок + за все - на кінець собівартість на перший квартал = 0 +2140132,2 - 214013,22 = 1926119
10. БЮДЖЕТ собівартість реалізованої продукції, грн.
Показник
Квартал
Всього за рік
1
2
3
4
Залишок готової продукції на початок періоду
481 300
381800
675050
715300
Виготовлено продукції протягом періоду
1926119
1954076,1
2628940,1
2836635,1
9345770
Залишок готової продукції на кінець періоду
381800
675050
715300
767050
Собівартість реалізованої продукції
2 025 619
1660826,1
2588690,1
2784885,1
9060020
Залишок готової продукції на початок періоду (2кв) = залишок готової продукції на кінець періоду (1кв)
Визначаємо коефіцієнт = (собівартість (1кв) / обсяг виробництва (1кв) +,,,+ собівартість (4кВ) / обсяг виробництва (4кВ)) / 4 = (2 025 619/89850 +,,,) / 4 = 23
Залишок готової продукції на кінець = Коефіцієнт * запас готової продукції на кінець (з 3 таблиці) = 23 * 16 600 = 381 800
Собівартість = залишок на початок + вироблено протягом періоду - залишки на кінець
11. БЮДЖЕТ Загальногосподарські витрати, грн.
Показник
Квартал
Всього за рік
1
2
3
4
Заробітна плата
480000
480000
480000
480000
1920000
Оренда
60000
60000
60000
60000
240000
Освітлення та опалення
12000
12000
12000
12000
48000
Амортизація
18000
18000
18000
18000
72000
Відрядження
20000
20000
20000
20000
80000
Інші
4000
4000
4000
4000
16000
Всього
594000
594000
594000
594000
2376000
Для визначення квартального показника, всього за рік / на 4
Заробітна плата в 1кв = 1920000 / 4 = 480 000
12. БЮДЖЕТ ВИТРАТ НА ЗБУТ, грн.
Показник
Квартал
Всього за рік
1
2
3
4
Обсяг продажів, грн.
3182400
2390400
4226400
4478400
14277600
Ставка змінних витрат на збут, (комісійні),%
7%
7%
7%
7%

Змінних витрат на збут, (комісійні), грн.
222768
167328
295848
313488
999432
Змінні витрати на збут, грн.
- Заробітна плата
24225
24225
24225
24225
96900
- Реклама
11250
11250
11250
11250
45000
- Орендна плата
7650
7650
7650
7650
30600
- Відрядження
6175
6175
6175
6175
24700
- Амортизація
4600
4600
4600
4600
18400
Інші
6962,5
6962,5
6962,5
6962,5
27850

Всього постійних витрат, грн.
60862,5
60862,5
60862,5
60862,5
243450
Всього витрат, грн.
283630,5
228190,5
356710,5
374350,5
1242882
Змінні витрати на збут = обсяг продажу * ставка змінних витрат на збут = 3182400 * 7% = 222768
Змінні витрати на побут розподіляються рівними частинами, шляхом ділення (всього за рік) на 4
13. БЮДЖЕТНИЙ ЗВІТ ПРО ПРИБУТОК
Показник
Сума, грн.
Дохід від реалізації
14277600
Собівартість реалізованої продукції
9 060 020
Валовий прибуток
5 217 580
Операційні витрати
- Загальногосподарські
2376000
- На збут
1242882
Прибуток від основної діяльності (операційний прибуток)
1 598 698
Податок на прибуток
2649544
Чистий прибуток
-1 050 846
Дивіденди
0
Нерозподілений прибуток
-1 050 846
Валовий прибуток = дохід від реалізації - собівартість = 14277600-9060020 = 5217580
Прибуток від основної діяльності = валовий прибуток - операційні витрати = 5217580-2376000-1242882 = 1598698
Чистий прибуток = прибуток від основної діяльності - податок = 1598698 - 2649544 = - 1050846
Дивіденди = 0, так як їх нарахування виробляється з чистого прибутку, а так як ПП має негативне значення, значить, дивіденди не можуть бути нараховані
Нерозподілений прибуток = чистий прибуток = - 1050846
14. РОЗРАХУНОК ГРОШОВИХ ВИТРАТ НА ВИПЛАТУ ЗАРПЛАТИ, грн.
Показник
Квартал
Всього за рік
1
2
3
4
Нарахована зарплата
Пряма зарплата
741262,5
652987,5
982987,5
1044862,5
3422100
Зарплата в складі
- Виробничих накладних витрат
154982,56
147749,48
174789,02
179858,93
657380
- Загальногосподарських витрат
480000
480000
480000
480000
1920000
- Витрат на збут
24225
24225
24225
24225
96900
Всього
1400470,1
1304962
1662001,5
1728946,4
6096380
Виплата зарплати
Заборгованість на 1 січня 2007
303 248
303 248
Зарплата за квартал 1
1167058,4
1167058
233411,68
233411,7
Зарплата за квартал 2
1087468,3
1087468

217493,66
217493,7
Зарплата за квартал 3
1385001,3
1385001
277000,25
277000,3
Зарплата за квартал 4
1440788,7
1440789

Всього
1 470 306
1320880
1602494,9
1717788,9
6 111 470
5 / 6 заробітної плати виплачується в тому кварталі, в якому вона була нарахована, а 1 / 6 в першому місяці наступного кварталу
Зарплата (1кв) = 1400470,1 * 5 / 6 = 1167058,4
Зарплата (2кв) = 1400470,1 * 1 / 6 = 131687
15. РОЗРАХУНОК ГРОШОВИХ ВИТРАТ НА ОПЛАТУ КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ, грн.
Показник
Квартал
Всього за рік
1
2
3
4
Комунальні послуги
- Виробничого характеру
49831,99
49374,05
53813,02
54403,94
207423
- Загальногосподарські
8162,50
8162,50
8162,50
8162,50
32650
Всього
57994,49
57536,55
61975,52
62566,44
240073
Платежі за комунальні послуги
Заборгованість на 1 січня 2007
140200
140200
1 квартал
52195,04
52195,04
5799,45
5799,45
2 квартал
51782,89
51782,89

5753,65
5753,65
3 квартал
55777,97
55777,97
6197,55
6197,55
4 квартал

56309,80
56309,80
Всього
192395
57582,34
61531,62
62507,35
374016
90% за комунальні послуги оплачуються в тому кварталі, в якому вони виникли, а інші 10% у наступному.
1квартал = 57994,49 * 90% = 52195,04
1квартал = 57994,49 * 10% = 233411,68
16. БЮДЖЕТ ГРОШОВИХ КОШТІВ, грн.
Показник
Квартал
Всього за рік
1
2
3
4
Залишок на початок періоду
2 400 000
1510 748
446 018
334 999
Надходження
Від реалізації
2906040
2509200
3951000
4440600
13806840
Всього
5 306 040
4019 948
4 397 018
4 775 599
Платежі
Придбання матеріалів
699097,8
791028,2
963777
1169599,5
3623503
Виплата зарплати
1 470 306
1320880
1602494,9
1717788,9
6 111 470
Орендна плата
145091
145091
145091
145091
580364
Комунальні платежі
192 073
63511,848
68147,779
70321,356
394 054
Відрядження
26175
26175
26175
26175
104700
Ремонт і обслуговування устаткування
173826,61
161821,36
206700,82
215115,72
757464,5

Комісійні
222768
167328
295848
313488
999432

Реклама
11250
11250
11250
11250
45000
Податок на прибуток
662386
662386
662386
662386
2649544
Інші поточні витрати
47318,314
44458,876
55148,365
57152,644
204078,2
Придбання обладнання
145000
180000
25000
42800
392800
Дивіденди
0
0
0
0
0

Всього
3795291,8
3573930,3
4062018,9
4431168,2
15862409
Залишок на кінець періоду
1 510 748
446 018
334 999
344 431
344 431
Залишок на початок періоду (1 квартал) дано за умовою.
Надходження від реалізації: Всього грошових надходжень (з бюджету 2).
Платежі:
1) Придбання матеріалів: Всього платежі за матеріали (з бюджету 6).
2) Виплата зарплати: Усього (з бюджету 14 останній рядок)
3) Орендна плата: Оренда (з бюджету 8) + Оренда (з бюджету 11) + Оренда (з бюджету 12).
4) Комунальні платежі: Усього (з бюджету 15 останній рядок).
5) Відрядження: відрядження (з бюджету 11) + відрядження (з бюджету 12).
6) Ремонт та обслуговування обладнання: Ремонт і обслуговування обладнання (з бюджету 8 постійні витрати) + Ремонт і обслуговування устаткування
7) Комісійні: комісійні (з бюджету 12).
8) Реклама: реклама (з бюджету 12).
9) Податок на прибуток (з умови сума всього за рік. Щоб розбити поквартально, цю суму слід розділити на 4).
10) Інші поточні витрати: Інші (з бюджету 8 (постояяние витрати)) + Інші (з бюджету 8 (виробничі накладні)) + Інші (з бюджету 11) + Інші (з бюджету 12).
11) Придбання обладнання (подано за умовою).
12) Дивіденди не враховуємо, т.к чистий прибуток має від'ємне значення, і, отже, дивіденди не виплачуються.
Всього - це сума всіх платежів.
Залишок на кінець періоду (1 квартал): Всього 3 рядок - Всього передостання рядок. Число, що вийшло записуємо і як Залишок на початок періоду (2 квартал) і т.д.
17. БЮДЖЕТНИЙ БАЛАНС АТ "ЛУГАНЬ" НА 1 СІЧНЯ 2008
Актив
Пасив
Основні засоби:
Статутний капітал
11 748 000
- Первісна вартість
13132800
Нерозподілений прибуток
-966 246
- Знос
3943401,6
- Залишкова вартість
9189398,4
Кредиторська заборгованість:
Матеріали
315543,5
- За товари, роботи, послуги
503383,848
Готова продукція
767050
Дебіторська заборгованість
671760
- З оплати праці
288157,739
Грошові кошти
344 431
Незавершене виробництво
285112,5434
Баланс
11 573 295
Баланс
11 573 295
Первісна вартість = первісна вартість з балансу + Придбання обладнання = 12740000 +392800
= 13132800
Зношення: = (Баланс) + амортизація = 3420000 + 18400 +72000 +433001,6 = 3943401,6
Матеріали: (Б) 84 348 + (6) 3623503 - х = (9) 3670980 → х = 315543,5
Готова продукція: (10) 767050
Дебіторська заборгованість: (1) 4478400 -3806640 (2) = 671760
Грошові кошти: (16) 344431
Пасив: (Б)
Нерозподілений прибуток: (Б) 84 600 + (-1050846) (13) = - 966 246
Кредиторська заборгованість з оплати праці: (14) 1440090 - 1260078 = 180011,21
Кредиторська заборгованість за товари, роботи і послуги:
за сировину: (6) = 489273 +14110,85 = 503383,848
по комунальних послугах: (15) = 1728946,4 = 288157,739
Умовні допущення
З бюджету 16 "Бюджет грошових коштів".
Торгову виручку від продажу споживчих товарів беремо в розмірі 20% від 1 кв., 22% від 2 кв., 25% від 3 кв., 32% від 4 кв. з рядка "Від реалізації"
Квартирну плату і комунальні платежі беремо в розмірі 30% від 1 кв., 20% від 2 кв., 25% від 3 кв., 25% від 4 кв. з рядка "Комунальні платежі".
Надходження від реалізації нерухомості беремо в розмірі 28% від 1 кв., 16% від 2 кв., 27% від 3 кв., 29% від 4 кв. з рядка "Орендна плата".
Надходження від реалізації державних та інших цінних паперів не враховуємо з рядка "Дивіденди", т.к дивіденди не виплачувалися.
Найменування організації ВАТ "Лугань"
Касовий план
Надходження
Джерела надходження готівки
Факт
1 кв.
перед.
року
План 1 кв.
поточного
року
План 2 кв. поточного року
План 3 кв. поточного року
План 4 кв. поточного року
1. Торгова виручка від
продажу споживчих товарів за усіма каналами реалізації
581208
552178
912750
1420992
2. Виручка пасажирського транспорту
3. Квартирна плата та комунальні платежі
57621,9
12702,4
17036,9
17580,3
4. Виручка видовищних підприємств
5. Виручка підприємств, що надають інші послуги

Продовження. Касовий план.
6. Надходження від
реалізації нерухомості
40625,5
23214,5
39174,6
42076,39

7. Надходження від
реалізації державних
та інших цінних паперів
0
0
0
0
8. Інші надходження
9. Разом
679455,4
588094,9
968961,5
1480648,69
Із загальної суми
надходжень:
9.1. Витрачається на місці виручки
9.2. Здається в каси банку
9.3. Здається в каси інших банків
Види витрат готівкою
1. На зарплату плату, виплати соц. характеру та ін
2. На виплату пенсій та допомог соцстраху
3. На виплату за договорами страхування
4. На погашення та виплату доходу за цінними паперами
5. На придбання державних та інших цінних паперів
6. На видачу позик співробітникам
7. На відрядження
8. На господарські витрати, в тому числі на представницькі витрати, пально-мастильні матеріали
9. На закупівлю сільгосппродуктів у населення
10. Разом

Список літератури

1. Афанасьєва Н. В., Багієв Г. Л., Лейдіг Г. Концепція та інструментарій ефективного підприємництва. Marketing. Spb.ru: Енциклопедія маркетингу.
2. Афітов Е.А. Планування на підприємстві. Мінськ: Вишейшая школа, 2001.
3. Бізнес - планування: Підручник. / Під ред.В.М. Попова та С.М. Ляпунова. - М.: Фінанси і статистика, 2000.
4. Бухалков М.І. Внутрішньофірмове планування. М.: ИНФРА-М, 1999. - 364 с.
5. Горелік О.М. Виробничий менеджмент. - М.: КНОРУС, 2007.
6. Дегтеряева О.А. Контролінг в організації виробництва і управлінні підприємством. Контролінг в бізнесі, 2000.
7. Зайцев Н.Л. Економіка промислового підприємства: Підручник, 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: ИНФРА-М, 1998.
8. Ільїн А.І. Планування на підприємстві: Підручник.2-е вид, перероб. - К.: знання, 2001. - 635 с.
9. Калантай Т.В. Контроллінг. - Л.: Новий Світ - 2000, 2006.
10. Контролінг як інструмент управління підприємством / Е.А. Ананькіна, С.В. Данілочкіна, Н.Г. Данілочкіна та ін; Під ред. Н.Г. Данілочкіной. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1998. - 279С.
11. Контролінг у бізнесі. Методичні та практичні основи побудови контролінгу в організаціях / А.М. Кармінський, Н.І. Оленєв, А.Г. Примак, С.Г. Фалько. - М.: Фінанси і статистика, 1998. - 256с.
12. Косіцин Д.П. Застосування методів функціонального та операційного управління для оптимізації матеріального забезпечення сучасного виробництва. - П., 2007
13. Маркетинг: Підручник для вузів / Г.Л. Багієв, В.М. Тарасевич, Х. Анн; під заг. ред. Г.Л. Багієва. - М.: ВАТ "Вид-во" Економіка "", 1999 р. -703 с.
14. Москалюк В.Є. та ін. Планування діяльності підприємства. Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2005. - 384 с.
15. Попова Л.В., Ісакова Т.А. Контролінг: Навчальний посібник. - М.: "Річ навіть і Сервіс", 2003.
16. Риженкова І. Контролінг - умова ефективного управління. / / Робота сьогодні. - № 7 від 19 лютого 2001р.
17. Сухарева Л.О., Петренко С.М. Контролінг - основа управління бізнесом. - Донецьк: "НОРД комп'ютер", 2000. - 210C.
18. Хан Д. Планування і контроль: концепція контролінгу: пров. з нім. / Под ред. і з предісл.А. А. Турчака, Л.Г. Головача, М.Л. Лукашевича. - М.: Фінанси і статистика, 1997. - 800С.
19. Економіка підприємства: Підручник для економічних вузів. Під ред. Руденко А.І. - Мінськ, 1995.
20. http://www.cfin.ru/
21. www.frontstep.ru
22. www.controlling.ru
23. www.ptpu.ru
24. www.devbusiness.ru
25. http://www.ncstu.ru
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Курсова
621.5кб. | скачати


Схожі роботи:
Планування та розрахунок ефективності виробництва продукції ТЕЦ
Планування фінансово-економічної діяльності підприємства з виробництва нової продукції
Планування фінансово економічної діяльності підприємства Ротарь ПН з виробництва нової продукції
Роль контролінгу в системі управління підприємством
Цільове управління витратами в системі стратегічного контролінгу як інструмент підвищення конкурентоспроможності
Методи аналізу відхилення фактичних результатів від планових в системі контролінгу
Використання директ костинга в системі оперативного контролінгу як інструменту фінансового аналізу
Аналіз виробництва і собівартості продукції свинарства резерви збільшення обсягів виробництва і зниження
Організація виробництва і планування безперервно-потокової лінії для масового виробництва деталей
© Усі права захищені
написати до нас