Планування балансового прибутку Показники планування нормування оборотних коштів підприємства

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст

1 Балансова прибуток підприємства, її склад. Планування балансового прибутку

2 Визначення потреби підприємства в оборотних коштах. Показники планування (нормування) оборотних коштів підприємства

3 Завдання 3

Список використаних джерел

1 Балансова прибуток підприємства, її склад. Планування балансового прибутку

Балансова прибуток являє собою суму прибутку (збитку) від реалізації продукції (робіт, послуг), іншої реалізації і доходів від позареалізаційних операцій, зменшених на суму витрат по цих операціях (рисунок 1).

Малюнок 1. Блок-схема факторного аналізу балансового прибутку

Прибуток (збиток) від реалізації продукції (робіт, послуг) визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції (робіт, послуг) у діючих цінах без податку на додану вартість, акцизів, відрахувань в централізовані фонди держави і витратами на виробництво і реалізацію продукції.

Прибуток (збитки) від інших позареалізаційних операцій визначається як різниця між сумою отриманої виручки після проведення нижче названих операцій та сумою виплат, пов'язаних з цими операціями. Зокрема:

- Штрафів, пені і неустойок та інших економічних санкцій;

- Відсотків, отриманих за сумами коштів, що значаться на розрахункових рахунках підприємства;

- Курсових різниць за валютними рахунками та за операціями в іноземній валюті;

- Прибутків і збитків минулих років, виявлених у звітному році;

- Збитків від стихійних лих;

- Втрат від списання боргів і дебіторської заборгованості;

- Надходжень боргів, раніше списаних як безнадійні;

- Інших доходів, втрат і витрат, що відносяться відповідно до чинного законодавства на рахунок прибутків і збитків.

При цьому суми, внесені до бюджету у вигляді санкцій, до складу витрат від позареалізаційних операцій не включаються, а відносяться на зменшення чистого прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків з прибутку.

Планування прибутку має велике значення для підприємства. Воно дозволяє правильно оцінити його фінансові ресурси, розмір платежів до бюджету, можливості розширеного відтворення і матеріального стимулювання працівників. Від обсягу прибутку, крім того, залежить і реалізація дивідендної політики акціонерного підприємства.

Методи планування фінансових результатів в даний час не регламентовані. Традиційно застосовують метод прямого рахунку або аналітичний. Розрахунки рекомендується виконувати окремо за видами діяльності. Це полегшує розрахунки, підвищує їх точність; має значення для передбачуваної величини податку на прибуток, так як доходи від деяких видів діяльності не обкладаються податком на прибуток, а інші оподатковуються за підвищеним або зниженим ставками.

Розрахунок прибутку методом прямого рахунку виконується за окремими видами виробів або групами однорідних виробів з наступним підсумовуванням в цілому по підприємству. При цьому використовують формулу:

П = В - ВФ - А - ПДВ - З, (1)

де П - прибуток від реалізації продукції;

В - виручка від реалізації продукції у відпускних цінах;

ВФ - відрахування в позабюджетні фонди та інші централізовані фонди держави, що включаються у відпускну ціну продукції;

А - акцизи;

ПДВ - податок на додану вартість;

З - повна собівартість реалізованої продукції;

або формулу

П = Пн.г + Пт - Пк.г, (2)

де Пн.г, Пк.г - прибуток у залишках готової продукції на початок і кінець планованого періоду;

Пт - прибуток на товарний випуск продукції.

По кожній із складових формули розрахунок робиться за схемою формули (1) з тією різницею, що при розрахунку прибутку в залишках продукції на початок і кінець планованого періоду прибуток розраховується з урахуванням виробничої собівартості, а прибуток на товарний випуск продукції визначається на базі повної собівартості товарної продукції .

Прямий рахунок методично простий, але при великій кількості найменувань продукції трудомісткість цього методу значно зростає.

Розрахунок вимагає:

а) визначення асортименту по всіх позиціях номенклатури;

б) складання калькуляцій по виробам можна продукції;

в) обчислення планової собівартості і договірних цін по непорівнянної продукції, що у свою чергу передбачає розробку кошторису виробництва по її елементах;

г) встановлення цін реалізації продукції, що випускається.

Недоліком методу є те, що він не дозволяє виявити фактори, що впливають на розмір прибутку, в плановому періоді.

Аналітичні методи знаходять застосування при плануванні прибутку в галузях з широким асортиментом продукції, а також як доповнення до прямого методу, для перевірки.

Базою розрахунку є витрати на 1 тис. н. товарної продукції, базова рентабельність, а також сукупність звітних показників діяльності підприємства (факторний метод).

З урахуванням витрат на 1 тис. н. товарної продукції прибуток планується по всьому випуску товарної продукції (порівнянної і непорівнянної). Розрахунок виконується за формулою:

П = Т (1000 - З) / 1000, (3)

де П - прибуток від випуску товарної продукції;

Т - товарна продукція в цінах реалізації підприємства;

З - витрати, р. на 1 тис. н. товарної продукції, обчисленої в цінах реалізації.

Для визначення загальної суми прибутку від продажів отриманий результат коригується на зміну прибутку в перехідних залишках готової продукції.

Даний аналітичний метод застосовують при прискореному (перспективному) плануванні, а також на стадії складання попередніх розрахунків для бізнес-плану.

На основі базової рентабельності планують прибуток за порівнянної товарної продукції, прибуток у перехідні залишки готової продукції і прибуток від реалізації в планованому році.

Розрахунок включає дев'ять стадій:

1) розрахунок прибутку за порівнянної продукції на підставі базової рентабельності;

2) визначення впливу зміни собівартості порівнянної товарної продукції на прибуток;

3) визначення впливу на прибуток за порівнянної товарної продукції змін в асортименті;

4) розрахунок впливу якості на прибуток за порівнянної товарної продукції;

5) розрахунок впливу на прибуток змін цін реалізації товарної продукції;

6) визначення прибутку в перехідних залишках готової продукції;

7) розрахунок прибутку від реалізації продукції;

8) визначення прибутку за непорівнянної товарної продукції;

9) розрахунок загального прибутку від реалізації порівнянної і непорівнянної продукції.

Фінансові розрахунки по кожному етапу виконуються у відповідності з певним алгоритмом.

Визначення прибутку за непорівнянної товарної продукції. Прибуток розраховується методом прямого рахунку як різниця між ціною реалізації підприємства і собівартістю виробів. Якщо ціни не встановлені, прибуток обчислюють за середнім рівнем рентабельності.

Для обчислення кінцевого фінансового результату крім прибутку від реалізації розраховують результат від іншої реалізації і доходів від позареалізаційних операцій.

Прибуток від іншої реалізації - це фінансовий результат від реалізації основних фондів і іншого майна (сировини, матеріалів, палива, запчастин, нематеріальних активів у вигляді патентів, ліцензій, торгових марок, програмних засобів, іноземної валюти, цінних паперів. На етапі складання фінансового плану вивчається наявність такого майна на підприємстві, можливість його реалізації та ефективність цієї операції. Прибуток визначається у вигляді різниці між відпускною ціною, балансовою вартістю майна, витратами, пов'язаними з реалізацією, непрямими податками і відрахуваннями у позабюджетні фонди та інші централізовані фонди держави, що включаються у відпускну ціну .

Перелік позареалізаційних доходів і витрат підприємства досить великий. Це свідчить про додаткові можливості підприємств отримувати доходи в умовах ринкових відносин. Тому той, хто складає фінансові розрахунки, повинен вміти не тільки планувати ці доходи, а й знати джерела їх отримання. До них, зокрема, відносяться доходи від короткострокових і довгострокових фінансових вкладень (купівля акцій, облігацій, надання коштів у позику, пайова участь у справах інших підприємств), доходи від здачі майна в оренду, сальдо отриманих і сплачених штрафів, пені, неустойок (крім санкцій у розрахунках з бюджетом); інші доходи (прибуток минулих років, виявлена ​​у звітному періоді, доходи від дооцінки товарів, відсотки за грошовими коштами на розрахункових і депозитних рахунках підприємства).

Для реальної оцінки фінансових результатів від позареалізаційних операцій важливо не тільки правильно прогнозувати позареалізаційні доходи, а й передбачити ймовірність виникнення позареалізаційних витрат, так як прибуток визначається як різниця між доходами і витратами. Найчастіше позареалізаційні витрати можуть виступати у вигляді:

- Збитків за операціями минулих років, виявлених у звітному році;

- Збитків від уцінки товарів;

- Збитків від списання безнадійної дебіторської заборгованості;

- Недостач матеріальних цінностей, виявлених при інвентаризації;

- Витрат за анульованими виробничими запасами;

- Судових витрат.

Включені до плану джерела доходів повинні бути постійними, пов'язаними з нормальною діяльністю підприємства, мати обгрунтування. Можливість надходження таких доходів, як орендна плата, штрафи, пені, неустойки може підтверджуватися укладеними до моменту складання фінансового плану договорами, рішенням господарського суду, прийнятими і документально оформленими зобов'язаннями та іншими матеріалами. Для визначення розміру коштів, які можуть бути поміщені на депозити або в цінні папери без ризику зниження ліквідності підприємства, необхідно розрахувати ту частину виручки від реалізації продукції, яка не знадобиться підприємству протягом планованого термінового вкладення коштів при збереженні в планованому році тенденції минулого року. Це робиться шляхом зіставлення середніх залишків коштів на розрахунковому рахунку за минулий рік з фактичною виручкою за цей період. Отримана виручка від реалізації, безболісно абстрактна з господарського обороту (Д), помножена на очікуваний розмір виручки в планованому році (ОР), дає розмір можливого термінового вкладення коштів (СВ):

СВ = ОВ × Д. (4)

Доходи (дох) від цієї операції складуть:

Дох = (СВ × П × 12) / 100, (5)

де П - депозитний відсоток на місяць;

12 - кількість місяців у році.

На практиці в інфляційній економіці підприємствам найчастіше доводиться виконувати фінансові розрахунки в умовах повної невизначеності. У цьому випадку для планування прибутку (П) можна рекомендувати аналітичний метод, що припускає розрахунок прибутку майбутнього року на базі досягнутого рівня поточного року і прогнозованого зростання індексу цін. Розрахунок прибутку виконується за формулою:

П = Пригощають × ІІ, (6)

де пригощають - прибуток звітного року;

Ії - індекс інфляції, який дорівнює (1 + ) 12 ( - Коефіцієнт рівня інфляції на місяць, 12-кількість місяців у році).

Якщо плановані рівні інфляції на сировину і на відпускну ціну готової продукції не збігаються, то при зростанні прибутку від реалізації рекомендується застосовувати диференційовані поправочні коефіцієнти інфляції. Розрахунок виконується за формулою:

П = (В - ВФ - Ах - ПДВ) × (1 + ) 12 - З (1 + n) 12, (7)

де (1 + ) 12 - коефіцієнт зростання інфляції на відпускні ціни;

(1 + n) 12 - коефіцієнт зростання інфляції на сировину.

2 Визначення потреби підприємства в оборотних коштах. Показники планування (нормування) оборотних коштів підприємства

Питання визначення достатності оборотного капіталу та нормування оборотних засобів знаходяться в компетенції підприємств. Підприємства визначають періодичність і методи нормування.

Норматив оборотних коштів - це розрахункова вартісна величина, що відображає мінімальну потребу в оборотному капіталі. Нормативи бувають приватні (за окремими елементами та статтями оборотних коштів) і загальні. Загальний (сукупний) норматив оборотних коштів являє собою суму приватних нормативів.

Науково обгрунтоване нормування оборотних засобів дозволяє визначити той орієнтовний обсяг оборотних коштів, який потрібно, щоб здійснювати безперервність процесів виробництва і реалізації товарів.

Норматив - це мінімум оборотних коштів, який підприємству необхідно мати постійно.

Якщо фактичні залишки оборотних коштів значно перевищують нормативи, то це говорить про неефективне фінансовому механізмі підприємства. У такому випадку для здійснення бізнесу підприємство залучає в оборот додаткові кошти без збільшення масштабів своєї діяльності. Якщо фактичні залишки оборотних коштів нижче нормативних значень, то це може призводити до перебоїв у виробництві і реалізації товарів і створювати фінансові проблеми.

В основу визначення потреби в оборотних коштах покладена формула:

Н = Нд × Ор,

де Н - норматив оборотних засобів (по конкретному елементу);

Нд - норма оборотних коштів у днях;

Ор - одноденний витрата товарно-матеріальних цінностей (випуск продукції за собівартістю).

Одноденний витрата товарно-матеріальних цінностей або випуск продукції рекомендується обчислювати за прогнозними даними на IV квартал планованого року. Це пояснюється тим, що обчислений норматив оборотних коштів діє на кінець планованого періоду (рік, квартал) і повинен забезпечити потреби виробництва на початок наступного періоду. У сезонних виробництвах одноденний витрата обчислюється за кошторисом витрат кварталу з мінімальним обсягом виробництва. У розрахунках рік приймається числом 360 днів, квартал - 90, місяць - 30 днів.

Нормування оборотних коштів може здійснюватися різними методами: прямого рахунку, економіко-аналітичним або методом коефіцієнтів.

Суть методу прямого рахунку полягає в наступному. Загальна потреба в оборотних коштах визначається як сума приватних нормативів оборотних коштів. По кожному з елементів необхідно розраховувати норму запасу та одноденний витрата (випуск), як передбачає вищенаведена формула.

Метод прямого рахунку є найбільш точним, але, одночасно, - найбільш складним, тому що вимагає знання методик розрахунку норм запасу в днях. Розглянемо основи нормування оборотних коштів по окремих елементах.

Нормування оборотних коштів у запасах сировини, основних матеріалів і покупних напівфабрикатів

Норматив оборотних коштів по даній групі обчислюється на підставі середньоденного їх витрати (Ор) і середньої норми запасу в днях (Нд). Середня норма запасу по групі оборотних коштів розраховується як середньозважена величина.

Норма оборотних коштів на кожний вид чи однорідну групу сировини, основних матеріалів визначається за формулою:

Нд = П + Р + Т + 0,5 І + С.

У цій формулі П - транспортний запас (характеризує час перебування оплачених матеріалів у дорозі від постачальника до покупця). Цей запас необхідний у випадках, коли час руху платіжних документів і матеріальних цінностей не збігається. Тому підприємству (покупцеві) необхідні оборотні кошти на час розриву між строками руху вантажів та документообігу. Час, на приймання, розвантаження і складування Р зазвичай складає 1-2 дні. Технологічний запас (час на підготовку матеріалів до запуску у виробництво) Т потрібен за тими матеріалами, які до запуску у виробництво піддаються додатковій обробці, наприклад сушіння пиломатеріалів, оброблення брухту, старіння металу та ін Цей запас потрібен і в тих випадках, коли матеріали підбираються до розміру партій запуску у виробництво. Норма запасу в днях встановлюється на основі технологічних особливостей виробництва і властивостей матеріалів.

При цьому обов'язковою умовою наявності технологічного запасу є відсутність обліку цих операцій в нормативі по незавершеному виробництву.

Поточний (складський) запас 0,5 І є найважливішим і найбільшим за величиною. Його розміри залежать від середніх інтервалів між поставками або від періодичності запуску матеріалів у виробництво. Отже, чим частіше постачання і запуск матеріалів у виробництво, тим менше норма оборотних коштів у днях, що вигідно підприємству.

Періодичність поставок за планом можна встановити на основі договорів, замовлень, узгоджених графіків поставок та інших документів. У цьому випадку середній інтервал між поставками визначається діленням розрахункового числа днів у році (360) на число постачань. Якщо в один день плануються поставки від декількох постачальників, то при розрахунку середнього інтервалу вони приймаються за одну поставку.

Розрахунок можна виконати і за фактичними даними на основі карток складського обліку. При цьому до розрахунку середнього інтервалу не приймаються нетипові поставки (надмірно великі чи дрібні). Поставки від кількох постачальників в один день приймаються за одну поставку.

Поточний (складський) запас звичайно приймається рівним половині середнього інтервалу між поставками.

Страховий (гарантійний) запас С - це другий за величиною запас. Він необхідний на всіх підприємствах для гарантії безперервності процесу виробництва у випадках порушень умов і термінів поставок матеріальних цінностей або збоїв з відвантаженням готової продукції. Зазвичай він дорівнює половині поточного запасу. Загальна норма запасу в днях визначається підсумовуванням її окремих складових.

Норматив оборотних коштів по сировині, основних матеріалів і покупних напівфабрикатів визначається множенням норми запасу в днях на їх плановий одноденний витрата.

Нормування оборотних коштів по допоміжних матеріалах

Допоміжні матеріали діляться на дві групи:

1) головні види, споживані у великих кількостях (не менше 50% загальної суми річного витрати);

2) всі інші види матеріалів.

У першій групі допоміжних матеріалів норми оборотних коштів визначаються в розрізі їх складових в такому ж порядку, як по сировині, основних матеріалів і покупних напівфабрикатів. Розрахунок проводиться за видами матеріалів.

У другій групі допоміжних матеріалів, витрачених у незначних кількостях, норми оборотних коштів розраховуються як фактично склалися. Для этого средний фактический остаток материалов в отчетном году следует разделить на однодневную сумму их расхода за тот же период.

Рассчитав нормы запаса в днях и однодневный расход материалов, определяют норматив оборотных средств по первой и второй группам материалов и общий по данной статье оборотных средств.

Нормирование оборотных средств в запасах топлива

Норматив рассчитывается аналогично нормативу по сырью, основным материалам и покупным полуфабрикатам исходя из нормы запаса в днях и однодневного расхода топлива на производственные и непроизводственные нужды. Норматив рассчитывается на все виды топлива, за исключением газа. Если предприятие использует газовое топливо, то создаются страховые запасы твердого или жидкого топлива.

Нормирование оборотных средств в запасах тары

Норматив оборотных средств в данной группе определяется в зависимости от источников поступления и способа использования тары. Различают тару покупную и собственного производства, возвратную и невозвратную.

Расчет нормы запаса по покупной таре и тарным материалам производится аналогично расчету нормы по сырью, основным материалам и покупным полуфабрикатам.

По таре, подлежащей возврату, поставщикам норма запаса устанавливается в размере длительности одного оборота тары от срока оплаты (вместе с материалами) до сдачи расчетных документов в банк за отгруженную возвратную тару.

По невозвратной таре норма запаса включает время пребывания ее под сырьем и материалами (на уровне нормы на данные ценности).

Норматив оборотных средств по таре в целом равен сумме произведений однодневного оборота (расхода) тары по видам на норму запаса в днях.

Нормирование оборотных средств по запасным частям для ремонта

Все оборудование делится на группы:

- оборудование, на которое разработаны типовые нормы оборотных средств на запасные части;

- крупное уникальное оборудование, в том числе импортное, на которое не разработаны типовые нормы;

- мелкое единичное оборудование, машины, транспортные средства, на которые также нет типовых норм по запасным частям для ремонта.

Норматив оборотных средств по запасным частям для первой группы оборудования определяется как произведение типовых норм на количество данного оборудования и на понижающий коэффициент. Понижающий коэффициент уточняет потребность в оборотных средствах с учетом наличия однотипного оборудования и взаимозаменяемых деталей. Типовые нормы оборотных средств на запчасти должны периодически уточняться с учетом изменения условий работы оборудования, а также изменения цен на запчасти.

Во второй группе оборудования норматив оборотных средств исчисляется методом прямого счета по видам оборудования, а в третьей - методом укрупненного расчета.

Для расчета потребности в оборотных средствах на запчасти для ремонта оборудования второй группы составляется список наиболее подверженных износу деталей и узлов. В списке указывается также количество используемых на предприятии и нуждающихся в ремонте машин и оборудования, коэффициент понижения сроков службы и предполагаемая цена каждой детали.

Норматив оборотных средств на запчасти для ремонта оборудования второй группы определяется по формуле:

,

где Ч - число одноименных деталей в одном механизме, шт.;

М - количество механизмов одного вида, шт.;

К - коэффициент понижения;

С - норма запаса деталей по условиям снабжения, дн.;

В - срок службы деталей, дн.;

Ц - цена одной детали, р.

Норматив оборотных средств на запасные части в целом по предприятию равен сумме нормативов по трем группам оборудования.

Нормирование оборотных средств в запасах малоценных и быстроизнашивающихся предметов (МБП)

К МБП относят предметы, имеющие срок службы до 1 года или же имеющие ограничения по своей стоимости.

При исчислении норматива оборотных средств МБП делят на две группы:

- инструменты и приспособления общего назначения, хозяйственный инвентарь, специальная одежда и специальная обувь;

- специальная оснастка и приспособления, производственная тара.

Норматив оборотных средств по МБП в каждой группе рассчитывается по запасу на складе и в эксплуатации.

Норматив по запасу на складе определяется так же, как и норматив по сырью, основным материалам и покупным полуфабрикатам.

Норматив оборотных средств по эксплуатационному запасу устанавливается, как правило, в размере 50 % стоимости предметов; другая половина их стоимости списывается на себестоимость продукции при передаче предметов в эксплуатацию.

Общая потребность в оборотных средствах на запасы МБП определяется как сумма нормативов на эти предметы на складе и в эксплуатации.

Нормы оборотных средств, рассчитываемые по видам МБП, могут определяться не только в днях запаса. Так, нормы оборотных средств на запасы МБП в первой группе могут устанавливаться в рублях на одного работника промышленно-производственного персонала или в процентах к общей сумме затрат на производство.

Норма оборотных средств на запасы МБП по второй группе может устанавливаться в рублях или процентах к выпуску товарной продукции в отпускных ценах предприятия или к стоимости производственного оборудования.

Норматив оборотных средств в таком случае определяется умножением нормы на показатель, в отношении которого эта норма исчислена.

Нормирование оборотных средств на незавершенное производство методом прямого счета

Расчет норматива производится по общей формуле:

Н = Нд × Ор.

Норма оборотных средств в днях (Нд) на незавершенное производство рассчитывается по формуле:

Нд = Д × Кн.з,

где Д - длительность производственного цикла (включает время от первой технологической операции до сдачи готового изделия на склад готовой продукции и измеряется в календарных единицах времени);

Кн.з - коэффициент нарастания затрат.

Для определения нормы оборотных средств на незавершенное производство продукция объединяется по определенным номенклатурным позициям. В рамках каждой позиции устанавливается количество групп. В каждой группе выбирается изделие-представитель. Определяется длительность производственного цикла каждого изделия-представителя и на этой основе находится средневзвешенная длительность производственного цикла по предприятию.

Коэффициент нарастания затрат также определяется по изделиям-представителям. В целом по незавершенному производству он рассчитывается как средневзвешенная величина.

В расчете норматива оборотных средств в запасах незавершенного производства Ор представляет величину однодневных расходов (затрат) на производство продукции.

Нормирование оборотных средств в расходах будущих периодов

К расходам будущих периодов относятся затраты по освоению новых видов продукции, совершенствованию технологии производства, на горно-подготовительные и вскрышные работы, подписку на периодические издания, арендную плату, вносимые авансом налоги и сборы и др.

Норматив оборотных средств в расходах будущих периодов определяется по формуле:

Н = П + Р - С,

где П - переходящая сумма на расходы будущих периодов на начало предстоящего года;

Р - расходы будущих периодов в предстоящем году, предусмотренные соответствующими сметами;

С - расходы будущих периодов, подлежащие списанию на себестоимость продукции предстоящего года в соответствии со сметой производства.

Если предприятие использует целевой банковский кредит для освоения и изготовления новых видов продуктов, то при расчете норматива оборотных средств на расходы будущих периодов эти суммы исключаются.

Нормирование оборотных средств на запасы готовой продукции

Готовая продукция - это изделия, законченные производством и принятые отделом технического контроля.

Норматив оборотных средств на запасы готовой продукции определяется по общей формуле:

Н = Нд × Ор.

В формуле расчета норматива оборотных средств на запасы готовой продукции Ор - это однодневный выпуск товарной продукции в планируемом году по производственной себестоимости.

Норма запаса в днях (Нд) по готовой продукции на складе включает: время на подборку и упаковку, маркировку продукции в определенном ассортименте и количестве; время на комплектование партий отгружаемой продукции до требуемых размеров; транспортировку готовой продукции до станции железной дороги или пристани и время на погрузку и сдачу ее транспортным организациям.

При большой номенклатуре выпускаемой продукции выделяются основные виды изделий, составляющие 70-80 % всего выпуска. Норма оборотных средств на продукцию этих видов определяется как средневзвешенная и распространяется на всю готовую продукцию, находящуюся на складе.

Норма оборотных средств на отгруженные товары, расчетные документы по которым не сданы в банк на инкассо, устанавливается на период выписки документов и сдачи их в банк. Обычно эти операции должны быть выполнены в двухдневный срок после отгрузки готовой продукции.

Рассчитав норматив оборотных средств на готовую продукции на складе и на отгруженные товары, расчетные документы по которым не сданы в банк на инкассо, можно исчислить общую норму оборотных средств на готовую продукцию. Этот показатель используется для характеристики оборотных средств в целом и по элементам. Для этого общую сумму норматива оборотных средств на готовую продукцию планируемого года следует разделить на однодневный выпуск товарной продукции по производственной себестоимости в IV квартале предстоящего года.

Как можно заметить, метод прямого счета является достаточно сложным и трудоемким. Поэтому предприятия широко применяют упрощенные способы нормирования оборотных средств.

Суть экономико-аналитического (статистико-аналитического) метода нормирования оборотных средств заключается в следующем: нормативы рассчитываются по отдельным элементам (статьям) оборотных средств, а общая потребность определяется как сумма частных нормативов. Но при этом нормы запасов в днях рассчитываются по данным бухгалтерского учета как фактически сложившиеся.

Последовательность расчета нормы запаса следующая. Вначале по данным учета проводится анализ фактических запасов товарно-материальных ценностей и по средней хронологической формуле определяется фактический средний остаток сырья, материалов, незавершенного производства, готовой продукции за отчетный период.

Затем этот остаток нужно разделить на фактический однодневный расход соответствующих ценностей или однодневный выпуск продукции по себестоимости в отчетном периоде. Частное от деления составляет сложившуюся на предприятии норму запаса в днях по конкретному элементу или в целом по всем нормируемым оборотным средствам.

Чтобы определить норматив оборотных средств на сырье, материалы или иной элемент следует норму запаса в днях умножить на однодневный расход (выпуск) товарно-материальных ценностей в планируемом году.

В перспективном планировании может использоваться метод коэффициентов . Его суть состоит в следующем. Расчет норматива производится по предприятию в целом и необходимость исчисления нормы запаса и однодневного расхода (выпуска) отпадает.

Совокупный норматив оборотных средств, исчисленный предприятием на отчетный год, делится на две группы. К первой относят те элементы (статьи) оборотных средств, которые зависят от изменения объема производства (сырье, основные материалы, покупные полуфабрикаты, незавершенное производство, готовая продукция и др.). Ко второй группе - те элементы (статьи) оборотных средств, которые не изменяются при изменении объема производства либо изменяются незначительно (хозяйственный инвентарь, расходы будущих периодов, производственная тара, инструменты и приспособления общего назначения, запасные части для ремонта и др.).

Конкретный состав оборотных средств первой и второй групп зависит от особенностей производства и условий работы предприятия.

Норматив оборотных средств по первой группе элементов определяется путем корректировки норматива отчетного года на темпы изменения объема производства и цен на покупные материалы и полуфабрикаты, а также на планируемое ускорение оборачиваемости оборотных средств.

При расчете норматива оборотных средств второй группы может учитываться предполагаемый индекс инфляции, а также определяться в динамике сложившиеся на предприятии пропорции между оборотными средствами первой по второй групп. По усмотрению предприятия величина норматива во второй группе может приниматься в расчет без изменений, т. е. на уровне отчетного года.

Нормирование оборотных средств относится к текущему финансированию и в значительной мере определяет их источники. Выявление и привлечение источников финансирования входит в область финансового планирования.

3 Задание 3

Составить финансовый план на основе следующих данных.

1. Рассчитать сумму амортизационных отчислений и отчислений в ЦИФ (млн. руб.).

Показники

Значення

Стоимость ОФ на начало года, в том числе:

40000

- на реконструкцию

4000

- На консервації

-

Плановане введення:


- Березень

2400

- Липень

-

- октябрь

5400

Плановане вибуття:


- Січень

3000

- Квітень

-

- Серпень

1800

Середня норма амортизації,%

20

Примечание: предприятия производят отчисления в централизованный инвестиционный фонд (ЦИФ) в размере 15 % от суммы амортизационных отчислений

Амортизаційні відрахування є об'єктом фінансового планування. Планова сума амортизаційних відрахувань визначається за формулою:

,

де На - норма амортизації,

ОПФ - середня вартість амортизованих основних виробничих фондів:

,

де ОПФн - первісна (відновна) вартість основних виробничих фондів на початок планованого року;

В1 - вартість основних виробничих фондів, що вводяться в експлуатацію в плановому році;

В2 - вартість основних виробничих фондів, що вибувають з експлуатації в плановому році;

М - число повних місяців функціонування вводяться ВПФ;

(12-М) - число місяців, що залишаються до кінця року після вибуття ОПФ.

Амортизація не нараховується на основні фонди, що знаходяться на реконструкції, а також переведені на консервацію в установленому порядку.

Отчисления в ЦИФ составят:

7070 млн. руб. × 0,15 = 1060,5 млн. руб.

2. Рассчитать сумму затрат на производство и реализацию продукции (млн. руб.).

Показники

млн. руб.

Сировина і матеріали

55000

Паливо

7800

Електроенергія

6000

Запчасти на ремонт

5500

Заробітна плата

15000

Амортизація

7070

Відрахування на соц. нужды (35% + 1%)

5400

Поточний ремонт

7000

Проценты по векселям

15000

Оплата сторонніх послуг

3000

Екологічний податок

900

Страхование имущества

2200

Інші витрати

10000

Расходы по доставке продукции потребителям

5130

НЗП в планируемом году

-2000

Відрахування на соц. нужды:

0,36 × 15000 млн. руб. = 5400 млн. руб.

Витрати на виробництво і реалізацію продукції включають в себе:

- Матеріальні витрати;

- Витрати на оплату праці;

- Амортизаційні відрахування;

- Інші витрати.

Материальные затраты = 55000 млн. руб. + 7800 млн. руб. + 6000 млн. руб. + 5500 млн. руб. = 74300 млн. руб.

Расходы на оплату труда = 15000 млн. руб. + 5400 млн. руб. = 20400 млн. руб.

Амортизационные отчисления = 7070 млн. руб.

Прочие затраты = 7000 млн. руб. + 15000 млн. руб. + 3000 млн. руб. + 900 млн. руб. + 2200 млн. руб. + 10000 млн. крб. + 5130 млн. руб. - 2000 млн. руб. = 41230 млн. руб.

Затраты на производство и реализацию продукции = 74300 млн. руб. + 20400 млн. руб. + 7070 млн. руб. + 41230 млн. руб. = 143000 млн. руб.

3. Рассчитать выручку от реализации продукции и от реализации материальных ценностей (млн. руб.).

Показники

млн. руб.

Остатки готовой продукции на начало планируемого года, по производственной себестоимости

6000

Обсяг виробництва 4-го кварталу звітного року:


- За виробничою собівартістю

42000

- У відпускних цінах

54600

Обсяг виробництва 4-го кварталу планованого року (у% до річного обсягу)

30

Норма запаса по ГП (дней)

10

Виручка від реалізації непотрібного майна

-

в том числе материальные затраты на его реализацию

-

Планований дохід по акціях, що належить підприємству

12000

Планируемое поступление средств из централизованного фонда министерства на пополнение прибыли

-

Рентабельність продукції,%

20

Планирование денежных поступлений включает определение выручки от реализации продукции и поступлений по внереализационным операциям. При планировании выручки необходимо учитывать величину переходящих остатков готовой продукции на начало и конец планируемого периода, но в отпускных ценах.

Рентабельность продукции - величина прибыли, приходящаяся на 1 руб. совокупных текущих затрат.

Отже,

Прибыль от реализации = Рентабельность продукции × с/сполн

Прибыль от реализации = 0,2 × 143000 млн. руб. = 28600 млн. руб.

Стоимость остатков нереализованной продукции = (10 дн. × 54600 млн. руб.) / 90 дн. = 6066,7 млн. руб.

Прибыль от внереализационных операций = 12000 млн. руб.

4. Определить балансовую прибыль предприятия и размеры фондов накопления и потребления (млн. руб.).

Показники

млн. руб.

Податок на нерухомість

350

Средства, направляемые на реконструкцию предприятия

5500

Фінансування природоохоронних заходів

3500

Освіта фінансового резерву

4000

Ставка податку на прибуток

30

Дивіденди по акціях, що виплачуються працівникам (у% до доходу)

60

Доходи по акціях, що направляються на розвиток виробництва (у% до доходу)

40

Відрахування від прибутку:


- До фонду накопичення (у%)

60

- До фонду споживання (у%)

40

Сумма НДС и отчислений во внебюджетные фонды в стоимости ГТ на начало года

800

Балансовая прибыль (БП) определяется по результатам всей производственно-хозяйственной деятельности и представляет собой сумму прибыли от реализации продукции, прибыли от прочей реализации, доходов и убытков от внереализационных операций.

Прибыль от реализации продукции рассчитывается как разность между величиной выручки от реализации продукции, ее полной себестоимостью, отчислениями и налоговыми выплатами.

Используя данные предыдущих расчетов, определяется величина балансовой прибыли.

Балансовая прибыль = 28600 млн. руб. + 12000 млн. руб. = 40600 млн. руб.

Фонд накопления = 0,6 × 40600 млн. руб. = 24360 млн. руб.

Фонд потребления = 0,4 × 40600 млн. руб. = 16240 млн. руб.

Ставка налога на прибыль = 30%.

Налог на прибыль = 0,3 × 40600 млн. руб. = 12180 млн. руб.

Чистая прибыль = 40600 млн. руб. - 12180 млн. руб. - 350 млн. руб. - 5500 млн. руб. - 3500 млн. руб. - 4000 млн. руб. - 800 млн. руб. = 14270 млн. руб.

5. Рассчитать потребность предприятия в оборотных средствах и определить источники финансирования прироста оборотных средств (млн. руб.).

Показники

млн. руб.

Обсяг виробництва звітного року за собівартістю

122500

Фактична потреба в оборотних коштах звітного року

10200

Зміна оборотності у плановому році (дн.)

-1

Фонд зарплати 4-го кв. планованого року

18000

Розрив між нарахуванням зарплати та її виплатою (дн.)

5

Заборгованість із зарплати з нарахуваннями у звітному році

1100

Заборгованість по резерву майбутніх платежів у звітному році

2000

Зростання фонду зарплати в планованому році (%)

112

Оборотные средства предприятия призваны обеспечивать непрерывное их движение на всех стадиях кругооборота с тем, чтобы удовлетворять потребности производства в денежных и материальных ресурсах, обеспечивать своевременность и полноту расчетов, повышать эффективность использования оборотных средств.

Усі джерела фінансування оборотних коштів підрозділяються на власні, позикові та залучені. Собственные средства играют главную роль в организации кругооборота фондов, так как предприятие, работающее на основе коммерческого расчета, должно обладать определенной имущественной и оперативной самостоятельностью с тем, чтобы вести дело рентабельно и нести ответственность за принимаемые решения.

Формирование оборотных средств происходит в момент организации предприятия, когда создается его уставный фонд. Источником формирования в этом случае служат инвестиционные средства учредителей предприятия. В процессе работы источником пополнения оборотных средств является полученная прибыль, а также приравненные к собственным средствам так называемые устойчивые пассивы. Это средства, которые не принадлежат предприятию, но постоянно находятся в его обороте.

Такие средства служат источником формирования оборотных средств в сумме их минимального остатка. К ним относятся: минимальная переходящая из месяца в месяц задолженность по оплате труда работникам предприятия, резервы на покрытие предстоящих расходов, минимальная переходящая задолженность перед бюджетом и внебюджетными фондами, средства кредиторов, полученные в качестве предоплаты за продукцию (товары, услуги), средства покупателей по залогам за возвратную тару, переходящие остатки фонда потребления и др.

Для сокращения общей потребности предприятия в оборотных средствах, а также стимулирования их эффективного использования целесообразно привлечение заемных средств.

Заемные средства представляют собой в основном краткосрочные кредиты банка, с помощью которых удовлетворяются временные дополнительные потребности в оборотных средствах. Основными направлениями привлечения кредитов для формирования оборотных средств являются:

- кредитование сезонных запасов сырья, материалов и затрат, связанных с сезонным процессом производства;

- временное восполнение недостатка собственных оборотных средств;

- осуществление расчетов и опосредование платежного оборота.

Тривалість одного обороту в днях:

Од = 10200 млн. руб. × 360 / 122500 млн. руб. = 30 дн.

У році, що планується:

Од пл = 30 дн. - 1 дн. = 29 дн.

Норматив оборотних коштів становитиме:

Ноб = 29 × 122500 млн. руб. / 360 = 9868 млн. руб.

Визначимо мінімальну заборгованість з оплати праці працівникам підприємства (Мз) за формулою:

Мз = (Ф / 90) × Д,

де Ф - фонд зарплати 4-го кв. планируемого года;

Д - кількість днів з початку місяця до дня виплати коштів.

Мз = (18000 / 90) × 5 = 1000 млн. руб.

Прирост устойчивого пассива = 1000 млн. руб. - 1100 млн. руб. = -100 млн. руб.

Мінімальна заборгованість по резерву майбутніх витрат і платежів складе:

2000 × 1,12 = 2240 млн. руб.

6. Распределить сумму фонда накопления по основным направлениям затрат.

Показники

млн. руб.

Фонд накопления, всего:

в тому числі:

24360

- финансирование НИиОКР

?

Сплата% за довгостроковим кредитом на кап. вкладення

1496

Фінансування кап. вкладень у% до фонду накопичення

68

Фінансування приросту оборотних коштів

630

Фінансування кап. вложений = 0,68 × 24360 = 16564,8 млн. руб.

Сплата% за довгостроковим кредитом на кап. вложения = 1496 млн. руб.

Финансирование прироста оборотных средств = 630 млн. руб.

Финансирование НИиОКР = 24360 млн. руб. - 16564,8 млн. руб. - 1496 млн. руб. - 630 млн. руб. = 5669,2 млн. руб.

7. Определить источники финансирования капитальных вложений

Показники

млн. руб.

Обсяг капітальних вкладень

36000

Фонд накопичення (на КВ)

24360

Сума амортизаційних відрахувань на капвкладення

7070

Кошти пайової участі

4300

Итого собственных и привлеченных средств

35730

Долгосрочный кредит

270

Источниками финансирования капитальных вложений являются собственные средства (в частности, амортизационные отчисления, фонд накопления); средства, мобилизуемые с финансового рынка (средства долевого участия, долгосрочный кредит).

8. Составить баланс доходов и расходов предприятия (млн. руб.)

Статті

Сума

1. Доходи і надходження


1.1. Балансова прибуток,

в тому числі:

40600

- Прибуток від реалізації продукції

28600

- Прибуток від реалізації майна

-

- Прибуток від позареалізаційних операцій

12000

1.2 Амортизаційні відрахування

7070

1.3 Довгостроковий кредит банку

270

1.4 Надходження по пайовій участі інших підприємств на кап. вкладення

4300

1.5 Інші доходи і надходження

49745,7

Разом доходів і надходжень

101985,7

2. Расходы и отчисления


2.1 Кап. вкладення

в тому числі:

36000

на розвиток виробництва

32500

на природоохоронні заходи

3500

2.2 Приріст оборотних коштів

630

2.3 Финансирование НИОКР

5669,2

2.4 Відрахування у фонди:


- Споживання

16240

- фин. резерв

4000

2.5 Відрахування в централізований інвестиційний фонд Міністерства

1060,5

2.6 Відсотки за довгостроковими кредитами

1496

2.7 Виплати дивідендів по акціях

24360

Разом видатків і відрахувань

89455,7

3. Платежі до бюджету


3.1 Податок на прибуток

12180

3.2. Податок на нерухомість

350

Разом платежів до бюджету

12530

Разом видатків і відрахувань і платежів до бюджету

101985,7

БАЛАНС

101985,7

ДОВІДКОВО:

Сума

Податок на додану вартість та інші непрямі податки

800

Екологічний податок

900

Відрахування до фонду соціального захисту населення

5250

Отчисления Чрезвычайного налога и в фонд занятости

150

Відрахування у централізований інвестиційний фонд

1060,5

9. Составить проверочную таблицу (“шахматку”) (млн. руб.)

\Источники

\финансирования

Статті \

витрат \

Балансова прибуток

Амортизація

Кошти пайової участі

Долго-срочный кредит

Інші надходження

РАЗОМ:

Капітальні вкладення

1530,8

6009,5

4300

270

23887,7

36000

Прирост НОС

630

-

-

-

-

630

% По довгострокових кредитах

-

-

-

-

1496

1496

Виплата дивідендів по акціях

-

-

-

-

24360

24360

Відрахування до фонду споживання

16240

-

-

-

-

16240

Фінансування НДДКР

5669,2

-

-

-

-

5669,2

Відрахування до ЦІФ

-

1060,5

-

-

-

1060,5

Отчисления в финансовый резерв предприятия

4000

-

-

-

-

4000

Податок на прибуток

12180

-

-

-

-

12180

Податок на нерухомість

350

-

-

-

-

350

РАЗОМ:

40600

7070

4300

270

49745,7

101985,7

Список використаних джерел

  1. Анікеєв І.М., Анікєєва І.С. Основи фінансового аудиту. - Мн.: Белмаркет, 1995. - 80 с.

  2. Романовський В.М. та ін Фінанси підприємств - СПб.: Видавничий дім «Бізнес-преса», 2000. - 528 с.

  3. Савицька Г.В. Економічний аналіз: Учеб. - 10-е изд., Испр. - М.: Нове знання, 2004. - 640 с.

  4. Теорія фінансів: Учеб. посібник / Н.Є. Заєць, М.К. Фісенко, Т.В. Сорокіна та інших; Під ред. проф. Н.Є. Заєць, М.К. Фісенко. - Мн.: БГЕУ, 2005. - 351 с.

  5. Фінанси підприємств: Підручник / Л.Г. Колпина, Т.М. Кондратьєва, А.А. Лапко; Під ред. Л.Г. Колпіно. - 2-е вид., Дораб. і доп. - Мн. Обчислюємо. шк., 2004. - 336 с.

  6. Фінанси підприємств: Навчальний посібник / Н.Є. Заєць та ін; За заг. ред. Н.Є. Заєць, Т.І. Василевської. - 2-е вид. - Мн. Обчислюємо. шк., 2005. - 528 с.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Фінанси, гроші і податки | Контрольна робота
154.6кб. | скачати


Схожі роботи:
Роль нормування оборотних коштів в ефективній роботі підприємства на прикладі СФГ Андрєапольського
Планування прибутку та рентабельність підприємства
Планування розміру та розподілу прибутку підприємства
Планування прибутку та рентабельності підприємства харчування
Роль нормування оборотних коштів в ефективній роботі КФГ Андреа
Показники та шляхи поліпшення використання оборотних коштів
Показники і способи прискорення оборотності оборотних коштів
Роль нормування оборотних коштів в ефективній роботі КФГ Андрєапольського Калінінського району
Оцінка та планування прибутку як узагальнюючого показника фінансово-господарської діяльності підприємства
© Усі права захищені
написати до нас