... У майбутньому людині елемент свободи здійсниться як вища і сама безсумнівна реальність ... .
А. Платонов
Андрій Платонов почав писати дуже рано. Він відноситься до письменників зі славою, що розгорається чим далі, тим більше. За життя його видавали дуже мало. Платонов писав у своїх статтях, оповіданнях, повістях, романах про все: про важку працю робітників і селян, про інтелігенцію, про науку, про спорт, про фантастику, про будівельників міста, про Велику Вітчизняну війну.
А. Платонов показав у своїх творах важке життя людей в тилу, солдатів на фронті з усіма її побутовими труднощами. У філософській повісті "Джан" Платонов виступив проти примусового перебування людини в армії, проти дикунського стану свідомості, ратував за первинну злитість з природою. Головною для письменника в 30-ті роки стає проблема істинно людської свободи, проблема справжньої гармонії, що виявляється на всіх рівнях. У реальному житті її бути не могло - тому у Платонова виникають трагічні нотки, викликані неможливістю одномоментного загального щастя.
Виразно вони прозвучали в оповіданнях "Фро" та "Річка Потудань". В оповіданні "По небу півночі" письменник вже передчував небезпеку ідей націонал-соціалізму, що загрожують світу. Ці ідеї перетворювали землю в пустелю, розум в безумство, дітей у сиріт. У повісті "Котлован" А. Платонов дуже чітко і зримо зображує важке життя, працю людей-будівельників.
У романі "Чевенгур" письменник показує, як люди можуть опуститися, весь бруд життя. Але тут є і люди, які утримували себе від такого життя. "Чевенгур" - "це чорна діра ..." В оповіданні "На могилах російських солдатів" Андрій Платонов зримо й переконливо показує звірства фашистів у роки війни. Платонов багато писав про правління Сталіна, не називаючи його імені. Але Сталін, будучи уважним і проникливим читачем, розумів усе це. Він заборонив видавати твори Платонова та багатьох інших письменників. Андрій Платонов показав людям всю гіркоту і тяжкість життя в роки застою. Тільки в наші дні, вже після смерті письменника, його книги стали з'являтися і завойовувати читачів. Вони продовжують навчати нас великому дару любові, доброти, милосердя, справедливості.