Роман А. Н. Толстого "Петро Перший"
Шемякіна Людмила
11 кл.
Роман А. Н. Толстого "Петро Перший" А. М. Горький назвав "першим
в нашій літературі справжнім історичним романом "," книгою -
надовго ".
Відбив одну з найцікавіших епох у розвитку Росії -
епоху корінної ломки патріархальної Росії та боротьби російського
народу за свою незалежність, роман А. Н. Толстого "Петро Перший"
завжди буде залучати читачів своїм патріотизмом, необикно-
кої свіжістю і високою художньою майстерністю.
Цей роман знайомить читача з життям Росії кінця XVII -
початку XVII століття, малює боротьбу нової молодої Росії, стремено-
щейся до прогресу, з Росією старої, патріархальної, чіпляється
за старовину, стверджує нездоланність нового. "Петро Перший" - це
величезне історичне полотно, найширша картина вдач, але
перш за все - це, за словами А. С. Серафимовича, книга про російською
характері.
Особа Петра і його епоха хвилювали уяву письменників,
художників, композиторів багатьох поколінь. Від Ломоносова до на-
ших днів тема Петра не сходить зі сторінок художньої лі-
тератури. До неї зверталися Пушкін, Некрасов, Л. Толстой, Блок і ін
Понад двадцять років хвилювала тема Петра і Олексія Толстого:
оповідання "День Петра" був написаний в 1917 році, останні гла-
ви його історичного роману "Петро Перший" - у 1945. Не відразу
зумів А. Н. Толстой глибоко, правдиво і всебічно намалювати Пет-
ровськ епох, показати характер петровських перетворень.
"На Петра я націлювався давно, ще з початку лютневої
революції, - писав А. Н. Толстой .- Я бачив всі плями на його кам-
золі, - але все ж Петро стирчав загадкою в історичному тумані ".
Про це свідчать і його оповідання "День Петра", і тра-
гедія "На дибі" (1928).
Характерно, що до Петровської епохи А. Н. Толстой звернувся до
1917; в далекому минулому намагався він знайти відповіді на му-
чівшіе його питання про долю батьківщини і народу. Чому саме
до цієї епохи звернувся письменник? Петровська епоха - час пре-
освітніх реформ, докорінної ломки патріархальної Русі-вос-
приймалася їм як щось нагадувало 1917 рік.
В оповіданні "День Петра" Толстой прагнув показати Петра
Першого свавільним поміщиком, який хоче змінити життя род-
ної країни. "Так, повно, - пише він, чи хотів добра Росії цар
Петро? Що була Росія йому, цареві, господарю, що загорівся досадою
і ревнощами: як це його двір і худобу, наймити і всі госпо-
ство гірше, дурніші сусідського? "Негативне ставлення до Петра
і його перетворювані діяльності пов'язано було, як статі-
гают дослідники, з неприйняттям і нерозумінням А. Н. Толстим у
1917 Жовтневої революції.
У п'єсі "На дибі" дана більш широка характеристика вре-
мени Петра і його оточення. Епоха дається як і раніше в похмурий-
них тонах. Через ряд епізодів проходить мотив трагічного оди-
ночества Петра. Він самотній у своїй величезній країні, заради кото-
рій "живота не шкодував"; народ проти перетворювача. Самотній
Петро І в середовищі своїх "пташенят": Меньшиков, Шафіров, Шаховськой-
всі брехуни і злодії. Самотній Петро і в своїй родині - його зраджує
Катерина. Незважаючи на те, що в трагедії "На дибі" (на ди-
бу піднята Петром вся Русь) Петро намальований вже великим го-
Державному діячем, він як і раніше залишався для Толстого
загадкою - звідси і затвердження письменником безперспективності його
перетворювані діяльності і зображення краху всіх його
багаторічної праці. Стихія перемагає Петра, а не навпаки, як
у Пушкіна в поемі "Мідний вершник".
Одним з кращих творів радянської літератури на історико-
чний тему став "чудовий", за словами А. М. Горького, роман
А. Н. Толстого "Петро Перший".
Початок роботи над цим романом збігається з подіями, важ-
вими в житті нашої країни. 1929 рік - рік історичного перелому.
Саме в цей час Толстой знову звертається до зображення
Петровської епохи. Він відчуває перекличку далекого Петровського,
"Коли тріщить і руйнується старий світ", з нашим часом, чув-
няє певне співзвуччя між цими двома епохами.
Ідейний задум РОМАНУ "ПЕТРО ПЕРШИЙ"
1. Перш за все письменникові треба було визначити, що буде
для нього основним у романі, і з цих позицій відбирати від-
ний матеріал у працях істориків, історичних документах,
мемуарах. Цим основним для Толстого, за його словами, стало
"Становлення особистості в епосі". Про це він говорив і в бесіді
з колективом редакції журналу "Зміна": "Становлення особистості
в історичній епосі - річ дуже складна. Це одне із завдань
мого роману ".
2. Інакше вирішується Толстим і питання про петровських перетвореннях. Весь
хід розповіді, вся система художніх образів повинні
були підкреслити прогресивне значення перетворювані МЕРО-
приємств, їх історичну закономірність і необхідність.
3. Однією з найважливіших завдань було для Толстого "виявлення
рухають сил епохи "- дозвіл проблеми народу, його історія-
чеський ролі у всіх перетвореннях країни, нарешті, зображення
складних взаємин Петра і народу.
Такі основні завдання, до вирішення яких Толстой зміг
підійти лише в кінці 20-х років. Ідейний задум роману знайшов
відповідне вираження в композиції твору, в усіх її
компонентах.
КОМПОЗИЦІЯ І СЮЖЕТ РОМАНА
"Історичний роман не може писатися у вигляді хроніки, у вигляді
історії ... Потрібна перш за все, як і у всякому художньому
полотні, - композиція, архітектоніка твору. Що це таке -
композиція? Це передусім встановлення центру, центру зору
митця ... У моєму романі центром є постать Петра I. "
Отже, в центрі оповідання Толстого - Петро, формування його
особистості. Однак роман не став хай і майстерно написаної
біографією Петра. Чому? Толстому важливо було показати не тільки
Петра як великого історичного діяча, а й епоху, яка
сприяла формуванню цього діяча.
Становлення особистості Петра і зображення епохи в її історії-
зації русі визначило композиційні особливості роману.
Толстой не обмежується зображенням життя і діяльності
свого героя, він створює багатопланову композицію, що дає йому
можливість показати життя самих різних верств населення Росії,
життя народних мас. Всі класи і групи російського суспільства
представлені в романі: селяни, солдати, стрільці, ремісники,
дворяни, бояри. Росія показана в бурхливому потоці історичних
подій, в зіткненні громадських сил.
Вражає широке охоплення подій Петровської епохи, різноманітність
створених персонажів.
Дія переноситься з бідної селянської хати Івашки брови-
кіна на галасливі площі старої Москви; з світлиці владної,
хижої царівни Софії - на Червоне ганок у Кремлі, де малень-
кий Петро стає очевидцем жорстокої розправи стрільців з Мат-
веевим; з покоїв Наталії Кирилівни в Преображенському палаці -
до Німецької слободи, звідти в випалені південним сонцем степу,
за якими повільно рухається військо Голіцина; з Троїцько-Сер-
гіевской лаври, куди вночі з Преображенського палацу втік
Петро, - в Архангельськ, під Азов, за кордон.
Перші розділи роману малюють запеклу боротьбу за владу між
двома боярськими групами - Милославськ і Наришкіних, уявляю-
щими стару, боярську, допетровську Русь. Ні ту, ні іншу
групу не цікавили ні інтереси госсударства, ні доля народу.
Толстой Підкреслюю це майже однотипними зауваженнями, які оцінюють
правління одних і інших. "І все пішло по-старому. Нічого не
сталося. Над Москвою, над містами, над сотнями повітів ...
кислі столітні сутінки - злидні, холопство, неробство "(після
перемоги Милославських), а оце перемогли Наришкін - "... стали ду-
мати і правити по старому звичаю. Змін особливих не сталося "
Це розуміє і сам народ: "Що Василь Голіцин, що Борис -
одна від них радість ".
Толстой показує, що народ грає вирішальну роль і в тих
події, які розігруються в Кремлі. Тільки за підтримки
народу Наришкіним вдається зламати Милославських і т. д. Невдоволення
народу своїм становищем проявляється у низці масових сцен.
Приблизно з четвертого розділу першої книги Толстой показує,
як все більш загострюються відносини між змужнілим Петром
і Софією, що приводить надалі до падіння колишньої правительки.
Петро станоновітся самодержавним правителем і з властивою йому
рішучістю, долаючи опір боярства, починає боротьбу
з візантійською Руссю. "Впирається вся Росія, - пише Толстой. Страшилися
змін, "ненавиділи швидкість і жорстокість нововводімого не тільки
боярство, але і помісне дворянство, і духовенство, і стрільці:
"Став не мир, а шинок, все ламають, всіх турбують ... Не живуть -
поспішають ... У прірву котимося ... "пручався і народ -" мало
було колишньої тяготи - тягли на нову незрозумілу роботу - на
суднобудівні верфі у Воронежі ". Втеча в ліси дрімучі,
на Дон - відповідь народу на всі тяготи життя в період правління
Петра.
Перша книга кінчається жорстоким придушенням Петром стрілецького
заколоту. Її фінал краще прочитати вголос: "Всю зиму були тортури і
кари ... Жахом була охоплена вся країна. Старе забилося по
темних кутках. Кінчалась візантійська Русь. У березневому вітрі
ввижалися за балтійськими узбережжями примари торгових кораблів ".
Друга книга, за словами самого Толстого "більш монументальна,
більше психологічна ", вона розповідає про те як зрушила з
місця Русь - починається із зображення "неохоче" пробуждающейся
Москви, закінчується картиною споруджуваного Петербурга.
Монументальність роману проявляється не в зображенні великих
подій крупним планом, а в зображенні будівництва нової
Росії. Боротьба старого і нового стає визначальною в
розвитку дії роману. Толстой показує в яких складних
умовах виникає молода Росія, які труднощі довелося пре-
долати Петру на шляху перетворення Русі.
У другій книзі в порівнянні з першою зображено менше
історичних подій, дія концентрується навколо подкотовкі
до Північної війни, її почав "нарвська конфузія", гарячкова
діяльність по зміцненню оборони, будівництво заводів, перші
успіхи у війні зі шведами - взяття Нотебурга, вихід до гирла
Неви і заснування міста-фортеці, яку вирішено було назвати
Пітербурх.
Велике місце відведено в цій книзі психологічним характе-
ристиками. Кожен з епізодів приватного і громадського життя допомагає
яскравіше уявити ту чи іншу сторону епохи Петра, його перетворень-
зований (наприклад, опис життя сімей Буйносових і Бровкін
та ін) Толстой показує як нове вривається в побут, руйнує старі
устоі.Прогрессівний характер петровських перетворень підкреслюється
Толстим в зображенні загального пожвавлення країни, в появі навколо
Петра нових людей йдуть в ногу з часом і розуміють
потреби Росії. Серед них і вихідці з народного середовища: Меньшиков,
сім'я Бровкін, Федосій Скляев, Воробйов.
"Птахи гнізда Петрова", люди енергійні, виховання Петром,
протиставлені старому московському боярству - Буйносову, Ликову
та іншим, зображеним Толстим з іронією. Боярство зовні змирилося,
але продовжувало ненавидіти Петра і його нововведення.
У другій книзі з ще більшою силою звучить мотив соціального
протесту народу. Роздратування звучить і в розмові мужиків у шинку
на Варварка, і в поведінці Мухіка, в їх недобрих поглядах,
в вигуках, у відкритій ненависті селян до поміщиків і бояр.
Толстой показує глухо вируючий в народі протест, який повинен
був вилитися в повстання на Дону під проводом Булавіна.
Щоб жити "з волі, а не за указом государеву", люди біжать в
лісу. Рух розкольників, хоча і реакційний за своєю суттю,
є однією з форм протесту проти посилився гніту в
період правління Петра.
У гирлі Неви закладено місто-фортецю. Бажане морі тепер звідси -
подати рукою, почалося перетворення армії для рішучої перемоги
над шведами і повернення споконвічних російських земель - Юр'єва і Нарви.
Третя книга роману присвячена боротьбі за Юр'єв і Нарву.
"Третя книга - писав сам Толстой, - найголовніша частина роману про
Петра, вона відноситься до найбільш цікавого періоду життя Петра.
У ній буде показана законодавча діяльність Петра, його нова-
торстві у сфері змін укладу російського життя, поїздки царя за
кордон, його оточення, суспільство часу. У третій частині будуть дані
картини не тільки російського життя, а й Заходу того часу - Франції,
Польщі, Голландії. Всі основні завдання, які я ставив, приступаючи до
роману, будуть здійснені в цій частині. "
Третя книга, як і друга, починається з опису Москви. Минуло не
так багато часу, але перед нами інше, оновлена Москва. У другій
книзі показана некваплива, багато в чому відсталої життя в столиці, і, хо-
тя мешканці її відчувають, що назрівають великі події, що жити
стає все тривожніше, тим не менше життя міста тече поки по-
раніше. У третій книзі Москва постає інший: круті зміни про-
спливли в її житті. Нове увірвалося в життя, змінило звичне її
Протягом. Немає більше челяді у боярських дворів, "ворота закриті нахабно-
хо, на широкому подвір'ї - тихо, людці взяті на війну, боярські сини
або зяті в полках унтер-офіцерами або заслана за море, недоростки
віддані в школи. "Відчувається, що життя йде в нову столицю - Пе-
тербург.
Третя книга - це книга про блискуче здобутих перемогах російськими над
військами Карла XII. У ній поставлена проблема культурного розвитку Рос-
оці, проблема формування нової інтелігенції. Особливо яскраво показаний
образ молодої Росії, яка перемогла в нелегкій боротьбі.
Однак і в цій книзі не слабшає, а, навпаки, звучить з новою си-
лой соціальний конфлікт - зростання суперечностей між Петром і народом.
Книга залишилася, на жаль, незавершеною.
"Людину, - писав А. Н. Толстой, - так само як історичний відрізок часу -
можна зрозуміти тільки діалектично - в русі, в боротьбі, в суперечності ".
Так він зображує Петровську епоху - в русі, в боротьбі нового з
старим.
У тексті немає вказівок на певні дати, немає посилань на числа, ме-
місяцями, і все-таки двіжініе часу відчувається у всьому: в тому, як зростає
і мужніє Петро, як змінюється життя країни в цілому і Москви в част-
ності, як нове, насилу сприймає раніше, міцно входить у побут
людей. Змінюється зовнішність людей, їх характери, життя, доля. (Сім'я брови-
кіних і князь Буйносов). Стрімке біг часу виявляється в спільному
пожвавленні життя країни, в тому, як "представники одних верств піднімають-
ся швидко вгору, інші не в силах встигнути за бурхливим темпом подій
і виявляються відкинутими різко назад ".
У романі Толстого, в кожному рядку його відчувається биття пульсу великої країни, рух народу, який з честю виходив з усіх суворих випробувань: і в творчій праці й у боротьбі здобував славу своїй батьківщині.
А. С. Макаренка захоплювався бадьорим звучанням роману Толстого: "Найголовніше і найпрекрасніше, що є в книзі, - це живий рух живих людей ...- це здорове і завжди життєрадісний рух російського народу".