Переоцінка ремонт та модернізація основних засобів у бухгалтерському обліку

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

ЗМІСТ

Введення

Глава 1. Бухгалтерський облік основних засобів: переоцінка, ремонт і модернізація

1.1. Поняття та переоцінка основних засобів

1.2. Ремонт основних засобів і його види

1.3. Модернізація основних засобів

Глава 2. Облік основних засобів у ТОВ "Россервіс"

2.1. Характеристика фінансово-господарської діяльності ТОВ "Россервіс"

2.2. Документообіг в ТОВ "Россервіс"

2.3. Облік основних засобів у ТОВ "Россервіс"

Глава 3. Удосконалення експлуатації основних засобів у ТОВ "Россервіс"

3.1. Оптимізація оподаткування за допомогою створення резерву на ремонт основних засобів

3.2. Зміна амортизаційних відрахувань основних засобів і "амортизаційна премія" при їх модернізації 31

3.3. Вплив переоцінки на зміну бази оподаткування 33

Висновок

Список джерел та літератури

Введення

Основні засоби - тривало використовувані засоби виробництва, які беруть участь у виробництві протягом багатьох циклів, що мають тривалі терміни амортизації. До основних засобів (фондів) відносять землю, виробничі будівлі, споруди, машини, обладнання, прилади, інструменти, тобто фізичний капітал. Обсяг основних засобів обчислюється у грошовому виразі, у вигляді їх вартості. У силу цього основні засоби характеризують іноді як грошові кошти, вкладені в основні засоби виробництва. Основні фонди становлять значну частку в капіталі підприємства і використовуються протягом тривалого проміжку часу, тому їх облік має великий вплив на діяльність фірми і її фінансові результати.

У цій роботі були розглянуті основні аспекти бухгалтерського обліку основних засобів і зокрема їх переоцінка, модернізація і ремонт на прикладі ТОВ "Россервіс". Метою курсової роботи є аналіз впливу змін ведення бухгалтерського обліку основних засобів на даному підприємстві і виявлення переваг висловлених пропозицій. Для реалізації поставленої мети були обрані наступні завдання: розгляд теоретичних положень загальних вимог ведення бухгалтерського обліку основних засобів, а також їх ремонту, переоцінки та модернізації; розгляд ведення бухгалтерського обліку та документообігу щодо об'єкта основних засобів у ТОВ "Россервіс" та аналіз впливу переоцінки, модернізації і створення резерву на ремонт основних засобів на величину бази оподаткування з податку на прибуток.

Глава 1. Бухгалтерський облік основних засобів: переоцінка, ремонт і модернізація

1.1. Поняття та переоцінка основних засобів

Актив приймається організацією до бухгалтерського обліку як основних засобів, якщо одночасно виконуються наступні умови 1:

а) об'єкт призначений для використання у виробництві продукції, при виконанні робіт чи наданні послуг, для управлінських потреб організації чи для надання організацією за плату в тимчасове володіння і користування або у тимчасове користування;

б) об'єкт призначений для використання протягом тривалого часу, тобто строку тривалістю понад 12 місяців, або звичайного операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців;

в) організація не передбачає наступний перепродаж даного об'єкта;

г) об'єкт здатний приносити організації економічні вигоди (дохід) у майбутньому.

Строком корисного використання є період, протягом якого використання об'єкта основних засобів приносить економічні вигоди (дохід) організації. Для окремих груп основних засобів термін корисного використання визначається виходячи з кількості продукції (обсягу робіт у натуральному вираженні), очікуваного до отримання в результаті використання цього об'єкта.

До основних засобів відносяться: будівлі, споруди, робочі та силові машини і обладнання, вимірювальні і регулюючі прилади та пристрої, обчислювальна техніка, транспортні засоби, інструмент, виробничий і господарський інвентар та приладдя, робочий, продуктивний і племінну худобу, багаторічні насадження, внутрішньогосподарські дороги та інші відповідні об'єкти.

У складі основних засобів враховуються також: капітальні вкладення на докорінне поліпшення земель (осушувальні, зрошувальні та інші меліоративні роботи); капітальні вкладення в орендовані об'єкти основних засобів; земельні ділянки, об'єкти природокористування (вода, надра та інші природні ресурси).

Основні засоби, призначені виключно для надання організацією за плату в тимчасове володіння і користування або у тимчасове користування з метою отримання доходу, відображаються в бухгалтерському обліку і бухгалтерської звітності у складі дохідних вкладень у матеріальні цінності.

Одиницею бухгалтерського обліку основних засобів є інвентарний об'єкт. Інвентарним об'єктом основних засобів визнається об'єкт з усіма пристосуваннями і приладдям або окремий конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій, або ж окремий комплекс конструктивно зчленованих предметів, що становлять єдине ціле і призначений для виконання певної роботи. Комплекс конструктивно зчленованих предметів - це один або кілька предметів одного або різного призначення, що мають спільні пристосування і приладдя, загальне управління, змонтовані на одному фундаменті, в результаті чого кожен входить в комплекс предмет може виконувати свої функції тільки в складі комплексу, а не самостійно.

У разі наявності у одного об'єкта декількох частин, строки корисного використання яких істотно відрізняються, кожна така частина враховується як самостійний інвентарний об'єкт.

Завдання обліку основних засобів в основному зводяться до наступних:

  • достовірне формування фактичних витрат, пов'язаних з прийняттям активів до обліку;

  • правильне оформлення первинної документації з обліку основних засобів, своєчасне відображення в обліку операцій з надходження, внутрішнього переміщення, а також з вибуття основних засобів;

  • достовірне визначення фінансових результатів від продажу основних засобів, а також його іншого вибуття;

  • достовірне і повне визначення всіх витрат, пов'язаних з підтриманням основних засобів у робочому стані (ремонт основних засобів, а також інші роботи, пов'язані з підтриманням основних засобів у робочому стані);

  • контроль збереження основних засобів, прийнятих до обліку;

  • проведення аналізу ефективності використання основних засобів;

  • отримання інформації про основні засоби, необхідної для розкриття в бухгалтерській звітності.

Вартість основних засобів у якій вони прийняті до бухгалтерського обліку не підлягає зміні, крім випадків, встановлених законодавством Російської Федерації.

Основні засоби приймаються до бухгалтерського обліку за первісною вартістю.

Первісною вартістю основних засобів, придбаних за плату, визнається сума фактичних витрат організації на придбання, спорудження та виготовлення, за винятком податку на додану вартість та інших відшкодовуються податків (крім випадків, передбачених законодавством Російської Федерації).

Фактичними витратами на придбання, спорудження та виготовлення основних засобів є:

  • суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), а також суми, що сплачуються за доставку об'єкта та приведення його у стан, придатний для використання;

  • суми, сплачувані організаціям за здійснення робіт за договором будівельного підряду та іншими договорами;

  • суми, сплачувані організаціям за інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з придбанням основних засобів;

  • митні збори і митні збори;

  • невозмещаемие податки, державне мито, що сплачуються у зв'язку з придбанням об'єкта основних засобів;

  • винагороди, що сплачуються посередницькій організації, через яку придбаний об'єкт основних засобів;

  • інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням, спорудженням та виготовленням об'єкта основних засобів.

Не включаються до фактичні витрати на придбання, спорудження або виготовлення основних засобів загальногосподарські та інші аналогічні витрати, крім випадків, коли вони безпосередньо пов'язані з придбанням, спорудженням або виготовленням основних засобів.

Первісною вартістю основних засобів, внесених в рахунок внеску до статутного (складеного) капітал організації, визнається їхня грошова оцінка, погоджена засновниками (учасниками) організації, якщо інше не передбачено законодавством Російської Федерації.

Первісною вартістю основних засобів, отриманих організацією за договором дарування (безоплатно), визнається їх поточна ринкова вартість на дату прийняття до бухгалтерського обліку як вкладень у необоротні активи.

Первісною вартістю основних засобів, отриманих за договорами, які передбачають виконання зобов'язань (оплату) негрошовими засобами, визнається вартість цінностей, переданих чи які підлягають передачі організацією. Вартість цінностей, переданих чи які підлягають передачі організацією, встановлюється виходячи з ціни, за якою у порівнянних обставин зазвичай організація визначає вартість аналогічних цінностей.

При неможливості встановити вартість цінностей, переданих чи які підлягають передачі організацією, вартість основних засобів, отриманих організацією за договорами, які передбачають виконання зобов'язань (оплату) негрошовими засобами, визначається виходячи з вартості, за якою у порівнянних обставин купуються аналогічні об'єкти основних засобів.

Капітальні вкладення в багаторічні насадження, на докорінне поліпшення земель включаються до складу основних засобів щорічно в сумі витрат, що відносяться до прийнятих у звітному році в експлуатацію площ, незалежно від дати закінчення всього комплексу робіт.

Вартість основних засобів, у якій вони прийняті до бухгалтерського обліку, не підлягає зміні, крім випадків, встановлених законодавством Російської Федерації та цим Положенням.

Зміна первісної вартості основних засобів, у якій вони прийняті до бухгалтерського обліку, допускається у випадках добудови, дообладнання, реконструкції, модернізації, часткової ліквідації та переоцінки об'єктів основних засобів.

Відповідно до п.2.16 ПБУ 6 / 01 оцінка об'єктів основних засобів, вартість яких при придбанні визначена в іноземній валюті, провадиться в рублях шляхом перерахунку іноземної валюти за курсом Центрального банку Російської Федерації, що діє на дату прийняття об'єкта до бухгалтерського обліку.

Залишкова вартість основних засобів являє собою різницю між первісною вартістю та накопиченою на звітну дату (або дату вибуття основних засобів) амортизацією.

Відновлювальна вартість - вартість основних засобів в існуючих умовах відтворення.

З плином часу первісна вартість основних засобів відхиляється від вартості аналогічних основних засобів, придбаних чи зводяться в сучасних умовах. Для усунення цього відхилення необхідно періодично здійснювати переоцінку основних засобів і визначати відновну вартість.

Відповідно до п.2.15 ПБУ 6 / 01 комерційна організація може не частіше одного разу на рік (на початок звітного року) переоцінювати групи однорідних об'єктів основних засобів за поточною (відновної) вартості.

При прийнятті рішення про переоцінку за такими основними засобами слід враховувати, що в подальшому вони переоцінюються регулярно, щоб вартість основних засобів, за якою вони відображаються в бухгалтерському обліку та звітності, суттєво не відрізнялася від поточної (відновної) вартості.

Переоцінка об'єкта основних засобів проводиться шляхом перерахунку його первісної вартості або поточної (відновної) вартості, якщо даний об'єкт переоцінювався раніше, та суми амортизації, нарахованої за весь час використання об'єкта.

Результати проведеної за станом на перше число звітного року переоцінки об'єктів основних засобів підлягають відображенню в бухгалтерському обліку відокремлено. Результати переоцінки не включаються до цих бухгалтерської звітності попереднього звітного року і приймаються при формуванні даних бухгалтерського балансу на початок звітного року.

При формуванні облікової політики організація повинна розкривати прийняті способи бухгалтерського обліку, які суттєво впливають на оцінку і прийняття рішень зацікавленими користувачами бухгалтерської звітності.

Що стосується методів проведення переоцінки, то це індексний метод і метод прямого перерахунку за документально підтвердженими ринковими цінами.

При визначенні поточної (відновної) вартості організація може використовувати дані на аналогічні об'єкти, отримані від організацій-виробників, відомості про рівень цін, що є у органів державної статистики, торгових інспекцій, відомості про рівень цін, опубліковані в ЗМІ та спеціальній літературі, оцінку бюро технічної інвентаризації (БТІ), висновку експерта.

Метод індексації заснований на застосуванні індексів-дефляторов, що розраховуються Росстатом. Організація має право самостійно розробити індекси для переоцінки або використовувати індекси, розроблені НДІ статистики Росстату на комерційній основі.

Рішення про проведення переоцінки за станом на початок звітного року оформляється відповідним наказом керівника, в якому вказується перелік основних засобів, що підлягають переоцінці. Крім цього повинні бути зазначені ще такі дані:

  • дата будівництва, виготовлення чи придбання;

  • дата прийняття до обліку;

  • первісна вартість на дату переоцінки;

  • відновна вартість після переоцінки;

  • залишкова вартість;

  • підставу для переоцінки - документ, що підтверджує ринкову вартість об'єкта, що переоцінюється.

Переоцінка може бути зроблена як фахівцем-оцінювачем, так і власними працівниками. Якщо організація вирішить самостійно робити переоцінку, то потрібно створити спеціальну комісію. Провівши переоцінку, комісія складає спеціальний акт, де вказуються всі результати. До акта обов'язково повинен бути доданий документ, що підтверджує ринкову вартість переоцінюваних об'єктів.

Для підтвердження ринкових цін можна використовувати:

  • дані про ціни на аналогічну продукцію, отримані в письмовій формі від організацій-виробників;

  • відомості про рівень цін, отримані в органах державної статистики, торговельних інспекціях;

  • відомості про рівень цін, опубліковані в ЗМІ, спеціальній літературі, каталогах, рекламних оголошеннях, прес-релізах;

  • експертний висновок про ринкову вартість основних засобів. В якості експертів можуть бути залучені фахівці територіальних органів Російського товариства оцінювачів, аудиторських фірм, БТІ.

Якщо організація залучає оцінювачів, то необхідно:

- Укласти договір у письмовому вигляді;

- Після закінчення експертизи скласти акт виконаних робіт на підставі звіту, складеного фахівцем-оцінювачем.

Не підлягають переоцінці об'єкти основних засобів, які не прийняті на балансовий облік до моменту проведення переоцінки. Всі інші основні засоби (діючі, недіючі, що знаходяться на консервації і т.п.) переоцінюються.

Відображення в обліку результатів переоцінки залежить від того, вперше чи не вперше переоцінюється основний засіб.

Якщо переоцінка проводиться вперше, то:

  • сума уцінки основного засобу відноситься на нерозподілений прибуток (непокритий збиток);

  • сума дооцінки основних засобів відноситься на додатковий капітал.

Якщо переоцінка проводиться не вперше, то:

  • сума уцінки основного засобу відноситься на зменшення додаткового капіталу, який був сформований раніше за рахунок суми дооцінки цього об'єкта. Якщо коштів додаткового капіталу не вистачає, то решта уцінки відноситься за рахунок нерозподіленого прибутку (непокритого збитку);

  • сума дооцінки основних засобів (якщо в минулі періоди воно було уцінені) відноситься на нерозподілений прибуток (непокритий збиток) у розмірі минулого уцінки. Різниця між величиною дооцінки і величиною уцінки в минулі періоди відноситься на додатковий капітал.

Слід зазначити, що в разі вибуття об'єкта основних засобів сума його дооцінки повинна бути перенесена з додаткового капіталу на нерозподілений прибуток (непокритий збиток).

При вибутті об'єкта основних засобів сума його дооцінки переноситься з додаткового капіталу організації в нерозподілений прибуток організації.

1.2. Ремонт основних засобів і його види

У процесі експлуатації основні засоби втрачають свої технічні властивості і якості - зношуються. Будь-які об'єкти, що входять до складу основних засобів, крім землі, піддані фізичному і моральному зносу, тобто під впливом фізичних сил, технічних та економічних факторів вони поступово втрачають свої властивості і робляться непридатними. Це означає, що вони не можуть виконувати свої функції через технічні причини чи економічної невигідності. Фізичний знос можна частково відновити, зробивши ремонт, реконструюючи і модернізуючи основні засоби.

Залежно від періодичності і складності ремонт буває поточним, середнім і капітальним 2.

Поточний ремонт полягає у щоденному технічному обслуговуванні машин і обладнання з метою підтримання їх в працездатному стані. Обсяг робіт по поточному ремонту незначний.

Поточний ремонт слід розглядати з двох позицій:

За періодичністю поточний ремонт окремих об'єктів проводиться в межах одного року.

Характер робіт передбачає поточну профілактику об'єкта, пов'язану зі зміною окремих вузлів без розбирання агрегату, регулювання механізмів, їх мастило, що забезпечує постійну готовність об'єкта до експлуатації.

Середній ремонт за складністю та періодичності проведення знаходиться між поточним і капітальним. Його призначення - продовжити міжремонтний період до чергового капітального ремонту.

Капітальний ремонт передбачає заміну основних вузлів і агрегатів, несучих конструкцій тощо

Коли термін проведення ремонту об'єкта основних засобів перевищує 12 місяців, нарахування амортизаційних відрахувань по даному об'єкту в бухгалтерському обліку призупиняється. Для цілей оподаткування амортизація в цьому випадку проходить нараховуватися в колишньому порядку.

Нормативні документи, що регулюють порядок бухгалтерського обліку основних засобів, дозволяють організаціям вибирати один з трьох можливих варіантів обліку витрат на ремонт основних засобів:

  • сума фактичних витрат на ремонт може в повному обсязі ставитися до складу поточних витрат (як правило, витрат по звичайних видах діяльності) того періоду, в якому вони були зроблені;

  • організація може створювати резерв на проведення ремонту ОЗ;

  • облік витрат на ремонт може вестися із застосуванням рахунку витрат майбутніх періодів.

Ремонтні роботи проводяться підрядним і господарським способами.

Оскільки ремонтні роботи відрізняються один від одного складністю та обсягом, на практиці застосовують різні варіанти обліку витрат на ремонт незалежно від того, яким способом він проводиться. Організація може вибрати для цілей бухгалтерського обліку будь-якої з наведених вище способів обліку витрат на ремонт основних засобів виходячи зі специфіки своєї діяльності, структури і кількості об'єктів основних засобів, періодичності проведення ремонту. Обраний спосіб обліку витрат на ремонт повинен бути зафіксований в обліковій політиці, що регулює порядок ведення бухгалтерського обліку в даній організації.

При обчисленні податку на прибуток слід виходити з того, що глава 25 НК РФ (у редакції змін, внесених Законом від 29 травня 2002 р. N 57-ФЗ) передбачає два варіанти обліку витрат на ремонт основних засобів для цілей оподаткування (див. ст .260 НК РФ) 3:

  • витрати на ремонт основних засобів можуть включатися до складу інших витрат у тому звітному (податковому) періоді, в якому вони були здійснені в розмірі фактичних витрат;

  • платники податків можуть формувати резерв під майбутні ремонти основних засобів для забезпечення протягом двох і більше податкових періодів рівномірного включення витрат на проведення ремонту основних засобів.

Обраний організацією спосіб обліку витрат на ремонт основних засобів повинен бути зафіксований у наказі про облікову політику для цілей оподаткування.

У зв'язку з цим відзначимо, що уникнути ведення подвійного обліку витрат на ремонт можна тільки одним способом - обравши і для цілей бухгалтерського, і для цілей податкового обліку єдиний порядок обліку витрат на ремонт: або шляхом включення до складу витрат суми фактичних витрат на ремонт, або шляхом формування резерву на ремонт основних засобів.

Якщо платник податку приймає рішення про створення резерву майбутніх витрат на ремонт основних засобів, то протягом податкового періоду (року) до складу інших витрат рівномірно списуються відрахування в резерв. При цьому фактично здійснені витрати на ремонт списуються за рахунок коштів резерву. Якщо ж сума фактичних витрат на ремонт основних засобів у звітному (податковому) періоді перевищить суму створеного резерву, то сума перевищення включається до складу інших витрат на дату закінчення податкового періоду.

Порядок формування резерву встановлений у ст.324 НК РФ. Резерв формується шляхом відрахувань, вироблених протягом податкового періоду на останній день відповідного звітного періоду.

Розмір відрахувань розраховується виходячи з сукупної вартості основних засобів та нормативів відрахувань, що затверджуються платником податку самостійно в обліковій політиці для цілей оподаткування.

Сукупна вартість визначається як сума первісної вартості всіх амортизованих основних засобів, введених в експлуатацію за станом на початок податкового періоду, в якому утворюється резерв.

При визначенні нормативів відрахувань у резерв платнику податків необхідно визначити граничну суму відрахувань до резерву виходячи з періодичності здійснення ремонту основних засобів, частоти заміни елементів основних засобів (вузлів, деталей, конструкцій) та кошторисної вартості ремонту. При цьому вводиться обмеження суми резерву: вона не може перевищувати середню величину фактичних витрат на ремонт, що склалася за останні три роки.

Оскільки податкове законодавство обмежує суму резерву, що приймається для цілей оподаткування, то щоб уникнути ведення подвійного обліку організаціям слід у бухгалтерському обліку нараховувати резерв за тими ж правилами, що і в податковому.

У відповідності зі ст.324 НК РФ за загальним правилом резерв створюється на один податковий період. І якщо на кінець податкового періоду залишиться невикористаний залишок резерву, то ця сума підлягає включенню до складу позареалізаційних доходів організації на останню дату поточного податкового періоду.

У зв'язку з цим у бухгалтерському обліку невикористаний залишок резерву до складу позареалізаційних доходів не включається, а сторнується, тобто на цю суму зменшується сума витрат. Тому у разі неповного використання резерву за підсумками року дані бухгалтерського і податкового обліку розійдуться: сума позареалізаційних доходів і сума витрат на виробництво і реалізацію в податковому обліку будуть перевищувати відповідно суму позареалізаційних доходів (кредит рахунку 91) і суму витрат, відображену в бухгалтерському обліку на рахунках обліку витрат, на величину невикористаного резерву.

Перенесення невикористаного залишку резерву на наступний податковий період можливий тільки в тому випадку, якщо у відповідності зі своєю обліковою політикою організація здійснює накопичення коштів для фінансування особливо складних і дорогих видів капітального ремонту більше одного податкового періоду. При цьому накопичення коштів на проведення такого ремонту має підтверджуватися графіком проведення капітального ремонту.

Особливу увагу в ст.324 НК РФ було приділено порядку утворення резерву для проведення особливо складних і дорогих видів ремонту основних засобів. Передбачається, що такі резерви організація формує протягом декількох податкових періодів. У тому податковому періоді, в якому організація приймає рішення про створення резерву майбутніх витрат на ремонт, розраховується граничний розмір відрахувань у цей резерв.

При цьому дозволяється граничний розмір відрахувань у резерв майбутніх витрат на ремонт збільшити на суму відрахувань на фінансування зазначеного ремонту в кожному наступному податковому періоді. Однак повинні дотримуватися такі умови.

- Витрати на ремонт у кожному наступному податковому періоді повинні відповідати графіку проведення ремонтних робіт.

- Проведені в податковому періоді види ремонтних робіт не здійснювалися у попередніх податкових періодах.

Слід зазначити, що в обліковій політиці для цілей оподаткування слід передбачити формування резерву для проведення особливо складних і дорогих видів ремонту основних засобів. При цьому необхідно розробити критерії особливої ​​складності і дорожнечі, а також скласти кошторис і графік проведення таких видів капітального ремонту.

Якщо організація накопичує кошти на фінансування зазначених видів ремонту протягом декількох податкових періодів, то на кінець поточного податкового періоду залишок таких коштів не включають до доходів для цілей оподаткування.

Згідно п.3 ст.260 НК РФ створення резерву передбачається тільки на ремонт основних засобів, який буде тривати більше двох податкових періодів. Якщо організація створює резерв, його слід використати на ремонт всіх основних засобів, а не окремих об'єктів. Тобто протягом звітного року для цілей податкового обліку визнаються як витрати тільки суми відрахувань у резерв. Таким чином, фактично зроблені у звітному році витрати на ремонт повинні списуватися за рахунок створеного резерву.

1.3. Модернізація основних засобів

Модернізація і реконструкція можуть бути зроблені як підрядним, так і господарським способом.

Згідно ПБУ 6 / 01 ці витрати повинні збільшити первісну вартість. Проте останнє можливо тільки в тому випадку, якщо в результаті проведених робіт поліпшуються спочатку прийняті нормативні показники функціонування основного засобу (строк корисного використання, потужність, якість продукції, що випускається).

Поняття "модернізація" та "реконструкція" визначені як у бухгалтерському, так і в податковому обліку.

Поняття "модернізація", що використовується для цілей бухгалтерського обліку, розшифровано в Методичних вказівках з обліку основних засобів. Згідно з цим документом до модернізації відносять роботи з відновлення об'єктів основних засобів, які призводять до поліпшення раніше прийнятих нормативних показників функціонування. Що стосується НК РФ, то в п.2 ст.257 сказано, що до робіт з добудови, дообладнання, модернізації відносять роботи, викликані зміною технологічного призначення устаткування, будівлі, споруди та іншого об'єкта, що амортизується, підвищеними навантаженнями та іншими новими якостями.

Проаналізувавши викладене вище, можна зробити висновок про те, що поняття "модернізація" та "реконструкція" для цілей бухгалтерського обліку та для цілей податкового обліку тотожні 4.

На практиці досить часто виникають спори з податковим інспектором з приводу кваліфікації зроблених витрат - чи вважати ці витрати витратами на ремонт або на модернізацію (реконструкцію). Позиція інспекторів ясна. Вони вишукують будь-які можливості віднесення проведених організацією витрат до модернізації (реконструкції). Численна арбітражна практика дозволяє дати деякі рекомендації платникам податків:

  • уважно вивчити галузеві інструкції з проведення поточного та капітального ремонту. Вони повинні містити перелік робіт, що включаються в поняття "ремонт";

  • не вказувати в первинних документах, що об'єкт модернізувався (реконструювався). Особливо це відноситься до договорів підряду;

  • запросити експерта, який дасть кваліфікований висновок;

  • довести, що призначення об'єкта не змінилося.

Згідно п.27 ПБО 6 / 01 по завершенні робіт з реконструкції або модернізації об'єктів основних засобів слід вирішити питання про перегляд терміну їх корисного використання.

Згідно з п. 20 ПБО 6 / 01 організація зобов'язана переглянути строк корисного використання, якщо відбувається поліпшення показників функціонування об'єкта основних засобів. Однак строк корисного використання за результатами проведеної модернізації (реконструкції) може і не змінитися. Наприклад, організація вирішила дообладнати об'єкт основних засобів з метою поліпшення його технічних характеристик. Але такі поліпшення не привели до збільшення терміну корисного використання. Таким чином, не слід переглядати термін корисного використання модернізованого об'єкта.

Згідно п.1.1. ст.259 НК РФ організація може скористатися правом на одноразову списання 10% від сум, витрачених на модернізацію, добудову, дообладнання, технічне переозброєння і часткову ліквідацію основних засобів (тобто правом на амортизаційну премію).

Право на таке списання з'являється у організації тільки після завершення робіт з модернізації, добудови, дообладнання, технічного переозброєння та часткової ліквідації основних засобів.

Глава 2. Облік основних засобів у ТОВ "Россервіс"

2.1. Характеристика фінансово-господарської діяльності ТОВ "Россервіс"

Місцем проходження практики було Товариство з обмеженою відповідальністю "Россервіс". Товариство створене і діє з 31 серпня 2006 р. як юридична особа відповідно до Цивільного кодексу РФ, "Федеральним законом" Про товариства з обмеженою відповідальністю "№ 14-ФЗ від 08 лютого 1998 року. Юридична адреса: м. Тула, вул. Каули, д. 20. Керівник підприємства - Грігорча Ігор Костянтинович.

Основною метою діяльності ТОВ "Россервіс" є отримання прибутку шляхом здійснення господарської та іншої діяльності, спрямованої на задоволення громадських потреб у товарах і послугах. Для досягнення цілей своєї діяльності підприємство має цивільні права і несе цивільні обов'язки, необхідні для здійснення будь-яких видів діяльності, не заборонених федеральними законами, і якщо це не суперечить його Статуту.

Товариство здійснює наступні види діяльності:

Роздрібна торгівля моторним паливом здійснюється за допомогою мережі автозаправних станцій розташованих в м. Тулі, м. Алексині, м. Суворова, м. Новомосковську та на автомагістралях Тульської і Московської областей. Так само паливо реалізується в роздріб з використанням термінальних карт Тульського ОСБ, ВАТ "Газпромбанк", ТОВ "Петрол-Карт", ТОВ "Петрол Регіон Плюс".

ТОВ "Россервіс" має велику кількість оптових покупців. Оптова реалізація палива може бути здійснена:

  • шляхом перевезення товару залізничним транспортом,

  • шляхом перевезення товару спеціалізованим автотранспортом (автоцистерни, бензовози, бітумовози, мазутовози тощо) продавця,

  • шляхом самовивозу товару спеціалізованим автотранспортом (автоцистерни, бензовози, бітумовози, мазутовози тощо) покупця,

  • за талонами літрового номіналу ТОВ "РОССЕРВІС" за допомогою вибірки товару покупцем з автозаправних станцій, а також іншими способами, погодженими сторонами договору;

Основним завданням ТОВ "Россервіс" є безперебійне постачання споживчого ранка якісним паливом в достатній кількості, розширення роздрібної мережі АЗС і клієнтської бази оптових покупців. Велику увагу організація приділяє пошуку нових постачальників, які пропонують якісне паливо за нижчими цінами, що дозволяє пропонувати покупцям гнучку систему знижок і відстрочок платежів.

Керівництво поточною діяльністю ТОВ "Россервіс" здійснюється одноосібним виконавчим органом Товариства - директором.

Організація має декілька відокремлених підрозділів, до складу яких входить одна або кілька АЗС. Керівництво над підрозділами здійснюють начальники відокремлених підрозділів. В обов'язки начальників входить забезпечення безперебійної роботи підконтрольних АЗС шляхом організації виробничого процесу, забезпечення пожежної безпеки, забезпечення охорони праці, звітність перед керівником і бухгалтерією організації. Роботу з оптовими покупцями здійснює відділ оптових продажів, що складається з двох менеджерів.

Для обліку палива на всіх АЗС встановлена ​​вимірювальна система "Струна". Всі дані про наявність та рух палива за допомогою мережі Розрахункових центрів передаються в бухгалтерію організації щодня. Отримані дані обробляються бухгалтерією підприємства так само щодня.

Бухгалтерія ТОВ "Россервіс" має наступний склад:

  • головний бухгалтер

  • заступник головного бухгалтера

  • бухгалтер-касир

  • три бухгалтера

На підприємстві застосовується централізований облік.

Дисконтним апаратом бухгалтерії ведеться синтетичний і аналітичний облік та складається звітність.

По обліку основних засобів, нематеріальних активів, матеріалів, товарно-матеріальних цінностей у місцях зберігання, робіт у капітальному будівництві та ремонтно-будівельних робіт, результатів інвентаризації, касових операцій (включаючи операції із застосуванням ККТ), торгових операцій, обліку праці та її оплати, розрахунків з підзвітними особами організація застосовує уніфіковані форми первинних документів.

Організація застосовує також розроблені самостійно форми первинних облікових документів.

Підприємство веде бухгалтерський облік майна, зобов'язань і господарських операцій у 2006 році способом подвійного запису з використанням робочого плану рахунків, сформованого на основі плану рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності підприємств (Додаток № 5) та Інструкції щодо його застосування, затвердженими наказом Мінфіну РФ від 31.10. 2000 р. № 94н

Бухгалтерський облік на підприємстві здійснюється з використанням програмного комплексу "1С: Підприємство 7.7", "1С Парус АЗК + нафтобаза", "1С Торгівля + склад". Регістри бухгалтерського обліку, які використовуються для систематизації, накопичення та відображення на рахунках бухгалтерського обліку інформації, що міститься у прийнятих до обліку первинних облікових документах, ведуться і зберігаються на машинних (магнітних) носіях інформації. Висновок регістрів бухгалтерського обліку на паперові носії інформації здійснюється після закінчення звітного періоду, а також на вимогу осіб, що мають відповідно до законодавства, нормативними актами РФ, внутрішніми положеннями підприємства право доступу до інформації, що міститься в регістрах бухгалтерського обліку

Перелік форм проміжної та річної бухгалтерської звітності є типовим відповідно до нормативних актів.

При складанні та поданні бухгалтерської звітності організація застосовує зразки форм бухгалтерської звітності, встановлені Мінфіном Росії.

2.2. Документообіг в ТОВ "Россервіс"

Головний бухгалтер і працівники бухгалтерії ТОВ "Россервіс" керуються у своїй діяльності Положеннями про бухгалтерську, податкову службу та посадовими інструкціями.

Бухгалтер належить до категорії фахівців. Призначення на посаду бухгалтера та звільнення з неї здійснюється наказом директора.

Бухгалтер повинен знати:

Законодавчі акти, постанови, розпорядження, накази, інші керівні, методичні та нормативні матеріали з організації бухгалтерського обліку майна, зобов'язань і господарських операцій та складання звітності, форми і методи бухгалтерського обліку на підприємстві, план і кореспонденцію рахунків, організацію документообігу по ділянках бухгалтерського обліку, порядок документального оформлення і відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних з рухом основних засобів, товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів, правила експлуатації обчислювальної техніки, законодавство про працю, правила внутрішнього трудового розпорядку.

Бухгалтер у своїй роботі керується законодавством про бухгалтерський облік та цією посадовою інструкцією. На час відсутності бухгалтера (відпустка, хвороба, тощо) його обов'язки виконує особа, призначена головним бухгалтером, яке набуває відповідних прав і несе відповідальність за якість і своєчасність виконання покладених на нього обов'язків.

Відповідно до Положення по веденню бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності первинні облікові документи приймаються до обліку, якщо вони складені за формою, що міститься в альбомах уніфікованих (типових) форм первинної облікової документації, а документи, форма яких не передбачена в цих альбомах та затверджуються організацією, повинні містити обов'язкові реквізити.

Держкомстат Росії розробляє форми уніфікованих первинних документів. Відповідно до Порядку застосування уніфікованих форм первинної облікової документації, затвердженим Постановою Держкомстату Росії від 24.03. 1999 N 20, в уніфіковані форми первинної облікової документації (крім форм з обліку касових операцій), затверджені Держкомстатом Росії, організація при необхідності може вносити додаткові реквізити. При цьому всі реквізити затверджених Держкомстатом Росії уніфікованих форм первинної облікової документації залишаються без зміни (включаючи код, номер форми, найменування документа). Видалення окремих реквізитів з уніфікованих форм не допускається.

Внесені зміни повинні бути оформлені відповідним організаційно - розпорядчим документом організації.

Формати бланків, зазначені в альбомах уніфікованих форм первинної облікової документації, є рекомендованими і можуть змінюватися.

Перелік осіб, які мають право підпису первинних облікових документів, стверджує керівник за погодженням з головним бухгалтером.

Своєчасне і якісне оформлення первинних облікових документів, передачу їх у встановлені терміни для відображення у бухгалтерському обліку, а також достовірність які у них даних забезпечують особи, які склали і підписали ці документи.

Документи, якими оформляються господарські операції з грошовими коштами, підписуються керівником організації та головним бухгалтером або уповноваженими ними особами.

Первинний обліковий документ повинен бути складений у момент здійснення операції, а якщо це неможливо, то безпосередньо після її закінчення.

Внесення виправлень в касові і банківські документи не допускається. У інші первинні облікові документи виправлення можуть вноситися лише за погодженням з учасниками господарських операцій, що повинно бути підтверджено підписами тих осіб, які підписали документи, із зазначенням дати внесення виправлень.

Для контролю та впорядкування оброблення даних про господарські операції на основі первинних облікових документів складаються зведені облікові документи, і оформлюється графік документообігу.

Поняття документообігу передбачає складання графіка проходження документів, контроль за правильним оформленням документів та відповідним відображенням операцій на рахунках бухгалтерського обліку.

Графік документообігу становить головний бухгалтер і підписує керівник. Головний бухгалтер може залучити для складання графіка інші служби.

На початковому етапі роботи зі складання графіка документообігу головний бухгалтер встановлює коло осіб, які звертаються з первинними документами.

Після складання графіка до кожної особи, що бере участь у документообігу, офіційно доводяться правила оформлення первинних документів та строки їх подання до бухгалтерії.

Наказом встановлюється відповідальність за несвоєчасне подання документів до бухгалтерії. Головний бухгалтер своїм розпорядженням по бухгалтерії зобов'язує приймати тільки ті документи, які оформлені в установленому порядку.

2.3. Облік основних засобів у ТОВ "Россервіс"

До основних засобів у ТОВ "Россервіс" належать:

  • будівлі, споруди,

  • робітники і силові машини і обладнання,

  • обчислювальна техніка,

  • транспортні засоби,

  • земельні ділянки;

  • виробничий і господарський інвентар та приладдя

  • багаторічні насадження,

  • внутрішньогосподарські дороги

  • та інші об'єкти, що використовуються у виробництві продукції, при виконанні робіт чи наданні послуг, а також для управлінських потреб, терміном корисного використання понад 12 місяців, або звичайного операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців.

Організація з метою нарахування амортизації розподіляє наявні на балансі основні засоби у такі групи:

  • будівлі;

  • споруди;

  • машини та обладнання;

  • передавальні пристрої;

  • виробничий і господарський інвентар;

  • інші основні фонди.

ТОВ "Россервіс" не проводить добровільну переоцінку груп однорідних об'єктів основних засобів.

Основні засоби враховуються на рахунку 01 "Основні засоби в організації" за первісною вартістю, під якою розуміється фактичні витрати організації на їх придбання, спорудження та виготовлення і доведення до стану, в якому вона є придатною для використання, за винятком відшкодовуються податків.

Вартість амортизованих основних засобів погашається шляхом нарахування амортизації, відображеної за кредитом рахунку 02 "Амортизація основних засобів".

Спосіб нарахування амортизації - лінійний, обраний по відношенню до всіх груп однорідних об'єктів основних засобів.

При прийнятті до обліку конкретного об'єкта термін корисного використання і спосіб нарахування амортизації у бухгалтерському обліку оформляється шляхом включення додаткових реквізитів в акт приймання-передачі основних засобів уніфікованої форми № ОЗ-1.

Витрати на проведення ремонту виробничих основних засобів включаються до витрат на продаж поточного звітного періоду за відповідними елементами витрат у міру проведення ремонту.

При придбанні об'єктів основних засобів в обмін на інше майно, відмінне від коштів, первісною вартістю основних засобів визнається вартість переданого підлягає передачі організацією майна. Вартість переданого майна встановлюється виходячи з ціни, за якою у порівнянних обставин зазвичай організація визначає вартість аналогічних товарів.

Визначення терміну корисного використання основних засобів провадиться виходячи з очікуваного фізичного зносу, залежить від режиму експлуатації, природних умов і впливу агресивного середовища і затверджується наказом керівника на основі акту комісії при введенні об'єкта в експлуатацію. Комісія призначається наказом директора.

ТОВ "Россервіс" використовує право обліку об'єктів основних засобів, вартістю не більше 20000 рублів за одиницю основних засобів у складі матеріально-виробничих запасів.

Витрати на ремонт основних засобів включаються до собівартості продукції (робіт, послуг) за фактичними витратами. Резерв витрат на ремонт основних засобів не створюється.

Глава 3. Удосконалення експлуатації основних засобів у ТОВ "Россервіс"

3.1. Оптимізація оподаткування за допомогою створення резерву на ремонт основних засобів

При прийнятті рішення про створення резерву майбутніх витрат на ремонт основних засобів протягом податкового періоду (року) до складу інших витрат рівномірно списуються відрахування в резерв. При цьому фактично здійснені витрати на ремонт списуються за рахунок коштів резерву. Якщо ж сума фактичних витрат на ремонт основних засобів у звітному (податковому) періоді перевищить суму створеного резерву, то сума перевищення включається до складу інших витрат на дату закінчення податкового періоду.

Резерв формується шляхом відрахувань, вироблених протягом податкового періоду на останній день відповідного звітного періоду.

У відповідності зі ст.324 НК РФ за загальним правилом резерв створюється на один податковий період. І якщо на кінець податкового періоду залишиться невикористаний залишок резерву, то ця сума підлягає включенню до складу позареалізаційних доходів організації на останню дату поточного податкового періоду.

Організації, які сплачують податок на прибуток, виходячи з фактично одержаного прибутку (звітний період - місяць), такі як ТОВ "Россервіс" розраховують щомісячну суму відрахувань у резерв наступним чином:

Рмес. = ПС х N: 12 міс.

Де Рмес. - Сума щомісячних відрахувань у резерв;

ПВ - первісна (відновна) вартість всіх основних фондів на 1 січня року, в якому створюється резерв;

N - норматив відрахувань у резерв.

У цих організаціях сума відрахувань у резерв зменшує оподатковуваний прибуток у кінці кожного місяця.

Норматив щомісячних відрахувань у резерв згідно ст.324 НК РФ розраховується наступним чином:

N = Рмакс: ПС х 100%

де N - норматив відрахувань у резерв;

Рмакс - максимальна сума резерву;

ПВ - первісна (відновна) вартість всіх основних фондів на 1 січня року, в якому створюється резерв.

Фактичні витрати на ремонт за попередні три роки склали:

у 2004 р. - 260 000 руб.;

у 2005 р. - 280 000 руб.;

в 2006 р. - 270 000 руб.

Разом: 810 000 руб.

Відповідно до кошторису передбачувані витрати на ремонт основних засобів у 2007 році складає 265 000 рублів. Середня вартість ремонтів за останні три роки становить 270 тисяч (810 000 руб.: 3 роки). Таким чином сума витрат не перевищує граничну суммму резерву і її можна використовувати в подальших розрахунках.

Норматив відрахувань в ремонтний фонд складе

N = 265 000 руб.: 1040000 крб. х 100 = 25,5%

Таким чином розмір щомісячних отчіленій в резерв (Рмес) складе складе

Рмес. = 1040000 х 25,5%: 12 міс. = 22 100

У бухгалтерському обліку інформація про суму резерву на ремонт основних засобів відображається на рахунку 96 "Резерви майбутніх витрат". У бухгалтерському обліку утворення резерву витрат на ремонт основних засобів відображається за дебетом рахунків обліку витрат на виробництво (витрат на продаж) в кореспонденції з кредитом рахунка обліку резервів майбутніх витрат (відповідний субрахунок).

Щомісячні відрахування в резерв відображаються проводкою Д-т рахунку 20 (23, інші рахунки) - К-т рахунки 96 - відбиті відрахування в резерв на ремонт основних засобів.

По мірі виконання ремонтних робіт фактичні витрати, пов'язані з їх проведенням, незалежно від способу виконання, списуються в дебет рахунку обліку резервів майбутніх витрат у кореспонденції з кредитом або рахунку, на якому попередньо враховуються зазначені витрати, або рахунками обліку розрахунків.

Таким чином, кожен місяць оподатковуваний база з податку на прибуток зменшується на суму відрахувань до резерву (22 100 руб).

Обрахована сума відрахувань у резерв (22 100 руб) в кінці кожного місяця враховується при оподаткування з податку на пібиль, зменшуючи її базу.

3.2. Зміна амортизаційних відрахувань основних засобів і "амортизаційна премія" при їх модернізації

У бухгалтерському обліку вартість робіт з реконструкції та модернізації включається до первісної вартості основного засобу (п.14 ПБУ 6 / 01). Проте останнє можливо тільки в тому випадку, якщо в результаті проведених робіт поліпшуються спочатку прийняті нормативні показники функціонування основного засобу (строк корисного використання, потужність, якість продукції, що випускається). У бухгалтерському обліку господарські операції з модернізації фіксуються наступним чином (табл.1)

Таблиця 1

Підрядний спосіб

Господарський спосіб

Дебет 08 / 3 - Кредит 60 - відображено вартість послуг підрядника за проведену модернізацію (реконструкцію) на суму без ПДВ Дебет 19 / 1 - Кредит 60 - відображено суму "вхідного" ПДВ відповідно до рахунку-фактурі підрядника Дебет 60 - Кредит 51 - відображено перерахування підряднику грошових коштів за модернізацію (реконструкцію) Дебет 01 - Кредит 08 / 3 - відображено збільшення первісної вартості основного засобу на суму вартості проведеної модернізації (реконструкції) Дебет 68 / "Розрахунки з ПДВ" - Кредит 19 / 1 - сума "вхідного" ПДВ пред'явлена ​​до відрахування

Дебет 23 - Кредит 02,10,70,69 ... - Відображаються витрати з модернізації (реконструкції) основних засобів (якщо роботи виконують допоміжні робітники) Дебет 08 / 3 - Кредит 23 - відображаються витрати по модернізації (реконструкції) основних засобів, вироблені допоміжними робітниками Дебет 01 - Кредит 08 / 3 - збільшена первісна вартість основного кошти на суму вартості проведеної реконструкції або модернізації (реконструкції).

Якщо допоміжного виробництва в організації немає, то Дебет 08 / 3 - Кредит 02 - нарахована амортизація основних засобів, використаних при модернізації (реконструкції) Дебет 08 / 3 - Кредит 10 - списана фактична собівартість матеріалів, відпущених на модернізацію (реконструкцію) Дебет 08 / 3 - Кредит 70 - нарахована заробітна плата робітникам за роботи з модернізації (реконструкції) Дебет 08 / 3 - Кредит 69 - нараховані ЄСП з заробітної плати, а також внески на страхування від нещасних випадків і профзахворювань Дебет 01 - Кредит 08 / 3 - збільшена первісна вартість основного засобу на суму вартості проведеної реконструкції або модернізації

Згідно з п. 20 ПБО 6 / 01 організація зобов'язана переглянути строк корисного використання, якщо відбувається поліпшення показників функціонування об'єкта основних засобів. Однак строк корисного використання за результатами проведеної модернізації (реконструкції) може і не змінитися. Наприклад, організація вирішила дообладнати об'єкт основних засобів з метою поліпшення його технічних характеристик. Але такі поліпшення не привели до збільшення терміну корисного використання. Таким чином, не слід переглядати термін корисного використання модернізованого об'єкта.

Згідно п.1.1. ст.259 НК РФ організація може скористатися правом на одноразову списання 10% від сум, витрачених на модернізацію, добудову, дообладнання, технічне переозброєння і часткову ліквідацію основних засобів, тобто правом на амортизаційну премію. Право на таке списання з'являється у організації тільки після завершення робіт з модернізації основних засобів. Ця норма введена в дію з 1 січня 2006 р. і дозволяє швидше списувати основний засіб і тим самим знижувати податок на прибуток на початку експлуатації об'єкта. Разом з тим ця амортизаційна премія буде давати більшу можливість акумулювати кошти для заміни застарілого обладнання.

У зв'язку з збільшенням первісної вартості основного засобу, щомісячні амортизаційні відрахування збільшуються на суму, рівну добутку норми амортизаційних відрахувань на суму витрат на модернізацію

АТ = (ПС + витрати на модернізацію) х Nа

де АТ - амортизаційні відрахування

Nа - норма амортизації

Після модернізації організація може скористатися правом на амортизаційну премію в розмірі 10% від вартості виконаних робіт.

ПА = витрати на модернізацію х 10%

де ПА - амортизаційна премія

Оскільки у бухгалтерському обліку амортизаційна премія не передбачена, виникає тимчасова різниця, яка призведе до утворення відкладеного податкового зобов'язання на суму, рівну добутку амортизаційної премії на ставку податку на прибуток (24%), що в бухгалтерському обліку відобразиться такими проводками: Дебет 68 "Розрахунки з податку на прибуток "- Кредит 77. У міру нарахування амортизації відстрочене податкове зобов'язання підлягає списанню.

3.3. Вплив переоцінки на зміну бази оподаткування

Необхідність переоцінки продиктована інфляційними процесами. Зростання цін призводить до того, що організаціям необхідно уточнювати оцінку наявних у них активів, з тим щоб привести їх вартість у відповідність з діючими ринковими цінами. При високому рівні інфляції вартість оборотних засобів збільшується, тоді як накопичена амортизація (основне джерело оновлення необоротних активів) знецінюється в темпі інфляції. .

Переоцінка об'єктів основних засобів проводиться з метою визначення реальної вартості об'єктів основних засобів шляхом приведення первісної вартості об'єктів основних засобів у відповідність з їх ринковими цінами і умовами відтворення на дату переоцінки. Необхідність подібного кроку при високому рівні інфляції продиктована двома причинами:

  • необхідністю відновлення вартості основних виробничих засобів підприємств у порівнянні з вартістю оборотних активів;

  • необхідністю захисту оборотних коштів підприємств.

Згідно п.15 ПБО 6 / 01 комерційна організація може не частіше одного разу на рік (на початок звітного періоду) переоцінювати групи однорідних об'єктів основних засобів за поточною (відновної) вартості.

Якщо організація вирішить провести переоцінку, то їй доведеться це робити регулярно (п.15 ПБУ 6 / 01).

Переоцінка може бути досить ефективним інструментом вирішення цілого ряду питань, а саме:

  • врахування інтересів акціонерів (учасників) господарських товариств і самих товариств як суб'єктів економічних відносин;

  • формування збільшених статутних капіталів;

  • врахування інтересів господарюючих суб'єктів в умовах державного регулювання окремих видів цін і тарифів.

Інтереси підприємств (як господарюючих суб'єктів) та інтереси акціонерів (учасників) не збігаються. Акціонери (учасники) зацікавлені в максимально можливій величині дивідендів, тоді як підприємство зацікавлене в максимальній величині оборотних коштів і коштів, що направляються на модернізацію виробництва і на оплату праці, причому спільні економічні показники діяльності підприємств визначаються за даними бухгалтерського обліку. Саме за рахунок переоцінки вдається знайти збалансоване рішення, що задовольняє інтереси акціонерів (учасників) та підприємств як господарюючих суб'єктів.

Результати проведеної переоцінки не відображають у бухгалтерській звітності попереднього звітного року; їх відображають у вхідному сальдо у вступному балансі наступного року (тобто на 1 січня наступного року).

У бухгалтерському обліку уцінка відображається таким чином (при переоцінці вперше):

Дебет 84 - Кредит 01 - відображено суму уцінки основного засобу.

Потім необхідно скоригувати суму амортизації, накопиченої на момент переоцінки. Для цього розраховують спеціальний коефіцієнт (К):

К = ВС: ПС,

де ПС - відновна вартість об'єкта основних засобів;

ПВ - первісна вартість об'єкта основних засобів до переоцінки.

Тоді сума скоригованого амортизації (АКОР) буде дорівнює добутку суми амортизації до переоцінки і спеціального коефіцієнта:

Акорі. = А x К.

Дебет 02 - Кредит 84 - відображено суму коригування амортизації (уцінки).

Дооцінка основних засобів відображається:

Якщо основні засоби дооцінюється вперше, то в цьому випадку дооцінка відноситься на додатковий капітал.

Дебет 01 - Кредит 83 / 1 - відображено суму дооцінки основних засобів;

Дебет 83 / 1 - Кредит 02 - відображено суму дооцінки амортизації основного засобу.

Визначення суми дооцінки амортизації проводиться також шляхом розрахунку коефіцієнта.

Податковий кодекс для цього податку визнає показники бухгалтерського обліку. Згідно ст.374 Податкового кодексу для російських організацій об'єктом оподаткування визнається рухоме і нерухоме майно (включаючи майно, передане в тимчасове володіння, користування, розпорядження або довірче управління, внесене у спільну діяльність), що обліковуються на балансі в якості об'єктів ОЗ відповідно до встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку. Під порядком ведення тут розуміється ПБУ 6 / 01.

Що стосується податку на майно, то в розрахунок податкової бази включають вартість майна, розраховану за даними бухгалтерського обліку. Отже, результат переоцінки впливає на розрахунок податкової бази за розрахунком податку на майно. Напряму переоцінка впливає тільки на податок на майно. У зв'язку зі збільшенням вартості основних засобів величина податку на майно зростає. Сума податку на майно списується на інші витрати і тим самим зменшує оподатковуваний база з податку на прибуток.

Висновок

В ході курсової роботи були розглянуті основні теоретичні аспекти бухгалтерського обліку основних засобів, на практиці облік основних засобів був проаналізований на прикладі підприємства ТОВ "Россервіс".

У зв'язку з тим, що основні кошти становлять значну частину капіталу фірми, їх облік відіграє велике значення для роботи підприємства в цілому. Зроблені в курсовій роботі пропозиції призведуть до деяких поліпшень у частині оподаткування і можуть позитивно позначитися на фінансових результатах діяльності підприємства.

При аналізі обліку на даному підприємстві були зроблені наступні пропозиції: створення резерву на ремонт основних засобів, а також проведення їх переоцінки та модернізації, що призведе до оптимізації оподаткування в даній організації. Створення резервів на ремонт основних засобів дозволить знизити величину податку на прибуток, а також вивільнити частину оборотних коштів підприємства, оскільки витрати на ремонт будуть заплановані на початку року і закладені в резерв. Процедура модернізації основних фондів дозволить улушіть основні показники роботи обладнання, збільшити їхню вартість і термін корисного використання і у зв'язку зі збільшенням амортизаційних отчіленій знизити базу оподаткування з податку на прибуток. Проведення переоцінки також має велике значення в сучасній економічній ситуації, її необхідність продиктована інфляційними процесами, організаціям необхідно уточнювати оцінку наявних активів, з тим щоб привести їх вартість у відповідність з діючими ринковими цінами. У зв'язку зі збільшенням вартості основних засобів, збільшиться сума податку на майно, яка вплине на базу оподаткування з податку на прибуток.

Список джерел та літератури

  1. Податковий кодекс Російської Федерації від 31.07. 1998 № 146-ФЗ (прийнятий ГД ФС РФ 16.07. 1998) (ред. від 17.05. 2007)

  2. Постанова Держкомстату РФ від 21.01. 2003 № 7 "Про затвердження уніфікованих форм первинної облікової документації з обліку основних засобів"

  3. Наказ Мінфіну РФ від 29.07. 1998 № 34н (ред. від 18.09. 2006) "Про затвердження положення по веденню бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності в Російській Федерації" (Зареєстровано в Мін'юсті РФ 27.08. 1998 N 1598)

  4. Наказ Мінфіну РФ від 30.03. 2001 № 26н (ред. від 27.11. 2006) "Про затвердження положення по бухгалтерському обліку" Облік основних засобів "ПБУ 6 / 01" (Зареєстровано в Мін'юсті РФ 28.04. 2001 року N 2689)

  5. Наказ Мінфіну РФ від 13.10. 2003 № 91н (ред. від 27.11. 2006) "Про затвердження методичних вказівок з бухгалтерського обліку основних засобів" (Зареєстровано в Мін'юсті РФ 21.11. 2003 N 5252) Статут ТОВ "Россервіс", Облікова політика ТОВ "Россервіс"

  6. О.В. Агабегян. Основні засоби: від прийняття до вибуття. Нормативне регулювання, бухгалтерський і податковий облік / О.В. Агабегян, К.С. Макарова / / Економіко-правовий бюлетень. - 2007. - № 3

  7. А.Б. Черняков. Переоцінка та податки / А.Б. Черняков / / Податковий облік для бухгалтера. - 2007. - № 3

  8. О. Соколов. Наслідки модернізації основного засобу / А. Соколов / / Практична бухгалтерія. - 2007. - № 3

  9. А.І. Самонін. Рекомендації з переоцінки основних засобів і нематеріальних активів в 2007 році / А.І. Самонін / / Ваш бюджетний облік. - 2007. - № 4

  10. В.В. Кузнєцова. Способи оптимізації оподаткування в 2007 році / В.В. Кузнєцова / / Аудит і оподаткування. - 2007. - № 4

  11. І.М. Соколова. Облік витрат на модернізацію і реконструкцію основних засобів / І.Н. Соколова, А.Л. Ільїна / / Податковий вісник. - 2007. - № 3

1 Наказ Мінфіну РФ від 30.03.2001 № 26н (ред. від 27.11.2006) "Про затвердження положення по бухгалтерському обліку" Облік основних засобів "ПБУ 6 / 01" (Зареєстровано в Мін'юсті РФ 28.04.2001 N 2689)

2 Наказ Мінфіну РФ від 13.10.2003 № 91н (ред. від 27.11.2006) "Про затвердження методичних вказівок з бухгалтерського обліку основних засобів" (Зареєстровано в Мін'юсті РФ 21.11.2003 N 5252)

3 Податковий кодекс Російської Федерації від 31.07.1998 № 146-ФЗ (прийнятий ГД ФС РФ 16.07.1998) (ред. від 17.05.2007)

4 О. В. Агабегян. Основні засоби: від прийняття до вибуття. Нормативне регулювання, бухгалтерський і податковий облік / О. В. Агабегян, К. С. Макарова / / Економіко-правовий бюлетень. - 2007. - № 3

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Курсова
135.8кб. | скачати


Схожі роботи:
Переоцінка ремонт та модернізація основних засобів у бухгалтерському у
Ремонт і модернізація основних засобів
Наявність і рух основних засобів в бухгалтерському обліку
Проблеми визнання основних засобів у бухгалтерському та податковому обліку
Порядок ведення податкового обліку витрат на ремонт основних засобів
Переоцінка основних засобів
Інвентаризація та переоцінка основних засобів
Інвентаризація та переоцінка основних засобів 2
Інвентаризація та переоцінка основних засобів на прикладі ТОВ Лісник
© Усі права захищені
написати до нас