Педагогічна діяльність Рішення педагогічних завдань

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст

1. Загальна характеристика педагогічної діяльності

1.1 Проблема педагогічної діяльності у психолого-педагогічній літературі

1.2 Структура педагогічної діяльності

1.3 Основні протиріччя педагогічної діяльності

2. Педагогічні задачі та їх вирішення

Список використаних джерел

1. Загальна характеристика педагогічної діяльності

1.1 Проблема педагогічної діяльності у психолого-педагогічній літературі

Своїм походженням вчительська професія зобов'язана відокремлення освіти в особливу соціальну функцію, коли в структурі суспільного поділу праці сформувався специфічний тип діяльності, призначення якої - підготовка підростаючих поколінь до життя на основі прилучення їх до цінностей людської культури.

Багато теоретиків-педагоги відзначали величезне моральне вплив, могутню і мудру владу учительської професії. Платон писав, що якщо башмачник буде поганим майстром, громадяни від цього тільки дещо гірше взуті, але якщо вихователь дітей буде погано виконувати свої обов'язки, в країні з'являться цілі покоління неосвічених і дурних людей.

"Учителю, - підкреслював Я. А. Коменський, - вручена чудова посаду, вище за яку нічого не може бути під сонцем" [3, с. 192]. Він проводив ряд блискучих аналогій між учителем і садівником, вчителем і заповзятливим архітектором, уподібнював вчителя старанному скульпторові, розписують і шліфуючі уми й душі людей.

К.Д. Ушинський розглядав вчителя як лицарства істини і добра, як живе ланка між минулим і майбутнім, посередника між тим, що створено минулими поколіннями і поколіннями новими [6, с.91]. Його справа, по вигляду скромне, - одне з найбільших справ у історії.

"Якщо вчитель, - вважав Л. М. Толстой, - має тільки любов до справи, він буде добрим учителем. Якщо вчитель має тільки любов до учнів, як батько, мати, він буде краще того вчителя, який прочитав усі книжки, але не має любові ні до справи, ні до учнів. Якщо вчитель поєднує в собі любов до справи і до учнів - він досконалий учитель "[7, с.326]. З даним висловлюванням, звичайно не можна не погодитися.

Як правильно вказував А.С. Макаренко, учні вибачать своїм учителям і сухість і навіть прискіпливість, але не пробачать поганого знання справи. Вище всього цінують вони в педагога майстерність, глибоке знання предмета, ясну думку [1, с.263].

"Ні один вчитель, вважав В. О. Сухомлинський, не може бути універсальним (а тому абстрактним) втіленням всіх достоїнств. У кожному щось переважає, кожен має неповторну живинки, здатний яскравіше, повніше інших розкрити, виявити себе в якійсь сфері духовного життя. Ця сфера як раз і є тим особистим внеском, який вносить індивідуальність педагога в складний процес впливу на учнів "[2, с.181].

Очевидно, що педагогічна діяльність (ПД) є одним з видів людської діяльності, тому в її характеристиці необхідно виходити з більш загального (філософського) поняття діяльності. Філософія визначає категорію "діяльність", як "специфічно людську форму активного ставлення до навколишнього світу, зміст якої складає доцільна зміна і перетворення цього світу на основі освоєння і розвитку готівкових форм культури" [1, с.160] і, отже, перетворення, розвиток самої людини.

По предмету діяльності та її результату розрізняють види діяльності. Так, діяльність, спрямовану на створення, одержання матеріального продукту прийнято називати практичній; а діяльність, спрямовану на зміну в сфері свідомості, прийнято називати духовної. Це відносно самостійні, хоча й взаємопов'язані форми діяльності [1, с.160].

Звернемося тепер до самої трактуванні поняття "педагогічна діяльність". Аналіз змісту будь-якого виду діяльності вказує на наявність психологічного її фундаменту, т.к основними характеристиками діяльності прийнято вважати предметність - те, з чим вона безпосередньо має справу (який-небудь матеріал або ідеальний об'єкт), і суб'єктивність, оскільки вона виконується конкретною людиною. (А. Н. Леонтьєв, С. Л. Рубінштейн та ін)

Поняття діяльності - одне з ключових в сучасній психології та педагогіці. Психологія досліджує суб'єктивний аспект діяльності.

Очевидно, що педагогічна діяльність є одним з видів діяльності.

Педагогічну діяльність поділяють на професійну та непрофесійну (Н. В. Кузьміна, Є. М. Іванова та ін.) Прикладом непрофесійної ПД може бути діяльність по вихованню дітей в сім'ї або діяльність, яку здійснюють керівники підприємств. Непрофесійною ПД вважають навчання ремеслу. Таким чином, непрофесійної ПД є та ПД, якою займається більшість людей в своєму повсякденному житті, не обов'язково мають спеціальну педагогічну освіту та педагогічну кваліфікацію. Професійна ПД здійснюється в державних або приватних навчально-виховних та освітніх установах і вимагає професійної компетентності осіб, її здійснюють, певного рівня спеціального їх освіти [6, с.89].

Розглянемо декілька підходів до трактування поняття ПД.

А.І. Щербаков характеризує роботу вчителя як "мистецтво, що вимагає від нього глибоких знань, високої культури, педагогічних здібностей і перш за все розуміння психологічної структури та змісту ПД, основних її функцій, виконання яких забезпечує ефект освіти і виховання учнівської молоді" [8, с.112] . А.І. Щербаков виділяє 8 функцій ПД, розташовуючи їх у порядку значущості наступним чином: інформаційну, мобілізаційну, розвиваючу, орієнтаційну, конструктивну, комунікативну, організаторську, дослідницьку. Причому, чотири останні, на думку автора, "не є специфічно педагогічними, так як вони мають місце у всіх видах сучасного кваліфікованої праці" [8, с.112].

В.А. Сластенін вважає, що "діяльність вчителя - вихователя за самою своєю природою є не що інше, як процес вирішення незліченного безлічі типових і оригінальних педагогічних завдань різних класів і рівнів. Однак при всьому багатстві та розмаїтті педагогічні завдання є завданням соціального управління" [5, с .38]. На думку В.А. Сластенина, "готовність до вирішення педагогічних завдань на високому рівні майстерності визначається рядом професійно-педагогічних умінь" [5, с.37]. Система відповідних умінь розглядається ним як основа формування професійної майстерності вчителя-вихователя.

Н.В. Кузьміна дає таку характеристику ПД: "Її об'єкт - особистість іншої людини, її мета - розвиток і виховання цієї особистості в певному напрямку; її зміст - прилучення особистості до досвіду людства; її кошти - організація відповідної діяльності об'єкта виховання; її специфіка в тому, що її об'єкт одночасно є суб'єктом ПД "[8, с.176]. Як бачимо, у цій характеристиці поняття ПД переважає структурний підхід.

В.А. Кан-Калик визначає ПД як творчий процес, в якому створюється ситуація творчої взаємодії з дітьми та творче формування їх особистості: "Для того, щоб виховувати дитину, необхідно викликати в нього позитивне відношення до того якості, яке ми хочемо сформувати. А ставлення завжди формується в діяльності через складний механізм взаємин, спілкування з дітьми ... Саме через живе і безпосереднє спілкування педагога з дитиною здійснюється найголовніше у педагогічній роботі - вплив особистості на особистість "[3, с.242].

Ю.Н. Кулюткін професію педагога відносить до групи професій типу "людина-людина", для яких характерне міжособистісне взаємодія. Невід'ємною характеристикою останньої є рефлексивні процеси. При цьому "вчитель прагне до того, щоб сформувати в учня ті" внутрішні підстави "(знання, переконання, методи, дії), які дозволили б учневі надалі самостійно управляти своєю майбутньою діяльністю. Між тим важливо ставити ... більш велику мету - розвиток особистості учня, враховуючи при цьому сфери його особистості і різні типи ефектів його просування "[3, с.251]. ПД виступає в цій теорії як рефлексивне управління вчителем діяльністю учня з метою розвитку особистості останнього.

А.К. Маркова розглядає ПД як один з основоположних компонентів професійної компетентності вчителя і визначає її як професійну "активність вчителя, в якій за допомогою різних засобів впливу на учнів вирішуються завдання їх навчання і виховання" [6, с.252].

Прагнення осмислити специфіку педагогічної професії ми знаходимо у Б.Г. Ананьєва, М. Н. Берулава, В.І. Загвязінскій, А.І. Кочетова, В.А. Крутецкого, Л.М. Куликової, Ю.В. Сенько, В.В. Серікова, В.Я. Синенко та ін

Обмежимося зазначеними вище поглядами на характеристику ПД. Природно виникає питання: чи однакові за своєю суттю дані характеристики ПД? Очевидно, немає. Всі вони є лише певними "проекціями" розглянутого поняття.

В описаних характеристики можна виділити 2 підходи до визначення поняття ПД.

Для першого характерна визнання провідної ролі педагога, який є реалізатором конкретної навчально-виховної, загальноосвітньої програми, який виконує свої функціональні обов'язки і повинен відповідати вимогам професії. Учень при такому підході є об'єкт ініціативного впливу та впливу вчителя.

При другому підході вчитель є посередником між учням і навколишнім світом, він - рівноправний партнер діалогової взаємодії з учнем.

Підставою такої класифікації є тип комунікації - монолог чи діалог. Слід зазначити, що у всіх характеристиках ПД монологічного типу форма орієнтації на вид комунікації прихована: на словах навчається проголошується активним суб'єктом діяльності, але форми взаємодії, які пропонуються, насправді є одностороннім впливом педагога. Цей підхід цілком однозначно робить "акцент" на процес викладання. У другому типі ПД наповнена справді людським змістом, висловлюючись у співпраці та співтворчості.

Тепер, звернемося до підручника педагогіки Б.Т. Ліхачова: ПД - особливий вид суспільно корисної діяльності дорослих людей, свідомо направленої на підготовку підростаючого покоління до життя у відповідності з економічними, політичними, моральними, естетичними та іншими цілями суспільства [1, с.168].

Т. е. Лихачов вважає, що ПД є свідоме втручання дорослих людей в об'єктивно-закономірний суспільно-історичний процес виховання дітей.

Метою цього втручання К. Маркс вважає перетворення людської природи в "розвинену специфічну робочу силу", підготовка члена суспільства.

ПД організовує об'єктивний процес виховання, прискорює і покращує підготовку дітей до життя, так як вона (ПД) озброєна:

педагогічною теорією (теоретичними знаннями);

педагогічним досвідом (практичним досвідом);

системою спеціальних установ.

Коротко охарактеризуємо роль педагогічної теорії в ПД. ПД спирається на наукову педагогічну теорію, яка займається вивченням:

законів виховання;

виховного впливу життєвих умов;

їх вимог до людини.

Тим самим наукова педагогічна теорія озброює педагогічну діяльність достовірними знаннями, допомагає їй стати глибоко усвідомленою, ефективної, здатної до вирішення виникаючих протиріч.

Б.Т. Лихачов центральною ланкою будь-якої педагогічної діяльності вважає мети виховання дитячої особистості [1, с. 193]. Мета - це передбачення бажаного, можливого кінцевого результату діяльності.

Педагогічна мета відображає в собі філософські, економічні, моральні, правові, естетичні, біологічні уявлення суспільства про скоєний людину та її призначення в житті суспільства.

Значить, цілі роботи вчителя визначаються суспільством, тобто вчитель не вільний у виборі кінцевих результатів своєї праці.

Але конкретні завдання, які виходять з мети, вчитель повинен висувати сам, погодившись з педагогічними умовами. Діяльність вчителя - завжди творча діяльність з управління іншою діяльністю - діяльністю учнів. При цьому вчитель повинен вибудовувати логіку своєї діяльності з опорою на потреби та інтереси вихованця і перетворювати їх в задані суспільством мети навчально-виховної роботи.

В якості мети-ідеалу зазвичай виступає ідея всебічного розвитку всіх сутнісних сил людської особистості, її можливо повна фізична, інтелектуальна і духовно-моральна самореалізація; нескінченне вдосконалення людини і суспільства на цій основі.

1.2 Структура педагогічної діяльності

Для визначення досліджуваного поняття знову звернемося до підручника педагогіки Б.Т. Лихачова [1, с.213]: "Структура - це взаєморозташування і зв'язок складових частин чого-небудь; будова, пристрій".

Початковий компонент педагогічної діяльності - знання педагогом потреб, тенденцій суспільного розвитку, основних вимог, що пред'являються до людини (тобто вчитель має знати, яку людину треба виховувати для суспільства).

Другий компонент ПД - різноманітні наукові знання, вміння, навички (ЗУН), накопичені людиною в області виробництва, культури, суспільних відносин, які в узагальненому вигляді передаються підростаючим поколінням. У результаті освоєння цих основ у людини формується усвідомлене ставлення до життя - світогляд.

Третій компонент ПД - власне педагогічні знання, виховний досвід, майстерність, інтуїція.

Четвертий компонент ПД - найвища громадянська, моральна, естетична, екологічна та ін культура її носія.

Зимова І.А. Говорить про те, що, як і будь-який вид діяльності, діяльність педагога має свою структуру. Вона така:

Мотивація.

Педагогічні цілі і завдання.

Предмет педагогічної діяльності.

Педагогічні засоби і способи вирішення поставлених завдань.

Продукт і результат педагогічної діяльності.

Професор Н.В. Кузьміна в структуру ПД включає наступні компоненти, розглядаючи ПД як цикл етапів педагогічного управління [7, с.135]:

гностичний;

проектувально-цільовий;

конструктивний;

організаційний;

комунікативний.

1. Гностичний компонент (від грец. Гнозис - пізнання) належить до сфери знань педагога. Мова йде не тільки про знання свого предмета, а й про знання способів педагогічної комунікації, психологічних особливостей учнів, а також про самопізнання (власної особистості і діяльності).

2. Проектувальний компонент включає в себе уявлення про перспективні завдання навчання і виховання, а також про стратегії і способи їх досягнення.

3. Конструктивний компонент - це особливості конструювання педагогом власної діяльності і активності учнів з урахуванням ближніх цілей навчання і виховання (урок, заняття, цикл занять).

4. Комунікативний компонент - це особливості комунікативної діяльності викладача, специфіка його взаємодії з учнями. Акцент ставиться на зв'язку комунікації з ефективністю педагогічної діяльності, спрямованої на досягнення дидактичних (виховних та освітніх) цілей.

5. Організаторський компонент - це система умінь педагога організувати власну діяльність, а також активність учнів.

Необхідно підкреслити, що всі компоненти даної моделі часто описуються через систему відповідних умінь вчителя. Представлені компоненти не тільки взаємопов'язані, а й значною мірою перетинаються.

На думку В.І. Гинецинський у педагогічній діяльності можна виділити чотири функціональні компоненти: презентативний, інсентівний, коригувальний і діагностує [7, с.161].

1. Презентатівной функція полягає у викладі учням змісту матеріалу. Виділення цієї функції засноване на абстрагуванні від конкретних форм навчання. Вона орієнтована на сам факт викладу навчального матеріалу.

2. Інсентівная функція полягає в тому, щоб викликати в учнів інтерес до засвоєння інформації. Її реалізація пов'язана з постановкою питань, оцінкою відповідей.

3. Коригувальна функція пов'язана з виправленням та зіставленням результатів діяльності самих учнів.

4. Діагностує функція забезпечує зворотний зв'язок.

Переважання тієї чи іншої функції в діяльності викладача вказує на те, що активність учнів має певний вид, оскільки реалізується певний метод навчання. Наприклад, провідному положенню інсентівной функції зазвичай супроводжує застосування проблемного методу.

Розглянемо структуру, розроблену професором В.П. Симоновим і доповнену професором Л.Ф. Спіріним [4, с.89].

У кожній педагогічній системі завжди є дев'ять основних компонентів:

мета діяльності,

суб'єкт педагогічної діяльності (той, хто керує системою),

суб'єкт-об'єкт діяльності (той, ким управляють: дитина, учень, студент),

взаємини "суб'єкт - суб'єкт-об'єкт",

зміст діяльності,

способи діяльності,

педагогічні засоби,

організаційні форми,

результат діяльності.

Всі ці компоненти знаходяться у взаємозв'язку і взаємодії.

Будь-яка педагогічна діяльність виникає з певними цілями і виконує певні функції.

Зробимо уточнення: кожна особистість вихованця є не тільки об'єктом педагогічної діяльності, але і суб'єктом власної діяльності, саморозвитку, самовиховання. У навчально-виховному процесі школярі беруть участь у конкретних видах діяльності (навчальної, естетичної, трудової, спортивної і т.д.).

Саме в них реально здійснюється саморозвиток і формування особистості. Поза цим не можна собі уявити рішення педагогічних завдань.

У педагогіці існують численні варіанти застосування загальної теорії систем до аналізу педагогічної діяльності. Так, Н.В. Кузьміна, вводячи поняття педагогічної системи, виділяє не тільки її структурні складові, а й функціональні компоненти педагогічної діяльності. У рамках цієї моделі виділяється п'ять структурних складових:

1) суб'єкт педагогічного впливу;

2) об'єкт педагогічного впливу;

3) предмет їх спільної діяльності;

4) цілі навчання;

5) засоби педагогічної комунікації.

Насправді, зазначені компоненти складають єдине ціле. Спробуємо прибрати один з них - і єдність тут же розвалиться, ліквідується. З іншого боку, ні один компонент неможливо замінити на інший або на сукупність інших складових. У даному випадку всі структурні компоненти педагогічної діяльності знаходяться як у прямій, так і в зворотній залежності. Центральна наукова завдання педагогіки та педагогічної психології як науки полягає в тому, щоб описати, як саме дані структурні компоненти залежать один від одного.

1.3 Основні протиріччя педагогічної діяльності

Сфера професійної праці вчителя - це арена подолання безлічі протиріч. Безліч таких протиріч можна представити у вигляді таблиці нижче:

У результаті розгляду основних аспектів педагогічної діяльності, її структури і протиріч, хотілося б вказати на ще один важливий елемент.

Професійна діяльність є однією з основних форм життєдіяльності людини. І від того, як людина сприймає і оцінює свою роботу, свої досягнення в певній діяльності і себе в професійній ситуації, залежить і його загальне самопочуття, і ефективність його діяльності. Професійне самосвідомість особистості є і основним джерелом і механізмом професійного розвитку та вдосконалення.

Для педагогічної діяльності проблема професійної самосвідомості набуває особливої ​​актуальності тому, що результати діяльності вчителя виражаються, перш за все, в результаті навчальної діяльності учнів, і здатність вчителя аналізувати і оцінювати свою діяльність і її результати, свої професійно значущі якості безпосередньо пов'язана з ефективністю педагогічного впливу. Крім того, професійна самосвідомість є особистісним регулятором професійного саморозвитку і самовиховання вчителя.

2. Педагогічні задачі та їх вирішення

У діяльності вчителя поряд з іншими діями значне місце посідають такі:

Висування припущення про наявність у себе тих чи інших якостей, мотивів помилкових дій або про те, що можуть думати про нього учні;

Сумніви ("Невже я недостатньо вимоглива?");

Питання ("Чому погіршилася дисципліна?");

Установка на зміну поведінки і відносин з учнями ("Треба бути вимогливішим").

Як називаються ці дії?

Вкажіть їх ймовірні результати.

Дані дії можна об'єднати в одне єдине педагогічне явище, де кожна дія являє собою певний етап.

Так перший пункт можна розглянути з точки зору проблеми професійної самосвідомості особистості педагога. Ця дія є основою вивчення і дослідження своєї і чужої діяльності, явищ і фактів.

Дані припущення відповідають аналізу "актуального Я" професійної самосвідомості особистості педагога - те, яким себе бачить і оцінює вчитель в даний час; а також його "рефлексивне Я" - те, як, з точки зору вчителя, його розглядають і оцінюють інші в його професійній сфері.

Аналіз і рефлексія отриманих результатів своєї діяльності дає можливість надалі прогнозування та планування своєї діяльності відповідно до поставлених цілей.

У другому пункті нам представлена ​​стадія самооцінки результату, яка пов'язана з оцінкою досягнутого і відображає задоволеність / незадоволеність досягненнями. Тут можна стверджувати про те, що педагог не задоволений результатом педагогічного процесу, раз у нього виникає дане сумнів.

Дане сумнів випливає з аналізу отриманих результатів діяльності та їх порівняння з очікуваними результатами. Це може бути з'ясуванням причини виникнення недисциплінованості учнів.

Питання "Чому?" у третьому пункті є етапом процесу обговорення мотивів поведінки, тону, міміки і т.д. - Це дає можливість прямо на занятті внести певні корективи в діяльність вчителів. Бесіди можна записувати на плівку, з тим, щоб повернутися до них через тривалий час. Дане питання є безпосереднім виявленням сутності фактів, процесів і явищ навколишнього середовища.

Результатом питання "Чому?" є створення проекту дій.

Четвертий пункт відображає етап планування педагогічної діяльності на майбутнє. Є етапом вирішення тактичних завдань педагогічної діяльності. Результатом даного етапу є вибір прийомів і методів подальшої педагогічної діяльності. Цей етап є вкрай важливим у процесі педагогічної діяльності - коли педагог усвідомив всі + і - своєї діяльності, порівняв їх з ідеальним очікуваним результатом і зробив висновок щодо подальшої коректування своєї діяльності.

Перед нами представлені основні етапи рішення педагогічного завдання: від аналізу ситуації до оцінки отриманих результатів, що визначають в сукупності цикл процесу вирішення будь-якої задачі.

Результатом є потреба у самовдосконаленні та самореалізації в сфері діяльності особистості педагога.

Список використаних джерел

  1. Лихачов Б.Т. Педагогіка. Курс лекцій. М., 1993.

  2. Підласий І.П. Педагогіка. М., 1999.

  3. Поляков С.Д. Школа: пошук в дорозі. Книга для вчителя. М., 1999.

  4. Рубінштейн С.Л. Основи загальної психології. М., 1986.

  5. Сластенін В.А. Педагогіка: Навчальний посібник. М., 1998.

  6. Слуцький В.І. Елементарна педагогіка. М., 1992.

  7. Степаненокв Н.К. Педагогіка. Мн., 2001.

  8. Харламов І.Ф. Педагогіка: Навчальний посібник. Мн., 1998.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Психологія | Контрольна робота
49.9кб. | скачати


Схожі роботи:
Психолого-педагогічна та експериментальна перевірка педагогічних умов щодо розвитку вокально-хорових
Психолого-педагогічна та експериментальна перевірка педагогічних умов щодо розвитку вокально-хорових 2
Приклади рішення економетричних завдань
Рішення завдань з економічного аналізу
Методи рішення логістичних завдань
Методи рішення завдань на побудову
Рішення математичних завдань засобами Excel
Евристичні методи рішення творчих завдань
Рішення практичних завдань в СУБД Access
© Усі права захищені
написати до нас