Оцінка фінансової стійкості підприємства на прикладі підприємства ЗАТ Кула-Крим

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КРИМСЬКА ФІЛІЯ

Кафедра фінансів і банківської справи

Курсова робота

з дисципліни «Фінанси підприємств»

на тему: «Оцінка фінансової стійкості підприємства»

(На прикладі підприємства ЗАТ «Кула-Крим»)

ВИКОНАВЕЦЬ:

Студентка 3 курсу

групи СО ₄ БД

заочна форма навчання

Лапіна Ганна Олександрівна

Науковий керівник:

(Вчений ступінь, звання, ПІБ,

підпис)

Курсова робота захищена «» 2007р.

На оцінку __________________________________________________

Сімферополь, 2007

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1.

СУТНІСТЬ, ЦІЛІ І ЗНАЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ

Необхідність і сутність фінансового аналізу

Методи і прийоми фінансового аналізу

Зміст фінансового аналізу. Аналіз фінансової

стійкості підприємства як елемент фінансового аналізу

РОЗДІЛ 2.

МЕТОДИ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Аналіз абсолютних показників фінансової стійкості

Аналіз відносних показників фінансової стійкості

РОЗДІЛ 3.

АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ЗАТ «Кула-Крим»

Організаційно-правова система підприємства ЗАТ «Кула-Крим»

Аналіз абсолютних показників фінансової стійкості

підприємства ЗАТ «Кула-Крим»

Аналіз відносних показників фінансової стійкості

підприємства ЗАТ «Кула-Крим»

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Перехід до ринкової економіки вимагає від підприємств підвищення ефективності виробництва, конкурентоспроможності продукції та послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління виробництвом, подолання безгосподарності, активізації підприємництва, ініціативи і т. д.

Важлива роль у реалізації цієї задачі приділяється аналізу господарської діяльності підприємств. З його допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку підприємства, обгрунтовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їх виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства його підрозділів і працівників.

Основними джерелами інформації для аналізу фінансового стану підприємства є дані фінансової звітності. Адже для того, щоб прийняти рішення необхідно проаналізувати забезпеченість фінансовими ресурсами доцільність і ефективність їхнього розміщення й використання, платоспроможність підприємства, його фінансові взаємовідносини з партнерами. Оцінка цих показників, потрібна для ефективного управління фірмою. З їх допомогою керівники здійснюють планування, контроль, покращують і вдосконалюють напрямок своєї діяльності. Фінансова звітність є по суті «обличчям» фірми. Вона являє собою систему узагальнених показників, які характеризують підсумки фінансово-господарської діяльності підприємства.

Основними завданнями аналізу фінансового стану підприємства є:

-Загальна оцінка фінансового стану і факторів його зміни;

-Вивчення відповідності між засобами й джерелами, раціональність їх розміщення та ефективності їх використання;

-Визначення ліквідності та фінансової стійкості підприємства;

-Дотримання фінансової, розрахункової і кредитної дисципліни.

Для аналізу фінансової стійкості, як частини аналізу фінансового стану використані реальні матеріали діючого підприємства ЗАТ «Кула-Крим». Підприємство займається виробництвом газованих безалкогольних напоїв наступних найменувань: «Апельсин», «Кола», «Тонік», «Лимонад», «Дюшес», «Буратіно», «Тархун», «Крем-Сода», а також газована столова мінеральна вода « Кула ».

Дана курсова робота містить 32 сторінки друкованого тексту, 3 таблиці.

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ, ЦІЛІ І ЗНАЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО

АНАЛІЗУ

Необхідність і сутність фінансового аналізу

Фінанси є індикатором конкурентоспроможності господарюючого суб'єкта на ринку. Тому стійкий фінансовий стан підприємства є запорукою його життєдіяльності в умовах ринкової економіки.

Економіка України розвивається за законами ринку, що передбачає прояв економічних відносин між виробниками і споживачами продукції. Кожен з них має свої економічні інтереси, які можуть не збігатися. Ринок являє собою своєрідний інструмент узгодження інтересів виробництва та споживання у вищу стадію розвитку товарно-грошових відносин. Функціонування ринку веде до становлення ринкової економіки.

У ринкових умовах заставою виживання та основою стабільного стану підприємства служить його фінансова стійкість. Вона відображає стан фінансових ресурсів підприємства, при якому є можливість вільно маневрувати коштами, ефективно їх використовувати, забезпечуючи безперебійний процес виробництва та реалізації продукції, враховувати витрати по його розширенню та оновленню.

Фінансовий стан представляє найважливішу характеристику економічної діяльності підприємства в зовнішнім середовищі. Воно визначає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал у діловому співробітництві, оцінює, у якій мірі гарантовані економічні інтереси самого підприємства та його партнерів по фінансовим і іншим відносинам.

Фінансовий аналіз являє собою методику оцінки поточного та перспективного фінансового стану підприємства на основі вивчення залежності і динаміки показників фінансової інформації. Аналіз фінансового стану - це глибоке, науково обгрунтоване дослідження фінансових ресурсів у єдиному виробничому процесі.

Основною метою фінансового аналізу є отримання певної кількості ключових параметрів, що дають об'єктивну і точну картину фінансового стану підприємства, його прибутків і збитків, змін у структурі активів і пасивів, у розрахунках з дебіторами і кредиторами. При цьому в оцінці поточного фінансового стану підприємства особливу роль відіграє його прогноз на найближчу і більш віддалену перспективу, тобто очікувані параметри фінансового стану.

Цілі аналізу досягаються в результаті вирішення певного взаємозалежного набору аналітичних завдань. Аналітична задача являє собою конкретизацію цілей аналізу з обліком організаційних, інформаційних, технічних і методичних можливостей проведення аналізу. Основним чинником, в кінцевому рахунку, є обсяг і якість вихідної інформації. При цьому треба мати на увазі, що періодична бухгалтерська або фінансова звітність підприємства - це лише "сира інформація", підготовлена ​​в ході виконання на підприємстві облікових процедур.

Основним джерелом інформації для аналізу фінансового стану служить бухгалтерський баланс підприємства (форма N1 річної та квартальної звітності). Його значення настільки велике, що аналіз фінансового стану нерідко називають аналізом балансу. Джерелом даних для аналізу фінансових результатів є звіт про фінансові результати та їх використання (форма N2 річної та квартальної звітності). Джерелом додаткової інформації для кожного з блоків фінансового аналізу служить додаток до річної звітності).

Методи і прийоми фінансового аналізу

Способи і прийоми аналізу фінансової діяльності можна умовно розділити на традиційні та математичні. До числа основних традиційних способів та прийомів належать використання абсолютних, відносних і середніх величин, застосування порівняння, угруповання, індексного методу, методу ланцюгових підстановок, балансового методу.

Аналіз тих чи інших показників економічної діяльності підприємства, явищ, процесів починається з використання абсолютних величин. Прийом порівняння полягає в зіставленні фінансових показників звітного періоду з їхніми плановими значеннями і з показниками попереднього періоду.

Прийом зведення й угруповання полягає в об'єднанні інформаційних матеріалів в аналітичні таблиці, за допомогою яких визначають вплив найбільш істотних факторів і виявляють ті чи інші закономірності й тенденції в розвитку фінансових процесів. Індексний метод грунтується на відносних показниках, що виражають відношення рівня даного явища до рівня його в минулому або до рівня аналогічного явища, прийнятого в якості бази. Прийом ланцюгових підстановок використовується для визначення впливу окремих факторів на відповідний сукупний фінансовий показник. Сутність даного прийому полягає в послідовній заміні планової величини фактичної його величиною; всі інші показники при цьому залишаються незмінними.

Практика фінансового аналізу вже виробила основні правила читання (методику аналізу) фінансових звітів. Серед них можна виділити 6 основних методів:

• горизонтальний (часовий) аналіз - порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом;

• вертикальний (структурний) аналіз - визначення структури підсумкових фінансових показників з виявленням впливу кожної позиції звітності на результат у цілому;

• трендовий аналіз - порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів та визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки показника, очищеної від випадкових впливів і індивідуальних особливостей окремих періодів. За допомогою тренда формують можливі значення показників у майбутньому, а, отже, ведеться перспективний прогнозний аналіз;

• аналіз відносних показників (коефіцієнтів) - розрахунок відносин між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв'язків показників;

• порівняльний (просторовий) аналіз - це як внутрішньогосподарський аналіз зведених показників звітності за окремими показниками фірми, дочірніх фірм, підрозділів, цехів, так і міжгосподарський аналіз показників даної фірми з показниками конкурентів, з середньогалузевими і середніми господарськими даними;

• факторний аналіз - аналіз впливу окремих факторів (причин) на результативний показник за допомогою детермінованих чи стохастичних прийомів дослідження. Причому факторний аналіз може бути як прямим (власне аналіз), коли дроблять на складові частини, так і зворотним (синтез), коли його окремі елементи з'єднують у загальний результативний показник.

Зміст фінансового аналізу. Аналіз фінансової

стійкості підприємства як елемент фінансового аналізу

Фінансовий аналіз є частиною загального, повного аналізу господарської діяльності, який складається з двох тісно взаємозалежних розділів: фінансового аналізу і виробничого управлінського аналізу.

Поділ аналізу на фінансовий і управлінський обумовлено сформованим на практиці поділом системи бухгалтерського обліку в масштабі підприємства на фінансовий облік і управлінський облік. Такий поділ аналізу трохи умовно, тому що внутрішній аналіз може розглядатися як продовження зовнішнього аналізу і навпаки. В інтересах справи обидва види аналізу підживлюють один одного інформацією.

Особливостями зовнішнього фінансового аналізу є:

- Множинність суб'єктів аналізу, користувачів інформації про діяльність підприємства;

- Різноманітність цілей і інтересів суб'єктів аналізу;

- Наявність типових методик аналізу, стандартів обліку та звітності;

- Орієнтація аналізу тільки на публічну, зовнішню звітність підприємства;

- Обмеженість задач аналізу як наслідок попереднього фактора;

- Максимальна відкритість результатів аналізу для користувачів інформації про діяльність підприємства.

Фінансовий аналіз, що грунтується на даних тільки бухгалтерської звітності, набуває характеру зовнішнього аналізу, тобто аналізу, проведеного за межами підприємства його зацікавленими контрагентами, власниками або державними органами. Цей аналіз на основі тільки звітних даних, які містять лише дуже обмежену частину інформації про діяльність підприємства, не дозволяє розкрити всіх секретів успіху фірми.

Основний зміст зовнішнього фінансового аналізу, здійснюваного партнерами підприємства за даними публічної фінансової звітності, складають:

- Аналіз абсолютних показників прибутку;

- Аналіз відносних показників рентабельності;

- Аналіз фінансової стійкості, ліквідності балансу, платоспроможності підприємства;

- Аналіз ефективності використання позикового капіталу;

- Економічна діагностика фінансового стану підприємства і рейтингова оцінка емітентів.

Існує різноманітна економічна інформація про діяльність підприємств і безліч способів аналізу цієї діяльності. Фінансовий аналіз за даними фінансової звітності називають класичним способом аналізу. Так як однієї з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства є стабільність його діяльності з позицій довгострокової перспективи, то в даній курсовій роботі основна увага приділяється аналізу фінансової стійкості підприємства, а конкретніше - аналізу абсолютних показників фінансової стійкості.

Оцінка фінансової стійкості підприємства передбачає проведення об'єктивного аналізу величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на підставі цього його фінансової стабільності та незалежності, а також аналізу відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності. Фінансово стійким є такий суб'єкт господарювання, який за рахунок власних коштів покриває кошти, вкладені в активи, не допускає невиправданої дебіторської та кредиторської заборгованості і розраховується за своїми зобов'язаннями у встановлений термін.

На фінансову стійкість підприємства впливають такі фактори:

- Положення підприємства на товарному ринку;

- Виробництво якісної продукції;

- Залежність підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів;

- Наявність неплатоспроможних кредиторів;

- Ефективність господарських і фінансових операцій.

Фінансова стабільність є відображенням стабільного перевищення доходів над витратами, забезпечує вільне маневрування грошовими коштами підприємства і завдяки ефективному їх використанню сприяє безперервному процесу виробництва і реалізації продукції.

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОЇ

СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Аналіз абсолютних показників фінансової стійкості

Аналіз фінансової стійкості підприємства є найважливішим етапом оцінки його діяльності та фінансово-економічного благополуччя, відображає результат його поточного, інвестиційного та фінансового розвитку, містить необхідну інформацію для інвесторів, а також характеризує здатність підприємства відповідати за своїми боргами і зобов'язаннями і нарощувати свій економічний потенціал.

У першу чергу фінансовий стан підприємства оцінюється його фінансовою стійкістю та платоспроможністю. Платоспроможність відображає здатність підприємства платити за своїми боргами і зобов'язаннями в конкретний період часу. Умова достатності дотримується тоді, коли підприємство платоспроможне у часі, тобто має стійку здатність відповідати за своїми боргами в будь-який момент часу.

Під фінансовою стійкістю слід розуміти його платоспроможність в часі з дотриманням умови фінансової рівноваги між власними і позиковими фінансовими засобами.

Фінансову рівновагу являє собою таке співвідношення власних і позикових коштів підприємства, при якому за рахунок власних коштів повністю погашаються колишні і нові борги. Розрахована за певними правилами точка фінансової рівноваги не дозволяє підприємству, з одного боку, збільшувати позикові кошти, а з іншого - нераціонально використовувати вже накопичені власні кошти.

Якщо брати до уваги, що власні і позикові фінансові ресурси проходять стадії утворення, розподілу і виплати, а їх кінцева величина йде на поповнення майна, то проведення аналізу фінансової стійкості на кожній з цих стадій дає можливість встановити умови зміцнення або втрати фінансової рівноваги.

Для визначення рівня фінансової стійкості підприємства необхідний аналіз:

- Складу і розміщення активів і пасивів господарюючого суб'єкта;

- Динаміки та структури джерел фінансових ресурсів;

- Наявності власних оборотних коштів;

- Кредиторської заборгованості;

- Наявності і структури оборотних коштів;

- Дебіторської заборгованості;

- Платоспроможності.

Абсолютними показниками фінансової стійкості є показники, що характеризують ступінь забезпеченості запасів і витрат джерелами їх формування.

Для оцінки стану запасів і витрат використовують дані групи статей «Запаси» II розділу активу балансу.

З = стор 100 + стор 110 + стор 120 + стор 130 + стр.140

Для характеристики джерел формування запасів визначають три основні показники:

1. Наявність власних оборотних коштів (ВОК), як різниця між власним капіталом (I розділ пасиву балансу) і необоротними активами (I розділ активу балансу). Цей показник характеризує чистий оборотний капітал. Його збільшення порівняно з попереднім періодом свідчить про подальший розвиток діяльності підприємства. У формалізованому вигляді наявність обігових коштів можна записати.

ВОК = ІрП - IрА = ряд 380 ф.1 - ряд. 080 ф. 1,

де ІрП - I розділ пасиву балансу;

IрА - I розділ активу балансу.

2. Наявність власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат (СД), визначається шляхом збільшення попереднього показника на суму довгострокових зобов'язань

(ДО - III розділ пасиву балансу):

ВД = ВОК + ДО = ІрП - IрА + IIIрП = ряд 380 ф.1 - ряд. 080 ф.1 +

+ Р. 480 ф.1

3. Загальна величина основних джерел формування запасів і витрат (ОІ), визначається шляхом збільшення попереднього показника на суму короткострокових кредитів банків (КК):

ОІ = СД + КК = ряд 380 ф.1 - ряд. 080 ф.1 + стор. 480 ф.1 + стр.500 ф.1

Трьом показникам наявності джерел формування запасів відповідають три показники забезпеченості запасів джерелами їх формування:

1. Надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних коштів (Фсос):

Фсос = ВОК - 3, де 3 - запаси.

2. Надлишок (+) або нестача (-) власних і довгострокових джерел формування запасів (ФСД):

ФСД = СД - 3;

3. Надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел

формування запасів (ФОІ):

ФОІ = ОІ - 3;

За допомогою цих показників визначається трикомпонентний тип фінансової стійкості.

1, якщо Ф> 0

S (Ф) =

0, якщо Ф <0

Для характеристики фінансової ситуації на підприємстві існує чотири типи фінансової стійкості:

Перший - абсолютна фінансова стійкість (трикомпонентний показник типу фінансової стійкості має наступний вигляд: S = {1,1,1}). Такий тип фінансової стійкості характеризується тим, що всі запаси підприємства покриваються власними оборотними коштами, тобто організація не залежить від зовнішніх кредиторів. Така ситуація зустрічається вкрай рідко. Більш того, вона навряд чи може розглядатися як ідеальна, оскільки означає, що керівництво компанії не вміє, не бажає, або не має можливості використовувати зовнішні джерела коштів для основної діяльності.

Другий - нормальна фінансова стійкість (показник типу фінансової стійкості має наступний вигляд: S = {0,1,1}). У цій ситуації підприємство використовує для покриття запасів крім власних обігових коштів також і довгострокові залучені кошти. Такий тип фінансування запасів є «нормальним» з точки зору фінансового менеджменту. Нормальна фінансова стійкість є найбільш бажаною для підприємства.

Третій - нестійке фінансове становище (показник типу фінансової стійкості має наступний вигляд: S = {0,0,1}), що характеризується порушенням платоспроможності, при якому зберігається можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних коштів, скорочення дебіторської заборгованості, прискорення оборотності запасів.

Фінансова нестійкість вважається нормальною (припустимою), якщо величина залучених для формування запасів короткострокових кредитів і позикових коштів не перевищує сумарної вартості сировини, матеріалів і готової продукції.

Четвертий - кризовий фінансовий стан (показник типу фінансової стійкості має наступний вигляд: S = {0,0,0}), при якому підприємство знаходиться на межі банкрутства, тому що грошові кошти, короткострокові цінні папери і дебіторська заборгованість не покривають навіть його кредиторської заборгованості і прострочених позик. Для зручності визначення типу фінансової стійкості представимо розраховані показники у табл. 2.1.

Таблиця 2.1.

Зведена таблиця показників за типами фінансової стійкості.

Аналіз відносних показників фінансової стійкості

Фінансова стійкість підприємства характеризується системою фінансових коефіцієнтів. Вони розраховуються як співвідношення абсолютних показників активу і пасиву балансу. Аналіз фінансових коефіцієнтів ринкової стійкості полягає у порівнянні їх значень з базисними величинами, а також у вивченні їх динаміки. Дані коефіцієнти можна розділити на два блоки:

1) коефіцієнти капіталізації, що характеризують фінансовий стан підприємства з позицій структури джерел коштів;

2) коефіцієнти покриття, що характеризують фінансову стійкість з позицій витрат, пов'язаних з обслуговуванням зовнішніх джерел залучених коштів.

Розглядаються такі основні показники:

1. Коефіцієнт автономії (Ка) являє собою одну з найважливіших характеристик фінансової стійкості підприємства, його незалежність від позикового капіталу і дорівнює частці джерел коштів в загальному підсумку балансу:

Ка = Власний капітал (стор. 380) / Загальний підсумок засобів (стор.640)

Чим вище значення цього коефіцієнта, тим фінансово стійкіше, стабільніше і більш незалежно від зовнішніх кредиторів підприємство. На практиці встановлено, що загальна сума заборгованості не повинна перевищувати суму громадських джерел фінансування, тобто джерела фінансування повинні бути хоча б наполовину сформовані за рахунок власних коштів, таким чином мінімальне порогове значення коефіцієнта автономії оцінюється на рівні 0,5.

2. Коефіцієнт фінансової залежності (Кзав) є зворотним коефіцієнта автономії.

Кзав = Загальний підсумок засобів (стор. 640) / Власний капітал

(Стор. 380) = 1/Ка

Зростання цього коефіцієнта в динаміці означає збільшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства. Якщо його значення наближається до 1, то це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство, якщо перевищує - навпаки.

3. Коефіцієнт співвідношення позикового і власного капіталу, або коефіцієнт фінансового ризику (КФР), показує співвідношення залучених коштів і власного капіталу.

КФР = Залучені кошти / Власний капітал = (стор. 430 + стор 480 + стор 620 + стор 630) / стор 380

Цей коефіцієнт дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості. Він має досить просту інтерпретацію: показує, скільки одиниць залучених коштів припадає на кожну одиницю власних. Зростання показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про зниження фінансової стійкості і навпаки. Оптимальне значення даного коефіцієнта - КФР [pic] 0,5, критичне - 1.

4. Коефіцієнт маневреності (Кман) власного капіталу показує, яка частина власного оборотного капіталу перебуває в обороті, тобто в тій формі, яка дозволяє вільно маневрувати цими засобами, а яка капіталізована. Коефіцієнт повинен бути достатньо високим, щоб забезпечити гнучкість у використанні власних коштів.

Кман = Власні оборотні кошти / Власний капітал = (стор. 380-стор. 080) / стор 380

У залежності від структури капіталу і галузевої приналежності цей показник може змінюватися (проте, нормативом є-0, 4 ... 06).

Нормальною вважається ситуація, коли коефіцієнт маневреності в динаміці незначно збільшується. Різке зростання даного коефіцієнта не може свідчити про нормальну діяльність підприємства, тому що збільшення цього показника можливе або при зростанні власного оборотного капіталу, або при зменшенні власних джерел фінансування.

5. Коефіцієнт залучення довгострокових кредитів і позик (Кпрівл. д. до та з.) Характеризує структуру капіталу. Зростання цього показника в динаміці - негативна тенденція, яка означає, що росте залежність підприємства від зовнішніх інвесторів.

Кпрівл. д. до та з. = Довгострокові зобов'язання / (Довгострокові зобов'язання + Власний капітал) = стор 480 / (стор. 480 + стор 380)

6. Коефіцієнт незалежності капіталізованих джерел

Кнезав. к. і .= Власний капітал / (Довгострокові зобов'язання + Власний капітал) = стор 380 / (стор. 480 + стор 380)

Сума коефіцієнтів 5 і 6 дорівнює 1. Зростання коефіцієнта 5 в динаміці є негативною тенденцією, означаючи, що з позицій довгострокової перспективи підприємство все сильніше і сильніше залежить від зовнішніх інвесторів.

7. Коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень (Кпдв) показує, яка частина основних засобів та інших необоротних активів профінансована зовнішніми інвесторами.

Кпдв = Довгострокові зобов'язання / Необоротні активи = ряд 480 / ряд. 080

Зростання показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів.

8. Коефіцієнт забезпечення матеріальних запасів (КМЗ) власними засобами

КМЗ = Власні оборотні кошти / Запаси = (стор. 380 - стор 080) / (стор. 100 + стор 110 + стор 120 + стор 130 + стр.140)

Оптимальне значення даного коефіцієнта - 0,6 [pic] 0,8.

9. Коефіцієнт співвідношення необоротних активів і власного капіталу (КНА / ск)

КНА / ск = Необоротні активи / Власний капітал = ряд. 080 / стор 380

Цей показник характеризує забезпечення необоротних активів власними коштами. Оптимальне значення даного коефіцієнта [pic] 0,5 [pic] 0,8. Якщо показник менше 0,5, то це говорить про те, що підприємство має власний капітал в основному для формування оборотних коштів, що зазвичай розцінюється негативно. Якщо значення показника більше 0,8, то роблять висновки про залучення довгострокових кредитів для формування частини необоротних активів, що є абсолютно виправданим для будь-якого підприємства.

10. Коефіцієнт структури залученого капіталу (Кстр.прівл кап)

КСТР. привл кап = Довгострокові зобов'язання / Залучений капітал (Поточні зобов'язання) = ряд 380 / стор 620

11. Коефіцієнт забезпечення оборотних коштів (Коос) власними оборотними засобами розраховують як відношення власних оборотних коштів до всієї величини оборотних коштів.

Коос (стор. 260 - стор 620) / стор. 260

Мінімальне значення даного коефіцієнта - 0,1. Коли показник опускається за це значення, то структура визначається як незадовільна, а підприємство - неплатоспроможним. Збільшення показника говорить про непоганий фінансовий стан підприємства, його змозі проводити незалежну фінансову політику.

12. Коефіцієнт відношення виробничих активів і вартості майна (кПа / сі):

Кпа / сі = (Виробничі активи (основні засоби, тварини на вирощуванні, незавершене виробництво) + Витрати майбутніх періодів) / Балансова вартість майна.

Мінімальне значення показника - 0,5. Більш високий показник говорить про збільшення виробничих можливостей підприємства.

13. Коефіцієнт співвідношення власних і позикових коштів (K сс / ЗС):

K сс / ЗС = (Залучений капітал + Короткострокові кредити банків) / Власний капітал = (стор. 480 + стор 500) / 380

14. коефіцієнт окупності відсотків за кредитами (Кокуп%):

Кокуп% = (Чистий прибуток + Витрати на виплату відсотків) / Витрати на виплату відсотків за кредитами

Він показує скільки разів протягом року підприємство заробляє кошти для оплати відсотків і характеризує рівень захищеності кредиторів. Цей коефіцієнт повинен бути не менше 3.

Для оцінки фінансової стабільності підприємства використовують також коефіцієнти стабільності економічного зростання і чистої виручки. Для цих показників коефіцієнти не встановлені.

15. Коефіцієнт стабільності економічного зростання (К с. Ек. Р.) Розраховують як відношення різниці між чистим прибутком (ПП) і дивідендами (ДА), виплаченими акціонерам, до власного капіталу (СК): К з. ек. р .= (ПП - ДА) / СК

Розрахований коефіцієнт порівнюють з коефіцієнтом за попередній звітний період, а також з аналогічними підприємствами. Цей коефіцієнт характеризує стабільність одержання прибутку, що залишається на підприємстві для його розвитку та створення резерву.

Якщо цей коефіцієнт становить, наприклад, 0,185, то це означає, що прибуток у розмірі 18,5% власного капіталу за рік спрямована на розвиток і на створення резервів підприємства.

16. Коефіцієнт чистої виручки розраховують як відношення суми чистого доходу та амортизаційних відрахувань до виручки від реалізації, товарів і послуг.

17. Показник чистого прибутку на одну акцію розраховують як відношення чистого прибутку до кількості акцій; дивідендів на одну акцію - як відношення суми дивідендів виплачених акціонерам, до кількості акцій; дивідендів на одну акцію за ринковим курсом акцій - як відношення суми дивідендів, виплачених акціонерам на одну акцію , до ринкового курсу акцій.

Т.ч. аналіз коефіцієнтів - це знаходження співвідношення між двома окремими показниками. Коефіцієнтів багато, але всіх їх можна об'єднати в 5 груп за характеристиками:

а) можливості погашення поточних зобов'язань;

б) руху поточних активів;

в) власного капіталу;

г) результатів основної діяльності;

д) інформації про стан ринку.

Методика аналізу названих вище коефіцієнтів полягає в порівнянні:

- Фактичних коефіцієнтів поточного року з торішніми;

- Фактичних коефіцієнтів з нормативами;

- Фактичних коефіцієнтів підприємства з показниками конкурентів;

- Фактичних коефіцієнтів із галузевими показниками.

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ЗАТ «Кула-Крим»

Організаційно-правова система підприємства

ЗАТ «Кула-Крим»

Закрите акціонерне товариство «Кула-Крим» створена у формі акціонерного товариства закритого типу відносно закону України «Про господарські товариства», «Про підприємства в Україні» та інших законах України.

Акції товариства розподілені між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, продаватися або купуватися на біржі. Товариство у своїй діяльності керується законодавством України, встановленим договором і чинним статутом.

Місце розташування суспільства: м. Армянськ, вул. Промислова, 2.

Отримання прибутку є метою діяльності товариства.

У суспільстві створюється резервний (страховий) фонд у розмірі 25% статутного фонду. Резервний фонд формується за рахунок відрахувань від прибутку до досягнення фондом встановленого розміру. Розмір щорічних відрахувань до резервного (страховий) фонд становить 5% прибутку товариства.

Товариство має самостійний баланс, поточні, валютні та інші рахунки в банках, товарний знак, печатку із своїм найменуванням та інші реквізити, необхідні для його діяльності.

Товариство випускає прості іменні акції на суму Статутного фонду, який становить 14510070 гривень. Статутний фонд розділений на 14510070 простих іменних акцій номінальною вартістю 10 грн. кожна.

Органи управління Товариства:

- Загальні збори акціонерів;

- Спостережна Рада;

- Правління;

- Голова правління (Директор), який може не входити до складу засновників товариства.

Підприємство займається виробництвом газованих безалкогольних напоїв наступних найменувань: «Апельсин», «Кола», «Тонік», «Лимонад», «Дюшес», «Буратіно», «Тархун», «Крем-Сода», а також газована столова мінеральна вода « Кула ».

На підприємстві є такі відділи: бухгалтерія, економічний, юридичний, плановий, постачальницьке, інженерний, фінансовий, транспортний, які працюють у тісному зв'язку і взаємозалежності один від одного.

Аналіз абсолютних показників фінансової стійкості

підприємства ЗАТ «Кула-Крим»

Проведемо розрахунки абсолютних показників фінансової стійкості відповідно до формул, описаним в розділі 2.1. даної курсової роботи:

З поч. = 977,5 + 1878,2 + 1088,9 +112,4 = 4057;

З кін. = 823,9 + 2251,7 + 293,3 + 192,0 + 7,2 = 3568,1;

СОС поч. = 31896,8 - 34712,4 = -2815,6;

СОС кін. = 24587,0 - 27888,0 = -3301,0;

СД поч. = -2815,6 + 0 = -2815,6;

СД кін. = -3301,0 + 3595,1 = 294,1;

ОІ поч. = -2815,6 + 0 = -2815,6

ОІ кін. = 294,1 + 889,5 = 1183,6

Фсос = ВОК - 3

Фсос поч. = -2815,6 - 4057,0 = -6872,6; Фсос поч. [Pic] <0

Фсос кін. = -3301,0 - 3568,1 = -6869,1; Фсос кін. <0

ФСД = СД - 3

ФСД поч. = -2815,6 - 4057,0 = -6872,6; ФСД поч. <0

ФСД кін. = 294,1 - 3568,1 = -3274,0; ФСД кін. <0

ФОІ = ОІ - 3

ФОІ поч. = -2815,6 - 4057,0 = -6872,6; ФОІ поч. <0

ФОІ кін. = 1183,6 - 3568,1 = -2384,5; ФОІ кін. <0

Отримані дані занесемо в аналітичну табл.3.1., Яку заповнимо на підставі отриманих даних та даних форми № 1 «Баланс».

Таблиця 3.1.

Аналіз абсолютних показників фінансової стійкості.