Оцінка конкурентоспроможності вин

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст
Анотація ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 1
Введення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 2
1 Теоретичні основи конкурентоспроможності ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 4
1.1 Поняття та визначення конкурентоспроможності ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .4
1.2 Показники конкурентоспроможності ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 9
1.3 Методики визначення конкурентоспроможності ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 16
2 Дослідження оцінюваного зразка ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 21
2.1 характеристика досліджуваного об'єкта ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .21
2.2 методи визначення конкурентоспроможності ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 23
2.3 Оцінка конкурентоспроможності вин ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .27
2.4 результати оцінки конкурентоспроможності ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 33
3 рекомендації з поліпшення конкурентоспроможності ... ... ... ... ... ... ... ... 36
3.1 Огляд ринку вин ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 36
3.2 Шляхи підвищення конкурентоспроможності ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 38
3.3 Практичні рекомендації щодо поліпшення конкурентоспроможності ... .40
Висновок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 42
Список використаної літератури ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... ... ... ... .44
Додаток А ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 45
Додаток Б ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 46
Додаток В ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 47
Додаток Г ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 48

Анотація
Курсова робота складається з 46 сторінок, в тому числі, 4 таблиці, 1 діаграму, 21 літературних джерела.
У цій роботі викладено основні положення щодо визначення конкурентоспроможності товарів. У теоретичній частині роботи представлені поняття і сутність конкурентоспроможності, показники конкурентоспроможності та основні методи її визначення.
У третьому розділі курсової роботи наведено характеристику досліджуваного товару, оцінка його конкурентоспроможності та висновки за результатами аналізу.
У третьому розділі передбачена розробка практичних заходів щодо поліпшення конкурентоспроможності досліджуваного товар з метою збільшення продажів.

Введення
Товар - основа підприємницької діяльності підприємства, якщо підприємство не має товар, то йому нічого продавати, отже, йому немає з чим вийти на ринок. Проте не кожен продукт праці може стати товаром, він, перш за все, повинен мати цінність для суспільства, тобто споживачі повинні проявити інтерес до цього продукту праці. Продукт праці стає товаром також у разі повної його комерціалізації, тобто доведення продукту до такого стану, коли він повністю відповідає вже існуючим вимогам ринку. Наприклад, досвідчений зразок не може бути товаром до тих пір, поки він не буде відповідати встановленим вимогам Держстандартів, не будуть усунені всі недоліки і т.д.
На ринку товар визначає долю ринкової і всієї господарському політики підприємства-виробника. У силу цієї обставини вся сукупність заходів, пов'язаних з товаром, тобто його створення, виробництво та вдосконалення, просування та реалізація на ринках, сервіс, а також зняття товару з виробництва, безперечно, займає центральне місце у всій діяльності товаровиробника.
Підприємство не зможе досягти комерційного успіху на ринку, утримати свої позиції та переваги в конкурентному середовищі, якщо не визначить для себе, що складає його конкурентоспроможність і не визначить коло завдань щодо підвищення конкурентоспроможності.
Вивчення конкурентоспроможності товару сьогодні дуже актуально, воно повинно вестися безупинно і систематично. Це дає можливість уловити момент, коли даний показник почне знижуватися. У підсумку можна вчасно прийняти те чи інше оптимальне рішення: зняти виріб з виробництва або модернізувати його, перевести на інший ринок і т.д. Випуск на ринок нового виробу перш, ніж старе вичерпала всі можливості своєї конкурентоспроможності, недоцільний з економічної точки зору.
Конкурентоспроможність організації (виробника товарів і послуг) - це її здатність здійснювати свою діяльність в умовах ринкових відносин і отримувати при цьому прибуток, достатню для науково - технічного вдосконалення виробництва, стимулювання працівників і підтримки готової продукції на високому якісному рівні.
Конкурентоспроможність товару (або послуги) - це його здатність бути вигідно проданим в умовах конкретного ринку. Вона є найважливішою характеристикою товару (послуги) і обумовлюється наступними чинниками:
· Якістю;
· Ціною;
· Витратами у сфері споживання;
· Якістю продукції;
· Якістю сервісу і т. д.
Ці чинники формують у споживача купівельні переваги для однотипних товарів (послуг) різних виробників. Ці переваги впливають на підхід конкурентної боротьби: якщо конкуренція вільна і чесна, то вона змушує виробників під загрозою руйнування напружувати всі зусилля в пошуках все нових способів удосконалення виробництва, сервісу, підвищення якості продукції, зниження її собівартості і цін, створення міцної підприємницької репутації у споживачів . Вільна і чесна конкуренція в економіці являє собою такий економіко-правовий порядок, який забезпечує максимум свободи особистості та підприємництва, права приватної власності і незалежності від держави і державних органів (в особі їхніх чиновників), рівноправність з іншими виробниками товарів і послуг.
Такий порядок існує в цивілізованих країнах з усталеною ринковою економікою, він створює сприятливі умови для споживачів впливати своїми уподобаннями шляхом вільного вибору товарів на поєднання їх цін та якості, а для товаровиробників - служить споживчої силою до постійного вдосконалення у своїй справі.
Неякісна, недобросовісна конкуренція, в якій переможець домагається свого успіху порушенням прийнятих на ринку норм і правил, паплюження своїх конкурентів, вчиненням інших аморальних та кримінальних дій, спонукальною силою для вдосконалення виробництва не є, а споживач залишається в програші.
Метою даної кваліфікаційної роботи відповідно до теми і завданням є аналіз основних факторів і методів оцінки конкурентоспроможності товарів. На підставі викладеного теоретичного матеріалу оцінюється конкурентоспроможність вин. Методами для визначення конкурентоспроможності товару послужили диференційований, комплексний та інтегральний метод.
Текстова частина даної курсової роботи підтверджується таблицями та малюнками по ходу викладу тексту і в додатку.
Завданнями даної курсової роботи є узагальнення теоретичного і практичного досвіду визначення конкурентоспроможності товару, розробка та економічне обгрунтування шляхів підвищення конкурентоспроможності товару.
Об'єктом дослідження послужило вино столове червоне напівсолодке виноградного сорту Мерло Ішимбайського вино-горілчаного заводу.

1 Теоретичні основи конкурентоспроможності
1.1 Поняття та визначення конкурентоспроможності
Конкуренція і конкурентоспроможність є економічними категоріями, що відносяться до економіки з ринковими відносинами. З їх допомогою виражаються взаємозв'язку та взаємодії між виробниками товарів і послуг, між виробниками і споживачами. Без конкуренції або при нечесної, недобросовісної конкуренції не існує навіть теоретична можливість захисту інтересів споживачів.
Конкуренція (лат. сoncurrentia; concurrere - стикатися) - це суперництво або боротьба між приватними товаровиробниками за найбільш вигідні умови виробництва і збуту товарів, за отримання найвищої прибутку. / 3 /
За Багієву Г.Л., конкурентоспроможність товару - сукупність споживчих властивостей товару, що визначає його відмінність від інших аналогічних товарів за ступенем і рівнем задоволення потреби покупця і витрат на його придбання та експлуатацію.
Гурков І.Б. визначив конкурентоспроможність товару як здатність продукції бути більш привабливою для споживача (покупця) в порівнянні з іншими виробами аналогічного виду і призначення, завдяки кращому відповідності своїх якісних і вартісних характеристик вимогам даного ринку і споживчим оцінками.
В умовах ринку існує постійно конкуренція, забезпечує найкращі можливості задовольнити різноманітні потреби покупців товарів (послуг), стимулює товаровиробників до пошуків нових способів вдосконалення їх виробництва, підвищення якості товарів (послуг), зниження витрат і цін на продукцію, на створення і зміцнення міцної підприємницької репутації у споживачів. / 19 /
Товар - головний об'єкт на ринку. Він має вартість і споживчу вартість (або цінність), володіє певною якістю, технічним рівнем і надійністю, що задається споживачами корисністю, показниками ефективності у виробництві та споживанні, іншими вельми важливими характеристиками. Саме в товарі знаходять висвітлення всі особливості і протиріччя розвитку ринкових відносин в економіці. Товар - точний індикатор економічної сили й активності виробника. Дієвість чинників, визначальних позиції виробника, перевіряються в процесі конкурентного суперництва товарів в умовах розвинутого ринкового механізму, що дозволяє виявити відмінності даного товару від товару-конкурента як по ступені відповідності конкретної суспільної потреби, так і за витратами на її задоволення. Для цього товар повинен мати визначену конкурентоспроможність. / 13 /
Конкурентоспроможність товару - це такий рівень його економічних, технічних і експлуатаційних параметрів, який дозволяє витримати суперництво (конкуренцію) з іншими аналогічними товарами на ринку. Крім того, конкурентоспроможність - порівняльна характеристика товару, що містить комплексну оцінку всієї сукупності виробничих, комерційних, організаційних і економічних показників щодо вона визначається сукупністю споживчих властивостей даного товару-конкурента по ступені відповідності суспільним потребам з урахуванням витрат на їх задоволення, цін, умов постачання й експлуатації в процесі продуктивного і (чи) особистого споживання. Розглянемо окремо всі складові показники конкурентоспроможності товару.
Технічні показники товару визначаються оцінкою відповідності його технічного рівня, якості і надійності сучасним вимогам, які висуваються споживачами на ринку. Ці вимоги найбільш повно відбивають їхня суспільна й індивідуальна потреби при досягнутому (прогнозованому) рівні соціально-економічного розвитку та науково-технічного прогресу як у нас в країні, так і за кордоном. Основні вимоги споживачів до технічних показників знаходять висвітлення в національних і міжнародних стандартах.
Під стандартизацією розуміють розробку і встановлення технічних показників (норм) для прийнятої до випуску продукції, способів її маркування, упаковки, транспортування і зберігання. Документ, яким визначається (нормується) предмет, називається стандартом. Він є не тільки технічним, але і державним документом. Стандарти включають повну характеристику товару і містять технічні умови на його виготовлення, правила приймання, сортування, упакування, маркування, транспортування і зберігання. При оцінці якості товару насамперед визначається його відповідність стандартам. Відповідність стандартам - регламентований споживчий параметр, порушення якого зводить конкурентоспроможність товару до нуля.
У кожній країні існує своя система стандартизації товарів, що відповідає рівню розвитку національної економіки, науки, техніки і технології. Разом з тим у міру поглиблення інтеграції національної економіки у світову економіку і розширення зовнішньоекономічного співробітництва товаровиробників усе більшого значення набувають розвиток міжнародної стандартизації товарів і досягнення відповідності національних стандартів міжнародним вимогам якості товарів.
Міжнародні стандарти усувають обмеженість, різнорідність, суперечливість національних норм і правил різних країн. У цих цілях функціонує спеціально створена Міжнародна організація стандартизації (ISO - lintel-national Organization for Standardization).
Міжнародний координаційний центр по стандартизації - постійно діюча Нарада урядових посадових осіб при Європейській Економічній Комісії ООН. Нарада розробляє рекомендації урядам країн-членів щодо стандартизації товарів, найбільш важливих для міжнародної торгівлі.
Якість товару - це ступінь досягнення встановленого технічного рівня при виробництві кожної одиниці товарної продукції. Воно визначається або органолептичним методом (за допомогою органів почуттів), або лабораторними дослідженнями з використанням приладів, апаратів, реактивів і інших технічних засобів.
Технічна конкурентоспроможність товарів - показник дуже гнучкий і динамічний. Він перманентно міняється відповідно до темпів науково-технічного прогресу, що відбувається як усередині країни, так і у провідних світових виробників тієї чи іншої продукції.
Комерційні умови. До основних показників, що визначають комерційні умови конкурентоспроможності товарів, відносяться:
• цінові показники;
• показники, що характеризують умови поставок і платежів за товари;
• показники, що характеризують особливості діючої на ринку виробників і споживачів податкової і митної системи;
• показники, що відображають ступінь відповідальності продавців за виконання зобов'язань і гарантій.
Рівень ціни виробництва безпосереднім чином визначає цінову конкурентоспроможність товару. Зрозуміло, що чим нижче цей рівень, тим за інших рівних умов вище конкурентоспроможність виробленої продукції на ринку і, виходить, переважніше позиції її виготовлювача в суперництві з іншими виробниками аналогічної продукції. І навпаки, більш високий рівень ціни знижує цінову конкурентоспроможність товарів, зводячи її нерідко до нуля. З урахуванням даних умов і формується цінова політика в боротьбі за підвищення конкурентоспроможності вироблених товарів.
Така ж картина проглядається і з виконанням умов постачань і платежів. Чим ці умови більш гнучкі, чим більш вони відповідають інтересам покупців, тим переважніше товар у конкурентному суперництві з іншими аналогічними товарами на ринку. У першу чергу це стосується термінів і форм постачань товарів і пропонованого продавцем розмаїтості форм розрахунків і платежів за здійснювані постачання. / 7 /
Також безпосередньо впливає на конкурентоспроможність прийняті на себе виготовлювачем товару гарантії і відповідальність за виконання зобов'язань з постачання у встановлений термін товарів високої якості і надійності.
Організаційні умови придбання і використання товару споживачами забезпечують реальне виконання комерційних показників його конкурентоспроможності. До них відносяться:
• забезпечення максимально можливого наближення продавців товару до покупців, що впливає на зниження витрат обігу та, значить, на рівень його ціни;
• доставка товару до місць споживання не тільки великим оптом-транзитом, але і дрібними партіями через складські підприємства. В основі економічної доставки товарів лежить уміння грамотно користуватися транспортними статутами, кодексами, правилами перевезень, транспортними тарифами й іншими основними документами в цій галузі;
• розширення післяпродажного сервісу, що надається споживачам з гарантійним і післягарантійним обслуговуванням. В даний час покупець пред'являє продавцю товару обов'язкова вимога: сервіс повинен забезпечити працездатність товару протягом усього терміну служби. Продавець зі своєї сторони всіляко сприяє тому, щоб чекання покупця виправдалися, і тому організація сильної сервісної служби і її ефективне функціонування є першочерговою турботою будь-якої промислової фірми, що бажає успішно виступити на ринку. Організація сервісу повинна випливати основним правилам ефективного обслуговування споживачів. Для цього необхідні:
1) добре підготовлена ​​стратегія, що визначає найбільш оптимальний рівень сервісу для кожного сегмента ринку;
2) уміле використання реклами, що доносить до покупця всі переваги сервісу і гарантує міцну зв'язок клієнта з покупцем;
3) чітка система постачання запчастин;
4) система правил виклику співробітників сервісної служби до клієнта;
5) навчання персоналу, зв'язане з доведенням до кожного виконавця стандартів обслуговування.
Сервіс підрозділяється на передпродажний і післяпродажний а останній - на гарантійний і післягарантійний.
Передпродажний сервіс полягає в усуненні неполадок, викликаних транспортуванням продукції, у приведенні її в робочий стан, випробуванні, демонстрації покупцю виробу в роботі і т.д. У період післягарантійного сервісу фірма-продавець веде планово-попереджувальні ремонти і капітальний ремонт, постачає запасними частинами, дає консультації по ефективному використанню техніки. За бажанням покупця виробляються модернізація проданої продукції і додаткове навчання персоналу. Задача післягарантійного ремонту - скоротити простої устаткування, збільшити міжремонтні терміни, підвищити безпеку експлуатації й у кінцевому рахунку завоювати стійке положення на ринку, домогтися конкурентоспроможності виробленої продукції;
розвиток реклами і технічної інформації на високому якісному й організаційному рівнях. Необхідно пам'ятати, що головним елементом реклами, визначальним її ефективність для товару виробничого призначення, є насамперед змістовність рекламного тексту, його інформативність і доказовість, безумовна вірогідність на відміну від реклами для товарів індивідуального споживання. У ній рекламний текст більш емоційний, нескладний для сприйняття, найчастіше прикрашений, а "імідж" товару, його образ нерідко не зв'язаний у загальному з його споживчими властивостями. Головна мета рекламної роботи - залучити до товару максимум ділових людей і підвищити його конкурентоспроможність;
• формування попиту і стимулювання збуту - ФОССТИС є ключовим напрямком у конкурентній боротьбі за міцне місце на ринку збуту товару. Формування попиту (ФОП) полягає в тому, щоб повідомити потенційному покупцю про існування товару, поінформувати його про потреби, які задовольняються цим товаром, максимально знизити недовіру до товару з боку покупців і довести до них гарантії захисту інтересів покупців у разі, якщо вони не будуть задоволені покупкою. Головне завдання організації ФОС - запровадження на ринок нового товару, забезпечення його конкурентоспроможності і наміченого обсягу продажів. / 16 /
Задача ж стимулювання збуту (СТИС) - спонукання покупця до наступних покупок даного товару, до придбання великих партій, регулярним комерційним зв'язкам. Діяльність по організації стимулювання збуту особливо важлива, коли на ринку є багато конкуруючих між собою товарів, мало відмінних за своїми споживчими властивостями, а СТИС обіцяє покупцю відчутну вигоду за рахунок пропонованих знижок за умови купівлі великих партій товару, регулярності покупок визначеного числа виробів ("бонусні "знижки). При стимулюванні збуту часто використовуються післяпродажні, що супроводжують "подарунки", безкоштовне поширення зразків товару, безкоштовна передача товару в тимчасове користування "на пробу" за реалізацію великих партій товару, прийом старого виробу як перший внесок за нову річ. Велике значення має організація презентацій, прес-конференцій та інших організаційних заходів для введення нового товару на ринок і забезпеченню його конкурентоспроможності.
1.2.Показателі конкурентоспроможності продукції
Конкурентоспроможність товарів більш повно розкривається через систему її показників. Вони являють собою сукупність критеріїв кількісної оцінки рівня конкурентоспроможності виробів. Основою для побудови системи показників конкурентоспроможності є аналіз взаємодії потреби і товару, в ході якого здійснюється їх порівняння і виявляється ступінь відповідності один одному. Сумарний корисний ефект кожного товару по суті являє похідну декількох чинників, найважливішим з яких є якість виробу.
Якість - критерій оцінки товару, що об'єднує комплекс вимог до нього. Поняття розглядається як сукупність властивостей, які обумовлюють придатність виробу (продукції) задовольняти певні потреби відповідно до його призначення в певних умовах експлуатації. Якість є першочерговим чинником при визначенні ціни. Залежно від рівня якості виробник встановлює вартість товару.
Конкурентоспроможність будь-якого товару визначається сукупністю тільки тих його властивостей, які представляють інтерес для покупця і забезпечують задоволення даної потреби. Інші параметри, що виходять за вказані рамки, при оцінці враховуватися не повинні.
Для оцінки конкурентоспроможності вводиться поняття інтегрального показника якості, під яким розуміється відношення сумарного корисного ефекту від експлуатації (споживання) продукції до сумарних витрат на її створення та експлуатацію (споживання). Однак параметри продукції, що відображають її ефект для виготовлювача, часто не представляють інтересу для споживача. Наприклад, якщо при тих же експлуатаційних характеристиках і витратах на споживання виробнику вдалося знизити енергоємність і трудомісткість виробництва виробу, то його якість, з точки зору загального ефекту для економіки, зросте, але привабливість з точки зору споживача не підвищиться, оскільки корисні для нього параметри не змінилися (якщо, звичайно, за рахунок економії виробничих витрат не буде знижена продажна ціна).
Різниця в оцінці якості та конкурентоспроможності пов'язано також з тим, що з точки зору якості порівнянню підлягають лише однорідні товари. У цьому випадку групи виробів класифікуються за показниками, які характеризують не тільки основні, області їх застосування, але і ряд конструктивних і технологічних особливостей, що ще більше звужує рамки класифікації. З позицій же оцінки конкурентоспроможності, де за базу порівняння береться конкретна потреба, можливо зіставлення і неоднорідних товарів, оскільки вони являють собою тільки різні способи задоволення однієї й тієї ж потреби.
Тим не менше, між поняттями «якість» і «конкурентоспроможність» існує прямий зв'язок. Обидва поняття служать для оцінки результатів конкретної праці, його суспільної корисності. Спільним для них є і те, що вони визначаються через сукупність властивостей товару. Обидва показники являють собою динамічні характеристики, які змінюються з розвитком суспільних потреб та науково-технічного прогресу, найбільш раціонального використання, не надається необхідна технічна документація.
Категорія якості в системі маркетингу розглядається як одна з головних складових частин стратегії оволодіння ринком, підвищення рівня обслуговування і забезпечення конкурентоспроможності. Підвищення якості - основне джерело збільшення споживчої цінності, «корисності» матеріальних благ і послуг, а відповідно і зростання прибутку.
Висока якість - це самий надійний засіб виходу на ринок. З точки зору маркетингу, якість включає показники своєчасного оновлення продукції, випуску її в асортименті, найбільш повною мірою задовольняє запити, смаки і вимоги споживачів. Від купленого вироби люди повинні отримувати максимальне задоволення, до того ж не тільки відповідно до своїх очікувань, але й понад того, бо багато споживачів просто не знають про додаткову користь товару, яка часто й визначає остаточне купівельне рішення. / 11 /
Виділяють чотири рівні поняття якості:
- Відповідність товару стандартам і нормативно - технічної документації;
- Відповідність товару його функціональному призначенню та експлуатаційним вимогам;
- Відповідність фактичним вимогам покупців;
- Відповідність прихованим вимогам. / 4 /
При плануванні виходу на новий ринок в першу чергу слід отримати інформацію по затвердженим в законодавчому порядку або прийнятим в торговій практиці стандартам якості і врахувати їх у роботі з удосконалення продукту. Особливому посилення підлягають в даний час стандарти якості, що забезпечують екологічну чистоту, високу ступінь уніфікації продукції, заходи безпеки і захисту здоров'я людини.
Саме воно є найважливішим критерієм успіху товарів в конкурентній боротьбі на ринку.
Для оцінки рівня конкурентоспроможності застосовують схему одиничних, групових (зведених, узагальнених, комплексних) та інтегральних показників.
Одиничний показник (параметричний індекс) визначається як відсоткове відношення величини параметра оцінюваного виробу до величини параметра базового зразка. Груповий показник розраховується на основі одиничних показників, як зведений параметричний індекс методом середньозваженого.
При розрахунку зведеного параметричного індексу складним завданням представляється визначення ваги параметра. Необхідність встановлення ваги параметра пояснюється неоднозначністю для споживача різних параметрів товару. Виходячи з цього визначається значимість (вага) параметра для споживача, за умови, що вся потреба приймається за 100%. Вага параметра може встановлюватися різними методами. Найбільш часто для оцінки конкурентоспроможності застосовуються методи вартісних регресійних залежностей та експертні методи. Під інтегральним показником розуміється відношення сумарного корисного ефекту від експлуатації або споживання продукції до сумарних витрат на придбання і використання цієї продукції. В основі розрахунку одиничних, комплексних та інтегральних показників - показники (параметри), що характеризують конкурентоспроможність продукції, які поділяються на: технічні, економічні і організаційно-комерційні.
Технічні показники характеризують технічне вдосконалення продукції, під яким розуміється сукупність найбільш істотних властивостей продукції, що визначають її якість і характеризують науково-технічні досягнення в розвитку даного виду продукції.
Технічні показники включають класифікаційні та оціночні.
Класифікаційні показники характеризують призначення та сферу застосування цього виду продукції. Значення цих показників дозволяють віднести зразки, що існують на світовому ринку, до групи аналога, що оцінюється. Для зіставлення базового і зразка вони не використовуються.
До класифікаційним відносять:
-Показники, службовці для встановлення параметричного та типорозмірного ряду продукції;
-Показники виконання продукції, що визначають область та умови її застосування (тропічне виконання або для умов Крайньої Півночі, середньоєвропейських районів тощо;
-Показники, що визначають групу споживачів продукції;
Оціночні показники кількісно характеризують ті властивості, які утворюють якість товару. Вони використовуються для нормування вимог до якості та порівняння різних зразків товарів, віднесених до одного класу за класифікаційними показниками.
За ролі, що виконується при оцінці конкурентоспроможності, оціночні показники поділяють на дві групи:
* Показники, що використовуються для перевірки виконання обов'язкових вимог, яким повинна задовольняти продукція;
* Показники, що використовуються для зіставлення, конкурують на ринку товарів за рівнем задоволення споживача тими чи іншими властивостями. Ці дві групи показників поки не мають усталених найменувань умовно називаючи їх Регламентованими і порівняльний.
Особливу групу оцінних показників становить регламентовані показники.
Вони характеризують патентну чистоту товарів вимоги їх сертифікації та відповідності міжнародним національних та регіональних стандартів і законодавства.
Вже сам по собі факт невідповідності виробленого вироби прийнятим на конкретному ринку стандартам знімає питання про можливості поставки і зводить нанівець всю іншу роботу по підвищенню рівня якості виробу. Таким чином, при плануванні виходу на ринок в першу чергу слід отримати інформацію по затвердженим в законодавчому порядку або прийнятим в торговій практиці стандартам якості і врахувати їх у роботі з удосконалення продукту. Особливому посилення підлягають в даний час в більшості країн стандарти якості, що забезпечують екологічну чистоту, високу ступінь уніфікації продукції, заходи безпеки і захисту здоров'я людини.
Екологічні показники характеризують рівень шкідливих впливів на навколишнє середовище, що виникають при експлуатації або споживанні продукції. До них, наприклад, відносяться: вміст шкідливих домішок, що викидаються в навколишнє середовище; ймовірність викидів у навколишнє середовище шкідливих часток, газів, випромінювань при зберіганні транспортуванні, експлуатації або споживанні продукції.
У більшості країн екологічні показники встановлюється відповідними технічними регламентами та нормами, виконання яких є обов'язковим.
Показники безпеки характеризують особливості продукції, що зумовлюють при її споживанні або експлуатації безпека людини (обслуговуючого персоналу). Облік цих показників необхідний для забезпечення безпеки людини при використанні товарів, їх монтажі, обслуговуванні, зберіганні, транспортуванні, від механічних, електричних, теплових впливів, отруйних і вибухових парів, акустичних шумів, радіоактивних випромінювань і т.п.
Показники безпеки є як правило, регламентують. Тому їх невідповідність вимогам і нормам виключає необхідність оцінки рівня конкурентоспроможності того чи іншого товару на конкретному ринку.
Істотним фактором, що визначав конкурентоспроможність товару, є патентно-правові показники. Патентна чистота забезпечується, якщо оригінальні технічні рішення, використані при виробництві даного товару, здійснені тільки розробниками підприємства-виробника або засновані на придбаній у інших фірм відповідної ліцензії і не потрапляють під дію патентів в конкретних країнах. Відсутність патентної чистоти робить продукцію неконкурентоспроможною на відповідному ринку і служить серйозною перешкодою у розвитку експортної діяльності.
До регламентованих слід віднести також показники взаємозамінності і сумісності. Вони характеризують насиченість товару стандартними уніфікованими і оригінальними складовими частинами, а також рівень уніфікації з іншими виробами.
З позицій конкретного споживача найважливіше значення в оцінці конкурентоспроможності мають зіставлення функціональних ергономічних та естетичних показників, а також надійності в споживанні. / 14 /
Функціональні показники визначають, яку основну потреба і яким саме способом задовольняє товар як предмет споживання на відміну від інших товарів, які виникають на ринку. Вони характеризують корисний ефект від експлуатації або споживання продукції і прогресивність закладаються у неї технічних рішень. Чим вище значення функціональних показників, тим повніше виріб задовольняє потреби людини. Номенклатура цих показників для різних товарів неоднакова. Вона визначається їх призначенням.
Показники надійності товарів у споживанні близькі до функціональних, тому що визначають, як виконує предмет споживання свою функцію протягом терміну експлуатації, чи зберігаються основні параметри його функціонування в часі і в межах, що відповідають заданим умовам споживання. Надійність - це якість, розгорнуте в часі.
Показники безвідмовності характеризують властивості технічно складних виробів безупинно зберігати працездатність протягом деякого часу або деякого напрацювання. / 11 /
Показники ремонтопридатності - ймовірність відновлення в заданий час, середній час відновлення (гарантійного і поточного ремонту, термінового ремонту та ремонту на дому), а також трудомісткістю ремонту та ін
Показники зберігання характеризують властивості товару зберігати справний, працездатне і придатне до споживання стан після зберігання і транспортування. Вони визначаються терміном зберігання (календарною тривалістю зберігання і транспортування товару), протягом яких значення заданих показників залишаються незмінними.
Ергономічні показники забезпечують зручність і комфорт експлуатації виробів в системі \ "людина-середовище-виріб \", оптимізацію фізичної та психічної навантаження людини, пов'язаної з отриманням корисного ефекту.
До групи ергономічних показників відносяться такі підгрупи показників: гігієнічні, антропометричні, фізіологічні і психофізіологічні, а також психологічні.
Гігієнічні показники характеризують умови, які при експлуатації виробів впливають на організм і працездатність людини. До них відносяться освітленість і запиленість приміщення, температура і вологість повітря, гігроскопічність, шум, вібрація і ін / 6 /
Антропометричні показники характеризують відповідність конструкції виробу і його елементів формі і масі тіла людини. що забезпечує зручність користування виробом і раціональне витрачання енергії людини в системі "людина-виріб-середовище".
Фізіологічні та психофізіологічні показники визначають відповідність виробу силовим, швидкісним, енергетичним, нюховим і смаковим можливостям людини.
Психологічні показники характеризують відповідність виробу можливостям сприйняття і переробки інформації, а також закріплені і знову формуються навички (відповідність виробу сприйняття, мислення і пам'яті людини). Вони враховують легкість освоєння споживачем функціональних можливостей товару та алгоритми керуючих дій, швидкість вироблення навичок (способів) взаємодії з товаром і ін
Естетичні показники характеризують здатність виробів виражати в чуттєво сприймаються ознаках форми свою суспільну цінність (соціально-культурну значимість, ступінь доцільності, корисності, раціональності та ін.) Вони визначають естетичну цінність продукції і здатність задовольняти естетичні потреби людини. Естетичні показники можуть по-різному виявлятися в залежності від естетичних смаків споживачів, панівних естетичних норм, умови навколишнього середовища, сформованої суспільної ситуації використання виробу. Ці показники змінюються в часі: те, що визнавалося красивим вчора, сьогодні може виявитися негарним. Особливо це властиво предметів одягу та взуття, мода на які змінюється кожен сезон, а нерідко й по кілька разів за сезон.
До економічних показників, що визначають конкурентоспроможність товарів, відносяться повні витрати споживача (одноразові витрати) і витрати, пов'язані з їх експлуатацією (експлуатаційні чи поточні).
Одноразові витрати являють собою постійну складову ціни споживання. У загальному вигляді вони включають: витрати на придбання (ціна товару); витрати на транспортування товару до місця використання; вартість установки, монтажу, приведення у працездатний стан.
Поточні (експлуатаційні) витрати є змінною складової ціни споживання. Вони включають: витрати на експлуатацію (паливо, енергія, хімчистка, старка, придбання основних і допоміжних матеріалів), витрати на ремонт і купівлю запасних частин, витрати на післягарантійне технічне обслуговування, податки, страхові внески, витрати на експлуатацію виробу після вироблення ресурсу. Склад і структура ціни споживання визначаються призначенням виробу, рівнем якості, соціально-економічним становищем споживача, наявністю послуг та іншими факторами. Поряд з вищеназваними складовими в структуру витрат можуть включатися й інші елементи, що характеризують індивідуальні особливості товару. Ціна споживання залежить також від тривалості життєвого циклу товару у споживача: чим довше він експлуатується, тим більше експлуатаційні витрати, і тим нижча частка первісної ціни в загальній сумі витрат. Оскільки ціна споживання має змінну і постійну складові, необхідно враховувати терміни експлуатації товарів. Період за який досягається оптимальний рівень ціни споживання при нормальній інтенсивності експлуатації, називається економічним ресурсом вироби. З його закінченням споживач повинен припинити використання даного товару і замінити його новим або провести ремонт, тобто відновити в тій чи іншій мірі економічний ресурс. / 15 /
1.3 Методики оцінки конкурентоспроможності товарів

Оцінка конкурентоспроможності за допомогою товару-зразка.

У даному випадку товар порівнюється з уже існуючим на ринку і користуються попитом. Вибір зразка є одним з найбільш відповідальних моментів аналізу конкурентоспроможності. Зразок повинен належати до тієї ж групи товарів, що й аналізований виріб, бути найбільш представницьким для даного ринку, мати найбільше число купівельних переваг.
При визначенні набору підлягають оцінці і порівнянні параметрів конкурентоспроможності товарів враховують параметри, що характеризують споживчі властивості товару (споживчу вартість) і його економічні властивості (вартість).
Конкурентоспроможність як комплексна характеристика товарів непостійна в часі, хоча набір параметрів, що визначають конкурентоспроможність виробів і функцій, в якій - то мірі стабільний. Для визначення набору аналізованих властивостей товарів має бути проведено ранжування параметрів, найбільш значущих, вагомих для споживача в даний час, так як вони змінюються в залежності від ситуації, маркетингової ситуації. Для цього встановлюють ієрархію параметрів, висуваючи на перший план ті, які мають найбільшу значимість («вага») для споживача. Ранжування показників якості здійснюється кожним споживачем у процесі відповіді на запитання анкети. Потім ці дані об'єднуються. Які мають найбільший «вагою» параметри (пріоритетні з точки зору конкурентоспроможності) в першу чергу стають об'єктами ретельного дослідження.
Аналогічно визначається набір економічних (вартісних) параметрів товару, тобто витрати покупця на придбання і використання виробу протягом усього періоду його експлуатації (споживання). У сукупності ці витрати складають ціну споживання - обсяг коштів, потрібних споживачу протягом усього терміну служби товару.
Спочатку розраховується зведений параметричний індекс, по якому дається оцінка ступеня задоволення потреби покупця на споживчі властивості виробу.
Потім, після розрахунку параметричних індексів і «ваг» кожного економічного параметра визначається зведений індекс конкурентоспроможності по економічних параметрах. На основі зведених індексів конкурентоспроможності по споживчих і економічних параметрах визначається інтегральний показник конкурентоспроможності товару. / 2 /
Оцінка та вивчення конкурентоспроможності товару повинна вестися безупинно і систематично. Це дає можливість уловити момент, коли даний показник почне знижуватися; У підсумку можна вчасно прийняти те чи інше оптимальне рішення: зняти виріб з виробництва або модернізувати його, перевести на інший ринок і т.д. Випуск на ринок нового виробу перш, ніж старе вичерпала всі можливості своєї конкурентоспроможності, недоцільний з економічної точки зору. Разом з тим ясно, що будь-який товар, як тільки він вийшов на ринок, негайно в тій чи іншій мірі втрачає свою конкурентоспроможність. Цей процес можна сповільнити, але залишити неможливо. Тому новий виріб має проектуватися за таким графіком, який забезпечував би вихід на ринок саме до моменту серйозної втрати конкурентоспроможності колишнім виробом. Іншими словами, конкурентоспроможність товару повинна бути випереджальної і довговічною.
Деякі групи товарів, наприклад, косметика, одяг, тканини (більшість споживчих властивостей не може бути виражене параметричними значеннями, різноманіття асортименту, швидка змінюваність моделей, схильність до впливу моди тощо) ускладнюють, а іноді і виключають можливість застосування традиційних методів оцінки рівня конкурентоспроможності, тому доцільніше користуватися оцінками на базі суджень споживачів. Важливо з'ясувати, наскільки товар відповідає вимогам ринку і споживачів, тобто ринкову адекватність товару.
З метою з'ясування ступеня відповідності товару суб'єктивним уявленням споживачів існує кілька способів:
1.Просто опитування споживачів про якість товару; Для цього можна застосувати рейтинг шкали типу "добре - погано" або вибудовування продуктів залежно від їх якості. У результаті дослідники конкурентоспроможності отримують більш близьку до дійсності систему купівельних переваг.
2.Оценіть конкурентоспроможність можна шляхом диференціальної оцінки окремих елементів і властивостей продукту. Психологічні моделі, розкладають ціле на компоненти, ділять на компенсаційні і не компенсаційні. Перші припускають, що погана оцінка поганий характеристики може бути врівноважена гарною оцінкою іншої характеристики. Методи другого виду відкидають це припущення. Більшість досліджень купівельного сприйняття грунтується на лінійно-компенсаційному правилі. Найбільш відомі, моделі цього виду: модель Розенберга і модель з ідеальною точкою.
Модель Розенберга виходить з того, що споживачі оцінюють товари з точки зору придатності для задоволення своїх потреб. Інший варіант цього методу - вимір ступеня задоволення потреб. При цьому з'ясовується, яка величина характеристики очікується споживачами, і яка величина була сприйнята в реальності. За цими даними будують два профілі продукту.
Ступінь задоволення покупця продуктом можна визначити за рівнем відповідності профілю необхідного і реального.
Вищевикладені методики спиралися як на когнітивний (сприйняття характеристики продукту), так і на мотиваційний (придатність продукту для задоволення потреби) компоненти оцінки продукту. Існують моделі, які засновані тільки на когнітивному компоненті процесу сприйняття. Виходять з наступного: є багато продуктів, кожен з яких може бути описаний через певне число атрибутів, кожен атрибут може бути представлений як вісь, що проходить через психічний простір сприйняття. Ці осі утворюють простір, вимір якого дорівнює кількості атрибутів. Можна отримати судження споживачів про те, наскільки виражений певний атрибут у того чи іншого продукту, і. на підставі цього визначити місце продукту в описаному вище просторі.
Використання статистичних методів дозволяє зменшити число осей без більшої втрати інформації та з'ясувати головні чинники, що впливають на сприйняття продукту, потім визначити позицію продукту з точки зору цих центральних характеристик. Дослідників можуть цікавити позиції продуктів по відношенні один до одного, з чого можна зробити висновок про подібність, замінюємо осі та інтенсивності конкуренції.
Таким чином, оцінка конкурентоспроможності товарів є комплексом досліджень, що включають оцінку якості товару, економічних, технічних параметрів. Крім цього необхідно провести дослідження товарів конкурентів, вивчити потреби, запити і вимоги потенційних покупців. / 1 /
Розробка проблеми конкурентоспроможності товарів і послуг безпосередньо залежить від вибраного методу оцінки.
Відзначимо, що оцінка здатності товару конкурувати проводиться шляхом зіставлення параметрів аналізованої продукції з параметрами бази порівняння, тому що конкурентоспроможність товару чи іншого об'єкта - поняття відносне, тобто про нього можна говорити тільки при порівнянні з іншим об'єктом. За базу порівняння приймається або потреба покупця, який зразок. Зазвичай зразок - це аналогічний товар, що має максимальний обсяг продажів і найкращу перспективу збуту в майбутньому. При диференційованому методі оцінки конкурентоспроможності одиничний показник конкурентоспроможності товару розраховують за формулою:
(1)
де - Відносний одиничний показник конкурентоспроможності,
-Значення i-го одиничного показника конкурентоспроможності базового товару,
- Значення i-го одиничного показника конкурентоспроможності оцінюваного товару.
Якщо за базу порівняння приймається зразок, то в знаменнику дробу ставлять величину i-гo параметра для виробу, прийнятого за зразок.
Іноді параметри продукції не мають фізичної міри. У цьому випадку для оцінки цих характеристик використовується методи оцінки в балах.
Описаний метод (диференціальний) дозволяє лише констатувати факт необхідності підвищення або зниження параметрів продукції для забезпечення конкурентоспроможності, але не відображає вплив кожного параметра при виборі товару споживачем.
Комплексний метод грунтується на застосуванні групових, узагальнених, інтегральних показників. Він заснований на порівняння товарів зі складною номенклатурою показників конкурентоспроможності. При цьому враховується ступінь впливу на конкурентоспроможність кожного показника. Комплексний метод дозволяє більш об'єктивно оцінити конкурентоспроможність.
Розрахунок комплексного показника конкурентоспроможності за споживчими властивостями (крім нормативних) можна зробити за формулою:
(2)
де qi - i-й показник конкурентоспроможності за споживчими властивостями, розрахований вище, mi - вагомість i-го показника споживчої властивості в загальному наборі з n показників, що характеризують потребу; n-число показників.
Вагомість i-го показника споживчої властивості в загальному наборі з n показників, що характеризують потребу за методом переваги визначається за формулою:
, (3)
де Wij - місце, на яке поставлена ​​вагомість i-го показника у j-го експерта; r - кількість експертів; n-кількість показників.
Іншими словами ми за допомогою цифр можемо охарактеризувати конкурентоспроможність товару стосовно до інших товарів. Зіставлення продукції ведеться по таблиці порівняння параметрів. У результаті порівняння однією з методів (диференціального, комплексного чи змішаного) дається один з наступних висновків:
· Продукція конкурентоспроможна на даному ринку в порівнюваних класі виробів;
· Продукція має низькою конкурентоспроможністю в порівнюваних класі виробів на даному ринку;
· Продукція повністю неконкурентоспроможна в порівнюваних класі виробів на даному ринку.
Висновок доповнюється висновками про переваги і недоліки оцінюваної продукції в порівнянні з аналогами, а також пропозиціями про заходи, які повинні бути прийняті для поліпшення становища її на ринку. / 8 /
Класифікацію методів оцінки конкурентоспроможності товарів та послуг можна представити схемою (малюнок № 1).

\


Можливе висновок про конкурентоспроможності продукції на даному ринку в порівнюваних класі виробів
Назва
методу

  1. Конкурентоспромож-ну
  1. Має низьку конкурентоспроможності-
ністю
  1. Повністю конкурентоспроможності-
на
Диференціальний



Комплексний

Змішаний


Дещо іншу класифікацію мають методи оцінки конкурентоспроможності підприємств - виробників товарів і послуг. З безлічі різних методів оцінки конкурентоспроможності підприємство вибирає більш підходящий, виходячи зі специфіки своєї діяльності та інформаційного забезпечення, будь-який метод оцінки конкурентоспроможності спрямований на вироблення стратегії конкурентоспроможності. / 21 /

2 Дослідження оцінюваного зразка
2.1 Характеристика досліджуваного зразка - вино Мерло Башспірт
Вино виноградне натуральне червоне напівсолодке, виробляється на підприємстві Башспірт. Виготовляється з винограду сорту Мерло (Merlot). Сорт Мерло21 широко використовується у виноробстві. Нерідко при переробці його змішують з іншими сортами винограду, що дозволяє закласти хорошу основу майбутнього вина, але використання чистосортного винограду дає просто чудові результати при приготуванні сортового вина. Виноград сорту Мерло має в порівнянні з Каберне Совіньон більші ягоди і тонку шкірку, містить менше танінів, має більш фруктовими та овочевими тонами з набагато меншим акцентом на чорну смородину. Разом з тим вино Мерло більш різнопланово, в смаку воно більш м'яке, із середнім тілом, округле, з помітними тонами трав, вишні і шоколаду. При витримці в дубових бочках Мерло набуває дивовижний багатогранний букет і дуже вишуканий смак. Колекція вин Мерло, пропонована фірмою Башспірт відмінна знахідка для цінителів вин.
Вино Мерло БашСпірт характеризується рядом конкурентних переваг, відрізняється від товару-конкурента упаковкою, ціною та наукової доведеністю позитивного ефекту на організм людини, дослідницько хімічного і біологічного (мікроелементного) складу. Конкурентної також є сама технологія отримання напою і його фасування, заснована на високопродуктивному працю робітників з використанням сучасного устаткування. Можливість зниження ціни продукту за рахунок зниження норми прибутку при достатньо низькій собівартості - одне з основних його конкурентних переваг.
Відпускна ціна (без ПДВ) 112руб. за пляшку. У дану ціну закладено прибуток на рівні 30-35%. З урахуванням надбавки товаропровідної каналу роздрібна ціна планується на рівні 150-190% (до 220%) від відпускної. При цьому відпускна ціна пляшки підприємства планується на рівні 111руб. націнка оптового покупця приблизно 3% (вартість стає рівною 115 руб.), націнка кінцевого продавця також на рівні 25-30% (продажна ціна -140-150.).
Основу системи реалізації продукту становить оптова торгівля. Передбачено створення власної дилерської мережі. Розроблено упаковка вина в блоки і ящики, оцінені можливості доставки продукції контейнерами по залізниці в регіони поширення.
Проведено аналіз ефективного маркетингу, який дозволив зробити висновок про можливі шляхи просування вина Мерло Башспірт на регіональні ринки РФ.
Про силах і засобах, що витрачаються на маркетингу. Визначено необхідність включення в організаційно-штатну структуру підприємства групи маркетингу у складі 2-4 осіб, відповідальних за дослідження ринку, рекламну роботу, забезпечення збуту через мережу оптових покупців, розгортання дилерської мережі в регіонах поширення.
У розрахунках бізнес-плану витрати на маркетинг визначені:
- У розмірі 5% від обсягу виручки (витрати не обкладаються подат-гом на прибуток при їх використанні для цілей реклами);
- Заробітною платою працівників відділу маркетингу і збуту.
Передбачена необхідність розширення номенклатури підприємством продуктів. Можливість покупцям купувати не один, а кілька товарів зі складу підприємства чи у його дилерів у значній мірі підвищує конкурентність Башспірт серед виробників аналогічної продукції.
Можливість експорту:
продукт є конкурентоспроможним. Виявляється інтерес до даного продукту з боку потенційних покупців, є заявка на отримання зразків Башспірт з боку гіпермаркетів
Ліцензування діяльності з виготовлення вин столових червоних напівсолодких Мерло Башспірт, а також сертифікація його якості є обов'язковими. Роботи з отримання відповідних документів планується завершити до початку виробництва (до вересня 1998 р.).
Безпека і екологічна чистота вин підтверджується результатами досліджень вина на нешкідливість. Ці випробування показали, що мінімальна дозування не робить якого-небудь негативного впливу на організм людини.
Умови постачання та упаковки визначають необхідність забезпечення відвантаження партій. Тому пляшки упаковуються в ящики і коробки по 12 пляшок у кожному. Таким чином, постачання вимірюються ящиками.
Зовнішній вигляд пляшки відповідає сучасним вимогам дизайну, однозначно визначає приналежність товару до класу алкогольних напоїв, склад товару, технічні умови, відповідно до яких він виконаний, його штрихову кодування, термін придатності, протипоказання до застосування, вказівка ​​на фактор безпеки та інші характеризують вино особливості .
Оподаткування щодо виробництва і реалізації даного продукту звичайне, відповідне податкового законодавства РФ. будь-які пільги відсутні. / 21 /

2.2 Методи визначення конкурентоспроможності

Оцінка конкурентоспроможності за допомогою товару-зразка.

У даному випадку товар порівнюється з уже існуючим на ринку і хто користується 23 попитом. Вибір зразка є одним з найбільш відповідальних моментів аналізу конкурентоспроможності. Зразок повинен належати до тієї ж групи товарів, що й аналізований виріб, бути найбільш представницьким для даного ринку, мати найбільше число купівельних переваг.
При визначенні набору підлягають оцінці і порівнянні параметрів конкурентоспроможності товарів враховують параметри, що характеризують споживчі властивості товару (споживчу вартість) і його економічні властивості (вартість), тобто витрати покупця на придбання і використання виробу протягом усього періоду його експлуатації (споживання). У сукупності ці витрати складають ціну споживання - обсяг коштів, потрібних споживачу протягом усього терміну служби товару.
Розробка проблеми конкурентоспроможності товарів і послуг безпосередньо залежить від вибраного методу оцінки.
Відзначимо, що оцінка здатності товару конкурувати проводиться шляхом зіставлення параметрів аналізованої продукції з параметрами бази порівняння, тому що конкурентоспроможність товару чи іншого об'єкта - поняття відносне, тобто про нього можна говорити тільки при порівнянні з іншим об'єктом. За базу порівняння приймається або потреба покупця, який зразок. Зазвичай зразок - це аналогічний товар, що має максимальний обсяг продажів і найкращу перспективу збуту в майбутньому.
Основним методом оцінки конкурентоспроможності є диференційований метод визначення відносних показників і комплексний метод визначення конкурентоспроможності.
Диференційований метод полягає в прямому порівнянні декількох одиничних показників конкурентоспроможності товару з аналогічними показниками товарів конкурентів. / 15 /
При диференційованому методі оцінки конкурентоспроможності одиничний показник конкурентоспроможності товару розраховують за формулою:
(1)
де - Відносний одиничний показник конкурентоспроможності,
-Значення i-го одиничного показника конкурентоспроможності базового товару,
- Значення i-го одиничного показника конкурентоспроможності оцінюваного товару.
Якщо за базу порівняння приймається зразок, то в знаменнику дробу ставлять величину i-гo параметра для виробу, прийнятого за зразок.
Відносні показники конкурентоспроможності товару або послуги, отримані диференційованим методом показують, наскільки оцінюваний товар перевершує або відстає за даними показниками від товару конкурентів. Диференційована оцінка не рапссматрівает переваги споживачів при виборі товару, тобто не враховує значимість одиничних показників для конкурентоспроможності товарів. Таким чином, вона не дозволяє судити про конкурентоспроможність в цілому. Описаний метод (диференціальний) дозволяє лише констатувати факт необхідності підвищення або зниження параметрів продукції для забезпечення конкурентоспроможності, але не відображає вплив кожного параметра при виборі товару споживачем.
Комплексний метод грунтується на застосуванні групових, узагальнених, інтегральних показників. Він заснований на порівняння товарів зі складною номенклатурою показників конкурентоспроможності. При цьому враховується ступінь впливу на конкурентоспроможність кожного показника. Комплексний метод дозволяє більш об'єктивно оцінити конкурентоспроможність.
Розрахунок комплексного показника конкурентоспроможності за споживчими властивостями (крім нормативних) можна зробити за формулою:
(2)
де qi - i-й показник конкурентоспроможності за споживчими властивостями, розрахований вище, mi - вагомість i-го показника споживчої властивості в загальному наборі з n показників, що характеризують потребу; n-число показників.
Вагомість i-го показника споживчої властивості в загальному наборі з n показників, що характеризують потребу за методом переваги визначається за формулою:
, (3)
де Wij - місце, на яке поставлена ​​вагомість i-го показника у j-го експерта; r - кількість експертів; n-кількість показників.
Метод переваги включає в себе наступні дії. Експерти нумерують всі вагомості в порядку їх переваги таким чином, що вагомість найбільш предпочитаемого (важливого) властивості отримує номер 1, наступного за важливістю номер 2 і т.д.
Комплексний економічний показник конкурентоспроможності розраховують за формулою:
, (4)
де З - повні витрати споживача на оцінюваний товар,
З0 - витрати споживача на базовий товар.
Інтегральний показник конкурентоспроможності (К обр.з) обчислюють за формулою:
(5)
Аналіз нормативних показників якості вина, що лежать в основі обов'язкової сертифікації, свідчить про відповідність вин вимогам діючих в Росії нормативних документах, тобто Iнп = 1.
Даний показник конкурентоспроможності відображає рівень конкурентоспроможності оцінюваного товару в споживчому ефекті, що припадає на одиницю ціни споживання товару. Якщо К <1, то оцінюваний товар має більш низький рівень конкурентоспроможності та поступається зразку, а якщо К> 1, то перевершує його, при К = 1 конкурентоспроможність зразків рівна. / 6 /
Ми за допомогою цифр можемо охарактеризувати конкурентоспроможність товару стосовно до інших товарів. Зіставлення продукції ведеться по таблиці порівняння параметрів. У результаті порівняння дається один з наступних висновків:
· Продукція конкурентоспроможна на даному ринку в порівнюваних класі виробів;
· Продукція має низькою конкурентоспроможністю в порівнюваних класі виробів на даному ринку;
· Продукція повністю неконкурентоспроможна в порівнюваних класі виробів на даному ринку.
Висновок доповнюється висновками про переваги і недоліки оцінюваної продукції в порівнянні з аналогами, а також пропозиціями про заходи, які повинні бути прийняті для поліпшення становища її на ринку. / 16 /
На малюнку 1 представлена ​​класифікація показників конкурентоспроможності:
2.3 Оцінка конкурентоспроможності вин
Ми проводили аналіз конкурентоспроможності вина Мерло виробництва Башспірт. Вино Мерло Башспірт відноситься до третього сегмента ринку вин-вина, вироблені безпосередньо в Росії. Для порівняння споживчих властивостей і з'ясування переваг покупців були обрані вина наступних виробників:
зразок № 1 - вино виноградне натуральне напівсолодке Мерло, виготовлене з виноградного сорту Мерло і вирощене на плантаціях Південно-Східної частини Молдови. Вироблено і розлито СП «Селкуца», республіка Молдова, вартістю 140 рублів.
зразок № 2-оцінюване вино столове напівсолодке червоне із відбірного винограду сорту Мерло, вирощеного на виноградниках Чилі. Вироблено і розлито ВАТ «Башспірт» Ішимбайський вино-горілчаний завод, вартістю 115 рублів.
зразок № 3 - вино столове напівсолодке червоне виготовлене з виноградних вино матеріалів сорту Мерло. Вироблено і розлито на ТОВ «Вінтрест», г.Владікавказ, вартістю 80 рублів.
зразок № 4 - вино виноградне натуральне сухе червоне сорту Мерло, вироблено і розлито ВАТ «Башспірт» Ішимбайський вино-горілчаний завод, вартістю 100 гривень.
Вина Російського виробництва є більш дешевими в порівнянні з винами другого сегмента, що ввозяться з країн СНД, тому що при виробництві вин використовується дешевше місцеву сировину, або не дорогі виноматеріали - вакуум-сусло, напівфабрикати.
При оцінці вин і інших смакових товарів виняткову роль грає дегустація. Особливу увагу звертають на смак і запах вина. Кожен вид вина володіє тільки йому властивими смаком і ароматом. Аромат переходить у вино від винограду. Букет вино набуває в процесі витримки в результаті утворення складного комплексу ароматичних речовин. У колекційних вин допускаються відкладення винного каменю і фарбувальних речовин на стінках пляшок, а також наявність осаду, швидко осідає після збовтування.
При апробування вина дегустатор оцінює його якість в балах. Об'єктивність дегустаційного бали залежить від застосування єдиного підходу до оцінки вин.
Система передбачає характеристику якості вина за п'ятьма основними елементами: прозорості, кольору, аромату (букета), смаку і типовості.
У Россі прийнята єдина 10-бальна система оцінки виноградних вин, представлених у таблиці 1.
показник
Характеристики показника
Оцінка, бали
прозорість
Кришталево чисте
0,5
Чисте
0,4
Чисте без блиску
0,3
Опалесцентна
0,2
каламутне
0,1
колір
Повна відповідність типу і віку
0,5
Невелике відхилення від нормального
0,4
Значне відхилення від нормального
0,3
Невідповідність типу і віку
0,2
Брудні тону у фарбі
0,1
букет
Дуже тонкий і розвинений, відповідний типу і віку
3,0
Добре розвинений і відповідає типу
2,5
Слабо розвинений, але відповідний типу
2,0
Не відповідний типу вина
1,5
Букет із сторонніми тонами
0,6
смак
Тонкий, гармонійний, відповідний типу і віку
5,0
Гармонійний
4,0
Гармонійний, але мало відповідний типу і віку
3,0
Ординарний
2,0
Сторонні тони
1,0
типовість
Повна відповідність типу
1,0
Невелике відхилення від типу
0,7
Малотіпічное вино
0,4
Цілком безхарактерні вино
0,1
Престижність торгової марки оцінюється за 5-ти бальною шкалою.
Для отримання максимальних оцінок вино лдолжно дотримуватися наступних характеристик:
За прозорості - бездоганне, кришталево чисте, вино блищить в келиху.
За кольором - красиве, чисте, яскраве, відповідне зітру і способом приготування.
За букету - чисте, тонке, яскраве, розвинене, повністю відповідає сорту, місця та віком приготування.
На смак - гармонійне, що сформувалося, повністю відповідає сорту, місця та повернення приготування.
За типовості - вино гармонійне, кругле, повністю відповідає сорту, місця та віком приготування. / 5 /
Оцінка якості, як було зазначено раніше, оцінюється за 10-бальною системою, як було сказано вище. Середній бал розраховується як середнє арифметичне з оцінок учасників дегустації з точністю до другого десяткового знака.
Проведемо оцінку конкурентоспроможності вин на основі показників, отриманих при проведенні дегустації.
Дегустаційна комісія складається з десяти членів, допущених до органолептичними дослідженням. Щоб не вплинути на експертів, учасникам не повідомляється ціновий показник вин, так як визначальне значення в конкурентоспроможності вин є ціна і престижність, і російський споживач спирається на думку «добре-означив дорого».
Для визначення конкурентоспроможності вин були спеціально підібрані вина одного сорту винограду, але одні з них виготовлялися з натуральної сировини, інші - з вино матеріалів.
Підсумкові середньо-аріфміческіе результати проведеної органолептичної оцінки зразків вин
показники
Значення показників, бали
Зразок 1
Зразок 2
Зразок 3
Зразок 4
Прозорість
0,5
0,5
0,4
0,5
колір
0,5
0,5
0,43
0,5
букет
3,0
2,7
1,7
2,4
смак
5,0
4,3
3,2
4,1
типовість
1,0
0,7
0,4
0,7
Престижність торгової марки
5,0
3,0
3,0
3,0
Скористаємося визначення відносних показників конкурентоспроможності диференційованим методом. За базову продукцію приймемо зразок № 1, продукцію молдавського винно-горілчаного заводу, вино виноградного сорту Мерло, червоне столове напівсолодке. Розрахуємо відносні показники конкурентоспроможності зразків за формулою (1):
,
де - Відносний одиничний показник конкурентоспроможності,
-Значення i-го одиничного показника конкурентоспроможності базового товару,
- Значення i-го одиничного показника конкурентоспроможності оцінюваного товару.
Порядок розрахунку відносних показників споживчих властивостей для зразка № 2 показано в таблиці 1.
табл.1 Розрахунок відносних показників споживчих властивостей зразка (по відношенню до базового зразка)
№ п / п
Показники, бали
Порядок розрахунку
1
Прозорість
q1 = 0,5 / 0,5 = 1,0
2
Колір
q2 = 0,5 / 0,5 = 1,0
3
Букет
q3 = 2,7 / 3,0 = 0,9
4
Смак
q4 = 4,3 / 5,0 = 0,86
5
Типовість
q5 = 0,7 / 1,0 = 0,7
6
Престижність торгової марки
q6 = 3,0 / 5,0 = 0,6
Результати розрахунку за іншими зразками представлені в таблиці 2.
табл.2
показники
Зразок № 3
Зразок 4
Прозорість
0,8
1
Колір
0,86
1
Букет
0,56
0,8
Смак
0,64
0,82
Типовість
0,4
0,7
Престижність торгової марки
0,6
0,6
Розрахуємо комплексний показник конкурентоспроможності за споживчими властивостями за формулою (2):
,
де qi - i-й показник конкурентоспроможності за споживчими властивостями, розрахований вище, mi - вагомість i-го показника споживчої властивості в загальному наборі з n показників, що характеризують потребу; n-число показників.
Визначимо вагомість i-го показника споживчої властивості в загальному наборі з n показників, що характеризують потребу за методом переваги за формулою (3):
,
де Wij - місце, на яке поставлена ​​вагомість i-го показника у j-го експерта; r - кількість експертів; n-кількість показників.
Таким чином, вагомість показника прозорості дорівнює 0,03; кольору - 0,08; букета - 0,27; смаку - 0,39; типовості - 0,13; престижність торгової марки - 0,1.
Комплексний показник конкурентоспроможності за споживчими властивостями зразка № 2:
Комплексний показник конкурентоспроможності за споживчими властивостями зразка № 3:
Комплексний показник конкурентоспроможності за споживчими властивостями зразка № 4:

Розрахуємо комплексний економічний показник конкурентоспроможності за формулою (4):
,
де З - повні витрати споживача на оцінюваний товар,
З0 - витрати споживача на базовий товар.



Результати розрахунку комплексного показника конкурентоспроможності за споживчими властивостями і комплексний економічний показник для всіх зразків представлені в табл. 3
Табл.3тКомплексние показники конкурентоспроможності вин
Найменування показників конкурентоспроможності
Значення показників конкурентоспроможності вин
Зразок 2
Зразок 3
Зразок 4
комплексний показник конкурентоспроможності за споживчими властивостями (I n)
0,83
0,4
0,78
Комплексний економічний показник конкурентоспроможності (I е.)
0,82
0,53
0,71
Розрахуємо інтегральний показник конкурентоспроможності (К обр.з) за формулою (5):

Аналіз нормативних показників якості вина, що лежать в основі обов'язкової сертифікації, свідчить про відповідність вин вимогам діючих в Росії нормативних документах, тобто Iнп = 1.



Інтегральний показник конкурентоспроможності для зразка № 2 і № 4> 1, що свідчить про перевагу конкурентоспроможності зразків за конкурентоспроможністю базового зразка. Інтегральний показник конкурентоспроможності для зразка № 2 <1, оцінюваний товар має більш низький рівень конкурентоспроможності, і поступається базовому.
2.4 Результати оцінки конкурентоспроможності
Вибір базового зразка для порівняння - був найвідповідальнішим моментом у процесі оцінки, так як незначна помилка на цьому етапі може істотно спотворити результати всієї роботи. При виборі базового зразка ми враховували такі чинники: належність його до тієї ж групи товарів, що і досліджуваний; поширеність товару на даному ринку; перевагу цього виду товару покупцями. Базовим зразком був обраний зразок № 1 - вино виноградне натуральне напівсолодке Мерло, виготовлене з виноградного сорту Мерло і вирощене на плантаціях Південно-Східної частини Молдови. Вироблено і розлито СП «Селкуца», республіка Молдова, вартістю 140 рублів.
За результатами соціологічного опитування споживачів, а також за висновками експертів і результатами аналізу технічних нормативних правових актів (ТНПА) номенклатура споживчих властивостей виноградних вин була розділена на шість показників: прозорість, колір, букет, смак, типовість, престижність торгової марки.
Встановлено, що найбільш значущими властивостями, що визначають купівельну здатність, є смак, букет і престижність торгової марки.
Підсумкова органолептична оцінка вин показала, що зразок № 1 відповідає вимогам, чисте без сторонніх домішок, відчувається характерна солодкість, вино блищить в келиху, має чистий яскравий розвинений букет, оригінальну й естетично оформлену етикетку. Зразок № 1 використаний у якості базового, його показники конкурентоспроможності найвищі.
Зразок № 2 за підсумками експертизи має присмаком «паленого цукру» і має не насичений букет. Але колір при цьому чистий, без домішок, має більш характерним відтінком ніж інші зразки, відповідає сорту і способу пріготовленія.6 членів комісії визнали найкраще оформлення пляшки, підкреслений фірмовий стиль і естетику етикетки.
Зразок № 3 має тьмяний рожевий колір, що на думку учасників експертизи говорить про фальсифікацію вина і розведенні водою вина, присутній відчутний присмак металу, букет вина слаборозвинений, не чистий, типовість не достатньо гармонійна. Зовнішній вигляд пляшки не викликав жодних емоцій.
Зразок № 4 має терпкий смак, сойственний даному сорту вина, насичений тонкий яскравий букет, чистий гармонійний смак. Оформлення пляшки не справило жодних вражень.
Методика оцінки рівня конкурентоспроможності полягала в наступному.
На першому етапі порівнювали показники оцінок експериментального зразка з показниками базового. Зразок № 2 мав наближені значення.
Інтегральний показник конкурентоспроможності розраховували як відношення комплексного узагальненого показника якості до ціни споживання), тобто до витрат на придбання та використання продукції.
Якщо К> 1, експериментальний товар перевершує по конкурентоспроможності базовий, якщо К = 1, то він знаходиться на одному рівні з базовим. При К <1, експериментальний товар поступається базовому зразку товару, і отже, його потрібно вдосконалити або зняти з виробництва.
Таким чином, конкурентоспроможний товар - це такий товар, який на одиницю своєї вартості (ціни) задовольняє потреби на більш високому рівні, ніж інші конкуруючі товари.
За результатами експериментальної оцінки зразків вин встановлено:
1. Самим конкурентоспроможним виробом у рамках розглянутої стратегічної групи є зразок № 4. Дана обставина забезпечило як конкурентною перевагою за споживчими показниками, так і з економічних. його показник конкурентоспроможності перевищує показник базового зразка на 9%.
2. За органолептичними характеристиками зразок № 4 програє зразком № 3. Однак, це означає, що перевага сильніше нестачі, викликаного більш високою ціною.
3. Зразок № 3 неконкурентоспроможна - поступається практично в 1,5 рази базовому зразку. На конкурентоспроможності позначилися найбільш важливі споживчі властивості - букет і смак, а так само престижність торгової марки. Конкурентні недоліки виражаються як за показником ціна, так і за споживчими показниками.
4. Показник конкурентоспроможності оцінюваного зразка № 2 так само має високе значення і перевищує показник базового зразка на 1%. Вона обумовлена ​​споживчими властивостями і невисокою ціною. Це те співвідношення якість / ціна, до якого завжди прагнув споживач.
Провівши аналіз ринку, на якому представлена ​​досліджувана продукція, було виявлено, що на ринку міста Ішимбай вино пропонують в основному місцеві виробники (Башспірт), рідше поставки здійснюються іншими підприємствами, присутня імпортна продукція.
Конкуренція досить велика, тому що на ринку багато пропозицій. Організація Башспірт пропонує дуже широкий асортимент товарів у своїх фірмових магазинах. У них ціни нижче, сервіс більш високий. Покупці активніше відвідують спеціалізовані фірмові магазини, так як вважають, що в них товар якісніший, обслуговування краще. Тому можна сказати, що попит задоволений. У фірмових магазинах дійсно якість товарів краще, гарантія сертифікована товарів, дотримання термінів зберігання. Асортимент товарів постійний, запаси своєчасно поповнюються, тому торгівля безперебійна.
Основними конкурентами є великі вино-горілчані підприємства, що пропонують аналогічну продукцію. (Див. додаток А)
За результатами розрахунку рівня конкурентоспроможності дані рекомендації ВАТ «Башспірт» щодо поліпшення конкурентоспроможності продукції, показана необхідність вдосконалення деяких характеристик споживчих властивостей вин. Застосування запропонованої методики дозволить оптимізувати випуск промислового асортименту та отримати значний економічний ефект. / 20 /

3 Рекомендації щодо поліпшення конкурентоспроможності вин
3.1 Огляд ринку вин
Всесвітній інститут вина і спиртних напоїв на підставі проведеного моніторингу ринку вина Росії, підрахував, скільки вина ми виробляємо сьогодні, і скільки будемо виробляти завтра. Крім того, з'ясовано, які типи вин і за якою ціною найбільш популярні у вітчизняного споживача, скільки в середньому щороку громадяни Росії витрачають на вино.
Згідно з оцінкою відомого винороба і визнаного експерта винного ринку Жана-Марі Шадронье, ринок вина Росії, нарівні з китайським, стрімко набирає обертів, свідоцтвом чого є факт присутності Росії і Китаю в десятці найбільших споживачів вина.
В останні роки спостерігається зростання не тільки продажі не лише імпортних вин - відзначається зростання всіх трьох сегментів. Перший сегмент почав жорстко структурованим, на ньому працює кілька великих компаній імпортерів, які весь свій бізнес засновують на торгівлі винами з країн далекого зарубіжжя і практично не зачіпають інші сектори. Існує певний розширюється коло споживачів (5-10% споживачів), який готовий платити не тільки за відчуття сп'яніння, але і за свій імідж, за своє здоров'я.
Вина, привозився з країн СНД доступні більшості громадян і є масовим продуктом, розрахованим на широку групу споживачів з різним рівнем доходу. Місткість цього сектору ринку більш ніж в 20 разів перевершує сектор елітних вин за кількістю продажів і в 6-8 разів по кількості найменувань. / 21 /
У Росії все більше люблять і цінують вино, причому в майбутньому ця тенденція буде тільки розвиватися - такий головний висновок європейських аналітиків. Якщо в 2001 році обсяг ринку вина в Росії становив 3 млн. 570 тис. гектолітрів, то в 2006 році - вже 4 млн. 900 тис. гектолітрів. На сьогоднішній момент в Росії випивають 6 млн. 370 тис. гектолітрів, а до 2010 європейці пророкують нам випити 8 млн. 137 тис. гектолітрів, що дозволить Росії перейти з дев'ятого місця у вищезгаданому рейтингу на восьме. В області ігристих вин ми на сьогоднішній день взагалі стоїмо на третьому місці у світі - одразу за Францією і Німеччиною. Тут простежується наступна динаміка - у 2001 році в Росії випили 998 тис. гектолітрів шампанського та ігристого вина, у 2005 - 1 млн. 448 тис., до 2010 року згідно з прогнозом фахівців IWSR, цифра сягне 1 млн. 766 тис. гектолітрів.
Тим самим сукупне зростання обсягів споживання тихих та ігристих вин з 2001 по 2005 роки зріс на 3 млн. 569 тис. гектолітрів, або на 78,2%. Ще один важливий момент - в Росії все більше п'ють вина високого цінового сегмента (понад 10 доларів). І ця тенденція, на думку європейських експертів, збережеться - найближчим часом споживання якісних вин зросте ще на 45,9%.
Особливо сильні позиції зарубіжні виробники займають у сегменті вин класу «преміум»: продукція іноземного виробництва склала майже весь обсяг продажів.
Як показують результати досліджень, на російському ринку продовжують лідирувати червоні вина - саме на цю продукцію, яка користується найбільшою популярністю у росіян, припадає близько 60% імпорту. У 2006 році червоні вина утримували лідерство за обсягом продажів - він склав 296 млн літрів. Інтерес до білих вин продовжував зростати, однак обсяг продажів цієї продукції традиційно нижче, ніж у червоних вин-244млн літрів.
Як відзначають учасники ринку, за минулий період збільшилося споживання дорогих вин класу «преміум». Це пов'язано як із зникненням з ринку дешевої молдавської продукції, так і зі зрослим рівнем доходів населення і зі зміною споживчих переваг.
Ще однією новою тенденцією 2006 року стало збільшення виробництва вин в нестандартній упаковці. Російський ринок вина в асептичній картонній упаковці Тетра Пак в 2006 році перевищив 100 мільйонів літрів, що в два рази вище показників 2006 року.
Згідно з наявними прогнозами, у найближчі роки продовжиться зростання продажів вина на території Росії. У період з 2006 по 2010 роки очікується щорічне збільшення обсягів продажів вина на 7%, і до 2011 року він становитиме 1,4 млрд літрів. Найбільш популярними залишаться червоні вина - в 2011 році їх продажі досягнуть 423 млн літрів. У той же час сегмент білих вин також чекає значне щорічне зростання - на 8% в натуральному вираженні і не набагато більше 10% у вартісному.
За прогнозами європейських експертів, до 2011 р. продажі вина в Росії збільшаться на 38% до 141 300 000 дал (на 75% до $ 13 млрд).
У цілому ринок вина Росії має відмінні перспективи для подальшого розвитку. А те, що в останні роки у наших громадян проявляється все більший інтерес до вина, а споживання міцного алкоголю, зокрема горілки, знижується, свідчить про чітко намітилася тенденції до популяризації вин. / 20 /
3.2 Шляхи підвищення конкурентоспроможності продукції
Результати оцінки конкурентоспроможності використовуються для вироблення висновку про неї, а також - для вибору шляхів оптимального підвищення конкурентоспроможності продукції для вирішення ринкових завдань.
Однак факт високої конкурентоспроможності самого виробу є лише необхідною умовою реалізації цього виробу на ринку в заданих обсягах.
Слід також враховувати форми і методи технічного обслуговування, наявність реклами, торгово-політичні відносини між країнами і т.д.
В результаті оцінки конкурентоспроможності продукції можуть бути прийняті наступні шляхи підвищення конкурентоспроможності рішення:
. зміна складу, структури застосовуваних матеріалів (сировини, напівфабрикатів), комплектуючих виробів чи конструкції продукції;
. зміна порядку проектування продукції;
. зміна технології виготовлення продукції, методів випробувань, системи контролю якості виготовлення, зберігання, пакування, транспортування, монтажу;
. зміна цін на продукцію, цін на послуги, по обслуговуванню і ремонту, цін на запасні частини;
. зміна порядку реалізації продукції на ринку;
. зміна структури і розміру інвестицій у розробку, виробництво і збут продукції;
. зміна структури та обсягів коопераційних постачань при виробництві продукції і цін на комплектуючі вироби і складу обраних постачальників;
. зміна системи стимулювання постачальників;
. зміна структури імпорту і видів імпортованої продукції. / 12 /
Стратегія підвищення якості товару є найважливішою складовою частиною стратегії фірми. Об'єктами прогнозування є показники якості товару, що уступають аналогічним показникам товарів конкурентів.
Важливий напрямок підвищення конкурентоспроможності продукції - вдосконалення процесу руху товарів, організації торгівлі, сервісного обслуговування покупців, реклами продукції, які є потужними інструментами стимулювання попиту.
При аналізі організації торгівлі з'ясовують, чи є у підприємства фірмові магазини, які використовуються методи торгівлі (пряма, оптова, дрібний опт, роздрібна, дилери і т.д.), який питома вага вони займають у загальному обсязі продажів і які з них найбільш дохідні , який рівень витрат обігу, як можна зменшити витрати, не знижуючи ефективності? / 8 /
Сервісні послуги та реклама є потужними чинниками в конкурентній боротьбі за покупця. Вони вимагають додаткових витрат, але збільшують обсяг продажів і прибуток. Тому в процесі аналізу необхідно встановити, які види сервісних послуг надає підприємство і як це стимулює попит на продукцію, скільки коштів витрачається на рекламу і яка її ефективність: простежується зв'язок між активністю реклами і рівнем збуту, рівнем прибутку, добре чи помітний фірмовий знак підприємства серед конкуруючих, наскільки упаковка товару сприяє збільшенню обсягу продажів?
Для вивчення впливу даних факторів на обсяг продажів, суму прибутку можна використовувати прийоми зіставлення паралельних рядів чисел, аналітичних угруповань, кореляційного аналізу. / 19 /

Висновок
Ринкова економіка характеризуються все більш жорсткіша конкуренція. В даний час практично немає підприємств, у яких не було б конкурентів.
В умовах ринкової економіки конкурентоспроможність товару це головний фактор успіху. Конкурентоспроможність товару передбачає оптимальне поєднання якості, ціни, дизайну і можливості післяпродажного обслуговування. У зв'язку з чим, одним з найважливіших показників конкурентоспроможності підприємства, особливо для виробника, є конкурентоспроможність його продукції.
Самий надійний засіб виходу на ринок - висока якість. З точки зору маркетингу, якість включає показники своєчасного оновлення продукції, випуску її в асортименті, найбільш повною мірою задовольняє запити, смаки і вимоги споживачів. Від купленого вироби люди повинні отримувати максимальне задоволення, до того ж не тільки відповідно до своїх очікувань, але й понад того, бо багато споживачів просто не знають про додаткову користь товару, яка часто й визначає остаточне купівельне рішення.
Конкурентоспроможність і конкуренція є складними, багатогранними економічними поняттями. При вивченні матеріалу для написання цієї кваліфікаційної роботи зустрілося близько десяти різних визначень цих термінів.
Термін «конкуренція» в економічній літературі має різні трактування. У загальному розумінні - це тип поведінки фірм - суперників на певному ринку.
Конкурентоспроможність товару (послуги) - його перевага в порівнянні з якимось іншим товаром при вирішенні потенційним покупцем своїх проблем. У загальному вигляді, конкурентоспроможність - це порівняльна перевага, яка не є іммонентним якістю товару, а замінюється у часі під впливом безлічі різних факторів.
Конкурентоспроможність може бути оцінена тільки в порівнянні конкурентів.
При дослідженні конкурентоспроможності необхідно:
1. вибрати базові товари порівняння,
2. вибрати критерії порівняння (показники).
Обгрунтовано порівнювати ідентичні товари, тобто ті, які задовольняють одну і ту саму потребу, поширюються по аналогічним каналах, орієнтовані на одну й ту ж цільову групу.
В якості об'єкта дослідження в курсовій роботі була розглянута діяльність конкурентоспроможність вин напівсолодких червоних.
Аналіз конкурентоспроможності товару дозволив зробити наступні висновки:
1. Самим конкурентоспроможним виробом у рамках розглянутої стратегічної групи є зразок № 4. Дана обставина забезпечило як конкурентною перевагою за споживчими показниками, так і з економічних. його показник конкурентоспроможності перевищує показник базового зразка на 9%.
2. За органолептичними характеристиками зразок № 4 програє зразком № 3. Однак, це означає, що перевага сильніше нестачі, викликаного більш високою ціною.
3. Зразок № 3 неконкурентоспроможна - поступається практично в 1,5 рази базовому зразку. На конкурентоспроможності позначилися найбільш важливі споживчі властивості - букет і смак, а так само престижність торгової марки. Конкурентні недоліки виражаються як за показником ціна, так і за споживчими показниками.
4. Показник конкурентоспроможності оцінюваного зразка № 2 так само має високе значення і перевищує показник базового зразка на 1%. Вона обумовлена ​​споживчими властивостями і невисокою ціною. Це те співвідношення якість / ціна, до якого завжди прагнув споживач.
Метою дослідження конкурентоспроможності товару було визначення напрямків формування конкурентних переваг. Дослідження проводилося традиційним способом: використання диференційованого, комплексного та інтегрального методів оцінки конкурентоспроможності.


Додаток Б
Рис.1. Схема взаємозв'язку конкурентоспроможності на різних рівнях
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Конкурентоспроможність
країни
Конкурентоспроможність
підприємства (галузі, регіону)
Конкурентоспроможність
продукції
фактори
умови
фактори
умови
фактори
умови


Додаток В
Рис. 2 Схема вивчення конкурентоспроможності продукції
Вивчення ринку
Збір даних про конкурентів
Запити потенційних покупців
Формулювання вимог до виробу
Аналіз ціни споживання
Визначення переліку параметрів, що підлягають оцінці
Економічні:
-Собівартість,
-Оптова ціна,
-Роздрібна ціна
Показники технічного рівня:
-Технологічність,
-Показники комфортабельності,
-Патентно-правової показник,
-Рівень уніфікації
Споживчі показники:
-Показник соціального призначення,
-Функціональні,
-Надійність у споживанні,
-Ергономічні,
-Естетичні,
-Безпека у споживанні
Показники стабільності якості:
-Рівень виконання виробів
-Надійність і довговічність
-Гарантійний термін
-Зовнішній вигляд
Визначення одиничних показників конкурентоспроможності за економічними показниками
Визначення одиничних показників конкурентоспроможності за технічними показниками
Визначення одиничних показників конкурентоспроможності за параметрами якості
Визначення одиничних показників конкурентоспроможності по споживчих параметрах
Визначення групового показника конкурентоспроможності за економічними параметрами
Визначення групового показника конкурентоспроможності за технічними параметрами
Визначення групового показника конкурентоспроможності за параметрами якості
Визначення групового показника конкурентоспроможності по споживчих параметрах
Розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності
Розробка заходів щодо підвищення конкурентоспроможності та її оптимізація з урахуванням витрат


Додаток Г
Діагр. 1 Структура споживання алкогольних напоїв у Росії
. \ S
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Маркетинг, реклама и торгівля | Курсова
226.7кб. | скачати


Схожі роботи:
Товарознавча оцінка якості ігристих вин
Сировина для виробництва виноградних вин Хімічний склад виноградних вин
Оцінка конкурентоспроможності бренду
Оцінка конкурентоспроможності товару 3
Оцінка конкурентоспроможності товару 2
Оцінка конкурентоспроможності товару
Оцінка конкурентоспроможності товару 4
Засоби і оцінка конкурентоспроможності товару
Оцінка конкурентоспроможності стільникового телефону
© Усі права захищені
написати до нас