Особливості соціально-економічного розвитку регіонів Республіки Башкортостан

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст

Введення

1. Особливості соціально-економічного розвитку регіонів

2. Механізми реалізації концепції соціально-економічного розвитку регіонів

Висновок

Список використаної літератури

Введення

Пріоритетними напрямками економічного і соціального розвитку регіонів Республіки Башкортостан є вирівнювання рівня соціального розвитку регіонів з метою забезпечення в них гарантованих державою єдиних мінімальних соціальних стандартів. Це виходить з необхідності реалізації конституційних прав громадян республіки, встановлених Конституцією Республіки Башкортостан.

Напрямки економічного і соціального розвитку регіонів Республіки Башкортостан на перспективний період пов'язані з повним подоланням наслідків економічної кризи і переходом до сталого економічного зростання. У перспективі повинні сформуватися і на практиці підтвердити свою ефективність всі елементи сучасної ринкової економіки, включаючи механізм регулювання відносин власності, ринкових форм організації виробництва, створення вільних економічних зон і т.д.

З метою забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів Республіки Башкортостан, створення в них сприятливих умов для припливу і розміщення вітчизняного та іноземного капіталу, широкого використання сучасних зарубіжних технологій, поглиблення ринкових реформ слід було б передбачити створення в регіонах республіки зон економічного сприяння.

Завдання контрольної роботи:

  1. Розглянути особливості соціально-економічного розвитку регіонів;

  2. Що є найбільш важливим пріоритетом у формуванні механізмів соціально-економічного розвитку регіонів Башкортостану;

  3. Детально описати м еханізми реалізації концепції соціально-економічного розвитку регіонів і т.д.

1. Особливості соціально-економічного розвитку регіонів

За рівнем соціально-економічного розвитку, характером галузевої структури та напрямів виробничої спеціалізації господарств у внутрішньо республіканському і міжрайонному поділі з урахуванням природно-економічних умов і сформованих виробничо-економічних зв'язків господарський комплекс Республіки Башкортостан підрозділяється на 7 економічних регіонів - Центральний, Південний, Західний, Північно -західний, Північно-східний, Уральський, Північний.

Центральний регіон об'єднує міста:

  • Уфу, Благовєщенськ, Бірськ;

- Райони Архангельський, Бірський, Благовіщенський, Іглінський, Кармаскалінський, Кушнаренковський, Мішкінський, Уфімський, Чишмінський.

Південний регіон - міста:

  • Стерлітамак, Мелеуз. Ішимбай, Салават, Кумертау;

- Райони - Аургазінський, Гафурійський, 3іанчурінскій, Ішимбайський, Кугарчинський. Куюргазінський. Мелеузовський, Стерлібашев-ський, Стерлітамацький, Федоровський.

Західний регіон - міста:

  • Жовтневий, Туймази, Белебей, Давлеканово, Дюртюлі;

- Райони - Альшеєвський, Біжбуляцький, Благоварський, Буздяцький, Давлекановський, Дюртюлінський, Ермсксевскій, Ілішен-ський, Міякинський, Туймазінський, Чекмагушевський, Шаранський.

Північно-західний регіон міста Нефтекамськ, Агідель, Янаул; райони-Бураєвський, Калтасинський, Краснокамський, Янаульський.

Північно-східний - райони Бєлокатайський, Дуванський, Кігінскій, Мечетлінський. Салаватський;

  • Уральський регіон - міста Бєлорєцьк. Учали, Сібай, Баймак;

- Райони - Абзеліловський, Баймацький, Бєлорєцький, Бурзянський, Зілаїрський, Учалінекій, Хайбуллінський.

  • Північний регіон - райони Аскінський, Балтачевський, Караідельс-кий, Нурімановський, Татишліпскій.

У соціально-економічному розвитку регіонів Республіки Башкортостан склалися такі основні тенденції:

спеціалізація галузей промисловості республіки переважно на виробництві сировинних, полупродуктових ресурсів, комплектуючих виробі, при істотно низькому рівні розвитку галузей, що випускають споживчі товари;

  • монопольне становище великих, так званих містоутворюючих підприємств в економіці регіонів республіки, з якими пов'язаний розвиток виробництв, які працюють, головним чином, для власних потреб цих підприємств;

  • витратний характер економіки, що має низький рівень технології та прямі втрати ресурсів при надмірному навантаженні на навколишнє середовище:

  • диспропорція між галузями сфери матеріального виробництва, виробничою і соціальною інфраструктурою, яка в Республіці Башкортостан і її регіонах глибша, ніж в Росії.

Регіони Республіки Башкортостан істотно різняться між собою за рівнем соціально-економічного розвитку.

Найбільш високим рівнем соціально-економічного розвитку і багатогалузевою структурою промисловості виділяються Центральний, Південний, Західний і Північно-західний регіони. Так, у 2000 р. у Центральному регіоні вироблено 42,4%, Південному - 28,9, Західному - 10,1, Північно-західному 11.8, Уральському - 6,5, Північно-східному - 0,2, Північному - 0, 1% загального обсягу промислової продукції республіки. Ці райони спеціалізуються на машинобудівної та металообробної, паливно-енергетичної, хімічної і нафтохімічної, деревообробної, легкої, харчової промисловості та промисловості будівельних матеріалів. На відміну від них Уральський, Північний і Північно-східний регіони Республіки Башкортостан мають вузьку галузеву структуру. Участь цих регіонів у промисловому виробництві Башкортостану забезпечується, головним чином, за рахунок фондомістких галузей чорної і кольорової металургії, лісозаготівельної промисловості - в Уральському, лісозаготівельної та харчової - в Північному і Північно-східному регіонах.

Більш високий рівень промислового розвитку Центрального, Південного, Західного та Північно-західного регіонів Республіки Башкортостан є основою більш швидкого соціального розвитку цих регіонів, в порівнянні з Північно-східним, Північним і Уральським регіонами, за обсягом товарообігу на душу населення Північний, Уральський і Північно- східний регіони.

Так, основних фондів невиробничого призначення в Центральному регіоні на одного мешканця припадає в 1,2, а в Південному та Західному регіонах - в 1,1 рази більше, ніж у середньому по республіці. У Північно-західному регіоні цей показник знаходиться на рівні республіки, в Уральському - на 10, Північно-східному і Північному регіонах-на 20% нижче середньо - республіканського рівня. Диференціація регіонів за вартістю основних фондів невиробничого призначення на одного жителя більш значна, якщо врахувати соціальну інфраструктуру розташованих на їх території міст.

Для районів Башкортостану характерна суттєва диференціація сільськогосподарського виробництва.

Так, у Центральному регіоні вироблено 19,4%, у Південному - 23,4, Західному - 38,6, Північно-західному - 5,6, Північно-східному - 6,7, Уральському - 1,1, Північному -5, 2% від загального обсягу валової продукції сільського господарства республіки.

2. Механізми реалізації концепції соціально-економічного розвитку регіонів

Забезпечення ефективного соціально-економічного розвитку Республіки Башкортостан має сприяти вирівнюванню рівня соціально-економічного розвитку відстаючих регіонів, створення умов для рівного забезпечення населення всіх регіонів республіки суспільними благами.

На цьому етапі повинні сформуватися і на практиці підтвердити свою ефективність всі елементи сучасної ринкової економіки:

  • регулювання відносин власності;

  • структурна перебудова господарства регіонів;

  • ринкові форми організації виробництва;

  • вільні економічні зони;

  • регіональна політика держави, спрямована на забезпечення стабілізації і зростання економіки, вирівнювання стартового рівня соціально - економічного розвитку депресивних регіонів.

Найбільш важливим пріоритетом у формуванні механізмів забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів Башкортостану є створення структури господарства, що відповідає умовам ринкової економіки. У сучасних умовах не можна розраховувати на значні бюджетні витрати на економічний розвиток регіонів республіки.

Можна виділити найбільш значущі ринково орієнтовані механізми, які сприяли б економічному зростанню в регіонах Республіки Башкортостан. Основними з них є:

забезпечення структурної перебудови економіки регіонів, орієнтованої на ефективну спеціалізацію підприємств, підвищення частки кінцевої продукції в загальному обсязі виробництва;

  • прискорення впровадження новітніх досягненні науково - технічного прогресу, в тому числі імпорту прогресивних технологій, зробивши цей напрямок центральним у досягненні життєздатності регіонів у ринкових умовах;

  • скорочення сформованих глибоких відмінностей у рівні соціально-економічного розвитку регіонів, поетапне створення умов для зміцнення в них власної виробничо-економічної бази для підвищення рівня і якості життя населення;

  • перехід до розподілі! коштів республіканського фонду фінансової підтримки регіонів (а в регіонах - їх суб'єктів) з урахуванням рівня їх соціально-економічного розвитку на основі нормативного підходу;

  • розробка системи регіональних пріоритетів і цільових про грам для ефективного використання обмежених фінансів і матеріальних ресурсів;

  • посилення державного регулювання фінансово - кредитного впливу на стабільний розвиток підприємств регіонів;

  • стимулювання приватних інвестицій (за рахунок власних коштів підприємств, а також за рахунок ресурсів, акумульованих у фінансовій системі) за допомогою створення сприятливих умов, перш за все, в економічно відсталих регіонах. Воно може здійснюватися через встановлення пільгових відсоткових ставок за кредитами, що надаються на проекти, зниження податкових ставок (передусім по федеральних податків) при реінвестування прибутку тощо;

  • підтримка процесу приватного інвестування за рахунок фінансу вання частини витрат (як правило, не більше 20%) з проектів з бюджету. Вона повинна здійснюватися за рахунок коштів бюджету розвитку, створюваного з 1998 р. Бюджетна частина фінансування має здійснюватися на конкурсній основі;

  • створення сприятливих передумов для інвестицій у пріоритетні регіони, що передбачають, перш за все, гарантію прав власності на об'єкти вкладень (у тому числі на землю), можливість укладання угоди про розподіл продукцій, забезпечення процедури відводу-земель і розміщення підприємств;

  • розвиток об'єктів інфраструктури в регіонах як найважливішої передумови для ефективного розміщення виробництва. Воно пропонує зосередження основної частини бюджетних вкладень за рахунок бюджету розвитку в інфраструктурних об'єктах (транспортна мережа, енерго-та теплопостачання, телекомунікації і т.д.): оскільки приватні інвестиції в такі сфери часто неефективні, основна частина вкладень тут повинна бути державною;

  • забезпечення екологічної безпеки території за рахунок інвестицій місцевого, республіканського і федерального бюджетів та власних коштів підприємств та їх об'єднань;

  • здійснення заходів з приватизації існуючих, а також санація економічно неблагополучних підприємств. Приватизація повинна забезпечити привнесення новим інвесторам сучасних технологій, ефективного управління, впровадження нових каналів і механізмів просування продуктів на ринках. Ці умови (крім вартості, внесеної інвестором на аукціоні) мають бути основними при прийнятті рішення про приватизацію.

Санація підприємств повинна відбуватися не за рахунок коштів бюджету, а за рахунок коштів інвестора:

  • необхідно впроваджувати нові процедури приватизації, які дозволяють, перш за все, знижувати вартість приватизованих об'єктів з тим, щоб полегшити доступ приватних інвесторів;

  • використовувати при приватизації процедури віднесення заборгованості підприємств на їх майно і т.д.;

  • використання заходів щодо стабілізації ринку праці з метою подолання негативних тенденцій при переході до нової структури господарства.

Необхідно враховувати, що нинішні тенденції в соціально-економічному розвитку регіонів Республіки Башкортостан ведуть до того, що в більшості регіонів республіки, віддалених від промислових центрів, відбуваються деіндустріалізація, спрощення технологій, що використовуються у виробництві, подальша втрата конкурентоспроможності продукції. У зв'язку з цим при розробці механізмів необхідно враховувати, що для забезпечення соціально-економічного розвитку відстаючих регіонів знадобиться період форсованого зростання інвестицій.

Для вирішення цієї проблеми необхідно послідовно здійснювати пріоритети:

  • активне стимулювання інвестицій на високому рівні;

  • підвищення конкурентоспроможності підприємств;

  • створення передумов для відновлення виробництва, перш за все через приватизацію і санування;

  • стимулювання впровадження нових технологій і процесів у виробництво.

З метою забезпечення в регіонах Республіки Башкортостан гарантованих державою єдиних мінімальних соціальних стандартів необхідно створити «Фонд вирівнювання соціального розвитку регіонів».

Цей фонд може складатися з двох частин: засобів (дотацій), призначених на фінансування поточних видатків бюджетів міст і районів; коштів (субсидій), що спрямовуються на соціально-економічний розвиток регіонів.

Фінансування поточних витрат місцевих бюджетів доцільно здійснювати рівномірно протягом року (щомісяця в розмірі 1 / 12 частини річного плану). Кошти, призначені на фінансування соціально-економічного розвитку міст і районів, повинні мати строго цільовий характер і перераховуватися у міру реалізації програми розвитку регіону. Основним принципом вирівнювання бюджетних диспропорцій міст і районів республіки може стати співвідношення видаткових статей місцевих бюджетів не тільки зі сформованими їх прибутковими джерелами (власними та залученими з вищестоящого бюджету), але і з урахуванням можливостей додаткового залучення у бюджетний процес дохідного потенціалу кожного міста та району.

Недолік власних коштів підприємств регіонів для реалізації інвестиційних програм може компенсуватися за рахунок довгострокового кредиту банків і позик інвестиційних, лізингових та інших компаній. Господарствам відстаючих в соціально-економічному розвитку Уральського, Північно-східного і Північного регіонів кредити банків та позики різних компаній повинні надаватися на пільгових умовах з метою доведення їх стартового соціально-економічного становища до середньореспубліканського рівня.

Інвестиційні програми міжгосподарського, міжрайонного, міжрегіонального значення повинні фінансуватися за рахунок об'єднаних коштів ряду підприємств, лізингових компаній та інших комерційних структур, населення, іноземних фірм (позабюджетні фонди). Ці кошти повинні формуватися для цільового використання переважно за рахунок комерційних банків.

Необхідно також залучення банківського капіталу в розвиток і реконструкцію підприємств регіонів під гарантію акцій та майна, а в довгостроковій перспективі - і в розвиток виробничої бази сільських виробників. У довгостроковій перспективі необхідно утворити мережу локальних і регіональних кооперативних банків, статутний капітал яких має створюватися за рахунок первинних пільгових кредитів та інших джерел. Вони стануть джерелом початкового капіталу для малого бізнесу в регіоні, покликаного вирішити проблеми інфраструктури та використання надлишкової робочої сили безпосередньо в регіонах.

Одним з основних напрямів спеціалізованого кредиту стане лізинг (довгострокова оренда машин і обладнання). У цих цілях необхідно створити мережу регіональних лізингових компаній за участю комерційних банків, підприємств і організацій. Їм повинна бути надана державна фінансова підтримка (частково). Необхідно завершити створення національної кредитно-фінансової системи обслуговування товаровиробників усіх форм власності. Вона повинна об'єднати мережу страхових, лізингових, іпотечних інвестиційних компаній, кооперативних банків.

У числі організаційних чинників реалізації концепції є створення в регіонах республіки додаткових зон економічного сприяння, які покликані забезпечити стале економічне зростання на базі окремих конверсійних підприємств шляхом максимального залучення науково-технічного потенціалу.

Їх завдання - за допомогою системи пільг залучити вітчизняні та зарубіжні інвестиції для виведення економіки зі стану депресії.

З метою законодавчого та нормативного забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів Республіки Башкортостан необхідно:

  • удосконалювати правовий (конституційний) механізм здійснення активного впливу республіканських управлінських структур на вирівнювання соціально-економічного розвитку регіонів;

  • внести корективи до Закону про місцеве самоврядування для розширення прав і підвищення відповідальності районних органів влади у вирішенні завдань соціально-економічного розвитку міст і районів;

  • для розвитку агропромислового комплексу в регіонах республіки необхідно внести корективи до закону «Про закупівлі та постачання сільськогосподарської продукції та продовольства для державних чужий в Республіці Башкортостан» з метою забезпечення стабільного функціонування агропромислового комплексу, паритету цін на сільськогосподарську продукцію і товари виробничо-технічного на значення і послуги , підвищення відповідальності постачальників і заготівельників за виконання договірних зобов'язань у повному обсязі.

Необхідно прийняти закон «Про вільні економічні зони в Республіці Башкортостан».

Висновок

З усього вищесказаного можна сказати, що основними цілями регіональної політики в Республіці Башкортостан є:

  • забезпечення соціально-економічного, політичного, государтвенного-правового розвитку республіки на основі поглиблення федералізму в складі Російської Федерації;

  • досягнення більш комплексного та динамічного розвитку народногосподарського комплексу Республіки Башкортостан шляхом подолання наявних міжгалузевих диспропорцій, вдосконалення структури економіки її регіонів, міст і районів за допомогою поліпшення розміщення продуктивних сил;

  • реалізація конституційних прав громадян

  • республіки, встановлених Конституцією Республіки Башкортостан, на основі вирівнювання рівня соціально-економічного розвитку регіонів республіки, раціонального розміщення продуктивних сил, комплексного раз витія їх економіки, забезпечення в регіонах гарантованих державою єдиних соціальних стандартів та соціального захисту;

  • прискорений соціально-економічний розвиток регіонів, що мають важливе стратегічне значення для Республіки Башкортостан;

  • забезпечення екологічної безпеки регіонів республіки;

  • розширення повноважень органів місцевого самоврядування у вирішенні соціально-економічних проблем розвитку міст і районів республіки;

Можна сказати, що найбільш важливим пріоритетом у формуванні механізмів забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів Башкортостану є створення структури господарства, що відповідає умовам ринкової економіки. У сучасних умовах не можна розраховувати на значні бюджетні витрати на економічний розвиток регіонів республіки.

Список використаної літератури

  1. Економіка Башкортостану: Підручник для вузів і ссузів / Під общ.ред. Х.А. Барлибаева, 2 - ое вид., Перераб. І доп. Уфа, 2003. 563 с.

  2. Розвиток регіонів і підприємств в умовах вступу Росії до СОТ .- Уфа, УІ РГТЕУ, 2005. - 250 с.

  3. Юсупов К.Н. Регіональна економіка (теорія і практика). - Уфа, Видавництво БашГУ, 2000. - 128 с.

  4. Розвиток реформи і становлення нових економічних відносин в РБ. - К.: Видавництво «Гільом», 2000. - 448 с.

  5. Гранберг А.Г. Основи регіональної економіки. Державний університет «Вища школа економіки». - М., 2000.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Географія | Контрольна робота
55кб. | скачати


Схожі роботи:
Соціально-економічному розвитку республіки Башкортостан
Формування програм соціально-економічного розвитку регіонів Росії в умовах глобалізації світової
Проблеми соціально економічного розвитку Республіки Білорусь
Особливості соціально-економічного розвитку Росії в XVII ст
Особливості соціально-економічного розвитку країн Балтії
Особливості соціально-економічного та політичного розвитку Московської держави
Особливості соціально-економічного розвитку СРСР в роки ВВВ
Особливості соціально-економічного розвитку Італії в кінці ХVIII в 1860-і рр.
Економічні проблеми розвитку мінерально-сировинного комплексу республіки Башкортостан
© Усі права захищені
написати до нас