Особливості перебігу та лікування артеріальної гіпертонії з метаболічними порушеннями

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

На правах рукопису

УДК (616.12 - 008.331.1 + 616.379 - 008.64): 615.225.2
ХРУЛЕНКО СВІТЛАНА БОРИСІВНА
ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ І ЛІКУВАННЯ АРТЕРІАЛЬНОЇ

ГІПЕРТОНІЇ з метаболічними порушеннями

14.00.06 - Кардіологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Москва - 2001
Робота виконана в Московському Державному
медико-стоматологічному університеті.
Науковий керівник:
Заслужений діяч науки РФ
Доктор медичних наук
професор В.С. Задіонченко
Офіційні опоненти:
1. Заслужений діяч науки РФ,
Доктор медичних наук, професор Б.А. Сидоренко
2. Доктор медичних наук, професор М.Г. Глезер
Провідна установа:
Російський Державний Медичний Університет
Захист відбудеться "15" травня 2001р. в "13" годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.208.041.01 в Московському Державному медико-стоматологічному університеті за адресою: 103433, м. Москва, вул. Долгоруківська, буд.4.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Московського Державного медико-стоматологічного університету за адресою: вул. Вучетича, д.10а.
Автореферат розісланий "28" березня 2001
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
Доктор медичних наук,
професор І.В. Маев

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми.
Серед серцево-судинних захворювань, що займають в економічно розвинених країнах світу перше місце в структурі захворюваності та смертності населення, найбільш часто зустрічається гіпертонічна хвороба (ГХ).
За даними мета-аналізу 9 епідеміологічних досліджень, збільшення діастолічного АТ (ДАТ) на 5 - 10 мм рт. ст. призводило до збільшення ризику виникнення інсульту на 34 - 56% і збільшення ризику розвитку гострої коронарної недостатності на 29% (Kannel WB, Dawler TR, 1985). До цих пір не встановлені дійсні причини ГБ. У 1988 р. G. Reaven висунув припущення про те, що в патогенезі АГ залучені інсулінорезистентність (ІР) і гіперінсулінемія. Автор запропонував термін «синдром Х» для позначення кластеру метаболічно пов'язаних факторів, які мають місце в одного і того ж індивідуума. До них відносяться резистентність тканин до стимульованої інсуліном утилізації глюкози, порушення толерантності до глюкози (НТГ) або ісуліннезавісімий цукровий діабет (ІНЦД), гіперінсулінемія, артеріальна гіпертензія, дисліпідемія, абдомінальне ожиріння (АТ) (Зімін Ю.В., 1996., Моісеєв В. С., 1997., Соколов Є.І., 1996). Є вказівки на те, що ІР супроводжується порушеннями в системі гемостазу (Задіонченко В.С., 1996., Сорокін О.В., 1996) і порушенням пуринового обміну (Бугаєва Н.В., 1996., Дронов В.М., 1999).
Всі ці метаболічні розлади самі по собі є додатковими факторами ризику розвитку серцево-судинних ускладнень. Тому одним з основних вимог, які висуваються до сучасних антигіпертензивним препаратам, є не тільки якісне зниження артеріального тиску протягом доби, але й відсутність несприятливих метаболічних впливів. Корекція цих станів робить актуальним пошук ефективних та економічно доступних препаратів різноспрямованої дії. У зв'язку з цим великий практичний інтерес представляє вивчення взаємодії гіпотензивної і гіполіпідемічної терапії.
Правильний вибір тактики лікування хворих на АГ з метаболічними порушеннями дозволяє зберегти працездатність, значно продовжити життя пацієнту і поліпшити її якість.
Все це послужило підставою для проведення роботи.

Мета дослідження: Виявити клініко-функціональні особливості перебігу АГ з різним сполученням метаболічних факторів ризику; вивчити гемодинамічні та метаболічні ефекти антигіпертензивних препаратів (едніт, фелодипін, логімакс) різних груп в якості засобів монотерапії та комбінації гіпотензивної і гіполіпідемічної терапії (ліпобаем) при лікуванні хворих з даною патологією.

Завдання дослідження:
1. Вивчити особливості добового профілю АТ (СПАД), морфофункціональних показників серця, системи гемостазу у хворих на АГ з метаболічними порушеннями.
2. Оцінити ефективність і переносимість терапії еднітом, пленділом і логімаксом, а також вплив досліджуваних препаратів на метаболічні фактори ризику у пацієнтів з цим клінічним варіантом перебігу АГ.
3. Вивчити ефективність і переносимість комбінації гіпотензивної і гіполіпідемічної терапії ліпобаем у хворих на АГ в поєднанні з атерогенной дисліпідемією.
4. Вивчити психоемоційний стан, особливості особистості і якість життя у хворих на АГ з різним поєднанням метаболічних факторів ризику в процесі лікування.
5. На підставі отриманих даних виробити практичні рекомендації щодо раціонального застосування антигіпертензивних (едніт, фелодипін, логімакс) і гіполіпідемічних (ліпобай) препаратів у хворих на АГ з метаболічними порушеннями.
Наукова новизна: Показано необхідність обстеження хворих АГ для виявлення метаболічних розладів, змін в системі гемостазу та психоемоційних порушень.
Проведено комплексну оцінку ефективності та переносимості едніта, фелодипіну та логімакса; їх вплив на параметри СПАД, показники центральної гемодинаміки, реологію крові, метаболічні фактори ризику.
Доведено, що досліджувані препарати є ефективними та безпечними засобами у хворих на АГ з метаболічними порушеннями при 10-тижневої (фелодипін, логімакс) і 12-тижневої (едніт) терапії.
Обгрунтовано необхідність комбінації гіпотензивної і гіполіпідемічної терапії у хворих на АГ із супутньою атерогенной дисліпідемією і доведена ефективність і безпека 8-тижневої антигіпертензивної терапії в поєднанні з ліпобаем.
Практична значимість:
Отримані дані дозволяють на сучасному етапі оцінити клінічну ефективність лікування АГ, розширюють спектр препаратів вибору при лікуванні АГ з різними метаболічними факторами ризику. До практичного застосування пропонується комплексна оцінка терапії АГ з використанням добового моніторування АТ (СМАД), ехокардіографії (ЕХО - КГ), лабораторних методів, з урахуванням психоемоційного стану пацієнта.
Ці методи дозволять об'єктивно оцінити перебіг захворювання і дадуть можливість оптимізації засобів лікування АГ з метаболічними порушеннями.
           
Впровадження у практику: Застосування добового моніторування АТ у складі комплексного обстеження хворих та застосування едніта, пленділа, логімакса і ліпобая в лікуванні хворих на АГ з метаболічними розладами використовується в практичній діяльності лікарів в МКЛ № 11, а також у науковій та практичній роботі кафедри внутрішніх хвороб № 5 МДМСУ.
           
Апробація роботи.
Основні положення дослідження були докладені на VI, VII і VIII Національних конгресах "Человек и лекарство" (Москва, 1999 - 2001рр), ХХ підсумкової міжвузівській науковій конференції молодих вчених (Москва, 1998р), міжнародному форумі «Кардіологія» (Москва, 1999р), VI Всеросійському з'їзді кардіологів (Москва, 1999р), Міжнародному науковому форумі «Здобутки клінічної фармакології» у рамках міжнародної медичної виставки «Охорона здоров'я 99» (Москва, 1999р), Науково-практичній конференції «Актуальні проблеми артеріальної гіпертонії» (Москва, 1999р), Російської конференції : «Лікування і профілактика артеріальної гіпертонії» в рамках Другої міжнародної спеціалізованої виставки «Кардіологія - 2000» і Російського наукового форуму «Російська кардіологія на початку XXI століття» (Москва, 2000р).
Апробація дисертації відбулася 26 лютого 2001 року на спільному засіданні кафедри внутрішніх хвороб № 1, кафедри внутрішніх хвороб № 5, кафедри клінічної фармакології і терапії лікувального факультету МДМСУ та відділу гранулематозних хвороб легенів Центрального науково-дослідного інституту туберкульозу РАМН, а також лікарів МКЛ № 11.
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 23 роботи.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 137 сторінках машинописного тексту, складається з вступу, огляду літератури, глави, присвяченій матеріалам та методам дослідження, отриманих результатів і їх обговорення, висновків, практичних рекомендацій, ілюстрована 39 таблицями і 21 малюнком, 2 клінічними прикладами. Бібліографія включає 139 вітчизняних і 84 зарубіжних джерела.

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження
Обстежено 120 хворих на АГ з різним поєднанням метаболічних факторів ризику, загальна характеристика яких наведена в таблиці № 1. Сформовано дві групи: до першої групи відібрані хворі, які отримують гіпотензивну терапію (1.1. Інгібітором АПФ - еднітом; 1.2. Пролонгованим антагоністом кальцію дигідропіридинового ряду - фелодипіном; 1.3. Комбінованим препаратом (кардіоселективний β-блокатор - метопролол / антагоніст кальцію-фелодипін) - логімаксом ). Другу групу склали хворі, які отримують поєднання гіпотензивної і гіполіпідемічної терапії ліпобаем (церівастатіном).
Таблиця № 1.
Клініко-демографічна характеристика хворих

Групи хворих

Ознака
1-а група
2-а група
(N = 45)
1.1.
(N = 35)
1.2.
(N = 25)
1.3.
(N = 15)
Вік, роки
58,5 ± 1,5
56,6 ± 2,1
56,7 ± 2,7
52,2 ± 4,9

САДср, мм рт. ст.

146,4 ± 1,6
146,3 ± 2,4
142,5 ± 1,5
143,1 ± 1,8

ДАДср, мм рт. ст.

88,6 ± 1,5
88,1 ± 1,9
86,8 ± 1,3
87,7 ± 1,8
ЧСС, уд / хв
69,3 ± 1,5
69,7 ± 1,3
71,2 ± 2,7
70,2 ± 1,6

Фактори ризику (у%), супутні АГ

Дисліпідемія

80
88
87
100
Ожиріння
74
84
66
47
Гіперфібріногенемія
60
64
66
60
Гіперурекімія
23
64
13
42
ІНЦД або НТГ
49
44
13
9
Добове моніторування АТ проводилося з використанням портативних моніторів системи АВРМ-02 (Угорщина). Ехолокація серця здійснювалася на універсальному ехокардіографії з доплерівської приставкою Sigma 44 HVD фірми "Кontron Instruments" (Франція). Агрегація тромбоцитів вивчалася на аналізаторі агрегації 230 LA НПФ БІОЛА традиційним турбодіметріческім методом. Для визначення реологічних властивостей крові і плазми використовувався ротаційний віскозиметр АКР - 2. Пероральний глюкозотолерантний тест проводився таким чином: глюкоза крові визначалася натщесерце, потім через 1 і 2 години після 75г навантаження глюкозою. Психоемоційний стан оцінювався за такими опросникам: «Якість життя у хворих на гіпертонічну хворобу» (стандартизована анкета, створена на основі The Goeteborg Quality of life Instrument (GQI)), особистісна шкала тривоги, шкала депресії, модифікований колірний тест Люшера, САН (самопочуття, активність , настрій), методика СМИЛ (Модифікований варіант тесту MMPI), методика УСК (рівень суб'єктивного контролю).
Лікування хворих на АГ з метаболічними факторами ризику проводилося курсом 8 - 12 тижнів. Добові дози препаратів склали в середньому: едніт - 22,5 ± 11,2 мг, пленділ - 8,8 ± 2,1 мг, логімакс - 7,0 / 70,0 ± 2,4 / 24,5 мг, ліпобай - 0,38 ± 0,06 мг.
Для оцінки гіпотензивного ефекту були прийняті три градації: повний, частковий і недостатній ефект. Гіполіпідемічна ефективність оцінювалася по чотирьох градаціях: відмінний, хороший, задовільний і незадовільний результат.
Статистичну обробку результатів проводили методом варіаційної і кореляційної статистики з використанням комп'ютерної програми Exсel 7.0.

РЕЗУЛЬТАТИ І ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Клініко-функціональні особливості
артеріальної гіпертонії з метаболічними порушеннями
75 обстежених хворих були розподілені на групи відповідно до наявності у них метаболічних факторів ризику: I група - хворі з ізольованою АГ, 7 осіб (9,3%); II група - хворі з поєднанням АГ та абдомінального ожиріння (АТ), 7 осіб (9,3%); III група - хворі з комбінацією артеріальної гіпертензії і дисліпідемії, 14 осіб (18,7%); IV група - хворі з поєднанням АГ, АТ і дисліпідемії, 24 людини (32%); V група - хворі з метаболічним синдромом, тобто з комбінацією АГ, АТ, дисліпідемії та порушенням толерантності до глюкози (НТГ) (або інсуліннезалежний цукровий діабет ІНЦД), 23 людини (30,7%);
При аналізі СМАД в групі хворих на АГ з метаболічними порушеннями в порівнянні з контрольною групою, яку склали хворі без порушень обміну ліпідів та вуглеводів виявлені достовірні відмінності у вигляді більш високих значень АТ, і показників «навантаження підвищеним тиском» (рис. № № 1 - 2 ), підвищення варіабельності АТ, а також більш часті, ніж серед хворих на ГХ, порушення добового ритму АТ (табл. № 2).
Таблиця № 2.
Добові криві АТ у хворих з різним поєднанням
метаболічних факторів ризику (у%)
Показник

Групи хворих

I
II
III
IV
V
Типи добових кривих по САД
Dippers
43
14
14
13
26
Non-dippers
57
43
36
50
22
Over-dippers
0
0
0
8
0
Night-peakers
0
43
50
28
52
Типи добових кривих по ДАТ
Dippers
43
29
14
33
4
Non-dippers
43
57
50
46
26
Over-dippers
14
0
22
8
22
Night-peakers
0
14
14
13
48
У групі хворих ізольованою АГ переважали особи (43% випадків) з достатнім зниженням АТ під час сну - dippers. У 14% пацієнтів спостерігалася підвищена ступінь нічного зниження ДАТ. Особи зі зниженням САТ і ДАТ в нічний час менш ніж на 10% були в 57% і 43% відповідно. Добових профілів з підвищенням артеріального тиску в період сну не зареєстровано.
У групах хворих АГ з метаболічними порушеннями переважали особи зі стійким підвищенням нічного САТ і ДАТ в 28 - 52% і 13 - 48% відповідно. Хворі з оптимальним ступенем нічного зниження САТ і ДАТ зустрічалися в 13 - 26% і 4 - 33% відповідно.
Таким чином, проведене нами дослідження виявило несприятливий вплив метаболічних відхилень на показники добового профілю АТ, що дає підстави для виділення хворих АГ з метаболічними розладами в групу високого ризику розвитку серцево-судинних ускладнень.
Малюнок 1.
Середньодобове АТ і ЧСС у хворих на АГ з різним поєднанням
метаболічних факторів ризику

Малюнок 2.
Показники «навантаження підвищеним тиском» у хворих АГ
з різними метаболічними порушеннями

При дослідженні показників центральної гемодинаміки виявлено, що у хворих ізольованою АГ гіпертрофія міокарда лівого шлуночка (ГМЛЖ) зустрічається в 25% випадків, в той час як у хворих на АГ з метаболічними порушеннями - в 42 - 79%. У хворих АГ в поєднанні з АТ і пацієнтів з метаболічним синдромом Х вірогідно вище КДО, ніж в осіб з ізольованою АГ. Достовірних відмінностей величини ФВ між групами не зареєстровано. У хворих АГ без метаболічних порушень в 57% випадків відзначено порушення діастолічної функції ЛШ, а при приєднанні метаболічних факторів ризику частота порушень діастолічної функції ЛШ зростає до 67 - 80%.
Хворі АГ у поєднанні з метаболічними порушеннями частіше мають порушення реологічних властивостей крові. Виявлено достовірне підвищення в'язкості крові і плазми, збільшення індукованої агрегації тромбоцитів і її швидкості у пацієнтів з супутніми метаболічними факторами ризику. Індекс агрегації еритроцитів (ІАЕ) і рівень фібриногену вірогідно вище у хворих з поєднанням АГ і дисліпідемії, а також при метаболічному синдромі Х (табл. № 3).
Таблиця № 3.
Показники тробоцітарного гемостазу та реологічних властивостей
крові у хворих на АГ з метаболічними порушеннями
Показник
Група хворих
I
II
III
IV
V
5 мкМ АДФ - індукована агрегація тромбоцитів (о. е.)
20,8 ± 5,3
40,5 ± 1,0
*
51,4 ± 7,2
**
46,1 ± 8,7
*
38,3 ± 4,7
*
Швидкість агрегації (о. е. / хв)
0,25 ± 0,04
0,68 ± 0,12
*
0,79 ± 0,24
*
0,76 ± 0,33
0,75 ± 0,18
*
В'язкість крові (СП)
V 100
3,66 ± 0,15
4,16 ± 0,27
4,15 ± 0,16
*
4,01 ± 0,10
**
4,51 ± 0,28
*
ІАЕ
1,26 ± 0,03
1,32 ± 0,04
1,35 ± 0,02 *
1,30 ± 0,03
1,37 ± 0,02 **
ІДЕ
1,11 ± 0,01
1,09 ± 0,01
1,05 ± 0,05
1,09 ± 0,01
1,17 ± 0,03
Фібриноген
(Мг / дл)
312,8 ±
18,5
465,5 ±
33,3 **
364,9 ±
18,7 *
440,1 ±
19,8 **
427,9 ±
18,5 **
* Р <0,05, ** р <0,01, *** р <0,001 - достовірність відмінності з I групою
Таким чином, поширеність реологічних порушень і ГМЛЖ серед пацієнтів з метаболічним синдромом, а також їх роль в якості чинників ризику робить необхідним раннє їх виявлення та корекцію для поліпшення перебігу та прогнозу АГ.
Виявлено тенденцію, яка полягає у переважанні у хворих на АГ з метаболічними факторами ризику розладів невротичного регістру та достовірного зниження САН, на відміну від тих хворих, у яких ці фактори ризику були відсутні (рис. 3). У пацієнтів з кількома метаболічними факторами ризику, у порівнянні з хворими АГ без метаболічних порушень виявлено більш високий рівень емоційної напруженості, імпульсивності, ригідності афекту, тривожності та індивідуальності. Результати аналізу MMPI виявили наявність невротичних та іпохондричних особливостей особистості у 14,3% пацієнтів з АГ без метаболічних порушень і більш ніж у 50% хворих на АГ з метаболічними розладами. При аналізі тесту Люшера у хворих АГ всі варіанти колірних вибірок були умовно розділені на типові і нетипові профілі реагування. Типові профілі реагування зустрічалися у 55% ​​хворих на АГ з метаболічними факторами ризику і у 61% хворих ізольованою АГ.
При проведенні кореляційного аналізу встановлено кореляційні взаємозв'язки між ІММЛШ і середньодобовим САД (r = 0,45, р <0,05), індексом площі САДср (r = 0,51, р <0,05), варіабельністю ДАТ в період неспання (r = 0,38, р <0,05). Також виявлено несприятливий вплив метаболічних порушень на показники добового профілю АТ. Це підтверджується наявністю кореляційного зв'язку між вмістом глюкози в крові натще і середньодобовим САД (r = 0,44, р <0,05), САТ під час неспання (r = 0,32, р <0,05), у нічний час ( r = 0,38, р <0,05). Про несприятливому прогностичному значенні підвищення показника ІМТ свідчить встановлена ​​пряма зв'язок значення показника з вмістом у крові ТГ (r = 0,31, р <0,05), ЗХС (r = 0,30, р <0,05), фібриногену (r = 0,41, р <0,05). Велика прогностична значущість показника ІМТ підтверджується його зв'язком з варіабельністю денного САД (r = 0,25, р <0,05) і ДАТ (r = 0,32, р <0,05), при підвищених значеннях якого значно зростає ризик ураження органів - мішеней.
При зіставленні реологічних характеристик крові з показниками гемодинаміки виявлені кореляційні залежності. Так, між серцевим індексом і основним показником гемореології - в'язкістю крові - встановлено зворотний кореляційний зв'язок (r = - 0,40, р <0,05). Менш виражена пряма кореляційна залежність виявлена ​​між ОПСС і в'язкістю крові (r = 0,26, р <0,05). Таким чином, відмічено переважання в групі хворих з гіпокінетичним варіантом кровообігу осіб з високими показниками реології крові.
Малюнок 3.
Психологічні особливості у хворих на АГ з метаболічними порушеннями
Самопочуття (à), активність (n ), Настрій (s)

Тривога (n), депресія (s)

Якість життя

* Р <0,05, ** р <0,01 - достовірність відмінності з I групою
Ефективність та переносимість гіпотензивної терапії
еднітом, пленділом і логімаксом;
поєднання антигіпертензивної і гіполіпідемічної терапії
У нашому дослідженні підтверджується висока гіпотензивна ефективність досліджуваних препаратів (рис. 4). Найбільша ефективність спостерігалася при застосуванні комбінованого препарату - логімакса.
Малюнок 4.
Гіпотензивна ефективність досліджуваних препаратів
за результатами традиційного вимірювання артеріального тиску (у%)

Терапія еднітом

Терапія пленділом

Терапія логімаксом

- Повний - частковий - недостатній ефект
На тлі терапії досягнуті позитивні зміни показників добового профілю АТ (табл. 4).
Таблиця № 4.
Динаміка середніх показників СМАД на тлі терапії
у хворих на АГ з метаболічними факторами ризику
Показник
Δ,%
Едніт
Пленділ
Логімакс
САДср, мм рт. ст.
-14,5 ***
-15,9 ***
-14,0 ***
ДАДср, мм рт. ст.
-13,6 **
-11,3 **
-12,5 *
ЧССср, уд / хв
-4,0
1,7
-8,6 *
ІВ САДср,%
-63,0 **
-59,5 **
-60,1 ***
ІВ ДАДср,%
-60,6 **
-52,6 **
-67,2 **
ІП САДср,%
-79,6 ***
-80,5 **
-76,4 ***
ІП ДАДср,%
-78,2 **
-67,0 **
-64,3 **
* Р <0,05, ** р <0,01, *** р <0,001 - достовірність відмінності з результатом
Всі досліджувані препарати чинили виразне вплив на середньодобові показники артеріального тиску і його навантаження. Відзначено, що у пацієнтів з початково нормальною варіабельністю АТ його значимих змін не відбулося, а в осіб з високою варіабельністю АТ відбулося вірогідне зниження стандартного відхилення САД (ДАТ) вдень - на 30% (34%), вночі - на 31% (33% ) в групі едніта; вдень на 20% (14%), вночі - на 13% (14%) у групі пленділа і вдень на 19% (18% н. д.), вночі - на 34% (36%) у групі логімакса.
Вивчаються препарати позитивно впливають на типи добових кривих. У пацієнтів з початково нормальним зниженням АТ під час сну не змінилася вираженість двофазного ритму АТ. У хворих з недостатнім зниженням АТ під час сну і нічною гіпертонією зазначено бажане в цій групі пацієнтів збільшення перепаду «день-ніч». Терапія призвела до зменшення відсотка хворих з нічною гіпотонією (рис. 5).
Зниження величини і швидкості ранкового підйому АТ, а в нашому дослідженні їх зниження досягнуто у всіх 3-х групах, супроводжується зменшенням ризику ураження органів - мішеней.
Зареєстровано підвищення ФВ у всіх групах лікування, достовірне лише в групі фелодипіну. Ми спостерігали деяку динаміку параметрів ЛШ. У всіх групах лікування відмічена тенденція до зменшення товщини стінок ЛШ (товщина МШП вірогідно зменшилася на 12,7% при лікуванні еднітом). При спочатку високому ІММЛШ він змінювався найбільш значуще, однак і у пацієнтів без ГМЛЖ відмічена тенденція до зменшення ІММЛШ. Виявлено тенденція до зниження ОПСС, достовірна на тлі лікуванні пленділом і логімаксом. Достовірно покращилася діастолічна функція ЛШ. Відсоток хворих, що мають порушення діастолічної функції ЛШ, зменшився на 46,2%, 57,0%, 40,9% у групах едніта, пленділа і логімакса відповідно.
Терапія досліджуваними препаратами не посилювала наявні у хворих метаболічні розлади, не погіршувала реологію крові.
На тлі терапії еднітом, пленділом і логімаксом відзначено достовірне поліпшення якості життя пацієнтів на 17,9%, 15,6% і 19,3% відповідно. Достовірно знизилася частота запаморочень, зменшилися головні болі, покращилася працездатність. У процесі лікування еднітом у хворих помітно знизилася почуття тривоги і занепокоєння, зменшилася стомлюваність. Відзначено тенденцію до зниження рівня депресії (достовірна в групах хворих, яким проводилася терапія еднітом і логімаксом) і особистісної тривоги. Також виявлено збільшення рівня суб'єктивного контролю, що свідчить про підвищення відповідальності хворого за своє здоров'я і розуміння, того що поліпшення самопочуття багато в чому залежить від його дій.
При прийомі едніта, пленділа і логімакса ми відзначили побічні реакції в 11,2%, 16% і 13,3% випадків відповідно зі скасуванням препарату в групі едніта в 8,4% і в групі пленділа в 4% випадків. Патологічних відхилень у загальному і біохімічному аналізах крові і в загальному аналізі сечі при контрольних дослідженнях не відмічено.
У хворих, які отримували поряд з гіпотензивною терапією ліпобай протягом 2-х місяців, відзначені позитивні зміни ліпідного спектра: достовірне зниження ДГ на 22,4%; ХС-ЛПНЩ на 32,8%; ТГ на 25,9%; Апо В на 19,3% і тенденція до підвищення ХС-ЛПВЩ (на 6,1%). Достовірних змін інших біохімічних, коагулологічних показників, глюкози крові не спостерігалося.
Таким чином, у 98% пацієнтів досягнуто позитивних зміни ліпідного спектра після 2-х - місячної терапії ліпобаем (53% пацієнтів показали відмінний результат, 38% хворих - хороший, 7% хворих - задовільний ефект). Для 2% хворих результат лікування виявився незадовільним. Отримані результати представляються досить бажаними, так як дисліпідемія, також як і АГ, розглядається в якості самостійного фактору ризику серцево-судинних ускладнень і необхідно враховувати цю обставину при підборі терапії. Побічні дії препарату зареєстровані у 20% хворих з відміною препарату в 4,5% випадків.
Зменшення тісноти зв'язку на тлі терапії між рівнем глюкози і САДср, САД під час сну і в період неспання у всіх обстежених хворих свідчить про ефективність застосування едніта, пленділа і логімакса при АГ в умовах інсулінорезистентності.
Залежність серцевого індексу від в'язкості крові на фоні лікування знижується у всієї групи хворих (результат r = -0,40, p <0,05; після лікування r = -0,29, н. Д.), так само як і взаємовідношення в'язкості крові і ДАДср (результат r = 0,45, p <0,05; після лікування r = 0,10, н. д.).
Зменшення тісноти зв'язку між рівнем глюкози і САДср, САД під час сну і в період неспання у всіх обстежених хворих свідчить про ефективність застосування едніта, пленділа і логімакса при АГ в умовах інсулінорезистентності.
Залежність серцевого індексу від в'язкості крові на фоні лікування знижується у всієї групи хворих (результат r = -0,40, p <0,05; після лікування r = -0,29, н. Д.), так само як і взаємовідношення в'язкості крові і ДАДср (результат r = 0,45, p <0,05; після лікування r = 0,10, н. д.).
При зниженні ДАДср на тлі лікування зв'язок між в'язкістю крові і ДАДср зменшилася, що свідчить про відсутність негативного впливу зниження середньодобового ДАТ на реологічні властивості крові.
Таким чином, АГ збільшує ризик розвитку серцево-судинних ускладнень і смерті, але цей ризик різко зростає, коли до АГ приєднуються метаболічні фактори ризику. У хворих на АГ з метаболічними розладами в порівнянні з пацієнтами, страждаючими ізольованою АГ, частіше виявляються порушення СПАД, патологічні зміни міокарда та гемореології, які підвищують вірогідність розвитку серцево-судинних ускладнень, внаслідок чого ці хворі повинні розглядатися в якості групи високого ризику розвитку серцево-судинних ускладнень. Пацієнтам з метаболічним синдромом показана тривала антигіпертензивна терапія, вибір якої повинен здійснюватися з урахуванням супутніх, в першу чергу коррігіруемих факторів ризику, найбільш значущими з яких є ГМЛЖ і порушення СПАД. Також доцільно одночасно виявляти і коригувати метаболічні фактори ризику, зокрема атерогенну дислипидемию, що дасть більш помітний ефект у боротьбі з АГ та її ускладненнями.

Висновки

1. У порівнянні з хворими ізольованою АГ, в осіб, які страждають на АГ з метаболічними розладами, частіше виявляються порушення СПАД з більш високими значеннями АТ, показниками «навантаження тиском» і більш високою варіабельністю АТ. Значно частіше у них спостерігається ГМЛЖ (42-79%) та порушення діастолічної функції ЛШ (67-80%). Достовірне вище в'язкість крові, ІАЕ і рівень фібриногену, індукована агрегація тромбоцитів та її швидкість. Хворі на АГ з метаболічними факторами ризику частіше страждали розладами невротичного регістру (50%), ніж пацієнти без цих факторів (14,3%).
2. Повний гіпотензивний ефект при лікуванні еднітом, пленділом і логімаксом у хворих на АГ з метаболічними факторами ризику склав 67,7%, 66,4% і 73,2% відповідно.
3. Терапія еднітом, пленділом і логімаксом покращує СПАД шляхом зменшення усереднених показників АТ, навантаження «гіпертонічними величинами», зниження початково високої варіабельності АТ. Зростає відсоток dippers, при зменшенні типів over-dippers, non-dippers та night-peakers.
На тлі терапії еднітом, пленділом і логімаксом відзначено достовірне поліпшення якості життя на 17,9%, 15,6% і 19,3% відповідно.
4. Встановлено, що досліджувані препарати (едніт, пленділ і логімакс) не посилюють наявні у хворих метаболічні порушення, що не погіршують реологію крові. Побічні реакції мали місце при лікуванні еднітом в 11,1% випадків (скасування - 8,4%), пленділом - 16% (відміна - 4%), логімаксом - 13,3% (скасування препарату не потрібно), при застосуванні комбінованої терапії в - 20% (скасування - 4,5%).
5. При комбінації гіпотензивної терапії з гіполіпідемічну препаратом - ліпобаем - у хворих на АГ з атерогенной дисліпідемією досягаються позитивні зміни ліпідного спектра у 98% випадків за рахунок зниження ДГ на 22,4%, ХС-ЛПНЩ на 32,8%, ТГ на 25,9% і підвищення Х-ЛВЩ на 6,1%.
Практичні рекомендації
1. У комплексі обстеження хворих на АГ цілеспрямоване виявлення супутніх метаболічних факторів ризику;
2. Встановлені дані про специфічні зміни СПАД та його зв'язку з факторами ризику розвитку ускладнень АГ є підставою для рекомендації використання СМАД в якості обов'язкового методу обстеження хворих м'якою і помірною АГ. СМАД допомагає підбору адекватної терапії, що забезпечує контроль показників АТ і ЧСС протягом 24 годин.
3. Підбір індивідуальних доз необхідно проводити за результатами СМАД. З урахуванням пролонгованої дії вивчених препаратів можна рекомендувати застосування едніта у добовій дозі 2,5 - 40 мг 1 раз / добу, пленділа в дозі 5 - 10 мг 1 раз / добу і логімакса в дозі 5 (50) / 10 (100) мг 1 раз / добу.
4. Виражені зміни ліпідного обміну у хворих АГ вимагають підключення до гіпотензивної терапії гіполіпідемічних препаратів (ліпобай в дозі 0,2 - 0,4 мг на добу).
Список робіт, опублікованих за темою дисертації:
1. Вітчизняний досвід застосування Ліпобая у хворих гіперліпідемією. / / Матер. VI Національного конгресу "Людина і ліки." Москва -1999. С. - 160. (У співавт. З В. С. Задіонченко)
2. Ефективність Ліпобая (церівастатіна) у хворих дисліпідемією. / / Клінічна фармакологія і фармакотерапія. 1999. № 4. С.54 - 55. (У співавт. З В. С. Задіонченко)
3. Ефективність Плендіда у хворих на артеріальну гіпертонію з метаболічними порушеннями. / / Клінічна фармакологія і фармакотерапія. 1999. № 6. с.28 - 30. (У співавт. З В. С. Задіонченко)
4. Досвід застосування препарату Ліпобай при лікуванні гіперхолестеринемії. / / Збірник тез ХХ підсумкової міжвузівській науковій конференції молодих вчених. Москва -1998. С. 90 - 91.
5. Вітчизняний досвід застосування Ліпобая (церівастатіна) у хворих дисліпідемією. / / Праці Міжнародного форуму. Кардіологія -99. Москва -1999. С. 121 - 126. (У співавт. З В. С. Задіонченко)
6. Ефективність Едніта у хворих на АГ з метаболічним синдромом. / / Російський Кардіологічний журнал № 4 (додаток). Тези доповідей VI Всеросійського з'їзду кардіологів. - Москва. - 1999. С. 51. (У співавт. З В. С. Задіонченко)
7. Застосування інгібітора АПФ - Едніта у хворих на артеріальну гіпертонію з метаболічними порушеннями. / / Матер. тез до Російської конференції: «Лікування і профілактика артеріальної гіпертонії» в рамках Другої междунароной спеціалізованої виставки «Кардіологія - 2000» і Російського наукового форуму «Російська кардіологія на початку XXI століття». - Москва. - 2000. С.46 (у співавт. З В. С. Задіонченко, Т. В. Адашева, І. В. Погонченкова).
8. Застосування Плендіда у хворих на артеріальну гіпертонію з метаболічними порушеннями. / / Матер. тез до Російської конференції: «Лікування і профілактика артеріальної гіпертонії» в рамках Другої междунароной спеціалізованої виставки «Кардіологія - 2000» і Російського наукового форуму «Російська кардіологія на початку XXI століття». - Москва. - 2000. С.45 (у співавт. З В. С. Задіонченко, Т. В. Адашева, І. В. Погонченкова).
9. Ефективність Логімакса у хворих на артеріальну гіпертонію з метаболічними порушеннями. / / Матер. тез до Російської конференції: «Лікування і профілактика артеріальної гіпертонії» в рамках Другої міжнародної спеціалізованої виставки «Кардіологія - 2000» і Російського наукового форуму «Російська кардіологія на початку XXI століття». - Москва. - 2000. С. 47 (у співавт. З В. С. Задіонченко, Т. В. Адашева, І. В. Погонченкова).
10. Новий препарат - Логімакс у хворих на артеріальну гіпертонію з метаболічними порушеннями. / / Матер. тез до міжнародної наукової форуму «Здобутки клінічної фармакології» у рамках міжнародної медичної виставки «Охорона здоров'я 99» .- Москва. - 1999. С. 148 (у співавт. З В. С. Задіонченко, Т. В. Адашева, І. В. Погонченкова).
11. Ефективність та переносимість Едніта у хворих на АГ з метаболічними порушеннями. / / Матер. тез до міжнародної наукової форуму «Здобутки клінічної фармакології» у рамках міжнародної медичної виставки «Охорона здоров'я 99» .- Москва. - 1999. С. 149 (у співавт. З В. С. Задіонченко, Т. В. Адашева, І. В. Погонченкова).
12. Пленділ в лікуванні хворих на артеріальну гіпертонію з метаболічними порушеннями. / / Матер. тез до міжнародної наукової форуму «Здобутки клінічної фармакології» у рамках міжнародної медичної виставки «Охорона здоров'я 99» .- Москва. - 1999. С.57 - 58 (у співавт. З В. С. Задіонченко, Т. В. Адашева, І. В. Погонченкова).
13. Артеріальна гіпертонія з метаболічними порушеннями, медикаментозна корекція Пленділом. / / Матер. тез до науково-практичної конференції «Актуальні проблеми артеріальної гіпертонії». - Москва. - 1999. С. 57 - 59 (у співавт. З В. С. Задіонченко).
14. Ефективність та переносимість Едніта у хворих на АГ з метаболічними порушеннями. / / Матер. тез до науково-практичної конференції «Актуальні проблеми артеріальної гіпертонії». - Москва. - 1999. С. 59 - 61 (у співавт. З В. С. Задіонченко).
15. Ефективність Логімакса у хворих на артеріальну гіпертонію з метаболічними порушеннями. / / Клінічна фармакологія і фармакотерапія. 2000. № 4. С. 26 - 29. (У співавт. З В. С. Задіонченко, Т. В. Адашева, І. В. Погонченкова).
16. Застосування Едніта у хворих на АГ з метаболічними порушеннями. / / Кардіологія. 2000. № 10. С. 38 - 41. (У співавт. З В. С. Задіонченко).
17. Застосування Едніта у хворих на АГ з метаболічними порушеннями. / / Гедеон Ріхтер в СНД. 2000. № 2. с.56. (У співавт. З В. С. Задіонченко, Т. В. Адашева, І. В. Погонченкова).
18. Вплив едніта на якість життя у хворих на артеріальну гіпертонію. / / Матер. VII Національного конгресу "Людина і ліки." Москва - 2000. С. - 89. (У співавт. З В. С. Задіонченко, Т. В. Адашева, І. В. Погонченкова).
19. Вплив фелодипіну на структурно-функціональний стан серця у хворих на гіпертонічну хворобу. / / Матер. VII Національного конгресу "Людина і ліки." Москва - 2000. С. - 89 - 90. (У співавт. З В. С. Задіонченко).
20. Логімакс в терапії хворих на артеріальну гіпертонію. / / М., Медицина: Клінічна монографія. - 2001. - 48с. (У співавт. З В. С. Задіонченко).
21. Метаболічні аспекти гіпертонічної хвороби, проблеми медикаментозної корекції. / / Російський Кардіологічний журнал. Прийнято до друку (у співавт. З В. С. Задіонченко).
22. Гіпотензивна терапія у хворих артеріальної гіпертонії з метаболічними факторами ризику. / / Клінічна фармакологія і фармакотерапія. Прийнято до друку (у співавт. З В. С. Задіонченко, Т. В. Адашева, І. В. Погонченкова).
23. Особливості перебігу артеріальної гіпертонії у хворих з метаболічними порушеннями. / / Російський Кардіологічний журнал. Прийнято до друку (у співавт. З В. С. Задіонченко, Т. В. Адашева, І. В. Погонченкова).
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Медицина | Реферат
131.8кб. | скачати


Схожі роботи:
Лікування артеріальної гіпертонії діуретики
Лікування артеріальної гіпертонії антагоністи кальцію
Лікування артеріальної гіпертонії інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту
Особливості перебігу артеріальної гіпертензії у жінок в постменопаузальному періоді об рунтування 2
Особливості перебігу артеріальної гіпертензії у жінок в постменопаузальному періоді об рунтування
Хронічний гастрит з ерозіями особливості перебігу та лікування
Ефективність та переносимість едніта у хворих на артеріальну гіпертонію з метаболічними порушеннями
Артеріальна гіпертензія ускладнена хронічною серцевою недостатністю у хворих з метаболічними порушеннями
Артеріальна гіпертензія ускладнена хронічною серцевою недостатністю у хворих з метаболічними порушеннями
© Усі права захищені
написати до нас