ЗМІСТ
ВСТУП
1. ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСОВИХ ВІДНОСИН В РІЗНИХ ФОРМАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ
1.1 Роль фінансів підприємства в сучасних умовах господарювання
1.2 Основи організації фінансів підприємства
2. АНАЛІЗ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ХАРАКТИРИСТИКИ ПІДПРИЄМСТВА
2.1 Історія створення підприємства та його природно кліматичні умови
2.2 Фінансовий стан підприємства
2.3. Фінансові результати господарської діяльності підприємства
3.ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІНАНСІВ АПК В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ РИНКОВИХ ВІДНОСИН
3.1. Фінанси АПК – складова частина фінансової системи
3.2. Зміст та задачі управління фінансами, фінансовий механізм підприємства
3.3 Організація фінансової роботи в господарстві
3.4 Шляхи вдосконалення організації фінансів і фінансової роботи на сільськогосподарському підприємстві
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
СПИСОК ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Сільськогосподарське виробництво характеризується великим розривом між часом виробництва і робочим періодом, сезонністю і значною тривалістю виробничого циклу. В зв’язку з цим виникає особливість в організації фінансів підприємств АПК. Це велика потреба в кредиті банків, визначення фінансових результатів в кінці року. Залежність від погодних умов потребує створення натуральних і грошових фондів. В основі організації фінансів підприємств АПК покладено комерційний розрахунок. В цих умовах необхідне сучасне, адекватно сучасній економіці, організація фінансової діяльності кожного підприємства. Це потребує підготовки спеціалістів - фінансистів, які мають глибокі теоретичні і практичні знання.
Поставленні задачі – організація, розподіл та управління фінансами підприємства та раціональне їх використання для прибутковості та високо рентабельності. Всі ці поставлені задачі розраховуються калькуляційним, порівняльним та балансовим методом розрахунку. Об’єктом дослідження в курсової роботі є ДГ «Токмацьке» Токмацького району. На прикладі якого показана організація фінансів та їх розподіл.
1. ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСОВИХ ВІДНОСИН В РІЗНИХ ФОРМАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ
1.1 Роль фінансів підприємства в сучасних умовах господарювання
Фінанси – це сукупність грошових відносин, організованих державою, в процесі яких здійснюється формування і використання загальнодержавних фондів грошових засобів для здійснення економічних, соціальних і політичних задач (6).
Фінанси представляють собою систему грошових відносин, за допомогою яких здійснюється планомірний розподіл сукупного суспільного продукту та національного доходу шляхом створення та використання фондів грошових засобів, необхідних для розвитку суспільного виробництва і підвищення його ефективності в цілях найбільш повного задоволення виростаючи матеріальних і духовних потреб, а також рішення інших задач суспільства.
Фінанси підприємств – це основа фінансів галузей народного господарства, так як у сфері матеріального виробництва створюються і первинно розподіляються сукупний суспільний продукт та національний доход (4). Фінанси є важливою частиною в організації суспільного виробництва. Використовуючи їх та інші економічні ричаги, держава впливає на розвиток матеріального виробництва та соціально–культурної сфери. За допомогою фінансів досягається планомірний розвиток економіки, активна дія на процеси виробництва, розподілу та обміну суспільного продукту, найбільш повне задоволення потреб народного господарства в матеріальних і грошових засобах.
Перехід до ринкової економіки потребує укріплення фінансів як основного ричага ефективного розвитку економіки. Тільки фінансова система гарантує успіх або невдачу всієї реорганізації господарства – затверджують С.І. Юрій та А.І. Крисоватий.
Полозенко Д.В. при розгляді цього питання робить акцент на те, що фінансування ситуація повинна передбачувати стан української економіки сільського господарства, її потенціальні можливості та реальні джерела фінансування, реальні ресурси, основним джерелом яких є внутрішній продукт.
Фінансові відносини охоплюють всі фази процесу відтворення. Тобто виробництва, розподілу, обміну, потреби. В процесі розподілу сукупного суспільного продукту він повинен бути розподілений на засоби виробництва (основні і оборотні) та предмети споживання. Від того наскільки вірно будуть вибрані пропорції цього розподілу, залежить темпи економічного росту, ефективність суспільного виробництва.
На інших стадіях суспільного відтворення також мають місце розподіл відносин та, значить, фінансові відносини. Це дуже важливо для вірного визначення ролі фінансів в економіки виробничої сфери; воно на протязі десятиріч планування командно-адміністративної системи в нашій країні не зараховувалось.
Фінансова система України, як і в іншій країні з ринковими умовами функціонування економіки об’єднує в собі централізовані (державні) фінанси і децентралізовані фінанси – фінанси підприємств і галузей народного господарства, фінанси населення.
Використання фінансів дає можливість підприємствам забезпечувати рішення виробничих та соціально - економічних проблем свого функціонування. При цьому сфера фінансових відносин підприємств включає в себе відносини:
між підприємством та його засновниками з приводу формування статутного фонду;
між підприємством і державою в цілях законодавства про оподаткування, соціальне страхування, формування загальнодержавних цільових грошових фондів;
між підприємством та його постачальниками і покупцями з питань виконання господарських договорів;
між підприємствами та банками з приводу взяття і повернення кредитів, а також виплати відсотків за їх використання;
в середині підприємств – з приводу розподілу прибутку, який залишається в його розпорядженні після виплат податків і обов’язкових платежів;
між підприємством та його робітниками.
Шеремет А.Д. та Сайфулін Р.С. крім вище названих відносин виділяють слідуючи:
відносини з товарними, сировинними та фондовими біржами по операціям з виробничими та фінансовими активами;
відносини з аудиторськими фірмами та іншими господарюючими суб’єктами.
Загальними для всіх перелічених видів відносин є те, що вони виражені в грошовій формі і представляють собою сукупність виплат і надходження грошових засобів підприємства.
Загальним елементом фінансових відносин є також те, що вони з’являються як результат господарських операцій, ініційованих самим підприємством або іншим учасником економічного процесу. Тому стан фінансових відносин або простіше стан фінансів підприємства визначається перш за все станом його виробничо – фінансових характеристик (фактів).
Але справедливе і зворотне ствердження, а саме – правильна і раціональна організація фінансів підприємства є головним фактором його успішної виробничо – господарської діяльності. В сучасних економічних теоріях бізнес розглядається як система руху капіталів. Раціональне розміщення засобів, ефективне їх використання та пошук довших джерел для фінансування – головні задачі організації фінансів підприємств.
В умовах ринку питання стану фінансів підприємства цікавить мільйони акціонерів, а також інших учасників економічного процесу. Це питання найбільш важливе для робітників самого с.г. підприємства та його адміністрації, тому що механізм ринку ясно вимальовує можливості банкрутства.
Починаючи зі складання бізнес-плану керівництво підприємства повинно чітко уявляти, за рахунок яких фінансових ресурсів воно буде здійснювати свою діяльність і які сфери вкладання капіталу будуть використовувати. Це необхідно підприємству при отриманні кредиту і при організації подальшої діяльності.
Досвід доказав життєздатність і ефективність ринкового механізму в забезпечені збалансованості економіки, в раціональному використанні трудових, матеріальних, та фінансових ресурсів, в створенні гнучких виробництв, сприятливих до запитів споживачів і досягнень научно-технічного прогресу. В умовах ринку підприємство є головним суб’єктом господарювання, незалежним товаровиробником, економічний простір для якого практично безмежний, але цілком залежить від вміння працювати беззбитково, адаптуючись до умов економічного середовища (1).
1.2 Основи організації фінансів підприємства
Перехід до ринкової економіки обумовлює збільшення ролі фінансів підприємств в системі господарювання. Конкурентно спроможність та платоспроможність с.г. підприємств визначаються організацією фінансів підприємства.
Функціонування фінансів с.г. підприємств здійснюються за допомогою цілеспрямованої їх організації. Під організацією фінансів розуміють форми, методи, способи формування та використання ресурсів, контроль за їх кругообігом для досягнення економічних цілей згідно з діючими актами законодавства.
В основі організації фінансів підприємства лежить комерційний розрахунок. В ринковій економіці господарський механізм саморозвитку базується на таких основних принципах: саморегулювання, самоокупності, самофінансування. Цим принципам відповідає комерційний розрахунок, котрий заключається в постійному порівнянні (грошовому виразі) затрат і результаті діяльності. Його метою є отримання максимального прибутку за мінімальних затрат капіталу і мінімально можливому ризику. Питання про те, що вироблять, як і для кого виробляти в ринкових умовах для підприємств визначається головним орієнтиром – прибутком. Комерційний розрахунок значно впливає на організацію підприємств. Він передбачає, що фінансові відносини підприємств регламентуються державою, головними економічними методами – за допомогою податковій, амортизаційній, валютній політиці.
Підприємства контролюються як особистими ревізійними комісіями, так і фінансово-кредитними, податковими, антимонопольними та природоохоронними органами. Важливе значення має контроль за цінами, вірним нарахунком заробітної плати, розподілом фондів економічного стимулювання.
При самофінансуванні колектив підприємства заробляє гроші не тільки на всі види поточних затрат на виробництво та реалізації продукції, але і на технічне переозброєння та реконструкцію виробництва, будівництво великих соціальних об’єктів. Таким чином, в умовах самофінансування підприємство забезпечує всі капітальні вклади виробничого та невиробничого призначення за рахунок власних основних та оборотних засобів, прибутку і кредитів банку.
Суб’єкт господарювання має фінансову незалежність, тобто право самостійно вирішувати що і як виробляти, кому реалізовувати продукцію, як розподіляти виручку від реалізації, як розпорядитись прибутком, які фінансові ресурси планувати і як їх використовувати. Але повне самостійність підприємств не означає відсутність яких-небудь правил їх функціонування. Підприємства можуть приймати рішення тільки в рамках діючих законів.
Самостійне підприємство покриває свої затрати та збитки за рахунок фінансових резервів, системи страхування і за рахунок власного прибутку. Джерелом формування фінансових ресурсів підприємств є доходи від реалізованої продукції (8).
Сільське господарство характеризується великим розривом між часом виробництва і робочим періодом. Це визначає особливості кругообігу засобів. В зв’язку з цим створюється особливості в організації фінансів: велика потреба в банківському кредиті і визначенні фінансових результатів в кінці року. Частина продукції використовується для внутрішньогосподарського обороту в натуральній формі, тому велика частина витрат йде без авансування грошових засобів, залежність с.г. від погодних умов потребує створення натуральних і грошових основних фондів(7).
2. ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА
2.1 Історія створення підприємства та його природно кліматичні умови
ДГ «Токмацьке» Токмацького району розташований у 7 км від м. Токмака у с. Нове на відстані 6 км від залізничної станції. Господарство добре забезпечено асфальтованими дорогами, що забезпечує зв‘язок з основним пунктом реалізації сільськогосподарської продукції – містом Токмаком.
Кліматичні умови притаманні зоні сухого Степу України – недостатньою кількістю опадів.
Основними показниками, які характеризують температурний режим місцевості є середньомісячна та середньорічна температура повітря, яка за декілька останніх років склала +10,2 %. Середня довготривалість вегетаційного періоду дорівнює 190-200 днів. Для розвитку сільськогосподарських культур велике значення має вологість повітря за низкою останніх років була максимальною у лютні 82%, та мінімальною у серпні 57%. За кількістю опадів за низькою останніх років – 409,5 мм.
Літні опади у зв‘язку із зовнішніми температурними умовами та частими вітрами швидко випаровуються. Тому їх ефективність знижується.
Сніжний покрив відмічається нестійкістю, тому захисні дії його незначні. Домінуючими вітрами у зимові місяці є панічно-східні та південно-східні вітри, які збільшують сухість повітря, прискорюють випарування вологи не тільки ґрунтом, але й самими рослинами. При зміні вітрів у суховії наступає ґрунтова та атмосферна засуха, виявляється вона з найбільшою силою у квітні або травні, коли вже посіяні ярові культури. Звичайно в цей час лютують “чорні бурі”, які збільшують негативні дії. Засушливі роки повторюються досить часто.
Рельєф, гідрологія ДГ «Токмацьке» сприятливі для механічної обробки ґрунту, посіву сільськогосподарських культур, догляд за ними та збору урожаю. Рельєф території землекористування, в основному рівнинний, загальний схил спостерігається к заходу та к півдню до ріки Молочної.
Ґрунтовий покрив господарства представлений великими різницями, характерними для лівобережного агропромислового району центральної України. Ґрунтоутворюючими породами на більшій частині території ДГ «Токмацьке» є паливо-бурий карбонатний ліс та амовіальні відкладення. Ґрунтовий покрив має декілька видів ґрунтів. Більшу частку землі займають чорноземи південні, слабо солонцюваті.
В цілому природно-кліматичні умови ДГ «Токмацьке» сприятливі для ведення сільськогосподарської діяльності, а весь комплекс агротехнічних заходів повинен бути спрямований на боротьбу із накопичування та зберіганням вологи.
Розглянемо показники господарської діяльності підприємства (таблиця 2.1).
Таблиця 2.1 - Показники господарської діяльності підприємства
Показник | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | Відхилення | |
|
|
|
| +/- | % |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
Вартість валової продукції, тис. грн. | 1688 | 1998,64 | 2123,1 | 434,86 | 125,76 |
Товарна продукція, тис. грн. | 4079 | 6391 | 6355,5 | 2276,5 | 155,81 |
Площа с/г угідь | 2184 | 2622 | 2997 | 813 | 131,2 |
Кількість робітників, чол.. | 35 | 43 | 45 | 10 | 128,57 |
Середньорічна вартість основні виробничих фондів, тис. грн | 1803,28 | 1947,35 | 1949,48 | 146,2 | 108,99 |
Валовий прибуток, тис. грн.. | 1880 | 2635 | 1935 | 55 | 103,88 |
Чистий прибуток, тис. грн. | 1488 | 2531 | 1582 | 94 | 106,32 |
Відпрацьовано 1 робітником, год. | 334,7 | 279,07 | 307,9 | -26,8 | 91,99 |
Фондовіддача, грн./грн. | 0,94 | 1,02 | 1,09 | 0,15 | 115,96 |
Фондозабезпеченість, грн. | 0,82 | 0,74 | 0,65 | -0,17 | 79,27 |
Фондоозброєність, грн./грн. | 51,54 | 45,28 | 43,32 | -8,22 | 84,05 |
Коефіцієнт оборотності | 1,01 | 1,69 | 1,64 | 0,63 | 162,37 |
Тривалість обороту, днів | 356,4 | 213 | 219,5 | -136,9 | 61,59 |
Рівень рентабельності, % | 0,27 | 0,34 | 0,18 | -0,09 | 66,67 |
Аналізуючи таблицю 2.1, можна сказати, що відбулося збільшення по багатьом показникам, так, валова і товарна продукція збільшилися на 25,76% та 55,81% відповідно; збільшився прибуток: валовий – на 3,88%, чистий – на 6,32%; площа с/г угідь та чисельність працівників – на 37,2% та 28,57%. Фондовіддача та коефіцієнт оборотності збільшилися на – 15,96% та 62,3%. Зменшення відбулося по фондозабезпеченості – на 20,63%, фондоозброєності – на 15,95%, тривалість обороту зменшилась на 30,41%, рентабельність активів зменшилась на 33,33%.
2.2. Фінансовий стан підприємства
Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі види діяльності підприємства. Перед усім на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперервний випуск продукції і реалізація високоякісної продукції.
Таблиця 2.2 – Оцінка фінансової стійкості та платоспроможності ДГ «Токмацьке»
Показник | 2003 р. | 2004 р. | Відхилення | |
|
|
| +/- | % |
Валюта балансу | 8695 | 8573 | -122 | 91,59 |
Власний капітал | 7364 | 8209 | -155 | 98,15 |
Позиковий капітал | - | - | - | - |
Довгострокові зобов’язання | - | - | - | - |
Поточні зобов’язання | 331 | 364 | 33 | 110 |
Необоротні активи | 2378 | 2403 | 25 | 1,01 |
Оборотні активи | 6317 | 6170 | -147 | 97,67 |
Високоліквідні активи | 706 | 721 | -765 | 48,5 |
Швидкореалізуємі активи | 3708 | 1946 | -1762 | 52,48 |
Запаси і витрати | 1903 | 3503 | 1600 | 184,07 |
Власні оборотні засоби | 5986 | 5906 | -80 | 88,66 |
Коефіцієнт автономії | 0,96 | 0,96 | - | - |
Коефіцієнт фінансової стабільності | - | - | - | - |
Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 2,13 | 1,98 | -0,15 | 98,96 |
Коефіцієнт поточної ліквідності | 13,33 | 7,33 | -6 | 54,99 |
Коефіцієнт загальної ліквідності | 19,08 | 16,95 | -2,13 | 88,36 |
Коефіцієнт маневреності | 0,71 | 0,72 | 0,01 | 1,01 |
Фінансовий стан підприємства – це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.
Фінансова діяльність підприємства повинна бути спрямована на забезпечення системного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної політики, досягнення раціонального співвідношення власних і іноземних коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства.
Для оцінки фінансового стану підприємства розглянемо таблицю 2.2.
Результати діяльності господарства свідчать про задовільний фінансовий стан. Порівнюючи його з попереднім роком, він погіршився, але не на багато.
2.3. Оцінка фінансових результатів
Для того, щоб оцінити фінансові результати діяльності підприємства, розглянемо таблицю 2.3.
Таблиця 2.3 - Фінансові результати діяльності ДГ «Токмацьке»
Показник | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | Відхилення |
|
|
|
| % |
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) | 4391 | 7092 | 7017 | 159,8 |
Податок на додану вартість | 312 | 701 | 662 | 212,78 |
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) | 4079 | 6391 | 6355 | 155,79 |
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг | 2199 | 3756 | 4402 | 200,18 |
Валовий прибуток | 1880 | 2635 |