Особливості обліку в бюджетних організаціях

Особливості обліку в бюджетних організаціях

Введення

В даний час з розвитком ринкової економіки у всі сфери господарської діяльності проникають нові економічні відносини, докорінно змінюється податкова система, а разом з тим закони, положення, нормативні акти. Створюються акціонерні, орендні і спільні підприємства з участю юридичних і фізичних осіб. Відбуваються помітні зміни у складі засобів і джерел фінансування підприємств.

Бухгалтерам в процесі роботи доводиться застосовувати нові методики, що дозволяють відображати введення в господарський оборот особливих видів майна та взаємовідносин учасників. За останній час у зв'язку з прийняттям нових нормативних документів сталися істотні зміни в методиці обліку основних засобів, виробничих запасів, собівартості продукції, капітальних вкладень, фінансових результатів; зазнали змін порядок формування та облік статутного капіталу та інших фондів підприємства, розподіл прибутку, погашення збитків, правила фінансування і кредитування.

Але, незважаючи на всі труднощі ведення обліку на підприємствах, на постійно мінливий законодавство і податки бухгалтерський облік зобов'язані вести всі організації, що знаходяться на території РФ.

Фінанси в бюджетних організаціях має свої специфічні особливості, обумовлені законодавством про бюджетний устрій і бюджетний процес, інструкцією з бухгалтерського обліку в установах і організаціях, що перебувають на бюджеті, затвердженої наказом Мінфіну РФ від 3 листопада 1993 № 122, іншими нормативними документами з обліку та звітності в бюджетних організаціях, галузевої їх специфікою. До цих особливостей слід віднести:

- Організація управління оборотним капіталом;

- Особливості формування фінансових результатів (контроль виконання кошторису витрат);

-Галузеві особливості обліку в установах бюджетної сфери (охорони здоров'я, освіти, науки).

До бюджетних належать організації, основна діяльність яких повністю або частково фінансується за рахунок коштів бюджету на основі кошторисів доходів і витрат (бюджетного кошторису). Обов'язковою умовою є відкриття фінансування по кошторису та ведення бухгалтерського обліку та звітності в порядку, передбаченому для бюджетних організацій.

Бухгалтерський облік у бюджетних установах складова частина єдиної системи обліку РФ. Інформаційна система для бюджетних установ має особливості, зумовлені істотними відмінностями в правилах ведення бухгалтерського обліку, що діють в комерційних і бюджетних організаціях. Ведення бухгалтерського обліку в бюджетних установах регламентуються спеціальними нормативними актами, адресованими для них. Визначальні регламентації (правила і вказівки) бюджетного обліку, обов'язкові в практиці бюджетних установ, встановлюються централізовано Міністерством фінансів Росії.

Добре поставлений бухгалтерський облік дозволяє не тільки виявити приховані резерви, виявляти порушення режиму економії планової та фінансово-бюджетної дисципліни, а й попереджати і вчасно усувати можливі втрати та необгрунтовані витрати.

Удосконалення бухгалтерського обліку, посилення його контрольних функцій за фінансовою та господарською діяльністю організації - основа зміцнення фінансово-бюджетної дисципліни.

За даними бухгалтерського обліку можна розкрити факти безгосподарності, марнотратства, надмірностей у використанні бюджетних коштів, вжити заходів до заощадження живої і матеріалізованої праці. Отже, бухгалтерський облік - це найважливіша ланка системи управління установами невиробничої сфери.

Недостатня розробленість теоретичних і практичних аспектів бухгалтерського обліку і контролю в бюджетних установах в умовах, що змінилися, низька дієвість контролю цільового характеру використання бюджетних коштів, дискусійність окремих положень визначають актуальність теми цієї роботи.

1.Основи бухгалтерського обліку в бюджетних організаціях

1.1 Види бюджетних організацій

ГК РФ ділить всі юридичні особи на два види - комерційні та некомерційні (ст. 50 ГК РФ). Підставою такого розподілу служить мета здійснюваної організацією діяльності. Основна мета комерційних організацій - отримання прибутку та його розподіл між учасниками.

Некомерційні організації створюються для досягнення освітніх, наукових, благодійних цілей, для задоволення духовних та інших нематеріальних потреб громадян і організацій, а також в інших цілях, спрямованих на досягнення суспільних благ. Інакше кажучи, вони не переслідують мети одержання прибутку та його розподілу між учасниками.

Комерційні організації існують за рахунок одержуваної ними прибутку. Некомерційні організації здійснюють свою діяльність за рахунок цільового фінансування або за рахунок добровільних пожертвувань.

Визначення бюджетної організації дано в Інструкції з бухгалтерського обліку в бюджетних організаціях № 107н від 30 грудня 1999 року:

Бюджетна установа - організація, створена органами державної влади РФ, органами державної влади суб'єктів РФ, органами місцевого самоврядування для здійснення управлінських, соціально-культурних, науково-технічних та інших функцій некомерційного характеру, діяльність якої фінансується з відповідного бюджету або бюджету державних позабюджетних фондів на основі кошторису доходів і витрат.

Обов'язковою умовою віднесення організації до розряду бюджетної є бюджетне фінансування по кошторису та ведення бухгалтерського обліку з бюджетного плану рахунків і в порядку, передбаченому інструкцією № 107н.

З цього визначення з достатньою очевидністю випливає, що бюджетна установа в будь-якому випадку є організацією некомерційної. ГК РФ визначає некомерційні організації як юридичні особи, які не мають основною метою своєї діяльності одержання прибутку і не розподіляють її між учасниками даної діяльності. Аналогічна формулювання міститься у Федеральному законі від 12.01.96 № 7-ФЗ «Про некомерційних організаціях». Отже, можна виділити дві ознаки такої організації, встановлених цивільним законодавством.

По-перше, основною метою діяльності некомерційних організацій не може бути отримання прибутку. Створюватися вони можуть відповідно до Закону «Про некомерційних організаціях» для «досягнення соціальних, благодійних, культурних, освітніх, наукових та управлінських цілей, з метою охорони здоров'я громадян, розвитку фізичної культури і спорту, задоволення духовних та інших нематеріальних потреб громадян, захисту прав , законних інтересів громадян та організацій, вирішення спорів та конфліктів, надання юридичної допомоги, а також в інших цілях, спрямованих на досягнення суспільних благ ». Госпрозрахункова діяльність допускається, але не в збиток основній і з умовою напрямки отриманого прибутку на здійснення статутних завдань.

По-друге, відсутність розподілу отриманого прибутку між учасниками достатньо очевидно і випливає зі сказаного. Бюджетні організації фінансуються заснував їх власником (РФ, суб'єктом РФ або органом місцевого самоврядування) з відповідного бюджету. Прибуток, отриманий організацією, використовується на досягнення цілей, визначених власником, встановлених спочатку установчими документами, і, таким чином, це не може бути простим поділом між учасниками господарської діяльності.

Бюджетні організації мають спеціальної правоздатністю. Це означає, що вони можуть придбати лише такі цивільні права і нести тільки такі цивільні обов'язки, які відповідають цілям їх діяльності, передбаченим в їх установчих документах.

Бюджетна установа характеризується наступними ознаками:

- Засновниками, а значить і власниками майна бюджетної установи, можуть бути органи державної влади РФ, органи державної влади суб'єктів РФ, органи місцевого самоврядування;

- Бюджетна установа створюється для здійснення управлінських, соціально-культурних, науково-технічних та інших функцій некомерційного характеру;

- Діяльність бюджетної установи фінансується з відповідного бюджету або бюджету державного позабюджетного фонду;

- Основою для виділення і витрачання бюджетних коштів є кошторис (документ, який складається для визначення ціни та її обгрунтування при укладанні договору підряду) доходів і витрат, яка затверджується в установленому порядку.

Бюджетна установа використовує бюджетні кошти відповідно до затвердженого кошторису доходів і витрат. Наявність кошторису забезпечує ефективне бюджетне планування і строго цільове використання виділених коштів. У кошторисі доходів і витрат повинні бути відображені всі доходи бюджетної установи, що отримуються як з бюджету та державних позабюджетних фондів, так і від здійснення підприємницької діяльності, у тому числі доходи від надання платних послуг, інші доходи, одержувані від використання державної або муніципальної власності, закріпленої за бюджетною установою на праві оперативного управління, та іншої діяльності.

Бюджетна установа при виконанні кошторису доходів і витрат самостійно у витрачанні коштів, отриманих за рахунок позабюджетних джерел. Бюджетній установі не надано право розпоряджатися наявними коштами на свій розсуд.

Бюджетна установа не має права отримувати кредити (позики) в кредитних організацій, інших юридичних, фізичних осіб, з бюджетів бюджетної системи Російської Федерації.

Бюджетні установи можуть мати кошти не тільки у вигляді бюджетних асигнувань, а й за рахунок позабюджетних надходжень. Останні поділяються на підгрупи:

- Цільові кошти і безоплатні надходження;

- Кошти, що надійшли в тимчасове розпорядження установи;

- Кошти, отримані від державних позабюджетних фондів та ін;

- А також кошти, отримані від підприємницької діяльності;

1) Цільові кошти є специфічним джерелом придбання активів і фінансування витрат бюджетної установи. Як і бюджетні кошти, цільові витрачаються, як правило, протягом звітного року або обмеженого проміжку часу, якщо за рахунок цільових коштів фінансуються окремі заходи.

2) Кошти, що надходять у тимчасове розпорядження бюджетних установ, підлягають обліку в кредитних організаціях на особових рахунках, відкритих бюджетним установам на балансових рахунках. Такі кошти при настанні певних умов підлягають поверненню власнику або передачі за призначенням. До них, наприклад, відносяться засоби, вилучені в ході дізнання, попереднього слідства, які не є речовими доказами, при накладенні арешту на майно обвинуваченого (підозрюваного), на які може бути звернено стягнення з метою відшкодування заподіяної матеріальної шкоди або виконання вироку в частині конфіскації майна , а також заставні суми, що вносяться обвинуваченим (підозрюваним) з санкції прокурора.

3) Для обліку коштів, що надходять у бюджетні установи від державних позабюджетних фондів, призначений субрахунок 115, який може застосовуватися органами соціального захисту населення при отриманні коштів з Пенсійного фонду РФ на виплату пенсій та допомог, а також установами охорони здоров'я при здійсненні медичного обслуговування населення за рахунок коштів Фонду соціального страхування РФ.

4) Підприємницька діяльність не може бути основним видом діяльності бюджетної установи. Тим не менш, останнім часом у зв'язку з хронічним недофінансуванням одержувачів бюджетних асигнувань керівники установ все частіше змушені шукати нетрадиційні способи отримання грошових коштів. Природно, що більшість таких способів пов'язано зі здійсненням різних видів підприємницької діяльності. В принципі, кошти, отримані від такої діяльності, не повинні використовуватися на цілі, які забезпечуються бюджетними асигнуваннями. Однак протягом терміну затримки фінансування суми виручки від реалізації продукції, виробленої бюджетною установою, найчастіше направляються на забезпечення видатків за відповідними бюджетними кошторисами. Крім того, отримання коштів від підприємницької діяльності дозволяє бюджетній установі вирішувати соціальні питання щодо поліпшення умов праці та відпочинку персоналу установ, а також виробничі проблеми, пов'язані з модернізацією виробничих потужностей, своєчасним оновленням зношених об'єктів основних засобів.

Відповідно до ГК РФ підприємницької є «самостійна, здійснювана на свої ризик діяльність, спрямована на систематичне отримання прибутку від користування майном, продажу товарів, виконання робіт або надання послуг особами, зареєстрованими в цій якості у встановленому законом порядку».

Підприємницька діяльність передбачена наступними нормативними актами і установчими документами:

- Закони України «Про освіту», «Основи законодавства РФ про культуру»;

- Федеральні закони «Про вищу і післявузівську освіту,« Про науку і державну науково-технічну політику »;

- Інші правові акти.

До підприємницької діяльності освітніх установ відносяться:

- Реалізація та здача в оренду основних фондів та майна установи;

- Торгівля покупними товарами, обладнанням;

- Надання посередницьких послуг;

- Пайова участь у діяльності інших установ і організацій;

- Придбання акцій, облігацій, інших цінних паперів і отримання доходів (дивідендів, відсотків) із них;

Для закладів освіти не є підприємницькою платна діяльність, доходи від якої реінвестуються в даний навчальний заклад і (або) на безпосередні потреби забезпечення, розвитку і вдосконалення освітнього процесу (у тому числі на заробітну плату) у цьому освітньому закладі. Суми, спрямовані освітніми установами на потреби забезпечення, розвитку і вдосконалення освітнього процесу в даному навчальному закладі, зменшують оподатковувану базу.

Якщо раніше доходи від здачі в оренду державного майна, стягнення додаткової оплати за навчання, надання консультаційних послуг установами освіти та іншими бюджетними організаціями вважалися виручкою від підприємницької діяльності, то з введенням з 1 січня 2000 року Інструкцію № 107 ці доходи розглядаються як додаткове джерело бюджетного фінансування .

Ніяких податків з одержуваного доходу як додаткового джерела бюджетного фінансування установа - одержувач коштів не обчислює і не сплачує.

Кожен вид позабюджетних коштів повинен враховуватися на відокремлених рахунках, відкритих в органах федерального казначейства або в кредитних організаціях (для бюджетних установ, не переведених на систему фінансування через органи федерального казначейства).

Бюджетні установи витрачають бюджетні кошти виключно на: - оплату праці відповідно з укладеними трудовими договорами і правовими актами, що регулюють розмір заробітної плати відповідних категорій працівників; - перерахування страхових внесків у державні позабюджетні фонди; - трансферти населенню, що виплачуються відповідно до федеральних законів, законами суб'єктів Російської Федерації і правовими актами органів місцевого самоврядування;

- Відрядження та інші компенсаційні виплати працівникам відповідно до законодавства Російської Федерації;

- Оплату товарів, робіт і послуг за укладеними державним або муніципальним контрактами; - оплату товарів, робіт і послуг відповідно до затверджених кошторисів без укладання державних або муніципальних контрактів.

Витрачання бюджетних коштів бюджетними установами на інші цілі не допускається.

Всі закупівлі товарів, робіт і послуг на суму понад 2000 мінімальних розмірів оплати праці здійснюються виключно на основі державних або муніципальних контрактів.

2. Основні завдання та правила ведення бухгалтерського обліку

Бухгалтерський облік являє собою упорядковану систему збору, реєстрації та узагальнення інформації в грошовому вираженні про майно, зобов'язання організації і їхньому русі шляхом суцільного, безперервного і документального обліку всіх господарських операцій. Основними завданнями бухгалтерського обліку є:

-Формування повної і достовірної інформації про діяльність організації та її майновий стан, необхідної внутрішнім користувачам бухгалтерської звітності - керівникам, засновникам, учасникам і власникам майна організації, а також зовнішнім - інвесторам, кредиторам і іншим користувачам бухгалтерської звітності;

-Забезпечення інформацією, необхідної внутрішнім і зовнішнім користувачам бухгалтерської звітності для контролю за дотриманням законодавства Російської Федерації при здійсненні організацією господарських операцій і їх доцільністю, наявністю і рухом майна і зобов'язань, використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів відповідно до затверджених норм, нормативами і кошторисами ;

-предотвращение отрицательных результатов хозяйственной деятельности организации и выявление внутрихозяйственных резервов обеспечения ее финансовой устойчивости.

Основные правила ведения бухгалтерского учета в организациях установлены Законом «О бухгалтерском учете», Положением о бухгалтерском учете и отчетности, Положением по бухгалтерскому учету «Учетная политика предприятия», Планом счетов бухгалтерского учета и другими нормативными документами, на которых остановимся более подробно в отдельной главе.

В соответствии с указанным законом основными правилами, требованиями к ведению бухгалтерского учета являются:

-бухгалтерский учет имущества, обязательств и хозяйственных операций организацией ведется в валютных РФ-рублях;

-имущество, являющееся собственностью организаций, учитывается обособленно от имущества других юридических лиц, находящегося у данной организации;

-бухгалтерский учет ведется организацией непрерывно с момента её регистрации до реорганизации или ликвидации;

-организация ведет бухгалтерский учет имущества, обязательств и хозяйственных операций путем двойной записи на взаимосвязанных счетах бухгалтерского учета, включенных в рабочий план счетов бухгалтерского учета. Данные аналитического учета должны соответствовать оборотам и остаткам по счетам синтетического учета;

-все хозяйственные операции и результаты инвентаризации подлежат своевременной регистрации на счетах бухгалтерского учета без каких-либо пропусков или изъятий;

-текущие затраты на производство продукции и капитальные вложения учитываются раздельно;

-основанием для записи в учетных регистрах являются первичные учетные документы, которые должны составляться в момент совершения хозяйственных операций или непосредственно после ее окончания и содержать обязательные реквизиты.

После того как решением Верховного суда РФ от 30 июля 1998г №ГКПИ 98-283 была признана недействительной Инструкция по бухгалтерскому учету в учреждениях и организациях, состоящих на бюджете (утверждена приказом Минфина России от 03 ноября 1993г №122), бюджетные организации остались без нормативного документа, который определял бы порядок ведения ими бухгалтерского учета.

Но теперь такой документ есть. Приказом Минфина России от 30 декабря 1999г №107 утверждена новая Инструкция по бухгалтерскому учету в бюджетных организациях. Инструкция зарегистрирована в Минюсте России 28 января 2000г №2064.

Используя периодическую бухгалтерскую литературу, нами была изучена Инструкция №107, она состоит из трех частей и двух приложений. В части I «Организация бухгалтерского учета» приводится бюджетный План счетов. Часть II «Учет операций по исполнению смет доходов и расходов по бюджетным средствам и средствам, полученным за счет внебюджетных источников» состоит из двенадцати глав, каждая из которых посвящена отдельному участку бухгалтерского учета. Часть III определяет «Порядок учета операций по централизованному снабжению материальными ценностями учреждений».

Приложение №1 к названной Инструкции представляет «Унифицированные формы финансовой, учетной и отчетной бухгалтерской документации бюджетных учреждений и организаций», приложение №2 – «Корреспонденцию субсчетов по основным бухгалтерским операциям».

Теперь бюджетным учреждениям разрешено применять не только документацию класса 05 ОКУД «Унифицированная система первичной учетной документации», но и отдельные формы первичных учетных документов класса 03 ОКУД «Унифицированная система первичной учетной документации».

Изменения, которые Инструкция №107 вносит в бухучет бюджетных организаций, весьма значительны и затрагивают все участки учета. Но в первую очередь необходимо сказать об ограничениях в выборе форм и способов ведения бухгалтерского учета и изменениях в учете внебюджетных средств поскольку от этого зависит налогообложение бюджетных организаций. Согласно пунктам 1 и 5 новой Инструкции, в бюджетных учреждениях устанавливается единый порядок ведения бухгалтерского учета. Этот порядок формируется на основе:

-стандартного Плана счетов бухгалтерского учета (п.30 Инструкции№107);

-мемориально-ордерной формы ведения бухгалтерского учета (перечень применяемых форм мемориальных ордеров приведен в п.20 Инструкции №107);

-формы первичных учетных документов и регистров бухгалтерского учета;

-методов оценки активов и обязательств;

-корреспонденции субсчетов по основным бухгалтерским операциям и т.д.

Это означает, что бюджетные учреждения в отличие от любых других некоммерческих и коммерческих организаций лишены возможности утверждения рабочего плана счетов бухгалтерского учета, выбора формы бухгалтерского учета и т.п.

Однако это противоречит Федеральному закону от 21 ноября 1996г №129-ФЗ «О бухгалтерском учете», а пункт 4 Инструкции №107 подтверждает, что бюджетные учреждения находятся в сфере действия этого закона.

Статья 6 Федерального закона «О бухгалтерском учете» гласит, что учетная политика бюджетных учреждений, как и любых других организаций, представляет собой совокупность организационно-технических решений и способов ведения бухгалтерского учета. Следовательно, чтобы ограничить права бюджетного учреждения по организации бухгалтерского учета и формированию учетной политики, необходимы изменения и дополнения в вышеуказанный закон.

Признавая целесообразность ведения единых унифицированных правил ведения бухгалтерского учета для бюджетных учреждений, все же необходимо отметить, что данная проблема должна решаться не нормативным правовым актом Минфина России, а на законодательном уровне.

Согласно статье 8 Инструкции №107, сведения об исполнении смет доходов и расходов представляются руководителям обслуживаемых учреждений в сроки, установленные главным бухгалтером централизованной бухгалтерии.

Между тем пункт 2 статьи 6 Федерального закона «О бухгалтерском учете» предусматривает принципиально иной порядок организации бухгалтерского учета. Руководителю юридического лица предоставлено право, сделать выбор в пользу определенной формы ведения бухгалтерского учета и нести ответственность за данный выбор. В условиях рынка даже для бюджетных учреждений наиболее приемлемой является децентрализованная форма учета, (то есть непосредственно в учреждении), поскольку руководитель в этом случае может принимать управленческие решения на основе своевременно поступающей бухгалтерской информации.

До недавнего времени деятельность бюджетных организаций регламентировалась не только Федеральным законом «О бухгалтерском учете», но и следующими документами:

-Положением по ведению бухгалтерского учета и бухгалтерской отчетности в Российской Федерации (приказ Минфина России от 29 июля 1998г №34 Н);

-ПБУ 1/98 «Учетная политика организации»

(приказ Минфина России от 09 декабря 1998г №60 Н);

-ПБУ 5/98 «Учет материально-производственных запасов»

(приказ Минфина России от 15 июня 1998г №25 Н);

-ПБУ 9/99 «Доходы организации»

(приказ Минфина России от 6 мая 1999г №32 Н) – в части признания доходов от предпринимательской и иной деятельности;

-ПБУ 10/99 «Расходы организации»

(приказ Минфина России от6 мая 1999г №33 Н) – в части признания расходов по предпринимательской и иной деятельности.

Одновременно с новой Инструкцией по бухгалтерскому учету в бюджетных учреждениях приказом Минфина России от 30 декабря 1999г №107Н утвержден перечень изменений и дополнений, вносимых в нормативные правовые акты Минфина России.

На основании этого документа бюджетные учреждения и организации исключены из сферы действия вышеуказанных положений и стандартов бухгалтерского учета. Тем не менее, многие нормы Инструкции №107 повторяют формулировки ранее принятых нормативных актов Минфина России.

В частности, и в пункте 7 Инструкции №107 по бухгалтерскому учету в бюджетных учреждениях, и в пункте 10 Положения по ведению бухгалтерского учета и бухгалтерской отчетности в Российской Федерации говорится о необходимости ведения документации на русском языке.

В пункте 8 Инструкции №107 и пунктах 6, 101 Положения по ведению бухгалтерского учета и бухгалтерской отчетности в Российской Федерации установлено, что ответственность за организацию бухгалтерского учета, соблюдение законодательства и хранение бухгалтерской документации в бюджетных организациях несет не главный бухгалтер, а руководитель учреждения.

Пункт 10 Инструкции №107 по бухгалтерскому учету в бюджетных учреждениях повторяет формулировку пункта 12 Положения по ведению бухгалтерского учета и бухгалтерской отчетности в Российской Федерации. И в том, и в другом документе говорится, что все работники бюджетных учреждений должны исполнять требования главного бухгалтера, касающиеся порядка оформления и представления в бухгалтерию документов и сведений.

Кроме того, способы оценки материальных запасов, изложенные в пункте 59 Инструкции №107, в целом повторяют правила оценки пунктов 5 и 6 ПБУ 5/98 «Учет материально-производственных запасов».

В то же время Инструкция №107 внесла и ряд принципиальных нововведений. Например, пункт 7 обязывает бюджетные учреждения вести учет в рублях и копейках и не допускает округлений до целых рублей, тогда как пункт 25 Положения по ведению бухгалтерского учета и бухгалтерской отчетности в Российской Федерации разрешает остальным организациям выбирать валюту учета.

Необходимо подчеркнуть, что установление единых унифицированных правил ведения бухгалтерского учета (включая корреспонденцию счетов) делает возможным применение к бюджетным учреждениям налоговых санкций по статье 120 Налогового кодекса РФ. Эти санкции применяются за грубое нарушение правил учета доходов, а также объектов налогообложения.

Оценка имущества и обязательств производится организацией для их отражения в бухгалтерском учете и бухгалтерской отчетности в денежном выражении. Оценка имущества, приобретенного за плату, осуществляется путем суммирования фактически произведенных расходов на его покупку; имущества полученного безвозмездно – по рыночной стоимости на дату оприходования; имущества произведенного в самой организации, - по стоимости его изготовления. Начисление амортизации основных средств и нематериальных активов производится независимо от результатов хозяйственной деятельности организаций в отчетном периоде.

Хозяйственные операции отражаются на бумажных и машиночитаемых носителях информации. Следовательно, бухгалтерский документ – любой носитель информации, с помощью которого хозяйственные операции подвергаются первичной регистрации. Бухгалтерскими документами оформляются любые хозяйственные операции в той последовательности в которой они совершаются. Это обеспечивает сплошной, непрерывный учет всех объектов учета; юридическое обоснование бухгалтерских записей, которые делают на основании документов, имеющих доказательную силу; использование документов для текущего контроля и оперативного руководства хозяйственной деятельностью организации; контроль за сохранностью собственности, так как документами подтверждается материальная ответственность работников за доверенные им ценности; укрепление законности, поскольку документы служат основными источниками сведений для последующего контроля правильности, целесообразности и законности каждой хозяйственной операции при документальных ревизиях. Первичные документы должны быть составлены в момент совершения операции, а если это не представляется возможным – непосредственно после окончания операции. В учреждениях все бухгалтерские документы, связанные с исполнением смет расходов по бюджету, специальным и другим внебюджетным средством, подписываются руководителем организации или его заместителем и главным бухгалтером или его заместителем. Своевременное и достоверное создание первичных документов, передача их в установленном порядке и сроке для отражения в бухгалтерском учете производится в соответствии с утвержденным в организации графиком документооборота. Документы следуют составлять на бланках установленной формы с заполнением всех реквизитов, причем в некоторых документах, например, приходных и расходных кассовых ордерах, исправления делать не разрешается. Проверенные и принятые бухгалтерией документы подвергают бухгалтерской обработке, под которой понимают расценку, группировку и разметку. Пройдя обработку, документация группируется по периодам – месяц, квартал, год и формируется в дела, содержащие обычно до 250 листов.

Согласно первичных документов производится запись операции на счетах. Записать операцию на счетах – это значит отразить её содержание в бухгалтерских книгах, карточках или свободных листах, являющихся учетными регистрами.

В бухгалтерских книгах все страницы пронумерованы и заключены в переплет. На последней странице указывается общее число пронумерованных страниц за подписью главного бухгалтера. Книги применяются для синтетического и аналитического учета.

Карточки из плотной бумаги или не плотного картона не скрепляются между собой. Их хранят в специальных ящиках – картотеках. Карточки (кроме карточек по основным средствам) регистрируются в реестре карточек (ф.279), который ведется для каждого счета отдельно. Карточки для учета основных средств регистрируются в описи инвентарных карточек по учету основных средств (Ф.ОС – 10).

Свободные листы (ведомости) отличаются от карточек тем, что они изготавливаются из менее плотной бумаги, имеют большой формат. Хранят их в особых папках – регистраторах; заводятся они, как правило, на месяц или квартал.

Содержание регистров бухгалтерского учета и внутренней отчетности является коммерческой тайной.

Для учреждений непроизводственной сферой наиболее характерно ведение бухгалтерского учета по мемориально–ордерной и журнально-ордерной формам учета. В связи с этим, нами были изучены особенности каждой из названных форм.

2. Сходство и различие плана счетов бюджетных организаций и коммерческих организаций

Пожалуй, одной из главных особенностей бухгалтерского учета в бюджетных организациях является применение плана счетов бухучета. Остановимся более подробно на сходствах и различиях разделов плана счетов бухгалтерского учета финансово – хозяйственной деятельности коммерческих предприятий и бюджетных организаций. (Приложение 1,Таблица 1)

План счетов бухучета бюджетных учреждений имеет пятнадцать разделов и тринадцать забалансовых счетов, тогда как в плане счетов коммерческих предприятий и организаций всего лишь девять разделов и пятнадцать забалансовых счетов.

Раздел I план счетов бюджетных организаций называется «Основные средства», в который включены счета 01 «Основные средства» (с разделением по видам основных средств на субсчета) и 02 «Износ основных средств». А в раздел I плана счетов коммерческих организаций «Основные средства и другие долгосрочные вложения» включен ряд счетов: 03 «Долгосрочно-арендуемые основные средства»;

04 «Нематериальные активы»;

05 «Амортизация нематериальных активов»;

06 «Долгосрочные финансовые вложения»;

07 «Оборудование к установке»;

08 «Капитальные вложения»;

09 «Арендные обязательства к поступлению».

Раздел II «Материальные запасы» плана счетов бухгалтерского учета в бюджетных организациях включает следующие счета:

03 «Изделия и продукция»;

04 «Оборудование, строительные материалы и материалы для научных исследований»;

05 «Молодняк животных и животные на откорм»;

06 «Материалы и продукты питания». С разделением по субсчетам.

Учет сырья, материалов, топлива, запчастей также ведется во втором разделе «Производственные запасы» плана счетов бухучета коммерческих организаций, но в него включены счета 12 «Малоценные и быстроизнашивающиеся предметы», 13 «Износ МБП», 14 «Переоценка материальных ценностей», 15 «Заготовление и приобретение материалов»… 19 «Налог на добавленную стоимость по приобретенным ценностям».

Учет же малоценных и быстроизнашивающихся предметов в бюджетных учреждениях предусмотрен разделом III «Малоценные и быстроизнашивающиеся предметы» на счете 07.

Затраты на производство и другие цели ведутся на счете 08 раздела IV плана счетов бюджетных учреждений, а в предприятиях различных форм собственности затраты на производство учитываются на счетах 20 – 29 плана счетов. Кроме всего прочего в раздел III «Затраты на производство» включены счета:

30 «Некапитальные работы» и 31 «Расходы будущих периодов».

Разделом IV «Готовая продукция, товары и реализация» плана счетов бухгалтерского учета финансово – хозяйственной деятельности предприятий предусмотрен учет готовой продукции (счет 40), товаров (счет 41), торговой наценки (счет 42), коммерческих расходов (счет 43) и издержек обращения (счет 44), а также товаров отгруженных (счет 45) и реализации продукции (работ, услуг, основных средств и прочих активов) на счетах 46 – 48.

Раздел V плана счетов бухгалтерского учета в бюджетных учреждениях и коммерческих организациях имеет одинаковое название «Денежные средства». Только денежные средства бюджетных организаций разбиваются на:

счет 09 «Текущие счета по федеральному бюджету»;

счет 10 «Текущие счета по бюджетам национально-государственных и административно-территориальных образований»;

счет 11 «Текущие счета по внебюджетным средствам».

Затем идет счет 12 «Касса» и счет 13 «Прочие денежные средства», а денежные средства коммерческих преприятий разделены на следующие счета «Касса» (счет 50); «Расчетный счет» (счет51); «Валютный счет» (счет 52); «Специальные счета в банках, денежные документы, переводы в пути и краткосрочные финансовые вложения» (счета 55-58).

В разделе VI плана счетов бюджетных организаций включен только один счет – 14 «Внутриведомственные расчеты по финансированию».

Раздел VII этого плана счетов имеет некоторое сходство с разделом VI плана счетов коммерческих предприятий и организаций. Расчеты с поставщиками и подрядчиками, покупателями и заказчиками за выполненные работы и оказанные услуги ведутся по счету 15 раздела VII , а в коммерческих предприятиях учет расчетов предусмотрен на счетах 60, 61, 62, 63, 64.

Учет расчетов с подотчетными лицами ведется на счете 16, а в плане счетов коммерческих организаций – на счете 71.

Расчеты с разными дебиторами и кредиторами учитывается по счету 17. Он включает в себя следующие субсчета:

171 «Расчеты по социальному страхованию»,

172 «Расчеты по специальным видам платежей»,

173 «Расчеты по платежам в бюджет», тогда как в плане счетов предприятий и учреждений различных форм собственности они выделены в отдельные счета:

67 «Расчеты по внебюджетным платежам»;

68 «Расчеты с бюджетом» (по видам платежей);

69 «Расчеты по социальному страхованию и обеспечению», который в свою очередь поделен на субсчета:

69/1 «Расчеты по социальному страхованию»;

69/2 «Расходы по пенсионному обеспечению»;

69/3 «Расчеты по медицинскому страхованию»;

69/4 «Расчеты по фонду занятости».

В бюджетных организациях учет расчетов по взносам в Пенсионный фонд, в фонд занятости и фонд медицинского страхования ведется на субсчетах счета 19 «Расчеты по пенсионному обеспечению и социальной защите населения».

На субсчете 180 «Расчеты с рабочими и служащими» учитываются расчеты с работниками учреждений по всем видам заработной платы. На субсчете 181 «Расчеты со стипендиатами» учитываются расчеты по стипендиям со студентами, аспирантами и докторами вузов. На других субсчетах счета 18 «Расчеты с рабочими, служащими и стипендиатами» ведется бухгалтерский учет с рабочими и служащими за товары, проданные в кредит, по безналичным перечислениям взносов по договорам добровольного страхования, расчеты по исполнительным листам и другие расчеты.

В коммерческих предприятиях расчеты с персоналом по оплате труда ведется на счете 70, а расчеты с персоналом по прочим операциям на счете 73 с разделением по субсчетам.

Далее в плане счетов бюджетных организаций в разделе VIII «Расходы» для отражения фактически произведенных расходов организациями и учреждениями используют счета 20 «Расходы по бюджету» и 21 «Прочие расходы». В соответствии законодательством бюджетные учреждения расходуют бюджетные средства исключительно на:

• оплату труда;

• перечисление страховых взносов в государственные внебюджетные фонды;

• трансферты населению, выплачиваемые в соответствии с федеральными законами;

• командировочные, в соответствии с законодательством;

• оплату товаров, работ и услуг в соответствии с утвержденными сметами.

Организации и учреждения, состоящие на бюджете, кроме бюджетных расходов могут производить расходы, финансируемые из внебюджетных источников. Такие расходы учитываются по субсчетам на счете 21 «Прочие расходы».

Для учета финансирования учреждений и организаций применяют счет 23 «Финансирование» раздела IX плана счетов.

На субсчетах 230 «Финансирование из бюджета на расходы учреждения и другие мероприятия», 231 «Финансирование из бюджета капитальных вложений» и 232 «Финансирование за счет других бюджетов» учитывается финансирование, полученное из бюджетов.

На субсчетах 234, 235, 236, 237, 238 ведется учет средств по финансированию, полученных из внебюджетных и прочих источников в соответствии с законодательством.

Раздел X «Фонды и средства целевого назначения» подразделяются на следующие счета:

24 «Фонды и средства целевого назначения»;

25 «Фонд в основных средствах»;

26 «Фонд в малоценных и быстроизнашивающихся предметах»;

27 «Фонды финансовых средств».

Учет фондов оплаты труда, выплат пособий на несовершеннолетних детей, фонда материального поощрения осуществляют на субсчетах счета 24.

Учет стоимости основных средств, малоценных и быстроизнашивающихся предметов, находящихся непосредственно в распоряжении организации учитывают на субсчете 250 и 260 соответственно.

Учет фондов накопления, социальной сферы и фондов потребления коммерческих предприятий и организаций ведется на счете 88 раздела VIII «Капитал и резервы». В этом разделе ведется учет «Уставного капитала» (счет 85), «Резервного капитала» (счет 86), «Добавочного капитала» (счет 87) и нераспределенной прибыли (непокрытого убытка), полученных в результате финансово-хозяйственной деятельности предприятия.

Бухгалтерский учет реализации изделий производственных (учебных) мастерских, продукции подсобных хозяйств, научно- исследовательских работ по договорам осуществляется на счете 28 «Реализация продукции, изделий и выполненных работ» раздела XI «Реализация продукции».

Раздел XII «Доходы» включает два счета: 40 «Доходы» и 41 «Прибыли и убытки». Субсчет 400 «Доходы по специальным средствам» используется бюджетными организациями для учета доходов, которые остаются в распоряжении организаций и учреждений, и могут расходоваться на определенные цели сверх ассигнований по бюджету. Субсчет 402 «Доходы от производственной деятельности профессионально-технических училищ» применяют для учета доходов от деятельности учебных мастерских и средств, заработанных учащимися на производственной практике.

Балансовая прибыль (убыток) представляет собой конечный финансовый результат, выявленный за отчетный период на основании бухгалтерского учета организаций и учреждений. Результат прибыли или убытка, выявленных в отчетном году отражаются по счету 41 «Прибыли и убытки».

Учет результатов финансово-хозяйственной деятельности на предприятиях всех отраслей народного хозяйства (кроме банков и бюджетных учреждений) производится на счетах:

80 «Прибыли и убытки»;

81 «Использование прибыли»;

82 «Оценочные резервы»;

83 «Доходы будущих периодов»;

84 «Недостачи и потери от порчи ценностей»

раздела VII «Финансовые результаты и использование прибыли».

Далее идет раздел VIII «Капитал и резервы», описанный выше и раздел IX «Кредиты и финансирование», по счетам которого предприятиями ведется учет краткосрочных и долгосрочных кредитов банков, краткосрочных и долгосрочных займов, целевого финансирования и поступления и арендных обязательств.

План счетов бюджетных организаций и учреждений включает также раздел XIII «Краткосрочные ссуды из бюджета»; раздел XIV «Средства переданные и полученные»; раздел XV «Результаты исполнения бюджета».

На забалансовых счетах планов счетов бюджетные организации ведут учет по:

• арендованным основным средствам;

• товарно-материальным ценностям, принятым на ответственное хранение;

• бланкам строгой отчетности;

• списанной задолженности неплатежеспособных дебиторов;

• материальным ценностям, оплаченным по централизованному снабжению;

• задолженности учащихся и студентов за невозвращенные материальные ценности;

• переходящим спортивным призам и кубкам;

• путевкам;

• переплатам пенсий и пособий, вследствие неправильного применения законодательства о пенсиях и пособиях, счетным ошибкам;

• учебным предметам военной техники;

• ссудам, выданным рабочим и служащим;

Учреждения непроизводственной сферы, как и все другие организации в обязательном порядке составляют бухгалтерский отчет, поэтому нами изучены конкретные вопросы, касающиеся ее особенностей в бюджетных организациях.

2.1 Бухгалтерская отчетность и ее состав

Отчетность представляет собой систему показателей, отражающих результаты хозяйственной деятельности организаций и учреждений за отчетный период. Отчетность включает таблицы, которые составляют на основе учетных данных.

Отчетность учреждений и организаций должна отражать состав имущества и источники его формирования, включая имущество производств и хозяйств, других подразделений, выделенных на отдельный баланс.

Отчетность составляется за определенный отчетный период: месяц, квартал, год. Учреждения и организации, а также централизованные бухгалтерии, обслуживающие учреждения и организации, состоящие на федеральном бюджете Российской Федерации, бюджетов различных уровней, составляют годовые, квартальные и месячные бухгалтерские отчеты об исполнении смет расходов и представляют своему вышестоящему органу, а также в налоговую инспекцию по месту регистрации.

В объем сводной годовой и квартальной отчетности включается справка о полученном из федерального бюджета финансировании.

Составлению отчетности предшествует сверка оборотов и остатков на счетах синтетического учета.

Составлению годового баланса предшествует проведение инвентаризации. Инвентаризация проводится в соответствии с Положением по ведению бухгалтерского учета и бухгалтерской отчетности в Российской Федерации. В соответствии с Положением регулируются расхождения между фактическими остатками ценностей и остатками на счетах бухгалтерского учета. Запись операций в бухгалтерском учете должна осуществляться на основании надлежащим образом оформленных оправдательных документов.

Сэкономленные против установленных ассигнований по смете расходов и перечисленные не позднее 31 декабря на текущие счета «Суммы по поручениям» средства остаются в распоряжении бюджетных учреждений и организаций и при условии выполнения показателей деятельности в установленном порядке направляются на производственные и социальные нужды.

Размер экономии по смете бюджетных организаций и учреждений определяют как разницу между общей суммой уточненных сметных назначений и кассовым расходом за год.

На расчетные счета поступают в установленном порядке денежные средства, в том числе средства бюджетного финансирования. Кроме того, на расчетном счете хранятся средства единого фонда оплаты труда, фонда производственного и социального развития, других фондов и прочие средства учреждений и организаций. Остатки средств на расчетных счетах в конце года не закрываются и переходят на следующий год.

Расчеты с дебиторами и кредиторами к концу года должны быть завершены. По расчетам с подотчетными лицами остатки неиспользованных средств должны быть возвращены, по использованным средствам – составлены авансовые отчеты.

Бухгалтерскую отчетность бюджетных организаций подразделяют на годовую, квартальную и месячную.

Годовая отчетность включает пакет документов (Приложение 2, Таблица 2).

В том случае, если организация получала средства из других бюджетов на проведение целевых мероприятий, по расходам этих средств составляется отдельный отчет. Этот отчет представляется тому распорядителю кредитов, от которого были получены эти средства.

Бюджетные организации, получающие доходы от предпринимательской деятельности, составляют годовой и квартальный отчеты о прибылях и убытках (форма 2) и представляют его в налоговый орган по месту его нахождения.

Кроме того, бюджетные учреждения представляют в налоговый орган по месту своего нахождения по окончании отчетного периода «Расчет налога от фактической прибыли» и «Расчет по налогу на добавленную стоимость».

Отчетность о прибылях и убытках составляется на основании данных аналитического учета, а также с использованием данных отчетности: по форме 2-1 «Отчет об исполнении сметы доходов и расходов бюджетной организации, переведенной на новые условия хозяйствования», по формам 4 или 4 (сводная) «Отчет об исполнении сметы по внебюджетным средствам».

Отражение в отчетности налога на добавленную стоимость производится на основании счетов-фактур. По счетам-фактурам налоговые органы осуществляют контроль за правильностью исчисления налога и полнотой его перечисления в бюджет.

Для подтверждения достоверности изложенного материала, а также расширения собственных экспериментальных исследований нами были изучены вопросы, касающиеся исполнения сметы расходов бюджетных организаций в виде баланса исполнения сметы расходов (форма 1) и отчета об исполнении сметы расходов бюджетной организации (форма 2). Названные документы приведены в приложении 3 и 4.

2.2 Баланс исполнения сметы расходов бюджетной организации

«Баланс исполнения сметы расходов» составляют на основании сверенных счетов и оборотов по счетам бухгалтерского учета. Годовой баланс составляют после заключения счетов текущего учета.

Основные средства, материальные запасы, малоценные и быстроизнашивающиеся предметы отражают в балансе по фактической стоимости их приобретения.

3. Отчет об исполнении сметы расходов

Форма 2 «Отчет об исполнении сметы расходов» содержит данные об исполнении сметы расходов бюджетной организации. Форма 2 составляется по разделам, главам и параграфами в разрезе статей бюджетной классификации. Форма 2 заполняется на основании данных соответствующих регистров учета кассовых и фактических расходов. Данные об исполнении смет расходов бюджетной организации и баланса исполнения сметы расходов показываются нарастающим итогом с начала года в рублях или тысячах рублей. Учреждения, предприятия и организации, получающие средства федерального бюджета от органов федерального казначейства, представляют не позднее 5 числа следующего за отчетным месяцем отчет по форме 2 в орган федерального казначейства, от которого получено финансирование. Второй экземпляр отчета по форме 2 в эти же сроки представляется своему вышестоящему органу.

3. Организация внешнего контроля

Фінансовий контроль діяльності бюджетних установ здійснюється у вигляді ревізій та перевірок їх фінансово-господарської діяльності, що проводяться контрольними органами (Росфіннадзор, Рахунковою палатою, внутрішньовідомчих контрольними органами, ФНС, ФСС, ФОМС, ПФ та іншими відомствами). Мета перевірок - контроль за ефективним та раціональним витрачанням бюджетних коштів, законністю здійснюваних операцій, виявлення фактів їх нецільового використання. Перевірки поділяються на планові та позапланові, на тематичні, узагальнюючі і комплексні.

Планові перевірки здійснюються з певною періодичністю, тому їх об'єкти і строки проведення вказуються у графіку перевірок. Він включає: об'єкт перевірки, період, термін проведення та відповідальних виконавців. При позапланові перевірки контролюються питання, щодо яких є інформація про можливі порушення і зловживання.

Основні заходи перевірок направлені на вивчення:

- Установчих, реєстраційних, планових, бухгалтерських, звітних і інших документів (за формою та змістом);

- Повноти, своєчасності та правильності відображення здійснених фінансових і господарських операцій у бухгалтерському (бюджетному) обліку і бухгалтерської (бюджетної) звітності, в тому числі шляхом зіставлення записів в облікових регістрах з первинними обліковими документами, показників бухгалтерської (бюджетної) звітності з даними аналітичного обліку;

- Фактичної наявності, цілісності і правильного використання матеріальних цінностей, що перебувають у федеральній власності, грошових коштів і цінних паперів, достовірності розрахунків, обсягів поставлених товарів, виконаних робіт і наданих послуг, операцій з формування витрат і фінансових результатів;

- Постановки та стану бухгалтерського (бюджетного) обліку і бухгалтерської (бюджетної) звітності в перевіреній організації;

- Стану системи внутрішнього контролю у перевіреній організації, в тому числі наявність та стан поточного контролю над рухом матеріальних цінностей та грошових коштів, правильністю формування витрат, повнотою оприбуткування, збереженням і фактичною наявністю продукції, грошових коштів і матеріальних цінностей, достовірністю обсягів виконаних робіт і наданих послуг;

- Прийнятих перевіряється організацією заходів щодо усунення порушень, відшкодування матеріальних збитків, притягнення до відповідальності винних осіб за результатами попередньої ревізії (перевірки).

На федеральному рівні органом державного контролю є Рахункова палата Російської Федерації, яка підзвітна Федеральним Зборам Російської Федерації і в своїй діяльності керується Федеральним законом від 11.01.1995 № 4-ФЗ "Про Рахункову палату Російської Федерації". В рамках завдань, визначених чинним законодавством, Рахункова палата має організаційної та функціональної незалежністю. Фактично вона є провідним органом державного зовнішнього фінансового контролю. Вона забезпечує єдину систему контролю за виконанням федерального бюджету і бюджетів федеральних позабюджетних фондів.

Завдання Рахункової палати:

- Організація та здійснення контролю своєчасного виконання доходних і витратних статей федерального бюджету і бюджетів федеральних позабюджетних фондів за обсягами, структурою та цільовим призначенням;

- Визначення ефективності та доцільності видатків державних коштів і використання федеральної власності;

- Оцінка обгрунтованості дохідних і видаткових статей проектів федерального бюджету і бюджетів федеральних позабюджетних фондів;

- Фінансова експертиза проектів федеральних законів, а також нормативних правових актів федеральних органів державної влади, що передбачають витрати, що покриваються за рахунок коштів федерального бюджету, або що впливають на формування та виконання федерального бюджету і бюджетів федеральних позабюджетних фондів;

- Аналіз виявлених відхилень від встановлених показників федерального бюджету і бюджетів федеральних позабюджетних фондів та підготовка пропозицій, спрямованих на їх усунення, а також на вдосконалення бюджетного процесу в цілому;

- Контроль законності та своєчасності руху коштів федерального бюджету і коштів федеральних позабюджетних фондів в Центральному банку Російської Федерації, уповноважених банках та інших фінансово-кредитних установах Російської Федерації;

- Регулярне представлення Раді Федерації та Державній Думі інформації про хід виконання федерального бюджету і результати проведених контрольних заходів.

У процесі реалізації поставлених завдань Рахункова палата:

- Здійснює контрольно-ревізійну, експертно-аналітичну, інформаційну та інші види діяльності;

- Забезпечує єдину систему контролю за виконанням федерального бюджету і бюджетів федеральних позабюджетних фондів, що передбачає:

- Організацію і проведення оперативного контролю за виконанням федерального бюджету в звітному році;

- Проведення комплексних ревізій та тематичних перевірок по окремих розділах і статтях федерального бюджету, бюджетів федеральних позабюджетних фондів;

- Експертизу проектів федерального бюджету, законів та інших нормативних правових актів, міжнародних договорів Російської Федерації, федеральних програм та інших документів, які зачіпають питання федерального бюджету і фінансів Російської Федерації;

- Аналіз і дослідження порушень і відхилень у бюджетному процесі, підготовку і внесення до Ради Федерації і Державної Думи пропозицій щодо їх усунення, а також щодо вдосконалення бюджетного законодавства в цілому;

- Підготовку та подання висновків до Ради Федерації і Державної Думи з виконання федерального бюджету і бюджетів федеральних позабюджетних фондів у звітному році;

- Підготовку та подання висновків і відповідей на запити органів державної влади Російської Федерації.

Для здійснення своєї діяльності за запитами Рахункової палати всі органи державної влади в РФ, органи місцевого самоврядування, підприємства, організації незалежно від форм власності та їх посадові особи зобов'язані надавати фінансову та іншу пов'язану зі здійсненням контролю інформацію. Відмова або ухилення посадових осіб зазначених органів, підприємств, установ та організацій від своєчасного надання необхідної інформації або документації на вимогу Рахункової палати, а також надання неправдивої інформації тягне за собою відповідальність, встановлену законодавством Російської Федерації. У процесі виконання федерального бюджету Рахункова палата контролює повноту і своєчасність грошових надходжень, фактичне витрачання бюджетних асигнувань у порівнянні з законодавчо затвердженими показниками федерального бюджету, виявляє відхилення та порушення, проводить їх аналіз, вносить пропозиції щодо їх усунення.

НК РФ наділив податкові органи правами та обов'язками щодо здійснення ними своїх функцій, однією з яких є контрольна. Податковий контроль являє собою встановлену податково-правовими нормами систему контрольних заходів, здійснювану спеціально уповноваженими на це органами, спрямовану на перевірку, забезпечення повноти і своєчасність виконання фіскальнообязаннимі особами податкового законодавства.

Цілі податкового контролю:

- Виявлення податкових правопорушень і податкових злочинів;

- Попередження їх вчинення в майбутньому;

- Забезпечення невідворотності настання податкової відповідальності.

Податковий контроль діяльності бюджетних організацій проводиться співробітниками податкових органів у межах своєї компетенції за допомогою податкових перевірок, отримання пояснень, перевірки даних обліку і звітності, а також в інших формах, передбачених Податковим кодексом РФ. Відповідно до НК РФ основними методами поточного та наступного контролю правильності обчислення, повнотою і своєчасністю сплати податків платниками податків, платників зборів та податкових агентів до бюджетів різного рівня є камеральні та виїзні податкові перевірки.

Контроль служить важливим способом забезпечення законності і доцільності проведеної діяльності установи. Роль зовнішнього контролю змінюється, але сам зовнішній контроль не виключається. Він вирішує свої традиційні завдання, актуальність яких не знижується, і набуває нові напрямки. Наиболее заметное из них - аудит эффективности. Зростає значення експертно-аналітичної діяльності, моніторингу витрачання бюджетних коштів. Забезпечення прогресуючої результативності державних витрат без налагодженої взаємодії зовнішнього і внутрішнього контролю стає все більш проблематичним. Разом з тим потрібно конструктивно поєднувати компетентний зовнішній контроль з невтручанням у внутрішні справи організації, не перетворювати його в дріб'язкову опіку одних органів іншими.

Висновок

Облікова інформація відбиває фактичний стан господарського об'єкта чи бюджетної установи. Повнота, достовірність і своєчасність облікової інформації визначають дієвість управління виробництвом, сприяють запобіганню прийняття невиправданих рішень. Це вимагає постійного вдосконалення методології бухгалтерського обліку як основного постачальника інформації.

До недавнего времени бухучет в основном использовался как инструмент внешнего административного контроля за государственными предприятиями. Все виразніше виявлялося зростаюче розбіжність між вітчизняною системою бухгалтерського обліку та Західної Європи.

За останні роки покращилися методологія і організація бухгалтерського обліку. Изданы новые нормативные документы, регламентирующие постановку бухгалтерского учета в различных отраслях и ведомствах: План счетов бухгалтерского учета; Положение о бухгалтерском учете и отчетности; Основные положения по составу затрат, включаемых в себестоимость продукции (работ, услуг); Положение о порядке начисления амортизации (износа) на полное восстановление по основным фондам; Порядок ведения кассовых операций и другие.

Основні напрямки вдосконалення організації бухгалтерського обліку визначені з урахуванням переходу до ринкової економіки.

Важливим є приведення вітчизняної практики бухгалтерського обліку в порівнянність з практикою західних країн, для чого необхідно удосконалювати бухгалтерський облік, впроваджувати прогресивні форми і методи обліку.

Приказом Минфина России от 30 декабря 1999 года №107 утверждена новая Инструкция по бухгалтерскому учету в бюджетных учреждениях. Согласно Инструкции №107 введены единые унифицированные правила ведения бухгалтерского учета в бюджетных учреждениях, изменена методика ведения бухгалтерского учета.

Согласно пункту 6 Инструкции Минфина России от 30 декабря 1999г. №107 теперь бюджетные организации обязаны составлять отдельный баланс по внебюджетным средствам и включать данные этого отдельного баланса в свой единый баланс.

Для обеспечения раздельного учета операций по бюджетным и внебюджетным средствам бюджетным предприятиям и организациям рекомендовано при необходимости присвоить отличительный признак в виде номера каждому субсчету Плана счетов бухучета.

Вполне очевидно, что в результате этого возрастет трудоемкость ведения бухгалтерского учета, особенно на первых порах. Но именно этот механизм позволит эффективно разделить имущество, переданное в управление бюджетному учреждению, и имущество, самостоятельно заработанное бюджетной организацией и не подлежащее изъятию.

Если ранее доходы от сдачи в аренду государственного имущества, взимание дополнительной оплаты за обучение, оказание консультационных услуг учреждениями образования и другими бюджетными организациями считались выручкой от предпринимательской деятельности, то с введением с 1 января 2000 года Инструкции №107 эти доходы рассматриваются как дополнительный источник бюджетного финансирования.

Никаких налогов с получаемого дохода как дополнительного источника бюджетного финансирования учреждение – получатель средств не исчисляет и не уплачивает.

Важную роль в условиях нового порядка ведения бухгалтерского учета играет оперативный учет прямых расходов по бюджетной и предпринимательской деятельности. Это требует внедрения более действенных форм учета и контроля за распределением расходов.

Ранее бюджетные учреждения, финансируемые из регионального или местного бюджетов, распределяли все расходы между бюджетной и предпринимательской деятельностью расчетным методом пропорционально удельному весу средств от предпринимательской деятельности в общей сумме средств (п.9 Инструкции Госналогслужбы России от 20 августа 1998г. №48).

В условиях нового порядка ведения бухгалтерского учета пункт 9 Инструкции №48 фактически уже не может использоваться бюджетными учреждениями. Формируя учетную политику, бюджетное учреждение имеет право разработать собственные методы ведения раздельного учета, включая методы распределения необходимых статей общехозяйственных расходов на бюджетную и предпринимательскую деятельность, или методы распределения всех расходов в качестве прямых, что подтверждается новой Инструкцией от 30 декабря 1999 года №107 по бухгалтерскому учету в бюджетных учреждениях.

Додаток 1

Таблиця 1. «Сходство и различие плана счетов бюджетных и коммерческих организаций»

Приложение 2

Таблиця 2. «Состав годовой бухгалтерской отчетности бюджетных организаций»

Список літератури

1. Конституція Російської Федерації

2. Бюджетний кодекс Російської Федерації. – М.: ПРОСПЕКТ, 2010

3. Цивільний кодекс Російської Федерації частина 1, 2. – М.: ОМЕГА-Л, 2010

4. Податковий кодекс Російської Федерації частина 1, 2. – М.: ОМЕГА-Л, 2010

5. Трудовий кодекс Російської Федерації. – М.: ОМЕГА-Л, 2010

6. Федеральний закон від 11.01.1995 № 4-ФЗ "Про Рахункову палату Російської Федерації"

7. Федеральний закон від 21.11.1996 р. № 129-ФЗ "Про бухгалтерський облік"

8. Федеральний закон від 21.07.2005р. № 94-ФЗ "Про розміщення замовлень на поставки товарів, виконаних робіт, надання послуг для державних і муніципальних потреб"

9. Федеральний закон від 24.07.2009 р. № 212-ФЗ "Про страхові внески до пенсійного фонду Російської Федерації, фонд соціального страхування Російської Федерації, федеральний фонд обов'язкового медичного страхування і територіальні фонди обов'язкового медичного страхування"

10. Розпорядження Уряду РФ від 15.11.2002г. № 1611-р "Про переоцінку основних засобів та нематеріальних активів у бюджетних установах"

11. Інструкція "Про порядок складання та подання річної, квартальної і місячної бюджетної звітності", затверджена наказом Мінфіну Росії від 13.11.2008р. № 128н

12. Інструкція "Про затвердження форм регістрів бюджетного обліку", затверджена наказом Мінфіну Росії від 23.09.2005г. № 123н

13. Інструкція по бюджетному обліку, затверджена наказом Мінфіну Росії від 10.02. 2006 р. № 25н

14. Інструкція по бюджетному обліку, затверджена наказом Мінфіну Росії від 30.12.2008 р. № 148н

15. Наказ Федерального казначейства від 10.10.2008 № 8н. "Про порядок касового обслуговування виконання федерального бюджету, бюджетів суб'єктів Російської Федерації місцевих бюджетів та порядок здійснення територіальними органами федерального казначейства окремих функцій фінансових органів суб'єктів Російської Федерації і муніципальних утворень по виконанню відповідних бюджетів

16. Порядок ведення касових операцій у РФ, затверджений рішенням Ради директорів ЦБ РФ від 22.09.1993г. № 40

17. Алексєєва І.В. Бюджетний облік крок за кроком. М.: Екар, 2007

18. Аснін Л.М., Кононова І.Я. Контроль і ревізія. - Ростов-н / Д.: Вид-во ФЕНІКС, 2004

19. Афанасьєв М.П. Державний фінансовий контроль. - М.: ВИЩА ШКОЛА ЕКОНОМІКИ, 2001

20. Бєлов О.М. Бухгалтерський облік в бюджетних установах. - М.: ІСПИТ, 2005

21. Голощапов Н.А., Соколов А.А. Контроль і ревізія. - М.: АЛЬФА-ПРЕС, 2007

22. Захар'їн В.Р. Бухгалтерський облік в бюджетних установах. - М.: ОМЕГА-Л, 2009

23. Кондраков Н.П., Кондраков І.П. Бухгалтерський облік в бюджетних організаціях. М.: ПРОСПЕКТ, 2007

24. Конопляник Т.М., Морозова І.В. Бюджетний облік оплати праці. СПб.: БІЗНЕС-ПРЕСА, 2007

25. Кочергою Д.С. Амортизація: практичний посібник. - М.: ОМЕГА-Л, 2005

26. Паклар О.М. Бюджетний облік. - М.: ЮСТІЦІФОРМ, 2006

27. Полещук Т.А., Мітіна О.В. Бухгалтерський облік в бюджетних організаціях. - М.: ИНФРА-М, 2010

28. БІНО: Бюджетні установи № 2 / 2009. Вид-во Екар. - 2009

29. БІНО: Бюджетні установи № 5 / 2009. Вид-во Екар. - 2009

30. БІНО: Бюджетні установи № 6 / 2009. Вид-во Екар. - 2009

31. БІНО: Бюджетні установи № 7 / 2009. Вид-во Екар. - 2009

32. БІНО: Бюджетні установи № 12/2009. Вид-во Екар. - 2009

33. Булаєв С.В. Положення про внутрішній контроль: розробляємо, стверджуємо, застосовуємо / / Бюджетні установи. - 2009. - № 6

34. Валова С.А. Не допускаємо помилок і порушень при проведенні інвентаризації / / Бюджетні установи: ревізії та перевірки фінансово-господарської діяльності. - 2009. - № 7

35. Лікарняні листи / / Под ред. Г.Ю. Кисневий - М.: АБАК, 2009

36. Річний звіт для бюджетних організації - 2008 / / Под ред. Ю.А. Васильєва. - М.: Изд-во Консалтингова група "Аюдара", 2008

37. Кудряшов С.А. Виїзна перевірка як засіб податкового контролю / / Бюджетні установи: ревізії та перевірки фінансово-господарської діяльності. - 2008. - № 10

38. Лукошкине С.В. Класифікація видів фінансового контролю / / Сучасний бухоблік. - 2009. - № 2

39. Овсянніков Л.М. Контроль зовнішній і внутрішній: умови взаємодії / / Фінанси. - 2008. - № 11

40. Строков А.І. Порядок обліку розрахунків з персоналом бюджетних установ з оплати праці / / Бухгалтерський облік в бюджетних і некомерційних організаціях. - 2008. - № 15

41. Інформаційно-правова система "Консультант Плюс"