Основні фонди підприємства в умовах переходу до ринкової економіки

Строк корисного використання об'єкта основних засобів визначається організацією при прийнятті об'єкта до бухгалтерського обліку.
Визначення терміну корисного використання об'єкта основних засобів провадиться виходячи з:
очікуваного терміну використання цього об'єкта відповідно до очікуваної продуктивністю або потужністю;
очікуваного фізичного зносу, залежить від режиму експлуатації (кількості змін), природних умов і впливу агресивного середовища, системи проведення ремонту;
нормативно-правових та інших обмежень використання цього об'єкта (наприклад, термін оренди).
У випадках поліпшення (підвищення) спочатку прийнятих нормативних показників функціонування об'єкта основних засобів в результаті проведеної реконструкції або модернізації організацією переглядається строк корисного використання по цьому об'єкту.
Нарахування амортизаційних відрахувань по об'єкту основних засобів починається з першого числа місяця, наступного за місяцем прийняття цього об'єкта до бухгалтерського обліку, і проводиться до повного погашення вартості цього об'єкта або списання цього об'єкта з бухгалтерського обліку.
Нарахування амортизаційних відрахувань по об'єкту основних засобів припиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем повного погашення вартості цього об'єкта або списання цього об'єкта з бухгалтерського обліку.
Протягом терміну корисного використання об'єкта основних засобів нарахування амортизаційних відрахувань не припиняється, крім випадків переведення його за рішенням керівника організації на консервацію на термін більше трьох місяців, а також у період відновлення об'єкта, тривалість якого перевищує 12 місяців.
Нарахування амортизаційних відрахувань по об'єктах основних засобів проводиться незалежно від результатів діяльності організації в звітному періоді і відображається у бухгалтерському обліку звітного періоду, до якого воно відноситься.
Суми нарахованої амортизації по об'єктах основних засобів відображаються в бухгалтерському обліку шляхом накопичення відповідних сум на окремому рахунку.
1.3.Віди ремонту основних засобів
Відновлення об'єкта основних засобів може здійснюватися за допомогою ремонту, модернізації та реконструкції.
Витрати на відновлення об'єкта основних засобів відображаються в бухгалтерському обліку звітного періоду, до якого вони відносяться. При цьому витрати на модернізацію та реконструкцію об'єкта основних засобів після їх закінчення збільшують первісну вартість такого об'єкта, якщо в результаті модернізації і реконструкції поліпшуються (підвищуються) спочатку прийняті нормативні показники функціонування (строк корисного використання, потужність, якість застосування тощо) об'єкта основних засобів.
Ремонт основних засобів може бути поточним, середнім або капітальним.
До поточного та середнього ремонту об'єктів основних засобів належать роботи із систематичного і своєчасного запобіганню їх від передчасного зносу та підтримання в робочому стані (п. 71 Методичних вказівок з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених Наказом Мінфіну Росії від 20 липня 1998 р . N 33н).
При капітальному ремонті устаткування і транспортних засобів, як правило, проводиться повне розбирання агрегату, ремонт базових та корпусних деталей і вузлів, заміна або відновлення всіх зношених деталей і вузлів на нові і більш сучасні, складання, регулювання та випробування агрегату (п. 72 Методичних вказівок з бухгалтерського обліку основних засобів).
При капітальному ремонті будівель та споруд проводиться заміна зношених конструкцій і деталей або заміна їх на більш міцні й економічні, що поліпшують експлуатаційні можливості ремонтованих об'єктів, за винятком повної заміни основних конструкцій, термін служби яких у даному об'єкті є найбільшим (кам'яні і бетонні фундаменти будівель, труби підземних мереж, опори мостів тощо).
Приймання об'єктів після закінчення капітального ремонту здійснюється за актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів (форма N ОС-3). При цьому повинен здійснюватися контроль за правильним виконанням обсягу робіт.
З метою контролю за своєчасним отриманням основних засобів з ремонту інвентарні картки в картотеці переставляються у групу "Основні засоби в ремонті". При надходженні основних засобів з ремонту проводиться відповідне переміщення інвентарних карток.
Коли термін проведення ремонту об'єкта основних засобів перевищує 12 місяців, нарахування амортизаційних відрахувань по даному об'єкту в бухгалтерському обліку припиняється (п. 23 Положення з бухгалтерського обліку "Облік основних засобів" ПБУ 6 / 01, затвердженого Наказом Мінфіну Росії від 30 березня 2001 р . N 26н). Для цілей оподаткування амортизація в цьому випадку проходить нараховуватися в колишньому порядку.

2.Учет операцій використання власних основних засобів організації
2.1 Положення облікової політики організації в аспекті організації обліку використання власних основних засобів
При обліку основних засобів організаціям слід керуватися нормами ПБО 6 / 01 "Облік основних засобів".
В обліковій політиці повинні бути відображені наступні аспекти, пов'язані з обліком основних засобів:
Таблиця 1 - Облік основних засобів
При формуванні облікової політики для цілей бухгалтерського обліку завжди потрібно пам'ятати про податкове законодавство і приймати до уваги встановлені їм правила.
Таблиця 2 - Податковий облік основних засобів
Як видно з таблиці 1 відповідно до ПБУ 6 / 01 «Облік основних засобів" нарахування амортизації по об'єктах основних засобів проводиться такими способами: лінійними; спосіб зменшуваного залишку; спосіб списання вартості за сумою чисел років терміну корисного використання; спосіб списання вартості пропорційно обсягу продукції (робіт).
Більшість організацій застосовує лінійний спосіб, при якому річна сума амортизаційних відрахувань визначається виходячи з первісної вартості об'єкта основних засобів і норми амортизації, обчисленої виходячи з терміну корисного використання цього об'єкта.
Строк корисного використання основних засобів визначається організацією самостійно при прийнятті об'єкта до бухгалтерського обліку (п. 20 ПБУ 6 / 01) на основі технічних та інших характеристик об'єкта.
Слід зазначити, що для визначення терміну корисного використання основних засобів, придбаних після 1 січня 2002 р ., У бухгалтерському обліку організаціями може застосовуватися "податкова" Класифікація основних коштів, що включаються в амортизаційні групи, затверджена Постановою Уряду РФ від 1 січня 2002 р . N 1 (далі по тексту - Класифікація основних засобів). Відповідно, ця обставина має бути відображено в обліковій політиці з бухгалтерського обліку.
При виборі способу амортизації слід виходити з міркувань ефективності. При цьому найбільш вигідним буде той спосіб амортизації, який дозволить списати вартість основного засобу як можна швидше. Крім того, при виборі способу амортизації слід мати на увазі, що величина податку на майно організації впливає на розмір податкової бази по податку на прибуток.
Розглянемо використання різних методів нарахування амортизації. У філії «унівесальний» на балансі є обладнання вартістю 3 000 000 рублів строком корисного використання 5 років.
У таблиці 3 розглянуті розрахунки амортизації та податку на майно за 5 років. Таким чином, проаналізувавши різні способи нарахування амортизації в цілях бухгалтерського обліку і розраховані суми податку на майно організації, можна зробити наступний висновок: при лінійному способі загальна сума податку на майно організації буде на 41208 руб. більше в порівнянні зі способом списання вартості по сумі чисел років терміну корисного використання об'єкта основних засобів; на 40472 руб. більше в порівнянні зі способом зменшуваного залишку.

Таблиця 3 - Порівняння результатів нарахування амортизації та податку на майно
Вибір способу нарахування амортизації основних засобів є важливим завданням, вирішивши яку платник податку може оптимізувати податок на майно організацій. Крім того, будучи одним з витрат, що враховуються при оподаткуванні прибутку, податок на майно організації відіграє важливу роль в обчисленні податку на прибуток. Отже, при визначенні оптимального розміру податкових платежів організація повинна визначити, який метод нарахування амортизації у бухгалтерському та податковому обліку дасть найкращий результат.
В обліковій політиці філії «Універсальний» не обговорений порядок списання витрат по ремонту основних засобів на собівартість продукції, що так само впливає при обчисленні податку на прибуток. При списанні витрат з ремонту основних засобів на собівартість того звітного періоду, в якому були проведені ремонтні роботи, витрати відображають у собівартості продукції за окремими статтями витрат (матеріали, оплата праці тощо) При нерівномірно проведених ремонтних роботах по місяцях витрати з ремонту основних засобів можуть викликати коливання в собівартості продукції. Якщо створюється резерв на проведення ремонтних робіт протягом поточного звітного року або фактичні витрати на ремонт поступово накопичуються за дебетом рахунка 97 "Витрати майбутніх періодів", то списання витрат по ремонту основних засобів рівномірно відносять на собівартість продукції.
2.2 Бухгалтерський облік амортизації основних засобів
З 01.01.2008 набуває чинності Федеральний закон від 24.07.2007 № 216-ФЗ «Про внесення змін до частини другу Податкового кодексу Російської Федерації і деякі інші законодавчі акти Російської Федерації» (далі - Федеральний закон № 216-ФЗ), згідно з яким амортизируемим майном з метою оподаткування прибутку визнаються майно, результати інтелектуальної діяльності та інші об'єкти інтелектуальної власності, які знаходяться у платника податків на праві власності (якщо інше не передбачено цією главою), використовуються ним для отримання прибутку, вартість яких погашається шляхом нарахування амортизації з терміном корисного використання більш 12 місяців і первісною вартістю більше 20 000 руб. (П. 1 ст. 256 НК РФ). До 01.01.2008 було обмеження в 10 000 руб. для податкового обліку, і 20 000 руб. - Для бухгалтерського обліку. Таким чином, усунуто одну з розбіжностей між бухгалтерським і податковим обліком, що діє з 01.01.2006 року. Лист Мінфіну РФ від 13.11.2007 № 03-03-06/2/211 розглядає питання обліку основних засобів у світлі змін, внесених Законом № 216-ФЗ.
Згідно з пп. 26 п. 1 ст. 264 НК РФ до інших витрат, пов'язаних з виробництвом та реалізацією, належать витрати, пов'язані з придбанням права на використання програм для ЕОМ і баз даних за договорами з правовласником (за ліцензійними угодами). Зазначеними витратами також є витрати на придбання виключних прав на програми для ЕОМ вартістю менш 10 000 руб. та оновлення програм для ЕОМ і баз даних. Федеральний закон № 216-ФЗ не вніс зміни в цей пункт. Таким чином, витрати на придбання виключних прав на програми для ЕОМ вартістю менше 10 000 рублів можна віднести до решти та відразу врахувати у витратах з податку на прибуток, а вартістю понад 10 000 руб. - До нематеріальних активів при виконанні інших умов. Але з 01.01.2008 амортизируемим буде визнаватися майно первісною вартістю більше 20 000 руб. (П. 1 ст. 256 НК РФ). Аналогічні зміни внесені й у ст. 257 «Порядок визначення вартості майна, що амортизується» НК РФ. Таким чином, віднести витрати на придбання виключних прав на програми для ЕОМ до амортизується майну теж не можна. Ймовірно, законодавець просто забув внести зміни до пп. 26 п. 1 ст. 264 НК РФ, тому що спочатку вартість в 10 000 руб. відповідала ст. 256 і 257 НК РФ. На сьогоднішній день склалася наступна ситуація:
-Майно до 10 000 руб. відноситься на інші витрати;
-Більше 20 000 руб. - До амортизується майну;
-Понад 10 000 руб. і менш 20 000 руб. - Незрозуміло, куди відносити дане майно, так як існує прогалина в законодавстві і відсутні роз'яснення контролюючих органів.
Філія «Універсальний» модернізував комп'ютер шляхом збільшення оперативної пам'яті. Первісна вартість комп'ютера - 37 000 руб., Строк корисного використання - 37 місяців, строк фактичного використання - 27 місяців, сума нарахованої лінійним методом амортизації - 27 000 руб., Вартість модернізації - 10 000 руб.
У наведеному прикладі строк корисного використання складає 37 місяців, строк фактичного використання до модернізації - 27 місяців. Сума амортизації по об'єкту за час фактичної експлуатації до модернізації - 27 000 руб. (37 000 руб.: 37 міс. Х 27 міс.). Після модернізації щомісячна сума амортизації по об'єкту складе 1270,3 руб. на місяць (47 000 руб.: 37 міс.) до того звітного періоду, коли відбудеться повне списання вартості об'єкта, або до вибуття об'єкта зі складу майна, що амортизується за будь-яких підстав.
Враховуючи, що залишкова вартість об'єкта після реконструкції склала 20 000 руб. (37 000 руб. - 27 000 руб. + 10 000 руб.), Для повного списання об'єкта амортизація по ньому буде нараховуватися ще 16 місяців, починаючи з 1-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося закінчення реконструкції.
Законодавчою основою лізингових операцій служить Федеральний закон від 29.10.1998 N 164-ФЗ "Про фінансову оренду (лізингу)" (далі - Закон N 164-ФЗ). Стаття 31 цього Закону передбачає, що предмет лізингу, переданий лізингоодержувачу за договором лізингу, враховується на балансі лізингодавця або лізингоодержувача за взаємною згодою. Амортизаційні відрахування виробляє сторона договору лізингу, на балансі якої знаходиться предмет лізингу.
Незалежно від того, враховується предмет лізингу на балансі лізингодавця або на балансі лізингоодержувача, в податковому обліку відповідно до п. 1 ст. 257 НК РФ первісною вартістю майна, що є предметом лізингу, визнається сума витрат лізингодавця на його придбання, спорудження, доставку, виготовлення і доведення до стану, в якому вона є придатною для використання, за винятком сум податків, що підлягають вирахуванню або враховуються в складі витрат відповідно до цього Кодексу. Сторони договору лізингу мають право за взаємною згодою застосовувати прискорену амортизацію предмета лізингу.
Відповідно до п. 7 ст. 259 НК РФ для амортизованих основних засобів, які є предметом договору фінансової оренди (договору лізингу), до основної норми амортизації платник податку, в якого дане основний засіб має враховуватися відповідно до умов договору фінансової оренди (договору лізингу), має право застосовувати спеціальний коефіцієнт, але не вище 3. Це не поширюється на основні засоби 1-ї, 2-й і 3-й амортизаційних груп (якщо амортизація по них нараховується нелінійним методом).
Філія «Універсальний» отримав обладнання за договором лізингу терміном на один рік, яка обліковується на балансі лізингоодержувача, а після закінчення терміну дії договору лізингу переходить у його власність за умови виплати загальної суми за договором.
Сума витрат лізингодавця на придбання обладнання склала 300 000 руб. (Без ПДВ). Загальна сума договору лізингу - 600 000 руб. (Без ПДВ), у тому числі викупна ціна - 120 000 руб. (Без ПДВ). Загальна сума договору лізингу виплачується рівними частками протягом терміну дії договору (по 50 000 руб. В місяць). Термін використання обладнання в податковому обліку дорівнює п'яти рокам.
Щомісячна сума нарахованої амортизації складе:
300 000 руб. : 5 років: 12 міс. = 5000 руб.
Організація протягом терміну договору лізингу в складі витрат при оподаткуванні прибутку враховує суму нарахованої амортизації:
5000 руб. x 12 міс. = 60 000 руб.
Згідно з пп. 10 п. 1 ст. 264 НК у складі інших витрат організація щомісячно враховує суму лізингових платежів за вирахуванням суми нарахованої амортизації. При цьому викупна ціна обладнання в складі лізингових платежів, що включаються до інших витрат, для цілей оподаткування прибутку протягом договору лізингу не враховується.
Щомісяця в складі інших витрат організація враховувала:

(600 000 руб. - 120 000 руб.): 12 міс. - 5000 руб. = 35 000 руб.
Таким чином, протягом терміну договору лізингу (12 міс.) Витрати організації за даним договором з метою оподаткування прибутку склали 480 000 руб., В тому числі амортизація - 60 000 руб. і лізингові платежі - 420 000 руб.
У момент переходу права власності в складі амортизується майна в податковому обліку організація відбила придбане обладнання, первісна вартість якого дорівнює викупну ціну (120 000 руб.).
Далі організація протягом 48 місяців враховує у витратах амортизацію в розмірі:
120 000 крб.: 48 міс. = 2500 руб.
2.3 Бухгалтерський облік операцій, пов'язаних з ремонтом основних засобів
Ремонт основних засобів може проводитися господарським або підрядним способом. При першому - роботи здійснюються силами самої організації, при другому - спеціалізованими сторонніми організаціями.
Витрати, пов'язані з проведенням або оплатою робіт з ремонту основних засобів, організації можуть відносити безпосередньо на активні рахунки для обліку витрат виробництва або обігу (20,44 та ін) з кредиту відповідних матеріальних, грошових і розрахункових рахунків: 10 «Матеріали», 50 «Каса», 51 «Розрахунковий рахунок», 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками», 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці» та ін Такий порядок обліку рекомендується використовувати при незначних витратах на поточний і профілактичний ремонти, які не можуть істотно впливати на кінцевий фінансовий результат,
Для накопичення фінансових коштів на здійснення великих планових ремонтів (зокрема, прокатних станів, доменних і мартенівських печей, під'їзних залізничних шляхів), а також в організаціях з сезонним характером виробництва доцільно створювати ремонтний фонд.
Розраховують нормативи відрахувань до цього фонду (на 5 років) на основі оцінки можливої ​​вартості подібного ремонту. Такий фонд враховують на пасивному рахунку 89 «Резерви майбутніх витрат і платежів, субрахунок« Ремонтний фонд ». При його формуванні вказаний субрахунок кредитують з дебетованием рахунку 25 «Загальновиробничі витрати» або 26 «Загальногосподарські витрати».
При наявності ремонтного фонду витрати на здійснення робіт відображають, як правило, на активному рахунку 23 «Допоміжні виробництва». За дебетом його враховують фактичні витрати з ремонтів власних основних засобів, Фактичну собівартість закінчених ремонтних робіт списують так:
Дебет 89, субрахунок «ремонтний фонд» Кредит 23
Підставою для такої бухгалтерської проводки є акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів основних засобів, Він є також документом для відповідного запису сум витрат на ремонт в інвентарних картках аналітичного обліку.
Суму резерву, що перевищує фактичні витрати на ремонт, після закінчення року. як правило, записують негативними числами або, висловлюючись бухгалтерською мовою, сторнують. Коли ремонтного фонду різницю відносять на рахунки обліку витрат.
Сальдо за рахунком 23 (в частині ремонту) може бути тільки дебетовим, що означає витрати за незакінченим капітального, профілактичному або поточного ремонтів основних засобів. У бухгалтерському балансі показується за статтею «Незавершене виробництво».
При виробництві раптових ремонтів на великі суми витрати слід відносити в дебет активного рахунка 31 "Витрати майбутніх періодів". Це дозволить не збільшувати собівартість продукції, що неминуче при одноразовому списання витрат на рахунки обліку витрат. Всю суму вартості ремонтних робіт у таких випадках записують у дебет рахунка 31, з якого щомісячно списують на рахунки поточних витрат рівними частками протягом терміну, до якого вони відносяться.
Нормативні документи, що регулюють порядок бухгалтерського обліку основних засобів, дозволяють організаціям вибирати один з трьох можливих варіантів обліку витрат на ремонт основних засобів:
1) сума фактичних витрат на ремонт може в повному обсязі ставитися до складу поточних витрат (як правило, витрат по звичайних видах діяльності) того періоду, в якому вони були зроблені;
2) організація може створювати резерв на проведення ремонту ОЗ;
3) облік витрат на ремонт може вестися із застосуванням рахунку витрат майбутніх періодів.
Організація може вибрати для цілей бухгалтерського обліку будь-якої з наведених вище способів обліку витрат на ремонт основних засобів виходячи зі специфіки своєї діяльності, структури і кількості об'єктів основних засобів, періодичності проведення ремонту. Обраний спосіб обліку витрат на ремонт повинен бути зафіксований в обліковій політиці, що регулює порядок ведення бухгалтерського обліку в даній організації.
Розглянемо порядок відображення в бухгалтерському обліку витрат на ремонт при кожному з можливих варіантів обліку.
Варіант 1. Витрати на ремонт включаються до складу витрат у сумі фактичних витрат. При здійсненні ремонту підрядним способом <*> в обліку робляться проводки:
Д-т рахунку 20 (23, інші рахунки) - К-т рахунки 60 - відображено вартість виконаного ремонту;
Д-т рахунки 19 - К-т рахунки 60 - відображено суму ПДВ по виконаному ремонту;
Д-т рахунки 60 - К-т рахунки 51 - оплачена підряднику вартість виконаних робіт;
Д-т рахунки 68 - К-т рахунки 19 - сума ПДВ по виконаному ремонту пред'явлена ​​до відрахування.
Зазначимо, що організація має право на відрахування суми ПДВ по виконаному ремонту, якщо відремонтований об'єкт основних засобів використовується для здійснення діяльності, що обкладається ПДВ (п. 2 ст. 171 НК РФ). При цьому відрахування можливий при одночасному виконанні наступних умов:
1) роботи підрядником виконані (акт здачі-приймання робіт підписаний обома сторонами);
2) сума ПДВ сплачена підрядникові;
3) є належним чином оформлений рахунок-фактура підрядчика на вартість виконаних робіт з виділеною сумою ПДВ.
Якщо об'єкт основних засобів використовується в діяльності, не оподатковуваної ПДВ, то сума ПДВ за ремонтним роботам до відрахування не приймається, а враховується у вартості ремонту (відноситься на ті ж рахунки, що і вартість ремонту) (п. 2 ст. 170 НК РФ) .
Якщо підрядна організація виконує ремонт з матеріалів замовника, то в обліку замовника списання вартості матеріалів відображається проводками:
Д-т рахунку 10 / "Матеріали, передані в переробку" - К-т рахунку 10 - відображено вартість матеріалів, переданих підряднику для здійснення ремонтних робіт;
Д-т 20 (23, інші рахунки) - К-т рахунку 10 / "Матеріали, передані в переробку" - відображена вартість матеріалів, витрачених підрядником при здійсненні ремонту, на підставі відповідних актів підрядника. При здійсненні ремонту господарським способом <*> у бухгалтерському обліку робляться наступні проводки:
Д-т рахунка 10 - К-т рахунки 60 - придбано матеріали для проведення ремонту;
Д-т рахунки 19 - К-т рахунки 60 - відображено ПДВ по придбаних матеріалів;
Д-т рахунки 60 - К-т рахунки 51 - придбані матеріали сплачені постачальнику;
Д-т рахунки 68 - К-т рахунки 19 - сума ПДВ по придбаних матеріалами пред'явлена ​​до відрахування.
Відзначимо, що відрахування ПДВ за матеріалами, використовуваним для ремонту ОЗ, здійснюється у загальновстановленому порядку після оплати і оприбуткування матеріалів (за умови виконання інших вимог, необхідних для застосування відрахувань, - див. вище, с. 65), незалежно від того, коли буде фактично виконаний ремонт.
Д-т рахунку 20 (23, інші рахунки) - К-т рахунку 10 - відображено вартість матеріалів, відпущених на виконання ремонту;
Д-т рахунку 20 (23, інші рахунки) - К-т рахунку 70 (69, інші рахунки) - відбиті інші витрати, пов'язані з проведенням ремонту (зарплата робітників, ЕСН і т.д.).
Варіант 2. Створення резерву на проведення ремонту основних засобів. Відповідно до п. 77 Методичних вказівок з бухгалтерського обліку основних засобів з метою рівномірного включення майбутніх витрат на ремонт основних засобів у витрати виробництва або обігу звітного періоду організація може створювати резерв витрат на ремонт основних засобів (у тому числі орендованих).
При утворенні резерву витрат на ремонт основних засобів у витрати виробництва (обігу) включається сума відрахувань, обчислена виходячи з кошторисної вартості ремонту.
Наприклад, річний кошторис витрат на ремонт складає 60 тис. руб., Щомісячна сума резервування складе 5 тис. руб. (60 тис. руб.: 12 міс.).
При інвентаризації резерву витрат на ремонт основних засобів (включаючи орендовані об'єкти) зайво зарезервовані суми в кінці року сторнуються.
У випадках, коли закінчення ремонтних робіт по об'єктах з тривалим терміном їх виробництва та істотним обсягом зазначених робіт відбувається у наступному за звітним році, залишок резерву на ремонт основних засобів не сторнується. Після закінчення ремонту зайво нарахована сума резерву відноситься на фінансові результати звітного періоду.
У бухгалтерському обліку інформація про суму резерву на ремонт основних засобів відображається на рахунку 96 "Резерви майбутніх витрат". Щомісячні відрахування в резерв відображаються проводкою:
Д-т рахунку 20 (23, інші рахунки) - К-т рахунки 96 - відбиті відрахування в резерв на ремонт основних засобів.
Фактичні витрати на ремонт основних засобів протягом року списуються за рахунок коштів резерву:
Д-т рахунки 96 - К-т рахунки 60 - відображено вартість ремонту, виконаного підрядною організацією;
Д-т рахунки 19 - К-т рахунки 60 - відображено ПДВ по виконаному ремонту;
Д-т рахунки 60 - К-т рахунки 51 - оплачена підряднику вартість виконаного ремонту;
Д-т рахунки 68 - К-т рахунки 19 - ПДВ з ремонту пред'явлений до відрахування у загальновстановленому порядку.
Якщо сума фактичних витрат на ремонт перевищить суму резерву, то сума перевищення списується до складу витрат (дебет рахунків 20, 23 і т.п.).
Варіант 3. Витрати на ремонт основних засобів враховуються в складі витрат майбутніх періодів. У разі якщо організація не створює резерв на ремонт основних засобів, відповідні витрати, пов'язані з нерівномірно виробленим протягом року ремонтом, можуть відображатися у складі витрат майбутніх періодів на рахунку 97 "Витрати майбутніх періодів" (п. 30 Методичних рекомендацій про порядок формування показників бухгалтерської звітності організації, затверджених Наказом Мінфіну Росії від 28 червня 2000 р . N 60н).
Порядок списання витрат майбутніх періодів встановлюється організацією самостійно (п. 65 Положення по веденню бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності в Російській Федерації, затвердженого Наказом Мінфіну Росії від 29 липня 1998 р . N 34н).
Якщо організація враховує витрати на ремонт з використанням рахунку 97, суми "вхідного" ПДВ за товарами (роботами, послугами), що здобувається для здійснення ремонту, приймаються до відрахування у загальновстановленому порядку за мірою оприбуткування товарів (робіт, послуг) та їх оплати. Тобто в організації немає необхідності "розтягувати" процес списання "вхідного" ПДВ на весь період, протягом якого самі витрати на ремонт будуть списуватися з рахунку 97 на рахунки обліку витрат.
Філія «Універсальний» у відповідності зі своєю обліковою політикою відображає витрати на ремонт основних засобів у складі витрат майбутніх періодів. Вироблені витрати списуються з рахунку 97 рівномірно протягом року, в якому був зроблений ремонт.
У лютому 2006 р . організація силами стороннього підрядника справила ремонт виробничого приміщення. Вартість ремонту - 300 000 руб. (У тому числі ПДВ - 50 000 руб.). Акт приймання-передачі робіт був підписаний 25 лютого 2006 р . Роботи були оплачені підряднику 26 лютого 2006 р . Приміщення використовується організацією для виробництва продукції, що обкладається ПДВ. У ситуації, що розглядається організація має право пред'явити до відрахування суму ПДВ по ремонтних робіт у розмірі 50 000 руб. у лютому 2006 р . У бухгалтерському обліку організації виконання ремонту відображається таким чином.
Лютий:
Д-т рахунку 97 - К-т рахунки 60 - 250 000 руб. - Вартість ремонту відображена у складі витрат майбутніх періодів;
Д-т рахунки 19 - К-т рахунки 60 - 50 000 руб. - Відображено ПДВ з ремонту;
Д-т рахунки 60 - К-т рахунки 51 - 300 000 руб. - Проведена оплата підряднику за виконані роботи;
Д-т рахунки 68 - К-т рахунки 19 - 50 000 руб. - Сума ПДВ за ремонтним роботам пред'явлена ​​до відрахування на підставі рахунку-фактури підрядника.
Березень - грудень (щомісячно):
Д-т рахунку 20 (25) - К-т рахунку 97 - 25 000 руб. - Вартість ремонту протягом року рівномірно списується до складу витрат.

3. Висновки та рекомендації за результатами аналізу обліку використання власних основних засобів
3.1 Аналіз використання основних засобів організації
Аналіз звичайно починаються з вивчення обсягу основних засобів, їх динаміки і структури.
Таблиця 4 - Аналіз складу і структури основних фондів філії «Універсальний» ОПВ за станом на кінець року в 2006-2007 рр..
За даними таблиці 4 видно, що за 2007 рік розмір основних засобів збільшився на 10520 тис. крб., В тому числі будівлі збільшилися на 3103 тис. руб., Машини та обладнання - на 6668 тис. руб., Транспортні засоби - на 522 тис . руб., інші основні фонди - на 227 тис. руб.
У структурі основних фондів підприємства в 2006 році найбільшу частку займало обладнання (74,6%), за 2007 рік даний показник знизився на 8,1%, також у 2007 році скоротилася частка споруд на 0,3%, інвентарю на 0,5% . У той же час за 2007 рік збільшилася частка машин та обладнання на 8,2%, транспортних засобів на 0,3%, інших основних фондів на 0,4%.
Узагальнюючими показниками, що характеризують рівень забезпеченості підприємства основними фондами, є фондоозброєність і технічна озброєність праці.
Показник загальної фондоозброєнності розраховується відношенням середньорічної вартості основних фондів до середньооблікової чисельності працівників.
Рівень технічної озброєності праці визначається відношенням вартості обладнання до середньоспискової кількості робітників у денну зміну.
Таблиця 5 - Аналіз фондоозброєності та технічної озброєності праці в 2006 - 2007 р . Р.
За даними таблиці 5 фондоозброєність за 2007 рік зросла на 72,2 тис. руб. або на 27,4%, а технічна озброєність праці збільшилася на 52,5 тис. руб. тис. руб. або на 31,3%.
Важливе значення має аналіз вивчення руху і технічного стану основних фондів.
Таблиця 6 - Рух основних фондів філії «Універсальний» ОПВ у 2006 р ., Тис.руб.
За даними таблиці 6 видно, що в 2006 році в філії «Універсальний» ОПВ надійшло основних фондів на суму 2090 тис. руб., В тому числі будинків на 826 тис. руб., Споруд на 25 тис. руб., Обладнання на 1189 тис . руб., транспортних засобів на 50 тис. руб. За 2006 рік вибуло основних фондів на суму 1882 тис. руб., У тому числі споруд на 609 тис. руб., Обладнання на 1030 тис. руб., Транспортних засобів на 43 тис. руб., Інвентарю на 200 тис. руб.
Таблиця 7 - Рух основних фондів філії «Універсальний» ОПВ у 2007 р ., Тис.руб.
За даними таблиці 7 видно, що в 2007 році у філії «Універсальний» ОПВ надійшло основних фондів на суму 11173 тис. руб., В тому числі будинків на 3624 тис. руб., Обладнання на 6671 тис. руб., Транспортних засобів на 651 тис. руб .. За 2007 рік вибуло основних фондів на суму 653 тис. руб., В тому числі будинків на 521 тис. руб., Обладнання на 3 тис. руб., Транспортних засобів на 129 тис. руб.
Для аналізу руху та технічного стану основних фондів також розраховуються показники, представлені в таблиці 8.
Таблиця 8 - Дані про рух та технічний стан основних фондів філії «Універсальний» ОПВ у 2006 - 2007 р . Р.
Дані таблиці 8 показують, що за 2007 рік технічний стан основних засобів на підприємстві дещо покращився за рахунок більш інтенсивного їх оновлення.
Таким чином, підприємство забезпечено основними засобами, однак, за 2006-2007 роки технічний стан основних засобів на підприємстві дещо покращився за рахунок більш інтенсивного їх оновлення.
Для характеристики ефективності використання основних засобів служать показники:
фондовіддачі (відношення вартості товарної продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів),
фондоємності (зворотний показник фондовіддачі),
рентабельності (відношення прибутку до середньорічної вартості основних засобів).
У процесі аналізу вивчаються динаміка перерахованих показників, виконання плану по їх рівню, проводяться міжгосподарські порівняння. З метою більш глибокого аналізу ефективності використання основних фондів показник фондовіддачі визначається по всіх основних фондів, фондів виробничого призначення, активної їх частини (машин і обладнання).
При розрахунку показників фондовіддачі вихідні дані приводять у порівнянний вид. Обсяг продукції треба скоригувати на зміну оптових цін і структурних зрушень, а вартість основних засобів - на їх переоцінку.
Таблиця 9 - Показники використання основних засобів філії «Універсальний» ОПВ у 2006-2007р.р.
Дані таблиці 9 показують, що за 2007 рік у філії «Універсальний» ОПВ зменшилася фондорентабельность на 14,8%, фондовіддача на 1,9 руб., А фондомісткість збільшилася на 0,01 руб.
Таблиця 10 - Вихідна інформація для аналізу фондовіддачі в 2006-2007р.р.
Розрахунок впливу чинників здійснюємо способом абсолютних різниць:
ΔФОуд = (УД _А 2007 - УД _А 2006) · ФО _А 2006 = (+0,117) · 39,3 = +4,6
ΔФОакт = (ФО _А 2007 - ФО _А 2006) · УД _А 2007 = (-13,5) · 0,487 = -6,5
Разом -1,9 руб.
Так, за рахунок зміни питомої ваги активної частини основних фондів фондовіддача збільшилася на 4,6 руб., А за рахунок зміни фондовіддачі активної частини основних фондів загальна фондовіддача знизилася на 6,5 руб.
Таким чином, у 2006 році на зниження фондовіддачі філія «Універсальний» ОПВ вплинула зміна структури обладнання, зменшення коефіцієнта змінності роботи устаткування.
Проте рівень реалізації продукції та товарів і фондовіддачі можна підняти за рахунок проведення модернізації обладнання, впровадження заходів НТП щодо вдосконалення технології та організації виробництва і соціальних факторів.
3.2 Оцінка облікової політики організації та рекомендації щодо її вдосконалення в частині обліку використання основних засобів
У частині вдосконалення організації обліку основних засобів Філія «Універсальний» хотілося б рекомендувати наступне.
У зв'язку з введенням податкового обліку і не опрацьованості технічних аспектів його ведення, особливої ​​уваги і найбільшої трудомісткості потребує розробка податкових регістрів для обліку такого майна як основні засоби та господарських операцій, здійснюваних з ними.
Хотілося б рекомендувати досліджуваного підприємству ряд податкових регістрів, в яких можливе узагальнення інформації про основні засоби організації з метою податкового обліку.
Основним таким податковим регістром з обліку основних засобів повинен стати документ, максимально узагальнюючий інформацію про об'єкт основних засобів. Форма такого регістра, а також джерела інформації, що використовуються при його заповненні, представлені в табл. 11.
Таблиця 11 - Регістр інформації про об'єкт основних засобів