Основні напрями модернізації структури вищої освіти в Україні

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

МАКІЇВСЬКИЙ ЕКОНОМІКО-ГУМАНІТАРНИЙ ІНСТИТУТ
Кафедра «Економіка підприємства»
ІНДИВІДУАЛЬНЕ КОНТРОЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
З дисципліни: «Методика викладання спеціальних економічних дисциплін»
На тему: «Основні напрями модернізації структури вищої освіти в Україні»
Підготував: Голубов Д.М.
Студент групи: О / З ЕП - 4М
Перевірила: доц. Удалих О. А.
(Должн, П.І.Б. препод.)
Макіївка, 2009

ЗМІСТ:
ВСТУП

1. Модернізація структури вищої освіти в Україні

2. Болонський процес

2.1 Мета і завдання Болонського процесу

2.2 Структура Болонського процесу

2.3 Аналіз процесу

ВИСНОВОК


ВСТУП
Вища освіта є фундаментом людського розвитку та прогресу суспільства, а також виступає гарантом індивідуального розвитку, підтримує формування інтелектуального, духовного та виробничого потенціалу суспільства. Розвиток держави, структурні зміни на мікро-і макроекономічному рівні мають гармонійно поєднуватися з модернізацією освіти для того, щоб задовольнити потреби і цілі людей, особливо молоді, встановити нову систему суспільних цінностей у сфері діяльності, як у суспільному, так і в приватному секторах.
Адаптація системи освіти та професійної підготовки до динамічних змін кон'юнктури попиту та пропозиції на світових ринках праці, забезпечення підготовки робочої сили, професійно-кваліфікаційні параметри якої відповідають потребам соціально-економічного розвитку суспільства, виступають як визначальні умови росту конкурентоспроможності людських ресурсів. В умовах формування інноваційного суспільства функціональними особливостями освіти виступає не тільки здатність надавати тим хто хоче навчається, навантажень у попередні роки обсягів знань і навичок, але й підвищувати здатність до засвоєння та використання на практиці нових наукових ідей, технічних інструментів і методів виробництва, формувати у працівників новаторські здібності, ініціативу і підприємливість.

1. Модернізація структури вищої освіти в Україні
Соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві, зміцнення державності, входження України в світове співтовариство неможливі без структурної реформи національної системи вищої освіти. Пріоритетним завданням є модернізація вищої освіти відповідно до сучасних вимог.
Викладання навчальних дисциплін у вищій школі має, безумовно, ставити за мету підготовку фахівця, знання і вміння якого повністю відповідають умовам сучасного інформаційного суспільства.
Але відразу виникає питання: чи можна цього досягти, використовуючи старі ще "дідівські" підходи та методи?
Адже у ХХ столітті відбулися суттєві зміни в характері накопичення знань у всіх областях. Так, якщо ще сто років тому подвоєння обсягу знань, особливо у фундаментальних дисциплінах проходило за 50-100 років і молода людина за час навчання міг вивчити майже все, що було зроблено з тієї чи іншої спеціальності. Зараз подвоєння знань у багатьох дисциплінах проходить в десятки разів швидше.
Тому виникає необхідність змін в системі освіти: треба навчити студента самостійно вирішувати типові і нетипові завдання, вести пошук інформації, постійно опановувати новими знаннями. А для цього необхідні зовсім інші підходи, ніж ті, що використовувалися раніше у вищій школі.

2. Болонський процес
19 червня 1999 міністри освіти 29 європейських країн підписали Болонську Декларацію, головною метою якої проголошувалося побудова до 2010 року загальноєвропейського простору вищої освіти.
19 травня 2005 в норвезькому місті Берген представники Міністерства освіти і науки України зустрілися з міністрами освіти європейських країн на комюніке, присвячене Болонського процесу. На цій конференції було підписано документи про включення України в Болонський процес, що дало право нашій країні стати рівноправною учасницею побудови загальноєвропейського простору вищої освіти до 2010 року, створення так званої «Європи знань» та приведення освітніх систем різних країн до єдиного стандарту.
Участь України в Болонському процесі розширює перспективи розвитку національної системи освіти. Завдяки введенню кредитно-модульної системи у навчальний процес, студенти вищих навчальних закладів будуть мати можливість продовжувати навчання в будь-якому європейському університеті, отримає новий імпульс питання освіти впродовж життя.
Найголовніше, що пропонує Болонський процес - це підвищення якості вітчизняної освіти. Зараз, студенти, які навчаються за Болонською системою, підтвердять, що для одержання гарної оцінки, тут необхідно добре попрацювати. Зокрема відвідувати заняття, виконувати модульні контрольні і що дуже важливо - навчитися працювати самостійно.

2.1 Цілі і завдання Болонського процесу
Основна мета створення Болонського співдружності - це стимулювання мобільності і створення умов для вільного переміщення студентів, викладачів, наукових працівників, менеджерів освіти в межах цього простору, а також забезпечення працевлаштування випускників університетів на європейському ринку праці та підвищення конкурентоспроможності європейської вищої школи.
- Однакову для всіх країн систему вчених ступенів, яка складається з двох рівнів - бакалавра (3 роки) та магістра (2 роки). Перший рівень орієнтований на задоволення ринку праці, другий - на наукові дослідження;
- Залікову систему, згідно з якою для успішного закінчення курсу необхідно накопичити певну кількість навчальних годин (т.зв. кредитів). Кредити можна одержувати порціями в різних вузах країн-учасниць;
- Навчання протягом усього життя, тобто підвищення кваліфікації або перекваліфікацію відповідно до попиту на ринку праці;
- Автономність вузів, тобто їх незалежність від держави, як у фінансовому плані, так і в плані освітніх рішень;
2.2 Структура Болонського процесу
У процесі реформування освіти в країнах Болонського співдружності, пропонується ввести два цикли навчання: 1-й - отримання першого академічного ступеня, тобто ступеня бакалавра і 2-й - ступеня магістра. При цьому тривалість навчання бакалавра має бути не менше 3-х і не більше 4-х років. Термін навчання другого циклу може становити-1-2 роки після одержання 1-го ступеня. Передбачається отримання докторського ступеня за умови загальної тривалості навчання 7-8 років.
Крім того, пропонується ввести у всіх національних системах освіти систему обліку трудомісткості навчальної роботи в кредитах. За основу пропонується прийняти ECTS.
Передбачається організація акредитаційних агентств, незалежних від національних урядів і міжнародних організацій. Оцінка буде грунтуватися не на тривалості або змісті навчання, а на тих знаннях, уміннях і навичках, які отримали випускники.
У зв'язку з цим основним напрямком розвитку традиційного вищої освіти в України є його модернізація відповідно до положень Болонської декларації, одним із принципів якої - впровадження кредитно-модульного навчання як новітньої моделі організації навчального процесу та введення модульно - рейтингової системи оцінки знань студентів.
Кредитно-модульна система організації навчального процесу - це модель організації навчального процесу, яка грунтується на об'єднанні модульних технологій навчання та залікових кредитів або залікових освітніх одиниць.
При кредитно - модульної системи організації навчального процесу зміст дисципліни розподіляється на змістові модулі (по 2-4 модуля на семестр), тобто навчальна дисципліна формується як система змістових модулів. Модуль - це задокументована закінчена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), яка реалізується відповідними формами навчального процесу. Таким чином, змістовний модуль повинен включати час на проведення лекцій, семінарських, практичних та лабораторних занять, самостійної та індивідуальної роботи (наприклад, курсової роботи), консультацій, практик і контролю знань по модулю (поточного і підсумкового тестування).
Заліковий кредит - це одиниця виміру навчального навантаження необхідна для засвоєння змістовних модулів або блоку змістовних модулів.
У процесі педагогічного експерименту, який проводили провідні вищі навчальні закладам, в України був встановлений обсяг кредиту ECTS - 36 академічних годин і була встановлена ​​річна навчальне навантаження студента - 60 кредитів ECTS. Кількість кредитів ECTS на навчальну дисципліну визначається діленням загального обсягу годин, запланованих на вивчення дисципліни на ціну кредиту (з округленням до 0,5 кредиту). Наприклад, якщо для вивчення дисципліни виділяється 108 годин, то це відповідає трьом кредитами. У цьому випадку дисципліна формується з трьох модулів.
Модульно-рейтингова система оцінки знань передбачає 100 бальну шкалу, тобто 100 балів - це максимальна кількість балів, які студент може отримати за академічні успіхи в процесі вивчення змістовного модуля. Оцінка знань студента за змістовний модуль враховує оцінки, отримані за всі види проведених занять, за поточне і підсумкове тестування (наприклад, за виконання практичних, лабораторних занять, і т.д.) з урахуванням вагових коефіцієнтів.
Сумарне оцінювання засвоєння навчального матеріалу дисципліни визначається без проведення семестрового іспиту як інтегрована оцінка засвоєння всіх змістових модулів з урахуванням вагових коефіцієнтів.
Студент, який набрав протягом семестру необхідну кількість балів, має можливість:
- Не здавати іспит чи залік і отримати набрану кількість балів як підсумкову оцінку;
- Здавати іспит з метою підвищення свого рейтингу з дисципліни.
Студент, який набрав протягом семестру менше необхідної кількості балів, зобов'язаний складати іспит.
Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи оцінювання знань, яка використовується у вузі, але з обов'язковим наведенням оцінок до національної шкали та шкалою ECTS.
2.3 Аналіз процесу
Болонський процес виявився до вподоби студентам, вони отримали більше свобод. Але наскільки реальні ці свободи за умови, що студент навчається і проживає в Україні?
Студент, мігруючи між різними університетами Європи, може отримувати знання по частинах - у вигляді окремих модулів, і ці модулі обов'язкові до заліку в будь-якому навчальному закладі на просторі ЄС. Але кожен такий студент повинен вільно володіти щонайменше трьома іноземними мовами і мати фінансові можливості для закордонних вояжів. Вже на початку "процесу", мало хто вірив, що до 2010 року кожен наш студент буде вільно володіти хоча б однією іноземною мовою. Ілюзорною була і можливість фінансового забезпечення масового навчання за кордоном. Адже для більшості наших студентів проблемою є навіть оплата навчання у вітчизняному вузі, а не те що тривалих закордонних вояжів.
Солодким самообманом виявилося та запровадження контролю знань на основі кредитно-модульної системи. У збитковому варіанті виконання вона пригнічує творчий потенціал студентів і викладачів. А для останніх ще й створює колосальну додаткове навантаження.
Крім того, за підписанням декларації не пішли дії з реалізації проголошених намірів, виробленні та впровадженню єдиних стандартів навчання за уніфікованими програмами. Нарешті, не був створений координуючий центр.
За свистопляскою навколо Болонського процесу забута і повністю знищена система підготовки кадрів по робочих спеціальностях - через ті ж профтехучилища. Зате касири, розкладчики продуктів, продавці-консультанти з вузівськими дипломами заполонили торговельні зали супермаркетів. Україна опинилася в кадровому глухому куті, виходу з якого не видно. І багато в чому завдяки бездумної кампанії Болонського процесу.

ВИСНОВОК
Стимулювання "болонського процесу" при тому, що Україна в недалекій перспективі не стане членом ЄС, вже зараз поставило її на край кадрової і технологічної прірви.
Більшість професорів, доцентів, викладачів різних вузів України дуже негативно відгукуються про даному процесі, кажучи що у спадок від Болонської системи нам дісталася її найгірша складова - кредитно-модульна система. Саме вона, на одностайну думку української професури, призвела до стрімкої деградації вітчизняної вищої освіти, тому що оцінка знань (по частинах!) Не залишає у студента цілісного уявлення про відповідний предмет, а, отже, і не сприяє отриманню системних знань. Довгострокових, системних, а не уривчастих сьогохвилинних (здав модуль і забув!). Крім того, Болонський процес навчання орієнтований лише на отримання табульованих знань, але ніяк не на розвиток творчих здібностей учнів. У ньому немає місця для реалізації неординарних можливостей студента, здатного мислити креативно і генерувати власні ідеї.
У результаті Болонський процес істотно знизив загальний рівень вітчизняної освіти і різко стимулював відтік молодих фахівців за кордон. А в найближчій перспективі - повний демонтаж колись однієї з кращих світі систем вищої освіти і підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації (кандидатів і докторів наук).
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Педагогіка | Контрольна робота
28.5кб. | скачати


Схожі роботи:
Тенденції розвитку системи вищої освіти в Україні та за кордоном основні напрями
Історія вищої освіти в Україні
Система вищої освіти в Україні
Принципи шляхи і методи адаптації вищої освіти України в Європейський простір вищої освіти
Становлення і розвиток вищої освіти на Україні
Кадрове забезпечення у сфері вищої освіти в Україні
Завдання щодо вдосконалення вищої освіти в Україні у контексті вимог Болонського процесу
Основні напрями підвищення ефективності управління якістю освіти в освітній установі
Соціальна політика в Україні основні напрями та протиріччя
© Усі права захищені
написати до нас