Основні етапи статистичного дослідження явищ суспільного життя

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст

Введення

1. Методика отримання вихідних даних

2. Статистична зведення і угруповання первинних даних

2.1 Групування

2.2 Визначення середньої арифметичної і структурних середніх

2.3 Гістограма і кумуляту

2.4 Вартість основних фондів

2.5 Обсяг продукції

3. Кореляційний аналіз

3.1 Дослідження зв'язку між факторною та результативною ознаками. Побудова кореляційної таблиці

3.2 Визначення ступеня тісноти зв'язку

4. Регресійний аналіз

4.1 Моделювання

4.2 Прогнозування

Висновок

Використана література та програми

Введення

Статистичне дослідження явищ суспільного життя починається з етапу статистичного спостереження, в ході якого, відповідно до пізнавальними цілями і завданнями, формується масив вихідних даних про досліджуваному об'єкті, тобто формується інформаційна база дослідження, на якій здійснюється облік і контроль, планування, статистичний аналіз і управління. На цьому етапі використовуються методи масового спостереження, засновані на "законі великих чисел", тому що кількісні закономірності масових явищ чітко виявляються при вивченні лише досить великого числа соціально-економічних явищ і процесів.

Будь-яке статистичне спостереження має готуватися і проводиться за чітко розробленим планом, який включає питання методології, організації та техніки збору даних, контролю її якості та достовірності. Таким чином, статистичне спостереження повинно мати програму і організаційний план проведення. При цьому необхідно вирішити питання про спосіб, формі, вигляді, засобах, терміни, місце організації та проведення спостереження і т.д., чим, у свою чергу, і визначається його планомірність.

Статистичне спостереження має проводитися не стихійно, від випадку до випадку, а систематично: або безперервно, або періодично - через рівні проміжки часу. Це обумовлюється просторово-часової варіацією досліджуваних соціально-економічних явищ і процесів.

Статистичне спостереження може проводитися органами державної статистики, науково-дослідними інститутами, економічними та аналітичними службами різних організаційних структур.

Другим етапом статистичного дослідження є статистичне зведення і групування даних статистичного спостереження. У результаті статистичного спостереження отримують відомості про кожну одиницю сукупності, яка володіє численними ознаками, що змінюються в часі і просторі. У цих умовах виникає необхідність у систематизації та узагальненні результатів статистичного спостереження та одержанні на цій основі зведеної характеристики всього об'єкту за допомогою узагальнюючих показників, з тим щоб стало можливим виявити характерні особливості, специфічні риси статистичної сукупності в цілому та окремих її складових і виявити закономірності досліджуваних соціально -економічних явищ і процесів. Зі сказаного випливає необхідність зведення первинного статистичного матеріалу.

Статистичні дані проводиться за спеціально розробленою програмою, що забезпечує повноту та достовірність отримуваних результатів. Ця програма містить перелік груп, на які може бути розбита сукупність одиниць спостереження за окремими ознаками, а також систему показників, що характеризують досліджувану сукупність явищ в цілому і окремих її частин.

Третій етап статистичного дослідження - аналіз статистичної інформації. На даному етапі за результатами статистичного дослідження виходять висновки, корисні для практичних дій, а також проводиться прогнозування досліджуваного явища чи процесу.

1. Методика отримання вихідних даних

З метою вивчення залежності обсягу продукції від вартості основних фондів за період 2006-2007рр. територіальним органом державної статистики по Челябінській області організовано статистичне дослідження приладобудівних підприємств.

Проведена 20-ти відсоткова типова вибірка.

Об'єкт статистичного спостереження - сукупність приладобудівних підприємств м. Челябінськ і Челябінської області. Звітної одиницею статистичного спостереження є приладобудівне підприємство.

З метою вдосконалення системи вибіркових обстежень приладобудівних підприємств Держкомстатом РФ розроблена цільова Програма.

Згідно з Програмою з метою економії ресурсів буде досліджено 20% від загального числа підприємств Челябінської області, що діють на дату проведення робіт. До складу заходів Програми включено ряд організаційно-методологічних і програмно-технологічних робіт, що забезпечують підготовку і проведення вибіркових обстежень приладобудівних підприємств, тематика яких охоплює таке питання як залежність обсягу продукції від вартості основних фондів. З метою забезпечення належних процедур підготовки вибіркових обстежень підприємств до складу заходів Програми включені також питання навчання персоналу з обстеження та проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи. Реалізацію Програми передбачається здійснити протягом 2008-2009 рр.. Результати вибіркового спостереження приладобудівних підприємств м. Челябінськ і Челябінської області за двома показниками (обсяг продукції і вартість основних фондів) наведені в таблиці 1.

Таблиця 5. Основні показники діяльності приладобудівних підприємств м. Челябінськ і Челябінської області за період 2006 - 2007 рр..

№ заводу

Вартість основних фондів,

млн. руб.

Обсяг продукції, млн. руб.

№ заводу

Вартість основних фондів,

млн. руб.

Обсяг продукції, млн. руб.

1

3,9

4,2

20

5

6,2

2

5,9

6,4

21

4,4

7,1

3

6,8

5,2

22

5

6,9

4

2,3

1,5

23

6,3

5,6

5

4,2

2,5

24

5,2

4,8

6

7,5

11,9

25

6,8

5,1

7

6,7

9,4

26

8,3

4,3

8

5,5

4,4

27

7,8

5,7

9

6

5,6

28

4,1

6,4

10

7,6

12,6

29

5,3

8,8

11

3,2

1,9

30

7,3

6,4

12

6,6

5,8

31

7,5

9,1

13

6,2

3,5

32

6,4

10,3

14

7,2

8,9

33

6,9

8,5

15

5,5

3,6

34

6,2

10,7

16

7,2

7,9

35

5,7

7,6

17

5,1

3,5

36

4,4

6,9

18

6,3

3,9

37

4,8

4,3

19

4,7

2,4




2. Статистична зведення і угруповання первинних даних

2.1 Групування

За даними статистичного спостереження видно, що варіація ознак проявляється у порівняно вузьких межах і розподіл носить рівномірний характер. У цьому випадку будують угруповання з рівними інтервалами. Кількість груп залежить в першу чергу від ступеня коливання ознаки: чим більше коливання ознаки (розмах варіації), тим більше можна утворити груп. Нижче наведені формули для побудови статистичної угруповання.

Т. до обсяг вибіркової сукупності не великий, то для визначення числа груп скористаємося формулою:

(1.1)

Величина інтервалу h за формулою:

; (1.2)

Отриману за формулою (1.2) величину, яка буде кроком інтервалу, округлюють (округлення не повинно відрізнятися від вихідного значення більш, ніж на 10-15%). При цьому для першого інтервалу нижньою межею буде , А верхній - ( + H) і т.д. Таким чином, нижня межа i-го інтервалу дорівнює верхній межі (i -1) - го інтервалу.

Результати угруповання заносяться в таблицю.

Далі визначаються величини показників, що характеризують групи, і розносяться по кожній групі. У цьому випадку йде мова про рядах розподілу, тобто про упорядкованому розподіл одиниць сукупності за певною ознакою.

2.2 Визначення середньої арифметичної і структурних середніх

Для характеристики середнього значення ознаки в варіаційному ряду застосовуються: середня арифметична (зважена), мода і медіана.

Розрахунок середньої арифметичної проводиться за згрупованим даними, т.к деякі значення ознаки повторюються.

Середня арифметична зважена визначається за формулою:

; (2.1)

Мода - найбільш часто зустрічається значення ознаки.

В інтервальному ряду визначається модальний інтервал, тобто інтервал з найбільшою кількістю повторень ознаки.

Значення моди визначається за формулою:

(2.2)

Медіана відповідає варіанту, який стоїть у середині рангового ряду.

Положення медіани визначається її номером. Медіанним є перший інтервал, в якому сума накопичених частот перевищить половину загального числа спостережень.

Чисельне значення медіани визначається за формулою:

; (2.3)

2.3 Гістограма і кумуляту

Аналіз рядів розподілу можна наочно проводити на основі їх графічного представлення.

Гістограма застосовується для зображення інтервального варіаційного ряду. При побудові на осі Х відкладаються величини інтервалів, а частоти зображуються прямокутниками, побудованих на відповідних інтервалах. У результаті ми отримуємо столбиковой діаграму.

За допомогою кумуляти зображується ряд накопичених частот. При побудові на осі Х відкладаються варіанти ряду, а по осі У - накопичені частоти.

Граничні помилки визначення середніх арифметичних і частки (помилки репрезентативності)

Гранична помилка вибірки Δх визначається за формулою:

; (3.1)

t залежить від імовірності, з якою гарантується величина граничної помилки.

Вибірка підприємств - випадкова і бесповторного. При випадковій вибірці бесповторного величина середньої квадратичної помилки розраховується за формулою:

; (3.2)

; (3.3)

Інтервальна оцінка генеральної середньої буде дорівнює:

; (3.4)

Частка (помилка репрезентативності) обчислюється за формулою:

(3.5)

Довірчий інтервал для генеральної частки:

; (3.6)

2.4 Вартість основних фондів

За формулами (1.1) і (1.2) визначаємо:

;

; ;

Результати угруповання наведені в таблиці 2. При цьому накопичені частоти визначаються шляхом послідовного підсумовування частот по групах.

Таблиця 5 Угрупування приладобудівних підприємств за вартістю основних фондів у 2000 р.

Вартість основних фондів,

млн. руб. (Х)

Число підприємств, частота повторень ознаки (

)

Накопичені частоти

Середина інтервалу (

)


[2,3; 3,3)

2

2

2,8

[3,3; 4,3)

3

5

3,8

[4,3; 5,3)

8

13

4,8

[5,3; 6,3)

8

21

5,8

[6,3; 7,3)

10

31

6,8

[7,3; 8,3]

6

37

7,8

Разом

37


31,8


За формулами (2.1), (2.2) та (2.3) розраховуємо середню вартість основних фондів у цілому по 37 підприємствам:

Модальний інтервал (див. табл.2) - п'ятий (6,3-7,3], т.к він має найбільшу частоту (10). Медіанний інтервал - четвертий (5,3-6,3], так як це перший інтервал, в якому величина накопичених частот більше 18,5.

Побудуємо гістограму (рис.1), на якій відобразимо розподіл підприємств за ознакою х. Виділимо на ній модальний інтервал.

Рис. 1 Розподіл приладобудівних підприємств за вартістю основних фондів

Аналізуючи діаграму на рис.1, видно, що в розглянутій сукупності приладобудівних підприємств Челябінської області найчастіше зустрічаються підприємства з вартістю основних фондів 6,63 млн. руб. Величина медіани свідчить про те, що 50% підприємств мають основних фондів на суму 6,05 млн. руб.

Побудуємо графік кумуляти за даними таблиці 2.

Рис.2 кумуляту розподілу підприємств за вартістю основних фондів

Розрахуємо граничну помилку середньої арифметичної і помилку репрезентативності за формулами (3.1 - 3.6). При ймовірності 0, 99 t = 2,68 (за таблицею Подвоєна нормована функція Лапласа):

;

Інтервальна оцінка генеральної середньої дорівнює:

Таким чином, з вірогідністю 0,99 можна стверджувати, що середня вартість основних фондів по 37 підприємствам знаходиться в інтервалі від 5,36 до 6,44 млн. руб. Вирішимо задачу визначення частки підприємств, вартість основних фондів яких лежить в модальному інтервалі [6,3; 7,3). Згідно таблиці 2 чисельність таких підприємств становить , А відносна частота:

.

Тоді помилка репрезентативності згідно (3.5) дорівнює:

Знайдемо довірчий інтервал для даного показника: 27%, 10% 44%, тобто з вірогідністю 0,99 можна стверджувати, що частка підприємств, вартість основних фондів яких лежить в межах від 6,3 до 7,3 млн. крб., знаходиться в межах від 10 до 44% (тобто в 19-81 підприємств у генеральній сукупності).

2.5 Обсяг продукції

Аналогічно проведеним вище розрахунками (пункт 2.5) зробимо розрахунки необхідних величин за результативному ознакою. Результати угруповання оформимо у вигляді таблиці 3. За формулами (1.1) і (1.2) визначаємо: ; ;

Таблиця 5 Угрупування приладобудівних підприємств за обсягом продукції в 2000р.

Обсяг продукції, млн. руб. (У)

Число підприємств ( )

Накопичені частоти

Середина інтервалу,

[1,5; 3,4)

4

4

2,45

[3,4; 5,2)

10

14

4,3

[5,2; 7,1)

11

25

6,15

[7,1; 9,0)

6

31

8,05

[9,0; 10,9)

4

35

9,95

[10,9; 12,8]

2

37

11,85

Разом

37


42,75

За формулами (2.1), (2.2) та (2.3) розраховуємо середній обсяг продукції в цілому по 37 підприємствам:

Модальним і медіанним інтервалом є третій [5,2; 7,1) (див. табл.3) - тому що він має найбільшу частоту (10) і є першим інтервалом, в якому величина накопичених частот більше 18,5.

млн. руб.

Побудуємо гістограму (рис.3), на якій відобразимо розподіл підприємств за ознакою у. Виділимо на ній модальний інтервал.

Рис.3 Розподіл приладобудівних підприємств за обсягом продукції

Аналізуючи діаграму на рис.3, видно, що в розглянутій сукупності приладобудівних підприємств Челябінської області найчастіше зустрічаються підприємства з обсягом продукції, що випускається на 5,52 млн. руб. Величина медіани свідчить про те, що 50% підприємств мають обсяг продукції на суму 5,58 млн. руб.

Побудуємо графік кумуляти за даними таблиці 3.

Рис.3 кумуляту розподілу підприємств за обсягом продукції

Розрахуємо граничну помилку середньої арифметичної і помилку репрезентативності за формулами (3.1 - 3.6):

;

;

Інтервальна оцінка генеральної середньої буде дорівнює:

Таким чином, з вірогідністю 0,99 можна стверджувати, що середня вартість в цілому по 37 підприємствам знаходиться в інтервалі від 5,23 до 7,37 млн. руб.

Помилка репрезентативності:

Вирішимо задачу визначення частки підприємств, обсяг продукції яких лежить в модальному інтервалі [5,2; 7,1]. Згідно таблиці 3 чисельність таких підприємств становить , А відносна частота:

.

Тоді помилка репрезентативності згідно (3.5) дорівнює:

Знайдемо довірчий інтервал для даного показника: 30%, 12% 48%, тобто з вірогідністю 0,99 можна стверджувати, що обсяг продукції в розмірі від 5,2 до 7,1 млн. крб. спостерігається у частки підприємств, яка розташована в межах від 12 до 48% (тобто в 22-89 підприємств у генеральній сукупності).

3. Кореляційний аналіз

3.1 Дослідження зв'язку між факторною та результативною ознаками. Побудова кореляційної таблиці

Згрупуємо підприємства за двома ознаками одночасно, вважаючи, що обсяг продукції є результативним ознакою, а вартість основних фондів - факторингу.

Результати відобразимо в таблиці 4 - наочно уявляємо статистичну залежність обсягу продукції від вартості основних фондів (тобто кожному окремому значенням х відповідає не одне, а кілька значень у).

Таблиця 5 Взаємозалежність факторного та результативного ознак

у

х

[1,5; 3,4)

[3,4; 5,2)

[5,2; 7,1)

[7,1; 9,0)

[9,0; 10,9)

[10,9; 12,8]

f i

[2,3; 3,3)

2

-

-

-

-

-

2

[3,3; 4,3)

1

1

1

-

-

-

3

[4,3; 5,3)

1

3

3

1

-

-

8

[5,3; 6,3)

-

3

2

2

1

-

8

[6,3; 7,3)

-

2

3

3

2

-

10

[7,3; 8,3]

-

1

2

-

1

2

6

4

10

11

6

4

2

37

Графічно така залежність обсягу продукції від вартості основних фондів може бути представлена ​​за допомогою поля кореляції, зображеного на рис.3.

Рис.3 Кореляційне полі

3.2 Визначення ступеня тісноти зв'язку

Для встановлення самого факту наявності (або відсутності) статистично значущої залежності між обсягом продукції і вартістю основних фондів приладобудівного підприємства скористаємося двома вимірниками статистичної зв'язку: емпіричне кореляційне відношення і лінійний коефіцієнт кореляції.

Емпіричне кореляційне відношення обчислюється за формулою:

(5.1)

характеризує варіацію результативної ознаки (вартості основних засобів) під впливом всіх факторів, що формують рівень ознаки у одиниць сукупності даних. І розраховується:

; (5.2)

Міжгрупова дисперсія відображає систематичну варіацію результативної ознаки (обсягу продукції), тобто ті відмінності, які виникають під впливом фактору, покладеного в основу групування (вартість основних засобів). Середня внутригрупповая дисперсія характеризує випадкову варіацію результативної ознаки, що виникають під впливом інших, неврахованих факторів і не залежить від ознаки-фактора, покладеного в основу групування. Ці показники визначаються за формулами:

; (5.3)

; (5.4)

; (5.5)

; (5.6)

Для знаходження емпіричного кореляційного відношення розрахуємо ці показники:

1)

2)

3)

4)

5)

Тоді емпіричне кореляційне відношення буде одно:

Таке значення кореляційного відносини говорить про те, що зміна обсягу продукції багато в чому пояснюється варіацією вартості основних фондів.

Лінійний коефіцієнт кореляції обчислюється за формулою:

; (5.7)

= =

Ступінь тісноти зв'язку залежить від близькості | r | до одиниці , Чим ближче він до одиниці, тим тісніше вважається зв'язок. Оскільки r> 0, то зв'язок між факторною та результативною ознакою пряма, і r> 0,5, то цей зв'язок помірна. Тобто більш великі підприємства мають, як правило, більший обсяг виробленої продукції.

4. Регресійний аналіз

4.1 Моделювання

Після виявлення наявності зв'язків між х і у, оцінки ступеня їх тісноти, можна перейти до математичного опису статистичної залежності з використанням регресійного аналізу. Проаналізувавши отримані дані (пункти 3.1 та 3.2), можна зробити висновок про те, що зі зростанням вартості основних фондів обсяг продукції в цілому збільшується. Таким чином, зупинимо свій вибір на лінійній моделі:

(6.1)

Про можливість застосування лінійної моделі для опису залежності обсягу продукції від вартості основних фондів можна говорити, якщо виконується наступна нерівність:

Отже, гіпотеза про лінійної моделі зв'язку приймається.

Для знаходження параметрів a і b скористаємося методом найменших квадратів:

;

Складемо таблицю 5 для обчислення значень

:

Таблиця 5 Розрахунок показників

№ заводу

х

у





1

3,9

4,2

15,21

16,38

2

5,9

6,4

34,81

37,76

3

6,8

5,2

46,24

35,36

4

2,3

1,5

5,29

3,45

5

4,2

2,5

17,64

10,5

6

7,5

11,9

56,25

89,25

7

6,7

9,4

44,89

62,98

8

5,5

4,4

30,25

24,2

9

6

5,6

36

33,6

10

7,6

12,6

57,76

95,76

11

3,2

1,9

10,24

6,08

12

6,6

5,8

43,56

38,28

13

6,2

3,5

38,44

21,7

14

7,2

8,9

51,84

64,08

15

5,5

3,6

30,25

19,8

16

7,2

7,9

51,84

56,88

17

5,1

3,5

26,01

17,85

18

6,3

3,9

39,69

24,57

19

4,7

2,4

22,09

11,28

20

5

6,2

25

31

21

4,4

7,1

19,36

31,24

22

5

6,9

25

34,5

23

6,3

5,6

39,69

35,28

24

5,2

4,8

27,04

24,96

25

6,8

5,1

46,24

34,68

26

8,3

4,3

68,89

35,69

27

7,8

5,7

60,84

44,46

28

4,1

6,4

16,81

26,24

29

5,3

8,8

28,09

46,64

30

7,3

6,4

53,29

46,72

31

7,5

9,1

56,25

68,25

32

6,4

10,3

40,96

65,92

33

6,9

8,5

47,61

58,65

34

6,2

10,7

38,44

66,34

35

5,7

7,6

32,49

43,32

36

4,4

6,9

19,36

30,36

37

4,8

4,3

23,04

20,64

Сума

215,8

229,8

1326,7

1414,65

Отримаємо систему:

Підставивши знайдені параметри в рівняння (6.1), отримаємо:

(6.2)

З рівняння випливає, що при збільшенні вартості основних фондів на 1 млн. крб. обсяг продукції в середньому збільшується на 1,0925 млн. руб.

4.2 Прогнозування

На основі рівняння регресії можна прогнозувати зміни обсягу продукції в залежності від певного значення вартості основних фондів. Зобразимо на кореляційному полі (рис. 4) пряму лінію отриманого нами рівняння регресії. Ця лінія характеризує функціональну залежність між змінною вартістю основних фондів (х) і середнім значенням обсягу продукції (у).

У цілому при подальшому зростанні вартості основних фондів на підприємстві буде спостерігатися зростання обсягу продукції. Наприклад, якщо вартість основних фондів приладобудівного підприємства буде дорівнює 10 млн. крб., То в середньому обсяг виробленої ним продукції складе на суму 10,76 млн. руб.

Рис.3 Графік рівняння регресії

Висновок

За проведеним статистичному дослідженню залежності обсягу продукції від вартості основних фондів на приладобудівних підприємствах необхідно зробити висновки.

По-перше, аналіз середніх величин показав, що вартість основних фондів і обсяг продукції в розглянутій сукупності приладобудівних підприємств Челябінської області в середньому становлять 5,9 і 6,3 млн. руб. відповідно. Найбільш часто зустрічається підприємства, вартість основних фондів яких знаходиться в межах від 6,3 до 7,3 млн. крб., А обсяг продукції - від 5,2 до 7,1 млн. крб. Частка таких підприємств лежить в межах 11-46% від загальної сукупності.

По-друге, за допомогою кореляційного аналізу було встановлено, що розглянуті ознаки взаємопов'язані, причому кожному значення вартості основних фондів відповідає не одне, а кілька значень обсягу продукції. Більш того, розрахунок показників ступеня тісноти зв'язку показав, що зв'язок між двома ознаками носить пряма - при збільшенні вартості основних фондів збільшується обсяг виробленої продукції.

По-третє, методами регресійного аналізу ми встановили модель регресії і для опису залежності обсягу продукції від вартості основних фондів вивели лінійне рівняння , Яке характеризує функціональну залежність між змінною вартістю основних фондів і середнім значенням обсягу продукції. На основі цього рівняння можна прогнозувати подальше зміна обсягу виробленої продукції в залежності від вартості основних фондів.

Використана література та програми

  1. Статистика: Підручник / За ред. В.С. Мхітаряна. - М.: Економіст, 2005.

  2. Практикум з теорії статистики: Навч. посібник / За ред. Р.А. Шмойловой. - М.: Фінанси і статистика, 2000.

  3. Пакетна програма Excel Microsoft Office.

    Додати в блог або на сайт

    Цей текст може містити помилки.

    Соціологія і суспільствознавство | Курсова
    108.8кб. | скачати

    Схожі роботи:
    Методи та етапи статистичного дослідження
    ЗМІ як феномен суспільного життя і об`єкт дослідження
    Основні положення когнітивного підходу до дослідження мовних явищ
    Методи статистичного дослідження
    Організація статистичного дослідження
    Дослідження випадкових явищ ймовірнісно-статистичними методами
    Конституційні засади суспільного життя
    Влада як явище суспільного життя
    Ідеологічне регулювання суспільного життя
    © Усі права захищені
    написати до нас