Основні варіанти англійської мови

Міністерство загальної та професійної освіти

Удмуртська Державний Університет

Факультет романо-германської філології

Кафедра фонетики та лексикології

Виконав студент

групи 424

Безносов Володимир Володимирович

Іжевськ 1998

Зміст:

Замість передмови

Основні особливості американського варіанту англійської мови
Основні особливості канадського варіанту англійської мови
Основні особливості австралійського варіанту англійської мови
Основні особливості новозеландського варіанту англійської мови

Замість епілогу

Додаток

Список використаної літератури

Замість передмови

Здравствуйте! Перш за все повинен відзначити, що дана робота не претендує на повноту викладу теми, по-перше, тому, що література, використана в рефераті, застаріла. По-друге, мова - система аж ніяк не статична, навпаки, дуже рухлива, і встежити за всіма змінами і відреагувати на них вчасно не представляється можливим. Також не бачу можливості викласти весь матеріал через брак місця.

Завдання, яке я собі ставив, починаючи працювати над даною темою, полягала в наступному: викласти основні фонетичні особливості кожного з найбільш відомих варіантів англійської мови, не забуваючи при цьому про граматичних та лексичних відмінностях. Але основний упор робити все-таки на фонетичну сторону питання, якщо реферат здається з теоретичної фонетики. Причому я виходив з того, що британський варіант англійської мови відомий тим, хто буде читати ці рядки, тому всі (або майже всі) зіставлення, порівняння та інше робляться на основі британського англійської (British English (BrE)). Британський варіант англійської мови спеціально в рефераті не розглядається. Список скорочень і умовних позначень фонем наводиться в Додатку, також в кінці реферату знаходиться список використаної літератури. Отже, переходимо до справи.

Основні особливості американського варіанту англійської мови

Американський англійська (AmE) виник у 17 - 18 століттях, коли почалася активна колонізація Північноамериканського континенту. Як відомо, займалися цим англійці. Примітний той факт, що до початку цього процесу в Англії вже сформувався загальнонаціональний літературний стандарт мови, так званий Standard English (надалі SE), що виконував наддіалектні комунікативну функцію. Природно, він впливав на ту мову, якою говорили переселенці. До речі, і соціальний склад колоністів був дуже строкатим: дрібномаєтні і непотомственние дворяни (knights & country gentry), Йомени (yeomen), ремісники, наймити, бідняки і так звані indentured servants - люди, у яких не було грошей навіть на те, щоб заплатити за проїзд на кораблі і які повинні були відпрацювати на господаря 4-5 років після прибуття до Америки. Серед перших колоністів не було або майже не було представників вищої знаті. Природно, не всі поселенці говорили на Standard English. Тим не менш, він продовжував чинити певний вплив на мову американців аж до кінця XIX століття. У дев'ятнадцятому столітті суперечки між пуристів (Дж.Пікерінг) - прихильниками збереження чистоти англійської мови та американистами (видавець першого словника американської англійської "American dictionary of the English Language" Вебстер) - тими, хто ратував за незалежність американського варіанту англійської мови від тієї мови, на якому говорили в колишній метрополії - доходили мало не до бійки. Як відомо, останні взяли верх. Інакше б я, швидше за все не мав би задоволення працювати над даною темою.

Основні фонетичні особливості американського варіанту англійської мови

1.При вимові [r] мову злегка загинається назад, тобто [r] в американському варіанті ретрофлексівен.

2. [T] вокалізі, перебуваючи між двома голосними, один з яких неударні, як наприклад в "pity", "better", "city", або перебуваючи між гласним і сонантов, як в "battle", "twenty", " getting ".

3. Фонема [l] представлена тільки «темним» алофоном, «світлий» варіант фонеми не проявляється навіть перед голосними ("film", "look" звучать як [film], [lu: k]).

4. [Sh] вокалізі в таких виразах, як "Asia", "version", "excursion", "Persia" - [d з] замість [sh] в британському варіанті.

5. [H] часто випадає в тих випадках, коли є безударном складі, але вимовляється в наголошених складах (e. G. "An historical novel" [е n is 'torical nouvl], "I saw him" [ai' so: im ], але "history" ['histri], "him" [him].

6.Глайд [j] перед [u] в словах "duty", "student" пропадає, і виходить [du: ty], [stu: dent].

[D] не вимовляється, якщо стоїть після Сонанти [l] та [n], e. G. "Cold", "individual", "old".
[K] випадає у вимові слів, де цей звук стоїть після [t], e. G. "Asked" [) (st].
Американські голосні не диференціюються і не протиставляються по довготі. Д. Джонс стверджує, що всі американські голосні - довгі.
Гласний номер 4 використовується замість [a:] в словах, що не містять [r] у своєму написанні, e. G. "Can 't", "laugh", "glass", "path" etc. Винятки: "palm", "father", "balm", "aims".
[Ou] набагато коротший, ніж у британському варіанті, і більше нагадує довгий [o:]
Гласний номер 4 в американському варіанті набагато ширше і довше за часом звучання.
[W] і [hw] в американському англійському протиставляються і виконують смислоразлічітельную функцію, наприклад [wer] - "wear" і [hwer] - "where". Є тенденція вважати їх навіть різними фонемами, в той час як в британському англійською, нагадую, це алофони однієї фонеми.
"Don", "log", "dot" в американському варіанті вимовляються з голосним номер 10, в британському - з номером 6.
Нейтральний гласний в дифтонги у словах "dear", "fairy" etc. пропадає і переходить в монофтонги.
З'являється Co-art [tsh] у сполученнях типу "don 't you".

Лексико-граматичні особливості американської англійської

Лексичні відмінності американського варіанта досить великі в силу численних запозичень з іспанської та індіанських мов, чого не було в британському англійською. Я не буду детально зупинятися на цьому моменті, лише побіжно перерахую деякі з найбільш уживаних слів, що мають різні еквіваленти в обох варіантах мови. Отже,

Американський варіант Британський варіант

Subway «метро» underground

the movies «кінотеатр» the cinema

shop «магазин» store

sidewalk «тротуар» pavement

line «чергу» queue

soccer «футбол» football

mailman «листоноша» postman

vacation «канікули» holiday

corn «кукурудза» maize

fall «осінь» autumn

і безліч інших.

Також заслуговують на увагу відмінності в написанні деяких слів у американському та британському варіантах мови.

Наприклад, такі:

Американський варіант Британський варіант

Honor honour

Traveler traveller

Plow plough

Defense defence

Jail gaol

Center centre

Apologize apologise

Багато слів змінено також у зв'язку з посиленням позицій фемінізму в США. Наприклад, chairman -> chairperson, manpower -> force / labor, man в значенні «людина» -> human / human being etc. Важливе місце відводиться також чисто американським словотворення, таким, як "centerfold" - «середні сторінки журналу», або "to puree" - «робити пюре» і т.д.

Граматичні відмінності американського варіанта полягають у наступному:

У тих випадках, коли британці вживають Present Perfect, в Штатах може вживатися і Present Perfect, і Past Simple.
Take a shower / a bath замість have a shower / a bath
Shall не вживається. У всіх обличчях вживається will.
Needn 't (do) зазвичай не вживається. Звична форма-don' t need to (do)
Після demand, insist, require etc. should зазвичай НЕ вживається. I demanded that he apologize (замість I demanded that he should apologise в британському варіанті)
to / in THE hospital замість to / in hospital в BrE
on the weekend / on weekend замість at the weekend / at weekend.
on a street замість in a street.
Different from or than замість different to / from
Write вживається з to або без прийменника.
Past participle of "got" is "gotten"
To burn, to spoil і інші дієслова, які можуть бути правильними чи неправильними в британському варіанті, в американському варіанті ЗАВЖДИ правильні.
Past Perfect, як правило, не вживається зовсім.

От і все, що я хотів сказати з приводу американської англійської.

2. Основні особливості канадського варіанту англійської мови

Канадський варіант англійської мови розвивався в умовах впливу американської англійської з одного боку і британського варіанту - з іншого. Тому канадський англійська несе на собі відбитки обох норм вимови, в якихось випадках - британської, в якихось - американської. Але в основному переважає тип вимови, званий General American.

Основні фонетичні особливості канадського варіанту англійської мови

Дифтонг [au] перед глухими приголосними частіше вимовляється з голосним номер 10 замість номера 5, проте перед дзвінкими приголосними і в кінці слова звучить відповідно британської нормі.
У таких словах, як "tune", "news" etc. , Де британська норма вимагає дифтонг [ju:], велика частина населення слід британським орфоепічних стандартам. Виняток становить слово "suit", яке в основному вимовляється канадцями як [su: t], підкоряючись тут правилами американської произносительной норми.
"Class", "bath", "dance" - вимовляється в американському варіанті - з голосним номер 4.
"Tooth", "food", "roof", "hoof" - з [u:], тобто в даному випадку в наявності відповідність з британською произносительной нормою.
Початковий глайд дифтонга асимілюється в позиції перед альвеолярним проривних - і виходить Co-art [tsh], наприклад, в слові "Tuesday" [tshjuzdij], "tube" [tshub].
Слова типу "leisure" вимовляються в двох варіантах - [le з) r] або [li: з) r].
Дифтонг [ou] вимовляється в британському варіанті, тобто повністю, не редуціруясь.
З'являється інтрузивний [r], як в американському англійською.
Приставки anti -, semi -, multi -. Які в американському варіанті вимовляються з [ai], канадці в основному вимовляють по-британськи, з [i].
[H] перед [w] зустрічається рідко і ніякої системи в цьому немає.
Ні відмінності голосних по довготі-стислості.
У словах типу "process", "progress" більшість канадців вважає за краще британський варіант - дифтонг [ou], а не американський - нейтральний.

Лексико-граматичні особливості канадського варіанту англійської мови

У канадському варіанті англійської мови в області граматики не зустрічається істотних відмінностей з британським варіантом. Зате є безліч специфічних слів, властивих тільки канадському англійської. В основному вони пов'язані з особливостями канадського життя, природи і т.д. Існує також безліч слів, запозичених з індіанських мов. Наприклад, "caribou" - «олень - карібу», "to toboggan" - «плисти на човні».

Власне канадські словотворення: "fog - eater" - «веселка в розсіюється тумані», "salt fishing" - «лов риби з солінням її прямо на судні», "steel man" - «будівельник залізниці», "cat driver" - « водій трактора »та багато іншого.

Єдина істотна відмінність канадської граматики від британської полягає в практично повному виключенні з ужитку часу Past Perfect Continuous. Його місце зайняв Past Perfect Simple.

3. Основні особливості австралійського варіанту англійської мови

Австралійський англійська з'являється з початком колонізації Австралійського континенту англійцями в XVIII столітті. З поступовим знищенням корінного населення англійська мова зайняв чільну позицію на материку. Однак у зв'язку з віддаленістю від метрополії у ньому почали з'являтися відмінності від SE, про які ми зараз і поговоримо.

Відмінності з'явилися в системі іменних форм, пов'язаних з категорією числа. Наприклад, у британському варіанті слово "data" - «дані, інформація» має як множину, так і єдине ("datum"). В Австралії "data" вживається тільки у множині, але з дієсловом в однині: "Data is ready for processing."

З'явилися також відмінності у вживанні дієслів shall - will, should - would, а саме: "shall" залишається у вживанні лише в спонукальних та питальних формах: Shall we go? You shall do that!

"Would" замінив "should" практично скрізь:

"I wouldn't be so sure of that," - Susan replied. (Замість "I shouldn't be so sure of that")

"What for would I do that, Susie?" - George demanded. (Замість "What for should I do that, Susie?").

Що вийшли з ужитку в Англії форми whilst - amongst до цих пір в ходу в Австралії поряд з аналогічними їм, але більш сучасними while - among.

Around = round у значенні «в одному напрямку, приблизно, у всіх напрямках».

Можливі обидві форми: disinterested / uninterested. Flammable / inflammable вживаються в одному значенні.

Як і в Британії, different вживається з to / from. Farther / further - також можливі обидві форми.

Фонетичні особливості австралійського варіанту

В Австралії існує три вимовних різновиди GAu, BrAu і CAu. Нижче наведено характерні особливості найбільш поширеного і є нормативним діалекту BrAu.

У дифтонг [ei] перший звук урізується майже до нейтрального голосного.
Глайд [a] в [ai] трохи ширше, ніж в британському варіанті.
Існує фонема [ae], відсутня в британському варіанті. Вона замінює іноді голосний № 4 в ударній позиції.
[Ai] та [ei] майже не розрізняються і смислоразлічітельную функцію не виконують.
[A] також більш широкий і дещо висунутий вперед.
Гласний № 10 і [a] - майже не різняться в усіх діалектах.
Нейтральний гласний замінює [i] в кінці слів "arches", "horses" etc.
[I] майже не зустрічається в чистому вигляді ні в одному з діалектів: у GAu це найчастіше діфтонгоізірованний [Ii], в BrAu - у поєднанні з нейтральним, як і в CAu. Так що "feel" чується в мові носія BrAu як [ f з il]. А центрирующий дифтонг [i з] перетворюється в трифтонги [з i з] - "beer" [b з i з].

Австралійський варіант англійської дуже різноманітний, і несе в собі риси і американського, і британського варіантів. Крім того, проблема ускладнюється наявністю трьох різних рівноправних типів вимови. Хоча в більшості випадків ця диференціація не призводить до ускладнення комунікативного процесу, а є лише критерієм для визначення соціального статусу.

4. Основні особливості новозеландського варіанту англійської мови

Фонетичні особливості

[L]. В основному розмежування світлого і темного алофонів таке ж, як в британському варіанті. Проте існує тенденція вимовляти цей звук при ослабленому контакті кінчика язика з альвеолярними буграми, який значною мірою слабкіший, ніж, наприклад, у вимові кокні.
У новозеландському англійською робиться чітке розмежування між словами, що починаються з w і wh, причому wh наближається до зворотної послідовності звуків, тобто до [h + w], в результаті чого [w] оглушается.
[J] палаталізуется. Yes новозеландці вимовляють як [jies].
Нейтральний гласний в новозеландському варіанті являє собою більш централізований алофон [i], і часто міняє його в наголошених складах, як і в Австралії.
[Ou] переходить в трифтонги [ou з].
[I] -> [з i], як і в Австралії.
[A:] більш передній, ніж у Британії.
[Ou] - à [o] в позиції перед [l].
[E з]. Перший елемент даного звуку характеризується дуже високим ступенем закритості і тому [e з] наближається до монофтонги.

Граматично новозеландський варіант англійської дуже схожий з австралійським варіантом, тому мені видається недоцільним розглядати даний момент.

Замість епілогу

Отже, ми побачили, що англійська мова дуже варіативний, і існує на сьогоднішній день в п'яти основних варіантах. І що взяти за зразок - вирішити дуже важко.

Звичайно, мені не вдалося розглянути всі особливості кожного із них, але, по крайней мере, я намагався зробити мій розповідь більш-менш повним, не вдаватися в дуже дрібні деталі, але і не упустити істотного. Наскільки мені це вдалося - судити Вам, хто читає ці рядки. До побачення!

Додаток

Скорочення.

BrE - британська англійська.

AmE - американський англійська

GAu-Great Australian (English)

CAu - Cultural Australian (English)

BrAu - Broad Australian (English)

SE - Standard English, літературний англійська стандарт.

Умовні позначення.

[З] - нейтральний голосний, № 12

[Sh] - фонема []

[Tsh]-фонема []

Список використаної літератури

Борисова Л.В., Метлюк А.А Теоретична фонетика англійської мови. -Москва, «Вища школа», 1980.
Дикушина О.І. Фонетика англійської мови. -Москва, «Видавництво літератури на іноземних мовах», 1952.
Murphy Raymond. English Grammar in Use. - Cambridge University Press, 1997.
Орлов Г.А. Сучасний англійська мова в Австралії. -Москва, «Вища школа», 1978.
Варіанти полінаціональною літературних мов - Київ, «Наукова думка», 1981.
Швейцер А.Д. Американський варіант літературної англійської мови: шляхи формування та сучасний статус. / / Питання мовознавства, 1995, № 6, стор 3-17.