МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ
Адигейський державний університет
Економічний факультет
Кафедра економіки
Допустити до захисту
Зав. кафедрою
_______________
________________
(Підпис)
«___» ___________2010г.
ДИПЛОМНА РОБОТА
На тему: Організація та ведення бухгалтерського обліку на підприємствах громадського харчування (на прикладі ТОВ ресторан «Ласка»)
Дипломник Гордєєва Ю.Г
Науковий керівник к. е.. н. Хотова І.Р
Майкоп, 2010 р.
Економічний факультет
Адигейського державного університету
Кафедра економіки
«Затверджую»
Зав. кафедрою
___________________
«___»_________ 20__р.
ЗАВДАННЯ
на підготовку дипломної роботи
Студентці заочного відділення
Гордєєвій Юлії Георгіївни
Тема дипломної роботи: Організація та ведення бухгалтерського обліку на підприємствах громадського харчування (на прикладі ТОВ ресторан «Ласка») закріплена наказом ректора вузу від ___ _________200_г. № __
Основні питання, що підлягають розробці (дослідження):
1. Організація процесу виробництва в громадському харчуванні
2. Характеристика об'єкта дослідження
3. Облік виробничої діяльності
Термін надання закінченої роботи: «__»___________ 2010
Дата видачі завдання: «20» жовтня 2009
Керівник к.е.н. Хотова Ірина Русланівна
Завдання отримав: «20» жовтня 2009
студент_____________
Зміст
Введення
Виробництво продукції на підприємствах громадського харчування як об'єкт бухгалтерського обліку
Завдання та основи організації бухгалтерського обліку на підприємствах громадського харчування
Поняття виробництва продукції і особливість товарообігу громадського харчування
ТОВ ресторан «Ласка» - об'єкт дослідження
Коротка історична довідка
Техніко-економічна характеристика підприємства
Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства
Облікова політика підприємства
3. Організація і ведення бухгалтерського обліку на досліджуваному підприємстві
3.1 Організація процесу виробництва в громадському харчуванні
3.2 Облік виробничої діяльності
3.3 Облік надходження сировини, закупленої у населення
Калькулювання на підприємствах громадського харчування
Відпуск продукції на виробництво
Облік перерасходиванія сировини на виробництві
Визначення результату від реалізації кулінарних виробів на досліджуваному підприємстві
Особливості обчислення податків на підприємстві громадського харчування
Комп'ютерне моделювання даних
3.10 Удосконалення бухгалтерського обліку на досліджуваному підприємстві
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Для успішного функціонування підприємств громадського харчування будь-якого типу і класу потрібно раціонально організований бухгалтерський облік і контроль, що забезпечує одержання точних даних випуску продукції та товарообігу за видами реалізації в натуральних і грошовому зміни.
В основі господарської діяльності підприємства громадського харчування лежать процеси придбання, зберігання і реалізації товарів, а так само виготовлення власної продукції. Тому, основними цілями бухгалтерського обліку є: контроль за збереженням товарів, своєчасне подання керівництву підприємства інформації про товарооборот і валовий дохід, про стан товарних запасів та ефективності їх використання.
Метою цієї дипломної роботи є дослідження організації та бачення бухгалтерського обліку на підприємствах громадського харчування.
Поставлена в роботі мета обумовлює вирішення таких завдань:
облік виробництва продукції та товарообігу в громадському харчуванні;
принципи калькулювання продажних цін у громадському харчуванні;
особливості обліку виробничої діяльності підприємств громадського харчування.
Об'єктом дослідження в даній дипломній роботі є одне з підприємств громадського харчування м. Бєлорєченська - ТОВ ресторан «Ласка».
Предметом дослідження є вивчення організації та ведення бухгалтерського обліку виробничої діяльності на ТОВ «Ласка».
Методичною і методологічною основою дипломної роботи є Постанова Уряду Російської Федерації, інструктивні матеріали, методичні рекомендації, навчальна і довідкова література.
Практичною основою цієї дипломної роботи є досвід функціонування підприємства громадського харчування ТОВ ресторану «Ласка».
Виробництво продукції на підприємствах громадського харчування як об'єкт бухгалтерського обліку
Завдання та основи організації бухгалтерського обліку на підприємствах громадського харчування
Для правильного керівництва діяльністю підприємств громадського харчування необхідно мати повну, точної, об'єктивної, своєчасної та досить детальної економічною інформацією. Це досягається веденням бухгалтерського обліку. Залежно від характеру даних, методів їх отримання і способів угруповання господарський облік поділяється на три види: оперативний, статистичний і бухгалтерський.
Оперативний облік організується на місцях здійснення господарських операцій (філія, склад). Відповідна інформація може надходити безпосередньо під час здійснення господарської операції як по телефону, так і в усній формі, на дисплеї без документального оформлення. Отримані дані використовуються для повсякденного, поточного керівництва та управління діяльністю підприємства (виконання договорів, прийом і відвантаження товару, реалізація).
Для статистичного обліку використовується інформація про структуру основних засобів, доходи та чисельності працюючих та інші відомості з метою аналізу та прогнозування. Статистика застосовує вибірковий метод спостереження та реєстрації, використовує результати оперативного і бухгалтерського обліку.
На відміну від оперативного і статистичного бухгалтерський облік представляє собою суцільне, безперервне, взаємопов'язане відображення господарської діяльності підприємства на основі документів. У випадку бухгалтерського обліку господарські засоби і операції з ними реєструються всі без винятку (суцільний облік), зміна стану господарських засобів і процесів відбивається безперервно і в хронологічній послідовності (безперервний облік), всі господарські операції своєчасно оформляються документами.
В основі господарської діяльності підприємства громадського харчування лежать процеси придбання, зберігання і реалізації товарів, а також виготовлення власної продукції. Тому основними цілями бухгалтерського обліку є:
контроль за збереженням товарів;
своєчасне подання керівництву підприємства інформації про товарооборот і валовий дохід;
про стан товарних запасів та ефективності їх використання.
Для досягнення цих цілей вирішується цілий комплекс бухгалтерських завдань:
перевірка правильності документального оформлення товарних операцій, своєчасне і правильне відображення їх в обліку;
контроль за товарними запасами, виявлення неходових, залежаних і недоброякісних товарів;
контроль за фінансовими показниками (розмір прибутку, джерела надходження коштів та порядок їх витрачання, оборотні кошти, капітальні вкладення, відрахування від прибутку), за правильністю розрахунків з постачальниками і покупцями, за своєчасним надходженням платежів до бюджету, за правильністю використання банківських кредитів;
облік витрат фонду заробітної плати, виявлення співвідношення між зростанням ефективності праці і середньою заробітною платою;
виявлення можливості для зниження витрат обігу та підвищення рентабельності виробництва (витрати обігу покриваються за рахунок торговельних націнок, що включаються у ціну товару, але за рахунок націнки утворюється і прибуток; тому, чим нижче рівень витрат обігу, тим більша частина торговельної націнки йде на утворення прибутку) ;
контроль за наявністю і рухом матеріальних цінностей та грошових коштів. Для правильного та своєчасного обліку повинні бути встановлені чіткі розмежування матеріальної відповідальності посадових осіб за ввірені їм цінності, а також своєчасно і якісно необхідно проводити інвентаризації та ревізії.
Завдання, що стоять перед бухгалтерським обліком на підприємствах громадського харчування, можуть бути виконані тільки при правильній його організації. Недоліки в організації бухгалтерського обліку викликають відставання обліку, запізнювання подання звітності та іншої інформації. Наявність великих розривів у часі між моментом виникнення обліково-економічної інформації і моментом її використання перешкоджає підвищенню економічної ефективності діяльності підприємств. Недоліки в організації обліку приводять до його заплутаності, створення умов для розкрадання матеріальних цінностей та інших зловживань, збільшення витрат на утримання звітного персоналу.
На підприємствах громадського харчування бухгалтерський облік здійснюється спеціальним підрозділом - бухгалтерією. Якщо підприємства невеликі, то бухгалтерський облік у них ведуть працівники, на яких покладено відповідні обов'язки.
В організації, яка не має бухгалтерської служби або бухгалтера, бухгалтерський облік може здійснюватись спеціалізованою організацією або спеціалістом на договірних засадах. Крім того, керівник при невеликому обсязі облікової роботи може вести облік особисто.
Головний бухгалтер, який очолює бухгалтерську службу, діє у відповідності з Законом "Про бухгалтерський облік" № 129-ФЗ; він підпорядковується керівнику підприємства і несе відповідальність за формування облікової політики, ведення бухгалтерського обліку, своєчасне представлення повної і достовірної бухгалтерської звітності. Головний бухгалтер забезпечує відповідність здійснюваних господарських операцій законодавству Російської Федерації, контроль за рухом майна і виконанням зобов'язань. Вимоги його з документального оформлення операцій і представлення в бухгалтерію необхідних документів і відомостей обов'язкові для всіх працівників організації. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на підприємстві, дотримання законодавства при виконанні фінансово-господарських операцій покладається на керівника підприємства.
Призначення на посаду та звільнення з посади головного бухгалтера проводиться в порядку, встановленому керівником підприємства. При цьому на відповідну посаду призначаються, як правило, особи, які мають вищу спеціальну освіту або стаж роботи за фахом не менше трьох років.
Прийом і здача справ при призначенні та звільненні головного бухгалтера оформляються актом перевірки стану бухгалтерського обліку і звітності на підприємстві.
Слід зазначити, що на головного бухгалтера не можуть бути покладені обов'язки, пов'язані з безпосередньою матеріальною відповідальністю за цінності і грошові кошти, він не може сам отримувати по чеках грошові кошти і товарно-матеріальні цінності для підприємства. Разом з тим для малих підприємств зроблено виняток: за узгодженням з установою банку головний бухгалтер має право виконувати обов'язки касира.
На час відсутності головного бухгалтера його функції переходять до заступника або іншій посадовій особі, про що оголошується наказом по підприємству.
Головний бухгалтер підписує документи, пов'язані з прийомом і видачею грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей, кредитні, розрахункові та грошові зобов'язання. Без підпису головного бухгалтера грошові та розрахункові документи, фінансові і кредитні зобов'язання, вважаються недійсними і не повинні прийматися до виконання.
Бухгалтерія підприємства забезпечує обробку документів, раціональне ведення записів в облікових регістрах, складання звітності. Структура бухгалтерії залежить від обсягу та складності облікової роботи. Можливо виділення наступних структурних одиниць:
з обліку основних засобів, малоцінних і швидкозношуваних предметів, нематеріальних активів, матеріальних цінностей;
з обліку розрахунків (розрахунки з постачальниками і покупцями, з бюджетом та позабюджетними фондами, за короткостроковими та довгостроковими позиками, надходження і витрат грошових коштів) та витрат обігу;
з обліку придбання та реалізації товарів;
з обліку касових операцій і розрахунків з підзвітними особами;
з обліку розрахунків з робітниками і службовцями;
з обліку інших операцій і складання звітності.
На підприємствах громадського харчування можна ввести структурні одиниці з обліку господарських операцій у виробництві, в коморі і буфетах.
Важливе значення при організації бухгалтерського обліку має правильне використання облікових вимірників, за допомогою яких виявляються: обсяг виробництва і реалізації, кількість продукції, час виробничого циклу і торгового обороту та інші показники діяльності підприємства. Застосовуються три види облікових вимірників: натуральні, трудові та грошові.
Натуральні вимірники необхідні при обліку матеріальних цінностей, основних засобів, готової продукції та ін Одиницями вимірювання можуть бути: кілограм, метр, штука, квадратний метр. За допомогою натуральних вимірників проводиться контроль за вагою, кількістю, довжині, площі, обсягу.
Трудові вимірники дозволяють виміряти витрачений на виробництво і реалізацію час і вкладена праця. Для цього існують такі одиниці виміру: хвилина, година, день, місяць. На їх основі розраховується продуктивність праці і нараховується заробітна плата.
Грошовий вимірник - універсальний, узагальнюючий вимірник, він виражається в рублях. З його допомогою можна одержати зведені дані, проаналізувати фінансово-господарську діяльність, здійснювати різні розрахункові операції, а також визначити зроблені витрати підприємства (підсумувати витрати, раніше виражені в трудових і натуральних вимірниках).
Крім того, при організації бухгалтерського обліку необхідно усвідомити сутність таких понять, як предмет і метод бухгалтерського обліку.
Предметом вивчення бухгалтерського обліку є фінансово-господарська діяльність підприємства. При цьому в ході роботи підприємства, здійснення фінансово-господарської діяльності відбувається кругообіг господарських засобів; тут можна виділити процеси постачання, виробництва і реалізації, представлені в обліку окремими господарськими операціями. Об'єкти вивчення бухгалтерського обліку можна розглядати в розрізі двох груп: до першої належать господарські засоби та їх джерела, до другої - господарські процеси та їх результати.
Господарські засоби підприємства - товарно-матеріальні цінності та грошові кошти, як належать підприємству, так і тимчасово або постійно перебувають поза його власності. Вони є активом підприємства і за складом і функціональної ролі поділяються на основні, оборотні і абстрактні.
До основних засобів відносяться будівлі, машини, обладнання, транспортні засоби. Вони використовуються в господарській діяльності тривалий час, не змінюючи своєї форми, зношуються поступово, що і дозволяє їх вартість включати до витрат виробництва продукції частинами, у міру зносу, через амортизаційні відрахування.
Оборотні кошти - сировина, матеріали, паливо та інші цінності, вони використовуються в одному виробничому циклі, тому вся їх вартість відразу відноситься на витрати (витрати) підприємства. До складу цієї групи включаються готова продукція і незавершене виробництво.
Грошові кошти - готівка, яка є в касі підприємства, а також вільні грошові кошти у банку на його розрахунковому рахунку та інших рахунках, що забезпечують можливість розрахунків з робітниками і службовцями по заробітній платі, з бюджетом та іншими кредиторами.
Кошти в розрахунках - дебіторська заборгованість різних організацій і осіб перед підприємством (суми, видані в підзвіт, авансові перерахування).
Абстрактні кошти виникають у зв'язку з отриманням і розподілом доходу (прибутку) і використанням його частини на цільові заходи (плата в бюджет, платежі за користування кредитами).
Крім господарських засобів об'єктами вивчення бухгалтерського обліку є джерела їх формування. Вони, будучи пасивом підприємства, класифікуються на джерела власних і позикових коштів.
До джерел власних коштів відноситься статутний фонд підприємства (вартість основних і оборотних коштів, внесених засновниками в рахунок свого внеску в момент утворення підприємства). Статутний фонд створюється за рахунок пайових внесків, внесків засновників, проданих акцій. Крім того, джерелами власних коштів є прибуток і фонди, утворені за рахунок неї після сплати податків (фонди накопичення, споживання, резервні фонди).
Сукупність способів і прийомів, що дозволяють здійснювати контрольні функції, функції аналізу та управління господарською діяльністю підприємства, називається методом бухгалтерського обліку, який складається з кількох елементів:
документація;
інвентаризація;
оцінка і калькуляція;
рахунки і подвійний запис;
баланс та звітність.
Документація використовується для організації суцільного і безперервного обліку обороту коштів підприємства, джерел їх формування та операцій з ними.
Інвентаризація, як елемент методу бухгалтерського обліку, через, перевірку в наявності матеріальних цінностей, основних і грошових коштів дозволяє визначити їх фактичний стан. Вона або підтверджує дані бухгалтерського обліку, або виявляє невраховані цінності, допущені втрати, розкрадання, нестачі.
Оцінка необхідна для одержання узагальнюючих показників про різні засоби, їх джерела, операції з ними. Така оцінка здійснюється в грошовому вираженні. Основні принципи оцінки встановлюються урядом. Наприклад, основні засоби та нематеріальні активи оцінюються за первісною вартістю з включенням до неї витрат на доставку, доведення до стану, придатного до використання; готова продукція - за виробничою або нормативної собівартості; матеріали - зазвичай по заготівельної собівартості з включенням транспортно-заготівельних витрат; товари за оптовими або роздрібними цінами.
Калькуляція - собівартість одиниці продукції - необхідна для здійснення контролю і встановлення цін. Для визначення собівартості одиниці всі зроблені витрати по даному виду продукції ділять на кількість одиниць випущеної продукції, що реалізовується. На підприємствах громадського харчування, використовуючи калькуляцію, визначається продажна ціна готової продукції.
Рахунки бухгалтерського обліку призначені для групування і поточного обліку однорідних господарських операцій, вони є способом вторинної реєстрації засобів і операцій з ними. На рахунках операції фіксуються в грошовому вимірнику, а при необхідності використовуються натуральні і трудові вимірники.
Господарські операції відображаються на рахунках за допомогою подвійного запису, яка б показала взаємний зв'язок об'єктів обліку. Завдяки подвійного запису кожна операція відображається в одній сумі не менш ніж на двох рахунках: за дебетом одного рахунку і по кредиту іншого.
Розрізняють два види рахунків: активні і пасивні. На активних рахунках відображається рух коштів підприємства, на пасивних - їх джерел. Якщо в результаті бухгалтерської обробки первинного документа активний рахунок дебетується, то його залишок збільшується; якщо він кредитується, то сальдо (залишок) зменшується. На пасивних рахунках ці операції мають протилежне значення.
У бухгалтерському обліку для отримання різних за ступенем деталізації показників використовуються два види рахунків: синтетичні і аналітичні.
Синтетичні рахунки призначені для обліку інформації про склад і рух господарських засобів підприємства, їх джерела та господарські процеси в узагальненому вигляді і в єдиному грошовому вимірнику (вираженні). Облік, здійснюваний на цих рахунках, називається синтетичним; він використовується при заповненні форм звітності, перш за все балансу, а значить, і для аналізу господарської діяльності підприємства.
Між синтетичними і аналітичними рахунками існує нерозривний взаємозв'язок: на аналітичних рахунках відображаються ті ж операції, що й на синтетичних, але з більш детальним економічним угрупуванням.
Для того щоб визначити величину коштів і дати їм економічну оцінку в певний момент часу, складають бухгалтерський баланс. Таким чином, баланс являє собою систему показників, що характеризують фінансово-господарську діяльність підприємства, стан його засобів і джерел на певну дату в єдиній грошовій оцінці.
Однак внаслідок необхідності відомостей про інші сторони діяльності підприємства становлять ряд інших форм звітності. Таким чином, звітність являє собою систему узагальнюючих техніко-економічних показників операцій організації. Вона призначена набагато ширше висвітлювати діяльність підприємства і тому, крім балансу, включає до свого складу ряд таблиць і відомостей про рух коштів, фондів, про структуру доходів, собівартості, податки і платежі. Вхідні в її склад показники повинні більшою мірою задовольняти вимогам забезпечення інформацією для здійснення управління, аналізу і контролю за господарською діяльністю підприємства і створення бази для подальшого планування його діяльності.
Поняття виробництва продукції і особливість товарообігу
громадського харчування
Підприємства громадського харчування можуть здійснювати свою діяльність як в торгових залах підприємства, так і за його межами на підставі статуту. Вони поділяються на такі типи: ресторан, кафе, бар, їдальня, закусочна, а ресторани та бари - також і на класи (люкс, вищий, перший), які визначаються власником. Підтвердження відповідності підприємств обраному типу і класу проводиться органами із сертифікації, акредитованими Комітетом Російської Федерації по стандартизації, метрології та сертифікації в установленому порядку.
Для успішного функціонування підприємств громадського харчування будь-якого типу і класу потрібно раціонально організований бухгалтерський облік і контроль, що забезпечує одержання точних даних випуску продукції та товарообігу за видами реалізації в натуральному і грошовому вимірах.
До складу товарообігу громадського харчування включається:
продаж населенню виготовленої кулінарної продукції (страв, кулінарних виробів, напівфабрикатів), борошняних кондитерських та хлібобулочних виробів, покупних товарів без кулінарної обробки для споживання безпосередньо на місці (в їдальнях, барах, ресторанах, кафе, закусочних) через обідній зал або буфет, включаючи відпустку обідів додому, через магазини, відділи кулінарії, палатки, кіоски, развозную і розносну мережу;
продаж кулінарної продукції (страв, кулінарних виробів, напівфабрикатів), борошняних кондитерських та хлібобулочних виробів, покупних товарів без кулінарної обробки робітникам і службовцям з подальшим утриманням вартості із заробітної плати. При цьому вартість харчування, що відпускається за абонементами, талонами, враховується в розмірі вартості, оплачуваної населенням;
продаж гарячого харчування працюють з подальшим утриманням його вартості із заробітної плати.
У товарообіг підприємств громадського харчування не включається безкоштовна реалізація кулінарної продукції окремим категоріям населення (учням шкіл, пенсіонерам), повністю сплаченою органами соціального захисту, а також працюють за рахунок коштів юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів.
Особливість товарообігу підприємств громадського харчування складається в тому, що тут процеси виробництва, реалізації та споживання продукції тісно пов'язані між собою. Вони відбуваються щодня і відбуваються в одному місці - їдальні, ресторані, кафе. Реалізована продукція громадського харчування включається до складу роздрібного товарообігу,
Бухгалтерський облік на підприємствах громадського харчування, з одного боку, відображає процеси виробництва, а з іншого - процеси, торгівлі.
Забезпечення збереження продукції, що випускається, запасів сировини, інших матеріальних і грошових ресурсів є одним із завдань бухгалтерського обліку на підприємствах громадського харчування. Для цього в кожному такому підприємстві (їдальні, кафе, ресторані) повинен бути організований суворий контроль за рухом сировини і продуктів у коморах і в виробництві, правильним встановленням торгової націнки і продажних цін на продукцію кухні та кулінарні вироби, своєчасним оприбуткуванням виручки та здачею її в банк.
На підприємстві громадського харчування виготовляється готова продукція (перші, другі та треті страви, гарячі та холодні закуски, кулінарні вироби), м'ясні, овочеві та інші напівфабрикати. Усі готові вироби та напівфабрикати, вироблені в основних та підсобних виробничих цехах підприємства, носять назву продукції власного виробництва.
Поряд з виготовленням і реалізацією продукції власного виробництва їдальні, ресторани, кафе та інші підприємства громадського харчування продають покупцям продукти харчування без технологічної (гарячої й холодної) обробки. Ці продукти прийнято називати покупними товарами.
У процесі господарської діяльності підприємства громадського харчування несуть витрати. Ці витрати частково відшкодовуються торговими знижками, які надають постачальники, а значна частина витрат відшкодовується спеціальної націнкою громадського харчування.
У громадському харчуванні в протилежність промисловим підприємствам собівартість окремих видів продукції не розраховується.
Асортимент і кількість продукції, що підлягає випуску, визначаються в підприємствах громадського харчування щодня з урахуванням попиту споживачів.
Значна частина продукції споживається покупцями безпосередньо в обідніх залах. Тому випуск продукції в первинних документах не відображається, її реалізація оформляється касовими чеками, абонементними талонами. Зазначені особливості громадського харчування створюють необхідність врахування обсягу роздрібного товарообігу та обсягу виробництва.
Витрати обігу та виробництва (без вартості сировинного набору страв) у підприємствах громадського харчування враховуються на рахунку 44 "Витрати обігу".
Вартість сировинного набору страв є важливою частиною загальної сукупності витрат, але при плануванні та обліку до витрат підприємств громадського харчування не відноситься. Вона відбивається у виробничо-торговому плані відокремлено, а тому і враховується окремо на рахунку 20 "Основне виробництво". Таке чітке розмежування двох найважливіших елементів продажної ціни продукції громадського харчування дозволяє організувати систематичний контроль як за дотриманням кошторису витрат, так і за збереженням сировини, що знаходиться у виробництві (на кухні) в підзвіті у матеріально відповідальних осіб.
На дебеті рахунку 20 "Основне виробництво" відображається вартість надійшов на кухню сировини (продовольчі товари і напівфабрикати), а на кредиті рахунку - головним чином вартість сировини, списаного у витрату, як використаного для виробництва проданої і відпущеної продукції. Сальдо за рахунком 20 "Основне виробництво" показує вартість нереалізованої готової продукції, залишку необробленої сировини і напівфабрикатів, що знаходяться у виробництві (на кухні).
Після закінчення процесу виробництва готової продукції настає стадія її реалізації, яка представляє собою завершальний цикл процесу кругообігу господарських коштів підприємств громадського харчування. У процесі реалізації відшкодовуються витрати, пов'язані з виробництвом готової продукції.
Облік продажу власної продукції і покупних товарів здійснюється в грошовому вираженні. У кількісному вираженні (у стравах) враховується тільки обідня продукція. Цей облік ведеться оперативним шляхом за видами страв на підставі чеків, абонементних талонів, денних забірних листів та інших документів.
На рахунку 46 "Реалізація продукції (робіт, послуг)" відображається сума товарообігу за звітний період і виявляється валовий дохід їдалень, ресторанів, кафе. За дебетом рахунка враховуються покупна вартість продовольчих товарів (сировини), витрачених на приготування проданої і відпущеної продукції, а також покупна вартість реалізованих товарів, що не зазнали кулінарній обробці, за кредитом рахунка - продажна вартість реалізованої і відпущеної продукції та покупних товарів.
ТОВ ресторан "Ласка" - об'єкт дослідження
Коротка історична довідка
Торгово-комерційне підприємство ресторан «Ласка» утворився 27 травня 1997 року.
Підприємство «Ласка» зареєстровано в адміністрації м. Бєлорєченська в травні 1997 року. Реєстраційний номер - № 258.
Ресторан «Ласка» - підприємство громадського харчування.
В основі своїй господарській діяльності ресторан «Ласка» керується «Правилами надання послуг громадського харчування», затверджених Постановою Уряду Російської Федерації від 15 серпня 1997 року № 1036.
Даний документ розроблено відповідно до Закону Російської Федерації «Про захист прав споживачів» і регулює відносини між споживачами і виконавцями у сфері надання послуг громадського харчування.
Режим роботи підприємства «Ласка» встановлюється за рішенням відповідних органів виконавчої влади.
Для ресторану «Ласка» встановлено вищий клас у відповідності з державним стандартом. Ресторан «Ласка» дотримується встановлених у державних стандартах санітарні, протипожежні правила, технологічні нормативи.
Ресторан «Ласка» самостійно визначає перелік надаваних послуг у сфері громадського харчування. підприємство має асортиментний перелік продукції, що ним продукції громадського харчування, відповідний обов'язковим вимогам нормативних документів.
Підприємство громадського харчування «Ласка» має книгу відгуків і пропозицій, яка видається споживачеві на його вимогу.
Техніко-економічна характеристика досліджуваного підприємства
Муніципальне торгово-комерційне підприємство ресторан «Ласка»-підприємство громадського харчування. Склад виробничих потужностей досліджуваного підприємства відображено в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Структура виробничих приміщень ресторану «Ласка» на 01.01.2010 р.
№ п / п | Склад виробничих площ | Площа, м 2 |
1 | Обідній зал ресторану | 158,9 |
2 | Бар | 51,0 |
3 | Більярдна | 84,1 |
4 | Кондитерський цех | 49,5 |
5 | Кухня | 69,4 |
Разом | 412,9 |
Власну продукцію виробляють кондитерський цех і кухня.
Кулінарна продукція випускається як із власних, так і з покупних товарів.
Націнка в підприємстві ресторані «Ласка» становить 65%.
Кількість посадочних місць в обідньому залі ресторану складає 110 місць.
Таблиця 2.2
Перелік устаткування що у ресторані «Ласка»
№ п / п | Найменування устаткування | Кількість, штук |
1 | Шафа жарильну | 4 |
2 | Електрична сковорода | 1 |
3 | Тестомесильная машина | 1 |
4 | Холодильна камера | 1 |
5 | Холодильник побутової | 4 |
6 | Плити електричні | 3 |
7 | Кремосбівалка | 1 |
Ціни на продукцію власного виробництва відображаються в калькуляційних картках, які відображені в Додатку цієї дипломної роботи.
Аналіз фінансово-господарської діяльності
Для аналізу діяльності та оперативного керівництва працюють підприємства ресторану «Ласка» дані рахунків у певному порядку групують в бухгалтерський баланс.
Бухгалтерський баланс - це спосіб групування та відображення у грошовій оцінці стану господарських засобів і їх джерел на певну дату. У бухгалтерському балансі відображають всі кошти підприємства, що згруповано за складом і джерелами утворення.
Для прийняття управлінських рішень, а також здійснення контролю за виконанням плану аналізу та оцінки роботи підприємства необхідні дані про підсумкові показники діяльності, які отримують, узагальнюючи дані поточного обліку шляхом складання звітності.
Таблиця 2.3 Основні економічні показники діяльності ресторану «Ласка» (в тис. крб.)
№ п / п | Найменування показників | 2008 | 2009 | темп зростання, у% | зміна (+,-) |
А | Б | 1 | 2 | 3 | 4 |
1 | Товарообіг - всього | 232 | 277 | 119,4 | +45 |
1.1 | в тому числі продукція власного виробництва | 101 | 133 | 131,7 | +32 |
2 | Витрати обігу | 183 | 179 | 97,8 | -4 |
3 | Чисельність працівників, чол. | 48 | 53 | 110,4 | +5 |
3.1 | в тому числі адміністративно-управлінський персонал | 3 | 3 | 100 | - |
4 | Фінансовий результат | -66 |
-62 | 93,9 | 128 |
На основі даних таблиці 2.3. можна зробити висновок, що в 2009 році в порівнянні з 2008 роком товарообіг ресторану «Ласка» зріс на 19,4%, що в грошовому вираженні склало 45 тис. рублів.
Збільшення товарообороту відбулося за рахунок росту продукції власного виробництва на 32 тис. руб., Що в процентному співвідношенні склало 31,7%.
Чисельність працівників у ресторані «Ласка» зросла у звітному періоді в порівнянні з попереднім на 5 чоловік і склала 53 людини при незмінній чисельності (3 особи) адміністративно-управлінського персоналу.
У результаті виробничої діяльності підприємство понесло збиток у 2009 році в розмірі 62 тис. рублів, що пояснюється великими комерційними витратами.
Завідувач виробництвом в ресторані «Ласка» щодня складає звіт про рух продуктів і тари на кухні і здає його в бухгалтерію під розписку на другому примірнику, який залишається у матеріально відповідальної особи. До звіту додаються план-меню і один примірник меню.
У бухгалтерському обліку підприємств громадського харчування сировину при виготовленні страв списують на рахунок 20 "Основне виробництво".
У дебет рахунку 20 відносять вартість сировини, що надійшла у виробництво, а в кредит - вартість сировини, витраченого на приготування страв, вартість повернутого сировини з кухні в комору, а також списання нестач і втрат продуктів (у встановленому законодавством порядку).
Дебетове сальдо рахунку 20 показує вартість залишків необробленої сировини, а також сировини в напівфабрикатах і в нереалізованих готових виробах, що знаходяться на кухні.
Аналітичний облік ведеться по кожному виробництва і матеріально відповідальній особі.
Надходження сировини з комори на виробництво відображається проводкою:
Дт 20 "Основне виробництво"
Кт 41-1 "Товари на складах".
Списання сировини, витраченого на приготування реалізованої продукції, враховується записом:
Дт 46 "Реалізація продукції (робіт, послуг)"
Кт 20 "Основне виробництво".
Готові вироби відпускаються з виробництва в буфети і дрібно-роздрібну мережу, що відображається проводкою:
Дт 41-2 "Товари в роздрібній торгівлі"
Кт 20 "Основне виробництво".
Повернення продуктів з кухні в комору враховує запис:
Дт 41-1 "Товари на складах"
Кт 20 "Основне виробництво".
Таким чином, на підприємствах громадського харчування, на відміну від загальновстановленого порядку обліку виробничих витрат, вартість продуктів (сировини) на рахунок 44 "Витрати обігу" не відносять.
Для розрахунку собівартості випущеної продукції до вартості витрачених продуктів додають суму витрат обігу, що відносяться до випущеної продукції. Отриману собівартість доводять до продажної ціни шляхом відповідної націнки.
Так, по досліджуваного підприємству дебетове сальдо по рахунку 20 за 2008 рік склало 32 тис. рублів (176-144); а за 2008 рік - 31 тис. рублів (198-167).
Облікова політика підприємства
На досліджуваному підприємстві діє облікова політика відповідно до наказу № 226-У від 29.12.2009 р.
Бухгалтерський облік здійснюється за журнально-ордерною формою бухгалтерського обліку ручним способом.
До основних засобів відносяться предмети, що мають вартість 100 кратних мінімальних окладів за одиницю по ціні придбання, незалежно від терміну служби. Переоцінка основних засобів буде проведена протягом 1 кварталу 2010 року. При нарахуванні амортизації основних засобів застосовується коефіцієнт прискореної амортизації.
Вартість знаходяться в експлуатації малоцінних і швидкозношуваних предметів погашається шляхом нарахування зносу в розмірі 50% їх вартості.
Ведеться кількісно-сумовий облік основних засобів та малоцінних і швидкозношуваних предметів. Нараховується фонд зносу по інвентарю, 40% від сальдо по інвентарю один раз у півріччі.
Фактичні витрати на проведення всіх видів ремонту основних виробничих фондів включається в собівартість продукції.
Виручка від реалізації продукції визначається в міру надходження коштів за товари на розрахунковий рахунок або касу підприємства.
Для забезпечення рівномірності включення витрат на ремонт у собівартість продукції, підприємство може створити ремонтний фонд.
Товари в муніципальному підприємстві «Ласка» враховуються за роздрібними (продажними) цінами, різниця між купівельною вартістю і вартістю за продажними цінами враховується на рахунку 42 «Торгова націнка».
Виручка від реалізації продукції і фінансовий результат визначається на рахунку 80 «Прибутки та збитки», рахунок 46 «Реалізація продукції» вести немає необхідності.
Облік витрат обігу здійснюється відповідно до Положення про склад витрат по виробництву і реалізації продукції № 552
Відповідно до чинних нормативних документів утворюються такі резерви майбутніх витрат: на виплату винагороди за підсумками роботи за рік; майбутня оплата відпусток, інші резерви, певні характеристикою 89 рахунку.
Витрати, враховані на рахунку 31 «Витрати майбутніх періодів», погашаються шляхом списання на витрати обігу частинами протягом року.
Підприємство «Ласка» утворює за рахунок відрахувань на витрати обігу такі фонди спеціального призначення: фонд підготовки кадрів в розмірі 0,14% від товарообігу.
Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку несе керівник підприємства, бухгалтерський облік здійснюється бухгалтерією очолюваної головним бухгалтером.
3. Організація і ведення бухгалтерського обліку виробничої діяльності на досліджуваному підприємстві
Організація процесу виробництва в громадському харчуванні
На підприємстві громадського харчування виготовляють продукцію в спеціально відведених, обладнаних і підготовлених для цих цілей місцях. Такі місця називають виробництвом або кухнею, якщо вони не виділені в відокремлений структурний підрозділ підприємства, або цехом, якщо вони є структурним підрозділом підприємства.
Особливістю громадського харчування є тісний зв'язок процесів виробництва і реалізації продукції. Тому всі витрати виробництва та обігу (крім витрат сировини) враховують разом на синтетичному рахунку № 44 "Витрати обігу.
Сировина - це продукти, товари і напівфабрикати, що змінюють при обробці свій первісний стан (вид, форму) та спожиті у процесі виробництва продукції.
Продукція - це страви, вироби та напівфабрикати, що випускаються в результаті виробничої діяльності. Наприклад: обідня продукція (перші, другі, треті (солодкі) і холодні страви), гарячі напої (чай, кава); кулінарні та борошняні вироби власного виробництва; молочні продукти, яйця варені, фрукти, ягоди, виноград, баштанні та цитрусові, що відпускаються у вигляді страв; безалкогольні напої (морси, квас) власного виробництва; напівфабрикати, виготовлені для продажу.
Існує два підходи до обліку витрат сировини на приготування продукції. Одні автори пропонують використовувати для їх обліку рахунок № 41 «Товари», на відповідному субрахунку. Інші автори наполягають на застосуванні рахунку № 20 "Основне виробництво". Характер і порядок записів при використанні якогось одного рахунку з двох запропонованих не змінюється. Тому на досліджуваному підприємстві необхідно постійно використовувати тільки той рахунок, який був спочатку обраний.
На досліджуваному підприємстві виробничі операції відображаються на подружжю № 41 "Товари", субрахунок 15 "Виробництво продуктів харчування", так як це відповідає торговельно-виробничої специфіки галузі і трохи скорочує обсяг звітних документів. 4 '
Рахунок № 41 "Товари" субрахунок 15 "Виробництво продуктів харчування" активний матеріал. Облік на цьому рахунку ведуть за продажними цінами. За дебетом відображають надходження і наявність сировини, приготовлену їжу (страви, вироби) і напівфабрикати на виробництві (кухні); за кредитом - продаж, відпустку і списання у витрату готової продукції, витрата сировини на приготування страв (виробів), повернення сировини в комору ( на склад), списання за актами бою, шлюбу, псування, а також щодо недостач. Сальдо за дебетом показує вартість залишків необробленої сировини, а також сировини в напівфабрикатах і нереалізованих готових виробів, що знаходяться у виробництві (на кухні).
Аналітичний облік виготовлення продукції власного виробітку ведуть по кожному виробничому підрозділу і матеріально-відповідальній особі. За матеріально-відповідальним особам облік зазвичай ведуть у вартісному (грошовому) вираженні. Готові вироби враховують у натуральному вираженні оперативним способом за встановленими групах продукції.
Продукція, що випускається, що враховується у вартісному та натуральному вираженні, визначає обсяг виробничої діяльності. План випуску продукції власного виробництва складають в натуральних показниках: стравах, порціях. У стравах (як в одиниці виміру) враховують:
* Обідню продукцію (перші, другі і треті (солодкі) блюда). Залежно від виду сировини другі страви поділяють на: м'ясні, рибні, борошняні, круп'яні, овочеві.
* Порційні гарячі і холодні закуски;
* Вагові або штучні кулінарні вироби: варене і смажене м'ясо, птицю, дичину, рибу, холодець, заливні, салати, паштети.
План-меню - це щоденний план випуску продукції. Він містить перелік страв, дані про їх кількість, а також коротку характеристику страв і гарнірів.
Завідувач виробництвом щодня складає план-меню на наступний робочий день, з огляду на:
* Купівельний попит;
* Наявність сировини на складі (в коморі);
* Виробничі можливості і пропускну здатність залу;
* Встановлений план товарообігу з виробництва продукції;
* Мінімальний асортимент продукції, встановлений для підприємств даної категорії;
* Специфіку сезону (пори року).
На підставі плану-меню завідувач виробництвом виписує вимогу на відпуск зі складу (з комори) сировини, необхідного для приготування запланованої продукції.
Ці документи, підписані завідувачем виробництвом і затверджені керівником підприємства, передають до бухгалтерії, де на підставі плану-меню за допомогою калькуляції розраховують продажні ціни на продукцію, а на підставі вимоги виписують накладну на відпуск сировини зі складу (з комори).
Дещо відрізняється облік в структурних підрозділах виробництва (у цехах з виробництва напівфабрикатів та кондитерських виробів).
У структурних підрозділах виробництва продукцію власного виготовлення і сировину враховують за найменуваннями, сортами, кількістю, ціною і сумою в тому ж порядку, що і на виробництві (кухні). Аналітичний облік ведуть також з матеріально-відповідальними особами (завідувачем виробництвом, майстрам).
Підставою для відпуску сировини з комори в структурний підрозділ виробництва служить наряд-замовлення, що складається за встановленою формою керівником структурного підрозділу та затверджується керівником підприємства.
Керівник структурного підрозділу виписує наряд-замовлення:
1) або на підставі плану випуску продукції за зміну, затвердженого керівником підприємства;
2) або на підставі заявок замовників і покупців, а також потреб власного підприємства (у тому числі всіх його структурних підрозділів).
Розрахунок потреби сировини, що підлягає відпуску з комори, роблять у бухгалтерії на підставі наряду-замовлення.
Кількість сировини, необхідного для приготування конкретного страви (виробу), визначають за рецептурою, що міститься в чинному збірнику рецептур або затвердженої окремо (для фірмових страв).
Збірники рецептур страв і кулінарних виробів - це офіційні документи, що вказують норми витрат сировини, розмір відходів при кулінарній обробці продуктів і норми виходу напівфабрикатів та готових виробів.
Рецептуру використовують при заповненні калькуляційних карток, що показують вихід страви (виробу) і кількість необхідної сировини. Для розрахунку загальної потреби необхідну сировину підсумовують по кожному найменуванню за всіх страв (виробів).
Продажні ціни на продукцію власного виробництва розраховують, додаючи до покупної ціни сировини торговельну націнку. У ряді випадків максимальний розмір націнки може бути визначений для даного підприємства чинним законодавством або нормативними актами. Отримані в таких випадках продажні ціни є максимально можливими для цього підприємства.
У сучасних умовах господарювання продажну ціну на конкретне блюдо (виріб) встановлюють за рішенням керівництва підприємства, заснованого на вивченні споживчого попиту.
В даний час багато підприємств враховують товари на складах (у коморах) за максимальними продажними цінами. Цей підхід має ряд переваг перед іншими, а саме: дозволяє бачити реальний межа продажних цін; робить найбільш вигідним для підприємства стягнення нестач з матеріально-відповідальних лип.
3.2 Облік виробничої діяльності
Операції виробництва можна розділити на три основні групи:
1) надходження сировини у виробництво (операції з сировиною);
2) приготування продукції;
3) відпуск продукції з виробництва (операції з готовою продукцією).
Надходження сировини з комори (зі складу) у виробництво (на кухню) відображають записом:
• на вартість сировини, що надійшла за продажними цінами
Дебет рахунку № 41 "Товари", субрахунок 15 "Виробництво продуктів харчування".
Кредит рахунку № 41 "Товари", відповідний субрахунок.
При передачі сировини у виробництво може виникати необхідність регулювання продажних цін. Так, наприклад, якщо продажна ціна, встановлена на конкретне блюдо (виріб), менше калькуляційної вартості сировинного набору за обліковими цінами, то при надходженні сировини у виробництво різниця в цінах сторнують. При цьому роблять записи:
• на вартість сировини, переданої у виробництво за обліковими цінами.
Дебет рахунку № 41 "Товари", субрахунок 15 "Виробництво продуктів харчування".
Кредит рахунку № 41 "Товари", відповідний субрахунок;
• червоне сторно на різницю вартості сировинного набору, переданого у виробництво (по кожному конкретному страви або виробу).
Дебет рахунку № 41 "Товари", субрахунок 15 "Виробництво продуктів харчування".
Кредит рахунку № 42 "Торгова націнка", субрахунок 1 "Торгова націнка (знижка, накидка)".
Сировина, що з якихось причин не було використано у виробництві, може бути повернуто на склад (у комору). Якщо повертається з виробництва сировину складі (в коморі) враховують за максимальними цінами продажу, то для донарахування націнки складають розрахунок. При цьому роблять записи:
• на різницю у вартості сировини, що повертається з виробництва.
Дебет рахунку № 41 "Товари", субрахунок 15 "Виробництво продуктів харчування".
Кредит рахунку № 42 "Торгова націнка", субрахунок 1 "Торгова націнка (знижка, накидка)";
• на вартість повертається сировини за максимальними продажними цінами.
Дебет рахунку № 41 "Товари", відповідний субрахунок.
Кредит рахунку № 41 "Товари", субрахунок 15 "Виробництво продуктів харчування.
Якщо сировина на складі (в коморі) обліковують за купівельними, а у виробництві (на кухні) за продажними цінами, то при їх передачі у виробництво (на кухню) роблять записи:
• на вартості сировини за покупними цінами.
Дебет рахунку № 41 "Товари", субрахунок 15 "Виробництво продуктів харчування".
Кредит рахунку № 41 "Товари", відповідний субрахунок;
• на суму націнки, яка встановлюється на передане сировину.
Дебет рахунку № 41 "Товари", субрахунок 15 "Виробництво продуктів харчування".
Кредит рахунку № 42 "Торгова націнка", субрахунок 1 "Торгова націнка (знижка, накидка)".
Якщо сировина на складі (в коморі) враховують за одним, а у виробництві (на кухні) за іншими цінами, то різниця вартості сировини відображають на рахунку № 42 "Торгова націнка", субрахунок 1 "Торгова націнка (знижка, накидка)".
Для визначення характеру записів при передачі сировини-у виробництво (на кухню) виробляють порівняння цін на складі (в коморі) і на виробництві (кухні).
Варіантів порівняння всього три:
1. Складська вартість сировини більше вартості сировини на виробництві.
2. Складська вартість сировини менше вартості сировини на виробництві.
3. Складська вартість сировини дорівнює вартості сировини на виробництві.
Варіант 3. Якщо складська вартість сировини дорівнює вартості сировини на виробництві, то надходження сировини зі складу (з комори) у виробництво (на кухню) відображають записом:
• на суму вартості сировини.
Дебет рахунку № 41 "Товари", субрахунок 15 "Виробництво продуктів харчування".
Кредит рахунку № 41 "Товари", відповідний субрахунок.
Варіант 1. Якщо складська вартість сировини більше вартості сировини на виробництві, то надходження сировини зі складу (з комори) у виробництво (на кухню) відображають записами:
• на вартість сировини в цінах складу.
Дебет рахунку № 41 "Товари", субрахунок 15 "Виробництво продуктів харчування".
Кредит рахунку № 41 "Товари", відповідний субрахунок;
• Червоне сторно на величину різниці в цінах.
Дебет рахунку № 41 "Товари", субрахунок 15 "Виробництво продуктів харчування".
Кредит рахунку № 42 "Торгова націнка", субрахунок 1 "Торгова націнка (знижка, накидка)".
Варіант 2. Якщо складська вартість сировини менше вартості сировини на виробництві, то надходження сировини зі складу (з комори) у виробництво (на кухню) відображають записами:
• на вартість сировини в цінах складу.
Дебет рахунку № 41 "Товари", субрахунок 15 "Виробництво продуктів харчування".
Кредит рахунку № 41 "Товари", відповідний субрахунок;
• на величину різниці в цінах роблять дооценочную запис.
Дебет рахунку № 41 "Товари", субрахунок 15 "Виробництво продуктів харчування".
Кредит рахунку № 42 "Торгова націнка", субрахунок 1 "Торгова націнка (знижка, накидка)".
Сировина може надходити у виробництво (на кухню) безпосередньо від постачальників, минаючи склад (комору) підприємства. При цьому роблять записи:
• на вартість оприбуткованих товарів за купівельними цінами.
Дебет рахунку № 41 "Товари", субрахунок 15 "Виробництво продуктів харчування".
Кредит рахунку № 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками";
• на суму торгової націнки.
Дебет рахунку № 41 "Товари", субрахунок 15 "Виробництво продуктів харчування".
Кредит рахунку № 42 "Торгова націнка", субрахунок 1 "Торгова націнка (знижка, накидка)" 03 жовтня 2009 року в кондитерський цех з комори на кухню було передано сировину на суму 264 рублів, в тому числі набір сировини на випічку кондитерських виробів на суму 129 рублів. Облік сировини в коморі ведуть за продажними цінами (з націнкою кафе 50%). Але реальна продажна ціна кондитерських виробів менше калькуляційної вартості сировинного набору за обліковими цінами на 15 рублів.
Частина сировини не була використана на кухні для приготування страв і випічки кондитерських виробів. Повернено із кухні в комору невикористане сировину на суму 30 рублів (у продажних цінах виробів). Різниця між обліковими цінами коморі і продажними цінами страв (виробів) на повертане сировину склала 4 рублі.
4 жовтня з бакалійного складу було відпущено сировину на кухню:
1) кондитерський цех на суму 240 рублів;
2) ресторану «Ласка» - 300 рублів;
3) дитячого кафе «Ласунка» - 150 рублів.
На бакалійному складі сировину враховують у продажних цінах з націнкою 50%, в кондитерському цеху - 50%, в ресторані «Ласка» - 100%, у дитячому кафе "Лакомка" -25%.
7 жовтня на кухню кондитерського цеху від постачальника надійшло сировину на суму 112 рублів.
У документах зазначено:
1. 03.10.08 Передано з комори кондитерського цеху на кухню сировину (у тому числі для випічки кондитерських виробів - 129 рублів) - 264.
Різниця вартості кондитерських виробів і сировинного набору - 15.
03.10.08 Повернення з кухні в комору кондитерського цеху
Невикористаний сировина (у продажних цінах виробів) - 30
Різниця між обліковими та продажними цінами - 4.
04.10.08 Відпущено сировину з бакалійного складу на кухню
кондитерського цеху - 240
ресторану «Ласка» - 300
дитячого кафе «Ласунка» - 150
Всього на суму - 690.
4. 07.10.08 Постачальник ВАТ «Белмолоко»
Одержувач: кондитерський цех, ресторан «Ласка»
Вартість сировини (у цінах постачальника) -112.
Розрахунки за операціями:
Вартість сировини в облікових цінах: 264 рубля.
Продажна вартість кондитерських виробів: 114 рубля.
Вартість набору сировини для випічки кондитерських виробів: 129 рубля (в облікових цінах коморі).
Різниця облікової вартості сировинного набору і продажної вартості кондитерських виробів становить
129-114 = 15 рублів
Вартість всього переданого сировини в продажних цінах страв (виробів) дорівнює
264 -15 = 249 рублів
Вартість повертається з кухні сировини: 30 рублів. Різниця облікової вартості повертається сировинного набору і продажної вартості кондитерських виробів становить 4 рублі.
Вартість сировини в облікових цінах 30 + 4 = 34 рублі.
3. Вартість сировини, переданого в ресторан: 300 рублів, у тому числі:
покупна вартість товарів = 200 рублів,
сума націнки бакалійного складу 50% = 100 рублів.
(З пропорції 300 / 150 = х/100 = у/50, де х - вартість товарів у купівельних цінах, у - сума націнки).
Націнка ресторану «Ласка» 100% від 200 рублів становить 200 рублів.
Різниця націнок дорівнює 200 - 100 = 100 рублів. Зазначена сума має бути донарахована.
Вартість сировини переданого в дитяче кафе "Лакомка" дорівнює 150 рублів, у тому числі:
* Покупна вартість товарів = 100 рублів,
* Сума націнки бакалійного складу 50% = 50 рублів.
(З пропорції 150 / 150 = х / 100 = у/50, де х - вартість товарів у купівельних цінах, у-сума націнки).
Націнка дитячого кафе "Лакомка" 25% від 100 рублів становить 25 рублів.
Різниця націнок дорівнює 50 - 25 = 25 рублів. Зазначена сума має бути Сторнувати.
4. Вартість сировини в цінах постачальника: 112 рублів. Торгова націнка 50% від 112 рублів дорівнює 56 рублів.
Таблиця 3.1
Записи господарських операцій із застосуванням субрахунків на ТОВ «Ласка»
№
п / п
Короткий зміст
Сума (грн.)
Кор. рахунків
Д
До
1
а) Передано сировину з комори на кухню
264
41.15
41.14
б) Сторновано різниця вартості
[15]
41.15
42.1
2
а) донараховано різниця вартості
4
41.15
42.1
б) Повернення сировини з кухні в комору
34
41.14
41.15
3
а) Передано сировину зі складу в кондитерський цех