Організація фінансового обліку на підприємствах

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Фінансовий облік.

Тема № 1. Принципи побудови та організації фінансового обліку.

1. Загальні принципи організації ФУ на підприємствах.

2. Система рахунків, об'єкти ФУ та їх характеристика.

3. Перспективи розвитку та вдосконалення ФУ та звітності.

1. Загальні принципи організації БО на підприємствах.

Чинним Положенням "Про БО і звітності до" встановлені основні принципи організації ФУ на підприємствах.

1. БО майна, зобов'язань і господарських операцій ведеться на підприємствах способом подвійного запису відповідно до Плану рахунків. З 01.01.96 року винятком є ​​малі підприємства, чисельність яких становить 15 осіб, а річний оборот не перевищує стотисячним розмір мінімальної зарплати. На цих підприємствах подвійна запис не ведеться. Замість неї ведеться фінансовий рахунок "Доходи і витрати". Різниця між доходами і витратами - це фінансовий результат діяльності.

2. Підставою для запису в облікових регістрах є первинні документи, які фіксують фактичне вчинення х / о. Первинні документи заповнюють у момент виникнення х / о; вони містять усі необхідні реквізити, правильно оформлені і мають підписи відповідальних осіб.

3. Майно, зобов'язання і х / о для відображення в БО і звітності підлягають оцінці, яка визначається шляхом підсумовування фактично вироблених витрат. Оцінка здійснюється у вітчизняній валюті.

4. З метою забезпеченості достовірності даних ФУ проводять інвентаризацію майна і фінансових зобов'язань і оформляються її результати.

5. Дотримання протягом звітного року облікової політики, оцінки майна і фінансових зобов'язань.

6. Правильність відображення доходів і витрат за звітними періодами.

7. Тотожність даних аналітичного і синтетичного обліків.

2. Система рахунків, об'єкти ФУ та їх характеристики.

Для організації ФУ застосовується система рахунків, розроблена в новому плані рахунків БО фінансово-господарської діяльності підприємства. Відповідно до цього плану застосовуються рахунки за винятком всіх рахунків для обліку витрат на виробництво.

Об'єкти ФУ - все майно підприємства відповідно до класифікації по функціональній ролі і джерел освіти:

- Грошові кошти на розрахунковому та валютному рахунку, в касі;

- Розрахунки: - з постачальниками

- З покупцями

- З організаціями соцстраху та пенсійного забезпечення

- З бюджетом

- З банком

- З персоналом;

- Виробничі запаси;

- Основні засоби;

- Капітальні вкладення;

- Нематеріальні активи;

- Фінансові вкладення в цінні папери;

- Готова, відвантажена і реалізована продукція;

- Фонди, резерви і позики;

- Фінансові результати та використання прибутку.

3. Перспективи розвитку та вдосконалення ФУ та звітності.

За останні роки в ФУ та звітності відбулися великі зміни:

1) видано Положення про БО і звітності в РФ, що регламентують організацію і методологію БО;

2) створено новий план рахунків БО фінансово-господарської діяльності підприємства;

3) змінена методологія обліку основних засобів, КК, капіталу, прибутку, спеціальних фондів.

4) відповідальність за ведення БО покладено на керівництво підприємства;

5) внесені зміни в бухгалтерську звітність: в балансі, в додатку до нього, які наближені до міжнародної практики;

6) розроблені окремі бухгалтерські стандарти.

Разом з тим існуюча практика БО не відповідає вимогою ринкової економіки та міжнародним стандартам. Для успішного проведення реформи БО департаментом БО та звітності Мінфіну РФ визначено напрями розвитку і вдосконалення:

1) створення системи нормативного регулювання БО. Для цього розроблено закон "про БО", ​​закон схвалений Держ. Думою і повинен бути схвалений Радою Федерації і Президентом;

2) впровадження міжнародних стандартів БО, що дозволить вирішити проблему гармонізації БО в країнах з ринковою економікою;

3) підвищення професійного рівня головних бухгалтерів шляхом сертифікації, що дозволить підвищити їхній професійний рівень. Головний бухгалтер повинен мати вищу освіту;

4) розробка організаційної системи БО, що з поділом ФУ і БО;

5) підвищення рівня автоматизації обліково-обчислювальних робіт;

6) вдосконалення звітності відповідно до міжнародної практики.

Тема № 2. Облік грошових коштів і розрахунків.

1. Основні принципи організації обліку грошових коштів і розрахункових операцій.

2. Облік грошових коштів на розрахунковому рахунку в банках.

3. Облік грошових коштів на валютному рахунку в банках.

4. Облік готівки в касах підприємства.

5. Облік підзвітних сум.

6. Облік розрахунків по товарних і нетоварними операціями.

7. Облік розрахунків за претензіями.

8. Облік внутрішньогосподарських та междубалансових розрахунків.

9. Облік розрахунків з персоналом з оплати праці та іншими операціями.

10. Облік розрахунків по страхуванню соціального, пенсійного забезпечення та інших позабюджетних платежах.

11. Платежі до бюджету і облік розрахунків з бюджетом.

12. Облік розрахунків з різними дебіторами і кредиторами.

13. Облік розрахунків з банками.

14. Облік короткострокових і довгострокових кредитів.

15. Інвентаризація грошових коштів, розрахункових операцій і відображення її результатів в обліку.

1. Основні принципи організації обліку грошових коштів і розрахункових операцій.

У процесі господарської діяльності підприємства виникають господарські зв'язки з метою безперебійного постачання безперервного процесу виробництва, своєчасності розрахунків. Господарські зв'язки встановлюються з іншими підприємствами, організаціями та установами на підставами господарських договорів. Відповідно до цих договорів підприємство стає постачальником, покупцем або платником. Правильна організація розрахунків між підприємствами має важливе значення для своєчасних надходжень грошових коштів, а значить прискореної оборотності оборотних коштів. У процесі виробничої діяльності у підприємства виникають відносини з його працівниками, організаціями соц. і мед. страхування, пенсійним фондом, бюджетом.

Всі розрахунки підприємства здійснюються в грошовій формі. Грошові розрахунки ведуться у вигляді безготівкових платежів, або готівкою. В умовах ринкової економіки безготівкові розрахунки ведуться за допомогою векселів, чеків та інших документів - замінників готівкових грошей.

Безготівкові розрахунки ведуться через розрахунковий та поточний рахунок, які відкриваються в установі банків, які обслуговують підприємство, а також шляхом взаємних платежів.

Крім розрахунків за продану продукцію та придбання матеріальних цінностей, підприємство здійснює безготівкові розрахунки різних банківських, кредитних і розрахункових операцій, які замінюють готівкові гроші в обігу.

Застосування безготівкових розрахунків знижує витрати на грошовий обіг, скорочення потреби в готівці, концентрує в банках вільні грошові кошти підприємств, забезпечує збереження грошових коштів.

Безготівкові розрахунки здійснюються шляхом перерахування грошових коштів з рахунку платника на рахунок постачальника. Посередник для здійснення цих розрахунків - установа банку.

Банк-юридична особа, яка створена для залучення грошових коштів підприємств і розміщення їх на умовах повернення, платності, строковості.

Банківська системи РФ: ЦБ і комерційні банки.

Підприємство має право вибирати комерційний банк для здійснення розрахунків і платежів.

Між підприємством і банкам полягає кредитний договір, відповідно до якого здійснюється обслуговування підприємства по всіх розрахункових операцій:

- Розрахунки по платежах;

- Видача готівкових грошей;

- Надання кредиту.

Підприємство має право відкрити в установі банку розрахунковий, поточний, валютний рахунки.

2. Облік коштів на розрахунковому рахунку

Для здійснення розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі підприємство відкриває в установі банку розрахунковий рахунок. Право відкриття розрахункового рахунку надається організації, яка є юридичною особою і має самостійний баланс. Відкриття розрахункового рахунку регулюється законодавством, згідно з яким підприємство надає банку такі документи:

1) заяву на відкриття розрахункового рахунку;

2) свідоцтво про реєстрацію підприємства;

3) копія Статуту підприємства, завіреного нотаріально, і Установчого договору;

4) картка із зразками підписів і відбитком печатки - 2 екземпляри - завірені нотаріально;

5) довідка про постановку на облік у податкову інспекцію та пенсійний фонд.

На підставі цих документів банк і підприємство укладають договір на розрахунково-касове обслуговування, в якому обумовлюються всі умови розрахунків між підприємством та установою банку.

Для здійснення розрахунків по поточних операціях підприємства в установі банку підприємство надає первинні документи, в яких зазначаються всі необхідні реквізити платника і одержувача грошових коштів:

1) найменування платника і одержувача;

2) розрахунковий рахунок платника і одержувача;

3) кореспондентські рахунки банків, які обслуговують підприємство платника і одержувача;

4) найменування продукції, послуг, за якими йдуть розрахунки;

5) сума.

Розрахунковий рахунок у банку відкривається підприємству і йому присвоюється певний номер, відповідно до якого в подальшому виробляють всі розрахунки. Банк на кожне підприємство відкриває особовий рахунок, де і ведеться облік руху грошових коштів підприємства. Для зарахування грошей на розрахунковий рахунок та їх перерахування з розрахункового рахунку підприємство надає установі банку платіжне доручення (вимога) з підписами керівника та головного бухгалтера, які в подальшому звіряються з карткою із зразками.

Аналітичний облік операцій на розрахунковий рахунок ведеться в бухгалтерії підприємства на підставі виписки з розрахункового рахунку, яка надається установою банку. Періодичність складання виписок залежить від руху грошових коштів на підприємстві щодня або один раз на тиждень.

Синтетичний облік операцій на розрахунковому рахунку ведеться на рахунку 51 "Розрахунковий рахунок" - активний (у банку - пасивний). Надходження - по Дт (у виписка банку - по Кт), витрата, списання грошей - по Кт (у виписці - по Дт). Сальдо дебетове наявність коштів.

Дп 51 кореспондується з Кт - 46 (зарахування виручки при реаліз. За методом оплати)

- 62 (зарахування виручки реалізації за методом відвантаження)

- 90 (зарахування короткострокових кредитів банку)

- 92 (зарахування довгострокових кредитів банку)

- 94 (короткострокові позики)

- 95 (довгострокові позики)

- 50 (повернення надходження готівки (в) з каси)

- 76 (надходження інших грошових коштів)

- 68 (повернення з бюджету)

- 75 (збільшення КК)

- 69 (повернення з ПФ, ФСС, ФМС і ФЗ)

- 67 (повернення позабюджетних платежів)

Кт 51 кореспондується з Кт - 60

- 90

- 92

- 94, 95 (погашення позик)

- 50 (видача зарплати)

- 76

- 68

- 69 (погашення заборгованості)

- 67

- 75 (розрахунки з засновниками)

Регістр для ведення синтетичного обліку по Дт рахунку 51 - при журнально-ордерній формі - відомість № 2, де на підставі первинних документів в шаховому порядку відображається надходження грошей на розрахунковий рахунок протягом місяця і підраховується оборот за місяць (підсумок відомості).

Синтетичний облік по Кт 51 - ведеться в журналі-ордері № 2, де на відображаються записи по Дт кореспондуючих рахунків, в кінці місяця - підсумок і кінцевий залишок, що дорівнює:

залишок на початок місяця + обороти за відомістю № 2 - обороти журналу-ордера.

Отриманий залишок записується у відомість № 2 і звіряється з випискою по рахунку.

Для обліку операцій на розрахунковому рахунку з готівковими коштами застосовуються наступні первинні документи:

1) оголошення на внесок готівкою - застосовується для зарахування грошових коштів, що залишилися в касі (несвоєчасно видана зарплати, виручка від покупців і ін)

2) чек - видача грошових коштів готівкою з розрахункового рахунку. Він знаходиться у чековій книжці, яка видається підприємству банком. При отриманні грошей готівкою заповнюється чек у чековій книжці та корінець чека. У чеку та корінці зазначається сума грошових коштів, на які цілі вона отримана (на господарські потреби, для видачі зарплати). Чек і корінець підписується керівником та головним бухгалтером. Чек залишається в банку, а корінець - як виправдувальний документ - у касі підприємства.

3. Облік грошових коштів на розрахунковому рахунку в банку.

У зв'язку з переходом до ринкової економіки підприємства отримали право здійснювати операції з іноземною валютою. З цією метою в банку відкривається валютний рахунок.

Для здійснення валютних операцій банк повинен мати дозвіл від ЦБ РФ (ліцензію).

Операції з іноземною валютою здійснюються в такій валюті:

- Долари США

- Німецькі марки

- Французькі франки

- Фунти стерлінгів

Для відкриття валютного рахунок підприємство надає в банк документи, аналогічні документам при відкритті розрахункового рахунку. Між банком і підприємством укладається "Договір про розрахунково касове обслуговування"

При веденні операцій на валютному рахунку підприємство має право зараховувати виручку від ЗЕД, купувати валюту і продавати її.

При надходженні виручки та іноземній валюті відповідно до законодавства, підприємство зобов'язане 50% виручки продавати на валютному ринку через уповноважені банки. Інші 50% зараховують на валютний рахунок.

Основні первинні документи для ведення валютних операцій:

1) доручення на обов'язкову продаж валют

2) платіжне доручення для ведення безготівкових розрахунків.

Для отримання валюти готівкою застосовується чекова книжка.

Облік валютних операцій ведеться на рах. 52 "Валютний рахунок". Облік коштів на цьому рахунку ведеться в вимірах: у валюті й у рублях. Перерахунок валюти в рублі здійснюється за курсом ЦБ в момент зарахування валюти. Всі інші операції у валюті (перерахування коштів для розрахунку з постачальниками, продаж, видача коштів під звіт, відрядження, здійснюються в іноземній та вітчизняній валюті. Крім обліку валютних коштів ведуть облік курсової різниці як прибуток або збиток.

Рахунок 52 має субрахунки:

52-1 - валютні рахунки всередині країни

52-2 - валютні рахунки за кордоном.

Для обліку грошових коштів в іноземній валюті, що підлягають продажу на ринку застосовується рахунок 57 "Переклади в шляху". За Дп 57 відображаються операції, пов'язані зі списанням іноземної валюти з транзитного рахунку в банку.

Списання з транзитного рахунку:

Дп 57 Кт 52

Продаж валюти:

Дт 48 Кт 57 (48 "Реалізація інших активів")

Зарахування виручки від продажу валюти:

Дт 51 Кт 48

Курсова різниця:

Дт 48 Кт 80 (якщо прибуток)

Дт 80 Кт 48 (якщо збиток)

Частина, що залишилася валютних засобів відображається в обліку аналогічно обліку грошових коштів на розрахунковому рахунку. Зарахування виручки на валютному рахунку (у валюті)

Дт 52 Кт 46 (у момент оплати)

Дт 52 Кт 62 (у момент відвантаження) - залежно від форми розрахунку.

Облік - в рублях та валюті

Аналітичний облік на рахунку 52 ведеться аналогічно обліку на рахунку 51.

4. Облік готівки в касі підприємства.

Підприємство подає у вигляді готівкових коштів зарплату і незначні витрати на господарські потреби. Порядок ведення касових операцій регламентується інструкцією банку України "Про порядок ведення касових операцій".

Кількість грошей на підприємстві обмежена. Їх ліміт встановлюється установою банку, що обслуговує підприємство, що сприяє схоронності готівкових коштів. Всі операції з готівковими грошима здійснюються через касу підприємства.

Каса - спеціальне приміщення, яке обладнане сейфом і сигналізацією.

Видача грошових коштів з каси здійснюється касиром. Він - матеріально відповідальна особа і несе відповідальність за збереження грошових коштів в касі. При прийомі на роботу головний бухгалтер зобов'язаний отримати від касира розписку, де вказується, що відповідальною особою є касир. Це вказується в договорі про матеріальну відповідальність.

Зараз головний бухгалтер має право суміщати свою посаду з посадою касира. Це не знижує відповідальність за збереження грошових коштів.

Надходження і видача грошей здійснюється на підставі первинних документів:

а) надходження: прибутковий касовий ордер

б) видача: видатковий касовий ордер

Основні реквізити:

- Найменування;

- Номер;

- Дата виписки;

- Від кого отримано гроші або на які цілі видані;

- Сума прописом

ПКО підписується касиром, потім головним бухгалтером. До нього додається квитанція, яка відривається і віддається особі, яка внесла гроші в касу.

РКО виписується головним бухгалтером і підписується головним бухгалтером, потім передається в касу підприємства.

Аналітичний облік касових операцій ведеться касиром в "Касовій книзі" або в "Звіті касира". У міру руху готівкових грошових коштів на підставі первинних документів провадяться записи в касову книгу при надходження та витрачання грошей. Касова книга ведеться щодня. В кінці дня виводиться залишок грошей в касі. Якщо рух грошових коштів незначне, то аналітичний облік потижнево. Аналітичний облік касових операцій ведеться в касовій книзі двох примірниках. Видача грошових коштів касиром здійснюється тільки на підставі ВКО.

Синтетичний облік ведеться на рахунку 50 "Каса".

Дт - надходження грошових коштів Кт - 51, 52, 55, 62, 76, 71 і ін

Кт - видача готівкових грошових коштів - Дт 70, 71, 75, 43, 97, 51, 52, 26 і ін

Синтетичний облік ведеться у відомості № 1 по Дт рах. 50, по Кт рах. 50 - у журналі-ордері.

Якщо підприємством здійснюється видача іноземної валюти через касу, то для ведення касових операцій у валюті відкривається спеціальний субрахунок для обліку грошей в іноземній валюті і спеціальний субрахунок для обліку у вітчизняній валюті відповідно до курсу.

5. Облік підзвітних сум.

Крім виплати зарплати підприємство видає готівкою з каси також підзвітним особам. Видача підзвітних сум проводиться на витрати на відрядження і господарські потреби. Список підзвітних осіб встановлюється керівником підприємства, видача здійснюється відповідно до указу керівника. У міру витрачання грошових коштів підзвітною особою складається звіт, де відображається на підставі виправдувальних первинних документів фактичні витрати грошових коштів, а залишок невитрачених грошей - повертається в касу. Витрачені кошти списуються на витрати виробництва, в залежності від цілей витрати.

Порядок обліку витрат на відрядження.

На підставі наказу керівника працівники направляються у відрядження для виконання службових обов'язків. оплата їх витрат. Перелік витрат і нормативів їх оплати встановлюється мін. Фін. Відповідно до цього здійснюється виплата відрядних витрат.

Зараз склад оплачуваних відрядження. витрат:

1) проїзд до місця призначення (туди і назад);

2) оплата житла за наймом;

3) добові;

4) інші витрати за наявності виправдувальних документів:

- Оплата телефон. розмов (виробничого характеру);

- Проїзд на міському транспорті;

- Оплата прийомів, пов'язаних із службовою необхідністю (в межах норм Мінфіну).

По поверненню з відрядження підзвітна особа складає авансовий звіт і прикладає до нього виправдувальні документи.

1-а частина фін. звіту:

- Прізвище відрядження;

- Термін;

- Підзвітна сума;

- Витрачено;

- Не витрачено;

- Залишок заборгованості.

2-а частина (зворотна сторона):

- Витрати на підставі всіх прикладений. документів;

- Добові;

- К-ть днів у відрядженні (день відбуття і день прибуття вважається як 2-а дні).

Добові визначається множенням запланованого днів у відрядженні на ліміт (на одну добу). При поїздці за кордон добові. встановлюється Мінфіном. для кожної країни окремо.

При поїздці у відрядження зберігається з / п.

Добові = 15.000 руб.

Проїзд оплачується по квитку.

Проживання - по пред'явленої квитанції, якщо її немає, то 3.000 руб. / день.

У межах цих нормативів здійснюється оплата витрат, пов'язаних з відрядженням. Витрати понад цих сум м.б. оплачені за рахунок прибутку підприємства.

Авансовий звіт про відрядження витратах складається не пізніше трьох днів після повернення з відрядження, якщо звіт не складений, бухгалтерія може затримати виплату зарплати. Авансовий звіт підписується підзвітною особою, головним бухгалтером і керівником підприємства.

Аналітичний облік ведеться у відомості № 7, де за кожною підзвітною особою відображається залишок заборгованості за підзвітною сумою, видано, витрачено, залишок після відшкодування.

Видача на госп. потреби здійснюється довіреною особою, яка встановлюється керівництвом. Підзвітні суми - на придбання товарно-матеріальних цінностей.

Для придбання ТМЦ підзвітній особі виписується доручення, де вказуються реквізити підзвітної особи,, найменування ТМЦ, сума. Заводять книгу обліку "Виданих цінностей". На підставі довіреності та рахунки на отримання ТМЦ виписується РКО і проводиться виплата грошових коштів. Після здійснення господарської операції підзвітна особа здає документи в бухгалтерію.

Синтетичний облік ведеться на рахунку 71 "Розрахунки з підзвітними особами". Рахунок призначений для узагальнення інформації про розрахунки з працівниками після отримання у підзвіт сум.

Дп - видача грошей під звіт

Кт - витрачення грошових коштів підзвітними особами.

Видача грошей під звіт

Дт 71 Кт 50

Кт 71 Дт 26 - відрядження

Кт 71 Дт 20 - придбання матеріалів для виробництва

Дт 25 - ТМЦ для потреб цеху.

Періодично проводиться інвентаризація підзвітних сум.

Недостача - Дт 84 Кт 71

Списання недостачі - Дт 70 (73), Кт 84.

Синтетичний облік ведеться в журналі-ордері № 7.

6. Облік розрахунків по товарних і нетоварними операціями.

Розрахунки за товарними і нетоварними операціями - якщо підприємство постачальник або заготівельник ТМЦ. Розрахунки за нетоварними операціями пов'язані з погашенням заборгованості банку, бюджету, працівникам підприємства, органам соцстраху, пенсійному фонду та ін Всі розрахунки між підприємством здійснюються на підставі господарських договорів.

Облік розрахунків по товарних операціях.

Існують такі форми розрахунків

платіжна вимога

платіжне доручення

платіжна вимога-доручення

акредитиви

особливі рахунки

в порядку планових платежів

в порядку заліку взаємних вимог

поштові перекази

бартерні угоди

Застосування цих форм залежить від домовленості між підприємством-постачальником і покупцем.

Розрахунки платіжними вимогами.

Зараз майже не застосовується (застосовується платіжна вимога-доручення). Підприємство-постачальник виписує рахунок платіжну вимогу. На практиці ця форма називається акцептной. Існують два її різновиди: попередній і подальший акцепт.

Попередній акцепт - протягом трьох днів банк чекає відповідь від покупця. По закінчення терміну покупець дає вказівку банку про перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку платника на розрахунковий рахунок постачальника. Якщо відповіді немає, то банк сприймає це як згоду і перераховує гроші постачальникові.

Наступний акцепт - при вступі рахунку в банк платника, банк перераховує гроші з розрахункового рахунку платника на розрахунковий рахунок постачальника і протягом трьох днів чекає згоди покупця (мовчання - згода). Якщо покупець не дає згоду на оплату або відмовляється від акцепту, то банк вивчає причину відмови і повертає гроші платнику.

Існує повний і частковий відмови від акцепту. Повний - при вступі рахунку не за адресою.

Синтетичний облік при акцептной формі ведеться наступним чином.

Постачальник: Дт 45 Кт 40 (відвантаження продукції)

Дт 46 Кт 45 (фактична собівартість реалізованої продукції списується)

Дт 51 Кт 46 (оплата, зарахування виручки)

Покупець Дт 10 Кт 60 (акцептовано рахунок платіжна вимога постачальника за ТМЦ)

Дт 60 Кт 51 (оплата рахунку)

Розрахунки платіжними дорученнями:

Покупець (рахунок платіжне доручення) ==> банк ==> кошти постачальнику ==> відвантаження.

Постачальник: Дт 51 Кт 62 (зарахування виручки від покупця)

Дт 62 Кт 46 (відображення реалізації в момент надходження коштів)

Дт 46 Кт 40 (відвантаження продукції)

Покупець: Дт 60 Кт 51 (перерахування коштів)

Дт 10 Кт 60 (прибуткування ТМЦ)

Акредитивна форма:

Недолік - відволікання коштів з обороту.

1. Виставлення акредитива

Дт 55-1 Кт 51.

2. Розрахунки акредитивами з постачальником

Дт 60 Кт 55-1

3. Оприбуткування ТМЦ, поступівш.

Дт 10 Кт 60

4. Повернення невикористаних коштів

Дт 51 Кт 55-1

Планові платежі: застосовуються в торгівлі

Розрахунковим шляхом взаємодії: у підприємств, що надають постійні послуги один одному.

Крім розрахунків за товарними операціями на підприємстві існують і інші види розрахунків:

- За претензіями;

- Внутрішньогосподарські розрахунки;

- Междубалансовие;

- Із соціального страхування та інших позабюджетних платежах;

- З працівниками підприємства;

- З бюджетом;

- З різними дебіторами і кредиторами;

- З банком;

- Спільні підприємства.

7. Розрахунки за претензіями.

Претензія надається постачальникам, підрядникам, транспортним та іншим організаціям за непостачання матеріальних та інших цінностей або недооказаніе послуг, за поставку неякісної продукції, за розкрадання з вини транспортних організацій та ін

Інші причини: - невідповідність цін, тарифів;

- Шлюб і внутрішні простої;

- Помилкове списання установою банку.

Облік претензій ведеться на рахунку 63 "Розрахунки за претензіями" - активний.

Дп - сума претензій постачальникам і ін

Дт 63 Кт 60 - за недопоставлений вантаж, арифметичні помилки в рахунку, невідповідність тарифів та ін

За несвоєчасну поставку постачальнику пред'являються штрафи, пені, неустойки. Їх облік:

Дт 63 Кт 80

Надходження платежів за претензіями:

Дт 50, 51, 52 Кт 63

Суми, які, як з'ясувалося, стягненню не підлягають, відносяться на ті ж рахунки, з яких були прийняті на облік за Дт 63.

9. Розрахунки з персоналом з оплати праці.

Розрахунки по виплаті зарплати, премій, посібників, доходів по акціях та ін цінних паперів.

Облік розрахунків з робітниками ведеться на рахунку 70 - пасивний.

Кт - нарахування всіх видів виплат - у кореспонденції з

Дт 20 - нарахування зарплати за виготовлення продукції

Дт 23 - ... допоміжного виробництва

Дт 25 - ... управлінський персонал цеху та інший персонал

Дт 26 - ... общеуправленч.

Дт 31 - ... освоєння нової продукції і кап. ремонт

Дт 89 - ... час чергової відпустки

Дт 88 - нарахування доходів у вигляді премій, матеріальної допомоги

Дт 81 - ... у вигляді дивідендів, премій

Дт 96 - зарплата за рахунок коштів цільового фінансування

Дт 69 - допомоги по тимчасовій непрацездатності

Дт 43 - зарплата вантажника за навантаження ТМЦ

Дт 44 - нарахована зарплата працівникам торгівлі.

Видача і утримання із зарплати

Дт 70 Кт 50

Кт 51 (якщо зарплата видається через ощадкасу)

Кт 68 (утримання податків, прибутковий податок)

Кт 94 (надходження коштів від кредиторів (кремі банків) за краткосроч ним позиками)

Кт 95 (... довгостроковим ...)

Дт 76 (утримані платежі по товарах, придбаних у кредит, нараховані платежі за квартплату)

Видача зарплати здійснюється з каси протягом трьох днів. Після закінчення цього терміну несвоєчасно видана зарплата, називається депонованої і відображається у реєстрі депонованої зарплати). По кожному депоненту заводиться депонентская картка, де відбивається депонентская заборгованість і її видача.

Облік депонованої зарплати ведеться на рахунку 76 (субрахунок - розрахунки з депонентами)

Освіта депонованої зарплати

Дт 70 Кт 76

Виплата депонованої зарплати

Дт 76 Кт 50

10. Розрахунки по соціальному страхуванню.

Підприємство відповідно до законодавства здійснює відрахування на соцстрах, пенсійне забезпечення, мед. страхування та у фонд зайнятості (безкоштовна підготовка кадрів).

Соцстрах - посібники з тимчасової непрацездатності

Облік цих розрахунків ведеться на рахунку 69. Нарахування суми за цими видами розрахунків регулюється законодавчими актами. 69 - пасивний рахунок, має чотири субрахунки, відповідних видів відрахувань:

69-1 - ФСС - 5,4%

69-2 - ПФ - 1% + 28%

69-3 - ФОМС - 3,6%

69-4 - ФЗН - 1,5%

Кт 69 - нарахування сум, що підлягають перерахуванню.

Дп - відрахування до фондів здійснюється за нарахованої за звітний період зарплати.

Кт 69 Дт 20, 23, 25, 26, 28, 29, 30, 31, 43, 89, 96 і т.д.

Дт 69 - сплата нарахованих сум.

Кт - грошові рахунки: 50, 51, 70.

11. Облік розрахунків з бюджетом.

Розрахунки з бюджетом провадяться підприємством з різних видів податків. Облік розрахунків ведеться на рахунку 68 - пасивному.

Кт 68 - нарахування податків

Кт 68 Дт 46,47,48 - різні податки і збори, що сплачуються з виручки за реалізовану продукцію, вибуття ОС, продаж інших активів.

Кт 68 Дт 81 - податок на прибуток

Кт 68 ДТ 70, 75 - прибутковий податок

Кт 68 Дт 51 - повернення податків

Дт 68 - погашення заборгованості

Дп 68 КТ 50 (поштою), 51, 52, 90 (за рахунок кредитів банку).

Списання ПДВ за надійшли, ОС та інших

Дп 68 Кт 19

Виконавчий лист - заборгованість, яка встановлюється в судовому порядку (аліменти).

12. Облік розрахунків з різними дебіторами і кредиторами.

У підприємств виникають одноразові розрахунки з організаціями, установами і працівниками, тобто з різними дебіторами і кредиторами. Облік розрахунків ведеться на рахунках 73 "Розрахунки з персоналом за іншими операціями" і 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" - активно-пасивний.

Рахунок 73 має три субрахунки:

73-1 - розрахунки за товарні, продані в кредит

73-2 - розрахунки за наданими позиками

73-3 - розрахунки з відшкодування матеріального збитку.

Рахунок 76 - інша дебіторська і кредиторська заборгованість (разова).

У балансі: А - інша дебіторська.

П - інша кредиторська.

Тема № 3. Облік виробничих запасів

1. Поняття і класифікація ПЗ.

2. Первинні документи з руху ПЗ.

3. Аналітичний облік ПЗ.

4. Облік МШП.

5. Облік заготовляння та придбання МЦ.

6. Облік витрат МЦ.

7. Інвентаризація ПЗ.

1. Поняття і класифікація виробничих запасів.

ПЗ - предмети праці, які обслуговують один виробничий цикл, їх вартість повністю включається в собівартість продукції.

Операції по ПЗ:

1) підготовка і придбання в постачальників;

2) рух запасів на підприємстві (внутрішні переміщення зі складу на виробництво тощо);

3) реалізація.

Система показників по ПЗ (показники в натуральних і вартісних одиницях)

залишки на початок періоду = 1 місяць, декаді, кварталу

залишки на кінець періоду

прихід за період

витрата за період

Облік ПЗ встановлюється облікової політикою підприємства, яка відображає:

1) метод оцінки ПЗ;

2) порядок відображення ПЗ на рахунках (підготовка і придбання);

3) критерій віднесення ПЗ до МШП;

4) порядок списання МШП (обліку вибуття МШП).

Класифікація ПЗ

1. За критерієм функціональної ролі ПЗ і їх призначенням у процесі виробництва (економічна класифікація):

- Сировина (руда, бавовна-сирець і т.д.);

- Основні матеріали (метал, тканина);

- Покупні напівфабрикати (деталі, які увійдуть у вироби);

- Допоміжні матеріали;

- Відходи;

- Тара (інвентарна - багаторазово обслуговує виробництво, враховується в складі ОС - напр., Контейнер; неінвентарні - реалізація разом з това-ром; заставна - дається заставу, потім повертається тара);

- Паливо;

- Запасні частини;

- МШП.

2. За технічними характеристиками та фізико-хімічними властивостями предметів праці (технічна класифікація):

- Це систематизований перелік споживаних у виробництві МЦ із зазначенням найменування, сорту, марки, одиниці виміру; кожній позиції присвоюється свій номенклатурний номер. Типова номенклатура затверджена Держкомстат. Росії для всіх підприємств.

Якщо в номенклатурі вказується ціна одиниці виміру, то це "номенклатура-цінник".

Собівартість ПЗ формується на базі цін їх придбання (без ПДВ) за винятком окремих груп товарів, за якими ПДВ включається в собівартість.

У собівартість включається: оплата відсотків за відстрочення оплати, яка надається постачальникам, націнки; комісійні винагороди; оплата брокерських послуг; мита; оплата транспортних послуг; витрати на тару.

Завдання БО щодо ПЗ:

1. Правильне і своєчасне документальне відображення операції з русі ПЗ.

2. Визначення фактичної собівартості придбаних ПЗ.

3. Здійснення контроль за використанням ПЗ.

4. Виявлення надлишку чи недолік ПЗ.

2. Первинні документи з руху виробничих запасів.

1. Журнал обліку вступників вантажів. (Реєстрація на основі транспортних документів).

2. Довіреність підзвітною особою для отримання ТМЦ, вантажів (агент постачання, експедитор).

3. Журнал обліку виданих довіреностей.

4. Прибутковий ордер (оформлення ТМЦ на склад). Складається в день надходження матеріалів на склад матеріально відповідальною особою.

5. Акт про приймання матеріальних цінностей (якщо є які-небудь невідповідності: кількість, немає документів, якість). Складається замість прибуткового ордера у двох примірниках у присутності представника постачальника чи іншого незацікавленого особи. Один примірник передається постачальнику, один примірник - замість прибуткового ордера.

6. Лімітно-забірна картка - для обліку відпуску, витрати ПЗ. Це обмеження на ту частину ПЗ, яку слід видати зі складу комірником цехах підрозділам та ін

7. Картка складського обліку (ведеться на складі і складається для кожного номенклатурного номера).

Комірник зазначає:

- Залишок ПЗ на початок місяця;

- Прихід;

- Видачу (витрати);

- Залишок на кінець місяця.

8. Реєстр приймання-здачі документів (відображаються всі прибутково-видаткові документи, які передаються в бухгалтерію).

9. Відомість обліку залишків матеріалів на складі (в неї потрапляють дані з карток складського обліку).

Приймання вантажу здійснюється відповідно до інструкції "Про порядок приймання вантажу". Якщо виявлено невідповідність, то комісія складає акт про приймання вантажу. Це підстава для пред'явлення претензій. При автомобільних перевезеннях акт можна не складати, а зробити відмітку на транспортній накладній. На надійшли матеріали отримують розрахункові документи, які реєструються в журналі обліку вантажів. Потім ці документи звіряють з договором поставки. Якщо все гаразд, то проводиться акцепт і розрахункові документи оформляються бухгалтерією для оплати. Для підзвітних осіб виписується прибутковий ордер: один прим. - В бухгалтерію, один - залишається на складі.

Залишки ПЗ виводяться за формулою:

Про кінцеві = О початкові + П - Р

3. Аналітичний облік виробничих запасів.

Аналітичний У ПЗ може вестися або за фактичної середньої собівартості, або в оцінці за обліковими цінами (договірна, планова, розрахункова ціна). Облікова ціна визначається підприємством на основі договору поставки, цін минулого місяця з індексацією. Облікова ціна носить умовний характер і не збігається з фактичною.

За фактичної середньої собівартості (балансовий метод)

1) на кожен вид виробничих запасів відкривається картка кількісно-сумового обліку. У цій картці бухгалтер зазначає:

- Залишки на початок місяця;

- Прихід;

- Витрата;

- Залишки на кінець місяця.

Робиться це у хронологічній послідовності. З карток інформацію бухгалтер переносить в аналітичні кількісно-сумові відомості по 10, 11, 12 рахунками. Ця інформація відповідає інформації карток складського обліку.

Середня фактична собівартість одиниці виробу розраховується так:

залишки на початок місяця + надійшло всього (вартісне вираження)

Ф з / с = --------------------------------------------- -------------------------------------------------- -

соотв-е кол-во ост-в на поч. міс. + К-ть надходжень (натур. одиниці)

Витрата у вартісному виразі визначається, використовуючи середню фактичну собівартість одиниці:

Витрата в сумі мат-лов = к-ть ізрасх. мат-лов х середня фактич. с / з одиниці.

Це робиться у зв'язку з коливанням цін.

Залишки = разом надходжень із залишком - витрачено.

Оцінка виробничих запасів.

Для правильного ведення БО необхідна оцінка ПЗ. Зараз облік надходження ПЗ ведеться у двох оцінках:

- За обліковими цінами;

- За фактичною собівартістю.

Для достовірного визначення вартості надійшли ТМЦ вести облік за фактичною собівартістю, але її визначають тільки наприкінці облікового періоду, а значить необхідно вести облік за обліковими цінами.

Облікові ціни:

- Оптові;

- Договірні;

- Планова собівартість;

- Роздрібні.

Фактична собівартість матеріальних ресурсів складається з витрат на їх придбання. До складу фактичної собівартості входять:

- Вартість матеріалів;

- Витрати з доставки (транспортно-заготівельні витрати);

- Оплата% за придбання в кредит, наданих постачальником ТМЦ;

- Націнки та надбавки;

- Комісійні винагороди комерційним, зовнішньоекономічним та іншим організаціям;

- Митні збори;

- Витрати на транспортування, зберігання і доставку, здійснення сторонніми організаціями.

Оцінка ПЗ, витрачених на виробництво, здійснюється методами:

- По середній собівартості;

- За собівартістю перших за часом закупівель (ФІФО);

- За собівартістю останніх за часом закупівель (ЛІФО);

ФІФО: списання матеріалів строго в хронологічному порядку надходження партії. Спочатку списується перша партія з матеріалів, що надійшли, потім друга.

ЛІФО: матеріали списуються за вартістю останньої придбаної партії. Найбільш вигідно при інфляції.

Фактична собівартість витрачених матеріалів = вартість витрачених матеріалів + транспортно-заготівельні витрати, пов'язані з вартості витрачених матеріалів.

Транспорного-заготівельні витрати, пов'язані з вартості витрачених матеріалів обчислюються окремо.

ТЗВ = (вартість витрачених матеріалів х ТЗВ пов'язані з витраченим матеріалами): 100%

% ТЗВ = (ТЗВ залишку матеріалів на початок місяця + ТЗВ по надійшли): (залишок матеріалів на початок місяця (за обліковими цінами) + вартість матеріалів, що надійшли за обліковими цінами)

Якщо облік надходження матеріалів ведеться за плановою собівартістю (облікова ціна), то в кінці облікового періоду визначається відхилення між фактичною собівартістю надійшли матеріалів та планової собівартістю. Замість% ТЗВ визначають% відхилень.

Аналітичний облік ведеться за обліковими цінами двома методами: паралельним і сальдові (найбільш поширеним).

Сальдовий метод. Записи в картках складського обліку здійснюється на підставі первинних документів по приходу і витраті. Залишок = залишок на початок + прибуток - видаток.

Облік витрат ТМЦ у бухгалтерії ведеться на підставі первинних документів. Ведуться відомості по приходу, витраті, складаються оборотні відомості по кожному виду ТМЦ.

При журнально-ордерній формі ведеться відомість № 10 (облік запасів):

1 розділ - надходження матеріалів.

2 розділ - витрата і визначення фактичної собівартості витрачених матеріалів.

Облік розрахунків з постачальниками - журнал-ордер № 6. На підставі рахунків постачальників і первинних документів по приходу в розрізі субрахунків по кожному постачальнику ведеться облік надходження матеріалів і оплата за які надійшли ТМЦ.

Синтетичний облік виробничих запасів - рахунок 10 "Матеріали" "(має 8 субрахунків) і на рахунку 12" МШП ".

Дт - надходження, Кт - витрата.

Дт 10 надходження Кт 60 - від постачальників

Кт 76 - інших кредиторів

Кт 75 - засновників

Кт 20 - повернення з виробництва

Кт 28 і оприбуткування остаточно забракованої продук-ції.

Дт 19 Кт 60, 76 - нарахування ПДВ.

Кт 10 - витрата - Дт 20, 25 (обслуговування виробництва), 26 (обслуговування господарства), 28 (виправлення браку), 48 (реалізовані матеріали на сторону)

Дт 48 Кт 68 - нарахування ПДВ за проданими ТМЦ.

Синтетичний облік витрачених ТМЦ - відомості № 15, 12, 16 (реалізація), журнал-ордер № 10.

4. Облік МШП.

До МШП належать предмети вартістю нижче 50 мінімальних зарплат чи терміном експлуатації менше 1 року незалежно від їх вартості. Крім того, до МБП відносять спеціальні інструменти і спеціальні пристосування, пристрої, тара для зберігання ТМЦ на складі, предмети для видачі напрокат, незалежно від вартості, знаряддя лову, бензомоторні пили, сезонні дороги, тимчасові будівлі в лісі та ін

Особливості обліку МШП:

1) МШП за вартістю поділяються на МШП вартістю не більше 1 / 20 встановленого ліміту за одиницю;

2) МШП з вартістю більше 1 / 20.

МШП вартістю менше 1 / 20 встановленого ліміту враховуються аналогічно виробничим, тобто у міру відпуску їх у виробництво, вони відразу списуються на собівартість продукції, що виготовляється.

За МШП більше 1 / 20 нараховується зносу двома способами:

1) - при відпуску матеріалів знос = 50% їх вартості.

- При списанні - решта 50% вартості за мінусом зносу;

2) нараховується знос 100%

3) за спеціальними інструментам, пристосуванням та змінному обладнання знос нараховується виходячи з кошторисної ставки і запланованого випуску продукції з допомогу цих інструментів.

Облік зносу - рахунок 13 "Знос МШП".

Облік МШП вартістю понад 1 / 20 встановленого ліміту.

Дт 12 / 2 Кт 12 / 1 - відпуск МШП зі складу в експлуатацію;

Зношення: Дт 20 Кт 13 (50% або 100%) - МШП, передані в основне виробництво.

Дт 20 Кт 13 - у цех

Дт 26 Кт 13 - в адміністративно-господарські приміщення.

Знос при вибутті (списання)

Дт 20, 25, 26 Кт 13 (50%) - вартість оприбуткованого брухту

Списання МШП

Дт 13 Кт 12 / 2 - у результаті зносу (повний знос)

Дт 10 Кт 13 - брухт.

5. Облік заготовляння м придбання матеріальних цінностей.

Облік здійснюється на підприємстві відповідно до облікової політики на підставі первинних документів по приходу ТМЦ.

Існують два варіант обліку заготовляння та придбання ПЗ.

1. Облік заготовляння ПЗ ведеться на рахунку 15 "Заготівельні і придбання матеріалів".

Дт - покупна вартість ТМЦ, за якими підприємство отримало розрахункові документи постачальників.

Дт 15 Кт 60, 71, 23, 76.

Окремим рядком відображається ПДВ за надійшли:

Дт 19 Кт 60 (постійні постачальники), 76 (разові постачальники).

ПДВ у документі постачальника повинен бути відображений окремим рядком.

Оприбуткування ТМЦ за обліковими цінами відображається:

Дт 10 Кт 15 - фактично оприбутковані зі складу матеріали

Відхилення між фактичною собівартістю і облікової ціною:

Дт 16 "Відхилення у вартості матеріалів" Кт 15

2. Заготівельні придбаних ТМЦ:

Дт 10 Кт 60, 76, 23, 71, 20 (якщо повернення невикористаних ТМЦ)

Транспортні заготівельні витрати:

Дт 10 Кт 60, 76, 23, 71)

При надходженні ТМЦ можливо:

- На підприємство надходять супровідні документи від постачальника, а ТМЦ поки що немає. Їх облік ведеться як облік матеріалів в дорозі.

- Надходять матеріали від постачальника, а супровідні документи відсутні. Їх облік ведеться як облік невідфактурованих поставок.

Особливості обліку матеріалів у дорозі:

1) в обліковому регістрі - журнал-ордер № 6 - проводиться запис загальної суми вартості матеріалів, що надійшли.

У графі, де відображається № прибуткового ордеру ставиться літера "Н"

2) при надходженні ТМЦ від постачальників в обліковому регістрі проводиться стонірованная запис червоними чорнилом, і додаткової рядком відображає прихід ТМЦ за балансовим рахунком 10 і загальною сумою, проставляється № прибуткового ордера.

Невідфактуровані поставки:

При надходженні ТМЦ виписується акт приймання ТМЦ і вартість надійшли ТМЦ відображаються у журналі-ордері № 6 за балансовим рахунком "Матеріали" і в графі "невідфактуровані поставки".

При надходженні рахунки з цієї стоці проводиться запис по рахунку і ПДВ. Якщо є відхилення між вартістю матеріалів, відображених у рахунку і оприбуткованих, то вони відображаються за рахунком 16.

При надходженні ТМЦ можлива їх недостача і неякісна поставка. На суму недостачі (неякісної поставки) складається акт представниками підприємства і постачальника і пред'являється претензія винуватцям: постачальнику транспортної організації.

Облік претензій:

Дт 63 Кт 60 (постачальники і транспортні організації), 76 (інші організації) - невідповідність якості отриманих ТМЦ стандартам або умовам договору.

Постачання ТМЦ за претензії:

Дт 10 Кт 63

Повернення коштів при погашенні заборгованості по претензії

Дт 51, 52 Кт 63 (надійшли платежі за раніше пред'явленим претензіям).

6. Облік витрат матеріальних цінностей.

Відпустка ТМЦ на виробництво не означає їх фактичних витрата. Існують різні способи визначення витрати ТМЦ на виробництво:

1. Спосіб документального оформлення.

Фактичні витрати матеріалів здійснюється на підставі розроблених норм витрати. При наявності відхилення між нормативними та фактичними витратами складається документ "Вимоги з сигнальними ознаками" (червона межа по діагоналі або на папері іншого кольору).

2. Інвентаризація.

Фактичні витрати матеріалів визначають за даними інвентаризацій. В кінці місяця чи зміни шляхом інв-ції визначається залишок невикористаних ТМЦ. Фактичні витрати матеріалів на виробництво визначається розрахунковим шляхом:

Залишок на початок місяця + кількість матеріалів, що надійшли за місяць - залишок ТМЦ на кінець місяця.

3. Метод партіенного розкрою.

(У галузях, де використання ТМЦ здійснюється в результаті їх розкрою на тканині, метали.)

У кінці звітного періоду визначається залишок матеріалів.

Фактичні витрати = витрата за нормою -= відхилення.

Облік витрат матеріалів ведеться на підставі листа розкрою по партія.

Синтетичний облік

Кт 10 Дт (куди витрачено) 20, 23, 25, 26, 28.

В умовах ринкової економіки підприємство має право продавати ТМЦ. Реалізація ТМЦ:

Дт 48 Кт 10 - за відпускними цінами

Дт 48 Кт 68 - нарахування ПДВ

Дт 51 Кт 48 - зарахування виручки

Дт 48 (80) Кт 80 (48) - фінансовий результат: прибуток (збиток)

Синтетичний облік витрат матеріалів:

Відомість № 15, 12, журнал-ордер № 10.

Аналогічно ведеться облік продажу МШП.

7. Інвентаризація виробничих запасів.

Контроль за станом ПЗ і порядок відображення в обліку результатів їх інвентаризації.

Для контролю за станом використання ПЗ проводиться інвентаризація. Терміни проведення інвентаризації (причина):

1) один раз на рік перед складанням річного звіту (суцільна інвентаризація);

2) вибірково за вказівкою керівника підприємства;

3) при зміні матеріально відповідальної особи;

4) при виявлення розкрадання матеріальних цінностей.

Інвентаризація проводиться комісією, яка призначається керівником підприємства на підставі наказу. У інвентарну комісію входить представник бухгалтерії. Перед інвентаризацією матеріально відповідальна особа пише розписку про те, що всі ТМЦ в приміщенні відображені в первинних документах. На момент проведення інвентаризації і протягом її проведення склад пломбується і матеріально відповідальна особа допускається туди лише з представниками комісії.

При проведенні інвентаризації підраховується наявність ТМЦ на складі в розрізі номенклатурних номерів, але допускається і пересортиця ТМЦ. Після того, як комісія прораховує, складається інвентаризаційний опис або акт про проведення інвентаризації, де відбивається фактична наявність ТМЦ, ставляться підписи инвент. комісії.

Інвентаризаційний опис передається в бухгалтерію, де вказується ціна, визначається сума, а потім дані переносячи в слічітельнуювідомість: дані по документах, і визначаються відхилення як недостачі або надлишки. Надлишки оприбутковуються, а нестачі списуються за рахунок винних осіб, природної втрати і собівартості.

Виявлення нестачі:

Дт 84 Кт 10

Недостача в межах норм природних втрат:

Дт 25, 26 Кт 84

Понад норми за рахунок винних:

Дт 70 Кт 84 (невелика)

Дп 73 Кт 84 (велика)

Дп 73 Кт 84 і Дт 76 Кт 73 (дуже велика)

Винуватець не встановлено (списується на витрати виробництва)

Дт 25, 26 Кт 10

У результаті стихійних лих

Дт 80 Кт 84

Тема № 4. Облік основних засобів і капітальних вкладень

1. ОС, їх класифікація та оцінка.

2. Документальне оформлення і організація аналітичного обліку ОЗ.

3. Облік капітальних вкладень і надходження ОЗ.

4. Облік витрат на ремонт і технічне обслуговування ОС.

5. Облік вибуття ОС.

6. Облік зданих в оренду та орендованих ОС.

7. Міжнародна практика обліку амортизації.

1. Основні засоби, їх класифікація та оцінка.

Для здійснення господарської діяльності на підприємстві важливе значення мають ОС.

ОС - сукупність матеріально-речових об'єктів, які багаторазово беруть участь у процесі виробництва, і в процесі експлуатації переносять свою вартість на собівартість продукції, що виготовляється.

На практиці до ОС відносяться засоби виробництва, вартістю понад 50 мінімальних зарплат чи терміном експлуатації більше 1 року.

ОС бувають виробничі і невиробничі.

За видами ОС поділяються:

1) земельні ділянки, що перебувають у власності підприємства (у балансі виділяються окремою статтею);

2) будівлі, споруди, машини, устаткування, передавальні пристрої та інші ОС (групуються і відображаються в балансі окремою статтею)

Оцінка ОС.

Для правильної організації БО, ОС оцінюються:

- За первісною вартістю;

- По відновлювальної вартості;

- За залишковою вартістю.

У балансі ОС відображаються за залишковою вартістю (без початкової і зносу)

Первісна вартість - витрати, пов'язані з придбанням і будівництвом ОС (витрати на купівлю, доставку, транспортування).

Відновлювальна вартість - вартість ОС після їх переоцінки. Через інфляцію переоцінка ОЗ здійснюється щорічно. Зараз - переоцінка на 01.01.96, яка в обліку показується на 01.04 96.

Залишкова вартість - різниця між первісною вартістю і зносом.

Значення оцінки ЗВ - залишкова вартість відображає реальної стан ОС.

2. Документальне оформлення і організація аналітичного обліку основних засобів.

Облік надходжень і вибуття ОС ведеться на підставі первинних документів. Основний первинний документ - акт приймання-передачі ОЗ типової форми ОЗ-1.

Приймання ГР при покупці або будівництві здійснюється комісією, до складу якої включаються технологи, механіки і представник бухгалтерії. На підставі супровідних документів в Акті відображаються:

- Найменування надходження об'єкта;

- Первісна вартість;

- Термін експлуатації;

- При використанні: сума зносу.

Акт підписується комісією і передається до бухгалтерії підприємства. Кожному об'єкту ОС присвоюється інвентарний номер, в результаті чого в бухгалтерії ведеться інвентарний облік.

По кожному об'єкту (групі) відкривається інвентарна картка:

- Найменування об'єкта;

- Інвентарний номер;

- Первісна вартість;

- Термін експлуатації;

- Норма амортизації;

- Сума амортизації, нарахована щомісячно при вступі ОС, що були в експлуатації: сума зносу.

У картці зазначаються строки проведення капітального ремонту. Картки зберігаються в картотеці за видами ОЗ та місцем їх знаходження.

При переміщенні ОС картки перекладаються. Таке групування ОС необхідна для правильного визначення суми зносу та відображення її в обліку.

Сума зносу: за всіма видами ОС, крім автомобілів.

Сума зносу = (первісна вартість х річна норма амортизації (у%)): (12 х 100%).

Норма амортизації в РФ є єдиною для всіх видів ОС. Виняток: встановлена ​​норма для ОС, що працюють в умовах Крайньої Півночі і в підземних умовах. До них застосовуються поправочний коефіцієнт.

Норма амортизації розробляється урядом. У зв'язку з тим, що рух Ос на підприємстві незначне, а номенклатура їх досить велика застосовується скорочений спосіб розрахунку амортизації:

Щомісячна сума зносу за поточний місяць = Сума зносу за минулий місяць + знос по котрі вступили ОС - знос по вибулим ОС.

По котрі вступили ОС знос нараховується з першого числа місяця, наступного за місяцем надходження. Наприклад, якщо ОС надійшли 2 березня, то знос нараховується з 01.04.

За вибулим ОС знос припиняють нараховувати з першого числа місяця, наступного за місяцем вибуття. Наприклад, ОС вибули 01.04, у травні не нараховується знос.

Розрахунок зносу при ручній техніці обліку здійснюється в разработочной таблиці № 6:

- Надійшли ОС в звітному періоді;

- Вибули ОС в звітному періоді;

- Амортизація за минулий місяць;

- Амортизація по котрі вступили ОС;

- Амортизація по вибулим ОС;

- Сума зносу за поточний місяць.

Це простий (лінійний) метод.

Зараз застосовується і прискорений спосіб амортизації: з окремих видів ОС скорочується термін експлуатації в два рази, отже збільшується в два рази норма амортизації, отже збільшується сума зносу.

Застосування прискореного способу розрахунку амортизації сприяє більш швидкому відновленню ОС.

Знос нараховується також при вибутті ОС з метою визначення залишкової вартості ОС і фінансового результат від ОС. Техніка зносу відповідає первісному принципом (по справах не на 12, а на термін експлуатації).

При надходженні знос враховується. По автомобілях, які знаходяться в експлуатації (крім легкових), розрахунок амортизації залежить від вартості автомобіля, його марки, норми амортизації, пробігу. По легкових автомобілях сума амортизації нараховується, як за всіма іншими ОС. За закінчення терміну експлуатації, вказаного в інвентарній картці, нарахування зносу припиняється.

3. Облік капітальних вкладень і надходження основних засобів.

Синтетичний облік ОЗ.

Надходження ОС:

1. Введення в експлуатацію (придбання нових ОС).

При надходженні: Акт приймання-передачі ОЗ - форма ОС-1

1) рік випуску;

2) дата придбання;

3) дата надходження в експлуатацію;

4) первісна вартість;

5) сума зносу;

6) технічний документ;

7) накладні, договори та ін на придбання (надходження) ОС

2. Реєстрація діючого устаткування, будівель тощо

При інвентаризації можуть бути виявлені невраховані ОС, їхнє підприємство повинно взяти на облік.

3. Безоплатне надходження.

ОС виробничого призначення, отримані безоплатно відносяться на збільшення додаткового капіталу: Дт 01 Кт 87-3 "Додатковий капітал". Безоплатно отримані цінності.

Рахунок 01 "Основні засоби". Дт - надходження, Кт - вибуття.

Витрати з доставки безоплатних ОС:

Дт 88-3.1. (Фонд накопичення утворений) Кт 23, 60, 68, 70 (оплата праці при створенні нового майна), 71.

За рахунок чистого прибутку:

Дт 81-2 (використання прибутку на інші цілі) Кт 23, 60, 68, 70, 71.

За рахунок нерозподіленого прибутку:

Дт 88-2 (нерозподілений прибуток минулих років) Кт 23, 60, 68, 70, 71.

Витрати з монтажу обладнання (включаються до первісної вартості об'єкта).

Дт 08-3 (будівництво об'єктів ОЗ)

Кт 10 - матеріали віднесені на витрати по капітальних вкладеннях

Кт 12 - МШП

Кт 13 - нарахований знос МШП, що використовуються при будівництві ОС.

Кт 23 - списано послуги допоміжного виробництва, надані їм при кап. вкладеннях.

Кт 60 - акцепт рахунків постачальника за роботи для капітального будівництва (у т.ч. за обладнання, яке не потребує монтажу)

Кт 70 - сума з оплати праці персоналу, занатому кап. вкладеннями

Кт 71 - списано заборгованість підзвітних осіб за видатками, виробленим або по кап. вкладенням

Кт 76 - відображено заборгованість кредиторам, що виникла в процесі будівництва і придбання нових ОС (транспорт і т.п.)

Після здачі в експлуатацію витрати приєднують в первісної вартості:

Дт 01 Кт 08

Невиробнича сфера: ОС прийняті на облік з віднесенням на збільшенням соціальної сфери:

Дт 01 Кт 88-4 (фонд соціальної сфери) - безоплатно невиробничі ОС - збільшення балансової вартості об'єктів невиробничого призначення

Доставка (витрати)

Дт 88-4 Кт 23, 60, 70, 71, 76

За рахунок збільшення чистого прибутку

Дт 88-4 Кт 23, 60, 70, 71

Отримання зворотнього зв'язку за рахунок внеску до КК

Освіта підприємства (прихід за первісною вартістю):

Дт 01 Кт 75-1

Знос

Дт 75-1 (розрахунки за вкладами в КК) Кт 02-1 (знос власних ОС)

Витрати з доставки приймає підприємство

Дт 08-3 Кт 10, 12, 13

Покупка ОС (в інших підприємств)

Дт 08 Кт 60 (придбання) - вартість, зазначена в рахунку постачальника

Оприбуткування:

Дт 01 Кт 08

Оренда (перехід ОС з довгострокової оренди з власність підприємства)

Дт 01 Кт 03

Зношення:

Дт 02-2 (знос довгостроково орендуються ОС) Кт 02-1 - перерахування зносу (за час експлуатації) - перехід з орендованих у власність орендаря.

4. Обліку витрат на ремонт і технічне обслуговування основних засобів.

У результаті експлуатації ОЗ зношуються. Існує два види зносу: моральний і фізичний. Моральний знос - необхідна заміна і модернізація обладнання. Фізичний знос - необхідний ремонт обладнання.

Існує два види ремонту: поточний і капітальний. Поточний - підтримка ОС в нормальному стані. Витрати з поточного ремонту відносяться на витрати по утриманню та експлуатації обладнання, будівель та ін ОС. Капітальний ремонт - заміна окремих деталей і вузлів після закінчення терміну експлуатації. Для капітального ремонту комісією (призначається керівником підприємства) складається кошторис витрат, необхідних для капітального ремонту. Терміни проведення капітального ремонту плануються заздалегідь (за 1-2 роки). Джерело проведення капітального ремонту - створений резерв майбутніх витрат і платежів.

Для створення резерву, підприємство щомісяця протягом року включає частину вартості витрат по кап. ремонту в собівартість ДП:

Дт 25 (26) Кт 89

Кап. ремонт проводять двома способами:

1) господарським (за рахунок спеціальних служб підприємства);

2) підрядним (спеціалізоване підприємство).

Витрати по кап. ремонту, виконаного господарським способом:

Дт 23 Кт 10, 70, 69,

Після закінчення робіт витрати списуються:

Дт 89 Кт 23

Витрати по кап. ремонту, проведеного підрядним способом:

при пред'явленні рахунку (постачальника) підрядника

Дт 89 Кт 60

нарахований ПДВ за виконання роботи

Дт 19 Кт 60

погашення заборгованості

Дт 60 Кт 51

Якщо підприємство не створило резерв для проведення кап. ремонту, облік витрат ведеться за

Дт 31 Кт 10, 70, 69 і ін

Протягом року ці витрати включаються до собівартості:

Дт 25 (26) Кт 31

Якщо ці роботи виконані підрядниками

Дт 31 Кт 60

Дт 25, 26 Кт 31

5. Облік вибуття основних засобів.

Причини:

1) ліквідація повністю (за старістю і зносом, через стихійні лиха тощо);

2) ліквідація частини інвентарного об'єкта, через модернізації, реконструкції, реоборудованія;

3) безоплатна передача;

4) реалізація невикористаного обладнання та недостачі, виявленої при інвентаризації.

Безоплатна передача.

Дт 47 Кт 01

Списання зносу

Дп 02 Кт 47

При списанні створюють ліквідаційну комісію: виявлення винних, можливість використання окремих вузлів, складання акта ліквідації, вказуються причини, знос, вузли і деталі, придатні для використання. У бухгалтерії в інвентарних картках роблять спеціальні позначки.

Документи на ліквідацію:

1) первісна вартість

2) сума нарахованого зносу

3) вартість придатних вузлів, матеріалів

4) величина витрати на демонтажі.

Продаж ОС

Дт 47 Кт 01

Знос

Дп 02 Кт 47

Виручка від продажу

Дт 51 Кт 47

Фінансовий результат від продажу

Дт 47 Кт 80 - прибуток

Дт 80 Кт 47 - збиток.

Облік:

1. Картка обліку

2. Журнали-ордери

3. Головна книга

4. Баланс

Витрати по демонтажу ОС

Дт 47 Кт 10, 70, 89, 23, 60, 23

Ліквідація старого обладнання: прихід металобрухту

Дт 10 Кт 47

6. Облік зданих в оренду та орендованих основних засобів.

Оренда буває: Ткання (підприємство орендує ОС на певних умовах) і довгострокова (орендар отримує ОС на тривалий час, після закінчення якого ОС переходять у власність орендаря. Нараховується плата за оренду та% за користування) е.

Синтетичний облік Д оренди (лізингові операції)

Передача ОЗ у довгострокову оренду. Облік у орендодавця (з правом викупу)

1. Передача відбивається як реалізація ОЗ за первісною вартістю.

Дт 47 Кт 01

Нарахування зносу

Дп 02 Кт 47

Відповідно з договірною ціною передачі в оренду відображаються договірні зобов'язання до вступу

Дт 09 Кт 47

Потім визначається дохід від передачі ОЗ в оренду. Оскільки його сума значна і обкладається податком, то прибуток обліковується на рахунку ДБП і відображається

Дт 47 Кт 83

ДБП списується на прибуток підприємства

Дт 83 Кт 80

Нарахування орендних платежів в орендаря

Дт 76 Кт 09

Зарахування коштів, що надійшли від орендаря

Дт 51 Кт 76

Додатковий дохід за здачу в оренду ОС

Дт 51 Кт 83, 80 (щоквартальний, пов'язаний із зростанням цін при незначно інфляції)

У орендаря: він приймає ОС на баланс за договірними цінами. Надходження орендованих ОС

Дт 03 Кт 97

Періодично нараховують% за користування ОЗ за договором оренди:

Дт 81 Кт 97

Дт 88 (якщо немає прибутку - субрахунок "фонд накопичення) Кт 97

Перерахування коштів за користування ОС

Дт 97 Кт 51

Після закінчення терміну довгострокової оренди при переході ОС у власність підприємства, вони оприбутковуються:

Дт 01 Кт 03

У міру експлуатації орендованих ОС по них нараховується знос аналогічно розрахунку зносу по власних ОС

Синтетичний облік нарахування зносу:

Дт 20, 25, 26 Кт 02-2

При оприбуткуванні ОС як власних оприбутковується і сума зносу

Дт 02-2 Кт 02-1

Первинний документ: Договір оренди, акт приймання-передачі.

Тема № 5. Облік нематеріальних активів, фінансових вкладень і цінних паперів.

1. НА і принципи організації їх обліку.

2. Облік зносу НА

3. Облік ЦП.

4. Облік фінансових інвестицій.

1. НА і принципи організації їх обліку.

Однією із складових частин майна підприємства є нематеріальні активи (НА). Сюди відносяться: довгострокові невловимі активи, які не мають матеріальних форм, але приносять дохід підприємству.

Їх цінність полягає в довгострокових правах, які вони дають власникові, наприклад:

- Патенти,

- Авторські права,

- Ліцензії,

- Торгові марки,

- "Ноу-хау",

- Права користування землею і природними ресурсами, -

- Програмні продукти,

- Особливі привілеї,

- Технології,

- Права користування брокерськими місцями.

У б / в НА враховуються по вартості їх придбання, яка визначається:

1) за ціною домовленості сторін. Така оцінка НА застосовується, якщо засновник здійснює в рахунок вкладів у КК НА.

2) за фактичними витратами на придбання НА. Ця оцінка застосовується у разі придбання НА за плату;

3) за ціною, що встановлюється експертним шляхом. Застосовується при вступі НА від підприємств, організацій і фіз. осіб безоплатно.

Первинний облік на ведеться на підставі наступних документів:

- Свідоцтво на право користування:

- Акт приймання робіт з розробки ПЗ:

- Протоколи про внесення НА:

- Протоколи зборів засновників:

- Патенти та ін

Аналітичний облік НА ведеться за їх видами в картках типової форми ОС 6 і відомості № 17, де відбивається найменування об'єкта, первонач. вартості, техн.-ек. характеристика, термін корисної дії та ін

Синтетичний облік НА ведеться на рахунку 04 "Нематеріальні активи". Рахунок активний Сн (Дт) = наявність НА; Дт = надходження НА в кореспонденції слід. рахунків: Кт 75 - при внесенні НА засновниками як вкладів у КК.

Кт 08 - придбання НА за плату в інших організацій та осіб

Кт 87 - безоплатне надходження НА від ін підприємств, осіб та субсидії уряду

Вибуття НА відображається за Кт 1 квітня в кор-ції:

Дт 48 - вибуття при списанні, реалізації, безвозмезд. передачу НА

ПДВ - Списання: Дт 68 Кт 19, Нарахування: Дт 48 Кт 68

2. Облік зносу НА

Як ОС, НА в процесі експлуатації переносять свою вартість на ст-ть створюваної продукції, виконаних робіт і послуг, що надаються поступово у вигляді зносу (аморт.)

Знос НА нараховується щомісячно за нормою. Її величина розраховується виходячи з первісної вартості та строку кор. використання.

По об'єктах без терміну корисного исп-я норми встановлюються у розрахунку на 10 років, але не більше терміну діяльності підприємства.

Облік зносу НА ведеться на рахунку 05 "Знос НА". Нарахування зносу отр-ся по Кт 05 в кореспонденції з Дт 20, 25, 26 в залежності від призначення НА При вибутті НА з різних причин по них нараховується знос Дт 05 Кт 48.

3. Облік цінних паперів

У зв'язку з розширенням ринкових відносин і розвитком нових форм власності з'явилися нові об'єкти обліку - ц / б.

ц / б - це грошовий документ, який засвідчує майнове право власника документа або його відношення до особи, видало такий документ.

Випускати ц / б мають право будь-які підприємства, АТ, кредитні установи. До ц / б відносяться акції, облігації, векселі, депозитні сертифікати та ін

Акція - це ц / б, який підтверджує внесення засобів її власника в КК АТ. Акція дає право брати участь в управлінні АТ і розподілі його доходів.

У залежності від обсягу предост. власнику прав, акції м.б. простими і привілейованими. Залежно від способу позначення особи акції, вони діляться на іменні і на пред'явника.

АТ в Росії мають право випускати тільки іменні акції

Облігація - це ц / б, яка підтверджує зобов'язання відшкодувати її власникові готівкову вартість і сплатити фіксований відсоток.

Обл-ции м.б. іменні та на пред'явника;%-і і біс-%-ні; вільно обертаються і з обмеженим колом обігу.

Випускати облігації м. АТ (на суму не більше 25% від КК), будь-які підприємства з метою розвитку, установи банку (внутр. держ. І місць. Позик). Кошти, отримані від реалізації облігацій направляються в розпорядження держ. і місць. бюджетів. % По обл-ціям виплачуються або періодично, або в кінці терміну.

Ощадні сертифікати - це письмові свідоцтва кредитн. учр-ний про депонування ден. ср-в і право власника на отримання суми депозиту та% по витікання терміну.

Вексель - це ц / б, яка засвідчує зобов'язання векселедавця сплатити векселедержателю певну суму після закінчення терміну.

Векселі бувають простими (беруть участь дві сторони) і переказний (тратта) (виписується постачальником (трасантом), містить наказ векселедавця платнику (трасату) сплатити певну суму пред'явнику векселя або особі, яку він вкаже (ремітент). Юридичну силу це все має після акцепту трасата ).

4. Облік фінансових інвестицій

До фінансових інвестицій відносяться витрати підприємства з придбання ц / б інших підприємств, госуд-х ц / б, а також дебіторська заборгованість, надана на території РФ і за її межами.

Залежно від терміну, інвестиції м.б. короткострокові й довгострокові.

Кр. інвестиції: витрати на придбання облігацій, позики за векселями та інші договірні зобов'язання, термін погашення яких настає протягом одного року. Сюди ж вкладення в акції інших пр-тий, котир. на біржі.

Дол. інв-ції: термін повернення - більше 1 року. Акції ін пр-тий, не котир. на біржі, вклади в КК ін пр-тий.

Облік фінансових інвестицій ведеться на рахунках 58 "Короткострокові фінансові вкладення" і 06 "Довгострокові фінансові вкладення".

Облік на рах. 58 здійснюється слід чином:

58-1 - облігації та ін ц / б

58-2 - депозити

58-3 - надані позики.

На 58-1 враховується наявність і рух короткострокових інв-ції в%-і облігації держ. і місц. позик та ін ц / б

Придбання обл-цій підприємством відображається: Дт 58-1 Кт 51, 52 (покупн. ст-ть). Куплені. ст-ть облігації м.б. вище або нижче номінальної ст-ти.

У соотв-вії до Положення про б / в і звітності ця різниця протягом терміну обігу обл-ції списується щомісячно і доводиться до номінальної ст-ти. Наприклад, пр-нення набуло облігацій на 20 млн. р.. Нал. ст-ть їх - 18 млн. р.. Різниця - 2 млн. р.. Щомісячна сума списання (2: 12) - 166 тис.р.

Дт 80 Кт 58-1

Якщо номінальна ціна вище покупної, то робиться все навпаки.

До моменту погашення факт. ст-ть обл-ції досягає номінальної ст-ти.

У залежності від номін. ст-ти і фиксир. %, Підприємство отримує певну суму доходу. Ця сума відображається: Дт 51 Кт 80.

Облігації м.б. реалізовані з різних причин. Облік реалізації ведеться слід. чином: - балансова ст-ть - Дт 48 Кт 58-1

- Виручка від реалізації - Дп 51 Кт 48

- Фінансовий результат: Дт 48 Кт 80 - прибуток; Дт 80 Кт 48 - збиток.

Рах. 06 має такі субрахунки:

06-1 - паї та акції

06-2 - облігації

06-3 - надані позики

Облік за рах. 06-2 ведеться аналогічно обліку за 58-1. Винятком є ​​облік різниці між покуп. і номінальною ст-тью.

Якщо покуп. ст-ть вище номінальної, то при кожному нарахуванні причит. доходу здійснюється списування різниці.

Облік списування різниці:

Дт 76 - сума належного доходу

Кт 06-2 - різниця між покуп. і номінальний. вартостями

Кт 80 - прибуток отриманий (доход - різниця)

Якщо покупної. ст-ть нижче номінальної ст-ти, то при кожн. надходження доходу проводиться донарахування різниці.

Дт 76 - сума причит. доходу

Кт 06-2 - різниця між покуп. і номінальний. ст-тью

Кт 80 - прибуток (дохід + різниця)

Наприклад: підприємство купило облігації за магазинний. ст-ти 100 млн. руб. Номінальна ст-ть їх - 90 млн. р.. В кінці терміну причит. дохід у 30 млн. р..

Проводки: Дт 76 - 30 млн. р..

Кт 06-2 - 10 млн. р..

Кт 80 - 20 млн. р..

В обліку операції з акціями відображаються слід. чином:

Дт 06-1 Кт 51 - покупна ст-ть

Дт 06-1 Кт 80 - отриманий прибуток

Дт 80 Кт 06-1 - збитки

У міжнародній практиці існують різні способи нарахування зносу:

1) метод рівномірного списування вартості

Сутність цього м. полягає в тому, що знос нараховується протягом терміну служби об'єкта - норма аморт. є сталою і визначається:

(Первісна ст-ть - ліквідаційна ст-ть): термін служби об'єкта.

2) м. нарахування зносу, пропорційно обсягу виконаних робіт

Норма зносу = (первонач. ст-ть - ліквід. Ст-ть): предполаг. число робіт

Сума зносу = норма зносу х фактичне число виконаних робіт.

3) м. прискореного списання ст-ти по сумі чисел (кумулятивний м.)

Сума зносу визначається сумою років строку служби об'єкта

Термін служби об'єкта - 5 років

Первісна ст-ть - 10000

Ліквідаційна ст-ть - 1000

1 +2 +3 +4 +5 = 15

1 рік: 5 / 15 ... (10000-1000) х5/15 = 3000

2 рік: 4 / 15 .......х4/15 = 2400

3 рік ..... 1800

4 рік ..... 1200

5 рік .... 600

4) м. прискореного списання зменшуваного залишку.

На практиці цей метод називається методом зменшення залишку при подвоєній нормі аморт-ції. Тут норма аморт. встановлюється у%

Порівнюючи. ст-ть - 10000

Ліквід. ст-ть - 1000

Термін експлуатації - 5 років

Норма ам-ції -20%

1 рік: 10000 х 40% = 4000

2 рік: (10000-4000) х 40% = 2400

3 рік: (10000-4000-2400) х 40% = 1440

4 рік: (10000-4000-2400-1440) х 40% = 864

4000 +2400 +1440 +864 = 8704

5 рік: 10000-1000-8704 = 296

Особливості нарахування зносу в міжнародній практиці є те, що незалежно від застосування методу, аморт. ст-ть об'єкта дорівнює початкової вартості мінус ліквідаційна ст-ть. Знос нараховується один раз на рік.

Тема № 6. Облік готової продукції та її реалізації

1. ГП і принципи організації її обліку

2. Склад витрат, що формують фактичну виробничу собівартість ГП.

3. Облік випуску ДП з виробництва.

4. Облік реалізації ДП:

а) облік відвантаженої продукції;

б) облік реалізації продукції.

5. Облік і розподіл комерційних витрат

6. Облік експортно-імпортних операцій.

1. Готова продукція та принципи організації її обліку.

Заключним етапом кругообігу майна пр-ку є випуск і реалізація ДП, здавання виконаних робіт і наданих послуг.

ДП - вироби, які повністю пройшли технологічну обробку, відповідають стандартам і здані на склад. Облік ГП на складі ведеться аналогічно обліку матеріальних цінностей.

Основні принципи:

Облік ДП ведеться в натуральних і вартісних вимірниках; кожному виду ДП присвоюється номенклатурний номер, який потім проставляється в усіх первинних документах (номенклатура цінностей)

Оцінка ДП ведеться за фактичною собівартістю і за обліковими цінами. В якості облікових цін застосовується планова собівартість, оптові ціни, відпускні ціни.

Первинний облік ДП ведеться на підставі первинних документів з надходження та структурі ДП (після отримання застосовується накладна, акт про приймання виконаних робіт; при відвантаженні - рахунок-фактура на відвантажену продукцію: найменування, ціна, сума відвантаженої. Продукції.

Аналітичний облік ДП ведеться в картках складського обліку по кожному номенклатурному. номером ГП. Тут відбивається прихід і витрата ДП і визначається залишок. Такий облік ведеться сальдовий метод:

Залишок на початок + прихід = залишок

Залишок на початок - витрата = залишок

Відповідальність за правильну організацію складського обліку несе матеріально-відповідальна особа - комірник.

2. Склад витрат, що формують фактичну собівартість ГП.

Одним з важливих умов визначення фактичної. себ-ти ДП, а отже і фінансового рез-та, є визначення складу произв. витрат. Склад витрат, що входять в собівартість-ть встановлюється урядом РФ.

Принципи формування собівартість-ти визначені "Положенням про склад витрат по пр-ву і реалізації прод-ції, робіт, послуг та про порядок формування фінансових результатів, що враховуються при оподаткуванні прибутку", затвердженим постановою уряду РФ від 5 серпня 1992 № 552. Відповідно до норм. документами, витрати, що включаються в собівартість-ть продукції відносяться:

1. Витрати, безпосередньо пов'язані в виробництвом продукції (робіт, послуг):

- Матеріальні витрати за мінусом відходів;

- Витрати по ..

2. Витрати, пов'язані з освоєнням пр-ва, цехів, підготовчих робіт у видобувних галузях.

Необхідно відрізняти витрати, що направляються на кап. вкладення, а також витрати, пов'язані з підгот. і освоєнням пр-ва нових видів продукції, кіт. проводиться за рахунок прибутку підприємства.

3. Плата за воду, що забирається пр. підприємствами, включ. в собівартість-ть прод-ції.

4. Витрати некапітального характеру, які пов'язані з підвищенням якості продукції, її надійності і т.п.

5. Витрати, пов'язані рационализирования і винаходом, а саме:

- Витрати з виготовлення зразків;

- Витрати на виплату авторських винагород;

- Витрати з організації виставок, конкурсів.

6. Витрати з обслуговування процесу виробництва.

7. Витрати на забезпечення нормальних умов праці та безпеки працівників.

8. Поточні витрати, пов'язані з з'єднанням і експлуатацією очисних споруд.

9. Витрати, пов'язані з управлінням пр-вом (в межах норм) (зарплата керівництва підрозділів - оклад).

10. Витрати з найму робочої сили, з підготовки та перепідготовки кадрів (витрати по виплаті зарплати за час навчання, зарплата учням, оплата додаткової відпустки тощо) Винятком є ​​витрати, пов'язані. з утриманням та наданням послуг навчальним учр-вам.

11. Відрахування в соцстрах, ПФ, держ. фонд зайнятості.

12. Витрати по здійсненню розрахункових операцій (оплата%, послуг банків, комісійні за участь в аукціонах з продажу і купівлі валют).

13. Витрати з транспортування працівників до місця роботи і назад

14. Амортизація ОС произв. і непроізв. призначення і нематеріальних активів.

15. Витрати, пов'язані. з гарантійним обслуговуванням та ремонтом продукції.

16. Витрати на збуті прод-ції (упаковка, зберігання, навантаження, розвантаження, реклама та ін).

17. Сплата податків.

18. Невиробничі витрати (втрати від браку, простоїв, псування матеріальних цінностей, недостачі при неустановка винних або в межах норм)

19. Інші витрати.

3. Облік випуску ДП з виробництва.

Облік ДП ведеться на складі і бухг-рії. На складі - аналогічно обліку мат. цінностей. У бухгалтерії: у міру надходження ГП на склад і оформлення первинних документів, аналітичний облік ведеться у відомості "Випуск ДП", машинограмах, відеограмах і відбивається найменування продукції, номенк. номер, дата надходження, к-ть прод-ції.

Облік у відомості ведеться за обліковими цінами і за фактичної собівартість-ти. У зв'язку з тим, що факт. собівартість-ть визначається в кінці місяця, а поточний облік ведеться за обліковими цінами, то в кінці місяця виявляються відхилення між обліковою ціною та фактичною собівартістю, яка відображається в синтетичному обліку.

Відповідно до облікової політикою пр-ку, передбачено ввести синт. облік ДП з допомогою рахунків 37 і 40.

У своїй обліковій політиці пр-нення використовує один з них. При використанні рах. 37 (в якості облікової ціни використовується нормативна собівартість-ть):

Збут ДП з пр-ва за нормат. собівартість-ти

Дт 37 Кт 20, 23, 29

Фактична собівартість-ть

Дт 40 Кт 37

Відхилення фактичної собівартість-ти від нормативної

Дт 46 Кт 37

В кінці місяця рахунок 37 закривається, залишку не має і в балансі не відображається.

При використанні 40:

Надходження ДП

Дт 40 Кт 20, 23, 29

Сума відхилення

Дт 40 Кт 20

якщо відхилення відноситься до відвантаженої продукції, то

Дт 45, 46 Кт 40

4. Облік реалізації ДП

Реалізованої називається продукція, відвантажена покупцеві, платіжні документи по якій надані в банк і проведена оплата цих документів.

Залежно від обраного варіанта облікової політики пр-нення саме визначає РП.

I. РП вважається сплачена продукція. Ведеться облік відвантаженої та РП.

II. Відсутнє поняття відвантаженої продукції. Облік тільки по РП.

Гос-во зацікавлене в II варіанті.

I. Облік ведеться на підставі:

- Рахунок-фактура

- Рахунок платіжна вимога

у двох оцінках: за обліками цінами та фактичної собівартість-ти.

Облікова ціна м / б оптова, договірна, роздрібна.

Підставою для відвантаження пр-ції є госп. договір, який укладається між постачальником і покупцем, де вказується найменування прод-ції, кач-во, асортимент, кількість, ціна, сума.

Аналітичний облік ВП ведеться у відомості "Відвантаження та реалізація пр-ції, робіт, послуг" № 16 у двох оцінках.

Фактична собівартість опр-ся розрахунковим шляхом:

Фактичний. собівартість-ть ВП = відвантажено за обліковими цінами х%

(Залишок ГП на поч. Місяця + надійшло за місяць) .. фактична собівартість

% = ------------------------------------------------ -------------------------------------------------

(Залишок НП на поч. Місяця + надійшло за місяць) .. облікові ціни

Сінт. облік ведеться на рах. 45

Списується фактична собівартість

Дт 46 Кт 45

Сальдо за рах. 45 вказує кількість відвантаженої, але нереал. продукції.

Відповідно до облікової політики підприємства визначається момент реалізації. Відповідно до міжнародних стандартів, реалізованої називається продукція, відпущена покупцям, з моменту пред'явлення платіжних документів в соотв. банк, або продукція, відвантажена покупцям, з моменту оплати платіжних документів і зарахуванням виторгу на р / рах.

Реалізована продукція враховується в двох оцінках: за обліковими цінами і за фактичної собівартість-ти. Як учетн. цін приймаються відпускні ціни чи нормативна. собівартість-ть.

Фактіч. собівартість-ть визначається розрахунковим шляхом

I варіант визначення факт. собівартість-ти:

Факт. собівартість-ть РП = реалізовано за обліковими цінами х%

(Залишок ГП на складі за факт. Собівартість-ти + (-) надійшло на склад за місяць (факт.себест-ть.))

% = ------------------------------------------------ -------------------------------------------------- -------

(ГП на складі за обліковою ціною + надійшло на склад по учетн ціною)

II варіант:

Факт. собівартість-ть РП = реалізовано за обліковими цінами х%

(Залишок отгруж.товаров по факт собівартість-ти + (-) відвантажені. Прод-ції за місяць по факт собівартість-ти)

% = ------------------------------------------------ -------------------------------------------------- -------------------------

((Залишок відвантажені. Товарів за учетн. Цінами + відвантажені. За місяць за обліковими цінами)

Аналітичний облік РП ведеться у відомості № 16 на підставі виписок з розрахункового рахунку.

Синтетичний облік РП ведеться на рах. 46

I варіант обліку:

Фактична собівартість РП

Дт 46 Кт 40

Списання комісійних витрат

ДТ 46 Кт 43

Нарахування ПДВ

Дт 46 Кт 68

Списання загальногосподарських витрат

Дт 46 Кт 26

Реалізація продукції за обліковими цінами

Дт 62 Кт 46

Зарахування виручки

Дт 51 Кт 62

Фінансовий результат від реалізації

Дт 80 Кт 46 або Дт 46 Кт 80

II варіант:

(Момент реалізації - зарахування виручки

Фактична собівартість РП

Дт 46 Кт 45

Комерційні витрати

Дт 46 Кт 43

Нарахування ПДВ

Дт 46 Кт 68

Загальногосподарські витрати

Дт 46 Кт 26

Зарахування виручки

Дт 51 Кт 46

Фінансовий результат від реалізації

Дт 80 Кт 46

Дт 46 Кт 80

Синтетичний облік РП ведеться в журналі-ордері № 1

5. Облік і розподіл комерційних витрат.

Комерційними називаються витрати, пов'язані зі збутом (реалізацією) продукції. До складу КР включаються:

1) витрати на тару і упаковку виробів на складах ДП. Искл.: Упаковка продукції у виробничих цехах;

2) доставка продукції на станцію відправлення

3) навантаження продукції

4) комісійні збори, сплачені збутовими організаціями;

5) витрати з утримання приміщень із зберігання продукції в місцях її реалізації;

6) рекламні витрати;

7) інші витрати

Облік КР ведеться наступним чином:

Аналітичний облік ведеться по кожній статті витрат у відомості № 15. Синтетичний облік ведеться на рах. 43. Тут збираються всі витрати і відображаються в кореспонденції з Кт таких рахунків:

Кт 10 - вартість тари та упаковки на складі ДП

Кт 70 - зарплата, яка нараховується робочим щодо завантаження й розвантаження пр-ції, а також зарплата експедиторам і ін супроводжуючим працівникам.

Кт 69 - відрахування на соц. страхування та забезпечення

Кт 89 - створення резервів відпусток на зарплату робітників

Кт 71 - нарахування добових за час супроводу вантажу і витрати на зворотну дорогу

Кт 45 - вартість втрат в межах норм природного убутку

Кт 23 - вартість послуг власного автотранспорту

Кт 60 - вартість послуг трансп. організації.

Сума КР в кінці періоду списується і розподіляється між окремими видами продукції і метою визначення їх повної собівартості.

Якщо на підприємстві ведеться облік відвантаженої продукції, то КР розподіляються між відвантаженої і реалізованої продукцією.

Списання КР в кінці місяця відображається записом

Дт 46 Кт 43

При ум-ванні обліку відвантажені. продукції

Дп 45 Кт 43

Дт 46 Кт 43

Розподіл КР між видами ДП здійснюється наступним чином:

1) упакування й транспортування включається в собівартість продукції прямим шляхом. В іншому випадку розподіл КР здійснюється пропорційно вазі, обсягу продукції або її виробничої собівартості

2) решта КР розподіляються між видами продукції пропорційно вазі, обсягу, произв. собівартості реалізовані виробів.

Залишок на рах. 43 в кінці звітного періоду приєднується до залишку по рах. 45 і відбивається в балансі однією статтею. Синтетичний облік КР ведеться у відомості № 15 і журналі-ордері № 11.

6. Облік експортно-імпортних операцій.

Тема № 7. Облік фондів, резервів і позик.

1. Особливості формування та облік КК.

2. Облік додаткового капіталу.

3. Облік резервного капіталу.

4. Облік освіти, використання спеціальних фондів і цільового фінансування.

5. Облік кредитів банку та позикових коштів.

1. Особливості формування та облік статутного капіталу.

Порядок формування КК регулюється законом та установчими документами. КК формується за рахунок внесків юридичних і фізичних осіб. КК держ. підприємства формується за рахунок коштів, виділених державою з бюджету в момент початку функціонування підприємства. КК у момент установи АТ, ТОВ і т.д. складається з певної кількості акцій з однаковою номінальною вартістю.

Відповідно до Положення "Про АТ" в РФ випускаються іменні акції з реєстрацією всіх акціонерів у спеціальному реєстрі. В оплату акцій м.б. внесені грошові кошти (в рублях, валюті), будівлі, споруди, НА.

Облік КК - рахунок 85 "Статутний капітал" (пасивний). Сальдо - кредитове і відповідає розміру КК, зафіксованому в установчих документах.

Після реєстрації АТ утворюється заборгованість акціонерів перед АТ.

Освіта КК

Дт 75 Кт 85

Фактичне надходження внесків засновників:

Дт 51, 52 Кт 75

Внесок до КК основних засобів (НА):

Дт 01 (04) Кт 75

У соотв-вії з рішенням установчих зборів можлива зміна КК.

Збільшення КК за рахунок прибутку:

Дп 81 Кт 85

... за рахунок резервного капіталу

Дт 86 Кт 85

... за рахунок додаткового капіталу

Дт 87 Кт 85

Зменшення КК здійснюється при покритті збитків АТ:

Дт 85 Кт 88

При зміні КК необхідна перереєстрація АТ. Аналітичний облік КК ведеться в розрізі кожного акціонера на спеціальних картках на підставі установчих документів, актів приймання-передачі ОЗ, НА, ПКО і ін

2. Облік додаткового капіталу.

Додатковий капітал створюється в результаті переоцінки, емісійного доходу, безоплатного надходження майна.

Облік ведеться на рахунку 87 "Додатковий капітал" - пасивний.

Кт - збільшення ДК відповідно з приростом вартості; Дт - використання ДК. Сальдо кредитове - наявність ДК.

Формування ДК регулюються нормативними актами. Оскільки існують різні джерела утворення ДК, в СУ відкриваються різні субрахунки.

87-1 - приріст вартості майна за претензіями

87-2 - емісійний дохід

87-3 - безоплатно отримані цінності

Освіта і поповнення ДК, пов'язане з приростом вартості:

Дт 01, 04, 07, 10 Кт 87-1 (переоцінка ОЗ, НА, обладнання, матеріалів)

Зменшення ДК можливо при використанні коштів на збільшення коштів КК: Дт 87 Кт 85

При погашенні непокритого збитку:

Дт 87 Кт 88

При переоцінці майна в результаті зниження його вартості:

Дт 87 Кт 01, 04, 07, 10 та інших

Облік емісійного доходу (дохід від продажу цінних паперів за ціною більшою номіналу, якщо сума різниці між продажною і номінальною буде позитивною.

Емісійний дохід:

Дт 51, 52, 50 Кт 87-2

Облік безоплатно отриманих цінностей - 87-3

Оприбуткування майна:

Дт 01, 04, 07, 10, 12 Кт 87-3

Використання - Дт 87.

3. Облік резервного капіталу.

Відповідно до законодавства та установчих документів, підприємство створює РК за рахунок прибутку.

Залежно від стану економіки держава зобов'язує організації створювати РК. Відрахування РК з прибутку:

Дт 81 Кт 86.

РК використовується:

1) для покриття балансового збитку підприємства:

Дт 86 Кт 88

2) на оплату доходів засновникам при нестачі:

Дт 86 Кт 75

3) для збільшення УК:

Дт 86 Кт 75

Сальдо 86 - кредитове: наявність невикористаних резервів.

У балансі капіталу підприємства відображається:

КК, ДК, РК - у четвертому розділі пасиву.

4. Облік освіти, використання спеціальних фондів і цільового фінансування.

Фонди спеціального призначення формуються за рахунок прибутку підприємства У результаті відрахувань від неї. Норми відрахувань встановлюються урядом і відбиваються в установчих документах. Крім прибутку джерелами утворення ФСП м.б. безоплатні внески засновників або юридичних осіб.

ФСП:

- Ф накопичення

- Ф споживання

- Ф соціальної сфери та ін

ФН призначений для розвитку підприємства (наприклад для фінансування витрат з розширення діючого виробництва, з реконструкції підприємства). Кошти цього Ф м.б. використано на проведення науково-дослідних робіт, для створення інвестиційних фондів, для витрат, пов'язаних з розповсюдженням цінних паперів. Засоби ФН м.б. зменшені в результаті покриття збитків звітного року та інших витрат.

ФП - розвиток соціальних сфер підприємства, матеріальне заохочення персоналу, здійснення заходів, які призводять до утворення нового майна підприємства. Засоби ФП м.б. видані у вигляді дотацій на харчування, оплата путівок та ін

СФ - кошти спрямовуються в якості фінансового забезпечення для розвитку соціальної сфери. На цьому субрахунку враховується також рух майна підприємства, що відноситься до соціальної сфери і отриманого безоплатно.

Рахунок 88 "Нерозподілений прибуток" (пасивний).

88-3 - ФН

88-4 - СФ

88-5 - ФП

Кт 88 - утворення фондів, Дп 88 - їх використання.

ФН. Утворюється за рахунок прибутку:

Дт 81 Кт 88-3

Освіта ФН за рахунок безоплатно поступили ОС, матеріалів, НА в соціальну сферу:

Дт 01, 04, 10 Кт 88-3

використання коштів ФН:

Дт 88-5 Кт 08 (складається на суму витрат, пов'язаних зі створенням нового майна, але не включаються у його початкову вартість.

Дт 87-3 Кт 88 - погашення збитку за звітний рік за рахунок ФН.

Дт 88-3 Кт 75 - сума фонду, розподіленого між засновниками.

Дт 88-4, 88-3 Кт 10 - сума цінностей, переданих безоплатно фізичним та юридичним особам

Дт 88-3 Кт 47, 48 - сума збитків (фінансовий результат) за переданими безоплатно (реалізованою) ОС і іншим матеріальним активам.

Дт 88-3 Кт 08 - капітальні вкладення.

ФП. Утворюється за рахунок чистого прибутку підприємства:

Дт 81-1 Кт 88-5

... за рахунок цільових внесків засновників:

Дт 85 Кт 88-5

Використання ФП:

Дт 88-5 Кт 50 (матеріальне стимулювання, матеріальна допомога), 70 (сума премій і винагород за рахунок фонду), 51 (вартість придбаних подарунків для працівників підприємства), 71 (сума витрат на відрядження, нарахованих понад встановлений ліміт).

СФ. Освіта:

Дт 81 Кт 88-4

Безоплатне надходження: виплати за

Дт 88-4 і КТ рахунків залежно від цілей використання

Облік цільового фінансування та цільових надходжень - рахунок 96 "Цільове фінансування і надходження". Тут ведеться облік коштів, що виділяються у вигляді:

- Урядових субсидій;

- Надходжень від інших підприємств;

- Внесків батьків на утримання дітей у дошкільних установах.

Рахунок 96 - пасивний. Кт кошти цільового фінансування, освіта фондів, Дп - їх використання.

Надходження кошти в касу від батьків за утримання дитячих садків:

Дт 50 Кт 96

Отримання коштів від підприємств в якості цільового фінансування

Дт 51, 52 Кт 96

Сума коштів, пов'язаних з придбанням матеріальних цінностей і ОС за рахунок цільового фінансування.

Дт 96 Кт 08, 10, 12

Сума зарплати, нарахованої персоналу за рахунок коштів цільового фінансування

Дт 96 Кт 70

Сума оплати платіжних вимог, постачальників та інших кредиторів

Дт 96 Кт 51.

5. Облік кредитів банку.

Розрахунково-кредитні відносини в РФ регулюються законодавством і реалізуються комерційними банками, які здійснюють касове і кредитно-розрахункове обслуговування підприємств.

Кредит надають підприємствам, які мають самостійний баланс, розрахунковий рахунок, тобто юридичною особою.

Для кредитних відносин характерний перехід від об'єктивного кредитування до кр-нію суб'єктивним (конкретн. особа)

Принципи кредитування: повернення, терміновість, платність.

Взаємовідносини між банком і клієнтом регулюються кредитними договорами, де обумовлені:

об'єкт кредитування;

термін;

умови і порядок видачі;

форми забезпечення;

процентна ставка;

права і відповідальність сторін та ін

Для отримання К, підприємство направляє заяву з копіями учр. документів, бух і стат. звітності, що підтверджують забезпеченість повернення К. Банк аналізує платоспроможність підприємства на основі звіт. даних і попередніх перевірок на підприємствах. Все це - до укладення договору.

Кредит:

1) короткострокові (до 12 місяців); їх облік на рахунку 90

2) довгострокові; на рахунку 92.

Отримання К.

Дт 50, 51, 52, 55, 60 Кт 90, 92

Погашення До

Дт 90, 92 Кт 51, 52, 55

К, не оплачений у строк, враховується окремо. Відсотки за К, в межах ставок, встановлених ЦБ РФ включаються у вартість продукції, робіт, послуг. Відсотки понад ставок ЦБ відшкодовуються за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.

Погашення: відсоток за рахунок прибутку:

Дп 81 КТ 51

відсоток, що включаються до собівартості: Дт 20, 26 Кт 51

Зараз широко використовуються позики для працівників на індивідуальне житлове будівництво. Ці позички враховуються на рахунку 93 "Кредити банків для працівників".

Порядок кредитування, оформлення К, їх погашення регулюється правилами банку і кредитними договорами.

Видача позик - Кт 93

Для обліку К, наданого працівникам підприємства, призначений рахунок 73 "Розрахунки з персоналом за іншими операціями".

Запис в обліку суду на индив. будівництво:

Дт 50, 51 Кт 93

Позика під товари, продані в кредит:

Дп 73 Кт 93

Погашення заборгованості по суді працівником:

Дт 50 Кт 73

Погашення заборгованості підприємства перед банком:

Дт 93 Кт 51

Облік позик.

Поряд з К, підприємства ведуть розрахунки по отриманих і виданих позиках. Облік позик: рахунок 94 "Короткострокові позики", 95 "Довгострокові позики".

Надходження коштів від позикодавців:

Дт 50, 51 Кт 94, 95

Погашення заборгованості за позиками:

Дт 94, 95 Кт 51.

Тема № 8. Облік фінансових результатів і використання прибутку.

1. Облік формування фінансових результатів.

2. Облік використання прибутку.

3. Облік нерозподіленого прибутку.

1. Облік формування фінансових результатів.

Кінцевий результат фін. діяльності пр-ку - балансовий прибуток (збиток), яка складається з прибутку від реалізації продукції, прибутку від іншої реалізації і суми від нереалізаціонних доходів (втрат).

Визначається фінансовий результат від реал-ції шляхом зіставлення Кт і ДП рахунків 46, 47, 48

Другий доданок - результат від нереал. операцій. Внереализ. доходи враховуються:

Дт 51, 76, 26 Кт 80

Рахунок 80 має 3 субрахунки:

80-1 - фін. рез-т від реалізації продукції;

80-2 - фін. рез-т, отриманий від іншої реалізації

80-3 - внереализ. доходи і втрати.

Облік на рахунку 80 ведеться протягом року з накопиченням. При визначенні фін. рез-та з виручки вираховується ПДВ, собівартість, комерційні витрати та ін

Фін. рез-т = виручка від реал-ції - ПДВ - фактична собівартість реалізованої продукції (тобто собівартість прод-ції + комерційні та управлінські витрати).

Рахунок 80 - пасивний, Дп - збиток, Кт - прибуток

Облік прибутку від реал-ції:

Дт 46 Кт 80-1

... збитку від реал-ції

Дт 80-1 Кт 46

Відповідно до облікової політикою на майбутній рік, підприєм

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Диплом
192.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Організація бухгалтерського обліку на підприємствах
Організація автоматизації обліку на підприємствах
Організація обліку на підприємствах малого бізнесу
Організація бухгалтерського обліку на малих підприємствах
Організація обліку на підприємствах малого бізнесу
Організація бухгалтерського обліку на підприємствах малого бізнесу
Організація обліку і контролю на підприємствах житлово-комунального господарства
Організація обліку касових операцій на підприємствах малого бізнесу
Організація бухгалтерського обліку аналіз і аудит на підприємствах малого бізнесу
© Усі права захищені
написати до нас